Аналіз заходів з охорони праці проводили згідно схеми-методики рекомендованої викладачами кафедри безпеки життєдіяльності.

Розділ 4. Результати власних досліджень

4.1 Коротка характеристика господарства

СТОВ “Віра” с. Терехова належить до Бердичівського району Житомирської області і знаходиться в південній частині Житомирської області. Територія СТОВ “Віра” розташована на відстані 12 км. від районного центру та 57км до обласного. Відстань до найближчої залізничної станції Бердичів -12км.

Територія господарства розташована в північній частині України. Кліматичні умови цієї зони характеризуються помірно-холодною зимою і помірно-теплим літом, що позитивно сприяє отриманню високих і стабільних врожаїв сільськогосподарських культур. Середня кількість опадів 360 мм на рік. Середньорічна температура повітря становить 18,2^оС. Рель'єф місцевості низинний, рівний, рідше хвилястий, в ґрунтовому складі переважає чорнозем.

Сільськогосподарські угіддя господарства мають загальну площу 1136 га. Структура земельних угідь СТОВ “Віра” Бердичівського району Житомирської області наведена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Структура земельних угідь СТОВ “Віра” Бердичівського району Житомирської області

Показники на початок року	2003 р.	2004 р.	2003 р. до 2004 р. %
	Площа, га	%	Площа, га	%
Всього землі	1319	100	1319	100	100
В т. ч. с/г угідь	1136	86,1	1136	86,1	100
Рілля	750	56,8	750	56,8	100
Сінокоси та пасовища	345	26,2	345	26,2	100
Сади	41	3,1	41	3,1	100
Ліс, яри, балки	183	13,9	183	13,9	100

З даних таблиці 4.1 бачимо, що в розпорядженні господарства знаходиться велика площа землі - 1319 гектарів, 86,1% від загальної кількості землі, це є с/г угіддя, із яких - 750 га становить рілля. Земля в господарстві використовується дуже раціонально. За минулі два роки жодних змін у структурі земельного фонду не відбулося.

СТОВ “Віра” має добре розвинуте тваринництво.

Загальне поголів'я тварин, що належить господарству на 1.01.2004 року наведене в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Поголів'я тварин, його продуктивність і виробництво продуктів тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь (на1.01.2004 року.)

Показники	Одиниці виміру	Усього	На 100 га с/г угідь
В Р Х, всього	гол.	514	27,7
В т. ч. корів	гол.	182	9,8
Нетелей	гол.	51	2,75
Молодняку 2-18 міс. віку	гол.	277	15
Свиней, всього:	гол.	565	30,5
В т. ч. основних свиноматок	гол.	55	3
Кнурів	гол.	4	0,2
Молодняку до 2-х міс. віку	гол.	212	11,4
Молодняку від 2-х до 4-х місячного віку	гол.	294	15,9
Надій на 1 корову в рік	кг.	2250	121,5
Добовий приріст свиней	гр.	660	35,6
Вихід телят на 100 корів	гол.	78	4,2
Вихід поросят на 1 свиноматку	гол.	14	0,75

Все поголів'я тварин розміщене в типових приміщеннях, а влітку в літніх таборах. Корів щоденно, незалежно від пори року, випускають на вигульні майданчики. Недоліком цих майданчиків є те, що вони не мають твердого покриття, тому в літній і осінній періоди, коли випадає велика кількість опадів, тут утворюються великі калюжі, а це призводить до появи у корів різних захворювань.

У тваринницьких приміщеннях вентиляція - приливно-витяжна. Світловий коефіцієнт - недостатній через забруднення вікон. Стіни в середині ферми систематично білять гашеним вапном.

Утримання корів у господарстві прив'язне. Годівля тварин проводиться три рази на добу, вранці, в обід і ввечері. Корми роздають вручну. Гній із приміщення видаляють скребковими транспортерами. Напування тварин з автонапувалок. У тваринницькі приміщення вода поступає регулярно з башти.

Доїння корів механізоване, за допомогою доїльних апаратів. Частину молока згодовують тваринам даного господарства (маленьким поросятам та телятам до 20 денного віку).

Коней в господарстві 45 голів, утримуються в конюшні, де кожна тварина має своє стійло. Напування, годування, прибирання його вручну.

Кормова база в господарстві достатня для утримання такого поголів'я тварин.

Свиней утримують у трьох типових приміщеннях, у спеціально обладнаних станках. Поросних свиноматок за три тижні до опоросу переводять у маточник. В цьому приміщенні утримують свиноматок із поросятами на підсосі, а відлучених поросят та молодняк на відгодівлі - в іншому типовому приміщенні. Частину поголів'я, де впроваджують інтенсивну відгодівлю (кнурів та відлучених свиноматок) утримують у третьому приміщенні. Розміщують свиней у спеціальних станках по декілька голів, залежно від віку. Годівля двохразова, в основному концентрованими кормами. Умови утримання та годівлі свиней в основному відповідають зоогігієнічним вимогам. Значну кількість маленьких поросят продають населенню і видають на зароблену заробітну плату.

Територія СТОВ “Віра” огороджена і добре озеленена різними насадженнями. На фермах є санпропускник.

Трупи тварин знезаражують на скотомогильнику, який знаходиться на відстані 3 км від території населеного пункту. Стан скотомогильника не відповідає ветеринарно-санітарним вимогам. Дезинфекцію приміщень проводять згідно ветеринарно-санітарних вимог, як і передбачено планом.

4.2 Епізоотичний стан у СТОВ “Віра” щодо хвороби Тешена

Вивчаючи ветеринарну звітність (Форма №1-вет і Форма №1-вет А), яку подавали у Бердичівську району державну лікарню ветеринарної медицини з'ясували, що СТОВ “Віра” не оголошували неблагополучним із хвороби Тешена, хоча в господарствах приватних власників дане захворювання реєстрували майже щорічно, ще з 1995 року. Поодинокі випадки захворювання проявлялись серед підсвинків віком 6-10 міс. у різні пори року. Більш масовий прояв цього захворювання реєстрували в листопаді-грудні та лютому-березні. Однак діагноз у всіх випадках ставили лише на підставі епізоотологічних, клінічних і патолого-анатомічних досліджень. Лабораторного підтвердження діагнозу на хворобу Тешена в жодному разі не проводили.

