Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л.ШУПИКА

УДК 615.454.1: 616.31

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора фармацевтичних наук

НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ М'ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ ДЛЯ СТОМАТОЛОГІЇ

15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи

ДАВТЯН Лена Левонівна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі технології ліків та клінічної фармації Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, професор КОРИТНЮК РАЇСА СЕРГІЇВНА Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, завідувач кафедри технології ліків та клінічної фармації

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор БОРЗУНОВ ЄВГЕНІЙ ЄРМОЛАЙОВИЧ Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, професор кафедри промислової фармації

доктор фармацевтичних наук, професор ГРОШОВИЙ ТАРАС АНДРІЙОВИЧ Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського, завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін

доктор фармацевтичних наук, професор СПИРИДОНОВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ Національний фармацевтичний університет, професор кафедри косметології та аромології

Провідна установа: Запорізький державний медичний університет МОЗ України, кафедра технології ліків, м. Запоріжжя. Захист відбудеться “_16_” _червня__2006 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спе-ціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Київській медичній академії післядип-ломної освіти ім. П.Л.Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “_6_” __травня___ 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Пилипчук Л.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запальні захворювання пародонту є актуальною проблемою людства в цілому і сучасної медицини зокрема.

Однією із головних причин втрати зубів як в середній, так і в старшій віковій групі хворих в країнах з різним рівнем економічного розвитку є пародонтит. Незважаючи на появу у середині ХХ століття певного арсеналу лікарських засобів (ЛЗ) для етіотропного лікування запальних захворювань пародонту, проблема терапії даної патології залишається та буде залишатися принципово важливою. По-перше, це обумовлено відсутністю до останнього часу відповідної лікарської форми, що призводить до незадовільних результатів і побічних ефектів традиційної медикаментозної терапії запальних захворювань пародонту. По-друге, істотним недоліком існуючих ЛЗ є короткочасність дії препаратів в умовах закритої порожнини зуба. Тобто дана проблема визначається не тільки соціально-медичною значущістю, але і набуває фармацевтичної актуальності особливо у форматі інтеграції України до Європейського Союзу в рамках міжнародних стандартів щодо розробки та виробництва високоефективних ЛЗ.

Часткове рішення проблеми розробки пародонтальних препаратів нового покоління для місцевого застосування можливе завдяки впровадженню сучасних фармацевтичних технологій. Лікарські засоби місцевої дії повинні забезпечувати локальне і рівномірне вивільнення діючої речовини з лікарської форми, створюючи їх високу терапевтичну концентрацію в місцях використання без значного підвищення рівня лікарської речовини в системній циркуляції. Це лікарські плівки (ЛП), гелі та мазі, пролонгація дії яких досягається іммобілізацією діючих речовин на різноманітних полімерних носіях. Проте, теоретичне обгрунтування технологічних принципів розробки стоматологічних пролонгованих м'яких лікарських засобів (МЛЗ) відсутнє. Все це зумовило актуальність і своєчасність даного дослідження, сприяло вибору теми дисертаційної роботи та визначило її мету і завдання.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (№ державної реєстрації: 0102U002953) та проблемної комісії “Фармація” МОЗ та АМН України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне та експериментальне обгрунтування наукових підходів до розробки складу та раціональної технології м'яких лікарських форм для стоматології у вигляді лікарських плівок, гелю та мазі з направленою біодоступністю, достатньою стійкістю та стабільністю при зберіганні.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

провести і узагальнити аналіз літературних джерел для з'ясування сучасних аспектів розробки та застосування пролонгованих м'яких лікарських засобів на полімерних носіях для лікування запальних захворювань пародонту;

науково обгрунтувати концепцію інтегрованого підходу до створення ЛЗ антимікробної та антивірусної дії у вигляді ЛП, гелю та мазі на основі гідрофільних носіїв;

провести комплекс фармако-технологічних, фізико-механічних, фізико-хімічних, фармакокінетичних та мікробіологічних досліджень з метою вибору та обгрунтування оптимальних складів ЛЗ;

встановити вплив технологічних факторів на фізико-хімічні та фізико-механічні показники ЛЗ;

провести біофармацевтичні дослідженн опрацьованих ЛЗ;

встановити кінетичні параметри ЛЗ методами in vitro та in vivo, оцінити кореляційний взаємозв'язок між результатами досліджень;

встановити термін та умови зберігання, стабільність фізико-хімічних властивостей ЛП, гелю та мазі з метою розробки АНД;

розробити технологічні промислові регламенти на виробництво лікарських плівок та стоматологічного гелю;

розробити технологічну інструкцію на аптечне виготовлення лікарських плівок;

визначити ступінь інгібуючої активності ЛП антивірусної дії.

Об'єкти дослідження. Об'єктами дослідження є плівкові, мазеві та гелеві основи, полімерні лікарські плівки, гель і мазь антимікробної та антивірусної дії з метронідазолом, міконазолу нітратом, ацикловіром і циміналем.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є наукове обгрунтування тех-нологічних принципів створення та розробки складів і технології ЛЗ на полімерних носіях у вигляді плівок, гелю і мазі для лікування запальних захворювань пародонту.

Методи дослідження. При вирішенні поставлених завдань були використані фармако-технологічні, фізико-механічні, фізико-хімічні, фармакокінетичні, біоло-гічні та математичні методи, зокрема:

встановлення фізико-механічних показників лікарських плівок (блискучість, еластичність, зусилля на розрив, відносне подовження, суцільність);

потенціометричне визначення рН лікарських засобів;

встановлення структурної в'язкості мазевих і гелевих основ, а також мазі та гелю;

оцінка структурно-механічних властивостей (намазування, екструзійна спроможність);

ротаційна віскозиметрія для визначення в'язкості основ;

фармако-технологічні методи дослідження показників якості ЛП, гелю і мазі (опис, ідентифікація, однорідність, розмір часток, однорідність вмісту діючої речовини в одиниці дозованого ЛЗ, маса вмісту контейнера, мікробіологічна чистота);

математичне планування експерименту з метою оптимізації складу ЛП і гелю.

Для вивчення антимікробної активності ЛЗ використовували мікробіологічний метод дифузії в агар - метод “колодязів”.

Для виявлення та кількісного визначення антивірусної дії ЛП проведені дослідження по відношенню до вірусу простого герпесу I типу (ВПГ-I) в перещеплюваній культурі клітин поверхневозалежної перещеплювальної культури клітин карциноми гортані людини (НЕР-2) за пригніченням цитопатичної дії вірусу та за ступенем зниження його інфекційного титру.

