Главная Коллекция "Revolution" Медицина Патогенетичне обґрунтування використання фізичних чинників у комплексному відновлювальному лікуванні хворих на психофізичні дезадаптози

Патогенетичне обґрунтування використання фізичних чинників у комплексному відновлювальному лікуванні хворих на психофізичні дезадаптози

Фонові стани та фактори ризику розвитку психофізичних дезадаптозів. Місце медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології в системі адаптивної медицини. Динаміка процесів акліматизації та їх вплив на показники вегетативного балансу в хворих.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2015
Размер файла 74,3 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

1,23

89,34

2,13

86,36

3,05

75,34

4,32

77,34

3,33

69,23

5,56

79,23

6,51

Таблиця 9. Динаміка показників якості життя у пацієнтів з ФМ

PF1

RP2

BP3

GH4

VT5

SF6

RE7

MH8

До лікування

72,34

4,23

58,38

3,21

63,22

4,33

43,36

1,11

43,24

0,24

45,24

3,22*

55,36

3,09*

52,56

5,33*

І (n=47)

72,22

2.22

61,22

3,23

62,22

3,21*

48,22

4,21*

43,22

1,56*

50,22

2,67*

61,22

1,33*

61,11

1,19**

ІІ (n=55)

79,22

3,45

70,21

2,06

71,34

2,09

69,33

3,06***

69,32

1,07***

65,22

3,32***

68,22

0,89

70,22

3,21

ІІІ (n=70)

76,22

1,09

73,33

4,34

75,23

3,34

79,22

1,43

78,23

3,21

77,23

3,78

70,23

3,01

72,22

1,45

Контроль

76,9

4,45

72,32

1,23

89,34

2,13

86,36

3,05

75,34

4,32

77,34

3,33

69,23

5,56

79,23

6,51

Таблиця 10. Динаміка показників якості життя у пацієнтів з ІСХТБ

PF1

RP2

BP3

GH4

VT5

SF6

RE7

MH8

До лікування

74,3

1,23

68,5

2,11*

68,9

1,34

55,56

0,98*

49,4

3,22*

59,7

2,11*

59,9

3,09*

67,42

2,07*

І (n=25)

72,22

1,24

68,56

0,34

66,67

0,89

64,55

0,89**

54,34

0.78**

64,56

0,68**

61,22

0,68**

68,89

0,63**

ІІ (n=40)

76,45

0,33***

70,21

0,33***

69,89

1,07***

73,23

0,79***

74,45

0,58***

73,56

0,68***

70,55

1,07***

78,78

1,06

ІІІ (n=40)

89,45

1,11

78,56

0,88

78,67

0,79

83,45

1,35

76,67

0,39

83,23

0,83

73,34

1,54

81,33

0,95

Контроль

76,9

4,45

72,32

1,23

89,34

2,13

86,36

3,05

75,34

4,32

77,34

3,33

69,23

5,56

79,23

6,51

Таблиця 11. Динаміка показників якості життя у пацієнтів з СМ

PF1

RP2

BP3

GH4

VT5

SF6

RE7

MH8

До лікування

76,5

2,21

75,34

3,56

87,32

1,98

63,32

2,76

57,23

1,98*

76,34

4,23

43,34

2,44*

68,34

3,33

І (n=15)

76,22

0,87

75,23

0,76

86,33

0,69

64,55

1,06**

62,22

1,32**

76,23

1,87**

56,23

0,69**

72,32

0,23**

ІІ (n=40)

78,34

1,34

76,22

1,33

88,34

0,98

72,34

1,38***

70,23

1,76***

83,45

1,32***

70,34

1,90***

76,34

0,70***

Як показують підсумкові результати оцінки якості життя, нормалізація показника рольового функціонування (RF) обумовлена загальним покращенням самопочуття та зміною ставлення до своєї хвороби, яке дало можливість пацієнткам не тільки переосмислити свої можливості, а і відповідно до них розширити фізичну активність. Не відмічено суттєвої динаміки показника фізичного функціонування (RP), оскільки і до початку лікування, власне, фізичний стан у пацієнтів з ПФД не значно обмежував їх можливості у виконанні фізичної роботи, що підтверджує переважний вплив захворювання на психоемоційний стан. Зниження, а в більшості випадків повна ліквідація міалгії та артралгії в результаті лікування, обумовили виражену позитивну динаміку показника ВР у пацієнтів з СХВ, ФМ. Найбільш виражена позитивна динаміка больового показника у пацієнтів з ІСХТБ.

