Комбінована трансплантація кріоконсервованих органотипових культур ендокринних залоз (експериментальне дослідження)

Дані гістологічних досліджень довели, що ацинарний компонент зберігається при комбінованому органотиповому культивуванні з ОКНЗ і ОКС.

При вивченні стимульованої секреції in vitro виявилось, що в ОКПЗ, культивованій сумісно з ОКНЗ, не спостерігається підвищення секреції інсуліну у відповідь на присутність глюкози в концентрації 16,7 ммоль. Це свідчило про те, що функція острівців Лангерганса в цій культурі є пригніченою глюкокортикоїдами незалежно від збереження в ній ацинарних клітин. В ОКПЗ, культивованій сумісно з ОКС, спостерігалась відповідь на глюкозну стимуляцію. Таким чином, з отриманих даних випливає, що збереження ацинарних клітин в органотиповій культурі ПЗ новонароджених поросят не впливає на інсулінопродукуючу функцію острівців Лангерганса, при цьому присутність ОКНЗ в комбінованій культурі впливає на цю функцію негативно, а ОКС не має впливу.

На наступному етапі роботи необхідно було на основі певного комплексу показників вуглеводного обміну тварин реципієнтів з'ясувати ступінь компенсації експериментального ЦД після комбінованої трансплантації органотипових культур ПЗ з тканинами сім'яників або НЗ.

Інсулінозалежний ЦД викликали у щурів за допомогою СТЗ. Для експериментів використовували лише тих тварин, у яких рівень глікемії складав не менш 16-18 ммоль/л, враховуючи, що легкий ступінь ЦД може пізніше привести до субкомпенсації (C. Bernard, 1998).

Вимірювання рівня глюкози в плазмі крові після трансплантації нативних фрагментів ПЗ та ОКПЗ (як монотрансплантатів, так і комбінованих з ОКНЗ та ОКС) показало значне його зниження вже на 1 тиждень у середньому до 14,9-11,8 ммоль/л. До 3-го тижня показники глікемії зменшились до 9,9 ммоль/л у групі з трансплантатами фрагментів ПЗ, а в групах з комбінованими графтами в середньому дорівнювали 7,3-6,3 ммоль/л. Даний показник залишався стабільним протягом останніх 12 тижнів спостереження.

Однак у реципієнтів після трансплантації кріоконсервованих культур спостерігалося уповільнення компенсації гіперглікемії в перші тижні після трансплантації. Показник вмісту глюкози залишався на рівні 18,733,37 ммоль/л як на перший, так і на 3 тиждень після трансплантації, але до 12 тижня повернувся до контрольних значень. При цьому для комбінованих трансплантатів була виявлена динаміка рівня глюкози, як і у інших вищеописаних групах. Це свідчило про перевагу комбінованої трансплантації в порівнянні з монотрансплантацією.

Незважаючи на те, що рівень глюкози в крові реципієнтів всіх груп до 21 тижня знаходився на рівні контролю, необхідно було вивчити ступінь компенсації вуглеводного обміну на віддалених строках після трансплантації. При проведенні тесту толерантності до вуглеводного навантаження, порушення виявилось у тварин без терапії ЦД, у тварин з трансплантатами нативних фрагментів ПЗ і комбінованими трансплантатами ПЗ і НЗ. В останніх групах спостерігалася скомпенсованість ЦД.

При візуальному огляді місця трансплантації на 21 тиждень у підшкірній жировій клітковині реципієнтів були виявлені незначні добре васкуляризовані фіброзні капсули, які підлягли гістологічному дослідженню. Аналіз показав, що в центральній частині трансплантата зберігаються залишки ацинарних структур з ознаками некрозу і окремі ендокриноцити. У цілому в трансплантаті чітко виражена інфільтрація поліморфно-ядерними лейкоцитами і гістіоцитами. Спостерігається заміщення зон трансплантата сполучною тканиною. Така картина характерна для всіх видів трансплантатів, незалежно від обробки і додаткового введення тканини НЗ або сім'яників. У багатьох реципієнтів в зоні трансплантації на 21 тиждень після трансплантації спостерігались сформовані рубці.

Таким чином, на 21 тиждень у місці трансплантації не визначалась достатня кількість -клітинної маси, а рівень глікемії в крові реципієнтів не перевищував 5-10 ммоль/л. У зв'язку з цим виникало питання про механізм впливу трансплантатів на компенсацію ЦД, для відповіді на яке були досліджені ПЗ реципієнтів.

Для оцінки кількості і розмірів острівців ПЗ проведено аналіз гістологічних зрізів хвоста ПЗ, які нормували за масою. Острівці ПЗ умовно були поділені на великі (300-500 мкм), середні (100-300 мкм) і дрібні (30-100 мкм). Встановлено, що щури, які перенесли розвиток СТЗ діабету, мають практично однакову кількість великих острівців у порівнянні з контрольними тваринами. Основна відмінність полягає в кількості середніх і дрібних острівців, яких набагато менше у щурів з діабетом. У тварин з трансплантатами тканини ПЗ кількість великих острівців у порівнянні з контролем практично не відрязнялась. Однак сумарна кількість середніх і дрібних острівців змінюється в залежності від типу трансплантата. Найбільш низький рівень цього показника спостерігається у групах тварин з трансплантацією нативних фрагментів ПЗ+НЗ, ОКПЗ+ОКНЗ і кріоконсервованої ОКПЗ. При порівнянні сумарної кількості середніх і дрібних острівців ПЗ у різних експериментальних групах тварин з рівнем глікозильованого гемоглобіну була виявлена зворотна залежність цих показників, тобто у тварин з невеликою кількістю середніх і дрібних острівців вміст глікозильованого гемоглобіну був підвищеним, і навпаки.

Відомо, що об'єм -клітинної маси ПЗ при 90%-й панкреатектомії у мишей і щурів активно зростає після операції за рахунок неогенезу -клітин з прогеніторних клітин, локалізованих у стінках проток залоз або клітин, що знаходяться всередині існуючих острівців (S. Bonner-Weir, 1993). Така регенерація відбувається на протязі 40 діб і реалізується при виникненні, так званих, «фокальних» зон.

Ймовірно, що у нашому випадку показник сумарної кількості серед-ніх і дрібних острівців відображав процес нео-генезу і регенерації в ПЗ реципієнтів.

