Введення в схему неад'ювантного променевого лікування з таксотером курсу супровідної терапії з Біполаном і Карінатом забезпечувало значний лікувальний ефект, який виражався у відновленні метаболічних показників. Істотно зменшувалася активність ПОЛ, відновлювалися активність пулу АО-ферментів і вміст вітаміну Е - до рівня нормальних (донорських) значень, що забезпечувало протікання перекисних реакцій близько до фізіологічного рівня і запобігало деструктивним процесам в клітинних мембранах.

Спостерігалося зниження або запобігання розвитку дисліпопротеїнемічних змін у пацієнток, а нормалізація рівня ЛПВЩ, що свідчить про редукцію пухлини, зменшувала ризик формування бляшок холестеринів, розвитку серцево-судинних ускладнень, що дуже істотно при збільшенні тривалості життя після проведеного антибластомного лікування.

З боку системи гемостазу спостерігалася нормалізація її показників у вигляді збалансованості часу протікання всіх трьох фаз згортання крові з утворенням повноцінних згустків фібрину і відновленням фібринолітичної ланки, із зниженням ризику розвитку ДВЗ-синдрому, на що вказує значне пригнічення паракоагуляційних процесів. Позитивна динаміка маркерів токсемії свідчила про зниження ендотоксемії під впливом супровідної терапії до рівня донорських значень.

В цілому, метод неоад'ювантної ПТ з таксотером на тлі супровідної терапії, розроблений на підставі виявлених механізмів дії таксотеру на індукцію апоптозу пухлинних клітин, а також на підставі отриманих закономірностей змін ряду систем гомеостазу у хворих на РГЗ, дозволяє досягти істотної регресії пухлини з відновленням показників гомеостазу, що створює можливість переведення первинно неоперабельної пухлини в операбельний стан і рекомендувати цей метод для повсякденної практики онкодиспансерів, спеціалізованих клінік і інститутів.

Висновки

У дисертації надано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової медичної проблеми - подолання резистентності пухлинних клітин до радіотерапії і пошуку нових підходів і способів, що забезпечують селективне управління радіочутливістю на основі індукції церамідного шляху апоптозу. Отримані нові дані, що стосуються механізмів синтезу і накопичення церамідів в пухлині, розкриті механізми індукції церамідного шляху апоптозу під впливом радіомодифікаторів таксотеру і етопозиду.

На цій підставі розроблений патогенетично обґрунтований метод радіомодифікованої променевої терапії з таксотером і етопозидом, який сприяє істотній редукції пухлини за допомогою апоптозу. Патогенетично обгрунтований метод супровідної терапії препаратами рослинного і тваринного походження для корекції гомеостазу онкологічних хворих в процесі променевої терапії з радіомодифікатором таксотером.

1. Радіорезистентність пухлинних клітин аденокарциноми Герена багато в чому визначається низьким вмістом проапоптозного ліпіду цераміду і зниженням активності його синтезу (на 35 %) на тлі дворазового збільшення синтезу апоптозонеактивного сфінгомієліну в порівнянні з неопроміненою пухлиною.

2. Цитостатики таксотер і етопозид в умовах in vivo сприяють істотному (більш ніж трьох- і п'ятиразовому відповідно) збільшенню в пухлинних клітинах вмісту цераміду із збереженням вмісту сфінгомієліну на рівні інтактної пухлини при введенні етопозиду і помірним підвищенням кількості сфінгомієліну (на 40 %) при введенні таксотеру, і, отже, зростанню співвідношення церамід/сфінгомієлін, що дозволяє розглядати таксотер і етопозид в ролі фармакологічних радіомодифікаторів, які активують механізми церамідного шляху апоптозу. Радіомодифікувальний ефект таксотеру і етопозиду при локальному рентгенівському опроміненні (10,0 Гр) пухлини Герена виражається в ще більшому (4- і 6-разовому відповідно) збільшенні маси цераміду в пухлинних клітинах.

3. Визначення активності синтезу окремих фракцій сфінголіпідів за допомогою радіоактивного попередника - [¹⁴C]-пальмітинової кислоти -показало різні механізми накопичення цераміду в пухлинних клітинах при дії таксотеру або етопозиду. Накопичення цераміду (у 4 рази) при введенні таксотеру на тлі рентгенівського опромінення пухлини здійснювалося за рахунок синтезу цераміду de novo. При введенні етопозиду і рентгенівському опроміненні пухлини значне зростання маси цераміду (у 6 разів) відбувається не лише за рахунок його синтезу de novo (до 183,2 %), але і за рахунок підвищення активності синтезу [¹⁴С]-сфінгомієліну (до 192,85 %) з подальшим перетворенням його в церамід (про що свідчить вміст сфінгомієліну на рівні інтактної пухлини), а активація синтезу [¹⁴С]-сфінгозину (на 16 %) є додатковим чинником посилення проапоптозної активності променевої терапії з таксотером. Незначну активацію (на 24,2 %) синтезу пропроліферативного ліпіду глюкозилцераміду на тлі надмірного збільшення синтезу і накопичення цераміду при введенні етопозиду можна розглядати як компенсаторну відповідь на підвищену апоптозну загибель клітин.

4. Введення толерантних доз таксотеру в схему класичної неоад'ювантної променевої терапії хворих на РГЗ супроводжується значним збільшенням вмісту цераміду в пухлинній тканині і сироватці крові (у 4,0 і 1,7 разу відповідно). Підвищений рівень церамідів корелює з триразовим збільшенням апоптозу ПК і істотною редукцією пухлини (в середньому на 75-100 %), що вказує на підвищення таксотером радіочутливості пухлинних клітин через механізм посилення апоптозу.

