Роль деяких імунологічних та гуморальних факторів у прогнозуванні переношування вагітності та її профілактика

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2009.

Метою дисертаційної роботи є зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних групи високого ризику щодо розвитку переношування вагітності на підставі з'ясування деяких етіопатогенетичних механізмів та прогностичної цінності імунологічних та гуморальних показників; розробка та впровадження науково обґрунтованого алгоритму прогнозування та профілактики переношування вагітності в очікуваний термін пологів ще до розвитку календарного переношування.

В роботі визначені фактори ризику розвитку переношування. Досліджений імунологічний, гуморальний, рецепторний стан організму жінок при фізіологічній та переношеній вагітності, біофізичний профіль плода. Проведено аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан немовлят при переношуванні, в порівнянні з жінками з фізіологічним перебігом вагітності.

Зміни у в-рецепторному апараті міометрія є вагомою причиною переношування. Показники в-адренорецепторів еритроцитів збільшені майже вдвічі до 64,2 ум.од. вже в 35-37 тижнів вагітності і залишаються на високому рівні до самих пологів, вірогідно відрізняючись від показників, отриманих при фізіологічній вагітності, що є прогностичною ознакою переношеної вагітності. Визначення БАР еритроцитів є простим, доступним та надійним методом прогнозування переношування ще до очікуваного строку пологів (починаючи з 35 - 37 тижнів вагітності).

Переношування вагітності характеризується порушеннями в гуморальній, імунологічній, гормональній ланках гомеостазу вагітної. Удосконалено комплекс заходів щодо профілактики переношування. Використання імунокоректора ербісолу в поєднанні з простіном Е2, як патогенетичного методу профілактики переношування, дозволяє нормалізувати гуморальні та імунні зміни і своєчасно розроджувати жінок з мінімальними перинатальними та акушерськими ускладненнями.

Ключові слова: переношування вагітності, в-адренореактивність еритроцитів, інтерлейкіни, фактор некрозу пухлин, ербісол.

Аннотация

Стаселович Л. Ю. Роль некоторых иммунологических и гуморальных факторов в прогнозировании перенашивания беременности и её профилактика. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Харьковский национальный медицинский университет МОЗ Украины, Харьков, 2009.

Целью данной работы является снижение частоты акушерских и перинатальних осложнений у беременных группы высокого риска по развитию перенашивания беременности на основании уточнения некоторых этиопатогенетических механизмов и прогностической ценности иммунологических и гуморальних показателей; разработка и внедрение научно обоснованного метода прогнозирования и профилактики перенашивания беременности в ожидаемый срок родов еще до развития календарного перенашивания.

Перенашивание беременности - это патология, которая приводит к значительному росту акушерских и перинатальных осложнений. По данным ретроспективного анализа течение беременности и родов у женщин с перенашиванием осложняется плацентарной недостаточностью, острым дистрессом плода, аномалиями родовой деятельности, несвоевременным излитием околоплодных вод, которые обуславливают высокую частоту родоразрешения путём операции кесаревого сечения, использования акушерских щипцов, значительный процент родового травматизма и неудовлетворительное состояния плода при рождении.

К факторам риска развития перенашивания относятся екстрагенитальные и эндокринные заболевания: вегето-сосудистая дистония, ожирение, анемия, заболевания почек, щитовидной железы, перенесенные детские инфекции, а также нарушения менструальной функции, воспалительные заболевания женских половых органов, самопроизвольные аборты и бесплодие в анамнезе.

При физиологическом течении в конце беременности (в 35-37 недель) и накануне родов (38-40 недель) было определено снижение уровня прогестерона (114,3±3,8 нг/мл), значительные изменения иммунологических показателей (повышение содержания лимфоцитов, снижение Т-супрессоров и ЦИК, что указывает на активную подготовку организма беременных к родам. Отсутствие изменений цитокинов (ИЛ-1, ИЛ-6, ФНПб) подчеркивает их неактивность до самых родов.

