Остеодефіцит у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок та його корекція

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДУ “ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ”

ОСТЕОДЕФІЦИТ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШОК ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ

14.01.36 - гастроентерологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

СОРОЧАН ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

Дніпропетровськ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній установі “Інститут гастроентерології АМН України” (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник: Заслужений діяч науки та техніки України, член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор ФІЛІППОВ Юрій Олександрович, ДУ “Інститут гастроентерології АМН України”, м. Дніпропетровськ, директор.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ЧУХРІЄНКО Неоніла Дмитрівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри сімейної медицини;

доктор медичних наук, професор ВОЛОШИН Олександр Іванович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України (м. Черновці), завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб.

Захист дисертації відбудеться “ 01 ” листопада 2007 р. о 13 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України та ДУ “Інститут гастроентерології АМН України” (пр. Правди, 96 м. Дніпропетровськ, 49074).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (вул. Дзержинського, 9, м. Дніпропетровськ, 49044)

Автореферат розісланий “ 28 ” вересня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор М.Б. Щербиніна.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок (ХНЗЗК) залишаються однією з найбільш вагомих проблем гастроентерології. В останні десятиріччя зареєстровано особливо різке зростання захворюваності на неспецифічний виразковий коліт (НВК) та хворобу Крона (ХК), що пов'язано зі зміною ритму життя, характером харчування, техногенним забрудненням навколишнього середовища (Е.А. Белоусова, 2002, Е.О. Кіндратів, 2004, В.Г. Румянцев, 2006).

Невідома етіологія, відсутність чітких уявлень про патогенез обумовлюють труднощі в терапії цих захворювань (П.Я. Григор'єв та інш., 2000, K. Herrlinger et al., 2002, Р. Фаррел, 2003). Це призводить до розвитку небезпечних для життя ускладнень, в тому числі й позакишкових, формування резистентних до лікування форм НВК та ХК, зниження якості життя та інвалідизації осіб молодого віку (А.Р. Златкина, 2000, И.Л. Халивер, 2004).

Розробці способів лікування НВК та ХК надається велика увага. Але жоден з них не впливає на всі ланки патогенезу та не є досить ефективним (А.А. Шептулин, 2001, В.Г. Ивашкин, 2002, О.І. Сергієнко, 2005).

Перебіг ХНЗЗК супроводжується вагомими порушеннями з боку імунної системи, дисбалансом цитокінової регуляції з виснаженням системи антиоксидантного захисту, на фоні чого розвиваються хронічна інтоксикація з метаболічними порушеннями та водно-електролітним дисбалансом. Це обумовлює розвиток дистрофічних процесів у різних органах і системах, у тому числі опорно-руховому апараті, та дає підставу розглядати ці патологічні стани як важливий фактор ризику у формуванні негативного кісткового балансу (О.В. Головенко, 2002, F.M. Ulivieri et al., 2002, А.Е. Дорофєєв, 2004). Проте, в літературі зустрічаються лише поодинокі дані щодо ураження кісткової тканини (КТ) при захворюваннях кишечнику (Г. Адлер, 2001, І.М. Бензар та інш., 2002).

Маніфестація клінічних ознак остеопорозу (ОП), його ускладнень у хворих на ХНЗЗК призводять до формування синдрому взаємного обтяження, суттєво знижуючи якість життя пацієнтів, погіршуючи клінічну симптоматику, ускладнюючи лікування та зменшуючи його ефективність (T. Ranzi et al., 2005, E.J. Schoon, 2005). Крім того, з урахуванням того, що ОП майже не має специфічних клінічних проявів, аж до виникнення переломів, необхідним стає виявлення хворих з початковими порушеннями мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) для своєчасного попередження прогресування втрати кісткової маси та ризику виникнення переломів.

Прогресуюче зниження кісткової маси, хронічний больовий синдром у кістках, виникнення нетравматичних переломів, зниження якості життя пацієнтів спонукають до розробки нових методів діагностики і лікування ОП, який спричинений ХНЗЗК. З'ясування факторів ризику та механізмів розвитку остеодефіциту при НВК та ХК дозволить покращити методи профілактики і лікування порушень МЩКТ у цих хворих, що сприятиме зменшенню кількості позакишкових проявів та ускладнень і покращенню якості життя пацієнтів.

Відсутність комплексних досліджень з проблеми діагностики, профілактики і лікування вторинного ОП, асоційованого з ХНЗЗК, визначили необхідність виконання даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи ДУ “Інститут гастроентерології АМН України” на тему: “Розробити патогенетично обгрунтовані методи корекції метаболічних та імунологічних розладів у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок” (№ держреєстрації 0102U000040). Здобувач є співвиконавцем даної науково-дослідної роботи.

Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики та лікування хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок з остеодефіцитом на підставі вивчення провідних патогенетичних механізмів порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити стан мінеральної щільності кісткової тканини за даними денситометрії у хворих на неспецифічний виразковий коліт і хворобу Крона.

2. Оцінити роль окремих чинників (тривалість захворювання, тяжкість патологічного процесу, вживання глюкокортикоїдів, вікові та інволютивні зміни) у формуванні уражень кісткової тканини та визначити фактори ризику виникнення і прогресування остеодефіциту у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок.

3. Дослідити біохімічні показники мінерального обміну у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок .

4. Вивчити особливості імунного статусу та продукції цитокінів у хворих на неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона з остеопенією та остеопорозом.

5. Оцінити роль порушень мікробіоценозу товстої кишки у формуванні остеодефіциту у пацієнтів з хронічними неспецифічними запальними захворюваннями кишок.

6. Удосконалити комплекс профілактичних заходів остеопенії і остеопорозу та обгрунтувати необхідність проведення остеотропної терапії у пацієнтів з хронічними неспецифічними запальними захворюваннями кишок.

Об'єкт дослідження: пацієнти з хронічними неспецифічними запальними захворюваннями кишок (неспецифічним виразковим колітом та хворобою Крона).

Предмет дослідження: структурно-функціональний стан кісткової тканини, кальцій-фосфорний обмін, показники загального імунного статусу, цитокінової регуляції, стан мікробіоценозу товстої кишки, ефективність лікування остеодефіциту у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок.