В квітні 2003 року, серед підсвинків віком 4-10 міс на свинофермі даного господарства, почали реєструвати парези і паралічі а також, загибель окремих тварин із такими ж клінічними ознаками. У приміщенні, де утримувалось 294 підсвинки залишилось живими лише 97 гол. Однак навіть ті тварини, що вижили погано відгодовувались й відставали у рості та розвитку.

У хворих тварин віком 4-5 місяців спостерігали підвищення температури тіла до 40-40,6^оС, відмічалось пригнічення, хитка, іноді напружена й непевна хода. Хворі тварини часто падали, довго лежали, потім на животі рухались вперед. В окремих тварин розвивалась чітко виражена гіперестезія шкіри: при дотику до них, вони верещали. Надалі, у більшості тварин, відмічали плавальні рухи кінцівками, потім спостерігали паралічі, при цьому температура тіла знижувалась до 35^оС і наставала смерть. Протягом захворювання більшість тварин страждали запорами.

У підсвинків віком 5-10 місяців спостерігали гарячкове підвищення температури тіла, яке в окремих випадках проявлялось досить слабо, а іноді досягало значень 40,5-41,0^оС і супроводжувалось загальною слабістю, втратою апетиту, блюванням, гострим ринітом, а часто й розладами координації рухів. Ці порушення часто залишались непомітними. Через 1-2 дні з'являлись симптоми ураження центральної нервової системи. В окремих тварин проявлялась гіперестезія шкіри (енцефаломієлітна форма). При доторканні до шкіри таких тварин або при вимірюванні у них температури тіла вони верещали, а м'язи тулуба судорожно скорочувались. Підвищена чутливість у таких тварин зберігалась практично до настання повного паралічу. На початку захворювання у тварин відмічався збуджений стан, який виражався у періодичному швидкому пересуванні по клітці. Потім з'являлась хиткість ходи. Тварини часто падали на бік, при цьому виникали короткочасні судомні скорочення різних груп м'язів тулуба, після чого вони вставали й продовжували рухатись по клітці. У такому стані окремі тварини перебували протягом декількох годин. Після цього, наставав неповний параліч спочатку задніх, а потім передніх кінцівок. У період парезу, що тривав 1-3 доби, тварини лежали на боці і здійснювали всіма кінцівками періодичні плавальні рухи. Температура тіла в період прояву таких клінічних ознак була в межах норми. На 2-3 день від початку прояву клінічних ознак у більшості хворих тварин цієї вікової групи, наставав спочатку частковий, а потім і повний параліч тулуба, температура знижувалась до 35-36^оС і тварини гинули.

В окремих свиней спостерігали спонтанні судорожні скорочення губних, очних, жуйних м'язів, а також кінцівок, частіше всієї плечової ділянки, блювання, афонію, хрипи й утруднене дихання. Розладу психічного стану у тварин не спостерігали, іноді відмічали збудження, скреготіння зубами, різні довільні рухи. У кількох тварин проявлявся параліч язика. До цих мозкових симптомів незабаром додавались явища, які вказували на ураження спинного мозку. Проте в більшості випадків у картині хвороби переважали, з самого початку, симптоми ураження спинного мозку (мієліт на або паралітична форми). Ця форма хвороби з'являлась одночасно з появою гарячки і проявлялась у хиткій невпевненій напруженій ході, до цих ознак, на 2-3-й день, як правило, приєднувалась слабкість однієї або обох пар кінцівок і кульгавість. Після настання стадії паралічу температура тіла знижувалась до норми, а перед смертю - до 35-36^оС.

В Житомирську обласну державну лабораторію ветеринарної медицини 10 квітня 2003 року було відправлено патологічний матеріал (головний і спинний мозок від підсвинків) для дослідження на чуму свиней, хворобу Ауєскі і хворобу Тешена. В результаті проведених вірусологічних досліджень обласна державна лабораторія ветеринарної медицини виявила вірус хвороби Тешена. Діагноз на чуму свиней та хворобу Ауєскі не підтвердився.

4.3 Діагностика хвороби Тешена

епізоотологічний енцефаломіеліт збудник тешен свиня

Для виділення збудника частіше використовують фрагменти кори головного мозку: мозочок, довгастий мозок, сегменти з шийної й поперекової частини спинного мозку розміром 1-2 см. Вірус можна виділити з фекалій хворих тварин, проте у зв'язку з можливістю тривалого перебування вірусу в кишечнику тварин, перехворілих без прояву симптомів хвороби, діагностична цінність таких досліджень є низькою. В окремих випадках беруть змиви з прямої кишки.

При відбиранні матеріалу, для виділення даного вірусу, слід пам'ятати що в максимальних концентраціях він міститься в тканинах центральної нервової системи, в кінці інкубаційного періоду і на самому початку паралітичної стадії (протягом 1-2 днів); пізніше вміст вірусу в тканинах центральної нервової системи стає дуже незначним, а до моменту загибелі відмічають, так звану, ауто стерилізацію. Враховуючи ці особливості, для вірусологічного дослідження слід відбирати матеріал від тварин спеціально забитих при появі або на висоті підйому симптомів хвороби (не пізніше 3-5-го дня).

Ми проводили розтин трупів трьох підсвинків, що загинули від гострої форми перебігу хвороби Тешена. Характерними патологоанатомічними змінами були гіперемія слизової оболонки носа, яка майже у всіх випадках є багряно-червоною або синюшною, спостерігається ін'єкція судин м'якої мозкової оболонки.

У одного підсвинка спостерігали крапкові і розлиті крововиливи на ендокарді і епікарді, серозній оболонці плеври і незначний набряк легень; у печінці і селезінці, на стінках кишок усіх тварин відмічали венозний застій. Брижові судини наповнені кров'ю, брижові лімфатичні вузли збільшені, шлунок слабо наповнений вмістом, слизова оболонка шлунку вкрита густою прозорою слизовою рідиною, на окремих ділянках слизової оболонки кишок виявляли ділянки гіперемії. Сечовий міхур, у всіх випадках був переповнений сечею. При розтині трупів двох підсвинків спостерігали інфаркти селезінки.

У Житомирській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини вірус хвороби Тешена було виділено на культурі клітин СНЕВ (свиняча нирка ембріональна версенізована) і надалі ідентифіковано в реакції нейтралізації (РН) з набором діагностикуму, що випускає Чернігівський НДІ сільськогосподарської мікробіології. Слід відзначити, що діагноз на хворобу Тешена було підтверджено 21 квітня 2003 року, і 17 листопада 2003 року (матеріал надіслано 7 листопада 2003 року) знову виділили збудника із присланого патологічного матеріалу і підтвердили діагноз. Класичну чуму й хворобу Ауєскі виключили лабораторними дослідженнями.

Зібраний матеріал поміщали в стерильні пеніцилінові флакони і доставляли в лабораторію в термосі з льодом. Матеріал можна консервувати і в 50% забуференому розчині гліцерину з рН (7,2-7,4). В супровідній були подані відомості про те, що імунізації тварин проти хвороби Тешена, в даному господарстві, не проводили (при першому дослідженні у квітні), і про те, що тварини були щеплені у травні 2003 року інактивованою емульсин-вакциною проти хвороби Тешена виробництва Сумської біофабрики (при пересилці матеріалу в лабораторію від щеплених тварин у листопаді 2003 року).

В лабораторії матеріали обробляли загальноприйнятими методами: готували 10% суспензію на фосфатно-буферному розчині (ФБР), центрифугували при 3-5 тис. об/хв. протягом 15-30 хв. якщо матеріал був консервований гліцерином, то його попередньо відмивали від гліцерину фізіологічним розчином, просушували на стерильному папері,а потім після зважування готували суспензію.

Для більшої вірогідності виділення вірусу і зменшення кількості проб, які досліджуються, кусочки з різних відділків мозку, від однієї тварини об'єднували в загальну пробу, яку потім подрібнювали й розтирали в ступці.

Щоб вірус краще зберігався в такій суспензії до неї додавали 1-2% стерильної неспецифічної, ін активованої теплом сироватки крові телят. До використання суспензію зберігали при + 4^оС.

Також, для виділення вірусу використовували перещеплювану лінію клітин СНЕВ. Матеріал із кожної проби вносили по 0,1 мл не менш ніж в 4 пробірки з культурою клітин, після адсорбції (при 37^оС упродовж 30 хв.) кожну пробірку заливали підтримувальним середовищем по 0,9 мл. Для контролю 4 пробірки залишали незараженими. Цитопатичні зміни в нашому випадку проявились у першому пасажі (за відсутності цитопатичних змін в перших пасажах культуру проморожують і знову проводять зараження). Цитопатичні зміни, що виникали в культурах клітин під дією вірусу хвороби Тешена характеризуються скупченням округлих клітин із підвищеною світлопереломлюваністю (рефрактильністю), які стають помітними на 3-5-й день після зараження. Уражені клітини відділяються від поверхні скла; крім вогнищ дегенерації, з'являються ділянки, що зовсім не мають клітин. Культуральну рідину проморожували при наявності цитопатогенної дії на +++ і надалі ідентифікували вірус у реакції нейтралізації.

Ідентифікація вірусу із застосуванням реакції нейтралізації (РН). В обласній державній лабораторії ветеринарної медицини застосовується прискорений метод запропонований співробітниками Чернігівського інституту сільськогосподарської мікробіології. Метод дозволяє одночасно здійснювати виділення, титрування і типування вірусу в культурі клітин СНЕВ. Для виділення вірусу заражали 4 пробірки з культурою клітин 10% суспензією з патологічного матеріалу. В кожну пробірку додавали по 0,1 мл суспензії і 0,9 мл підтримувального середовища і поміщали в термостат. Для контролю залишали 4 пробірки з незараженою культурою. Потім брали два ряди пробірок, із культурою клітин, по 5 пробірок (перший ряд для титрування; другий - для типування). В першому ряді пробірок робили послідовні 10-кратні розведення суспензії патологічного матеріалу з 10-1 до 10-5. В другий ряд пробірок переносили по 0,5 мл кожного розведення антигену, починаючи з 1СГ5, і додавали по 0,5 мл приготовленої ін активованої специфічної сироватки в робочому розведенні (із цією метою специфічну сироватку з набору розводили 1:1000 і інактивували 30 хв. при 56^оС, таку сироватку можна зберігати в холодильнику при 4^оС 6 міс.), струшували, ставили для контакту при 37^оС на 1,5 год. Далі суміш кожного розведення по 0,2 мл інокулювали в 4 пробірки з культурою клітин, в яких попередньо ростове середовище заміняли на 0,8 мл підтримувального середовища. З кожного розведення першого ряду, починаючи з 10~5, заражали по 0,1 мл в 4 пробірки з культурою клітин, де ростове середовище попередньо було замінене на 0,9 мл підтримувального.

Усі пробірки з культурою клітин (48 пробірок) інкубували в термостаті 7-8 діб, щоденно проглядаючи на наявність цитопатогенної дії (ЦПД). ЦПД у нашому випадку проявилась через 72 год. Титр збудника без сироватки становив відповідно 41, а отже, вірус було ідентифіковано як збудник хвороби Тешена.

В окремих випадках (якщо лабораторії не володіють технологіями вирощування культур клітин) проводять виділення вірусу на поросятах 2-4-х міс. віку. Використовують по 2 тварини для зараження й контролю. Заражають 5% суспензією головного і спинного мозку від вбитих хворих свиней або вірусовмісною культуральною рідиною по 0,2-0,4 мл інтрацеребрально і по 1,0 мл на скарифіковану слизову кожної ніздрі. Спостереження за такими тваринами проводять протягом 1 міс. біопробу вважають позитивною при розвитку, в заражених тварин, клінічних ознак хвороби й відсутності таких ознак у контрольних. Зараження поросят можна проводити під ефірним наркозом або без нього, а трепанацію робити бором без попереднього надрізання шкіри на лінії, яка поєднує задні кути очей, дещо вбік від середньої лінії. Цей спосіб досить зручний, тому що при невеликому отворі зменшується можливість попадання секундарної мікрофлори.

