Клініко-лабораторна оцінка перебігу вагітності та профілактика ускладнень у жінок, хворих на пієлонефрит

ВИСНОВКИ

1. Пієлонефрит - найбільш розповсюджена форма патології нирок у вагітних. Визначення особливостей перебігу, акушерської тактики і терапії вагітних при цій патології є важливою проблемою сучасного акушерства. Загострення хронічного та гестаційного пієлонефрита розвиваються на тлі бактеріальних і вірусних захворювань сечовидільної системи вагітної, супроводжуються порушенням імунологічного статусу, системи гемостазу, мінерального та ліпідного обміну, сприяють розвитку функціональних змін у нирках і сечовивідних шляхах, що призводить до патологічних змін у фетоплацентарному комплексі.

2. Наявність у вагітної загострення хронічного або гестаційного пієлонефрита істотно позначається на стані показників клітинного та гуморального імунітету, що пов'язано із стимуляцією інфекційними антигенами імунної системи пацієнток і виснаженням реактивності гуморальної ланки загального імунітету. Спостерігається збільшення площі капілярної мережі як компенсаторна реакція, що пов'язана з достовірним зростанням у крові вагітних ендотеліального фактору росту судин, підвищенням факторів ендотеліальної дисфункції, що сприяє розвитку патологічних змін у фетоплацентарному комплексі. При загостренні хронічного пієлонефрита підвищуються концентрації в крові інтерлейкінів-1б у 8 разів (до 96 ±7 пг/мл; р <0,001), фактор некрозу пухлини - майже в 70 разів (до 1127 ±141 пг/мл; р <0,001) та інтерлейкіків-8 у 1,5 раза (р <0,05), що підтверджує виникнення антигенного навантаження. У вагітних з гестаційним пієлонефритом інтерлейкінів-8 у 2 рази менше (54 ±7 пг/мл), ніж у групі здорових жінок (98 ±6 пг/мл), р <0,01.

3. При загостренні хронічного пієлонефрита виникає підвищений ризик патологічного ушкодження ниркової тканини та зміни функції мембран нефроцитів за показниками ферменту трансамідинази, який є специфічним для деструктивного процесу в нирковій тканині (2,33 ±0,11 ммоль/л при загостренні хронічного та 0,68 ±0,01 ммоль/л при гестаційному пієлонефриті, р <0,001).

4. Відбувається патологічна активація системи гемостазу (збільшення вмісту в плазмі крові концентрації фібріногену, розчинних комплексів фібрин-мономерів - у 3,8 разів, продуктів деградації фібриногену-фібрину - у 7,6 разів при загостренні хронічного та відповідно у 2,1 разів та 5,1 разів при гестаційном пієлонефриті), що підтверджує високий рівень тромбінемії та внутрішньосудинної активації згортання крові у вагітних із пієлонефритом з реалізацією розвитку субклінічної форми хронічного синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання.

5. При загостренні хронічного пієлонефрита відбувається достовірне зниження в крові концентрації цинку (12,05 ±1,11 мкМ/л, р <0,001), кальцію (2,34 ±0,12 мМ/л, р <0,05), магнію (0,95 ±0,07 мМ/л, р <0,05), міді (18,00 ±1,00 мкМ/л, р <0,01) фосфору (0,95 ±0,08 мМ/л, р <0,01) та заліза (10,6 ±1,5 мкмоль/л, р <0,001) порівняно зі здоровими вагітними (20,6 ±1,83 мкМ/л, 3,10 ±0,21 мМ/л, 1,35 ±0,12 мМ/л, 25,36 ±2,12 мкМ/л, 2,12 ±0,17 мМ/л та 21 ±2,01 мкмоль/л відповідно). При гестаційному пієлонефриті достовірно змінюються концентрації магнію (0,75 ±0,05 мМ/л, р <0,01), міді (13,02 ±1,24 мкМ/л, р <0,001), фосфору (1,10 ±0,05 мМ/л, р <0,01) та заліза (15,6 ±1,8 мкмоль/л, р <0,01), що може стати передумовою розвитку плацентарної дисфункції.