Изменения в в-рецепторном аппарате миометрия корелируют с в-рецепторными показателями еритроцитов беременной (г=+0,99) и в значительной степени зависит от концентрации прогестерона в крови будущей матери (г=+0,97).

При перенашивании беременности в сроке 38-40 было выявлено значительное повышение прогестерона и снижение кортизола и естрадиола, что имеет прогностическое значение при перенашивании. Дефицит цитокинов ІЛ-6 и повышение ФНПб в 38-40 недель указывает на их значение в возникновении перенашивания и недостаточную подготовку организма беременной к родам.

Изменения в в-рецепторном аппарате миометрия являются весомой причиной перенашивания. Показатели в-адренорецепторов еритроцитов увеличены практически вдвое уже в 35-37 недель беременности и остаются на высоком уровне до родов, отличаясь от показателей, полученных при физиологической беременности, что является прогностическим признаком переношенной беременности. Определение БАР еритроцитов является простым, доступным и надёжным методом прогнозирования перенашивания еще до ожидаемого срока родов (начиная с 35 - 37 недель беременности).

Перенашивание беременности характеризуется нарушениями в гуморальном, иммунологическом, гормональном звеньях гомеостаза беременной. Использование иммунокоректора ербисола в сочетании с простином Е2, как патогенетического метода профилактики перенашивания, позволяет нормализовать гуморальные и иммунологические изменения и своевременно родоразрешать беременных с минимальними перинатальними и акушерскими осложнениями.

Ключевые слова: переношенная беременность, в-адренореактивность эритроцитов, интерлейкины, фактор некроза опухоли, эрбисол.

Summary

Staselovich L. Yu. Immunologic and humoral factors in postmaturity prognosis and prohylaxis of postmaturity. - Manuscript.

The thsis for a candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. - Kharkov National Medical University MSH of Ukraine, Kharkov, 2009.

The purpose of dissertation work is a decrease of obstetric and perinatal complications of postmaturity in high risk pregnant women based on unveiling specific etiological and pathogenetical mechanisms and prognostic value of immunological and humoral indexes. Our goal was concentrated on development and implementation of the scientifically based algorithm of prognostication and prophylaxis of postmaturity in the expected term of birth even before the onset of postmaturity itself.

We have showed and proposed risk factors for postmaturity screening. Immunological, humoral and receptor condition in women in physiological and postterm pregnancy together with fetal biophysical profile were investigated. We have performed the analysis of pregnancy course, labor, postlabor period and neonatal condition in newborns after postterm labor compared with women, who had physiological course of pregnancy.

Changes in в-receptors of myometrium proved to be significant reason for postmaturity. Indices of в - adrenoreceptors of red blood cells increased almost twice upto 64,2 IU in 35-37 weeks of gestation and remain at high levels till labor. These indices in postterm are statistically different from indices in physiological pregnancy, which is a prognostic sign for postmaturation. Determination of red blood cells adrenoreceptors is a simple and reliable method for postmaturity prognostication even before the expected delivery date, and may be started from 35 - 37 gestational weeks.

Postmaturity is characterized by alterations in humoral, immunological and hormonal parts of pregnant women homoeostasis. We have optimized an array of measures for postmaturity prophylaxis. Immunocorrecting medication Erbisol together with prostin E2 as a combination of pathogenetic prohylaxis of postmaturity allows for normalization of humoral and immune disturbancies and further for term labor with minimization of perinatal and obstetric complications.

Key words: postmaturity, в-adrenoreactivity of red blood cells, interleukins, tumour necrosis factor, erbisol.

Перелік умовних скорочень

БАР - в-адренореактивність

в-АР- в-адренорецептори

БФП- біофізичний профіль плода

ГРВІ - гостра респіраторна вірусна інфекція

ЗРП - затримка розвитку плода

ІЛ - інтерлейкін

КТГ - кардіотокографія

НСТ - нестресовий тест

ПГ - простагландин

СОТ - стресовий окситоциновий тест

ФНПб - фактор некрозу пухлини б

ШМ - шийка матки

ХПН - хронічна плацентарна недостатність

КГ- контрольна група

Размещено на Allbest.ru