Гострий панкреатит після мініінвазивних оперативних втручань на органах панкреатобіліарної зони: фактори ризику, прогнозування, діагностика, профілактика та лікування

Порівняльний аналіз частоти та тяжкості перебігу гострого панкреатиту після лапаротомних та мініінвазивних втручань в панкреатобіліарній зоні. Методи профілактики та ефективного лікування гострого панкреатиту після мініінвазивних оперативних втручань.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 14.09.2015
Размер файла 89,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Час

На початку дослідження

Після впровадження нових технологій

Групи

Частота ГПП

% ГПП

Летальність,%

% ГПП

Летальність,%

1

59

5,7

0,7

2,8

0,36

2

11

3,6

0,08

1,9

0,04

3

95

8,6

1,2

4,6

0,99

Всього

165

6,8

0,98

3,2

0,38

Орієнтуючись на результати прогнозування за допомогою методів математичного моделювання та використання сучасних пакетів медико-статистичних програм та засобів обробки даних, цінність яких, на нашу думку, заключається в математичній оцінці ролі різних факторів (фонова готовність, травмування залози, затікання контраст-ної речовини у протоку) в генезі панкреатиту, з'явилась можливість диференціювати групи ризику в залежності від проявів таких факторів.

Правомірність такого поділу хворих на групи ризику підтвердилась в подальшому отриманими результатами. Наші результати довели, що в тих випадках, у яких був ризик розвитку панкреатиту, а профілактику тих чи інших причин не проводили, ускладнення розвивалось доволі часто та нерідко перебігало важко.

На підставі вищенаведених досліджень нами був створений загальний алгоритм прогнозування розвитку та перебігу ГПП після мініінвазивних оперативних втручань.

Таким чином, хворим, які потрапляють в будь-яку групу ризику, слід в обов'язковому порядку проводити профілактичні заходи, ос-кільки у таких хворих можна достовірно спрогнозувати ускладнений перебіг післяопераційного періоду.

В той же час в ситуаціях, коли ГПП за прогностичною моделлю не був прогнозованим, його ознаки були відмічені лише в 2,7% хворих. При цьому тяжких форм в цій групі зафіксовано не було. В усіх випадках була відмічена помірна гіперамілаземія, яка через одну-дві доби проходила без специфічного лікування. Дана обставина при цьому не впливала на тривалість перебування хворих у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, на терміни знаходження їх в клініці.

Отже, при негативному значенні при використанні прогностичної моделі немає необхідності проводити специфічну профілактику ГПП.

Відсутність настороженості щодо можливого розвитку ГПП при виконанні оперативних втручань без травми ПЗ можна пояснити деякими суб'єктивними факторами. У загальній свідомості розвиток панкреатиту найчастіше пов'язують із фактом травмування ПЗ, якого в даному випадку немає. Результати даної дисертаційної роботи ще раз свідчать про те, що необхідним є перегляд укорінених стереотипів та більш спрямованої та комплексної оцінки ризику розвитку ГПП. Безумовно, в його ґенезі має значення й післяопераційна гіпертензія в жовчних шляхах, і порушення мікроциркуляції у парехімі залози, й дуоденостаз. Однак в значному ступені виникнення або відсутність ГПП визначається взаємодією загального впливу травми та резервних можливостей організму.

Впроваджені зміни в методиках лікування ГПП: активне застосування назо- та ендобіліарного дренування при патології біліарної системи; застосування релапароскопії при деструктивних формах ГПП; термінова релапаротомія при гнійно-некротичних формах ГПП з симптомами поліорганної недостатності; активне застосування препаратів соматостатина; обов'язкове застосування блокаторів кальцієвих каналів у зв'язку з значними порушеннями в епітеліоцитах панкреатичних протоків; застосування імуномодуляторів.

Впроваджені зміни в методиках профілактики ГПП: виконання ЕРПХГ та транспапілярних ендоскопічних втручань по суворих показах; застосування нової методики виконання ЕПСТ в дивертикулі ДПК; активне застосування механічної літотрипсії та попередньої часткової балонної дилатації під час механічної транспапілярної експлорації конкрементів; післяопераційний (при необхідності щоденний) інструментальний моніторинг з використанням УЗД і КТ; декомпресія ДПК спеціально сконструйованим зондом в ранньому післяопераційному періоді.