5. Показані закономірності системної дії пухлини на ряд параметрів гомеостазу, спрямованість і ступінь змін яких тісно пов'язані із стадією розвитку пухлинного процесу у вигляді спочатку первісної напруги а потім зростання ПОЛ (на ранніх стадіях РГЗ), а у подальшому пригнічення і виснаження процесів ПОЛ і АО-системи (на пізніх стадіях РГЗ), прогресуючого зниження рівня ЗХ і ЛПНЩ і підвищення вмісту ЛПВЩ, ТГ, ЛПДНЩ; розвитку коагулопатій з подальшим зростанням явищ гіперкоагуляції, паракоагуляції, появою ознак початкових стадій ДВЗ-синдрому на тлі різкого пригнічення фібринолізу. У хворих на пізніх стадіях РГЗ при первинному обстеженні визначається нульовий ступінь ендогенної інтоксикації за шкалою ВООЗ і I-II ступінь за метаболічними показниками.

6. Променева терапія з індукцією апоптозу таксотером в неоад'ювантному режимі у хворих на РГЗ IIБ-IIIБ ст. дозволила досягти високого рівня «відповіді пухлини на лікування»: повної (стовідсоткової) регресії у 10,5 % випадків, у решті випадків одержані виражені клінічні прояви регресії пухлини (в межах 75-95 % ефекту) на тлі триразового збільшення апоптозного індексу в порівнянні з нативною пухлиною і в 2,5 рази - в порівнянні з променевою терапією без таксотеру.

7. Високий рівень регресії пухлин і девіталізації пухлинних клітин, що збереглися, після променевої терапії з таксотером підтверджується морфофункціональними ознаками на гістологічному і ультраструктурному рівнях: низькими показниками мітотичного індексу в пухлині, великою кількістю патологічних мітозів, більшою активністю гістіоцитів в лімфатичних вузлах в порівнянні з такими після променевої терапії без таксотеру; наявністю клітин з темними пікнотичними ядрами, вакуолізацією цитоплазми і наповненням її багаточисельними мікрофіламентами, білковою рідиною і кристалами солей кальцію.

8. Ефективний, але досить агресивний курс неоад'ювантної променевої терапії з таксотером привносить додаткові зміни гомеостазу, як у бік погіршення, так і у бік проявів компенсації. З боку ПОЛ спостерігалася стабілізація і тенденція до зниження активності перекисних процесів - не більше ніж на 10 %, на тлі деякого підвищення активності таких АО-ферментів, як СОД і ГП. При цьому зберігався дефіцит ферментної (на 30-50 %) і вітамінної (на 20-50 %) ланок АО-системи, що свідчить про наростання виснаження АО-потенціалу до кінця променевої терапії з таксотером. З боку ліпідного статусу виявлено істотне відновлення у вигляді збільшення вмісту ЗХ, ЛПНЩ (на 16 та 50 %), зниження рівня ТГ, ЛПДНЩ і ЛПВЩ. Гіпохолестерінемію, гіпертригліцеридемію, зростання рівня ЛПВЩ можна розглядати як несприятливу прогностичну ознаку і показник розвитку метастазів. У системі гемостазу встановлено збереження гіперкоагуляційної спрямованості змін, але з ознаками нормалізації. Проте паракоагуляційні процеси (наявність розчинних фібрин-мономерних компелксів та продуктів деградації фібрину, на що вказують позитивні етаноловий та протамін-сульфатний тести) залишалися на високому рівні, що зберігало загрозу розвитку ДВЗ-синдрому. Введення толерантної дози таксотеру в схему неоад'ювантної променевої терапії не приводило до збільшення ендотоксемії, яка не перевищувала II ступеня.

9. Позитивні зрушення в системах гомеостазу під впливом променевої терапії з таксотером свідчать про ефективність запропонованого методу антибластомної терапії, про значення впливу чинника пухлини на стан метаболізму, а істотні розлади, що зберігаються, диктують необхідність патогенетично обґрунтованої метаболічної корекції гомеостазу. Показано, що біокомплекс препаратів природного походження (Біполан і Карінат) як супровідна терапія при високоагресивній променевій терапії з таксотером багато в чому запобігає розвитку або коригує виниклі порушення гомеостазу, забезпечуючи позитивний метаболічний ефект.

10. Метод неоад'ювантної променевої терапії з таксотером на тлі супровідної терапії, розроблений на підставі виявлених механізмів дії таксотеру на індукцію апоптозу пухлинних клітин, а також на підставі отриманих закономірностей змін ряду систем гомеостазу у хворих на РГЗ, дозволяє досягти істотної регресії пухлини з відновленням показників метаболізму, що створює можливість переведення первинно неоперабельної пухлини в операбельний стан і рекомендувати цей метод для повсякденної практики онкодиспансерів, спеціалізованих клінік і інститутів.

Практичні рекомендації. Отримані результати вивчення властивостей і механізмів дії цитостатиків таксотеру і эпотозиду в умовах цілісного організму, встановлення закономірностей змін ряду показників гомеостазу у хворих на РГЗ різного ступеня тяжкості дозволили:

1. Запропонувати впровадження в клінічну практику метод неоад'ювантної променевої терапії з індуктором апоптозу таксотером у хворих з первинно неоперабельним РГЗ.

2. Запропонувати схему супровідної терапії препаратами тваринного і рослинного походження (Біполаном і Карінатом) для метаболічної корекції гомеостазу у хворих на РГЗ в процесі променевої терапії з таксотером.

3. Рекомендувати враховувати стан ряду показників гомеостазу (активність про- і антиоксидантних систем, характер змін рівнів маркерів ендогенної інтоксикації, а також показників спектру ліпопротеїнів) для прогнозування результатів і оцінки ефективності антибластомного лікування.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Губанова А. Г., Пушкарь С.Н., Абрамова Л. П. О некоторых свойствах биопрепаратов из рапанн // Труды ЮгНИРО. - Керчь, 1995. - С. 179-182. (Особистий внесок здобувача (50%) полягає у плануванні проведення дослідження, аналізі отриманих результатів).

2. Губанова А.Г., Пушкарь С.Н. К вопросу о биохимическом составе биопрепарата из мидий // Труды ЮгНИРО. - Керчь, 1995. - С. 165-170. (Особистий внесок здобувача (60%) полягає у плануванні проведення дослідження, аналізі отриманих результатів).

3. Губанова А. Г., Пушкарь С.Н., Абрамова Л. П. Радиозащитное действие биопрепаратов из мидий и рапанн // Труды ЮгНИРО. - Керчь, 1995. - С. 171-178. (Особистий внесок здобувача (60%) полягає у плануванні проведення дослідження, аналізі отриманих результатів).

4. Симонова Л.И., Пушкарь С.Н., Гертман В.З. Липидный статус у больных раком молочной железы I-II стадии // Онкология. - 2002. - Т. 4, N 3. - С.236-238. (Особистий внесок дисертанта (60%) полягає у плануванні проведення дослідження, відборі хворих досліджуваних груп, аналізі матеріалу).

5. Изменение параметров гомеостаза у больных раком грудной железы в процессе противоопухолевого лечения / Винник Ю.А., Горбенко В.Н, Митряева Н.А., Пушкарь С.Н., Белогурова Л.В. // Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении. - 2002. - N 2-3. - С 64-66. (Здобувачем проведені збір даних, статистична обробка матеріалу, аналіз отриманих результатів, усього внесок - 50 %).

6. Взаємозв'язок окремих ланок гомеостазу хворих на рак грудної залози в процесі променевої терапії / Сімонова Л.І., Абрамова Л.П., Гертман В.З., Пушкар С.М., Білогурова Л.В. // Збірник наук. праць КМАПО ім.П.Л.Шупика. - Київ, 2002. - Вип.11, кн.2. - С.712-715. (Здобувачеві належать 60% роботи - планування дослідження, розробка схем променевої терапії, відбір хворих досліджуваних груп, курація хворих, аналіз отриманих результатів, статистична обробка).

7. Вплив різних схем променевої терапії на показники ліпідного профілю сироватки крові у хворих на рак грудної залози I - II стадій / Сімонова Л.І., Пономарьов І.М., Гертман В.З., Пушкар С.М. // УРЖ. - 2003. - № 2.- С.219 - 220. (Здобувачеві належить 70% роботи, а саме: планування дослідження, відбір хворих досліджуваних груп, аналіз отриманих результатів).

8. Показники стану церамідного шляху активації апоптозу у хворих на рак грудної залози / Мітряєва Н.А., Гребенік Л.В., Гертман В.З., Пушкар С.М., Нестеренко Г.І.// Збірник наук. праць КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Київ, 2004. -Вип.13, кн.3. - С.222-226. (Особистий внесок дисертанта (80%) полягає у плануванні та проведенні досліджень, відборі хворих досліджуваних груп, статистичній обробці та аналізі матеріалу).

9. Вплив променевої терапії на антиоксидантний гомеостаз хворих на рак грудної залози / Сімонова, Л.І., Пушкар С.М., Мясоєдов В.В, Адейшвілі-Сиромятнікова М.К., Абрамова Л.П., Паскевич О.І. // УРЖ.-2004. - № 1. - С.36-39. (Здобувачеві належать 90% роботи, а саме: планування та здійснення досліджень, відбір хворих досліджуваних груп, аналіз отриманих результатів).

10. Стан коагуляційної ланки системи гемостазу у хворих на рак грудної залози після передопераційної променевої терапії / Сімонова Л.І., Білогурова Л.В., Пушкар С.М., Радзішевська Є.Б. // УРЖ. - 2004. - №4. - С.399-403. (Особистий внесок дисертанта (60%) полягає у плануванні та проведенні досліджень, відборі хворих досліджуваних груп, аналізі та узагальненні матеріалу).

11. Вплив іонізувального випромінення та таксотеру на церамідний шлях активації апоптозу в пухлині Герена / Мітряєва Н.А., Гребіник Л.В., Пушкар С.М., Узленкова Н.Є., Бабенко Н.О., Гусакова В.А.// УРЖ. - 2005. - №1. - С.58-61. (Особистий внесок дисертанта (80%) полягає у плануванні проведення дослідження, визначенні доз таксотеру, зборі, аналізі та узагальненні матеріалу).

12. Білогурова Л.В., Пушкар С.М. Стан коагуляційної ланки системи гемостазу у хворих на рак грудної залози при застосуванні двох схем комбінованого протипухлинного лікування // УРЖ. - 2005. - № 2. - С.176-183. (Особистий внесок дисертанта (50%) полягає у плануванні проведення дослідження, розробці схем променевого лікування, відборі хворих досліджуваних груп, зборі, аналізі та узагальненні матеріалу).

13. Досвід застосування таксотеру як модифікувального засобу при променевій терапії місцевопоширеного раку грудної залози / Сімонова Л.І., Мітряєва Н.А., Тарасова О.М., Пушкар С.М., Якимова Т.П., Гертман В.З., Абрамова Л.П., Білогурова Л.В.// УРЖ. - 2005. - № 3. - С.388-391. (Здобувачеві належать 80% роботи, а саме: планування дослідження, визначення доз таксотеру, відбір хворих досліджуваних груп, курація хворих, збір, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

14. Вплив променевої терапії на стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в онколгічних хворих / Старенький В.П., Абрамова Л.П., Сімонова Л.І., Пушкар С.М. // УРЖ. - 2005. - №3. - С.398-402. (Здобувачеві належать 80% роботи - планування та проведення дослідження, відбір хворих досліджуваних груп, статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

15. Оптимізація церамідного шляху апоптозу з використанням таксотеру у хворих на рак грудної залози в процесі променевої терапії / Мітряєва Н.А., Сімонова Л.І., Бабенко Н.О., Горбенко В.Н., Гертман В.З., Білогурова Л.В., Пушкар С.М. // УРЖ. - 2006. - № 3. - С.344-346. (Здобувачеві належать 50% роботи, а саме: планування та проведення дослідження, відбір хворих досліджуваних груп, аналіз отриманих результатів).

16. Оцінка ефективності комплексу біоантиоксидантів тваринного і рослинного походження для корекції стану системи коагуляційного гемостазу у хворих на рак легенів / Сімонова Л.І., Білогурова Л.В., Старенький В.П., Гертман В.З., Пушкар С.М. // УРЖ. - 2006. - № 3. - С.348-350. (Здобувачеві належать 40% роботи, а саме: планування та проведення дослідження, відбір хворих досліджуваних груп, збір та аналіз отриманих результатів).

17. Пушкар С.М., Якимова Т.П., Білозір Н.В. Використання таксотеру як індуктора апоптозу у неоад'ювантній хемопроменевій терапії задавнених форм місцево-поширеного раку грудної залози // УРЖ. - 2007. - №1. - С.55-59. (Особистий внесок дисертанта (90%) полягає у плануванні та проведенні дослідження, розробці схеми застосування таксотеру, відборі хворих досліджуваних груп, курації хворих, аналізі та узагальненні матеріалу).

18. Супровідна терапія як спосіб запобігання розвиткові ендогенної інтоксикації у хворих з місцево-поширеними формами раку грудної залози у процесі променевої терапії / Сімонова Л.І., Гертман В.З., Білогурова Л.В., Пушкар С.М., Забобоніна Л.В. // УРЖ. - 2007. - № 2. - С.186-189. (Особистий внесок дисертанта (60%) полягає у плануванні та проведенні дослідження, відборі хворих досліджуваних груп, розробці схеми супровідного лікування, статистичній обробці, аналізі та узагальненні матеріалу).

19. Пушкар С.М., Лукашова О.П. Ультраструктурна характеристика патоморфозу клітин раку грудної залози хворих з місцево-поширеним процесом після хемопроменевої терапії з таксотером // Медицина сегодня и завтра. - 2007. - №3. - С.27-31. (Здобувачеві належать 80% роботи, а саме: планування і проведення дослідження, відбір хворих досліджуваних груп, статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

20. Лукашова О.П., Мітряєва Н.А., Пушкар С.М. Ультраструктура клітин карциноми Герена після застосування хемопрепаратів і локального опромінення пухлини // УРЖ. - 2007. - № 3. - С.352-357. (Здобувачеві належать 60% роботи, а саме: планування та проведення дослідження, відбір хворих досліджуваних груп, аналіз отриманих результатів).

21. Пушкарь С.Н. Воздействие химиолучевой терапии с таксотером на развитие эндогенной интоксикации у больных с местно-распространенным раком грудной железы IIБ-IIIБ стадии // Експериментальна і клінічна медицина. - 2007. - № 3. - С.133-139.

22. Пушкарь С.Н. Коррекция проявлений метаболических и клинических признаков эндогенной интоксикации у больных раком грудной железы IIБ-IIIБ стадии при неоадъювантной химиолучевой терапии с таксотером // Експериментальна і клінічна медицина. - 2007. - № 4. - С.127-132.

23. Пушкар С.М. Вплив хемопроменевої терапії з таксотером на церамідний шлях активації апоптозу у хворих на рак грудної залози // УРЖ. - 2007. - №4. - С.440-443.

24. Можливість корекції коагуляційного стану у хворих на рак грудної залози при хемопроменевому лікуванні з таксотером за допомогою супровідного комплексу природних засобів / Сімонова Л.І., Білогурова Л.В., Гертман В.З., Пушкар С.М // УРЖ. - 2008. - №1. - С. 135-140. (Здобувачеві належать 40% роботи, а саме: планування та проведення дослідження, відбір хворих досліджуваних груп, курація хворих, аналіз отриманих результатів).

25. Пушкарь С.Н. Коррекция метаболических расстройств, вызванных ионизирующей радиацией, в том числе при лучевой терапии онкобольных препаратом из черноморских мидий биполаном // Медицина сегодня и завтра. -2008. - №1. - С.19-22.

26. Пат. №10463 UА, МПК А23L1/33 Радіозахисний біопрепарат із молюсків “БІПОЛАН”/ Губанова А.Г. (UА ), Сімонова Л.І. (UА), Яшина Л.О. (UА), Абрамова Л.П. (UА), Пушкар С.М. (UА), Бітютська О.Є. (UА). - 3. №95031072; заявл.07.03.1995; опубл.25.12.1996. (Авторові належать результати дослідження радіозахисних ефектів препарату, статистична обробка результатів, оформлення патенту)

27. Пат. №17362 UА, МПК А23J1/04. Спосіб одержання білково-вуглеводного мідійного концентрату/ Губанова А.Г. (UА ), Бітютська О.Є. (UА), Яшина Л.О. (UА), Сімонова Л.І. (UА), Христофрезен Г.С. (UА), Пушкар С.М. (UА). - З. №96114414; заявл. 26.11.1996; опубл. 15.04.1997. (Авторові належать планування досліджень, аналіз отриманих результатів, оформлення патенту).

28. Пат. № 11743 UA МПК (2006) В23К 11/02, А61К 36/00, В23К 28/00. Спосіб супровідної терапії при комплексному лікуванні раку грудної залози / Мітряєва Н.А, Сімонова-Пушкар Л.І., Гертман В.З., Абрамова Л.П., Білогурова Л.В., Пушкар С.М. - 3. № U 200505145; заявл. 30.05.2005; опубл. 16.01.2006. Бюл. №1. (Авторові належать планування проведення дослідження, відбір хворих досліджуваних груп, розробка схеми супровідного лікування, аналіз та узагальнення отриманих результатів, оформлення патенту).

29. Пат. № 11662 UA, МПК А 61К31/49, А61N5/10. Спосіб хемопроменевої терапії поширених форм раку грудної залози з використанням таксанів / Мітряєва Н.А., Пушкар С.М., Горбенко В.М., Тарасова О.М., Білозір Н.В., Євдокименко В.І. - 3. № U 200503626; заявл. 18.04.2005; опубл. 16.01.2006. Бюл. №1, 2006. (Авторові належать планування та проведення досліджень, відбір хворих досліджуваних груп, розробка схеми променевого лікування з таксотером, статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

30. Пушкарь С.Н., Крапивный А.А. Лечебно-профилактические свойства белково-углеводного концентрата из черноморских мидий // Материалы конференции Украинской фармацевтической академии. - Харьков, 1996. - С.44. (Здобувачеві належать 70% роботи, а саме: планування і проведення досліджень, статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

31. Абрамова Л. П., Пушкарь С.Н., Старенький В.П. Роль антиоксидантной терапии нарушений ПОЛ при проведении лучевой терапии // Материалы III Российской онкологической конференции. Санкт-Петербург, 1999. - С.143. (Здобувачеві належать 60% роботи, а саме: планування дослідження, відбір хворих досліджуваних груп, проведення дослідження, аналіз отриманих результатів).

32. Вплив променевої та комплексної терапії на динаміку перекисного окислення ліпідів у хворих на рак молочної залози / Єфімова Г.С., Абрамова Л.П., Сімонова Л.І., Пушкар С.М. // Матеріали Українського конгресу радіологів “Україна 2000”. - Київ, 2000. - С.35. (Особистий внесок здобувача (50%) полягає у плануванні проведення дослідження, відборі хворих досліджуваних груп, аналізі отриманих результатів).

33. Особенности гемостаза у больных раком молочной железы с гиперлипидемиями / Симонова Л.И., Гертман В.З., Белогурова Л. В. , Абрамова Л. П., Пушкарь С.Н. // Матеріали Х з'ізду онкологів України. - Київ, 2001. - С.56. (Особистий внесок здобувача (40%) полягає у плануванні та проведенні дослідження, аналізі та узагальненні отриманих результатів).

34. Структурные изменения мембран и уровень липопероксидации в эритроцитах у больных раком молочной железы / Симонова Л.И., Абрамова Л.П., Мамотюк Е.М., Гертман В.З., Белогурова Л. В., Пушкарь С.Н., Леонова И.А. // Матеріали Х з'ізду онкологів України. - Київ, 2001. - С.57. (Особистий внесок дисертанта (40%) полягає у плануванні проведення дослідження, відборі хворих досліджуваних груп, статистичній обробці та аналізі отриманого матеріалу).

35. Гертман В.З., Симонова Л.И., Пушкарь С.Н. Изменения липидного статуса после курса комбинированной терапии рака грудной железы / Материалы IV Конгресса "Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении", 21-28 апреля 2002 г., Крит. - С.85. (Здобувачеві належать 70% роботи, а саме: планування, проведення дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

36. Возможности оценки эффекта противоопухолевой терапии при раке грудной железы /Симонова Л.И., Абрамова Л.П, Гертман В.З., Пушкарь С.Н. // Материалы IV Конгресса "Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении", 21-28 апреля 2002 г., Крит. - С.86. (Здобувачеві належать 60% роботи, а саме планування дослідження, відбір хворих досліджуваних груп, курація хворих, аналіз отриманих результатів).

37. Характер метаболических изменений у больных раком грудной железы ранних стадий при использовании разных программ лучевой терапии / Симонова Л.И., Абрамова Л.П., Гертман В.З., Белогурова Л.В., Паскевич О.И., Пушкарь С.Н.// Материалы V Конгресса "Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении", 19-26 апреля 2003 г., Египет. - С.93. (Здобувачеві належать 40% роботи, а саме: планування дослідження, відбір хворих досліджуваних груп, проведення досліджень, статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих результатів)

38. Влияние разных программ лучевой терапии на метаболические показатели у больных раком грудной железы I - II стадии /Симонова Л.И., Абрамова Л.П., Гертман В.З., Белогурова Л.В., Паскевич О.И., Пушкарь С.Н. // Материалы научно-практ. конференции «Современные технологии в клинической медицине». - СПб., 2003. - С.274. (Особистий внесок дисертанта (50%) полягає у плануванні проведення дослідження, відборі хворих досліджуваних груп, аналізі та узагальненні матеріалу).

