Сучасні погляди на механізми формування деструктивних та запальних уражень шлунка та дванадцятипалої кишки у підлітків

Дистрофічні зміни епітелію поєднувалися з вираженою інфільтрацією власної пластинки СОШ лімфоцитами, плазмоцитами, макрофагами, еозинофілами і нейтрофільними гранулоцитами. Серед клітин запального інфільтрату визначалися клітини-продуценти цитокінів. Ступінь інфільтрації клітинами-продуцентами ІЛ-1в, ІЛ-4, ІЛ-6 СОШ при ДВ була достовірно вище, ніж при ХГД (ІЛ-1в при ДВ - 17,81±0,43, при ХГД - 14,24±0,42, р < 0,001; ІЛ-4 при ДВ - 11,77±0,41, при ХГД - 9,11±0,32, р < 0,01; ІЛ-6 при ДВ - 18,44±0,49, при ХГД - 13,52±0,31, р < 0,01), а кількість клітин-продуцентів ФНПб при ДВ була достовірне менша, ніж при ХГД (1,71±0,08 і 2,23±0,18, р < 0,05, відповідно). Інфільтрація СОШ клітинами-продуцентами прозапальних цитокінів закономірна і відображає ступінь напруження захисних механізмів. При ДВ було виявлено незначну присутність клітин-продуцентів ФНПб у СО, оскільки звичайна їх кількість змінюється аналогічно з числом клітин-продуцентів ІЛ-1в. Слабка щільність інфільтрації СОШ клітинами-продуцентами ФНПб сприяла низькому рівню апоптозу і потенціювала проліферативні процеси. Достовірних відмінностей у ступені інфільтрації клітинами-продуцентами цитокінів СОШ залежно від вивчених етіологічних та патогенетичних чинників виявлено не було.

У періульцерозній зоні у всіх обстежених підлітків визначався поверхневий активний хронічний дуоденіт. У 36±9 % хворих був слабкий ступінь активності, а у 64±9 % - помірний. Запальний процес у СОДК характеризувався помірними дистрофічними змінами і помірним ступенем інвазії Н. р. При хронічному поверхневому дуоденіті у підлітків із ДВ виявлені зміни судин мікроциркуляторного русла і запальна інфільтрація, аналогічні таким у СОШ. Кількість клітин-продуцентів ІЛ-1в була достовірно вищою у хворих із обтяженою спадковістю і при нормальній кислотності шлункового соку. Достовірно більшою була щільність інфільтрації клітинами-продуцентами ІЛ-4 при Н. р.-негатівній ДВ і нормальній кислотності шлункового соку. Таким чином, формування деструктивного процесу в СОДК без наявності загальновизнаних патогенетичних чинників визначалося, вочевидь, спадково обумовленою гіперреактивністю макрофагів і СD4+Th2, синтезуючий ІЛ-1в і ІЛ-4. Це могло провокувати анафілактичний механізм деструкції у зазначених хворих.

Індекс апоптозу епітеліоцитів у СОШ був достовірно вище у підлітків із ДВ в порівнянні з ХГД (2,77±0,09 і 2,47±0,09, р < 0,01, відповідно). Також цей показник при ДВ був вищий у СОДК в порівнянні зі СОШ (2,99±0,06, р < 0,01). Процеси клітинного оновлення і деструкції при ДВ, регульовані апоптозом, були достовірно активнішими у відсутність Н. р. Низькі показники апоптозу у підлітків із ДВ можна пояснити високим рівнем андрогенів і прозапальних цитокінів. А незначна інвазія Н. р. і слабо виражена метаплазія епітелію, можливо, були недостатнім стимулом для активації апоптозу. З іншого боку, низький рівень апоптозу призводить спочатку до проліферативної активності клітин, а потім до дисплазії і неоплазії, оскільки природний механізм видалення клітин із зміненим геномом не спрацьовує.

Інтенсивність свічення колагену I і III типів у власній пластинці СО при ДВ була нижче в 1,5-2 рази в порівнянні з ХГД (у СОДК при ДВ колаген I типу - 10,18±0,35, при ХГД - 18, 51±0,55, р < 0,01; колаген III типу при ДВ - 12,64±0,44, а при ХГД - 19,9±0,88, р < 0,01). Виявлене переважання колагену III типу, можливо, забезпечувало «задовільну якість загоєння», проте не призводило до відновлення трофічної і опорної функції, тобто сприяло персистенції запального і деструктивного процесу. Достовірно нижчі показники свічення колагену I і III типу в СОШ виявлені у хворих із спадково детермінованою, Н. р.-негативною, супроводжуваною нормацидністю ДВ. Можливо, це є одним із чинників зниження резистентності СОШ при ВХ. Проте, у цих же хворих визначалося найбільш високе співвідношення колагену I до колагену III типу, коли нівелюється відмінність у синтезі зрілого і молодого колагену, що і приводить до задовільної «якості загоєння». Найбільш несприятливі умови для якісного загоєння при ДВ складалися при Н. р.-позитивній, супроводжуваній гіперацидністю ДВ, при якій співвідношення колагену I до колагену III типу найнижче.

