Фармакоекономічні дослідження лікарських засобів рослинного походження, які використовуються в гастроентерології та урології

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

УДК 615:33:615.242.254.322

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Фармакоекономічні дослідження лікарських засобів рослинного походження, які використовуються в гастроентерології та урології

15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи

Мудрак Інна Григорівна

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис:

Робота виконана на кафедрі організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Міністерства охорони здоров'я України

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Заліська Ольга Миколаївна, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького професор кафедри організації і економіки фармації та технології ліків

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор Грошовий Тарас Андрійович, Тернопільський державний медичний університет ім.І.Я.Горбачевського, завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін

кандидат фармацевтичних наук, доцент ЛЕЛЕКА МАРІЯ ВАСИЛІВНА Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського доцент кафедри фармацевтичних дисциплін

Захист відбудеться „05„ червня 2009 р. о 12__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.02 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького ( 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий „30” квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої радиГ.Д.Гасюк

лікарський рослинний гастроентерологічний урологічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед невідкладних завдань національної політики у галузі лікарських засобів є створення системи забезпечення лікарськими рослинними засобами. Вивчення її складових - термінології щодо лікарських рослинних засобів, їх асортименту на фармацевтичному ринку, ефективності схем лікування при поширених захворюваннях з урахуванням даних доказової медицини, які отримані в останнє десятиріччя, проведення фармакоекономічної оцінки є актуальними для охорони здоров'я України.

У Стратегії ВООЗ „Традиційні лікарські засоби на 2002-2005” було визначено, що лікарські рослинні засоби найбільш ефективні і мають значні економічні вигоди при лікуванні гастроентерологічних, урологічних захворювань. В Україні спостерігається зростання показників поширеності шлунково-кишкових та урологічних захворювань за 2000-2007 рр.

Методологія фармакоекономічних досліджень для вітчизняної охорони здоров'я була обгрунтована О.М.Заліською (2004). Маркетингові аспекти лікарських рослинних засобів, що використовуються в гастроентерології, вивчали О.М. Фойдер, О.Л. Гром (1994), В.М. Толочко, М.Л. Сятиня (2001), А.С. Немченко, І.О. Федяк (2008). Методики фармакоекономічного аналізу лікарських засобів різних фармакотерапевтичних груп опрацьовуються вченими - Д.С.Волохом, Б.П. Громовиком, О.П. Гудзенком, Д.І. Дмитрієвським, І.А. Зупанцем, Т.Г. Калинюком, З.М. Мнушко, А.С.Немченко, Б.Л.Парновським, О.В.Посилкіною, В.М.Толочко, В.В. Трохимчуком, Л.В. Яковлєвою та ін., проте рослинні препарати не були об'єктами їх досліджень. В умовах впровадження формулярів лікувально-профілактичних закладів доцільно було розробити модель бази даних про лікарські рослинні засоби з фармакоекономічними параметрами для оптимізації інформаційного забезпечення провізорів і лікарів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії “Фармація” МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького “Обґрунтування нових напрямків концепції розвитку лікарського забезпечення та розробка моніторингових механізмів їх впровадження” (номер державної реєстрації 0101U009228, шифр теми ІН 10.06.0001.01).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є опрацювання науково обґрунтованих методик фармакоекономічного аналізу лікарських рослинних засобів з урахуванням даних доказової медицини для лікування поширених гастроентерологічних та урологічних захворювань, розробка рекомендацій з оптимізації інформаційного забезпечення лікарів і провізорів про рослинні препарати при впровадженні формулярів.

Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити наступні завдання:

вивчити сучасні проблеми стану забезпечення лікарськими рослинними засобами (ЛРЗ) відповідно до рекомендацій ВООЗ у світі та Україні;

узагальнити вимоги до методів фармакоекономічного аналізу, в тому числі до ЛРЗ, у провідних країнах світу;

опрацювати та апробувати методику аналізу даних доказової медицини про ЛРЗ та підготувати відповідний інформаційний лист;

провести маркетинговий аналіз вітчизняного ринку ЛРЗ для лікування поширених гастроентерологічних і урологічних захворювань з урахуванням епідеміологічних особливостей України;

обґрунтувати алгоритм фармакоекономічного аналізу та опрацювати методики фармакоекономічного аналізу ЛРЗ для лікування диспепсії, виразки шлунка, жовчнокам'яної хвороби, гепатитів, холециститів;

опрацювати методики фармакоекономічного аналізу ЛРЗ для лікування інфекційно-запальних процесів нирок, сечокам'яної хвороби, аденоми передміхурової залози з розробкою відповідних рекомендацій для формулярів лікувально-профілактичних закладів;

обґрунтувати структуру комп'ютерної бази даних про ЛРЗ з фармако-економічними параметрами для оптимізації інформаційного забезпечення спеціалістів;

розробити методичні рекомендації з аспектів фармацевтичної опіки та фармакоекономічними даними про ЛРЗ для удосконалення до- і післядипломної підготовки провізорів з раціонального використання фітотерапевтичних засобів.

Об'єкти дослідження. Лікарські рослинні засоби, які використовуються при гастроентерологічних, урологічних захворюваннях, історії хвороб, амбулаторні карти при лікуванні виразки шлунка, диспепсії, гепатиту, жовчнокам'яної хвороби, холециститу, інфекційних процесів нирок, сечокам'яної хвороби, аденоми простати, дані доказової медицини про лікарські рослини, показники ефективності, безпечності, динаміка вартості рослинних препаратів.

Предмет дослідження: фармакоекономічна складова схем фармакотерапії поширених гастроентерологічних, урологічних захворювань, стан фармацевтичного ринку, бази даних про лікарські рослинні засоби.

Методи дослідження: системний аналіз, маркетинговий аналіз фармацевтичного ринку, експертна оцінка, математико-статистичний, регресійний аналіз, описове моделювання, семантичний, методи інформатики. Розрахунки, графічні схеми та рисунки здійснювалися на персональному комп'ютері з використанням програмного пакету Microsoft Excel. Інформаційну базу дослідження становили законодавчі акти, що регламентують лікарське забезпечення хворих, статистичні матеріали Міністерства охорони здоров'я України. Використані дані закордонних рекомендацій з фармакоекономічного аналізу, публікації ВООЗ, міжнародних організацій з використання лікарських рослинних засобів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше обгрунтовано алгоритм фармакоекономічного аналізу ЛРЗ та використання його результатів при створенні формулярів лікувально-профілактичних закладів, що захищено авторським свідоцтвом від 01.12.2004 року № 11674 Міністерства освіти і науки України, Державного департаменту інтелектуальної власності.

