Главная Коллекция "Revolution" Медицина Статевий розвиток в періодах пубертатному, статевої зрілості та інволюційному

Статевий розвиток в періодах пубертатному, статевої зрілості та інволюційному

Особливості сексуальності пубертатного періоду та в юнацькі роки. Статеве дозрівання дівчат та хлопчиків. Роль гормонів, статева ідентифікація. Психосоціальний розвиток особистості у пубертатному періоді за Е.-Г. Еріксоном. Міжстатеві сексуальні стосунки.

Рубрика Медицина
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 20.08.2017
Размер файла 115,9 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

27

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Статевий розвиток в періодах пубертатному, статевої зрілості та інволюційному

Зміст

  • Особливості сексуальності пубертатного періоду (12-17 років)
  • Статеве дозрівання дівчат
  • Статеве дозрівання хлопчиків
  • Роль гормонів у статевому дозріванні
  • Психосоціальний розвиток особистості у пубертатному періоді за Е. - Г. Еріксоном
  • Статева ідентифікація у пубертатному періоді
  • Психологічні аспекти сексуальності у пубертатному періоді
  • Сексуальні фантазії та мастурбації у пубертатному періоді
  • Міжстатеві сексуальні стосунки у пубертатному періоді
  • Період статевої зрілості (18-55 років)
  • Психосоціальний розвиток особистості у період статевої зрілості за Е. - Г. Еріксоном
  • Розвиток сексуальності в юнацькі роки (18-20 років)
  • Психологічні особливості сексуальності в період ранньої зрілості (20-40 років)
  • Психологічні особливості сексуальності в середньому віці (40-55 років)
  • Інволюційний період (від 55 років)
  • Висновки
  • Література

Особливості сексуальності пубертатного періоду (12-17 років)

Упродовж пубертатного періоду, тобто періоду статевого дозрівання, у фізичному стані підлітка відбуваються суттєві зміни: "ривок росту", формування вторинних статевих ознак (у дівчат з'являються менструації, у хлопчиків - здатність до еякуляції). Внутрішня перебудова організму закінчується досягненням статевої зрілості. На цьому етапі життя відбуваються важливі зміни у психіці.

Біологічні аспекти сексуальності у пубертатному періоді

Процес статевого дозрівання контролюється гіпоталамічним відділом мозку: спочатку в нього включається гіпофіз, а потім інші відділи гормональної регуляції, перебудова якої супроводжується змінами фізичної зовнішності і психічної сфери. У пубертатному періоді у хлопців і дівчат завдяки активному продукуванню статевих гормонів відбувається "ривок росту". У дівчат - приблизно у 12 років, у хлопців - 14 років. У зв'язку з цим дівчата віком 11-14 років значно вищі за хлопців. Зніяковіння, яке відчувають хлопці, зазвичай минає в середині підліткового періоду, коли вони наздоганяють у зрості своїх подружок, а потім стають вищими за них.

Підлітковий "ривок росту" не завжди рівномірно охоплює різні частини тулуба, тому підлітків часто порівнюють із "гидкими каченятами". Наприклад, ріст стопи приблизно на чотири місяці випереджає ріст гомілки, через що вона здається непропорційно великою. Декого це засмучує: підлітки не розуміють, що пропорції їхнього тіла через певний час стануть гармонійними.

Взаємозв'язку між раннім "ривком росту" і ростом дорослої людини не встановлено. Тому підлітки, яких через низький зріст дражнять малими, до 16-17 років можуть наздогнати і перегнати за цим показником своїх однолітків.

Статеве дозрівання дівчат

Першою ознакою статевого дозрівання дівчат є розвиток молочних залоз, який може початися у 8-13 років. На початку росту залози мають вигляд невеличких горбиків

("грудні бруньки"). Із часом соски і навколососкові кола збільшуються, а опуклість грудей стає помітнішою. У деяких дівчат до 12 років молочні залози стають цілком розвиненими, в інших це відбувається до 19 років чи навіть пізніше. Ріст молочних залоз контролюють рівень естрогенів та спадкові фактори.

Невдовзі після початку росту молочних залоз з'являється волосся на лобку (спочатку рідке, слабопігментоване, потім темне, жорстке, хвилясте). До того часу подовжується піхва, збільшується матка. Менструації зазвичай починаються до завершення формування молочних залоз і майже завжди - після максимального "ривка росту". Це відбувається не в усіх дівчат в одному віці (перша можлива у 8 і 16 років, а в середньому - в 12,5 років). Протягом першого року менструації часто є нерегулярними, а овуляція зазвичай відсутня. Однак вона можлива і в першому менструальному циклі, тому під час статевих контактів підліткам варто використовувати протизаплідні засоби.

Характерним аспектом статевого дозрівання дівчат є посилення вагінальної секреції внаслідок зміни гормонального статусу. Статеве збудження незалежно від причин, що його зумовлюють (сексуальні фантазії, читання еротичної літератури, реальна статева активність), зумовлює підвищену вагінальну секрецію. Вона може відбуватися і спонтанно, безвідносно до сексуальних думок чи активності. Відчуття зволоження піхви можуть здаватися дівчинці-підлітку приємними, а можуть і викликати почуття сорому, тривогу.

сексуальність пубертатний період статеве дозрівання

Статеве дозрівання хлопчиків

Зовнішні ознаки дозрівання хлопчиків, що також зумовлюється статевими гормонами, зазвичай з'являються на рік-два пізніше, ніж у дівчат. Найпершою з них є збільшення розміру яєчок. Підвищення концентрації тестостерону стимулює ріст статевого члена і придаткових органів чоловічої репродуктивної системи (передміхурової залози, сім'яних пухирців і придатків сім'яників). Еякуляція до статевого дозрівання відсутня, бо сім'яні пухирці починають функціонувати тільки після отримання належних гормональних сигналів.

Розвиток геніталій у хлопчиків починається приблизно в 11,6 року; їх розмір і форма стають такими, як у дорослих чоловіків, здебільшого у 14,9 року. У деяких хлопчиків процес розвитку геніталій є дуже прискореним (приблизно протягом року), а в інших може тривати до 5,5 років. Утворення сперми починається в дитячому віці і стає постійним у період статевого дозрівання. Тоді формується і здатність до запліднення.

У процесі статевого дозрівання у хлопчиків відсутнє явище, подібне до менструації, однак нічні еякуляції, за твердженнями дослідників, мають аналогічне психологічне значення. Проте багатьом хлопчикам на початку пубертатного віку не розповідають про нічні еякуляції (полюції), тому вони їх дивують, декого навіть лякають. Так само, як дівчата, яких не попередили про початок менструацій, можуть сприймати їх як ознаку хвороби, хлопчики, прокидаючись вночі в чомусь вологому і липкому, починають хвилюватися, підозрюючи наявність у себе захворювання чи травми. Навіть будучи обізнаними з цим, багато з них у період статевого дозрівання ховає "докази" (простирадло, піжаму), соромлячись батьків.

Ріст волосся на лобку починається одночасно з розвитком геніталій. Через рік чи два починається і ріст волосся на обличчі, що сприймається як важлива ознака формування чоловіка. Адже ознаки статевого дозрівання у хлопчиків зазвичай не такі помітні, як ріст молочних залоз у дівчат. Волосся на обличчі починає рости в куточках верхньої губи і на перших порах має вигляд ніжного пуху. Пізніше воно поширюється на всю поверхню губи, жорсткішає. Потім з'являється волосся на вилицях, в останню чергу - на підборідді. Одночасно відбувається ріст волосся на тілі (на грудях десяток, а то й більше років). Міру оволосіння обличчя і тіла у представників обох статей контролюють генетичні фактори і гормони, що зумовлюють появу у них різних статевих ознак (табл. 1).

Оволосіння є причиною страждань жінок, які порівнюють себе з фотомоделями, а незначна його кількість на обличчі і тілі засмучує чоловіків, адже секс-символів часто зображують з пишними вусами та зарослими грудьми.

У процесі статевого дозрівання у хлопців знижується тембр голосу (в середньому в 13,5 років), що зумовлюється дією тестостерону на тканини гортані. Із формуванням гортані хлопчики переживають досить незручний період мутації голосу, який стає різким і пронизливим, що іноді їх бентежить. У цей період можливе збільшення молочних залоз (гінекомастія), та через рік-два це явище зазвичай минає.

Таблиця 1

Середні показники та послідовність появи окремих ознак пубертатного періоду в представників обох статей (Г. Васильченко)

Вік (роки)

Хлопчики

Дівчата

9-10

Ріст кісток таза, округлення сідниць, ріст сосків

10-11

Початок росту яєчок і статевого члена

Початок росту молочних залоз; ріст волосся на лобку

11-12

Активність секреції передміхурової залози

Ріст зовнішніх і внутрішніх геніталій, зміни епітелію піхви, виділень піхви

12-13

Ріст волосся на лобку (спочатку за жіночим типом)

Пігментація сосків; збільшення молочних залоз

13-14

Швидкий ріст яєчок і статевого члена; затвердіння навколососкової зони

Ріст волосся у пахвинних западинах; початок менструацій (перші менструації можуть бути без овуляції)

14-15

Ріст волосся у пахвинних западинах, пушку на верхній губі; початок зміни голосу

Рання нормальна вагітність

15-16

Зрілі сперматозоїди (у середньому - в 15 років, коливання від 11 до 17 років)

Вугрі; більш низький голос; менструації набувають регулярного характеру; зупинка росту скелета

16-17

Ріст волосся на обличчі і тулубі; чоловічий тип росту волосся на лобку; вугрі

21

Зупинка росту скелета

Неоднаковий характер продукування гормонів у підлітків різної статі зумовлює відмінності у статурах хлопчиків і дівчат. Наприклад, 17-18-річні юнаки виглядають більш підтягнутими і мускулистими, ніж дівчата, оскільки естрогени стимулюють накопичення підшкірного жиру, а тестостерон - ріст м'язів. Чоловіки і жінки відрізняються також за будовою таза: у жінок він ширший, що необхідно для виходу плоду при пологах.

Роль гормонів у статевому дозріванні

Активне продукування гормонів у період статевого дозрівання сприяє пробудженню сексуальних відчуттів, еротичних думок та фантазій у хлопчиків і дівчат. "Правильно зрозуміти роль гормонів у пубертатному періоді можна, порівнявши їх із газом, що заповнює аеростат. Він приводить літальний апарат у стан готовності, однак не постачає йому двигуна та не задає маршрут польоту", - стверджував Дж. Мані. При пізньому дозріванні хлопчиків (у віці 15-16 років) статева активність (мастурбація, статеві зносини) у підлітковому віці розвивається із запізненням і виражена слабше, ніж при ранньому статевому дозріванні (12-13 років). У цьому полягає зв'язок у пубертатному періоді між гормонами і статевою поведінкою. Якщо, наприклад, у хлопчика в пубертатному періоді з активізацією секреції тестостерону збільшуються частота і сила ерекції, то це може сприяти посиленню сексуальних переживань. Підвищена концентрація тестостерону в крові обумовлює його безпосередній вплив на головний мозок, спричинює пробудження сексуальних думок і відчуттів, зниження порогового рівня чутливості до дії зовнішніх факторів, які посилюють ці думки та відчуття. Збільшення концентрації тестостерону в крові підвищує імовірність прискореного фізичного розвитку і раннього початку статевої активності хлопчика.

Низькі за зростом хлопчики з недостатньо розвиненими м'язами можуть страждати від почуття неповноцінності. Попри наявність нормальних сексуальних переживань, вони нерідко почувають себе невпевнено і тому відстають від своїх однолітків у формуванні статевої поведінки. Так само і дівчата із запізненим статевим дозріванням меншою мірою проявляють властиву підлітковому віку статеву активність порівняно з дівчатами, у яких пубертатний період завершився у 12-13 років. Знижена частота чи пізні терміни настання статевої активності можуть бути зумовлені суто психологічними або соціальними факторами (зокрема, фізично недостатньо розвинені дівчата є надмірно сором'язливими). Масштабне крос-культурне дослідження підтверджує цей факт: дівчата, у яких рано почалися менструації, раніше вступають у статеві зносини порівняно з дівчатами із пізнішим їх початком.

За нормального зв'язку між статевою активністю і термінами статевого дозрівання пубертатні зміни, що відбуваються до 9-річного віку (при передчасному статевому дозріванні), не зумовлюють супутніх змін статевої поведінки. Це може бути пов'язано з тим, що сама по собі гормональна стимуляція недостатня для ініціювання нових рис поведінки, якщо дитина ще не досягла психосексуальної готовності.

Психосексуальний розвиток особистості у пубертатному періоді за З. Фройдом

У пубертатному періоді, за теорією 3. Фройда, настає остання, генітальна стадія психосексуального розвитку (табл. 1). Генітальна стадія (від статевого дозрівання до смерті) є стадією статевої зрілості, коли лібідо зосереджується на статевих органах, людина встановлює гетеросексуальні інтимні стосунки.

