Морфогенез серця при ураженні нервового гребеня етанолом та ретиноєвою кислотою

З усіх процесів, що характеризують розвиток серця, лише у формуванні епікарду та субепікардіальних структур ми не помітили патологічних відхилень. Можливо, що на ранніх стадіях формування субепікарду та коронарного сплетення відхилення не явні, а накопичуються, щоб виявитися на клітинному та тканинному рівнях після завершення септації серця.

Після впливу тератогенів усі інші відділи серця мали відхилення від нормального розвитку внаслідок аномального перебігу або затримки означених процесів. Зокрема, після впливу тератогенів спостерігалася аномальна форма МПП, що, можливо, викликано порушеннями у проліферації КМ та у складі матриксу. Ушкодження формування м'язової частини МПП, ймовірно, обумовлено безпосереднім впливом тератогенів на клітинну проліферацію. У використаних нами моделях найбільш виразними були порушення, що обумовлені аномальним розвитком мезенхімного компоненту МПП, тому форма перегородки у нижній частині (де мезенхімний компонент має найбільше представництво) як з дорсального, так і з вентрального боку, була істотно зміненою, а розподіл м'язової тканини носив аномальний характер.

Також цей період характеризувався максимально виразними аномаліями форми інших мезенхімних структур серця. Це свідчить про порушення процесів клітинної міграції і заміщення мезенхімної тканини, що можливо, зв'язано зі зміною в синтезі та розподілі ГАГ й інших компонентів позаклітинного матриксу. Часто аномалії мезенхімних структур поєднувалися з нетиповим розподілом кислих ГАГ, що є додатковим свідоцтвом на користь значної ролі матриксу у формуванні вад серця. Можливо припустити, що ці дистантні сигнали контролюють розвиток мезенхімного компоненту ембріонального серця не лише у випускному тракті, куди мігрують клітини НГ, але й в інших відділах - АВ подушках і МПП. Наші дані свідчать не тільки про безпосередній вплив тератогенів на клітинну проліферацію, але і вказують на більш складний механізм, опосередкований популяцією клітин, що мігрували в серце,- похідних НГ.

Виявлені зміни у формуванні АВ каналу після дії етанолу та РК стосуються як мезенхімної, так і м'язової його частини. Аномальні форми АВ подушок, що спостерігалися в обох видів після впливу тератогену, як ми вважаємо, були наслідком змін з боку матриксу та популяції мезенхімних клітин, що заселяли подушки. При електронно-мікроскопічному дослідженні виявилося зменшення питомого об'єму гранулярного ендоплазматичного ретикулуму у мезенхімних клітинах подушок у обох видів на усіх досліджених стадіях.

Важливою подією в розвитку АВ каналу було скорочення його м'язової оболонки, що насамперед відбувалось за рахунок пухкого шару міокарду. Апоптози здійснювалися в основному в найбільш каудальних його відділах, де міокард каналу переходить у міокард шлуночків. Стоншення міокарду АВ клапану, що є основою для подальшого відокремлення міокарду шлуночків та передсердь, затримувалося. Специфічність впливу тератогенів саме на цей процес підтверджувалась тим, що у нормальних та аномально розвинутих зародків на однаковій стадії розвитку міокард АВ каналу був по-різному розвинутим. Зокрема, на 8 добу розвитку курячого зародка товщина пухкого міокарду АВ каналу зберігалася на рівні 87,5±8,5 мкм після впливу етанолу і складала близько 90,0±8,2 мкм після дії РК, в той час як у нормі цей показник не перевищував 52,3±5,2 мкм. Це може обумовлювати формування додаткових провідних шляхів меж передсердями та шлуночками та викликати розлади у серцевому ритмі.

Розвиток шлуночків у період, що передує формуванню АВ перегородки, характеризувався початком камероспецифічної трабекуляції та формуванням різниці у товщині шлуночків. Відхилення від нормальної моделі розвитку шлуночків у обох експериментальних видів тварин можна поділити на 4 групи: 1) загальна затримка розвитку шлуночка, при якій його будова співпадає з нормальними характеристиками попередньої стадії; це може бути пов'язано із загальною затримкою розвитку зародка, але часто у таких випадках виявляється аномальний морфогенез інших відділів серця, що досі не мав впливу на розвиток шлуночків; 2) нормальний морфогенез шлуночкового відділу серця у поєднанні з різкими відхиленнями в інших частинах органу, що вказує на відсутність прямого впливу тератогенного чинника на міокард шлуночків та недостатню компенсаторну реакцію з боку шлуночків; 3) власне аномальний розвиток шлуночків, що спостерігається на найбільш ранніх стадіях розвитку - до включення компенсаторних механізмів; 4) компенсаторні перебудови шлуночків внаслідок формування вад серця, що часто спостерігаються на пізніших стадіях розвитку. Після дії етанолу ми частіше спостерігали перші дві ситуації, після РК - третю. На стадіях, коли проводився моніторинг вад розвитку,- елементи останньої. Після впливу тератогенів накопичення міофібрил у цитоплазмі КМ шлуночків було затриманим в обох видів та була слабкою різниця у питомому об'ємі міофібрил між ПШ та ЛШ на всіх досліджених стадіях.