Вперше запропоновано методику інформаційного забезпечення про лікарські рослинні засоби за даними доказової медицини, підготовлено інформаційний лист, ухвалений Проблемною комісією „Фармація” АМН і МОЗ України (протокол № 50 від 20.02.2008 р.) та виданий Укрмедпатентінформ України (№ 97-2008).

Вперше опрацьовано методики фармакоекономічного аналізу ЛРЗ з урахуванням даних доказової медицини, результатів маркетингового аналізу вітчизняного фармацевтичного ринку, показників захворюваності для визначення ефективних та економічно вигідних рослинних препаратів.

Набули подальшого розвитку: систематизація методів фармакоекономічного аналізу, термінології щодо рослинних препаратів; фармакоекономічне обґрунтування переліків ЛРЗ при лікуванні диспепсії, виразки шлунка, виразки 12-палої кишки, гепатитів, холециститів, інфекційно-запальних процесів нирок, сечокам'яної хвороби, аденоми простати, які можна рекомендувати для включення у формуляри профільних лікувально-профілактичних закладів.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у розробці пропозицій щодо фармакоекономічної оцінки ЛРЗ з метою удосконалення лікарського забезпечення хворих на поширені гастроентеро-логічні та урологічні захворювання ефективними, безпечними та економічно вигідними рослинними препаратами та оптимізації навчального процесу до- і післядипломної освіти провізорів з раціонального використання фітопрепаратів з урахуванням даних доказової медицини.

Результати фармакоекономічного аналізу ЛРЗ, які використовуються в гастроентерології, урології, можуть бути використані при впровадженні формулярів лікувально-профілактичних закладів.

Обґрунтована модель бази даних про ЛРЗ з фармакоекономічними показниками і даними доказової медицини може бути використана для оптимізації інформаційного забезпечення лікарів і провізорів з метою раціонального призначення рослинних препаратів.

За результатами досліджень розроблені:

· Інформаційний лист “Методика забезпечення інформацією про рослинні лікарські засоби за даними доказової медицини”, впроваджений у практичну діяльність: клініки гастроентерології Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону МОЗ України, м. Вінниця, ОКУ “Чернівецький обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики, інженерно-технічного та фармацевтичного супроводу діяльності закладів охорони здоров'я області”, Закарпатського обласного виробничого об'єднання “Фармація”, Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об'єднання (акти впровадження від 05.11.2008 р., 17.10.2008р., 30.10.2008 р., 04.02.2009 р. відповідно) та у навчальний процес вищих медичних навчальних закладів: кафедри організації та економіки фармації Одеського державного медичного університету, кафедри клінічної фармації і клінічної фармакології Вінницького національного медичного університету ім.М.І.Пирогова, кафедри організації і економіки фармації та технології ліків ФПДО Львівського національного медичного університету ім.Данила Галицького, кафедри фармацевтичних дисциплін Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я.Горбачевського (акти впровадження від 04.09.2008 р., 12.11.2008 р., 26.11.2008 р., 04.02.09 р. відповідно).

· Самостійний розділ у монографії „Фармацевтична інформатика” (2008) впроваджено у навчальний процес кафедри організації та економіки фармації та технології ліків ФПДО Львівського національного медичного університету ім.Данила Галицького, кафедри фармацевтичних дисциплін Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я.Горбачевського (акт впровадження від 26.11.2007 р., 04.02.2009 р.).

· Методичні рекомендації «Фармацевтична опіка хворих на гастроентерологічні та урологічні захворювання при використанні сучасного арсеналу лікарських засобів рослинного походження», які затверджені ЦМК ЛНМУ імені Данила Галицького (від 15.03.2007 р., протокол № 1) впроваджені:

- у діяльність медичних і фармацевтичних закладів охорони здоров'я: Військово-медичного центру Повітряних сил Збройних сил України, м.Вінниця (у роботу клініки гастроентерології, урологічного відділення); відділу фармацевтичного контролю при управлінні охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Закарпатського обласного виробничого об'єднання «Фармація», Тернопільського торгово-виробничого аптечного об'єднання (акти впровадження від 03.05.2007 р., 03.05.2007 р., 07.06.2007 р., 22.11.2007 р., 02.02.2009 р. відповідно);

- у навчальний процес кафедри клінічної фармації і клінічної фармакології, кафедри фармації Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова, кафедри фармації Івано-Франківського національного медичного університету, кафедри організації і економіки фармації та технології ліків Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, кафедри клінічної фармації Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського, кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармації та профілактики хвороб Буковинського державного медичного університету, кафедри організації та економіки фармації Одеського державного медичного університету (акти впровадження від 05.05.2007 р., 05.05.2007 р., 21.06.2007 р., 05.10.2007 р., 11.10.2007 р., 29.11.2007 р., 04.09.2008 р. відповідно).

Подальше впровадження результатів дисертаційного дослідження у вигляді основних пропозицій та рекомендацій, опрацьованих автором, у практику роботи аптечних об'єднань, фондів медичного страхування, формулярних комісій дозволить оптимізувати відбір ЛРЗ, сприятиме удосконаленню фармакотерапії та раціональному використанню бюджетних і страхових коштів.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, подані у дисертації, отримані автором особисто:

· узагальнено терміни, організаційні, законодавчі вимоги до застосування ЛРЗ у світі та в Україні;

· проведено маркетинговий аналіз 148 ЛРЗ, що використовуються в гастроентерології та 70 ЛРЗ в урології, динаміки їх оптових цін за 2005-2008 рр.;

· проведено вивчення попиту на ЛРЗ методом анкетування провізорів;

· проведено аналіз формулярних довідників, які затверджені наказами МОЗ України, з використання лікарських засобів у гастроентерології, урології;

· опрацьовано алгоритм фармакоекономічного аналізу з використанням методів “вартість-ефективність”, “мінімізація вартості” ЛРЗ з урахуванням особливостей вітчизняного фармацевтичного ринку, даних доказової медицини;

· розроблено методики фармакоекономічного аналізу ЛРЗ на основі аналізу 223 історій хвороб та 246 амбулаторних карт з лікування поширених гастроентерологічних, урологічних захворювань;

· обґрунтовано структуру комп'ютерної бази даних про ЛРЗ з фармакоекономічними параметрами.

З окремих питань здобувач працювала з вченими Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, практичні результати дисертації висвітлювались автором на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, конгресах: 1-й Міжнародній науково-практичній конференції «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, ТДМУ ім.І.Я.Горбачевського, 2006 р.), науково-практичній конференції «Актуальні питання фармакотерапії у загальній практиці - сімейній медицині» (Вінниця, ВНМУ імені М.І.Пирогова, 2006 р.), 1-й Міжнародній науково-практичній конференції «Безпека ліків: від розробки до медичного застосування» (Київ, 2007 р.), ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських засобів» (Тернопіль, ТДМУ ім.І.Я.Горбачевського, 2007 р.), навчально-методичній конференції «Концепція розвитку медичної освіти: національні особливості, потреби практичної охорони здоров' я (Вінниця, ВНМУ ім.М.І.Пирогова, 2008 р.), 1-му національному конгресі «Человек и лекарство - Украина» (Київ, МОЗ України, 2008 р.), науково-практичній конференції «Формування національної лікарської політики за умов впровадження медичного страхування: питання освіти, теорії та практики» (Харків, НФаУ, 2008 р.), VІІ Міжнародній науково-методичній конференції “Сучасний український університет: теорія і практика впровадження інноваційних технологій» (Суми, СумДУ, 2008 р.), V українській науково-практичній конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології «Досягнення та перспективи клінічної фармакології» (Вінниця, ВНМУ ім.М.І.Пирогова, 2008 р.), науково-практичній конференції «Фармакоекономіка в Україні: стан і перспективи розвитку» (Харків, НФаУ, 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 25 працях, зокрема, у наукових фахових виданнях - 6 статей, в інших журналах - 2 статті, розділ у монографії - 1, методичні рекомендації - 2, інформаційний лист - 1, узгоджений в МОЗ України, Укрмедпатентінформ, авторське свідоцтво - 1 та 12 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів власних досліджень, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 220 сторінок, із них обсяг основного тексту 136 сторінок, 13 рисунків, 18 таблиць, 14 додатків на 61 сторінці. Список літератури обсягом 23 сторінки містить 217 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, сформульовані мета і завдання, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів для охорони здоров'я.

У першому розділі “Дослідження стану забезпечення лікарськими рослинними засобами у світі та Україні” методом системного аналізу вивчено організаційні вимоги до ЛРЗ, термінологію, класифікацію, їх асортимент на фармацевтичному ринку в Україні та у провідних державах. Згідно з Законом України „Про лікарські засоби” використовується термін „лікарські засоби рослинного походження”. З введенням Доповнення 2 Державної Фармакопеї України у 2008 році прийнято термін „лікарські рослинні засоби”, що відповідає вимогам ВООЗ. Відповідно до рекомендацій ВООЗ ЛРЗ мають особливу цінність, вигоду при лікуванні шлунково-кишкових розладів, захворювань сечостатевої системи. В Україні спостерігається стійке зростання показників поширеності хвороб органів травлення, зареєстровано близько 8 млн хворих. Аналогічна динаміка показників поширеності є для захворювань сечостатевої системи, таких хворих в Україні налічується 4,5 млн. Отже, зростає кількість хронічних хворих, які потребують прийому рослинних препаратів.

Аналіз показників поширеності гастроентерологічних захворювань за 2000-2007 рр. показав, що існують значні регіональні відмінності. У Вінницькій області поширеність гастриту і дуоденіту, холециститу - на 51%, захворювань підшлункової залози - на 60% є вищою, ніж у середньому по Україні, що вимагає вищих обсягів потреби у ЛРЗ. Виявлено, що поширеність урологічних захворювань не має значних регіональних відмінностей, тому при визначенні потреби в ЛРЗ можна використовувати середній показник їх поширеності в Україні.

Проведено аналіз фармакоекономічних аспектів використання ЛРЗ у провідних країнах світу, підходи до їх включення у формуляри та переліки, які фінансуються страховими фондами. Узагальнено результати вітчизняних медичних досліджень ЛРЗ у гастроентерологічній та урологічній практиці, які підтверджують високу безпечність і ефективність рослинних препаратів.

У другому розділі „Основні методи досліджень і обґрунтування методик фармакоекономічного аналізу лікарських рослинних засобів” нами обґрунтовано алгоритм фармакоекономічного аналізу ЛРЗ з використанням методів „вартість-ефективність”, „мінімізація вартості” на основі даних доказової медицини, з урахуванням експертних оцінок препаратів провізорами (методом анкетування). При виборі методології дослідження ми базувались на основних законодавчих документах ВООЗ, вимогах Державної Фармакопеї України, наказів МОЗ, формулярних довідників України.

Особливості підходів маркетингового аналізу включали вивчення динаміки асортименту ЛРЗ, темпів приросту їх оптових цін за 2005-2008 рр. Вивчення даних доказової медицини проведено у базах даних Кокрана, МедлайнПлас, Національного інституту альтернативної медицини (США).

Третій розділ „Обґрунтування та розробка методик фармако-економічного аналізу лікарських рослинних засобів, що використовуються в гастроентерології” включає аналіз законодавчих документів з фармакоеко-номічного аналізу лікарських засобів, які діють у 24 країнах світу, за даними Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (ISPOR). Вивчення цих вимог показало, що результати фармакоекономічного аналізу є основою для науково обґрунтованого відбору препаратів при створенні державних переліків, формулярів, що сприяє раціональному використанню бюджетних, страхових коштів та коштів конкретного пацієнта. Встановлено, що при опрацюванні методик фармакоекономічного аналізу використовують ціни препаратів на період дослідження з урахуванням ефективного курсу лікування за даними доказової медицини.

Нами опрацьовано алгоритм фармакоекономічного аналізу ЛРЗ, який подано на рис. 1.

Рис. 1. Алгоритм фармакоекономічного аналізу лікарських рослинних засобів

Алгоритм фармакоекономічного аналізу ЛРЗ та використання його результатів при створенні формулярів лікувально-профілактичних закладів захищений авторським свідоцтвом Міністерства освіти і науки, Державного департаменту інтелектуальної власності України (від 01.12.2004 р. № 11674 ).

Відповідно до цього алгоритму об'єктом вивчення були ЛРЗ групи А02-А07 за АТС-класифікацією для лікування гастроентерологічних захворювань. Аналіз Реєстру лікарських засобів, дозволених до медичного застосування в Україні, за даними електронної версії “Довідник лікарських засобів” (2007) та повідомлень Державного фармакологічного центру МОЗ України за 2008 рік про реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів показав, що асортимент готових ЛРЗ налічує 148 найменувань, серед них диференційовано вивчалися лікарські рослинні препарати та лікарські рослини промислового виробництва, які використовуються у гастроентерології. Сегмент рослинних препаратів включає 79 найменувань, з них вітчизняного виробництва - 68%, решта іноземні: з Німеччини - 10 %, Російської Федерації - 3%, інших країн - Австрії, Індії, Польщі, Франції. Сегмент лікарських рослин промислового виробництва, які використовуються в гастроентерології, налічує 69 найменувань, з них 98% вітчизняного виробництва.

ЛРЗ для лікування гастроентерологічних захворювань постачають 38 виробників, з них 26 вітчизняні, серед яких 6 підприємств - ЗАТ «Фармацевтична фабрика «Віола» (м. Запоріжжя), ЗАТ «Ліктрави» (м. Житомир), Київське ОДКП «Фармацевтична фабрика», ТОВ «Фітолік» (м. Івано-Франківськ), ЗАТ «Фарма-цевтична фабрика» (м. Сімферополь), комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація» фармацевтична фабрика» виробляють 52 % асортименту.

Встановлено, що до складу комбінованих гастроентерологічних ЛРЗ входять 44 лікарських рослини. Ми ранжували їх за частотою зустрічання у складі препаратів і визначили, що до складу більше 50 % гастроентерологічних ЛРЗ входять: касія гостролиста, беладонна звичайна, чистотіл звичайний, розторопша плямиста і м'ята перцева. У склад 20 % ЛРЗ входять артишок посівний, кульбаба лікарська, полин гіркий, ромашка лікарська, куркума довга, крушина ламка, аїр трилистий, валеріана лікарська, шипшина лікарська, деревій звичайний, цмин пісковий, кропива жалка, звіробій звичайний. Решта рослин - алтея лікарська, арніка гірська, бузина чорна, вовчуг польовий, горох посівний, дягель лікарський, жостер проносний, квасоля звичайна, пасльон чорний, перстач гусячий, подофіл щіткоподібний, редька чорна, рицина звичайна, софора японська, турмерик яванський, філантус, цикорій дикий, шавлія лікарська - наявні в одному препараті.

Основну питому вагу лікарських рослин у гастроентерологічних ЛРЗ становить родина складноцвітих, що зумовлено наявністю у їх складі ефірних олій (м'ята, ромашка, цмин), монотерпенових глікозидів (кульбаба) та фенольних сполук (розторопша, цмин) зі спазмолітичним, соко- та жовчогінним ефектами. Чисельними є представники родини селерових (фенхель, коріандр), спазмолітична та вітрогінна дія яких пов'язана з вмістом ефірних олій. Ареал зростання родин досить широкий в Україні, тому є достатня сировинна база для виробництва ЛРЗ.

Результати аналізу пропозицій оптових постачальників показали, що у 2005 році було лише 54% з досліджуваного асортименту ЛРЗ. На червень 2008 року наявні 85 ЛРЗ, що становило 57%. Ми дослідили динаміку оптових цін та обчислили щорічний темп їх приросту за 2005-2008 рр. (за даними „Еженедельника „Аптека”). Як свідчать результати аналізу ЛРЗ найбільше приріст оптових цін ЛРЗ відбувся з червня 2007 року по червень 2008 року, а також у період до грудня 2008 року у час кризових явищ.

Ми визначили перелік ЛРЗ, для яких темп приросту оптових цін протягом року не перевищував 12 % у період 2005-2008 рр. Це такі 8 вітчизняних препаратів: алтай-обліпихова олія (ТОВ НВП «Камбій», м. Київ, олія 50 мл фл.), обліпихова олія (ВАТ «Монфарм», м. Монастирище, Черкаська обл., супоз. рект. уп. № 10), обліпихова олія («Агрофірма Ян» ПП «Ян», Житомирська обл., олія 50 мл фл.), артишока екстракт (ТОВ ФФ «Здоров'я», м. Харків, капс.0,1 № 60), золото-тисячника трава (ЗАТ «Ліктрави», м. Житомир, трава 1,5 г фільтр-пакет № 20), сенадексин (ТОВ ФФ «Здоров'я», м. Харків, табл. 0,07 г уп. № 10), силібор (ТОВ ФФ «Здоров'я», м. Харків, табл. п/о 35 мг уп. № 25), альтан (ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», м. Київ, табл., п/о 0,01 г № 100).

Ми виділили 10 препаратів, для яких темп приросту оптових цін ЛРЗ у період з червня 2007 до червня 2008 року становив 68-156 % - це звіробою трава (Київське ОДКП «Фармацевтична фабрика», м. Київ, трава 50г пачка) - 156 %; крушини кора (ЗАТ «Ліктрави», м. Житомир, кора 100 г пачка, з внутр. пакетом) - 149 %; льону насіння (ЗАТ Фармацевтична фабрика «Віола», м. Запоріжжя, насіння 200 г пачка) - 115 %; цмину піскового квіти (ЗАТ «Фармацевтична фабрика «Віола», м. Запоріжжя, квітки 20 г пакет) - 92%; крушини кора (ЗАТ «Фармацевтична фабрика «Віола», м. Запоріжжя, кора 50 г пачка ) - 87 %; алохол (ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», м. Київ, табл., п/о №10) - 75 %; звіробою трава (ЗАТ «Ліктрави», м. Житомир, трава 75 г пачка) - 75 %; збір жовчогінний (Київське ОДКП «Фармацевтична фабрика», збір пачка 50 г) - 74 %; звіробою трава (ЗАТ «Фармацевтична фабрика «Віола», м. Запоріжжя, трава 50 г пачка) - 71 %; збір жовчогінний (ЗАТ «Ліктрави», м. Житомир, збір пачка 50 г) - 68 %.

У зв'язку з встановленими високими темпами приросту оптових цін на ЛРЗ за 2005-2008 роки, особливо з червня 2007 до червня 2008 року, обґрунтовано доцільність опрацювання методик фармакоекономічного аналізу для конкретного рослинного препарату. Причому вартісні результати необхідно переглядати кожні шість місяців при впровадженні формулярів.

Аналіз Національного переліку основних лікарських засобів України показав, що у нього входять 6 ЛРЗ за 18 АТС-кодами, що становить 55 найменувань препаратів за торговими назвами для використання в гастроентерології. На початку 2009 року був затверджений Наказом МОЗ України № 14 від 14 січня 2009 р. „Формулярний довідник із використання лікарських засобів у гастроентерології”. Нами визначено, що у вітчизняний формулярний довідник з гастроентерології ввійшли 47 ЛРЗ, з них 51% вітчизняного виробництва, решта імпортні, зокрема 17 % з Німеччини, тому при створенні формуляра необхідний їх фармакоекономічний аналіз.

Для визначення практичного асортименту ЛРЗ ми вивчили схеми лікування хворих у гастроентерологічних, урологічних відділеннях, а також на амбулаторно-поліклінічному етапі. Кількість об'єктів аналізу встановлювалися методом безповторної вибірки, коли обирали історії хвороб один раз з урахуванням відповідності середніх величин розподілу Ст'юдента. Для аналізу були відібрані історії хвороб пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні у клініці гастроентерології Військово-повітряних сил Збройних сил України (м.Вінниця). Аналіз листів призначень 117 історій хвороб показав, що призначаються 6 препаратів: альтан, гастритол, насіння льону, обліпихова олія, плантаглюцид, шлунковий збір. Для визначення практичного асортименту ЛРЗ для лікування гастроентерологічних захворювань відібрано 112 амбулаторних карт. Аналіз призначень показав, що у схемах амбулаторного лікування використовували 8 найменувань готових ЛРЗ - це альтан, гербіон краплі, плантаглюцид, калефлон, обліпихова олія, ліквіритон, насіння льону, шлунковий збір № 3 та настої з суміші лікарських рослин, які включали 17 найменувань. Отже, для амбулаторного лікування гастроентерологічних хворих застосовуються 25 найменувань ЛРЗ.

Для вивчення попиту на гастроентерологічні ЛРЗ та факторів, що його формують, нами проведено анкетування 236 провізорів у 2005-2008 рр. Серед експертів 33 % мали вищу кваліфікаційну категорію, 23 % першу і другу категорії, 44 % - сертифікат спеціаліста зі спеціальностей „організація та управління фармацією”, „загальна фармація”, стаж роботи провізорів становив: 5-10 р. - 38%, 11-20 р. - 31%, 21-30 р. - 23 %, більше 30 р. - 8%. Одержано ранжований ряд 46 ЛРЗ за показником попиту. Встановлено, що високим попитом користуються 19 ЛРЗ: карсил, гепабене, гепатофіт, галстена, холегран, квіти цмину, плантекс, силібор, хофітол, сеналде, листя сенни, лів-52, збір жовчогінний, кукурдзяні приймочки, обліпихова олія, насіння льону, плоди фенхелю, плоди тмину, легалон. Вплив на попит цих препаратів мають безпечність (мала кількість побічних реакцій), ефективність, реклама та ціна (доступність). Виділено 5 препаратів, попит на які практично відсутній, - це краплі шлункові, бесалол, гербогастрин, белластезин, бекарбон.

Нами обгрунтовано, що для систематизації доказової інформації про ЛРЗ необхідно проводити пошук у таких базах даних:

- база Кокрана, яка містить систематичні огляди про ефективність лікарських рослинних засобів за результатами мета-аналізу проведених досліджень у світі;

- база Національного центру альтернативної медицини (NCCAM), що містить спеціальні монографії на лікарські рослини про ефективність і побічні дії/реакції лікарських рослин за даними рандомізованих досліджень, які проводилися у США;

- база МедлайнПлас, в якій містяться монографії про лікарські рослини, дослідження яких проводилися у європейських країнах.

Докази ефективності (безпечності) ЛРЗ класифікують: A - чіткі наукові докази для використання ЛРЗ; В - належні наукові докази для використання ЛРЗ; С - нечіткі наукові докази для використання ЛРЗ; D - наявні наукові докази проти використання ЛРЗ. Для опрацювання методик фармакоекономічного аналізу ми систематизували дані доказової медицини і виділили 13 лікарських рослин, які мають високий рівень доказів при гастроентерологічних захворюваннях:

1. Беладонна звичайна (Atropa belladonna) - при синдромі подразненого кишківника сприяє зняттю спазмів і зменшує кількість слизу - рівень С.

2. Жень-шень американський (Panax quinquefolius) - покращує деякі функції печінки при хронічному гепатиті В - рівень С.

3. Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale) - у комбінації з іншими рослинами зменшує болі при хронічному коліті, при хронічному гепатиті В - рівень С.

4. Куркума (турмерик) (Curcuma longa) - для лікування диспепсії, профілактики утворення жовчевих каменів - рівень С.

5. Лаванда колоскова (Lavandula angustifolia) - лавандовий спирт має ефективність для лікування деяких видів раку підшлункової залози, кишківника - рівень С.

6. Льон посівний (Linum usitatissimum) - як послаблюючий засіб насіння льону - рівень В; лляна олія знижує високий рівень холестерину і тригліцеридів - рівень С, при раку простати альфа-лінолева кислота з льону підвищує ризик розвитку раку - рівень D.

7. М'ята перцева (Mentha piperita) - при диспепсії (печії), яка не пов'язана з виразкою,- рівень В; при синдромі подразненого кишківника, має антиспастичну дію (пов'язану з впливом на стравохід і кишківник) при ендоскопічних процедурах - рівень С.

8. Ромашка лікарська (Matricaria recutita) - при діареї у дітей, шлунково-кишкових розладах: спазми, кольки - рівень С; екзема шкіри - рівень С.

9. Солодка гола (Glycyrrhiza glabra) - при шлункових кровотечах, виразках, зумовлених прийомом ацетилсаліцилової кислоти - рівень С.

10. Подорожник блошиний (Plantago psyllium, Plantago ovata, Plantago arenaria) - для лікування діареї, як доповнення до лікування орлістатом для зменшення шлунково-кишкових ефектів - рівень В; для підготовки пацієнтів до колоноскопії - за кілька днів вводять препарат - рівень С.

11. Соя (Soya) - як дієтичне джерело білка - рівень А; знижує ризик розвитку онкологічних захворювань шлунково-кишкового тракту - рівень С.

12. Часник городній (Allium sativum) - знижує рівень підвищеного холестерину - рівень В, знижує ризик розвитку ракових захворювань шлунково-кишкового тракту - рівень С; при виразках шлунка і кишківника протипоказаний - рівень D.

13. Шандра звичайна (Marrubium vulgare) - при кишкових розладах, як антиспастичний засіб, у Німеччині затверджена для стимуляції апетиту, розладів шлунка (печії) і як холеритичний засіб - рівень С.

Вивчення релевантних публікацій у базі даних Кокрана за пошуковими словами „herbal medicine”, „plant”, „herb” показало, що наявні 24 систематичні огляди про застосування лікарських рослин, китайських трав при лікуванні різних захворювань. Аналіз динаміки створення систематичних оглядів про лікарські рослини та рослинні препарати свідчить, що починаючи з 2000 року, основна частина оглядів 33 % була опублікована у 2007 році.

При розробці фармакоекономічних методик ми враховували дані доказової медицини про ЛРЗ, які одержані з рослин, що відрізняються місцем вирощування, технологією очищення та екстракції, і це зумовлює відмінності в ефективності дії біологічно активних речовин, тому методики опрацьовувалися для рослинних препаратів за даними проведених клінічних досліджень.

Нами опрацьовані методики фармакоекономічного аналізу ЛРЗ. Методом „вартість-ефективність” розроблена методика аналізу гепатотропних засобів, які містять силімарин (силібор, карсил), у порівнянні з традиційною терапією, бо за даними літератури визначені показники їх терапевтичної ефективності при лікуванні хронічного панкреатиту (табл. 1).

Таблиця 1 Результати фармакоекономічного аналізу „вартість-ефективність” силібору, карсилу у порівнянні з традиційною схемою лікування

№ з.п.	Препарат	Витрати на курс лікування 1 міс. на 100 хворих (станом на 01.06.2008)	Коефіцієнт терапевтичної ефективності	Коефіцієнт „витрати-ефективність” грн/%
		Вартість ЛРЗ, грн	Загальні витрати на схему, грн
1.	Силібор	923 грн.	10923 грн	1,92	118,7
2.	Карсил	1305 грн	11305 грн	1,75	150,7
3.	Схема без ЛРЗ	-	10000 грн	1,55	181,8

Нами обчислено витрати на курс лікування і показано, що найбільш економічно вигідним є вітчизняний препарат силібор, включення якого у схему лікування забезпечує збільшення ефективності та найнижчий коефіцієнт ”витрати-ефективність” 118,7 грн. у розрахунку на 100 хворих.

Друга методика опрацьована для аналізу 11 ЛРЗ, які містять екстракт з розторопші плямистої, з використанням методу „мінімізація вартості” залежно від форми випуску, вмісту біологічно активної речовини, з метою визначення економічно вигідних препаратів для формулярів. Обчислено витрати на тримісячний курс лікування на 100 хворих і встановлено, що використання вітчизняних препаратів гепарсил, силібор 140 мг забезпечує зменшення витрат в 1,3-9,0 разів у порівнянні з препаратами інших виробників (табл. 2).

Таблиця 2 Результати фармакоекономічного аналізу „мінімізація вартості” ЛРЗ з розторопші плямистої різних виробників

№ з.п.	Торгова назва ЛРЗ, лікарська форма	Витрати станом на 06.2008р., грн	Зростання витрат, разів
1.	Гепарсил, капс. № 120	3923	-
2.	Гепабене, капс. № 30	27222	6,9
3.	Дарсіл, капс. № 100	5078	1,3
4.	Дарсіл, капс. № 50	6381	1,6
5.	Легалон 70, капс. № 20	35490	9,0
6.	Легалон 140, капс. № 20	16900	4,3
7.	Карсил, драже № 80	7074	1,8
8.	Силібор, табл.35 № 25	5659	1,4
9.	Силібор, табл. 70 № 20	6557	1,7
10.	Силібор, табл. 140 мг № 20	4610	-
11.	Силімарол, драже 70 № 30	23022	5,9

Методом „мінімізація вартості” опрацьована методика аналізу препаратів олії обліпихи у різних лікарських формах, які за даними вивчення історій хвороб часто призначаються гастроентерологічним хворим. Витрати при використанні олії обліпихи у розчині (виробництва „Агрофірма Ян”, м.Житомир) є нижчими на 11-50 %, у формі свічок (ВАТ „Монфарм”, м.Монастирище) - на 11-14 % у порівнянні з іншими виробниками, що доцільно враховувати при забезпеченні стаціонарних хворих.

У четвертому розділі „Розробка та апробація методик фармакоеко-номічного аналізу лікарських рослинних засобів для лікування урологічних хворих” об'єктом нашого вивчення відповідно до АТС-класифікації були лікарські засоби з групи G02-G07, яка включає препарати рослинного походження для лікування урологічних захворювань. Досліджуваний нами асортимент ЛРЗ налічує 70 назв. З них сегмент рослинних препаратів містить 41 найменування, серед яких лише 36% вітчизняні. Отже, в асортименті урологічних ЛРЗ домінують препарати імпортного виробництва, причому досить високовартісні, зокрема з Німеччини (22 %), Австрії, Польщі, Словенії, Франції.

Лікарські рослини промислового виробництва, які використовують в урологічній практиці, налічують 29 найменувань, з них 93% вітчизняного виробництва. Цей сегмент лікарських рослин представлений 10 вітчизняними виробниками, з яких два - ЗАТ «Фармацевтична фабрика «Віола» (м. Запоріжжя) та ЗАТ «Ліктрави» (м. Житомир) постачають 53% досліджуваного асортименту.

Таким чином, фармакоекономічні дослідження повинні враховувати, що серед ЛРЗ для лікування урологічних захворювань домінують імпортні препарати, окрім сегменту лікарських рослин.

За аналогічною методикою проаналізовано темпи приросту оптових цін урологічних ЛРЗ. Виявлено, що темпи приросту з 2005 до червня 2008 року не перевищували 20%. Для деяких препаратів визначено високі коефіцієнти: фітолізин - 65%, простаплант, простаплант форте - 53%, пепонен капс. № 100 - 30%. Для окремих вітчизняних препаратів також спостерігалося значне зростання оптових цін з червня 2007 до червня 2008 року: простатилен-Біофарма на 68%, простатофіт - 38%, простатон - 30%, просталад - 28%. Проте з червня до грудня 2008 року оптові ціни на більшість імпортних препаратів зросли ще на 55-86 %, зокрема, фітолізин - 55%, гентос, таденан - 66%, канефрон - 78%, цистон - 86%, а на вітчизняні майже не змінилися (до 5%).

Для опрацювання методик фармакоекономічного аналізу ми система-тизували інформацію доказової медицини з вищеописаних баз даних і виділили 6 лікарських рослин, які мають високий рівень доказів в урології, а саме:

1. Журавлина лікарська (Vaccinium macrocarpon) - для профілактики інфекцій сечостатевої системи - рівень В; антибактеріальний і антигрибковий засіб, підвищує кислотність сечі, сік журавлини знижує рівень кальцію і підвищує рівень магнію і підвищує виведення з сечею солей оксалатів - рівень С.

2. М'ята перцева (Mentha piperita) - при інфекціях сечостатевої системи в комплексі з іншими рослинами - рівень С.

3. Пальма повзуча (Serenoa repens) - екстракти з рослини ліцензовані в багатьох європейських країнах. Покращує симптоматичні ознаки при аденомі простати, поліпшує якість життя, проте не значно зменшує розмір простати. Ефективність подібна до лікування фінастеридом (Proscar®) при меншій кількості побічних реакцій, у більшості досліджень оцінювали перміксон. Наявні наукові докази у порівнянні з плацебо - рівень А; блокує ефекти тестостерону і зменшує випадіння волосся - рівень С; при тазовому больовому синдромі при захворюваннях простати III ступеня, при хронічних болях неефективна - рівень D.

4. Соя (Soya) - для профілактики раку простати - рівень С.

5. Слива африканська (Pygeum africanum) - помірно поліпшує урологічні симптоми при аденомі простати, зменшує частоту нічних позивів, біль при сечовипусканні, проте не зменшує розміру простати - рівень В.

6. Хвощ польовий (Equisetum arvense) - застосовують як діуретик при урологічних захворюваннях рівень - В, затверджений як діуретичний засіб, при остеопорозі для зміцнення кісток завдяки вмісту кремнію - рівень С.

Отже, найвищий рівень доказів А має пальма повзуча (Serenoa repens), яка застосовується для лікування аденоми простати, хронічних простатитів. Водночас виявлено, що у базі даних про лікарські рослини у США констатується, що рандомізоване дослідження не виявило ефективності у порівнянні з групою плацебо. Проте у базі даних Кокрана є систематичний огляд про результати ефективності препаратів з пальми повзучої за даними 21 рандомізованого дослідження, які включали 3139 хворих. Встановлено, що прийом препаратів з пальми повзучої достовірно поліпшує якість життя, зменшує ноктурію та інші симптоми. Ефективність визначено в порівнянні з групами, що приймали синтетичний фінастерид. Виявлено що частота побічних реакцій була аналогічною до групи плацебо і нижча у порівнянні з фінастеридом.

Нами опрацьована методика фармакоекономічного аналізу препаратів перміксон, простаургенін, простамол уно, простаплант, простаплант форте, які містять екстракт пальми повзучої (Serenoa repens). Методом „мінімізація вартості” з позиції забезпечення за державні кошти нами визначено витрати на терапевтично ефективний курс лікування 12 тижнів на 100 хворих. Найвищі витрати на лікування має оригінальний препарат перміксон. Використання препарату простаплант, простаплант форте дозволяє зменшити витрати у 5,3 рази у порівнянні з препаратом перміксон, та на 26-34 % з аналогічними препаратами іноземних виробників.

Друга фармакоекономічна методика опрацьована для препаратів, що містять ектракт з сливи африканської, які мають високий рівень доказів В. На вітчизняному ринку зареєстровані три препарати: тріанол, таденан і польденан від іноземних виробників. Враховуючи дозування кожного препарату і мінімально ефективний курс лікування протягом шести тижнів за даними доказової медицини, нами обчислено витрати на 100 хворих з позиції забезпечення стаціонарів (табл. 3):

Таблиця 3 Результати фармакоекономічного аналізу препаратів із сливи африканської для лікування аденоми простати

Лікарський засіб	Схема лікування 6 тижнів	Оптова ціна на 06.2008, грн	Витрати на курс, грн	Приріст витрат %
1. Таденан № 30	по 1 капсулі 2 рази	58,50	18018	-
2. Польданен № 30	по 2 табл. 2 рази	30,66	18849	4,0
3. Тріанол № 30	по 2 капсули 2 рази	55,32	34075	89,0

Дані з табл. 3 свідчать, що оптова ціна препарату не є інформативною щодо витрат на курс лікування. Препарат таденан є найбільш економічно ефективний, бо забезпечує нижчі витрати (до 89 %) у порівнянні з аналогічними ЛРЗ.

Встановлено, що найбільш економічно вигідними для лікування і профілактики сечокам'яної хвороби є рослинні препарати цистон та фітолізин плюс (вітчизняного виробника), а при застосуванні імпортного фітолізину витрати збільшуються на 30 %.

На підставі аналізу історій хвороб урологічного відділення Військово-медичного центру Збройних сил України (м.Вінниця) виявлено, що 54 % хворих з аденомою простати, хронічним простатитом призначають гомеопатичний препарат гентос, що містить екстракт бруньок тополі, і не має належних доказів ефективності. Обчислення витрат на схеми лікування показало, що при використанні препаратів простамол-уно, простаплант, простамед витрати у 1,5-2,3 рази на 100 хворих є нижчі у порівнянні зі схемою лікування, яка включає препарат гентос.

У п'ятому розділі „Оптимізація інформаційного забезпечення при використанні лікарських рослинних засобів за даними доказової медицини” нами обгрунтовано, що структура бази даних про ЛРЗ повинна, окрім класичних параметрів, включати назви лікарських рослин, що входять до складу препарату, дані доказової медицини про їх ефективність, побічні реакції та взаємодії, фармакоекономічні показники, принципи фармацевтичної опіки, витрати на терапевтично ефективний курс протягом 1 місяця в гастроентерології та 1-3 місяців в урології, відповідні обсяги потреби в ЛРЗ при формулярному забезпеченні.

Для оптимізації інформаційного забезпечення провізорів систематизовано аспекти фармацевтичної опіки при відпуску ЛРЗ для лікування гастроентерологічних та урологічних захворювань і підготовлено відповідні методичні рекомендації до практичних занять на передатестаційних циклах провізорів. Запропонована тематика з фармакоекономічного аналізу ЛРЗ для набуття навичок з оцінки показників «витрати-ефективність» рослинних препаратів у період між передатестаційними циклами для забезпечення «безперервної професійної освіти» провізорів.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Уперше теоретично обґрунтовано та апробовано методики фармакоекономічного аналізу лікарських рослинних засобів для лікування гастроентерологічних та урологічних захворювань на основі даних доказової медицини і результатів маркетингового аналізу фармацевтичного ринку України для обгрунтованого вибору рослинних препаратів при створенні формулярів лікувально-профілактичних закладів. Запропоновано структуру комп'ютерної бази даних про лікарські рослинні засоби та методику аналізу доказової інформації про лікарські рослини у міжнародних базах даних з впровадженням у навчальний процес для студентів та післядипломної освіти провізорів.

2. Вивчення вимог до фармакоекономічного аналізу у провідних країнах показало, що при опрацюванні методик фармакоекономічного аналізу лікарських засобів використовуються ціни препаратів на період дослідження з урахуванням ефективного курсу лікування за даними доказової медицини.

3. Встановлено, що асортимент лікарських рослинних засобів для використання в гастроентерології станом на 2008 рік налічує 148 найменувань, з них 79 - готові препарати, серед яких 68% вітчизняного виробництва, решта іноземні: з Німеччини - 10 %, Російської Федерації - 3%, інших країн - Австрії, Індії, Польщі, Франції. Сегмент лікарських рослин промислового виробництва, які використовуються в гастроентерології, налічує 69 найменувань, з них 98 % вітчизняного виробництва. Досліджувану номенклатуру ЛРЗ для лікування гастроентерологічних захворювань забезпечують 38 постачальників, з них 26 вітчизняних. Виділено 6 підприємств (ЗАТ «Фармацевтична фабрика «Віола», м. Запоріжжя, ЗАТ «Ліктрави», м. Житомир, Київське ОДКП «Фармацевтична фабрика», м. Київ, ТОВ «Фітолік», м. Івано-Франківськ, ЗАТ «Фармацевтична фабрика», м. Сімферополь, Комунальне підприємство «Луганська обласна "Фармація", фармацевтична фабрика»), які забезпечують 52% досліджуваного асортименту ЛРЗ.

Визначено сукупність ЛРЗ, для яких збільшення оптових цін протягом року не перевищувало 12 % за період 2005-2008 рр. Це такі 8 вітчизняних препаратів: алтай-обліпихова олія, обліпихова олія (двох вітчизняних виробників), артишока екстракт, золототисячника трава, сенадексин, силібор, альтан. Також виділено 10 препаратів, для яких темп приросту оптових цін ЛРЗ, зокрема у період з червня 2007 до червня 2008 року становив 68-156%. У зв'язку з встановленим високим темпом приросту оптових цін, особливо з червня 2007 до червня 2008 року, обгрунтовано доцільність опрацювання методик фармакоекономічного аналізу для конкретного рослинного препарату. Причому вартісні результати необхідно переглядати кожні шість місяців при впровадженні формулярів лікувально-профілактичних закладів.

4. Методом експертних оцінок визначено перелік з 19 ЛРЗ, які користуються високим попитом: карсил, гепабене, гепатофіт, галстена, холегран, квіти цмину, плантекс, силібор, хофітол, сеналде, листя сенни, лів-52, збір жовчогінний, кукурдзяні приймочки, олія обліпихова, насіння льону, плоди фенхелю, плоди тмину, легалон. Ранжований ряд факторів, що впливають на попит на рослинні препарати, включає безпечність, ефективність, рекламу, ціну. Виділено 5 препаратів, попит на які практично відсутній, - це краплі шлункові, бесалол, белластезин, бекарбон, гербогастрин.

5. Обґрунтовано, що для систематизації доказової інформації про лікарські рослинні засоби необхідно проводити пошук у таких базах даних: Кокрана, МедлайнПлас, Національного центру альтернативної медицини (NCCAM, США). Узагальнено інформацію про 50 лікарських рослин та виділено перелік 13 рослин, що мають докази ефективності при лікуванні гастроентерологічних захворювань, та 6 рослин - в урологічній практиці з поданням шкали доказів при цих захворюваннях. Підготовлено відповідний інформаційний лист для провізорів і лікарів.

6. Методом „вартість-ефективність” обґрунтовано методику фармакоеко-номічного аналізу гепатотропних засобів, які містять силімарин, (силібор, карсил) у порівнянні з традиційною терапією, і показано, що економічно вигідним є вітчизняний препарат силібор, включення якого у схему лікування забезпечує збільшення ефективності і найнижчий коефіцієнт ”витрати-ефективність” 118,7 грн. у розрахунку на 100 хворих.

Методом фармакоекономічного аналізу „мінімізація вартості” лікарських рослинних засобів, які містять екстракт з розторопші плямистої, серед шести зареєстрованих у ринку України препаратів визначено, що економічно вигідними є гепарсил, силібор 140 мг вітчизняного виробництва, які забезпечують зменшення витрат в 1,4-9,0 разів при лікуванні хронічного гепатиту, холециститу у порівнянні з препаратами інших фірм.

7. Маркетинговий аналіз 70 найменувань лікарських рослинних засобів, які використовуються в урологічній практиці, показав, що у сегменті рослинних препаратів домінують імпортні, з Німеччини (22%) і лише 35 % вітчизняні. Встановлено, що асортимент лікарських рослин для лікування урологічних захворювань представлений 10 вітчизняними виробниками, з яких два - ЗАТ «Фармацевтична фабрика «Віола» (м.Запоріжжя), ЗАТ «Ліктрави» (м. Житомир) постачають 53 % асортименту лікарських рослин. Визначено, що оптові ціни на урологічні ЛРЗ за 2005-2008 рр. мали щорічний темп приросту не більше 20 %, проте з червня до грудня 2008 року зросли на 55-86 %.

8. Запропонована методика „вартість-ефективність” для препаратів перміксон, простамол-уно, простаплант, простаплант форте, простаургенін, які містять екстракт пальми повзучої, на основі даних доказової медицини. Встановлено, що витрати при використанні препаратів простаплант, простаплант форте на 100 хворих в 5,3 рази менші у порівнянні з препаратом перміксон та на 26-34% - від інших виробників.

...