39. Особливості метаболічних реакцій в умовах проведення променевої терапії за різними програмами лікування хворих на рак грудної залози / Сімонова Л.І., Абрамова Л.П., Гертман В.З., Білогурова Л.В., Паскевич О.І., Пушкар С.М // Матеріали наук.-практ. конференції “ОНКОЛОГІЯ - XXI”.-Київ, 2003. - С. 248-249. (Особистий внесок дисертанта (60%) полягає у плануванні проведення дослідження, розробці схем лікування, відборі хворих досліджуваних груп, аналізі та узагальненні матеріалу).

40. Сопроводительная терапия препаратами растительного и животного происхождения лучевого лечения рака грудной железы / Симонова Л.И., Абрамова Л.П., Гертман В.З., Белогурова Л.В., Паскевич О.И., Пушкарь С.Н., Грищенко Т.П. // Материалы III съезда онкологов стран СНГ. - Минск. - 2004. - С.349-350. (Здобувачеві належать 90% роботи, а саме: планування дослідження, розробка схем супровідної терапії, відбір хворих досліджуваних груп, курація хворих, аналіз отриманих результатів).

41. Радиосенсибилизирующие свойства Таксотера (Доцетаксела) при лучевой терапии местно-распространенного рака грудной железы / Симонова Л.И., Гертман В.З., Белогурова Л.В., Пушкарь С.Н. // Материалы IV съезда онкологов и радиологов СНГ. 28 сентября - 01 октября 2006 г. - Баку, 2006. - С.135. (Здобувачеві належать 50% роботи, а саме: планування дослідження, відбір хворих досліджуваних груп, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

42. Можливості підвищення ефективності променевої терапії місцевопоширеного раку грудної залози використанням таксотеру як радіосенсибілізатора / Сімонова Л.І., Мітряєва Н.А., Пушкар С.М., Якімова Т.П., Гертман В.З., Білогурова Л.В.// Матеріали ХІ з'їзду онкологов України. 29 травня - 2 червня 2006 р. - Судак, АР Крим, 2006. - С.94. (Здобувачеві належать 40% роботи, а саме: планування та проведення досліджень, відбір хворих досліджуваних груп, курація хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

Анотація

Пушкар С.М. Патогенетичне обґрунтування застосування спрямованої індукції апоптозу та супровідної терапії для підвищення ефективності променевого лікування онкологічних хворих. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.03.04 - патологічна фізіологія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2008.

Дисертація присвячена актуальній проблемі - подолання радіорезистентності пухлинних клітин і підвищення ефективності променевої терапії, а також пошуку засобів і методів, що коригують метаболічні порушення, які виникають в процесі розвитку злоякісної пухлини і антибластомної терапії.

У роботі використані патофізіологічні, біохімічні, імунологічні, коагулологічні, радіоізотопні, гістологічні, електронномікроскопічні, клініко-лабораторні, інструментальні і статистичні методи дослідження.

Проведене комплексне експериментально-клінічне вивчення механізмів індукції церамідного шляху апоптозу, механізмів синтезу і накопичення проапоптозного ліпіду цераміду в пухлині, впливу кількісного вмісту цераміду на вираженість апоптозу і можливості використання медикаментозних радіомодифікаторів таксотеру і етопозиду для селективного управління радіочутливістю.

Експериментально встановлено, що цитостатики таксотер і етопозид в умовах in vivo сприяють більш ніж трьох- і п'ятиразовому (відповідно)
збільшенню в радіорезистентних клітинах пухлини Герена вмісту проапоптозного ліпіду цераміду, що дозволяє застосовувати ці препарати в якості радіомодифікаторів.

Встановлено, що механізм подолання радіорезистентності пухлинних клітин карциноми Герена при використанні таксотеру і етопозиду в якості радіомодифікаторів спільно з локальним рентгенівським опроміненням пухлини пов'язаний з істотним (у 4 і майже в 6 разів відповідно) підвищенням в них синтезу і накопичення цераміду.

Показані різні механізми накопичення цераміду в пухлинних клітинах при дії таксотеру і етопозиду. Зростання вмісту цераміду і індукції апоптозу при введенні таксотеру здійснюється за рахунок синтезу цераміду de novo; при введенні етопозиду накопичення цераміду відбувається не лише за рахунок його синтезу de novo, але і в результаті перетворення сфінгомієліну на церамід і зниження рівня деградації цераміду.

Показана активація церамідного шляху апоптозу під впливом радіомодифікації таксотером в клітинах пухлини хворих на РГЗ. Розроблений і впроваджений в клінічну практику метод неоад'ювантної променевої терапії з толерантними дозами таксотеру при первинно неоперабельному РГЗ, що забезпечує високу ступінь редукції пухлини, можливість переведення пухлини в операбельний стан, а також дозволяє знизити рівень катаплазії пухлинних клітин, що, можливо, збереглися.

Встановлені закономірності змін основних метаболічних систем гомеостазу (про- і антиоксидантної, гемостатичної, ліпідного обміну, вираженості ендотоксемії) у хворих на РГЗ і на тлі променевої терапії з радіомодифікатором таксотером, що дозволило розробити патогенетично об-ґрунтовану супровідну терапію для попередження і корекції метаболічних розладів.

Ключові слова: рак грудної залози, променева терапія, сфінголіпіди, церамід, апоптоз, ПОЛ, ліпіди, гемостаз, ендогенна інтоксикація, таксотер, етопозид, супровідна терапія.

Аннотация

Пушкарь С.Н. - Патогенетическое обоснование применения направленной индукции апоптоза и сопроводительной терапии для повышения эффективности лучевого лечения онкологических больных. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология. - Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2008.

Диссертация посвящена актуальной проблеме - преодоления радиорезистентности опухолевых клеток и повышения эффективности лучевой терапии, а также поиска средств и методов, корригирующих метаболические нарушения, возникающие в процессе развития злокачественной опухоли и антибластомной терапии.

В работе использованы патофизиологические, биохимические, иммунологические, коагулологические, радиоизотопные, гистологические, электронномикроскопические, клинико-лабораторные, инструментальные и статистические методы исследования.

Установлено, что радиорезистентность опухолевых клеток аденокарциномы Герена во многом определяется низким содержанием проапоптозного липида церамида и снижением активности его синтеза (на 35 %) на фоне двукратного увеличения синтеза апоптозонеактивного сфингомиелина по сравнению с необлученной опухолью. Введение животным с опухолью Герена цитостатиков таксотера и этопозида в условиях in vivo способствует существенному (более чем трех- и пятикратному соответственно) увеличению в опухолевых клетках содержания церамида с сохранением содержания сфингомиелина на уровне интактной опухоли при введении этопозида и умеренным повышением количества сфингомиелина (на 40%) при введении таксотера, и, следовательно, возрастанию соотношения церамид/сфингомиелин, что позволяет рассматривать таксотер и этопозид в роли фармакологических радиомодификаторов, активирующих механизмы церамидного пути апоптоза. Радиомодифицирующий эффект таксотера и этопозида при локальном рентгеновском облучении (10,0 Гр) опухоли Герена выражается в еще большем (четырех- и шестикратном соответственно) увеличении массы церамида в опухолевых клетках. Изучение активности синтеза отдельных фракций сфинголипидов с помощью радиоактивного предшественника - [¹⁴C]-пальмитиновой кислоты - показало разные механизмы накопления церамида в опухолевых клетках при воздействии таксотера или этопозида. Накопление церамида (в 4 раза) при введении таксотера на фоне рентгеновского облучения опухоли осуществлялось за счет синтеза церамида de novo. При введении этопозида и рентгеновском облучении опухоли значительное возрастаниенизким уровнемгом ппеклетко оного происхождения для коррекции гомеостаза больных РГЖ в процессе лучевой терапии с рии массы церамида (в 6 раз) происходит не только за счет его синтеза de novo (до 183,2 %), но и за счет повышения активности синтеза [¹⁴С]-сфингомиелина (до 192,85 %) с последующим преобразованием его в церамид, а активация синтеза [¹⁴С]-сфингозина (на 16%) является дополнительным фактором усиления проапоптозной активности лучевой терапии с таксотером.

Дан анализ эффективности предложенной схемы неоадъювантной лучевой терапии с толерантными дозами таксотера у больных РГЖ. В опухолевой ткани и сыворотке крови больных РГЖ в процессе лучевой терапии с таксотером наблюдается значительное увеличение содержания церамида (в 4,0 и 1,7 раза соответственно). Повышенный уровень церамидов коррелирует с трехкратным увеличением апоптоза опухолевых клеток и существенной редукцией опухоли (в среднем на 75-100 %), что указывает на повышение таксотером радиочувствительности опухолевых клеток через механизм усиления апоптозного сигналинга.

В работе изучались закономерности системного действия опухоли на ряд параметров гомеостаза, направленность и степень изменений которых тесно связаны со стадией развития опухолевого процесса в виде первоначального напряжения и активации ПОЛ (на ранних стадиях РГЖ), а затем угнетения и истощения процессов ПОЛ и АО-системы (при РГЖ поздних стадий), прогрессирующего снижения уровня ОХ и ЛПНП и повышения содержания ЛПВП, ТГ, ЛПОНП; развития коагулопатий с дальнейшим нарастанием явлений гиперкоагуляции, паракоагуляции, появлением признаков начальных стадий ДВС-синдрома на фоне резкого угнетения фибринолиза. У больных на поздних стадиях РГЖ при первичном обследовании определяется нулевая степень эндогенной интоксикации по шкале ВОЗ и I-II степень по метаболическим показателям.

В результате проведения предложенного курса лучевой терапии с индукцией апоптоза таксотером в неоадъювантном режиме у больных РГЖ IIБ-IIIБ ст. был достигнут высокий уровень «ответа опухоли на лечение»: полная (стопроцентная) регрессия в 10,5% случаев, частичная (в пределах 60-75 %) регрессия опухоли у 19,7 % больных и 80-95 % эффект у 69,8 % пациенток на фоне 3-хкратного увеличения апоптозного индекса по сравнению с нативной опухолью и в 2,5 раза - по сравнению с лучевой терапией без таксотера.

Биохимические и клинические параметры эффективности проведенного лечения были подтверждены морфологическими показателями. Высокий уровень регрессии опухолей и девитализации сохранившихся опухолевых клеток после лучевой терапии с таксотером подтверждается морфофункциональными признаками на гистологическом и ультраструктурном уровнях: низкими показателями митотического индекса в опухоли, большим количеством патологических митозов, большей активностью гистиоцитов в лимфатических узлах по сравнению с таковыми после лучевой терапии без таксотера; наличием клеток с темными пикнотическими ядрами, вакуолизацией цитоплазмы и наполнением ее многочисленными микрофиламентами, белковой жидкостью и кристаллами солей кальция.

Показано, что эффективный, но достаточно агрессивный курс неоадъювантной лучевой терапии с таксотером привносит дополнительные изменения гомеостаза, как в сторону ухудшения, так и в сторону проявлений компенсации, как признака устранения влияния фактора опухоли. Со стороны ПОЛ наблюдалась стабилизация и тенденция к снижению активности перекисных процессов - не более чем на 10%, на фоне некоторого повышения активности таких АО-ферментов, как СОД и ГП. При этом сохранялся дефицит ферментного (на 30-50 %) и витаминного (на 20-50 %) звеньев АО-системы, что свидетельствует о нарастании истощения АО-потенциала к концу лучевой терапии с таксотером. Со стороны липидного статуса выявлено существенное восстановление в виде увеличения содержания ОХ, ЛПНП (на 16 и 50%), снижения уровня ТГ, ЛПОНП и ЛПВП. Гипохолестеринемию, гипертриглицеридемию, рост уровня ЛПВП можно рассматривать как неблагоприятный прогностический признак и показатель развития метастазов. В системе гемостаза установлено сохранение гиперкоагуляционной направленности изменений, но с признаками нормализации. Однако паракоагуляционные процессы оставались на высоком уровне, что сохраняло угрозу развития ДВС-синдрома. Введение толерантной дозы таксотера в схему неоадъювантной лучевой терапии не приводило к увеличению эндотоксемии, которая не превышала II степени.

Сохраняющиеся существенные расстройства гомеостаза у онкологических больных после неоадъювантной лучевой терапии с таксотером диктуют необходимость патогенетически обоснованной метаболической его коррекции. Биокомплекс препаратов природного происхождения (Биполан и Каринат) в качестве сопроводительной терапии при высокоагрессивной лучевой терапии с таксотером во многом предотвращает развитие или корригирует возникшие нарушения гомеостаза, обеспечивая положительный метаболический эффект.

Метод неоадъювантной лучевой терапии с таксотером на фоне сопроводительной терапии, разработанный на основании выявленных механизмов действия таксотера на индукцию апоптоза опухолевых клеток, а также на основании полученных закономерностей изменений ряда систем гомеостаза у больных РГЖ, позволяет достигнуть существенной регрессии опухоли с восстановлением показателей метаболизма, что создает возможность перевода первично неоперабельной опухоли в операбельное состояние, и рекомендовать этот метод для повседневной практики онкодиспансеров, специализированных клиник и институтов.

Ключевые слова: рак грудной железы, лучевая терапия, сфинголипиды, церамид, апоптоз, ПОЛ, липиды, гемостаз, эндогенная интоксикация, таксотер, этопозид, сопроводительная терапия.

Summary

Pushkar S.N. - Pathogenetic ground for usage of directional apoptosis induction and accompanying therapy for the increase of effectiveness of radiation therapy of cancer patients. - A manuscript.

Dissertation for the doctor of medical sciences degree in specialty 14.03.04 - Pathologic Physiology. - Kharkiv National Medical University of Ministry of Public health of Ukraine, Kharkiv, 2008.

The thesis is dedicated to an actual problem - overcome of radioresistance of tumour cells and increase of effectiveness of radiation therapy, and also search of ways and methods which are to correct metabolic disorders occurred in the process of malignant tumour and antiblastoma therapy.

A complex experimental clinical study was conducted on mechanism of induction of ceramide pathway of apoptosis, mechanisms of synthesis and accumulation of proapoptosis ceramide lipid in the tumour, influence of quantitative contents of ceramide on intensity of apoptosis and possibility of usage of medicamentous radio modifiers of taxoter and etoposide for selective management of radio-sensitivity.

It is established that the mechanism of overcoming of radioresistance of tumour cells of Guerin's carcinoma when using taxoter and etoposide as radio modifiers together with local Roentgen irradiation of tumour is connected to a considerable (4 and 6 times accordingly) increase of synthesis and accumulation of ceramide in them.

Different mechanisms of ceramide accumulation in tumour cells are shown when influenced with taxoter and etoposide.

Activation of ceramide process of apoptosis is shown under the influence of radio modification with taxoter in the cells of breast cancer patients. A method of neoadjuvant radiation therapy is created and implemented in clinic practice with tolerant dosage of taxoter for primary inoperable cancer of mammary gland providing high degree of reduction of tumour, possibility of turning the tumour into operable condition.

Patterns of changes of some systems of homeostasis are established (pro- and antioxidant, hemostatic, lipid metabolism, intensity of endotoxemia) of breast cancer patients and while radioactive therapy with radio modifier taxoter which allowed to develop pathogenetically grounded accompanying therapy for prevention and correction of metabolic disorders.

Key words: breast cancer patients, radiation therapy, sphingolipids, ceramide, apoptosis, lipid peroxidation, lipids, hemostasis, endogenous intoxication, taxoter, etoposide, accompanying therapy.

Перелік умовних скорочень

РГЗ - рак грудної залози

ПТ - променева терапія

СФЛ - сфінголіпіди

СФМ - сфінгомієлін

Ц - церамід

ГЛЦ - глюкозилцерамід

СФ - сфінгозин

АІ - апоптозний індекс

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

АО - антиоксиданти

ДК - дієнові кон'югати

МДА - малоновий діальдегід

СОД - супероксиддисмутаза

ГП - глютатіонпероксидаза

ЦП - церулоплазмін

АК - аскорбінова кислота

ЗХ - загальний холестерин

ТГ - тригліцериди

ДВЗ - дисеміноване внутрішньосудинне згортання

РФМК - розчинні фібрин-мономерні комплекси

ПДФ - продукти деградації фібрину

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

СМП - середньомолекулярні пептиди

Размещено на Allbest.ru