Сімейні пологи: профілактика та зниження акушерських і перинатальних ускладнень

Порівняння показників симпато-адреналової системи в підгрупах показало, що виявлені відмінності пов'язані, за нашою думкою, з психоемоційними особливостями суб'єктивної оцінки очікування важливої події -- пологів.

Під час оцінки показників стрес-лімітуючої системи у обстежених жінок в залежності від типу суб'єктивного контролю встановлено, що у жінок основної групи екстернального типу концентрація серотоніну була нижчою (195,11 ± ± 4,22 нг/мл), ніж у жінок з інтернальним типом (208,08 ± 5,53 нг/мл, p < 0,05), і в обох цих підгрупах була вищою, ніж у жінок з нормальним типом (184,07 ± 4,58 нг/мл, p < 0,05). У вагітних в групі порівняння найбільш високий рівень даного нейротрансмітера також спостерігався у жінок інтернального типу (208,11 ± 6,84 нг/мл) у порівнянні з вагітними екстернального (202,22 ± ± 4,90 нг/мл) і нормального типу (190,12 ± 5,48 нг/мл) (p < 0,05). Підвищення концентрації серотоніну в крові у вагітних екстернального і інтернального типів носить компенсаторний характер, обмежуючи надмірне збудження адренергічних центрів і перешкоджаючи розвитку вираженої стресової реакції.

Значне збільшення коефіцієнту А/серотонін відзначено у жінок основної групи з екстернальним (27,83 ± 0,83) та інтернальним типом (33,28 ± 0,89), яке перевищувало такий при нормальному типі в 1,7 і 2,0 рази. В групі порівняння даний коефіцієнт у жінок з екстернальним типом був в 1,8 рази вищим у порівнянні з нормальним (14,87 ± 1,01), з інтернальним -- в 2,2 рази.

Опіоїдні пептиди, одним з яких є в_ендорфін, мають антистресові властивості та беруть участь у пептидергічних механізмах стійкості до емоційного стресу. Відомо, що вони є одним з факторів стресорної аналгезії (В. И. Кулаков и соавт., 2006). Рівень в_ендорфіну у вагітних по підгрупах в основній і в групі порівняння відповідно склав: 22,03 ± 0,38 і 21,23 ± 0,56 нг/мл -- при екстернальному типі, 21,94 ± 0,42 і 21,42 ± 0,28 нг/мл -- при інтернальному, що не мало достовірних різниць (p > 0,05) з жінками з нормальним типом (22,74 ± 0,46 і 22,17 ± 0,41 нг/мл).

Таким чином, під впливом емоціогенних стимулів на тлі існуючих біологічних або соціальних потреб й імовірної оцінки їхнього задоволення в мозку складається нейромедіаторна інтеграція емоційного збудження, що визначає розвиток усього комплексу соматовегетативних проявів і формує певний рівень готовності жінки до пологів. Стійкість до емоційного стресу в значному ступені залежить від індивідуальних особливостей процесів саморегулювання функціональних систем організму.

Пологова діяльність завжди супроводжується певним рівнем стресу. Страх і очікування болю в пологах -- негативні емоції, що визначають розвиток комплексу нейроендокринних реакцій, які забезпечують адаптацію організму до змінених умов. Цим пояснюється відмічене нами значне підвищення вмісту гормонів стресу і антистресового захисту в активній фазі пологів у порівнянні з вагітністю (рис. 3).

При проведенні дослідження нами були отримані наступні дані. Загальний рівень кортизолу у жінок в пологах, які народжували при підтримці чоловіка та традиційно достовірно не відрізнявся (основна 1 група -- 1671,15 ± ± 13,45 нмоль?л, основна 2 група -- 1673,22 ± 21,17 нмоль?л, група порівняння -- 1686,65 ± 51,39 нмоль?л (p > 0,05)).

Рівень НА у жінок, які народжували при підтримці чоловіка і проходили пренатальну підготовку, та у тих, що не відвідували заняття, відповідно склав 13310,54 ± 66,25 і 13747,96 ± 74,23 пг/мл, що було достовірно нижче, ніж у жінок групи порівняння (14374,83 ± 124,59 пг/мл, p < 0,05). В той же час концентрація даного нейротрансмітера в основній 1 групі була найменшою.

Значні зміни були виявлені при дослідженні рівня А: відзначено підвищення його концентрації у порівнянні з таким під час вагітності в 1,3 рази в основній 1 групі, в 1,4 рази -- в основній 2 групі та в 1,6 рази -- в групі порівняння. При співставленні значень А за групами нами відзначено, що його вміст у роділь групи порівняння був достовірно вищим (7542,52 ± 337,86 пг/мл), ніж у жінок, які народжували сімейно (основна 1 група -- 6256,04 ± ± 242,21 пг/мл; основна 2 група -- 6980,52 ± 270,45 пг/мл); до того ж у жінок, які пройшли підготовку до пологів, рівень даного показника також був достовірно нижчим (p < 0,05).

За нашою думкою, найбільш низька концентрація А і НА у підготовлених жінок, які народжували при підтримці чоловіка, свідчить про більш адекватне сприйняття ними пологів і помірний рівень стресу, що допомагає їм впоратися із складною ситуацією, яка відбувається в організмі.

Найбільш високий рівень серотоніну спостерігався у жінок, які народжували при підтримці чоловіка і проходили передпологову підготовку (278,53 ± ± 6,02 нг/мл), що ілюструє його вплив на емоційний стан людини, знижуючи рівень страху і депресії. У роділь, які не відвідували занять, його концентрація була достовірно нижчою (246,46 ± 7,14 нг/мл), але ж найбільш низькі значення помічено у жінок групи порівняння (209,44 ± 3,20 нг/мл) (p < 0,05).

Така ж тенденція, простежувалася відносно вмісту в_ендорфіну. Так, у роділь основної 1 групи цей показник склав 26,48 ± 0,13 нг/мл, що було вище, ніж в основній 2 групі (25,99 ± 0,14 нг/мл) і групі порівняння (25,36 ± 0,16) (p < 0,05). В той же час у жінок, які не проходили пренатальної підготовки, але народжували при підтримці чоловіка, даний показник був достовірно вищим, ніж у роділь групи порівняння (p < 0,05).

Таким чином, у жінок, які народжували сімейно, показники симпато-адреналової системи були достовірно нижчими (p < 0,05), ніж у жінок, які народжували традиційно, а стрес-лімітуючої -- достовірно вищими (p < 0,05). У жінок, які пройшли пренатальну підготовку за розробленою нами системою (основна 1 група), дані показники мали найменш виявлений стрес-реалізуючий характер.

При аналізі в підгрупах відзначено, що у роділь екстернального типу спостерігався високий рівень і адреналіну, і кортизолу, що свідчить про напруження у цих жінок системи адаптації. У жінок інтернального типу спостерігалася інша картина: на тлі значного підвищення рівня А кількість кортизолу була зниженою, що ілюструє ознаки розвитку дистресу. Слід вказати, що більш значні ознаки стресу мали роділлі всіх типів групи порівняння (табл. 1).

Таблиця 1

Показники стрес-реалізуючої та стрес-лімітуючої систем в активній фазі пологів залежно від типу суб'єктивної оцінки життєво важливих ситуацій у роділь обстежених груп (M ± m)

Примітки:

1. ^О2-- достовірна різниця з показником основної 2 групи (p < 0,05);

2. ^П-- достовірна різниця з показником групи порівняння (p < 0,05);

3. ^Н-- достовірна різниця з показником підгрупи при нормальному типі суб'єктивного контролю (p < 0,05);

4. ^Е-- достовірна різниця між показниками при екстернальному та інтернальному типах суб'єктивного контролю (p < 0,05).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для більш ефективної оцінки медіаторної і адреномедулярної ланок вегетативної нервової системи ми використали коефіцієнт А/НА, підвищення якого відзначено у роділь екстернального і особливо -- інтернального типу в порівнянні з нормальним (p < 0,05) (табл. 1).

Компенсаторне збільшення концентрації серотоніну спрямовано на обмеження надмірного збудження адренергічних центрів і перешкоджає розвитку значної стресової реакції. Найбільш низькі показники серотоніну спостерігалися у жінок інтернального типу, що свідчило про недостатність компенсаторних механізмів і можливий розвиток дистресу.

Співвідношення А/cеротонін у жінок інтернального типу, які народжували сімейно було достовірно вище у порівнянні з пацієнтками нормального і екстернального типів, в групі порівняння зберігалася така ж тенденція, але показники були достовірно вищими (табл. 1).

Рівень в_ендорфіну, який забезпечує функцію протибольової системи мозку та підвищує поріг больової чутливості, у жінок при сімейних пологах був достовірно вищим, ніж в групі порівняння (табл. 1). За нашою думкою, особливості суб'єктивної оцінки і переживання такої важливої події в житті жінки як пологи, є значущим фактором, який обумовлює відповідний стан стрес-реалізуючої і стрес-лімітуючої систем організму.

Слід відзначити, що у жінок, які народжували сімейно та пройшли пренатальну підготовку, показники симпато-адреналової системи були достовірно нижчими, ніж у жінок без такої, також більш вираженими у них були захисні антистресові механізми (табл. 1).

Встановлений кореляційний зв'язок між рівнем суб'єктивного контролю та показниками стрес-реалізуючої системи (А -- r = 0,78 і кортизолом -- r = -0,47) і стрес-лімітуючої системи (серотоніном -- r = 0,71 і в_ендорфіном -- r= -0,59).

Завдяки проведеним дослідженням були уточнені деякі особливості патогенезу розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з різними типами суб'єктивного контролю (рис. 4).

У жінок нормального типу рівень ситуативної та особистої тривожності в абсолютній більшості випадків був помірним, тому фізіологічне напруження як стрес-реалізуючої, так і стрес-лімітуючої систем являло собою адекватний (врівноважений) характер і приводило до розвитку нормальної пологової діяльності та пологів.

Жінки екстернального типу частіше мали низький рівень особистої й високий -- ситуативної тривожності, що при дослідженні вмісту гормонів виявлялося в більш вираженому підвищенні рівнів А і кортизолу та зниженні концентрації серотоніну і в_ендорфіну. Таке співвідношення показників ілюструє більш високий рівень напруження адаптивних систем, зниження порога больової чутливості, наслідком чого є більш частий розвиток дискоординації пологової діяльності, а також слабкості пологової діяльності та дистресу плода.

При інтернальному типі у жінок частіше спостерігався високий та низький рівень особистої тривожності, а ситуативної -- помірний і високий. Відзначено різке підвищення рівня А при зниженій концентрації кортизолу, що свідчить про недостатність компенсаторних можливостей і розвиток дистресу. У таких жінок характерним ускладненням в пологах була слабкість пологової діяльності, а також -- дискоординація пологової діяльності та дистрес плода.

Будь-яка аномалія пологової діяльності тягне за собою необхідність її корекції: стимуляції, знеболення; підвищує частоту кесаревого розтину й інших оперативних втручань.

Фізіологічні пологи у жінок, які народжували при підтримці чоловіка та проходили передпологову підготовку (основна 1 група), були зареєстровані в 1,4 рази частіше, ніж в групі порівняння (85,3 і 57,4 % відповідно, p < 0,05), а в групі жінок, що народжували сімейно і не проходили підготовку (основна 2 група) -- в 1,3 рази (p < 0,05). Відповідно у 14,7; 23,2 і 42,6 % роділь цих груп пологи були ускладненими.

При більш детальному аналізі було встановлено, що частота нормальних пологів у роділь з екстернальним й інтернальним типами суб'єктивного контролю в основній 1 групі склала по 80,0 % і була достовірно нижче, ніж у жінок з нормальним типом (92,4 %). В основній 2 групі простежено подібну тенденцію: пацієнток з екстернальним та інтернальним типами, у яких були нормальні пологи, було на 16 і на 17 % менше, ніж з нормальним типом. Слід відзначити, що у жінок, які народжували сімейно і пройшли пренатальну підготовку, у порівнянні з традиційними пологами вдалося знизити частоту ускладнених пологів при нормальному типі в 3,7 рази; у тих, які народжували сімейно і не відвідували занять, -- в 2,2 рази; відповідно при екстернальному типі -- в 2,2 і 1,5 рази та при інтернальному -- в 3,2 і 2,1 рази.

При всіх типах суб'єктивного контролю випадки ускладнених пологів у жінок групи порівняння були достовірно частіше, ніж у осіб, які народжували сімейно (p < 0,05). Зареєстровано пряму кореляційну залежність між рівнем суб'єктивного контролю і частотою ускладнених пологів (r = 0,57).

Оцінюючи структуру ускладнень в пологах, ми відзначили, що дискоординацією пологової діяльності, хоча і не достовірно, але частіше пологи ускладнилися в основній 2 групі (6,1 %) у порівнянні з даними основної 1 групи (2,6 %) в 2,3 рази, а в групі порівняння -- в 3,4 рази (8,8 %) (рис. 5).

При порівнянні частоти даної патології в залежності від типу суб'єктивного контролю нами відзначено, що у пацієнток з нормальним типом, які народжували з підтримкою чоловіка і пройшли пренатальну підготовку, випадків розвитку дискоординації пологової діяльності зареєстровано не було, а у роділь екстернального типу вона мала місце в 5,5 % випадків (p < 0,05). У жінок екстернального типу, які народжували сімейно і не проходили підготовку, -- ця патологія розвивалася достовірно частіше, ніж у роділь нормального типу -- 9,5 і 3,2 % відповідно, а у жінок, які народжували традиційно, достовірна різниця помічена у роділь як екстернального (17,6 %), так й інтернального типу (10,9 %) у порівнянні з нормальним (2,9 %) (p < 0,05).

Така ж тенденція відзначена за розвитком слабкості пологової діяльності: таке ускладнення зареєстровано у 3,8 % жінок основної 1 групи, що в 2,2 рази рідше, ніж у роділь основної 2 групи (8,5 %), і в 3,9 рази -- ніж в групі порівняння (14,9 %) (рис. 5).

Найбільш часто стимуляцію пологової діяльності жінкам інтернального типу проводили у зв'язку із розвитком слабкості пологової діяльності, а екстернального -- через дискоординовану пологову діяльність, що збільшило частоту розродження шляхом операції кесаревий розтин.

Суб'єктивне відчуття болю значно вищим було у роділь екстернального та інтернального типів, через це в даних підгрупах частіше проводилося знеболення.

В той же час проведення сімейних пологів, особливо якщо подружжя пройшло підготовку до даної події за розробленою нами системою, допомагає значно зменшити кількість медичних втручань і медикаментозне навантаження при будь-якому рівні суб'єктивної оцінки жінки (рис. 5).

Слід вказати, що ускладнені пологи у жінок, які пройшли пренатальну підготовку, були в 2 рази рідше, ніж у тих, які народжували сімейно, але не відвідували занять з підготовки до пологів, і в 3,3 рази -- у порівнянні з традиційними пологами.

У жінок всіх груп пологи закінчилися народженням живих дітей.

При аналізі стану новонароджених відзначено, що абсолютна більшість дітей на першій хвилині життя мали оцінку за шкалою Апгар 7-8 балів (92,7 % -- основна 1 група; 87,9 % -- основна 2 група; 81,7 % -- група порівняння); оцінка 9 балів у дітей, народжених жінками в сімейних пологах та які відвідували заняття з пренатальної підготовки, була в 1,8 рази частіше, ніж у дітей, від матерів, які не відвідували занять (основна 2 група) (р < 0,05), а в групі порівняння -- достовірно нижче, ніж в основний 1 і 2 групах (2,0 проти 20,5 і 11,4 % відповідно).

Дистрес плода у жінок, які народжували з підтримкою чоловіка, розвивався рідше (основна 1 група -- 3,2 %; основна 2 група -- 8,5 %), ніж у пацієнток, які народжували традиційно (15,5 %).

Така ж тенденція спостерігалася і при аналізі частоти розвитку асфіксії середнього ступеня тяжкості, показники якої склали: 8,1 % -- в групі порівняння; 2,4 % -- в основній 2 групі і 0,6 % в основній 1 групі, а випадків тяжкої асфіксії в групах жінок, які народжували сімейно, не було зовсім (р > 0,05).

Оцінюючи стан новонароджених, в залежності від типу суб'єктивного контролю матері встановлено, що найбільш низькі показники були у дітей від жінок інтернального типу: так у всіх жінок даного типу, які народжували при підтримці чоловіка, новонароджених з оцінкою за шкалою Апгар 9 балів було в 2,5 рази менше, ніж у жінок нормального типу (11,4 і 6,7 % проти 28,8 і 16,1 % в основній 1 і 2 групах відповідно), а в групі порівняння такої оцінки зареєстровано не було (р > 0,05).

В усіх групах дистрес плода також частіше розвивався у жінок інтернального типу: 8,6 % -- в основній 1 групі; 13,3 % -- в основній 2 групі та 28,3 % -- в групі порівняння, проти 3,6; 9,5 і 17,6 % у жінок екстернального типу; 0; 3,2 і 5,9 % у породіль нормального типу відповідно. Асфіксія середнього ступеня тяжкості в групі жінок, які народжували традиційно в 1,7 рази частіше спостерігалася у роділь інтернального типу (15,2 % випадків) у порівнянні з екстернальним типом (8,8 %) і в 5 разів частіше, ніж у пацієнток з нормальним типом суб'єктивного контролю (2,9 %). Асфіксія тяжкого ступеня зафіксована в двох випадках у дітей, від матерів інтернального типу групи порівняння.

Таким чином, в сімейних пологах, після проведених занять з пренатальної підготовки (основна 1 група), оцінка за шкалою Апгар була достовірно вище, ніж в групі порівняння (р < 0,05), частота асфіксії середнього ступеня тяжкості знизилася з 8,1 до 0,6 %, а випадків тяжкої асфіксії не було. Діти від матерів, які не відвідували заняття, але народжували при підтримці чоловіка, мали більш низьку оцінку при народженні, ніж діти від жінок, які народжували сімейно та проходили навчання; асфіксія середнього ступеня тяжкості у них була зареєстрована в 4 рази рідше (0,6 і 2,4 %, р < 0,05).

Прикладання новонародженого до грудей на протязі першої години життя дає можливість активізувати процес розв'язання та становлення лактації, що і було проведено у 93,6 і 89,0 % новонароджених в сімейних пологах, а в групі порівняння -- достовірно рідше (76,4 %, p < 0,05).

Найбільш високий рівень пролактину спостерігався у породіль через 2 години після народження дитини (основна 1 група -- 232,30 ± 5,35 нг/мл, основна 2 група -- 224,17 ± 4,23 нг/мл, група порівняння -- 214,03 ± ± 5,18 нг/мл), причому у жінок, які пройшли підготовку та народжували сімейно, він був достовірно вищий, ніж у жінок після традиційних пологів (p < 0,05).

Даний показник поступово знижувався до 30_го дня післяпологового періоду, що є відображенням фізіологічного процесу механізму підтримання лактації, і склав 85,72 ± 3,25 нг/мл в основній 1 групі, 80,37 ± 4,49 нг/мл -- основній 2 групі, а в групі порівняння він був достовірно нижчим -- 69,83 ± 3,26 нг/мл (p < 0,05). На всіх етапах її становлення у породіль з екстернальним і інтернальним типами вміст пролактину був нижчим, ніж при нормальному, причому найбільш низьким -- при інтернальному типі.

Слід вказати, що кількість дітей, народжених в сімейних пологах у жінок, які проходили пренатальну підготовку, знаходилися на виключно грудному вигодовуванні до шести місяців (67,9 %) в 1,4 рази частіше, ніж у жінок, які народжували сімейно та занять не відвідували (48,8 %) і в 1,7 рази -- ніж діти від матерів, які народжували традиційно (41,2 %). До року грудне вигодовування одержували діти, народжені матерями основної 2 групи в 1,5 рази рідше, а народжені традиційно в 1,8 рази, ніж народжені від матерів основної 1 групи.

Підготовка подружжя і проведення сімейних пологів не тільки покращують медичні показники. Ми прорахували економічний ефект впровадження даної програми в центрі. Вартість використання варіанту згідно запропонованій методиці (гілка 1) склала 33,01 у. о., а за традиційною системою (гілка 8) -- 61,86 у. о., що практично в 2 рази дорожче (рис. 6). Вартість проміжних варіантів (різні поєднання запропонованого підходу і традиційної системи) (гілки 2-7) коливається в цих же межах. Оскільки основні матеріальні витрати припадають на пологи, саме зменшення акушерських і перинатальних ускладнень, медичних втручань в цей період приносить найбільшу економію. Також необхідно відзначити, що віддалені економічні витрати (лікування наслідків ускладнень в пологах у жінок і дітей) будуть також знижуватися.

Запропонований нами підхід сприяв збільшенню частоти нормальних пологів, зниженню ускладнень в пологах, а саме: слабкості та дискоординації пологової діяльності, дистресу плода, частоти операції кесаревий розтин і зменшенню випадків гіпотонічних кровотеч, а також сприяв значному покращенню загальних показників по ДРЦОМД. Так, зростання числа сімейних пологів з 2,1 до 82,0 % призвело до збільшення частоти нормальних пологів в 2,6 рази (з 20,9 до 53,4 %), зниження перинатальної смертності серед доношених дітей з 10,1 до 4,7 ‰ (в 2,1 рази), в тому числі ранньої неонатальної смертності -- з 4,7 до 0,7 ‰.

Таким чином, отримані результати доводять перевагу використання розробленої системи пренатальної підготовки, ведення сімейних пологів і післяпологового періоду, підтримки грудного вигодовування, як дієвого методу щодо профілактики та зниження акушерських і перинатальних ускладнень.

Проведені дослідження дозволили зробити такі висновки.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено нове рішення актуальної наукової проблеми -- зниження акушерських і перинатальних ускладнень шляхом розробки комплексної програми підготовки подружжів до пологів та впровадження сімейних пологів на підставі теоретичного узагальнення даних епідеміологічного дослідження віддалених результатів пологів, які проходили за участю чоловіка та традиційно, вивчення залежності психоемоційного та гормонального тла від типу суб'єктивної оцінки жінок, а також патогенетичного обґрунтування змін, які відбуваються при цьому в стрес-реалізуючої та стрес-лімітуючої системах організму.

1. На підставі проведеного ретроспективного дослідження показників рододопомоги по Донецькому регіональному центру охорони материнства та дитинства за період 1997-2003 роки та результатів пілотного проекту з ведення сімейних пологів, встановлено, що збільшення кількості сімейних пологів з 2,1 до 40,3 % призвело до збільшення частоти нормальних пологів з 20,9 до 49,0 % (p < 0,05), зниження перинатальної смертності з 30,3 до 13,3 ‰ (p < 0,05). Доведено, що подружжя, у яких були сімейні пологи, достовірно частіше, ніж які народжували традиційно, відзначають покращення сексуальних стосунків (жінки -- в 1,5 рази (p < 0,05), чоловіки -- в 1,6 рази (p < 0,05)) і міжособистісних взаємовідносин (жінки -- в 1,7 рази (p < 0,05), чоловіки -- в 1,4 рази (p < 0,05)).

2. Виявлено, що серед вагітних, у яких згодом відбулися сімейні та традиційні пологи, з однаковою частотою зустрічалися нормальний тип суб'єктивного контролю -- 40,8 і 45,9 % (p > 0,05) й інтернальний -- 27,3 і 31,1 % (p > 0,05); в той же час у жінок, які збиралися народжувати при підтримці чоловіка, достовірно частіше в 1,4 рази (p < 0,05) спостерігався екстернальний тип, що пов'язано з їхньою неспроможністю контролювати ситуацію та потребою покладатися на його допомогу.

3. Відзначено, що у абсолютної більшості вагітних нормального типу суб'єктивного контролю спостерігається помірний рівень особистої й ситуативної тривожності (жінки, у яких мали відбутися сімейні пологи -- 80,4 і 81,4 %; традиційні пологи -- 79,4 і 83,8 %); при екстернальному типі у порівнянні з нормальним частіше (p < 0,05) реєструється низький рівень особистої (68,4 і 55,9 %) і високий -- ситуативної тривожності (64,5 і 70,6 %); при інтернальному типі (p < 0,05) -- високий (38,5 і 41,3 %) і низький рівень особистої тривожності (36,3 і 34,8 %), а ситуативної -- помірний (49,2 і 52,2 %) і високий (35,4 і 34,8 % відповідно).

4. Доведено, що проведення занять з підготовки до сімейних пологів за розробленою системою сприяє збільшенню кількості жінок з низьким рівнем ситуативної тривожності в 1,5 рази (з 19,2 до 28,2 %), з помірним -- в 1,3 рази (з 48,1 до 60,3 %, p < 0,05) і зменшенню з високим рівнем в 2,8 рази (з 37,2 до 11,5 %, p < 0,05). Кількість вагітних екстернального типу з високим рівнем ситуативної тривожності після занять зменшилася з 65,5 до 25,5 % (p < 0,05); інтернального типу -- з 37,1 до 11,4 % (p < 0,05); жінок нормального типу з помірним рівнем -- збільшилася з 3,6 до 41,8 % (p < 0,05).

5. Стан стрес-реалізуючої й стрес-лімітуючої систем у вагітних характеризується достовірними змінами гормонального тла (p < 0,05) в залежності від типу суб'єктивного контролю, що виражалося у збільшенні коефіцієнту співвідношення А/НА у жінок інтернального типу, які згодом народжували сімейно, у порівнянні з нормальним в 2,3 рази, при традиційних пологах -- в 2,4 рази, А/серотоніну -- в 2,0 і 2,2 рази, а у жінок екстернального типу А/НА -- в 2,0 рази в обох групах, А/серотоніну -- в 1,7 і 1,8 рази відповідно. Встановлений кореляційний зв'язок між рівнем суб'єктивного контролю та показниками стрес-реалізуючої системи (А -- r = 0,78 і кортизолом -- r = -0,47) і стрес-лімітуючої системи (серотоніном -- r = 0,71 і в_ендорфіном -- r= -0,59).

6. Встановлено, що у жінок нормального типу в активній фазі пологів фізіологічне напруження стрес-реалізуючої та стрес-лімітуючої систем має адекватний характер. У пацієнток екстернального типу відзначається більш високий рівень А (сімейні пологи з підготовкою -- 6704,9 ± 132,8 пг/мл, сімейні пологи без підготовки -- 6915,5 ± 52,2 пг/мл, традиційні -- 7918,5 ± ± 137,4 пг/мл) і кортизолу (1750,6 ± 19,2; 1795,6 ± 14,8 і 1817,0 ± ± 25,2 нмоль/л), зниження концентрації серотоніну (262,0 ± 5,6; 243,6 ± 6,4 і 221,7 ± 6,5 нг/мл) та в_ендорфіну (26,2 ± 0,2; 25,6 ± 0,1 і 25,1 ± 0,3 нг/мл відповідно), що свідчить про напруження адаптивних систем. При інтернальному типі відзначається недостатність компенсаторних можливостей, що характеризується різким підвищенням рівня А ((сімейні пологи з підготовкою -- 10558 ± 156 пг/мл, сімейні пологи без підготовки -- 11441 ± ± 121 пг/мл, традиційні -- 11997 ± 154 пг/мл) при зниженій концентрації кортизолу (1538,3 ± 17,9; 1489,6 ± 16,4 і 1419,5 ± 29,6 нмоль/л відповідно).

7. Ускладнені пологи у жінок з інтернальним і екстернальним типами суб'єктивного контролю мають місце частіше (p < 0,05), ніж у осіб з нормальним типом відповідно в 2,6 рази при сімейних пологах з підготовкою; в 2,4 і 2,3 рази при сімейних пологах без підготовки і в 2,3 і 1,6 рази -- при традиційному підході. Найбільш часто пологи ускладнюються у жінок інтернального типу, які народжують традиційно, а саме: слабкістю (34,8 %) і стимуляцією пологової діяльності (45,7 %), застосуванням медикаментозного знеболення (47,8 %) і більш частим оперативним розродженням (26,1 %).

8. Проведення сімейних пологів у жінок, які пройшли пренатальну підготовку за розробленою системою, в порівнянні з традиційною, дозволяє знизити частоту виникнення дистресу плода в 4,8 рази (з 15,5 до 3,2 %, p < 0,05), у жінок, які народжували сімейно без підготовки -- в 1,8 рази (з 15,5 до 8,5 %, p < 0,05); асфіксії новонароджених середнього ступеню тяжкості -- на 7,5 і 5,7 % відповідно (з 8,1 до 0,6 і 2,4 % відповідно, p < 0,05), а також уникнути асфіксії тяжкого ступеня при сімейних пологах.

9. Встановлено, що прикладання новонародженого до грудей на протязі першої години життя частіше проводиться в сімейних пологах (з попередньою пренатальною підготовкою -- 93,6 %; без підготовки -- 89,0 %), ніж при традиційних пологах (76,4 %, p < 0,05). Доведено, що найбільш високий рівень пролактину спостерігається у породіль через 2 години після народження дитини та його рівень вище у жінок, які народжують сімейно (з попередньою підготовкою -- 232,30 ± 5,35 нг/мл, без підготовки -- 224,17 ± 4,23 нг/мл), ніж після традиційних пологів (214,03 ± 5,18 нг/мл, p < 0,05). На всіх етапах становлення лактації у породіль з екстернальним і особливо інтернальним типом вміст пролактину достовірно нижчий (р < 0,05), ніж при нормальному.

10. Встановлено, що проведення сімейних пологів сприяє збільшенню частоти фізіологічних пологів (після проведеної пренатальної підготовки -- 85,3 %, без підготовки -- 76,8 %) у порівнянні з традиційними (57,4 %, p < 0,05) і достовірному зменшенню (p < 0,05): дискоординації пологової діяльності у жінок, які пройшли пренатальну підготовку за розробленою системою в 3,4 рази, без підготовки -- в 1,4 рази; слабкості пологової діяльності -- в 3,9 і 1,8 рази, що призвело до зменшення частоти родостимуляції -- в 3,3 і 1,8 рази; знеболення -- в 2,7 і 1,6 рази; кесаревого розтину -- в 2,8 і 1,5 рази відповідно.

11. Зростання числа сімейних пологів по Донецькому регіональному центру охорони материнства та дитинства з 2,1 до 82,0 % приводить до збільшення частоти нормальних пологів в 2,6 рази (з 20,9 до 53,4 %), зниження перинатальної смертності серед доношених дітей з 10,1 до 4,7 ‰. Доведено економічний ефект від впровадження розробленого способу підготовки подружжів і проведення сімейних пологів, вартість якого складає 33,01 у. о., а за традиційною системою -- 61,86 у. о., тобто в 1,9 рази дорожче.

Практичні рекомендації

1. З метою підвищення інформованості й адаптації подружжів до майбутніх пологів в роботі жіночих консультацій слід використовувати розроблену систему підготовки для проведення сімейних пологів, яка включає теоретичні питання та практичний тренінг. Заняття необхідно проводити в малих групах (3-4 подружжя) за 1-1,5 місяця до пологів, використовуючи навчальний посібник «Підготовка сім'ї до народження дитини в Україні», затверджений наказом МОЗ України № 519 від 25 липня 2006 р. Кількість занять повинна бути не менше трьох.

Остаточне рішення про присутність на пологах чоловіка приймається подружжям спільно після одержання достатньої інформації, відвідання занять і пологової зали, де будуть відбуватися пологи.

2. Для покращення профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, які спостерігаються по вагітності в жіночій консультації, необхідно враховувати тип суб'єктивної оцінки життєво важливих ситуацій (нормальний, екстернальний та інтернальний), який може істотно вплинути на перебіг та завершення пологів. Тестування проводиться з використанням тест-опитувальника за Є. Ф. Бажиним і співавт. (для полегшення підрахунку результатів можливо використання розробленої нами комп'ютерної програми).

3. Жінки інтернального та екстернального типів більш підвергнуті надмірному напруженню, розвитку стану «стресу очікування» і виникненню патологічних відхилень від нормального перебігу пологів. Для таких пацієнток необхідно збільшити кількість занять до 5-7, проводити індивідуальні заняття, бажано використати консультації психолога, музико- та арт-терапію.

4. Навчання медичного персоналу (лікарів, акушерок, медсестер) необхідно проводити з використанням навчального посібника «Підготовка сім'ї до народження дитини в Україні» як в жіночій консультації, так і в пологовому стаціонарі для дотримання умов спадкоємності надання допомоги.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Чайка В. К. Рожаем вместе. Семейные роды: «за» и «против» / В. К. Чайка, Т. Ю. Бабич. -- Донецк : ЧП «Лавис», 2006. -- 208 с.

2. Бабич Т. Ю. Консервативное ведение родов у женщин с рубцом на матке после операции кесарева сечения / Т. Ю. Бабич : зб. наук. праць Асоц. акушерів-гінекологів України. -- К. : Інтермед, 2004. -- С. 9-13 (Виконана самостійно).

3. Бабич Т. Ю. Досвід впровадження сімейних пологів -- шлях зниження та профілактики перинатальних ускладнень / Т. Ю. Бабич : зб. наук. праць Асоц. акушерів-гінекологів України. -- К. : Інтермед, 2005. -- С. 17-20 (Виконана самостійно).

4. Бабич Т. Ю. Досвід роботи центру із оцінки та сертифікації медичних закладів на звання «Лікарня, доброзичлива до дитини» в Східному регіоні України / Т. Ю. Бабич : зб. наук. праць Асоц. акушерів-гінекологів України. -- К. : Інтермед, 2006. -- С. 21-24 (Виконана самостійно).

5. Бабич Т. Ю. Экономический эффект внедрения программы «Безопасное материнство» (Опыт работы Донецкого регионального центра охраны материнства и детства) / Т. Ю. Бабич : зб. наук. праць Асоц. акушерів-гінекологів України. -- К. : Інтермед, 2007. -- С. 16-19 (Виконана самостійно).

6. Бабич Т. Ю. Особенности адаптационных реакций у беременных, принявших участие в семейных родах / Т. Ю. Бабич // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. -- 2008. -- Т. 144, Ч. III. -- С. 9-12 (Виконана самостійно).

7. Бабич Т. Ю. Оцінка стану стрес-реалізуючої і стрес-лімітуючої систем у вагітних перед пологами в залежності від їхнього рівня суб'єктивного контролю / Т. Ю. Бабич // Український медичний альманах. -- 2008. -- Т. 11, № 5. -- С. 9-11 (Виконана самостійно).

8. Бабич Т. Ю. Позитивний вплив підтримки чоловіка на перебіг та завершення пологів у жінок / Т. Ю. Бабич // Медико-соціальні проблеми сім'ї. -- 2008. -- Т. 13, № 3. -- С. 18-23 (Виконана самостійно).

9. Бабич Т. Ю. Отдаленные результаты родов у женщин, рожавших семейно и традиционно / Т. Ю. Бабич // Медико-соціальні проблеми сім'ї. -- 2008. -- Т. 13, № 4. -- С. 10-16 (Виконана самостійно).

10. Бабич Т. Ю. Адаптаційні зміни в активній фазі пологів у жінок, які народжували при підтримці чоловіка і традиційно, залежно від їхнього рівня суб'єктивного контролю / Т. Ю. Бабич // Здоровье женщины. -- 2008. -- № 4 (36). -- С. 87-90 (Виконана самостійно).

11. Бабич Т. Ю. Личностная и ситуативная тревожность у беременных в зависимости от уровня их субъективного контроля / Т. Ю. Бабич // Вісник невідкладної і відновної медицини. -- 2008. -- Т. 9, № 4. -- С. 522-524 (Виконана самостійно).

12. Бабич Т. Ю. Беременность и роды у женщин с различными типами тревожности / Т. Ю. Бабич : зб. наук. праць Асоц. акушерів-гінекологів України. -- К. : Інтермед, 2008. -- С. 442-444 (Виконана самостійно).

13. Бабич Т. Ю. Вплив проведення сімейних пологів та підготовки до них на показники стрес-реалізуючої та стрес-лімітуючої систем у жінок в пологах / Т. Ю. Бабич // Медико-соціальні проблеми сім'ї. -- 2009. -- Т. 14, № 1. -- С. 14-21 (Виконана самостійно).

14. Бабич Т. Ю. Становление лактации у женщин с различным уровнем субъективного контроля, рожавших при поддержке мужа и традиционно / Т. Ю. Бабич // Український медичний альманах. -- 2009. -- Т. 12, № 1. -- С. 19-22 (Виконана самостійно).

15. Бабич Т. Ю. Перебіг та завершення пологів у жінок, які народжували за підтримки чоловіка й традиційно, залежно від рівня суб'єктивного контролю / Т. Ю. Бабич // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -- 2009. -- № 1 (431). -- С. 64-68 (Виконана самостійно).

16. Программа охраны материнства в семье (безопасное материнство) -- профилактика акушерских и перинатальных потерь / В. К. Чайка, Т. Ю. Бабич, Г. В. Белоусов [та ін.] : зб. наук. праць Асоц. акушерів-гінекологів України. -- К. : ТМК, 1999. -- С. 460-463 (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).

17. Могилевкина И. А. Медико-социальные аспекты «Сосредоточенной на семье помощи в перинатальном периоде» при непланируемой беременности / И. А. Могилевкина, Т. Ю. Бабич, А. А. Железная // Медико-соціальні проблеми сім'ї. -- 2000. -- Т. 5, № 1. -- С. 18-22 (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів).

18. Бабич Т. Ю. Помощь, сосредоточенная на семье (опыт работы Донецкого регионального центра охраны материнства и детства) / Т. Ю. Бабич, Е. Ф. Трифонова : зб. наук. праць Асоц. акушерів-гінекологів України. -- К. : Фенікс, 2001. -- С. 47-50 (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів).

19. Чайка В. К. Современные подходы к профилактике и лечению акушерских кровотечений / В. К. Чайка, Т. Ю. Бабич, О. Н. Роговая, С. В. Чермных // Медико-соціальні проблеми сім'ї. -- 2002. -- Т. 7, № 1. -- С. 59-63 (Розробка заходів профілактики та лікування акушерських кровотеч, узагальнення отриманих результатів).

20. Бабич Т. Ю. Ведення пологів у вагітних з прееклампсією легкого ступеня тяжкості за програмою «Безпечне материнство» на фоні терапії «Допегітом» / Т. Ю. Бабич, Ю. М. Данилова // Проблеми медичної науки та освіти.-- 2002. -- № 1. -- С. 55-57 (Обстеження та лікування пацієнток, аналіз результатів дослідження).

21. Данилова Ю. М. Віддаленні наслідки ураження центральної нервової системи у дітей від матерів з гіпертензією, індукованою вагітністю / Ю. М. Данилова, Т. Ю. Бабич, О. М. Пилипенко // Вісник наукових досліджень. -- 2002. -- Т. 26, № 2 (додаток). -- С. 93-94 (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).

22. Эффективность новых подходов к профилактике и лечению акушерских кровотечений / В. К. Чайка, Т. Н. Демина, Т. Ю. Бабич [та ін.] : зб. наук. праць Асоц. акушерів-гінекологів України. -- К. : Інтермед, 2002. -- С. 106-109 (Клінічні спостереження, лікування, узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).

23. Чайка В. К. Пренатальная подготовка семейных пар по программе «Безопасное материнство» (опыт работы Донецкого регионального центра охраны материнства и детства) / В. К. Чайка, Т. Ю. Бабич : зб. наук. праць Асоц. акушерів-гінекологів України. -- К. : Інтермед, 2003. -- С. 315-319 (Впровадження розробленої системи пренатальної підготовки вагітних, аналіз отриманих результатів дослідження, формулювання висновків).

24. Ефективність впровадження підготовки сімейних пар та проведення партнерських пологів / В. К. Чайка, Т. Ю. Бабич, Т. І. Слюсар, О. М. Бабенко // Медико-соціальні проблеми сім'ї. -- 2005. -- Т. 10, № 1. -- С. 3-9 (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).

25. Досвід проведення епізіотомії та відновлення тканин промежини за розробленою методикою / В. К. Чайка, Т. Ю. Бабич, І. Т. Говоруха // Медико-соціальні проблеми сім'ї. -- 2006. -- Т. 11, № 2. -- С. 89-93 (Ретроспективний аналіз, клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).

26. Пат. 4641U Україна, МПК⁷ A61H1/00, A61H19/00, A61H35/00, A61H39/08, A61M19/00. Спосіб пренатальної підготовки вагітної / В. К. Чайка, Т. Ю. Бабич , Г. М. Адамова ; заявник і власник Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. -- № 20040705412 ; заявл. 06.07.04 ; опубл. 17.01.05, Бюл. 1 (Розробила та впровадила систему пренатальної підготовки вагітних до сімейних пологів, разом зі співавторами оформила заявку на патент).

27. Пат. 18867U Україна, МПК (2006) A61B17/42. Спосіб епізіотомії / В. К. Чайка, Т. М. Дьоміна, І. Т. Говоруха, Т. Ю. Бабич ; заявник і власник Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. -- № u200606571 ; заявл. 13.06.06; опубл. 15.11.06, Бюл. 11 (Розробила та впровадила спосіб відновлення епізіотомної рани, разом зі співавторами оформила заявку на патент).

28. Підготовка сім'ї до народження дитини в Україні : навчальний посібник / Н. Я. Жилка, Г. О. Антоненкова, Т. Ю. Бабич [та ін.] / ред. Жилки Н. Я. -- К. : Сім'я від А до Я, 2006. -- 160 с. (На підставі аналізу літературних даних та власних спостережень розробила розділи посібника щодо фізіології вагітності, пологів, зокрема, партнерських, та післяпологового періоду).

29. Методичний посібник з проведення оцінки закладів охорони здоров'я на відповідність статусу «Лікарня, доброзичлива до дитини» / Є. Є. Шунько, Л. І. Тутченко, Т. Ю. Бабич [та ін.]. -- К., 2007. -- 143 с. (Розробила розділи посібника щодо оцінки та переоцінки акушерських стаціонарів та жіночих консультацій на відповідність званню «Лікарня, доброзичлива до дитини»).

30. Чайка В. К. Семейные роды -- профилактика нарушений репродуктивного здоровья / В. К. Чайка, Т. Ю. Бабич // Основы репродуктивной медицины : практическое руководство / под ред. профессора В. К. Чайки. -- Донецк : Альматео, 2001. -- С. 199-207 (Аналіз літературних даних та власних спостережень щодо сімейних пологів).

31. Чайка В. К. Концепция подготовки семейных пар к родам -- как профилактика репродуктивных потерь / В. К. Чайка, Т. Ю. Бабич // Современные направления амбулаторной помощи в акушерстве и гинекологии / под ред. В. К. Чайки, В. П. Квашенко. -- Донецк : Лебедь, 2003. -- С. 290-297 (Впровадження розробленої системи пренатальної підготовки вагітних, аналіз отриманих результатів дослідження).

32. Профілактика та інтенсивна терапія масивних маткових кровотеч в акушерстві : метод. рекомендації / Артамонов В. С., Бабич Т. Ю., Бандік В. П. -- К.: МОЗ України ; Український центр наукової медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи, 2000. -- 32 с. (Аналіз літературних даних та власних спостережень, узагальнення даних).

33. Программа охраны материнства в семье (безопасное материнство) -- профилактика акушерских и перинатальных потерь / В. К. Чайка, Т. Ю. Бабич, Е. Ф. Трифонова, Л. М. Кузнецова : материалы IV Междунар. науч.-образоват. конференции. -- Пермь (Россия) - Сусс (Тунис), 2000. -- С. 183-184 (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів).

34. Чайка В. К. Семейные роды -- путь снижения и профилактики родового травматизма новорожденных / В. К. Чайка, Т. Ю. Бабич, Н.Е. Гейнц : матеріали II Конгресу неонатологів України [«Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії новонароджених»]. -- Харків, 2002. -- С. 37-39 (Клінічні спостереження, аналіз медичної документації, формулювання висновків).

35. Программа «Безопасное материнство» -- современное направление оказания акушерской и перинатальной помощи / В. К. Чайка, Т. Ю. Бабич, О. Н. Роговая, И. Т. Говоруха // Материнство -- величайший подвиг : сб. статей / ред. проф. В. К. Чайки. -- Донецк : Альматео, 2003. -- С. 110-118 (Аналіз літературних даних та власних спостережень щодо сімейних пологів, формулювання висновків).

36. Бабич Т. Ю. Современные подходы к родовспоможению в Донецком регионе -- медицинские, социальные и экономические аспекты / Т. Ю. Бабич : материалы IX Международной науч. конф. [«Здоровье семьи -- XXI век»], (г. Далянь, Китай, 28 апр. - 8 мая 2005 г.). -- Китай, Далянь : ПОНИЦАА, 2005. -- С. 21-24 (Виконана самостійно).

37. Бабич Т. Ю. Роль медицинского персонала в подготовке и проведении семейных родов (опыт Донецкого регионального центра охраны материнства и детства) // Медицинские аспекты квалитологии : сб. научных статей и сообщений. Периодич. прилож. к науч. журналу «Вестник новых медицинских технологий». -- Львов, Тула, Донецк, 2006. -- вып. 2. -- С. 56-61 (Виконана самостійно).

38. Сучасні акушерські технології як профілактика маткових кровотеч / В. К. Чайка, Т. Ю. Бабич, О. Н. Долгошапко, И. Т. Говоруха // Безкровна Медицина. Успіхи и перспективи / ред. акад. ЛМНУ М. П. Павловського : зб. наук. праць. -- Львів: Кварт, 2008. -- С. 184-189 (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів).

39. Бабич Т. Ю. Психоэмоциональное состояние беременных и эффективность пренатальной подготовки / Т. Ю. Бабич : материалы XII Международной науч. конф. и ІІІ Международной науч. онкологической конф. [«Здоровье семьи -- XXI век. Онкология -- XXI век»], (г. Эйлат, Израиль, 29 апр. - 07 мая 2008 г.). -- Пермь : ПОНИЦАА, 2008. -- С. 40-43 (Виконана самостійно).

40. Postpartum period and lactopoiesisregulating in women who had fetoplacental insufficiency on the background of habitual premature pregnancy / V. K. Chaika, E. F. Trifonova, A. A. Zheleznaya, T. Y. Babich : book of abstracts XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics. -- Washington, 2000. -- P2.02.01 (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів).

41. Babich T. Y. Experience of family delivery introduction -- the way of decreasing and prevention of obstetrical and perinatal complicatons / T. Y. Babich: book of abstracts 1^st Euro-Asian Congress [The events of the year in gynecology and obstetrics], 20-22 May 2004. -- Saint-Petersburg, 2004. -- Vol. 2. -- P. 26-27 (Виконана самостійно).

Анотація

Бабич Т. Ю. Сімейні пологи: профілактика та зниження акушерських і перинатальних ускладнень. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 -- акушерство та гінекологія. -- Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.

В дисертації наведено нове рішення актуальної наукової проблеми -- зниження акушерських і перинатальних ускладнень шляхом розробки програми підготовки подружжів до пологів та ведення сімейних пологів. В роботі пологи розглянуті як психоемоційний стрес, вираженість якого залежить від типу суб'єктивного контролю жінки, що спричиняє зміни ситуативної та особистої тривожності, стану стрес-реалізуючої та стрес-лімітуючої систем і при нормальному типі характеризується адекватним напруженням, а при екстернальному та особливо при інтернальному типі -- дезадаптивними порушеннями нейромедіаторної ланки пологової діяльності, що веде до збільшення акушерських і перинатальних ускладнень в пологах. Науково обґрунтовано та доведено, що ведення сімейних пологів, особливо у жінок, які пройшли пренатальну підготовку з чоловіком за розробленою системою, забезпечує високу ефективність зменшення частоти ускладнень в пологах, сприяє народженню здорового немовля та дозволяє розпочати раннє грудне вигодовування; доведена висока економічна доцільність запропонованого підходу.

Ключові слова: сімейні пологи, стрес, суб'єктивний контроль, пренатальна підготовка, акушерські та перинатальні ускладнення, профілактика.

АнНОТАЦиЯ

Бабич Т. Ю. Семейные роды: профилактика и снижение акушерских и перинатальных осложнений. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 -- акушерство и гинекология. -- Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2009.

В диссертации приведено новое решение актуальной научной проблемы -- снижения акушерских и перинатальных осложнений путем разработки усовершенствованной программы подготовки супругов к родам и ведения семейных родов.

На основании проведенного ретроспективного исследования установлено, что увеличение количества семейных родов с 2,1 до 40,3 % привело к увеличению частоты нормальных родов с 20,9 до 49,0 % (p < 0,05), снижению перинатальной смертности с 30,3 до 13,3 ‰ (p < 0,05). Доказано, что пары, у которых были семейные роды, достоверно чаще, чем рожавшие традиционно, отмечают улучшение сексуальных отношений (женщины -- в 1,5 раза (p < 0,05), мужчины -- в 1,6 раза (p < 0,05)) и межличностных взаимоотношений (женщины -- в 1,7 раза (p < 0,05), мужчины -- в 1,4 раза (p < 0,05)).

В проспективном исследовании у беременных был определен тип субъективного контроля над значимыми жизненными ситуациями и установлено, что среди беременных, у которых предстояли семейные и традиционные роды с одинаковой частотой встречался нормальный тип субъективного контроля и интернальный, в то же время у женщин, которые собирались рожать при поддержке мужа достоверно чаще (в 1,4 раза, p < 0,05), наблюдался экстернальный тип, что связано с их неспособностью контролировать ситуацию и потребностью полагаться на его помощь.

Установлено, что у абсолютного большинства беременных нормального типа субъективного контроля наблюдался умеренный уровень личностной и ситуативной тревожности; при экстернальном типе по сравнению с нормальным чаще (p < 0,05) зарегистрирован низкий уровень личностной и высокий -- ситуативной тревожности; при интернальном типе (p < 0,05) -- высокий и низкий уровень личностной тревожности, а ситуативной -- умеренный и высокий.

По данным проведенного исследования установлено, что у беременных с экстернальным и особенно -- интернальным типами субъективного контроля, причиной осложнений в родах являются нарушения адаптационных механизмов, о чем свидетельствуют изменения показателей стресс-реализующей и стресс-лимитирующей систем организма. Это выражается в увеличении коэффициента соотношения адреналин/норадреналин (А/НА) у женщин интернального типа, которые впоследствии рожали семейно, по сравнению с нормальным в 2,3 раза, при традиционных -- в 2,4 раза, А/серотонина -- в 2,0 и 2,2 раза, а у женщин экстернального типа А/НА -- в 2,0 раза в обеих группах, А/серотонина -- в 1,7 и 1,8 раза соответственно.

Научно обоснована целесообразность использования усовершенствованной системы пренатальной подготовки семейных пар к родам, которая ведет к снижению ситуативной тревожности у женщин, что способствует их адекватному поведению в родах и снижению акушерских и перинатальных осложнений. Ее отличительной особенностью является: проведение занятий за 1-1,5 месяца до родов; тренинг проводится для семейной пары, включает не менее трех занятий с обязательным освоением практических навыков обезболивания и релаксации в родах с использованием приспособлений, которым оборудованы родильные залы; дифференцированное формирование групп с учетом типа субъективной оценки жизненно важных ситуаций; для женщин экстернального и особенно интернального типа, которые более подвержены чрезмерному напряжению и развитию состояния «стресса ожидания», увеличить количество занятий до 5-7, проводить часть из них индивидуально, использовать консультации психолога, музыко-, арт-терапию.