Клініко-генетичні аспекти дисліпопротеїдемії та ішемічної хвороби серця

45. Целуйко В.И.,Чернышов В.А. Характеристика постпищевой липемии при субмаксимальной физической нагрузке у больных с ишемической болезнью сердца и метаболическими расстройствами // “Экспериментальные и клинические проблемы атеросклероза”: Материалы симпозиума.-Москва.-2000.-С.45-46. (Здобувачем самостійно досліджено післяхарчову ліпемію у обстежених хворих, статистично оброблено і проаналізовано результати, написано і підготовлено тези до друку).

46. Чернишов В.А., Кантемір О.В. Вплив поліморфізму аполіпопротеїнових генів на гіполіпідемічні ефекти фібратів // “Плід як частина родини”: -Сбірник тез ІІ-го Конгресу Української асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології.- Харків.-2000.-С.251-252. (Здобувачем самостійно проаналізовано у обстежених хворих ефекти фібратів в залежності від типу мутації аполіпопротеїнових генів, написано тези).

47. Чернышов В.А. Постпрандиальная липемия у больных ишемической болезнью сердца с дислипопротеидемией натощак // VI Конгрес кардiологiв України: Тез. наук. доп.- Київ. 2000.-С.190.

48. Чернышов В.А.,Целуйко В.И.,Кравченко Н.А. Наследственность и метаболические факторы риска в детерминации уровня липопротеида (а) у больных ишемической болезнью сердца // “Кардиология, основанная на доказательствах”:Тез. докл. Российского Национального Конгресса кардиологов.- Москва.-2000.-С.326. (Здобувачем самостійно проведено обстеження хворих, відокремлено генетичні і метаболічні фактори ризику, проаналізовано вплив останніх на рівень ліпопротеїду (а), написано і підготовлено тези до друку).

49. Чернышов В.А., Ермакович И.И. Метаболические факторы, влияющие на отдаленный прогноз у больных ишемической болезнью сердца // “Актуальные проблемы профилактики неинфекционных заболеваний”: Докл. Всероссийской научной конференции с международным участием. -Москва.-2003.-С.266. (Здобувачем самостійно досліджено метаболічні фактори в динаміці 5-річного спостереження за обстеженими хворими, проаналізовано вплив цих факторів на віддалений прогноз, написано і підготовлено тези до друку).

50. Чернишов В.А. Ципрофібрат у запобіганні післяхарчової ліпемії у хворих на ішемічну хворобу серця // VII Національний Конгрес кардіологів України: Тез.наук.доп.- Дніпропетровськ.-2004 .-С.-196.

51. Чернишов В.А., Єрмакович І.І. Порівняльна характеристика статинів і фібратів в запобіганні пясляхарчової ліпемії у хворих на ІХС з дисліпідемією натще // "Ліки та життя”: Тез.доп. Міжнародного медико-фармацевтичного конгресу.-Київ.-2005.-С.61-62. (Здобувачем самостійно досліджено вплив статинів і фібратів на післяхарчову ліпемію, статистично оброблено і проаналізовано матеріал, самостійно написано і підготовлено тези до друку).

52. Tseluiko V.I., Chernyshov V.A. Postprandial lipemia in patients with arterial hypertension and metabolic disturbances // Abstr. of Tenth European Meeting On Hypertension.-Goteborg (Sweeden).-2000.-P.S.24. (Здобувачем самостійно обстежено хворих, досліджено особливості післяхарчової ліпемії, написано і підготовлено тези до друку).

53. Tseluiko V.I., Chernyshov V.A.The influence of simvastatin on postprandial lipemia in patients with ischemic heart disease and hypercholesterolemia // Abstr. of 72 nd Congress of the European Atherosclerosis Society.-Glasgow (Scotland).-2001.-P.96. (Здобувачем самостійно досліджено вплив симвастатину на післяхарчову ліпемію у обстежених хворих, написано і підготовлено тези до друку).

АНОТАЦІЇ

Чернишов В.А. Клініко-генетичні аспекти дисліпопротеїдемії та ішемічної хвороби серця. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.

В роботі наведено результати дослідження клініко-генетичних аспектів дисліпопротеїдемії у 358 хворих на ІХС і 187 пацієнтів без клініко-інструментальних ознак ІХС але з її факторами ризику, в тому числі 56 дорослих дітей, батьки яких мали передчасну ІХС. Встановлено генетичні, метаболічні і зовнішньосередові чинники, що визначають наявність, ступінь вираженості порушень ліпідного обміну як натще, так і після їжі, тяжкість клінічних проявів та віддалений прогноз при коронарному атеросклерозі і впливають на ефективність гіполіпідемічної терапії, які необхідно ураховувати при корекції ДЛП. На підставі порівняльної оцінки ефективності застосування гіполіпідемічних препаратів в корекції ДЛП натще і запобіганні післяхарчової ліпемії та визначення факторів, що впливають на ефективність гіполіпідемічної терапії запропоновано диференційовані підходи до лікування. Обгрунтовано доцільність поєднаного застосування інгібіторів АПФ з гіполіпідемічними засобами (статинами чи фібратами) з метою покращення ефективності антигіпертензивної терапії у хворих з АГ, яка поєднується з метаболічними розладами.

Ключові слова: генетичні, метаболічні, зовнішньосередові детермінанти дисліпопротеїдемії, післяхарчова ліпемія, ішемічна хвороба серця, віддалений прогноз, гіполіпідемічна терапія.

Чернышов В.А. Клинико-генетические аспекты дислипопротеидемии и ишемической болезни сердца. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. - Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2006.

В работе представлены результаты изучения клинико-генетических аспектов дислипопротеидемии у 358 больных с ишемической болезнью сердца и 187 пациентов без клинико-инструментальных признаков ИБС, но с ее факторами риска, в том числе 56 взрослых детей, родители которых имели преждевременную ИБС.

Установлено, что наследственная предрасположенность к ИБС реализуется через уровни ХС ЛПВП, АпоЕ, коэффициент атерогенности, соотношения АпоВ/АпоА-I и ХС ЛПНП/АпоВ, а наличие и выраженность ГХС у взрослых детей пробандов определяются наследственной детерминацией уровня АпоВ, перераспределением АпоЕ в ЛПВП и ЛПНП, а также качественными изменениями в составе ЛПНП.

Виявлена взаимосвязь аллелей 3'-гипервариабельного локуса гена апоВ с числом гипервариабельных элементов более 34 с ДЛП и клиническим течением ИБС. Не наблюдалось четкой зависимости фенотипа ДЛП от мутаций в генах аполипопротеидов апоА-I/C-III. Обнаружено менее выраженное влияние аллелей PstI и SstI генов апоА-I/ C-III на клиническое течение ИБС по сравнению с их отсутствием в генотипе.

Показан вклад классических факторов риска ИБС в наличие и выраженность ДЛП и модифицирующеее влияние составляющих образа жизни (гиперкалорийного питания, гиподинамии, курения, употребления алкоголя) и метаболических расстройств (ожирения, нарушения толерантности к глюкозе, СД II типа) на IIа тип ДЛП, что приводит к комбинированным нарушениям липидного обмена (сочетанию ГХС с ГТГ и/или ГАХС).

Обнаружены детерминанты выраженности постпищевой липемии: фенотип ДЛП, определяемый натощак; наличие у пациента вредных привычек (курения, употребления алкоголя) и метаболических расстройств с генетической детерминацией (ожирения, нарушения толерантности к глюкозе); наличие в генеалогическом анамнезе отягощенной в отношении ИБС наследственности по матери и обоим родителям; присутствие в генотипе больного сайта рестрикции ХваI гена апоВ в гетеро- и гомозиготном состоянии. Показано влияние исходных метаболических расстройств у пациента на ответную реакцию липидного спектра крови на СМФН, выполняемую на фоне постпищевой липемии.

Выявлены генетические и метаболические факторы, определяющие повышенный уровень ЛП(а) у больных ИБС. Установлены клинические, генетические, метаболические и гемодинамические факторы, влияющие на отдаленный прогноз больных ИБС, которые необходимо учитывать при прогнозировании клинического течения заболевания. Предложены дифференцированные подходы к коррекции ДЛП на основании сравнительной оценки влияния статинов и фибратов на липидный обмен и постпищевую липемию.

Выделены факторы, влияющие на ефективность гиполипидемической терапии. К факторам, снижающим эффективность отнесены: отягощенная в отношении ИБС наследственность по обоим родителям, мутации в генах аполипопротеидов апоВ, апоА-I, апоС-III; заболевание печени в анамнезе у пациента; курение; молодой (до 40 лет) возраст больного. Показано, что избыточная масса тела или ожирение снижают лишь гипотриглицеридемическую активность статинов и способность этих препаратов повышать уровень ХС ЛПВП при продолжительности лечения 1 месяц.

Установлено, что ДЛП у больных с АГ снижает эффективность применения ингибиторов АПФ а добавление к ним гиполипидемических препаратов (статинов или фибратов) способствует более выраженному снижению артериального давления, сокращению срока достижения целевого его уровня, уменьшению суточной дозы ингибитора АПФ.

Ключевые слова: генетические, метаболические, внешнесредовые детерминанты дислипопротеидемии, постпищевая липемия, ишемическая болезнь сердца, отдаленный прогноз, гиполипидемическая терапия.

Chernyshov V.A. Clinical and genetical aspects of dyslipoproteidemia and ischemic heart disease. - The manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of a Doctor of Medical Science on speciality 14.01.11- Cardiology. - The Kharkov's state medical university of the Ministry of Health Care of the Ukraine, Kharkov, 2006.

The rusults of the study devoted to clinical and genetical aspects of dyslipoproteidemia in 358 patients with ischemic heart disease (IHD) and in 187 patients without signs of IHD but with its risk factors including 56 adult children whose parents had premature IHD are adduced in the work. Some genetical, metabolic and environmental determinants of dyslipoproteidemia at fasting state and after meal, some factors that influence on the severity of clinical picture and distant prognosis in coronary atherosclerosis as well as on efficacy of hypolipidemic therapy and which are necessary to take into account while correcting dyslipidemia are established. Based on comparative evaluation of efficacy of hypolipidemic drugs used for correction of dyslipoproteidemia at fasting state and prevention of postprandial lipemia as well as based on determination of factors that influence on efficacy of hypolipidemic therapy some differential approaches to medicamentous treatment of dyslipoproteidemia are proposed. A necessity of combined usage of ACE inhibitors and hypolipidemic drugs (statins or fibrates) aimed to improve an efficacy of antihypertensive therapy in patients with arterial hypertension associated with metabolic disturbances is well grounded.

Key words: genetical, metabolic, environmental determinants of dyslipoproteidemia, postprandial lipemia, ischemic heart disease, distant prognosis, hypolipidemic therapy.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ - артеріальна гіпертензія

Апо - аполіпопротеїди

апо - гени аполіпопротеїдів

АПФ - ангіотензинперетворюючий фермент

АТ - артеріальний тиск

ГАХС - гіпоальфахолестеринемія

ГТГ - гіпертригліцеридемія

ГХС - гіперхолестеринемія

ДАТ - діастолічний артеріальний тиск

ДЛП - дисліпопротеїдемія

ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота

ЗХС - загальний холестерин

ІМ - інфаркт міокарда

ІМТ - індекс маси тіла

ІФА - імуноферментний аналіз

ІХС - ішемічна хвороба серця

КА - коефіцієнт атерогенності

ЛП(а) - ліпопротеїд (а)

ЛПВЩ - ліпопротеїди високої щільності

ЛПДНЩ - ліпопротеїди дуже низької щільності

ЛПНЩ - ліпопротеїди низької щільності

МР - метаболічні розлади

МС - метаболічний синдром

ОЖ - ожиріння

ОС - окружність стегон

ОТ - окружність талії

ПЛР - полімеразна ланцюгова реакція

ПТГ - порушення толерантності до глюкози

ПХЛ - післяхарчова ліпемія

САТ - систолічний артеріальний тиск

СЖН - стандартне жирове навантаження

СМФН - субмаксимальне фізичне навантаження

ТГ - тригліцериди

ФК - функціональний клас

ФР - фактори ризику

ХС - холестерин

ЦД - цукровий діабет

Размещено на Allbest.ru