Рівень глікозильованого гемоглобіну є додатковим показником, що свідчить про ступінь компенсації гіперглікемії у щурів протягом періоду спос-тереження. Таким чином, оцінюючи ці показники в комплексі, можна зробіти висновки не тільки про замісну гормональну функцію трансплантата, але й про функцію, яка стимулює власні пролі-феративні процеси в ПЗ реципієнта. З цієї точки зору найбільш успішними були монотрансплантати нативних фрагментів ПЗ і в комбінації з нативними фрагментами сім'яників, ОКПЗ окремо і в комбінації з ОКС, кріоконсервованих ОКПЗ разом з ОКНЗ, кріоконсервованих і рекультивованих ОКПЗ окремо і в комбінації з ОКНЗ і ОКС. Ймовірно, що в кожному із вказаних випадків компенсація діабету відбувалась завдяки високій гормональній активності трансплантата на початковому етапі і наявності стимулюючих проліферацію речовин на наступних строках після трансплантації.

Таким чином, в результаті експерименту з використанням стрептозотоцинового діабету, який викликали у щурів, було показано, що комбінована трансплантація тканини ПЗ та тканини сім'яників є позитивним фактором для досягнення довготривалої компенсації гіперглікемії, а кріоконсервування і рекультивування дозволяють одержати такий ж результат при використанні як монографтів ОКПЗ, так і комбінованих трансплантантів ОКПЗ разом з ОКНЗ або з ОКС.

5. Гормонопродукуючий потенціал ОПЗ при комбінованій трансплантації

В експериментах з комбінованої ксенотрансплантації ОКПЗ і сім'яників новонароджених поросят у щурів зі СТЗ-індукованим діабетом були отримані позитивні результати. Для більш детального вивчення можливостей комбінованої ксенотрансплантації в наступній серії експериментів була обрана модель інтрапортального введення саме острівців підшлункової залози (ОПЗ) сумісно з клітинами Сертолі сім'яників. Реципієнтами для цієї моделі були обрані кролі з алоксановим діабетом.

ОПЗ, отримані від новонароджених поросят, перед трасплантацією мали високий рівень продукції інсуліну (100-110 мкМО/мл). Виходячи з даних, отриманих при вивченні діабету у кролів, трансплантацію острівців проводили на 21-22 добу. В експерименті використали лише тих тварин, у котрих спостерігалась стійка гіперглікемія (20-29 ммоль/л глюкози).

Для візуалізації та спостереження за функцією трансплантата ми маркерували острівці флуоресцентним барвником. Гідрофобний поліметиновий барвник групи карбоціанінів DiOC18, має довголанцюговий (С18) вуглеводневий «хвіст», завдяки якому він може вубудовуватися в мембранний бішар клітини і зберігатися там досить тривалий час (до 3-4 тижнів), істотно не впливаючи на життєздатність та клітинні функції (M.G. Honig, 1986). DiOC18 використовували для візуалізації клітин у зоні трансплантації. DiOC18-мічені ОПЗ новонароджених поросят на 21 тиждень були введені в праву долю печінки кролів із алоксановим діабетом, після чого спостерігалось повільне зниження рівня глюкози в крові та досягнення нормоглікемії.

На 21 добу після трансплантації кролям була виконана часткова гепатектомія, тобто видалена доля печінки, яка несла трансплантат. В результаті рівень глюкози почав підвищуватися. Контрольним тваринам також була виконана гепатектомія, але подібного ефекту не спостерігалось.

Вилучену тканину печінки обробляли колагеназою і розділяли в градієнті щільності фіколу з метою відокремлення ОПЗ від гепатоцитів і клітин крові. Після градієнтного центрифугування методом флуоресцентної мікроскопії мічені ОПЗ було виявлено в шарі фіколу зі щільністю 1,088 г/см³. Таким чином, нами було доведено, що компенсація рівня глюкози в крові кролів з алоксановим діабетом на 21 добу після трансплантації відбувається за рахунок трансплантованих ОПЗ.

Динаміка глікемії після інтрапортальної моно- або комбінованої трансплантації ОПЗ в перші чотири тижні була подібна і характеризувалась поступовим зниженням глюкози до рівня контролю. Однак з 29-31 доби після трансплантації рівень глюкози у кролів з монотрансплантатом починав підвищуватися, що свідчило про пошкодження функції трансплантованих ОПЖ, ймовірно внаслідок імунологічного відторгнення. В цей час у тварин із комбінованими трансплантатами продовжувала зберігатися нормоглікемія.

На 56-60 добу після трансплантації в групі тварин з монотрансплантатом спостерігалося 20 % летальності, пов'язаної з розвитком ускладнень діабету. У тварин з комбінованим трансплантатом ОПЗ разом з клітинами Сертолі гіперглікемія починала розвиватися лише на 70-75 добу після трансплантації. При цьому рівень глюкози збільшувався до 9-10 ммоль/л і залишався на цьому рівні протягом всього подальшого терміну спостереження (150 діб).

При інтрапортальному введенні ОПЗ при комбінації з клітинами НЗ після 45 доби у тварин відмічено лабільне протікання діабету з чергуванням фаз гіпо- і гіперглікемії. На терміні спостереження більше 100 діб у тварин цієї групи розвивалась гіперглікемія 9-10 ммоль/л.

З метою дослідження скомпенсованості вуглеводного обміну у реципієнтів проводилась проба толерантності до вуглеводів та визначався рівень глікозильованого гемоглобіну в крові реципієнтів. Порушення толерантності до навантаження глюкозою виявлено у тварин з монотрансплантацією. Вміст фракції HbA1c у тварин з монотрансплантом на 90 добу перевищував контрольні показники в 2 рази. У тварин з комбінованими трансплантатами цей показник був вищим за значень контрольних тварин, але нижчим, ніж у тварин з монотрансплантатом.

Таким чином, позитивний результат був досягнутий при інтрапортальній комбінованій трансплантації ОПЗ з клітинами Сертолі, коли нормоглікемію було подовжено в 2,3 рази в порівнянні з монотрансплантатом.

Висновки

Дисертаційна робота містить теоретичне й експериментальне обґрунтування нового рішення проблеми підвищення ефективності лікування гормональної недостатності (гіпотиреозу, цукрового діабету І типу, гіпокортицизму, андроген-дефіцитного стану), яке полягає у застосуванні методів комбінованої трансплантації, а також передтрансплантаційної обробки біологічного матеріалу (тканин щитовидної, підшлункової залоз, наднирників та сім'яників) при комбінованому культивуванні, кріоконсервуванні та рекультивуванні, що дозволило підвищити гормональну продукцію трансплантата і подовжити тривалість його виживання в організмі реципієнта.