Із настанням статевої зрілості відновлюються сексуальні й агресивні спонуки, інтерес до протилежної статі, підвищується рівень його усвідомлення. У початковій фазі генітальної стадії відбуваються біохімічні та фізіологічні зміни в організмі. Репродуктивні органи досягають зрілості, викидання гормонів ендокринною системою зумовлює появу вторинних статевих ознак (оволосіння обличчя в чоловіків, розвиток молочних залоз у жінок). Результатом цих змін стають властиві підліткам посилення збудливості, підвищення сексуальної активності. Загалом початок генітальної стадії характеризується найповнішим задоволенням сексуального інстинкту.

Згідно з теорією Фройда, всі підлітки проходять через "гомосексуальний" період, протягом якого вибух сексуальної енергії спрямовується на людину своєї статі (вчителя, сусіда, однолітка), так само, як це відбувається під час долання едіпового комплексу. Хоча явна гомосексуальна поведінка не є універсальним досвідом, у цей період підлітки надають перевагу спілкуванню з однолітками своєї статі. Однак поступово об'єктом енергії лібідо стає партнер протилежної статі, починається залицяння. Захоплення юнацтва підводять до вибору шлюбного партнера та укладення шлюбу.

Генітальний характер, за психоаналітичною теорією, є ідеальним типом особистості. Це - зріла і відповідальна в соціально-сексуальних стосунках людина, яка відчуває задоволення в гетеросексуальному коханні. Розрядка лібідо в статевому акті забезпечує можливість фізіологічного контролю над імпульсами, що надходять від статевих органів; контроль стримує енергію інстинкту, і тому вона досягає найвищої точки в справжньому інтересі до партнера без почуття провини чи конфліктних переживань.

Щоб сформувався ідеальний генітальний характер, людина має відмовитися від властивої ранньому дитинству пасивності, коли любов, безпека, фізичний комфорт та інші форми задоволення давалися легко і нічого не вимагалось натомість. Людина повинна навчитися працювати, відкладати задоволення, виявляти стосовно інших тепло, турботу, бути активною у розв'язанні життєвих проблем.

За наявності у ранньому дитинстві різноманітних травматичних переживань з відповідною фіксацією лібідо адекватне входження в генітальну стадію стає проблематичним або взагалі неможливим. Усі конфлікти в пізніші роки, на думку З. Фройда, є наслідком сексуальних конфліктів, пережитих у дитинстві.

Психосоціальний розвиток особистості у пубертатному періоді за Е. - Г. Еріксоном

За концепцією психосоціального розвитку Е. - Г. Еріксона, пубертатному періоду відповідає підліткова стадія (12 - 19 років), коли основним психосоціальним параметром є Его-ідентичність (табл. 2).

У підлітковий період людина опиняється перед різноманітними соціальними вимогами, новими ролями. їй необхідно зібрати всі знання про себе (як сина/дочку, студента, спортсмена, музиканта тощо) й логічно інтегрувати ці образи в особисту ідентичність, що є усвідомленням її минулого і майбутнього. Елементами Его-ідентичності, за Е. - Г. Еріксоном, є:

постійне сприймання себе внутрішньо тотожним собі, формування образу себе, який склався в минулому і спрямовується в майбутнє (формування Я-концепції);

фіксування значущими іншими тотожності і цілісності в індивіді (молодим людям потрібна впевненість, що вироблена ними внутрішня цілісність буде прийнята значущими іншими людьми);

досягнення молодими людьми впевненості, що внутрішня цілісність та її сприйняття взаємоузгоджуються (самосприйняття має підтверджуватися зворотним зв'язком у міжособистісному спілкуванні).

У соціальному й емоційному вимірах з'являються нові способи оцінювання світу і свого ставлення до нього: молоді люди можуть вигадувати ідеальні родини, релігії, філософські системи, суспільні устрої тощо.

На розвиток ідентичності відчутно впливають соціальні групи, з якими молода людина себе ідентифікує. Наприклад, надмірна ідентифікація з популярними героями (кінозірками, рок-музикантами тощо), представниками контркультури (революційними лідерами, делінквентни-ми особистостями)"вириває" ідентичність з її соціального оточення, придушуючи особистість.

Нездатність досягти особистої ідентичності Е. - Г. Еріксон назвав кризою ідентичності - рольовим змішуванням, що найчастіше характеризується нездатністю обрати фах, продовжити освіту, відчуттям власної непотрібності, душевного розладу та безцільності. Такі люди відчувають власну непристосованість, деперсоналізацію, відчуженість, іноді проявляють негативну ідентичність - ідентичність, протилежну тій, яку їм пропонують батьки й однолітки.

Позитивна якість, яка є результатом цього періоду, - вірність, тобто здатність молодої людини не зраджувати своїм прихильностям, обіцянкам, попри неминучі суперечності в системі цінностей, здатність приймати мораль, етику та ідеологію суспільства і їх дотримуватися.

Статева ідентифікація у пубертатному періоді

У пубертатному періоді продовжується формування статеворольової поведінки, настає завершальний етап статевої ідентифікації (12-26 років) - формування психо-сексуальних орієнтацій.

За відсутності порозуміння в сім'ї підліток тільки у неформальній групі може здобути цікаву для нього інформацію, обговорити проблеми, які його хвилюють. Потреба в самоствердженні і самовираженні реалізується або в організованих колективах, де керівник стає старшим товаришем, або у неформальних групах. У цьому процесі відбувається формування ідеалів поведінки, міжстатевого спілкування, еталонів мужності й жіночості. Цей період легше переносять підлітки, у яких швидше формується образ, що передбачає атлетичну статуру, самоконтроль, готовність до ризику (хлопчики) і зовнішню привабливість, плаксивість, готовність іти на жертви (дівчатка). Складніше відбувається формування статевої ідентичності в підлітків, яким важко засвоїти стереотипи ролі чоловіка і жінки. Хлопчик-підліток, який цікавиться балетом, а не футболом, дівчинка, здатна далеко штовхнути ядро, можуть без жодних підстав отримати неприємне прізвисько, якщо вони не доведуть власної мужності чи жіночості.

Особливістю цього етапу є формування психосексуальних орієнтацій, які надалі обумовлюють вибір об'єкта потягу (людина, тварина, фетиш) з його індивідуальними особливостями (статева належність, зовнішній вигляд, будова тіла, поведінка тощо).

На початку або в середині підліткового періоду розвиток статевої поведінки значною мірою мотивується не статевим потягом, а уявленнями про те, як слід себе поводити, бажанням бути адекватно сприйнятим в актуальному оточенні. Підлітки "доводять" свою належність до чоловічої чи жіночої статі, демонструючи стандартну гетеросексуальну поведінку, ведучи мову про секс, як досвідчені люди. Наприклад, однолітки підозріло ставляться до 16-річного хлопця, якщо в нього ніколи не було подружки або він не притискався до партнерки під час танців, чи не висловлюється з приводу еротичних фотографій у журналі. А 16-річна дівчинка, яка не ходить на побачення, може бути об'єктом глузування як "нікому не потрібна". Негативне ставлення до неї може бути ще сильнішим, якщо вона одягається не так, як "належить" дівчинці, чи надмірно акцентує на своїй несексуальній поведінці.

У пубертатному віці статевий потяг у хлопців і дівчат нерідко спрямовується на представників своєї статі. Однак випадки гомосексуального статевого спілкування між підлітками необов'язково переростають у гомосексуалізм. Більшість із них не вважає себе гомосексуалістами і, стаючи дорослими, не набуває гомосексуальної орієнтації. У декого розвивається почуття провини через сексуальний зв'язок з особою своєї статі.

Підлітки, які відчувають у собі гомосексуальні схильності, але не бажають ставати гомосексуалами, можуть поводитися по-різному. Одні з них намагаються підтвердити нормальну сексуальну орієнтацію, вступаючи в сексуальні стосунки з особами протилежної статі. Інші або взагалі стороняться статевих контактів, або розглядають свій гомосексуальний потяг як тимчасове явище, сподіваючись, що він з часом зникне. Деякі підлітки (не в нашому суспільстві) звертаються до лікаря і психолога. Є підлітки, які, інтуїтивно відчувши свою гомосексуальну спрямованість, долають пов'язаний з цим дискомфорт - спілкуються з гомосексуалістами, читають відповідну літературу, тобто приймають гомосексуальність як позитивне явище.

За даними дослідників, відчуття себе гомосексуалістом ускладнює нормальний психосексуальний розвиток у пубертатному періоді. Це спричинено відсутністю правил, якими міг би керуватися підліток, у якого виникла така проблема. Статевий розвиток підлітків із гомосексуальною орієнтацією значною мірою залежить від досвіду. За помилки вони часто розплачуються хворобами, громадським осудом чи бойкотом. Можливо, тому сексуальні стосунки з особами своєї статі в підлітковому віці часто є нерегулярними, їх гомосексуальні нахили проявляються частково, а регулярне статеве життя починається десь у 20 років чи пізніше. Підлітки, які не приховують своєї гомосексуальної орієнтації, часто відчувають вороже ставлення до себе однолітків, можуть стати об'єктами гомофобії.

Психологічні аспекти сексуальності у пубертатному періоді

На розвиток сексуальності на цьому етапі життя впливає пубертатна криза, яка є дуже складною. її характер обумовлюється не лише гормональною, а й радикальною перебудовою психічної сфери. Це пов'язано з перехідним характером розвитку підлітка: внутрішньо він уже не може миритися зі своїм пасивним станом залежної дитини, та зовнішнє середовище відкидає його право на прийняття відповідальних ролей дорослого, примушуючи відчути власну соціальну незрілість та економічну залежність.

На фоні загальної вразливості психіки особливо страждає сексуальна сфера. У пубертатному періоді статева свідомість переходить від романтичної стадії через засліплення сексуальною фазою з її постійною фіксацією психіки на генітальній сфері до стадії зрілої статевої свідомості, поєднаної з високими ідеалами кохання.

Специфічне поєднання впливу біологічних і соціальних факторів у пубертатному періоді породжує типові зміни у психіці підлітка, які передусім пов'язані з формуванням характеру, особистісних якостей. Саме в цей період спостерігається пік індивідуально-типологічних проявів у діапазоні від м'якої акцентуації характеру до значних психопатичних девіацій.

Із усвідомленням власної індивідуальності зменшується залежність підлітка від батьків, підвищується значення стосунків з однолітками. У процесі спілкування з ровесниками він отримує необхідні підтримку і спонуки. У цьому віці надзвичайно сильне бажання жити по-своєму, виправляти помилки минулих поколінь. Потреба підлітків у свободі поєднується з бажанням бути подібними до своїх друзів, хоч поєднати це часто не вдається. Підліток стає рабом "норми", і найменше відхилення від групового стандарту щодо манери триматися, зачіски, одягу різко загострює в ньому почуття недосконалості. Одночасно з розвитком самосвідомості, посиленням рефлексії виникає почуття самотності, загострюється потреба в розумінні його переживань, товариській участі, груповому прийнятті. Паралельно з цим відбувається активний процес закріплення психосексуальної орієнтації з побудовою еталонного образу партнера.

Підлітки особливо бажають виглядати привабливо. Це бажання безпосередньо стосується того, як вони сприймають власне тіло, який його образ вони для себе створили. Цінність особистості нерідко вимірюється зовнішньою привабливістю, і підлітки, які перебувають під впливом засобів масової інформації, дуже швидко починають це усвідомлювати. У сучасному світі навіть дорослі надмірно стурбовані власною зовнішністю, а в підлітків ця стурбованість переходить раціональні межі. Це спричинено тим, що 15-річний хлопець може бути на 15 см нижчим середньої дівчини свого класу, а 14-річна дівчина може важити 65 кг при зрості 165 см. Страждання від усвідомлення власної неповноцінності робить їх сором'язливими. "Як я виглядаю?" - це питання для підлітка набагато серйозніше, ніж для дорослого, адже в цьому віці кожна і всі разом фізичні особливості стають предметом ретельної уваги і вивчення. Підліток прагне будь-якою ціною уникнути неподібності на інших, а будь-яке небажане фізичне відхилення від стандарту призводить до глузувань чи відторгнення його однолітками.

Надмірна концентрація уваги на власній зовнішності спричинена тим, що підліток ще не відчув себе особистістю, тому для нього питання "Як я виглядаю?", "Яким інші мене бачать?" тотожні питанню "Хто я є?". Крім того, більшість підлітків ще не виробило достатньо широкої концепції самооцінки на основі власних достоїнств, особистісних особливостей і характеру стосунків з людьми, яка б могла бути противагою думці про власну непривабливість.

Стурбованість підлітка власною зовнішністю посилюється тим, що в процесі статевого дозрівання відбувається ріст тіла, змінюються його розміри, форми та обриси. Дівчатка-підлітки можуть переживати, спостерігаючи за розвитком молочних залоз, порівнюючи їх параметри з тим, що бачать у подруг і знайомих. Хлопці також помічають ріст молочних залоз у дівчат-однолітків, нерідко порівнюючи їх розміри в однокласниць. Із цієї причини надмірний розвиток, як і малі розміри, грудей викликає в дівчат саме зніяковілість.

Зосередження уваги хлопців на розмірах власних статевих органів не є таким загостреним, оскільки вони не настільки помітні. Однак хлопці оцінюють міру чоловічої зрілості за зростом, розвитком м'язів, наявністю волосся на обличчі, зниженням тембру голосу. Підлітки, які повільно розвиваються фізично, відчувають страх перед роздягальнею, де їм доводиться оголювати тіло та виставляти його на огляд однолітків, адже через недостатній розвиток м'язів вони можуть бути піддані глузуванню. Ця стурбованість власною зовнішністю у більшості випадків з подальшим фізичним і психічним розвитком поступово зникає, однак у підлітковому періоді вона має першочергове значення.

Переживання у зв'язку з уявленнями про власне тіло цілком логічні, оскільки встановлено прямий зв'язок між фізичною привабливістю та соціальним статусом у групі підлітків.

У пубертатному періоді хлопці й дівчата стурбовані не лише власною зовнішністю, а й вивченням власного тіла. Це може бути для них непростою проблемою, оскільки дорослі часто не пояснюють їм усіх аспектів статевого дозрівання, а нестача знань породжує тривогу. Зокрема, багато дівчат не знає, що підвищення концентрації естрогенів у крові супроводжується нормальними виділеннями з піхви, і нерідко бентежиться чи відчуває тривогу, зауважуючи плями на нижній білизні. Хлопці можуть так само реагувати на нічні еякуляції, якщо ніхто не пояснить їм, що це - результат нормального розвитку організму. Неочікувана ерекція, яка виникає в непідходящі моменти (наприклад, коли хлопчика викликають до дошки), також викликає розгубленість чи хвилювання.

Одним із способів пізнання підлітками власного тіла є роздивляння та обмацування. Деякі з них можуть годинами розглядати найдрібніші подробиці будови зовнішніх статевих органів, користуючись люстерком, лінійкою, сантиметровою стрічкою (особливо це стосується хлопчиків), щоб дізнатися їх розміри. Так само ретельно дівчата-підлітки розглядають свої груди, звертаючи увагу на різницю в їх розмірах, наявність чи відсутність волосся на навколососкових ділянках, розмір і форму сосків. Зовнішній огляд зазвичай переходить в обмацування, під час якого підлітки обох статей, експериментуючи, намагаються зрозуміти, які відчуття і реакції приносить їм те чи інше торкання.

Таке ознайомлення із власним тілом поступово призводить до усвідомлених спроб досягти статевого збудження. Підліткам цікаво, в який спосіб можна збудити себе, наскільки швидко це станеться, як пов'язати фантазії з їх фізичним наслідком, чи довго триватиме збудження, як швидко воно відновиться, як послабити його на певний час, якими є відчуття під час оргазму або після збудження без оргазму. Все це є репетицією майбутньої сексуальної активності, сприяє кращому розумінню себе.

Процес пізнання власного тіла в кожного підлітка відбувається по-різному. Однак більшість хлопчиків, щоб задовольнити свою допитливість, усамітнившись, робить спроби надіти презерватив. Із подібною метою дівчата-підлітки пробують ввести у піхву якийсь предмет. Допитливість, бажання "діяти, як дорослі" - нормальні компоненти розвитку в підлітковому віці.

Сексуальні фантазії та мастурбації у пубертатному періоді

У пубертатному періоді хлопці починають відчувати насолоду, змальовуючи у своїх мріях і фантазіях оголені жіночі тіла. У дівчат фантазії ще не мають конкретного еротичного характеру. Неконкретні образи їхньої уяви фокусуються на незнайомому, але вродливому герої дівочих мрій, який приносить незабутні хвилини щастя і невідомі відчуття. Ці напівабстрактні уявлення пов'язані з виникненням відчуттів, за яких у всьому тілі з'являється збудливе тремтіння.

Сексуальні фантазії, сновидіння в підлітків виражені чіткіше, ніж у дітей молодшого віку. Нерідко вони супроводжуються мастурбацією. За даними досліджень, лише в 7% дівчат та 11% хлопців підліткового віку, які практикують мастурбацію, вона не пов'язана із сексуальними фантазіями; у 50% підлітків фантазії постійно супроводжують мастурбацію. Сексуальні фантазії у пубертатному періоді посилюють задоволення від сексуальної активності, слугують сурогатом (замінником) реального (однак недосяжного) статевого досвіду, викликають статеве збудження й оргазм, забезпечують психічну підготовку до майбутньої сексуальної активності, створюють можливість для безпечного сексуального експериментування. Сексуальні фантазії окреслюють напрями, за якими розвивається сексуальна уява більшості дорослих людей. Із цієї причини досвід, якого набуває підліток у процесі формування індивідуального набору фантазій та пізнання способів їх використання, має важливе значення для подальшої статевої активності, набуття впевненості в собі.

Мастурбації, попри їх поширення, викликають у підлітків почуття провини і тривоги. Такі негативні емоції відчувають 57% дівчат і 45% хлопців. Водночас мастурбація послаблює статеву і психічну напругу, є безпечним способом сексуального експериментування, підвищує впевненість при сексуальному спілкуванні, контролює сексуальні імпульси, допомагає долати почуття самотності, знімає загальний стрес. Завдяки цьому під час мастурбації забезпечується взаємозв'язок почуттів провини і насолоди.

Міжстатеві сексуальні стосунки у пубертатному періоді

Дитяча сором'язливість, яка проявлялася в обох статей (акцентована байдужість, несприйняття протилежної статі), у підлітковому віці змінюється допитливістю, а з часом - постійним взаємним тяжінням. Статева свідомість трансформується від романтичної до еротичної стадії, що супроводжується появою хвилюючого інтересу до еротичних ситуацій у кіно, літературі, навколишньому середовищі тощо.

