Рання діагностика некротизуючого ентероколіту
Некротизуючий ентероколіт (НЕК) новонароджених (рання діагностика). Причини та фактори виникнення захворювання, його етіологія та патогенез. Клінічна картина НЕК, аналіз його специфічних і неспецифічних симптомів. Методологічні підходи до дослідження.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.02.2017 |
| Размер файла | 349,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
В даній роботі застосовувалися методики креатиніну, білірубіну та сечовини.
2.4.4 Креатинін
Креатинін - кінцевий продукт розпаду креатину, який грає важливу роль в енергетичному обміні м'язової та інших тканин. Креатин синтезується, в основному, в печінці, звідки він з потоком крові поступає в м'язову тканину. Після ряду послідовних біохімічних реакцій креатин перетворюється на креатинін, який вивільняється з міоцитів і кров'ю доставляється в нирки, звідки екскретується разом з сечовиною.
В лужному розчині креатинін утворює с пікріновою кислотою рожево-червоний комплекс, поглинання якого пропорційно концентрації креатиніну в зразках.
Процедура вимірювання
1) Переконатися, що температура кювети складає 37° С.
2) Викликати методику: клавіша Menu, N методики, клавіша Enter
3) Відібрати в пробірку 50 мкл проби 1 і 500 мкл прогрітого робочого реагенту, струснути, відразу ж опустити пробозабірну трубку в пробірку, так щоб її кінчик злегка упирався в дно пробірки, і натиснути клавішу забору проби.
4) Натисніть клавішу Clear 2 рази. Після виходу приладу в основний режим промийте кювету дистильованою водою, і прокачайте через неї повітря протягом 3 сек.
Білірубін
Для знаходження фактора необхідно виміряти оптичну щільність калібратора
білірубіну з набору " Клінітест - Білірубін " або " Клінітест - Білірубін FS " в режимі вимірювання оптичної щільності на приладі " HUMALYZER " (див. інструкцію до " HUMALYZER ") або на іншому фотометричному приладі. Концентрацію калібратора, зазначену на етикетці флакона (*) розділити на отримане значення оптичної щільності. Знайдена величина і є шуканий фактор (див, інструкцію до набору " Клінітест - Білірубін " або " КлініТест-білірубін FS.
Щоразу після отримання нового набору уточніть концентрацію калібратора, зазначену на етикетці флакона.
Приготуйте кофеїновий реагент і діазореагент згідно з інструкцією до набору " КлініТест-Білірубін " і " Клінітест - білірубін". процедура пробоподготовки
Отдозірованние в усі пробірки спочатку проби, потім фізрозчин, кофеїновий реагент і діазореагент:
1 в пробірку з хол. Пробій 1: 50 мкл проби 1 450 мкл фізіологічного розчину
2 в пробірку з пробою 1: 50 мкл проби 1 400мкл кофеїн. р - та 50 мкл діазореагента
3 в пробірку з хол. Пробій 2: 50 мкл проби 2 450 мкл фізраствора
4 в пробірку з пробою 2: 50 мкл проби 2 400мкл кофеїн. р - та 50 мкл діазореагента
5 і т.д.
Перемішати, інкубувати 20 хвилин при 20-25° С.
Висновки до другого розділу
У другому розділі були розглянуті методи,що використовувалися при дослідженні загального та біохімічного показників крові новонароджених.
Новонароджені були поділенні на групи в залежності від стадії НЕК та терміну життя.
Розділ III. Результати дослідження
3.1 Загальна характеристика досліджування новонароджених з НЕК
Згідно з даними КЗ "ДСК МЦМД ім. проф. М.Ф. Руднєва" ДОР" групу дослідження складали 79 новонароджених з НЕК, які знаходились на обстеженні та лікуванні. З них 44 (55,7%) хлопчики та 35 (44,3%) дівчат (мал. 3.1.1). Доношених - 22, що склало 28,9%. У групі доношених дітей середня вага тіла 3570±565г. Недоношених 54 (71,1%), середня вага становила 2087±769 г. з них дітей з дуже низькою масою - 2 (2,6%). Дані приведені на малюнках 3.1-3.2 та в таблиці 3.1
Малюнок 3.1. Відсоткове співвідношення дітей за статтю
Малюнок 3.2. Відсоткове співвідношення терміну гестації
Таблиця 3.1. Середня вага при народженні по терміну гестації (M±m)
|
Термін гестації |
Кількість дітей |
Середня вага при народженні |
|
|
Доношені |
22 |
3570±565 |
|
|
Недоношені |
54 |
2087±769 |
Дослідження кореляційних взаємозв'язків між вагою при народженні та стадією НЕК: з проведених розрахунків по представленим результатам, можна зробити висновок, що існує прямий кореляційний зв'язок, але він дуже слабкий. На це вказує коефіцієнт кореляції, який дорівнює 0.1. Відповідно, чим важча стадія НЕК, тим нижча маса при народженні (мал.3.3)
Малюнок 3.3. Кореляційний зв'язок між вагою при народженні та стадією НЕК
3.2 Аналіз клінічних показників крові
Перейдемо до аналізу лабораторних показників.
Падіння кількості тромбоцитів нижче 180*109 /л називають тромбоцитопенією,що може призвести до критичного стану хворого. Тромбоцитопенія може бути реакцією на грамнегативні мікроорганізми. Раптове зниження тромбоцитів при загальній негативній динаміці стану пацієнта протягом 6-8 годин відповідає розвитку некрозу кишечника.
Тромбоцитопенія один із первинних маркерів септичних захворювань. Оскільки НЕК - це запальне захворювання, то розглянемо частоту тромбоцитопенії в залежності від стадії НЕК. Для того, щоб розрахувати частоту тромбоцитопенії, рівень тромбоцитів було розподілено на три підгрупи. В першій групі було 2%, які мали рівень тромбоцитів ?30*109 /л. Така тромбоцитопенія призводить до спонтанного ургентного стану. Зі зниженням тромбоцитів менше 80*109/л, зустрічається у 14% дітей. У 19% дітей, число тромбоцитів у периферичній крові більше 80*109/л, але менше 180*109/л.
Таблиця 3.2. Частота тромбоцитів у новонароджених з НЕК
|
Клінічна група |
Рівень тромбоцитопенії |
Кількість дітей |
всього |
|||
|
абсолютне |
% |
Абсол. |
% |
|||
|
Група №1 |
?30 |
1 |
1,6 |
62 |
81,6 |
|
|
30?n?80 |
9 |
14,5 |
||||
|
80?n?180 |
12 |
19,4 |
||||
|
180 ? |
40 |
64,5 |
||||
|
Група №2 |
?30 |
2 |
14,3 |
14 |
18,4 |
|
|
30?n?80 |
1 |
7,1 |
||||
|
80?n?180 |
4 |
28,6 |
||||
|
180 ? |
7 |
50 |
Порівняльний аналіз загального аналізу крові дітей першої та другої групи при вступі до стаціонару виявив достовірні відмінності за даними показниками, відмінності були виявленні в показниках гемоглобіну між першою групою недоношених (168±32) і другою групою недоношених (156±22) на 1 - 5-ту добу життя новонародженого. Рівні еритроцитів та лейкоцитів достовірно не відрізнялись своїми значеннями.
Залежно від стадії НЕК була виявлена тенденція до зниження рівня тромбоцитів. З цього робимо висновок, що чим важча стадія, тим відповідно зменшувалися показники тромбоцитів (від 227±171*109 до 172±106*109) в першій та другій групах доношених (від 245±145*109 до 197±122*109) та недоношених. Розрахунки середніх значень клінічних показників крові представленні таблиці 3.3.
Таблиця 3.3. Середнє значення клінічних показників крові дітей першої та другої групи за час вступу до стаціонару, (M±m)
|
Показники |
Группа 1 (n61) |
Группа 2 (n18) |
Критерий Стьюдента |
||||
|
Донош. |
Недоношен. |
Донош. |
Недонош. |
Группа 1 |
Группа 2 |
||
|
Гемоглобин |
161±25 |
168±32 |
170±20 |
156±22 |
0.2 |
0.1 |
|
|
Эритроциты |
5±1 |
5±1 |
5,37±1 |
5±1 |
0.4 |
0.0 |
|
|
Лейкоциты |
12±5 |
12±6 |
10,5±4 |
11±7 |
0.4 |
0.4 |
|
|
Тромбоциты |
227±171 |
245±145 |
172±106 |
197±122 |
0.3 |
0.3 |
Порівняльний аналіз на другий тиждень життя виявив достовірні відмінності між показниками лейкоцитів. Так, середній показник лейкоцитів був достовірно нижчим у другій групі новонароджених. Показник в цій групі становив 6,75±4109 /л у доношених та 9±3109 /л в недоношених, тоді як в першій групі-13±10 109 /л доношених та 10±6 109 /л недоношених. Також достовірно відрізнялися показники тромбоцитів між першою та другою групою. Була виявлена тенденція до зниження показника тромбоцитів на другому тижні життя в другій групі, що свідчило про наявність геморагічного синдрому та збільшення кровотечі. Розрахунки представленні в таблиці 3.4
Таблиця 3.4. Середнє значення клінічних показників крові дітей першої та другої групи на другому тижні життя (M±m)
|
Показники |
Группа 1 (n61) |
Группа 2 (n18) |
Критерий Стьюдента |
||||
|
Донош. |
Недоношен. |
Донош. |
Недонош. |
Группа 1 |
Группа 2 |
||
|
Гемоглобин |
146±16 |
140±30 |
164±51 |
142±33 |
0.4 |
0.2 |
|
|
Эритроциты |
4±1 |
4±1 |
5,15±1 |
5±1 |
0.5 |
0.3 |
|
|
Лейкоциты |
13±10 |
10±6 |
6,75±4 |
9±3 |
0.3 |
0.2 |
|
|
Тромбоциты |
200±125 |
198±89 |
57±28 |
120±75 |
0.4 |
0.3 |
Порівняльний аналіз середніх значень загального аналізу крові на третьму тижні значних достовірних відмінностей між показниками першої та другої групи не виявив. Так, значення гемоглобіну, еритроцитів та лейкоцитів між групами майже не відрізнялись. Але на третьому тижні життя рівень тромбоцитів на відміну від другого тижня збільшився. Така тенденція свідчить про задовільний стан новонародженого на даному етапі життєдіяльності. Розрахунки представленні в табл. 3.5
Таблиця 3.5. Середнє значення клінічних показників крові дітей першої та другої групи на третьому тижні життя (M±m)
|
Показники |
Группа 1 (n61) |
Группа 2 (n18) |
Критерий Стьюдента |
||||
|
Р=2 |
Р=2.1 |
||||||
|
Донош. |
Недоношен. |
Донош. |
Недонош. |
Группа 1 |
Группа 2 |
||
|
Гемоглобин |
130±16 |
139±30 |
155±3 |
117±12 |
0.2 |
0.0 |
|
|
Эритроциты |
4,3±1 |
5±1 |
5,15±1 |
5±1 |
0.2 |
0.0 |
|
|
Лейкоциты |
6,8±1 |
10±5 |
6,75±0 |
11±9 |
0.1 |
0.3 |
|
|
Тромбоциты |
251±52 |
185±96 |
202±128 |
269±101 |
0.1 |
0.3 |
На момент виписки дані загального аналізу в обох групах відповідали нормальним параметрам незалежно від стадії НЕК і терміну гестації.
Таблиця 3.6. Середнє значення клінічних показників крові дітей першої та другої групи на момент виписки (M±m)
|
Показники |
Группа 1 (n61) |
Группа 2 (n18) |
Критерий Стьюдента |
||||
|
Донош. |
Недоношен. |
Донош. |
Недонош. |
Группа 1 |
Группа 2 |
||
|
Гемоглобин |
138±16 |
128±30 |
131±15 |
120±16 |
0.1 |
0.1 |
|
|
Эритроциты |
4,±1 |
4±1 |
4.2±1 |
4±1 |
0.1 |
0.2 |
|
|
Лейкоциты |
7±1 |
8±2 |
7,0±1 |
7±2 |
0.0 |
0.4 |
|
|
Тромбоциты |
317±105 |
293±115 |
312±86 |
244±75 |
0.2 |
0.1 |
3.3 Результати другого етапу досліджень
Наступним завданням нашої дипломної роботи було порівняння показників біохімічного дослідження, а саме креатиніну, білірубіну і його фракцій та сечовини новонароджених з захворюванням на НЕК в залежності від стадій хвороби на момент госпіталізації та виписки.
Для оцінювання функції нирок використовується визначення креатиніну та сечовини.
Порівняльний аналіз показників біохімічного аналізу крові дітей першої та другої групи розділених за терміном гестації та стадією НЕК достовірних відмінностей не виявив. У всіх хворих коливання креатиніну та сечовини не виходили за межі нормальних показників. Розрахунки представленні у таблиці 3.7
Таблиця 3.7. Середнє значення креатиніну та сечовини першої та другої групи на момент госпіталізації та виписки (M±m)
|
Клінічна група |
Термін гестації |
Креатінін |
Сечовина |
Критерій Стьюдента |
||||
|
1-5 доб |
Випис |
1-5 доб |
Випис |
Криатинін |
Сечовиа |
1-5 доб |
Випис |
|
|
Недоношені |
97±36 |
76±16 |
4±3 |
4±1 |
0.01 |
0.3 |
||
|
Група №2 (15) |
донош |
110±43 |
100±22 |
4,7±1 |
4,4±1 |
0.4 |
0.3 |
|
|
Недоношені |
108±48 |
77±2 |
3±1 |
4±2 |
0.1 |
0.1 |
Значущу роль в обмінних процесах білірубіну відіграє такий орган, як печінка. При підвищенні пігменту біллірубіну в крові може початися жовтяниця. У новонароджених з некротизуючим ентероколітом не характеризуються функции нирок та печінки.
Отже, порівняльний аналіз показників білірубіну та його фракцій у дітей першої та другої групи, розділених за терміном гестації та стадією НЕК достовірних відмінностей не виявив. У всіх хворих коливання білірубіну та його фракцій за межі нормальних показників не виходили. Розрахунки представленні у таблиці 3.8.
Таблиця 3.8. Середнє значення показників білірубіну крові дітей першої та другої групи на момент вступу та виписки (M±m)
|
Клінічна група |
Термін гестації |
Білірубін |
Критерій Стьюдента |
|||||
|
Общ. |
Прямой |
|||||||
|
1-5 доба |
виписка |
1-5 доба |
Випис |
Білірубін |
||||
|
Общ. |
Пр. |
|||||||
|
Група №1 (n60) |
Донош |
197±86 |
113±60 |
26±25 |
19±6 |
0,0 |
0,2 |
|
|
Недонош |
171±101 |
104±73 |
25±25 |
32±50 |
0.01 |
0.3 |
||
|
Група №2 (15) |
донош |
150±89 |
105±11 |
11±7 |
16±16 |
0.3 |
0.3 |
|
|
Недонош |
182±140 |
67±41 |
20±15 |
11±6 |
0.0 |
0.1 |
Висновки до третього розділу
Нами установлена дуже слабка пряма кореляційна залежність (r=0,1,p>0,05) між вагою при народженні та стадією НЕК. А також достовірних відмінностей загального та біохімічного аналізу крові в залежності від ст. НЕК виявлено не було.
Висновки
НЕК - важке захворювання періоду новонародженості, що має високу летальність, особливо у недоношених дітей з низькою і екстремально низькою масою тіла. Діагностика НЕК залишається актуальною проблемою неонатології, оскільки кожен рік підвищується кількість передчасно народжених дітей та новонароджених з низькою масою тіла, які є основною групою ризику щодо розвитку НЕК.
Досліджуючи лабораторні показники ми вирішили ті завдання, які були поставленні на початку: з'ясували деякі клінічні особливості ентероколіту новонароджених; визначили наявність або відсутність показників загального та біохімічного аналізу від стадії НЕК.
На основі розглянутих методів, що використовувалися при дослідженні загальних та біохімічних показників крові новонароджених та в залежності від стадії НЕК та терміну життя новонародженні були поділені на группи.
У результаті всіх проведених досліджень можна зробити висновки що: некротизуючий ентероколіт частіше зустрічається у недоношених новонароджених чим у доношених. Чим нижча маса, тим важча стадія НЕК.
Порівнявши та проаналізувавши лабораторні показники дітей першої та другої групи в залежності від стадії НЕК та терміну гестації достовірних відмінностей загального та біохімічного аналізу крові майже виявлено не було.
Щодо змін показників загального аналізу в залежності від терміну життя було відзначене зниження лейкоцитів на протязі другого тижня життя. Так, середній показник лейкоцитів був достовірно нижчим у другій групі новонароджених.
Слід звернути увагу на частоту тромбоцитопенї. Гострий пребіг НЕК частіше асоціюється з тромбоцитопенією (<100 10*9/л), що свідчить про несприятливий прогноз і результат перебігу НЕК. З наших досліджень можна зробити висновки,що більшість тромбоцитопеній зустрічалась в пешій групі (81,6%)
Незважаючи на велику кількість методів діагностики, НЕК залишається невідпрацьованим питанням ранньої діагностики, а також широкого використання лабораторних методів.
Список використаної літератури
1. Абдуллін І.М. Мікробіоценоз кишечника і стан киснезалежного метаболізму нейтрофілів у недоношених дітей з неонатальної інфекцією. Дисс. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук; КГМА. - Казань, 2000. - 132 с.
2. Арапова А.В., Ольхова Є.Б., Щітінін В. Є. Виразково - некротичний єнтероколіт у новонароджених // Дет. хір. - 2003. - №1. - С.11-15
3. Аряєв М.Л., 2003; Караваєва С.А., 2003; Wood B. P., +2005
4. Бережній В.В., Крамар С.О., Шунько Є. Є., Мартинюк В.Ю. та ін. Мікроекологічні Порушення у дітей та сучасні можливості підвищення ефективності їхньої корекції: Метод. Ре1ком. - К., 2003. - 32 с.
5. Гаймоленко С.Г. Некротический энтероколит новорожденных: этиопатогенез, классификация, клиника, діагностика. / С.Г. Гаймоленко, С.Л. Дручкова. // Забайкальский медицинский журнал. - 2014. T.1. C.13-22.
6. Головко О.К., Левицька Є.М., Лінчевський Г.Л. Особливості ведення новонароджених з некротизуючим ентероколітом // Архів клінічної та експериментальної медицини. - Т.11, № 2. - 2002. - С.241-244.
7. Горбатюк О.М. Визначення лікувальної тактики при некротичному ентероколіті у новонароджених за даними інструментальних методів дослідження / О.М. Горбатюк, Г.В. Недавній, І. О Стадник // Ж. неонаталогії, перінатологія. - 2012 С.54-59.
8. Герасимов І.Г., Ігнатов Д.Ю., Котельницький М.А. Особливості відновлення нітросього тетрозолію нейтрофілами людини. Вплив pH // Цитологія. - 2005. - Т.47, № 6. - С.549-553
9. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основи загальної патофізіології. - СПб.: ЕЛБІ - СПб, 1999. - 618 с.
10. Змушко Є.І., Білозеров Є.С., Мітін Ю.А. Клінічна імунологія. - СПб.: Питер, 2001. - 576 с.
11. Іванов В.В., Чевжік В.П., Черпалюк Е.А. Оперативна тактика при лікуванні ентероколіту у новонароджених // Дитяча хірургія. - 2003. - № 6. - С.25-27.
12. Караваєва С.А. Діагностика та особливості клінічного перебігу некротичного ентероколіту у дітей // Вісник хірургії. - 2002. - Т.161, № 4. - С.41-46.
13. Караваева С.А. Хірургічне лікування некротичного ентероколіту: автореф. дис. Д-ра мед. наук / С.А. Караваєва. - СПб.: СПбМАПО, 2002. - Режим доступу: (http://medical-diss.com/medicina/hirurgicheskoe-lechenie-nekroticheskogo-enterokolita#ixzz32iA8ns3u)
14. Красовская Т.В., Кобзева Т.Н. Діагностика і інтенсивна терапія в хірургії новонароджених. - М.: видавець Мокеев, 2001. - С.23-28.
15. Линчевский Г.Л. Некротический энтероколит / Г.Л. Линчевский, О.К. Головко, О.В. Воробьёва // Здоровье ребенка. - 2007. - № 1 (4). - Режим доступа: (http://www.mif-ua.com/archive/article/816)
16. Любіменко В.А., Баїра В.Г., Горелик К.Д. та ін. Парентеральне і зондове харчування в неонатальній хірургії // Педіатрія. - №3. - 2001. - С.103-105.
17. Мальцев С.В., Шакірова Е.М. // До дискусії про сепсисі. - Педіатрія, 2003. - № 3 - С.57-58.
18. Минаев С.В. Oптимизация лечебного подхода у новорожденных с некротизирующим энтероколитом. / С.В. Минаев, Е.А. Товкань, А.В. Качанов, А.В. Исаева. // Mедицинский вестник Cеверного Kавказа. - 2013. - T.8. № 3. - C.30-34.
19. Неонатологія: національне керівництво. Автори: А.Г. Антонов, Арестова М.М., Байбарін. С.511-516
20. Посiбнiк з неонатологiї: Пер. з англ. / За ред. Джона Клоертi, Енн Старк. - К.: Фонд допомоги дiтям Чорнобиля, 2002. - 772 с
21. Посiбнiк з неонатологiї / Под ред. Джона Клоертi, Енн Старк: Пер. з англ. - К: Фонд допомоги дiтям Чорнобиля, 2002. - С.609-615
22. Практичний посібник з неонатології: Пер. з англ. / Под ред. Езутагана, Добрянський. - Львів; Дейтройт, 2002. - 342 с
23. Пулін А.М. Виразково - некротичний ентероколіт новонароджених // Світ медицини. - 2000. - № 9-10. - С.34-36.
24. Подкалесов В.В. Гемодинамічні механізми патогенезу виразково-некротичного ентероколіту у новонароджених / В.В. Подкалесов, Н.В. Протопопова, А.В. Підкалес // Питання діагностики в педіатрії. - 2009. - Т.1., №6. - С.53-58.
25. Сітко Л.А., Чернишов А.К., Торопченко В.М., Мандрик Т.М., Шлякіна І.Ф. Критерії тяжкості та прогнозу некротизуючого ентероколіту у новонароджених // Дитяча хірургія. - 2003. - № 6. - С.46-48.
26. Третьякова І. Є., Долгушин І.І., Коробейникова Е.Н., Кудревич Ю.В., Ільїних Є.І. Порівняльна характеристика секреторних продуктів нейтрофілів, отриманих різними способами активації клітин // Медична імунологія. - 2003. - Т.5, № 1-2. - С.117 120.
27. Хан Е.Р., Сенцова Т.Б. Особливості іммуномікробіологічних факторів у новонароджених дітей при перинатальній патології // Російський педіатричний журнал. - 2000. - № 2. - С.7-10.
28. Шабалов Н.П. Неонатологія: Навчальний посібник. - М., 2006. - Т.2. - С.345-355.
29. Шабалов Н.П. Неонатологія: Навчальний посібник: У 2 т. - М.: МЕДпресс, 2006
31. Шабалов Н.П. Неонатологія: Навчальний посібник. - М., 2006. - Т.2. - С.345-355.
32. Шаповалова В.В. Некротичний ентероколіт у новонароджених: стадіювання за даними променевих методів дослідження. / В.В. Шаповалова, М.О. Бортний. // Променева діагностика, променева терапія. Дит. радіол. - 2014. - Т.3. - С.31-36.
33. Шунько Є.Є., Янковський Д.С., Димент Г.С. та ін. Новий погляд на формування ендомікроекологіческого статусу новонароджених дітей // Журнал практичного лікаря. - 2003. - № 1. - С.54-61.
34. Caplan M.S., MacKendrick W. Necrotizing enterocolitis: a review of pathogenetic mechanisms and implications for prevention // Pediatr. Pathol. - 1993. - V.13, № 3. - P.357 369.
35. Caplan M.S., Jilling T. The pathophysiology of necrotizing enterocolitis // Semin. Pediatr. Surg. - 2005. - V.14, № 3. - P.166-171.
36. Hsueh W., Caplan M.S., Qu X.W. Links Neonatal necrotizing enterocolitis: clinical considerations and pathogenetic concepts // Pediatr. Dev. Pathol. - 2003. - V.6, № 1. - P.6-23.
37. Holman R.C., Stoll B. J., Curns A. T. et al. Necrotising enterocolitis hospitalisations among neonates in the United States // Pediatr. Perinat. Epidemiol. - 2006. - Vol. 20. - P.498-506.
38. Henry M.C., 2005; Stevenson D. K., +2006
39. Lee J.S., Polin R.A. Treatment and prevention of necrotizing enterocolitis // Semin. Neonatol. - 2003. - V.8, № 6. - P.449-459.
39. M а cHowat J., Kell P.J., O'Neill H.B., Creer M.H. Endothelial cell PAF synthesis following thrombin stimulation utilizes Ca 2+ - independent phospholipase A 2 // Biochemistry. - 2001. - V.40, № 49. - P.14921-14931.
40. Walsh M.C., Kliegman R.M. and Fanaroff A. A.: Nekrotizing Entercolitis: A practitioners perspective. Pediatr. Rev.9: 225, 1988.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика захворювань сечовидільної системи. Особливості анатомії нирок. Поширеність захворюваності на гломерулонефрит, роль стрептокока в його ґенезі. Основні причини виникнення набряків.
презентация [7,0 M], добавлен 10.12.2014Туберкульоз як інфекційне захворювання, його характеристика, етіологія та патогенез. Шляхи розповсюдження та передачі захворювання, його небезпечність для життя людини. Діагностика та лікування кістково-суглобового туберкульозу, фізична реабілітація.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 28.12.2009Проблема патогенезу, ранньої діагностики та своєчасного лікування пневмонії. Етіологічні фактори. Формування гострої пневмонії. Стан неспецифічних та специфічних клітинних та гуморальних механізмів пошкодження та захисту в різні періоди захворювання.
автореферат [103,4 K], добавлен 26.01.2009Причини виникнення імунодефіцитів в онкології. Молекулярно-генетичні причини виникнення захворювання. Клінічна картина імунодефіциту. Методи, схеми і засоби його корекції, лікування та профілактики. Застосування імуномодуляторів при імунодефіцитах.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 26.11.2013Клінічна картина та діагностика катаральної, лакунарної і фолікулярної ангіни. Етіологія та патогенез захворювання. Медикаментозна терапія синтетичними, напівсинтетичними та мікробіологічними препаратами. Досвід народної медицини при лікування ангіни.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 17.11.2014Загальна характеристика, симптоми та клінічна картина ракових новоутворень в ротовій порожнині, головні причини її виникнення та етапи розвитку. Передракові стани та факультативні захворювання. Типи ракових утворень та принципи їх лікування, діагностика.
презентация [1,0 M], добавлен 13.01.2012Опис хронічного рецидивуючого аутоімунного захворювання, яке характеризується розвитком прогресуючої слабкості і швидкої стомлюваності мускулатури. Етіологія, патогенез, клінічна картина та діагностика міастенії. Показання до хірургічного лікування.
презентация [1,4 M], добавлен 11.03.2014Поняття та головні причини синдрому діабетичної стопи як специфічного симптомокомплекса ураження стоп при цукровому діабеті. Етіологія та патогенез даного захворювання, принципи його діагностики, етіологія та патогенез, лікування та профілактика.
контрольная работа [1,6 M], добавлен 12.05.2014Поняття раку піхви як злоякісного захворювання жіночої статевої сфери. Фактори патогенезу раку піхви. Середній вік хворих на плоскоклітинний рак вульви. Прихований перебіг захворювання, його основні симптоми. Стадіювання раку піхви, його діагностика.
презентация [4,5 M], добавлен 16.06.2016Характеристика й етіологія лейкозу. Фактори ризику розвитку лейкемії, патогенез, клінічна картина. Методика виготовлення гістопрепаратів кісткового мозку. Метод фарбування тканин гематоксилін-еозином й гістопрепаратів Романовського-Гімза, оцінка зразків.
отчет по практике [7,2 M], добавлен 17.02.2015Виникнення генітальної герпетичної інфекції, симптоми та причини захворювання. Аналіз фармакологічної дії сучасного арсеналу лікарських препаратів протигерпетичної спрямованості. Підвищення рівня діагностики та ефективності лікування і профілактики.
автореферат [38,1 K], добавлен 12.03.2009Народжуваність як основний показник демографічної ситуації. Вроджені патології у немовлят: причини виникнення, симптоми, діагностика. Екологічно-санітарний стан як фактор впливу на внутрішньоутробний розвиток плоду. Лікування ВВР у новонароджених дітей.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 30.09.2014Етіологія та патогенез ехінококоза нирки. Поширення захворювання серед жителів сільської місцевості 20-40 років. Збудник - стрічковий гельмінт, джерело зараження - домашні тварини. Життєвий цикл ехінокока. Клінічна картина та особливості діагностики.
презентация [1,5 M], добавлен 05.05.2019Потреба дитячого організму у вітамінах. Екзогенний (аліментарний) і ендогенний (внутрішній) гіповітаміноз, фактори його виникнення. Клінічна картина гіповітамінозів, що супроводжується неспецифічними клінічними проявами. Джерела вітамінів групи В.
презентация [5,1 M], добавлен 18.11.2014Клінічний аналіз крові - кількісне та якісне дослідження елементів, формуючих кров; діагностика захворювань та подальший моніторинг на фоні медикаментозної терапії. Фактори впливу на показники аналізу крові. Показання та підготовка до дослідження.
презентация [896,7 K], добавлен 10.10.2013Патоморфологія остеоми, остеохондроми, хондроми, солітарної кісткової кісти, хрящової екзостози, остеобластокластоми - доброякісних пухлин кісток. Причини виникнення захворювань, їх клінічна картина, протікання, діагностика, методи лікування і прогноз.
реферат [13,9 K], добавлен 08.04.2011Рання діагностика та вторинна профілактика раку грудної залози у закладах загальної лікувальної мережі шляхом організації мамологічної служби в поліклініці міської лікарні. Алгоритм селективного скринінгу жінок на виявлення захворювань грудних залоз.
автореферат [81,7 K], добавлен 04.04.2009Епідеміологія хвороби Альцгеймера (сенільної деменції Альцгеймерівського типу). Стадії розвитку захворювання, прогресуюча картина когнітивних і функціональних порушень. Клінічна діагностика захворювання. Фармакотерапія та профілактика хвороби Альцгеймера.
презентация [1,2 M], добавлен 08.06.2019Системна склеродермія як хронічне системне сполучно-тканинно-судинне полісиндромне захворювання. Етіологія, патогенез захворювання. Перебіг різних форм склеродермії. Діагностування хронічного захворювання, прогноз. Головні програми благодійних фондів.
презентация [846,7 K], добавлен 13.02.2016Етіологія кору - гострого антропонозного висококонтагіозного вірусного захворювання. Вірусна природа збудника кору. Передумовами інфікування та захворювання дітей у перші роки життя. Механізми передавання, діагностика, лікування та профілактика кору.
презентация [1,2 M], добавлен 13.01.2016