1. Встановлено потенційну можливість підвищення ефективності терапії експериментальних гіпотиреозу, цукрового діабету І типу, гіпокортицизму, андроген-дефіцитного стану у тварин при використанні комбінованого підходу до передтрансплантаційної обробки біологічного матеріалу (культивування, кріоконсервування, рекультивування) та трансплантації органотипових культур ендокринних залоз. Визначено оптимальні комбінації тканин ендокринних залоз у трансплантаті при лікуванні досліджених патологій.

2. Показано, що комбіноване культивування та комбіноване рекультивування тканин ендокринних залоз мають виражений позитивний вплив на рівень гормональної секреції та проліферативні процеси in vitro, покращують функціонування та виживання трансплантатів in vivo в порівнянні з результатами, отриманими для монокультур.

3. Органотипове монокультивування тканин щитовидної залози, наднирників та сім'яників новонароджених поросят сприяє зберіганню гормонопродукуючої функції та реакції ендокринної тканини на тропні гормони гіпофіза протягом перших 3 діб; в наступні 4-5 доби культивування визначається зниження секреторної активності тканин. При органотиповому монокультивуванні фрагментів тканини підшлункової залози, а також ізольованих острівців, протягом 5-6 діб не знижується інсулінопродукуюча функція.

4. Гістологічні дослідження встановили морфологічні особливості переживання фрагментів ендокринних тканин за умов органотипового моно- та комбінованого культивування. Монокультивування тканин щитовидної залози, наднирників та сім'яників новонароджених поросят супроводжується розвитком дегенеративно-дистрофічних процесів, які починаються у центральній частині фрагментів тканини на 2-3 добу і охоплюють периферичні ділянки трансплантата протягом наступних діб. При монокультивуванні тканини підшлункової залози новонароджених поросят спостерігається значний аутоліз ацинарних клітин, який відсутній за умов комбінованого культивування з тканинами наднирників або сім'яників.

5. При комбінованому органотиповому культивуванні щитовидної залози новонароджених поросят встановлено: присутність у культурі експлантата гіпофіза викликає підвищення секреції Т4 в середньому на 50% протягом всього терміну культивування; у присутності тканини наднирників відбувається підвищення вмісту Т4 в 1,5-2,5 рази; присутність тканини сім'яників не впливає на гормональну секрецію при порівнянні з монокультурою. Гістологічними дослідженнями встановлено, що у зразках культур щитовидної залози, комбінованих з тканиною наднирників та ЕГ, спостерігаються всі ознаки підвищення гормональної секреції, а у зразках культур, комбінованих з тканиною сім'яників, було виявлено ознаки проліферації фолікулярного епітелію.

6. Комбіноване органотипове культивування тканини надниркових залоз новонароджених поросят з двома експлантатами аденогіпофіза призводить до підвищення секреції кортизолу на 66%. В результаті кріоконсервування відбувається падіння рівня секреції кортизолу фрагментами тканини наднирників у середньому на 20%, однак комбіноване рекультивування кріоконсервованої тканини у присутності експлантатів аденогіпофізу дозволяє досягти рівню продукції гормону на 43% вище, ніж при монорекультивуванні.

7. Комбіноване культивування тканини підшлункової залози новонароджених поросят із тканиною наднирників супроводжується прогресуючим зниженням вмісту інсуліну у живильному середовищі в порівнянні з монокультурою; реакція на присутність стимулюючої концентрації глюкози була відсутня, це свідчило про пригніченість функції острівців Лангерганса в цій культурі глюкокортикоїдами. При комбінованому культивуванні з тканиною сім'яників вірогідних відмінностей вмісту інсуліну не спостерігалося, відповідь на глюкозну стимуляцію була наявною, що свідчило про неушкодженість інсулінопродукуючої функції острівців при встановлених умовах комбінованого культивування.

8. Порівняльний аналіз результатів, отриманих in vitro при комбінованому культивуванні тканини сім'яників двох видів тварин (статевозрілі щури та новонароджені поросята), показав, що культивування тканини сім'яників з експлантатом гіпофіза і тканиною надниркових залоз призводить до зменшення рівня секреції тестостерону порівняно з монокультурою. Подібний ефект спостерігався in vivo при комбінованій ало- і ксенотрансплантації, що свідчить про пригнічення функції тестостерон-продукуючих клітин сім'яників при їхній експозиції тривалий час у присутності тропних факторів, які продукуються гіпофізом, а також глюкокортикоїдів, що секретуються наднирниками.

9. Розроблено методи кріоконсервування органотипових культур щитовидної залози, наднирників та сім'яників новонароджених поросят на основі використання ДМСО та високих (85-100С/хв) швидкостей охолодження, що дозволяють зберігати основні структурно-функціональні властивості ендокринних тканин. Встановлено, що введений додатковий етап реабілітації кріоконсервованих культур після розморожування - (рекультивування) сприяє відновленню їх гормональної активності, здатності до реакції на стимулятори гормонопоезу, а також має імуномодулюючий вплив на виживання ендокринної тканини за умов трансплантації, ймовірно, внаслідок селективного видалення клітин, які експресують антигени ГКГ ІІ класу, що було встановлено за допомогою імуногістохімічного аналізу.

10. Встановлено, що ксенотрансплантація нативних фрагментів та органотипової культури щитовидної залози новонароджених поросят щурам з післяопераційним гіпотиреозом призводить до компенсації рівня тироксину в середньому на 50% в порівнянні з інтактними тваринами. Комбінована ксенотрансплантація фрагментів тканини щитовидної залози з фрагментами тканини сім'яників дозволяє підвищити цей показник до 71%, а з фрагментами тканини наднирників - до 85%. Показано перевагу комбінованих трансплантатів кріоконсервованих та рекультивованих культур щитовидної залози з експлантатом гіпофізу, в результаті чого збільшується рівень Т4 в плазмі крові тварин-реципієнтів відповідно на 43 та 17% у порівнянні з монотрансплантацією. Гістологічним дослідженням комбінованих трансплантатів встановлені краща збереженість та ознаки секреторної активності фолікулів щитовидної залози, ознаки секреторної активності (на 30 добу), а також ознаки проліферації фолікулярного епітелію (на 120 добу).

11. Порівняльна оцінка ефективності відновлення рівню гормонів в плазмі крові реципієнтів з експериментальною гормональною недостатністю при ало- та ксенотрансплантації ендокринних тканин статевозрілих щурів та новонароджених поросят дозволила встановити переваги комбінацій ксеногенного матеріалу в порівнянні з алогенним. При комбінованій ксенотрансплантації тканини щитовидної залози з тканиною наднирників, сім'яників та експлантатом гіпофіза було отримано показники вмісту Т4, які дорівнювали або перевищували на 30% (за умов комбінації з тканиною наднирників) і на 9% (при комбінації з тканиною сім'яників), що було встановлено за умов алотрансплантації.

12. Монотрансплантація нативних фрагментів наднирників новонароджених поросят, а також тканини наднирників після різних видів передтрансплантаційної обробки (органотипова культура, кріоконсервування та рекультивування) адреналектомованим щурам, приводить до появи кортизолу в крові, що пов'язано з функціонуванням пересадженої тканини. В результаті комбінованої трансплантації нативної, кріоконсервованої та рекультивованої тканини наднирників з експлантатом аденогіпофізу вміст кортизолу в крові експериментальних тварин збільшується відповідно на 34, 42 та 94% в порівнянні з монотрансплантатом. Гістологічний аналіз виявив позитивний вплив експлантату аденогіпофізу на збереженість тканини наднирників в комбінованому трансплантаті, що виражалося в зменшеній некротизації центральних ділянок пересаджених фрагментів наднирників у порівнянні з монотрансплантацією.

13. Експериментально встановлено потенційну можливість підвищення ефективності лікування інсулінозалежного цукрового діабету шляхом комбінованої ксенотрансплантації тканини підшлункової залози новонароджених поросят з тканинами наднирників або сім'яників. Використання комбінованої трансплантації кріоконсервованої органотипової культури підшлункової залози прискорювало корекцію гіперглікемії (2 тижні на відміну від 3-4 тижнів при монотрансплантації). На підставі комплексу показників вуглеводного обміну (тест толерантності до глюкози, вміст глікозильованого гемоглобіну) встановлено компенсацію цукрового діабету у тварин з комбінованою трансплантацією тканин підшлункової залози та сім'яників на тривалому терміні спостереження (3 місяці). Гістологічними дослідженнями показано, що досягнутий ефект обумовлений не тільки функціонуванням трансплантата, але й стимуляцією регенераторних процесів у підшлунковій залозі реципієнта.

14. Інтрапортальна монотрансплантація острівців підшлункової залози новонароджених поросят протягом 12-14 діб приводить до нормалізації рівня глюкози у кролів з алоксановим діабетом, однак після 29-31 доби у реципієнтів повертається гіперглікемічний стан. Інтрапортальна комбінована трансплантація острівців підшлункової залози з клітинами Сертолі дозволяє підвищити виживання острівців в 2,3 рази в порівнянні з монотрансплантатом. Ступінь компенсації вуглеводного обміну у тварин з комбінованою трансплантацією є значно вищим, ніж у тварин з монотрансплантацією.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Бондаренко Т.П. Криоконсервирование адренокортикальной ткани и ее использование в клинике / Т.П. Бондаренко, Е.И. Легач // Клінічна фармація. - 1999. - Т.3, №2. - С.112-115. Підбір режимів кріоконсервування, збирання матеріалу, написання статті.

2. Легач Е.И. Опыт клинического использования криоконсервированной адренокортикальной ткани // Проблемы криобиологии. - 2000. - №3. - С. 85-90.

3. Влияние криоконсервирования на динамику базальной секреции тестостерона органной культуры семенников крыс / Або Жаяб Салех, С.В. Луговой, Е.И. Легач [и др.] // Проблемы криобиологии. - 2002. - №1. - С. 50-53. Вибір методичних підходів до кріоконсервування, отримання культури, визначення гормональної активності, реферування джерел наукової інформації, написання основної частини статті.

4. Коррекция гормонального статуса у кастрированных и с экспериментальным гипогонадизмом крыс путем алло- и ксенотрансплантации органотипических культур / Т.П. Бондаренко, Або Жаяб Салех, Е.И. Легач [и др.] // Проблеми екології та медицини. - 2003. - Т.7, №1,2. - С.3-7. Моделювання гормональної недостатності, виконання трансплантації, визначення гормональної активності трансплантатів, написання основної частини статті, аналітична та статистична обробка результатів.

5. Ксенотрансплантація кріоконсервованного ендокринного матеріалу як метод корекції гіпофункції залоз в експерименті / Т.П. Бондаренко, Є.І. Легач, Г.А. Божок [та ін.] // Трансплантологія. - 2003. - Т.4, №1. - С.60-63. Трансплантація кріоконсервованих культур ендокринних тканин, аналіз результатів трансплантації, реферування джерел наукової інформації, написання основної частини статті.

6. Влияние ксенотрансплантации криоконсервированной органной культуры щитовидной железы на физиологические параметры экспериментальных животных / Н.А. Волкова, Г.А. Божок, Е.И. Легач [и др.] // Проблемы криобиологии. - 2003. - №1. - С.16-19. Моделювання гормональної недостатності, трансплантація кріоконсервованої культури, аналіз результатів трансплантації, написання основної частини статті.

7. Божок Г.А. Вплив кріоконсервування на імуно-біологічні властивості фрагментів надниркових залоз при алотрансплантаціі / Г.А. Божок, Н.М. Алабедалькарім, Є.І.Легач // Трансплантологія. - 2004. - Т.5, №1. - С. 88-92. Моделювання гормональної недостатності, трансплантація, аналіз результатів трансплантації, статистична обробка результатів.

8. Експериментальна трансплантація органотипової культури надниркових залоз в ало- та ксеногенній системах / Н.М. Алабедалькарім, Г.А. Божок, Є.І.Легач [та ін.] // Трансплантологія. - 2004. - Т.7, №3. - С. 223-225. Моделювання гормональної недостатності, трансплантація кріоконсервованої культури, аналіз результатів трансплантації, статистична обробка результатів.

9. Ксенотрансплантация: исторический аспект и современное состояние проблемы / Т.П. Бондаренко, Г.А. Божок, Е.И. Легач [и др.] // Трансплантологія. - 2004. - Т.7, №3. - С.130-135. Реферування джерел наукової інформації, написання основної частини статті.

10. Легач Є.І. Ксенотрансплантація органної культури надниркових залоз. Досвід клінічного застосування при ревматоїдному артриті та бронхіальній астмі / Є.І. Легач, В.В. Сирота // Трансплантологія. - 2004. - Т.6, №2. - С.39-41. Отримання трансплантаційного матеріалу, трансплантація, збирання клінічного матеріалу, аналітична та статистична обробка результатів, написання статті.

11. Пахомов А.В. Гормонпродуцирующая способность органной культуры семенников взрослых крыс при совместных культивировании и аллотрансплантации / А.В. Пахомов, Г.А. Божок, Е.И. Легач // Проблемы криобиологии. - 2004, № 3. - С.32-39. Вибір методичного підходу, моделювання гормональної недостатності, трансплантація, аналіз результатів трансплантації, написання основної частини статті.

12. Легач Е.И. Трансплантация надпочечных желез / Е.И. Легач, Т.П. Бондаренко // Трансплантологія. - 2005. - Т.8, №1. - С.21-27. Отримання трансплантаційного матеріалу, трансплантація, збирання клінічного матеріалу, аналітична та статистична обробка результатів, написання статті.

13. Теоретические аспекты трансплантации эндокринных клеток и тканей / Г.А. Божок, Е.И. Легач, Н.М. Алабедалькарим [и др.] // Трансплантологія. -2005. - Т.8, №2. - С.10- 20. Реферування джерел наукової інформації, написання основної частини статті.

14. Легач Е.И. Ретроградный способ тиреоидэктомии крыс как адекватная модель гипотиреоза // Трансплантологія. - 2005. - Т.8, №2. - С.92-94.

15. Комбинированное культивирование и гетеротопическая трансплантация тестикулярной ткани с эксплантатом гипофиза / Е.И. Легач, Г.А. Божок, А.В. Пахомов [и др.] // Трансплантологія. - 2005. - Т.8, №3. - С.28-34. Вибір методичних підходів, моделювання гормональної недостатності, комбінована трансплантація ендокринних тканин, аналіз результатів трансплантації, написання основної частини статті.

16. Показники білкового, ліпідного та вуглеводного обмінів при гіпотиреозі та після комбінованої трансплантації щитовидної та надниркових залоз / С.Б. Білявська, Г.А. Божок, Є.І. Легач [та ін.] // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2005. - Т.12, № 3. - С. 31-36. Вибір методичних підходів, моделювання гормональної недостатності, комбінована трансплантація ендокринних тканин, аналіз результатів трансплантації, написання основної частини статті.

17. Легач Е.И. Клетки Сертоли: новые возможности комбинированной трансплантации / Е.И. Легач, Г.А. Божок // Трансплантологія. - 2005. - Т.8, № 4. - С. 30-34. Реферування джерел наукової інформації, аналітична обробка результатів трансплантації, написання статті.

18. Легач Е.И. Влияние комбинированной трансплантации органотипических культур семенников и надпочечных желез на уровень тестостерона у орхиэктомированных крыс // Експериментальна і клінічна медицина. - 2006. - № 3. - С. 37-41.

19. Показники вуглеводного обміну у щурів зі стрептозотоциновим діабетом після комбінованої ксенотрансплантації / Є.І. Легач, Г.А. Божок, І.С. Турчин [та ін.] // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2006. - Т.16, № 2. - С. 64-68. Вибір методичних підходів, моделювання гормональної недостатності, комбінована трансплантація ендокринних тканин, аналіз результатів трансплантації, написання основної частини статті.

20. Легач Е.И. Комбинированная трансплантация надпочечных желез с гипофизом после адреналэктомии // Харківська хірургічна школа. - 2006. - Т.23, № 4. - С.53-55.

21. Легач Є.І. Ефективність комбінованої трансплантації щитовидної залози та сім'яників за умов експериментального гіпотиреозу // Український радіологічний журнал. - 2006. - Т.14, №4. - С. 444-449.

22. Легач Е.И. Интрапортальная комбинированная трансплантация островков с клетками Сертоли как способ коррекции нарушений углеводного обмена при экспериментальном сахарном диабете / Е.И. Легач, Н.В. Колот, Г.А. Божок // Трансплантологія. - 2007. - Т.9, № 1. - С.151-153. Вибір методичних підходів, моделювання гормональної недостатності, комбінована трансплантація, аналіз результатів трансплантації, написання основної частини статті.

23. Использование метода комбинированного культивирования двух видов эндокринных тканей с целью улучшения морфофункциональных характеристик алло- и ксенографтов / Г.А. Божок, С.Б. Билявская, Е.И. Легач [и др.] // Трансплантологія. - 2007. - Т.9, №1. - С.19-21. Вибір методичних підходів, отримання органотипових культур ендокринних тканин, реферування джерел наукової інформації, написання основної частини статті.

24. Гормонопродуцирующий потенциал криоконсервированной органотипической культуры щитовидной железы при комбинированной ксенотрансплантации / Е.И. Легач, С.Б. Билявская, Г.А. Божок [и др.] // Проблемы криобиологии. - 2007. - Т. 17, №2. - С. 86-92. Вибір методичних підходів, кріоконсервування, моделювання гормональної недостатності, комбінована трансплантація, написання основної частини статті.

25. Легач Е.И. Влияние аденогипофиза на морфофункциональные свойства адренокортикоцитов в органотипической культуре и при трансплантации // Проблеми ендокринної патології. - 2007. - №2. - С.52-59.

26. Гормонопродуцирующая способность клеток интерстиция семенников и органотипической культуры семенников новорожденных поросят после криоконсервирования / А.В. Пахомов, Г.А. Божок, Е.И. Легач [и др.] // Проблемы криобиологии. - 2007. - Т. 17, № 2. - С. 179-185. Вибір методичних підходів, отримання органотипової культури, аналітична та статистична обробка результатів, написання основної частини статті.

27. Влияние места трансплантации островков поджелудочной железы на компенсацию углеводного обмена у кроликов с экспериментальным сахарным диабетом 1 типа / Н.В. Колот, Г.А. Божок, Е.И. Легач [и др.] // Проблеми ендокринної патології. - 2007. - №4. - С.71-77. Вибір методичних підходів, моделювання гормональної недостатності, трансплантація, аналітична та статистична обробка результатів, написання основної частини статті.

28. Патент №34848, Україна, МПК⁵ С12N5/02. Спосіб кріоконсервування культури клітин адренокортикальної тканини / Т.П. Бондаренко, Є.І. Легач (Україна). - Заявлено 13.07.99; Опубл. 15.03.01 // Промислова власність. - Бюл. № 2, ІІ ч. - С. 1.73. Розробка та впровадження запропонованого способу.

29. Патент №4845, Україна, МПК⁷ А12N5/08, A61K35/55. Спосіб підготовки кріоконсервованої органотипової культури надниркової залози для трансплантації / Н.М. Алабедалькарім, Г.А. Божок, Є.І. Легач, Т.П. Бондаренко (Україна). - Заявлено 29.04.2004; Опубл. 15.02.05 // Промислова власність. - Бюл. №2. Розробка та впровадження запропонованого способу.

30. Патент №9367, Україна, МПК⁷ А01N1/02. Спосіб кріоконсервування органної культури щитовидної залози новонароджених поросят / Т.П. Бондаренко, Є.І. Легач, Г.А. Божок, Н.М. Алабедалькарім (Україна). - Заявлено 28.03.05; Опубл. 15.09.05 // Промислова власність. - Бюл. №9. Розробка та впровадження запропонованого способу.

31. Патент №80497, Україна, МПК⁷ A01N 1/02. Спосіб кріоконсервування органотипової культури сім?яників новонародженних поросят / Г.А. Божок, Є.І. Легач, Т.М. Гуріна, Н.Ф. Губіна, Т.П. Бондаренко (Україна). - Заявлено 20.04.2006; Опубл. 25.09.07 // Промислова власність. - Бюл. №15. Розробка та впровадження запропонованого способу.

32. Cryopreservation effect on adrenocortical tissue of new born piglets / T.P. Bondarenko, E.I. Legach, I.I. Kiryushina [et al.] // 35^th Annual Meeting of the Society of Cryobiology. - Pittsburg, USA. - 1998. - P. 132.

33. Bondarenko T.P. Clinical application of cryopreserved adrenocortical tissue / T.P. Bondarenko, E.I. Legach // 2^nd World Congress on Tissue Banking & 8^th International Conference of EATB. - Warsaw, 1999. - P.205.

34. Бондаренко Т.П. Ксенотрансплантация криоконсервированной органной культуры надпочечных желез / Т.П. Бондаренко, Е.И. Легач // Матеріали V національного з'їзду фармацевтів. - Харків, 1999. - С.637-638.

35. Трансплантація кріоконсервованої культури клітин адренокортикальної тканини новонароджених поросят / Т.П. Бондаренко, Г.А. Божок, Є.І. Легач [та ін.] // Мат. ІІ з'їзду трансплантологів України. - Київ, 2000. - Т.1, №1. - С. 177-178.

36. Легач Е.И. Ксенотрансплантация криоконсервированной культуры надпочечных желез / Е.И. Легач, С.В. Луговой // І Всеукр. конференція студентів і молодих вчених з питань трансплантології «Трансплантологія сьогодня». - Донецьк, 2000. - С.37-38.

37. Влияние димексида на базальную секрецию тиреоидных гормонов органотипической культурой щитовидной железы новорожденных поросят / Т.П. Бондаренко, С.В. Луговой, Е.И. Легач [и др.] // І Всеукраїнська конференція студентів і молодих вчених з питань трансплантології «Трансплантологія сьогодня». - Донецьк, 2000. - С.23-24.

38. Легач Е.И. Ксенотрансплантация криоконсервированной культуры адренокортикоцитов как альтернатива гормонотерапии / Е.И. Легач, А.В. Геращенко, И.И. Савченко // Конференція молодих вчених ХДМУ «Медицина третього тисячоліття», 17-18 січня 2001р. - Харків, 2001. - С.22.

39. Легач Е.И. Ксенотрансплантация надпочечных желез как альтернатива заместительной гормонотерапии / Е.И. Легач, И.М. Антонян, Р.В. Стецишин // IX Обл. науч.-практич. конф. с межрегиональным и международным участием «Актуальные проблемы урогинекологии» 21-22 июня 2001г. - Харьков, 2001. - С.328-330.

40. Исследование стероидогенной активности криоконсервированной органной культури надпочечников при ксенотрансплантации / Т.П. Бондаренко, Г.А. Божок, Е.И. Легач [и др.] // Всеукраинская научная конференция «Успехи и перспективы развития криобиологии и криомедицины» - Харьков, 2001. - С. 36.

41. Ксенотрансплантация криоконсервированной органной культуры надпочечных желез в лечении бронхиальной астмы / Е.И. Легач, Т.П. Бондаренко, С.В. Луговой [и др.] Всеукраинская конференция с международным участием «Актуальні проблеми відновлювальної хірургії». - Київ, 2001. - С.151.

42. Легач Є.І. Вплив кріопротекторів на стимулювальну активність адренокортикальної тканини та її чутливість до стимуляторів стероїдогенезу / Є.І. Легач, С.В. Луговий // Українській біохімічний журнал. - 2002. - Т.74, №4. - С.159.

43. Legach E.I. Clinical Results of Xenotransplantation of Adrenal Gland Organ Culture to Patients with Hypocorticoidism / E.I. Legach, G.A. Bozhok, N.M. Alabedalkarim // 13^th European Students' Cоnference for promising biomedical scientists and future doctors, October29^th-November2^nd. - Berlin, 2002. - P.269.

44. Бондаренко Т.П. Ксенотрансплантация эндокринных желез / Т.П. Бондаренко, Е.И. Легач, Г. Сарвар // Матеріали науково-практичної конференції «Патогенетичні аспекти фармакотерапії ендокринних захворювань» (Перші Данилевські читання), 6-7 лютого 2002р. - Харків, 2002. - С. 23-24.

45. Легач Е.И. Влияние ксенотрансплантации надпочечных желез на систему микроциркуляции при бронхиальной астме / Е.И. Легач, Т.П. Бондаренко, В.В. Сирота // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні напрямки розвитку ендокринології» (Другі Данилевські читання). - Харків, 2003. - С. 123-124.

46. Волкова Н.О. Ксенотрансплантація кріоконсервированої органної культури щитовидної залози кролям з експериментальним гіпотиреозом / Н.О. Волкова, Є.І. Легач, Т.П. Бондаренко // Українські медичні вісті. - 2003. - Т.5, №1. - С.126.

47. Сумісне культивування та сумісна алотрансплантація надниркових залоз та сім'яників в експерименті / Г.А. Божок, Є.І. Легач, Н.М. Алабедалькарім [та ін.] // Установчий зїзд Українського товариства клітинної біології. - Львів, 2004. - C. 90.

48. Легач Є.І. Глюкокортикоїдна функція та кінетичні характеристики бета-адренорецепторів в клітинах адреналового кортексу до та після кріоконсервування / Є.І. Легач, В.В. Сирота, Х. Торрес // Установчий зїзд Українського товариства клітинної біології. - Львів, 2004. - C. 20.

49. Органні культури ендокринних залоз: кріоконсервування, трансплантація / Т.П. Бондаренко, Є.І. Легач, Г.А. Божок [та ін.] // Установчий зїзд Українського товариства клітинної біології. - Львів, 2004. - C. 237.

50. Легач Е.И. Лечение хронической надпочечниковой недостаточности путем трансплантации криоконсервированной органотипической культуры надпочечных желез // Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання ендокринології дітей та підлітків», 25-26 листопада 2004 р. - Харків. - С.54-55.

51. Легач Е.И.Гормонопродукция щитовидной железы и надпочечников при их совместном культивировании / Е.И. Легач, В.В. Сирота // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні напрямки розвитку ендокринології» (Треті Данилевські читання), 26-27 лютого 2004 р. - Харків, 2004 - С. 107-108.

52. Божок Г.А. Секреція тестостерону органотиповою культурою сім'яників в умовах сумісного культивування та сумісної трансплантації / Г.А. Божок, Є.І. Легач, О.В. Пахомов // Українській біохімічний журнал. - 2004. - Т.76, №4. - С.126.

53. Динаміка вмісту альбуміну у щурів після трансплантації органної культури щитовидної залози / С.Б. Білявська, Г.А. Божок., Є.І. Легач [та ін.] // Матеріали науково-практ. конф. «Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології» (Четверті Данилевські читання), 24-25 лютого 2005 р. - Харків, 2005. - С.23-24.

54. Легач Е.И. Особенности морфофункционального состояния аллографтов органотипической культуры семенников при совместной трансплантации с фрагментами надпочечных желез / Е.И. Легач, Г.А. Божок, А.В. Пахомов // Матеріали науково- практ. конф «Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології» (Четверті Данилевські читання), 24-25 лютого 2005 р. - Харків, 2005. - С. 26-27.

55. Легач Е.И., Бондаренко Т.П. Результаты лечения глюкокортикоидной недостаточности с помощью трансплантации органотипической культуры надпочечных желез / Е.И. Легач, Т.П. Бондаренко // Матеріали науково-практичної конференції «Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології» (Четверті Данилевські читання), 24-25 лютого 2005 р. - Харків, 2005. - С. 127.

56. Вивчення показників вуглеводного, ліпідного та білкового обмінів при сумісному культивуванні та трансплантації органних культур щитовидних та надниркових залоз С.Б. Білявська, Г.А. Божок., Є.І. Легач [та ін.] // Українській біохімічний журнал. - 2005. - Т.77, № 5. - С.135.

57. Особливості базальної та стимульованої гормонопродукції нативних та кріоконсервованих органотипових культур сім'яників новонароджених поросят / О.В. Пахомов, Г.А. Божок, Є.І. Легач [та ін.] // Українській біохімічний журнал. - 2005. - Т.77, № 5. - С.153.

58. Thyroxine serum level after combined transplantation of organ cultures of thyroid and adrenal glands / S.B. Bilyavskaya, G.A. Bozhok, E.I. Legach [et al.] // Українській біохімічний журнал. - 2005. - Т.7, № 22. - С. 158.

59. Opposite effect of steroid hormones in combined culturing and combined transplantation / E.I. Legach, G.A. Bozhok, A.V. Pakhomov [et al.] // 5^th Parnas Conference «Molecular mechanisms of cellular signaling», 26-29 April, 2005. - Kyiv, 2005. - Українській біохімічний журнал. - Т.7, № 22. - С. 200.

60. Функциональная активность криоконсервированной органотипической культуры щитовидной железы при ксенотрансплантации / Г.А. Божок, Е.И. Легач, Н.М. Алабедалькарим [и др.] // Проблемы криобиологии. - 2005. - Т.15, № 3. - С.425-426.

61. Морфофункциональные характеристики криоконсервированной органотипической культуры семенников новорожденных поросят после ксенотрансплантации / А.В. Пахомов, Г.А. Божок, Е.И. Легач [и др.] // Проблемы криобиологии. - 2005. - Т.15, № 3. - С.433-434.

62. Божок Г.А. Вплив донор-специфічної імунізації на виживання трансплантата тканини яєчка / Г.А. Божок, Є.І. Легач, Т.П. Бондаренко // Клінічна хірургія. - 2006. - №4-5. - С. 85-86.

63. Легач Є.І. Комбінована трансплантація як фактор поліпшення виживання кріоконсервованих тканинних трансплантатів // Є.І. Легач, Г.А. Божок, С.Б. Білявська // Клінічна хірургія. - 2006. - № 4-5. - С. 97-98.

64. Комбінована трансплантація як метод корекції рівню глікемії при експериментальному цукровому діабеті / Є.І. Легач, Г.А. Божок, Н.В. Скрипниченко [та ін.] // ХІ конгрес Світової Федерації українських лікарських товариств. 28-30 серпня 2006р. - Полтава, 2006. - С. 419-420.

65. Легач Е.И. Биохимические показатели крови гипотиреоидных крыс после ксенотрансплантации органотипических культур щитовидной железы и семенников / Е.И. Легач, Г.А. Божок // Матеріали ІХ Українського біохімічного з'їзду. 24-27 жовтня 2006р. - Харків, 2006. - Т.2 - С.77.

66. Легач Е.И. Комбинированная трансплантация органотипических культур эндокринных желез в профилактике и лечении эндокринопатий / Е.И. Легач, Г.А. Божок, Н.В. Скрипниченко Н.В. // Науково-практ. конф. «Профілактика, діагностика та лікування - основні складові терапії». Жовтень 2006р. - Харків, 2006. - С. 49.

67. Интрапортальная комбинированная ксенотрансплантация островков поджелудочной железы с клетками Сертоли в лечении экспериментального сахарного диабета / Е.И. Легач, Г.А. Божок, Н.В. Колот [и др.] // Материалы тезисов III Всероссийского симпозиума «Актуальные вопросы тканевой и клеточной трансплантологии». 25-26 апреля 2007г. - Москва, 2007. - С.75-76.

68. Использование флуоресцентных полиметиновых красителей в клеточной трансплантации: Г.А. Божок, Н.М. Алабедалькарим, Е.И. Легач [и др.] // Материалы тезисов III Международного симпозиума «Актуальные вопросы тканевой и клеточной трансплантологии». 25-26 апреля 2007г. - Москва, 2007. - С.56.

69. Заготівля, кріоконсервування та клінічне застосування органної культури наднирників новонароджених поросят в лікуванні недостатності наднирників / Метод. рекомендації // ІПКіК НАН України. - Уклад. Грищенко В.І., Бондаренко Т.П., Божок Г.А., Легач Є.І., Алабедалькарім Н.М., Геращенко А.В., Самченко І.І. - Харків, 2000. - 12 с. Розробка та впровадження запропонованого способу.

70. Заготівля, кріоконсервування та клінічне застосування органної культури щитовидної залози новонароджених поросят в лікуванні гіпотиреозів / Метод. рекомендації // ІПКіК НАН України. - Уклад. Грищенко В.І., Бондаренко Т.П., Бугаєв В.М., Турчин І.С., Божок Г.А., Легач Є.І., Алабедалькарім Н.М., Луговий С.В. - Харків, 2000. - 12 с. Розробка та впровадження запропонованого способу.

Анотація

Легач Є.І. Комбінована трансплантація кріоконсервованих органотипових культур ендокринних залоз (експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за двома спеціальностями: 14.01.08 - трансплантологія і штучні органи та 14.01.35 - кріомедицина. - Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова АМН України, Київ, 2008.

Встановлено потенційну можливість підвищення ефективності терапії гіпотиреозу, цукрового діабету І типу, гіпокортицизму, андроген-дефіцитного стану при використанні комбінованого підходу до передтрансплантаційної обробки біологічного матеріалу (культивування, кріоконсервування) та при трансплантації органотипових культур ендокринних залоз (щитовидної, підшлункової залоз, наднирників та сім'яників). Передтрансплантаційне комбіноване органотипове культивування дозволяє підвищити рівень гормональної продукції та активізувати процеси проліферації секреторного епітелію. Розроблено методи кріоконсервування органотипових культур щитовидної залози, наднирників та сім'яників новонароджених поросят на основі використання ДМСО та високих (85-100С/хв) швидкостей охолодження. Встановлено, що введення додаткового етапу реабілітації кріоконсервованих культур після розморожування (рекультивування) сприяє відновленню їх гормональної активності, здатності до реакції на стимулятори гормонопоезу, а також має імуномодулюючий вплив на виживання ендокринної тканини за умов трансплантації. Проведений аналіз показав, що комбінована трансплантація покращує функціонування та виживання пересаджених тканин в порівнянні з монотрансплантацією. На основі аналізу фізіологічних та біохімічних показників тварин з експериментальною гормональною недостатністю визначені оптимальні комбінації органотипових культур ендокринних залоз у трансплантаті при лікуванні досліджуваних патологій.

Ключові слова: комбінована трансплантація, кріоконсервування, органотипове культивування, щитовидна залоза, підшлункова залоза, наднирники, сім'яникі, острівці підшлункової залози, клітини Сертолі.

Аннотация

Легач Е.И. Комбинированная трансплантация криоконсервированных органотипических культур эндокринных желез (экспериментальное исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по двум специальностям: 14.01.08 - трансплантология и искусственные органы и 14.01.35 - криомедицина. - Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А.А.Шалимова АМН Украины, Киев, 2008.

Диссертационная работа содержит теоретическое и экспериментальное обоснование нового решения проблемы повышения эффективности лечения гормональной недостаточности (гипотиреоза, сахарного диабета I типа, гипокортицизма, андрогенодефициного состояния), которое состоит в использовании метода комбинированной трансплантации, а также предтрансплантационной обработки биологического материала (тканей щитовидной, поджелудочной желез, надпочечников и семенников) путем культивирования и криоконсервирования, что позволило не только повысить гормональную продукцию, но и продлить срок выживаемости трансплантата в организме реципиента.

С этой целью в работе проведено исследование морфофункционального состояния органотипических культур эндокринных желез in vitro, их гормонопродуцирующий потенциал и эффективность коррекции гормональной недостаточности при трансплантации, изучена гормональная активность органотипических культур эндокринных желез до и после криоконсервирования, а также при комбинированном рекультивировании.

На основе изучения гормональной секреции, жизнеспособности и гистологического анализа определены оптимальные сроки органотипического культивирования эндокринных желез. На основе сравнительного анализа существующих способов криоконсервирования тканей эндокринных желез подобраны оптимальные концентрации криопротектора ДМСО, время инкубации с криопротектором. Разработаны методы криоконсервирования органотипических культур щитовидной железы, надпочечников и семенников новорожденных поросят на основе высоких скоростей охлаждения (85-100С/мин), позволяющих сохранять основные структурно-функциональных свойства эндокринных тканей.

Установлено, что введение дополнительного этапа реабилитации криоконсервированных культур эндокринных желез после размораживания (рекультивирования) способствует восстановлению их гормональной активности, способности к реакции на стимуляторы гормонопоэза, а также оказывает иммуномодулирующее влияние на выживаемость эндокринной ткани при трансплантации за счет селективного удаления антиген-представляющих и пролитических клеток.

Проанализирована динамика секреции гормонов трансплантатами нативных фрагментов эндокринных желез, органотипических культур до и после криоконсервирования, а также рекультивированных после криоконсервирования. На основе полученных результатов обоснована возможность комбинации эндокринных желез для улучшения результатов трансплантации. Показано, что ксенотрансплантация нативных фрагментов и органотипической культуры щитовидной железы новорожденных поросят крысам с послеоперационным гипотиреозом приводит к компенсации уровня тироксина в среднем на 50% по сравнению с интактными животными. Комбинированная ксенотрансплантация фрагментов ткани щитовидной железы с семенниками позволяет увеличить этот показатель до 71%, а с фрагментами ткани надпочечников - до 85%. Использование эксплантата гипофиза в качестве комбинированного трансплантата целесообразно при пересадке криоконсервированных и рекультивированных культур щитовидной железы, при этом наблюдается увеличение уровня тироксина в плазме крови экспериментальных животных соответственно на 43 и 17% по сравнению с монотрансплантатом.

Установлено, что в результате комбинированной трансплантации ткани надпочечников новорожденных поросят при всех видах предтрансплантационой обработки (нативные фрагменты, органотипическая культура, криоконсервированные и рекультивированные фрагменты) совместно с эксплантатом аденогипофиза содержание глюкокортикоидов в крови экспериментальных животных увеличивается соответственно на 34, 42 и 94% по сравнению с монотрансплантатом.

Экспериментально установлена потенциальная возможность повышения эффективности лечения инсулинозависимого сахарного диабета путем комбинированной трансплантации ткани поджелудочной железы новорожденных поросят с тканью надпочечников или семенников. При использовании криоконсервированного биоматериала продемонстрирована более быстрая нормализация параметров глюкозного гомеостаза после комбинированной трансплантации (2 недели в отличие от 3-4 недель при монотрансплантации). Комплексные показатели степени компенсации углеводного обмена (тест толерантности к глюкозе, содержание гликозилированного гемоглобина) выявили лучшую компенсацию сахарного диабета на более длительном сроке наблюдения (3 месяца) у животных с комбинированной трансплантацией тканей поджелудочной железы и семенников. Установлено, что нормализация уровня глюкозы у кролей с аллоксановым диабетом наблюдается через неделю после интрапортальной трансплантации островков поджелудочной железы новорожденных поросят, однако с 29-31 суток после трансплантации наблюдается возврат гипергликемического состояния. Интрапортальная комбинированная трансплантация островков поджелудочной железы с клетками Сертоли позволяет увеличить выживаемость островков в 2,3 раза по сравнению с монографтом. Степень компенсации углеводного обмена у животных с комбинированной трансплантацией значительно выше, чем у животных с монотрансплантацией.