Патогенетичне значення та корекція мікробіоценозу товстого кишечнику при атопічному дерматиті у дітей молодшого віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 616.345-008.87-053.36/.37-06:616.516.5]-092-085

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА КОРЕКЦІЯ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ТОВСТОГО КИШЕЧНИКУ ПРИ АТОПІЧНОМУ ДЕРМАТИТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ВІКУ

14.01.10 - педіатрія

РОМАНОВА ГАННА СЕРГІЇВНА

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

Фьоклін Валерій Олексійович, доктор медичних наук, професор, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики педіатрії №2.

Офіційні опоненти:

Кузнецов Сергій Володимирович, доктор медичних наук, професор, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб;

Овчаренко Леонід Сергійович, доктор медичних наук, професор, Запорізька державна медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри дитячих хвороб.

Захист відбудеться 28.11.2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 600. 04 при Харківському національному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий 21 жовтня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04, доктор медичних наук, доцент Т.В. Фролова.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Епідемічне зростання алергічних захворювань за останні 30-40 років є очевидним (Ласиця О.І., Бережний В.В. 2000; Пухлик Б.М. 2007; Ellis C. et al. 2003; Horii K.A. 2007). В дитячому віці алергодерматози займають перше місце, на їх частку приходиться 50-70 % усіх форм алергійних захворювань, серед яких переважає АД (Сергеев Ю.В. 2002; Балаболкин И.И. 2003; Ласиця О.Л. та ін. 2004; Ellis C. et al. 2003). На сучасному етапі зберігається тенденція до раннього дебюту, погіршення перебігу захворювання та ранньої інвалідизації дітей, які хворі на АД (Ласиця О.Л. та ін. 2004; Пухлик Б.М. 2007; Ellis C. et al. 2003).

Важливою патогенетичною ланкою в розвитку багатьох хронічних станів є порушення мікробіоценозу кишечнику (Бережний В.В. та ін. 2006; Дранник Г.Н. 2006; Овчаренко Л.С., Медведев В.П. 2007). Відомо, що під впливом нормальної кишкової флори відбувається дозрівання імунної системи дитини та перехід від Th2-типу імунної відповіді до Th1-типу. При порушенні мікробіоценозу кишечнику ці зміни не відбуваються, тобто порушення мікробіоценозу кишечнику в ранньому віці сприяють алергізації організму та можуть внести вагомий внесок у розвиток атопії (Дранник Г.Н. 2006; Урсова Н.И. 2006; Boirivant M., Strober W. 2007). Однак, існують відомості, що у здорових дітей можуть зустрічатися різноманітні кількісні зміни в складі мікробіоценозу кишечнику, котрі не супроводжуються будь-якими патологічними симптомами (Нисевич Н.И. и др. 1999р). Існують також протилежні дослідження, котрі свідчать як про суттєві зміни кількісного та якісного складу мікрофлори кишечнику, так і про відсутність різниці в складі мікробіоценозу кишечнику в дітей з атопією та в дітей без атопії (Воробъев А.А. и др. 2004; Nowak-Wegrzyn A., 2002р.; Watanabe S. et al. 2003; Kendler M. et al. 2006; Adlerberth I. et al. 2007).

Таким чином, у зв'язку зі значною поширеністю АД, тенденцією до раннього дебюту, погіршення перебігу захворювання та ранньої інвалідизації хворих вивчення стану та ролі мікробіоценозу кишечнику в патогненезі АД та розробка методів ранньої корекції порушень мікробіоценозу кишечнику при АД у дітей молодшого віку набувають особливої актуальності.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках НДР кафедр педіатрії Харківського національного медичного університету "Медико-біологічна адаптація дітей із соматичною патологією у сучасних умовах" (№ держреєстрації 0105U002756). Здобувачем здійснено формування груп хворих, забезпечено їх клінічне та лабораторне обстеження, проведено науковий аналіз результатів.

Мета дослідження: удосконалення діагностики та лікування атопічного дерматиту в дітей молодшого віку на підставі вивчення взаємозв'язку стану мікробіоценозу кишечнику, інтенсивності деструктивних процесів у мукозному шарі слизової оболонки кишечнику, локального імунітету та становлення Th2-типу імунної відповіді.

Задачі дослідження:

1. Визначити клінічні прояви АД у дітей молодшого віку у взаємозв'язку з характером та ступенем порушень мікробіоценозу товстого кишечнику.

2. Дослідити стан локального імунітету та інтенсивність деструктивних процесів у мукозному шарі слизової оболонки кишечнику в дітей з АД.

3. З'ясувати значення цитокінів у патогенезі АД у дітей у зв'язку з характером порушень мікробіоценозу товстого кишечнику.

4. Обґрунтувати корекцію порушень мікробіоценозу кишечнику в складі комплексної терапії в дітей з АД на підставі динаміки вмісту цитокінів, стану локального імунітету, відновлення мукозного шару слизової оболонки кишечнику.

Об'єкт дослідження: атопічний дерматит у дітей молодшого віку.

Предмет дослідження: стан мікробіоценозу кишечнику, уміст SIgА, сумарних ГАГ, ВФ, цитокінів ІЛ-4, ФНП-б, ІНФ-г та корекція порушень мікробіоценозу кишечнику при атопічному дерматиті в дітей молодшого віку.

Методи дослідженя: клiнiчнi, лабораторні (дослідження калу на дисбактеріоз, визначення рівня SIgА в копрофільтратах, сумарних ГАГ та ВФ у копрофільтратах та сироватці крові, ІЛ-4, ФНП-б, ІНФ-г в сироватці крові), статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Встановлено, що в дітей першого року життя, хворих на атопічний дерматит, склад УПФ умовнопатогенної флори кишечнику різноманітний та нестійкий, зі збільшенням віку дитини кількість представників умовнопатогенної флори поступово зменшується, характер порушень мікробіоценозу кишечнику стабілізується.

Встановлено, що в дітей першого року життя алергічне запалення шкіри має ексудативний характер, яке в дітей другого року життя поступово набуває проліферативний характеру, і в дітей третього року життя є проліферативним.

Доведено, що при наявності умовнопатогенної флори в складі мікробіоценозу кишечнику відбувається збільшення вираженості шкірних симптомів АД у дітей першого та другого року життя.

Встановлено, що порушення мікробіоценозу кишечнику викликають деструктивні процеси в мукозному шарі слизової оболонки кишечнику, які в дітей першого року життя беруть участь у патогенезі АД.

Доведено, що умовнопатогенна флора товстого кишечнику, впливає на формування імунної відповіді за Th2-типом в дітей першого та другого року життя, які хворі на АД.

Розроблений метод корекції порушень мікробіоценозу кишечнику в дітей молодшого віку, хворих на АД, шляхом застосування стафілококового бактеріофагу. (Пат. u 200705598 Україна, МПК А 61 К 31/00, А 61 К 47/00. Спосіб лікування атопічного дерматиту у дітей першого року життя / Романова Г.С., Фьоклін В.О.; заявник та патентовласник Харківський державний медичний університет. - №25664; заявл. 21.05.07; опубл. 10.08.07, Бюл. № 12) та метод оцінки ефективності проведеної корекції (Пат. u 200801899 Україна, МПК G 01 N 33/00. Спосіб оцінки ефективності корекції порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку з атопічним дерматитом / Романова Г.С., Фьоклін В.О.; заявник та патентовласник Харківський національний медичний університет. - №32462; заявл. 14.02.2008; опубл. 12.05.2008, Бюл. № 9).

Практичне значення отриманих результатів. На основі проведеного дослідження з використанням сучасних інструментальних і лабораторних методів доведено участь порушень мікробіоценозу кишечнику в патогенезі АД у дітей першого та другого року життя. На основі отриманих клініко-лабораторних даних обґрунтовано необхідність ранньої діагностики порушень мікробіоценозу кишечнику та проведення їх ранньої корекції.

Розроблено метод лікування АД у дітей молодшого віку шляхом корекції порушень мікробіоценозу кишечнику стафілококовим бактеріофагом, який дозволяє проводити ефективну ерадикацію УПФ з товстого кишечнику й покращує якість лікування шляхом збільшення періоду ремісії та зменшення важкості загострень, полегшує перебіг АД.

Розроблено метод оцінки ефективності проведеної корекції порушень мікробіоценозу кишечнику шляхом визначення вмісту ГАГ у копрофільтратах до та після корекції, який дозволяє знизити матеріальні витрати та час для отримання результатів контрольних досліджень.

Основні результати проведених досліджень упроваджені в роботу дитячого алергологічного центру обласної дитячої клінічної лікарні №1 м. Харкова, дитячому відділенні клінічної багатопрофільної лікарні №17 м. Харкова, міській дитячій поліклініці №14 м. Харків, педіатричних відділеннях Первомайської ЦРЛ, Печенізької ЦРЛ, Барвенківської ЦРЛ, Красноградської ЦРЛ, Ізюмської ЦМЛ, Сахновщанської ЦРЛ, дитячій міській клінічній лікарні м. Полтави, Запорізькій міській багатопрофільній дитячій лікарні №5 м. Запоріжжя, Одеській обласній дитячій клінічний лікарні м. Одеси.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно сформулював мету та задачі дослідження, здійснив підбір та формування груп тематичних хворих, оцінку клінічного стану хворих дітей, їх комплексне обстеження та лікування, спостереження за клінічним перебігом захворювання, розробив патогенетично обґрунтований спосіб корекції порушень мікробіоценозу кишечнику, проаналізував ефективність лікування, впровадив результати дисертації у практику у базовому закладі. Також здобувач самостійно провів інтерпретацію мікробіологічних, біохімічних та імунологічних показників, брав участь у проведенні біохімічних досліджень. Здобувач особисто провів аналіз літературних джерел, створила комп'ютерну базу даних, провів статистичну обробку й структурний аналіз одержаних результатів з використанням математичних функцій, підготовив отримані результати до публікації, сформулював основні положення, висновки й практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були представлені та обговорювалися на українській науково-практичній конференції "Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією" (м. Харків, 2008), обласній науково-практичній конференції "Актуальні питання педіатрії" (м. Харків, 2008), засіданні товариства дитячих лікарів (м. Харків, 2007), науково-практичній конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти "Медична наука: сучасні досягнення та інновації" (м. Харків, 2007), IV-й республіканській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Современные проблемы педиатрии" (м. Євпаторія, 2007), обласній науково-практичній конференції "Актуальні питання педіатрії" (м. Харків, 2007), науково-практичній конференції "Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики" (м. Харків, 2007), науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю "Вчені майбутнього" (м. Одеса, 2007), на міжвузівській конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету "Медицина третього тисячоліття" (м. Харків, 2007, 2008), VII всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання педіатрії", присвяченої пам'яті члена-кореспондента НАН, АМН України, РАМН, професора В.М. Сідельникова (м. Київ, 2006).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 18 наукових праць, у тому числі 5 робіт у фахових наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 2 патенти на корисну модель, 11 тез доповідей у збірниках матеріалів з`їздів і конференцій, у тому числі республіканських та з міжнародною участю.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій. Дисертація викладена на 157 сторінках машинопису, ілюстрована 20 рисунками, 21 таблицею, що складає 18 сторінок. Список літератури містить 156 літературних джерел (82 кирилицею, 74 латинню) і складає 17 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. До дослідження залучено 98 дітей у віці від 1 місяця до 3 років із встановленим діагнозом АД і 20 здорових дітей аналогічного віку. Діагноз формулювали відповідно до клінічної класифікації АД, що рекомендована практичним керівництвом "Атопічний дерматит у дітей. Сучасні підходи до діагностики та лікування" (Ласиця О.І., Бережний В.В., Київ, 2001). Розповсюдженість та характер шкірних симптомів АД оцінювали за допомогою EASI (Hanifin J.M. et all, 2001), який враховує площину уражень, інтенсивність еритеми, інфільтрації/папул/набряку, екскоріацій та ліхеніфікацій на кожній з 4-х ділянок тіла окремо.

Стан мікробіоценозу кишечнику вивчали шляхом дослідження фекалій на дисбактеріоз за стандартною методикою, отримані результати оцінювали за допомогою класифікації, яка запропонована Няньковським С. Л. (2001).

Для дослідження інтенсивності деструктивних процесів у мукозному шарі слизової оболонки кишечнику визначали вміст сумарних ГАГ за методом Шараєва П.М. та співавт. (1987) та ВФ за методом Шараєва П.М. та співавт. (1997) у копрофільтратах та сироватці крові дітей з УПФ у складі мікробіоценозу кишечнику. Копрофільтрати (1:3) виготовляли на фізіологічному розчині не пізніше 2-3 години після акту дефекації, отриманий гомогенат центрифугували 15 хв. (8000 об/хв) у холодовій центрифузі СР-20.

Уміст SIgА в копрофільтратах вивчався методом ІФА за стандартним протоколом тест-системи "Хема-Медика" (Санкт-Петербург). Рівень загальних IgA, IgM, IgG у сироватці крові визначали за Дж. Манчіні, загального IgЕ в сироватці крові - методом ІФА за стандартним протоколом тест-системи "Гранум" (Харків). Кількість імунних клітин (СД 3, CД 4, CД 8, CД 16, CD22, CD25) у крові визначали методом ІФА за допомогою моноклональних антитіл, використовуючи комерційні набори "Гранум" (Вітебськ). Оцінку вмісту імунологобулінів та імунних клітин проводили за допомогою нормативів Кетлинского С. О., Калининої Н.М. (1998). Концентрації цитокінів IL-4, ФНП-Ь, ІНФ-г у сироватці крові визначали методом ІФА за стандартним протоколом тест-систем "ProCon" (Санкт-Петербург).

Для цілеспрямованої корекції порушень мікробіценозу кишечнику в дітей основної групи (n=27) використовували наступну схему: обов'язкове використання стафілококового бактеріофагу рідкого (№ 49/04-300200000, виробник ФДУП "НВО" Мікроген" МОЗ РФ, Перм, дистриб'ютор ТОВ "Берег-Сервіс", Україна, Одеса) у вікових дозуваннях внутрішньо та у вигляді мікроклізм 7-10 днів, потім біфідум- та лактобактерин у віковому дозуванні - 3 тижні. Діти групи порівняння (n=27) отримували лише біфідум- та лактобактерин у віковому дозування - 4 тижні. Корекція порушень мікробіоценозу кишечнику в дітей молодшого віку, хворих на АД, проводилася в складі етіопатогенетичного лікування згідно з протоколом лікування АД у дітей.

Оцінка ефективності корекцій порушень мікробіоценозу кишечнику в складі комплексного лікування АД здійснювалася на підставі дослідження клінічних (регрес шкірних уражень, тривалість ремісії АД) та параклінічних (результати аналізу калу на дисбактеріоз, уміст SIgA, ГАГ та ВФ, IL-4, ФНП-Ь, ІНФ-г) даних. Тривалість спостереження за пацієнтами склала 6-12 місяців.

Статистична обробка проводилася за допомогою непараметричних (Розенбаума, Вілкоксона-Манна-Уїтні, Вілкоксона) критеріїв, у разі множинних порівнянь вводили поправку Бонферроні. Кореляційний аналіз проводили за Спірменом. Для розділення пацієнтів на дві однакові за кількістю та віком групи - основну та групу порівняння - використовували метод простої рандомізації.

Результати дослідження та їх обговорення. Обстежено 98 дітей у віці від 1 місяця до 3 років із встановленим діагнозом АД у період загострення й 20 здорових дітей аналогічного віку.

Більшість обстежених - 56 дітей (57,1 %) - склали діти першого року життя. У більшості обстежених пацієнтів - 90 дітей (91,8 %) - відмічалася еритемато-сквамозна форма АД, ексудативну форму було діагностовано у 2 дітей (2,0 %) першого року життя, еритемато-сквамозна форма з ліхеніфікацією спостерігалася в 6 пацієнтів (6,1 %), серед яких була 1 дитина першого року життя та 2 дитини уражень (дрібно-папульозний висип (100 %), другого року життя, що свідчить на користь сучасної тенденції погіршення перебігу АД.

Основними клінічними синдромами в обстежених дітей був синдром шкірних уражень гіперемія (100 %), сухість (94,9 %), сліди розчосів (69,4 %)) та синдром диспепсичних розладів (зригування (11,2 %), закріпи (21,4 %), нестійкі випорожнення (46,9 %), домішки зелені та/або слизу у випорожненнях (57,1 %), неспокій під час акту дефекації (26,5 %)), 28 матерів (28,6 %) не відмічали порушень випорожнень у своїх дітей.

Перші ознаки АД у 32 дітей (32,6 %) з'явилися в середньому у віці 2,2±0,3 місяців, що відносять до несприятливих прогностичних факторів АД.

У більшості обстежених дітей раннього віку родичі першої лінії страждали на алергічні захворювання: у 7 дітей (7,1 %) обидва батьки страждали на алергічні захворювання, у 32 пацієнтів (32,6 %) мати хворіла на АД, алергічний риніт або бронхіальну астму, у 24 (24,8 %) батько страждав на алергічні захворювання. Родичі першого порядку 35 (35,7 %) дітей не страждали на алергічні захворювання, що свідчить про підвищення ролі екзогенних факторів розвитку АД на сучасному етапі.

У 95 дітей (96,9 %) обстежених дітей виявлено обтяжливий пренатальний фон, що є несприятливим прогностичним факторами розвитку АД. Крім цього, такі несприятливі фактори, як гестоз І/ІІ половини вагітності (57,1 %), загроза переривання вагітності (43,9 %), вульвовагініт (8,2 %) у матерів, прийом із цього приводу лікарських засобів під час вагітності можуть призвести до розвитку порушень мікробіоценозу кишечнику в дітей молодшого віку.

Найчастішою супутньою патологією в обстежених дітей (32,7 %) було перинатальне гіпоксично-ішемічне ушкодження ЦНС, яке вважається зовнішнім провокуючим фактором АД у дітей молодшого віку. 3 дітей (3,0 %) хворіло на ОРЗ до 4 разів на рік, а більшість обстежених дітей взагалі не хворіли на інфекційні захворювання протягом першого року життя, або хворіли 1-2 рази на рік у легкій формі. 6 дітей другого року (6,1 %) життя страждали на рецидивуючі бронхіти, що потребує подальшого спостереження та обстеження цих дітей й проведення заходів щодо профілактики розвитку в них бронхіальної астми. У 3 дітей третього року (3,0 %) життя було діагностовано бронхіальну астму. Наявність у третини дітей третього року життя, хворих на АД, бронхіальної астми свідчить про прогресування так званого "атопічного маршу" в обстежених дітей та поступовій трансформації АД в інші алергічні захворювання.

Більшість дітей першого року життя - 47 дітей (84,6 %) - знаходилася на штучному вигодовуванні, із них 40 дітей (73,4 %) отримували високо- та середньо адаптовані молочні суміші, 16 дітей (28,6 %) розведене коров'яче або козяче молоко, яке вживалося в ранні терміни - 1,6±0,31 міс. 7 пацієнтів (7,1 %) знаходилися на штучному вигодовуванні з народження, 6 (10,7 %) дітей першого року життя знаходилися на частковому грудному вигодовуванні. При вивченні катамнезу встановлено, що більшість дітей другого року життя - 27 пацієнтів (84,4 %) - також знаходилося на штучному вигодуванні, природнє вигодовування отримувало 5 дітей (15,6 %). Серед дітей третього року життя більшість - 7 (7,1 %) пацієнтів - також знаходилися на штучному вигодовуванні, тільки 3 дітей отримували природнє вигодовування. Штучне вигодовування, яке виявлене в більшості обстежених дітей, може приводити до розвитку порушень мікробіоценозу кишечнику.

Виявлені порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету в обстежених дітей молодшого віку, хворих на АД, були незначні та мали транзиторний характер. Підвищення вмісту IgЕ в обстежених дітей найвірогідніше свідчить на користь атопічної природи захворювання.

При копрологічному дослідженні виявлено велика кількість слизу та збільшення кількості лейкоцитів, що свідчить про втрату з кишечнику його мукозного шару, яке найвірогідніше викликане дією УПФ.

При дослідженні складу мікробіоценозу товстого кишечнику у всіх обстежених дітей молодшого віку, хворих на АД, встановлено достовірне зменшення (р=0,05) вмісту біфідо- та лактобактерій у порівнянні з дітьми контрольної групи. У 5 дітей першого року життя, у 6 другого року життя та у 2 пацієнтів третього року життя, хворих на АД, порушення мікробіоценозу кишечнику характеризувалися тільки зниженням вмісту біфідо- та лактобактерій на 2-4 порядки, УПФ була відсутня. Тобто, лише в 13,3 % обстежених дітей, хворих на АД, порушення мікробіоценозу кишечнику мали легкий характер.

У більшості обстежених дітей - 85 пацієнтів (86,7 %) - у складі мікробіоценозу кишечнику була виявлена УПФ, склад якої представлений у табл. 1.

Таблиця 1. Характеристика мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку, хворих на атопічний дерматит

Мікрофлора	Діти І року життя, n=56	Діти ІІ року життя, n=32	Діти ІІІ року життя, n=10
	Природне вигодову-вання, n=5	Штучне вигодову-вання, n=51
Патогенні мікроби родини кишкових, lg КУО/г	0	0	0	0
E.coli, lg КУО/г	8,2±0,2	7,95±0,24	8,13±0,15	7,4±0,4
E.coli зі слабко вираженими ферментативними власти-востями %, >10 %, частота виявлення, %	1 (0,98 %)	6 (6,1 %)	2 (2,04 %)	1 (0,98 %)
Лактозонегативна E.coli, >10 %,частота виявлення, %	0	0	0	1 (0,98 %)
Escherichia coli gemolitic+, >0 %, частота виявлення, %	1 (0,98 %)	8 (8,2 %)	11 (11,2 %)	2 (2,04 %)
S.aureus, >0 %, частота виявлення, %	5(100,0 %)	43 (43,9 %)	20 (20,4 %)	8 (8,2 %)
Умовнопатогенні ентеро-бактерії, >103КУО/г (частота виявлення, %): - K.pneumoniae, - Мікроби роду Proteus, - Citrobacter freundi, - Enterobacter freundi, - Clostridium spp., - P.aureginosa;	1 (0,98 %) 2 (2,04 %) 2 (2,04 %) 0 0 0	29 (29,6 %) 4 (4,1 %) 5 (5,1 %) 6 (6,1 %) 3 (3,1 %) 1 (0,98 %)	11 (11,2 %) 2 (2,04 %) 3 (3,1 %) 2 (2,04 %) 0 0	0 0 0 2(2,04 %) 0 0
Гриби роду Candida, >104КУО/г, частота виявлення, %	3 (3,1 %)	23 (23,5 %)	13 (13,3 %)	4 (4,1 %)
S.aureus+K.pneumoniae, частота виявлення, %	0	23 (23,5 %)	8 (8,2 %)	0
S.aureus+K.pneumoniae +гриби роду Candida, частота виявлення, %	1 (0,98 %)	6 (6,1 %)	2 (2,04 %)	0

Як свідчать дані табл. 1, серед представників УПФ найбільш часто зустрічався S.aureus - у 33,4 % дітей ізольовано, у 41,0 % дітей у різноманітних комбінаціях з іншими представниками УПФ. Другим за частотою виявлення була K.pneumoniae, яка у 5,1 % дітей виділена ізольовано, у 30,8 % у сполученні з іншими мікроорганізмами. Частота зустрічаємоті іншої УПФ не перевищувала 6 %.

У дітей першого року життя до складу мікробіоценозу кишечнику входять 7 представників УПФ - S.aureus, K.pneumoniae, мікроби роду Proteus, Citrobacter freundi, Enterobacter freundi, Clostridium spp., P.aureginosa. У дітей другого року життя 5 - S.aureus, K.pneumoniae, Мікроби роду Proteus, Citrobacter freundi, Enterobacter freundi, у дітей третього року життя 2 - S.aureus, Enterobacter freundi. Тобто, у дітей першого року життя склад мікробіоценозу кишечнику був більш різноманітний порівняно з дітьми другого та третього років життя, спектр УПФ поступово зменшувався зі збільшенням віку пацієнтів.

Більша кількість видів УПФ кишечнику в дітей першого року життя та поступове зменшення їх кількості зі збільшенням віку дитини свідчить, що на першому році життя характер порушень мікробіоценозу кишечнику та видовий склад УПФ товстого кишечнику дуже лабільний і має тенденцію до зміни складу мікрофлори, у той час як у дітей третього року життя порушення мікробіоценозу кишечнику мають стійкий характер.

При оцінці колонійутворюючої активності УПФ мікробіоценозу кишечнику в дітей молодшого віку, хворих на АД, встановлно, що представники УПФ, виділеної у дітей першого року життя, мали найбільшу активність, порівняно з колонійутворюючою активністю УПФ від дітей другого та третього року життя. Достовірне збільшення колонійутворюючої активності виявлене у S.aureus (р=0,05) у дітей першого року життя порівняно з дітьми другого року життя. В інших представників УПФ також спостерігалася висока колонійутворююча активність у дітей першого року життя та поступове її зменшення з віком дитини, відсутність статистично значущих результатів може бути пояснена меншою питомою вагою цих мікроорганізмів.

Таким чином, у дітей першого року життя, хворих на АД, спостерігається непостійність складу мікробіоценозу кишечнику та висока агресивність умовнопатогенної мікрофлори, що обумовлює необхідність розробки заходів корекції виявлених порушень та проведення цих заходів в якомога ранньому віці.

При аналізі вираженості шкірних симптомів АД в залежності від віку в дітей першого, другого та третього року життя не було встановлено достовірного (р>0,05) збільшення EASI зі збільшенням віку пацієнтів.

У дітей першого року життя домінуючими клінічними симптомами АД є еритема та інфільтрація/папули/набряк (р=0,01), екскоріації та ліхеніфікація виражені слабко та зустрічалися тільки в дітей віком 6-12 міс. У дітей другого року життя також домінували еритема, інфільтрація/папули/набряк (р=0,01), однак екскоріації (р=0,05) та ліхеніфікація (р=0,05) були більше виражені, ніж у дітей першого року життя, при чому екскоріації були виражені дещо більше, ніж ліхеніфікація (р>0,05). У пацієнтів третього року життя характер клінічних симптомів змінюється: еритема (р=0,05), інфільтрація/папули/набряк (р=0,01) менш виражена ніж у пацієнтів другого року життя, однак достовірна різниця між інтенсивністю еритеми, екскоріацій та ліхеніфікацій не виявлена (р>0,05), але різниця між інтенсивністю інфільтрації/папул/набряку й ліхеніфікацією та екскоріаціями була достовірна (р=0,01). Інтенсивність екскоріацій та ліхеніфікацій збільшилась (р>0,05) у порівнянні з пацієнтами другого року життя, причому ліхеніфікація була більш виражена, ніж екскоріації (р=0,05).

Тобто, в обстежених дітей спостерігається зміна характеру клінічних симптомів АД з ексудативного на проліферативний зі збільшенням віку дитини.

У дітей молодшого віку з присутністю УПФ у складі мікробіоценозу кишечнику EASI був вищий (p=0,001) порівняно з пацієнтами без УПФ. Достовірне збільшення EASI встановлене в дітей першого та другого року життя при наявності в складі мікробіоценозу кишечнику S.aureus ізольовано або в сполученні з K.pneumoniae (рис. 1).

Рис. 1. Аналіз клінічних проявів атопічного дерматиту у дітей молодшого віку в залежності від складу умовнопатогенної мікрофлори мікробіоценозу товстого кишечнику

Примітка: * - різниця значуща у порівнянні з дітьми без S.aureus, р=0,05; ** - різниця значуща у порівнянні з дітьми з S.aureus, p=0,05.

Так, у дітей першого року життя при виявленні S.aureus+K.pneumoniae EASI був вищим (р=0,05), ніж у дітей з S.aureus. У дітей першого року життя з S.aureus також EASI був вищим (р=0,05) у порівнянні з дітьми без S.aureus. У дітей другого року життя спостерігалося збільшення EASI при виявленні S.aureus+K.pneumoniae (р=0,05), у разі виявлення S.aureus ізольовано збільшення EASI не достовірне (р>0,05). У дітей третього року життя також спостерігалося підвищення EASI (р>0,05) при виявленні S.aureus.

Таким чином, присутність S.aureus та дещо менше K.pneumoniae в складі мікробіоценозу кишечнику в дітей першого та другого року життя супроводжується збільшенням вираженості шкірних симптомів АД, що вказує на участь S.aureus та іншої УПФ у патогенезі АД на першому році життя.

Як представлено на рис. 2, наявність у дітей першого року життя S.aureus+K.pneumoniae або S.aureus та-S.aureus+K.pneumoniae у дітей другого року життя супроводжуються зменшенням (p=0,05) вмісту SIgA в копрофільтратах. Тобто, УПФ порушує стан локального імунітету кишечнику в дітей першого року життя, у меншій мірі - у дітей другого року життя, у дітей третього року життя прослідити патогенну дію порушень мікробіоценозу кишечнику не вдається.

Рис. 2. Рівень вмісту SIgA у копрофільтратах у дітей молодшого віку, хворих на атопічний дерматит, у залежності від характеру порушень мікробіоценозу кишечнику

Примітка: * - різниця значуща в порівнянні з дітьми з S.aureus та без S.aureus, p=0,05; ** - різниця значуща в порівнянні з дітьми без S.aureus, p=0,05.

Встановлено, що вміст ГАГ та ВФ у копрофільтратах та сироватці крові дітей молодшого віку, хворих на АД, з УПФ перевищує аналогічні показники дітей групи контролю в середньому у 1,5 рази (табл. 2).

Паралельне збільшення вмісту ГАГ та ВФ у копрофільтратах та сироватці крові в дітей молодшого віку, хворих на АД, з УПФ непрямо свідчить про деструктивні процеси в мукозному шарі слизової оболонки кишечнику, які можуть бути викликані дією вказаної УПФ. Найбільш виражені деструктивні процеси УПФ в мукозному шарі слизової оболонки кишечнику викликає в дітей першого року життя.

Таблиця 2. Уміст глікозаміногліканів та вільної фукози в копрофільтратах та сироватці крові в дітей молодшого віку, хворих на атопічний дерматит

Групи пацієнтів	Копрофільтрати	Сироватка крови
	ГАГ, мкМ/л	ВФ, мкМ/л	ГАГ, мкМ/л	ВФ, мкМ/л
Діти І року життя, n=12	35,02*±4,7	2,7*±0,45	61,3*±9,7	19,7*±5,4
Діти групи контролю І року життя, n=5	26,3±3,9	1,01±0,6	39,4±7,2	12,5±3,8
Діти ІІ року життя, n=12	35,84*±3,1	2,9*±0,6	60,67±9,26	18,06±3,1
Діти групи контролю ІІ року життя, n=5	27,7±6,8	1,3±0,6	43,2±8,6	14,5±7,4
Діти ІІІ року життя, n=10	40,1*±3,2	3,1±0,7	67,37±3,2	20,64±2,2
Діти групи контролю ІІІ року життя, n=5	28,4±7,9	1,23±0,34	41,74±4,1	15,76±2,5

Примітка. * - різниця значуща в порівнянні з показниками дітей групи контролю, p=0,05.

Було встановлено позитивний кореляційний зв'язок між EASI і ГАГ у копрофільтратах у дітей першого року життя (с= + 0,580, р=0,025), зворотній кореляційних зв'язок між вмістом SIgA та ГАГ у копрофільтратах (с= - 0,462, р=0,05) у дітей першого року життя, позитивний кореляційний зв'язок між вмістом ГАГ у копрофільтратах та сироватці крові в дітей першого року життя (с= + 0,503, р=0,05). У дітей другого та третього року життя вищенаведені зв'язки не достовірні (р>0,05).

Таким чином, у дітей першого року життя коли алергічне запалення шкіри носить ексудативний характер, УПФ кишечнику сприяє збільшенню вираженості клінічних симптомів АД та порушенню локального імунітету кишечнику. У дітей другого та третього року життя такий вплив УПФ кишечнику зменшується, у цій віковій групі відбувається зміна ексудативного запалення шкіри на проліферативне. Тобто, на ранніх стадіях АД УПФ кишечнику бере активну участь у запуску та підтримці алергічного запалення, потім, коли запалення стає хронічним, вплив УПФ стає значно меншим. Тому, саме В дітей першого року, хворих на АД, необхідно проводити якомога ранню санацію кишечнику від УПФ.

В обстежених дітей молодшого віку, хворих на АД, встановлене достовірне збільшення вмісту ІЛ-4, ФНП-б, ІНФ-г, що може пояснюватися алергічною спрямованістю імунної відповіді та порушеннями мікробіоценозу кишечнику (табл.3).

Таблиця 3. Уміст цитокінів ІЛ-4, ФНП-б, ІНФ-г в сироватці крові дітей молодшого віку, хворих на атопічний дерматит

Групи дітей	IL-4, пкг/мл	ФНО-б, пкг/мл	ИНФ-г, пг/мл
Діти І року життя, n=24	115,4*±28,0	140,2**±48,3	105,9**±21,8
Діти групи контролю І року життя, n=5	29,5±6,5	14,2±2,02	17,5±3,04
Діти ІІ року життя, n=13	177,1*±92,4	119,0^±56,6	135,0^±32,4
Діти групи контролю ІІ року життя, n=5	25,4±13,6	10,4±3,2	23,1±8,7
Діти ІІІ року життя, n=11	276,5**±97,0	81,9*±42,4	64,2±23,8
Діти групи контролю ІІІ року життя, n=5	27,6±15,4	15,8±5,7	17,6±2,6

Примітка: * - різниця значуща в порівнянні з групою контролю, р=0,005; ** - різниця значуща в порівнянні з групою контролю, р=0,05; ^ - різниця значуща в порівнянні з групою контролю, р=0,01.

При виявленні в складі мікробіоценозу кишечнику S.aureus у дітей молодшого віку, хворих на АД, встановлено достовірне збільшення вмісту ІЛ-4 у дітей першого року життя та ІНФ-г у дітей першого та другого року життя, у дітей третього року життя достовірне збільшення вмісту цитокінів не встановлене, що непрямо вказує на участь порушень мікробіоценозу кишечнику, а саме наявності S.aureus, у патогенезі АД у дітей зазначеного віку (табл. 4).

У дітей першого року життя, хворих на АД, зі S.aureus незалежно від наявності іншої УПФ у складі мікробіоценозу кишечнику виявлений достовірний кореляційний зв'язок середньої сили між ІЛ-4 та ФНП-б - с=+0,582 (р=0,05), кореляційні зв'язки між ІЛ-4 та ІНФ-г, ФНП-б та ІНФ-г не були достовірними (р>0,05).

Таблиця 4. Аналіз умісту цитокінів ІЛ-4, ФНП-б, ІНФ-г в сироватці крові дітей молодшого віку, хворих на атопічний дерматит, у залежності від складу мікробіоценозу кишечнику

Групи дітей у залежності від складу мікробіоценозу кишечнику	ІЛ-4, пкг/мл	ФНП-б, пкг/мл	ІНФ-г, пг/мл
Діти І року життя, n=24:
- без S.aureus, n=9	52,9±6,2	66,8±24,4	49,2±13,8
- зі S.aureus незалежно від наявності іншої УПФ, n=15	152,8*±42,7	184,3±75,5	139,9*±31,4
- зі S.aureus+іншаУПФ, n=7	213,3±78,4	253,4±128,5	104,4±47,8
Діти ІІ року життя, n=13:
- без S.aureus, n=4	90,9±22,6	45,3±23,6	51,7±8,4
- зі S.aureus незалежно від наявності іншої УПФ, n=9	215,4±135,7	151,8±81,5	172,0*±41,5
- зі S.aureus+інша УПФ, n=6	252,9±211,0	115,8±89,3	183,4±62,8
Діти ІІІ року життя, n=10:
- без S.aureus, n=2	82,0±32,1	13,6±12,8	36,6±40,7
- зі S.aureus незалежно від наявності іншої УПФ, n=8	325,1±116,7	99,0±52,3	71,2±29,4

Примітка. * - різниця значуща в порівнянні з дітьми без S.aureus, р=0,05.

При наявності S.aureus+інша УПФ у дітей першого року життя також було встановлено тісний достовірний кореляційний зв'язок між ІЛ-4 та ФНП-б - с=+0,857 (р=0,01), кореляційні зв'язки між ІЛ-4 та ІНФ-г, ФНП-б та ІНФ-г не були достовірними (р>0,05).

У дітей другого року життя, хворих на АД, зі S.aureus незалежно від наявності іншої УПФ встановлений тісний достовірний кореляційний зв'язок між вмістом ІЛ-4 та ФНП-б - с=+0,917 (р=0,05), та достовірний кореляційний зв'язок між вмістом ІЛ-4 та ІНФ-г - с=+0,683 (р=0,05), кореляційний зв'язок між вмістом ФНП-б та ІНФ-г був не достовірний (р>0,05). У дітей другого року життя при наявності S.aureus+інша УПФ також встановлено достовірний кореляційний зв'язок між вмістом ІЛ-4 та ФНП-б - с=+0,828 (р=0,05), кореляційні зв'язки між вмістом ІЛ-4 та ІНФ-г, ФНП-б та ІНФ-г не були достовірними (р>0,05).

У дітей першого та другого року життя без S.aureus та в дітей третього року життя зі S.aureus достовірні кореляційні зв'язки вмісту ІЛ-4, ФНП-б та ІНФ-г не просліджуються.

Достовірне збільшення вмісту ІЛ-4 у дітей першого та ІНФ-г у дітей першого та другого року в життя й наявність достовірних кореляційних зв'язків між вмістом ІЛ-4 та ФНП-б у дітей першого та другого року життя та між ІЛ-4 та ІНФ-г у дітей другого року життя при порушеннях мікробіоценозу кишечнику, які виражаються присутністю S.aureus, свідчать про участь зазначених порушень мікробіоценозу кишечнику в патогенезі АД у дітей першого та другого року життя.

Таким чином, порушення мікробіоценозу кишечнику у вигляді наявності S.aureus є тригерним фактором АД у дітей першого та в меншій мірі в дітей другого року життя.

Ураховуючи визначену вище провідну роль S.aureus для корекції порушень мікробіоценозу кишечнику та цілеспрямованої ерадикації УПФ було обрано стафілококовий бактеріофаг, який призначали дітям основної групи у вікових дозуваннях.

Після корекції спостерігалося підвищення вмісту біфідо- та лактобактерій у порівнянні з даними на початку лікування в дітей основної групи (р=0,05) та групи порівняння (р>0,05). Після застосування СБ лише у 2 пацієнтів (7,4 %) основної групи S.aureus продовжував виділятися, що потребувало проведення повторного курсу прийому бактеріофагу. У дітей групи порівняння після корекції порушень мікробіоценозу кишечнику в більшості - 23 пацієнтів (85,2 %) - УПФ продовжувала виділятися.

У дітей основної групи після закінчення курсу СБ відмічалося достовірне зменшення EASI відносно дітей групи порівняння (р=0,05). При наступному спостереженні за пацієнтами встановлено, що в дітей основної групи після застосування СБ спостерігалася більша тривалість ремісії АД - 7,1±0,6 місяців (р=0,05) - відносно дітей групи порівняння - 3,6±0,7 місяця. При оцінці інтенсивності клінічних проявів наступного загострення АД встановлено, що в дітей основної групи EASI був нижче - 10,4±0,3 бали (р=0,05) - відносно дітей групи порівняння - 18,9±0,4 бали.

У дітей основної групи першого (р=0,05), другого (р=0,05) та третього (р>0,05) року життя після застосування СБ відбувалося достовірне збільшення вмісту SIgA. У дітей групи порівняння також відмічено збільшення (р>0,05) вмісту SIgA у копрофільтратах. Наявність достовірного збільшення вмісту SIgA у копрофільтратах у дітей першого та другого року життя основної групи свідчить про ефективність застосування СБ у дітей молодшого віку, хворих на АД.

Після застосування СБ у дітей основної групи першого (р=0,05), другого (р=0,05) та третього (р=0,05) року життя встановлено достовірне зменшення вмісту ГАГ у копрофільтратах. Також після застосування СБ зменшувався вміст ВФ у копрофільтратах у дітей основної групи першого (р=0,05), другого (р=0,05) та третього (р>0,05) року життя. У дітей групи порівняння різниця вмісту ГАГ та ВФ у копрофільтратах між результатами до корекції та після не достовірна (р>0,05).

У дітей основної групи першого року життя в сироватці крові після застосування СБ знижувався вміст ГАГ (р=0,05) та ВФ (р=0,05). У дітей другого та третього року життя відмінності вмісту ГАГ та ВФ не достовірні (р>0,05), що може бути пояснене зміцненням мукозного шару слизової оболонки кишечнику та зменшенням ролі УПФ у патогенезі АД на другому та третьому році життя. Таким чином, при застосуванні СБ у дітей основної групи відбувається достовірне зменшення непрямих ознак деструкції мукозного шару слизової оболонки кишечнику.

При застосуванні СБ зменшувався вміст ІЛ-4 у дітей основної групи першого (р=0,05), другого (р=0,05) та третього (р>0,05) року життя, що вказує на зниження схильності імунної системи до Th2-типу імунної відповіді й свідчить про єфективність запропонованого методу корекції.

При застосуванні СБ знижувався вміст ФНП-б (р=0,05) та ІНФ-г (р=0,05) у дітей першого року життя, що свідчить про зменшення запальних процесів, викликаних УПФ, та підтверджує ефективність застосування СБ. Відсутність достовірного зниження вмісту ФНП-б та ІНФ-г у дітей другого та третього року життя основної групи може бути пояснене зменшенням впливу УПФ кишечнику на синтез цих цитокінів зі збільшенням віку дитини.

Таким чином, отримані клініко-лабораторні дані свідчать про ефективність застосування СБ для корекції порушень мікробіоценозу кишечнику в дітей молодшого віку, хворих на АД. Найбільш ефективним запропонований метод корекції порушень мікробіоценозу кишечнику є в дітей першого року життя. дерматит мікробіоценоз діагностика лікування

ВИСНОВКИ

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні діагностики та лікування атопічного дерматиту в дітей на підставі вивчення взаємозв'язку між клінічними проявами АД у дітей молодшого віку та станом мікробіоценозу товстого кишечнику, локального імунітету кишечнику, інтенсивності деструктивних процесів у мукозному шарі слизової оболонки кишечнику та становлення Th2-типу імунної відповіді, що було основою для розробки патогенетичної терапії з включенням стафілококового бактеріофагу.

2. Наявність УПФ у кишечнику, а саме S.aureus у 33,4 % випадків ізольовано, у 41,0 % у різноманітних комбінаціях з іншою УПФ, K.pneumoniae 5,1 % ізольовано, у 30,8 % у сполученні з іншою УПФ (а саме S.aureus у 74,4 % та K.pneumoniae 35,9 % випадків), супроводжується збільшенням інтенсивності клінічних проявів АД у дітей першого та другого року життя.

3. УПФ кишечнику знижує локальний імунітет та сприяє деструкції мукозольного шару слизової оболонки кишечнику, що найбільш виражене в дітей першого року життя, хворих на АД.

4. Наявність УПФ кишечнику, а саме S.aureus, супроводжується збільшенням умісту ІЛ-4 у дітей першого року життя та ІНФ-г у дітей першого та другого року життя, що сприяє реалізації Th2-типу імунної відповіді в дітей молодшого віку, хворих на АД

5. Запропонований спосіб лікування дітей молодшого віку, хворих на АД, включаючи застосування стафілококового бактеріофагу, сприяє покрашенню перебігу захворювання та збільшує ефективність корекції виявлених порушень.

Практичні рекомендації:

1. Для підвищення якості та ефективності лікування дітей молодшого віку, хворих на АД на фоні порушень мікробіоценозу кишечнику, за умови домінування S.aureus, рекомендовано введення стафілококового бактеріофагу до протоколу терапії даного захворювання в дітей молодшого віку.

2. Рекомендується застосовувати наступний спосіб для корекції виявлених порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку, хворих на АД: стафілококовий бактеріофаг у вікових дозуваннях внутрішньо та у вигляді мікроклізм 7-10 днів разом з гіпоалергенною сумішшю з пребіотичними домішками у разі штучного вигодовування, після закінчення курсу бактеріофагу - біфідум- та лактобактерин внутрішньо у вікових дозуваннях 3 тижня.

3. Пропонується дворозове визначення вмісту сумарних ГАГ та ВФ у копрофільтратах для покращення оцінки ефективності корекції порушень мікробіоценозу кишечнику-до та після проведеної корекції. Зменшення вмісту ГАГ та ВФ у 1,5 та більше рази після корекції свідчить про ефективну ерадикацію УПФ з товстого кишечника.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Романова А.С. Анализ взаимосвязи кожных симптомов атопического дерматита и состояния микробиоценоза кишечника у детей младшего возраста / А.С. Романова // Медицина сьогодні і завтра. - 2007. - № 2. - С. 106-109.

2. Романова Г.С. Характеристика шкірних симптомів атопічного дерматиту та мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку / Г.С. Романова // Галицький лікарський вісник. - 2007. - Т.14, № 3. - С. 61-63.

3. Романова А.С. Анализ уровней цитокинов интерлейкина-4, фактора некроза опухоли-альфа и интерферона-гамма в зависимости от состояния микробиоценоза кишечника у детей младшего возраста, страдающих атопическим дерматитом / А.С. Романова // Запорожский медицинский журнал. - 2007. - № 6(45). - С. 17-20.

4. Романова А.С. Влияние нарушений микробиоценоза кишечника на продукцию секреторного иммуноглобулина А, содержание гликозаминогликанов и свободной фукозы у детей младшего возраста, больных атопическим дерматитом / А.С. Романова, В.А. Флклин // Дерматологія та венерологія. - 2008. - № 2(40) - С. 35-40. Здобувач здійснив клінічне обстеження тематичних хворих, провів інтерпритацію результатів лабораторних досліджень, провів статистичну обробку матеріалу, підготовив матеріал до друку.

5. Феклин В.А. Коррекция бактериофагами нарушений микробиоценоза кишечника у детей младшего возраста, больных атопическим дерматитом / В.А. Феклин, А.С. Романова // Перинатологія та педіатрія. - 2008. - № 2 - С. 67-70. Здобувач здійснив клінічне обстеження та лікування тематичних хворих, провів інтерпритацію результатів лабораторних досліджень, проаналізував ефективність лікування, провів статистичну обробку матеріалу, підготовив матеріал до друку.

6. Пат. u 200705598 Україна, МПК А 61 К 31/00, А 61 К 47/00. Спосіб лікування атопічного дерматиту у дітей першого року життя / Романова Г.С., Фьоклін В.О.; заявник та патентовласник Харківський державний медичний університет. - №25664; заявл. 21.05.07; опубл. 10.08.07, Бюл. № 12. Здобувач здійснив інформаційно-патентний пошук, набір матеріалу, аналіз отриманих даних, статистичну обробку даних, підготовив матеріал до друку.

7. Пат. u 200801899 Україна, МПК G 01 N 33/00. Спосіб оцінки ефективності корекції порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку з атопічним дерматитом / Романова Г.С., Фьоклін В.О.; заявник та патентовласник Харківський національний медичний університет. - №32462; заявл. 14.02.2008; опубл. 12.05.2008, Бюл. № 9. Здобувач здійснив інформаційно-патентний пошук, набір матеріалу, аналіз отриманих даних, статистичну обробка даних, підготовив матеріал до друку.

8. Романова Г.С. Стан імунітету у дітей молодшого віку, що страждають на атопичний дерматит / Г.С. Романова, В.А. Клименко, Д.Т. Древаль, О.І. Романова // Сучасні проблеми клінічної педіатрії: ІІІ конгрес педіатрів України, 17-19 жовтня 2006 р.: тези доп. - К., 2006. - С. 125-126.

9. Романова Г.С. Стан мікробіоценозу кишечнику та імунітету у дітей, що страждають на атопічний дерматит / Г.С. Романова, В.О. Фьоклін, В.А. Клименко, О.І. Романова // Актуальні питання педіатрії: VIII всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена пам'яті ч. -кор. НАН, АМН України, РАМН проф. В.М. Сідельникова, 16-18 листопада 2006 р.: тези доп. - К., 2006. - С. 76.

10. Романова Г.С. Імунні та мікробіологічні порушення у дітей, що страждають на атопічний дерматит / Г.С. Романова // Медицина третього тисячоліття: міжвузівська конференція молодих вчених, 16-17 січня 2007 р.: тези доп. - Х., 2007. - С. 75-76.

11. Романова Г.С. Аналіз складу кишкової мікрофлори та вмісту інтерлейкіну-4 у дітей молодшого віку, хворих на атопічний дерматит / Г.С. Романова // Вчені майбутнього: науково-практична конференція молодих вчених з міжнародною участю, 15-16 жовтня 2007 р.: тези доп. - Одеса, 2007. - С. 192.

12. Романова Г.С. Дослідження впливу порушень мікробіоценозу кишечнику на продукцію інтерлейкіну-4, фактору некрозу пухлини-б, інтерферону-г у дітей молодшого віку, хворих на атопічний дерматит / Г.С. Романова // Медична наука: сучасні досягнення та інновації: науково-практична конференція молодих вчених, 22 листопада 2007 р.: тези доп. - Х., 2007. - С. 62.

13. Романова А.С. Исследование влияния нарушений микробиоценоза кишечника на кожные симптомы и содержание интерлейкина-4, фактора некроза опухоли-б, интерферона-г у детей младшего возраста, больных атопическим дерматитом / А.С. Романова // Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики: науково-практична конференція, 13 листопада 2007 р.: тези доп. - Х., 2007. - С. 86-87.

14. Романова Г.С. Динаміка шкірних симптомів атопічного дерматиту у дітей раннього віку / Г.С. Романова // VI республиканская научно-практическая конференция "Современные проблемы педиатрии", 8-9 ноября 2007 р.: матеріали конференції. - Євпаторія, 2007. - С. 99.

15. Романова Г.С. Динаміка вмісту глікозаміногліканів та вільної фукози на фоні корекції порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку з атопічним дерматитом / Г.С. Романова // Медицина третього тисячоліття: міжвузівська конференція молодих вчених, 16-18 січня, 2008 р.: тези доп. - Х., 2008. - С. 83-84.

16. Романова А.С. Изучение влияния условнопатогенной микрофлоры кишечника на продукцию интерлейкина-4, интерферона-г у детей младшего возраста, страдающих атопическим дерматитом / А.С. Романова // Актуальные вопросы инфекционной патологии - 2007: научная конференция молодых ученых с международным участием, посвященная 110-летию СПбГМУ им. академика И.П. Павлова, 6-7 февраля, 2008 г.: тези доп. - СПб., 2008. - С. 61.

17. Романова А.С. Цитокины IL-4, TNF-б, INF-г как маркеры воспаления у детей младшего возраста с атопическим дерматитом и нарушениями микробиоценоза кишечника / А.С. Романова // III Международная (XII Всероссийская) Пироговская студенческая научная медицинская конференция, 20 марта 2008 г.: материалы конф. М., 2008. - С. 328-329.

18. Фьоклін В.О. Корекція порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку з атопічним дерматитом / В.О. Фьоклін, Г.С. Романова, О.І. Романова, В.М. Ігнатова, В.А. Садовнікова // Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією: українська науково-практична конференція, 13-14 березня 2008 р.: тези доп. - Х., 2008. - С. 141-142.

АНОТАЦІЯ

Романова Г.С. Патогенетичне значення та корекція мікробіоценозу товстого кишечнику при атопічному дерматиті у дітей молодшого віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Харківський національний медичний університет, Харків, 2008.

Робота присвячена дослідженню ролі порушень мікробіоценозу товстого кишечнику в патогенезі АД у дітей молодшого віку на підставі вивчення взаємозв'язку стану мікробіоценозу кишечнику, клінічних проявів АД, локального імунітету, інтенсивності деструктивних процесів у мукозному шарі слизової оболонки кишечнику, становлення Th2-типу імунної відповіді та розробці методу корекції виявлених порушень.

Встановлено, що склад мікробіоценозу кишечнику нестійкий, умовнопатогенна мікрофлора найбільш агресивна в дітей першого року життя. При наявності умовнопатогенної мікрофлори в кишечнику збільшується інтенсивність клінічних проявів АД, порушуються локальний імунітет та мукозний шар слизової оболонки кишечнику, збільшується продукція цитокінів ІЛ-4 у дітей першого та ІНФ-г у дітей першого та другого року життя. У дітей першого року життя порушення мікробіоценозу кишечнику беруть участь у патогенезі АД, яка зі збільшенням віку дітей значно зменшується.

Запропоновані метод корекції порушень мікробіоценозу кишечнику в дітей молодшого віку шляхом застосування стафілококового бактеріофагу, який дозволяє провести ерадикацію УПФ, покращує клінічний перебіг АД, локальний імунітет, зменшує деструктивні процеси в мукозному шарі слизової оболонки кишечнику та продукцію цитокінів ІЛ-4 та ІНФ-г й метод оцінки ефективності проведеної корекції шляхом дослідження динаміки вмісту ГАГ та ВФ у копрофільтратах.

Ключові слова: діти молодшого віку, атопічний дерматит, порушення мікробиоценозу кишечнику, корекція мікробіоценозу кишечнику, стафілококовий бактеріофаг.

АННОТАЦИЯ

Романова А.С. Патогенетическое значение и коррекция микробиоценозу толстого кишечника при атопическом дерматите у детей младшего возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - Харьковский национальный медицинский университет, Харьков, 2008.

Работа посвящена исследованию роли нарушений микробиоценоза толстого кишечника в патогенезе АД у детей младшего возраста на основании изучения взаимосвязи состояния микробиоценоза кишечника, клинических проявлений АД, локального иммунитета, интенсивности деструктивных процессов в мукозном слое слизистой оболочки кишечника, становления Th2-типа иммунного ответа и разработке метода коррекции выявленных нарушений.

...