Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ СЛАБОЗОРИХ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

РЕДЬКА ІРИНА ВАСИЛІВНА

УДК 612.17 + 612.216 : 617.751.9 - 053.4

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фізіології людини і тварин Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор педагогічних наук,

кандидат біологічних наук, професор

Шмалєй Світлана Вікторівна

Херсонській державний університет МОН України,

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Воробйова Тамара Михайлівна

Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», м. Харків,

завідувач лабораторії нейрофізіології та імунології

доктор медичних наук, професор

Плиска Олександр Іванович

Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова МОН України, м. Київ,

завідувач кафедри анатомії, фізіології та шкільної гігієни

Захист відбудеться “18” лютого 2009 року о 1515 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.17 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна МОН України (61007, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 3-15)

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна МОН України за адресою: 61007, м. Харків, пл. Свободи, 4

Автореферат розісланий “05” січня 2009 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Дзюба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сенсорне середовище є необхідною умовою нормального росту та розвитку дитини, а повне або часткове виключення зорового аналізатора ускладнює становлення інтегративно-координаційної діяльності мозку.

Сліпота та слабозорість є важливою медико-соціальною проблемою, оскільки в останні десятиріччя спостерігається прогресування офтальмологічної патології (Крижанoвська Т.В., 2002; Марунич В.В., 2002; Гайдай И.В., 2003; Даниленко Г.М., 2003; Риков О.С. та ін., 2005; Іпатов А.В. та ін., 2006; Нероев В.В. и др. 2007). Так, у дошкільних навчальних закладах України виховується понад 8000 слабозорих дітей дошкільного віку.

Нормальний розвиток дитини обумовлений взаємозв'язком діяльності специфічних, неспецифічних та асоціативних структур мозку, що забезпечують формування адаптивної поведінки (Бехтерева Н.П., 1988; Хьюбел Д., 1990; Батуєв О.С., 2005). Обмеження сенсорної аферентації зумовлює формування емоційного стресу (Ведяев Ф.П., Воробьева Т.М., 1983; Майоров О.Ю., 1989; Солнцева Л.И., 2000), що має особливе значення для слабозорих дітей старшого дошкільного віку (5-6 років) (Махортова Г.Х, 1996; Скрипник Т. та ін., 2003; Таран О.П., 2006). Слабозорість супроводжується виникненням стійких негативних емоційних станів (Смурова Т.С., 1999; Ляпидевский С.С., 2000; Некрасова І.М., 2002), які на фоні функціональної незрілості нервової системи та несформованості емоційно-вольової сфери створюють передумови невротизації з подальшим розвитком психосоматичних розладів (Феоктистова В.А., 1993; Гудонис В.П., 1999).

Відповідно до теорії функціональних систем (Анохин П.К., 1975), зниження аферентації веде до змін у взаємовідносинах організму та навколишнього середовища, а ці зміни викликають енергетично витратний перехід на інший функціональний рівень взаємопов'язаних систем (Анохин П.К., 1975; Судаков К.В., 2000; Фильчикова Л.И., 2000). Оскільки джерелом енергії в організмі є окисно-відновні реакції, то обмеження зорової аферентації, імовірно, позначиться на функціональному стані систем організму, які виконують киснево-транспортну функцію. До таких систем належать серцево-судинна та дихальна системи, які певні фахівці (Колчинская А.З., 1969; Кассирский Г.И. и др., 1990; Ширяева И.С. и др., 2000; Ярошенко Ю.Т., 2005) об'єднують в єдину кардіореспіраторну функціональну систему.

У сучасній педагогіці (Пічугіна Т.В., 2001; Гончаренко М.С. и др., 2003; Коткова Л.Ю., 2005; Картава Ю.А., 2006; Ишмуратова Р.М., 2007; Шмалєй С.В., 2007 тощо) та психології (Амирова С.К., 1991; Мізрахі В.М., 1998; Мустафаєв Г.Ю., 1999; Синьова Є.П., 2002 тощо) інтенсивно досліджуються питання виховання та навчання сліпих і слабозорих, а спеціальні медико-біологічні дослідження людей з вадами аналізаторних систем стосуються переважно клінічних випадків. Однак, аналіз літературних даних виявив, що діти та підлітки з вадами зору характеризуються відставанням в фізичному розвитку та фізичній підготовленості (Афанасьев В.Ф., 1975; Полынкин В.С., 1979; Касаткин Л.Ф., 1983; Ковалев В.А., 1984; Сермеев Б.В., 1987; Азарян Р.Н., 1989; Долинский Б.Т., 1992; Маллаев Д.Ф., 1992; Аветисов Э.С. и др., 1993; Харченко Л.В., 1999; Дичко В.В., 2000; Силантьєв Д.О., 2001), значними змінами електричної активності головного мозку та невідповідністю показників ЕЕГ віковій нормі (Новикова Н.А., 1966; Григорьева Л.П., 1983; Толстова В.А. и др., 1996; Хацуков Б.Х. и др., 2000; Рожкова Л.А., 2002; Кураев Г.А. и др., 2003), перерозподілом церебрального кровообігу у більшості школярів з вадами зору (Хацуков Б.Х. и др., 2000; Щербина Т.І., 2005; Пыльцина Н.Ю., 2007); зниженням функціональних резервів дихальної системи у слабозорих дітей молодшого шкільного віку та підлітків (Хацуков Б.Х. и др., 2000; Щербина Т.І., 2005; Макарова И.М., 2006; Шульпина В.П., 2006).

Стосовно слабозорих дітей дошкільного віку існують лише поодинокі відомості про особливості системної гемодинаміки та варіабельності серцевого ритму (за Р.М. Баєвським) в умовах відносного спокою та за умов локального статичного навантаження (Пястолова Н.Б., 2001; Кокарева Е.Г., 2002, 2007), про стан мозкового кровообігу (Кураев Г.А., 2003). Однак, методичні підходи, що використані в цих дослідженнях, не дозволяють в повній мірі розкрити закономірності функціонування та резервні можливості кардіореспіраторної системи, оцінити стан її регуляції у слабозорих дітей дошкільного віку.