При ХГД пангастрит був діагностований у 71±13 %, а у 29±13 % хворих процес обмежувався антральним відділом. Дуоденіт мав місце у всіх спостереженнях. При ХГД були виявлені помірно виражені дистрофічні зміни в СОШ. Муцинопродукуюча функція зберігалася, й ознак тонкокишечної метаплазії СОШ при слабкій активності не виявлено. Явища кишкової метаплазії відзначалися при помірно вираженому гастриті, тобто у 36±13 % хворих. У 64±13 % підлітків із ХГД визначалася інвазія Н. р. У всіх хворих бактерії були виявлені в антральному відділі, а у 29±13 % і у фундальному відділі шлунку. Ступінь обсіяності Н. р. у більшості пацієнтів був слабким. На фоні незміненої висоти епітеліального пласта шар слизу був достовірно меншим 135,930,71 мкм, р < 0,01. Проте, його потоншення було менш виражене, ніж при ДВ (129,360,42 мкм, р < 0,01). Більш за все шар слизу зменшувався при інвазії Н. р. і при підвищеній кислотності шлункового соку. Характер запальної клітинної інфільтрації СОШ при ХГД був аналогічним такому при ДВ. Вміст колагену I і III типу був достовірно вищим при ХГД, ніж при ДВ.

Запальні зміни в СОДК при ХГД мали меншу активність, ніж при ДВ. У більшості пацієнтів (79±11 %) визначався слабкий ступінь активності. Вираженість дистрофії, зниження функціональної активності ентероцитів, мікроциркуляторні порушення в СОДК при ХГД були меншими в порівнянні з ДВ. Характер запального інфільтрату СОДК при ХГД був таким же, як і при ДВ. Але щільність інфільтрації клітинами-продуцентами ІЛ-6 і ІЛ-4 була достовірно нижче. При ХГД запальні зміни в СОДК у підлітків мали дещо інший цитокіновий профіль залежно від вивчених патогенетичних чинників. Інфільтрація СОДК клітинами-продуцентами ІЛ-1в була закономірно більш вираженою при інвазії Н. р. і підвищеній кислотності шлункового соку. При хронічному дуоденіті осередки шлункової метаплазії виявлялися дещо рідше (29±13 %), ніж при ДВ (43±10 %), р > 0,05. Там же визначався і слабкий ступінь інвазії Н. р. Індекс апоптозу при ХГД в СОШ і СОДК був достовірно нижче, ніж при ДВ, що і визначило гіперпластичний характер змін СО.

При ХГД достовірних відмінностей у вмісті колагену I і III типів у СО залежно від вивчених патогенетичних чинників виявлено не було. У СО визначалося переважання колагену III типу над колагеном I типу, що призводило до розладів забезпечення трофічних, метаболічних і регуляторних функцій сполучної тканини травного тракту.

На основі клінічних, гормональних, імунологічних і вільнорадикальних досліджень у підлітків із запальними і деструктивними ураженнями шлунку і дванадцятипалої кишки за допомогою факторного аналізу (ФА) були побудовані математичні моделі формування ДВ і ХГД.

Проведення ФА у юнаків із ДВ дозволило виділити 12 чинників, які брали участь у генезі деструктивних ушкоджень СО гастродуоденальної зони. Це склало 83,33 % внеску вивчених показників у модель захворювання. Основний внесок (25,78 %) у математичну модель формування ДВ у юнаків внесли ознаки, що характеризують процеси ВРО; 24,85 % факторного навантаження припало на неадекватний специфічний і неспецифічний захист (IgA, ІЛ-1в, ІЛ-6). «Класична» роль ацидопептичного і спадкового чинників, давності захворювання в генезисі ДВ у юнаків була оцінена у 17,06 % інформативного навантаження. Проведення ФА у дівчат із ДВ дозволило виділити 8 чинників, що склали 83,05 % внеску вивчених показників у модель захворювання. Шість головних чинників на достовірному рівні (74,18 %) описували ознаки, включені до математичної моделі ДВ у дівчат. Основний внесок у генез деструктивних уражень СО гастродуоденальної зони у дівчат вносили: неспроможність специфічного і неспецифічного захисту (37,17 %), інтегральний гормональний чинник (14 %), показники оксидативного стресу (12,59 %) і ацидопептичний компонент (10,45 %).

ФА у юнаків із ХГД дозволив виділити 11 чинників, які брали участь у генезі запальних ушкоджень шлунку і дванадцятипалої кишки і склали 85,04 % внеску вивчених показників у модель захворювання. Математична модель формування ХГД у юнаків виявила найбільший внесок: розладів процесів ВРО - 21,53 %, гормональної ригідності - 18,52 %, гіперацидності - 10,64 % і імунологічних розладів - 15,34 %. У побудові математичної моделі патогенезу ХГД у дівчат було виділено 12 чинників, які пояснювали 85,14 % варіабельності початкових даних. Математична модель формування ХГД у дівчат відобразила той факт, що, як і у юнаків із ХГД і ДВ, основний внесок (20,8 %) приходиться на інтенсифікацію процесів ВРО і розлади імунної і неспецифічної системи захисту (32,15 %).

Розраховані на основі ФА математичні моделі ДВ в підлітковому віці дозволили виявити істотні відмінності в ступені інформативності вивчених патогенетичних механізмів у формуванні патологічного процесу залежно від статі. У юнаків для ульцерогенезу найбільше значення мали інтенсифікація процесів ВРО, відносна недостатність АОЗ, неадекватний імунологічний і неспецифічний захист і підвищена кислотність шлункового соку. Гормональний дисбаланс принципового значення у формуванні деструктивних уражень СОШ і СОДК у юнаків не мав. У дівчат розвиток ДВ, насамперед, залежав від вираженої реактивності неспецифічних механізмів захисту (підвищення рівня прозапальних цитокінів і недостатність ФНПб) й активації гуморальної ланки імунітету. Ці зміни потенціювалися і/або підтримувалися дисбалансом у гормональному статусі в умовах оксидативного стресу. У генезисі ДВ у дівчат мав значення і ацидопептичний чинник, при цьому навіть нормальний рівень кислотності надавав ушкоджувальну дію на СОШ і СОДК (рис 1).

Математична модель ХГД в підлітковому віці виявила провідну роль оксидативного стресу у формуванні запальних ушкоджень СОШ і СОДК незалежно від статі. У юнаків ХГД розвивався на незміненому гормональному фоні, що, вочевидь, перешкоджало розвитку глибоких альтеративних ушкоджень СО. Підвищена кислотність шлункового соку і гіперреактивність травного тракту, що виявляється руховими розладами і високим потенціалом неспецифічних (ІЛ-4) і специфічних захисних реакцій (IgM), вносили вагомий внесок у розвиток ХГД у юнаків. У дівчат, окрім проявів оксидативного стресу, для розвитку ХГД мали значення зниження захисного бар'єру СОШ і СОДК і неадекватність специфічних і неспецифічних захисних механізмів у відповідь на мікробну агресію (зокрема на Н. р.). У дівчат при формуванні запального ураження верхніх відділів травного тракту інформативне навантаження гормонального чинника було набагато менше, ніж при ульцерогенезі (рис. 2).

Зіставлення математичних моделей ДВ і ХГД у юнаків виявило загальні патогенетичні механізми запальних і деструктивних уражень верхніх відділів травного тракту - надмірне радикалоутворення, неадекватність і/або гіперреактивність специфічних і неспецифічних захисних реакцій і гіперацидний стан. Запальні зміни СОШ і СОДК при ХГД у юнаків підтримуються незначно підвищеним рівнем кортизолу, стабільним вмістом тиреоїдних гормонів і тестостерону. Посилення оксидативного стресу і розладів у системі специфічного і неспецифічного захисту на фоні обтяженої за ВХ спадковості може реалізуватися в ерозивно-виразкові ушкодження шлунку і дванадцятипалої кишки. Таким чином, наші дослідження підтвердили, що у юнаків ХГД може трактуватися як передвиразковий стан.

Проведення ФА у дівчат із деструктивними і запальними ушкодженнями гастродуоденальної зони виявило істотні відмінності в генезі ХГД і ДВ. У розвитку ДВ у дівчат основний внесок приходиться на неадекватність неспецифічних і специфічних механізмів захисту і подразнений гормональний

фон. У дівчат із ХГД основне інформативне навантаження мали оксидативний стрес і неспроможність слизово-бікарбонатного бар'єру СОШ і СОДК. Інтенсифікація ВРО і ацидопептичний чинник увійшли до математичної моделі ДВ у дівчат, але з набагато меншими факторними навантаженнями. Таким чином, у дівчат однозначно розглядати ХГД як передвиразковий стан не представляється можливим. Прогресування атрофічного процесу може призводити до диспластичних і неопластичних уражень, формування ж дуоденальної виразки при цьому маловірогідно.

Таким чином, проведене комплексне дослідження дозволило поглибити і розширити уявлення про патогенез запальних і деструктивних захворювань шлунку і дванадцятипалої кишки в підлітковому віці, виявило істотні відмінності у формуванні цих захворювань залежно від статі, визначило взаємозв'язки між ХГД і ДВ в підлітковому віці. Отримані результати відкривають перспективи для подальших наукових досліджень. Визначення особливостей формування деструктивних і запальних уражень шлунку і дванадцятипалої кишки у підлітків із урахуванням принципу оптимальності хвороби теоретично обґрунтовує нові напрями патогенетичній терапії і реабілітації при цих захворюваннях.

ВИСНОВКИ

У дисертації дано теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми формування деструктивних і запальних захворювань шлунку і дванадцятипалої кишки в підлітковому віці. Поглиблені уявлення про значення ряду патогенетичних механізмів у формуванні клінічних, морфологічних, імунологічних і метаболічних розладів і на їх основі розроблені математичні моделі патогенезу дуоденальної виразки і хронічного гастродуоденіту в підлітковому віці.

У підлітковому віці ДВ мала хронічний перебіг, супроводжувалася у 33 % хворих ДРБТ, у 40 % - хронічним холециститом, у 27 % - ФПРСО. ХГД у підлітків у 53 % випадках мав первинний характер і супроводжувався ДРБТ, в 34 % - формувався на тлі хронічного холециститу, а у 13 % хворих - на фоні ФПРСО. ДВ і ХГД супроводжувалися адаптаційною реакцією активації.

У підлітків із дуоденальною виразкою відзначався виражений гормональний дисбаланс, що виявляється достовірним підвищенням рівня трийодтироніну, пролактину, тестостерону і відносним дефіцитом естрадіолу. У юнаків при дуоденальній виразці достовірно збільшувалася концентрація кортизолу. Запальні і деструктивні зміни в слизистій оболонці шлунку і дванадцятипалої кишки у юнаків потенціювалися підвищеним вмістом кортизолу, а дівчат - підвищеним рівнем трийодтироніну. Проліферативна фаза запального процесу у юнаків із дуоденальною виразкою забезпечувалася тиреоїдними гормонами і пролактином, а у дівчат - пролактином і естрадіолом.

При хронічному гастродуоденіті у всіх хворих визначалося достовірне підвищення вмісту пролактину. Спектр гормональних розладів у дівчат із хронічним гастродуоденітом, ідентичний такому при дуоденальній виразці, але зміни рівня гормонів були менш виражені.

При дуоденальній виразці і хронічному гастродуоденіті є однонаправлені зміни в системній циркуляції цитокінів. У фазу загострення захворювань у всіх хворих зростав вміст прозапальних цитокінів ІЛ-1в і ІЛ-6 і рівень протизапального цитокіну ІЛ-4. У фазу ремісії захворювань вміст прозапальних цитокінів знижувався, а рівень ІЛ-4 достовірно зростав, особливо у юнаків. Концентрація ФНПб - прозапального цитокіну і стимулятора апоптозу - при дуоденальній виразці і хронічному гастродуоденіті достовірно знижувалася, більш значущо у дівчат. Його вміст не змінювався залежно від фази захворювання, що призводило до проліферативних процесів і підвищувало сприйнятливість до бактеріальнних інфекцій.

Дуоденальна виразка у підлітків перебігала на фоні розбалансованих реакцій клітинної ланки імунітету, що виявлялися достовірним зниженням абсолютної і відносної кількості Т-лімфоцитів та імунорегуляторного індексу. При дуоденальній виразці відзначалося напруження гуморальних реакцій імунної системи, що супроводжувалося тенденцією до зниження абсолютного числа В-лімфоцитів і збільшенням вмісту IgA і IgG, більш вираженому у дівчат. Зрушення імунних показників не залежали від фази захворювання. Хронічний гастродуоденіт у підлітковому віці супроводжувався достовірним зниженням популяції Т-helper, яке не залежало від фази захворювання.

У фазу загострення дуоденальної виразки і хронічного гастродуоденіту відзначалися прояви оксидативного стресу, які були обумовлені підвищенням концентрації карбонильованих білків в 1,2 рази і активності СОД в 10 разів. Виявлений дисбаланс у ферментативній антиоксидантній системі проявлявся підвищенням активності супероксиддисмутази на тлі стабільного вмісту глутатіонпероксидази. Відносний дефіцит глутатіонпероксидази супроводжувався неконтрольованим зростанням активності супероксиддисмутази, яка і формувала прояви оксидативного стресу. В період ремісії у підлітків із ДВ і ХГД достовірно знижувався рівень супероксиддисмутази, що призводило до зменшення дисбалансу антиоксидантних ферментів і ступеня оксидативного стресу.

При морфологічному обстеженні у підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом був виявлений хронічний поверхневий антральний гастрит. Пангастрит визначався тільки у 1/3 хворих із дуоденальною виразкою і 2/3 пацієнтів із хронічним гастродуоденітом. Ступінь активності гастриту був слабкий і помірно виражений. Дуоденальна виразка і хронічний гастродуоденіт у всіх підлітків супроводжувалися хронічним поверхневим дуоденітом слабкого і помірного ступеня активності. Обсіяність Helicolacter pylori виявлялася у 2/3 хворих, а в СОДК Helicolacter pylori визначалися у 1/3 пацієнтів із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом.

При імуногістохімічному дослідженні в СОШ і СОДК при дуоденальній виразці визначалося збільшення кількості клітин-продуцентів ІЛ-1в, ІЛ-4 і ІЛ-6 у порівнянні з хронічним гастродуоденітом. Кількість клітин-продуцентів ФНПб при дуоденальній виразці була меншою, ніж при хронічному гастродуоденіті, що призводило до розладів процесів оновлення слизової оболонки. При дуоденальній виразці виявлялося зниження вмісту інтерстиціального колагену I і III типу в СОШ і СОДК у порівнянні з хронічним гастродуоденітом, що сприяло порушенню регенераторних процесів у СОШ і СОДК. Явища апоптозу епітеліоцитів СОШ і СОДК при дуоденальній виразці були більш вираженими, ніж при хронічному гастродуоденіті.

Проведений факторний аналіз дозволив виявити різні механізми формування дуоденальної виразки в підлітковому віці у юнаків і дівчат. У юнаків ульцерогенез визначався інтенсифікацією процесів вільнорадикального окислення, відносною недостатністю глутатіонпероксидази на фоні неадекватної імунної відповіді і підвищення секреції шлункового соку. Гормональні порушення не мали істотного значення. У дівчат провідним патогенетичним механізмом в ульцерогенезі було підвищення реактивності неспецифічних захисних механізмів і активація гуморальної ланки імунітету, які потенціюються гормональним дисбалансом в умовах оксидативного стресу.

У розвитку хронічного гастродуоденіту у юнаків найбільше значення мали прояви оксидативного стресу, підвищення кислотності шлункового соку і гіперреактивність травного тракту. У дівчат хронічний гастродуоденіт формувався на тлі інтенсифікації вільнорадикального окислення, зниженні захисного потенціалу СОШ і недостатності гуморальної ланки імунної системи.

Схожість механізмів формування хронічного гастродуоденіту і дуоденальної виразки у юнаків дозволяє вважати хронічний гастродуоденіт у них передвиразковим станом. У дівчат різні механізми формування запальних і деструктивних ушкоджень СОШ і СОДК роблять маловірогідною трансформацію хронічного гастродуоденіту в дуоденальну виразку, а скоріше вони можуть призводити до атрофічних змін СО гастродуоденальної зони.

Практичні рекомендації.

Проведені фундаментальні дослідження визначають перспективу для подальших наукових досліджень з тактики лікування і реабілітації підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом.

Виявлені особливості взаємозв'язку між хронічним гастродуоденітом та дуоденальною виразкою у юнаків і дівчат вимагають різних напрямків у лікуванні та диспансерному нагляді цих хворих.

Особливості сучасного перебігу деструктивних і запальних уражень шлунку у підлітків, що супроводжуються поєднаним ушкодженням інших органів травлення, вимагають включення до комплексу обстеження підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом методів дослідження жовчовивідної системи, печінки і підшлункової залози і корекції виявлених розладів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сучасні аспекти виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у підлітків / Пархоменко Л. К., Глібова Т. О., Страшок Л. А. та ін. // Гастроентерологія : міжвідомчий збірник. - Дніпропетровськ, 2000. - Вип. 30. - С. 230-234 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, дослідження гормонів, аналіз одержаних результатів).

2. Пархоменко Л. К. Состояние перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты у подростков с дуоденальной язвой / Пархоменко Л.К., Страшок Л. А. // Гастроентерологія : міжвідомчий збірник. - Дніпропетровськ-Полтава, 2001. - Вип. 32. - С. 189-193 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, дослідження процесів вільнорадикального окислення, аналіз одержаних результатів).

3. Пархоменко Л. К. Ланзап в лечении язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у подростков / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А. // Сучасна гастроентерологія, 2001. - № 4. - С. 60-61 (здобувачем проведений підбір хворих, аналіз одержаних результатів).

4. Пархоменко Л. К. Опыт применения перистила в лечении подростков с нарушениями моторной функции пищеварительного тракта / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А. // Лекарства - человеку. - Харьков, 2001. - Т. ХV, № 1-2. - С. 409-414 (здобувачем проведений підбір хворих, аналіз одержаних результатів).

5. Страшок Л. А. Применение “Маалокса” у детей подросткового возраста с нестероидными гастропатиями / Страшок Л. А. // Ліки - людині. - Харків, 2002. - Т. ХVІІ, № 1. - С. 361-364.

6. Страшок Л. А. Оксидативный стресс у юношей с гастродуоденальной патологией / Страшок Л. А. // Гастроентерологія : міжвідомчий збірник - Дніпропетровськ, 2004. - Вип. 35. - С. 85-89.

7. Пархоменко Л. К. Ферменты первой линии антиоксидантной защиты у детей подросткового возраста с хроническим гастродуоденитом / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А. // Сучасная педіатрія. - 2004. - № 4(5). - С. 126-129 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, дослідження процесів вільнорадикального окислення, аналіз одержаних результатів).

8. Страшок Л. А. Соединительнотканная дисфункция у подростков с хроническим гастродуоденитом и язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / Страшок Л. А. // Гастроентерологія : міжвідомчий збірник. - Дніпропетровськ, 2005. - Вип. 36. - С. 73-77.

9. Страшок Л. А. Гормональный статус у детей подросткового возраста больных хроническим гастродуоденитом и дуоденальной язвой / Страшок Л. А. // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупіка - Київ, 2005. - Вип. 14, кн.2. - С. 348-351.

10. Страшок Л. А. Свободнорадикальное окисление и иммунологические изменения при гастродуоденальной патологии у детей подросткового возраста / Страшок Л. А. // Гастроентерологія : міжвідомчий збірник. - Дніпропетровськ, 2006. - Вип. 37. - С. 140-145.

11. Страшок Л. А. Иммунологические параллели при гастродуоденальной патологии у подростков / Страшок Л. А., Сорокина И. В, Павлова Г. Б. // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. - 2006. - № 2. - С. 7-11 (здобувачем проведений підбір хворих, аналіз одержаних результатів).

12. Страшок Л. А. Клинические особенности гастродуоденальной патологии у детей подросткового возраста. / Страшок Л. А. // Сучасна педіатрія. - 2006. - № 4(13). - С. 131-134.

13. Иммунологическая характеристика хронического гастродуоденита и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у детей подросткового возраста / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А., Павлова Г. Б., Павлов С. Б // Проблеми медичної науки та освіти. - 2006. - № 3. - С. 17-20 (здобувачем проведений підбір хворих, аналіз одержаних результатів).

14. Страшок Л. А. Иммуногистохимическая характеристика дуоденальной язвы у детей подросткового возраста / Страшок Л. А., Сорокина И. В, Горголь Н. И. // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. - 2007. - № 2. - С. 20-23 (здобувачем проведений підбір хворих, аналіз одержаних результатів).

15. Страшок Л. А. Адаптационные реакции у подростков с дуоденальной язвой / Страшок Л. А. // Гастроентерологія : міжвідомчий збірник. - Дніпропетровськ-Полтава, 2007. - Вип. 38. - С. 140-145.

16. Сорокина И. В. Гормональный статус и иммуногистохимические особенности формирования дуоденальной язвы в подростковом возрасте / Сорокина И. В., Страшок Л. А., Горголь Н. И. // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2008. - № 1. - С. 61-65 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, дослідження гормонів, аналіз одержаних результатів).

17. Страшок Л. А Оксидативный стресс и гормональный статус у подростков с дуоденальной язвой / Страшок Л. А. // Международный медицинский журнал. - 2008. - № 1. - С. 88-91.

18. Страшок Л. А. Гормональные и иммунологические механизмы формирования дуоденальной язвы у подростков / Страшок Л. А, Павлова Г. Б., Павлов С. Б. // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. - 2008. - № 1. - С. 19-23 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, дослідження гормонів, аналіз одержаних результатів).

19. Значення раціонального харчування для збереження здоров'я підлітків / Пархоменко Л. К., Єщенко А. В., Страшок Л. А. та ін. // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т. 8, вип. 3 (23). - С. 30-34 (здобувачем проведений підбір хворих, аналіз одержаних результатів).

20. Страшок Л. А. Оксидативный стресс при дуоденальной язве в подростковом возрасте / Страшок Л. А // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. - 2008. - № 2. - С39-43.

21. Функциональньное состояние щитовидной железы и свободно-радикальное окисление липидов в патогенезе язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у подростков / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А., Исакова М. Ю. та ін. // Горячие точки в гастроэнтерологии: матер. научно-практ. конференции. - Смоленск-Москва, 1995. - С. 190-192 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, дослідження гормонів, аналіз одержаних результатів).

22. Страшок Л. А. Обоснование применения даларгина в комплексе реабилитационных мероприятий у подростков, страдающих язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / Страшок Л. А. // Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих: матер. научно-практ. конференции. - Чернівці, 1996. - С. 335-337.

23. Мембранодеструктивные процессы в патогенезе дуоденальной язвы у девушек / Пархоменко Л. К., Исакова М. Ю. Страшок Л. А. та ін. // Актуальні питання охорони здоров'я дівчат-підлітків : матер. науково-практ. конференції. - Харків, 1999. - С. 17-20 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частину дослідження, дослідження процесів вільнорадикального окислення, аналіз одержаних результатів).

24. Гормональный статус юношей, страдающих язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А., Исакова М. Ю., Завеля Е. М. // Фізіологія та патологія становлення чоловічої статевої системи : матер. наукового симпозіуму. - Харків, 2002. - С. 97-100 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, дослідження гормонів, аналіз одержаних результатів).

25. Пархоменко Л. К. Особливості перебігу виразкової хвороби шлунково-кишкового тракту у дітей та підлітків / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А. // Нова медицина. - 2003. - № 6. - С. 50-55 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, аналіз одержаних результатів).

26. Осложнения язвенной болезни в подростковом возрасте / Пархоменко Л. К., Глебова Т. А., Страшок Л. А. та ін. // Медицина неотложных состояний. - 2006. - № 5 (6). - С. 121-123 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, аналіз одержаних результатів).

27. Антисекреторные препараты в лечении язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у подростков / Пархоменко Л. К., Глебова Т. А., Страшок Л. А. та ін. // Актуальные проблемы лечения и реабилитации подростков с соматическими и психическими расстройствами : матер. научно-практ. конференции. - Харьков, 1995. - С. 88-89 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, аналіз одержаних результатів).

28. Страшок Л. А. Уровень кортизола у подростков, больных язвенной болезнью / Страшок Л. А. // Рос. журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии: матер. 1-й Рос. гастроэнтерологической недели. - Москва, 1995. - № 3. - С. 224.

29. Страшок Л. А. Уровень пролактина у подростков, страдающих язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / Страшок Л. А. // Рос. журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии : матер. 2-й Рос. гастроэнтерологической недели. - Москва, 1996. - № 5. - С. 177.

30. Пархоменко Л. К. Применение «Маалокса» в лечении подростков, страдающих гастритами неязвенного ґенеза / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А. Жернакова Н. И // Матр. научно-практ. конференции (Поликлиника медицинского центра Управления делами президента Российской Федерации). - Москва, 1996. - С. 9-10 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, аналіз одержаних результатів).

31. Страшок Л. А. Гормональный профиль у девушек-подростков, страдающих язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / Страшок Л. А. // Рос. журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии : матер. 3-й Рос. гастроэнтерологической недели. - Москва, 1997. - № 5. - С. 55-56.

32. Пархоменко Л. К. Біоенергетичні сдвиги у підлітків з дуоденальною виразкою / Пархоменко Л. К., Ісакова М. Ю., Страшок Л. А. // Матер. Українського з'їзду терапевтів. - Київ, 1998. - С. 118 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, дослідження процесів вільнорадикального окислення, аналіз одержаних результатів).

33. Системні порушення органів травлення при виразково-ерозивних ураженнях шлунку та дванадцятипалої кишки / Страшок Л. А., Ісакова М. Ю., Завеля Е. М., Пархоменко Л. К. // Нові технології в медицині : матер. науково-практ. конференції. - Харків, 2000. - С. 25 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, аналіз одержаних результатів).

34. Пархоменко Л. К., Страшок Л. А. Пероксидация липидов у подростков с сочетанными поражениями желудочно-кишечного тракта // Досягнення і перспективи розвитку у клініці внутрішніх хвороб : матер. наук.-практ. конференції. - Харків, 2001. - С. 16 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, дослідження процесів вільнорадикального окислення, аналіз одержаних результатів).

35. Особливості патогенезу та перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у дітей підліткового віку / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А., Ісакова М. Ю. та ін. // Сучасна гастроентерологія: питання діагностики та лікування : Зб. наукових праць, присвячений 80-річчю ХМАПО. - Харків, 2002. - С. 81-82 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, дослідження процесів вільнорадикального окислення та гормонів, аналіз одержаних результатів).

36. Лікування дуоденальної виразки у дітей підліткового віку / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А., Ісакова М. Ю. та ін. // Педіатрія, акушерство, гінекологія. - 2002. - № 2. - С. 35 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, аналіз одержаних результатів).

37. Принципы терапии Helicobacter pylori ассоциированной дуоденальной язвы у детей подросткового возраста / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А., Завеля Э. М. и др. // Рос. журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии : матер. 8-й Рос. гастроэнтерологической недели. - Москва, 2002. - № 5. - С. 116 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, аналіз одержаних результатів).

38. Пархоменко Л. К. Тактика лікування виразкової хвороби у дітей пубертатного віку залежно від гормонального статусу / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А. // Педіатрія, акушерство, гінекологія. - 2003. - № 3. - С. 49 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, дослідження гормонів, аналіз одержаних результатів).

39. Пархоменко Л. К. Состояние цитокиновой системы при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у детей подросткового возраста / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А. // Патологія сполучної тканини - основа формування хронічних захворювань у дітей та підлітків : матер. наук.-практ. конференції. - Харків, 2004. - С. 107-108 (здобувачем виконано аналіз літератури, підбір хворих, досліджено показники імунітету, зроблено статистичну обробку результатів).

40. Пархоменко Л. К. Антиоксидантная система у детей подросткового возраста больных хроническим гастродуоденитом / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А. // Метаболічні розлади у дітей та підлітків: діагностика, профілактика, лікування : матер. наук.-практ. конференції. - Київ, 2005. - С. 71-72 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, дослідження процесів вільнорадикального окислення, аналіз одержаних результатів).

41. Ефективність препарату “Панкреатин для дітей” у лікуванні хронічних захворювань органів травлення / Пархоменко Л. К., Завеля Е. М., Страшок Л. А., Ісакова М. Ю. // Міжнародний медичний журнал : спец. вип. матер. ІІ з'їзду лікарів загальної (сімейної) практики України. - Харків, 2005. - С. 212 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, аналіз одержаних результатів).

42. Імунотерапія у підлітків з дуоденальною виразкою / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А., Завеля Е. М., Ісакова М. Ю. // Питання імунології в педіатрії - сучасні підходи до імунопрофілактики та імунотерапії у дітей : матер. VI Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Київ, 2006. - С. 16-17 (здобувачем виконано аналіз літератури, підбір хворих, досліджено показники імунітету, зроблено статистичну обробку результатів).

43. Пархоменко Л. К. Інтестиціальні колагени при запальних і виразкових ураженнях верхніх відділів травного тракту / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А., Сорокіна І. В. // Сучасні проблеми клінічної педіатрії : матер. ІІІ Конгресу педіатрів України. - Киів, 2006. - С. 149-150 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, аналіз одержаних результатів).

44. Пархоменко Л. К. Оксидативный стресс при дуоденальной язве у детей подросткового возраста / Пархоменко Л. К., Страшок Л. А. // Перинатология и педиатрия. - 2007. - № 3 (31). - С. 116 (здобувачем проведений аналіз літератури, клінічна частина дослідження, дослідження процесів вільнорадикального окислення, аналіз одержаних результатів).

45. Пархоменко Л. К., Страшок Л. А., Завеля Е. М Спосіб лікування гастроентерологічних захворювань / Патент на винахід 43129А. Бюл. № 10, 2001 (здобувачем виконано патентний пошук, клінічна частина дослідження, аналіз одержаних результатів).

46. Пархоменко Л. К., Страшок Л. А., Завеля Е. М Спосіб лікування гастроентерологічних захворювань / Патент на винахід 44449А. Бюл. № 2, 2002 (здобувачем виконано патентний пошук, клінічна частина дослідження, аналіз одержаних результатів)

АНОТАЦІЯ

Страшок Л. А. «Сучасні погляди на механізми формування деструктивних та запальних уражень шлунка та дванадцятипалої кишки у підлітків» - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2008 р.

У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми щодо механізмів формування хронічного гастродуоденіту та дуоденальної виразки в підлітковому віці. Дослідження присвячене вивченню основних шляхів утворення деструктивних та запальних уражень шлунка та дванадцятипалої кишки у підлітків на основі глибокого дослідження гормонального статусу, особливостей системної циркуляції цитокінів, стану імунологічної реактивності, процесів вільнорадикального окислення та антиоксидантного захисту, морфологічних змін і імуногістохімічних показників запальної інфільтрації, апоптозу, вмісту колагену у слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки. У дисертаційній роботі вперше надане наукове обґрунтування регуляторної ролі гормонів і цитокінів у формуванні морфологічних і метаболічних змін при деструктивних і запальних захворюваннях шлунка й дванадцятипалої кишки в підлітковому віці. Виявлено кореляційні взаємозв'язки між морфологічними, імуногістохімічними проявами дуоденальної виразки і хронічного гастродуоденіту та гормональним, цитокіновим статусом, параметрами оксидативного стресу. На основі факторного аналізу розроблено математичну модель формування хронічного гастродуоденіту та дуоденальної виразки залежно від статі та виявлений взаємозв'язок між хронічними запальними та деструктивними ураженнями шлунка та дванадцятипалої кишки у підлітковому віці. Проведені фундаментальні дослідження висвітлили особливості формування запальних і деструктивних уражень верхніх відділів шлунково-кишкового тракту в пубертатний період та відкрили перспективу для нових напрямів подальших досліджень. Є теоретичною передумовою нових напрямів патогенетичного лікування цих хвороб.

Ключові слова: підлітки, хронічний гастродуоденіт, дуоденальна виразка, патогенетичні механізми.

АННОТАЦИЯ

Страшок Л. А. Современные взгляды на механизмы формирования деструктивных и воспалительных повреждений желудка и двенадцатиперстной кишки у подростков. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10. -педиатрия.-Харьковская медицинская академия последипломного образования, Харьков, 2008.

В диссертации дано теоретическое обоснование и новое решение научной проблемы формирования деструктивных и воспалительных заболеваний желудка и двенадцатиперстной кишки в подростковом возрасте. Углублены представления о значении ряда патогенетических механизмов в формировании клинических, морфологических, иммунологических и метаболических нарушений и на их основе разработаны математические модели патогенеза дуоденальной язвы и хронического гастродуоденита в подростковом возрасте в зависимости от пола.

Обследовано 235 подростков с дуоденальной язвой и 120 с хроническим гастродуоденитом. Контрольную группу составили 33 подростка.

В подростковом возрасте дуоденальная язва сопровождалась у 33 % больных дисфункциональными расстройствами билиарного тракта, у 40 % - хроническим холециститом, у 27 % - функциональными панкреатическими расстройствами сфинктера Одди. Хронический гастродуоденит у подростков в 53 % случаях имел первичный характер и сопровождался дисфункциональными расстройствами билиарного тракта, в 34 % - формировался на фоне хронического холецистита, а у 13 % больных - на фоне функциональных панкреатических расстройств сфинктера Одди. Дуоденальная язва и хронический гастродуоденит сопровождались адаптационной реакцией активации.

У подростков с дуоденальной язвой отмечался выраженный гормональный дисбаланс, проявляющийся достоверным повышением уровня трийодтиронина, пролактина, тестостерона и относительным дефицитом эстрадиола. У юношей при дуоденальной язве достоверно увеличивалась концентрация кортизола. При хроническом гастродуодените у всех больных определялось достоверное повышение содержания пролактина.

При дуоденальной язве и хроническом гастродуодените выявлены однонаправленные изменения в системной циркуляции цитокинов. В фазе обострения заболеваний у всех больных возрастало содержание ИЛ-1в и ИЛ-6 и ИЛ-4. В фазе ремиссии заболеваний содержание провоспалительных цитокинов снижалось, а уровень ИЛ-4 достоверно возрастал, особенно у юношей. Концентрация ФНОб при дуоденальной язве и хроническом гастродуодените была достоверно снижена и не изменялась в зависимости от фазы заболевания.

В фазе обострения дуоденальной язвы и хронического гастродуоденита отмечались проявления оксидативного стресса, которые были обусловлены повышением концентрации карбонилированных белков и активности супероксиддисмутазы на фоне стабильной концентрации глутатионпероксидазы. В период ремиссии у всех больных уровень супероксиддисмутазы достоверно снижался, что приводило к уменьшению дисбаланса антиоксидантных ферментов и степени оксидативного стресса.

При морфологическом обследовании у подростков с дуоденальной язвой и хроническим гастродуоденитом был выявлен хронический поверхностный гастрит и дуоденит. Степень их активности была слабой и умеренно выраженной. Обсемененность Helicolacter pylori выявлялась у 2/3 больных. При иммуногистохимическом исследовании в слизистой оболочке желудка (СОЖ) и слизистой оболочке двенадцатиперстной кишки (СОДК) при дуоденальной язве определялось увеличение количество клеток-продуцентов ИЛ-1в, ИЛ-4 и ИЛ-6, по сравнению с хроническим гастродуоденитом. Количество клеток-продуцентов ФНПб при дуоденальной язве было меньшим, чем при хроническом гастродуодените. При дуоденальной язве выявлялось снижение содержания интерстициальных коллагенов I и III типа в СОЖ и СОДК по сравнению с хроническим гастродуоденитом. Явления апоптоза эпителиоцитов СОЖ и СОДК при дуоденальной язве были более выраженными, чем при хроническом гастродуодените.

Проведенный факторный анализ позволил выявить механизмы формирования дуоденальной язвы в подростковом возрасте. У юношей ульцерогенез определялся интенсификацией процессов свободнорадикального окисления, относительной недостаточностью глутатионпероксидазы на фоне неадекватного иммунного ответа и повышенной секреции желудочного сока. У девушек ведущим патогенетическим механизмом в ульцерогенезе было повышение реактивности неспецифических защитных механизмов и активация гуморального звена иммунитета, которые потенцировались гормональным дисбалансом в условиях оксидативного стресса. В развитии хронического гастродуоденита у юношей наибольшее значение имели проявления оксидативного стресса, повышение кислотности желудочного сока и гиперреактивность пищеварительного тракта. У девушек хронический гастродуоденит формировался на фоне интенсификации свободнорадикального окисления, снижении защитного потенциала СОЖ и недостаточности гуморального звена иммунной системы.

Ключевые слова: подростки, хронический гастродуоденит, дуоденальная язва, патогенетические механизмы.

ANNOTATION

Strashok L. A “Modern views in regard to the mechanisms of formation of destructive and inflammatory stomach affection and duodenum in adolescents.”- Manuscript. Dissertation for the doctor of medical science degree in speciality 14.01.10-pediatrics. Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, 2008

There is a theoretical justification and some new solutions are given to the scientific problem regarding mechanisms of formation of chronic gastroduodenitis and duodenal ulcer in juvenile age. This research is devoted to the analysis of the main reasons for the formation of the destructive and inflammatory stomach affection and duodenum in juvenile age based upon in-depth study of the hormone status, peculiarities of the system cytokine circulation, immunologic reactivity status, processes of free radical oxidation and antioxidant protection, morphological changes and immunohistochemical rates of inflammatory infiltration, apoptosis, collagen content in mucous coat of stomach and duodenum. This dissertation is to be the first to give scientific explanation to the regulatory role of hormones and cytokines in the formation of morphological and metabolic changes under destructive and inflammatory stomach affection and duodenum in adolescents. It had been revealed some correlation interrelations between morphological, immunohistochemical manifestation of duodenal ulcer and chronic gastroduodenitis and hormonal, cytokine status, parameters of oxidative stress. Based upon factor analysis there had been developed a mathematical model of the formation of chronic gastroduodenitis and duodenal ulcer depending on the gender and some interdependence is found between chronic inflammatory and destructive stomach affection and duodenum in juvenile age. This basic research elucidated the peculiarities of the formation of destructive affection of upper part of gastrointestinal tract during pubertal period and offered the challenge to the new directions for future research and it is a theoretical precondition to the new directions of pathogenetic treatment of these diseases.

Key words: adolescents, chronic gastroduodenitis, duodenal ulcer, pathogenetic mechanisms.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОЗ - антиоксидантний захист

АОС - антиоксидантна система

ВРО - вільнорадикальне окислення

ВХ - виразкова хвороба

ГКС - глюкокортикостероїди

ГПО - глутатіонпероксидаза

ГЕР - гастроезофагеальний рефлюкс

ДВ - дуоденальна виразка

ДГР - дуоденогастральний рефлюкс

ДРБТ - дисфункциональні розлади біліарного тракту

ІЛ-1в - інтерлейкін 1в

ІЛ-4 - інтерлейкін 4

ІЛ-6 - інтерлейкін 6

КБ - карбонільовані білки

СО - слизова оболонка

СОД - супероксиддисмутаза

СОДК - слизова оболонка дванадцятипалої кишки

СОШ - слизова оболонка шлунку

СОС - ступінь оксидативного стресу

Т3 - трийодтиронін

ФА - факторний аналіз

ФНПб - фактор некрозу пухлини б

ФПРСО - функціональні панкреатичні розлади сфінктера Одді

ХГД - хронічний гастродуоденіт

Н. р. - Helicolacter pylori

Размещено на Allbest.ru