За нашими даними, ранній аномальний розвиток шлуночків після впливу РК або етанолу характеризується стоншенням стінки шлуночків, патологічно зміненою орієнтацією трабекулярних листків, зменшенням довжини та товщини трабекул, але після впливу РК це було звичайною знахідкою, а після впливу етанолу - більш рідкою. Таким чином, РК більш специфічно впливає на програму трабекуляції шлуночків, а дія етанолу, більшою мірою, обумовлена загальним пригніченням трабекуляції. Але при порівнянні різниці у таких параметрах, як максимальна та мінімальна товщина стінки шлуночків, після впливу РК та за нормальних умов виявлялося, що ця різниця зменшувалася. Ми вважаємо, що це перші ознаки компенсаторних процесів, які опираються дилатації. Проте, це не стосується КСВ, де за морфометричними даними різниця з нормальними показниками лише істотно зростала.

При нормальному розвитку мишачого зародка порівняно до ембріона курки на відповідних стадіях інтенсивність апоптотичних процесів була меншою, що, можливо, відображає меншу відносну розвиненість серця саме у ссавців. КСВ не розвивається у тому ступені, що у птахів. Потреба у подальшій редукції цього відділу була меншою. Після дії тератогенів у окремих спостереженнях трабекуляція, яка в нормі спостерігалась у шлуночках, розповсюджувалася у конус серця. Можливо, тератогени порушують генетичні програми, що обумовлюють формування камероспецифічності серця.

Дія етанолу та РК на курячих та мишачих зародків призводить до порушення розвитку мезенхімних тканин КСВ. Зокрема, зменшується загальна кількість мезенхімних клітин у гребенях КСВ в обох видів, що обумовлено пригніченням ЕМТ та подальшої проліферації мезенхімних клітин. Пригнічення ЕМТ в АВ каналі та в КСВ затримувалося в однаковому ступені в обох видів експериментальних тварин, але після впливу РК затримка була більш істотною при порівнянні зародків, що знаходилися на однаковій стадії розвитку. Отже, РК більш специфічно впливає на ЕМТ та синтез позаклітинного матриксу у мезенхімних структурах серця. Затримується розповсюдження щільної мезенхіми, що походить з НГ, від області зябрових артерій і аортального мішка в мезенхіму стовбура. Завдяки подальшому розповсюдженню щільної мезенхіми утворювалася перегородка між аортою та ЛС у стовбуровому відділі ембріонального серця. Ми спостерігали затримку міграції клітин НГ у зародків, що зазнавали впливу тератогенів. Порушення у формуванні перегородок аортального мішка та стовбура серця не були пов'язані із загальною затримкою розвитку ембріона, бо навіть якщо стадія розвитку співпадала з нормою, перегородки КСВ залишались недорозвиненими. Таким чином, обидва тератогени впливали на популяцію клітин НГ, що мігрують до серця.

Недорозвиненість як гребенів стовбура, так і гребенів конуса серця, що спостерігалась в обох видів, призводила при подальшому розвитку до несвоєчасного утворення перегородок цих відділів. У КСВ пригнічувався початок міокардіалізації, що, за нашою думкою, обумовлено загальнотоксичною дією тератогенів або специфічним впливом на експресію факторів, що її регулюють.

Перед формуванням АВ перегородки в серці курячих зародків інтенсивність гістохімічної реакції з RCAI змінювалася після впливу етанолу лише у мезенхімних клітинах, що при збереженні рецепторів до PNA свідчить про зменшення неекранованих залишків галактози, що, можливо, впливало на міграційні здібності мезенхімних клітин. Зменшувався ступінь зв'язування ендотеліальних клітин з SNA, що разом зі змінами у концентрації рецепторів до WGA може змінювати стабільність цієї групи клітин. Загалом, в ендотеліальних та мезенхімних клітинах серця курячих зародків на 4-8 добу інкубації та мишачих зародків на 10-14 добу розвитку не синтезується достатня кількість рецепторів до лектинів LAL, РNA, SBA, PSA, PFA та RCAI, що можуть контролювати процеси міграції клітин та їх осілості. Затримка накопичення рецепторів, що характеризують ступінь зрілості клітинної поверхні (до лектинів WGA, SBA та SNA), виявлялася на всіх вивчених етапах. Найбільш уразливими на всіх досліджених стадіях були мезенхімні та ендотеліальні клітини. Якщо порівняти вплив РК та етанолу, можна визначити, що синтез глікопротеїнів з кінцевими залишками фукози та манопіранози був більш чутливим до впливу РК. Кількість рецепторів до LAL після впливу РК зменшувалася навіть у КМ, в той час як здатність зв'язувати інші лектини не змінювалася після впливу РК і взагалі не страждала після дії етанолу. Отже, синтез поверхневих рецепторів у КМ не порушувався після дії етанолу та незначно змінювався після впливу РК. Інтенсивність гістохімічної реакції з лектинами RCAI та PNA різко зменшувалася після впливу РК в ендотеліальних клітинах, що свідчить про надзвичайне зменшення залишків галактози. Разом зі зменшенням кількості клітин у мезенхімних структурах серця, це вказує на участь глікопротеїнів із кінцевої галактозою в ЕМТ.

У період до закінчення септації серця у курячих та мишачих зародків після впливу обох тератогенів затримується загальний розвиток зародків, виживаність їх зменшується протягом досліджуваного періоду, а відносна кількість зовнішніх вад розвитку зростає. Останнє вказує на те, що де які відхилення у формуванні зовнішніх структур зародка виявляються на більш пізніх стадіях. Виживаність зародків із зовнішніми відхиленнями постійно знижується. На строк моніторингу вад розвитку серця, що відповідає закінченню септації серця (у курки - 8 доба інкубації, у миші - 14 доба гестації), після дії етанолу виживаність курячих зародків складала 65,0%, після дії РК - 55,7%; мишачих зародків - 61,5% після дії етанолу, 59,7% - після дії РК.

У курячих зародків після дії етанолу ПВПШ виникає у 5,1% випадків, ДА - у 7,7%, ізольований ДМШП - у 64,1%; після дії РК ПВПШ формується у 15,1% зародків, ДА - у 28,3% (рис. 5), ПТМС - у 1,88%, ізольований ДМШП - у 18,9%. У мишачих зародків після дії етанолу ПВПШ формується у 7,5% випадків, ДА - у 10,0%, ізольований ДМШП - у 52,5%; після дії РК ПВПШ утворюється у 10,2% зародків, ДА - у 6,12%, ПТМС - у 68,4%, ізольований ДМШП - у 6,1%. У нашій роботі спектр вад після етанолу був зміщений убік більш легких порушень порівняно експерименту з використанням ретиноєвої кислоти. Кількість випадків неповної серцевої петлі на 5 добу розвитку у курячих зародків і кількість випадків ДМШП на 8 добу співпадають і патогенетичний взаємозв'язок цих порушень очевидний. Кількість вад з порушенням розташування й відходження великих судин (ДА, ПВПШ) наближалася до кількості випадків аномальної серцевої петлі на 5 добу розвитку. Хоча ми не виключаємо загибелі до 8 доби саме тих ембріонів, що мали аномальну серцеву петлю, очевидно, у генезі ДА та ПВПШ не можна виключати аномалії орієнтації і положення серцевої петлі на 5 добу ембріогенезу. На стадіях, що визначають закінчення септації серця, як і на попередніх вплив етанолу та РК відбивається у порушенні компактизації міокарду та зберіганні великого об'єму маси трабекул, а також аномальній моделі розташування трабекул. Виникають порушення у топографічних відносинах структур основи серця.

Взаємне розташування клапанів аорти та ЛС змінюється на протилежне при формуванні ПТМС. Змінюється напрямок та розташування випускної частини серця: аортального та легеневого присінь. Ці порушення обумовлені аномальними співвідношеннями у мезенхімній та м'язової тканинах основи серця та затримкою перебудов, що спостерігаються у нормі.

Після дії тератогенів розподіл кислих ГАГ порушується на всіх досліджених стадіях, синтез їх скорочується в області АВ каналу серця навіть при формуванні клапанів. Перебудова мезенхімної частини АВ каналу у клапани до 8 доби розвитку у курячого зародка потребує поступового зменшення об'єму мезенхімної тканини та навіть повного заміщення її на єдиній стулці правого АВклапану, а також часткового заміщення мезенхімної тканини м'язовою у процесі міокардіалізації. Виявлені відхилення від моделі нормального формування цього відділу серця дають пояснення відомим у клініці вадам АВ каналу та клапанів. Як правило, відхилення після дії РК спостерігалися у всіх відділах ембріонального серця. Подібні зміни у морфології серця ми вважаємо результатом гемодинамічних відхилень. Таким чином, морфогенез уроджених вад серця у експериментальних тварин при пренатальній дії ретиноєвої кислоти безпосередньо зв'язаний з гемодинамічними порушеннями, які впливають на орган в цілому.

Можна констатувати декілька шляхів впливу досліджених тератогенів на ембріональне серце. Про прямий вплив етанолу та РК як тератогенних чинників свідчить пригнічення проліферації клітин у стінках камер та перегородках серця. Непряма дія обумовлена впливом на позасерцеві популяції та їх ранні сигнали, що поступають у серце. Вторинна дія тератогенів призводить до гемодинамічних порушень, наслідком яких є розширення камер серця. Вплив етанолу та РК на пренатальний розвиток перегородок серця пов'язаний з загальною затримкою формування МШП та МПП, що відбивається у їх потоншенні та недорозвиненості. Опосередкований вплив тератогену має місце тоді, коли аномалії МПП та МШП супроводжують зміни з боку усього органу, насамперед виражені у розширенні камер серця. Відхилення з боку формування МПП та МШП впливають на несвоєчасне закриття ембріональних отворів (первинного та вторинного МПО, МШО). Площа вторинного МШО на 8 добу інкубації у кур після впливу РК була збільшена на 42% порівняно до норми, а у мишачих зародків на 14 добу розвитку - на 37%. Після впливу етанолу площа вторииного МПО, навпроти, були зменшеною внаслідок загальної гіпотрофії органу.

На стадіях, що передують повному розділенні серця в обох видів зберігалося аномалії у розвитку мезенхімних гребенів КСВ відбувалися після впливу обох тератогенів. Неправильне положення гребенів поєднувалося з їх гіпоплазією, проте повного інвертування положення легеневого і аортального каналів після впливу етанолу, як в експериментах з дією ретиноєвої кислоти, ми не спостерігали. Етанол та РК істотно уповільнювали формування аорто-пульмональної перегородки, що є умовою розвитку таких уроджених вад серця, як дефект міжшлуночкової перегородки. Враховуючи дані про участь клітин, що походять з НГ, в розвитку цієї перегородки, ми дійшли до висновку про супресивну дію етанолу та РК на важливу в кардіогенезі популяцію цих клітин позасерцевого походження. Аномальне положення конусних і стовбурових гребенів та несвоєчасне закриття МШО є морфологічною основою для розвитку подвійного випускника правого шлуночка. Відсутність спіралізації порожнини КСВ було патоморфологічною основою для формування ПТМС у мишачих зародків після впливу РК.

Дія РК на розвиток КСВ має багато спільних рис у курей та мишей. У наших експериментах виявилася більша чутливість КСВ до впливу РК саме у мишачих зародків. Схожий спектр вад серця після дії цього тератогену у досліджуваних об'єктів свідчить про спільні механізми формування вад КСВ серця у птахів та ссавців.

Формування серця людини на останніх етапах, що передують завершенню септації, за багатьма морфологічними ознаками нагадувало серце миши. Ми виявили особливості у зв'язуванні лектинів у початкових відділах аорти та ЛС у зародків людини, що раніше не були відомі. Можливо, це є наслідком розвитку з різних зябрових дуг, участь в формуванні яких похідних НГ не однакова.

Таким чином, результати проведених досліджень дозволили виявити загальні закономірності кардіогенезу у нормі та після дії етанолу та РК, а також з'ясувати участь НГ у нормальному й аномальному розвитку серця у курки, миші та людини на етапах ембріогенезу.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у визначенні морфогенетичних механізмів розвитку серця у нормі та при формуванні вад серця, що викликані дією етанолу та ретиноєвої кислоти, встановлена роль НГ у цих процесах, визначена хронологія основних подій в органогенезі серця курки, миші і людини. Отримані дані є основою для наступних експериментальних і кардіоембріологічних досліджень у галузі морфології та ембріології.

1. Основними рисами розвитку курячого та мишачого зародків від початку формування трубчастого серця до стадії сигмоподібного серця є диференціація відділів серця за рахунок варіювання товщини кардіального гелю, формування серцевої петлі, початок ЕМТ та розвиток шлуночкової трабекуляції. Після дії РК на курячий зародок на стадії 9 за НН спостерігається смертність 63% через 24 години; 100% зародків мають порушення у формуванні серця. Відбувається пригнічення проліферації усіх типів клітин, процесу петлеутворення і формування трабекул, утворення лівобічної петлі серця, а також порушення розподілу кардіального гелю в АВ каналі, шлуночках і КСВ серця. Одним з механізмів тератогенної дії РК є ушкодження міжклітинних контактів ендотелію, що призводить до крововиливів у мезенхімні структури серця та в субепікардіальний простір. У зародків обох видів після впливу РК відбувається дилатація камер серця.

2. У період формування перегородок серця після дії етанолу на 72 годині інкубації курячих зародків та РК на стадії 15 за НН, а також після введення мишачим зародкам етанолу та РК у середині 9 доби гестації, основними порушеннями розвитку серця є затримка конвергенції кінців серця, порушення у характері трабекуляції шлуночків, пригнічення проліферації КМ та мезенхімних клітин, затримка ЕМТ. Найбільших ушкоджень зазнають мезенхімна частина МПП, подушки АВ каналу, гребені КСВ. Центральним механізмом формування аномалій цих структур є пригнічення синтезу позаклітинного матриксу, зміни його складу за рахунок зниження секреції ГАГ та їх аномального розподілу. Другим механізмом є зміни у складі глікопротеїдів клітинних мембран - затримка накопичення рецепторів до лектину зав'язей пшениці, гороху та сочевиці, що обумовлює пригнічення диференціювання клітин, а також зменшення кількості рецепторів до лектинів ікри окуня, кліщовини та бобівника, що знижує міграційні властивості клітин.

3. На строк моніторингу вад розвитку серця, що відповідає закінченню септації серця (у курки - 8 доба інкубації, у миші - 14 доба гестації), у курячих зародків після дії етанолу ПВПШ виникає у 5,1% випадків, ДА - у 7,7%, ізольований ДМШП - у 64,1%; після дії РК ПВПШ формується у 15,1% зародків, ДА - у 28,3%, ПТМС - у 1,88%, ізольований ДМШП - у 18,9%. У мишачих зародків після дії етанолу ПВПШ формується у 7,5% випадків, ДА - у 10,0%, ізольований ДМШП - у 52,5%; після дії РК ПВПШ утворюється у 10,2% зародків, ДА - у 6,12%, ПТМС - у 68,4%, ізольований ДМШП - у 6,1%. Спільними механізмами формування вад є затримка скорочення КСВ через пригнічення апоптотичних процесів, порушення у формуванні перегородок серця. У патоморфогенезі ПТМС у мишачих зародків має місце відсутність ротації порожнини КСВ. Після впливу тератогенів виживаність зародків постійно знижується протягом ембріогенезу та зростає частка зародків, що мають зовнішні вади розвитку та серцеві вади.

4. Про участь НГ у формуванні вад розвитку серця після дії етанолу та РК свідчить обмеження міграції щільної мезенхіми, що має походження з НГ, від зябрових дуг до КСВ, затримка внаслідок цього утворення перегородки стовбуру, зниження інтенсивності апоптотичних процесів у КСВ серця, міокарді та мезенхімі АВ каналу, місцях формування провідної системи серця, дилатація серцевих камер, а також значна частка ДМШП, ДА, ПВПШ у спектрі вад.

5. Серце людини за послідовністю подій протягом періоду септації серця, а саме початком трабекуляції і формування МШП, перегородки стовбуру та АВ перегородки, а також за морфологічними особливостями міграції щільної мезенхіми, що походить з НГ, та апоптотичних процесів, має схожість із серцем миші. У нормальному розвитку серця курки та миші існує період, коли лектингістохімічні властивості клітин серця змінюються у бік інтенсивного підвищення зрілості. У курячих зародків це відбувається на 8 добу інкубації, у мишачих - на 12 добу ембріогенезу. У розвитку серця людини лектингістохімічні властивості клітин змінюються у бік підвищення зрілості на 10 тиждень пренатального онтогенезу, що є більш пізньою подією порівняно до кардіогенезу експериментальних тварин. У цей термін формуються відмінності у складі глікопротеїдів початкових відділів аорти та ЛС.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Виконане дослідження доповнює існуючі уявлення про нормальний та аномальний морфогенез серця досліджуваних об'єктів, з нових позицій висвітлює механізми кардіогенезу після впливу хімічних тератогенних чинників. Отримані результати можуть бути використані у навчальному процесі на кафедрах нормальної анатомії, гістології та ембріології, а також при подальших анатомічних, ембріологічних і гістологічних дослідженнях.

Результати дослідження є підгрунтям для подальшого аналізу клітинних, тканинних та анатомічних перебудов у складі відділів серця, а також при вивченні аномальних процесів розвитку серця. Крім того, отримані дані доповнюють інформаційний блок-еталон нормального розвитку камер, перегородок та клапанів серця, що може бути використаний для вивчення патології формування їх анатомічної структури та гістоархітектури. Одержані дані дають змогу удосконалити ембріологічні методичні підходи до вивчення кардіогенезу. Результати дослідження дозволяють прогнозувати появу і тип уроджених вад розвитку серця у людини при дії таких факторів, як етанол і похідні вітаміну А, а також інших речовин, що обумовлюють ушкодження НГ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Машталир М.А. Роль витамина А и его производных в формировании врожденных пороков сердца (обзор) // Вісник морфології.- 2000.- Т. 6, № 2.- С. 350-354.

Машталір М.А., Твердохліб І.В., Сілкіна Ю.В. Ранні зміни у формуванні серця курячого зародка під впливом етанолу // Медичні перспективи. - 2002.- Т. 7, №  2.- С. 30-33. Автор самостійно набрала матеріал, провела аналіз та сформулювала загальні висновки.

Машталір М.А., Твердохліб І.В., Шаторна В.Ф. Формування епікарда курячого зародка в нормі і при порушенні кардіогенезу дією етанолу // Медичні перспективи.- Дніпропетровськ, 2003.- Том VIII, № 1.- С.43-46. Автор самостійно набрала матеріал, провела аналіз отриманих результатів та сформулювала загальні висновки.

Машталір М.А. Формування атріовентрикулярного канала курячого зародка під впливом ретиноєвої кислоти // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: науково-практ.конфер. морфологів “Роль імунної, ендокринної та нервової систем в процесах морфогенезу та регенерації”.- Запоріжжя, 2003.- Вип. IX.- С.276-283.

Машталир М.А. Состояние кардиогеля в сердце куриного зародыша в норме и после экспериментального нарушения кардиогенеза // Український морфологічний альманах.- 2003.- Т.1, № 1.- С.38-40.

Козлов В.О., Шаторна В.Ф., Машталір М.А. Формування папилярно-трабекулярного апарату серця в ембріогенезі курей // Український морфологічний альманах.- 2003.- Т.1, № 2.- С.39-41. Автор самостійно набрала матеріал, провела аналіз отриманих результатів та сформулювала загальні висновки.

Машталір М.А.Формування конусно-стовбурового відділу серця під впливом етанолу // Медичні перспективи.-2004.-Т. IX, № 2.- С.11-14.

Лутай Н.В., Машталир М.А., Бразалук А.З., Твердохлеб И.В. Гистотопография рецепторов лектинов в тканях 10-недельного эмбриона человека // Вісник проблем біології і медицини.- 2004.- № 3.- С.104-107. Автор самостійно набрала матеріал, провела аналіз отриманих результатів.

Машталір М.А. Розвиток шлуночків серця курей в нормі і при порушення розвитку під впливом етанолу // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2004.- Т.3, № 2.- С. 23-25.

Машталір М.А. Онтогенетичні перетворення кардіального гелю в серці курячого зародка // Вісник морфології.- 2004.- Т.10, № 2.- С. 310-312.

Машталір М.А. Формоутворення атріовентрикулярних подушок у курей у нормі і при дії ретиноєвої кислоти // Медичні перспективи.- 2004.- Т. IX, № 4.- С.17-21.

Машталир М.А. Развитие предсердно-желудочкового соединения у мышей после воздействия этанола // Вісник морфології.- 2004.- Т. 10, № 1.- С.90-92.

Машталир М.А. Клеточные популяции в эмбриональном сердце: взаимодействия при нормальном и аномальном развитии // Таврический медико-биологический вестник.- 2004.- Т.7, № 4.- С. 84-85.

Машталір М.А.Перебудова атріовентрикулярного каналу у курячого зародка у нормі та при порушення розвитку серця під впливом етанолу // Медичні перспективи.- 2004.- Т.IX, № 3.- C.20-23

Машталір М.А. Розвиток передсердного відділу серця при дії ретиноєвої кислоти // Медичні перспективи.- 2005.- T. X, № 1.- C. 28-32.

Машталір М.А. Формування міжшлуночкової та міжпередсердної перегородки у зародка миши у нормі та під впливом етанолу // Медичні перспективи.- 2005. -Т. X, № 2.- С. 17-19.

Машталір М.А. Розвиток конусно-стовбурового відділу серця у зародка миші у нормі та під впливом етанолу // Медичні перспективи.- 2005. -Т. X, № 3.- С. 6-10.

Машталир М.А. Апоптозы в эмбриональном серце // Вісник проблем біології і медицини.- 2005.- № 3.- С. 131-135

Машталір М.А. Лектин-гістохімічні властивості клітин серця курячих зародків після дії етанолу та ретиноєвої кислоти // Український морфологічний альманах.- 2005.- Т.3, № 3.- С. 63-65.

Машталір М.А. Вплив етанолу та ретиноєвої кислоти на лектин-гістохімічні властивості клітинної поверхні в серці мишачих зародків // Вісник проблем біології і медицини.- 2005.- № 4.- С.147-150.

Машталір М.А. Формування міжпередсердної перегородки в нормі і після впливу етанолу у курей // Вісник морфології.- 2005.- Т. 11, № 2.- С.241-244.

Машталір М.А. Формування конусно-стовбурового відділу серця у мишачих та курячих зародків під впливом ретиноєвої кислоти // Медичні перспективи. 2006.- Т. №1.- С.8-12.

Машталір М.А. Формування передсердно-шлуночкового каналу у мишачих зародків під впливом ретиноєвої кислоти // Медичні перспективи.- 2006, №2 - С.23-26.

Патогенетичні аспекти виникнення аномально розташованих сухожилкових струн / В.О.Козлов., В.Ф.Шаторна, М.А.Машталір, С.В.Козлов // Сухожилкові струни серця: Навчально-методичний посібник.- Дніпропетровськ: Лира, 2006.- С.44-59. Автор самостійно набрала матеріал, провела морфологічне дослідження та сформулювала загальні висновки.

Лутай Н.В., Машталир М.А., Бразалук А.З. Распределение рецепторов лектинов в эмбриональных тканях курицы в период с 3 по 8 день пренатального развития // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. - 2004.- Т. 1, вип. 12.- С. 84-89. Автор самостійно набрала матеріал, провела морфологічне дослідження.

Твердохліб І.В., Машталір М.А., Сілкіна Ю.В., Хріпков І.С., Романенко Л.А., Терещенко Н.М., Крамар С.Б., Шаторна В.Ф., Максименко С.В. Спосіб визначення перфузійної здатності капілярів міокарда. Деклараційний патент на винахід (11) 59108А (51) 7 А61В5/02 від 15.08.2003.

Машталір М.А., Твердохліб І.В., Сілкіна Ю.В., Хріпков І.С., Терещенко Н.М., Горєлова Н.І., Науменко Л.Ю., Макарчук О.І., Горєлов О.М., Малков І.І., Новіков С.П. Спосіб визначення стереометричних характеристик ультраструктур клітин. Деклараційний патент на винахід (11) 59109 А (51) 7 А61В5/02 від 15.08.2003.

Машталір М.А., Твердохліб І.В., Козлов В.О., Сілкіна Ю.В., Хріпков І.С., Романенко Л.А., Терещенко Н.М., Горєлова Н.І., Морозова С.Б., Маєр Г.О., Печерій В.Г. Спосіб ультраструктурної оцінки ефективності транскапілярного обміну в міокарді. Деклараційний патент на винахід (11) 60079 А (51) 7 А61В5/02 від 15.09.2003

Сілкина Ю.В., Твердохліб І.В., Машталір М.А., Терещенко Н.М., Горєлова Н.І., Науменко Л.Ю., Горєлов О.М., Макарчик О.І., Малков І.І., Маєр Г.В. Спосіб підготовки біологічного матеріалу до тривимірної реконструкції. Деклараційний патент на винахід. 68595 А. А61В5/00.- Бюл. №8.- 16.08.2004.

Козлов В.О., Машталір М.А., Довгаль Г.В., Шаторна В.Ф., Абдул-Огли Л.В., Зозуля О.С., Козловська Г.О. Розвиток серця // Сбірник статей міжнар. конф. “Саміт нормальних анатомів анатомів України та Росії”, присвяченої року Росії в Україні.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2003.- С. 58-61. Автор самостійно провела огляд даних літератури по вказаній проблемі, набрала матеріал, провела морфологічне дослідження.

Козлов В.О., Шаторна В.Ф., Машталір М.А. Формування лівого передсердно-шлуночкового клапана серця в ембріогенезі курей // Актуальні питання морфології: Наукові праці III нац. конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- С.146. Автор самостійно набрала матеріал, провела морфологічне дослідження та аналіз отриманих результатів

Машталір М.А. Розвиток передсердно-шлуночкового з'єднання при порушенні розвитку серця курячого зародку дією етанолу // Актуальні питання морфології: Наукові праці III нац. конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- С. 204-205. Автор самостійно провела огляд даних літератури набрала матеріал, провела морфологічне дослідження та аналіз отриманих результатів

Машталір М.А., Твердохліб И.В., Козлов В.О., Маковецький В.Д., Шаторна В.Ф., Сілкіна Ю.В., Терещенко Н.М., Довгаль Г.В. Трабекуляція шлуночків та її зв'язок з формуванням міжшлуночкової перегородки і передсердно-шлуночкових клапанів у курячого ембріона при експериментальному порушення розвитку сердця // Актуальні питання морфології: Наукові праці III нац. конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- С. 205. Автор самостійно провела огляд даних літератури, набрала матеріал, провела морфологічне дослідження та аналіз отриманих результатів

Машталір М.А. Формування структур основи серця курячого зародка в нормі та після впливу терагогенного чинника // Мат-ли І наук. конф. “Карповські читання”.- Дніпропетровськ, 2004.- С. 35-37.

Lectin histochemistry of the chick embryo during embryonic days 3-8 / M.Mashtalir, N.Lutay, A.Brazaluck, I.Tverdokchleb // Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska.- Lublin, Polonia, 2004.- Vol. XVII, № 2, section DDD.- P. 269-271. Автор самостійно провела огляд даних літератури по вказаній проблемі, набрала матеріал, провела морфологічне дослідження та аналіз отриманих результатів.

Ранняя трабекуляция желудочкового отдела эмбрионального сердца / Машталир М.А., Н.А.Мороз, О.Ю. Потоцкая, Е.А. Шаповал. // Мат-ли ІI наук. конф. “Карповські читання”.- Дніпропетровськ, 2005.- С. 43-45.

Машталір М.А. Розвиток серця мишачих та курячих зародків на кінцевих етапах септації після впливу етанолу // Мат-ли ІII наук. конф. “Карповські читання”.- Дніпропетровськ, 2006.- С. 40.

Машталір М.А. Лектин-гістохімічні властивості клітин ембріонального серця людини протягом 4-10 тижня // Мат-ли наук.-прак. конф. “Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів”.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2006.- С. 83-85.

Машталир М.А. Гистохимические особенности эмбрионального сердца после воздействия тератогенов // Хист.- 2006.- Вип.8.- С.129.

АНОТАЦІЯ

Машталір М.А. Морфогенез серця при ураженні нервового гребеня етанолом та ретиноєвою кислотою.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія.- Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.

Дисертація присвячена з'ясуванню механізмів морфогенезу вад розвитку серця, обумовлених дією етанолу та ретиноєвої кислоти. Вивчені морфологічні перебудови, що призводять до формування вад серця в експериментальних моделях з використанням етанолу та ретиноєвої кислоти. Кількісно оцінені структурні зміни в різних відділах серця - передсердях та шлуночках, міжшлуночковій і міжпередсердній перегородках, атріо-вентрикулярному каналі, конусно-стовбуровому відділі та клапанах серця - при формуванні вад розвитку серця в моделях, що відтворюють ураження нервового гребеня. Зіставлені механізми аномального морфогенезу в різних моделях. Проведена тривимірна реконструкція нормально та аномально розвинутих ділянок серця зародків курки та миші; отримані просторові уявлення про етапи формування різних вад серця, що викликані ушкодженням нервового гребеня. Проведені зіставлення нормального кардіогенезу серця експериментальних тварин і людини. Визначені механізми аномального розвитку серця після дії етанолу та ретиноєвої кислоти, які пов'язані з похідними нервового гребеня.

Ключові слова: серце, кардіогенез, нервовий гребінь, ретиноєва кислота, етанол, серцеві вади.

АННОТАЦИЯ

Машталир М.А. Морфогенез сердца при поражении нервного гребня этанолом и ретиноевой кислотой.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия.- Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2006.

Диссертация посвящена выяснению механизмов морфогенеза пороков развития сердца, обусловленных воздействием этанола и ретиноевой кислоты. Изучены морфологические преобразования, приводящие к формированию пороков сердца в экспериментальных моделях с использованием этанола и ретиноевой кислоты. Количественно оценены структурные сдвиги в различных отделах сердца - предсердиях и желудочках, межжелудочковой и межпредсердной перегородках, атрио-вентрикулярном канале, конусно-стволовом отделе и клапанах сердца - при формировании пороков развития сердца в моделях, которые воссоздают поражение нервного гребня. Сопоставлены механизмы аномального морфогенеза в разных моделях. Проведена трехмерная компьютерная реконструкция нормально и аномально развивающихся участков сердца зародышей курицы и мыши; получены пространственные представления об этапах формирования разных пороков сердца, вызванных повреждением нервного гребня. Проведено уточнение данных относительно нормального и аномального морфогенеза критических областей сердца, ответственных за формирование пороков, а также получены новые сведения об их вкладе в аномальный кардиогенез.

Показано, что основными нарушениями развития сердца являются задержка конвергенции концов сердца, нарушения в характере трабекуляции желудочков, угнетение пролиферации кардиомиоцитов и мезенхимных клеток, задержка эпителио-мезенхимной трансформации. Наибольшие повреждения испытывают мезенхимная часть межпредсердной перегородки, подушки атриовентрикулярного канала, гребни конусно-стволового отдела. Центральным механизмом формирования аномалий указанных структур является угнетение синтеза внеклеточного матрикса, сопровождающееся изменением его состава за счет снижения секреции гликозаминогликанов и их аномального распределения. Участие нервного гребня в формировании пороков развития сердца после действия этанола и ретиноевой кислоты обусловлено ограничением миграции плотной мезенхимы, развивающейся из нервного гребня, от жаберных дуг к конусно-стволовому отделу, задержкой вследствие этого образования перегородки ствола, снижением интенсивности апоптотических процессов в конусно-стволовом отделе сердца, миокарде и мезенхиме атрио-вентрикулярного канала, местах формирования проводящей системы сердца, дилатацией сердечных камер, а также значительной долей дефекта межжелудочковой перегородки, декстрапозиции аорты, двойного выпускного тракта правого желудочка в спектре пороков.

Установлено, что сердце человека по последовательности событий на протяжении периода септации сердца, а именно по началу трабекуляции и формирования межжелудочковой перегородки, перегородки ствола и атрио-вентрикулярной перегородки, а также по морфологическим особенностям миграции плотной мезенхимы, происходящей из нервного гребня, и апоптотическим процессам, имеет существенное сходство с сердцем мыши. В нормальном развитии сердца курицы и мыши существует период, когда лектингистохимические свойства клеток сердца изменяются в сторону интенсивного повышения зрелости. У куриных зародышей это происходит на 8 сутки инкубации, у мышиных - на 12 сутки эмбриогенеза. В развитии сердца человека лектингистохимические свойства клеток изменяются в сторону повышения зрелости на 10 неделю пренатального онтогенеза, что является более поздним событием по отношению к кардиогенезу изученных экспериментальных животных. В этот период формируются отличия в составе гликопротеидов начальных отделов аорты и легочного ствола.

В работе проведено сопоставление нормального кардиогенеза сердца экспериментальных животных и человека. Определены механизмы аномального развития сердца после действия этанола и ретиноевой кислоты, связанные с производными нервного гребня.

Ключевые слова: сердце, кардиогенез, нервный гребень, ретиноевая кислота, этанол, сердечные пороки.

ANNOTATION

Mashtalir M.A. The heart morphogenesis after altering of the neural crest by ethanol and retinoic acid.- Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of Doctor of Medical Sciences on the speciality 14.03.01 - normal anatomy.- Kharkov State Medical University MPH of Ukraine, Kharkov, 2006.

The dissertation is dedicated to the elucidation of mechanisms of heart defects after ethanol and retinoic acid treatment. The morphological transformations resulting in forming of abnormal heart in experimental models with the use of ethanol and retinoic acid are studied. It has been made the quantitative estimation of structural changes in different departments of the heart - auricles and ventricles, interventricular and interatrial septum, atrio-ventricular canal, cono-truncal part and heart valves during the abnormal heart development in the models which recreate the altering of neural crest. The mechanisms of anomalous morphogenesis in different models are compared. The three-dimensional reconstruction of normal and abnormal areas of heart of chick and mice embryos was made; the spatial pictures of stages of heart defects forming caused by the damage of neural crest are received. Thе сomparison of normal cardiogenesis of experimental animals and man was made. The mechanisms of anomalous development of heart after ethanol and retinoic acid treatment, related to derivatives of neural crest were determined.

Keywords: heart, cardiogenesis, neural crest, retinoic acid, ethanol, heart defects.

Размещено на Allbest.ru