Гемостаз та його корекція при переломах трубчастих кісток у собак
Вивчення змін систем гемостазу, фібринолізу і протеолізу в собак із різними формами патології трубчастих кісток. Розробка патогенетично обґрунтованих схем корекції запально-регенеративної реакції та стимуляції загоєння переломів трубчастих кісток.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.09.2015 |
| Размер файла | 86,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Білоцерківський національний аграрний університет
УДК 619:616.71-001.5:636.7:612.11.014/6
16.00.05 - ветеринарна хірургія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Гемостаз та його корекція при переломах трубчастих кісток у собак
Пустовіт Руслан Володимирович
Біла Церква - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник -
доктор ветеринарних наук, член-кореспондент УААН Рубленко Михайло Васильович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри хірургії
Офіційні опоненти:
доктор ветеринарних наук, професор Петренко Олег Федосійович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри хірургії ім. проф. І.О. Поваженка
доктор ветеринарних наук, професор Хомин Надія Михайлівна, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, професор кафедри хірургії
Захист дисертації відбудеться " 20 " червня 2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 в Білоцерківському національному аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква, вул. Ставищанська, 126; навчальний корпус №8, ауд. №1.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Білоцерківського національ-ного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.
Автореферат розісланий " 15 " травня 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чорнозуб М.П
Анотації
Пустовіт Р.В. Гемостаз та його корекція при переломах трубчастих кісток у собак. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 - ветеринарна хірургія. - Білоцерківський національний аграрний університет, Біла Церква, 2008.
Дисертація присвячена вивченню змін систем гемостазу, фібринолізу і протеолізу в собак із різними формами патології трубчастих кісток. За результатами дослідження зазначених систем та клініко-рентгенологічної оцінки розроблено ефективні, патогенетично обгрунтовані схеми корекції запально-регенеративної реакції та стимуляції загоєння переломів трубчастих кісток стилоподію і зейгоподію. Доведено, що при різних нозологічних формах патології трубчастих кісток у собак розвиваються гіперкоагуляційні зрушення з різними формами і стадіями ДВЗ-синдрому. Так, при закритих переломах кісток зейгоподію вони проявляються як гіперфібриногенемія та помірна тромбінемія, які при відкритих переломах поглиблюються до претромботичного стану з дефіцитом фібринстабілізувальної та антитромбінової активності плазми крові, тоді як переломи кісток стилоподію супроводжуються гострою формою ДВЗ-синдрому. Запально-репаративний процес після остеосинтезу трубчастих кісток ускладнюється коагулопатією споживання, яка триває близько двох тижнів і проявляється гіперфібриногенемією з високою концентрацією розчинного фібрину, подовженням протромбінового часу, пригніченням фібринолізу та дефіцитом фібриназної та антитромбінової активності плазми крові, що спричинює дезорганізацію мікроциркуляції та дисрегенерацію.
Клініко-експериментально обґрунтовано застосування після остеосинтезу тіотриазоліну та натрію нуклеїнату, які посилюють інгібіторний потенціал крові, активують фібриноліз та відновлюють антитромбінову ємкість крові, що сприяє скороченню терміну стадії запалення в 1,5-2 раза, та прискорюють консолідацію кісток на 13-15 діб.
Ключові слова: переломи трубчастих кісток, гемостаз, фібриноліз, протеолітична активність, тіотриазолін, нуклеїнат натрію.
Пустовит Р.В. Гемостаз и его коррекция при переломах трубчатых костей у собак. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.05 - ветеринарная хирургия. - Белоцерковский национальный аграрный университет, Белая Церковь, 2008.
Диссертация посвящена изучению изменений систем гемостаза, фибринолиза и протеолиза у собак с различными формами патологии трубчатых костей. По результатам исследования отмеченных систем разработаны эффективные, патогенетически обоснованные схемы лечения собак с переломами трубчатых костей стилоподия и зейгоподия.
Доказана также диагностическая ценность метода гемостазологического исследования плазмы крови и диагностически-прогностическое значение его показателей при различных нозологических формах патологии костей и различных методах лечения переломов трубчатых костей у собак. По результатам проведенных исследований установлено существенное нарушение протеиназно-ингибиторного баланса плазмы крови у собак с переломами длинных трубчатых костей, что может усугублять гемодинамические и микроциркуляторные расстройства, осложнять формирование первичного биологического барьера и процессы репаративной регенерации костей. перелом трубчастий кістка
Согласно результатам наших исследований, после остеосинтеза трубчатых костей у собак развивается анемический синдром - за счет уменьшения содержания в периферической крови гемоглобина, пики которого наблюдаются на 3-и и 27-30-е сутки послеоперационного периода. При этом применение после остеосинтеза нуклеината натрия предупреждает анемию у собак, а тиотриазолина - способствует более быстрому ее устранению.
При заживлении переломов трубчатых костей у собак на протяжении двух недель после операции наблюдаются умеренный лейкоцитоз и регенеративная нейтрофилия, а также моноцитоз, который максимально проявляется на 3-и сутки лечения и длится на протяжении почти всего периода заживления костей, что указывает на патогенетическую роль системы мононуклеарных фагоцитов в остеогенезе.
Доказано, что репаративный остеогенез после остеосинтеза длинных трубчатых костей сопровождается фазными изменениями фибринолитического и антитромбинового потенциала плазмы крови, которые согласовываются с клинико-рентгенологическими характеристиками стадий воспалительно-регенеративной реакции. При этом наблюдаются типичные для первой фазы ДВС-синдрома признаки - угнетение фибринолитической активности и достаточно угрожающий для кровообращения дефицит активности природного антикоагулянта АТ-ІІІ, что предопределяет тромбофилитическое состояние организма. Вместе с тем система фибринолиза функционирует преимущественно за счет внутреннего пути активации плазминогена при участии ФХІІІ и каликреина, что обуславливает накопление медиаторов воспаления, деградацию фибриногена и фибрина, нарушение коагуляционного механизма гемостаза и в целом дезорганизацию микроциркуляции, а соответственно ? и дисрегенерацию.
Установлено, что протеолитическая реакция крови у собак после остеосинтеза имеет два пика - в фазе течения острого воспалительного процесса (до 14-х суток после операции) и менее интенсивный на стадии ремоделирования (реституции) костного регенерата. Причем, в первом случае имеет место недостаточность ингибиторной емкости крови, что может предопределять протеолитическую агрессию месте перелома и тормозить его заживление.
Применения тиотриазолина и натрия нуклеината является патогенетически обоснованным, так как уже на 3-и сутки их использования усиливается фибринолиз благодаря внешнему пути активации плазминогена t-PA, а также возобновляется антитромбиновый потенциал плазмы крови, который при применении натрия нуклеината был существенно высоким на протяжении 30-ти суток воспалительно-регенеративного процесса.
Примененные неспецифические иммуностимулирующие средства способствуют усилению ингибиторного протеолиза крови, что предопределяет умеренный ход протеолитической реакции. При этом обращает на себя внимание то, что достаточно высокий уровень в крови животных опытных групп б2-М удерживался на протяжении всего воспалительно-регенеративного процесса. В связи с этим следует отметить, что наряду с регуляцией активности всех классов протеиназ б2-М играет важную роль в иммунологических реакциях, клеточном росте, дифференциации и метаболизме соединительной ткани, регуляции активности цитокинов.
Применение тиотриазолина и натрия нуклеината с целью стимуляции заживления переломов костей способствует устранению дефицита факторов свертывания, чем преодолевается тромбофилитическое состояние организма и тормозящее влияние этих процессов на репаративную регенерацию. Вместе с тем вторая волна повышения содержания в плазме крови опытных животных растворимых комплексов фибрина при нормальном количестве фибриногена на 60-е сутки исследований свидетельствует о регуляции тканевой системой гемостаза васкуляризации костного регенерата на заключительном этапе его ремоделирования.
Ключевые слова: переломы трубчатых костей, гемостаз, фибринолиз, протеолитическая активность, тиотриазолин, нуклеинат натрия.
Pustovit R.V. Hemostasis and its correction at fractures of tubular bones in dogs. - the Manuscript.
Thesis for reception of the scientific degree of candidate of the veterinary sciences on specialty 16.00.05 - veterinary surgery. - Bila Tserkva Nationally Agrarian University, Bila Tserkva, 2008.
The dissertation is devoted to studying of the changes of hemostasis system, fibrinolysis and proteolysis in dogs with varies forms of tubular bones pathology. There was developed the effective, pathogenetically proved schemas of correction of inflammatory-regenerative response and stimulation of healing of fractures of tubular bones of stylopody and zeygopody according results of research of noted systems, clinical and X-ray examination. Hypercoagulative shifts with various forms and stages of DIC was developed at various nosological forms of tubular bones pathology. At closed fractures of zeygopody bones it appears like fibrinosis hyperfibrinogenemy and moderated thrombinemy. At open fractures they have forms of a prethrombotic condition with a deficiency fibrinstabilised and antithrombic activity of blood plasma. Whereas fractures of stylopody bones was accompanied by the acute form to the DIC-syndrome. Inflammatory-reparative process after an osteosynthesis of tubular bones is complicated by coagulopathy which lasts about two weeks. It is evident by fibrinosis with high concentration of soluble fibrin, elongation of a prothrombin time, suppression of a fibrinolysis and deficiency of fibrinase and antithrombin activity in blood plasma that caused disorganization of microcirculation and dysregeneration.
The using of Tiotriazolinum and Natrium nucleinatum after an osteosynthesis is clinically and experimentally proved. They strengthen inhibitory potential of a blood, activate fibrinolysis and renew antithrombic capacity of blood that promotes reduction of the duration of inflammation in 1,5-2 times and accelerate consolidation of bones for 13-15 days.
Keywords: fractures of tubular bones, hemostasis, fibrinolysis, proteolytic activity, Tiotriasolinum, Natrium nucleinatum.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Найбільш поширеними і складними наслідками травм є переломи, які становлять близько 85 % від загальної кількості травматичних ушкоджень локомоторного апарата в собак (Петренко О.Ф., 2002). Нерідко вони ускладнюються остеомієлітом, контрактурами, незрощенням і псевдоартрозами (Петренко О.Ф. та ін., 1998; Johnson A.L., 2000; Неведров А.В., 2004), які зумовлюють каліцтво тварин, морально-психологічні травми у їх власників, збитки у службовому собаківництві. Набуває також поширення кісткова патологія з невідомим етіопатогенезом - остеохондродисплазії (Duhautois P.B., 2003; Сухонос В.П., 2005), паностити (Muir P. et al., 1996), остеосаркоми (Moore A.S., 2001), які нерідко важко діагностуються, зумовлюють спонтанні переломи чи деформації кісток і досить часто потребують проведення остеосинтезу.
Вирішення проблем репаративного остеогенезу ґрунтується на видових особливостях патогенезу кісткової травми у тварин (Белов А.Д., 1973). Однак увага приділяється переважно вдосконаленню технічних прийомів і засобів оперативного лікування переломів (Михальський Г.А., 1959; Очиров Н.И., 1982; Самошкин И.Б., 1989; Dubley A.L. et al., 1997; Петренко О.Ф., 2002 та ін.). Лише нещодавно з'явилися публікації з обґрунтування застосування лазерів (Грищенко Н.В., 2000), вітамінів і мікроелементів (Петренко О.Ф. та ін., 2007), остеопластичних матеріалів (Середа И.В., 2007) для стимуляції зрощення переломів кісток. При цьому їх патогенетична оцінка визначається за гематологічними показниками, умістом у крові Са, Р та загальною активністю лужної фосфатази.
Крім того, при будь-якій травмі кісток тканини набувають стану "ранового фенотипу" з розвитком запально-регенеративного процесу із специфічними стадіями мінералізації та ремоделювання кісткової тканини (Корж Н.А. и др., 2006). Травми тканин та їх оперативне лікування є індукторами розладів гемодинаміки і мікроциркуляції, гіпоксії та ендотоксикозу, лабілізації медіаторів запалення, клітинних і плазмових протеїназ, серед яких інтегральну й ефекторну роль відіграють системи гемостазу та фібринолізу (Іздепський В.Й., 1993; Gando S. et al., 1997; Рубленко М.В., 2000; Ільніцький М.Г., 2002). Ці патофізіологічні процеси потребують контролю та корекції для попередження дисрегенерації. Однак патогенетичній ролі гемостазу у зв'язку із травмами кісток та їх ускладненнями в собак присвячені поодинокі праці (Сбродова Л.И., Гордиевских Н.И., 2006). Саме тому вивчення механізмів участі макроциркуляторного гемостазу в запально-репаративній реакції при патології кісток та її ускладненнях у собак є актуальним, оскільки дозволить удосконалити й розробити нові діагностично-прогностичні критерії, способи корекції та стимуляції репаративного остеогенезу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з програмою підготовки через аспірантуру, є одним із фрагментів наукової тематики "Вивчити видові особливості запальної реакції у тварин при хірургічній патології та розробити на цій основі ефективні діагностичні та лікувально-профілактичні заходи" (№ держреєстрації 0103U004461) та галузевої науково-технічної програми УААН "Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні", завдання 113.12.02 "Розробка діагностичних гемостазологічних тестів при акушерській та хірургічній патології у тварин".
Мета роботи - обґрунтування патогенетичної ролі макроциркуляторного гемостазу при патології трубчастих кісток у собак та його корекції при їх переломах.
Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:
1) провести моніторинг хірургічної патології у дрібних домашніх тварин в умовах окремих клінік ветеринарної медицини м. Одеси;
2) дослідити поширення та структуру переломів трубчатих кісток у дрібних домашніх тварин;
3) дати клініко-рентгенологічну характеристику переломів, неоплазій та паноститу трубчастих кісток у собак;
4) вивчити стан гематологічних показників у собак при різних нозологічних формах патології кісток;
5) вивчити стан макроциркуляторного гемостазу, фібринолізу та протеолітичної реакції крові в собак при різних нозологічних формах патології кісток;
6) дослідити зміни гематологічних показників і стан макроциркуляторного гемостазу, фібринолізу та протеолізу в динаміці запально-репаративного процесу при переломах трубчастих кісток у собак;
7) клініко-експериментально обґрунтувати корекцію гемостазу та стимуляцію репаративного остеогенезу при переломах трубчастих кісток у собак при застосуванні їм тіотриазоліну та натрію нуклеїнату.
Об'єкт дослідження - переломи та інша хірургічна патологія трубчастих кісток у собак.
Предмет дослідження - стан системи макроциркуляторного гемостазу при хірургічній патології трубчастих кісток у собак та його корекція при переломах.
Методи дослідження - клінічні, рентгенологічні, гематологічні (гемоглобін, еритроцити, тромбоцити, лейкоцити), гемостазологічні (фібриноген, розчинний фібрин та його комплекси, протромбіновий час, активність фактора ХІІІ і антитромбіну-ІІІ, тканинний активатор плазміногену і плазмінова активність), біохімічні (сумарна протеолітична активність, уміст у крові б1-інгібітора протеїназ і б2-макроглобуліну, кальцію та фосфору, активність кісткової лужної фосфатази), гістологічні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у ветеринарній хірургії клініко-експериментально досліджено патогенетичну роль макроциркуляторного гемостазу при переломах, псевдоартрозах та остеосаркомах у собак.
Доведено, що хірургічна патологія кісток супроводжується розвитком гіперкоагуляційного стану, різних форм і стадій синдрому дисемінованого внутрішньосудинного мікрозгортання крові (ДВЗ-синдром). При закритих переломах кісток зейгоподію гіперкоагуляційні зрушення проявляються вираженою гіперфібриногенемією з помірною тромбінемією та пригніченням фібринолізу, які є проявом реакції гострої фази на травму, тоді як при відкритих фрактурах вони поглиблюються до претромботичного стану з дефіцитом фібриностабілізувальної та антитромбінової активності. Цей стан при переломах кісток стилоподію посилюється до гострої форми ДВЗ-синдрому, що в поєднанні з надзвичайним зростанням протеолітичної кініногеназної активності крові за дефіциту інгібіторів протеїназ зумовлює ще більші порушення гемодинаміки та мікроциркуляції. Крім того, дисрегенерація при псевдоартрозах супроводжується коагулопатією, яка проявляється як хронічний ДВЗ-синдром із нагромадженням у крові метаболітів фібриногену на фоні гіперактивації фібринстабілізувального ФХІІІ та пригнічення тканинного фібринолізу.
Встановлено, що при остеопластичній формі саркоми в собак розвиваються лише реактивні зміни гемостазу, які проявляються як гіперфібриногенемія та тромбінемія, тоді як при остеолітичній - розвивається тромбофілітичний стан у підгострій формі ДВЗ-синдрому внаслідок високого рівня метаболітів фібриногену, дефіциту природних антикоагулянтів та пригнічення фібринолізу. Водночас паностит патогенетично відрізняється від інших патологій кісток тромбоцитозом і низькою фібриностабілізувальною активністю крові, але високою антитромбіновою (навіть в умовах тромбінемії), що забезпечує один із механізмів протизапальної дії щодо формування інтрамедулярного остеоїдного пануса.
Доведено, що запально-регенеративний процес при зрощенні переломів трубчастих кісток у собак гемостазологічно характеризується як претромботичний стан і коагулопатія споживання, які найбільш виражені протягом перших двох-трьох тижнів після остеосинтезу і проявляються гіперфібриногенемією, високою концентрацією в крові метаболітів фібриногену та їх комплексів, інтенсивним витрачанням факторів коагуляції, антитромбіновим дефіцитом. Тромбофілітичний стан спричинює дезорганізацію мікроциркуляції, а отже - і дисрегенерацію. Крім того, протеолітична реакція крові після остеосинтезу має два піки - у фазі запалення і резорбції кістки та дещо менший - на стадії ремоделювання кісткового регенерату. Причому, у першому випадку недостатня інгібіторна ємкість крові може гальмувати процеси регенерації.
За результатами вивчення патогенетичної ролі гемостазу в репаративному остеогенезі в собак обґрунтовано і впроваджено застосування після проведення остеосинтезу тіотриазоліну та натрію нуклеїнату для корекції гемостазологічних зрушень в організмі та стимуляції зрощення переломів трубчастих кісток, що дозволяє скоротити термін стадії запалення після остеосинтезу в 1,5-2 рази та прискорити консолідацію кісток на 13-15 діб. При цьому відновлюються і посилюються інгібіторний та антитромбіновий потенціал крові, активується зовнішній шлях фібринолізу через тканинний активатор плазміногену, завдяки чому нормалізується перебіг протеолітичних реакцій, усувається тромбофілітичний стан і покращується мікроциркуляція, що в цілому сприяє репаративному остеогенезу.
Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні гемостазологічних тестів як діагностично-прогностичних критеріїв хірургічної патології трубчастих кісток та в перебігу запально-регенеративного процесу у зв'язку з остеосинтезом їх переломів у собак. Запропоновано застосування тіотриазоліну та натрію нуклеїнату як ефективних засобів корекції гемостазу та стимуляції репаративного остеогенезу (методичні рекомендації "Діагностично-гемостазологічна характеристика патології кісток та стимуляція загоєння їх переломів засобами імуностимулюючої терапії у собак", затверджені Управлінням державної ветеринарної медицини в Одеській області від 17.12.2007 р., протокол №32).
Отримані результати використовуються в навчальному процесі при вивченні дисципліни "Загальна і спеціальна ветеринарна хірургія", наукових дослідженнях (Білоцерківський національний аграрний університет, Одеський державний аграрний університет, Національний аграрний університет України, Сумський національний аграрний університет, Державний агроекологічний університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнологій імені С.З. Ґжицького) та у практиці ветеринарної медицини.
Особистий внесок здобувача. Дисертант виконав самостійно весь обсяг клініко-експериментальних і лабораторних досліджень, провів статистичну обробку одержаних результатів, їх аналіз та узагальнення. Гістологічні дослідження проведені за консультативної допомоги доцента кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та патологічної анатомії Білоцерківського НАУ М.В. Утеченка.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: "Проблеми неінфекційної патології тварин" (м. Біла Церква, 2005), "Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні" (м. Біла Церква, 2006); державних: науково-практичній конференції "Сучасні проблеми ветеринарної хірургії" (м. Харків, 2004), "Новітні методи досліджень біологічних об'єктів" (м. Біла Церква, 2004), IV та VІ-ій науково-практичних конференціях аспірантів і докторантів "Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті" (м. Біла Церква, 2004, 2006) та V-ій науково-практичній конференції "Аграрна наука - виробництву: сучасні проблеми ветеринарної медицини" (м. Біла Церква, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових статей у фахових виданнях: "Віснику Білоцерківського державного аграрного університету" (4), "Аграрному віснику Причорномор'я" (1), журналі "Сільський господар" (1), а також у матеріалах конференції (1). Підготовлено і видано методичні рекомендації до впровадження у виробництво (1).
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, огляду літератури, 5 розділів результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків і пропозицій, які викладені на 167 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 15 таблицями та 37 рисунками і містить 2 додатки. Список використаних джерел включає 435 найменувань, 142 з яких - із далекого зарубіжжя.
Вибір напрямів дослідження, матеріал та методи виконання роботи
Робота виконана протягом 2002-2007 рр. на кафедрі акушерства і хірургії Одеського держагроуніверситету. Дослідження системи гемостазу і фібринолізу проводили у проблемній науково-дослідній лабораторії хірургічних хвороб тварин, а гістологічні дослідження остеосарком - у лабораторії патологічної анатомії Білоцерківського НАУ.
На першому етапі досліджень здійснювали моніторинг хірургічної патології та надання хірургічних послуг (кастрація, косметичні операції тощо) серед дрібних домашніх тварин (1680 гол.), які надходили в хірургічну клініку Одеського ДАУ, державну лікарню ветмедицини та приватну "Айболит" у Київському районі м. Одеси. При цьому проводили загальний клінічний огляд та хірургічне обстеження тварин, дослідження гематологічних, а за необхідності - і біохімічних показників крові, рентгенографію та ультрасонографію.
Із загальної кількості обстежених тварин виділили 93 собаки з патологією кісток, з них 63 - з переломами, у результаті чого встановили структуру останніх. Із цього загалу сформували групи собак із переломами трубчастих кісток та з іншою кістковою патологією, яка нерідко є ускладненням переломів чи їх зумовлює, або ж на певних стадіях має подібну клініко-рентгенологічну характеристику чи потребує проведення остеосинтезу: І - із закритими фрактурами стилоподію (плечової або стегнової, n=10), ІІ - із закритими переломами кісток зейгоподію (передпліччя чи гомілки, n=7), ІІІ - з відкритими фрактурами зейгоподію (n=5), IV - із незрощенням переломів зейгоподію та формуванням несправжніх суглобів (n=4), V - з еозинофільним паноститом (n=7), VІ - з остеосаркомою (12 гол. із її остеопластичною формою та 8 гол. - з остеолітичною). Рентгенографію виконували пересувним апаратом "Арман-1" або ж цифровою рентгенустановкою "Вател-1б-Вет". При неоплазіях кісток проводили гістологічне дослідження біопсійного матеріалу після фіксації 10%-ним нейтральним формаліном, зневоднення у спиртах і фарбування гістозрізів гематоксиліном та еозином.
Зважаючи на суттєву роль реакції системи крові при травмах та невизначеність патогенетичних механізмів участі гемостазу, фібринолізу і протеолізу в розвитку патології кісток у собак, зокрема в перебігу запально-регенеративного процесу при переломах трубчастих кісток, у тварин вищезгаданих груп визначали кількість еритроцитів, тромбоцитів і лейкоцитів із виведенням лейкограми - загальноприйнятими методами, концентрацію гемоглобіну - уніфікованим геміглобінціанідним методом. Контрольними були гематологічні показники клінічно здорових собак (n=15).
Система гемостазу функціонально залежить від протеїназ кінінового ряду та фібринолізу, які мають загальний і взаємообернений механізм активації, беруть активну участь у запаленні та регенерації. Виходячи з цього, проводили їх комплексне дослідження в плазмі крові. При цьому визначали кількість фібриногену - методом В.О. Беліцера зі співавт. (1983), його метаболітів - розчинного фібрину (РФ) - за Т.В. Варецькою зі співавт. (1992); розчинних комплексів мономерного фібрину (РКМФ) - набором реактивів фірми "Simko LTD", продуктів розщеплення фібрину/фібриногену (ПРФ) за В.О. Беліцер зі співавт. (1987), протромбіновий час (ПЧ), активність антитромбіну-ІІІ (АТ-ІІІ) та фібриностабілізувального фактора ХІІІ (ФХІІІ) - набором реактивів фірми "Simko LTD" (Львів). Стан системи фібринолізу вивчали методом фібринових пластин за T. Astrup et S. Mьllertz (1952) із визначенням сумарної фібринолітичної активності плазми крові (СФА), плазмінової активності (ПА) та активності тканинного активатора плазміногену. Протеолітичну реакцію крові калікреїн-кінінового генезу досліджували за показниками сумарної протеолітичної активності плазми (СПА), умістом у ній основних інгібіторів протеїназ - б1-ІП та б2-макроглобуліну (б2-М) - методами К.М. Веремієнка зі співавт. (1988). Контрольними були показники клінічно здорових собак (n=20).
Для клініко-рентгенологічного та гемостазологічного обгрунтування застосування тіотриазоліну і натрію нуклеїнату в післяопераційний період у собак із переломами кісток сформували контрольну і дві дослідні групи тварин по 15 гол. у кожній. Собаки з масою тіла 15-45 кг мали травматичні переломи кісток стилоподію і зейгоподію. На 2-3-ю добу після перелому під загальним знеболенням (ветранквіл-кетамін) і місцевою анестезією проводили репозицію уламків кістки з подальшою, залежно від характеру перелому, екстра- чи інтрамедулярною їх фіксацією титановими пластинами, гвинтами, серкляжним дротом фірми "Matiz" (Німеччина), штифтами фірми "Синтез" (м. Харків). Усім тваринам у ранній післяопераційний період протягом 7-ми діб застосовували антибіотикотерапію - цефотаксим у дозі 25-35 мг/кг. Тваринам першої дослідної групи додатково ін'єктували 2,5 %-ний розчин тіотриазоліну по 2 мл двічі на добу 10 днів підряд, а тваринам другої дослідної - 5 %-ний розчин натрію нуклеїнату по 2,5-5 мл із такою ж кратністю і терміном. За тваринами вели клінічні спостереження та рентгенологічний контроль ділянок переломів. При цьому враховували стан операційної рани, термін відновлення функції кінцівки і повної консолідації кістки. Дослідження гематологічних і гемостазологічних показників, протеолітичної реакції крові проводили, враховуючи стадійність запально-репаративного процесу: до операції, на 3-тю, 10-14-ту, 27-30-ту і 57-60-ту добу після остеосинтезу. Уміст у сироватці крові кальцію, фосфору та активність кісткового ізомера лужної фосфатази (ЛФк) визначали на стадії репозиції та на початку регенерації кістки - до лікування, на 3-тю, 7-му, 14-ту і 21-у добу після остеосинтезу. Макроелементи досліджували наборами реактивів фірми "Simko LTD", а ЛФк - методом В.К. Вагнера із співавт. (1981).
Результати клінічних, рентгенологічних, гістологічних, гематологічних, гемостазологічних і біохімічних досліджень представлено в дисертаційній роботі у вигляді таблиць, діаграм, рентгенограм і рисунків. Цифровий матеріал оброблено методами варіаційної статистики на персональному комп'ютері з використанням програми MS Excel.
Результати досліджень та їх аналіз
Моніторинг та клініко-рентгенологічна характеристика хірургічної патології кісток серед дрібних домашніх тварин
За результатами моніторингу, проведеного в окремих клініках Одеси, хірургічні послуги надаються близько 43% дрібних домашніх тварин від загалу звернень їх власників. При цьому в структурі хірургічної допомоги власне хірургічна патологія становить 68,4%, решта - кастрації та косметичні операції, хірургічна допомога при акушерсько-гінекологічних та онкологічних хворобах. У свою чергу 45,7% хірургічної патології зумовлені транспортним і етологічним травматизмом.
Найбільшу частку хірургічних хвороб від загальної кількості хірургічної допомоги у дрібних домашніх тварин становлять рани (9 %), флегмони (7 %), суглобова патологія (6,9 %), абсцеси (6,5 %) та переломи (5,7 %). Останні здебільшого виникають при ушибах ІІІ та ІV-го ступенів і можуть спричинювати складні зміни гомеостазу в організмі. У структурі переломів у собак 80,4 % від кількості травм локомоторного апарата займають переломи кісток стило- та зейгоподію. Серед переломів трубчастих кісток у собак найбільшу частку становлять переломи стегнової кістки - 32,8 % (з них 55,1 % - діафіза; 26,5 - метафіза; 18,4 % - епіфіза), кісток гомілки - 24,8 % (з них 75,7% - діафіза; 18,9 - метафіза; 5,4 % - епіфіза), а також переломи кісток передпліччя - 22,8 % (з них 64,7 % - діафіза; 14,7 - метафіза; 20,6 % - епіфіза). Переломи обох кісток на одному рівні найчастіше трапляються в середній третині передпліччя, при різнорівневих - лінія перелому променевої кістки здебільшого знаходиться вище лінії перелому ліктьової.
Крім травм, останнім часом у собак набуває поширення ідіопатичний паностит (паностеїт) трубчастих кісток, який рентгенологічно характеризується інтрамедулярним остеоїдним панусом. Подібною рентгенологічно на ранніх стадіях буває остеосаркома, на пізніх стадіях її розвитку формується типовий дефект ураженої кістки з нетиповим відшаруванням периосту чи спікулоподібною периостальною реакцією. Нерідко при неоплазіях кісток виникають патологічні переломи.
Гематологічні показники у собак із патологією кісток
У собак, хворих на остеомієліт та остеосаркому, розвивається анемія, зумовлена низьким умістом у крові гемоглобіну - 122,7±0,73 та 108,5±9,8 г/л відповідно.
У більшості собак із патологією кісток реєструється тромбоцитопенія, яка є ознакою ДВЗ-синдрому, особливо виражена при остеомієліті - 341,7±24,6 Г/л та при переломах кісток зейгоподію - 365±12,17 Г/л за норми 411,7±15,28 Г/л (р<0,05). При остеосаркомі межі варіаційного ряду кількості тромбоцитів становили 240-640 Г/л, що свідчило про наявність у групі тварин із різними стадіями неопластичного процесу. Лише за паноститу мав місце тромбоцитоз - 548,3±23,2 Г/л (р<0,001).
За всіх згаданих патологій кісток виявляли лейкоцитоз, проте діагностично-прогностичне значення він мав лише при остеосаркомі (14,7±1,32 Г/л), остеомієліті (15,6±0,52 Г/л) та паноститі (19,1±1,06 Г/л). При переломі кісток стилоподію (13,1±1,18 Г/л) та зейгоподію (12,9±1,5 Г/л), зважаючи на широкі межі варіаційних рядів (6,6-22,0 та 4,4-19,8 Г/л відповідно), зміна кількості лейкоцитів швидше за все була зумовлена короткочасним транзиторним перерозподільним механізмом гемодинамічних порушень унаслідок механічної травми.
При всіх досліджених патологіях мали місце лейкемоїдні реакції нейтрофільного типу, тобто абсолютна кількість нейтрофілів перевищувала 7,0 Г/л. Так, у клінічно здорових собак вона становила в середньому 5,7 Г/л, при переломах кісток - 9,5 Г/л (стилоподію) і 9,9 Г/л (зейгоподію), остеосаркомі - 10,6 Г/л, еозинофільному паноститі - 14,2 Г/л, остеомієліті - 10,3 Г/л. Водночас для свіжих переломів кісток характерними були моноцитоз та нейтрофільний лейкоцитоз із зрушенням ядра вправо, зумовлений перерозподільною реакцією нейтрофільних пулів - перехід (вихід) маргінального в циркулюючий у зв'язку із травмою. При еозинофільному паноститі та остеосаркомі регенеративна нейтрофілія зумовлена підвищеним продукуванням нейтрофілів у кістковому мозку.
Стан гемостазу при переломах трубчастих кісток у собак
У всіх випадках переломів трубчастих кісток у собак мала місце гіпер- або гіпофібриногенемія (табл. 1), за винятком відкритих переломів зейгоподію. Водночас при їх закритих формах кількість фібриногену збільшувалася у 2,3 раза, при псевдоартрозах - утричі. Натомість при переломах стилоподію вона зменшувалася в 1,2 раза.
У всіх групах тварин у плазмі їхньої крові з'являвся РФ, кількість якого була найнижчою при відкритих переломах кісток зейгоподію, а найвищою - при псевдоартрозах та переломах кісток стилоподію. Наявність у плазмі РФ є свідченням тромбінемії і відповідно - претромботичного стану. Крім того, у плазмі крові суттєво зростала концентрація РКМФ: у 4,3 раза - при закритих та в 5,7 раза - при відкритих переломах зейгоподію, у 9 разів - при псевдоартрозах, а найбільше - у 9,3 раза - при переломах стилоподію. Одночасно в останньому випадку в плазмі виявлялися ПРФ, які, вступаючи в комплекси із РКМФ та фібриногеном, створювали картину гіпофібриногенемії.
Таблиця 1 - Стан гемостазу при переломах трубчастих кісток у собак
|
Показники |
Клінічно здорові тварини, n=20 |
Переломи кісток |
||||
|
Стилоподію, n=10 |
Зейгоподію закриті, n=7 |
Зейгоподію відкриті, n=5 |
Псевдоартро-зи, n=4 |
|||
|
Фібриноген, г/л |
2,4±0,1 |
1,96±0,2 |
5,4±0,6*** |
3,5±0,8 |
7,3±0,79*** |
|
|
РФ, мг% |
0 |
42,6±2,4*** |
18,5±2,9*** |
8,3±5,4 |
38,6±5,18*** |
|
|
РКМФ, г/л•10-2 |
3,38±0,4 |
31,4±7,42*** |
14,6±1,38*** |
19,1±1,42*** |
30,4±3,55*** |
|
|
ПРФ, мкг/мл |
0 |
2,5±1,4 |
0 |
0 |
0 |
|
|
ПЧ, с |
12,3±0,36 |
22,8±3,54** |
12,8±0,35 |
15,6±3,39 |
37,2+4,02*** |
|
|
ФХІІІ, % |
99,3±1,8 |
55,8±9,1*** |
101,1±5,5 |
69,2±3,7*** |
181±11,5*** |
|
|
АТ-ІІІ, % |
101,2±2,7 |
67,4±2,8*** |
89,5±3,0** |
78,1±2,6*** |
72,2±8,59** |
|
|
СФА, мм 2 |
576,4±12,0 |
411,2±28,0*** |
469,9±22,4*** |
540,1±24,1 |
430,6±8,4*** |
|
|
ПА, мм 2 |
241,1±6,5 |
273,3±25,4 |
251,4±19,4 |
286,2±28,8 |
264±7,92 |
|
|
t-PA, мм 2 |
335,3±7,52 |
137,9±18*** |
218,3±27,2*** |
253,4±17,5*** |
166,5±7,0*** |
Примітка. * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001; решта - р>0,05, порівняно з клінічно здоровими тваринами
Гіперкоагуляційний стан у собак також ускладнювався зниженням рівня природного антикоагулянта АТ-ІІІ, активність якого при відкритих переломах кісток зейгоподію, псевдоартрозах та переломах стилоподію була нижчою за 85 %, що класифікується як потенційна форма його дефіциту і при масованій тромбінемії є ризиком спонтанної тромбоемболії. Цьому також може сприяти пригнічення фібринолізу, що виявлялося при всіх переломах, за винятком відкритих фрактур кісток зейгоподію, і було зумовлене зниженням активності t-PA, який забезпечує зовнішній шлях активації системи. Саме завдяки йому відбуваються процеси лізису позаклітинного відкладання фібрину, міграції клітин, ангіогенезу та ремоделювання тканин. У собак із відкритими переломами кісток зейгоподію активність t-PA зменшувалася в 1,3 раза (р<0,05), із закритими - в 1,5 раза, із псевдоартрозами - удвічі, а з переломами стилоподію - у 2,4 раза.
Переломи в собак також супроводжуються посиленням кініногеназної реакції крові, яка відображає ступінь накопичення в організмі флогогенних медіаторів. Так, СПА плазми при відкритих переломах зейгоподію зростала у 2,3 раза (р<0,01), при закритих - у 2,8 раза (р<0,001), а кісток стилоподію - аж у 5,1 раза при нормі 0,92±0,02 ммоль/(год•л). Проте рівень інгібіторів протеїназ виявився неадекватним щодо посилення протеолітичної реакції. Так, при переломах кісток зейгоподію б1-ІП в середньому підвищувався в 1,4-1,5 раза при нормі 78,6±1,93 мкмоль/л (р<0,01), а стилоподію - становив 70,2±7,83 мкмоль/л (р>0,05). До того ж в останньому випадку був недостатнім уміст б2-М - 1,1±0,15 г/л при нормі 1,43±0,05 г/л (р>0,05).
У собак із псевдоартрозами виявляли дисбаланс між самими інгібіторними системами: б1-ІП - 60,5±2,49 мкмоль/л (р<0,001), б2-М - 3,25±0,19 г/л (р<0,001), що свідчило про розлади цитокінової регуляції репаративної регенерації.
Стан гемостазу при кістковій неоплазії та паноститі
У всіх групах хворих собак виявляли гіперфібриногенемію, яка найбільш вираженою була в собак з остеопластичною формою кісткової неоплазії (табл. 2).
Крім вищезазначених змін, у крові всіх тварин з'являвся РФ, рівень якого надзвичайно високим був у собак з остеолітичною формою саркоми. Підтвердженням цього було і подовження ПЧ (як при остеосаркомах, так і при еозинофільному паноститі), що свідчило про дефіцит плазмових факторів У,УІІ,Х, а отже - і про гіперкоагуляцію.
При остеопластичній саркомі активність ФХІІІ була вищою в 1,3 раза, при остеолітичній - навпаки, нижчою в 1,4 раза, а при паноститі - майже удвічі, що зумовлює неповноцінність фібринового бар'єра. Для остеолітичної форми саркоми характерною було також потенційна форма дефіциту АТ-ІІІ, тоді як при паноститі для коагулограми була характерна його висока активність - 120,8±4,9%, навіть в умовах тромбінемії. Це є проявом одного з механізмів протизапальної дії при формуванні інтрамедулярного остеоїдного пануса.
Таблиця 2 - Стан гемостазу в собак з неоплазіями кісток та паноститом
|
Групи тварин |
Фібриноген, г/л |
РФ, мг % |
ФХІІІ, % |
ПЧ, с |
АТ ІІІ, % |
|
|
Клінічно здорові, n=20 |
2,4±0,1 |
0 |
99,3±1,8 |
12,3±0,36 |
101,2±2,7 |
|
|
Остеопластична саркома, n=12 |
5,2±0,39 |
35,1±2,24 |
133,9±4,0 |
17,1±0,34 |
89,5±4,5** |
|
|
Остеолітична саркома, n=8 |
3,2±0,21*** |
118,2±4,23 |
73,3±3,15 |
15,8±0,28 |
71,3±5,7 |
|
|
Еозинофільний паностит, n=7 |
3,3±0,13 |
26,3±1,6 |
52,2±3,46 |
17,2±0,66 |
120,8±4,9*** |
Примітка. * - р>0,05; ** - р<0,05; *** - р<0,01; решта - р<0,001, порівняно з клінічно здоровими тваринами
При всіх формах зазначеної патології кісток відбувається порушення зовнішнього шляху фібринолізу, про що свідчило зменшення активності t-РА: у 2,4 раза - при паноститі, в 1,2 раза - при остеопластичній та в 1,4 раза - при остеолітичній саркомі.
Отже, неоплазії кісток у собак супроводжуються коагулопатією, яка в собак з остеолітичною саркомою ускладнюється дефіцитом ФХІІІ та АТ-ІІІ, пригніченням активності t-РА, що є характерним для підгострої форми ДВЗ-синдрому. Зміни ж гемостазу за паноститу є патогномостичними для гострого запалення внаслідок дії прозапальних цитокінів.
Застосування тіотриазоліну та натрію нуклеїнату для корекції гемостазу і стимуляції загоєння переломів трубчастих кісток у собак
Клініко-рентгенологічні дані. Результатами клінічних досліджень та рентгенологічним обстеженням травмованих кісток встановлено більш динамічний перебіг запально-репаративного процесу в групах тварин, яким застосовували тіотриазолін чи натрію нуклеїнат. Так, у контрольних тварин місцеві ознаки запалення в ділянці травми зникали на 6-8-му добу після операції, функція опору на кінцівку з'являлася на 14-16-ту добу, консолідація уламків кістки рентгенологічно виявлялася на 45-48-му добу, повне відновлення функції кінцівки спостерігали на 62-64-ту добу. При застосуванні тіотриазоліну динаміка зазначених критеріїв була такою: 3-4-а доба, 11-12-а доба, 32-35-а доба та 43-46-а доба. При використанні натрію нуклеїнату набряк і місцева температура утримувалися до 5-6-ої доби після остеосинтезу, однак функція опору на травмовану кінцівку в собак відновлювалася на 10-11-ту добу. Рентгенологічно в цих тварин консолідацію уламків кістки виявляли на 30-32-гу добу, а повне відновлення функції кінцівки - на 40-42-гу добу.
Отже, застосування тіотриазоліну чи натрію нуклеїнату після остеосинтезу переломів трубчастих кісток у собак стимулює процес їх зрощення, прискорюючи консолідацію на 13-15 діб.
Динаміка гематологічних показників. У собак контрольної групи запально-регенеративний процес на 3-тю добу після остеосинтезу супроводжується зменшенням у крові кількості еритроцитів до 5,3±0,34 Т/л та вмісту гемоглобіну до 97,1±2,25 г/л (р<0,001), що свідчить про поглиблення анемічного синдрому. При застосуванні тіотриазоліну згадані показники були подібними - 5,2±0,17 Т/л і 114,7±1,21 г/л відповідно, чого не спостерігалося при використанні натрію нуклеїнату.
У подальшому, з 10-14-ої до 60-ої доби після операції, кількість еритроцитів збільшувалася у тварин усіх груп і становила: у контрольних - 6,0-6,7 Т/л, першої дослідної - 6,5-7,4 Т/л, другої дослідної - 7,2-8,1 Т/л. Проте рівень гемоглобіну в крові контрольних собак залишався зниженим протягом усього періоду дослідження і становив: 127,6±6,71; 110±3,21 та 136,7±2,37 г/л при нормі 151,1±1,83 г/л (р<0,001), тоді як у дослідних тварин він уже на 10-14-ту добу складав відповідно 144,9±8,6 та 151,6±2,53 г/л і в подальшому майже не змінювався.
Натомість кількість лейкоцитів у крові собак усіх груп нормалізувалась уже на 10-14-ту добу після остеосинтезу. На 3-ю добу спостерігалася загальна тенденція до збільшення відсотка в лейкограмі паличкоядерних нейтрофілів та моноцитів, однак щодо перших воно виявилося вірогідним лише в собак другої дослідної групи - із 5,4±0,83 % до 14±1,85 %, що було більше, ніж у контрольній групі, у 2,3 раза (р<0,01) та в першій дослідній - в 1,8 раза (р<0,05). Крім цього, у собак, яким застосовували натрію нуклеїнат, майже удвічі збільшився відсоток моноцитів, який становив 10±1,5 % (р<0,01), тоді як у контрольній групі він складав 6,9±0,4 % (р<0,05), а в першій дослідній - 6,7±0,6 % (р>0,05).
Наступний термін дослідження (10-14-а доба) характеризувався появою в лейкограмах еозинофілів, кількість яких у контрольній групі тварин становила 1,1±0,39 %, а в другій дослідній - 4,9±1,28 % (р<0,01). Незважаючи на деяке зменшення, відсоток моноцитів у тварин усіх груп залишався високим і становив 4,7-6,0 % при нормі 1,9±0,41 %. Крім того, у тварин другої дослідної групи знизився рівень паличкоядерних нейтрофілів - до 5,4±0,84 % (р<0,01) при збільшенні відсотка лімфоцитів до 20,4±1,32 % (р<0,01).
У подальшому в усіх собак до 60-ї доби спостерігали тенденцію до нормалізації лейкограм, однак рівень моноцитів залишався високим і на 30-ту добу репаративного остеогенезу. При цьому і на 60-ту добу в контрольних тварин він був вищим, ніж у клінічно здорових собак, і становив 4,1±0,51 % (р<0,01).
Динаміка гемостазологічних показників. Протеїназно-інгібіторний баланс крові. Динаміка протеолітичної реакції крові виявилася досить показовою в оцінці як запально-репаративного процесу в цілому після остеосинтезу, так і засобів його корекції (рис. 1). Зокрема, у собак контрольної групи СПА утримувалася на рівні 3,62±0,37 ммоль/(год•л) до 10-14-ої доби при показнику клінічно здорових собак 0,92±0,02 ммоль/(год•л). У подальшому, на 27-30-ту добу, вона знизилася до 1,46±0,19 ммоль/(год•л) (р<0,001), але на 60-ту (стадія ремоделювання кісткового регенерату) зросла до 2,48±0,54 ммоль/(год•л).
У цей же час у дослідних тварин СПА починала знижуватись через два тижні після операції, особливо при застосуванні тіотриазоліну - до 1,56±0,24 ммоль/(год•л) (р<0,05), що свідчить про його опосередковані протизапальні властивості.
Рис. 1 - Динаміка СПА крові за різних методів лікування переломів кісток у собак
Упродовж двох тижнів після остеосинтезу в контрольних собак виявляли низький рівень у крові б1-ІП - 71,8±1,92 при нормі 78,6±1,93 мкмоль/л (р<0,01), який на 27-30-ту добу підвищувався до 87,7±1,67 мкмоль/л (р<0,001). У собак другої дослідної групи кількість б1-ІП на 10-14-ту добу зростала до 98,0±3,6 мкмоль/л (р<0,001), тоді як при застосуванні тіотриазоліну його концентрація в плазмі вже на 3-тю добу становила 103,9±2,08 мкмоль/л (р<0,05) і в подальшому майже не змінювалась.
Уміст у крові контрольних собак б2-М (рис. 2) також спочатку (на 3-тю добу лікування) знижувався з 1,45±0,1 г/л до 0,76±0,09 г/л (р<0,001), а на 10-14-ту добу становив 1,2±0,11 г/л і залишався таким до 60-ої доби. У цей же час у дослідних тварин уміст у крові б2-М уже з 3-ої доби починав зростати, особливо в собак, яким застосовували тіотриазолін - до 1,92±0,06 г/л на 3-тю та 1,97±0,04 г/л (р<0,001) на 10-14-ту добу, залишаючись високим і на 60-ту добу досліджень - 1,75±0,07 г/л при нормі 1,43±0,05 г/л (р<0,001).
Рис. 2 - Динаміка б2 -М крові за різних методів лікування переломів кісток у собак
Отже, застосування натрію нуклеїнату і, особливо, тіотриазоліну сприяє посиленню інгібіторного потенціалу крові, що зумовлює помірний перебіг протеолітичної реакції, неспецифічний протизапальний ефект та стимуляцію репаративного остеогенезу.
Коагуляційний гемостаз. Перебіг запально-регенеративного процесу після проведення остеосинтезу супроводжувався гіперфібриногенемією у тварин усіх груп (табл. 3). Найвищим її рівень був у контрольних тварин - 6,3±0,65 г/л, а найменшим у тварин другої дослідної групи - 4,7±0,3 г/л (р<0,01). Через місяць після остеосинтезу кількість фібриногену в перших різко знизилася до 1,8±0,08 г/л (р<0,001), що було в 1,3 раза менше за показник клінічно здорових тварин (р<0,01). Тобто, у контрольних тварин розвинулася гіпофібриногенемія.
Таблиця 3 - Динаміка гемостазу за різних методів лікування переломів кісток у собак
|
Термін дослідження (доба) |
Фібриноген, г/л |
РФ, мг% |
ПЧ, с |
РКМФ, г/л•10-2 |
ФХІІІ,% |
||
|
До лікування (n=20) |
3,1±0,42 |
36,8±3,88 |
18,7±2,11 |
36,9±5,23 |
61,7±3,18 |
||
|
3-я |
І ІІ ІІІ |
6,3±0,65*** 5,2±0,28*** 4,7±0,3** |
76,4±18,5 28,5±3,68 39,6±7,0 |
16,3±0,76 12,0±0,3** 15,1±1,25 |
24,3±1,79* 17,2±0,38*** 18,5±1,17*** |
110,3±7,4*** 111,4±4,53*** 113,8±12,4*** |
|
|
10-14-а |
І ІІ ІІІ |
5,3±0,29 4,8±0,23 4,3±0,28 |
33,0±2,13 24,0±1,53** 32,6±3,26 |
18,4±0,74 12,7±0,14 15,9±0,42 |
18,5±1,02* 7,4±0,39*** 8,3±0,8*** |
87,1±5,28* 112,0±3,7 128,9±7,49 |
|
|
27-30-а |
І ІІ ІІІ |
1,8±0,08*** 3,0±0,16*** 2,9±0,14*** |
30,9±4,22 21,5±2,15 23,4±2,83 |
18,6±0,91 13,5±0,39 13,7±0,61* |
19,8±0,98 4,7±0,53*** 5,1±0,74** |
82,6±2,41 119,2±3,0 116,8±4,67 |
|
|
57-60-а |
І ІІ ІІІ |
1,8±0,08 2,5±0,07* 2,7±0,08 |
36,7±2,8 17,0±1,55 31,9±4,38 |
13,2±0,46*** 12,9±0,32 12,9±0,75 |
14,8±1,97* 5,6±0,41 11,3±0,75*** |
93,4±2,9* 100,6±2,61*** 100,8±3,56* |
|
|
Клінічно здорові (n=20) |
2,4±0,1 |
0 |
12,3±0,36 |
3,38±0,4 |
99,3±1,8 |
Примітки: 1. І - контрольна (n=7), ІІ - перша дослідна (n=9), ІІІ - друга дослідна (n=7) групи;
2. * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001; решта - р>0,05, порівняно з попереднім терміном лікування
У дослідних тварин у цей період мала місце помірна гіперфібриногенемія: у першій групі - 3,0±0,16 г/л, у другій - 2,9±0,14 г/л.
Динаміка вмісту в плазмі крові метаболіту фібриногену типу РФ виявилася мало варіабельною. Найбільш інтенсивно його кількість, починаючи з 10-14-ої доби, зменшувалася при застосуванні тіотриазоліну і на 60-ту добу становила 17±1,55 мг%, що було у 2,2 раза менше (р<0,01) за показник контрольних тварин та в 1,9 раза - порівняно з другою дослідною групою. У цей же час циркуляція в крові собак дослідних груп РФ при нормальній кількості фібриногену свідчила про регуляцію тканинною системою гемостазу васкуляризації кісткового регенерату на етапі його ремоделювання.
На відміну від РФ, інші метаболіти типу РКМФ швидше лізуються плазміном, чим пояснюється більш інтенсивне зменшення їх вмісту у плазмі крові тварин обох дослідних груп. Підтвердженням цьому є динаміка ПЧ, який у тварин контрольної групи був подовженим до 30-ої доби після остеосинтезу. Це свідчить про дефіцит плазмових факторів згортання, що в цілому є ознакою гіперкоагуляційного синдрому. Натомість у тварин дослідних груп спостерігалося динамічне зменшення ПЧ, особливо при застосуванні тіотриазоліну. Так, уже на 3-ю добу в дослідних собак ПЧ нормалізувався, що у тварин другої дослідної групи відбулося на 30-ту добу лікування.
Важливим діагностично-прогностичним критерієм процесів регенерації м'яких і кісткової тканин є активність ФХІІІ. При його дефіциті порушується проліферація сполучної тканини. Якщо на початку лікування вона зростала більше ніж на 110 % у собак усіх груп, то в подальшому в контрольних тварин знижувалася до 27-30-ої доби, а нормалізувалася - на 57-60-ту.
Динаміка фібринолітичної та антитромбінової активності крові. У ранній період травматичної хвороби в собак із переломами трубчастих кісток виявляється зменшення СФА та пригнічення активності t-PA при підвищенні плазмінової, що свідчить про посилення Хагеман-залежного прозапального механізму фібринолізу, у зв'язку з чим у плазмі крові збільшується концентрація метаболітів фібриногену(табл. 4).
Після операції в контрольних тварин такий стан тривав до 10-14-ої доби. Крім цього, зростав дефіцит АТ-ІІІ, який набував проміжної форми - 41-65 %, за якої при додатковій травмі досить часто розвиваються спонтанні тромбоемболії.
При застосуванні ж тіотриазоліну і натрію нуклеїнату СФА підвищувалася уже в перші три доби після остеосинтезу - в 1,2 (р<0,001) та в 1,4 раза (р<0,001) відповідно. Посилення фібринолізу відбувалося за рахунок t-PA, активність якого в першій і другій дослідній групах зростала відповідно в 1,7 (р<0,001) та в 1,8 раза (р<0,001) при відсутності вірогідної різниці між ними.
Таблиця 4 - Динаміка фібринолізу та АТ-III за різних методів лікування переломів трубчастих кісток у собак
|
Термін дослідження (доба) СФА,мм 2 ПА,мм 2 t-ПА,мм 2 АТ-III,% До лікування (n=20) 441,4±17,7 279,2±15,2 162,0±13,7 78,3±2,85 3-я І ІІ ... |
Подобные документы
Особливості будови трубчастих кісток. Класифікація остеомієлітів етіологічно, за шляхами попадання інфекції, за клінічним перебігом та по локалізації. Патогенетичні зміни при захворюванні. Способи діагностики гострого гематогенного остеомієліту.
презентация [16,5 M], добавлен 07.03.2011Лікування патологічних переломів довгих кісток та заміщення кісткових післярезекційних дефектів у хворих з пухлинними ураженнями скелета. Хірургічне видалення патологічного осередку при первинному пухлинному ураженні довгих кісток. Оперативне лікування.
автореферат [56,1 K], добавлен 12.03.2009Етіологія, клініка, патогенез пошкоджень суглобів. Лікування переломів кісток плечового суглоба, травм та ушкоджень колінного та гомілковостопного суглобів. Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування кінезотерапії як методу фізичної реабілітації.
дипломная работа [688,2 K], добавлен 24.09.2014Характерні особливості й клітинні елементи хрящової тканини. Основна роль, структура кісткової тканини, етапи розвитку (остеогенез). Ріст, гістогенез, фізіологічна регенерація та вікові зміни в тканинах. Будова трубчастих кісток. Способи росту хряща.
лекция [735,8 K], добавлен 08.02.2009Розвиток дисрегенерації кісткової тканини після діафізарних переломів довгих кісток. Застосування методів непараметричної статистики для обробки результатів проведеного аналізу. Аналіз результатів лікування з використанням бальної системи оцінки Маттіса.
автореферат [87,2 K], добавлен 26.01.2009Патоморфологія остеоми, остеохондроми, хондроми, солітарної кісткової кісти, хрящової екзостози, остеобластокластоми - доброякісних пухлин кісток. Причини виникнення захворювань, їх клінічна картина, протікання, діагностика, методи лікування і прогноз.
реферат [13,9 K], добавлен 08.04.2011Переломи та переломовивихи дистального метаепіфіза кісток передпліччя є частим видом ушкоджень опорно-рухової системи. Проблема лікування ушкоджень та їх наслідків. Використання під час реабілітації накісткового остеосинтез і черезкiсткового остеосинтезу.
автореферат [39,4 K], добавлен 08.02.2009Закритий перелом кісток лівого передпліччя зі зміщенням відламків. Біль в ділянці лівого передпліччя, значна деформація та набряк останньої в результаті травми середньої тяжкості. Порушення функції лівої верхньої кінцівки. Накладання скелетного витяжіння.
история болезни [1,5 M], добавлен 05.12.2009Епідеміологія, поширеність, особливості клінічного перебігу та комплексне лікування дітей з гнійною хірургічною інфекцією кісток і суглобів шляхом удосконалення методів хірургічної санації патологічного вогнища інфекції. Загальні результати лікування.
автореферат [57,2 K], добавлен 19.03.2009Порушення росту кісток, що призводять до змін розмірів та форми скелету. П'ять основних груп скелетних аномалій. Асфіксична дистрофія грудної клітини. Варіанти діастрофічної дисплазії. Синдром коротких ребер. Застосування соматогенетичного дослідження.
презентация [1,5 M], добавлен 27.04.2016Морфофункціональні зміни в міокарді правого передсердя та лівого шлуночка в динаміці експериментального післяопераційного гіпотиреозу та за різних умов його корекції. Морфофункціональна оцінка стану ендокринного апарату серця у щурів при гіпотиреозі.
автореферат [97,7 K], добавлен 29.03.2009Блохи как самые распространенные паразиты, обитающие на животных. Аллергический блошиный дерматит. Меры борьбы и профилактики. Иксодовые клещи и их цикл развития. Пироплазмоз собак и его последствия. Клещ Demodex canis как возбудитель демодекоза собак.
презентация [6,3 M], добавлен 09.02.2014Виды и роль клетчатки в кормлении взрослых и старых собак. Использование крупы и отрубей в рационе. Искусственное вскармливание новорожденных щенков. Правила полноценного натурального кормления собак. Полезные и недопустимые продукты здорового питания.
курсовая работа [72,6 K], добавлен 15.02.2017Загальні закономірності патогенетичних нейрокогнфтивних розладів при шизофренії на основі існуючих природно наукових підходів до їх вивчення. Розробка методу медикаментозної корекції нейрокогнітивних розладів, оцінка його ефективності та впровадження.
автореферат [54,2 K], добавлен 04.04.2009Призначення систем дозиметричного планування, їх застосування при проведенні променевої терапії. Переваги комп'ютерних томограм внутрішніх органів, кісток, м'яких тканин і кровоносних судин над рентгенівськими дослідженнями. Види комп'ютерної томографії.
презентация [9,0 M], добавлен 11.12.2016Вплив гострої імунокомплексної патології на морфо-функціональний стан мембран кардіоміоцитів, їх патофізіологічна оцінка й можливість корекції виявлених змін мембранопротекторами тіотріазоліном і корвітином з метою подальшого використання їх у терапії.
автореферат [528,9 K], добавлен 29.03.2009Формування прикусу у дітей. Умови нормального росту. Відмінності дитячого скелету від дорослої людини. Грудна клітина новонародженої дитини та дітей перших місяців життя. Вікові особливості хімічного складу і будови кісток. Захворювання кісткової системи.
презентация [479,7 K], добавлен 05.11.2014Регистрация больного животного. Анамнез собаки. Состояние отдельных систем. Дневник курации. Этиология, патогенез и клиническая картина острого катарального стоматита у собак. Прогноз. Обоснование и анализ лечения. Профилактика. Антимикробная терапия.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 23.01.2017Методика та етапи проведення комплексної оцінки функціонально-морфологічного стану тромбоцитів за такими показниками: кількість тромбоцитів у крові, взятої із пальця ноги та руки, адгезивно-агрегацій на функція тромбоцитів, тромбоцитарна формула крові.
курсовая работа [30,6 K], добавлен 05.11.2010Сутність, значення та функції опорно-рухової системи. Будова скелета, черепа, тулуба і кісток людини. Скелет верхніх та нижніх кінцівок. Особливості, структура та розташування м’язової системи. Фізичні якості та фізіологічні функції м'язів людини.
презентация [3,4 M], добавлен 06.05.2011