6. При загостренні хронічного пієлонефрита у вагітних активізується синтез холестерину і підвищується вміст його транспортних форм в сироватці крові. При гестаційному пієлонефриті збільшується катаболізм холестерина в печінці, що сприяє зниженню концентрації холестерина та його транспортної форми в сироватці крові. При загостренні хронічного і гестаційного пієлонефрита в сироватці крові вагітних відзначається збільшення співвідношення холестерин / фосфоліпідів (у І групі - 6,9 ±0,26 мМ/л, р < 0,05 , у ІІ - 2,9 ±0,09 мМ/л, р < 0,05, у контролі - 2,15 ±0,18 мМ/л), що може стати причиною зміни спектра ліпідного шару плазматичних мембран клітин тканин матері і плода.

7. При загостренні хронічного пієлонефрита відбуваються ушкодження морфологічної структури плаценти: присутність міжворсинчастого фібриноїду, склероз строми, кальциноз, часті тромбози як на поверхні ворсинки, так і в судинах плаценти, спостерігається склероз строми ворсин, численні фібриноїдні зміни ворсинки, об'ємний міжворсинчастий фібриноїд, що є підтвердженням пошкодження плаценти у зв'язку з дією інфекційно-токсичного чинника. Характерними ознаками плацент у жінок, що перенесли гестаційний пієлонефрит є зменшення маси та об'єму плаценти, одночасна наявність гемодинамічних, інволютивно-дистрофічних і запальних процесів різного ступеня виразності, гіперплазія термінальних ворсин, стончення синцітіокапілярних мембран, що підтверджує розвиток компенсаторних механизмів плацентарної тканини.

8. Профілактично-лікувальний комплекс з використанням карбогентерапії та акушерська тактика ведення вагітних із загостренням хронічного та з гестаційним пієлонефритом, дозволяє знизити ризик передчасних пологів, запобігти розвитку інфекційної патології й поліпшити перинатальні результати.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вагітним групи ризику (наявність в анамнезі пієлонефриту, пацієнтки з хронічними запальними процесами та інфекційними ураженнями статевих шляхів, несприятливі перинатальні наслідки попередніх вагітностей, тромботичні й важкі соматичні захворювання, ускладнений перебіг вагітності тощо), з I триместру рекомендовано проводити комплексне обстеження: визначати стан системи гемостазу, вивчати функціональну активність трансамідинази, концентрацію рівня ангіогенних факторів росту, зміну концентрації біогенних елементів, ліпідного спектра крові, імунологічного статусу і цитокінів, факторів ендотеліальної дисфункції.

2. До комплексу профілактичних заходів та лікування пієлонефриту, рекомендовано включати:

- застосування імуномоделюючої терапії;

- для зменшення концентрації трансамідинази необхідно призначення сорбентів, що сприяють виведення цього ферменту з організму вагітної;

- для нормалізації системи гемостазу, ліпідного спектра крові та лікування ПД раціонально виконувати регульовані дихальні тренування методом карбогентерапії.

- з метою нормалізації концентрації Zn, Cu, Ca, P, Fe необхідно призначати вітаміни з відповідними мікроелементами;

3. При розвитку клінічної картини загострення хронічного або гестаційного пієлонефриту для вибору раціональної тактики ведення вагітності рекомендовано:

- госпіталізувати пацієнтку для проведення комплексної терапії, динамічного спостереження в умовах акушерського стаціонару, здійснювати аналізи функціональної активності трансамідинази.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ганчева О.В. Показники функції ендотелію у вагітних з пієлонефритом / Ю.С. Паращук, Т.В. Горбач, О.В. Ганчева, С.М. Мартинова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - .№1 (15). - С. 64 -67. (Дисертантом проведено збір та аналіз результатів досліджень, написано основні розділи статті, підготовлено текст до друку).

2. Ганчева Е.В. Липидный спектр сыворотки крови при пиелонефрите беременных / Ю.С. Паращук, Т.В. Горбач, Е.В. Ганчева, С.М. Мартынова // Научные ведомости Белгородского государственного университета. - 2015. - №16(213), вип. 31 - С. 40 - 46. (Дисертантом проведено збір та аналіз результатів досліджень, написано основні розділи статті, підготовлено текст до друку).

3. Ганчева Е.В. Клинико-лабораторный анализ случаев пиелонефрита у беременных женщин / Е.В. Ганчева // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2015. - вип. 4(52). - С. 158 - 164. (Дисертантом проведено добір матеріалу, виконано науковий аналіз, написано розділи статті та висновки, підготовлено статтю до друку).

4. Ганчева Е.В. Показатели минерального обмена в системе мать-плод при пиелонефрите беременных / Е.В. Ганчева // Здоровье женщины. - 2015. -№5(101). - С. 93 - 97. (Дисертантом проведено збір та аналіз результатів досліджень, написано основні розділи статті, підготовлено текст до друку).

5. Ганчева Е.В. Содержание биогенных элементов, АТФ и прогестерона в ткани плаценты матерей с пиелонефритом. /Т.В. Горбач, Е.В. Ганчева, С.Н. Мартинова // Вісник проблем біології та медицини. - 2016. - № 2, том 3. - С. 87 - 90. (Дисертантом проведено аналіз літературних джерел, клінічне обстеження хворих, обробку та аналіз отриманих результатів, написано основні розділи статті та висновки, підготовлено статтю до друку).

6. Ганчева Е.В. Особенности течения беременности и родов у женщин с хроническим пиелонефритом / Е.В. Ганчева // Медицина третього тисячоліття : збірник тез Міжвузівської конференції молодих вчених та студентів (Харків, 15 - 16 січня 2013 р.). - Х., 2013. - С. 152.

7. Gancheva Е.V. Assesment of pregnancy and delivery in women with gestational pyelonephritis /Е.V. Gancheva // 6^th international scientific interdisciplinary Congress for medical students and young doctors (May.16^th -17^th, 2013, Kharkiv, Ukraine): abstract book. / Р. 131 - 32.

8. Ганчева О.В. Показники функції ендотелію у вагітних з хронічним та ГП / Ю.С. Паращук, Т.В. Горбач, О.В. Ганчева // Науково-практичний часопис Всеукраїнського лікарського товариства. Українські медичні вісті. XV конгрес СУЛТ - 2014. - С. 83.

9. Ганчева Е.В. Клинико-морфологические параллели, выявленные при исследовании плаценты родильниц, страдающих пиелонефритом / E.В. Ганчева // Вестник РГМУ Журнал Российского национального исследовательского медицинского университета имени Н.И. Пирогова. - №2. - 2014. - С. 21 - 22.

10. Ганчева Е.В. Состояние гормонпродуцирующих структур плаценты при хроническом пиелонефрите у беременных / Ю.С. Паращук, Г.И. Губина-Вакулик, Е.В. Ганчева // Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології. - 2014. - С. 120 - 121.

11. Ганчева Е.В. Состояние гормонпродуцирующих функций плаценты при пиелонефрите у беременных / Е.В. Ганчева, Т.В Горбач. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2015. - В. 2 (36). - С. 271.

12. Ганчева Е.В. Оценка функционального состояния эндотелия при пиелонефрите беременных / Е.В. Ганчева, В.О. Аралова// Актуальные проблемы экспериментальной и клинической биохимии. - 2015. - С. 13.

13. Ганчева О.В. Компенсаторные возможности плаценты при хроническом пиелонефрите у беременных / Г.И. Губина-Вакулик, Е.В. Ганчева // Актуальні проблеми сучасної патофізіології. - 2015. - С.45.

14. Ганчева Е.В. Синцитиокапиллярные мембраны терминальных ворсин плаценты при пиелонефрите у беременных женщин / Г.И. Губина-Вакулик, Е.В. Ганчева // Современные подходы в клинико-морфологической диагностике и лечения заболеваний человека. - 2016.- С. 68-70.

15. Патент №108796 на корисну модель «Спосіб діагностики пошкодження паренхіми нирок у вагітних з пієлонефритом». Опубліковано 25.07.2016, бюл. №14 (Дисертантом розроблено та впроваджено спосіб діагностики).

АНОТАЦІЯ

Ганчева О.В. Клініко-лабораторна оцінка перебігу вагітності та профілактика ускладнень у жінок, хворих на пієлонефрит

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2017.

Робота присвячена проблемі клініко-лабораторної оцінки перебігу вагітності та профілактики ускладнень у жінок, хворих на пієлонефрит.

У дисертації наведені теоретичні основи досліджень по вивченню стану фетоплацентарної системи при цій патології. З'ясовано етіологічні фактори виникнення, особливості перебігу та корекції ускладнень вагітності при загостренні хронічного і при ГП. Автором вивчені особливості імунологічного статусу, ендотеліального фактора росту судин і факторів ендотеліальної дисфункції при загостренні ХП вагітних і при ГП. З метою визначення прогностичних маркерів, з'ясовано роль специфічного для деструктивного процесу в нирковій тканині ферменту трансамідинази, основних показників системи гемостазу у вагітних при загостренні хронічного і при ГП.

В роботі визначені концентрації інтерлейкінів, порушення мінерального обміну у вагітних з цією патологією як факторів ризику виникнення ПД.

Проведений аналіз показників ліпідного обміну при загостренні хронічного і ГП як ключового фактора в адаптаційних змінах організму. Отримано нові дані про особливості розвитку морфофункціональних змін в плаценті у породіль із пієлонефритом після проведеного профілактично-лікувального комплексу.

Диференційований, патогенетично обгрунтований підхід і запропонована автором нова методика карбогентерапії у вагітних з пієлонефритом, яка дозволяє знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень, а також поліпшити показники захворюваності і смертності новонароджених.

Ключові слова: вагітність, загострення хронічного пієлонефриту, гестаційний пієлонефрит, фетоплацентарний комплекс, трансамідиназа, карбогентерапія, прогнозування, профілактика, діагностика, лікування.

Ганчева Е.В. Клинико-лабораторная оценка течения беременности и профилактика осложнений у женщин, больных пиелонефритом

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2017.

Работа посвящена проблеме клинико-лабораторной оценке течения беременности и профилактике ослонений у женщин, больных пиелонефритом.

В диссертации приведены теоретические основы исследований по изучению состояния фетоплацентарной системы при этой патологии. Определены биохимические, иммунологические, морфологические и другие критерии, определяющие изменения, происходящие у беременных с обострением хронического и гестационным пиелонефритом, имеющие значение для ранней доклинической диагностики развития этого осложнения.

Выяснены этиологические факторы возникновения и особенности течения беременности при обострении хронического и при гестационном пиелонефрите для определения патогенеза развития этой патологии во время беременности и ее коррекции. Автором изучены особенности иммунологического статуса, эндотелиального фактора роста сосудов и факторов эндотелиальной дисфункции при пиелонефрите.

Выяснена роль специфического для деструктивного процесса в почечной ткани фермента трансамидиназы, основных показателей системы гемостаза в крови беременных при обострении хронического и при гестационном пиелонефрите с целью определения прогностических маркеров развития этой патологии.

В работе определены концентрации интерлейкинов в крови беременных с пиелонефритом и изучены показатели нарушения минерального обмена при этой патологии как факторов риска возникновения плацентарной дисфункции. Проведен анализ показателей липидного обмена при пиелонефрите как ключевого фактора в адаптационных изменениях организма.

Получены новые данные об особенностях развития морфофункциональных изменений в плаценте рожениц с обострением хронического и с гестационным пиелонефритом после проведеного лечебно- профилактического комплекса.

Дифференцированный, патогенетически обоснованный подход и предложенная новая методика карбогентерапии у беременных с пиелонефритом, позволит снизить частоту акушерских и перинатальных ослонений, а также улучшить показатели заболеваемости и смертности новорожденных.

Ключевые слова: беременность, обострение хронического пиелонефрита, гестационный пиелонефрит, фетоплацентарный комплекс, трансамидиназа, карбогентерапия, прогнозирование, профилактика, диагностика, лечение.

Gancheva Е.V. Clinical and laboratory evaluation of pregnancy and prevention of complications in women with pyelonephritis.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.01 - obstetrics and gynecology. - Kharkov National Medical University. - Kharkov, 2017.

The work is devoted to the clinical and laboratory evaluation of pregnancy and prevention complication in women with pyelonephritis.

In the dissertation indices the theoretical foundations of research on the condition of fetoplacental system in this pathology. Define the etiological factors of pregnancy and especially during exacerbation of chronic and gestational pyelonephritis to determine the pathogenesis of this disease during pregnancy and its correction. The author studied characteristics of the immunological status, vascular endothelial growth factor and factors of endothelial dysfunction at an exacerbation of chronic pyelonephritis of pregnant and gestational pyelonephritis.

The role-specific destructive process in the kidney enzyme transamidinase, the main indicators of the system of hemostasis in the blood of pregnant women during exacerbation of chronic and gestational pyelonephritis to determine the prognostic markers of the development of this pathology.In the paper identified the interleukin concentrations in the blood of pregnant women with pyelonephritis and studied indicators disorders of mineral metabolism in women with this disease as risk factors for placental dysfunction.

Analysis of lipid metabolism during exacerbation of chronic and gestational pyelonephritis as a key factor in the adaptive changes in the body.

New data about the peculiarities of development of morphological and functional changes in the placenta in pregnant women with acute exacerbation of chronic and gestational pyelonephritis after carrying out medical and preventive complex. Differentiated pathogenetically grounded approach and proposed a new method of karbogentherapy in pregnant women with pyelonephritis, will reduce the frequency of obstetric and perinatal complication and improve morbidity and infant mortality.

Keywords: pregnancy, exacerbation of chronic pyelonephritis, gestational pyelonephritis, fetoplacental complex, transamidinasa, karbogentherapy, prediction, prevention, diagnosis and treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АсАТ - аспартатамінотрансфераза

АлАТ - аланінамінотрансфераза

АТФ - аденозинтрифосфорна кислота

ГП - гестаційний пієлонефрит

ДВЗ - дисеміноване внутрішньосудинне згортання

ЕТ-1 - ендотелін-1

ІГІ - імуноглобуліновий індекс

ІЛ - інтерлейкін

ІФА - імуноферментний аналіз

ЛПВЩ - ліпопротеїди високої щільності

ЛПНЩ - ліпопротеїди низької щільності

ПД - плацентарна дисфункція

ПДАП - повільної дії антиплазмін

ПДФФ - продукти деградації фібриногену-фібрину

РКФМ - розчинні комплекси фібрин-мономерів

ТГ -тригліцеріди

ХП - хронічний пієлонефрит

ХС - холестерин

цГМФ - циклічний гуанозинмонофосфат

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

ШДАП - швидкодіючі антиплазміни

ФЛ - фосфоліпіди

ФНП-б - фактор некрозу пухлини

-СD16+ Пк-кілери

-СD22+ - В-лімфоцити

-СD4+ - Т-хелпери / індуктори

-СD8+ - Т-супресори / кілери

-СDЗ+ - загальні зрілі Т-клітини

Ca - кальцій

Cu - мідь

Ig - імуноглобулін

Fe - залізо

Mg - магній

Р - фосфор

s-NO - нітрозотіоли

VEGF - ендотеліальний фактор росту судин

Zn - цинк

Размещено на Allbest.ru