Позитивна динаміка загального стану здоров'я (GH) обумовлена зменшенням рівня іпохондричності та депресивності, а значить, відповідною більш позитивною оцінкою свого загального рівня здоров'я у пацієнтів всіх груп. Як свідчить динаміка показника вітальності (VT), реабілітаційне лікування призвело до значного підвищення рівня життєздатності, особливо у пацієнтів, що проходили санаторно-курортне лікування. Не отримано вираженої позитивної динаміки соціального функціонування (SF), оскільки, на наш погляд, для нормалізації соціального функціонування потрібен більш тривалий час, коли відбудеться повна адаптація пацієнтів до нових фізичних та психічних кондицій та буде отримано відповідний позитивний відгук в її мікросоціумі. Емоційний стан пацієнтів (RE) нормалізувався в результаті реабілітаційного лікування і, можливо, позитивного емоційного відгуку найближчого оточення на зміни, що відбулись. Зниження рівню тривожності, пригніченням настрою, іпохондрії обумовили позитивну динаміку загального психічного здоров'я (MH). Відповідно до покращення фізичного та психоемоційного стану покращились когнітивні та мнестичні можливості.

Таким чином, отримано переконливі дані про соціальну значимість повного курсу реабілітаційного лікування, що дозволяє не лише повертати фізичне здоров'я, нормалізуючи порушений нейровегетативний баланс, гормональну рівновагу та імунний гомеостаз, а й покращувати психоемоційний стан, знижувати тимчасову непрацездатність, підвищувати якість життя найбільш соціально-активної частки населення.

Отже, використання запропонованих програм комплексного відновлювального лікування пацієнтів з ПФД, що ґрунтується на принципах адаптивної медицини та включає застосування фізичних чинників, санаторно-курортне лікування, підтримувальні санологічні заходи, сприяє відновленню фізичного та психічного здоров'я, скороченню термінів тимчасової непрацездатності та має значний економічний ефект. Враховуючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що комплексне розв'язання даної проблеми має важливе медико-соціальне значення.

Висновки

1. Наслідком реалізації патологічного процесу при психофізичних дезадаптозах є виснаження нейропсихічних, нейровегетативних, нейроімунних та нейроендокринних механізмів адаптації з вторинними реакціями у вигляді психоемоційних, медіаторних, гормональних та імунних порушень.

2. У патогенезі больових проявів при психофізичних дезадаптозах провідне місце займає хронізація стресу, психічна дезадаптація і, як наслідок, формуванням специфічної больової поведінки з явищами невротизації та психопатизації особи.

3. Розлади сексуальної поведінки при психофізичних дезадаптозах обумовлені сублімацією статевої домінанти в результаті порушення біологічних регуляторних ритмів, хронізації стресу з вторинною нейроендокринною дизфункцією.

4. Фоновими станами та факторами ризику розвитку психофізичних дезадаптозів є надмірне нервово-психічне напруження, гіпокінезія, порушення харчової поведінки, тютюнопаління та сімейна дисгармонія в осіб з порушеннями становлення репродуктивної функції, сенситивним типом акцентуації особистості.

5. Виходячи з концепції адаптивної медицини, основними принципами терапії пацієнтів з ПФД визначені комплексність та різноспрямованість лікувального впливу, застосування методів патогенетичної, саногенної та адаптогенної дії (а не симптоматична терапія), індивідуальна та мікросоціальна спрямованість методів психогенного характеру (сімейна психотерапія, педагогічні заходи, професійні тренінги), безперервність та повторність курсів (інтенсивна терапія гострого дезадаптозу реабілітація санаторно-курортне лікування санологічні заходи) та мінімалізація медикаментозного впливу.

7. Психофонотерапія є ефективним засобом нормалізації вегетативного балансу та зниження стресорного напруження симпатичної чи парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи залежно від тональності, форми та змісту звукових фрагментів.

8. Застосування нормобаричної гіпокситерапії виявляє помірну симпатоміметичну дію та сприяє підвищенню адаптаційного потенціалу вегетативної нервової системи.

9. У хворих з ПФД, що проходять санаторно-курортне лікування, при зміні звичних кліматичних умов в перші 3-5 днів мають місце метео - та кліматозалежні реакції у вигляді проявів вегетативної дистонії, що потребує чіткого дозування лікувальних факторів та створення лікувально-охоронного режиму.

10. Завдяки застосуванню запропонованого комплексу з включенням електроімпульсної терапії, відзначено позитивну динаміку рівня больових відчуттів та структури больового сприйняття за рахунок зменшення афективної складової; застосування препарату ербісол має високий імуномодулюючий ефект, що характеризується збільшенням кількості Т-лімфоцитів (Т-хелперів); психотерапевтичні методики та нормалізація циркадних ритмів впливають на зниження рівня тривожності, іпохондричності та зростання рівня життєвості.

11. За клінічними показниками повний курс етапного лікування (амбулаторний + санаторно-курортний етапи) ефективніший у 2,5 разів за лікування в амбулаторних умовах та у 4,5 раз ефективніше за медикаментозний комплекс.

12. Ефективне відновлення фізичної та розумової працездатності, підвищення якості життя, скорочення термінів непрацездатності та значний соціально-економічний ефект етапного лікування хворих з ПФД обумовлює необхідність застосування саме комплексного підходу до лікування цих осіб на засадах та принципах адаптивної медицини.

Практичні рекомендації

1. Комплекс лікувальних заходів при психофізичних дезадаптозах має складатися з амбулаторного лікування пацієнтів із вперше діагностованим захворюванням, санаторно-курортного лікування та підтримуючих санологічних заходів.

2. До курсу медикаментозної терапії слід включати препарати ГАМК (натрію оксибутират до 40 мл внутрішьовенно крапельно при гострих дезадаптозах з переходом на таблетовані препарати ноофен або фенібут по 1 таблетці 3 рази на день впродовж 30 днів), віта-мелатонін (аналог природного мелатоніну по 1-2 таблетки о 20-21-й годині протягом 30 днів) та препарат імуномодулювальної та адаптогенної дії ербісол (за схемою внутрішьом'язово, на курс - 30 ін'єкцій).

3. Фізіотерапевтичний курс повинен включати:

- процедури електросну (у пацієнтів з вираженим підвищенням тонусу симпатичної нервової системи, психоемоційним напруженням доцільно використовувати струми з частотою 5-20 Гц, у пацієнтів з ваготонією, пригніченням психоемоційної активності - з частотою 40-160 Гц, тривалість процедури - 30 хв, курс лікування - 10 процедур)

- електроаналгезію пацієнтам з больовими синдромами (слід використовувати струм 0,3-1 мА в двох режимах: низькочастотному і високочастотному. Потужність низькочастотних струмів має становити до 10 Вт, частота - 60-100 Гц і довжина імпульсів - 3,5-4 мс, тривалість стимуляції - 20-50 хв. При виражених больових відчуттях доцільно застосовувати високочастотну стимуляцію (потужністю до 20 Вт), з частотою 150-2000 Гц. Тривалість стимуляції - 20 хв, загальна кількість процедур - 10);

- неселективну фотохромотерапію (прямі засвітки білим світлом та застосування окулярів із світлофільтрами згідно з психоемоційним станом пацієнта, по 30 хв, на курс - 20-30 процедур та рекомендованого носіння окулярів з простими лінзами визначеного кольору);

- нормобаричну гіпокситерапію (шляхом короткочасних сеансів дихання гіпоксичною сумішшю (концентрація кисню 10-12%) під ковпаком

апарата «Борей» за схемою 3-5-7-7-5-3 хв з перервами по 1 хв за сеанс, на курс - 10 сеансів).

4. Комплекс психотерапевтичного впливу має включати сеанси аутогенного тренування, сімейної психотерапії, психофонотерапії. При застосуванні в комплексі заходів психофонотерапії за наявності ознак психоемоційного збудження, нервозності та вираженої стресорної напруженості показано прослуховування звуків моря, дощу, мінорної музики або їх поєднання. При ознаках субдепресії, виснаженості показано прослуховування мажорної музики та звуків річки, співу птахів.

5. Заходи фізичної реабілітації повинні включати лікувально-гігієнічний масаж, кінезотерапію у вигляді лікувальної фізкультури, теренкурів. Розпочинати фізичну реабілітацію варто з навчання пацієнта бодифлекс-гімнастиці з подальшим розширенням антигіпокінетичного арсеналу.

6. Санаторно-курортне лікування необхідно призначати через 3-6 місяців після амбулаторного курсу та включати кліматотерапію, таласотерапію, методи бальнеолікування, соціо-культтерапію та повторювати перелічений амбулаторний комплекс.

7. Пацієнтам з фіброміалгією та синдромом хронічного тазового болю показано лікування на бальнеологічних курортах з радоновими водами, а пацієнтам з синдромом хронічної втоми та синдромом менеджера показано лікування з застосуванням таласотерапії.

8. Протипоказаним є лікування та оздоровчий відпочинок пацієнтам з психофізичними дезадаптозами у кліматичних зонах, що відрізняються від звичних умов проживання великою різницею в температурі та сонячній активності, особливо в період переходу зима-весна та весна-літо.

Cписок публікацій за темою дисертації

дезадаптоз психофізичний адаптивний медицина

1. Хвороби дезадаптації в практиці відновлювальної медицини / За редакцією М.В. Лободи, К.Д. Бабова, В.В. Стеблюка. - К.: Національний авіаційний університет, 2004. - 300 с. (дисертантові належать ідея, систематизація матеріалу, проведення оригінальних досліджень, створення ілюстрацій та подача на видання).

2. Стеблюк В.В., Бурлака Е.В., Шакало И.Н. Задачи и методы психофизиологической реабилитации в эндокринной гинекологии // Эндокринная гинекология (клинические очерки). - Часть 1. - Глава 15 - К.: Заповіт, 2003. - 300 с. (автором запропоновано напрямок психофізичної реабілітації в ендокринній гінекології, проведено аналіз літератури та систематизацію методів лікувального впливу).

3. Стеблюк В.В., Татарчук Т.Ф., Лобода Т.М. Синдром хронической усталости в практике гинеколога-эндокринолога // Эндокринная гинекология (клинические очерки). - Часть 1. - Глава 12 - К.: Заповіт, 2003. - 300 с. (авторові належать творча ідея, проведення оригінальних досліджень, розробка гіпотези патогенезу та викладення методів лікування).

Размещено на Allbest.ru

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены