Хірургічне відновлення голосу після ларингектомії

19. Пат. 61666 Україна, МПК А 61 В 17/00. Спосіб відновлення голосової функції після ларингектомії / Толчинський В.В., Мироненко Н.Г.; заявник і власник патенту ІНВХ ім. В.К. Гусака АМН України - № 2003021106; заявл. 25.03.2003; опубл. 11.11.2003, Бюл. № 11. (Дисертант є автором основної ідеї розробки способу, ним проведено патентний пошук, листування та доведення патентоспроможності.)

АНОТАЦІЯ

Мироненко Н. Г. Хірургічне відновлення голосу після ларингектомії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19 - оториноларингологія. Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі - покращенню якості життя хворих на рак гортані після ларингектомії шляхом відновлення голосу з одномоментним формуванням розділової функції шунта. Основу роботи складає досвід хірургічного лікування 123 хворих на рак гортані в ІІІ й ІV стадіях захворювання, що знаходилися в ЛОР-клініці Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України. Вивчено і порівняно результати хірургічного лікування й обстеження двох груп хворих: основної (62 пацієнти після ларингектомії з трахеостравохідним шунтуванням за власною методикою) і контрольної (61 хворий після ларингектомії з трахеостравохідним шунтуванням за M. Amatsu).

Проведене трирічне динамічне спостереження за хворими на рак гортані ІІІ та ІV стадій захворювання після комбінованого лікування, що включає ларингектомію з голосовідновлювальною операцією, свідчить не тільки про високу онкологічну ефективність і радикальність операції, але й про правильно обрані показання до хірургічного лікування зі створенням механізму захисту нижніх дихальних шляхів від аспірації.

У роботі проаналізовано розроблений спосіб голосовідновлювальної операції після ларингектомії, при якому зменшується травматизація м'язового шару стравоходу під час виконання операції, що приводить до покращення захисної функції шунтувального отвору. На підставі порівняльного аналізу фонаційної та захисної функцій шунта в обстежених групах хворих доведено ефективність запропонованої методики.

У роботі вперше вивчено біоелектричну активність м'язів шийного відділу стравоходу у хворих після ларингектомії з різними видами трахеостравохідного шунтування і встановлено залежність між захисною функціею голосовідновлювального шунта і біоелектричною активністю м'язів шийного відділу стравоходу. Уперше доведено, що ряд параметрів електронейроміографії м'язів шийного відділу стравоходу (амплітуда і тривалість потенціалу рухової одиниці) можуть служити критеріями у виборі оптимального способу відновлення голосу у хворих після ларингектомії.

Створений пристрій для вимірювання фонаційного тиску дозволяє виконувати дослідження неінвазивним способом, безболісно і швидко.

Зона фонаційного тиску (37,27±0,08) см вод. ст. є оптимальною для голосоутворення і може служити критерієм ефективності трахеостравохідного шунтування. Більш низький фонаційний тиск може супроводжувати явища аспірації, а більш високий - стенозування співустя.

За допомогою комп'ютерного акустичного аналізу досліджено голос, відновлений різними способами трахеостравохідного шунтування, і встановлено, що він за основними параметрами наближається до нормального.

Комплекс дихальних вправ для хворих, що перенесли ларингектомію з трахеостравохідним шунтуванням, дозволяє покращити параметри відновленого голосу, що сприяє побудові більш довгих фраз і плавності мови.

Ключові слова: рак гортані, ларингектомія, трахеостравохідне шунтування, відновлення голосової функції, біоелектрична активність м'язів шийного відділу стравоходу.

АННОТАЦИЯ

Мироненко Н.Г. Хирургическое восстановление голоса после ларингэктомии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.19 - оториноларингология. Институт отоларингологии им. проф. А.И. Коломийченко АМН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена решению актуальной задачи - улучшению качества жизни больных раком гортани после ларингэктомии путем воссоздания голоса с одномоментным формированием разделительной функции шунта. Основу работы составляет опыт хирургического лечения 123 больных раком гортани в III и IV стадиях заболевания, которые находились в ЛОР-клинике Института неотложной и восстановительной хирургии им. В.К. Гусака АМН Украины. Изучены и сопоставлены результаты хирургического лечения и обследования двух групп больных: основной (62 пациента после ларингэктомии с трахеопищеводным шунтированием по собственной методике) и контрольной (61 больной после ларингэктомии с трахеопищеводным шунтированием по M. Amatsu). На основании сравнительного анализа защитной и фонационной функций шунта в обследованных группах больных доказана эффективность предложенной методики.

Проведенное трехлетнее динамическое наблюдение за больными раком гортани III и IV стадий заболевания после комбинированного лечения, включающего ларингэктомию с голосовосстанавливающей операцией, свидетельствует не только о высокой онкологической эффективности вмешательств, но и о состоятельности созданного механизма защиты нижних дыхательных путей от аспирации.

В работе проанализирован разработанный способ голосовосстанавливающей операции после ларингэктомии, при котором уменьшается травматизация мышечного слоя пищевода во время выполнения вмешательства, что приводит к улучшению защитной функции шунтирующего отверстия. Явления аспирации в основной группе наблюдались у 13 (21,0%) больных, а в контрольной у 38 (62,3%) - p<0,01. Обеспечение надежного механизма защиты нижних дыхательных путей позволило снизить количество пневмоний с 6,6% случаев в контрольной группе, до 1,6% в основной.

Изучение проблемы рубцевания шунтирующего отверстия показало, что частота сужения и облитерации в контрольной группе составила 18 (29,5%) случаев, что достоверно выше, нежели в основной - 6 (9,7%).

В работе впервые изучена биоэлектрическая активность мышц шейного отдела пищевода у больных после ларингэктомии с различными видами трахеопищеводного шунтирования и установлена зависимость между защитной функцией голосовосстанавливающего шунта и биоэлектрической активностью мышц шейного отдела пищевода. Впервые доказано, что ряд параметров электронейромиографии мышц шейного отдела пищевода (амплитуда и длительность потенциала двигательной единицы) могут служить критериями при выборе оптимального способа восстановления голоса у больных после ларингэктомии.

Трахеопищеводное шунтирование, выполненное по оригинальной методике, позволило восстановить голосовую функцию у достоверно большего числа пациентов и сократить время голосовой реабилитации. Количество больных, овладевших звучным голосом в первые 20 дней, в основной группе составило 42 (67,7%), а в контрольной - 21 (34,4%).

Созданное устройство, для измерения фонационного давления позволяет выполнять исследование неинвазивным способом, безболезненно и быстро. Определено, что зона фонационного давления (37,27±0,08) см вод. ст. является оптимальной для голосообразования и может служить критерием эффективности трахеопищеводного шунтирования. Более низкое фонационное давление может сопровождать явления аспирации, а более высокое - стенозирование соустья. Предложенная методика трахеопищеводного шунтирования позволила снизить фонационное давление более, чем на 10 см вод. ст., что приближало условия фонации к нормальным.

Улучшены некоторые качественные характеристики голоса, воссозданного по оригинальной методике, а именно максимальное время фонации и коэффициент фонации.

С помощью компьютерного акустического анализа исследован голос, воссозданный различными способами трахеопищеводного шунтирования и установлено, что он по основным параметрам приближается к нормальному. Лучшие фонационные результаты обеспечивала оригинальная методика восстановления голосовой функции после ларингэктомии.

Комплекс дыхательных упражнений для больных, перенесших ларингэктомию с трахеопищеводным шунтированием, позволил улучшить параметры воссозданного голоса, что способствовало построению более длинных фраз и плавности речи.

Ключевые слова: рак гортани, ларингэктомия, трахеопищеводное шунтирование, восстановление голосовой функции, биоэлектрическая активность мышц шейного отдела пищевода.

SUMMARY

Mironenko N.G. Surgical Restoration of the Voice after a Laryngectomy. -Manuscript.

The dissertation for getting the scientific degree of a candidate in medical sciences on speciality 14.01.19 - otorinolaryngology. The Institute of Otolaryngology named by the prof. A.I. Kolomiychenko of the Medical Science of the Academy of Ukraine, Kiev, 2009.

The dissertation is devoted to the decision of an important task, to the improvement of the quality of life of patients with the cancer of larynx after the laryngectomy by the recreation of voice with the simultaneous forming of dividing function of shunt and account of the differentiated testimonies operations of the voice restoration. The basis of the work is made by the experience of surgical treatment of 123 patients with the cancer of larynx in the III and the IV stages diseases which were in the otorinolaryngology clinic of the Institute of Urgent and Reconstructive Surgery named by V.K. Gusak of the Medical Science Academy of Ukraine. The results of surgical treatment were studied and confronted and the inspection of two groups of patients was made: basic (62 patients after a laryngectomy with the tracheoesophageal by-passing on an own method) and control (61 patients after a laryngectomy with the tracheoesophageal by-passing on M. Amatsu).

Three-year dynamic looking after the patients with the cancer of larynx of the III and the IV stages of disease after the combined treatment, including a laryngectomy with the operation of the voice restoration, testifies not only too high oncologic efficiency of operations but also the correctly chosen testimonies of surgical treatment with the creation of the mechanism of defence of lower respiratory tracts from an aspiration.

The developed method of the voice restoration after a laryngectomy is analysed, at which the damage of musclґs layer of gullet diminishes during the operation, wich leads to the improvement of protective function of the bypass opening. On the basis of comparative analysis of the phonation and protective functions of shunt efficiency of the offered method is well-proven in the inspected groups of patients.

The bioelectric activity of muscles of neck department of gullet is first studied in the thesis at patients after a laryngectomy with the different types of the tracheoesophageal shunts and the dependence between the protective function of shunt and bioelectric activity of muscles of neck department of gullet is set by. It is first well-proven that row of parameters of electroneuromiography muscles of neck department of gullet (amplitude and duration of potential of motive unit) can serve as the criteria at the choice of optimum method of restoration of the voice of patients after a laryngectomy.

Created device, for measuring of fonation pressure allows to execute the research painlessly and quickly by the uninvasion method.

The area of the phonation pressure from (37,27±0,08) сm of w.p. it is optimum for a phonation and can serve as the criterion of efficiency of the tracheoesophageal shunt. More low pressure can accompany the phenomena an axsufflation, and more high - stenos of the shunt.

By a computer is made the acoustic analysis of voice, recreated by the different ways of the tracheoesophageal shunts and it is set that it approaches to the normal voice on basic parameters.

Complex of respiratory exercises for patients, carrying a laryngectomy with the tracheosesophageal shunt, allows to improve the parameters of the recreated voice, that is instrumental in the construction of more long phrases and smoothness of speech.

Key words: cancer of larynx, laryngectomy, tracheosesophageal shunt, restoration of vocal function, bioelectric activity of muscles of neck department of gullet.

Размещено на Allbest.ru