Главная Коллекция "Revolution" Медицина Віддалені результати лікування венозних тромбозів нижніх кінцівок

Віддалені результати лікування венозних тромбозів нижніх кінцівок

Аналіз віддалених результатів лікування тромбозів глибоких вен нижніх кінцівок у хворих, які лікувалися у відділеннях хірургії магістральних судин та урології. Умови позитивних результатів лікування операційного лікування тромбозів глибоких вен.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.03.2018
Размер файла 86,2 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Загальний клінічний рахунок до операції у І А та І В групах склав 15,2±2,35 та 8,85±2,25 бала, а після операції - 0,8±0,07 та 0,78±0,41 відповідно. Гірша ситуація була у пацієнтів І Б групи - показник знизився з 14,4±1,78 до 1,96±0,35 бала. Найменший регрес клінічної симптоматики спостерігали в ІІ групі пацієнтів - з 14,5±2,31 до 5,78±1,98 бала.

Фізична активність відновилася у переважної більшості пацієнтів І А та І В груп, зокрема до операції їх показник складав відповідно 1,76±0,41 та 1,67±0,51 бала, а через 3 роки після операційного втручання - лише 0,21±0,18 та 0,23±0,10 бала відповідно. Дещо гіршу ситуацію спостерігали у пацієнтів І Б групи: до операції показник працездатності склав 1,27±0,25, а через 3 роки після останньої - 0,53±0,12 бала. Показники фізичної активності у пацієнтів ІІ групи за період спостереження зросли лише в два рази - з 1,78±0,35 до 0,94±0,21 бала.

Оцінюючи важкість захворювання за трьома складовими і підсумовуючи їх, отримано такі результати:

* у ІА групі пацієнтів до операції - 19,41±3,52, через 6 місяців після неї - 6,32±1,41, через рік - 2,53±1,26, через 3 роки - 1,03±0,94 бала;

• у І Б групі пацієнтів до кобінованого лікування - 18,19±1,98, через 6 місяців після нього - 8,03±1,87, через рік - 4,44±1,21, через 3 роки - 2,84±0,78 бала;

• у І В групі пацієнтів до операції - 13,27±2,35, через 6 місяців після неї - 5,28±0,99, через рік - 2,28±0,97, через 3 роки - 1,07±0,36 бала;

• у ІІ групі пацієнтів до початку консервативного лікування - 18,49±2,76, через 6 місяців - 14,38±2,31, через рік - 10,27±2,11, через 3 роки - 8,29±1,99 бала (рис. 1).

Рис. 1 Кількісна оцінка важкості захворювання у групах пацієнтів залежно від способу лікування

Отже, через 6 місяців спостереження у пацієнтів І А групи вдалося знизити сегментарний рахунок оклюзії у 5 разів, а через 1 та 3 роки - в 13 разів. Після комбінованого лікування ТГВ у пацієнтів І Б групи через 6 місяців вдалося знизити сегментарну оклюзію у 3,7 разу, а через 1 та 3 роки - у 6 та 7 разів відповідно. Операційне лікування трансфасціального тромбозу в пацієнтів І В групи дозволило знизити сегментарну оклюзію через 6 місяців у 11,5 разу, а через 1 і 3 роки - в 34,5 та 46 разів відповідно. В той час консервативне лікування пацієнтів ІІ групи дозволило знизити сегментарну оклюзію через 6, 12 та 36 місяців лише в 1,4 разу.

Вираженість клінічної симптоматики у пацієнтів І А групи за період спостереження через 6, 12 та 36 місяців зменшилася у 3, 8 та 19 разів відповідно. Гіршу ситуацію спостерігали у І Б групі - за період спостереження через 6, 12 та 36 місяців клінічна симптоматика зменшилася у 2, 4,5 та 7 разів відповідно. У І В групі вираженість клінічних симптомів, на 6, 12 та 36 місяцях спостереження зменшилася у 2, 4,5 та 11 разів. Регрес клінічних проявів тромбозу найменше був виражений у пацієнтів ІІ групи - на 12 місяці частота симптомів ТГВ зменшилася у 2 рази, а на 3 році - у 2,5 разу.

