Віддалені результати лікування венозних тромбозів нижніх кінцівок
Аналіз віддалених результатів лікування тромбозів глибоких вен нижніх кінцівок у хворих, які лікувалися у відділеннях хірургії магістральних судин та урології. Умови позитивних результатів лікування операційного лікування тромбозів глибоких вен.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.03.2018 |
| Размер файла | 86,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Ужгородський національний університет
медичний факультет
кафедра хірургічних хвороб
ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ ВЕНОЗНИХ ТРОМБОЗІВ НИЖНІХ КІНЦІВОК
Я.М. ПОПОВИЧ
Анотація
тромбоз вена операційний лікування
У роботі зроблено аналіз віддалених результатів лікування тромбозів глибоких вен нижніх кінцівок у 790 хворих, які лікувалися у відділеннях хірургії магістральних судин та урології Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака. Залежно від методу лікування хворі були поділені на дві групи. Першу (основну) групу склали 555 (70,3%) пацієнтів з тромбозами глибоких вен нижніх кінцівок та нижньої порожнистої вени, яким виконали різноманітні операційні втручання з приводу тромбоза глибоких вен та з метою профілактики тромбоемболії легеневої артерії. У другу (контрольну) групу ввійшли 235 (29,7%) пацієнтів з тромбозом глибоких вен та тромбозами нижньої порожнистої вени, які отримували лише консервативне лікування. Операційне лікування тромбозів глибоких вен за даними кумуляційного аналізу дозволило досягти позитивного результату лікування у 89,5% пацієнтів, а при консервативному лікуванні - лише в 48,4% хворих. Протягом 3 років спостереження виражені ознаки хронічної венозної недостатності у пацієнтів контрольної групи спостерігали в 51,6% пацієнтів, а в основній групі - лише в 10,2%.
Ключові слова: тромбоз глибоких вен, нижня порожниста вена, тромбектомія, консервативне лікування
Annotation
Ya.M. POPOVYCH
Uzhhorod National University, Faculty of Medicine, Department of Surgical Diseases, Uzhhorod
THE DISTANT RESULTS OF THE TREATMENT VENOUS THROMBOSIS OF LOWER EXTREMITIES
In the article were observed the distant results of the treatment venous thrombosis of lower extremities in 790 patients who were treated at the department of the Vascular Surgery and Urology of Transcarpathian Regional Clinical Hospital named A. Novak. Depending on the method of treatment, the patients were divided into two groups. The first (main) group consisted of 555 (70,3%) patients with deep vein thrombosis of lower extremities (DVT) and vena cava inferior (VCI), which performed various surgical interventions for reason DVT and with intention to preventive of pulmonary thromboembolism (TELA). The second (control) group included 235 (29,7%) patients with DVT in the VCI system receiving only conservative treatment. Operative treatment of deep vein thrombosis according to the cumulative analysis allowed to achieve a positive result of treatment in 89,5% of patients, and with conservative treatment - only in 48,8% of patients. At the end of third year observation, the marked signs of chronic venous insufficiency in patients in the control group were observed in 51,6% of patients, and in the main group - only 10,2%.
Key words: deep vein thrombosis, vena cava inferior, thrombectomy, conservative treatment
Вступ
Наслідки перенесеного тромбозу глибоких вен (ТГВ) нижніх кінцівок, незважаючи на проведене лікування, через 3-5 років реєструються у 25-87% пацієнтів, які перенесли поширений тромбоз вен гомілки, у 46% - з ураженням вен гомілки та стегна та у 90-98% хворих - після клубово-стегнового флеботромбозу [1, 7]. Через 5-10 років ознаки посттромбофлебітичного синдрому (ПТФС) спостерігають у 49-100% пацієнтів [1, 8, 9], при цьому, одночасні посттромботичні зміни глибоких вен обох нижніх кінцівок виявляють у 7,4-34,1%, а синдром нижньої порожнистої вени (НПВ) - у 12,3% пацієнтів [6].
У розвинутих країнах на ПТФС припадає 28% випадків усіх хронічних захворювань вен, він трапляється у 2-7% осіб працездатного віку [5], з яких у 10% спостерігають виражені ознаки інвалідності [6]. Незважаючи на застосування сучасного консервативного лікування ТГВ простежується чітка тенденція до зростання кількості ПТФС. Він виникає у 20-52,8% пацієнтів, які мали ТГВ [2, 4]. При цьому, трофічні зміни шкіри виникають вже через 4-6 років після перенесеного ТГВ [6].
ПТФС є не тільки медичною, а й важливою соціальною проблемою, оскільки інвалідизуючі ускладнення обмежують життєдіяльність пацієнтів і потребують проведення медико-соціальної реабілітації. Життєдіяльність цих хворих обмежена внаслідок суттєвого порушення здатності до пересування і трудової діяльності [6]. В структурі первинної інвалідності внаслідок захворювань вен нижніх кінцівок наслідки перенесених венозних тромбоемболічних ускладнень (ВТЕУ) складають 77,4% випадків [6].
В Україні у 2013 році інвалідність при ПТФС встановлена у 3324 хворих, у тому числі первинно - у 677. Тяжка інвалідність (І і ІІ групи) відзначена у 15,7% хворих, повна реабілітація за останні 5 років досягнута лише в 1,4% спостережень [2]. За прогнозами дослідників до кінця 2020 року кількість пацієнтів з ПТФС збільшиться вдвічі [3, 6].
Щороку загальні витрати на лікування хронічної венозної недостатності (ХВН) у країнах Європейського Союзу досягають 600-900 млн євро, а у США - до 2,5-3 млрд доларів [6].
Таким чином, навіть сучасна антикоагулянтна терапія ТГВ не дозволяє попередити розвиток ПТФС у віддаленому періоді, а результати лікування залишаються незадовільними. Тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), як і раніше, вважають однією з головних причин летальності в хірургічних стаціонарах, а кількість хворих з важкими формами ХВН неухильно зростає.
Мета дослідження
Оцінити віддалені результати хірургічного лікування хворих із тромбозами глибоких вен нижніх кінцівок.
Матеріали та методи
В роботі проаналізовано результати обстеження та лікування 790 хворих з ТГВ нижніх кінцівок та тромбозами НПВ, які проліковано у відділенні хірургії магістральних судин та урології Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака протягом 20062016 років. Вік хворих коливався у широких межах від 17 до 83 років, середній вік - 46±2,3 року. Серед них чоловіків було 334 (42,3%), а жінок - 456 (57,7%). Переважна кількість пролікованих пацієнтів були працездатного віку - 735 (93,0%) осіб. Половину всіх обстежених та пролікованих хворих склали особи молодого та середнього віку (до 40 років) - 395 (50%).
Залежно від проведеного лікування пацієнтів розподілено на такі групи:
І група (основна) - хворі, яким проводили операційне лікування ТГВ нижніх кінцівок та профілактики ТЕЛА з наступним консервативним лікуванням (555 (70,3%) пацієнтів), зокрема:
ІА група - хворі з тромбозами глибоких вен нижніх кінцівок, яким виконували повну або парціальну тромбектомію з наступною хірургічною профілактикою ТЕЛА або без неї - 380 (68,5%) пацієнтів;
ІБ група - хворі з тромбозами глибоких вен нижніх кінцівок, яким виконували комбіноване лікування з наступною хірургічною профілактикою ТЕЛА - 50 (9,0%) пацієнтів;
ІВ група - хворі з трансфасціальним тромбозом, яким виконували тромбектомію верхівки тромботи- чних мас із глибоких вен нижніх кінцівок з наступною радикальною венектомією - 125 (22,5%) пацієнтів;
ІІ група (контрольна) - хворі з ТГВ нижніх кінцівок, яким призначали лише консервативну анти- коагулянтну терапію - 235 (29,7%) пацієнтів.
Усім пацієнтам призначали антикоагулянтну, інфузійно-спазмолітичну та компресійну терапію незалежно від потреби в операційному лікуванні.
Для обстеження хворих застосували лабораторні методи дослідження, а також інструментальні: ультразвукову доплерографію, ультразвукове дуплексне сканування («ULTIMA PRO-30, z.one Ultra», ZONARE Medical Systems Inc., США); рентгеноконтрастну флебографію (DSA, Integris-2000, Philips) та мультиспіральну комп'ютерну томографію з внутрішньовенним контрастуванням (Somatom CRX «Siemens», Німеччина, 1994). Радіоізотопна флебосцинтиграфія проводилася на емісійному комп'ютерному томографі «Тамара» (ГКС-301Т) виробництва ГПФ СКТБ «Оризон» Україна, НИО ЩГК НТК «Інститут монокристалів» НАН України, СП «Амкрис-Эйч». Під час радіоізотопної флебос- цинтиграфії визначали середній час транспорту (СЧТ) ізотопу та індекс навантаження (ІН).
Значної уваги ми надавали визначенню варіанта тромботичного ураження та характеру тромботич- них мас. Так, у більшої частини хворих (408 (73,5%)) основної групи виявили оклюзійний варіант тромботичного ураження, у 129 (23,2%) хворих - пристінковий та у 18 (3,3%) - фрагментарний, в тому числі у 403 (72,6%) пацієнтів основної групи проксимальна частина тромботичних мас мала флотуючий характер. У пацієнтів контрольної групи оклюзійний варіант тромботичного ураження виявили у 162 (68,9%), а пристінковий - у 73 (31,1%) хворих. Флотуючу верхівку тромботичних мас у пацієнтів контрольної групи спостерігали у 34 (14,5%) випадках. Пацієнтів із фрагментарним варіантом тромботичного ураження в контрольну групу не включали.
За характером тромботичних мас виділили пухкі, сформовані (організовані) та пухлинні імплантаційні тромби. Пухкі тромботичні маси виявили у 417 (52,8%) пацієнтів, сформовані - у 344 (43,5%) та імплантаційні - у 29 (3,7%) хворих. У пацієнтів основної групи найчастіше виявляли пухкі тромботич- ні маси - у 380 (68,5%), сформовані - у 14б (26,3%) та пухлинні - у 29 (5,2%) хворих. У контрольній групі у переважній більшості пацієнтів - 198 (84,3%) спостережень - виявили сформовані тромботичні маси. Пухкий характер тромботичних мас виявили у 37 (15,7%) хворих. Пацієнтів з імплантаційним тромбозом у контрольну групу не включали, оскільки останні взагалі не піддаються антикоагулянтній терапії.
Операційні втручання, спрямовані на лікування ТГВ та профілактику ТЕЛА, у вищезгаданих пацієнтів представлені в таблицях 1-3.
Таблиця 1
Операційні втручання при тромбозі глибоких вен нижніх кінцівок у пацієнтів І А групи
|
Вид операційного втручання |
Кількість |
|
|
Тромбоектомія із ПВ та литкових пазух, лігування литкових пазух у місці впадіння в ПВ |
70 (18,4%) |
|
|
Тромбоектомія із ПВ, літування тромбованих стовбурів гомілкових вен у місці впадіння в ПВ |
35 (9,2%) |
|
|
Тромбектомія із ПСВ, лігування ПСВ нижче впадіння ГСВ |
67 (17,6%) |
|
|
Тромбектомія із ЗСВ, лігування ПСВ нижче впадіння ГСВ |
55 (14,5%) |
|
|
Тромбектомія із ЗСВ, лігування ГСВ у місці впадіння у ЗСВ |
21 (5,5%) |
|
|
Тромбектомія із ЗСВ та ЗоКВ, лігування ПСВ нижче впадіння ГСВ |
58 (15,3%) |
|
|
Тромбектомія із ЗСВ та ЗоКВ, лігування ЗСВ нижче впадіння ВПВ |
3 (0,8%) |
|
|
Тромбектомія із ЗСВ та ЗоКВ з формуванням дистальної АВФ |
13 (3,4%) |
|
|
Тромбектомія із ЗоКВ та ЗКВ, лігування ЗоКВ нижче впадіння ВнКВ |
7 (1,8%) |
|
|
Тромбектомія з інфра- та/або інтраренального відділу НПВ |
11 (2,9%) |
|
|
Тромбектомія з інфра- та/або інтраренального відділу НПВ + апаратна каваплікація НПВ |
5 (1,3%) |
|
|
Тромбектомія з супраренального відділу НПВ |
9 (2,4%) |
|
|
Тромбектомія з супраренального відділу НПВ + апаратна каваплікація НПВ |
12 (3,2%) |
|
|
Тромбектомія з піддіафрагмального відділу НПВ та правого передсердя |
1 (0,3%) |
|
|
Тромбектомія з піддіафрагмального відділу НПВ та правого передсердя + апаратна каваплікація НПВ |
13 (3,4%) |
|
|
Всього |
380 (100%) |
Примітка: ПВ - підколінна вена, ЗоКВ - зовнішня клубова вена, ВнКВ - внутрішня клубова вена, ЗКВ - загальна клубова вена. Для зручності виконання операційних втручань в хірургії виділяють поверхневу стегнову вену (ПСВ), якою називають частину стегнової вени до місця впадіння глибокої стегнової вени (ГСВ) і загальну стегнову вену (ЗСВ), що розташована вище впадіння глибокої стегнової вени.
Таблиця 2
Комбіноване лікування пацієнтів І Б групи
|
Верхівка тромботичних мас Комбіноване лікування |
Гомілкові вени |
Підколінна вена |
Стегнові вени |
Клубові вени |
Всього |
|||||||
|
Регіонарна тром- болітична терапія |
Імплантація кава- фільтра |
3 |
7 |
2 |
5 |
7 |
19 |
19 |
19 |
31 |
50 |
|
|
Хірургічна тром- бектомія |
4 |
3 |
12 |
- |
19 |
Таблиця 3
Операційні втручання, які виконані у пацієнтів І В групи
|
Оперативне втручання |
Кількість |
|
|
Напіввідкрита тромбектомія з ЗСВ, кросектомія, флебектомія |
54 (43,2%) |
|
|
Відкрита тромбектомія з ЗСВ (із венотомією ЗСВ), кросектомія, флебектомія |
8 (6,4%) |
|
|
Напіввідкрита тромбектомія з ПВ, кросектомія, флебектомія МПВ та /або ВПВ |
15 (12,0%) |
|
|
Відкрита тромбектомія з ПВ (з венотомією ПВ), кросектомія, флебектомія ВПВ та МПВ |
5 (4,0%) |
|
|
Відкрита тромбектомія з ПВ (з венотомією ПВ) та/або суральних синусів, кросектомія, флебектомія ВПВ та МПВ, літування тромбованих суральних синусів |
26 (20,8%) |
|
|
Літування ПСВ нижче впадіння ГСВ, кросектомія, флебектомія |
3 (2,4%) |
|
|
Кросектомія, флебектомія ВПВ, літування ПВ нижче впадіння МПВ |
7 (5,6%) |
|
|
Відкрита тромбектомія з пронизних вен, кросектомія, флебектомія |
7 (5,6%) |
|
|
Всього |
125 (100%) |
Результати досліджень та їх обговорення
Результати хірургічних та комбінованих методів лікування з приводу ТГВ у клінічних підгрупах оцінювали за трибальною системою: добрі, задовільні та незадовільні.
Критеріями добрих результатів після хірургічного та комбінованого лікування ТГВ вважали інтраопераційне відновлення прохідності оклюзо- ваних приносної і виносної магістралей, венозного колектору, підтверджене УЗД; підвищення лінійної (ЛШК) та об'ємної (ОШК) швидкості кровоп- лину вище місця оклюзії більш ніж на 50% під час УЗД; повне відновлення функції ураженої кінцівки; відсутність «розпираючого» болю в ураженій нижній кінцівці; зменшення набряку кінцівки не менше ніж 50% порівняно з доопераційними показниками та повне зникнення його після нічного сну; відсутність рецидиву ТГВ/ТЕЛА та трофічних змін.
Задовільними результати вважали у випадку інтраопераційного відновлення прохідності оклю- зованої виносної магістралі і венозного колектору підтверджене УЗД; підвищення ЛШК та ОШК у межах 30-50% під час УЗД; помірне обмеження функції ураженої кінцівки; значне зменшення відчуття «розпираючого» болю в ураженій нижній кінцівці; зменшення набряку кінцівки у межах до 50% порівняно з доопераційними показниками; відсутність рецидиву ТГВ/ТЕЛА; наявність гіперпігментації та індурації шкіри.
Незадовільними результати вважали у випадку ретромбозу оклюзованого венозного колектору та магістралі, підтверджені УЗД; зниження ЛШК та ОШК порівняно з передопераційними під час УЗД; значне порушення функції ураженої кінцівки; збереження або прогресування відчуття «розпираючого» болю в ураженій нижній кінцівці; наростання або стійке утримання набряку кінцівки, особливо у вечірній час, та відсутності зменшення набряку кінцівки після нічного сну; наявність рецидиву ТГВ/ТЕЛА; виражені ознаки трофічних змін шкіри гомілки ураженої кінцівки у вигляді трофічних виразок.
Динаміка венозного відтоку до і після лікування, а також у віддаленому періоді (до 3 років) при дозованому фізичному навантаженні, показали ефективність хірургічного втручання, як радикального, так і паліативного. Дезобструкція великих венозних колекторів при парціальній тромбектомії призводить до значного збільшення об'ємного кровоплину, а повна - відновлює його до норми. Так, середній час транспорту (СЧТ) у м'язово- венозній помпі гомілки зменшився з 21-36 сек до 7-12 сек (при повній тромбектомії) і до 11-18 сек при парціальній. ЛШК зросла з 2-5 см/сек до 9-18 см/сек і до 4-9 см/сек відповідно. Індекс навантаження (ІН) зріс з 1-1,2 до 2,8-3,4 і до 2,2-2,8 відповідно.
При цьому, в групі пацієнтів, які отримували тільки консервативну терапію, СЧТ після лікування склав 18-26 сек, ЛШК - 2-6 см/сек, ІН 1-1,3. Результати відновлення кровоплину після комбінованого лікування займають проміжне становище між повною і парціальною тромбектомією: СЧТ - 9-14 сек, ІН - 2,3-3,0 та ЛШК - 7-11 см/сек. Для статистичної обробки використовували середні значення СЧТ, ІН і ЛШК до і після лікування.
Дані отримані при дослідженні кровоплину відповідали клінічним результатам, що враховували частоту появи ознак хронічної венозної недостатності (ХВН) у пацієнтів обох груп у віддаленому періоді після перенесеного гострого венозного тромбозу. Після консервативного лікування скарги були у 51,6% хворих, що перенесли гострий венозний тромбоз; після комбінованого лікування - у 36,4% ; після парціальної тромбектомії - у 10,2%; після хірургічного лікування трансфасціального тромбозу - у 2,9% пацієнтів та були відсутні після радикальної тромбектомії. Тобто, функціональні результати хірургічного лікування перевершували консервативне.
У 73,1% пацієнтів І А групи віддалені результати операційного лікування ТГВ оцінили як добрі, у 7,7% хворих - задовільні, і лише в 19,2% пацієнтів результати операційного лікування були незадовільними. У 9,0% пацієнтів спостерігали рецидив ТГВ. Причиною рецидиву в 1 пацієнта була тривала подорож, у 6 осіб виявити причину рецидиву не вдалося. Кумуляційний аналіз результатів післяопераційного періоду показав, що добрі та задовільні результати хірургічного лікування ТГВ у системі НПВ спостерігали у 89,5% пацієнтів на кінець 3 року спостереження.
У 36,4% пацієнтів І Б групи віддалені результати комбінованого лікування ТГВ у системі НПВ оцінили як добрі, у 18,2% - задовільні, а у 45,4% пацієнтів результати комбінованого лікування були незадовільними. Ускладнення спостерігали у 45,4% пацієнтів. 2 пацієнти померли внаслідок проксимальної міграції кава-фільтра (КФ).
Після регіонарної тромболітичної терапії (РТЛТ), поєднаної з імплантацією кава-фільтра (КФ), добрі та задовільні результати у віддаленому післяопераційному періоді за даними кумуляцій- ного аналізу вдалося досягти у 56,7%. Після відкритої тромбектомії, поєднаної з РТЛТ, добрі та задовільні результати у віддаленому післяопераційному періоді за даними кумуляційного аналізу вдалося досягти у 93,1% хворих.
У 91,2% пацієнтів І В групи віддалені результати хірургічного лікування трансфасціального тромбозу оцінили як добрі, у 5,9% - задовільні, лише в 2,9% пацієнтів результати були незадовільними. Рецидив тромботичного процесу у гомілково- підколінному сегменті спостерігали у 2,9% пацієнтів на 3 році спостереження. Жодного епізоду ТЕЛА та летальних випадків у віддаленому післяопераційному періоді не спостерігали. Кумуляцій- ний аналіз результатів післяопераційного періоду показав, що добрі та задовільні результати хірургічного лікування трансфасціального тромбозу спостерігали у 97,5% пацієнтів на кінець 3 року спостереження.
На кінець 3 року спостереження у ІІ групі добрі результати виявили у 8,1% хворих, у 38,7% - задовільні, а в 53,2% хворих - результати були незадовільними. Рецидив тромбозу до кінця 3 року спостереження виявили у 8 пацієнтів. У 5 хворих виявили ознаки ТЕЛА, в тому числі 2 епізоди фатальної тромбоемболії. На кінець 3 року спостереження виражені клінічні прояви ХВН були у 51,6% пацієнтів ІІ групи, в тому числі у 21,9% з них спостерігали трофічні виразки. Кумуляційний аналіз віддалених результатів консервативного лікування пацієнтів ІІ групи показав, що добрі та задовільні результати простежувалися лише у 48,4% пацієнтів на кінець 3 року спостереження.
У всіх групах пацієнтів також проводили кількісну оцінку результатів лікування ТГВ згідно з клінічними даними. З цією метою використовували шкалу VCSS, яка оцінює вираженість 10 симптомів хронічних захворювань вен нижніх кінцівок, шкалу зниження працездатності (VDS), яка виділяє 4 ступені втрати працездатності, та шкалу сегментарності (VSDS), яка враховує наявність рефлюксу і обструкції великих сегментів вен.
До операції сегментарний рахунок оклюзії у пацієнтів І А групи після повної та парціальної тромбектомії спостерігався у 2,45±0,61 та 2,67±0,72 сегментах відповідно, а через 3 роки після операції - лише в 0,02±0,10 та 0,2±0,23. Аналогічні дані були у пацієнтів І В групи. Так, до операції оклюзію спостерігали в 2,75±0,45, а після - лише в 0,06±0,14 сегмента.
Гірші показники спостерігали після комбінованого лікування у пацієнтів І Б групи - сегментарний рахунок оклюзії знизився з 2,52±0,43 до 0,35±0,19. Найгірший результат виявили у пацієнтів ІІ групи, які отримували лише консервативне лікування. Так, до лікування оклюзію виявили у 2,21±,078 сегмента, а через 3 роки - в 1,57±0,27.
...Подобные документы
Частота гострих порушень мозкового кровотоку у хворих на хронічну ішемію нижніх кінцівок, зокрема кількість великих ішемічних інсультів. Хірургічне лікування хворих з атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок і брахіоцефальних артерій.
автореферат [42,0 K], добавлен 12.03.2009Важливість проблеми псоріазу. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження в динаміці хворих на псоріаз. Порівняльний аналіз найближчих (після лікування) та віддалених результатів клінічної ефективності лікування хворих на псоріаз за алгоритмом клініки.
автореферат [49,0 K], добавлен 04.04.2009Поліпшення результатів лікування хворих-наркоманів на хірургічний сепсис шляхом корекції ступеня тяжкості ендотоксикозу та своєчасної переорієнтації програми лікування. Етіологічні чинники, особливості клінічної картини та симптоматики сепсису у хворих.
автореферат [49,7 K], добавлен 09.04.2009Ретроспективний аналіз результатів лікування хворих на розповсюджений гнійний перитоніт. Впровадження в практику дренування і санації черевної порожнини. Обґрунтування необхідності використання методу керованої інтестинальної пролонгованої декомпресії.
автореферат [35,4 K], добавлен 03.04.2009Аналіз результатів лікування хворих з пошкодженнями гомілковостопного суглоба та визначення причини розвитку післятравматичного остеоартрозу. Розробка та впровадження профілактично орієнтованої системи лікування хворих, оцінка її практичної ефективності.
автореферат [33,9 K], добавлен 11.04.2009Особливості прояву окисного стресу в онкологічних хворих на доопераційному етапі й під час лікування. Функціональна активність симпатоадреналової та гіпоталамо-гіпофазно-надниркової систем. Оцінка стану імунної системи та розробка стратегії лікування.
автореферат [72,5 K], добавлен 09.04.2009Рак ендометрії як одна з найпоширеніших форм онкологічної патології. Аналіз результатів комплексного обстеження хворих та схеми індивідуалізованого лікування. Показання та методи ад’ювантної хіміо- та гормонотерапії. Результати різних досліджень.
автореферат [39,9 K], добавлен 04.04.2009Лікування гострого одонтогенного остеомієліту. Консервативні методи лікування. Іммобілізація ураженої кінцівки. Показання до оперативного втручання. Хірургічне лікування при неефективності консервативної терапії, при ускладненні. Препарати для лікування.
презентация [166,0 K], добавлен 15.02.2013Проблема оптимізації діагностики, покращення результатів хірургічного лікування хворих з множинними артеріальними аневризмами головного мозку. Клініко-інструментальні дослідження. Локалізація аневризм і виявлення джерела крововиливу. Хірургічне лікування.
автореферат [81,5 K], добавлен 29.03.2009Розробка концептуальної моделі вибору післяопераційної тактики лікування хворих на рак сечового міхура та диспансерного спостереження. Ознаки, що несприятливо впливають на результати хірургічного лікування та визначення їх прогностичної інформативності.
автореферат [53,9 K], добавлен 07.03.2009Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009Аналіз клініко-функціональних та імунологічних особливостей перебігу хронічних неспецифічних захворюваннь легень у хворих з інфікованістю нижніх дихальних шляхів мікроміцетами і пневмоцистами. Обґрунтування принципів проведення медикаментозної терапії.
автореферат [54,8 K], добавлен 21.03.2009Причини незадовільних результатів лікування хвороби Крону та шляхи їх покращення. Математична модель прогнозування загострень та закономірності розвитку захворювання, інформативні гістоморфологічні маркери. Тактика хірургічного лікування та реабілітація.
автореферат [41,2 K], добавлен 03.04.2009Розвиток дисрегенерації кісткової тканини після діафізарних переломів довгих кісток. Застосування методів непараметричної статистики для обробки результатів проведеного аналізу. Аналіз результатів лікування з використанням бальної системи оцінки Маттіса.
автореферат [87,2 K], добавлен 26.01.2009Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп. Динаміка показників в період відновної терапії. Використання засобів фізіотерапії.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 05.03.2013Комбіноване лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації шляхом застосування сучасних методів діагностики та диференційованого використання хірургічних та нехірургічних методів лікування на основі даних клініко-статистичного прогнозування.
автореферат [96,3 K], добавлен 21.03.2009Показники захворюваності та результати лікування раку щитоподібної залози. Удосконалення техніки виконання екстрафасціальної тиреоїдектомії у хворих. Морфологічні особливості різних форм раку щитоподібної залози. Удосконалених методів лікування хвороби.
автореферат [58,1 K], добавлен 12.03.2009Загальна характеристика дитячої пневмонії. Роль фармакоекономічних аспектів лікування. Захворювання дітей на пневмонію в Україні, сучасні методи її лікування. Аналіз фармацевтичних засобів на ринку України, рекомендованих для лікування пневмонії у дітей.
дипломная работа [922,7 K], добавлен 27.05.2010Клініко-лабораторне обґрунтування і розробка медикаментозного лікування хворих на генералізований пародонтит при ротовій протоінвазії. Порівняльна оцінка методів прогозоологічної діагностики і діагностика інвазії протистів у пародонтологічних хворих.
автореферат [135,2 K], добавлен 15.08.2009Закономірності розвитку уражень АНС при цукровому діабеті. Методи ранньої діагностики, патогенетично-обґрунтованого лікування і профілактики ДАН у хворих на цукровий діабет 1 типу. Лікування сірковмісними препаратами та вплив їх на перебіг хвороби.
автореферат [147,5 K], добавлен 17.02.2009