З метою вирішення проблеми відновлення, зміцнення та збереження здоров'я слабозорих дітей дошкільного віку дослідження функціонального стану та функціональних резервів кардіореспіраторної системи слабозорих дітей дошкільного віку є актуальним та своєчасним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно з науково-дослідною темою лабораторії психофізіології кафедри фізіології людини і тварин Інституту природознавства Херсонського державного університету “Дослідження фізіологічних показників функціональних систем людей із особливими потребами” (№ державної реєстрації 0105U007479).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - з'ясувати функціональні особливості кардіореспіраторної системи слабозорих дітей дошкільного віку.

Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:

1. Визначити характеристики дихальної системи слабозорих дітей дошкільного віку в умовах відносного спокою;

2. Виявити особливості функціонального стану серцево-судинної системи слабозорих дітей дошкільного віку в умовах відносного спокою та при фізичних навантаженнях;

3. Дослідити реактивність систем вегетативної регуляції серцевого ритму та вегетативного забезпечення фізичної діяльності слабозорих дітей дошкільного віку;

4. Визначити показники функціональних резервів серцево-судинної системи слабозорих дітей дошкільного віку;

5. Провести кореляційний аналіз між показниками кардіореспіраторної системи слабозорих дітей дошкільного віку.

Об'єкт дослідження - функціональний стан кардіореспіраторної системи слабозорих дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження - функціональні показники серцево-судинної та дихальної систем в умовах відносного спокою та при фізичних навантаженнях у слабозорих дітей дошкільного віку.

Методи дослідження: дослідження функціонального стану дихальної системи здійснювалося з використанням спірографії, спірометрії, гіпоксичних проб; методи дослідження функціонального стану серцево-судинної системи включали пульсометрію, тонометрію, електрокардіографію, ехокардіографію, реоенцефалографію та аналіз варіабельності серцевого ритму, які використовувалися як в умовах відносного спокою, так і при фізичних навантаженнях (активний тілт-тест, одноступеневий степ-тест).

Функціональні методи дослідження застосовані відповідно до загальноприйнятих норм медико-біологічної етики.

З метою об'єктивізації отриманих даних використані методи математичної статистики (варіаційна статистика, критерій Шапіро-Уілка, критерій Левіна, t-критерій Ст'юдента, U-критерій Вілкоксона-Манна-Уітні, медіанний тест, одновибірковий T-критерій Вілкоксона, H-критерій Крускала-Уоліса, кореляційний аналіз за Спірменом) на персональному комп'ютері з використанням пакетів прикладних програм Microsoft Excel (2000) та STATISTICA 5.5 for Windows.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено наступні особливості кардіореспіраторної системи слабозорих дітей дошкільного віку: прояви гіпервентиляції та зниження резервних можливостей дихальної системи; зменшення діаметру аортального клапану та правого шлуночка; посилення скоротливої функції міокарда при відносному спокої; ознаки гіпокінетичного типу кровообігу; зниження економічного режиму діяльності серця; зниження гемодинамічної та вегетативної реактивності; збільшення питомої ваги парасимпатичних впливів на серце; високий рівень активації лімбіко-неокортикальних механізмів управління серцевим ритмом; перерозподіл церебральної гемодинаміки за рахунок підвищення тонусу регіональних судин артеріального типу середнього калібру у каротидному басейні та зниження тонусу магістральних судин артеріального типу у вертебро-базилярному басейні. У роботі вперше представлено статеві відмінності церебральної гемодинаміки слабозорих дітей дошкільного віку. Виявлено нетипові реакції системної гемодинаміки при динамічному фізичному навантаженні: підвищення артеріального тиску й загального периферичного судинного опору та зниження систолічного і хвилинного об'ємів крові.

Вперше показано достовірні характерологічні портретні розходження функціонального стану кардіореспіраторної системи слабозорих і нормальнозорих дітей дошкільного віку.

Отримані результати розширюють уявлення про фізіологічні механізми регуляції та адаптації кардіореспіраторної системи в онтогенезі.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені особливості функціонального стану кардіореспіраторної системи слабозорих дітей дошкільного віку є необхідним науковим підґрунтям розробки адекватних медико-біологічних та психолого-педагогічних реабілітаційних і корекційно-розвиваючих програм для дітей з вадами зору.

Результати дисертаційної роботи включено в лекційні та практичні курси Інституту природознавства Херсонського державного університету «Фізіологія людини і тварин», «Валеологія», «Біологія індивідуального розвитку», «Фізіологічні основи фізичної культури», «Фізична реабілітація при захворюваннях нервової системи», «Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів», «Соціальна фізіологія», які викладаються на напрямах підготовки “Біологія”, “Здоров'я людини” та “Корекційна освіта”.

Дані використовуються при обґрунтуванні оздоровчо-методичних рекомендацій для дітей дошкільного віку спеціалізованих навчальних закладів м. Херсона.

Особистий внесок здобувача. Аналіз сучасної наукової та науково-методичної літератури з тематики дослідження, розробка схеми експериментального дослідження та підбір приладних методик здійснені автором повністю самостійно. Функціональні дослідження з використанням методів спірометрії, спірографії, пульсометрії, тонометрії, електрокардіографії, ехокардіографії, реоенцефалограії, аналізу варіабельності серцевого ритму, а також всіх функціональних проб проведені самостійно. Статистична та математична обробка, аналіз та узагальнення емпіричного матеріалу здійснені автором самостійно.

У роботі не використані ідеї та розробки, які б належали іншим авторам. Спільно з науковим керівником роботи визначені напрям, підходи та об'єми дисертаційного дослідження. Співавтори статей Шмалєй С.В. приймала участь в обговоренні отриманих результатів, Щербина Т.І. приймала участь у дослідженнях функціонального стану серцево-судинної системи слабозорих дітей молодшого шкільного віку, Вишневська Л.В. та Баєва О.В. розробляли практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати та висновки, що сформульовані в дисертаційній роботі, були представлені на Міжнародних наукових конференціях: “Механізми функціонування фізіологічних систем” (Львів, 2006); “Molecular and Physiological Aspects of Regulatory Processes of the Organism UNESCO/PAS” (Краків, Польща, 2007, 2008); Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007); “Біологія: від молекули до біосфери” (Харків, 2007); International Scientific Colloquium “Competences and teacher competence” (Осієк, Хорватія, 2007); “Молодь і поступ біології” (Львів, 2008); “Культура здоров'я як предмет освіти” (Херсон, 2008); Всеукраїнських наукових конференціях: “Теоретичні та практичні проблеми фізичної реабілітації” (Херсон, 2006), “Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку” (Кіровоград, 2007, 2008), “Актуальні питання біології та медицини” (Луганськ, 2007, 2008); “Сучасні питання фізіології та медицини” (Дніпропетровськ, 2007); “Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров'я” (Луганськ, 2008), ІV конференція Українського товариства нейронаук (Слав'янськ, 2008); на звітних конференціях та семінарах професорсько-викладацького складу кафедри фізіології людини і тварин Інституту природознавства Херсонського державного університету (Херсон, 2006-2008).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 5 статей у фахових виданнях, які рекомендовані ВАК за напрямком біологічні науки, 12 статей у інших виданнях та 8 тез доповідей у матеріалах конференцій, симпозіумів та з'їздів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів (огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, аналізу та узагальнення результатів власних досліджень), заключення, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основна частина дисертації викладена на 172 сторінках машинописного тексту та містить 39 таблиць, 22 рисунка. Додатки включають 6 таблиць та 14 рисунків. Бібліографія нараховує 311 літературних джерел, з них 259 кирилицею та 52 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Групи дітей дошкільного віку (4,5-6,5 років) формувалися на базі дитячого садка № 22 для дітей з вадами зору та ясел-садка № 36 м. Херсона: 1) основна група, до складу якої увійшло 75 слабозорих дітей (з них 33 дівчинки та 42 хлопчики); 2) контрольна група, до складу якої увійшло 79 нормальнозорих дітей (з них 36 дівчаток та 43 хлопчика), які за даними медичних карток належали до І-ІІ груп здоров'я. Слабозорі та нормальнозорі діти були порівнювані за основними антропометричними показниками. У структурі офтальмологічної патології дітей основної групи переважали порушення рефракції (переважно гіперметропія та астигматизм) та око-рухового апарату (косоокість).

Функціональні дослідження проводилися на базі відділень функціональної діагностики поліклінік ім. А. і О. Тропіних №№ 1, 2 м. Херсона.

Оцінка функціонального стану дихальної системи здійснювалася на основі показників, отриманих при проведенні спірографії (на АПК “Пульмовент-1” в режимі “Спокійне дихання” та “Режим ЖЄЛ”), спірометрії (за допомогою повітряного спірометра ССП ТУ64-1-2267-77), гіпоксичних проб (проба Штанге, проба Генче) та антропометрії. Визначалися наступні показники: частота дихання (ЧД), дихальний об'єм (ДО), хвилинний об'єм дихання (ХОД), життєва ємність легень (ЖЄЛ), час затримки дихання на вдиху (Твд) та видиху (Твид), екскурсія грудної клітки (ЕГК).

Дослідження функціонального стану серцево-судинної системи в умовах відносного спокою здійснювалося методами:

- тонометрії (за аускультативним методом Короткова). Визначалися показники систолічного (САТ) та діастолічного артеріального тиску (ДАТ), на основі яких додатково розраховувалися пульсовий (ПТ) та середній (АТсер.) артеріальний тиск;

- електрокардіографії (реєструвалися 12 стандартних відведень на електрокардіографі “МІДАС-ЕК1Т”). На основі цих показників розраховувалися частота серцевих скорочень (ЧСС), тривалість коригованого інтервалу Q-T за формулою Базетта, систолічний показник (СП) за формулою Фогельсона-Черногорова та показник анаболічної ефективності роботи серця (ПАЕРС);

- ехокардіографії (М- та В- модальний режим ехокардіографа “ALOKA”). У М-режимі в І стандартній позиції вимірювалися кінцево-діастолічний (КДР) та кінцево-систолічний (КСР) діаметри лівого шлуночка, товщина міжшлуночкової перетинки наприкінці систоли (ТМШПс) та діастоли (ТМШПд), товщина задньої стінки лівого шлуночка наприкінці систоли (ТЗСЛШс) та діастоли (ТЗСЛШд), діаметр правого шлуночка наприкінці діастоли (ДПШ), товщина передньої стінки правого шлуночка (ТПШ). У IV стандартній позиції М-режиму вимірювалися: діаметр кореня аорти (ДАо), передньо-задній розмір лівого передсердя (ДЛП). На основі цих показників розраховувалися: кінцево-діастолічний (КДО) та кінцево-систолічний (КСО) об'єми, маса міокарда лівого шлуночка (ММЛШ) за формулами L. Teichholz (1972), ступінь систолічного стовщення міжшлуночкої перетинки (ДТМШП) та задньої стінки (ДТЗСЛШ) лівого шлуночка, ступінь укорочення передньо-заднього розміру лівого шлуночка (ДS), фракція викиду (ФВ) та індекс рівня внутрішньо-міокардіального напруження (Др);

- аналізу варіабельності серцевого ритму (на АПК “Кардио+”). Аналізувалися 5-хвилинні записи RR інтервалів у ІІ стандартному відведенні з використанням статистичного аналізу, аналізу варіабельності серцевого ритму за Р.М. Баєвським (ширина класу 0,05 с, діапазон вимірювання від 0,5 до 1,5 с) та спектрального аналізу (на основі швидкого перетворення Фур'є та вікна фон Ханна). Розраховувалися медіана (Mean), стандартне відхилення (SDNN), квадратний корінь з суми різниць послідовного ряду кардіоінтервалів (RMSSD), число пар кардіоінтервалів з різницею понад 50 мс (pNN50), коефіцієнт варіації (CVr), мода (Мо), амплітуда моди (АМо), варіаційний розкид (ДХ), індекс напруження (ІН), індекс вегетативної рівноваги (ІВР), вегетативний показник ритму (ВПР), показник адекватності процесів регуляції (ПАПР), сумарна потужність спектру (TP), середня потужність спектру дуже низькочастотного компоненту (VLF), середня потужність спектру низькочастотного компоненту (LF), нормалізована величина потужності спектру низькочастотного компоненту (LFn), середня потужність спектру високочастотного компоненту (HF), нормалізована величина потужності спектру високочастотного компоненту (HFn), індекс вагосимпатичної взаємодії (LF/HF), індекс централізації (IC). На основі показників АМо, ДХ та ІН визначався вихідний вегетативний тонус організму (вегетативний гомеостаз);

- реоенцефалографії (на АПК “Кардио+”) з використанням FM- та ОМ- відведень з правої та лівої сторони. Розраховувалися наступні інтегральні показники: реографічний індекс або амплітуда пульсового артеріального кровонаповнення (А), об'ємна швидкість кровотока (F), показник тонусу магістральних артерій (ТМА), показник сумарного тонусу всіх регіонарних артерій (ТРА), показник тонусу артерій крупного калібру (ТКА), показник тонусу артерій середнього калібру (ТСА), дикротичний індекс (І/А), діастолічний індекс (Д/А), периферичний опір (В/А) та показник передньо-заднього розподілу;

- розрахунку показників системної гемодинаміки: систолічний об'єм крові (СОК) за формулою Старра для дітей, хвилинний об'єм крові (ХОК), загальний периферичний судинний опір (ЗПСО), індекс Робінсона або подвійний добуток (ПД).

Оцінка гемодинамічної та вегетативної реактивності здійснювалася за результатами активного тілт-теста за загальноприйнятим протоколом (Белоконь Н.А. и др., 1987; Михайлов В.М., 2000; Mironova T.F. et al., 2000). Для оцінки ортостатичної проби розраховували: ортостатичний індекс за Б.М. Кушелевським (ОІ) та індекс вегетативної реактивності за І.О. Тупіциним (ІН2/ІН1).

Для оцінки фізичної працездатності, толерантності до фізичного навантаження та особливостей реагування серцево-судинної системи на динамічні фізичні навантаження використаний одноступеневий степ-тест (у модифікації Л.І. Абросимової та співавт., 1978). Діти виконували навантаження потужністю 1 Вт/кг (6 кГм/хв./кг). Після виконання степ-тесту проводилася ехокардіографія за протоколом Е. Picano (1992) та аналіз варіабельності серцевого ритму (аналізувалася ЕКГ 7-12 хвилини періоду реституції).

У стані відносного спокою в положенні сидячи та протягом перших 30 секунд відновлювального періоду після степ-тесту визначалася ЧСС за ЕКГ у ІІ стандартному відведенні. Артеріальний тиск вимірювався аускультативно в перші 30 секунд реституції.

Додатково розраховували: фізичну працездатність (PWC150), максимальне споживання кисню (МСК), питомі МСК та PWC150, кисневий пульс (LPI), індекс ефективності роботи серця (ІЕРС).

Статистична обробка даних здійснювалася на основі розрахунку середнього арифметичного та стандартної похибки середнього арифметичного (М±m) та передбачала: визначення типу розподілу даних (за критерієм Шапіро-Уілка); перевірку гіпотези про рівність дисперсій у порівнюваних групах (за критерієм Левіна); перевірку гіпотези про рівність середніх значень певної ознаки у вибірках дослідження: а) при порівнянні двох незалежних груп використовувалися двовибірковий t-критерій Ст'юдента (для рівних і нерівних дисперсій), U-критерій Вілкоксона-Манна-Уітні (при рівних дисперсіях) й медіанний тест (при нерівних дисперсіях), б) при порівнянні трьох незалежних груп використовувався Н-критерій Крускала-Уоліса й медіанний тест; в) при порівнянні зв'язаних груп даних використовувалися одновибіркові t-критерій Ст'юдента та Т-критерій Вілкоксона; перевірка гіпотези про відсутність відмінностей у долях дітей при розподілі за якісними градаціями досліджуваної ознаки на основі t-критерію Ст'юдента для якісних ознак; встановлення взаємозв'язків між параметрами за допомогою непараметричного коефіцієнту рангової кореляції Спірмена: визначалася сила кореляцій (0?rs?0,3 - низькі, 0,31? rs?0,5 - помірні, 0,51? rs?0,7 - значні, 0,71? rs?1,0 - високі) та їх статистична значимість (на основі t-критерію Ст'юдента). Аналіз розходжень у кореляційній структурі здійснювався на основі статистичнозначимих коефіцієнтів кореляції (р?0,05) та розрахунку коефіцієнту лабілізації (КЛ) та показника кореляційного розходження (ПКР). Відмінності, отримані методом парних порівнянь, вважалися вірогідними при р?0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Оцінка кардіореспіраторної системи слабозорих дітей дошкільного віку в умовах відносного спокою. Встановлено, що у слабозорих дітей дошкільного віку, порівняно з нормальнозорими однолітками, спостерігалося зниження ДО (на 0,12 л, р>0,05), ХОД (на 1,27 л, р>0,05), ЖЄЛ (на 0,07 л, р?0,05), часу затримки дихання на вдиху (на 3,44 с, у слабозорих дівчаток р?0,05) та на вдиху (на 1,98 с, р>0,05), ЕГК (на 0,25 см, р>0,05), а також підвищення ЧД (на 5,36 раз/хв., р>0,05). У переважної більшості слабозорих дітей спостерігалася висока ЧД (відповідно 72,00% та 45,57%, р?0,01), причому частіше спостерігалося різке підвищення ЧД (понад 36 раз/хв.). У 12,00% слабозорих та 6,33% нормальнозорих (р>0,05) дітей показники ЖЄЛ не відповідали віковій нормі. Отже, дихальна система слабозорих дітей дошкільного віку має ознаки гіпервентиляції та зниження резервних можливостей.

Виявлено, що системна гемодинаміка слабозорих дітей в умовах відносного спокою характеризувалася нижчими показниками ЧСС (на 3,99 уд/хв., р>0,05), ПТ (на 2,19 мм рт.ст., р>0,05), СОК (на 3,83 мл, р>0,05) та ХОК (0,47 л/хв., р?0,05), УІ (на 6,47 мл/м2, р?0,05) та СІ (на 0,71 л/хв.•м-2, р?0,01), ПД (на 0,27 у.о., р>0,05) та підвищенням САТ (на 2,59 мм рт.ст., р>0,05), ДАТ (на 4,89 мм рт.ст., р?0,01), АТсер. (на 4,16 мм рт.ст., р?0,05) та ЗПСО (на 345,13 дин·с·см-5, р?0,01). У слабозорих дітей (рис. 1), частіше, ніж у нормальнозорих дітей, спостерігався гіпокінетичний тип кровообігу (відповідно, 36,00% та 17,72%, р?0,01). Зазначені особливості системної гемодинаміки достовірно притаманні слабозорим хлопчикам.

Ехокардіографічне обстеження виявило, що у слабозорих дітей дошкільного віку в умовах відносного спокою спостерігалися суттєво вищі, порівняно з нормальнозорими, значення ТМШПс (р?0,05), ТЗСЛШс (р?0,05) та ДТЗСЛШ (у хлопчиків р?0,05), на фоні практично однакових значень КДР і КДО, КСР і КСО, ТМШПд, ТЗСЛШд, ДS і ФВ, ДТМШП, Др (з тенденцією до їх підвищення), що свідчить про посилення скоротливої здатності міокарда у слабозорих дітей, яке не супроводжувалося збільшенням СОК. Така картина морфо-функціональних показників серця відповідно до рівняння Лапласа свідчить про виражене післянавантаження на серце у слабозорих дітей. У слабозорих дітей спостерігалося суттєве зменшення ДАК (р?0,01) на фоні дещо більшого ДАо (р>0,05), що, імовірно, і є однією з причин зростання післянавантаження на серце. У 10,67% слабозорих дітей виявлені малі аномалії серця у вигляді додаткових хорд (у 6,67%) та пролапсу мітрального клапану І ст. (у 4,00%), чого не спостерігалося у нормальнозорих дітей.

Аналіз кореляційних взаємозв'язків між ехокардіографічними показниками виявив збільшення кількості зв'язків (р?0,001) та посилення портретних розходжень у слабозорих хлопчиків, порівняно з нормальнозорими, що свідчить про перебудову внутрішньосистемної взаємодії між морфо-функціональними показниками їх серця та про функціонування серця в більш напруженому режимі.

За даними ЕКГ встановлено особливості біоелектричної активності серця слабозорих дітей, які виявлялися подовженням зубця Т та абсолютного і коригованого інтервалу QT. Виявлені зміни ЕКГ свідчать про збільшення тривалості електричної систоли та зниження економічності роботи серця, що узгоджується з величинами ПАЕРС та СП. У порівнянні з віковою нормою виявлено подовження інтервалу QT у 14,67% слабозорих дітей, що свідчить про порушення процесів реполяризації в міокарді шлуночків серця. У слабозорих дітей значно знижена амплітуда зубця S (р?0,001) та частіше виявлялася електрична альтернація комплексу QRS.

Кореляційний аналіз виявив, що портретні розходження у кореляційній структурі електрокардіографічних параметрів слабозорих і нормальнозорих дітей полягають у тому, що у слабозорих дітей з'являються додаткові кореляційні взаємозв'язки переважно з компонентами і. PQ, тоді як у нормальнозорих дітей збільшується кількість кореляційних взаємозв'язків з компонентами і. QT. Можливо, такі портретні розходження пов'язані з відмінностями у вегетативних регулюючих впливах на серцеву діяльність.

За даними аналізу варіабельності серцевого ритму встановлено, що у слабозорих хлопчиків (рис. 2) значно частіше, ніж у нормальнозорих хлопчиків, спостерігався зсув вегетативної рівноваги в бік ваготонії (відповідно 38,10% та 16,28%, р?0,01).

З'ясовано, що у слабозорих дітей-ейтоніків нижчий, ніж у нормальнозорих, показник ПАПР (р?0,05), що свідчить про більше залучення нейрогуморальних механізмів впливу центрального контуру на автономний контур управління серцевим ритмом.

У слабозорих дітей-симпатикотоніків, порівняно з контрольною групою, нижчі величини LF (р?0,05), LFn (р?0,05) та LF/НF (р?0,05) та вищі значення НFn (р?0,05). Це поряд із зниженням АМо, ПАПР та ТР (р>0,05) при дещо вищих значеннях Мо (р>0,05) може свідчити про зниження регулюючих впливів на серце вазомоторного центру. Натомість посилюється активність центрів гіпоталамо-гіпофізарного рівня, що пов'язано з активацією нейрогуморальних механізмів регуляції.

При ваготонії найбільші відмінності ВСР у слабозорих дітей, порівняно з нормальнозорими, спостерігалися у слабозорих хлопчиків. Так, у слабозорих хлопчиків-ваготоніків статистично нижчі значення показників CVr (р?0,05) та ДХ (р?0,01) та вищі значення показників ІВР (р?0,01), ВПР (р?0,05) та ІН (р?0,05). Отже, виявлена більш виражена активність лімбіко-неокортикальних механізмів управління серцевим ритмом та зростання ролі нервових механізмів в регуляції серцевої діяльності.

З'ясовано, що у дошкільному віці за умов обмеженої зорової аферентації у дітей обох статей з'являються такі спільні кореляційні взаємозв'язки між параметрами ВСР як: Mean-TP, Mean-VLF, pNN50-HF, RMSSD-TP, Mean---IC, TP---ПАПР, LF---HF, LF---IC.

Отже, у слабозорих дітей спостерігалося більше напруження механізмів регуляції та активізація лімбіко-неокортикальних механізмів регуляції серцевого ритму, причому ці особливості ВСР значно виражені при зміщенні вегетативного балансу в бік ваготонії.

Показано, що церебральна гемодинаміка слабозорих дітей дошкільного віку в умовах відносного спокою має ряд особливостей (табл. 1). У слабозорих дітей виявлено збільшення випадків підвищення ТРА в каротидному басейні та лівій гемісфері вертебро-базилярного басейну; підвищення ТСА у каротидному басейні; зниження тонусу судин венозного типу дрібного калібру у лівій гемісфері обох судинних басейнів; зниження артеріального кровонаповнення та гіповолемії у дівчаток в каротидному басейні та підвищення артеріального кровонаповненя та гіперволемії у вертебро-базилярному басейні правої (у дівчаток) та лівої (у хлопчиків) гемісфер. У слабозорих хлопчиків найбільші зміни церебральної гемодинаміки спостерігалися у вертебро-базилярному басейні, а у слабозорих дівчаток - у каротидному басейні.

Найбільші розходження у кореляційній структурі реоенцефалографічних параметрів слабозорих дітей з нормальнозорими спостерігалися у вертебро-базилярному басейні, особливо, у правій гемісфері.

Гемодинамічне та вегетативне забезпечення фізичних навантажень слабозорих дітей дошкільного віку. Встановлено (рис. 3), що у 46,67% слабозорих дітей (р?0,01) у відповідь на активний тілт-тест переважала гіподіастолічна реакція, тоді як у нормальнозорих дітей у 58,23% спостерігалася адекватна реакція (р?0,001).

Таблиця 1

Показники церебральної гемодинаміки слабозорих дітей дошкільного віку (М±m)

Примітка. Вірогідність відмінностей за U-критерієм Вілкоксона-Манна-Уітні з показниками: ¦ - нормальнозорих дітей, ? - FM-відведення, ¦ - правої гемісфери при ?(¦)(¦) - р?0,05, ??(¦¦)(¦¦) - р?0,01.

З'ясовано, що у слабозорих і нормальнозорих дівчаток переважав гіперсимпатикотнічний тип вегетативної реактивності (відповідно 57,58% та 52,78%, р>0,05). У слабозорих хлопчиків переважав нормальний тип вегетативної реактивності (відповідно 66,67% та 39,53%, р?0,05), тоді як у нормальнозорих хлопчиків - гіперсимпатикотонічний (відповідно 60,47% та 26,19%, р?0,01). Асимпатикотонічний тип виявлений тільки у 7,14% слабозорих хлопчиків.

Оцінка ортостатичного індексу та ІН2/ІН1 виявила зниження (р?0,001) сумарної гемодинамічної та вегетативної реактивності у слабозорих хлопчиків, порівняно з нормальнозорими хлопчиками, тоді як у слабозорих дівчаток суттєвих відмінностей з нормальнозорими не виявлено (р>0,05).

Встановлено, що системна гемодинаміка слабозорих дітей дошкільного віку, особливо хлопчиків, характеризувалася менш адекватною реакцією на дозоване динамічне навантаження, що виявлялося у: підвищенні у переважної більшості слабозорих дітей САТ (р?0,05), ДАТ (р>0,05), АТсер. (р>0,05) та зниженні ПТ (р>0,05), причому спостерігалися значні прирости цих параметрів; більш вираженій хронотропній реакції на навантаження (р?0,05); більшому прирості показника ПД (р?0,05); нижчому ІЕРС (р?0,01); більшій кількості випадків зниження СОК і УІ (53,33% та 39,24%, р=0,08) та ХОК і СІ (відповідно у 22,67% та 10,13%, р?0,05) у відповідь на навантаження; підвищенні ЗПСО, яке спостерігалося у 47,62% слабозорих хлопчиків (р?0,01). Про зниження функціональних резервів серцево-судинної системи також свідчить зниження показників питомої фізичної працездатності (р?0,05) та МСК (р?0,01) у слабозорих дівчаток та вищі величини кисневого пульсу у всіх слабозорих дітей.

Встановлено, що кардіогемодинаміка слабозорих дітей дошкільного віку характеризувалася менш адекватною реакцією на фізичне навантаження, що виявлялося у: більших абсолютних значеннях КСР і КСО (р?0,01) та ТМШПд (р?0,05); меншому ступеню зменшення КСР і КСО у відповідь на навантаження (р?0,01); меншому прирості ДS та ФВ (р?0,05); ТМШПс та ТЗСЛШс (р?0,05) та ступеню їх систолічного стовщення (р?0,05); більшій кількості випадків незмінності КСР і КСО (р?0,05). Відзначимо, що у слабозорих хлопчиків, порівняно з нормальнозорими хлопчиками, при фізичному навантаженні виявилися вищими показники КДР (р?0,05) та КДО (р?0,01), що на фоні дещо вищих, ніж у нормальнозорих, показників КСР та КСО (р>0,05) може свідчити про зниження насосної функції серця, яке пов'язане з виснаженням механізму компенсації. Отже, у слабозорих дітей фізичне навантаження викликало зниження скоротливої здатності міокарда, що є передвісником розвитку систолічної дисфункції та свідчить про менші функціональні резерви їх серця, які найбільш знижені у слабозорих хлопчиків.

Нормальне вегетативне забезпечення фізичної діяльності спостерігалося у 30,67% слабозорих дітей дошкільного віку, а низьке вегетативне забезпечення фізичної діяльності спостерігалося тільки у 25,33% слабозорих дітей (р?0,001). У слабозорих дітей значно частіше, ніж у нормальнозорих, вегетативне забезпечення фізичної діяльності реалізувалося за рахунок нормальної або підвищеної реактивності СНС на фоні зниженої або парадоксальної реактивності ПСНС (відповідно 30,67% та 11,39%, р?0,05).

Аналіз кореляційних взаємозв'язків виявив у слабозорих дітей дошкільного віку посилення внутрішньо-системної інтеграції між показниками дихальної системи та між параметрами серцево-судинної системи, що виявлялося у збільшенні кількості кореляцій та їх сили, причому зазначене більш притаманне слабозорим хлопчикам. Це свідчить про високий рівень функціонального напруження кардіореспіраторної системи у слабозорих дітей.

ВИСНОВКИ

У зв'язку з актуальністю проблеми збереження, зміцнення та відновлення здоров'я слабозорих дітей дошкільного віку та недостатньою вивченістю механізмів адаптації функціональних систем слабозорих дітей проведено дослідження функціонального стану кардіореспіраторної системи та регуляторних систем слабозорих дітей дошкільного віку в умовах спокою та дозованого фізичного навантаження. Використання традиційних та сучасних методів дослідження (спірометрія, спірографія, пульсометрія, тонометрія, електрокардіографія, ехокардіографія, реоенцефалографія, аналіз варіабельності серцевого ритму) поряд з функціональними пробами (гіпоксичні проби, активний тілт-тест та одноступеневий степ-тест) дозволило з'ясувати можливі фізіологічні особливості динамічних пристосувальних реакцій кардіореспіраторної системи слабозорих дітей дошкільного віку.

1. З'ясовано, що у слабозорих дітей дошкільного віку є прояви гіпервентиляції та зниження резервних можливостей дихальної системи: підвищення частоти дихання, зниження абсолютних показників життєвої ємності легень та часу затримки дихання на вдиху.

2. Встановлено, що серце слабозорих дітей дошкільного віку працює в умовах підвищеного післянавантаження та характеризується морфо-функціональними особливостями: зменшення діаметру аортального клапану та правого шлуночка; посилення скоротливої функції міокарда при відносному спокої. Малі аномалії серця виявлені у 10,67% слабозорих дітей: додаткові хорди - 6,67%, пролапс мітрального клапану І ст. - 4,00%. Доведено, що серцю слабозорих дітей притаманний менш економічний режим діяльності.

3. Виявлено, що системна гемодинаміка слабозорих дітей дошкільного віку має ознаки гіпокінетичного типу кровообігу, які достовірно виражені у слабозорих хлопчиків. Стабільність показників системної гемодинаміки слабозорих дівчаток пов'язана з значним напруженням регуляторних систем.

4. Досліджено, що в умовах відносного спокою церебральна гемодинаміка слабозорих дітей дошкільного віку характеризується наступними показниками: підвищення сумарного тонусу регіонарних судин артеріального типу за рахунок гіпертонусу судин артеріального типу середнього калібру в каротидному басейні обох гемісфер та зниження тонусу магістральних судин артеріального типу у вертебро-базилярному басейні правої гемісфери; зниження тонусу судин венозного типу дрібного калібру у лівій гемісфері обох судинних басейнів.

5. Встановлено статеві відмінності церебральної гемодинаміки слабозорих дітей дошкільного віку. У слабозорих хлопчиків суттєві зміни виявлені у вертебро-базилярному басейні, а у слабозорих дівчаток - у каротидному басейні.

6. Виявлено зменшення амплітуди показників системної гемодинаміки та варіабельності серцевого ритму, ортостатичного індексу та індексу вегетативної реактивності; збільшення гіподіастолічних реакцій системної гемодинаміки та асимпатикотонічних варіантів вегетативної реактивності при активному тілт-тесті, що характеризує зниження гемодинамічної та вегетативної реактивності слабозорих дітей дошкільного віку, особливо, у слабозорих хлопчиків.

7. З'ясовано, що у слабозорих дітей дошкільного віку при виконанні динамічного фізичного навантаження знижені функціональні резерви серцево-судинної системи: зниження скоротливої здатності міокарда; показників питомих фізичної працездатності та максимального споживання кисню. При динамічному фізичному навантаженні системна гемодинаміка слабозорих дітей дошкільного віку характеризується нетиповими реакціями: підвищення артеріального тиску й загального периферичного судинного опору та зниження систолічного і хвилинного об'ємів крові, які достовірно виявлялися у слабозорих хлопчиків.

8. Показано, що вегетативна регуляція серцевого ритму слабозорих дітей дошкільного віку, особливо хлопчиків, характеризується збільшенням питомої ваги парасимпатичних впливів на серце, високим рівнем активації лімбіко-неокортикальних механізмів управління серцевим ритмом та функціонального напруження в умовах відносного спокою; зниженням вегетативного забезпечення фізичної діяльності.

9. Виявлено, що функціональний стан кардіореспіраторної системи слабозорих дітей дошкільного віку є напруженим, що супроводжується посиленням внутрішньо-системної інтеграції показників серцево-судинної та дихальної систем.

Отримані результати наукового дослідження можуть бути використані для обґрунтування фізіологічних і психолого-педагогічних засобів корекції функціональних станів організму слабозорих дітей дошкільного віку.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Редька І.В. Особливості реагування серцево-судинної системи слабозорих дітей дошкільного віку на ізотонічне фізичне навантаження / І.В. Редька // Природничий альманах. Серія: біологічні науки. - 2007. - № 9. - С. 107 - 114.

2. Редька І.В. Характеристика взаємозв'язків морфологічних параметрів серця та антропометричних показників слабозорих дітей дошкільного віку / Редька І.В. // Вісник морфології. - 2007. - № 13 (2). - С. 392 - 396.

3. Редька І.В. Особливості морфофункціональних показників серця та кардіогемодинаміки слабозорих дітей дошкільного віку / І.В. Редька // Вісник Луганського національного педагогічного університету. Серія: Біологічні науки. - 2007. - № 19 (135). - С. 58 - 63.

4. Редька І.В. Особливості варіабельності серцевого ритму слабозорих дітей дошкільного віку / І.В. Редька // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: біологія. - 2007. - Вип. 6 (№ 788). - С. 154 - 160.

5. Шмалєй С.В. Характер кореляційних взаємозв'язків між показниками церебральної гемодинаміки слабозорих дітей дошкільного віку / Шмалєй С.В., Редька І.В. // Природничий альманах. Серія: біологічні науки. - 2008. - № 10. - С. 216 - 226.

6. Редька І.В. Деякі аспекти фізіологічного розвитку слабозорих дітей та їх врахування при організації корекційно-реабілітаційної роботи / Редька І.В. // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету: Серія соціально-педагогічна. Випуск VI / Відп. ред. В.І. Співак. Упорядник О.В. Гаврилов. - Кам'янець-Подільський: ПП Мошинський В.С., 2006. - С. 328 - 333.

7. Редька І.В. Функціональний стан серцево-судинної системи слабозорих дітей дошкільного віку та підходи до його корекції / І.В. Редька // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 6. - С. 246 - 248.

8. Редька І.В. Особливості біоелектричної активності серця та регуляції серцевого ритму у слабозорих дітей дошкільного віку / Редька І.В. // Український медичний альманах. - 2008. - № 1. - Додаток. - С. 132 - 135.

9. Редька І.В. Особливості моторного розвитку дітей з вадами зору / Редька І.В. // Теоретичні та практичні проблеми фізичної реабілітації : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 12 - 13 жовт. 2006 р. - Херсон, 2006. - С. 72 - 75.

10. Редька І. Стан і динаміка фізичного розвитку слабозорих дітей дошкільного віку / І. Редька // Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку : зб. наук. праць ХIII Всеукр. наук.-практ. конф., 17 - 19 травня 2007 р. - Кіровоград, 2007. - С. 233 - 237.

11. Редька І.В. Вегетативна регуляція ритму серця слабозорих дітей дошкільного віку / Редька І.В. // Вісник Херсонського регіонального відділення Українського фізіологічного товариства. - 2007. - С. 45 - 49.

12. Редька І.В. До питання організації корекційно-реабілітаційної роботи в дошкільних закладах для дітей з вадами зору / Редька І.В. // Актуальні проблеми спеціальної психології та педагогіки : зб. наук. праць Всеукр. наук.-практ. конф., 11 - 12 жовт. 2007 р. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2007. - С. 173 - 178.

13. Редька І. Особливості системної гемодинаміки в слабозорих дітей дошкільного віку / І. Редька // Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку : зб. наук. праць ХІV Всеукр. наук.-практ. конф., 22 - 24 травня 2008 р. - Кіровоград, 2008. - Ч. 2. - С. 223 - 227.

14. Редька І.В. Особливості дихальної системи слабозорих дітей дошкільного віку / Редька І.В. // Культура здоров'я як предмет освіти : зб. наук. праць VI Міжнар. наук.-метод. конф., 29 - 30 травня 2008 р. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2008. - С. 208 - 213.

15. Redka I.V. The features central hemodinamics of children with poor eyesight at the preschool age / Redka I.V. // Molecular and Physiological Aspects of Regulatory Processes of the Organism : materials of 16th International Symposium of Polish Network of Molecular and Cellular Biology UNESCO/PAS, 4 - 6 June 2007. - Cracow, 2007. - Р. 395 - 397.

16. Shcherbina T.I. Methodical Grounds of Health Forming of the School Children with Visual Impairment / [Shcherbina T.I., Vyshnevska L.V., Redka I.V., Bayeva O.V.] // Competences and teacher competence : materials of International Scientific Colloquium in Osijek, 18 - 19 April 2007. - Osijek, 2007. - P. 361 - 368.

Щербина Т.І. приймала участь в дослідженнях функціонального стану серцево-судинної системи слабозорих дітей молодшого шкільного віку. Вишневська Л.В. та Баєва О.В. розробляли практичні рекомендації. Редька І.В. проводила огляд літератури та підбір дихальних вправ і вправ для розвитку сенсо-моторної координації.

17. Redka I.V. Neurophysiological aspects of cardiac activity regulation of preschool children with poor eyesight / Redka I.V. // Molecular and Physiological Aspects of Regulatory Processes of the Organism : materials of 17th International Symposium of Polish Network of Molecular and Cellular Biology UNESCO/PAS, 5 - 6 June 2008. - Cracow, 2008. - Р. 439 - 441.

18. Редька І.В. Особливості морфофункціональних показників серця та кардіогемодинаміки слабозорих дітей дошкільного віку / Редька І.В. // Актуальні питання біології та медицини: V Міжрегіон. наук. конф., 24 - 25 травня 2007 р. : наук. праці / За ред. проф. С.Я. Харченко, проф. О.А. Виноградова. - Луганськ: Альма-матер, 2007. - С. 51 - 52.

19. Редька І.В. Вплив обмеженої зорової аферентації на вегетативне забезпечення організму дітей дошкільного віку / Редька І.В. // Сучасні питання фізіології та медицини : матер. Всеукр. наук. конф., присвяченої 85-річчю заснування кафедри фізіології людини і тварин та 100-річчю з дня народження П.Є. Моцного, 26 - 28 вересня 2007 р. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2007. - С. 79.

20. Редька І.В. Адаптаційні можливості 5-6-річних слабозорих дітей / Редька І.В. // Біологія: від молекули до біосфери : ІІ міжнар. конф. Молодих учених, 19 - 21 листопада 2007 р. : тези доповідей. - Харків, 2007. - С. 174 - 175.

21. Редька И.В. Вариабельность сердечного ритма слабовидящих детей дошкольного возраста / Редька И.В. // Вестник аритмологии. - 2008. - Приложение А : тезисы докл. VIII Междунар. Славянского конгр. По электростимуляции и клинической электрофизиологии сердца [“Кардисотим”], Х Всерос. конф. по электорстимуляции и клинической электрофизиологии сердца, VIII Всерос. симпоз. [“Диагностика и лечение аритмий у детей”], VI Междунар. симпоз. [“Электроника в медицине. Мониторниг, диагнотика, терапия”], І Всерос. симпоз. по проблеме диагностики и лечения диспластического сердца (СПб, 14 - 16 февраля 2008 г.). - С. 124.

22. Редька І.В. Особливості варіабельності серцевого ритму слабозорих дітей дошкільного віку в залежності від вегетативного гомеостазу / Редька І.В. // Молодь і поступ біології: IV Міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів, 7 - 10 квітня 2008 р. : зб. тез. - Львів, 2008. - С. 443 - 444.

23. Редька І.В. Особливості біоелектричної активності серця та регуляції серцевого ритму у слабозорих дітей дошкільного віку / Редька І.В. // Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров'я : ІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 17-18 берез. 2008 р. : зб. тез. - Луганськ: ЧП Натис, 2008. - С. 54 - 55.

24. Редька І.В. Оцінка резервних можливостей дихальної системи слабозорих дітей дошкільного віку / Редька І.В. // Актуальні питання біології та медицини : VІ Міжрегіон. наук. конф. 22 - 23 травня 2008 р. / За ред. проф. С.Я. Харченко, проф. О.А. Виноградова : наук. праці. - Луганськ: Альма-матер, 2008. - С. 65 - 66.

25. Редька І.В. Особливості гемодинаміки вертебро-базилярного басейну у слабозорих дітей дошкільного віку / Редька І.В. // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. - 2008. - Т. 4. - № 1. - Додаток : матер. ІV конф. Українського товариства нейронаук, присвяченої століттю з дня народження академіка НАН України Ф.М. Серкова (Слав'янськ, травень 2008 р.). - С. 54 - 55.

Редька І.В. Функціональні особливості кардіореспіраторної системи слабозорих дітей дошкільного віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вивченню параметрів кардіореспіраторної системи слабозорих дітей 4,5-6,5 років в умовах відносного спокою та при фізичних навантаженнях.

Встановлено, що особливості кардіореспіраторної системи слабозорих дітей дошкільного віку характеризуються ознаками гіпервентиляції та зниження резервних можливостей дихальної системи; формуванням гіпокінетичного типу кровообігу; менш економічною роботою серця в умовах відносного спокою; перерозподілом мозкового кровотоку переважно на рівні магістральних судин та судин артеріального типу середнього калібру; менш адекватною реакцією системної гемодинаміки на фізичне навантаження; збільшенням парасимпатичних впливів на серце, високим рівнем централізації та функціонального напруження вегетативної регуляції серцевого ритму; зниженням вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення фізичної діяльності.