Пізнання тіла відбувається не лише наодинці, а й при взаємних торканнях, поцілунках, оголеннях. У ранньому підлітковому віці виражені сексуальні дії, як правило, відсутні. Однак спільне проведення дозвілля створює передумови несміливих і незграбних парних взаємин. Торкання й обійми у танцях стають першою стадією пізнання однолітками іншої статі і науки сексуальних пестощів. Підлітки довго тримаються за руки, притискаються одне до одного (хлопчик кладе руки на плечі дівчини, а через якийсь час його рука опускається нижче, вперше "випадково" торкаючись її грудей). Невдовзі ці ігри суттєво змінюються, і деякі 17-18-річні юнаки вже на першому побаченні вдаються до орального сексу.

За отриманими А. - Ч. Кінзі даними, до 15-річного віку 39% дівчат і 57% хлопців уже мали досвід такої форми сексуальної активності як петинг; серед 18-річних хлопців і дівчат - 80%. До 19-річного віку петинг завершувався оргазмом лише в 21% хлопців і 15% дівчат. За іншими даними, сексуальний досвід у 22% опитаних підлітків не сягав далі поцілунків, 17% вдавались до сміливіших пестощів без статевої близькості.

Із часом все більше підлітків вдаються до орально-генітального сексу, в т. ч. й незаймані хлопці та дівчата. Для них такий секс є психологічно безпечним, оскільки зберігає незайманість і водночас забезпечує інтимний статевий контакт. Багато дівчат вдається до орально-генітального сексу лише тому, що його хоче партнер, хоча самі не знаходять у цьому нічого приємного. Іноді навіть переживають дискомфортні відчуття. Багатьох хлопців не дуже приваблює кунілінгус, однак вони роблять те, що їм не подобається, щоб отримати те, що подобається. Деякі підлітки розглядають орально-генітальний секс як засіб встановлення вищих інтимних стосунків із партнером та отримання сексуального задоволення.

Прогулянки, танці, участь у вечірках, походи у кіно для більшості підлітків стають підготовкою до встановлення більш "серйозних" стосунків, які потім переростають у гетеросексуальне спілкування пар. Ступінь емоційної близькості, сексуальної інтимності у таких стосунках посилюється з дорослішанням підлітків, набуттям ними відповідного досвіду. При цьому характер їхніх стосунків може бути різним. В одних випадках настає справжня закоханість, яка призводить до статевої близькості вже в 13-14-річному віці. Частіше, щоправда, сексуальне експериментування завершується статевим актом у пізньому підлітковому віці. Статева активність підлітків можлива без любовного почуття.

Для хлопців секс здебільшого є способом самоствердження, демонстрації переваг, для дівчат - можливістю привернути до себе увагу, стати об'єктом залицяння, налагодити інтимні стосунки. Перші статеві зносини можуть принести радість, задоволення, почуття близькості, а можуть слугувати і джерелом дискомфорту, розчарування, почуття провини.

Вік вступу підлітків, особливо дівчат, у перші статеві зносини поступово знижується. Однак хлопці-підлітки активніше шукають статевої близькості, ніж дівчата. Перші статеві зносини по-різному сприймають хлопці і дівчата, хоч усі вони у зв'язку з цим сильно нервують. Дівчат більше хвилює, чи правильно вони вчиняють, погодившись на близькість, хлопців - чи правильно вони діють. Для дівчат мотивацією вступу в статевий зв'язок зазвичай є прагнення здобути чи посилити прихильність чоловіка, хлопці більше керуються прагненням сексуального успіху і фізичної насолоди.

У хлопців навіть перший сексуальний досвід здебільшого пов'язаний із позитивними емоціями, оскільки до першого статевого акту вже пробуджується їх сексуальність. Після цього вони активно шукають повторної близькості. У дівчат початок сексуального життя супроводжується не тільки побоюваннями (страх завагітніти, бути покинутою, можливість аборту тощо), а й фізичною травмою (позбавлення дівочої незайманості), що асоціюється з негативними переживаннями, дискомфортними відчуттями.

В історичному аспекті сексуальна поведінка підлітків зазнає певних змін. Одна з них полягає у зміні типу зв'язку, завдяки якому хлопці здобувають перший сексуальний досвід. На початку XX ст. хлопчики зазвичай отримували його з повіями. Нині це відбувається рідко. Другою обставиною є те, що перші статеві стосунки рідко тепер пов'язані з подальшим укладанням шлюбу. У зв'язку з цим перший сексуальний досвід слід розглядати як самоціль, подію, що не стосується пошуку супутника життя.

Попри те, як наполягають В.-Х. Мастере та В. Джонсон, ранній початок статевого життя не варто вважати ознакою нерозбірливості підлітків, оскільки в більшості з них одночасно є лише один статевий партнер. Багато підлітків, що втратили незайманість, лише час від часу мають нові статеві контакти. Інтерес до сексу у декого із них значно згасає, коли спадає завіса таємничості, особливо, якщо початок статевого життя не був пов'язаний із любовними переживаннями, а розглядався лише як експеримент. Тому тривалий час вони можуть не мати нових статевих контактів або мати їх досить рідко. Деякі підлітки очікують зустрічі з людиною, яка відповідає їхньому ідеалу. Регулярніше статеве життя ведуть молоді люди, які тривалий час зберігають закоханість у стосунках.

До 30% підлітків, які мають досвід статевого життя, розчаровані в ньому. Одні з них надмірно перебільшують очікування від нього, тому розчаровуються, що реальний статевий акт не викликає потрясіння, екстазу. Інші страждають від сексуальних розладів, що не дає змоги насолодитися сексом. Деякі з них отримують задоволення на початку статевого життя, та коли секс починає домінувати у стосунках з партнером, приходить відчуття, що ними просто маніпулюють або їх використовують. Усе це може спричинити сильне розчарування. Для подолання такої ситуації більшість підлітків обирає утримання, сподіваючись, що все зміниться, коли знайдеться достойна людина. Інші продовжують за інерцією жити статевим життям, не отримуючи від нього очікуваного ефекту.

Багато дослідників переконані, що секс у підлітковому віці не призводить до суттєвих змін у соціально-психологічному стані дітей. А рання статева активність сприяє формуванню позитивного ставлення до статевих питань. Водночас із ранніми статевими стосунками пов'язані і негативні наслідки - рання вагітність, хвороби, що передаються статевим шляхом (несвоєчасне їх виявлення, неправильне лікування призводять до порушення дітородної функції та стійкого погіршення здоров'я). Освіченість у цьому питанні майже не змінює статевої поведінки підлітків.

Добровільний початок підлітками статевого життя не становить серйозної загрози для їх індивідуальності, емоційного стану, якщо вони регулярно і правильно використовують протизаплідні засоби.

Важливим аспектом психологічного розвитку в середині та наприкінці підліткового періоду є вивчення правил і набуття навичок сексуального спілкування. У цьому процесі підлітки дізнаються про межі дозволеного, вчаться виражати сексуальні переживання словами та в інший спосіб, уникати непорозумінь (дівчатка - не створювати враження кокетки; хлопці - не виглядати надто агресивними і нечутливими), показувати партнеру, що подобається і що не подобається. Набуті в цей період досвід і впевненість надзвичайно важливі для подальшого статевого життя. Наприклад, дівчинка, яка в підлітковому віці навчилася казати "ні" надто наполегливому залицяльнику чи тактовно звільнятися від хлопця, який "розпускає руки", коли вона цього не хоче, подорослішавши, почуватиметься впевненіше в серйозніших ситуаціях. Підлітки, які пережили невдачу в сексуальному спілкуванні, в майбутньому дуже обережно вступатимуть у близькі стосунки.

У підлітковому віці відбувається формування індивідуальної системи сексуальних цінностей: підліток опиняється перед вибором - вважати секс засобом вираження симпатії, зручною можливістю задовольнити сексуальне бажання чи його краще відтермінувати до приходу кохання. Вибір залежить від сімейних, релігійних цінностей, а також від поглядів на цю проблему близьких людей, друзів підлітка. Ставлення до сексу в різних молодіжних групах неоднакове, оскільки воно відображає різні етнічні та економічні особливості конкретної групи. В одному випадку правила сексуальної поведінки можуть бути традиційними, підносити цнотливість дівчини на рівень найвищої чесноти, а будь-яка сексуальна активність обмежується наявністю "законних" стосунків. Дівчина, яка не дотримується цих вимог, набуває поганої репутації, яка може зіпсувати її майбутнє, робить її жертвою безвідповідальних у статевих стосунках чоловіків. Якщо в компанії підлітка секс вважають символом успіху, поділяючи своїх ровесників на "посвячених" і "непосвячених", це може спровокувати його сексуальну активність, щоб відповідати груповим стандартам. У багатьох підліткових групах встановлюється своєрідна тиранія сексуальних цінностей: однолітки очікують від підлітка набуття сексуального досвіду в якомога ранньому віці, вважаючи тих, хто ігнорує це, несучасними, "другосортними".

Ставлення підлітка до сексу, прийняття ним рішень щодо сексуальних стосунків відображають ступінь його індивідуальної психологічної зрілості, особисту систему цінностей, моральні переконання, страх перед небажаними наслідками. На це впливають також захоплення, кохання. Особистісні настанови, моделі поведінки нерідко суперечать груповим вимогам, що особливо стосується дівчат. За спостереженнями В.-Х. Мастерса, В. Джонсон та Р. Колодні, підлітки, які раніше почали статеве життя, більше за інших цінують особисту незалежність, покладаються на друзів, а не на власну сім'ю, частіше вживають алкоголь, наркотики.

У прагненні звільнитися від опіки батьків деякі підлітки використовують секс як доказ своєї незалежності, спроможності самостійно приймати рішення. Така свобода дається їм нелегко, оскільки вони отримують стійкий подвійний стандарт стосовно сексу, глибоке почуття сексуальної провини. Попри поширеність у сучасному суспільстві поглядів про рівність статей, вплив давніх уявлень про їх взаємини ще досить сильний. Чоловіка здебільшого вважають ініціатором сексуальних стосунків. Якщо цю роль перебирає на себе жінка, її зазвичай називають "агресивною" чи "сексуально збоченою". Усі ці суперечності підліткам осягнути непросто, як і обрати оптимальну поведінку.

Хоча перші статеві акти урівнюють підлітків у їх очах з дорослими, реальна готовність до сексу настає пізніше, коли більшість юнаків і дівчат починає регулярне статеве життя.

Період статевої зрілості (18-55 років)

Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті. Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності.

Психофізіологічні аспекти сексуальності у період статевої зрілості

Статева зрілість характеризується високою активністю в усіх сферах життя, передусім професійній та сексуальній. Із часом результативно закінчується пошук досконалої сексуальної насолоди, увиразнюється, конкретизується, набуває зрілих ознак підліткова мрія. Достатня кількість сил, багаті сексуальні фантазії ще підтримують бажання поекспериментувати, однак сім'я, турбота про дітей, кар'єра роблять людину відповідальнішою, прогнозованою і зрозумілою у своїй поведінці.

Психосоціальний розвиток особистості у період статевої зрілості за Е. - Г. Еріксоном

У теорії психосоціального розвитку Е.-Г. Еріксона періоду статевої зрілості відповідають стадія ранньої дорослості і початок стадії середньої дорослості.

Рання дорослість (20-25 років). На цій стадії психосоціального розвитку настає формальний початок дорослого життя. Вона є періодом залицянь, раннього шлюбу, початку сімейного життя, формування інтересів, пов'язаних із професією. За переконанням Е.-Г. Еріксона, як і 3. Фройда, лише в цьому віці людина стає по-справжньому соціально і сексуально готовою до інтимних стосунків (до цього більшість проявів сексуальної поведінки було спрямовано пошуком Его-ідентичності). Раннє досягнення ідентичності і початок продуктивної праці спонукають до нових міжособистісних стосунків. На одному полюсі цього виміру - інтимність, на іншому - ізоляція. Інтимність (лат. intimus - найглибший, щирий) є глибинним почуттям до шлюбного партнера, друзів, батьків, братів, сестер та інших родичів. Інтимність - це здатність "злити" в одне ціле свою ідентичність з ідентичністю іншої людини без побоювання щось у собі втратити. Саме цей аспект інтимності Еріксон вважав основою міцного шлюбу. Однак справжнє почуття інтимності неможливе, доки не буде досягнута стабільна ідентичність: щоб перебувати у справжніх інтимних стосунках, людині необхідно усвідомити, ким є вона сама. А підліткове "кохання" може бути лише спробою перевірити власну ідентичність з використанням при цьому іншої людини. Тому юнацькі шлюби, укладені у віці 16-19 років, не такі тривалі порівняно із шлюбами тих, кому за двадцять. На думку Еріксона, багато молодих людей, особливо жінок, вступає у шлюб, щоб здобути свою ідентичність в іншій людині та завдяки їй. Однак не можна побудувати здорові стосунки, здобуваючи у такий спосіб ідентичність. Інтимність передбачає більше, ніж просто сексуальну близькість, вона може включати емпатію (співпереживання, співчуття), відкритість між друзями. У широкому розумінні - здатність віддавати себе комусь.

Головна небезпека цього періоду полягає в надмірній захопленості собою, уникненні міжособистісних стосунків. Наслідком нездатності встановлювати спокійні, довірливі міжособистісні стосунки є почуття самотності, соціального вакууму та ізоляції (франц. isolation - відділення). Занурені в себе молоді люди можуть вступати у виключно формальні (роботодавець - працівник) чи поверхові контакти, відгороджують себе від справжніх взаємин, оскільки пов'язані з інтимністю високі вимоги загрозливі для них. Часто вони виявляють відчуженість та незацікавленість у стосунках із колегами.

Нормальним виходом із кризи цього періоду є кохання. Крім романтичного, еротичного смислів, Е.-Г. Еріксон вбачав у ньому здатність довіряти себе іншій людині, бути вірним у цих стосунках, навіть якщо вони потребують поступок, самопожертв. Цей тип кохання виявляється у взаємній турботі, повазі, відповідальності за іншу людину.

Середня дорослість (26-64 років). Основна проблема цієї стадії психосоціального розвитку полягає у виборі між продуктивністю та інертністю.

Продуктивність з'являється разом із стурбованістю людини добробутом майбутнього покоління, станом суспільства, в якому воно житиме і працюватиме. Продуктивність - турбота про тих, хто прийде на зміну, про те, як допомогти їм ствердитися в житті, обрати правильний шлях. Отже, основною темою психосоціального розвитку особистості в цей час є турбота про майбутній добробут людства. Творчі і виробничі елементи продуктивності персоніфіковані в усьому, що передається від покоління до покоління (технічні вироби, ідеї, витвори мистецтва).

Позитивна якість цього періоду - турбота, яка виникає з усвідомленням значущості певних людей, справ, питань тощо. Вона є психологічною протилежністю байдужості й апатії, природним бажанням зробити щось для майбутніх поколінь.

Дорослі люди, яким не вдається стати продуктивними, поступово переходять у стан захопленості собою, основним предметом їхньої турботи стають особисті потреби та зручності. Ці люди не піклуються ні про кого і ні про що, а лише потурають власним бажанням. Із втратою продуктивності припиняється діяльне функціонування особистості в суспільстві (інертність), її життя пов'язане із задоволенням власних потреб, збіднюються міжособистісні стосунки. Це явище - "криза старшого віку" - виражається в усвідомленні безнадійності, безглуздості життя.

Психологічні аспекти сексуальності у період статевої зрілості

Статева зрілість пов'язана із соціально-психологічною самоідентифікацією особистості, усвідомленням власної самоцінності, індивідуальної неповторності, формуванням, утвердженням критеріїв добору партнерів, самореалізацією в усіх сферах життя, в т. ч. сексуальній.

Розвиток сексуальності в юнацькі роки (18-20 років)

Для періоду юнацтва характерні такі прояви сексуальності, як нескінченні фантазії, мастурбація, перші статеві контакти, постійні сексуальні ексцеси. Статева свідомість доходить до сексуальної фази з нав'язливою фіксацією психіки на генітальній сфері.

У ці роки статевий потяг найсильніший. Юнак переживає перманентний (постійний) сексуальний голод. Його сексуальні фантазії, мрії надзвичайно інтенсивні, він постійно відчуває бажання, навіть будучи дуже зайнятим, піддаючись фізичним навантаженням. Незмінною відповіддю на будь-яку фізичну або психологічну стимуляцію є спонтанна ерекція. За відсутності сексуальної партнерки юнаки для досягнення оргазму використовують мастурбацію. За твердженням А. - Ч. Кінзі, в ці роки рефрактерний (лат. ref ractarius - непокірний) період нетривалий, юнак здатний на 4-8 оргазмів на добу. Велика кількість м'язової тканини у передміхуровій залозі обумовлює силу оргазму й інтенсивні відчуття.

Внутрішній стан юнака орієнтований на постійний пошук потенційної партнерки. Поступово й непомітно нейтралізується сором, а пасивні оцінювальні погляди замінюються активними залицяннями. У розмовах, будь-яких видах взаємин юнак демонструє дівчині, що вона йому подобається. Дівчина відчуває, що заради взаємності почуттів юнак готовий зробити для неї все. Досягнувши взаємності, він починає добиватися "більшого".

У незайманої дівчини навіть за найсильнішого кохання і внутрішньої згоди віддатися коханому спроби оволодіти нею можуть викликати природний опір. Причиною цього є те, що усвідомлення потягу до близькості і здатність до переживання оргазму настає пізніше - як правило, після початку регулярного статевого життя. У цей період дівочі фантазії набувають чуттєвого характеру, в них усе більше проявляється еротичний фон, бажання бути об'єктом залицяння молодих людей.

Єдиною "зброєю" дівчини в цей час є флірт. Мова флірту охоплює різноманітні засоби: викличний закоханий погляд, непомітно-удаване зачіпання, відкрито-відверте торкання. У міміці відображається сексуальне збудження, підсвідомо спрямоване на зваблення представників протилежної статі. Молоді люди сприймають флірт по-різному: одні залишаються байдужими до нього, інші легко йому піддаються.

Ще до перших інтимних стосунків у молодих людей виробляється еталон статевої поведінки і сексуальних можливостей "нормального" чоловіка. Чим вищий ступінь очікування, тим сильнішим і глибшим може бути розчарування. Перший досвід, як правило, закінчується не так, як уявлялося. Недосвідчений юнак неспроможний ще зважати на всі потреби і почуття своєї партнерки, звіряти власні відчуття з реакцією дівчини. Його охоплюють пристрасть і сильне бажання володіти жіночим тілом, ствердити свою мужність. Безконтрольність почуттів призводить до передчасної еякуляції (іноді ще до потрапляння члена в піхву), тимчасової імпотенції тощо. Головне розчарування, яке може спіткати юнака, - невідповідність реальних відчуттів після володіння жіночим тілом очікуваним.

Розчарування дівчини за глибиною може не тільки не поступатися, а й перевищувати розчарування хлопця. Адже здебільшого дівчата йдуть на перший сексуальний контакт не за власною потребою, а через страх втратити коханого. Почуття фізичного болю, яке виникає внаслідок невмілих дій недосвідченого партнера, посилюється болем душевним, пов'язаним із власним "приниженням", чимось "поганим", відсутністю у дівчини за першої фізичної близькості радісних почуттів.

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены