Фітотерапія бронхіальної астми

Материнка звичайна містить ефірну олію (близько 1,5%), до складу якої входить тимон (близько 50%), карвакрон (близько 20%), цимон, туйон дипентен, сесквітерпени (12,5%, ), вільні спирти (15,4%), дубильні речовини, аскорбінову кислоту (листки - 565 мг%, стебла - 58 мг%), жирну олію (близько 28%).

Застосування. Відвар рослини застосовують при хворобах дихальних шляхів - як відхаркувальний засіб, її препарати вживають при застуді, запальних хворобах горла.

З материнки готують чай. При цьому на 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку квіток та листків рослини і настоюють 20 хвилин. П'ють 1-2 склянки настою протягом дня, ковтками -- при хворобах горла. При коклюші настоюють 1 столову ложку суміші трави материнки звичайної (10 г), листків меліси лікарської та трави маренки запашної (по 20 г), листків суниць лісових (ЗО г) на 300 мг окропу, проціджують і п'ють по 1/2 склянки 3 рази на день.

У випадку гострого чи загострення хронічного бронхіту настій 1 столової ложки трави материнки-звичайної на 1 склянці окропу п'ють по 1 столовій ложці 3-4 рази на день як відхаркувальний засіб. З цією ж метою настоюють 15 хвилин 2 столові ложки суміші материнки (1 столова ложка), підбілу звичайного (2 столові ложки), кореня алтеї лікарської (2 столові ложки) на 1 склянці окропу. Настій п'ють теплим по 1/2 склянки 3-4 рази на день.

2.8 Осика -- Populus tremula L

Родина Вербові - Salicaceae

Дерево заввишки 20-30 м з округлою кроною та циліндричним стовбуром. Старі дерева знизу мають темно-чррну кору з глибокими тріщинами, молоді пагони бурі. Бруньки коричневі, клейкі. Листки червоні, округлі: зверху зелені, зісподу - сизуваті. Квітки - роздільностатеві, рослина дводомна. Тичинкові сережки пониклі, темно-пурпурові, а маточкові - тонші й менш яскраві. Плід - коробочка.

Сировина та хімічний склад. Для медичного використання заготовляють бруньки та листки осики, але основною лікувальною сировиною є бруньки, їх зривають у березні або на початку квітня, коли вони ледь набубнявіли, але ще не почали розпускатися. Сушать у теплих добре провітрюваних приміщеннях, розстеляючи тонким шаром. Зберігають у герметичній тарі. Листки збирають у травні - червні.

У бруньках та листках осики знайдено глікозиди поплін і саліцин, дубильні речовини, органічні кислоти. У бруньках виявлено летку олію, гіркі сполуки. Листки осики містять протеїн (12%), клітковину (21-24%), солі кальцію, фосфору, а також марганець, калій, натрій, магній, сірку, кремній. У свіжих листках знайдено аскорбінову кислоту (222 225 мг/100г), каротин.

Застосування. Препарати осики здавна використовують у народній медицині при лікуванні хвороб застудного походження як бактерицидний, жаропонижуючий та потогінний засіб. При цьому беруть 1 столову ложку бруньок, заливають 1 склянкою води, кип'ятять 10 хв. й настоюють 1 год. Використовують настій для полоскання горла при ангіні.

Слід готувати настойку, яку використовують для інгаляції при затяжному бронхіті, брохоектатичній хворобі, затяжній пневмонії. Для цього 20% настойку свіжих бруньок осики розводять на 40% спирті. Чергують такі інгаляції з інгаляціями спиртової настойки бруньок тополі чорної та берези бородавчастої. Курс лікування - 1-1,5 міс.

Для лікування трахеїту слід використовувати бруньки осики в поєднанні з коренями вовчуга польового, цикорію дикого, гравілату міського, оману високого у співвідношенні 3:2:2:2:2. Беруть 4 столові ложки суміші, заливають 2 склянками води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. та настоюють 30 хв., вживаючи 2 рази на день.

Розділ 3. Використання фітотерапії при лікуванні бронхіальної астми. Проблеми не виникають, якщо замість, або спільно з лікарськими препаратами застосовувати фітотерапію, тобто лікування травами, яка має тисячолітній досвід лікування багатьох захворювань, зокрема, бронхіальної астми.

За останній час накопичена велика база даних з лікування бронхіальної астми, як у дорослих, так і у дітей. Так, у віці від 0 до 15 років було проліковано 225 дітей, які хворіють на бронхіальну астму. З них, після проведеного курсу фітотерапії практично видужала 123 дитини, відзначається значне поліпшення в 86 випадках. Погіршення відзначалося тільки у двох випадках. В окремих випадках, коли захворювання носить складний, різнобічний характер застосовуються індивідуальні збори, які складаються окремо для кожного пацієнта і застосовуються у вікових дозуваннях.

Значне поліпшення стану пацієнта або навіть повне зникнення всіх симптомів захворювання (задуха, кашель, хрипи, дихальна недостатність) відбувається, як правило, вже на 5-6 день прийому фитосбора.

Однією з частих причин розвитку бронхіальної астми у дітей є стафіллококковой і грибкова інфекція, іноді одержувана ще в пологовому будинку.

У цих випадках додатково і з успіхом застосовуються збори: "Фітостафіллолізін" (збір № 9) і "Фітоміколізін" (збір № 8). На зазначені збори також є патенти. У процесі лікування також застосовуються теплі інгаляції з трав'яних зборів, примочки на грудну клітку, мазі на основі фітосборов.

Ефективним способом лікування бронхіальної астми є застосування нами фітохітодезов (ФГД) - препаратів таблетованій форми, що містить водорозчинну форму хітозану (хітодез) і сухий екстракт збору лікарських рослин.

Ці препарати дозволені до застосування МОЗ РФ, зручні у використанні, ефективні і успішно поєднуються при лікуванні бронхіальної астми з прийомом трав'яних відварів, антиастматичного та інших зборів.

Застосовувані при бронхіальній астмі фітосбори також добре допомагають і при супутніх захворюваннях: атопічний дерматит, полінноз, вазомоторний риніт, екзема, нейродерміт, мікоз та ін

Незважаючи на існування величезної кількості медикаментів для лікування астми, сучасна фармакологія може зняти напад і запалення, але не робить істотного впливу на перебіг хвороби. Тому всім страждаючим бронхіальною астмою можна порадити скористатися рецептами фітотерапії. Кошти на основі лікарських трав не здатні в короткий термін зняти напад задухи, зате при тривалому їх використанні хвороба неодмінно почне відступати, а це головне. Терапія повинна проводитися систематично під час нападу в порядку надання невідкладної допомоги та поза нападу з метою його попередження. Фітотерапевтичні лікування бронхіальної астми впливає в декількох основних напрямках. Перше - це вплив на алергічну природу захворювання і змінений стан вищих відділів центральної нервової системи. Друга необхідна дія - боротьба з інфекцією, і останнє - усунення несприятливо діючих зовнішніх чинників.

Для лікування бронхіальної астми широко застосовується цілий ряд лікарських рослин.

Висновки

1. Незважаючи на бурхливий розвиток хімії та зростання кількості нових, досить ефективних, синтетичних лікарських препаратів, лікарські рослини й надалі залишаються одним з основних джерел одержання лікувальних й профілактичних засобів при захворюваннях різних систем людського організму, зокрема, дихальної системи.

2. Застосування рослин для лікування численних недуг людини почалося із незапам'ятної давнини. Фітотерапія (лікування рослинами) така ж давня, як і історія людської цивілізації. Ще на світанку своєї історії людина збирала і використовувала для лікування деякі рослини. Знання про них поступово нагромаджувалися і передавались усно з покоління в покоління.

На сьогодні в світі для профілактики і лікування використовується близько 3000 речовин, суспензій та препаратів 1/3 яких виробляється з лікарської рослинної сировини.

У Рівненському районі зростає близько 800 видів вищих судинних рослин й серед них лише близько 40 видів у даний час заготовлюється для потреб фармацевтичної галузі, близько 100 видів відомо з джерел народної медицини. Проте, враховуючи тисячолітню історію траволікування на цій території та сприятливість клімату, рельєфу, збереження природних угруповань рослин, можна стверджувати, що рослин з лікувальними властивостями на Рівненшині набагато більше, в тому числі видів, які могли б успішно й ефективно використовуватись для профілактики та лікування хвороб дихальйої системи поряд з тими, які вже давно й успішно застосовуються.

3. Правильно організована і раціонально проведена заготівля дикоростучих лікарських рослин забезпечує зберігання на відповідному рівні запасів їх сировини і в ніякому випадку не повинна вести до зменшення кількості й, тим більше, знищення цінних видів рослин. Лише глибокі знання правил збирання, сушіння та зберігання лікарської сировини можуть забезпечити цей бажаний ефект.

4. У Рівненському районі Рівненської області зростає понад 40 видів рослин, які згідно літературних даних виявляють ту чи іншу фітотерапевтичну дію при лікуванні ними захворювань дихальної системи. Нами було виокремлено 8 найбільш широко вживаних із них в офіційній та народній медицині й проаналізовано їх біологічні особливості, та найбільш ефективні періоди заготівлі лікарської сировини. Серед таких рослин: аніс звичайний - Anisum vulgare Gaertn., бузина чорна - Sambucus nigra L., дивина густоквіткова - Verbascum densiflorum BertoL, копитняк європейський -Asarum europaeum L., липа серцелиста - Tilia cordata Mill., малина - Rubus idaeus L., материнка звичайна - Origanum vulgare L., осика - Populus tremula L.

5. Стан, використання та охорона природних ресурсів у цілому і рослинних ресурсів, зокрема, є одним з головних показників рівня розвитку держави. Україна володіє унікальними природними рослинними ресурсами, однак на порядку денному все гостріше постає питання збалансування використання та відтворення їх природного потенціалу.

Стратегія охорони національних фіторесурсів в Україні базується на дослідженні стану, динаміки ресурсів основних сировинних видів в умовах трансформації природних угруповань в різних регіонах нашої держави, аналізі використання цих ресурсів та удосконаленні системи державного контролю за використанням та охороною фіторесурсів, розробці наукових засад їх використання і відтворення.

В період становлення нормативно-правового регулювання використання національних фіторесурсів при їх експлуатації слід дотримуватись Правил використання та охорони лікарських рослин України.

6. Додатковими та дієвими заходами, щодо охорони видів лікарських рослин в цілому, й тих, котрі виявляють фітотерапевтичний ефект при лікуванні ними органів дихання можна вважати наступні:

- суворо дотримуватися всіх правил й строків заготівлі лікарської рослинної сировини, причому, під контролем досвідчених спеціалістів;

- для розширення сировинної бази організувати заповідні ділянки лікарських рослин у всіх лісництвах області з тим, щоб вони могли пізніше стати масивами експлуатації;

- заборонити масове сінокосіння, випасання овець, худоби, зривання квітів на букети на територіях, де поширені регіонально-рідкісні види лікарських рослин;

- організовувати підсів лікарських рослин (на пустирях, вигонах, балках);

- комітетам з екобезпеки заборонити торгівлю весняними ефемероїдами та лікарськими рослинами на ринках без спеціальних дозволів;

- для збереження запасів лікарських рослин у природних біотопах слід рекомендувати їх до введення у культуру, наприклад, на лікарських городах, у спеціалізованих господарствах, на пришкільних ділянках.

бронхіальний астма ботанічний лікування

Список використаних літературних джерел

1. Болтарева З. Е. Народна медицина українців. -- К.: Наукова думка, 1990. -- 232с.

2. Вісюліна О. Д. Відшукування і вивчення дикоростучих корисних рослин. -- К.: Радянська школа, 1970. -- 140 с.

3. Гарбарець М. О., Западнюк В. Г. Фітотерапія. - К.: Вища школа, 1983. - 317с.

4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. -- К.: Здоров'я, 1978. -- 230 с.

5. Ковалева Н.Г. Лекарсявеннью расгения. - M.: Медицина, 1971. - 350 с.

6. Лікарські рослини: Енциклопедичний словник / Відп. ред. A.M. Гродзінський. -- К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1992. --544 с.

7. Мамчур Ф.І., Гладун Я.Д. Лікарські рослини на присадибній ділянці. -- К.: Урожай, 1989. -- 136с.

8. Мінарченко В.М., Тимченко І.А. Атлас лікарських рослин України (хорологія, ресурси та охорона). -- К.: Фітосоціоцентр, 2002. -- 172 с.

9. Носаль І.М., Носаль М.А. Лікарські рослини та способи їх застосування в народі. -- Житомир: Полісся, 1991. -- 96 с.

10. Попов О.В. Лікарські рослини в народній медицині. -- К.: Здоров'я, 1965. -- 346 с.

Размещено на Allbest.ru