Стан стоматологічного здоров'я у дітей з хронічними вірусними гепатитами та шляхи корекції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

УДК: 616.31- 053.2- 084- 06:616.32- 002.14- 036.12:362.147

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Стан стоматологічного здоров'я у дітей з хронічними вірусними гепатитами та шляхи корекції

14.01.22-стоматологія

Корнієнко Лариса Василівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Савичук Наталія Олегівна Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Інститут стоматології, кафедра стоматології дитячого віку, завідувач стоматологічний вірусний гепатит

Офіційні опоненти:

кандидат медичних наук, доцент Волосовець Тетяна Миколаївна Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Інститут стоматології, кафедра стоматології, доцент;

доктор медичних наук, професор Ковач Ілона Василівна Дніпропетровська Державна медична академія, кафедра дитячої стоматології, завідувач.

Захист відбудеться „20” лютого 2009 р. О 11.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04050, м.Київ, вул. Пімоненко, 10-А.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий „16”січня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради д.мед.н., професор І.П. Мазур

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зниження загального рівня здоров'я дитячого населення України за рахунок високої питомої ваги хронічних захворювань (Антипкін Ю. Г., 2003) зумовлює значну увагу дослідників до визначення факторів ризику, що взаємно негативно впливають на стан загального та стоматологічного здоров'я. Одним з основних завдань, визначених ВООЗ, є мінімізація впливу стоматологічних проявів загальних захворювань та використання цих проявів для ранньої діагностики, профілактики та ефективного лікування системних захворювань, що зумовлює актуальність вивчення даної проблеми в Україні (FDІ, 2003).

Численними дослідженнями вітчизняних та зарубіжних вчених доведений значний вплив соматичних захворювань на стан тканин порожнини рота та розвиток основних стоматологічних хвороб (Хоменко Л. А.,2000; Косенко К. М., Скульська С. В., 2000; Любарець С.Ф, Полянська В. М., 2002; Мельников О. Ф., 2003). Ще за даними академіка Рибакова А.І. (1980), основою виникнення 90 % захворювань щелепно-лицевої ділянки є саме патологічні процеси внутрішніх органів і систем.

У сучасній структурі захворюваності дитячого населення патологія травної системи традиційно займає провідне місце (Лук'янова О. М., 2003). Формування хронічних захворювань органів травлення спричиняє порушення усіх видів обміну, зниження імунологічної реактивності, призводить до виникнення суттєвих змін фізико-хімічних характеристик слини (Леонтьев В. К., 2003). Вказані патогенетичні порушення є підґрунтям для виникнення і прогресування уражень твердих тканин зубів, тканин пародонта та слизової оболонки порожнини рота і, таким чином, негативно впливають на стан як загального, так і стоматологічного здоров'я дитини (Деньга О. В., 2000; Лепилин А. В., 2003; Чумакова Ю. Г., 2007).

Поширеність карієсу у дітей з хронічною патологією органів травлення досягає 78-100 % (Хоменко Л. О., Остапко О. І., 2000), а захворювань тканин пародонта - 94-100 % (Каськова Л. Ф., Маковка І. Л., 2001; Крижалко О. В., 2001).

Впродовж останніх десятиліть значну увагу дослідників привертає проблема вивчення особливостей клінічних проявів, в тому числі позапечінкових, хронічних вірусних гепатитів (ХВГ). Відповідно до даних ВООЗ, близько 400 млн людей є носіями вірусу гепатиту. Обстеження окремих контингентів населення України із застосуванням найпростіших методів свідчить, що маркери цієї інфекції є у 1-4 % населення (Возіанова Ж. І., Корчинський М. Ч., 2002), однак, достовірно цей показник встановити складно внаслідок відсутності реєстрації етіологічної структури ХВГ у дітей і дорослих (Крамарев С. О., 2006).

Зростання кількості парентеральних гепатитів зі зміною їх вікової структури та етіології, можливість перинатальних та внутрішньородинних шляхів зараження, численні медичні маніпуляції, в тому числі стоматологічні, є причинами інфікування дітей вірусами гепатиту В, С та мікст-інфекцією вже з раннього віку, що є підставою для прогнозу зростання поширення ХВГ серед дитячого населення в найближчі роки (Бєлоусов Ю. В., Бабаджанян Е. Н., 2000).

Медико-соціальне значення захворюваності на ХВГ визначається їх високою поширеністю та формуванням тяжких ускладнень, які призводять до інвалідизації та зростання летальності в дитячому віці та в подальші вікові періоди (Денисова М. Ф., 2008).

Сучасними особливостями клінічного перебігу ХВГ у дітей є різноманітність їх клінічних проявів, перевага атипових та первинно хронічних форм захворювань (60 % випадків) (Лук'янова О. М., Денисова М. Ф., 2001; Крамарев С. О., 2003).

Однак, системні та інші позапечінкові прояви ХВГ, в тому числі і у щелепно-лицевій ділянці, недостатньо вивчені та мало відомі (Учайкин В. Ф., Ивашкин В. В., 2000; Бруневич Е. І., 2001). У ряді випадків виникнення позапечінкових проявів передує розгорнутій клінічній картині ХВГ, довгий час залишаючись єдиними його ознаками, або набуває провідного прогностичного та діагностичного значення (Марченко Н. В., Порохницький В. Г., 2002; Майер К.-П., 2004).

За умови зростання частоти виникнення ХВГ та високої імовірності їх тривалого безсимптомного перебігу, особливої актуальності набуває проблема вивчення особливостей стоматологічного статусу у вказаній групі пацієнтів, визначення комплексу факторів ризику, що негативно впливають на стан стоматологічного та загального здоров'я, патогенетичного обґрунтування та створення індивідуалізованих програм профілактики стоматологічних захворювань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно з планом науково-дослідних робіт Інституту стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика і є фрагментом НДР кафедри стоматології дитячого віку: „Методологічні підходи і критерії оцінки стоматологічного здоров'я дітей України” (Державний реєстраційний номер 0103U001035). Здобувач є безпосереднім виконавцем фрагмента запланованої науково-дослідної роботи.

Мета дослідження. Підвищення рівня стоматологічного здоров'я дітей з хронічними вірусними гепатитами шляхом запровадження патогенетично обґрунтованих лікувально-профілактичних комплексів, спрямованих на корекцію найбільш вагомих факторів ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань.

Для досягнення вказаної мети були визначені такі завдання дослідження:

1. Визначити характер факторів ризику та їх вплив на стан стоматологічного здоров'я дітей з ХВГ.

2. Дослідити реологічні та біохімічні властивості ротової рідини у дітей з ХВГ як чинники ризику формування стоматологічних захворювань.

3. Вивчити стан мікробіологічної та імунологічної ланок колонізаційної резистентності порожнини рота у дітей з ХВГ як фактора ризику стоматологічного здоров'я.

4. З'ясувати роль дисбіотичних порушень дистальних відділів кишечнику та ендогенної інтоксикації як фактора ризику формування стоматологічних захворювань дітей з ХВГ.

5. Обґрунтувати, розробити та визначити клінічну ефективність диференційованих лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення рівня стоматологічного здоров'я дітей з ХВГ.

Об'єкт дослідження. Тверді тканини зубів, тканини пародонта, слизова оболонка порожнини рота, ротова рідина, система колонізаційної резистентності та рівень ендогенної інтоксикації.

Предмет дослідження. Особливості клінічного перебігу основних стоматологічних захворювань у дітей, хворих на ХВГ; вплив комплексної програми профілактики та лікування стоматологічних захворювань у дітей, хворих на ХВГ.

Методи дослідження: клінічні - для вивчення особливостей клінічного перебігу основних стоматологічних захворювань у дітей з ХВГ, визначення факторів ризику та оцінки ефективності запропонованих лікувально-профілактичних схем; клініко-лабораторні - для з'ясування стану систем колонізаційної резистентності та детоксикації у дітей з ХВГ; статистичні - для оцінки обґрунтованості і достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше вивчені фактори ризику стоматологічного здоров'я та з'ясовані особливості клінічного перебігу основних стоматологічних захворювань у дітей з ХВГ. Доведена роль порушень реологічних та біохімічних властивостей ротової рідини, мікроекології порожнини рота та нижніх відділів травного каналу у формуванні факторів ризику стоматологічного здоров'я у дітей з ХВГ.

Вперше у дітей, хворих на ХВГ, встановлені високі показники прямих кореляційних зв'язків між обтяженістю факторами ризику стоматологічного здоров'я та рівнем ендогенної інтоксикації, ступенем дисбактеріозу СОПР та дистальних відділів травного каналу. Вперше встановлений зв'язок між показниками стану стоматологічного здоров'я, інтенсивністю ендотоксикозу та станом системи колонізаційної резистентності порожнини рота дітей, хворих на ХВГ.

В результаті проведених досліджень доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку ендогенної інтоксикації та формування ангулярного хейліту внаслідок порушень детоксикаційної функції печінки, накопичення токсичних продуктів метаболізму в тканинах та декомпенсації природної системи виведення токсинів у дітей з ХВГ.

На підставі аналізу результатів клініко-лабораторного дослідження обґрунтований та розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів, що сприяє відновленню властивостей ротової рідини, стану колонізаційної резистентності порожнини рота, дезінтоксикації та зменшенню виразності клінічних проявів стоматологічних захворювань та спрямований на зниження впливу факторів ризику і підвищення рівня стоматологічного здоров'я.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі клінічного спостереження і порівняльного аналізу з'ясовані фактори ризику стоматологічного здоров'я та стан стоматологічної захворюваності у дітей з ХВГ. Створений, теоретично обґрунтований та впроваджений лікувальний комплекс, заснований на принципі раціональної фармакотерапії та запобігання поліпрагмазії, який передбачає відновлення реологічних та біохімічних властивостей ротової рідини, корекцію мікроекологічних порушень та місцевого імунітету порожнини рота, корекцію метаболічних порушень.

Розроблені методи комплексної терапії можуть застосовувати лікарі-стоматологи і педіатри у лікуванні дітей, хворих на ХВГ.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес кафедри стоматології дитячого віку Інституту стоматології НМАПО імені П. Л. Шупика, практичну діяльність Дитячого міського центру профілактики та лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота та пародонта ГУОЗ та МЗ м. Києва, Дитячого міського гастроентерологічного центру ГУОЗ та МЗ м. Києва, стоматологічного відділення консультативно-діагностичної поліклініки ОхМатДит, ДКЛ № 7 Печерського району м. Києва.

Особистий внесок здобувача в розробку наукових результатів. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Автор особисто здійснив літературний пошук, систематизував та проаналізував наукову літературу за обраною темою, провів клінічні, лабораторні дослідження. Самостійно зібрав клінічний матеріал, проаналізував та узагальнив отримані результати, провів статистичний аналіз. Під керівництвом наукового керівника сформульовані мета та завдання дисертаційного дослідження, а також основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації. Наукові публікації, текст дисертації та автореферат написані автором особисто.

Фрагмент дослідження виконаний у співпраці з Інститутом мікробіології імені Д. К. Заболотного НАН України в рамках науково-дослідної роботи „Оцінка ефективності препарату „Субалін” виробництва ЗАТ „Біофарма” (Україна) при лікуванні дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит”.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали та результати досліджень за темою дисертації представлені на ІІ міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті професора М. А. Кодоли „Актуальні проблеми терапевтичної стоматології” (м. Київ, 2006), обговорені в рамках проведення тематичних семінарів для лікарів-стоматологів (м. Київ, 2006, 2007, 2008), на кафедрі стоматології дитячого віку та на спільному засіданні кафедр Інституту стоматології НМАПО імені П. Л. Шупика.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, із яких 5 робіт надруковано у виданнях, ліцензованих ВАК України, отриманий патент на корисну модель.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 167 сторінках комп'ютерного тексту та складається зі вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що містить 205 джерел (152 написаних кирилицею та 53 - латиницею). Робота ілюстрована 38 таблицями та двома додатками.

Основний зміст

Матеріали та методи дослідження. З метою вивчення особливостей стану стоматологічного здоров'я дітей з хронічними вірусними гепатитами (ХВГ) було здійснене обстеження і лікування 120 пацієнтів віком від 3 до 18 років (59 хлопчиків та 61 дівчинка), які знаходились на лікуванні у лікарів-гастроентерологів Дитячого міського гастроентерологічного центру ГУОЗ та МЗ м. Києва.

До складу контрольної групи увійшли 104 дитини аналогічного віку, які на підставі комплексного обстеження педіатрами визнані здоровими (І група здоров'я).

Клініко-анамнестичне обстеження включало аналіз даних анамнезу життя з урахуванням антре-, пре-, інтра- та постнатальних чинників у дітей з ХВГ. У всіх обстежених дітей визначали наявність факторів ризику формування захворювань твердих тканин зубів, пародонта та слизових оболонок порожнини рота (СОПР), зубо-щелепних аномалій, з подальшим ранжуванням їх значимості та визначенням маркерів і індикаторів ризику стоматологічного здоров'я. Дані анамнезу та клінічного обстеження вносили до розробленої на основі рекомендацій ВООЗ карти обстеження (Женева, 1997).

Стоматологічне обстеження здійснювали за загальноприйнятими методиками із застосуванням рекомендацій ВООЗ (1997) та діючих класифікацій. Для оцінки ураженості зубів карієсом використовували показники поширеності, інтенсивності з урахуванням ступеня компенсованості карієсу, приросту/редукції інтенсивності карієсу (Хоменко Л. О. і спіавт., 2007).

Гігієнічний стан порожнини рота визначали за показниками індексів Федорова-Володкіної (1971) та Гріна-Вермильона (1964). Стан тканин пародонта визначали на підставі результатів клінічного обстеження із застосуванням індексної оцінки (ПМА, КПІ) (Хоменко Л. О. та співавт., 2007).

Для визначення потреби в ортодонтичному лікуванні використовувався індекс DАІ (ВООЗ, 1997).

Аналіз стану стоматологічного здоров'я дітей з ХВГ здійснювали із використанням індексу рівня стоматологічного здоров'я (ІРСЗ) (Парпалей К. А., Удовицька О. В., Бойченко Т.Є., 1999).

Для визначення факторів ризику карієсу відповідно до рекомендацій Міжнародної системи визначення та оцінки карієсу (ICDAS ІІ, ВООЗ, 2005) досліджували рівень природного слиновиділення, консистенції слини, природного рН, буферної здатності слини, стимульованого слиновиділення, рН стимульованої слини із використанням стандартної тест-системи „Saliva-Check BUFFER”(GC, Японія) іn vіtro. Вміст загального кальцію та фосфору визначали методом абсорбційної спектрофотометрії. Концентрацію іонизованого кальцію та лужної фосфатази у ротовій рідині визначали на біохімічному аналізаторі ALV-933 (Австрія).

Стан мікроекології порожнини рота та дистальних відділів травного каналу вивчали за традиційними методиками. В основу ідентифікації мікроороганизмів покладені дані класифікації, викладені в 9-му виданні визначника Bergey (1997). Матеріал для мікробіологічного дослідження порожнини рота отримували методом дисків (Хазанова В. В., 1996) з наступним засівом на диференційно-діагностичні середовища. Матеріал для мікробіологічного дослідження мікрофлори товстого кишечнику отримували і готували за стандартними методиками (Эпштейн-Литвак Р. В., Вильшанская Ф. Л., 1977) з подальшим вивченням ферментативних, антигенних і патогенних властивостей виділених культур. Показники обсіменіння порожнини рота та дистальних відділів кишечнику визначали шляхом підрахунку кількості колоній (lgКУО/мм2, lgКУО/г).

Оцінку ступеня тяжкості дисбактеріозу порожнини роту здійснювали за класифікацією Хазановой В. В. (1996), дистальних відділів кишечнику - за класифікацією Куваева И. Б., Ладодо К. С. (1991).

Аналіз стану місцевого імунітету порожнини рота включав визначення вмісту S-IgA, IgA, IgG, IgM у змішаній нестимульованій слині за методом радіальної імунодифузії за Manchini G., Garbonare B. (1965) в модифікації Simmons (1971).

Оцінка рівня ендогенної інтоксикації здійснювалась шляхом визначення кількості проміжних продуктів протеолізу - молекул середньої маси (МСМ) у плазмі крові (Малахова М. Я., 1995).

Діагноз ХВГ верифікували за загальноприйнятими стандартами (Лук'янова О. М. 2002) на підставі даних клініко-інструментального обстеження в динаміці відповідно до „Cтандартів надання допомоги дітям за спеціальністю „Дитяча гастроентерологія”, затверджених Наказом МОЗ України від 10.08.2007 року № 471.

Для визначення ефективності запровадження лікувально-профілактичних заходів пацієнти з ХГВ були розподілені на дві групи - основну лікувальну (ОЛГ, 60 осіб) та контрольну лікувальну групи (КЛГ, 60 осіб).

Загальні лікувально-профілактичні заходи для пацієнтів обох груп включали призначені гастроентерологом дієтичне харчування (лікувальний стіл № 5, № 3); усунення чинників, що провокують загострення ХВГ (інсоляція, респіраторні вірусні інфекції, вакцинація), обмеження фізичного навантаження; гепатопротектори, ентеросорбенти, препарати для нормалізації мікрогемоциркуляції, антиоксиданти, препарати жовчних кислот, полівітамінні препарати (відповідно до „Стандартів надання допомоги дітям за спеціальністю „Дитяча гастроентерологія”).

При виборі лікувально-профілактичних засобів, спрямованих на підвищення рівня стоматологічного здоров'я дітей з ХВГ, враховували об'єктивні обмеження у застосуванні ряду медикаментів. З метою запобігання необґрунтованого призначення медикаментів та поліпрагмазії і для уникнення несприятливого впливу на перебіг асоційованих захворювань, кожен з компонентів лікувально-профілактичного комплексу був попередньо експертно оцінений на доцільність призначення лікарями-спеціалістами.

Дітям ОЛГ та КЛГ здійснювали обов'язкові лікувально-профілактичні заходи: навчання та контроль дотримання навичок гігієнічного догляду за порожниною рота; індивідуальний вибір засобів догляду за порожниною рота з урахуванням вікових особливостей; герметизацію фісур згідно з віковими показаннями; санацію порожнини рота („Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю „дитяча терапевтична стоматологія”, затвердженого Наказом МОЗ України від 31.08.2004 року № 435).

Особливості гігієнічного догляду у пацієнтів ОЛГ передбачали використання зубної щітки з м'якою щетиною (Colgate Plus, Colgate 360 для чутливих зубів) та зубної пасти з низькою абразивністю (Colgate junior, Colgate junior super star, Colgate Looney Tunes, Colgate Total 12). Профілактичну герметизацію фісур зубів пацієнтів даної групи здійснювали з використанням склоіономерниого герметику Fuji VІІ (GC, Японія). В якості екзогенної медикаментозної профілактики дітям із субкомпенсованою та декомпенсованою формою карієсу додатково застосовували аплікації Tooth Moussе (GC, Японія) двічі на тиждень впродовж 1 місяця (8 аплікацій) ввечері або вранці після чищення зубів, на 30 хвилин, один та два курси на рік. У якості засобу ендогенної медикаментозної профілактики пацієнтам з субкомпенсованим та декомпенсованим карієсом зубів призначали у відповідних до віку профілактичних дозах комплекс полівітамінів та мінералів Кальцинова (KRKA, Словенія) один раз на рік впродовж місяця.

Місцеве лікування ангулярного хейліту у пацієнтів ОЛГ здійснювалось з використанням кремів: Екзомега (А-Дерма, Pierre Fabre, Франція) в період ремісії та Дермалібур (А-Дерма, Pierre Fabre, Франція) у період загострення, шляхом нанесення на уражені ділянки 2 рази на день.

Для відновлення мікроекології порожнини рота та показників місцевого імунітету, пацієнти ОЛГ отримували: препарат пробіотичної та противірусної дії Субалін (ЗАТ „Біофарма”, Україна), по 1 дозі 2 рази в день за 30-40 хв. до їди впродовж 20 днів та оральний антисептик Лісобакт (Bosnalijek, Боснія) - у традиційних дозах впродовж 10 днів та повторно у випадку підвищення показників РМА до 15 % і вище і при виникненні клінічних ознак ангулярного хейліту.

Клінічну ефективність запровадження лікувально-профілактичних комплексів оцінювали на підставі результатів клінічного обстеження та даних лабораторних досліджень через 1, 6 та 18 місяців від початку лікування. Для об'єктивізації результатів дослідження використовували визначення інтегрального показника патології (ІПП) (Лук'янова О. М., 1996), індексу приросту/редукції карієсу, індексів гігієни, пародонтальних індексів, ІРСЗ. У якості методів лабораторного підтвердження ефективності запровадження методів профілактики та лікування здійснювали моніторинг біохімічних показників ротової рідини, стану колонізаційної резистентності порожнини рота, вмісту МСМ у сироватці крові.

Статистичний аналіз отриманих даних здійснювали з використанням рекомендацій О. П.Мінцера, Ю. В. Вороненка (2003) та з застосуванням стандартних статистичних програм „Statistica 6.0” та „SPSS 14” (Stat Soft Inc.).

Результати дослідження та їх обговорення.

Аналіз анте-, пре- та постнатальних факторів ризику загального та стоматологічного здоров'я, хворих на ХВГ виявив, що антенатальний анамнез у (26,67±4,04)% дітей з ХВГ обтяжений гестозами, а у (18,33±3,53)% - загрозою переривання вагітності та вживання медикаментів для її підтримки. Ускладнення у пологах відзначались в анамнезі (18,33±3,53)% дітей у вигляді слабкої пологової діяльності, кесаревого розтину (по 6,67±2,82 %) та інтранатальної асфіксії (5,0±1,99 %). Значимі фактори ризику періоду новонародженості виявлені у (36,66±4,41)% обстежених дітей з ХВГ, з найвищою імовірністю у формі гемолітичної хвороби новонароджених (18,33±3,53 %).

Відповідно до верифікованого діагнозу, у (41,7±4,5)% обстежених дітей доведена етіологічна роль вірусу гепатиту В (HВV), у (36,7±4,5)% - вірусу гепатиту С (HСV) та у 3,3±1,6 % поєднання вірусів HСV та HВV у формуванні ХВГ.

У (18,3±3,5)% обстежених дітей діагноз верифікований на підставі клініко-лабораторних ознак гепатиту, однак підтвердження ролі певного вірусного чинника на момент дослідження тривало.

У обстежених дітей з ХВГ спостерігались ознаки синдромів хронічної інтоксикації (80,0±3,66 %), астеноневротичного, диспептичного (по 75,0±3,96 %), больового (68,33±4,26 %) та геморагічного (15,0±3,27 %) синдромів.

Комплекс асоційованих загальносоматичних захворювань у дітей з ХВГ можна охарактеризувати як феномен поліморбізму, що проявляється наявністю в середньому 1,59 нозологічних форм захворювань з розрахунку на 1 дитину. Найбільшою виявилась питома вага асоційованих захворювань органів травлення (61,67±4,44 %), насамперед хронічний холецисто-холангіт (21,67±3,76 %), дискінезія жовчовивідних шляхів, хронічний гастродуоденіт та поєднання цих нозологічних одиниць (20,0±3,66 %), цироз печінки (13,3±3,11 %). У (26,67±4,04)% обстежених в анамнезі були вказівки на перенесений гострий вірусний гепатит В та С (18,33±3,53 % та 8,33±2,53 % відповідно). Гемотрансфузії та оперативні втручання в анамнезі реєструвались у (18,33±3,53)% обстежених дітей. Значимою є присутність в анамнезі у (15,0±3,27)% обстежених дітей даних стосовно онкологічної патології, з найвищою питомою вагою гострих лімфобластних лейкозів (10,0±2,74 %).

В структурі супутніх захворювань дітей з ХВГ виявлені також системні колагенози (5,0±1,99 %).

Оцінка стану стоматологічного здоров'я дозволила виявити комплекс факторів ризику та сформованих захворювань у дітей з ХВГ.

Поширеність карієсу зубів у дітей з ХВГ складає (83,33±3,41)% та достовірно не перевищує показники здорових дітей (81,74±3,79 %; р>0,05). У дітей з ХВГ віком 3-6 років поширеність карієсу становить (50,0±1,02)%, у віці 7-10 років - (92,31±2,21)%, у віці 11-14 років - (81,81±2,11)% та в групі дітей 15-18 років - (95,83±2,36)%. Таким чином, з віком спостерігається зростання поширеності карієсу, однак рівень зростання не відрізняється від показників групи здорових дітей в аналогічні вікові періоди (52,17±1,28 %; 91,67±2,5 %; 83,5±2,7 %; 93,33±2,5 % відповідно; р>0,05).

Середні показники інтенсивності карієсу зубів у дітей з ХВГ є достовірно вищими, ніж у здорових дітей (4,21±0,26 зуба, 3,29±0,21 зуба відповідно; р<0,05).

У дітей віком 3-6 років (2,33±0,06 зуба) та 7-10 років (4,24±0,13 зуба) інтенсивність карієсу зубів не відрізняється від показників здорових дітей (2,27±0,12 зуба; 3,95±0,26 зуба відповідно; р>0,05). У вікові періоди 11-14 та 15-18 років вказаний показник у дітей з ХВГ становить (5,34±0,17) зубів та (4,92±0,19) зуба, достовірно перевищуючи показники здорових дітей (3,43±0,19) зуба та (3,50±0,18) зуба; р<0,05).

Стан гігієни порожнини рота у дітей з ХВГ, оцінений з використанням гігієнічних індексів Гріна-Вермільона (1,170,06 балів) та Федорова-Володкіної (1,890,08 балів), був достовірно гірший, ніж у здорових дітей (0,85±0,02 бали та 1,660,07 бали відповідно; р<0,05) за рахунок зниження з віком рівня гігієни у дітей з ХВГ 11-14 (1,420,15 бали; 2,250,10 бали) та 15-18 років (1,310,10 бали; 2,220,10 бали), порівняно зі здоровими дітьми аналогічного віку (р<0,05).

Захворювання тканин пародонта (68,33±4,26 %) у дітей з ХВГ, за даними клінічного обстеження та індексної оцінки, представлені у більшості випадків хронічним катаральним гінгівітом (63,33±4,41 %). Легка форма хронічного катарального гінгівіту спостерігалась у (45,0±4,57)%, середньотяжка - у (18,33±3,53)% обстежених дітей. Показники індексу ПМА у дітей віком 6-10 років у дітей з ХВГ вірогідно не відрізнялись від здорових дітей (р>0,05), а у групах дітей з ХВГ віком 11-14 та 15-18 років (18,450,65 % та 33,30,85 %) достовірно перевищували показники здорових (15,90,90 % та 12,70,59,%; р<0,05). Оцінка стану пародонта на основі індексу КПI виявила його порушення у (68,33±4,26)% обстежених з ХВГ (порівняно з 43,27±4,52 % здорових дітей). При цьому, в структурі уражень пародонта домінували секстанти з наявністю кровоточивості (68,33±4,26 %) та зубного каменю (21,67±3,76 %). Кількість неуражених секстантів на одну дитину з ХВГ становила (1,05±0,11) сегмент, що було достовірно меншим, ніж у здорових дітей (3,50±0,08 сегменти; р<0,05).

Індекс DAI визначив порушення оклюзії у (51,67±4,57)% дітей з ХВГ, переважно у формі мінімальних змін (41,67±4,51 %), що достовірно не відрізнялось від показників здорових дітей (41,34±4,83 %; р>0,05).

В результаті клінічного обстеження у всіх дітей з ХВГ виявляли іктеричність та субіктерічність СОПР, у (46,67±4,56)% пацієнтів - посилення судинного малюнку, у (15,0±3,27)% - петехіальний висип на слизовій оболонці м'якого піднебіння. У (78,33±3,76)% дітей з ХВГ виявлялись ураження червоної облямівки губ у формі ангулярного хейліту. Захворювання язика у вигляді десквамативного глоситу та складчастого язика діагностували у (6,67±2,82)% та (3,33±1,64)% дітей відповідно, м'яку лейкоплакію - у (10,0±2,74)% пацієнтів. У (11,67±2,93)% дітей з ХВГ відзначались прояви хронічного рецидивуючого афтозного стоматита.

Аналіз стану стоматологічного здоров'я дітей з ХВГ із використанням індексу рівня стоматологічного здоров'я (ІРСЗ) виявив зниження з віком показників з (0,85±0,04) балів в групі дітей 3-6 років до (0,59±0,01) балів у дітей 15-18 років. Оцінка профілю складових ІРСЗ підтвердила зростання з віком обтяженості як факторами ризику виникнення стоматологічних захворювань, так і вже реалізованою патологією. Таким чином, зниження показників ІРСЗ зі збільшенням віку дитини вказує на зменшення потенціалу стоматологічного здоров'я під впливом факторів ризику (як загально соматичних, так і стоматологічних).

Для визначення впливу факторів ризику на стан стоматологічного здоров'я дітей з ХВГ, згідно з рекомендаціями ICDAS ІІ (2005), були вивчені властивості ротової рідини з використанням діагностичного тесту Saliva-Check. З'ясовано, що у (50,0±4,57)% обстежених дітей знижена буферна здатність слини. Показники природного та стимульованого рН у (40,0±4,48)% та у (30,0±4,19)% дітей є нижчими за 6,6. У (40,0±4,48)% пацієнтів знижене стимульоване слиновиділення. Зміни властивостей слини у дітей з ХВГ вказують на ризик формування карієсогенної ситуації (Удовицька О. В., 1987, Леус П. А., 1989).

Визначення біохімічних показників ротової рідини, а саме вмісту кальцію загального, кальцію іонізованого, фосфору та лужної фосфатази, дозволив встановити достовірно більш високий вміст іонізованого кальцію. у ротовій рідині дітей з ХВГ (1,66±0,08 ммоль/л; р<0,05) порівняно зі здоровими дітьми (1,26±0,05 ммоль/л). Вміст кальцію загального у ротовій рідині дітей з ХВГ склав (2,05±0,2) ммоль/л, фосфору - (5,88±0,03) ммоль/л та лужної фосфатази - (21,6±6,02) од/л та не відрізнявся від показників здорових дітей (р>0,05).

В результаті проведених мікробіологічних досліджень ротової рідини зареєстровано зменшення частоти виявлення та показників обсіменіння Streptococcus salivarius (80,0±3,65 %; 2,820,12 lgКУО/мм2, р<0,05), надлишкове обсіменіння порожнини рота умовно патогенною мікрофлорою при імовірності виявлення у 1 дитини відповідно 3,75 видів мікроорганізмів у порожнині рота. Асоціації умовно-патогенних мікроорганізмів у порожнині рота обстежених представлені Enterobacter cloacae (65,0±4,35 %, 3,880,29 lgКУО/мм2), Neisseria spp. (61,67±4,43 %, 4,120,17 lgКУО/мм2), Str. рyogenes (41,67±4,49 %, 3,280,22 lgКУО/мм2), St. аureus (41,67±4,49 %, 3,180,27 lgКУО/мм2) та ін.

Згідно з результатами дослідження, дисбаланс показників місцевого гуморального імунітету у дітей з ХВГ формується за рахунок зменшення у 3 рази вмісту S-IgA у ротовій рідині (0,190,02 г/л) порівняно зі здоровими дітьми (0,630,19 г/л; р<0,01) при одночасному підвищенні менш ефективної мономерної (сироваткової) форми IgA (0,260,094 г/л; р<0,01), достовірно надлишкового накопичення IgG (0,170,12 г/л; р<0,01), що свідчить про компенсаторний характер цих змін та переключення імунної гуморальної відповіді з секреторного типу на системний внаслідок значного підвищення антигенного навантаження (Заболотний Д.І., Мельников О. Ф., 2003). Поглиблення мікроекологічних порушень та дефіциту місцевого імунітету виявили ознаки кореляційної залежності (r=[0,67-0,82]).

Порушення колонізаційної резистентності порожнини рота у дітей з ХВГ мали переважно субкомпенсований (50,0±4,56 %) та декомпенсований (30,0±4,19 %) перебіг, складаючи на фоні дисбалансу показників місцевого імунітету комплекс факторів ризику стоматологічного здоров'я дітей з ХВГ.

У дистальних відділах кишечнику в дітей з ХВГ спостерігалось зменшення вмісту індигенної мікрофлори, виявлялись переважно асоціацій умовно-патогенних мікроорганізмів Staphylococcus aureus (81,67±3,53 %, 5,48±0,26 lgКУО/г), Enterobacter (56,67±4,52 % 7,70±0,28 lgКУО/г) та грибів роду Cаndida (46,67±4,55 %, 7,4±0,25 lgКУО/г). Односпрямованість дисбіотичних порушень верхніх та нижніх відділів травного каналу підтверджена у 65,0±4,35 % дітей з ХВГ.

Виявлення суттєвих порушень системи колонізаційної резистентності порожнини рота та дистальних відділів кишечнику стали підставою для вивчення значимості дисбактеріозу у формуванні синдрому інтоксикації у дітей з ХВГ.

Визначення рівня маркерів ендогенної інтоксикації - молекул середньої маси (МСМ) - показало, що в групі обстежених дітей з ХВГ спостерігалось достовірне збільшення рівня МСМ, порівняно зі здоровими дітьми вже у фазі компенсованого дисбактеріозу (0,130±0,015 од.; р<0,05) та досягало свого максимуму у стадії суб- та декомпенсованого дисбактеріозу (0,264±0,014 од. та 0,309±0,029 од. відповідно; р<0,05). Показники коефіцієнту Д238/260 також суттєво перевищували показники здорових дітей (0,384±0,028 од.), збільшуючись зі ступенем важкості дисбактеріозу (0,650±0,09 од. - ІІ ступінь; 1,354±0,012 од. - ІІІ ступінь; 1,530±0,013 од. - ІV ступінь; р<0,05). Залежність виразності дисбіотичних порушень та ендогенної інтоксикації підтверджена статистично (r=[0,64-0,78]), що співзвучно з результатами дослідження Денисової М. Ф. та Музики Н. М. (2008).

Вважаючи на найбільшу питому вагу захворювань СОПР і губ у дітей з ХВГ, насамперед значну поширеність ангулярного хейліту, було проведено визначення вмісту МСМ у сироватці крові дітей даної групи з ангулярним хейлітом та без уражень червоної облямівки губ. Аналіз дослідження показав, що в групі обстежених дітей з діагнозом ангулярний хейліт спостерігалось достовірне збільшення рівня МСМ фракції Д238 (0,309±0,029 од.; р<0,05) та коефіцієнтів Д238/260 (1,530±0,013 од.; р<0,05) та Д238/280 (0,831±0,019 од.; р<0,05), порівняно не тільки зі здоровими дітьми, але і з дітьми з ХВГ без уражень червоної кайми губ (Д238 - 0,130±0,015 од.; Д238/260 - 0,650±0,09 од.; Д238/280 - 0,330±0,040 од.; р<0,05).

Виявлення взаємозв'язку між тяжкістю порушень колонізаційної резистентності та виразністю ендогенної інтоксикації у дітей з ХВГ вказує на формування комплексу ризиків стоматологічного та загального здоров'я, що потребують корекції у ході проведення лікувально-профілактичних заходів.

Таким чином, особливостями стану стоматологічного здоров'я дітей з ХВГ є: значна питома вага загальних та місцевих факторів ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань; висока поширеність карієсу, захворювань тканин пародонта та червоної облямівки губ; порушення властивостей ротової рідини та її біохімічного складу; пригнічення мікробіологічної та імунологічної ланок колонізаційної резистентності порожнини рота; виразність синдрому ендогенної інтоксикації.

Для корекції виявлених негативних впливів факторів ризику на стан стоматологічного здоров'я дітей з ХВГ, зменшення ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань була запропонована схема лікувально-профілактичних заходів.

Карієспрофілактична ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу підтверджується достовірно нижчими показниками приросту інтенсивності карієсу зубів у дітей ОЛГ, який через 18 місяців запровадження лікувально-профілактичного комплексу склав (0,30±0,05) зуба порівняно з пацієнтами КЛГ (0,72±0,03 зуба; р<0,05). Приріст інтенсивності карієсу зубів у дітей ОЛГ знаходився на рівні здорових дітей (0,28±0,01зуба; р>0,05). Редукція приросту карієсу зубів у пацієнтів ОЛГ становила (56,83±6,40)%.

Впродовж застосування лікувально-профілактичних заходів у дітей ОЛГ відбувалось достовірне покращення стану гігієни порожнини рота за індексами Гріна-Вермільона та Федорова-Володкіної через місяць (0,5±0,01 балів; р<0,05; 1,16±0,21 балів відповідно; р<0,05) та шість місяців (0,66±0,05 балів; р<0,05; 1,33±0,11 балів відповідно; р<0,05) від початку лікування. Позитивна динаміка стану гігієни порожнини рота зберігалась впродовж 18 місяців спостереження (0,83±0,06 балів; р<0,05; 1,5±0,03 балів відповідно; р<0,05), а показники гігієнічних індексів у дітей ОЛГ не відрізнялись від здорових дітей (р>0,05). У пацієнтів КЛГ впродовж першого місяця лікування також спостерігалось покращення стану гігієни порожнини рота за індексами Гріна-Вермільона (0,66±0,05 балів; р<0,05) та Федорова-Володкіної (1,5±0,01 балів; р<0,05), однак, протягом 18 місяців спостереження мало місце підвищення значень індексів до рівня, що достовірно перевищував показники здорових дітей (р<0,05).

Запровадження лікувально-профілактичних заходів позитивно вплинуло на перебіг хронічних гінгівітів, що проявлялось зменшенням частоти їх виявлення в ОЛГ з (68,33±6,01)% до (38,33±6,27)% (p<0,05). У пацієнтів КЛГ позитивної динаміки не виявлено (70,0±5,91 %; 71,67±5,82 % відповідно; p>0,05). При цьому в структурі захворювань пародонта у дітей ОЛГ превалював хронічний катаральний гінгівіт легкого ступеня тяжкості (30,0±5,91 %), а у пацієнтів КЛГ - середнього (36,67±6,22 %) та легкого (23,33±6,27 %) ступенів тяжкості. Підтвердженням позитивного впливу лікувально-профілактичного комплексу на стан тканин пародонта є достовірне зниження в динаміці моніторингу та через 18 місяців спостереження показників індексу ПМА (13,0±0,13 %) в ОЛГ до рівня здорових дітей (р>0,05) та достовірно більша кількість неуражених секстантів (3,24±0,18 сегменти; р<0,05) за показниками індексу КПІ (ВООЗ).

Через 18 місяців від початку лікування у дітей ОЛГ достовірно знизилась поширеність уражень червоної облямівки губ у вигляді ангулярного хейліту (40,0±6,32 %), порівняно з КЛГ (70,0±5,91 %; р<0,05).

Позитивний вплив запропонованого лікувально-профілактичного комплексу на стан стоматологічного здоров'я дітей ОЛГ підтверджується достовірним покращенням властивостей ротової рідини за показниками збільшення питомої ваги дітей з нормальним станом природного (95,0±2,81 %, р<0,05) та стимульованого (100 %) слиновиділення, нормальною буферною здатністю слини (70,0±5,91 %, р<0,05), фізіологічною в'язкістю слини та рівнем рН природної та стимульованої слини (70,0±5,91 %, р<0,05) порівняно з показниками дітей КЛГ, які залишились практично незмінними (р>0,05). Впродовж 18 місяців запровадження лікувально-профілактичного комплексу вміст іонізованого кальцію у змішаній слині дітей ОЛГ достовірно знизився (1,28±0,07 ммоль/л, р<0,05) порівняно як з показниками до лікування, так і з показниками КЛГ (1,69±0,11 ммоль/л; р<0,05) та достовірно не відрізнявся від показників здорових дітей (р>0,05). Вміст загального кальцію у змішаній слині дітей ОЛГ достовірно не змінювався впродовж лікування і не відрізнявся від здорових дітей (р>0,05).

Результати мікробіологічного дослідження після 18 місяців лікування виявили позитивний вплив лікувального комплексу на характер мікробіоценозу СОПР у пацієнтів ОЛГ, що проявлялось збільшенням питомої ваги індигенної флори і зменшенням умовно-патогенної і патогенної. Достовірно підвищились показники обсіменіння Str. salivarius (4,80,32 lgКУО/мм2; р<0,05), не відмічено висівання таких умовно патогенних і патогенних мікроорганізмів, як Str. рyogenes, E. сolli, Enterobacter сloacae, Candida alb., Klebsiella рneumonia, а рівень обсіменіння Neisseria та St. аureus досяг показників групи здорових дітей (р>0,05). Також, у пацієнтів ОЛГ відновився кількісний рівень нормальних симбіонтів у дистальних відділах кишечнику, спостерігалось зменшення обсіменіння умовно-патогенною мікрофлорою. У дітей КЛГ після 18 місяців лікування достовірно нижчими були показники висівання Str. salivarius у порожнині рота (р<0,05), високим залишалось обсіменіння Neisseria, Str. pyogenes та Klebsiella рneumonia, St. аureus, Enterobacter сloacae (р<0,05), зберігалось порушення мікроекології дистальних відділів кишечнику.

Після 18 місяців проведеного лікування у пацієнтів ОЛГ спостерігалась активізація місцевого секреторного імунітету, а саме відновлення вмісту S-IgA (0,570,11 г/л) та IgA (0,110,12 г/л) до рівня здорових дітей (р>0,01). У пацієнтів КЛГ виявлено активізацію місцевого секреторного імунітету, однак рівень вказаних факторів не досягав показників здорових дітей (S-IgA 0,330,19 г/л; р0,01; IgA 0,190,02 г/л; р0,01).

Аналіз даних щодо лабораторних маркерів ендогенної інтоксикації у дітей ОЛГ після використання запропонованого лікувально-профілактичного комплексу показав достовірне зниження вмісту інтегративного показника МСМ (0,327±0,009 од.) порівняно з початковими значеннями (0,488±0,026 од.; р0,05). При цьому вміст МСМ у ОЛГ був достовірно нижчим від показників КЛГ (0,492±0,008 од.; р0,05), що підтверджує ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу стосовно усунення ознак ендогенної інтоксикації та їх негативного впливу на стан загального та стоматологічного здоров'я.

Терапевтична ефективність лікування дітей ОЛГ стосовно загальних ознак захворювання за індексом терапевтичної ефективності склала (11,08±0,14) балів порівняно з (0,39±0,01; р0,05) балів у КЛГ.

Позитивна динаміка стану стоматологічного здоров'я за індексом ІРСЗ у дітей ОЛГ проявилась підвищенням значення даного індексу з (0,68±0,02) балів до початку лікування, до (0,79±0,02) балів після 18 місяців спостережень, що достовірно перевищувало значення ІРСЗ в КЛГ (0,59±0,01 балів; р0,05). Підвищення показників ІРСЗ пов'язане зі зниженням впливу керованих факторів ризику виникнення та прогресування карієсу, захворювань пародонта та СОПР за рахунок покращення слиновиділення та реологічних властивостей слини, усунення мікробного навантаження, що, у свою чергу, стало наслідком нормалізації стану колонізаційної резистентності та зниження рівня ендогенної інтоксикації. Аналіз вікових особливостей ІРСЗ після 18 місяців спостережень виявив підвищення значень індексу у всіх вікових групах ОЛГ до рівня, що достовірно перевищував показники КЛГ.

Таким чином, результати проведених досліджень підтверджують, що запровадження патогенетично обґрунтованих лікувально-профілактичних комплексів, спрямованих на корекцію найбільш вагомих факторів ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань, сприяє підвищенню рівня стоматологічного здоров'я дітей з ХВГ.

Висновки

У дисертаційній роботі представлене теоретичне узагальнення та вирішення актуального завдання сучасної стоматології - підвищення ефективності профілактики стоматологічних захворювань у дітей з ХВГ шляхом визначення факторів ризику стоматологічного здоров'я та їх корекції з використанням індивідуалізованого комплексу лікувально-профілактичних заходів.

1. У дітей, хворих на ХВГ, формується комплекс факторів ризику стоматологічного здоров'я за рахунок обтяженості анте-, інтра- та постанального анамнезу; наявності загальносоматичних захворювань (1,59 нозологічні форми на дитину); впливу синдромів хронічної інтоксикації (80,0±3,66 %) та диспепсії (75,0±3,96 %), астеноневротичного (75,0±3,96 %) та больового (68,33±4,26) синдромів. Стоматологічна захворюваність у обстежених дітей є високою за рахунок значної поширеності (83,33±3,41 %) та інтенсивності (4,33±0,26 зуба) карієсу зубів; високої імовірності формування захворювань тканин пародонта (68,33±4,26 %), переважно хронічного катарального гінгівіту (63,33±4,41 %); змін СОПР та наявності хронічних захворювань губ у формі ангулярного хейліту (78,33±3,76 %). Вплив факторів ризику та стоматологічна захворюваність збільшуються з віком дитини, що підтверджується зниженням показників ІРСЗ з (0,85±0,04) балів в групі дітей 3-6 років до (0,59±0,01) балів у дітей 15-18 років.

2. Зміни властивостей ротової рідини у дітей з ХВГ проявляються зниженням буферної здатності (50,0±4,57 %; р<0,05), природного та стимульованого рН (40,0±4,47 %, р<0,05; 30,0±4,19; р<0,05) та підвищенням вмісту іонізованого кальцію (1,66±0,08 ммоль/л; р<0,05) та вказують на наявність карієсогенної ситуації в порожнині рота.

3. Порушення мікроекології порожнини рота у дітей з ХВГ проявляються зменшенням частоти виявлення та показників обсіменіння Streptococcus salivarius (80,0±3,65 %; 2,820,12 lgКУО/мм2, р<0,05), надлишковим обсіменінням умовно патогенною мікрофлорою та мають переважно субкомпенсований (50,0±4,56 %) та декомпенсований (30,0±4,19 %) перебіг. Дисбаланс показників місцевого гуморального імунітету у дітей з ХВГ формується за рахунок зменшення у 3 рази вмісту S-IgA у ротовій рідині (0,190,02г/л; р<0,01) при одночасному підвищенні рівня менш ефективної мономерної (сироваткової) форми IgA (0,260,094 г/л; р<0,01), достовірно надлишкового накопичення IgG (0,170,12 г/л; р<0,01).

4. У дистальних відділах кишечнику обстежених дітей спостерігається зменшення вмісту нормальної мікрофлори та надлишкове обсіменіння умовно-патогенними мікроорганізмами. Односпрямованість дисбіотичних порушень верхніх та нижніх відділів травного каналу виявлена у (65,0±4,35)% обстежених. Порушення мікроекології травного каналу супроводжується збільшенням рівня маркерів ендогенної інтоксикації МСМ. Найбільш високі показники рівня МСМ спостерігались у дітей з ангулярним хейлітом (Д238 - 0,309±0,029 од.; Д238/260 - 1,530±0,013 од.; Д238/280 - 0,831±0,019 од.).

5. Наявність у дітей, хворих на ХВГ, комплексу факторів ризику та стоматологічних захворювань, зумовлює доцільність застосування комплексу патогенетично спрямованих лікувально-профілактичних заходів, що включає: пробіотичний препарат Субалін, оральний антисептик Лісобакт, профілактичну герметизацію фісур зубів склоіономерним герметиком Fuji VІІ, а у пацієнтів з суб- та декомпенсованим карієсом зубів додатково - вітамінно-мінеральний препарат Кальцинова та аплікації Tooth Moussе. Результатом запровадження цих заходів є підвищення показників ІРСЗ (0,79±0,02 балів) за рахунок достовірно нижчого приросту інтенсивності карієсу зубів (0,33±0,05 зуба; р<0,05), зменшення частоти виявлення уражень тканин пародонта (до 38,33±6,27 %). Використання кремів Екзомега та Дермалібур для лікування хронічного ангулярного хейліту у пацієнтів з ХВГ сприяє зменшенню захворюваності (до 40,0±6,32 %). Під впливом лікувально-профілактичних заходів відбувається нормалізація показників гігієнічних індексів та реологічних властивостей ротової рідини, зниження вмісту іонізованого кальцію у змішаній слині, відновлення стану колонізаційної резистентності порожнини рота.

Практичні рекомендації

1. На стан стоматологічного здоров'я дітей, хворих на ХВГ, впливає комплекс факторів ризику, до складу якого входять: значна поширеність загальносоматичних захворювань, висока імовірність виникнення ряду загальних синдромів, неефективність гігієнічного догляду за порожниною рота.

2. Загальні заходи профілактики та лікування стоматологічних захворювань у дітей з ХВГ слід здійснювати разом з лікарем-педіатром, гастроентерологом та гепатологом. Рекомендації по гігієнічному догляду мають бути індивідуалізованими та включати навчання та контроль дотримання гігієни порожнини рота, використання зубної щітки з м'якою щетиною та зубних паст з низькою абразивністю.

3. В якості екзогенної медикаментозної профілактики карієсу зубів дітям з ХВГ необхідно здійснювати герметизацію фісур зубів (бажано - Fuji VІІ), а пацієнтам з субкомпенсованою та декомпенсованою формою карієсу додатково застосовувати аплікації Tooth Moussе двічі на тиждень впродовж 1 місяця (8 аплікацій) ввечері або вранці після чищення зубів, впродовж 30 хвилин, одним чи двома курсами на рік.

4. Місцеве лікування ангулярного хейліту у пацієнтів ОЛГ здійснювалась з використанням кремів: Екзомега в період ремісії та Дермалібур у період загострення, шляхом нанесення на уражені ділянки 2 рази на день.

5. Для відновлення мікроекології порожнини рота та показників місцевого імунітету доцільно призначати препарат пробіотичної та противірусної дії Субалін, по 1 дозі 2 рази в день за 30-40 хв. до їди впродовж 20 днів та оральний антисептик Лісобакт - у традиційних дозах впродовж 10 днів та повторно у випадку підвищення показників ПМА до 15 % і вище, при виникненні клінічних ознак ангулярного хейліту.

6. У якості засобу ендогенної медикаментозної профілактики доцільно призначати у відповідних до віку профілактичних дозах комплекс полівітамінів та мінералів Кальцинова пацієнтам з субкомпенсованим та декомпенсованим карієсом зубів один раз на рік (взимку) впродовж місяця.

7. Дітей, хворих на ХВГ, слід включати до третьої стоматологічної диспансерної групи, а диспансерні огляди здійснювати 3-4 рази на рік. Під час диспансерного огляду необхідно здійснити весь комплекс заходів стоматологічної профілактики та санації, оцінити ефективність гігієнічного догляду за порожниною рота та здійснити відповідну корекцію, призначити підтримуючу терапію у випадку необхідності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Корнієнко Л. В. Стоматологічні маркери ендогенної інтоксикації у дітей з хронічними вірусними гепатитами / Л. В. Корнієнко, О. В. П'янкова, Н. Є. Зайцева // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2008. - Вип. 17, кн. 2. - С. 316-320. Автором особисто проведений збір та аналіз літературних джерел за темою, здійснена статистична обробка отриманих результатів, написання статті.

2. Корнієнко Л. В. Фактори ризику стоматологічних захворювань у дітей із хронічними вірусними гепатитами / Л. В. Корнієнко // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2008. - Вип. 17, кн. 3. - С.243-247.

3. Савичук Н. О. Стан стоматологічного здоров'я у дітей з хронічними вірусними гепатитами / Н. О. Савичук, Л. В. Корнієнко // Дентальные технологии. - 2008. - № 2 (37). - С. 23-27. Автором особисто проведений збір та аналіз літературних джерел за темою, здійснена статистична обробка отриманих результатів, написання статті.

4. Корнієнко Л. В. Стоматологічне здоров'я дітей з хронічними вірусними гепатитами. Сучасний стан проблеми / Л. В. Корнієнко // Современная стоматология. - 2008. - № 3 (43). - С. 79-84.

5. Корнієнко Л. В. Стан колонізаційної резистентності порожнини рота та дистальних відділів кишечнику у дітей з хронічними вірусними гепатитами / Л. В. Корнієнко, О. В. П'янкова, Н. Є. Зайцева, Л. А. Сафронова // Дентальные технологии. - 2008. - № 3 (38). - С. 14-19. Автором особисто проведений збір та аналіз літературних джерел за темою, здійснена статистична обробка отриманих результатів, написання статті.

6. Корнієнко Л. В. Фактори ризику стоматологічних захворювань у дітей із хронічними ураженнями печінки / Л. В. Корнієнко // Матеріали II наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми терапевтичної стоматології присвячені пам'яті професора М. А. Кодоли». - К., 2006. - С. 96-98.

7. Патент № 34199, Україна, МПК А61С15/00, 17/00. Спосіб керування якістю гігієни порожнини рота / Н. О. Савичук, О. В. Клітинська, Л. В. Корнієнко. - Заявл. 20.06.2008 ; опубл. 25.07.2008, Бюл. № 14.

...