Для встановлення фармакокінетичних властивостей ЛП використовували хімікотоксикологічний метод ізолювання лікарських речовин із біологічного матеріалу (кров, тканини пародонту).

Досліджування специфічної активності плівок, гелю і мазі проводили за методиками, рекомендованими Державним фармакологічним центром МОЗ України.

Обробку експериментальних даних проводили за допомогою методів математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше запропоновано науково-методичні принципи розробки складу і технології ЛП, гелю та мазі для стоматології.

На підставі комплексного вивчення фармако-технологічних, фізико-механічних, фізико-хімічних і фармакокінетичних властивостей ЛЗ вперше обгрунтовано теоретичні та експериментальні підходи до розробки оптимальних складу і технології м'яких лікарських форм антимікробної і антивірусної дії для стоматології на полімерних носіях. За результатами досліджень встановлені специфікаційні норми опрацьованих ЛЗ.

Вперше вивчені фізико-механічні параметри пародонтальних ЛП пролонгованої дії на полімерному носії. Експериментально встановлено і теоретично обгрунтовано вплив діючих і допоміжних речовин на фізико-механічні властивості ЛП, а також залежність якості плівок від застосованого пластифікатору, що має велике значення в процесі їх отримання і зберігання.

Вперше в Україні теоретично обгрунтована та експериментально апробована концепція інтегрованого підходу до створення пролонгованих ЛП для лікування запальних захворювань пародонту. Згідно з цією концепцією розроблено ЛП антимікробної та антивірусної дії, на що одержано 2 патенти України (Пат. 54177А Україна, 7А61К31/00. Стоматологічні плівки антивірусної дії “Віруплен” від 17.02.2003 р, бюл. №2; Пат.54178А Україна, 7А61К31/00. Стоматологічні плівки антимікробної та антимікотичної дії “Трикален” від 17.02.2003 р, бюл. №2).

На моделях математичного статистичного аналізу рекомендовано підходи до оптимізації кількісного співвідношення допоміжних речовин, які входять до складу ЛП і гелю.

Вперше розроблена технологія виробництва пролонгованих ЛП антимікробної та антивірусної дії.

Вперше проведені фармакокінетичні дослідження ЛП (метод in vivo) в крові і тканинах пародонту щурів з встановленням біологічної доступності та режиму дозування. Встановлено кореляційний зв'язок між дослідами in vitro i in vivo. стоматологічний лікарський пародонт гель

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дослід-жень є фундаментальною основою для технологічних підходів розробки про-лонгованих ЛЗ антимікробної та антивірусної дії, зокрема для стоматології.

На підставі комплексних фармако-технологічних, фізико-механічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних та фармакокінетичних досліджень із залученням ме-тодів математичного планування експерименту обгрунтовано склад і розроблено оптимальну технологію пролонгованих ЛП антимікробної та противірусної дії,стоматологічного гелю і мазі.

Розроблена і апробована в умовах фармацевтичного підприємства технологія виробництва стоматологічного гелю антимікробної дії (Київске обласне державне комунальне підприємство (КОДКП) “Фармацевтична фабрика”, м. Київ, акт впровадження від 21.04.2005 р.).

Державним фармакологічним центром МОЗ України прийнято до розгляду пакет документів для реєстрації стоматологічного гелю “Метромік-дента, стоматологічний гель” (№ 5.12-5117/А від 19.10.2005 р.).

Апробована промислова технологія мазі з циміналем на ЗАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця”, м. Київ (акт впровадження від 10.11.2003 р); лікарських плівок “Трикален” і “Віруплен” на ВАТ “Стома”, м. Харків (акт впровадження від 04.02.2004 р.).

На базі запропонованої концепції інтегрованого підходу до розробки пролонгованих ЛЗ практично реалізовано результати експериментально-теоретичних досліджень, які покладені в основу двох патентів, та двох методичних рекомендацій, що були впроваджені в діяльність трьох установ практичної охорони здоров'я: Харківської клінічної лікарні ВАТ “Віва-Стом” (акт впровадження від 22.12.2004 р.), Полтавської міської стоматологічної поліклініки №3 (акт впровадження від 12.07.2004 р.), Івано-Франківської ЛПСК “Нейт” (акт впровадження від 15.01.2005 р.).

Оптимізована технологія ЛЗ для виготовлення в умовах аптек впроваджена в аптеках № 7 м. Києва (акт впровадження від 24.10.2001 р.); № 60 м. Києва (акти впровадження від 06.02.2002 р., 29.03.2002 р.); № 99 м. Києва (акт впровадження від 27.05.2003 р.), Славутську міжлікарняну аптеку № 177, м. Славута, Хмельницької області (акт впровадження від 22.11.2002 р.).

Результати наукових досліджень впроваджені в навчальний процес кафедри технології ліків та клінічної фармації, кафедри терапевтичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (акти впровадження від 05.10.2004 р. і 04.10.2004 р. відповідно), кафедри фармації, кафедри терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету (акти впровадження від 08.12.2004 р., 04.01.2005 р. відповідно), кафедри клінічної імунології та мікробіології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (акт впровадження від 21.04.2005 р.), кафедри фармацевтичної технології Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету (акт впровадження від 12.04.2005 р.), кафедри промислової фармації Національного фармацевтичного університету (акт впровадження від 19.04.2005 р.).

Видано навчальний посібник “Технологія та біофармацевтичні аспекти лікарських плівок антимікробної дії”, що рекомендований Міністерством освіти і науки України для використання студентами, практичними працівниками аптек, а також при підготовці і перепідготовці фармацевтів та провізорів.

Особистий внесок здобувача. У комплексному дослідженні, над яким працював творчий колектив співавторів публікацій, особисто дисертантом отримані такі результати:

визначено мету, завдання та методологічні підходи, згідно з якими відібрані

об'єкти та методи дослідження;

вивчено, проаналізовано та узагальнено дані наукової літератури за визначеним напрямком;

розроблено склад та технологію плівок, гелю і мазі антимікробної і антивірусної дії;

встановлена залежність фізико-механічних параметрів ЛП від фармацевтичних факторів;

проведено біофармацевтичні дослідження розроблених ЛЗ: плівок, гелю і мазі;

встановлена біологічна доступність ЛП на підставі фармакокінетичних досліджень;

розроблені технологічні регламенти на виробництво лікарських плівок і стоматологічного гелю, а також технологічні інструкції на виготовлення лікарських плівок в умовах аптек;

