Диференційна діагностика гіперпролактинемічних станів у жінок з порушеннями репродуктивного здоров’я та методи їх корекції

3. Проведення проспективного дослідження показало, що відсутність типових клінічних проявів ГП частіше обумовлена переважанням у структурі пролактину високомолекулярної біологічно неактивної фракції. Макропролактинемія виявляється у 20,8 % пацієнток, рівень ПРЛ у сироватці крові яких перевищує 30 мкг/л при відсутності мікропухлинних процесів у гіпофізі. У 87,1 % хворих із макропролактинемією відсутні клінічні прояви галактореї, а серед пацієнток з підтвердженою функціональною ГП прояви галактореї були відсутні лише у 28,6 % (р<0,001).

4. Встановлено, що рівень вмПРЛ у сироватці крові при відсутності макропролактинемії коливається від 0,4 до 25,1 мкг/л (в середньому 10,8 ± 6,7 мкг/л), тоді як у хворих із макропролактинемією становить від 14,8 мкг/л до 39,1 мкг/л (в середньому 27,9 ± 9,3 мкг/л) (р<0,02).

5. Проспективне дослідження показало, що за особливостями секреції гонадотропних гормонів популяція жінок із ГП є неоднорідною. У хворих із функціональною ГП рівні ФСГ і ЛГ є нижчими за показники здорових жінок і хворих із СПКЯ, тоді як сироваткові рівні Е₂, ЛГ та співвідношення ЛГ/ФСГ у пацієнток з макропролактинемією не різнились від показників контролю (р<0,05). У пацієнток із ГП та СПКЯ спостерігається підвищений рівень ЛГ (14,9 ± 4,7 МО/л) при значних індивідуальних коливаннях рівня ФСГ (5,8 ± 2,5 МО/л), а у хворих із порушенням МЦ при тенденції до зниження рівня ЛГ (4,9 ± 0,8 МО/л) виявляється зниження рівня ФСГ (р<0,02). При наявності підвищеного рівня ПРЛ (30,9 ± 10,3 мкг/л) у хворих із безплідністю трубно-перитонеального запального ґенезу рівні гонадотропних і стероїдних яєчникових гормонів не різнились із такими у жінок контрольної групи, що корелює з найнижчою частотою порушень МЦ.

6. Встановлено, що у пацієнток із ГП і різними проявами порушення репродуктивного здоров'я при збереженому МЦ має місце зниження рівня П у другу фазу (від 8,5 ± 0,8 нмоль/л до 15,4 ± 1,7 нмоль/л при 18,4 ± 1,2 нмоль/л у здорових жінок (р<0,05), що є свідченням недостатності лютеїнової фази і вимагає дослідження стану ендометрію.

7. Встановлено, що у пацієнток із функціональною гіперпролактинемією має місце висока частота патології ендометрію: у 9,7 % жінок виявляються поліпи ендометрію, у 16,5 % - гіперплазія ендометрію, у 6,8 % - ознаки атрофії ендометрію.

8. Реалізація лікувальних заходів, розроблених на основі діагностичного алгоритму, із диференційованим використанням фітонірингових препаратів і синтетичних дофаміноміметиків засвідчила, що за наявності вмісту вмПРЛ від 50 до 80 % і рівнях ПРЛ вищих за 30 мкг/л (при відсутності пролактином) лікування препаратами дофамінергічної дії не призводить до нормалізації рівня ПРЛ, однак виявляє позитивний клінічний ефект, при цьому ефективність лікування каберголіном не перевищує ефективності фітотерапії. У 51,6 % хворих із ятрогенною ГП нормалізація рівня ПРЛ наступає після відміни провокуючих медикаментозних середників протягом двох-трьох місяців. При застосуванні фітопрепаратів і синтетичних дофаміноміметиків у хворих із функціональною ГП ступінь зниження рівня ПРЛ через місяць лікування складає відповідно -39,4 % і -44,8 %. Терапевтична ефективність лікування в обох випадках підтверджена клінікою (відновлення МЦ у 77,9 %), даними УЗД і гормонального обстеження (нормалізація секреції ФСГ, ЛГ, підвищення рівня Е₂, П), настанням спонтанної вагітності після завершення шестимісячного курсу лікування у 23,1 % пацієнток після лікування фітопрепаратами і у 36,8 % - після лікування каберголіном.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою оптимізації діагностики і лікування гіперпролактинемічних станів доцільно впровадження етапного діагностично-лікувального алгоритму.

1. На першому етапі слід проводити уточнення анамнезу, виключення дії медикаментозних середників та фізіологічних станів, які провокують підвищення рівня ПРЛ, з наступним повторним визначенням рівня ПРЛ і паралельним дослідженням функції щитоподібної залози. При виявленні лабораторних ознак гіпотиреозу хворі потребують консультації ендокринолога, після відповідної корекції має бути проведене повторне визначення рівня ПРЛ.

2. При підвищеному рівні ПРЛ у двох визначеннях в аналогічних умовах обов'язково мають проводитись КТ або МРТ з контрастним підсиленням, огляд очного дна та кольорова периметрія. При встановленні пухлинного процесу у гіпофізі обов'язковою є консультація нейрохірурга. Для диференціації функціональної ГП і макропролактинемії та оптимізації лікування рекомендується визначення молекулярної структури пролактину.

3. За наявності підтвердженої ятрогенної ГП початок лікування може бути відтерміновано, оскільки у половини хворих протягом двох-трьох місяців після усунення дії провокуючого середника відбувається спонтанна нормалізація рівня ПРЛ.

4. Вміст вмПРЛ у межах 50 - 80 % у поєднанні з клінічними порушеннями є показанням до проведення лікування фітопрепаратами або дофаміноміметиками. Критерієм ефективності лікування хворих із макропролактинемією має бути клінічний перебіг (відновлення МЦ, зникнення галактореї), оскільки за рахунок підвищеного вмісту неактивної високомолекулярної фракції досягти нормалізації рівня пролактину протягом 6 місяців лікування не вдається.

5. У лікуванні хворих на функціональну ГП можуть використовуватись фітопрепарати агнукастон (Циклодинон), що містить 20 мг активного Agni casti (прутняк) у дозі 1 табл./добу, Мастодинон, який містить екстракт Agni casti та дофамінергічний препарат каберголін у дозуванні, розрахунок якого ґрунтується на рівнях ПРЛ та динаміці їх змін. Хворим із мікропролактиномами гіпофіза показано лікування каберголіном, дозування якого і тривалість мають визначатись у динаміці лікування під контролем МРТ.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пирогова В.І. Гіперпролактинемічні стани у жінок репродуктивного віку: клініка, діагностика та методи лікування / В.І.Пирогова, Н.С.Вереснюк // Практична медицина. - 2004. - Т.10, №2. - С.115-120. (Здійснено аналіз даних літератури щодо особливостей перебігу, діагностики, лікування, обґрунтування висновків).

2. Яремчук Т.П. .Клінічні аспекти гіперпролактинемії / Т.П.Яремчук, І.В.Бурлуцька, Н.С. Вереснюк // Практична медицина. - 2004. - Т.10, №3. - С.3-7. (Проведено аналіз літературних даних, набір клінічного матеріалу, статистичну обробку результатів).

3. Пирогова В.І. Диференційні підходи до лікування функціональної гіперпролактинемії із застосуванням препаратів фітонірингу / В.І.Пирогова, Н.С.Вереснюк // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 2. - С.40-41. (Проведено збір матеріалу, аналіз результатів, оцінка ефективності лікування).

4. Пирогова В.І. Оцінка стану ендометрія у пацієнток із безплідністю на фоні функціональної гіперпролактинемії / В.І.Пирогова, Н.С.Вереснюк // Вісник наукових досліджень. - 2005. - №4. - С.49-50. (Проведено збір матеріалу, аналіз та статистична обробка результатів).

5. Пирогова В.І. До питання діагностики патології ендометрія у хворих на гіперпролактинемію / В.І.Пирогова, Н.С.Вереснюк // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - №2, ч.2. - С.106-108. (Проведено збір матеріалу, аналіз клінічних та морфологічних даних, узагальнення результатів, оформлення статті).

6. Вереснюк Н.С. Клініко-етіологічна характеристика гіперпролактинемічних станів у пацієнток фертильного віку / Н.С.Вереснюк, В.І.Пирогова // Практична медицина. - 2007. - Т.13, №4. - С.3-7. (Проведено клінічні дослідження, аналіз результатів, підготовка статті до друку).

7. Пирогова В.І. Клінічне значення диференційної діагностики гіперпролактинемічних станів / В.І.Пирогова, Н.С.Вереснюк // Львівський медичний часопис (AML). - 2008. - Т.14, №1-2. - С.79-81. (Проведено клінічне дослідження, збір і аналіз результатів, оформлення статті).

8. Пат. 32379 Україна, МПК G 01 N 33/48. Спосіб диференційної діагностики гіперпролактинемічних станів у жінок з порушеннями репродуктивного здоров'я / Пирогова В.І., Вереснюк Н.С.; заявник і власник патенту ЛНМУ ім. Д. Галицького. - № 200800657; заявл. 21.01.08; опубл. 12.05.08, Бюл. №9. (Обрано напрямок дослідження, застосовано ідентифікацію рівня макропролактину з метою диференційної діагностики гіперпролактинемій).

9. Вереснюк Н.С. До питання діагностики гіперпролактинемічних станів / Н.С.Вереснюк // Тези доповідей 65-ї наукової конференції з міжнародною участю студентів та молодих вчених. - Львів, 2004. - С.320-321. (Проаналізовано клініко-лабораторні показники гіперпролактинемії).

10. Пирогова В.І. Ятрогенна гіперпролактинемія: принципи діагностики та лікування / В.І. Пирогова, Н.С.Вереснюк // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: матеріали ХLVII підсумкової наук.-практ. конф., присвяченої 150-річчю з дня народження академіка І. Я. Горбачевського, 3-4 червня 2004 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С.108-109. (Проведено збір матеріалу, аналіз ятрогенних чинників розвитку гіперпролактинемії, обґрунтування висновків).

11. Вереснюк Н.С. Клініко-параклінічні паралелі у пацієнток з різними формами гіперпролактинемії / Н.С.Вереснюк // Матеріали 2-ї міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених. - Вінниця. - 2005. - С.183-185. (Проведено диференційну діагностику гіперпролактинемії).

12. Роль гистероскопии в оценке состояния эндометрия у пациенток с функциональной гиперпролактинемией / В.И.Пирогова, Н.С.Вереснюк, И.В.Верниковский, Н.В. Томич // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний / Под ред. акад. В.И.Кулакова, Л.В.Адамян; Рос. Акад. мед. наук. - Москва: Пантори, 2005. - С.84-85. (Проведено збір матеріалу, аналіз даних досліджень, статистичну обробку результатів).

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Размещено на Allbest.ru