Методи дослідження: загальноклінічні, інструментальні (ендоскопічні, морфологічні, ультразвукова денситометрія), біохімічні (визначення концентрації кальцію, фосфору, магнію, лужної фосфатази в сироватці крові та концентрації кальцію в сечі), мікробіологічні (аналіз мікрофлори вмісту товстої кишки), імунологічні (визначення загального імунологічного статусу та рівня прозапальних цитокінів: інтерлейкіну (ІЛ)-1, ІЛ-8, фактору некрозу пухлини- (ФНП-), статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено особливості розвитку остеодефіциту при ХНЗЗК в залежності від статі, віку пацієнтів, тривалості хвороби, тяжкості перебігу захворювання та особливостей базисної терапії. Визначено, що найвагомішими факторами ризику та прогресування остеодефіциту у хворих на ХНЗЗК є тяжкий перебіг захворювання, часте (або тривале) вживання глюкокортикоїдів, термін захворювання більше 5 років, індекс маси тіла менше 20 кг/м2 та доведено прогностичну значущість цих критеріїв.

Встановлено залежність між рівнем ІЛ-1, ІЛ-8, ФНП- в сироватці крові та вираженістю порушень мінеральної щільності кісткової тканини в обстежених пацієнтів, що дозволило довести роль цитокін-оопосередкованих механізмів у патогенезі остеодефіциту у хворих на ХНЗЗК.

Вперше виявлено зв'язок між порушенням мікрофлори кишечнику та структурно-функціональним станом кісткової тканини у хворих на НВК та ХК. Встановлено, що зміни мікробіоценозу вмісту товстої кишки у хворих з остеопенією та остеопорозом відрізняються більшою вираженістю як за глибиною, так і за спектром в порівнянні з пацієнтами з нормальною мінеральною щільністю кісткової тканини.

Визначено, що порушення мінерального обміну у хворих на ХНЗЗК з остеодефіцитом полягають у формуванні гіпокальціемії, гіпомагніемії та гіперкальціурії. Виявлено взаємозв'язок цих змін із ступенем втрати кісткової маси та тяжкістю перебігу захворювання.

Вперше обгрунтовано доцільність остеотропної терапії з використанням препарату “Кальцій Д3 Нікомед” у хворих на ХНЗЗК та визначено її ефективність.

Практичне значення отриманих результатів. В результаті проведених досліджень визначено основні чинники, які впливають на структурно-функціональний стан кісткової тканини у хворих на ХНЗЗК. Встановлено прогностичні критерії розвитку остеопорозу у даних пацієнтів, за цими результатами отримано 1 деклараційний патент України. Запропоновано схему динамічного спостереження та лікувально-профілактичних заходів, яка дозволяє попередити розвиток остеодефіциту на ранніх стадіях, а також мінімізувати в подальшому ризик остеопоротичних переломів. Обгрунтовано необхідність проведення остеотропної терапії у хворих на ХНЗЗК з використанням препарату “Кальцій Д3 Нікомед”. Доведено ефективність даної терапії в комплексному лікуванні хворих на НВК та ХК, що підтверджено позитивною динамікою денситометричних показників, покращенням стану мінерального обміну та поліпшенням якості життя хворих (на спосіб лікування отримано 1 деклараційний патент України).

Практичні рекомендації і висновки роботи можуть бути використані в роботі лікарів терапевтичних, гастроентерологічних відділень обласних, міських і районних лікарень, особливо на етапі диспансерного спостереження за хворими на ХНЗЗК, а також у навчальному процесі у вищих учбових медичних закладах та інститутах удосконалення лікарів.

За результатами роботи видано 1 інформаційний лист МОЗ України:
Бойко Т.Й., Сорочан О.В., Мосалова Н.М. Спосіб корекції остеопенічного синдрому у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок / Інф. лист МОЗУ № 32-2007 - К.: Укрмедпатентінформ, 2007. - 3 с. Автором самостійно проведено лікування хворих та аналіз його ефективності.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в лікувально-діагностичний процес відділення захворювань кишечнику ДУ “Інститут гастроентерології АМН України” (акти впровадження від 12.09.06 та 11.01.07), терапевтичного відділення Дніпродзержинської міської лікарні № 9 Дніпропетровської області (акт впровадження від 20.10.06), терапевтичного відділення Дніпродзержинської СМСЧ-8 Дніпропетровської області (акт впровадження від 14.03.07), Дніпропетровської міської лікарні № 5 (акт впровадження від 18.04.07). Основні положення дисертації використовуються в лекційному курсі та на практичних заняттях кафедри гастроентерології та терапії ФПО Дніпропетровської державної медичної академії (акт впровадження від 03.05.07).

Особистий внесок дисертанта. Здобувачем самостійно здійснено інформаційно-патентний пошук, на підставі чого розроблено основні завдання та методологію дослідження. Самостійно проведено відбір хворих та клінічне спостереження за ними, виконано лабораторні дослідження показників мінерального обміну (визначення концентрації кальцію, фосфору, магнію в сироватці крові та кальцію в добовій сечі), частині хворих виконано ендоскопічне дослідження (ректороманоскопія). Здобувачем сформовано базу даних, проведено статистичну обробку отриманих результатів, аналіз, теоретичне їх узагальнення та практичне застосування. Автором самостійно сформульовані основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації, проведено впровадження отриманих результатів та їх апробацію.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались та були обговорені на науково-практичній конференції “Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики” (Харків, 2005), конференції молодих вчених “Досягнення молодих - майбутнє медицини” (Харків, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференціїї з міжнародною участю “Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині” (Харків, 2006), Х Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2006), Всеукраїнській науково-практичнїй конференціїї з міжнародною участю “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”, присвяченої пам'яті академіка Л.Т.Малої (Харків, 2006), VI з'їзді Наукового товариства гастроентерологів Росії (Москва, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи, профілактики та реабілітації інвалідів” (Дніпропетровськ, 2006), Фальк-симпозиумі № 154 “Inflammatory Bowel Diseases - Diagnostic and Therapeutic Strategies” (Москва, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференціїї з міжнародною участю “Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині” (Харків, 2006), VIІ з'їзді Наукового товариства гастроентерологів Росії (Москва, 2007), науково-практичній конференції “Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб” (Харків, 2007), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасна гастроетерологія і гепатологія: фундаментальні і прикладні аспекти” (Полтава, 2007).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 19 наукових працях, з них 7 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 деклараційні патенти України на корисну модель, 10 тез у матеріалах і збірниках конференцій та конгресів.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 149 сторінках друкованого тексту та складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота ілюстрована 31 таблицею, 19 рисунками, 5 виписками з медичних карток стаціонарних хворих.

Список використаних літературних джерел включає 290 джерел, з яких кирилицею - 180, латиною - 110.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Проведено обстеження 101 пацієнта з ХНЗЗК, в тому числі 26 хворих на ХК та 75 на НВК. Вік хворих коливався від 17 до 68 років та в середньому склав 39,9±2,16 років. Всі пацієнти були розподілені на вікові групи (згідно рекомендацій ВООЗ, 2000): молодий вік (до 29 років) - 17 хворих (16,8%), середній вік (30-44 роки) - 46 хворих (45,5%), зрілий вік (45-59 років) - 34 хворих (33,7%), похилий - (60 і старші) - 4 хворих (3,9%). Серед пацієнтів було 36 чоловіків та 65 жінок. Серед жінок, хворих на ХНЗЗК, 18 пацієнток (27,7%) знаходились в постменопаузальному періоді, у 11 з яких, період менопаузи тривав понад 5 років.

Усім пацієнтам проводили загальноприйняті клініко-лабораторні обстеження. За спеціально розробленою схемою у хворих, які перебували під спостереженням вивчали анамнестичні дані, суб'єктивні та об'єктивні характеристики. Діагноз НВК та ХК встановлювався на основі загальноприйнятих діагностичних критеріїв (клінічної симптоматики, рентгенологічного дослідження органів шлунково-кишкового тракту, даних ендоскопічного дослідження товстої кишки з біопсією слизової оболонки та подальшого морфологічного дослідження біоптату). При постановці діагнозу й оцінці тяжкості перебігу захворювань користувалися уніфікованою клініко-статистичною класифікацією (Ю.О. Філіппов із співавт., 2003). Залежно від тяжкості перебігу захворювання хворі були розподілені наступним чином: 41 (54,7%) пацієнт з НВК та 16 (61,5%) з ХК мали середній ступінь тяжкості захворювання, 34 (45,3%) хворих на НВК та 10 (38,5%) - на ХК - тяжкий перебіг. Тривалість захворювання коливалася від півроку до 32 років, в середньому склала 7,82±1,43 роки. При проведенні антропометричного дослідження пацієнтів виявилось, що індекс маси тіла (ІМТ) коливався в межах від 15,1 до 34,7 кг/м2. У 27 (26,7%) осіб визначався дефіцит маси тіла, а в 13 (12,8%) випадках - її надлишок. Контрольну групу склали 30 здорових осіб, репрезентативних за віком і статтю.

Оцінка стану губчастої КТ у всіх пацієтів здійснювалася за допомогою ультразвукової денситометрії п'яткової кістки на приладі “Achilles+” (Lunar, США). Метод базується на вимірюванні швидкості поширення ультразвуку в кістці. Дані досліджень порівнювалися з реферативною базою даних, створеною при проведенні популяційних досліджень, статистично достатніх за обсягом масивів практично здорових осіб із урахуванням найбільш сталих етнічних показників (раса, стать, вага, зріст). Досліджували і аналізували наступні денситометричні параметри: 1) швидкість поширення ультразвуку (ШПУ), яка являє собою швидкість проходження ультразвуку крізь кістку, виражається в м/с і залежить від еластичності кістки; 2) широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ) - показник, що характеризує втрату інтенсивності ультразвуку в середовищі його поширення, виражається в дб/Мгц і залежить від щільності кістки, кількості, розмірів та просторової орієнтації трабекул, та є хорошим предиктором переломів; 3) індекс міцності кістки
(ІМ, %), який відображає стан губчастої КТ обстежуваного відносно такої в дорослих людей у віці 20 років. Крім параметрів, які надавали інформацію про архітектуру кістки, визначали: 1) Z-індекс (Z-score) - показник, що відображає відхилення мінеральної щільності кістки від середнього значення цього показника в контрольній групі відповідного віку; подається у % і одиницях стандартного відхилення цього показника (SD); 2) Т-індекс (Т- score) - відхилення від референтного значення пікової кісткової маси здорових людей молодого віку, подається в аналогічних одиницях Z-індексу. Саме за
Т-індексом, згідно класифікації ВООЗ, визначався ступінь щільності кісткової маси (остеопенія І, ІІ, ІІІ ступенів та остеопороз).

Концентрацію кальцію в сироватці крові та добовій сечі, фосфору в крові, активність лужної фосфатази визначали уніфікованими методами за допомогою фотоколориметричного обладнання з використанням тест-систем фірми “Felicit” (Україна), рівень магнію в крові - з використанням тест-систем фірми “SIMKO Ltd” (Україна) (Н.У. Тиц с соавт.,1997, В.С. Камышников, 2000).

Субпопуляційний склад лімфоцитів визначали методом непрямої імунофлюоресценції за допомогою моноклональних антитіл фірми “Сорбент ТМ” (Росія) до кластерів: CD3+, CD19+, CD4+, CD8+, CD25+, CD16+, CD95+, HLA-DR+ (А.М. Сочнер с соавт., 1989). Вміст Ig А, М, G в сироватці крові визначали імуноферментним методом за допомогою тест-систем ТОВ НВЛ “Гранум” (Харків, Україна). Вимірювання оптичної щільності проводили за допомогою імуноферментного аналізатору “Stat Fax 303 Plus” фірми “AWARENESS TECHNOLOGY INC” (США). Циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) визначали методом селективної преципітації з розчином поліетиленгліколю (V. Haskova, 1978), продукцію ІЛ-1?, ІЛ-8, ФНП- - методом кількісного імуноферментного аналізу за допомогою тест-систем ЗАО “Вектор-Бест” (Новосибірськ, Росія).

Дослідження видового та кількісного складу мікрофлори вмісту товстої кишки проводили методом посіву десятикратних розведень (10-1-10-9) фекалій на стандартний набір елективних та диференційно-діагностичних поживних середовищ для виділення аеробних та анаеробних мікроорганізмів (Н.М. Грачева с соавт., 1987).

Статистична обробка результатів досліджень здійснювалася методами варіаційної статистики, реалізованими стандартним пакетом прикладних програм Statistica for Windows 6.0 із застосуванням кореляційного і факторного аналізу (С.Н. Лапач, 2002, А. Петри, 2003).

Результати дослідження та їх обговорення. При клінічному обстеженні хворих на ХНЗЗК встановлено високу частоту скарг з боку опорно-рухового апарату (67,3%). Найбільш часто зустрічався біль у хребті (54,5%). Втричі з меншою частотою спостерігались осалгії - у 19,8% хворих, артралгії виявились у 11,9% спостережених. Переломи кісток в анамнезі мали місце у 4 (3,9%) пацієнтів. Кореляційний аналіз цих скарг дозволив встановити їх залежність від тяжкості перебігу захворювання: (rs=0,52; р<0,001) - для НВК та (rs=0,41; р<0,005) - для ХК.

Результати денситометричного дослідження обстежених пацієнтів виявили порушення мінералізації КТ у 72,3%. У структурі порушень КТ вірогідно переважали пацієнти з остеопенією (46,5%), при цьому найбільш часто діагностувалась остеопенія ІІ ступеня (23,8%), дещо з меншою частотою - І (12,9%) та ІІІ (9,9%) ступенів. ОП виявився у 25,7% хворих. Нормальні показники МЩКТ були зафіксовані у 27,7% хворих.

З урахуванням того, що НВК та ХК мають відмінності за локалізацією, розповсюдженістю патологічного процесу, глибиною ураження кишкової стінки, проведено аналіз структурно-функціонального стану КТ в залежності від нозології. Встановлено майже однакову поширеність зниження МЩКТ при ХК (77,9%) та (70,7%) при НВК. Не виявлено суттєвих відмінностей й за відсотком втрати КМ у хворих на НВК та ХК (18,05±0,21% та 20,00±5,18%, відповідно). Таким чином, в результаті проведених досліджень встановлено, що НВК та ХК мають однаково негативний вплив на МЩКТ, що підкреслює спільність патогенетичних механізмів цих захворювань. У зв'язку з цим подальший аналіз проводився в загальній групі хворих на ХНЗЗК.

З метою визначення найбільш значущих факторів у формуванні порушень структурно-функціонального стану КТ проведено аналіз впливу чинників, що визначають ступінь розладів з боку МЩКТ.

Оскільки вік людини постає одним з найголовніших детермінант втрати кісткової маси (В.В. Поворознюк, 1999, В.В. Безруков, 2000), проведено аналіз змін МЩКТ у хворих на ХНЗЗК у віковому аспекті. Виявлено, що найбільш часто остеодефіцит зустрічався у молодому (82,4%) та похилому (100,0%) віці, причому ОП зустрічався достовірно частіше у пацієнтів до 29 років в порівнянні з пацієнтами середнього (р<0,05) та зрілого віку (р<0,05). Окрім того, у пацієнтів молодого віку параметри, які характеризують МЩКТ, у порівнянні з однолітками виявились вірогідно нижчими за інші вікові категорії (р<0,05). Так, отримано зворотній кореляційний зв'язок між Z-індексом та віком пацієнтів (r= ?0,36; р<0,001). В осіб же похилого віку були виявленні відмінності (р<0,05) за ШПУ, яка залежить від її еластичності та була гіршою у порівнянні з пацієнтіми від 30 до 59 років. Отже, найбільш повно негативний вплив ХНЗЗК на структурно-функціональний стан КТ реалізується в молодому та похилому віці. Причому, формування ОП і остеопенії в похилому віці обумовлено впливом хронічного запального процесу в кишечнику та загальних остеопоротичних факторів, одним з яких є вік хворих, а в молодому зумовлено агресивним перебігом захворювання, що підтверджується наявністю зворотніх кореляційніх зв'зків між віком пацієнтів та наявністю лихоманки (rs= -0,42; р=0,009), домішок крові в калі (rs= -0,36; р=0,010), лейкоцитозом (r= -0,32; р=0,043) та рівнем гемоглобіну (r= -0,24; р=0,016) в крові.

Аналіз стану КТ у хворих на ХНЗЗК в залежності від статі не виявив вірогідної відмінності. Визначено, що у жінок остеодефіцит зустрічався у 75,4%, проти 67,7% - у чоловіків, при цьому його крайній ступінь - ОП виявлявся майже з однаковою частотою як у чоловіків (27,8%) так і у жінок (24,6%). Основна маса пацієнтів з остеопенією та ОП була молодого та середнього віку, коли процеси руйнування та відновлення КТ у здорових осіб знаходяться в рівновазі і не залежать від порушень статевих гормонів. Отримані дані свідчать про те, що статева належність не є визначальною у розвитку порушень МЩКТ у хворих на ХНЗЗК.

Відомо, що значущим фактором впливу на ремоделювання кістки є менопауза (Б.Л. Риггз, 2000, Н.В. Григор'єва та інш., 2002), тому нами досліджено особливості структурного стану КТ у пацієнток в залежності від фертильної функції. У доменопаузальному періоді ОП було виявлено у 25,5% жінок, остеопенія - у 46,8%, нормальний стан КТ визначено у 27,7% жінок. В період менопаузи нормальна МЩКТ виявилась у 16,6% пацієнток, остеопенія у 61,1%, ОП діагностувався в 22,2% хворих. Достовірні відмінності (р<0,05) серед середніх денситометричних показників у жінок були виявлені лише за критеріями порівняння з однолітками, що було свідотством того, що на фоні ХНЗЗК посилюються деструктивні зміни КТ, пов'язані з порушенням продукції жіночих статевих гормонів.

Серед відомих причин порушення процесів кісткового ремоделювання обговорюється дефіцит маси тіла, який вважають потужною детермінантою кісткової щільності (П.Л. Жарков, 1998, Л.Я. Ковальчук, 2002). Виявилось, що пацієнти з нормальним ІМТ мали достовірно вищі (р<0,05) показники якісних та кількісних властивостей КТ, ніж у обстежених з дефіцитом маси тіла, та вірогідно нижчі (р<0,05) результати денситометрії за хворих з надмірною вагою. Так, у 55,6% хворих із дефіцитом маси тіла зареєстровано ОП, а у решти - остеопенію. Насупроти, у 13 (12,8%) хворих з надмірною масою тіла, індекс маси тіла (ІМТ) яких склав 29,86±3,91 кг/м2, ОП не визначався. При проведенні кореляційного аналізу виявлено прямий кореляційний зв'язок (r=0,42; р<0,001) між індексом Т та ІМТ. Отже, дефіцит маси тіла має вагоме значення у розвитку остеодефіциту у хворих на ХНЗЗК.

Проведено дослідження МЩКТ в залежності від тяжкості перебігу захворювання. Аналіз якісних та кількісних показників денситометричного дослідження у хворих з тяжким перебігом захворювання виявив їх вірогідну відмінність (р<0,005) у порівнянні з пацієнтами з перебігом НВК та ХК середнього ступеня тяжкості. При цьому відсоток втрати КМ у хворих на НВК з тяжким перебігом захворювання майже в два рази був вищим за пацієтів з перебігом середнього ступеня тяжкості (27,942,55% проти 16,081,85%, р<0,001). У спостережених з ХК ця різниця виявилась декілька меншою (26,703,08% проти 18,502,54%, р<0,05). Виявлено кореляційні зв'язки між тяжкістю захворювання та ІМТ (rs= -0,84; р<0,001) - для НВК та (rs= -0,65; р<0,001) - для ХК, ІМ (rs= -0,46; р<0,001) - для НВК та (rs= -0,34; р<0,005) - для ХК, показником Т (rs= -0,48; р<0,001) - для НВК та (rs= -0,36; р<0,005) - для ХК. Отримані дані свідчать про вагому роль тяжкості перебігу захворювання в розвитку остеодефіциту.

Відомо, що лікування пацієнтів з НВК та ХК, особливо з тяжким перебігом захворювання, нерідко передбачає використання гормонів кори наднирників, які розглядаються у вітчизняній та зарубіжній літературі як основний ятрогенний фактор розвитку глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу (C. Genneri, 1994, С.М. Нейко, 1998, І.Ю. Головач, 2004.). Тому однією з поставлених нами задач було вивчити особливості МЩКТ у хворих на ХНЗЗК в залежності від лікувальної тактики. Встановлено, що найгірші показники спостерігались у хворих, яким за останні 5 років протягом не менше 3 років часто (2 та більше разів на рік коротким курсом), або тривало (не менше 6 місяців на рік) призначались кортикостероїдні препарати. Так, критерій порівняння “молоді - дорослі” (індекс Т) у них виявився достовірно меншим (р<0,001) за пацієнтів, які не отримували гормональної терапії, або отримували її коротким курсом (р<0,001). При цьому встановлено зворотні кореляційні зв'язки між прийомом ГКК та якісними і кількісними денситометричними показниками, які склали: (rs= -0,42; р<0,001) - з ІМ, (rs= -0,37; р<0,001) - з показником Z, (rs= -0,45; р<0,001) - з показником Т. Отже, глюкокортикоїдна терапія визначає ступінь ураження КТ, швидкість розвитку ОП та його поширеність.

Літературні дані свідчать про те, що частота змін в кістках збільшується одночасно з тривалістю хронічної патології (З.М. Митник, 2002, І.О. Боровик, 2004). Встановлено вірогідне зменшення показників міцності КТ пацієнтів з тривалістю ХНЗЗК більше 5 років, у порівнянні з хворими з короткотривалим анамнезом хвороби. Причому, достовірність цих відмінностей збільшувалась паралельно зі строками захворювання. Найбільш суттєві порушення МЩКТ виявлено при довготривалому перебігу НВК та ХК (понад 10 років). У цих пацієнтів остеодефіцит відмічався у 84,0% випадків. Так, при порівнянні критерія Т у осіб з тривалістю НВК та ХК до 1 року з обстеженими, які хворіли від 6 до 20 років достовірність виявилась (р<0,05), більше 20 років - (р<0,01). Тривалість захворювання зворотньо корелювала з ІМ (rs= -0,23; р=0,021) та показником Т (rs= -0,26; р=0,017). Таким чином, ризик підвищеної втрати кісткової маси збільшується з тривалістю перебігу запальних захворювань кишок.

Отримані дані дозволили нам виділити прогностичні критерії розвитку остеодефіциту у хворих на ХНЗЗК, до яких можна віднести: тяжкий перебіг захворювання, тривалість захворювання більше 5 років, часте (або тривале) вживання хворими кортикостероїдних препаратів та індекс маси тіла менше 20 кг/м2. Ці критерії постають важливою детермінантою, що визначає ступінь ураження КТ, швидкість розвитку ОП та його поширеність і, таким чином, вимагає проведення профілактичних і лікувальних заходів.

При дослідженні біохімічних показників мінерального обміну у хворих на НВК та ХК виявилась загальна тенденція до зниження рівня кальцію та магнію в сироватці крові та збільшення виділення кальцію з сечею в порівнянні з контрольною групою (р<0,01). У 16,7% пацієнтів на ХНЗЗК з остеопенією та 82,6% ? з ОП спостерігалися зміни мінерального обміну у вигляді гіпокальціемії, гіпомагніемії та гіперкальціурії. Вираженість цих змін відповідала втраті КМ. Так, показники кальцію та магнію в сироватці крові пацієнтів з остеопенією та ОП були вірогідно меншими (р<0,01), ніж у хворих без порушень МЩКТ. Зменшення концентрації кальцію в сироватці крові супроводжувалося більшим виділенням його з сечею, причому найбільш суттєві зміни спостерігалися при ОП (р<0,01). При остеопенії виділення кальцію з сечею зростало вдвічі, при ОП ? втричі в порівнянні з контролем. Проведено кореляційний аналіз залежності МЩКТ від виявлених показників мінерального обміну. Встановлено, що показник Т прямо залежав від концентрації загального кальцію в сироватці крові (r=0,72; р<0,001), зворотньо - від його екскреції з сечею (r= -0,53; р<0,001). Показники мінерального обміну визначалися ступенем тяжкості кишкової патології: (rs= -0,54; р<0,001) - для кальцію крові, (rs= -0,45; р=0,019) - для магнію крові та (rs=0,62; р<0,001) - для кальцію сечі; вживанням кортикостероїдів: (rs= -0,43; р<0,001) - для кальцію крові, (rs= -0,44; р<0,001) - для магнію крові та (rs=0,42; р<0,001) - для кальцію сечі; ІМТ: (rs= 0,43; р<0,001) - для кальцію крові, (rs= 0,46; р<0,001) - для магнію крові та (rs= -0,46; р<0,001) - для кальцію сечі. Встановлені кореляційні зв'язки дозволяють стверджувати, що порушення гомеостазу кальцію та магнію є важливим симптомом і невід'ємним проявом хронічних недуг кишечнику. Відомо, що розлади в імунній системі займають провідне місце в патогенезі НВК і ХК (Е.А. Белоусова, 2002, О.І. Сергієнко, 2005). В роботах останніх років все більше простежується взаємозв'язок між імунологічними порушеннями та ОП. На сьогоднішній день доведено, що цитокіни відіграють важливу роль не тільки в ініціації запального процесу, але й в регуляції активності остеокластів і остеобластів (А.О. Лобенко, 2002, З.М. Митник, 2003, Е.А. Кочеткова, 2004). Тому імунопатологічні механізми розглядалися нами з позиції їх потенційного і припустимого впливів на ремоделювання кістки.

Проведено аналіз особливостей імунного статусу та продукції цитокінів у хворих на ХНЗЗК в залежності від МЩКТ. Було виявлено, що у пацієнтів на НВК та ХК з остеодефіцитом спостерігалися більш суттєві зміни з боку клітинного імунітету, у порівнянні з хворими, які не мали змін МЩКТ. Так, у пацієнтів з ОП це проявлялося у вигляді вірогідного зниження вмісту загальної кількості Т-лімфоцитів (СД3), збільшення кількості Т-супресорів (СД8), порушення індексу імунорегуляції (Тх/Тс) (р<0,05), визначалась тенденція до порушення співвідношення Т- і В-лімфоцитів, підвищення ЦІК та маркеру апоптозу (СД95).

Вивчення цитокінового статусу у досліджених хворих показало, що в сироватці крові збільшувалась концентрація прозапальних цитокінів: ІЛ-1? (p<0,01), ІЛ-8 (p<0,01), ФНП- ? (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою.

Відомо, що ІЛ-1? вважається одним із потужних стимуляторів кісткової резорбції. ІЛ-1 продукується макрофагами, але нещодавно було доведено, що він може секретуватися й остеобластами (C. Ribot, 2001, S. Brosch et al., 2003).

Дослідження цитокінового профілю в залежності від структурно-функціонального стану КТ показало, що рівень ІЛ-1? хворих на ХНЗЗК мав достовірну відмінність у пацієнтів з остеодефіцитом у порівнянні з пацієнтами з нормальною МЩКТ. Так, найбільша його концентрація 5657,08±250,83 пг/мл, виявилась саме у хворих з ОП, що вдвічі перевищувало результати у пацієнтів з нормальними показниками ультразвукової денситометрії 2837,68±762,06 пг/мл (p<0,01). При проведенні кореляційного аналізу встановлено кореляційні зв'язки між рівнем дослідженого цитокіну та тяжкістю перебігу захворювання (rs=0,59; р=0,010), ІМ (r= -0,57; р=0,012) та показником Т (r= - 0,56; р=0,013).

На сьогоднішній день здібність сироваткового ІЛ-8 впливати на резорбцію КТ не доведена, а його участь в процесі ремоделювання кістки остаточно не підтверджено. Але відомо, що остеобласти мають рецептори до ІЛ-8 і можуть самі синтезувати даний цитокін. (Б.Л. Риггз, 2000).

За результатами наших досліджень, у пацієнтів на ХНЗЗК з ОП було виявлено найбільші зміни з боку ІЛ-8. Так, у пацієнтів з нормальним структурно-функціональним станом КТ рівень цього цитокіну був достовірно меншим (р0,05), ніж у пацієнтів з ОП (73,10±13,59 пг/мл і 231,61±75,38 пг/мл, відповідно). При проведенні кореляційного аналізу рівень дослідженого цитокіну корелював зі ступенем тяжкості патологічного процесу (rs=0,47; р=0,005), визначено також зворотні кореляційні зв'язки між рівнем ІЛ-8 та ІМ (r= -0,46; р=0,025) і показником Т (r= -0,44; р=0,027).

Найбільш інтенсивно серед інтерлейкінів стосовно участі в ремоделюванні КТ вивчався ФНП-. За даними літератури, його вплив на кість та кісткові клітини подібні до ІЛ-1. ФНП- стимулює кісткову резорбцію в культурі та продукцію остеокластів в кістковому мозку (C. Ribot et al., 2001). При дослідженні ФНП- цей показник виявився найвищим саме у хворих з найбільшою деструкцією КТ 94,94±16,16 пг/мл, тоді як упацієнтів з нормальною МЩКТ рівень ФНП- в середньому склав 43,68±15,46 пг/мл, при цьому відмінності виявились достовірними (р<0,05). При дослідженні кореляційних зв'язків даного цитокіну виявилась їх наявність з тяжкістю захворювання (rs=0,51; р=0,005), рівнем кальцію в сироватці крові (r= -0,60; р=0,009), концентрацією кальцію в добовій сечі (r=0,42; р=0,020), ІМ (r= -0,39; р=0,035) та показником Т (r= -0,44; р=0,026).

Отримані дані дозволяють розглядати ІЛ-1, ІЛ-8, ФНП- не тільки як маркери тяжкого перебігу захворювання, а й як цитокіни, які приймають участь в патогенезі остеодефіциту у хворих на ХНЗЗК.

Відомо, що симбіотична мікрофлора кишечнику має суттєвий вплив на його структуру та всмоктувальну функцію, сприяє всмоктуванню вітаміну Д, кальцію та заліза, приймає активну участь у формуванні імунобіологічних реакцій організму, стимулює лімфоїдний апарат, синтез імуноглобулінів, інтерферонів, цитокінів (В.Н. Козько, В.А. Черешнев и соавт., 2001). Тому дисбіотичні зміни мікробіоти мають суттєвий вплив на формування позакишкових проявів ХНЗЗК, зокрема ОП. Проведені мікробіологічні дослідження якісного та кількісного складу мікрофлори ТК виявили наявність дисбіотичних розладів у більшої кількості хворих - 94,4% (95,4% хворих на НВК і 91,7% - на ХК).

Аналіз порушень мікробіоценозу ТК в залежності від стану МЩКТ показав, що вони спостерігались у 84,6% пацієнтів з нормальним структурно-функціональним станом КТ, у 97,6% пацієнтів з остеопенією і у 100,0% хворих з ОП. Порівняльний аналіз глибини дисбіотичних розладів виявив домінування декомпенсованої форми дисбіозу саме у хворих зі змінами МЩКТ: (р<0,05) - при остеопенії та (р<0,005) - при ОП. В той час, як у пацієнтів, які не мали розладів з боку МЩКТ, відсоток виявлення дисбактеріозу першого, другого та третього ступенів суттєво не відрізнявся. Так, у групі хворих з ОП в порівнянні з пацієнтами з нормальною МЩКТ спостерігався значно більший відсоток осіб зі зниженням біфідо- (р<0,005) і лактобактерій (р<0,05). Крім того, на 10,6% - при остеопенії та на 27,3% (р<0,05) при ОП, в порівнянні з пацієнтами без стуктурних змін КТ, спостерігалось збільшення кишкової палички (> ?g 8 КУО/г), більш, ніж в півтора рази частіше виявлялась підвищена концентрація вмісту дріжджоподібних грибів (C. albicans).

Показники критерію Т виявились достовірними (р<0,01) при порівнянні його між хворими з декомпенсованою і субкомпенсованою формами дисбіозу та пацієнтами з еубіозом. Декілька меншою виявилась вірогідність при порівнянні критерію Т в осіб з компенсованою (р<0,05) та субкомпенсованою формами дисбіозу. Виявлено зворотній кореляційний зв'язок між ступенем дисбіозу кишечнику та МЩКТ (rs= -0,38; р=0,015).

Отже, порушення кількісного та видового складу мікрофлори товстої кишки у хворих на ХНЗЗК має суттєвий вплив на метаболізм КТ, а глибина дисбіотичних розладів визначає глибину порушень її мінеральної щільності.

Висока частота діагностики остеопенії та ОП у хворих на НВК та ХК наголошують на необхідності застосування препаратів остеотропної дії.

На підставі отриманих даних запропонована лікувальна програма корекції виявлених змін МЩКТ у пацієнтів з ХНЗЗК. При цьому комплексна терапія НВК та ХК, яка включала застосування базисних препаратів (салазопрепарати, при необхідності глюкокортикоїди), корекцію ферментативної недостатності, метаболічних, мікробіологічних та імунологічних порушень, була доповнена призначенням багатої на кальцій дієти, дозованого фізичного навантаження та препарату “Кальцій Д3 Нікомед” по 2 таблетки на ніч протягом 6-12 місяців. Ефективність цієї терапії було вивчено у 28 хворих. Контрольну групу склали 20 пацієнтів, які “Кальцій Д3 Нікомед” не отримували. Встановлено, що на фоні лікування препаратом “Кальцій Д3 Нікомед” відмічалося збільшення показника Т на 0,92±0,06 SD (р<0,05), показника Z на 0,39±0,05 SD (р<0,05), ІМ на 6,53±0,35% (р<0,05). В той же час у контрольній групі спостерігалося неухильне погіршення денситометричних показників: зменшення показника Т на 0,16±0,03 SD, показника Z на 0,13±0,97 SD, ІМ на 4,02±0,25%.

Під впливом препарату “Кальцій Д3 Нікомед” відмічалась позитивна динаміка і з боку мінерального обміну. Так, через 6-12 місяців лікування у всіх хворих виявлено підвищення вмісту загального кальцію крові з 2,16±0,04 до рівня 2,28±0,04 ммоль/л (р<0,05), магнію крові з 0,650,05 до 0,710,06 ммоль/л (р<0,05), зменшення втрати кальцію із сечею з 5,56±0,28 до 3,26±0,48 ммоль/доб (р<0,05). Випадків гіперкальціемії та гіперкальціурії в ході лікування не було зафіксовано.

Одночасно із збільшенням терміну прийому препарату у пацієнтів дослідної групи біль у спині, кістках прогресивно зменшувався, а в більшості хворих зникав повністю, що дало можливість відмовитись від вживання знеболюючих препаратів і тим самим уникнути їх несприятливого впливу на шлунково-кишковий тракт.

Таким чином, лікувальна програма остеодефіциту у хворих на ХНЗЗК з використанням препарату “Кальцій Д3 Нікомед” забезпечує достатнє надходження кальцію в організм, сповільнює процес зниження МЩКТ, покращує якість життя пацієнтів.

Відсутність побічних ефектів, добра переносимість дозволяють рекомендувати його як базисний засіб профілактики та лікування остеопенії та ОП у хворих на ХК та НВК.

остеодефіцит запальний кишковий коліт

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі з ранньої діагностики та корекції остеодефіциту у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок.

1. Встановлено, що у 72,3% пацієнтів з ХНЗЗК визначається зниження мінеральної щільності кісткової тканини, в тому числі у вигляді остеопенії ? 46,6% та остеопорозу ? 25,7%.

2. Найвагомішими факторами ризику виникнення остеодефіциту при ХНЗЗК є тяжкий перебіг захворювання (rs=0,48; р<0,001), часте (або тривале) вживання глюкокортикоїдів (rs=0,45; р<0,001), термін захворювання більше 5 років (rs=0,26; р<0,01), індекс маси тіла менше 20 кг/м2 (r=?0,42; р<0,001).

3. Зміни мінерального обміну у хворих на ХНЗЗК характеризуються вірогідним зниженням показників загального кальцію та магнію у сироватці крові та підвищеним виділенням кальцію з сечею (р<0,01) у порівнянні з контрольною групою. Виявлені взаємозв'язки цих показників із ступенем втрати кісткової маси: для кальцію крові ? r=?0,72; р<0,001; для магнію крові r=?0,56; р<0,001; для кальцію сечі ? r=0,53; р<0,001, та тяжкістю перебігу захворювання: для кальцію крові ? r=?0,54; р<0,001; для магнію крові ? r=?0,45; р<0,01; для кальцію сечі ? r=0,62; р<0,001.

4. Встановлено вірогідне збільшення концентрації прозапальних цитокінів: ІЛ-1 (р<0,01), ІЛ-8 (р<0,05), ФНП- (р<0,05) у хворих на ХНЗЗК з остеопорозом в порівнянні з пацієнтами з нормальним структурно-функціональним станом КТ. Наявність тісних кореляційних відносин між їх показниками та МЩКТ підкреслює вагому роль цитокін-опосередкованих механізмів у патогенезі остеодефіциту при ХНЗЗК.

5. Визначено взаємозв'язок порушень кількісного та видового складу мікрофлори товстої кишки та МЩКТ у хворих на ХНЗЗК. Встановлено, що глибина дисбіотичних розладів прямо корелює зі ступенем втрати кісткової маси (rs=0,38; р<0,01).

6. Застосування препарату “Кальцій Д3 Нікомед” в комплексній терапії хворих на ХНЗЗК з остеодефіцитом сприяє стабілізації кісткової маси, підвищенню МЩКТ та покращенню показників мінерального обміну, про що свідчить вірогідне підвищення показника Т, SD, концентрації кальцію і магнію в сироватці крові та зменшення виділення кальцію з сечею (р<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою профілактики та своєчасної діагностики порушень мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ХНЗЗК пропонується проведення денситометричного дослідження 1 раз на рік та визначення наявності факторів ризику остеодефіциту у даної категорії пацієнтів, якими є тяжкий перебіг захворювання, тривалість захворювання більше 5 років, часте/або тривале використання в терапії кортикостероїдів, індекс маси тіла менше 20 кг/м2.

Пацієнтам з НВК та ХК без порушень з боку мінеральної щільності кісткової тканини рекомендується проводити профілактичні заходи для запобігання втрати кісткової маси, які включають індивідуально підібраний комплекс фізичної гімнастики та дієту з підвищеним вмістом кальцію і вітаміну Д.

Хворим з нормальними показниками денситометричного дослідження, які мають фактори ризику виникнення остеодефіциту, пропонується профілактичне призначення препарату “Кальцій Д3 Нікомед” по 2 таблетки під час вечері протягом 2-3 місяців 1-2 курси на рік.

4. В комплексну терапію пацієнтів з ХНЗЗК з остеодефіцитом доцільно включати препарат “Кальцій Д3 Нікомед” по 2 таблетки (1000 мг елементарного кальцію у вигляді кальцію карбонату і 400 МО ергокальциферолу) під час вечері протягом 6-12 місяців. Остеотропну терапію необхідно проводити під контролем рівня загального кальцію в крові та добової кальціурії.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇЇ

1. Бойко Т.Й., Сорочан О.В., Єгоров В.Ф. Стан мінеральної щільності кісткової тканини при хронічних неспецифічних запальних захворюваннях кишок // Сучасна гастроентерологія. - 2005. - № 5. - С. 48-51. Автором самостійно проводено збір матеріалу, його статистична обробка, аналіз отриманих даних та підготовка роботи до друку.

2. Сорочан О.В. Ефективність препарату “Кальцій Д3 Нікомед” у корекції остеопенічного синдрому у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок // Сімейна медицина. - 2006. № 3. - С. 66-68.

3. Сорочан О.В. Синдром вторинного остеодефіциту у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок // Проблеми військової охорони здоров'я: Зб. наук. праць Укр. військово-медичної академії. - Київ, 2006. - Вип. 15. С. 363-369.

4. Сорочан О.В., Тропко Л.В., Бойко Т.Й. Порушення мікробіоценозу товстої кишки і метаболічні аспекти його впливу на формування позакишкових проявів хронічних неспецифічних запальних захворювань кишок, зокрема остеопорозу // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2006. - Вип. 37. - С. 354-361. Автором самостійно проводено збір матеріалу, його статистична обробка та аналіз отриманих даних.

5. Філіппов Ю.О., Сорочан О.В., Бойко Т.Й. Роль неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона у розвитку остеодефіциту // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2007. - Вип. 38. - С. 299-306. Автором самостійно проводено збір матеріалу, його статистичний аналіз та підготовка роботи до друку.

6. Бойко Т.Й., Сорочан О.В., Крилова О.О., Кудрявцева В.Є. Імунопатологічни аспекти остеопорозу у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок // Сучасна гастроентерологія. - 2007. - № 2. - С. 39-43. Здобувачу належить визначення мети роботи, самостійно проведено збір матеріалу, його статистичний аналіз та узагальнення отриманих даних.

7. Сорочан О.В., Бойко Т.Й. Порушення мінерального обміну у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок та їх корекція // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2007. - Вип. 39. - С. 278-284. Автором сформульвано мету роботи, самостійно проведено визначення біохімічних показників мінерального обміну, виконано статистичну обробку матеріалу, його аналіз.

8. Пат. №15908 UA, МПК А61В10/00, А61К31/00 Спосіб прогнозування розвитку остеопорозу у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок / Т.Й. Бойко, О.В. Сорочан, Н.М. Мосалова та інш. (UA). №200601134; Заяв. 06.02.06; Опубл. 17.07.06, Бюл. № 7. Автором самостійно проведено аналіз наукової і патентної літератури, оформлення заявки на винахід.

9. Пат. №18662 UA, МПК А61К33/00 Спосіб корекції остеодефіциту у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок / Т.Й. Бойко, О.В. Сорочан, О.Ф. Крекнін (UA). - № 200605597; Заяв. 22.05.06; Опубл. 15.11.06, Бюл. № 11. Автором самостійно проведено аналіз первинного матеріалу, сформульовано формулу винаходу.

10. Сорочан О.В. Особливості структурного стану кісткової тканини у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок // Матеріали науково-практичної конференції “Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини”. - Харків, 2005. - С. 84.

11 Бойко Т.Й., Сорочан О.В., Пономаренко Л.А. Стан мінерального обміну у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок з остеопенічним синдромом // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики”.- жовтень 20-21, 2005. - Харків, 2005. - С. 16. Автором самостійно проведено визначення біохімічних показників мінерального обміну та виконано статистичну обробку матеріалу.

12 Сорочан О.В. Дисбактеріоз кишечнику як фактор ризику виникнення остеодефіциту у хворих на неспецифічний виразковий коліт // Матеріали Х Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. - Тернопіль, 2006. - С. 36.

13 Сорочан О.В., Бойко Т.Й. Вплив глюкокортикоїдної терапії на мінеральну щільність кісткової тканини у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”.- Харків, 2006. - С.115. Автором самостійно проводився збір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів

14 Бойко Т.Й. Сорочан Е.В. Особенности нарушений минеральной плотности костной ткани у больных с хроническими воспалительными заболеваниями кишечника //VI съезд НОГР, февраль1-3, 2006. - М.: Анахарсис, 2006. - С. 150. Автору належить визначення мети роботи, відбір хворих, статистична обробка матеріалу і підготовка роботи до друку.

15 Sorochan O., Boyko T. Osteodeficiency in patients with inflammotory bowel diseases // Falk Symposium 154 “Inflammatory Bowel Disease - Diagnostic and Therapeutic Strategies”, June, 2006. - Moscow, 2006. - Р. 55. Автором самостійно проводився збір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів

16 Бойко Т.Й., Сорочан О.В., Мосалова Н.М. Прогнозування розвитку остеопорозу у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи, профілактики та реабілітації інвалідів”, вересень 28-29, 2006. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 242-243. Автором самостійно проводився відбір хворих, аналіз отриманих результатів, зроблено висновки.

17. Сорочан О.В., Єгорова С.Ю., Шевцова З.І., Стойкевич М.В. Рівень прозапальних цитокінів у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок з остеодефіцитом // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) “Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині”. - Харків, 2006. - С. 104. Автором самостійно проводився збір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

18. Cорочан О.В., Бойко Т.Й., Стойкевич М.В. Вплив препарату “Кальцій Д3 Нікомед” на мінеральний обмін хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок з остеопенічним синдромом // Матеріали науково-практичної конференції “Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб”- Харків, 2007. - С. 148. Автором самостійно проведено відбір хворих, їх лікування та визначення біохімічних показників мінерального обміну, виконано статистичну обробку отриманих даних.

19. Бойко Т.И., Сорочан Е.В., Мосалова Н.М., Шевцова З.И. Коррекция нарушений минеральной плотности костной ткани у больных хроническими воспалительными заболеваниями кишечника // VIІ съезд НОГР - март 20-23, 2007. - М.: Анахарсис, 2007. - С. 276-277. Автору належить визначення мети роботи, відбір хворих, статистична обробка матеріалу і підготовка роботи до друку.

...