дисертантом оброблено, систематизовано та проаналізовано результати фізико-механічних, фізико-хімічних, фармако-технологічних, біофармацевтичних, фармакокінетичних і біологічних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені та обговорені на республіканських та міжнародних конференціях: VIII конгрес Світової федерації Українських лікарських товариств (Львів-Трускавець, 2000 р.); “Актуальні проблеми екстремальної і військової фармації” (Київ, 2000 р.); “Вчені України-вітчизняній фармації” (Харків, 2000 р.); “Современные проблемы диагностики и терапии гепатитов” (Харьков, 2000 г.); “Ліки-людині” (Харків, 2001 р.); “Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики” (Харків, 2001 р.), “М'які лікарські засоби в сучасній фармації і медицині” (Харків, 2002 р.), IХ конгрес Світової федерації Українських лікарських товариств (Луганськ-Київ-Чикаго, 2002 р.), III науково-практична конференція “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія'' (Харків, 2003 р.); VI Національний з'їзд фармацевтів України (Харків, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 50 робіт, з яких 32 статті (28 у фахових виданнях, із них - 11 одноосібно), 1 навчальний посібник, 2 методичні рекомендації, 2 деклараційних патенти на винахід та 13 тез доповідей.

Структура дисертації та її обсяг. Дисертація викладена на 397 сторінках машинопису, складається зі вступу, шести розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що містить 363 найменування, серед яких 162 іноземних, 65 додатків. Робота ілюстрована 73 таблицями і 53 рисунками. Обсяг основного тексту - 267 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Проведений аналіз літературних джерел з питань медико-біологічних та фармацевтичних вимог до створення препаратів нового покоління показав перспективність розробки МЛЗ для місцевого застосування з визначенням основних напрямків технології пролонгованих лікарських форм.

обгрунтування методології і методів досліджень та вивчення фармако-технологічних і фізико-хімічних властивостей лікарських плівок

Застосування у фармацевтичній технології полімерних матеріалів як носіїв для створення депо діючих речовин в організмі і здійснення спрямованого транспорту ліків в орган-мішень в значній мірі визначається особливостями їх будови та фізико-хімічними властивостями і передбачає науково-обгрунтований підхід до використання у повному обсязі майже всіх фармацевтичних факторів, які істотно впливають на біодоступність лікарського препарату.

Теоретичні і експериментальні підходи до розробки складу і технології ЛП та встановлення закономірностей введення біологічно активних речовин з використанням полімерів лінійної будови показали, що 3 % розчин натрій карбоксиметил-целюлози (Na-КМЦ) є оптимальним. Для порівняльної характеристики були застосовані полімери у вигляді 3 % розчину метилцелюлози (МЦ), 1,5 % розчину карбомеру та 5 % розчину желатини. Подальше збільшення концентрації сприяло підвищенню міцності структури за рахунок підвищення в'язкості, що, в свою чергу, погіршувало технологічний процес отримання ЛП - перемішування, деаерацію і формування.

Із всіх параметрів, що визначають властивості полімерного матеріалу, найбільш повно відображають його поведінку фізико-механічні показники, зокрема відносне подовження, зусилля на розрив, еластичність та блискучість.

Відносне подовження як фізико-механічний показник якості плівок пов'язане з такою характеристикою як зусилля на розрив, а остання залежить від кількості введених пластифікаторів, які формують певну структуру плівок. При одержанні полімерних плівок пластифікації піддаються ті полімери, твердість ланцюгів яких обумовлена головним чином наявністю полярних груп і, отже, значними силами міжмолекулярної взаємодії. Введення до складу полімерних модельних сумішей пластифікаторів дозволяє одержувати плівки з заданою еластичністю. Вибір типу і кількості пластифікатору залежить від природи полімеру та умов його експлуатації, а ефективність пластифікуючої дії визначається кількістю введеного пластифікатору.

Для визначення оптимального складу полімерного носія вивчено залежність відносного подовження плівок від кількості пластифікаторів: поліетиленоксиду-400 (ПЕО-400), пропіленгліколю (ПГ) та гліцерину. При цьому основним критерієм технологічної якості плівок стало їх відносне подовження (рис. 1).

З рис. 1 видно, що відносне подовження плівок підвищується зі збільшенням концентрації пластифікаторів. Однак простих співвідношень між концентрацією пластифікатору і показника відносного подовження не існує, бо при досягненні певних значень концентрації пластифікатору в плівках зменшується показник відносного подовження, а отже і еластичність, за рахунок збільшення жорсткості системи. Зразки плівок стають ламкими. Це відбувається внаслідок випотівання зразків як в процесі їх сушіння, так і зберігання. Необхідно відмітити, що відносне подовження найбільш оптимальне при використанні пластифікаторів ПЕО-400 і гліцерину (до 3 % відповідно), ніж ПГ. В зв'язку з цим пластифікатор ПГ виключений

із подальших досліджень. Аналогічна картина спостерігається і при використанні розчинів полімерів МЦ, желатину і карбомеру. Однак зразки на основі 3 % розчину Na-КМЦ проявляють більш виражені оптимальні властивості фізико-механічних показників, ніж на основі розчинів полімерів МЦ, желатину і карбомеру.

Рис. 1. Залежність відносного подовження модельних зразків плівок від концентрації пластифікаторів: 1 - 3 % розчин Na-КМЦ; 2 - 3 % розчин МЦ; 3 - 1,5 % розчин карбомеру; 4 - 5 % розчин желатину

При обгрунтуванні складу плівкової основи науковий інтерес представляє вплив пластифікаторів ПЕО-400 і гліцерину на показник відносного подовження при їх спільному застосуванні з використанням різних полімерних носіїв. Отримано залежність відносного подовження модельних зразків плівок на різних полімерних носіях від концентрації та співвідношень цих пластифікаторів.

З даних випливає, що збільшення значення відносного подовження спостерігається при концентрації ПЕО-400 і гліцерину до 2,5 % відповідно. При цьому відносне подовження на основі полімеру Na-КМЦ дорівнює до 101 %, а при застосуванні розчинів полімерів МЦ, карбомеру і желатини відповідно 64, 54, 47 %. Подальше збільшення концентрації ПЕО-400 або гліцерину приводить до незначної зміни значення даного показника. Однак, при співвідношенні концентрації пластифікаторів ПЕО-400 і гліцерину 3,0 % і більше під час сушіння відбувається випотівання пластифікаторів на поверхні плівок, що збільшує їх міцність. Внаслідок цього збільшується жорсткість і зменшується відносне подовження зразків.

Порівняльний аналіз значення відносного подовження плівок виготовлених на різних полімерних носіях дає підставу зробити висновок, що найкращими фізико-механічними властивостями володіють модельні зразки на основі полімеру Na-КМЦ, а досліджувані полімери можна розмістити в такій послідовності: Na-КМЦ>МЦ>карбомер>желатин. Отже, при отриманні плівок оптимальним формоутворювачем є 3 % розчин NaКМЦ з додаванням пластифікаторів ПЕО-400 і гліцерину в кількості по 2,5 %.

При розробці складу та технології лікарських плівок проведені дослідження по застосуванню пенетранту диметилсульфоксиду (ДМСО) в складі основи. ДМСО використовується місцево як протимікробний, анальгезуючий, протизапальний засіб, що робить доцільним його використання в даному ЛЗ. Тому була визначена залежність фізико-механічних показників модельних зразків від кількості ДМСО

Концентрація ДМСО 3,0 % при співвідношенні ПЕО-400 і гліцерину по 2,5 % забезпечує найбільше значення відносного подовження. Подальше збільшення концентрації ДМСО до 3,5 % призводить до погіршення фізико-механічних показників модельних зразків.

Таким чином, проведені дослідження по вивченню фізико-механічних властивостей модельних зразків полімерних композицій дозволило встановити залежність фізико-механічних параметрів від кількості пластіфікаторів і створити ЛП з заданними властивостями.

При формуванні ЛП одним із технологічних факторів є створення урівноваженої структури, що залежить від вмісту і швидкості випаровування розчинника, що впливає на повноту перебігу релаксаційних процесів. Одним з актуальних питань технології ЛП є підбір розчинника, який міг би гарантувати споживчу якість плівок після їх формування. Як розчинник була досліджена вода та її суміш з етанолом у співвідношенні 7:3. Результати дослідження швидкості видалення розчинників з ЛП приведені на рис. 2.

Рис. 2. Кінетична залежність видалення розчинника від часу

Як видно з рис. 4, швидкість випаровування залежить від типу розчинника і знижується пропорційно збільшенню концентрації плівкоутворюючого полімеру. Випаровування розчинника складається з декількох фаз. Перша фаза (розчинник вода-етанол) протікає протягом перших 180 хв і триває до 270 хв (інтенсивне випаровування). Друга фаза починається з 270 хв і закінчується на 390 хв (рівномірне випаровування). У подальшому має місце третя фаза (рівновага процесу), тобто з 390 до 480 хв випаровування розчинника не спостерігається. У разі застосування розчинника води - перша фаза характеризується рівномірним випаровуванням розчинника та протікає протягом перших 150 хв і триває до 180 хв. Друга стадія випаровування (рівномірне випаровування) починається з 210 хв і триває до 390 хв При даній фазі через кожні 30 хв з гелю випаровується приблизно рівна кількість розчинника (0,8 %). Третя фаза (рівновага процесу) починається з 390 хв і триває до 480 хв Паралельно з випаровуванням розчинника з гелю йде процес плівкоутворення. Необхідно відмітити, що розчинник вода-етанол випаровується швидше за воду. Це пов'язано з природою як самих розчинників, так і з тенденцією полімеру утворювати на поверхні плівки більш щільний шар. Оптимальним розчинником, який забезпечує певну технологічну і фізико-механічну якість та споживацькі властивості плівок, є вода. Використання легколетких розчинників прискорює виробничий процес, але погіршує якість плівок. Тому що при більшій швидкості видалення розчинника релаксаційні процеси всередині плівки не встигають відбуватися повністю, внаслідок чого в плівках збільшується внутрішня напруга. Таким чином, на підставі проведених досліджень розроблена оптимальна основа для подальшого отримання ЛП.

При розробці оптимальної технології ЛП вивчено вплив технологічних факторів (однорідність змішування, якість деаерації, рівномірність товщини плівок, вологість навколишнього середовища) на їх фізико-механічні показники. Модельовано дев'ять серій плівок з урахуванням усіх технологічних факторів (табл. 1).

Таблиця 1

Залежність фізико-механічних властивостей плівок від технологічних факторів

№ п/п	Серія	Зусилля на розрив, кгс/см2	Відносне подовження,%	Блискучість (%) з боку
				Скла	Поверхні
1	210199	72,8±0,8	91,4±0,8	62,0±0,9	43,0±0,5
2	220699	81,9±0,3	100,0±0,5	59,0±0,4	48,0±0,4
3	201299	82,9±0,3	92,7±0,2	64,0±0,4	42,0±0,4
4	120600	83,7±0,2	90,4±0,3	58,1±0,2	40,0±0,2
5	111200	82,1±0,3	93,6±0,2	60,0±0,3	52,0±0,2
6	040601	42,7±0,3	54,6±0,2	48,0±0,2	37,0±0,4
7	031201	38,9±0,2	49,8±0,2	52,0±0,2	33,0±0,4
8	030102	43,5±0,3	55,3±0,2	58,0±0,3	32,0±0,4
9	031202	45,1±0,3	44,4±0,2	56,0±0,2	33,0±0,2

Встановлено, що блискучість відображає фізико-механічні властивості ЛП. Чим більше значення блискучості, тим менше мікротріщин і менша шороховатість плівок, (№ 1-5).

Низькі значення блискучості, особливо з боку поверхні (№ 6-9), вказують на присутність в плівках бульбашок повітря, що сприяє зменшенню числових показників усіх фізико-механічних характеристик. Тому після отримання гомогенної маси необхідно проводити деаерацію бульбашок повітря шляхом центрифугування або вакуумування.

При отриманні ЛП необхідною технологічною умовою є додержання відповідної вологості навколишнього середовища. Встановлено, що оптимальною є вологість 25-30 % (№ 1-5). При вологості навколишнього середовища 50-60 % (№ 6-9) числові показники фізико-механічних характеристик ЛП погіршуються. Крім того, при вказаній вологості в 1,5 рази збільшується час сушіння ЛП, відбувається їх випотівання, що призводить до зменшення показника блискучості з боку поверхні, отже і до погіршення якості ЛП.

Важливими технологічними параметрами, які впливають на якість ЛП є однорідність змішування та рівномірність товщини шару плівок. За рахунок неоднорідності змішування речовин в певних ділянках ЛП утворюється щільна поверхня, завдяки чому деякі ділянки одного і того ж зразка мають різні фізико-механічні характеристики (№ 6-9).

Тому гарантією якості ЛП є однорідність змішування (№ 1-5), яка досягається при перемішуванні гелевої маси протягом 15 - 20 хв. Аналогічна картина спостерігається і при неоднорідності товщини шару плівок. Отже, технологічний процес отримання плівкової маси повинен передбачати жорсткий контроль за всіма фізико-механічними показниками.

Після встановлення оптимального складу плівкової основи до неї введені діючі речовини метронідазол, міконазолу нітрат і ацикловір, концентрація яких обгрунтована мікробіологічними, вірусологічними та фармакологічними дослідженнями.

У результаті комплексних досліджень розроблено алгоритм лабораторної технології ЛП: діючі речовини до складу основи введені у вигляді розчину в ДМСО з додаванням ПЕО-400 і гліцерину. Доцільність такого способу введення обгрунтована мікробіологічними та вірусологічними дослідженнями.

Після гомогенізації, центрифугування і фільтрації масу висушують при температурі 60 ± 2 ⁰С в сушильній шафі протягом 4 год. Після зняття плівок з підложки їх розрізають на дози розмірами 9,0х4,5х0,35 мм, масою 16 мг і фасують. Плівки масою 16 мг містять 0,544 мг метронідазолу та 0,136 мг міконазолу нітрату (ЛП “Трикален”), а ЛП під умовною назвою “Віруплен” містять 0,68 мг ацикловіру.

Вивчення впливу діючих речовин на показники фізико-механічних характеристик ЛП проведено їх порівняльний аналіз поряд із плівками плацебо (табл. 2).

Таблиця 2

Фізико-механічні показники лікарських плівок

Назва плівок	Серія	Еластичність, м	Зусилля на розрив, кгс/см2	Відносне подовження,%	Блискучість (%) з боку	Суцільність, МкА
					скла	поверхні
Плацебо	1	1.10-3	114,1±0,3	86,6±0,3	62,1±0,5	48,0±0,5	14,0±0,3
	2	1.10-3	96,1±0,2	82,8±0,3	58,1±0,3	41,9±0,3	8,0±0,4
	3	1.10-3	83,9±0,2	73,0±0,2	60,0±0,5	44,0±0,4	10,0±0,5
	4	1.10-3	102,0±0,4	75,3±0,2	60,0±0,6	40,0±0,5	6,0±0,5
	5	1.10-3	87,0±0,4	62,5±0,3	55,1±0,3	40,5±0,5	8,0±0,2
“Віруплен”	1	1.10-3	75,0±0,4	72,6±0,4	57,0±0,3	37,0±0,3	14,0±0,5
	2	1.10-3	78,5±0,3	82,0±0,4	62,0±0,5	42,0±0,4	12,0±0,5
	3	1.10-3	88,5±0,4	93,7±0,4	59,0±0,4	46,0±0,3	10,0±0,4
	4	1.10-3	81,8±0,3	74,2±0,4	58,0±0,4	39,0±0,4	13,0±0,5
	5	1.10-3	87,2±0,4	97,0±0,5	60,0±0,5	40,0±0,4	8,0±0,5
”Трикален”	1	1.10-3	72,8±0,4	91,4±0,4	62,0±0,4	43,0±0,4	10,0±0,2
	2	1.10-3	81,9±0,4	100,0±0,5	59,0±0,4	48,0±0,2	13,0±0,2
	3	1.10-3	82,9±0,5	92,7±0,2	64,0±0,3	42,0±0,3	8,0±0,1
	4	1.10-3	83,7±0,4	90,4±0,5	58,0±0,3	40,0±0,4	6,0±0,2
	5	1.10-3	82,1±0,4	93,6±0,3	60,0±0,5	52,0±0,3	10,0±0,1
З метроніда-золом	1	1.10-3	78,0±0,4	71,2±0,4	64,0±0,1	43,0±0,2	8,0±0,1
	2	1.10-3	68,7±0,4	78,8±0,5	60,0±0,3	47,0±0,2	10,0±0,1
	3	1.10-3	61,4±0,4	62,4±0,3	55,0±0,2	42,0±0,2	8,0±0,1
	4	1.10-3	86,0±0,3	62,8±0,4	59,0±0,4	46,0±0,2	12,0±0,2
	5	1.10-3	87,8±0,6	83,6±0,4	52,0±0,2	36,0±0,2	14,0±0,1
З міконазолу нітратом	1	1.10-3	72,8±0,3	70,5±0,3	48,0±0,2	36,0±0,2	8,0±0,1
	2	1.10-3	69,2±0,2	66,6±0,3	57,0±0,3	39,0±0,3	13,0±0,1
	3	1.10-3	70,5±0,2	91,6±0,3	60,0±0,4	40,0±0,2	8,0±0,2
	4	1.10-3	104,8±0,4	91,6±0,2	60,0±0,5	43,0±0,3	12,0±0,2
	5	1.10-3	87,8±0,5	75,0±0,4	58,0±0,2	38,0±0,4	10,0±0,2

Аналізуючи дані фізико-механічних характеристик зразків плівок, які наведені в табл. 2, слід відзначити, що основні діючі речовини істотно не впливають на їх фізико-механічні параметри, значення яких лежать в межах відхилень ±10 %. Таким чином, розроблена технологія отримання плівок дозволяє одержувати ЛП задовільної технологічної якості.

Терапевтична ефективність ЛП визначається вивільненням діючих речовин з лікарської форми (ЛФ), на яку впливають такі фізичні чинники, як набрякання, власне розчинення і дифузія. Механізм вивільнення полягає в наступному: після нанесення плівок на поверхню слизової оболонки біологічна рідина проходить в плівку крізь мікропори полімерів і викликає набрякання його з наступним розчиненням. При цьому відбувається розрив оболонки полімеру за рахунок збільшення його об'єму. Лікарські речовини дифундують через полімерний каркас плівки внаслідок градієнта концентрацій між плівкою та біологічною рідиною. Швидкість дифузії речовин залежить від товщини плівки. Експериментальними дослідженнями встановлена оптимальна товщина плівок, яка складає 0,35 мм ±10 %. Вивільнення діючих речовин з плівкових основ визначали за ступенем їх дифузії в воду очищену через напівпроникну мембрану (табл. 3).

Таблиця 3

Кінетичні параметри лікарських плівок “Віруплен” і “Трикален” в дослідах in vitro

Назва діючих речовин в ЛП	Час вивільнення, сек	Кінетичні параметри
		K-константа швидкості процесу вивільнення, сек-1	t1/2 - період напіввивільнення, сек
Метронідазол в ЛП “Трикален”	3600	5,09.10-4	1361,69
	10800	2,02.10-4	3431,19
	21600	1,27.10-4	5457,48
Міконазолу нітрату в ЛП “Трикален”	3600	9,36.10-4	738,91
	10800	3,31.10-4	2093,96
	21600	1,91.10-4	3628,79
Ацикловір в ЛП “Віруплен”	3600	4,21 . 10-4	1646,32
	10800	1,74 . 10-4	3983,33
	21600	1,15 . 10-4	6026,96

Як видно з даних табл. 3 вивільнення діючих речовин характеризується значними величинами періодів напіввивільнення, що обумовлює пролонгований терапевтичний ефект ЛП і є дуже важливим в пародонтології.

З метою підтвердження пролонгуючої дії ЛП проведено мікробіологічні дослідження щодо вивільнення діючих речовин з ЛФ, яке оцінювалось по здатності ЛЗ гальмувати ріст та розмноження мікроорганізмів (табл. 4).

Одержані результати свідчать, що вивільнення діючих речовин з ЛП починається через 20 хв їх перебування у водному середовищі і цей процес здійснюється протягом 1440 хв. Тобто протягом 1 доби ЛП проявляють антимікробну активність по відношенню до C.albicans и B.subtilis, в той час як контрольні посіви давали ріст культур в межах внесеної дози (100 клітин в 0,1 мл).

Таблиця 4

Антимікробна активність ЛП “Трикален” в залежності від часу вивільнення

Час експозиції, хв.	Кількість клітин
	Candida albicans*	Bacillus subtilis**
	Дослід	Контроль	Дослід	Контроль
0	97,2±6,5	109,6±13,0	100±15,8	87±15,6
20	85±13,9	102±10,0	93±15,6	94±12,9
40	72±14,3	100±19,0	69±12,3	100±3,8
60	58±14,3	103±18,4	61±7,0	100±8,7
120	30±4,1	107±12,0	49±5,1	100±6,9
180	10±1,5	120±7,5	28±5,7	110±11,4
240	2±0,8	110±14,0	10±1,2	110±18,5
300	1,2±0,6	114±11,6	13±1,5	114±10,6
360	1,2±0,6	115±15,8	18±2,9	115±13,8
420	2±0,8	115±11,6	10±1,9	115±5,2
480	3±0,8	110±10,5	6±1,7	125±6,4
540	1±0,09	85±8,3	2±0,9	128±2,4
600	1±0,1	98±18,6	1±0,1	135±4,2
660	0	125±11,2	3±0,7	135±5,3
720	0	117±8,7	2±0,9	137±8,5
780	0	97±8,6	3±0,8	140±3,4
840	1,2±0,6	97±7,8	3±0,9	145±5,2
900	0	100±16,0	1±0,1	145±7,1
960	0	130±10,7	0	145±3,9
1440	0	130±8,6	0	158±6,0

Примітка: * - вивільнення міконазолу нітрату;

** - вивільнення метронідазолу.

Отже, на підставі проведених комплексних фармако-технологічних, біофармацевтичних, фізико-механічних та фізико-хімічних досліджень обгрунтовано технологічні підходи виробництва лікарських плівок “Трикален” та “Віруплен”.

Основними технологічними стадіями отримання лікарських плівок “Трикален” і “Віруплен” в промислових умовах є:

1) виготовлення розчину метронідазолу та міконазолу нітрату (ацикловіру) в ДМСО;

2) виготовлення розчину допоміжних речовин (ПЕО-400, гліцерину);

3) виготовлення кінцевого розчину;

4) деаерація;

5) фільтрація;

6) розлив;

7) сушіння;

8) видавлювання;

9) різка;

10) фасування,

11) маркування;

12) пакування.

Таким чином, проведені дослідження лягли в основу розробки специфікаційних характеристик якості лікарських плівок під умовною назвою “Трикален” і “Віруплен”, які наведені в табл. 5.

Таблиця 5

Специфікація лікарських плівок “Трикален” і “Віруплен”

№ п/п	Тест	“Трикален”	“Віруплен”
		Норма
1.	Опис	Від білого до слабко жовтого кольору, однорідний за консистенцією, без запаху
2.	Розміри	9,0х4,5х0,35 мм
3.	Смак	Гіркувата	Без смаку
4.	Розчинність	Не менше 90 хв і не більше 120 хв
5.	рН	5,5 - 7,5	7,0 - 9,0
6.	Осмотична активність	80-100 %
7.	Зусилля на розрив	70-82 кг/мс2
8.	Блискучість з боку:
	скла	50-65, %
	поверхні	37-52, %
9.	Відносне подовження	54-100 %
10.	Суцільність	6-14 мкА
11.	Адгезія	Не менш 90 %
12.	Ідентифікація:
	Метронідазолу	Плями на ТШХ стандарту і досліджуваного зразку повинні співпадати	-
	Міконазолу нітрату	Плями на ТШХ стандарту і досліджуваного зразку повинні співпадати	-
	Ацикловіру	-	Плями на ТШХ стандарту і досліджуваного зразку повинні співпадати
13.	Кількісний вміст:
	Метронідазолу	95 - 105 %	-
	Міконазолу нітрату	95 - 105 %	-
	Ацикловіру	-	95 - 105 %
14.	Однорідність вмісту діючої речовини в одиниці дозованого ЛЗ:
	Метронідазолу	85 - 115 %
	Міконазолу нітрату	85 - 115 %
	Ацикловіру		85 - 115 %
15.	Мікробіологічна чистота	Не більше 100 мікробів і грибів сумарно в 1 г плівки
16.	Термін і умови зберігання	2 роки при температурі до 25 ?С
17.	Упаковка	Контурна чарункова упаковка

Технологічна схема промислового виробництва лікарських плівок апробована на ВАТ “Стома”, м. Харків (акт впровадження від 04.02.2004 р.).

На даний час в Україні відсутня налагоджене промислове виробництво ЛП, тому була розроблена блок-схема технологічного процесу отримання ЛП в умовах аптеки. При цьому зберігається алгоритм розчинення і змішування компонентів, але процес сушіння проходить при 60 ± 2 ?С у термостаті після розливу їх у чашки Петрі.

Технологічна схема аптечного виготовлення впроваджена в аптеки м. Києва (акти впровадження від 24.10.2001 р., 06.02.2002 р., 29.03.2002 р., 27.05.2003 р.) і м. Славута (акт впровадження від 22.11.2002 р.).

На основі технологічної схеми запропоновані специфікаційні норми контролю якості ЛП в умовах аптеки. Враховуючи особливості аптечного виготовлення із специфікаційних норм вилучені фізико-механічні показники лікарських плівок.

Вивчення стабільності ЛП “Трикален” і “Віруплен” проводилось протягом 2 років зберігання в умовах природного старіння у контурних чарункових упаковках. Результати експерименту показали, що специфікаційні характеристики ЛП вкладаються в допустимі межі.

ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СКЛАДУ ТА ВИВЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ГЕЛЮ

Враховуючи те, що ЛП мають пролонговану дію, яка досягається за рахунок іммобілізації діючих речовин на полімерних носіях, а для відносно швидкого досягнення антимікробної дії частіше використовують гелі, подальшим етапом наших досліджень стала розробка науково-обгрунтованого складу і технології стоматологічного гелю. Зважаючи на той факт, що в стоматологічній практиці особливий інтерес викликають метронідазол і міконазолу нітрат (завдяки багатогранній фармакотерапевтичній дії), до складу гелю вони були введені в концентрації 1 % і 0,25 % відповідно. Для потенціювання дії останніх було додано хлоргексидину глюконат, а для регулювання осмотичної активності використано карбомер.

Карбомери, як гідрофільні рідкозшиті сополімери акрилової кислоти з високим вмістом вільних карбоксильних груп, забезпечують певний рівень сольватації цих груп у воді. Але розчинення карбомеру без використання нейтралізуючих лужних агентів утворює суспензію, частки якої набухають без істотного підвищення в'язкості системи. Рівень в'язкості залежить від ступеня нейтралізації (рН) лужними агентами.

Для встановлення оптимального рН розчину карбомеру було використано триетаноламін, 10 % розчин натрію гідроксиду; 15 % розчин аміаку та вивчена залежність значення рН від кількості лужного агенту (рис. 6).

Залежність рН експериментальних зразків від концентрації нейтралізаторів носить нелінійний характер. Встановлено, що для досягнення певного значення рН необхідно використовувати великі концентрації неорганічних лужних агентів, в той час як можливе застосування значно менших кількостей триетаноламіну 0,65 %.

Рис. 6. Залежність рН від кількості нейтралізаторів: 1 - триетаноламін; 2 - 10 % розчин натрію гідроксиду; 3 - 15 % розчин аміаку

З метою визначення оптимальної концентрації карбомеру вивчено кількісний вплив триетаноламіну на ефективність структуроутворення. З отриманих даних випливає, що в межах концентрації карбомеру від 0,5 до 1,0 % структурна в'язкість збільшується від 65,002 до 76,979 (разів). Подальше збільшення концентрації карбомеру від 1 до 1,5 % приводить до зниження структурної в'язкості від 76,979 до 21,285 (разів). Тобто 1 % розчин карбомеру при нейтралізації 0,65 % триетаноламіном забезпечує оптимальний гелеподібний стан системи.

З метою поліпшення адгезії і надання гелям необхідних фармако-технологічних властивостей до основи вводять гідрофільні неводні розчинники (ГНР), які підвищують реологічні властивості основи, розчинність гідрофобних речовин та надають їм осмотичної активності. Це досить важливо при розробці препарату для нанесення на слизову оболонку порожнини рота. Як ГНР використовували ПГ і гліцерин в різних співвідношеннях і досліджували їх абсорбцію через 1440 хв після експерименту (рис. 8).

Рис. 8. Залежність абсорбції рідини від кількості ПГ : гліцерину

Скринінг показав, що введення як чистих ГНР, так і їх сумішей, призводить до помітного збільшення абсорбції рідини модельними зразками. На графіку максимальна точка абсорбції знаходиться на позначці ПГ:гліцерин у співвідношенні 5:0, тому було вирішено до складу гелю ввести ПГ загальною кількістю 5 %.

Враховуючи специфічність галузі застосування гелю нами до складу основи введені синтетичні коригенти смаку та запаху: сахарин натрію і ментол в концентрації по 0,1 % відповідно, а також хлоргексидин глюконат і трилон Б в кількості по 0,25 %. Концентрація речовин опрацьована в результаті математичного планування експерименту, для чого застосована графічна система STATGRAPHICS.

При планування експерименту вибрані незалежні фактори та інтервал їх варіювання (табл. 6).

Таблиця 6. Математичне планування експерименту

Позначка фактору	Фактор	Інтервал варіювання фактору, %
А	ПГ	1,0	5,0
В	Етиловий спирт	1,0	5,0
C	Трилон Б	0,15	0,25
D	Хлоргексидин	0,15	0,25

Подальші дослідження проводили з метою визначення оптимального складу основи. Як функцію відгуку використовували абсорбцію рідини. Результати експерименту наведені в табл. 7.

Таблиця 7

Умови проведення математичного планування експерименту

№ п/п	Значення незалежних факторів	Значення відгуку, Y
	A	B	C	D
1	1,0	1,0	0,15	0,15	62,22
2	5,0	1,0	0,15	0,15	73,81
3	1,0	5,0	0,15	0,15	65,68
4	5,0	5,0	0,15	0,15	88,96
5	1,0	1,0	0,25	0,15	62,31
6	5,0	1,0	0,25	0,15	73,38
7	1,0	5,0	0,25	0,15	65,69
8	5,0	5,0	0,25	0,15	89,53
9	1,0	1,0	0,15	0,25	62,31
10	5,0	1,0	0,15	0,25	73,17
11	1,0	5,0	0,15	0,25	65,78
12	5,0	5,0	0,15	0,25	89,45
13	1,0	1,0	0,25	0,25	62,57
14	5,0	1,0	0,25	0,25	73,58
15	1,0	5,0	...

Страница:

•  1 
•  2 

автореферат "Науково-практичне обґрунтування технології м’яких лікарських форм для стоматології" скачать

Подобные документы

• Опрацювання складу, технології та дослідження вагінальних супозиторіїв противірусної дії з протефлазідом

  Розробка науково обгрунтованого складу, технології та методик контролю якості вагінальних супозиторіїв з Протефлазідом. Вивчення провідної можливості використання культури клітин крові для дослідження імунної активності розчинних лікарських засобів.
  
  автореферат [105,9 K], добавлен 04.04.2009
  

• Лікарські форми з антибіотиками

  Антибіотики: поняття, класифікація, комбінування. Вимоги до лікарських форм. Розрахунки антибактеріальної активності антибіотиків. Особливості технології рідких та м'яких лікарських форм. Оцінка якості та зберігання лікарських форм з антибіотиками.
  
  курсовая работа [42,4 K], добавлен 19.05.2012
  

• Лікарські засоби для місцевого лікування офтальмологічних захворювань. Номенклатура, стабілізація, стерилізація, зберігання очних лікарських форм

  Історія розвитку офтальмології. Характеристика основних захворювань очей. Класифікація, технологія приготування та контроль якості очних лікарських форм (крапель, мазей, примочок, спреїв). Перспективи організації виробництва очних засобів в Україні.
  
  курсовая работа [65,9 K], добавлен 29.01.2014
  

• Споживчі властивості лікарських засобів

  Поняття лікарських засобів, їх характеристика, основні представники фармацевтичного ринку. Висвітлення властивостей ліків різних товаровиробників, їх відмінні риси. Вплив сировини та технології вироблення на формування якості лікарських засобів.
  
  курсовая работа [38,1 K], добавлен 19.10.2010
  

• Розробка складу, технології та дослідження антикуперозного косметичного засобу

  Етіологія і методи лікування куперозу. Маркетингове дослідження ринку професійних косметичних засобів для догляду за чутливою шкірою. Аналіз біологічно-активних речовини у складі антикуперозних засобів. Технологія виготовлення і контроль якості крем-гелю.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.10.2015
  

• Обґрунтування застосування лікарських композицій на основі нанорозмірного кремнезему в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту

  Розробка та дослідження в експерименті на тваринах рецептури лікарських композицій на основі силіксу для місцевого лікування запальних уражень тканин порожнини рота. Порівняльна оцінка пародонтопротекторних ефектів та клініко-лабораторні дослідження.
  
  автореферат [53,0 K], добавлен 03.04.2009
  

• Виробництво очних лікарських форм

  Класифікація та різновиди очних лікарських форм, їх властивості та оцінка ефективності використання, вимоги до якості, існуючі проблеми та їх вирішення. Особливості технології виготовлення очних ліків, перспективи організації їх виробництва в Україні.
  
  курсовая работа [57,5 K], добавлен 26.09.2010
  

• Протокол ефективності та безпечності застосування лікарських засобів

  Вивчення скарг, анамнезу, клінічного об’єктивного обстеження пацієнта. Особливості лікування гострого бронхіту. Загальна клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що застосовуються. Оцінка характеру можливої взаємодії лікарських засобів.
  
  история болезни [22,6 K], добавлен 01.03.2016
  

• Розробка і стандартизація складу та промислової технології одержання очних крапель антиалергічної дії

  Сумісність лікарської речовини й антимікробного консерванту, обґрунтування складу, показників якості, матеріалу первинного пакування і технології одержання очних крапель на основі кромоглікату натрію, їх стабільність в процесі виробництва і зберігання.
  
  автореферат [38,8 K], добавлен 10.04.2009
  

• Зберігання лікарських засобів в аптеках

  Особливості зберігання лікарських засобів, що вимагають захисту від світла, вологи, випаровування, дії підвищеної температури. Правила утримання пахучих і забарвлених ліків, готових лікарських форм. Вимоги до приміщень зберігання вогненебезпечних засобів.
  
  реферат [45,7 K], добавлен 29.11.2010
  

• Перспективи розвитку технології аерозольних лікарських форм

  Аерозолі, їх характеристика та класифікація. Балони та клапанно-розпилювальні пристрої. Пропеленти, які використовуються при створенні лікарських форм в аерозольних умовах. Виготовлення аерозольних балонів. Модель легень для тестування лікарського засобу.
  
  курсовая работа [765,5 K], добавлен 14.02.2011
  

• Виявлення несумісності в різних лікарських формах

  Утруднені випадки приготування лікарських форм, їх різновидності. Поняття "фармацевтичні несумісності", їх класифікація. Причини, що зумовлюють фізичні, фізико-хімічні та хімічні несумісності. Способи приготування лікарських форм з утрудненою технологією.
  
  курсовая работа [53,9 K], добавлен 17.10.2014
  

• Фармацевтичний ринок України

  Діяльність компанії у галузі фармацевтики. Державне управління у сфері виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів. Право інтелектуальної власності. Законодавство у галузі фармацевтики. Виробництво лікарських засобів на України.
  
  курсовая работа [51,1 K], добавлен 17.11.2014
  

• Принципи підбору основ для м'яких лікарських форм

  Сутність мазевих основ для виготовлення лікарських сумішей, їх використання в сучасній фармакології, ефективність і переваги застосування. Фактори, що впливають на терапевтичний ефект мазі. Класифікація основ для мазей, їх різновиди та оцінка якості.
  
  курсовая работа [705,4 K], добавлен 11.05.2009
  

• Технологія ліків як наука

  Основні завдання фармацевтичної технології. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків. Біофармащя як новий теоретичний напрям. Основні принципи класифікації лікарських форм. Перспективи розвитку фармацевтичної технології.
  
  курсовая работа [22,3 K], добавлен 27.10.2010
  

• Загальна фармакологія

  Шляхи проникнення лікарських засобів через біологічні мембрани. Виведення (екскреція) ліків з організму. Фармакодинаміка лікарських препаратів, принципи їх дозування. Основні види лікарської терапії. Умови, які впливають на дію лікарських засобів.
  
  курсовая работа [44,1 K], добавлен 14.11.2009
  

• Неводні розчини в аптечній технології ліків

  Розчини як лікарська форма, їх класифікація і біофармацевтична оцінка. Визначення та класифікація рідких лікарських форм. Характеристика розчинників, що використовуються в приготуванні рідких лікарських форм. Розрахунки по розведенню етилового спирту.
  
  курсовая работа [51,2 K], добавлен 18.03.2010
  

• Внутрішньоаптечний контроль якості

  Нормативні документи, які регламентують контроль якості лікарських форм, виготовлених в аптеках. Стандарти контролю якості ліків в аптеці. Фармакопея і її значення в аптечній практиці. Мануальні прописи в аптечній технології. Види аптечного самоконтролю.
  
  курсовая работа [61,9 K], добавлен 11.05.2009
  

• Розробка лікарських форм

  Принципи створення нових лікарських речовин: етапи їх пошуку, зв'язок між структурою молекул речовин і їх дію на організм, залежність фармакологічної дії від фізичних і хімічних властивостей. Порядок проведення доклінічних і клінічних випробувань.
  
  курсовая работа [716,8 K], добавлен 28.03.2016
  

• Стабілізація розчинів для ін’єкцій. Пролонгування парентеральних лікарських форм

  При виготовленні і зберіганні лікарських препаратів нерідко спостерігаються зміни їх властивостей. Подібні зміни впливають на термін придатності (зберігання) препаратів. Методи стабілізації лікарських засобів. Консерванти і їх застосування у виробництві.
  
  курсовая работа [22,3 K], добавлен 12.05.2011
  

Другие документы, подобные "Науково-практичне обґрунтування технології м’яких лікарських форм для стоматології"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам