Лабораторна діагностика кліщового енцефаліту та іксодового кліщового бореліозу серед населення ендемічних територій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК 616.988.25-002.954.2:616.981.717:616-07

лабораторна діагностика кліщового енцефаліту та іксодового кліщового бореліозу серед населення ендемічних територій

03.00.06 - вірусологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Василишин Зоряна Петрівна

Київ 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор, Виноград Наталія Олексіївна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології і епідеміології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Задорожна Вікторія Іванівна, Державне підприємство “Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України”, завідувач лабораторії поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій;

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, Андрейчин Михайло Антонович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри інфекційних хвороб та епідеміології.

Захист відбудеться “ 21 ” лютого 2008 року о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, пр. Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “ 21 ” __січня__ 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор В.Г. Войцеховський

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Використання принципів доказовості, що зумовило введення стандартів лабораторної діагностики інфекційних захворювань, сприяє прогресу багатьох напрямків медичної науки. Оптимізація і стандартизація процедур і методів лабораторної діагностики у багатьох країнах дали можливість визначити пріоритети в наданні медичної допомоги населенню, удосконалити профілактичні та протиепідемічні заходи, призвели до відкриття нових збудників інфекційних і паразитарних хвороб людини, значна частина з яких належить до групи природно-осередкових хвороб. Потужні процеси зовнішньої та внутрішньої міграції населення, що сприяють заносу на територію держави нових збудників, ускладнюють своєчасне виявлення хворих, правильність постановки діагнозу і лабораторної верифікації його у випадку інтродукції збудників особливо-небезпечних інфекцій (ОНІ). Клімато-географічні та фауно-флористичні характеристики території держави визначають високий ризик у разі заносу, укорінення і поширення збудників ОНІ, формування осередків з різним ступенем активності, що також зумовлює необхідність налагодженої лабораторної мережі для своєчасного виявлення цих патогенів (Виноград Н.О., 2005; Могилевська З.І. і ін., 2005; Третьякова Л. і ін., 2005).

В Україні існує реальний природний потенціал біологічної небезпеки, зумовлений циркуляцією багатьох збудників із групи зооантропонозів, формуванням і тривалим функціонуванням природних осередків, зокрема трансмісивних інфекцій, таких як кліщовий енцефаліт (КЕ), іксодовий кліщовий бореліоз (ІКБ) тощо (Виноград Н.О., 2003, 2004, 2005). Медико-соціальне значення КЕ визначається значною поширеністю зазначеної інфекції, тяжкістю клінічного перебігу (5-40 %), інвалідизацією (1-5 %) і летальністю (1-45 %), що в значній мірі залежить від генотипу вірусу КЕ (Виноград І.А., 1983; Иерусалимский А.П., 2001; Вотяков В.И., 2002).

Не менш важливе медичне, економічне і соціальне значення ІКБ - найпоширенішої трансмісивної зооантропонозної природно-осередкової інфекції у світі (Евсафьев И.Л., 2005). Високий рівень захворюваності, значне поширення, що збігається з ареалом іксодових кліщів, труднощі в діагностиці окремих клінічних форм, висока частка хронізації процесу та інвалідизації, відсутність ефективних, раціональних уніфікованих схем лікування, недосконалість і часто недоступність методів лабораторної діагностики визначають актуальність подальшого вивчення ІКБ. Порівняльне вивчення ІКБ з іншими природно-осередковими захворюваннями з аналогічними векторами та шляхами передачі засвідчило, що захворюваність на ІКБ у 2-4 рази вища, ніж на КЕ, і до 10 % кліщів містять обидва збудники, що є причиною виникнення мікст-інфекцій (Коренберг Э.И., 2002, 2003; Малый В.П., 2001). кліщовий бореліоз збудник енцефаліт

В Україні КЕ виявлено у 1945 році, але систематично він вивчався від 1969 року і є крайовою патологією у західному регіоні держави і АР Крим із спорадичним рівнем захворюваності (Виноград І.А., 1983, Морочковський Р.С, 2003, Евсафьев И.Л., 2005). Офіційна реєстрація ІКБ розпочата від 1999 року. За останні роки захворюваність на ІКБ коливається в межах 1446-1500 випадків, тоді як щорічно у США реєструється до 5-15 тисяч “нових” випадків цього захворювання, в Європі захворюваність є на рівні 10 тисяч на рік, а в Російській Федерації (РФ) - до 10-11 тисяч (Виноград І.А. і ін., 2001; Карань Л.С., 2005; Гриненко В.А., 2005).

Офіційні дані щодо захворюваності на КЕ та ІКБ в нашій державі значно нижчі за фактичні внаслідок поліморфізму клінічних проявів хвороби та недоступності для більшості лікувальних установ лабораторних методів діагностики через відсутність випуску вітчизняних діагностичних препаратів.

На сучасному етапі в багатьох країнах світу існують ефективні методи і стандартизовані схеми діагностики КЕ та ІКБ, що спрямовані на виявлення специфічних антитіл (АТ) і антигенів (АГ), а також молекулярно-генетичні методи для виявлення геномів, що дають змогу верифікувати діагноз від перших днів захворювання (Кальной С.М., 2003; Вельгин С.О., 2007).

На сьогодні лабораторна діагностика цих природно-осередкових зооантропонозів в Україні теоретично і практично може здійснюватися лише в поодиноких спеціалізованих лабораторіях науково-дослідних установ. Це не дозволяє проводити дослідження щодо даної групи захворювань вчасно і в повному обсязі, як того потребує реальна епідемічна ситуація, яка в свою чергу залишається нез'ясованою через невідповідність лабораторного забезпечення (Третьякова Л. і ін., 2005).

Впровадження і вдосконалення ефективних лабораторних методів діагностики природно- осередкових захворювань, у т.ч. КЕ та ІКБ, алгоритму їх діагностики, оцінка придатності зарубіжних діагностичних препаратів для серологічної діагностики є нагальною потребою в Україні, що і зумовило проведення наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася у рамках НДР кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за науковою темою: “Вивчити поширення природно-осередкових зооантропонозних інфекцій у західних областях України з метою з'ясування їх епізоото-епідеміологічних особливостей”, № держреєстрації 0103U002361, а також у розрізі міжнародної програми “Поглиблене дослідження збудників вірусної геморагічної лихоманки/ вірусів енцефаліту та інших збудників, що передаються кліщами, на Україні” за № 847705.82000.25GB.E0018, дозвіл МОЗ України від 12.09.03 р. за № 05.02.01.07/22/364.

Мета і завдання дослідження. Мета: удосконалити лабораторну діагностику КЕ та ІКБ на догоспітальному і госпітальному етапах надання медико-профілактичної допомоги хворим на сезонні гарячкові стани нез'ясованого ґенезу.

Відповідно до мети були визначені такі завдання:

Оцінити діагностичну придатність ІФА тест-систем різних виробників (РФ, США, Німеччина) для виявлення антитіл класів М і G (IgM, IgG) в сироватках крові хворих до вірусу кліщового енцефаліту (ВКЕ) та збудника ІКБ з метою визначення доцільності подальшого їх використання в Україні.

Визначити динаміку утворення специфічних імуноглобулінів - IgM та IgG при зазначених інфекціях для вибору оптимальних термінів відбору взірців крові для серологічного обстеження хворих.

Встановити частку моно- і мікст-інфекцій, викликаних ВКЕ і бореліями, на підставі серологічних обстежень хворих із сезонними гарячковими станами.

Визначити закономірності прихованого епідемічного поширення збудників КЕ та ІКБ шляхом серологічного моніторингу сукупного населення.

Визначити показання до серологічного обстеження хворих залежно від клініко-епідеміологічних особливостей КЕ та ІКБ на сучасному етапі для вибору тактики лабораторної верифікації діагнозу цих інфекцій.

Розробити методичні підходи до лабораторної діагностики на догоспітальному та госпітальному етапах надання медико-профілактичної допомоги хворим на КЕ та ІКБ.

Об'єкт дослідження: ефективність серологічного методу дослідження - імуно-ферментного аналізу (ІФА) із порівнянням тест-систем різних виробників для діагностики КЕ та верифікації діагнозу ІКБ.

Предмет дослідження: хворі на гарячкові стани нез'ясованого генезу, здорове населення з ендемічних щодо КЕ та ІКБ територій; тест-системи для ІФА.

Методи дослідження - серологічний - ІФА для виявлення IgM та IgG у сироватках крові хворих із гарячкою і здорових осіб; молекулярно-генетичний - ПЛР; описово-оціночні, аналітичні, статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено порівняльне вивчення діагностичних тест-систем різних виробників для серологічної діагностики КЕ та ІКБ з оцінкою їх придатності до використання в Україні. Найбільша кількість позитивних результатів отримана при використанні “IBL” тест-системи як для виявлення IgM так і IgG проти ВКЕ.

Із використанням ІФА проведено лабораторне обстеження хворих на сезонні гарячкові стани, що відповідали стандартам визначення випадку хвороби за принципом синдромального нагляду. Вибрані критерії синдромального нагляду ВООЗ виявилися коректними для Закарпаття.

Уперше в інфекційних стаціонарах серед пацієнтів із гарячкою в сезонний період було визначено частку КЕ та ІКБ у структурі сезонних гарячкових станів на території Закарпатської області. Частку осіб, що мали АТ лише до ВКЕ або борелій виявлено у (11,6±1,2) % і (59,4±2,9) % хворих відповідно, а поєднане інфікування цими збудниками - у (13,5±2,0) % хворих.

Визначено клініко-епідеміологічні особливості ІКБ та КЕ на сучасному етапі, в тому числі показники поширеності, захворюваності, особливості територіального розподілу і групи ризику, що уражені збудниками, які передаються кліщами.

Науково обґрунтовано і розроблено методичні підходи лабораторної діагностики “кліщових” трансмісивних інфекцій - КЕ та ІКБ на догоспітальному і госпітальному етапах надання медико-профілактичної допомоги населенню України.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі одержаних результатів обґрунтовано показання до верифікації факультативно-трансмісивних “кліщових” інфекцій на підставі визначення клініко-епідеміологічних особливостей перебігу КЕ і ІКБ на сучасному етапі.

Визначено придатність до використання тест-систем для ІФА різних виробників при здійсненні лабораторного моніторингу КЕ та ІКБ в Україні.

Визначено критерії і терміни відбору сироваток сезонних хворих із гарячкою для серологічних обстежень на КЕ та ІКБ з метою оптимізації обсягів лабораторних досліджень.

Проведено оцінку ризиків ураження населення збудниками трансмісивних “кліщових” інфекцій для приведення у відповідність до реальної ситуації системи профілактичних і протиепідемічних заходів.

Обґрунтовано критерії синдромального нагляду для своєчасної специфічної терапії на різних рівнях та етапах надання медичної допомоги хворим на КЕ та ІКБ.

Отримані результати впроваджені у навчальний процес кафедр епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кафедр інфекційних хвороб та епідеміології Харківського національного медичного університету, Сумського державного університету, Вищого державного навчального закладу “Українська медична стоматологічна академія”, а також у практику санітарно-епідеміологічної служби м. Харкова, Закарпатської, Волинської та Львівської областей.

Особистий внесок здобувача. Усі результати теоретичних та серологічних досліджень автор отримала особисто. Узагальнення та аналіз отриманих результатів, оформлення дисертаційної роботи, а також усі висновки дисертаційної роботи належать автору. Автором проведений пошук, збір і аналіз літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів із питань лабораторної діагностики КЕ та ІКБ, їх поширеності, клініко-епідеміологічних особливостей, а також профілактичних заходів щодо них. Автор безпосередньо тричі приймала участь у експедиційних дослідженнях у Закарпатській області з метою забору сироваток крові, збору бази даних. Дисертантом особисто проаналізовано епідеміологічні і клінічні карти обстеження сезонних хворих із гарячкою, визначено клініко-епідеміологічні особливості КЕ та ІКБ на теренах заходу України за останні роки. Методом ІФА досліджено взірці сироваток крові для виявлення антитіл класу IgM та IgG: на КЕ - від 655 гарячкових хворих і 265 здорових осіб, на ІКБ - від 281 хворого і 697 здорових осіб. Проведено порівняльну оцінку чутливості та доцільності використання тест-систем для ІФА різних виробників при серологічній діагностиці КЕ і бореліозів у шести районах західної території України. Автором сформована комп'ютерна база даних, проведено узагальнення й статистичну обробку результатів та їхній аналіз із обрахуванням показників, які характеризують циркуляцію збудників КЕ та ІКБ серед людей.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи було представлено на VIІІ Конгресі СФУЛТ (Львів, 2000 р.), науково-практичній конференції (НПК) і пленумі Асоціації інфекціоністів України “Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб” (Львів, 2000 р.), 7-му Міжнародному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2003 р.), НПК інфекціоністів України “Особливо небезпечні інфекції” (Ужгород, 2003 р.), Міжнародній НПК “Актуальні питання боротьби з інфекційними хворобами” (Харків, 2003 р.), 1-й Міжнародній НПК “Специфічна діагностика інфекційних хвороб” (Київ, 2004 р.), спільному засіданні асоціації інфекціоністів та наукового медичного товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів Закарпатської області (Ужгород, 2004 р.) - усне повідомлення, VІІ Міжнародній НПК студентів, аспірантів і молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 2004 р.), 8-му Міжнародному конгресі студентів та молодих учених (Тернопіль, 2004 р.), XIV з'їзді мікробіологів, епідеміологів та паразитологів (Полтава, 2005 р.), Всеросійській НПК “Нейроінфекції” (Санкт-Петербург, 2005 р.), НПК і пленумі Асоціації інфекціоністів України “Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб” (Тернопіль, 2005 р.), НПК з питань особливо небезпечних інфекцій, біологічної безпеки та протидії біологічному тероризму (Іллічівськ, 2005 р.), НПК з міжнародною участю “Інфекційні хвороби на межі тисячоліть” (Чернівці, 2005 р.), International Conference on Emerging Infectious Diseases, 2006 (Атланта, 2006 р.), НПК з міжнародною участю “Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни” (Львів, 2006 р.), ХІ Конгресі СФУЛТ (Полтава, 2006 р.), VII з'їзді інфекціоністів України “Інфекційні хвороби - загальномедична проблема” (Миргород, 2006 р.), нараді-семінарі з актуальних питань профілактики зооантропонозних, природновогнищевих хвороб та режиму біобезпеки в лабораторіях (Дніпропетровськ, 2006); IX съезде Всероссийского научно-практического объединения эпидемиологов, микробиологов и паразитологов “Итоги и перспективы обеспечения эпидемического благополучия населения Российской федерации” (Москва, 2007), V Міжнародній НПК „Біоресурси і віруси” (Київ, 2007), нараді-семінарі „Актуальні проблеми профілактики особливо небезпечних інфекцій та біологічної безпеки” (Одеса, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 28 друкованих робіт, з яких 4 статті у наукових фахових журналах та збірниках праць, визначених ВАК України, 24 публікації у матеріалах і тезах з'їздів, конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 7 розділів, висновків, містить 24 таблиці та 30 рисунків, викладено на 174 сторінках, список використаних джерел складається із 256 найменувань.

основний зміст роботи

Огляд літератури. Представлено дані щодо екології збудників інфекційних захворювань у людини, які передаються кліщами - КЕ та ІКБ, їх медико-соціального значення та актуальності у світі й Україні. Висвітлено питання біоценотичних зв'язків при змішаних “кліщових” природно-осередкових інфекціях, які важливі при організації моніторингу цих захворювань. Окремо висвітлені питання лабораторної діагностики КЕ та ІКБ в історичному аспекті та на сучасному етапі. Проаналізовано сучасні підходи до верифікації діагнозу КЕ та ІКБ.

Матеріали і методи дослідження. Вибір щодо проведення досліджень у Закарпатській області був зумовлений особливостями регіону: давно сформовані та підтверджені природні осередки КЕ, а віднедавна - і хвороби Лайма (ХЛ), що дозволяло сформувати і виявити статистично достовірні групи хворих на КЕ та ІКБ для досягнення поставленої в роботі мети.

Лабораторне підтвердження діагнозу КЕ й ІКБ здійснювалося з використанням ІФА для виявлення антитіл IgM та IgG до ВКЕ та борелій. Обсяги проведених досліджень представлено у таблиці 1.

Дослідження на наявність IgM і IgG до ВКЕ проводилися з використанням трьох тест-систем: “N-3” (виробництво США), “IBL” (виробництво Німеччини) та “Vektor-best” (виробництво РФ), а до B.burgdorferі s.l. (Bbsl) - тест-системи “R-Biopharm AG” (виробництво Німеччини) відповідно до методик, зазначених в інструкціях до використання конкретної тест-системи. Інтерпретація результатів проводилася згідно з рекомендаціями Центру контролю за хворобами, Атланта, США (CDC, 1995) і рекомендаціями виробників діагностичних тест-систем.

Серологічну діагностику проводили при виконанні досліджень за принципами госпітального нагляду за хворими із нез'ясованими гарячковими станами частково у паралельному титруванні парних сироваток із використанням трьох тест-систем і при когортних дослідженнях серед населення ендемічних територій.

Лабораторно обстежувалися хворі, які клінічно відповідали стандарту визначення випадків ураження ВКЕ і бореліями, а також дали добровільну згоду на обстеження після ознайомлення із метою забору матеріалу і засвідчили це підписом в “Інформованій формі згоди участі у дослідженнях”, як того вимагає Гельсінська угода і стандарти ВООЗ із дотримання прав пацієнтів, залучених у дослідження.

Таблиця 1

Обсяги серологічних досліджень

У роботі вирішено актуальну наукову задачу - удосконалено лабораторну діагностику КЕ та ІКБ на догоспітальному і госпітальному етапах надання медико-профілактичної допомоги хворим на сезонні гарячкові стани нез'ясованого ґенезу, доведено ефективність сучасних стандартів ВООЗ верифікації діагнозу „кліщових” трансмісивних захворювань, визначено зміни розвитку епідемічного процесу при них і розроблено алгоритм стандартного порядку дій лабораторної ланки моніторингу зазначених інфекцій, що має важливе практичне значення.

1. При обстеженні методом ІФА на АТ IgM і IgG проти ВКЕ хворих із гарячкою і здорового населення Закарпатської області встановлено, що із трьох використаних тест-систем виробництва РФ („Вектор-бест”), США („N-3”), Німеччини („IBL”) найвищу чутливість виявила тест-система „IBL”, що, ймовірно, пов'язано з її антигенною відповідністю до циркулюючих генотипів вірусів КЕ у природних осередках на заході України. Специфічність результатів титрування взірців сироваток крові підтверджено в ПЛР.

2. Оптимальними термінами забору першого взірця сироватки крові є 4-9-й дні від появи клінічних проявів КЕ, коли IgM виявляються у (54,2±1,9) % - (90,4±1,1) % хворих відповідно. На 7-10-й день від забору першої сироватки крові доцільним є повторний забір взірця для дослідження на наявність специфічних IgM з використанням „IBL” тест-системи. Аналіз динаміки синтезу специфічних антибореліозних АТ показав, що у (57,5±2,9) % пацієнтів вони виявлялися на 5-й день, у (77,9±2,4) % - на 8-ий день захворювання. Отримані результати свідчать, що ймовірність лабораторного підтвердження бореліозу від 4-го дня з моменту початку гарячкового стану суттєво зростає і від цього дня забір крові для серологічних досліджень є найраціональнішим. Повторне дослідження на IgG повинно проводитися не раніше 14-го дня.

3. За результатами серологічних обстежень встановлено високу частку КЕ та ІКБ у структурі гарячкових захворювань нез'ясованого генезу, що виявлялися у вигляді моно-, та мікст-інфекції. Так, виявлено АТ лише до ВКЕ або борелій у (11,6±1,2) % і (59,4±2,9) % хворих відповідно, а поєднане інфікування цими збудниками - у (13,5±2,0) % хворих. Встановлено високі інтенсивні показники захворюваності на КЕ та ІКБ, що коливалися на різних територіях у межах 2,7-25,9 і 7,1- 92,2 на 100 тис. населення відповідно.

4. За даними серологічного моніторингу здорового населення виявлено високий імунний прошарок до ВКЕ та борелій, рівень якого залежав від ландшафтної зони: в гірській місцевості показник ураженості населення ВКЕ становив (22,9±3,6) %, на рівнині - (0,7±0,7) %; для ІКБ аналогічні показники склали (36,5±3,6) % (2005 р.), (16,4±2,8) % (2006 р.) і (13,1±2,4) % (2005 р.), (7,8±2,0) % (2006 р.) відповідно. Отримані результати свідчать про інтенсивну циркуляцію обох збудників „кліщових” інфекцій серед населення, а відсутність верифікації діагнозу захворювань зумовлює скритий характер розвитку епідемічного процесу при КЕ та ІКБ.

5. Вибрані критерії синдромального нагляду ВООЗ виявилися коректними для Закарпаття, і їх можна рекомендувати для використання при скеруванні хворих на лабораторні обстеження на КЕ і ІКБ. Із врахуванням виявлених клініко-епідеміологічних закономірностей, доцільно включити до блоку синдромального нагляду при КЕ та ІКБ ознаки ураження ЦНС, органів дихання та шлунково-кишкового тракту.

6. Розроблено методичні підходи до лабораторної діагностики на догоспітальному та госпітальному етапах надання медико-профілактичної допомоги хворим на КЕ та ІКБ на ендемічних територіях в сучасних умовах.

список наукових праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

(* - особистий внесок здобувача)

1. Виноград І.А., Білецька Г.В., Семенишин О.Б., Василишин З. П., Лозинський І. М., Друль О.С. Актуальні проблеми Лайм-бореліозних артритів в Україні // Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2002. № 2(33). С. 64-67 (* серологічні дослідження сироваток крові хворих, оформлення статті).

2. Василишин З.П. Особливості епідеміології іксодових кліщових бореліозів // Практична медицина. Т.9, №2. 2003. С. 116-119 (* пошук літературних джерел, оформлення статті).

3. Виноград Н.О., Василишин З.П., Грицко Р.Ю. Кліщовий енцефаліт // Інфекційні хвороби. №1. 2005. С. 70-76 (* пошук літературних джерел, серологічні дослідження сироваток крові хворих методом ІФА, оформлення статті).

4. Виноград Н.О., Василишин З.П. Серологічна діагностика кліщового енцефаліту методом імуноферментного аналізу // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. Київ. 2007. Вип.16, Книга 4. С. 632-636 (* серологічні дослідження сироваток крові хворих, узагальнення результатів, оформлення статті).

Статті та тези в інших наукових виданнях:

1. Білецька Г.В., Виноград І.А., Лозинський І.М., Пластунов В.А., Козловський М.М., Семенишин О. Б., Рогочий Є. Г., Василишин З. П. Вивчення епідемічного потенціалу іксодового кліщового бореліозу (хвороби Лайма) та його ролі в інфекційній патології населення України // Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб: Мат. науково-практичної конференції і пленуму інфекціоністів України. Львів, 2000. С. 212-213.

2. Виноград І.А., Білецька Г.В., Лозинський І.М., Козловський М.М., Рогочий Є. Г., Семенишин О. Б., Василишин З. П., Шоломей М.В., Друль О.С. Екологічні аспекти арбовірусів в Україні // Тези доповідей VIII Конгресу світової федерації українських лікарських товариств. Львів; Трускавець, 2000. С. 277-278.

3. Виноград І.А., Білецька Г.В., Лозинський І.М., Семенишин О. Б., Василишин З. П., Рогочий Є. Г. Хвороба Лайма в Україні // Тези доповідей VIII Конгресу світової федерації українських лікарських товариств. Львів. Трускавець, 2000. С. 278.

4. Виноград Н., Василишин З. Особливості організації епіднагляду в рекреаційних зонах Прикарпаття // Тези доповідей VIII Конгресу світової федерації українських лікарських товариств. Львів; Трускавець, 2000. С. 278-279.

5. Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П., Микитюк З.М. Ризик зараження мікст-інфекціями, які передаються кліщами // Аннали Мечніковського інституту. 2003. № 4-5. С. 111.

6. Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. Особливості епідемічного процесу при кліщовому енцефаліті на Львівщині // Аннали Мечніковського інституту. 2003. № 4-5. С. 112-113.

7. Василишин Зоряна. Епідеміологічні особливості хвороби Лайма в Україні // Матеріали 7-го Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. Тернопіль, 2003. С. 299.

8. Василишин Зоряна. Природно-осередкові захворювання на Львівщині // Мат. 8-го Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, приурочений до 150-ліття від дня народження І.Я. Горбачевського. Тернопіль, 2004. С. 239.

9. Василишин З.П., Козак Л.П. Екологія вірусів кліщового енцефаліту на заході України // Екологія. Людина. Суспільство: Мат. VII Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. Київ, 2004. С. 20.

10. Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. Комплексна діагностика сезонних інфекцій // Специфическая диагностика инфекционних болезней: Мат. 1-ї Міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 2004. С. 82-84.

11. Василишин З.П. Біологічні чинники, що визначають тенденції епізоото-епідемічного процесу при кліщовому енцефаліті на теренах заходу України // Тези XIV з'їзду мікробіологів, епідеміологів та паразитологів. Полтава, 2005. С. 187.

12. Виноград Н.О., Василишин З.П., Ірхарт К., Імед М. Західноєвропейський кліщовий енцефаліт: клініка та лікування // Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб: Мат. науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. Тернопіль, 2005. С. 255-256.

13. Виноград Н.О., Василишин З.П., Мохареб І., Ірхарт К. Проблемні питання епідеміологічного нагляду за кліщовим енцефалітом // З питань особливо небезпечних інфекцій, біологічної безпеки та протидії біологічному тероризму: Мат. науково-практичної конференції. Іллічівськ, 2005. С. 179-181.

14. Виноград Н.О., Василишин З.П. Клинико-эпидемиологические особенности болезни Лайма на территории запада Украины // Современное состояние проблемы нейроинфекций: Мат. Всероссийской научно-практической конференции с международным участием к 100-летию со дня рождения А.Г. Панова. Санкт-Петербург, 2005. С. 169.

15. Виноград Н.О., Іархард К., Емед М., Василишин З.П. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту на Закарпатті // Тези XIV з'їзду мікробіологів, епідеміологів та паразитологів. Полтава, 2005. С. 187.

16. Виноград Н.О., Василишин З.П. Клініко-епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту на заході України // Матеріали XI Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств. Полтава, 2006. С. 451.

17. Василишин З.П., Виноград Н.О. Клініко-епідеміологічні особливості іксодового кліщового бореліозу на заході України // Інфекційні хвороби - загальномедична проблема: Тез.VII з'їзду інфекціоністів України. Миргород, 2006. С. 370-371.

18. Василишин З.П., Виноград Н.О. Популяційний імунітет населення Закарпатської області щодо іксодового кліщового бореліозу // Матеріали наради-семінару з актуальних питань епідеміології і профілактики зооантропонозних, природновогнищевих інфекційних хвороб та режиму безпеки у бактеріологічних лабораторіях. Дніпропетровськ, 2006. С. 27-29.

19. N. Vynograd, Z. Vasylyshyn, E. W. Mohareb et al. Tick-borne Dieseases in West Ukraine // International Conference on Emergini Infectious Dieseases 2006. Atlanta (USA), 2006. P. 153.

20. N. О. Vynograd, Z. Vasylyshyn, E. W. Mohareb et al. Epidemiological features of the tick-borne diseases in west-ukrainian region // Cучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни: Зб. Мат. науково-практичної конференції. Львів, 2006. С. 194-195.

21. Emad W. Mohareb, Natalia Vynograd, Sameh Safwat, Zoriana Vasylyshyn, Marshall Monteville, Kenneth Earhart. Prevalence and Incidence of Tick-borne Encephalitis virus in West Ukraine // IDSA. 2006. P. 596.

22. Виноград Н.О., Козак Л.П., Василишин З.П. Оптимизация работы лабораторной сети в системе индикации возбудителей особо опасных инфекций // Итоги и перспективы обеспечения эпидемического благополучия населения Российской федерации: Тез. докладов IX съезда Всероссийского научно-практического объединения эпидемиологов, микробиологов и паразитологов. Москва, 2007. С. 69.

23. Виноград Н.О., Василишин З.П. Особливості епіднагляду в поєднаних природних осередках “кліщових” особливо небезпечних інфекцій // Актуальні проблеми профілактики особливо небезпечних інфекцій та біологічної безпеки: Мат. наради-семінару. Одеса, 2007. С. 25-26.

24. Виноград Н.О., Василишин З.П. Порівняльна ефективність серологічної діагностики кліщового енцефаліту при використанні ІФА тест-систем різних виробників // Біоресурси і віруси: Мат. V Міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 2007. С. 115.

анотація

Василишин З.П. Лабораторна діагностика кліщового енцефаліту та іксодового кліщового бореліозу серед населення ендемічних територій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.06 - вірусологія. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено вивченню питань лабораторної діагностики кліщового енцефаліту (КЕ) та іксодового кліщового бореліозу (ІКБ) серед населення ендемічних територій з використанням імуно-ферментного аналізу (ІФА) на другому рівні надання медико-профілактичної допомоги населенню. У роботі дано оцінку ІФА тест-систем різних виробників (РФ, США, Німеччина) для виявлення антитіл класів IgM та IgG до збудників КЕ й ІКБ. Визначено динаміку утворення специфічних імуноглобулінів класів IgM та IgG при зазначених інфекціях для вибору оптимальних термінів відбору взірців для серологічного обстеження хворих, а також показання до серологічного обстеження хворих залежно від клініко-епідеміологічних особливостей КЕ й ІКБ на сучасному етапі для визначення тактики лабораторного моніторингу цих інфекцій. Встановлено частку моно- і мікст-інфекцій, викликаних ВКЕ і бореліями, на підставі серологічних обстежень хворих на сезонні гарячкові стани. Охарактеризовано закономірності прихованого епідемічного поширення збудників КЕ та ІКБ шляхом лабораторного моніторингу сукупного населення. Доведено ефективність серологічної діагностики КЕ та ІКБ у сезонних хворих із гарячкою методом ІФА на ендемічних територіях. Розроблено методичні підходи до лабораторної діагностики “кліщових інфекцій” серед населення ендемічних територій.

Ключові слова: кліщовий енцефаліт; іксодовий кліщовий бореліоз; лабораторна діагностика.