В лабораторіях ветеринарної медицини можна застосовувати гістологічне дослідження. Це єдиний метод діагностики, який застосовується в лабораторних умовах без використання культур клітин. Для дослідження використовують тканини головного й спинного мозку. Кусочки мозку фіксують в 10% нейтральному формаліні, поміщають у парафін, готують зрізи, фарбують їх гематоксиліном-еозином і здійснюють мікроскопію. Повна гістологічна картина хвороби Тешена являє собою негнійний поліоенцефаліт. У позитивних випадках зміни знаходять у середній і каудальній частинах головного мозку, у довгастому мозку, в шийній і поперековій частинах спинного мозку (при гострій формі у спинному мозку добре виражена деструкція нейронів).

4.4 Епізоотичні особливості спалаху хвороби Тешена в господарстві

Отже, як вже згадувалось, у квітні 2003 року серед підсвинків віком 4-10 місяців було зареєстроване захворювання, що характеризувалось парезами й паралічами. В приміщенні, де утримувалось 294 голови підсвинків залишилось живими лише 97 голів. Захворювання серед свиноматок і кнурів не реєстрували. Слід відзначити, що діагноз на хворобу Тешена, в даному господарстві, підтверджували двічі: 21 квітня 2003 року і другий раз 17 листопада 2003 року (матеріал відповідно було надіслано 10.04 і 7.11.2003 року).

Після підтвердження діагнозу обласною державною лабораторією ветеринарної медицини 21 квітня 2003 на хворобу Тешена, в господарстві не були запроваджені карантинні обмеження, хоча й було розпочато впровадження заходів боротьби з цим захворюванням. 178 підсвинків, із клінічними ознаками хвороби Тешена, були забиті на санітарній бойні Бердичівського м'ясокомбінату (табл. 4.3), а 19 трупів було піддано біотермічному знезараженню в біотермічній ямі.

Динаміка виділення захворілих на хворобу Тешена поросят та підсвинків при спалаху захворювання у квітні-травні 2003 року, наведена в таблиці 4.3

Таблиця 4.3

Динаміка виділення захворілих на хворобу Тешена поросят у СТОВ “Віра” у квітні-травні 2003 року

Дата	Виявлено хворих (гол.)	Загинуло (гол.)	Вимушено вбито (гол.)
1.04.03 р.	15	1	-
2.04.03 р.	17	4	-
6.04.03 р.	27	8	-
7.04.03 р.	37	3	80
12.04.03 р.	19	-	-
15.04.03 р.	31	1	49
17.04.03 р.	14	-	-
21.04.03 р	23	1	36
23.04.03 р.	4	1	-
25.04.03 р.	3	-	-
4.05.03 р.	2	-	-
5.05.03 р.	2	-	-
6.05.03 р.	1	-	-
7.05.03 р.	1	-	-
14.05.03 р.	1	-	13
Всього	197	19	178

Решту тварин, після підтвердження діагнозу (21 квітня 2003 року) піддали щепленню ін активованою культуральною емульсованою вакциною проти хвороби Тешена, виробництва Сумської біофабрики (серія 5, контроль 5, вир. 4.03.03 року).

Вимушеному щепленню піддали 134 гол. підсвинків віком 4-10 міс. (після щеплення клініка проявилась ще в 38 тварин, дві з яких загинули, решту (36 голів) здали на санітарну бойню м'ясокомбінату), 56 свиноматок, 4 кнури, 165 поросят віком до 2 місяців, 146 голів поросят до 4-місячного віку. Вакцину вводили внутрішньом'язово, одноразово в ділянці шиї, в дозах: поросятам від 1 до 45 днів - по 1,0 мл., свиням від 45 днів і старшим - 2,0 мл. Свиноматок щепили незалежно від терміну супоросності. Поросят, щеплених до 2-місячного віку, ревакцинували через 3 місяці, вакцину вводили у дозі -1,0 мл. Підсвинків з клінічними ознаками, характерними для хвороби Тешена, виявляли після щеплення даною вакциною протягом 25 днів. За період неблагополуччя (квітень-травень), з 197 голів захворілих на хворобу Тешена підсвинків, піддали вимушеному забою 178 голів, а 19 загинуло.

Усіх сприйнятливих тварин свиноферми було переведено в літні табори, а приміщення після механічного очищення 2 рази піддали дезінфекції 4% розчином їдкого натру з інтервалом у 7 днів. Потім приміщення побілили 20% розчином свіжо гашеного вапна. Інвентар знезаражували 4% розчином їдкого натру.

У приміщені, де утримувались свиноматки з поросятами, робили дезінфекцію 2% розчином їдкого натру 1 раз у 3 дні, розчину використовували з розрахунку 1 л/м². У цьому ж приміщенні і в приміщенні де виникло захворювання проводили аерозольну дезінфекцію для зниження рівня вірусної забрудненості повітря. Для цього використовували хлорне вапно, яке змішували зі скипидаром, із розрахунку 2 г хлорного вапна за АДР 25% та 0,2 мл. скипидару на 1 м³ приміщення. Гній та використану підстилку знезаражували біотермічних способом. Провели загальну дератизацію ландратом у всіх тваринницьких приміщеннях. Припинили продаж поросят та відгодівельних тварин населенню.

Фахівці державної ветеринарної медицини піддали щепленню все поголів'я свиней приватного сектора проти хвороби Тешена емульсованою ін активованою вакциною.

Не зважаючи на всі заходи, що були проведені, у господарстві 3 листопада 2003 року, у групі, де утримували підсвинків на відгодівлі, з'явились клінічні ознаки, які нагадували ензоотичний енцефаломієліт. Динаміка виділення захворілих свиней, при виникненні захворювання наведена в Таблиці 4.4

Таблиця 4.4

Динаміка виділення захворілих на хворобу Тешена свиней у СТОВ “Віра” Бердичівського району у листопаді 2003 р.

Дата	Виявлено хворих (гол.)	Загинуло (гол.)	Вимушено вбито	Вік тварин (міс.)
3.11.2003 р.	2	-	-	10
7.11.2003 р.	2	-	4	10
10.11.2003 р.	5	-	5	10
Всього	9	-	9	10

Всього було виявлено 9 хворих свиней. Тварин піддали вимушеному забою, а матеріал від них 7 листопада було відправлено для дослідження в Житомирську обласну державну лабораторію ветеринарної медицини. 17 листопада отримали підтвердження, що в матеріалі від двох підсвинків виділено вірус хвороби Тешена.

При дослідженні сироваток крові, від 53 свиноматок, в Житомирській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини встановили, що в їх крові титри вірусонейтралізуючих антитіл у межах 1:8-1:32. Такі титри вірусонейтралізуючих антитіл не забезпечують проективного імунітету проти вірусу хвороби Тешена. Тому в господарстві, за порадою фахівців науково-дослідного інституту с/г мікробіології (м. Чернігів) вирішили застосовувати живу вакцину зі штаму “Перечинський-642” (серія 3, контроль 3, вакцина вироблена НДІ с/г мікробіології). Щепленню піддали 363 підсвинки віком 4-10 міс., 53 свиноматки, 4 кнурі, 96 поросят віком 2-4 міс, 286 поросят до 2-х міс. віку. Препарат вводили внутрішньом'язово в ділянці середньої третини шиї або внутрішньої поверхні стегна (поросятам до 3-х місячного віку) по 1,0мл, дворазово, з інтервалом у 14 днів. Щепленню піддавали, навіть, поросят із 1-денного віку. Пізніше поросят щеплених до 2-х міс. віку, ревакцинували при досягненні ними 3-х міс. віку. Через 4 тижні після кожного щеплення живою вакциною, було відібрано кров від 20 свиноматок і 20 підсвинків для дослідження на наявність антитіл до вірусу хвороби Тешена. Результати дослідження сироваток крові, отриманих від свиней, яких щеплювали живою та інактивованою вакцинами, наведені в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5

Титри вірусонейтралізуючих антитіл у крові свиноматок і підсвинків після щеплення емульсованою й живою вірус-вакциною проти ензоотичного енцефаломієліту

Вакцини, що застосовували для щеплення свиней	Вікові групи тварин	Кількість досліджених сироваток (гол.)	Титри вірусо-нейтралізуючих антитіл
Інактивована	свиноматки	53	1:8-1:32
Жива вакцина	свиноматки/підсвинки	20 /20	1:256-1:512

В обласній державній лабораторії ветеринарної медицини визначали титри вірусонейтралізуючих антитіл, застосовуючи серологічний метод (РН). При дослідженні сироваток крові, отриманих від свиней після щеплення живою вакциною, встановили такі титри антитіл: 1:256-1:512 (табл. 4.5). вони виявились недостатніми для забезпечення проективного імунітету, більше випадків даного захворювання, де проводили щеплення, не реєстрували. Отже на введення живої вакцини, в організмі свиней, з'являються в 10-12 разів вищі антитіла, як на введення інактивованої. Низькі титри антитіл не дають належного захисту тварин при цьому захворюванні, як свідчать наші спостереження.

4.5 Аналіз плану з проведення ветеринарних заходів направлених на ліквідацію хвороби Тешена в господарстві

Організаційно-господарські й ветеринарно-санітарні заходи з ліквідації хвороби Тешена в СТОВ “Віра” розпочали реалізовувати після підтвердження діагнозу лабораторією ветеринарної медицини. Однак, слід відзначити, що план організаційно-господарських і ветеринарно-санітарних заходів був складений і затверджений районною державною адміністрацією лише після другого спалаху хвороби у листопаді 2003 року.

Після підтвердження діагнозу у квітні 2003 року заходи проводили відповідно з діючою інструкцією. В першу чергу було проведене клінічне обстеження всього сприйнятливого поголів'я з вимірюванням температури тіла. Серед характерних клінічних ознак у поросят відмічали паралічі, парези, анорексію, підвищення температури, симптоми ураження центральної нервової системи, у декількох тварин ознаки запору.

Згідно з планом усе сприйнятливе поголів'я свиней піддали вимушеному щепленню інактивованою культуральною емульсованою вакциною проти хвороби Тешена згідно з настановою. Виділення хворих підсвинків після щеплення продовжувалось ще декілька днів. Хворі тварини були відправлені на санітарну бойню Бердичівського м'ясокомбінату для забою.

Одночасно з проведенням спеціальних ветеринарних заходів проводили й інші заходи (дезінфекцію, дератизацію).

Лікар ветеринарної медицини СТОВ “Віра” Диба Ю.Є. провів роз'яснювальну роботу серед працівників тваринництва про суть захворювання й боротьбу з ним. Під час проведення карантинних обмежень було заборонено вхід та в'їзд на територію свиноферми сторонніх осіб. Щоденно заправляли дезінфікуючими розчинами дезбар'єри та дезкилимки. За хворими й підозрюваними у захворюванні тваринами був закріплений постійний обслуговуючий персонал.

Проте не всі пункти передбачені в плані заходів з ліквідації хвороби, були виконані. Обслуговуючий персонал свиноферми так і не був забезпечений спецодягом і спецвзуттям.

Карантинні обмеження із СТОВ “Віра” було знято через 40 днів після останнього випадку захворювання свиней на ензоотичний енцефаломієліт, а саме, 22 грудня 2003 року.

Аналізуючи план організаційно-господарських і ветеринарно-санітарних заходів з ліквідації хвороби Тешена свиней у СТОВ “Віра” Бердичівського району Житомирської області слід зауважити, що даний план, розроблений і складений згідно вимог законодавства ветеринарної медицини, а недоліком є те, що в ньому відсутній третій розділ, який має назву “Заходи з охорони людей”. В цілому він включає і текстову частину і власне план. Даний план передбачає: організаційно-господарські й ветеринарно-санітарні заходи.

Слід зауважити, що виконання плану проводилось згідно вимог, і при цьому були виконані майже всі його пункти.

Термінове проведення всіх спеціальних і господарських заходів дозволило швидко (протягом 40 днів) локалізувати й ліквідувати вогнище хвороби Тешена. Однак, після підтвердження діагнозу на дану хворобу 21 квітня 2003 року, заходи боротьби хоча й проводились згідно інструкції, проте, план організаційно-господарських і ветеринарно-санітарних заходів не складали. Відповідно, після повторного спалаху захворювання і підтвердження діагнозу 17 листопада 2003 року на господарство були накладені карантинні обмеження і складений план оздоровлення СТОВ “Віра” від ензоотичного енцефаломієліту.

4.6 Визначення економічних збитків та збитків яких не допустили при ліквідації хвороби Тешена у СТОВ «Віра»

Хвороба Тешена, в разі її виникнення, завдає значних економічних збитків свинарським господарствам. На свинофермах відхід свиней на відгодівлі може досягати 25-30%.

Крім падежу тварин, збитки складаються з вимушеного забою, зниження приростів, недоодержання приплоду (із-за абортів), та значних ветеринарних витрат на проведення профілактичних щеплень і проведення вимушеної дезінфекції. Вихідні дані для визначення економічних збитків та економічної ефективності ветеринарних заходів, при ліквідації спалаху хвороби Тешена у СТОВ “Віра” наведені у таблиці 4.6.

Таблиця 4.6

Вихідні дані для підрахунку економічного ефекту ветеринарних заходів, пов'язаних із ліквідацією хвороби Тешена у СТОВ “Віра”

Показники	Одиниці виміру	Кількість
Наявність свиней, всього	гол.	565
Захворіло на хворобу Тешена, всього	гол.	197
Піддали вимушеному забою, всього	гол.	178
Пало, всього	гол.	19
Щепили, всього	гол.	501
Середньодобовий приріст здорових поросят	г	660
Закупівельна ціна 1 кг живої ваги свиней	грн.	6,0
Середня жива вага 1 поросяти	кг	54
Використано ін активованої вакцини	мл	610
Вартість 610 мл вакцини	грн.	244
Витрати на вату, спирт, шприци, голки тощо	грн.	38,6
Використано NаОН	кг	240
Вартість NаОН	грн.	264

Визначення економічних збитків:

Збитки від загибелі й знищення молодняку (поросят 4-7 міс. віку) обчислювали за формулою:

З1 = Ц х (М х Ж) - Вф, де

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

М - кількість загиблого, вимушено забитого й знищеного молодняку;

Ж - середня жива маса однієї тварини, кг;

Вф - фактична виручка від реалізації продуктів забою та трупної сировини, грн.;

З1 = 6,0 х (19 х 34) - 0 = 3876 грн.

2. Збитки від вимушеного забою поросят (178 гол. 4-7 міс. віку):

Зз = 6,0 х (178 х 54) - 54860 = 57672 - 54860 = 2812 грн.

3. Збитки від зниження продуктивності тварин у результаті їх захворювання, обчислювали за формулою:

Зз = Мз х (Пзд. - Пхв.) х Т х Ц, де

Пзд. і Пхв. - середньодобова кількість продукції (молоко, м'ясо, яйця), одержаної відповідно від однієї здорової й перехворілої тварини;

Т - середня тривалість нагляду за зміною продуктивності тварин, дні.

Зз = 178 х (0,66 - 0,15) х 5 х 6,0 = 2723,4 грн.

Загальна сума збитків: ЕЗ = З1 + Зз +Зз

ЕЗ = 3876 + 2812 + 2723,4 = 9411,4 грн.

Визначення питомої величини економічного збитку, на одну захворілу тварину.

Для цього використовували формулу:

Пз = ЕЗ / Мз, де

ЕЗ - загальна сума збитків;

Мз - кількість захворілих тварин;

Пз = 9411,4 / 197 = 47,77 грн.

Визначення коефіцієнтів захворюваності і летальності:

Кз = Мз / Мо, де

Кз - коефіцієнт захворюваності;

Кз = 197 / 565 = 0,35

Кл = МП / Мз, де

Кл - коефіцієнт летальності;

Мп - кількість загиблих тварин;

Кл = 19 /197 = 0,096

Визначення витрат на ветеринарні заходи.

Хворих тварин в господарстві, при спалаху захворювання не лікували, їх піддавали вимушеному забою на санітарній бойні м'ясокомбінату. Усе умовно здорове поголів'я свиней щеплювали. Для щеплення застосовували ін активовану вакцину (усього нею щепили 501 голову, використали 610 мл вакцини на суму: 244 грн.).

На щеплення всього умовно - здорового, сприйнятливого поголів'я тварин - ветеринар, зав. свинофермою затратили (1,7 хв. х 501 головообробку = 851,7 хв., або 14,2 години, або 2,02 робочих днів) по 1,01 робочого дня працював кожен спеціаліст. Фіксував тварин зоотехнік, який був задіяний 1,01 робочого дня і дві свинарки, які працювали разом зі спеціалістами ветеринарної медицини. заробітна плата у головного лікаря ветеринарної медицини господарства -280 грн., у зав. свинофермою - 220 грн., а у зоотехніка - 280 грн.

280: 21 = 13,3 грн. (вартість 1 робочого дня головного лікаря);

220: 21 = 10,5 грн. (вартість 1 робочого дня зав. свинофермою);

280: 21 = 13,3 грн. (вартість 1 робочого дня зоотехніка);

свинаркам оплата за фіксацію тварин була додатковою по 4 гривні в день кожній. Усього за цю роботу їм заплатили:

13,3 х 1,01 = 13,4 грн.;

10,5 х 1,01 = 10,6 грн.;

13,3 х 1,01 = 13,4 грн.;

разом: 8,0 + 13,4 + 10,6 + 13,4 = 45,5 грн.

Також використали: вати 50, спирту 250,5г. Витрати на вату, спирт, голки, шприци тощо склали: 16,7 грн. Витрати на проведення дезінфекцій склали: 486 грн.

Загальна сума на ветеринарні заходи склала:

244+16,7+45,4+486=792,1 грн.

Питому величину витрат (Кв) на ветеринарні заходи визначили за формулою:

Кв = Вз/Мз; Кв = 792,1:197 = 4,02 грн.

Економічний ефект, отриманий в результаті здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів (Еф) обчислювали за формулою:

Еф = Зз-Вз

Зз - запобіжні економічні збитки;

Запобіжні економічні збитки в результаті профілактики й ліквідації хвороби в даному господарстві (Ззі) обчислювали за формулою:

Ззі = Мо х Кз1 х Пз - Е 3, де

Мо - загальне поголів'я сприйнятливих тварин, гол.;

Кз1 - коефіцієнт потенційної захворюваності тварин у неблагополучних стадах;

Пз - питома величина економічного збитку з розрахунку на одну захворілу тварину, грн..;

Ззі = 565 х 0,5 х 47,77 - 9411,4 = 13495,03 - 9411,4 = 4083,63 грн.

Еф = Зз - Вз ;

Еф = 4083,63 - 792,1 = 3294,53 грн.;

Економічний ефект оздоровчих і лікувальних заходів на одну гривню витрат (Ер) обчислювали за формулою: Ер = Еф: Вз;

Ер = 3294,53: 792,1 = 4,16 грн.

Усі показники виносимо в таблицю 4.7

Таблиця 4.7

Економічний ефект оздоровчих заходів із ліквідації спалахів хвороби Тешена у СТОВ «Віра» Бердичівського району Житомирської області у 2003 році

Показники	Кількість (грн.)
Загальна сума збитків	9411,4
Питома величина економічного збитку	47,77
Сума витрат на ветеринарні заходи	792,1
Питома величина витрат на ветзаходи	4,02
Запобіжні економічні збитки	4083,63
Економічний ефект	3294,53
Економічний ефект на 1 гривню витрат	4,16

Отже, СТОВ “ Віра “ Бердичівського району Житомирської області знаходиться в зоні високого ступеня ризику виникнення і поширення хвороби Тешена, тому в цій зоні потрібно систематично проводити профілактичні щеплення, що є значно ефективнішим, як ліквідовувати захворювання. Провівши розрахунки ефективності ветеринарних заходів при ліквідації спалаху хвороби Тешена у 2003 році, ми встановили, що на 1 грн. витрат забезпечується попередження збитків на 4,16 грн.

Розділ 5. Охорона праці

Охорона праці на підприємстві - це сукупність дій посадових осіб здійснюваних на підприємстві та постійного аналізу інформації про стан охорони праці на робочих місцях для посилення цього стану, або підтримання на належному рівні відповідно до нормативних актів про охорону праці.

Усі посадові особи підприємства беруть участь у підготовці й організації управлінських рішень: керівник СТОВ, головні спеціалісти, керівники виробничих цехів, спеціаліст з охорони праці.

Відповідальність за стан умов праці та безпеку праці працівників даного господарства покладається на голову СТОВ “Віра”, який контролює виконання всіх правил і норм з охорони праці відповідно до закону України “Про охорону праці”. За розпорядженням керівника даного господарства, відповідальність за стан охорони праці покладена на заступника голови сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю, який організовує роботу з охорони праці в даній установі та здійснює контроль за станом умов праці.

Головний лікар ветеринарної медицини господарства зобов'язаний:

· проводити інструктажі з охорони праці з усіма працівниками на своїй дільниці;

· забезпечити безпечні та належні умови їх праці на місцях;

· забезпечити дотримання вимог законодавчих та нормативних актів про працю та охорону праці;

· організувати навчання з охорони праці для всіх підлеглих;

· розробляти інструкції з охорони праці в даній галузі господарської діяльності;

· організовувати та контролювати періодичне проведення медичних оглядів працівників тваринництва, та тих, що є в штаті служби ветеринарної медицини;

З метою регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, забезпечення умов праці та охорони праці, узгодження інтересів адміністрації та трудового колективу, на підприємстві щорічно укладається колективний договір. В якому викладені питання організації виробництва, нормування та оплата праці, пільги, компенсації, грошові допомоги працівникам, визначення тривалості робочого часу та відпусток, забезпечення умов праці та охорони праці, забезпечення гарантій працівникам щодо відшкодування збитків, які нанесені внаслідок нещасних випадків на виробництві.

Колективний договір укладається між керівником господарства і трудовим колективом, інтереси якого представляє профспілкова організація господарства. Керівник господарства та голова профспілки звітують перед колективом на зборах, про виконання умов колективного договору. Колективний договір укладається терміном на один рік і вступає в дію з моменту його підписання та діє до прийняття нового.

Керівники підприємств та їх заступники, головні спеціалісти, спеціалісти з охорони праці, перед початком виконання посадових обов'язків та періодично 1 раз на 3 роки проходять навчання по питаннях з охорони праці у галузевих навчальних закладах.

Посадові особи та спеціалісти проходять навчання й перевірку знань безпосередньо в даному господарстві періодично, раз на три роки, та перед початком виконання посадових обов'язків. Перевірку знань з охорони праці здійснює комісія, яку створює керівник господарства, у вигляді іспиту, шляхом усного опитування, або письмово, із використанням технічних засобів з обов'язковим складанням протоколу.

Працівники, які виконують роботу з підвищеною небезпекою повинні проходити попереднє спеціальне навчання, перевірку знань перед початком виконання роботи та періодично не рідше одного разу на рік. Порядок його проведення встановлюється галузевими нормативними актами.

Підготовка працівників для виконання робіт із підвищеною небезпекою здійснюється тільки в закладах освіти, що мають ліцензію Міносвіти та дозвіл Державного нагляду з охорони праці на проведення такого навчання.

Перевірка знань працівників із питань охорони праці проводиться за нормативними актами про охорону праці.

Навчання, з охорони праці, для працівників проводиться у формі інструктажів з охорони праці, надання першої допомоги потерпівшим від нещасних випадків, а також про порядок дій при виникненні аварії, пожеж, стихійних лих.

Інструктажі з охорони праці поділяються на: вступний первинний і повторний, позаплановий та цільовий.

В даному господарстві проводиться:

- Вступний інструктаж - з усіма працівниками, яких приймають на постійну роботу; із студентами, які прибули в дану установу для проходження виробничої практики. Проводить його спеціаліст з охорони праці.

- Первинний інструктаж - з новоприйнятими працівниками, з тими, що прибули у відрядження, та беруть участь у виробничому процесі. Проводить керівник робіт.

- Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці, повторно раз у півріччя, на роботах із підвищеною небезпекою - раз у квартал.

- Позаплановий інструктаж проводиться при:

а) введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів з охорони праці;

б) зміні технологічного обладнання, матеріалів;

в) виконанні працівниками дій, які привели або можуть привести до нещасних випадків;

г) при виявленні органами державного нагляду незнання, безпечних методів та прийомів виконання технологічних процесів;

д) при перерві в роботі працівника більше 60 днів, а на роботах з підвищеною небезпекою 30 днів;

- Цільовий інструктаж проводиться при виконанні разових робіт, непередбачених основними обов'язками робітника та робіт, на які оформляється нарад-допуск або спеціальне розпорядження.

Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт у своєму підрозділі, про що робиться відповідний запис у “Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці”.

У СТОВ “Віра” службу пожежної безпеки очолює начальник. На всіх фермах, дільницях, бригадах установлено пожежні щити з повною комплектацією реманенту (засобами пожежегасіння). На кожній дільниці є водонапірні крани. Кожен рік усі працюючі проходять навчання з пожежної безпеки і здають пожежно-технічний мінімум.

Державний нагляд за дотриманням нормативних актів з охорони праці здійснюють: державна територіальна інспекція по нагляду за охороною праці; органи прокуратури; санітарно-епідемічна служба; держадміністрація.

Контроль за створенням безпечних та нешкідливих умов праці безпосередньо на підприємстві здійснюють: служба з охорони праці, профспілкова організація, уповноважені трудових колективів із питань охорони праці, спеціалісти та посадові особи підприємства.

Робочий день спеціалістів ветеринарної медицини та всіх працівників с/г товариства з обмеженою відповідальністю “Віра” складає 8 годин. Робочий тиждень складається з 5 днів і становить не більше 40 годин. Відпустка працівникам служби ветеринарної медицини с/г товариства надається переважно 24 календарні дні (не враховуючи свят).

Лікарям згідно списку, за особливий характер роботи надається додаткова відпустка (7 календарних днів).

Працівники господарства забезпечуються спецодягом, згідно “Норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту”. Також, працівникам господарства надається, при необхідності, грошова та матеріальна допомога.

Перед початком роботи потрібно одягнути спецодяг і спецвзуття. Перевірити справність інструментів та необхідного обладнання. Оглянути місце проведення роботи і перевірити чи всі тварини знаходяться на певному місці, де їх утримують. Робоче місце повинно бути добре освітлене. Наближатись до тварин потрібно впевнено й спеціально не робити зайвих рухів. Підходити зі сторони голови. При проведенні маніпуляцій які викликають біль у тварини слід бути уважним і обережним, враховуючи можливість захисної реакції у тварини. При застосуванні лікарських засобів обов'язково дотримуються дози й кратності введення, досконало знати механізм дії даної речовини та враховувати можливі наслідки. Ні в якому разі, при лікуванні тварин не продувати забиті голки і не фіксувати їх у зубах.

При роботі з тваринами не кричати на них, працювати в присутності їхнього доглядача. При виникненні небезпечних ситуацій діяти згідно обставин.

При нанесенні твариною травми помічникові або лікарю необхідно негайно припинити роботу і потерпілому надати долі карську допомогу. При кровотечах накладати тугі пов'язки з індивідуального пакета, або бинта. При переломах накладати тугі нерухомі пов'язки із застосуванням шин. При незначних пораненнях навкруги рани обробляють спиртовим розчином йоду і накладають пов'язку щоб запобігти забрудненню.

Після закінчення роботи слід прибрати робоче місце, провести знезараження використаного матеріалу, помити руки, обличчя з милом, зняти спецодяг і взуття.

Для виконання роботи було проведено всі заходи особистого захисту, як для тих, що поступають на роботу вперше: заява, медичний огляд, проведено вступний інструктаж - первинний і на робочому місці, допуск до роботи головним спеціалістом. При виконанні певних робіт пов'язаних з виконанням дипломної роботи (лікування хворих тварин, вимушені щеплення та ветеринарно-санітарні заходи) був забезпечений спецодягом, спецвзуттям, дотримувався правил особистої гігієни. Перед роботою провіряється наявність освітлення робочого місця, справність та ефективність вентиляції, при їх несправності дану роботу не виконували. При роботі з тваринами був особливо обережним.

Пропозиції щодо покращення охорони праці в даному господарстві:

1. В усіх тваринницьких приміщеннях обладнати кімнати відпочинку для тваринників.

2. На свинофермі обладнати душову кімнату.

3. Провести реконструкцію вентиляційної системи й системи прибирання гною.

Розділ 6. Екологія зовнішнього середовища

Екологія - це наука, що вивчає взаємозв'язок між організмами та їх угрупуваннями із середовищем їх існування.

Зооекологія - комплексна наука, що вивчає середовище існування свійських тварин та їх взаємоз'язок.

Екологія відіграє велике значення при вивченні виникнення різних заразних та незаразних захворювань, особливо таких як туберкульоз, Хвороба Тешена, СНІД та інші, а також вплив забруднення продуктів тваринництва на життєдіяльність людини.

Екологічно небезпечними є продукція тваринництва (м'ясо, сало) та тваринницькі відходи (гній, гноївка), які потрібно знезаражувати відповідно до технологічних положень. М'ясо в неблагополучних щодо хвороби Тешена господарствах (фермі, стаді) знешкоджують і використовують в такому порядку:

- туші й усі субпродукти, одержані від забою хворих та підозрілих у захворюванні тварин випускати у сирому вигляді забороняється;

- м'ясо, сало й субпродукти переробляють на варені, варено-копчені ковбаси, консерви тощо;

- шкі...