Фактори кардіоваскулярного ризику, метаболічні показники та чинники імунозапалення у жінок, хворих на гіпертонічну хворобу

У зв'язку з тим, що у хворих на ГХ ризик смерті від інсульту зростає в міру підвищення рівня АТ (Hacke W., 2003), нами проаналізовано динаміку показників неспецифічного запалення в залежності від ступеня АГ. Максимальні значення прозапальних чинників (ФНП-б, ІЛ-6 та СРБ) незалежно від статі встановлено в осіб з АГ 3-го ступеня - 59,19±1,46 пг/л; 9,71±0,70 пг/л; 4,31±0,29 мг/л відповідно у жінок і 53,73±1,34 пг/л; 9,25±0,48 пг/л; 3,31±0,91 мг/л відповідно у чоловіків, що може сприяти ускладненню перебігу АГ. Рівень ІЛ-4 достовірно зростав у порівнянні з попередньою групою і мав максимальне значення незалежно від статі у пацієнтів з АГ 2-го ступеня - 26,40±2,06 пг/л (р<0,05) у жінок і 33,81±1,68 пг/л у чоловіків (р<0,05), що свідчить про включення компенсаторних імунозапальних механізмів та їх виснаження при подальшому прогресуванні АГ: у хворих з АГ 3-го ступеня виявлено тенденцію до зниження рівня ІЛ-4 як у жінок, так і у чоловіків - 25,71±1,36 пг/л і 32,30±1,74 пг/л відповідно (р>0,05).

Виявлено гендерні особливості взаємозв'язку між рівнями чинників неспецифічного запалення і розвитком ІХС у хворих на ГХ. Наявність ІХС у жінок асоціювалася з достовірним підвищенням рівня СРБ - 4,33±0,26 мг/л (р<0,05) та достовірним зниженням рівня ІЛ-4 - 21,97±1,43 пг/л (р<0,05), тоді як у чоловіків аналогічний взаємозв'язок носив характер тенденції (р>0,05). Отже, підвищення рівня СРБ та зниження концентрації ІЛ-4 у хворих на АГ, особливо у жінок, є ознакою дестабілізації атеросклеротичного процесу.

Загальновідомо, що у жінок до настання менопаузи менш виражений вплив старіння на функцію ендотелію, що визначає відносно менший ризик серцево-судинних ускладнень. Ми дослідили вплив менопаузи на зміни рівнів маркерів неспецифічного запалення у жінок, хворих на ГХ. Встановлено, що наявність менопаузи сприяла достовірному підвищенню рівнів ФНП-б, ІЛ-6, СРБ - 48,71±0,98 пг/л (р<0,01), 8,78±0,37 пг/л (р<0,01), 3,59±0,22 мг/л (р<0,01) та достовірному зниженню концентрації IL-4 - 21,36±1,01 пг/л (р<0,01), що обумовлено зниженням протекторного ефекту на ендотелій ендогенних естрогенів, який сприяє порушенню динамічного балансу між регуляторними маркерами імунозапалення і, як наслідок, зростанню кардіоваскулярного ризику (Virdis A. et al., 2002).

Як відомо, жирова тканина продукує низку цитокінів, які вивільнюються в кров у великій кількості при ожирінні, спричиняючи хронічний запальний процес в ендотелії та його дисфункцію (Davi G. et al., 2002). Результати нашого дослідження виявили, що наявність ожиріння у хворих на ГХ супроводжувалася тенденцією до підвищення рівнів ФНП-б, ІЛ-6, СРБ у жінок (48,26±2,35 пг/л; 10,37±1,19 пг/л; 3,52±0,37 мг/л відповідно, р>0,05) і достовірним підвищенням рівнів ФНП-б (51,41±2,84 пг/л, р<0,01), ІЛ-6 (9,63±1,15 пг/л, р<0,05) та тенденцією до підвищення рівня СРБ (3,41±0,69 мг/л, р>0,05) у чоловіків поряд із достовірним підвищенням рівня протизапального цитокіну ІЛ-4 у жінок (29,43±2,27 пг/л, р<0,01) і достовірним зниженням рівня цього показника у чоловіків (23,92±1,66 пг/л, р<0,01), порівнюючи з хворими з нормальною масою тіла.

Зважаючи на отримані дані, виникла необхідність дослідити найбільш несприятливий ТРЖТ для розвитку неспецифічного запалення у хворих на ГХ та виявити можливі гендерні відмінності. Встановлено асоціацію між дисбалансом рівнів чинників неспецифічного запалення та андроїдним ТРЖТ і виявлено гендерні відмінності. У гіпертензивних чоловіків з андроїдним ТРЖТ достовірно підвищувалися порівняно з хворими з проміжним ТРЖТ прозапальні маркери імунозапалення: ФНП-б, ІЛ-6 і СРБ (43,96±1,09 пг/л, р<0,05; 5,92±0,27 пг/л, р<0,05; 3,94±0,27 мг/л, р<0,05 відповідно), тоді як у жінок суттєво зростав лише рівень ФНП-б (55,38±2,21 пг/л, р<0,01). Підвищення рівнів ІЛ-6 та СРБ носило характер тенденції (р>0,05). Рівень ІЛ-4 у пацієнток з андроїдним ТРЖТ був достовірно нижчим, ніж у жінок з гіноїдним ТРЖТ (22,72±1,68 пг/л і 27,56±1,46 пг/л відповідно, р<0,05), тоді як у чоловіків з андроїдним ТРЖТ рівень ІЛ-4 був достовірно нижчим, ніж у чоловіків з проміжнім ТРЖТ (24,07±2,50 пг/л і 33,67±2,73 пг/л відповідно, р<0,01), що визначає андроїдний ТРЖТ як чинник серцево-судинного ризику у хворих на ГХ незалежно від статі.

Абдомінальне ожиріння є однією з найвагоміших складових МС - стану, для якого, за результатами останніх досліджень, характерне імунне запалення, але ці дані суперечливі (Талаєва Т.В., 2001; Verma S., 2003; Psaty B.M. et al., 2006). В нашому дослідженні виявлено чітку закономірність між рівнями чинників неспецифічного запалення і прогресуванням МС. Встановлено, що в міру збільшення кількості складових МС незалежно від статі зростали рівні прозапальних чинників (ФНП-б, ІЛ-6, СРБ) і знижувалися рівні протизапального чинника неспецифічного запалення (ІЛ-4): у хворих на ГХ жінок і чоловіків з 3-х компонентним МС порівняно з хворими аналогічної статі з 2 складовими МС поряд із вираженим підвищенням рівня ФНП-б (46,99±2,05 пг/л, р<0,05 і 45,45±1,62 пг/л, р<0,001 відповідно) достовірно знижувався рівень ІЛ-4 (27,48±1,82 пг/л, р<0,05 і 21,36±1,56 пг/л, р<0,001 відповідно), а підвищення рівнів ІЛ-6 та СРБ носило характер тенденції (р>0,05). У хворих з 4-5 компонентним МС поряд із достовірним підвищенням рівнів вже всіх прозапальних чинників імунозапалення (ФНП-б, ІЛ-6, СРБ) - 50,62±1,8 пг/л; 7,48±0,58 пг/л; 3,93±0,36 пг/л відповідно у жінок і 45,78±1,48 пг/л; 8,81±0,65 пг/л; 3,87±0,33 пг/л відповідно у чоловіків, рівень ІЛ-4 прогресивно знижувався як у жінок, так і у чоловіків - 22,72±1,48 пг/л і 17,45±1,13 пг/л відповідно.

Проведений кореляційний аналіз виявив у жінок з 3-х і 4-5-компонентним МС зворотний взаємозв'язок між рівнями ФНП-б, СРБ і віком початку вікових гормональних змін (r= - 0,34, р<0,05 та r= - 0,32, р<0,05 відповідно), які проявлялися порушеннями менструального циклу. Можна вважати, що жінки, в яких менопауза настає в більш пізньому віці, мають значно менший ризик розвитку атеросклерозу.

Таким чином, виявлені особливості порушень метаболічних показників і чинників неспецифічного запалення у жінок, хворих на ГХ, обумовлені не тільки факторами кардіоваскулярного ризику й віком, але й гормональним дисбалансом на тлі менопаузи, що необхідно враховувати при призначенні адекватної комплексної терапії.

Нами проаналізовано ефективність антигіпертензивної терапії у жінок, хворих на ГХ, з віковими гормональними та метаболічними порушеннями. На тлі лікування головний біль припинився у 17 (70,8%) жінок 1-ї, 19 (82,6%) жінок 2-ї та 12 (75%) жінок 3-ї груп, запаморочення - у 10 (42,7%), 14 (60,9% та 7 (43,7%) жінок відповідно, мерехтіння «мурашок» - у 7 (29,2%), 7 (30,4%) і 4 (25%) пацієнток відповідно, біль в ділянці серця - у 11 (45,8%), 14 (60,9%) і 9 (56,2%) хворих відповідно, прояви клімактеричного синдрому (КС) зменшились у 2 (8,3%), 6 (26,1%) і 1 (6,3%) жінки відповідно. Отже, відзначено поліпшення суб'єктивного стану хворих всіх клінічних груп, але найбільший ефект спостерігався в 2-й групі. Можна припустити, що більш значне зменшення скарг та проявів КС у пацієнток 2-ї групи пов'язано з вираженими симпатолітичними ефектами моксонідину, дуже сприятливими в умовах симпатичної гіперактивації, характерної для пери- та постменопаузи (Мільто А.С. і співавт. 2001; Kaaja R. і співавт., 2004).

Лікування хворих усіх груп супроводжувалося значним антигіпертензивним ефектом: рівень систолічного АТ (САТ) через 3 тижні терапії знизився у жінок 1-ї групи на 15,4% ( р<0,001), 2-ї групи - на 22,2% (р<0,001), 3-ї групи - на 21,4% (р<0,001), рівень діастолічного АТ (ДАТ) - на 12,1% (р<0,001), 19,3% (р<0,001) і 19,2% (р<0,001) відповідно. Цільового рівня АТ (<140/90 мм рт.ст.) було досягнуто у 11 (45,8%) пацієнток, які вживали іАПФ, у 18 (78,3%) хворих, які вживали іАПФ і агоніст імідазолінових рецепторів та у 13 (81,25%) жінок, які вживали іАПФ і діуретик. Більш значний антигіпертензивний ефект у пацієнток 2-ї групи у порівнянні з 1-ю можна пояснити тим, що, не дивлячись на виключення ефектів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) за допомогою іАПФ, підвищений АТ підтримують центральні механізми, які чутливі до активації імідазолінових рецепторів. Найбільший антигіпертензивний ефект у жінок 3-ї групи обумовлений вираженими гіповолемічним та вазодилатуючим ефектами діуретика. Отже, використання комбінацій антигіпертензивних препаратів не завжди сприяє досягненню бажаного рівня АТ, особливо у осіб з високим кардіоваскулярним ризиком (L. Hansson і співавт., 1998).

Частота серцевих скорочень (ЧСС) знизилась у хворих 1-ї групи на 3,3%, 2-ї - на 8,9%, 3-ї групи - на 1,4%. Показано, що ефективно знижуючи АТ, іАПФ та його комбінація з діуретиком суттєво не впливали на ЧСС (р>0,05), що свідчить про незначний вплив цих препаратів на симпатичну активність у жінок, тоді як поєднання іАПФ з моксонідином сприяло не тільки вираженому антигіпертензивному ефекту, але й достовірному зниженню ЧСС (р<0,01) (Sharma A.M., 2004).

Проведений порівняльний аналіз впливу антигіпертензивної терапії на показники вуглеводного обміну встановив, що як базальні, так і постпрандіальні рівні глюкози у пацієнток 1-ї, 2-ї та 3-ї груп між собою суттєво не відрізнялись і на початку, і після проведеної терапії (р>0,05 в усіх випадках), тоді як базальний рівень інсуліну і, як наслідок, індекс НОМА були достовірно вищими до лікування у пацієнток 2-ї групи в порівнянні з такими показниками у хворих 1-ї групи. Після лікування достовірної різниці між базальними рівнями інсуліну і значеннями індексу НОМА у жінок 1-ї і 2-ї груп не виявлено. Отже, застосування комбінованої терапії іАПФ і агоністом імідазолінових рецепторів у гіпертензивних жінок з надлишковою масою тіла або ожирінням, які перебувають у пери- та постменопаузі, сприяє достовірному підвищенню чутливості периферійних тканин до інсуліну. Достовірна позитивна динаміка вуглеводного обміну в процесі лікування обумовлена домінуючим впливом моксонідину, що узгоджується з результатами низки експериментальних досліджень, в яких доведена здатність моксонідину підвищувати чутливість до інсуліну (Соколова Л.А., 2000; Анічков Д.А., 2002; Lumb P.J., 2004; Чазова I.Є., 2006).

На тлі лікування відмічено позитивну динаміку показників ліпідного обміну: ЗХС, ТГ, ХСЛПНЩ, що може свідчити на користь підвищення чутливості до інсуліну. Але покращення цих показників в усіх групах було недостовірним (р>0,05) і тому носило характер тенденції. Поряд із цим виявлено тенденцію до підвищення рівнів ХСЛПВЩ в усіх групах, яка була найбільш значущою в 2-й групі і, як наслідок, тенденцію до зниження КА (р>0,05).

Незважаючи на те, що хворих із супутньою ІХС у 2-й групі було в 1,4 рази більше, ніж у 1-й, покращення показників ліпідного обміну було майже однаково ефективним. Цей факт можна пояснити тим, що периндоприл, звичайно, має здатність позитивно впливати не тільки на чутливість тканин до інсуліну, але й на показники ліпідного обміну, але несуттєво (Шальнова С.А., 2007; Чазова І.Є., 2008). Результати більшості досліджень свідчать про його метаболічну нейтральність (London G. M. еt al., 2004; Dahlof B. et al., 2005). Поряд із цим спостерігалася чітка тенденція до зниження рівня ЗХС, ТГ і ХСЛПНЩ під впливом моксонідину (Haenni A. еt al., 1999; Elisaf M.S. еt al., 1999). Отже, селективний I₁-агоніст імідазоліновіх рецепторів моксонідин, знижуючи АТ шляхом зменшення активності симпатичної нервової системи, може відігравати ключову роль у корекції метаболічних порушень. В експериментальних дослідженнях на тваринах було показано, що застосування моксонідину не тільки знижує АТ, але й зменшує рівень ліпідів та концентрацію інсуліну (Yakubu-Madus F.E. еt al., 1999; Ernsberger P. еt al., 1999).

Таким чином, можна припустити, що виявлена тенденція до позитивного впливу комбінованої терапії периндоприлом та моксонідином на чутливість до інсуліну є одним із компонентів механизму, який відповідає за покращення ліпідного профілю у жінок з АГ на тлі гормональних порушень, пов'язаних з віком, що узгоджується з даними інших дослідників, які стверджують, що моксонідин сприяє пригніченню симпатичної активності, що може призводити до інтенсивного зниження гідролізу жирів, вмісту жирних кислот, скороченню частки інсулінорезистентних (тип ІІ В) волокон у скелетних м'язах, підсиленому переносу й метаболізму глюкози й покращенню ліпідного профілю (Остроумова О.Д., 2001).

Проведена антигіпертензивна терапія сприяла тенденції до збільшення рівня прогестерону в усіх групах (р>0,05), яка була найбільш значущою в 2-й групі. В літературі є відомості, що у жінок іАПФ здатні зменшувати вираженість несприятливих гемодинамічних ефектів, пов'язаних зі зниженням рівня естрогенів, тобто можуть проявляти ефекти замісної терапії (Небієрідзе Д.В., 2006). В нашому дослідженні додавання агоністу імідазолінових рецепторів до іАПФ сприяло підсиленню цих ефектів.

В процесі лікування виявлено позитивний вплив на цитокінову ланку та рівень СРБ в усіх групах. Так, рівень ФНП-б достовірно знизився у жінок 1-ї, 2-ї та 3-ї груп у порівнянні з вихідними значеннями (р<0,001). Зміни рівнів ІЛ-6 та СРБ були незначними (р>0,05), тому позитивна динаміка цих показників носила характер тенденції.

При аналізі змін протизапального цитокіну ІЛ-4 суттєвого впливу антигіпертензивної терапії на динаміку цього показника в 1-й групі не виявлено (р>0,05), але в 2-й групі рівень ІЛ-4 на тлі лікування достовірно підвищився (р<0,001), тоді як в 3-й групі підвищення його рівня було несуттєвим (р>0,05). Отже, пригнічуючи секрецію ФНП-б, ІЛ-6 та СРБ, підвищений рівень ІЛ-4 спроможний виявляти виражену протизапальну дію, що може сприяти уповільненню розвитку або прогресування вже існуючого атеросклерозу у гіпертензивних жінок. Отримані дані вказують не тільки на кількісну, але й на якісну перебудову імунозапальної ланки, що може свідчити про підвищення загальної резистентності, активізацію імунної ланки, а також стабілізацію процесу, яка може значно посилюватись при використанні комбінованої антигіпертензивної терапії.

Результати проведеного дослідження ще раз підтверджують необхідність проведення комбінованої антигіпертензивної терапії, яка здатна впливати на різні патогенетичні механізми ГХ, особливо у пацієнток, які перебувають у пери- та постменопаузі, тобто з метаболічними і гормональними порушеннями.

Таким чином, лікування ГХ у жінок повинно бути комплексним з урахуванням факторів кардіоваскулярного ризику і факторів гормонального гомеостазу. Дотепер не сформовано спеціальних підходів до лікування АГ, використання яких у популяції жінок, які перебувають у пери- та постменопаузі, супроводжувалося б значним впливом на перебіг захворювання і довгостроковий прогноз. Тому на даному етапі найбільш доцільно застосовувати препарати, які сприятливо впливають на обмін речовин у жінок на тлі гіпоестрогенемії, або метаболічно нейтральні, з гіповолемічним, вазодилатуючим і симпатолітичним ефектами. При цьому перевагу слід надавати комбінації іАПФ з агоністом імідазолінових рецепторів, що обумовлено позитивним впливом на прояви КС, показники вуглеводного та ліпідного обміну, достовірним зменшенням дисбалансу між регуляторними цитокінами.

ВИСНОВКИ

1. Проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми сучасної кардіології - обґрунтування і уточнення механізмів, пов'язаних з основними факторами кардіоваскулярного ризику, дисфункцією метаболічних процесів, імунного гомеостазу, що сприяють виникненню і прогресуванню гіпертонічної хвороби у жінок та прискорюють розвиток серцево-судинних ускладнень. Отримані дані дозволили оптимізувати патогенетичне лікування, направлене на корекцію виявлених метаболічних порушень та зниження активності імунозапалення.

2. Реалізація механізмів спадкового характеру у виникненні гіпертонічної хвороби (обтяжена спадковість виявлена у 79,1% жінок і 68,1% чоловіків) опосередкована соціальними факторами і факторами навколишнього середовища, серед яких важливе значення має низька фізична активність (у 55,4% жінок і 8,7% чоловіків), часті або постійні психо-емоційні навантаження (у 70,5% жінок і 54,3% чоловіків), надлишкове споживання повареної солі (у 39,1% жінок і 21,7% чоловіків), паління (у 8,6% жінок і 30,4% чоловіків), вживання спиртних напоїв (у 73,6% жінок і 73,9% чоловіків), ожиріння за індексом маси тіла (у 52,7% жінок і 37% чоловіків), центральне ожиріння за окружністю талії (у 93,2% жінок і 78,3% чоловіків). З віком значення кардіоваскулярних факторів ризику у хворих на гіпертонічну хворобу незалежно від статі підвищується.

3. Встановлено залежність антропометричних показників від статі хворих: жінки, хворі на гіпертонічну хворобу, асоціюються з ожирінням та проміжним типом розподілу жирової тканини, чоловіки - з надлишковою масою тіла та андроїдним типом розподілу жирової тканини. Розвиток супутньої ішемічної хвороби серця у хворих на гіпертонічну хворобу сприяє зникненню гендерних відмінностей між значеннями окружності талії та індексу талія/стегна і виникненню достовірної гендерної різниці між значеннями окружності стегон (р<0,001) і індексу маси тіла (р<0,05), що обумовлено збільшенням значень цих показників у жінок і зменшенням - у чоловіків. Зростання значень окружності талії, індексу маси тіла та індексу талія/стегна у хворих на гіпертонічну хворобу асоціюється з формуванням концентричної гіпертрофії лівого шлуночка у жінок та ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка у чоловіків.

4. Доведено, що у гіпертензивних жінок порушення вуглеводного обміну розвиваються в більш пізньому віці і виражені слабкіше, ніж у чоловіків (інсулінорезистентність виявлено у 17,7% жінок і 47,8% чоловіків). Суттєве погіршення показників вуглеводного обміну у жінок з підвищеним рівнем артеріального тиску асоціюється з прогресуванням ожиріння (за індексом маси тіла), збільшенням кількості складових метаболічного синдрому, розвитком супутньої ішемічної хвороби серця і формуванням концентричної гіпертрофії лівого шлуночка, у чоловіків - з абдомінальним ожирінням (за індексом талія/стегна), прогресуванням метаболічного синдрому, наявністю супутньої ішемічної хвороби серця і розвитком як концентричної, так і ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка.

5. Визначено, що у хворих на гіпертонічну хворобу атерогенна направленість показників ліпідного обміну з віком більш значна у чоловіків, ніж у жінок. Встановлено, що у жінок найбільш інформативним є рівень ХСЛПВЩ, концентрація якого з віком поступово зменшується, тому зниження рівня цього показника у гіпертензивних жінок можна вважати маркером початку порушень ліпідного обміну. Виявлено асоціацію між негативною динамікою показників ліпідного спектру і розвитком ожиріння у жінок та андроїдним типом розподілу жирової тканини у чоловіків. Доведено, що рівень лептину у жінок суттєво зростає вже при наявності надлишкової маси тіла, у чоловіків - при ожирінні, порівняно з нормальною масою тіла (р<0,01 і р<0,05 відповідно). Встановлено, що у хворих на гіпертонічну хворобу чоловіків порушення ліпідного обміну більш значущі, ніж у жінок, незалежно від наявності супутньої ішемічної хвороби серця. Збільшення кількості складових метаболічного синдрому у жінок асоціюється зі збільшенням відсотку хворих з концентричною гіпертрофією лівого шлуночка.

6. Виявлено прямий кореляційний зв'язок між рівнями СРБ і ІЛ-4 (r=0,47, р<0,01) та рівнями ІЛ-6 і ІЛ-4 (r=0,44, р<0,01) у жінок, хворих на гіпертонічну хворобу, від 50 до 59 років та зворотний зв'язок між рівнями зазначених показників (r= -0,59 і r= -0,55 відповідно, р<0,05) у пацієнток, старших за 70 років. У міру збільшення кількості складових метаболічного синдрому незалежно від статі зростають рівні ФНП-б, ІЛ-6, СРБ і знижуються рівні ІЛ-4. Наявність ішемічної хвороби серця у жінок асоціюється з достовірним підвищенням рівня СРБ (р<0,05) та достовірним зниженням рівня ІЛ-4 (р<0,05), тоді як у чоловіків аналогічний взаємозв'язок носить характер тенденції. Встановлено асоціацію між високими рівнями ФНП-б, ІЛ-6, СРБ та ІЛ-4 у жінок, а також високими рівнями ФНП-б, ІЛ-6, СРБ та низьким рівнем ІЛ-4 у чоловіків з розвитком концентричної гіпертрофії лівого шлуночка.

7. У жінок, хворих на гіпертонічну хворобу, виникнення менопаузи асоціюється з ожирінням (за індексом маси тіла), андроїдним типом розподілу жирової тканини (за індексом талія/стегна), тенденцією до погіршення вуглеводного обміну, атерогенною направленістю показників ліпідного обміну, а також вираженим дисбалансом регуляторних цитокінів - підвищенням рівнів ФНП-б, ІЛ-6 та зниженням рівня ІЛ-4 (р<0,01).

8. Позитивні клінічні, гемодинамічні, метаболічні та імунні ефекти комбінованої антигіпертензивної терапії у жінок обумовлені симпатолітичною, вазодилатуючою і гіповолемічною дією використаних препаратів: іАПФ (периндоприлу), діуретика (індапаміду), агоністу імідазолінових рецепторів (моксонідину), застосування яких супроводжується досягненням цільового рівня АТ, відсутністю негативного впливу на показники вуглеводного та ліпідного обміну, зменшенням дисбалансу між про- та протизапальними цитокінами. Одержані позитивні клінічні, метаболічні та імунні ефекти були найбільш суттєві при використанні комбінації периндоприлу і моксонідину.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У жінок, хворих на гіпертонічну хворобу, незалежно від віку необхідно своєчасно виявляти модифіковані фактори кардіоваскулярного ризику з метою профілактики серцево-судинних ускладнень.

2. Жінкам, хворим на гіпертонічну хворобу, поряд із загальноклінічним обстеженням, необхідно проводити антропометричні дослідження з визначенням індексу маси тіла та індексу талія/стегна, особливо під час вікового гормонального дисбалансу, що дозволяє врахувати додаткові фактори ризику і покращує діагностику початку метаболічних порушень.

3. Для своєчасної діагностики менопаузального метаболічного синдрому у жінок, що перебувають у періоді перименопаузи, необхідно визначати наявність інсулінорезистентності. Використання перорального тесту толерантності до глюкози значно підвищує специфічність виявлення порушень вуглеводного обміну, що дозволяє, у підсумку, вибрати ефективну стратегію лікування.

4. При дослідженні показників ліпідного спектру у жінок, хворих на гіпертонічну хворобу, в якості моніторингового показника може бути ХСЛПВЩ як ранній діагностичний і прогностичний маркер розвитку атерогенезу.

5. У жінок, хворих на гіпертонічну хворобу, рекомендується визначати експресію про- та протизапальних чинників (ФНП-б, ІЛ-6, СРБ, ІЛ-4) для аналізу вираженості хронічного гемодинамічного стресу та ефектів антигіпертензивного лікування.

6. З метою досягнення цільових рівнів артеріального тиску та корекції метаболічних порушень у жінок, хворих на гіпертонічну хворобу, які перебувають у періоді пери- та постменопаузи, обґрунтовано використання комбінації іАПФ периндоприлу з агоністом імідазолінових рецепторів моксонідином, яка здатна впливати на патогенетичні ланки захворювання.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Питецкая Н.И. Распространенность основных факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний среди женщин с артериальной гипертензией / Н.И. Питецкая, О.Н. Ковалева // Врачебная практика. - 2007. - №3. - С. 70-73. (Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку даних, літературне оформлення статті).

2. Питецкая Н.И. Взаимосвязь пола и основных факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний / Н.И. Питецкая // Медицина сегодня и завтра. - 2007. - №3. - С. 78-81.

3. Питецкая Н.И. Влияние наследственности и ожирения на возникновение артериальной гипертензии у женщин различных возрастных групп / Н.И. Питецкая, О.Н. Ковалева // Медицина и… - 2007. - №2 (17). - С. 16-18. (Здобувачем здійснено клінічне обстеження хворих, проведено гендерний аналіз та статистичну обробку одержаних даних, літературне оформлення статті).

4. Питецкая Н.И. Влияние ишемической болезни сердца на течение артериальной гипертензии и показатели липидного спектра у женщин / Н.И. Питецкая // Актуальні питання медичної науки та практики: зб. наук. праць ЗМАПО. - 2007. - Вип. 71. - Т.2, кн.1. - С. 244-247.

5. Питецкая Н.И. Динамика липидного обмена как прогностический критерий развития атеросклероза у женщин с артериальной гипертензией и ожирением / Н.И. Питецкая // Проблеми екології та медицини. - 2007. - Т.11. - № 3-4. - С. 7-9.

6. Питецкая Н.И. Гендерные особенности метаболических нарушений у лиц с артериальной гипертензией / Н.И. Питецкая // Кровообіг та гемостаз. - 2008. - №3. - С. 16-20.

7. Питецкая Н.И. Вариация антропометрических и метаболических показателей у женщин с артериальной гипертензией в зависимости от фенотипа родителей / Н.И. Питецкая, О.Н. Ковалева // Вісник українського товариства генетиків і селекціонерів. - 2008. - Т.6. - №1. - С. 108-113. (Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку даних, літературне оформлення статті).

8. Питецкая Н.И. Роль артериальной гипертензии и ожирения в развитии инсулинорезистентности у женщин / Н.И. Питецкая // Медицина и… - 2008. - №1 (19). - С. 67-70.

9. Питецкая Н.И. Ассоциации пола с показателями антропометрии и углеводного обмена / Н.И. Питецкая // Медицина сегодня и завтра. - 2008. - №2. - С. 114-118.

10. Питецька Н.І. Гендерні особливості метаболічних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію в залежності від віку / Н.І. Питецька // Проблеми військової охорони здоров'я: зб. наук. праць. - К., 2008. - Вип. 23. - С. 257-266.

11. Питецкая Н.И. Динамика уровня прогестерона у женщин с артериальной гипертензией в зависимости от возраста и показателей антропометрии / Н.И. Питецкая // Проблемы диагностики и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского госуд. мед. универ. им. С.И. Георгиевского. - 2008. - Т.144, ч.IV. - С. 187-189.

12. Питецкая Н.И. Гендерные особенности гемодинамических и антропометрических показателей у лиц с артериальной гипертензией / Н.И. Питецкая // Актуальні питання медичної науки та практики: зб. наук. пр. ЗМАПО. -2008. - Вип. 73. - Т.2, книга 1. - С. 118-122.

13. Питецкая Н.И. Влияние менопаузы на уровень лептина у женщин с артериальной гипертензией и метаболическими нарушениями / Н.И. Питецкая // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2008. - №25. - С. 137-142.

14. Питецкая Н.И. Критериально значимые факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний у больных артериальной гипертензией / Н.И. Питецкая // Український терапевтичний журнал - 2008. - №3. - С. 57-60.

15. Питецька Н.І. Гендерні особливості гемодинамічних показників у хворих на артеріальну гіпертензію в залежності від віку / Н.І. Питецька // Медицина и… - 2008. - №2 (20). - С. 38-42.

16. Питецька Н.І. Прогностичне значення медіаторів імунної системи у визначенні ступеня тяжкості артеріальної гіпертензії у жінок / Н.І. Питецька // Медицина и… - 2008. - №3 (21). - С. 16-19.

17. Питецька Н.І. Вплив менопаузи на структурно-функціональні зміни лівого шлуночка у жінок з артеріальною гіпертензією / Н.І. Питецька // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2008. - №26. - С. 149-153.

18. Питецька Н.І. Структурно-функціональний стан лівого шлуночка у жінок з артеріальною гіпертензією та метаболічними порушеннями / Н.І. Питецька, О.М. Ковальова // Кровообіг та гемостаз. - 2008. - №4. - С. 13-17. (Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку одержаних результатів, літературне оформлення статті).

19. Питецька Н.І. Ефективність комбінації периндоприлу та моксонідину у жінок з артеріальною гіпертензією / Н.І. Питецька, О.М. Біловол // Медицина сегодня и завтра. - 2008. - №3. - С. 57-60. (Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку даних, літературне оформлення статті).

20. Питецька Н.І. Роль маркерів імунозапалення у прогресувані метаболічного синдрому у жінок з артеріальною гіпертензію / Н.І. Питецька, О.М. Ковальова // Український терапевтичний журнал. - 2008. - №4. - С. 60-63. (Здобувачем здійснено клінічне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку даних, літературне оформлення статті).

21. Питецька Н.І. Патогенетична корекція метаболічних показників у жінок з артеріальною гіпертензією / Н.І. Питецька, О.М. Біловол // Медицина и… - 2008. - №4 (22). - С. 5-9. (Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку даних, підготовку статті до друку).

22. Питецька Н.І. Гендерні відмінності вираженості імунозапалення у жінок з артеріальною гіпертензією в залежності від віку / Н.І. Питецька, О.М. Біловол // Український кардіологічний журнал. - 2009. - №.4 - С. 33-37. (Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку даних, літературне оформлення статті).

23. Питецька Н.І. Визначення впливу менопаузи на метаболічні показники та чинники імунозапалення у жінок з артеріальною гіпертензією / Н.І. Питецька, О.М. Біловол // Ліки України. - 2009. - №4 (130) - С. 98-101. (Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, статистичну обробку даних, аналіз результатів дослідження, літературне оформлення статті).

24. Пат. 37329 UA, МПК А61В10/00, G01N33/00. Спосіб прогнозування артеріальної гіпертензії у молодих жінок / Н.І. Питецька, О.М. Ковальова, заявник та патентовласник Харківський національний медичний університет МОЗ України. - № u200807534; заявл. 02.06.08; опубл. 25.11.08, Бюл. №22. (Здобувачем запропоновано ідею, розроблено і літературно оформлено заявку на винахід, здійснено підготовку матеріалів заявки до друку).

25. Пат. 38719 UA, МПК А61В5/00, G01N33/00. Спосіб діагностики інсулінорезистентності у хворих на артеріальну гіпертензію / Н.І. Питецька, О.М. Ковальова, заявник та патентовласник Харківський національний медичний університет МОЗ України. - № u200807504; заявл. 02.06.08; опубл. 12.01.09, Бюл. №1. (Здобувачем запропоновано і удосконалено ідею розробки, здійснено підготовку заявки до друку).

26. Питецкая Н.И. Использование технологии ВСР для оценки єффективности лечения артериальной гипертензии у женщин в менопаузе / Н.И. Питецкая // Діагностика та лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії: матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю, 27-29 травня 2004 р. - Харків. - 2004. - С. 78-79.

27. Питецкая Н.И. Эффективность использования периндоприла и моксонидина у женщин с АГ и ожирением / Н.И. Питецкая // Метаболічний синдром в практиці кардіолога: матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 14-15 листоп. 2006 р. - Харків. - 2006. - С. 59-60.

28. Питецкая Н.И. Основные факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний у лиц с артериальной гипертензией / Н.И. Питецкая // VIII Національний конгрес кардіологів України: матеріали конгресу, 20-22 вересня 2007 р. - Київ. - 2007. - С. 131.

29. Питецкая Н.И. Влияние факторов риска на течение артериальной гипертензии у женщин в постменопаузе / Н.И. Питецкая, О.Н. Ковалева // Внутрішні хвороби. Нові аспекти: матеріали наук.-практ. конф., 18 жовтня 2007 р. - Харків. - 2007. - С. 111. (Проведено обстеження хворих, аналіз результатів, підготовку тез до друку).

30. Питецкая Н.И. Гендерные особенности течения артериальной гипертензии у женщин / Н.И. Питецкая, О.Н. Ковалева // «Гендер. Екологія. Здоров'я»: матеріали І міжнародної наук.-практ. конф., 23-24 жовтня 2007 р. - Харків. - 2007. - С. 73. (Здобувачем здійснено обстеження хворих, формування та зіставлення груп, статистичну обробку даних, написання тез).

31. Питецкая Н.И. Особенности липидного обмена у женщин с артериальной гипертензией и ожирением / Н.И. Питецкая // Метаболічний синдром в практиці терапевта: матеріали наук.-практ. конф., 29-30 січня 2008 р. - Харків. - 2008. - С. 70-72.

32. Питецкая Н.И. Влияние возраста и уровня артериального давления на липидный профиль у женщин / Н.И. Питецкая // Фундаментальна та клінічна ендокринологія: проблеми, здобутки, перспективи (Сьомі Данілевські читання): матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 21-22 лютого 2008 р. - Харків. - 2008. - С. 113-114.

33. Питецкая Н.И. Липидный обмен у женщин с артериальной гипертензией / Н.И. Питецкая / Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні: матеріали наук.-практ. конф., 13-14 травня 2008 р. // Український кардіологічний журнал - 2008. - додат. 1. - С. 51.

34. Питецкая Н.И. Динамика липидного обмена у мужчин в зависимости от продолжительности артериальной гипертензии / Н.И. Питецкая // Щорічні терапевтичні читання: теоретичні та клінічні аспекти діагностики і лікування внутрішніх хвороб: матеріали наук.-практ. конф., 17-18 квітня 2008 р. - Харків. - 2008. - С. 153.

35. Питецкая Н.И. Влияние пола на метаболические показатели у лиц с артериальной гипертензией / Н.И. Питецкая, О.Н. Ковалева // Щорічні терапевтичні читання: теоретичні та клінічні аспекти діагностики і лікування внутрішніх хвороб: матеріали наук.-практ. конф., 17-18 квітня 2008 р. - Харків. - 2008. - С. 154. (Здобувачем здійснено обстеження хворих, формування та зіставлення груп, статистичну обробку одержаних даних, написання тез).

36. Питецкая Н.И. Артериальная гипертензия и метаболические нарушения у мужчин / Н.И. Питецкая // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2008. - №26. - С. 125.

37. Питецкая Н.И. Гендерные особенности развития инсулинорезистентности у больных артериальной гипертензией в зависимости от массы тела / Н.И. Питецкая, О.Н. Ковалева // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2008. - №26. - С. 108. (Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, формування груп, статистичну обробку одержаних даних, літературне оформлення тез).

38. Питецька Н.І. Вікові та гендерні особливості метаболічних порушень у осіб з артеріальною гіпертензією / Н.І. Питецька, О.М. Ковальова, О.Б. Троценко // Гендер. Екологія. Здоров'я: матеріали ІІ міжнародної наук.-практ. конф., 22 жовтня 2008 р. - Харків. - 2008. - С. 186-187. (Здобувачем проведено обстеження хворих, формування та зіставлення груп, статистичну обробку даних, літературне оформлення тез).

39. Питецкая Н.И. Динамика углеводного и липидного обменов у женщин с метаболическим синдромом в зависимости от менопаузы / Н.И. Питецкая // Патогенетичні і терапевтичні аспекти метаболічного синдрому: матеріали наук.-практ. конф., 27-28 жовтня 2008 р. - Харків. - 2008. - С. 70-71.

40. Питецька Н.І. Гендерні особливості провідних факторів ризику у осіб з метаболічним синдромом / Н.І. Питецька // ХІІ Конгрес світової федерації українських лікарських товариств: матеріали конгресу, 25-28 вересня 2008 р. - Івано-Франківськ. - 2008.- С. 44.

41. Питецька Н.І. Залежність активності лептину від гормонального фону у жінок з метаболічним синдромом / Н.І. Питецька, О.М. Ковальова // ХІІ Конгрес світової федерації українських лікарських товариств: матеріали конгресу, 25-28 вересня 2008 р. - Івано-Франківськ. - 2008.- С. 156-157. (Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, формування груп, підготовку тез до друку).

42. Питецька Н.І. Гендерні відмінності впливу ожиріння на маркери імунозапалення у хворих на артеріальну гіпертензію / Н.І. Питецька, О.М. Ковальова // Проблеми інтерністики. Минуле, сьогодення, майбутнє: матеріали наук.-практ. конф., 15 жовтня 2008 р. - Харків. - 2008. - С. 1-32. (Здобувачем проведено обстеження хворих, формування та зіставлення груп, статистичну обробку даних, літературне оформлення тез).

43. Питецька Н.І. Роль типу ожиріння у розвитку імунозапалення у жінок з артеріальною гіпертензією / Н.І. Питецька // Проблеми інтерністики. Минуле, сьогодення, майбутнє: матеріали наук.-практ. конф., 15 жовтня 2008 р. - Харків. - 2008. - С. 50-51.

44. Питецька Н.І. Клініко-гемодинамічні ефекти комбінації інгібітору АПФ периндоприлу з агоністом імідазолінових рецепторів моксонідином у лікування артеріальної гіпертензії у жінок / Н.І. Питецька // Сучасні проблеми діагностики, лікування і профілактики артеріальної гіпертензії: матеріали наук.-практ. конф., 26 березня 2009 р. - Харків. - 2009. - С. 70.

45. Питецька Н.І. Вплив комбінованої антигіпертензивної терапії на показники вуглеводного і ліпідного обмінів у жінок / Питецька Н.І. // Щорічні терапевтичні читання: сучасна терапія та її узагальнююча роль в клініці внутрішніх хвороб: матеріали наук.-практ. конф., 9-10 квітня 2009 р. - Харків. - 2009. - С. 159.

АНОТАЦІЯ

Питецька Н.І. Фактори кардіоваскулярного ризику, метаболічні показники та чинники імунозапалення у жінок, хворих на гіпертонічну хворобу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2009.

Дисертаційну роботу присвячено оптимізації діагностики та лікування гіпертонічної хвороби у жінок на підставі визначення факторів кардіоваскулярного ризику, оцінки порушень метаболічних показників та активності неспецифічного запалення. Встановлено вікові та гендерні особливості поширеності факторів кардіоваскулярого ризику у хворих на гіпертонічну хворобу, взаємозв'язок між порушеннями метаболічних показників та статтю, рівнем артеріального тиску, атерогенезом та формуванням певного типу гіпертрофії лівого шлуночка. Доведено важливу роль маркерів імунозапалення (ФНП-б, ІЛ-6, ІЛ-4, СРБ) у прогресуванні гіпертонічної хвороби у жінок та виникненні метаболічних порушень. Визначено вплив менопаузи на погіршення антропометричних показників, вуглеводного та ліпідного обміну, розвиток вираженого дисбалансу регуляторних цитокінів. Запропоновані схеми комбінованої антигіпертензивної терапії для жінок з віковими гормональними та метаболічними порушеннями сприяли підвищенню лікувальних ефектів.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, жінки, фактори кардіоваскулярного ризику, антропометричні та метаболічні показники, імунозапалення, комбінована антигіпертензивна терапія.

АННОТАЦИЯ

Питецкая Н.И. Факторы кардиоваскулярного риска, метаболические показатели и маркеры иммуновоспаления у женщин, больных гипертонической болезнью. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. - Харьковский нацио-нальный медицинский университет МОЗ Украины, Харьков, 2009.

Диссертация посвящена оптимизации диагностики и лечения гипертонической болезни у женщин на основании определения факторов кардиоваскулярного риска, оценки нарушений метаболических показателей и активности неспецифического воспаления.

Проведено комплексное обследование 299 лиц, среди которых были выделены основная группа (220 женщин, больных гипертонической болезнью), группа сравнения (46 мужчин, больных гипертонической болезнью) и контрольная группа (30 нормотензивных женщин).

Проведен гендерный анализ антропометрических показателей (окружности талии, окружности бедер, индекса массы тела, индекса талия/бедра), углеводного (уровня глюкозы в сыворотке крови натощак и после перорального теста толерантности к глюкозе, уровня инсулина натощак, индекса НОМА) и липидного (общего холестерина, холестерина липопротеидов высокой и низкой плотности, триглицеридов, коэффициента атерогенности) обмена, лептина, провоспалительных (ФНО-б, ИЛ-6, СРБ) и противовоспалительного (ИЛ-4) маркеров иммуновоспаления. Наличие метаболического синдрома определяли согласно критериям, рекомендованным Международной федерацией сахарного диабета (IDF, 2005). Гипертрофию левого желудочка диагностировали отдельно у женщин и мужчин, используя гендерные нормы, рекомендованные Американским обществом по эхокардиографии (2005). Проведена сравнительная оценка эффективности монотерапии (периндоприлом) и комбинированной терапии (периндоприлом с моксонидином и периндоприлом с индапамидом). Особое внимание уделяли влиянию использованных препаратов на проявления климактерического синдрома, метаболический профиль и маркеры иммуновоспаления.

Выявлены возрастные и гендерные особенности распространенности факторов кардиоваскулярного риска у больных гипертонической болезнью. Показано, что реализация механизмов наследственного характера в возникновении заболевания в значительной мере опосредована социально-средовыми факторами. Установлена взаимосвязь между нарушениями метаболических показателей и полом, возрастом, уровнем артериального давления, атерогенезом и формированием определенного типа гипертрофии левого желудочка. Женщины основной группы ассоциировались с ожирением и промежуточным типом распределения жировой ткани, мужчины - с избыточной массой тела и андроидным типом распределения жировой ткани, лица контрольной группы - с нормальной массой тела и гиноидным типом распределения жировой ткани. Увеличение значений окружности талии, индекса массы тела и индекса талия/бедра среди больных способствовало формированию концентрической гипертрофии левого желудочка у женщин и эксцентрической гипертрофии левого желудочка у мужчин. Показано, что существенные нарушения углеводного обмена у женщин, больных гипертонической болезнью, развиваются позже и выражены значительно слабее, чем у мужчин. Атерогенная направленность показателей липидного спектра у женщин с возрастом также выражена меньше, а в качестве мониторингового показателя у этой категории больных может служить холестерин липопротеидов высокой плотности. Доказана важная роль маркеров неспецифического воспаления (ФНО-б, ИЛ-6, ИЛ-4, СРБ) в прогрессировании гипертонической болезни и развитии метаболических нарушений у женщин с повышенным артериальным давлением. Наличие менопаузы способствовало ухудшению антропометрических показателей, отрицательной динамике углеводного и липидного обмена, возникновению выраженного дисбаланса регуляторных цитокинов.

Рекомендованные схемы комбинированной антигипертензивной терапии для женщин с возрастными гормональными и метаболическими нарушениями способствовали достижению целевого уровня артериального давления, отсутствию негативного влияния на показатели углеводного и липидного обмена, уменьшению дисбаланса между про- и противовоспалительными цитокинами.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, женщины, факторы кардиоваскулярного риска, антропометрические и метаболические показатели, иммуновоспаление, комбинированная антигипертензивная терапия.

ANNOTATION

Pytetska N.I. Factors of cardiovascular risk, metabolic and inflammation markers in women with arterial hypertension. - The manuscript.

Thesis for scientific degree of doctor of medical sciences on speciality 14.01.11 - Cardiology. - Kharkiv National Medical University of Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, 2009.

Thesis is devoted to optimization of diagnostics and treatment of arterial hypertension in women on a basis of determination of cardiovascular risk factors, evaluation of metabolic markers disorders and activity of non-specific inflammation.

Age-related and gender peculiarities of prevalence of cardiovascular risk factors in patients with arterial hypertension have been identified.

The association between metabolic markers disorders and gender, levels of blood pressure, atherogenesis, formation of certain type of left ventricle hypertrophy has been determined. The important role of inflammation markers (TNF-б, IL-6, IL-4, CRP) in a progress of arterial hypertension and development of metabolism disorders in women has been proved. Menopause influences on deterioration of anthropometric data, glucose and lipid metabolism, formation of considerable disbalance of regulatory cytokines have been detected.

Suggested schemes of combined antihypertensive treatment for women with age-specific hormonal and metabolic disorders increased the therapy efficacy.

Key words: arterial hypertension, women, cardiovascular risk factors, anthropometric and metabolic markers, inflammation, combined antihypertensive treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ артеріальна гіпертензія

АТ артеріальний тиск

ГЛШ гіпертрофія лівого шлуночка

ГХ гіпертонічна хвороба

ДАТ діастолічний артеріальний тиск

ЕГЛШ ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка

ЕКГ електрокардіографія

ЕхоКГ ехокардіографія

ЗХС загальний холестерин

іАПФ інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту

ІММЛШ індекс маси міокарда лівого шлуночка

ІМТ індекс маси тіла

ІЛ інтерлейкін

ІМ інфаркт міокардa

ІТС індекс талія/стегна

ІХС ішемічна хвороба серця

КА коефіцієнт атерогенності

КГЛШ концентрична гіпертрофія лівого шлуночка

КС клімактеричний синдром

КРЛШ концентричне ремоделювання лівого шлуночка

ММЛШ маса міокарда лівого шлуночка

МС метаболічний синдром

НГЛШ нормальна геометрія лівого шлуночка

НОМА homeostasis model assessment - гомеостатична модель оцінки інсулінорезистентності

ОС окружність стегон

ОТ окружність талії

ПТТГ пероральний тест толерантності до глюкози

РААС ренін-ангіотензин-альдостеронова система

САС симпато-адреналова система

САТ систолічний артеріальний тиск

СРБ С-реактивний білок

ССЗ серцево-судинні захворювання

ТГ тригліцериди

ТРЖТ тип розподілу жирової тканини

ФНП-б фактор некрозу пухлин-б

ФК функціональний клас

ХСЛПНЩ холестерин ліпопротеїдів низької щільності

ХСЛПВЩ холестерин ліпопротеїдів високої щільності

ЧСС частота серцевих скорочень

Размещено на Allbest.ru

...