Розроблені класифікація, алгоритм прогнозування та система профілактики розвитку ГПП дозволили знизити число випадків ГПП після мініінвазивних втручань з 6,8 до 3,2%, є доступними та об'єк-тивними та можуть бути використані в практиці лікаря-хірурга.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної науково-практичної проблеми: розробка системи прогнозування, профілактики та диференційованого лікування гострого післяопераційного панкреатиту після мініінвазивних втручань на органах панкреатобіліарної зони на основі експериментальної моделі та оцінки клініко-параклінічних показників.

1. Гострий панкреатит в ранньому післяопераційному періоді зустрічається в 6,8% після ендоскопічних транспапілярних хірургічних втручань та в 3,6% - після лапароскопічних операцій.

2. Розроблена каналікулярно-гіпертензійна модель гострого експериментального панкреатиту відповідно до Міжнародних угод щодо лабораторних тварин та біоетики дозволяє в повному обсязі визначити причини виникнення та механізми патогенезу гострого післяопераційного панкреатиту після мініінвазивних хірургічних втручань.

3. Основною причиною розвитку гострого панкреатиту після транспапілярних хірургічних втручань є порушення цілісності протокової системи підшлункової залози з розривом стінок її протоків.

4. Провідним ятрогенним фактором виникнення ГПП в мініінвазивній хірургії жовчовивідної системи є проведення ендоскопічної ретроградної панкреатохолангіографії (коефіцієнт кореляції r = 0,82, Р < 0,01) та застосування механічної літоекстракції через великий сосочок дванадцятипалої кишки (r = 0,56, p < 0,01 із механічною літоекстракцією, r = 0,54, Р < 0,01 із механічною літотрипсією) під час ендоскопічних транспапілярних операцій.

5. При гострому післяопераційному панкреатиті після мініінвазивних транспапілярних втручань спостерігається зниження показників клітинного імунітету на 30-50% порівняно із групою контролю та виражена лімфоцитарна інфільтрація паренхіми підшлункової залози, що підтверджує розвиток вторинної аутоімунної агресії і потребує застосування імуномодуляторів.

6. Розроблені алгоритм прогнозування, система лікування та профілактика розвитку гострого післяопераційного панкреатиту дозволили знизити число випадків гострого післяопераційного панкреатиту після мініінвазивних втручань з 6,8 до 3,2%, є доступними та об'єктивними та можуть бути використані в практиці лікаря-хірурга.

7. У зв'язку з тим, що ГПП є поліетіологічним станом з різними патогенетичними механізмами свого формування, при прогнозуванні виникнення та перебігу гострого післяопераційного панкреатиту перш за все слід враховувати етіологію основного захворювання, а також результати лабораторних та інструментальних даних.

8. Основними методами діагностики гострого панкреатиту в ранньому післяопераційному періоді є визначення активності панкреатичних ферментів у біологічних середовищах організму хворого (чутливість для амілази крові - 83%, амілази сечі - 43%) та застосування ультрасонографії (чутливість 97%) в динаміці та ангіокомп'ютерної томографії (чутливість 84%).

9. Лікувальна тактика при гострому післяопераційному панкреатиті базується на наступних заходах: активне застосування назо- та ендобіліарного дренування при патології біліарної системи; застосування релапароскопії при деструктивних формах ГПП; термінова релапаротомія при гнійно-некротичних формах ГПП з симптомами поліорганної недостатності; активне застосування препаратів соматостатина; обов'язкове застосування блокаторів кальцієвих каналів у зв'язку з значними порушеннями в епітеліоцитах панкреатичних протоків; застосування імуномодуляторів.

10. Мініінвазивні лапароскопічні та ендоскопічні транспапілярні втручання на позапечінкових жовчних протоках доцільно виконувати в умовах спеціалізованих відділень досвідченими спеціалістами, що володіють методиками селективної канюляції й контрастування протокових систем панкреатобіліарної зони, технікою транспапілярних та лапароскопічних втручань на жовчних протоках.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ничитайло М.Е., Пидмурняк А.А., Сарнацкий В.М., Царук Л.Л. Морфофункциональное состояние большого сосочка ДПК при неопухолевой патологии общего желчного протока // Буковин. мед. вісник. 2000. № 4. С. 76-79.

2. Суходоля А.І., Підмурняк О.О. Роль ерадікації Helicobacter Pylori після органозберігаючих операцій при виразковій хворобі: Зб. наук. праць співробіт. КМАПО ім. П.Л. Шупика. 2001. Вип. 10, кн. 4. С. 383-386.

3. Суходоля А.І., Гойда М.С., Власов В.В., Підмурняк О.О. Прогнозуваня і попередження ускладнень лапароскопічної холецистектомії з приводу гострого холециститу // Вісн. Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова. 2003. № 7, 2/2. С. 751-753.

4. Суходоля А.І., Гойда М.С., Власов В.В., Підмурняк О.О., Гриб О.М. Аналіз інтраопераційних ускладнень лапароскопічної холецистектомії з приводу гострого холециститу // Львів. мед. часопис. 2004. Vol. 10, № 2. С. 75-76.

5. Суходоля А.І., Козак І.О., Власов В.В., Підмурняк О.О. Тактика при пошкодженні великого дуоденального сосочка під час операцій з приводу виразкової хвороби // Хірургія України. 2004. № 2 (10). С. 35-37.

6. Суходоля А.І., Козак І.О., Власов В.В., Гойда М.С., Підмурняк О.О., Латинський Е.В. Драматичні ситуації в хірургії ускладнених позацибулинних дуодентальних виразок // Шпитал. хірургія. 2005. № 1. С. 133-137.

7. Ничитайло М.Ю., Підмурняк О.О. Профілактика післяопера-ційного панкреатиту при лапароскопічній холецистектомії з приводу гострого холециститу // Шпитал. хірургія. 2005. № 2 (додаток). С. 153-155.

8. Ничитайло М.Е., Огородник П.В., Беляев В.В., Дейниченко А.Г. Пидмурняк А.А. Осложнения эндоскопических транспапилярных вмешательств // Клін. хірургія. 2006. № 8. С. 19-21.

9. Ничитайло М.Е., Пидмурняк А.А. Ранняя диагностика острого панкреатита после операций на органах брюшной полости // Клін. хірургія. 2006. № 9 (додаток). С. 134-135.

10. Ничитайло М.Е., Берегова Т.В., Пидмурняк А.А., Фалалеева Т.И. Экспериментальная модель острого панкреатита // Вісн. проблем біології і медицини. 2007. Вип. 1. С. 95-98.

11. Ничитайло М.Ю., Огородник П.В., Підмурняк О.О. Причини та частота гострого післяопераційного панкреатиту в мініінвазивній хірургії біліарної системи // Шпитал. хірургія. 2007. № 1. С. 133-137.

12. Ничитайло М.Е., Огородник П.В., Пидмурняк А.А., Дейничен-ко А.Г. Причины и частота острого послеоперационного панкреатита в миниинвазивной хирургии желчевыделительной системы // Клін. анатомія та оперативна хірургія. 2007. № 1. С. 13-17.

13. Ничитайло М.Е., Пидмурняк А.А., Ильчук Г.М., Дарманский С.М. Динамическая ультрасонография и компьютерная томография в диагностике острого послеоперационного панкреатита // Буковин. мед. вісник. 2007. № 1. С. 76-79.

14. Ничитайло М.Ю., Огородник П.В., Підмурняк О.О., Дейниченко А.Г. Ускладнення мініінвазивних транспапілярних втручань на жовчних протоках // Хірургія України. 2007. № 3 (23). С. 32-35.

15. Ничитайло М.Ю., Підмурняк О.О. Порушення імунітету при гострому післяопераційному панкреатиті та шляхи його подолання // Вісник проблем біології і медицини. 2007. Вип. 2. С. 57-61.

16. Ничитайло М.Ю., Підмурняк О.О. Аналіз розвитку гострого панкреатиту після операцій в гастродуоденальній та панкреатобіліарній зонах // Вісн. Укр. мед. стомат. академії. 2007. Т. 7, вип. 3 (19). С. 121-123.

17. Ничитайло М.Ю., Огородник П.В., Скумс А.В., Литвиненко О.М., Підмурняк О.О., Дейниченко А.Г. Ранні післяопераційні ускладнення хірургічного лікування патології дистальних відділів позапечінкових жовчних шляхів // Львів. мед. часопис. 2007. Т. 13, № 1-2. С. 78-81.

18. Ничитайло М.Е., Огородник П.В., Пидмурняк А.А. Острый панкреатит как осложнение в миниинвазивной хирургии желчевыделительной системы // Харківська хірургічна школа. 2007. № 4. С. 203-207.

19. Ничитайло М.Е., Огородник П.В., Пидмурняк А.А. Острый панкреатит после малоинвазивных оперативных вмешательств в билиарной хирургии // Світ медицини та біології. 2007. № 4. С. 51-55.

20. Суходоля А.І., Козак І.О., Підмурняк О.О., Власов В.В., Ку-рик О.Г. Ускладнення хірургічного лікування «тяжких» виразок шлунка та дванадцятипалої кишки // Клін. анатомія та оперативна хірургія. 2007. № 4. С. 16-18.

21. Ничитайло М.Е., Пидмурняк А.А., Огородник П.В. Факторы риска и методы профилактики острого послеоперационного панкреатита в миниинвазивной билиарной хирургии // Буковин. мед. вісник. 2007. № 3. С. 54-58.

22. Ничитайло М.Ю., Огородник П.В., Підмурняк О.О. Лікування холедохолітіазу сучасними хірургічними методами // Шпитал. хірургія. 2007. № 2. С. 12-14.

23. Пидмурняк А.А. Проблема травматического панкреатита (огляд літератури) // Клін. анатомія та оперативна хірургія. 2005. № 2. С. 84-90.

24. Ничитайло М.Е., Пидмурняк А.А., Козак И.А. Послеоперационный панкреатит (огляд літератури) // Клін. хірургія. 2005. № 6. С. 38-41.

25. Підмурняк О.О., Ничитайло М.Ю. Математична модель прогнозування розвитку гострого післяопераційного панкреатиту // Клін. та експеримент. патологія. 2007. Т. 6, № 3. С. 80-84.

26. Підмурняк О.О., Ничитайло М.Ю. Вплив виду оперативного втручання на органах панкреатобіліарної зони на розвиток гострого післяопераційного панкреатиту // Клін. хірургія. 2007. № 9 (додаток). С. 98-100.

27. Деклараційний патент 38326 А Україна. МПК А 61В17/00. Спосіб обробки кукси міхурової протоки при дренуванні загальної жовчної протоки по Холстеду - Піковському / М.Ю. Ничитайло, В.В. Власов, О.О. Підмурняк, В.В. Мацібора (Україна). Заявл. 23.06.2000; Опубл. 15.05.01 // Бюл. № 4.

28. Деклараційний патент 51082 А Україна. МКИ 7А6 1В 17/00. Спосіб накладання міжкишкових анастомозів в умовах перитоніту / А.І. Суходоля, В.В. Власов, І.О. Козак, О.О. Підмурняк, А.І. Кланца (Україна). Заявл. 27.12.01; Опубл. 15.11.02 // Бюл. № 11.

29. Патент на корисну модель № 21460. Спосіб накладання керованої панкреатостомії / М.Ю. Ничитайло, О.О. Підмурняк, А.І. Суходоля, В.В. Власов (Україна). Зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 15 березня 2007 р. // Бюл. № 3.

30. Патент на корисну модель № 23448. Спосіб декомпресії шлунка та дванадцятипалої кишки / М.Ю. Ничитайло, О.О. Підмурняк, А.І. Су-ходоля, В.В. Власов (Україна). Зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 25 травня 2007 р. // Бюл. № 7.

31. Патент на корисну модель № 24584. Спосіб моделювання гострого панкреатиту / М.Ю. Ничитайло, О.О. Підмурняк, Т.В. Берегова, Т.И. Фалалєєва (Україна). Зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 10 липня 2007 р. // Бюл. № 10.

32. Суходоля А.І., Козак І.О., Підмурняк О.О. Вплив ерадікації Helicobacter Pylori на результати органозберігаючої операції при виразковій хворобі // Матеріали ХХ зїзду хірургів України. 2001. Т. 1. С. 212-214.

33. Суходоля А.І., Власов В.В., Гойда М.С., Підмурняк О.О. Шляхи подолання інтраопераційних труднощів при лікуванні білясосочкової виразки ДПК // Клін. хірургія - 2002. № 5-6. С. 27.

34. Суходоля А.І., Власов В.В., Гойда М.С., Підмурняк О.О., Мацібора В.В. Виконання ПДР з приводу захворювань головки підшлункової залози // Клін. хірургія. 2003. № 1. С.65-66.

35. Ничитайло М.Ю., Підмурняк О.О. Виникнення гострого панкреатиту після операцій на органах гастродуоденальної та панкреатобіліарної зон // Клін. хірургія. 2004. № 11-12. С. 76-77.

36. Ничитайло М.Ю., Підмурняк О.О. Післяопераційний панкреатит після лапароскопічної холецистектомії з приводу гострого холециститу // Клін. хірургія. 2005. № 4-5. С. 23-24.

37. Пидмурняк А.А., Огородник П.В., Ничитайло М.Е. Возникновение панкреатита после трансдуоденальной и эндоскопической папиллотомии // Клін. хірургія. 2005. № 11-12. С. 91-92.

38. Пидмурняк А.А., Ничитайло М.Е., Грановская Г.В. Иммунные дисфункции при послеоперационном панкреатите и их коррекция в раннем послеоперационном периоде // Клін. хірургія. 2006. № 4-5. С. 50.

39. Ничитайло М.Е., Огородник П.В., Пидмурняк А.А., Дейниченко А.Г. Острый послеоперационный панкреатит как осложнение малоинвазивной хирургии // Клін. хірургія. 2006. № 11-12. С. 30-31.

40. Суходоля А.І., Власов В.В., Гойда М.С., Пидмурняк О.О., Суходоля Т.А. Профілактика післяопераційних ускладнень у пацієнтів з патологією підшлункової залози // Матеріали ІІ міжнародної конференції «Нейрогуморальні і клітинні механізми регуляції функції травного тракту». Київ, 5-7 жовт. 2005. С. 65-66.

41. Ничитайло М.Е., Огородник П.В., Литвиненко А.Н., Скумс А.В., Дейниченко А.Г. Острый панкреатит в мининвазивной хирургии // Анналы хирургической гепатологии. 2007. Т. 12, № 3. С. 216.

42. Суходоля А.И., Пидмурняк А.А. Осложнения послеоперационного лечения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки // Клін. хірургія. 2007. № 5-6. С. 82-83.

АНОТАЦІЯ

Підмурняк О.О. Гострий панкреатит після мініінвазивних оперативних втручань на органах панкреатобіліарної зони: фактори ризику, прогнозування, діагностика, профілактика та лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова АМН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вирішенню проблеми покращання результатів мініінвазивних оперативних втручань на позапечінкових жовчних протоках шляхом розробки нових методів прогнозування, діагностики, лікування та профілактики ГПП.

Вперше була створена експериментальна модель протоково-гіпертензійної форми розвитку ГПП на щурах, яка показала виражені патологічні зміни в епітеліоцитах панкреатичних протоків і ацинусах та в імунній системі тварин. У всіх хворих з ГПП відмічені симптоми вторинного імуноде-фіцитного стану, але без ознак важкої імунної недостатності. Впроваджені зміни в методиках лікування ГПП: активне застосування назо- та ендобіліарного дренування при патології біліарної системи; застосування релапароскопії при деструктивних формах ГПП; обов'язкове застосування блокаторів кальцієвих каналів у зв'язку з значними порушеннями в епітеліоцитах панкреатичних протоків; застосування імуномодуляторів. Впроваджені зміни в методиках профілактики ГПП застосування нової методики виконання ЕПСТ в дивертикулі ДПК; активне застосування механічної літотрипсії та попередньої часткової балонної дилатації під час механічної транспапілярної експлорації конкрементів. Застосовані в лікувально-профілактичному процесі новації дозволили зменшити частоту ГПП після мініінвазивних хірургічних втручань на органах панкреатобіліарної зони з 6,8 до 3,2%.

Ключові слова: мініінвазивні операції, жовчні протоки, великий сосочок ДПК, гострий післяопераційний панкреатит, фактори ризику, прогнозування, профілактика.

АННОТАЦИЯ

Пидмурняк А.А. Острый панкреатит после миниинвазивных оперативных вмешательств на органах панкреатобилиарной зоны: факторы риска, прогнозирование, диагностика, профилактика и лечение. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. Национальный институт хирургии и трансплантологии имени О.О. Шалимова АМН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена решению проблемы улучшения результатов миниинвазивных оперативных вмешательств на внепеченочных желчных протоках путем разработки новых методов прогнозирования, диагностики, лечения и профилактики острого послеоперационного панкреатита.

Работа основана на данных оценки комплексного обследования 165 больных острым послеоперационным панкреатитом, который осложнил ранний послеоперационный период у больных, перенесших миниинвазивные оперативные вмешательства по поводу патологии желчевыделительной системы.

В процессе исследования впервые была создана экспериментальная модель протоково-гипертензионной формы развития ОПП на крысах, которая показала выраженные патологические изменения в эпителиоцитах панкреатических протоков и ацинусах, а также в иммунной системе животных. В клинической части работы была доказана зависимость тяжести ОПП от травматичности оперативного вмешательства в области БС ДПК. У всех больных с ОПП отмечены симптомы вторичного иммунодефицитного состояния, но без признаков тяжелой иммунной недостаточности. В результате применения специального математического аппарата и современных пакетов статистических компьютерных программ («SPSS», «Statistica») были созданы комплексная система и алгоритм прогнозирования развития ОП после миниинвазивных вмешательств на разных этапах лечебно-диагностического процесса, и усовершенствована классификация ОПП по степени тяжести патологического процесса и унифицированы лечебная программа при каждом виде ОПП.

Легкая степень тяжести (латентная форма ОПП) развивается у больных в группе наименьшего риска и проявляется транзиторной амилаземией. Профилактика заключается в общепринятых консервативных методиках, специальные хирургические манипуляции не применяются.

Средняя степень тяжести диагностируется на основании четко выраженных лабораторных клинических симптомов острого панкреатита. Развивается у пациентов, которые относятся ко второй группе риска возникновения ОПП. Профилактика заключается в применении консервативной терапии и миниинвазивных хирургических манипуляций.

Тяжелая степень протекания ОПП диагностируется на основании появления симптомов полиорганной недостаточности. Развивается у больных, которых относят к третьей группе риска развития ОПП. Требует интенсивной терапии, диагностического мониторинга оценки тяжести течения и хирургического лечения.

Разработаны методики лечения ОПП: активное применение эндобилиарного дренирования; использование релапароскопии при деструктивных формах ОПП; срочная релапаротомия при гнойно-некротических формах ОПП с симптомами полиорганной недостаточности; применение иммуномодуляторов, препаратов соматостатина; обязательное использование блокаторов кальциевых каналов; применение новой методики выполнения ЭПСТ в дивертикуле ДПК; активное применение механической литотрипсии и предварительной частичной балонной дилатации во время механической транспапилярной эксплорации конкрементов; послеоперационный инструментальный мониторинг с использованием УЗД и КТ; декомпрессия ДПК специально созданным зондом в раннем послеоперационном периоде.

Использованные в лечебно-профилактическом процессе новации позволили уменьшить частоту ОПП после миниинвазивных хирургических вмешательств на органах панкреатобилиарной зоны с 6,8 до 3,2%.

Ключевые слова: миниинвазивные операции, желчные протоки, большой сосочок ДПК, острый послеоперационный панкреатит, факторы риска, прогнозирование, профилактика.

SUMMARY

Pidmurniak A. A. Acute pancreas after miniinvasive surgical interventions on pancreas bile zone organs: risk factors, predictions, diagnostics, prevention of disease and treatment - The manuscript.

The thesis for doctorate degree in the field of surgery 14.01.03. The National Institute of Surgery and transplantology after O.O. Shalimov MSA of Ukraine, Kiev, 2008.

For the first time there was created the experimental model of duct and hypertension form of APP development on rats, which showed obvious pathologic changes in epiteliocelsis of bile ducts and atsynusis and animals immune system.

All of the APP ill were marhed with secondary immune deficiency state symptoms, but without the features of heavy immune insufficiency.

Changes that are engaged in APP treatment methodics: the active use of endobiliary drain with the help of endoscopic methodics of biliary system pathology, the use of relaparoscopy usage, necessary usage of blocking calcium ducts because of considerable breahing in epiteliocelsis on pancreas ducts. The engaged changes in APP prophylaxis methodics: ERPHG and transpapillar endoscopic intervention fulfillment according to strict schemes, the utility of new methodics ERSP fulfillment in duodinem diverticul, active use mechanic litotription and primary partly balloon dilatation during mechanic transpapillar exploration of gall-stones. The noveltics, used in treatment and prophylaxis process, let diminish the APP freguency after miniinvasive surgical interventions on pancreas biliary area from 6.8 to 3.2%.

Key words: miniinvasive interventions, on bile ducts, papilla of Fattery, acute postoperation pancreas, the factors of risk, prediction, prophylaxis (prevention of disease).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.