Фізична активність у пацієнтів І А групи через 6 місяців збільшилася майже у 2 рази, через 1 рік - майже у 4 рази та через 3 роки - у 8,5 разу. У І Б групі через 1 та 3 роки фізичну активність вдалося підвищити в 1,5 та 2,5 разу відповідно. У пацієнтів І В групи через 6 місяців спостереження вдалося збільшити фізичну активність у 2 рази, а через 12 та 36 місяців - у 7 разів. Лише в пацієнтів ІІ групи фізична активність залишалася вкрай низькою, протягом 6, 12 та 36 місяців її вдалося підвищити лише в 1,5, 1,8 та 2 рази відповідно.

Таким чином, при порівнянні результатів лікування основної та контрольної груп виявили значне покращення стану пацієнтів основної групи за всіма параметрами кількісної оцінки ефективності лікування. Отримані кількісні результати переконливо демонструють високу ефективність і доцільність застосування операційного лікування тромбозів глибоких вен порівняно з ізольованим консервативним лікуванням. Крім того, відновлення просвіту глибоких вен операційним шляхом дозволяє зберегти клапанний апарат вен, попередити розвиток посттромбофлебітичного синдрому з наступним виникненням хронічної венозної недостатності, значно покращити результати лікування пацієнтів із тромбозами глибоких вен.

Висновки

1. Операційне лікування тромбозів глибоких вен нижніх кінцівок за даними кумуляційного аналізу дозволило досягти позитивного результату лікування у 89,5% пацієнтів, а при консервативному лікуванні - лише у 48,4% хворих.

2. Протягом 3 років спостереження виражені ознаки хронічної венозної недостатності у пацієнтів контрольної групи спостерігали в 51,6% пацієнтів, а в основній групі - лише в 10,2%.

3. При кількісній оцінці важкості захворювання у групах пацієнтів залежно від способу лікування відзначено значне покращення стану пацієнтів основної групи порівняно з контрольною групою за всіма параметрами.

Список використаної літератури

1. Кобза І.І. Комплексне лікування тромбозу глибоких вен, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії / І.І. Кобза, Б.М. Гаврилів // Клінічна флебологія. 2008. Т. 1, № 1. С. 12--14.

2. Косинський О.В. Структура інвалідності внаслідок захворювань вен нижніх кінцівок в Україні за 2013 рік / О.В. Косинський, Д.Л. Бузмаков, В.В. Ржемовський // Клін. флебологія. 2014. Т. 17, № 1. С. 100--103.

3. Отдаленные результаты лечения тромбоза глубоких вен голени и бедренно-подколенного сегмента / Е.Ю. Солдатский, С.М. Юмин, К.Р. Хабазова [и др.] // Флебология. 2014. № 1. С. 40--48.

4. Прасол В.А. Тактика ведения пациентов при продолжающемся остром тромбозе глубоких вен / А. Прасол, Е.В. Мишенина, Д.В. Оклей // Клінічна хірургія. 2015. № 3 (871). С. 36--38.

5. Структура летальности при тромбоэмболии легочной артерии в стационарах Витебска за 15 лет / Ю.С. Небылицин, С.А. Сушков, И.В. Самсонова [и др.] // Новости хирургии. 2008. Т. 16, № 1. 62--66.

6. Українські міждисциплінарні клінічні рекомендації по профілактиці, діагностиці та лікуванню венозних тромбоемболічних ускладнень / В.Н. Бойко, // Клінічна флебологія. 2017. Т. 10, № 1. С. 42--104.

7. Surgical treatment of ovarian cancer and early detection of venous thromboembolism / M. Maksimovi, M. Maksimov, M. Gojni [et al.] // Eur. J. Gynaecol. Oncol. 2011. Vol. 32, № 4. - P. 415--418.

8. Walter Ageno Rivaroxaban for the Prevention of Venous Thromboembolism Following Major Orthopedic Surgery: The RECORD Trials / Ageno Walter // Expert. Rev. Cardiovasc. Ther. 2009. № 7 (6). P. 569--576.

9. Wik H.S. Long-term quality of life after pregnancy-related deep vein thrombosis and the influence of socioeconomic factors and comorbidity / H.S. Wik, T.R. Endern // J. Thromb. Gemost. 2011. № 9 (10). P. 1931--1936.

Размещено на Allbest.ru

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены