Науково-методичні підходи до організації та проведення клінічних випробувань за участі здорових добровольців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Науково-методичні підходи до організації та проведення клінічних випробувань за участі здорових добровольців

15.00.01 - технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація

Старченко Марина

Харків - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі клінічної фармакології з фармацевтичною опікою Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України, м. Харків.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

ЗУПАНЕЦЬ Ігор Альбертович,

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри клінічної фармакології з фармацевтичною опікою.

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

ПОСИЛКІНА Ольга Вікторівна,

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри управління та економіки підприємства;

доктор медичних наук, професор

ЗІМЕНКОВСЬКИЙ Андрій Борисович,

Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького, завідувач кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Згідно з Концепцією розвитку фармацевтичного сектора галузі охорони здоров'я України на 2010-2020 рр., розробленою відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я 2007 та 2010 рр., актуальним є впровадження на підприємствах і організаціях фармацевтичного сектора міжнародних стандартів, зокрема Належної клінічної практики (GCP).

Клінічне випробування (КВ) є комплексною науково-дослідницькою діяльністю з метою будь-якого дослідження за участю людини як суб'єкта. КВ за участі здорових добровольців (ЗД) мають свою специфіку, методологію проведення, особливості дизайну, організації, моніторингу, грошових компенсаційних виплат ЗД.

З наукового погляду окремі аспекти КВ, зокрема за участі ЗД, нагальні питання клінічної фармації та компетенцій фахівців відповідного профілю висвітлювались у працях Черних В.П., Мальцева В. І., Зупанця І.A., Попова С. Б., Зіменковського А. Б., Толочка В. М., Посилкіної О.В., Бездітко Н.В., Котвіцької А.А., Рудика Ю.С., Корнацького В.М., Морозова А.М., Ніколаєвої В.В., Ковтун Л.І., Харченко Н.В. Окремі публікації підкреслюють специфічність таких КВ, особливості використовуваних методик і необхідність чіткої організації роботи в процесі проведення подібних досліджень.

Дослідженню проблем дискомфорту ЗД та необхідності виплат грошової компенсації присвячені тільки іноземні керівництва та публікації.

В Україні розпочато роботу щодо розробки методологічних підходів планування, статистичних методик оцінки результатів, оцінки переносимості лікарських засобів (ЛЗ) при КВ, організації вимірювальних експериментів. До лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) / місць проведення випробувань (МПВ) існують регуляторні вимоги, які не забезпечують можливості їх всебічної оцінки спонсором КВ. Відсутня систематизація вимог, критеріїв відповідності та чітко визначеної шкали оцінок МПВ КВ за участі ЗД.

Проведений аналіз висвітлив, що до теперішнього часу в Україні не проводилось комплексних наукових досліджень щодо розробки методологічних засад, організаційних і фінансово-економічних аспектів КВ за участі ЗД.

Вищевказане підтверджує актуальність обраної теми, мети і завдань дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у рамках науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету за темою: «Організація фармацевтичної справи, менеджмент і маркетинг у фармації» (№ державної реєстрації 0103U000479).

Тема дисертаційного дослідження затверджена ПК «Фармація» МОЗ і НАМН України (протокол № 57 від 15.04.2009 p.), вченою радою Національного фармацевтичного університету (протокол № 9 від 29.04.2009 p).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у науковому обґрунтуванні організаційно-економічних підходів до проведення клінічних випробувань за участі здорових добровольців в умовах упровадження вимог Належної клінічної практики в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

· визначити роль КВ у системі доказової медицини та доказової фармації, обґрунтувати та створити концептуальну модель розробки та досліджень генеричних ЛЗ з урахуванням вимог Належної виробничої практики (GMP), GCP і Належної лабораторної практики (GLP);

· визначити загальну структуру КВ за участі ЗД; проаналізувати основні складові механізму планування, підготовки та проведення КВ за участі ЗД; розглянути існуючі підходи та організаційні особливості КВ за участі ЗД, етичні аспекти участі ЗД у КВ;

· організувати та провести опитування думки ЗД щодо проблем дискомфорту участі в КВ та експертне опитування фахівців сфери КВ з метою визначення показників для оцінки МПВ і факторів дискомфорту при проведенні КВ за участі ЗД за розробленими анкетами;

· обґрунтувати та розробити методику комплексної оцінки МПВ за участі ЗД на підставі сформованої системи показників;

· розробити комплексну модель грошової компенсації ЗД за участь в КВ і методику її розрахунку;

· систематизувати специфічні вимоги до МПВ з проведення КВ I фази та оцінки біоеквівалентності (БЕ), розглянути практичні аспекти організації роботи та проведення КВ за участі ЗД, надати рекомендації щодо стандартизації та удосконалення організації роботи МПВ і дослідників;

· виділити головні аспекти моніторингу та аудиту КВ за участі ЗД, розробити алгоритм проведення та документування аудиту КВ, оптимізувати роботу монітора при КВ за участі ЗД запропонованою документацією для стандартизації моніторингу - Стандартними операційними процедурами (СОП);

· розробити модель діяльності клінічного провізора у сфері КВ, провести аналіз взаємозв'язку клінічної фармації та КВ;

· визначити професійні компетенції монітора КВ, проаналізувати сучасну підготовку клінічних провізорів у сфері КВ на додипломному та післядипломному етапах, розробити програму тренінг-курсу для клінічних провізорів і фахівців у сфері КВ ЛЗ.

Об'єкти дослідження. Нормативно-регуляторні акти, настанови щодо проведення КВ ЛЗ, анкети респондентів - здорових добровольців, анкети респондентів-фахівців у сфері КВ; довідки, навчальні плани та програми щодо додипломної та післядипломної підготовки клінічного провізора, функції монітора КВ, професійна діяльність клінічного провізора в КВ ЛЗ.

Предмет дослідження. Організаційно-економічні аспекти КВ ЛЗ за участі ЗД.

Методи дослідження. Використовувся системний метод наукового пізнання для визначення основних методико-організаційних складових планування, підготовки та проведення КВ за участі ЗД, розробки методик оцінки та вибору МПВ і компенсації ЗД. Історичний, логічний, системно-аналітичний методи використані в теоретичній частині дисертаційного дослідження для розробки та представлення концептуальних моделей, аналізів зв'язків складових процесів. За допомогою методів спостереження, формалізації задач, декомпозиції та системного аналізу було проведено структурне моделювання складових процесу КВ з оцінки БЕ генеричного ЛЗ.

Для виконання експериментальної частини дослідження застосовано метод експертного опитування. Розробку критеріїв оцінки МПВ для КВ за участі ЗД здійснено на основі створених критеріальних шкал оцінок, обгрунтованих після отримання результатів статистичної обробки експертних оцінок. Результати експертного опитування оброблялися за допомогою методу попарних порівнянь, за яким для кожного з експертів було проведено порівняння кожного об'єкта послідовно з іншими, сформована матриця та за допомогою ітераційної процедури розраховано вектори вагових коефіцієнтів і узагальнена групова оцінка.

Для оцінки узгодженості думок експертів у кожній групі визначено дисперсійний коефіцієнт конкордації. Було застосовано розрахунок критерію Пірсона (- критерій), статистичний непараметричний аналіз (тест Крускала-Уолліса).

Отримані результати анкетування ЗД були оброблені за допомогою статистичних методів аналізу. Для аналізу даних спеціальної частини анкети було використано дисперсійний аналіз, визначено характеристики описової статистики та проведено непараметричні тести. Метод групового оцінювання був використаний для аналізу важливості для ЗД впливу тих чи інших факторів і формування переліку показників дискомфорту.

Використовувались також методи спостереження, аналізу та синтезу, формалізації та моделювання. Процесна технологія застосована при розробці алгоритму проведення та документування аудиту КВ.

Графічний метод використаний для наглядного подання результатів.

Інформаційною базою дослідження служили законодавчі та нормативні акти, ресурси Інтернет, довідки, дані наукових публікацій, ДП «Державний експертний центр МОЗ України» та Держкомстату. Було використано матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обгрунтуванні нових науково-практичних підходів, які в сукупності спрямовані на розв'язання актуального наукового завдання - розробки методологічних та методичних засад проведення КВ за участі ЗД із урахуванням специфіки цих випробувань, забезпеченням належних умов проведення, безпеки ЗД та для отримання доказових даних.

Найважливішими науковими результатами, що характеризують наукову новизну та розкривають зміст наукового дослідження, є такі:

Уперше:

· обґрунтовано та розроблено методику комплексної оцінки МПВ за участі ЗД на основі визначеної системи показників;

· систематизовано специфічні вимоги до МПВ за участі ЗД;

· визначено етичні, організаційні, економічні аспекти КВ за участі ЗД і досліджено види дискомфорту ЗД (фізичний, психологічний і соціальний);

· обґрунтовано та розроблено комплексну модель грошової компенсації ЗД та методику розрахунку компенсаційних виплат;

· досліджено загальну структуру КВ за участі ЗД як складову системи розробки і створення ЛЗ;

· визначено роль КВ з оцінки БЕ у системі доказової медицини та доказової фармації;

· обґрунтовано та створено концептуальну модель розробки та досліджень генеричних ЛЗ з урахуванням вимог GMP, GCP та GLP;

· досліджено роль клінічного провізора при проведенні КВ;

· сформовано модель діяльності клінічного провізора у сфері КВ ЛЗ, проаналізовано та описано взаємозв'язок клінічної фармації та КВ;

· визначено професійні компетенції монітора КВ.

· розроблено та опрацьовано програму тренінг-курсу для клінічних провізорів і фахівців у сфері КВ ЛЗ.

Удосконалено: структуру основних складових механізму планування, підготовки та проведення КВ за участі ЗД і взаємозв'язки між ними; систематизацію специфічних особливостей КВ за участі ЗД; стандартизацію організаційно-практичних аспектів моніторингу у вигляді Настанови процесу та СОП зі звітами монітора при КВ за участі ЗД; методичні підходи до аудиту КВ (запропоновано алгоритм проведення та документування).

Набуло подальшого розвитку: рекомендації щодо стандартизації та оптимізації організації роботи МПВ і дослідників; виділення головних аспектів моніторингу та аудиту КВ за участі ЗД.

Новизна наукових досліджень підтверджена деклараційним патентом на корисну модель «Спосіб визначення переносимості лікарських засобів при проведенні першої фази клінічних досліджень та дослідженні біоеквівалентності».

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані підходи у сукупності створюють науково-методичне підгрунтя для належної організації та проведення КВ за участі ЗД з виконанням вимог GCP. На підставі проведених досліджень запропоновано сучасні методики, впровадження яких сприятиме підвищенню рівня проведення КВ з мінімальними ризиками для ЗД та високим рівнем доказовості даних.

Отримані результати були покладені в основу методичних рекомендацій та 2 інформаційних листів:

· методичні рекомендації «Наукове обґрунтування моделі організації та проведення клінічних випробувань за участі здорових добровольців в Україні» (затверджені ПК «Клінічна фармакологія та клінічна фармація» МОЗ та НАМН України, науково-експертною радою Державного експертного центру МОЗ України (протокол № 06 від 30.06.2011 р.) та Департаментом регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів і продукції в галузі охорони здоров'я МОЗ (03.06.2011 р.), впроваджені у діяльність вітчизняних фармацевтичних компаній і МПВ за участі ЗД: ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (акт впровадження 09.09.2011 р.), ДУ «Інститут терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України» (акт впровадження від 02.02.2012 р.), Корпорація «Артеріум» (акт впровадження від 06.03.2012 р.), ТОВ «Клініка Іннофар-Україна Інновейтів Фарма Ресерч» (акт впровадження від 12.12.2011 р.), ПАТ «Київський вітамінний завод» (акт впровадження від 20.03.2012 р.);

· інформаційний лист «Методика розрахунку грошової компенсації здоровим добровольцям при проведенні клінічних випробувань I фази та досліджень з оцінки біоеквівалентності» (затверджений ПК «Клінічна фармакологія та клінічна фармація» МОЗ та НАМН України (протокол № 4 від 25.05.2011 р.)), впроваджений у діяльність вітчизняних фармацевтичних компаній: ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (акт впровадження від 26.12.2011 р.) та Корпорація «Артеріум» (акт впровадження від 06.03.2012 р.);

· інформаційний лист «Методика комплексної оцінки місць проведення клінічних досліджень за участю здорових добровольців» (затверджений ПК «Клінічна фармакологія та клінічна фармація» МОЗ та НАМН України (протокол № 5 від 07.09.2011 р.)), впроваджений у діяльність вітчизняних фармацевтичних компаній: ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (акт впровадження від 18.02.2012 р.), Корпорація «Артеріум» (акт впровадження від 06.03.2012 р.) і ПАТ «Київський вітамінний завод» (акт впровадження від 20.03.2012 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використані при розробці профільного регуляторно-нормативного акта (наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. «Порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про Комісії з питань етики») та при тренінгах для клінічних провізорів і фахівців у сфері КВ у МПВ ТОВ «Клініка Іннофар-Україна Інновейтів Фарма Ресерч» (акт впровадження від 12.12.2011 р.), контрактній дослідницькій організації «Фарманет Україна» (акт впровадження від 16.02.2012 р.) та суспільно-освітній організації «Міжнародний фонд клінічних досліджень» (акт впровадження від 16.01.2012 р.).

Критерії оцінки МПВ знайшли застосування у практичній роботі ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (акт впровадження від 11.02.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Разом з науковим керівником визначено мету і завдання дослідження, розроблено методичні підходи, згідно з якими виконано експериментальну частину дисертації.

Особисто проведені: патентно-інформаційний пошук з проблеми КВ, зокрема КВ за участі ЗД, експериментальні дослідження (розробка анкет, організація 2 експертних опитувань та анкетування ЗД), статистична обробка, аналіз і систематизація отриманих результатів; сформульовано висновки дисертації. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертант навела результати власних експериментальних досліджень, взяла участь в аналізі та узагальненні отриманих даних, у написанні статей. Також дисертанту належить фактичний матеріал і основний творчий доробок.

Результати дисертаційного дослідження, наведені в розділах 3 та 4, отримані за використанням методик розрахунку, розроблених канд. техн. наук, доц. Добровою В.Є.

Персональний внесок у всіх опублікованих працях зі співавторами (Безуглою Н. П., Добровою В. Є., Зупанцем І. А., Ковтун Л. І., Колодєзною Т. Ю., Корнацьким В. М., Котенком О. М., Морозовим А. М., Ніколаєвою В. В., Распутняком С. С., Саєнко Т.В., Талаєвою Т. В., Підпружниковим Ю. В., Шаламаєм А. С., Шестопал О. А.) вказано за текстом дисертації, а також в авторефераті у списку фахових публікацій (№ 1-11).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені та апробовані на семінарах, конференціях та з'їздах: VII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Клінічна фармація в Україні» (Харків, 2008 р.); Другій науково-практичній конференції «Клинические испытания лекарственных средств в Украине» (Київ, 2008 р.); Всеукраїнському конгресі «Сьогодення та майбутнє фармації» (Харків, 2008 p.); IV науково-практичній конференції «Управління якістю в фармації» (Харків, 2009 p.); Російському національному конгресі «Человек и лекарство» (Москва, 2009 р.); VII Національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 2010 р.); Третій науково-практичній конференції з міжнародною участю «Клінічні дослідження лікарських засобів в Україні» (Київ, 2010 р.); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку галузевої економіки та логістики» (Харків, 2011 р.); V науково-практичній конференції «Управління якістю в фармації» (Харків, 2011 р.); Всеросійській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Традиции и инновации фармацевтической науки и практики» (Курськ, 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (Харків, 2012 р.); XVI міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2012 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 25 наукових публікаціях; з них - 11 статей у наукових фахових виданнях, 10 тез доповідей, 1 деклараційний патент на корисну модель, 1 наукові методичні рекомендації та 2 інформаційні листи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 265 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, 5 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту - 140 сторінок. Робота ілюстрована 13 таблицями та 38 рисунками. Список використаних джерел містить 188 найменувань, з них 51 - іноземне.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні аспекти організації та проведення клінічних випробувань лікарських засобів з дотриманням сучасних міжнародних вимог» проведено аналіз історичного розвитку концепції КВ ЛЗ і вимог з GCP, який показав передумови та етапи становлення сучасних принципів GCP. Розглянуто КВ як основу доказової медицини та фармації, а КВ за участі ЗД - як складову системи розробки та досліджень ЛЗ. Узагальнено правові, методологічні, етичні аспекти проведення КВ в Україні. Проведено аналіз розвитку теорії та практики КВ і розвитку наукової думки в Україні, який дозволив виділити 3 етапи: початок проведення КВ і поява вітчизняних наукових публікацій (1996-2006 рр.); становлення, гармонізація КВ і розвиток наукової думки, підвищення наукового інтересу до організації, стандартизації, отримання достовірних даних КВ, початок проведення КВ з оцінки БЕ вітчизняними фармацевтичними компаніями (2006-2009 рр.); сучасний етап (з 2009 р.) - з розвинутою інфраструктурою КВ, проведенням усіх фаз КВ, з розробкою методичних підходів, вирішенням наукових завдань, управління ризиками КВ.

Встановлено необхідність і актуальність розробки наукових методологічних підходів до організаційних та фінансово-економічних аспектів КВ за участі ЗД.

Доведено, що першочерговими актуальними невирішеними завданнями, які потребують вирішення, є обгрунтований вибір МПВ і дослідників, розрахунок оптимальної компенсації ЗД, стандартизація процедур моніторингу КВ за участі ЗД.

Відсутність науково обгрунтованих організаційно-економічних підходів до проведення КВ за участі ЗД та їх нагальна необхідність стали передумовою для проведення комплексного наукового дисертаційного дослідження.

У другому розділі «Методологічна основа дисертації й основні методи досліджень» обґрунтовано вибір загальної методології досліджень, їх напрямків та етапів адекватної реалізації. Методологічну основу дисертаційної роботи становить базова схема стратегії отримання доказових даних при організації та проведенні КВ за участі ЗД. Визначено, що достовірні результати проведення КВ за участі ЗД - основа створення ефективних, безпечних, економічно вигідних генеричних ЛЗ і підгрунтя забезпечення конкурентоздатності вітчизняних інноваційних і генеричних ЛЗ, зокрема при імпортозаміщенні.

Отримання доказових даних неможливе без науково обгрунтованих методичних підходів до організаційних і фінансово-економічних аспектів КВ за участі ЗД. Для виконання поставлених у дисертаційному дослідженні завдань в експериментальній частині дослідження застосовано метод експертного опитування фахівців сфери КВ, в тому числі КВ за участі ЗД, з різним досвідом роботи.

Достовірність отриманих результатів ґрунтується на репрезентативності вибірки первинних матеріалів і застосуванні адекватних методів дослідження.

Проблематика питання, що розглядається, визначила вибір напрямку, загальної послідовності, завдань, загальної методики та основних етапів дисертаційного дослідження (рис. 1).

У дисертації використовувся системний метод наукового пізнання для визначення основних методико-організаційних складових планування, підготовки та проведення КВ за участі ЗД, побудови методик оцінки та вибору МПВ і компенсації ЗД. Історичний, логічний, системно-аналітичний методи використані в теоретичній частині дисертаційного дослідження для розробки та представлення концептуальних моделей, аналізу зв'язків складових процесів.

Розробку критеріїв оцінки МПВ для КВ за участі ЗД здійснено на основі створених критеріальних шкал оцінок, розроблених після отримання результатів статистичної обробки експертних оцінок. Для визначення показників оцінки МПВ застосовано методи експертних оцінок і попарних порівнянь, використано методику стратифікації та якісного порівняння.

За допомогою методів спостереження, формалізації задач, декомпозиції та системного аналізу було проведено структурне моделювання складових процесу КВ БЕ генеричного ЛЗ.

Отримані результати анкетування ЗД були оброблені за допомогою статистичних методів аналізу. Для аналізу даних спеціальної частини анкети було використано дисперсійний аналіз, визначені характеристики описової статистики та проведено непараметричні тести. Метод групового оцінювання був використаний для аналізу важливості для ЗД впливу тих чи інших факторів і формування переліку показників дискомфорту.



Рис. 1. Методика проведення дисертаційного дослідження

Використовувались також методи спостереження, аналізу та синтезу, формалізації та моделювання. Процесна технологія застосована при розробці алгоритму проведення та документування аудиту КВ.

Результати анкетування оброблялися за допомогою методу попарних порівнянь, за яким для кожного з експертів було проведено порівняння кожного об'єкта послідовно з іншими, сформована матриця і за допомогою ітераційної процедури розраховано вектори вагових коефіцієнтів і узагальнена групова оцінка. Для оцінки узгодженості думок експертів у кожній групі визначено дисперсійний коефіцієнт конкордації. Було застосовано розрахунок критерію Пірсона (- критерій), статистичний непараметричний аналіз (тест Крускала-Уолліса).

Графічний метод використаний для наочного подання результатів.

Під час проведення дисертаційного дослідження відбувалась взаємодія зі співробітниками ЛПЗ/МПВ, зокрема для проведення КВ за участі ЗД, страхових компаній, регуляторного органу, етичних комісій, вітчизняних фармацевтичних компаній, контрактних дослідницьких організацій і ЗД.

У роботі використана багаторівнева структуризація завдань дослідження, що забезпечило його системність, оскільки дані, отримані на попередніх етапах, логічно стали основою для наступних, для узагальнення отриманих результатів і наукового обґрунтування досягнення мети дослідження.

У третьому розділі «Обґрунтування та розробка наукових підходів до вибору спонсором місць проведення клінічних випробувань за участі здорових добровольців» структуровано та узагальнено схеми КВ за участі ЗД, визначено методико-організаційні складові забезпечення чіткого і якісного проведення КВ, встановлено зв'язок між ними та визначено взаємний вплив (рис. 2).



Рис. 2. Основні складові механізму планування, організації та проведення КВ за участі ЗД і взаємозв'язок між ними

здоровий доброволець випробування

Систематизовано вимоги до МПВ КВ за участі ЗД та проведено анкетування 191 фахівця сфери КВ. 120 фахівців на основі досвіду в КВ визначено як експертів і за результатами аналізу експертного опитування визначено 11 критеріїв оцінки МПВ: 1) наявність кімнати/місця зберігання досліджуваних ЛЗ з описом умов зберігання, які може забезпечити МПВ; 2) наявність у МПВ спеціально підготовленого персоналу та його кількість (співдослідників, медсестер); 3) можливість проведення спеціального навчання фахівців, які беруть участь у цих КВ; 4) наявність бази даних ЗД у МПВ, де проводяться КВ I фази та БЕ; 5) наявність приміщення/блоку для інтенсивної терапії та його оснащення; 6) можливості МПВ із забезпечення комфортних умов перебування ЗД у дні госпіталізації; 7) можливості МПВ щодо організації дієтичного харчування з певним графіком прийому їжі; 8) наявність у МПВ спеціальних приміщень; 9) можливості МПВ щодо організації утилізації біоматеріалу; 10) обладнання МПВ автономним генератором електричної енергії; 11) cтупінь робочого навантаження відповідального дослідника та співдослідників, крім проведення КВ (викладання, медична практика, суміщення посад тощо).

На основі цих показників розроблено методику комплексної оцінки МПВ за участі ЗД. Відповідність МПВ регуляторним вимогам і вимогам спонсора за цими критеріями виражається в одиницях відповідності від 0 до 1, наприклад, 70 % відповідність дорівнює 0,7 бала.

Коефіцієнт оцінки відповідності обчислюється таким чином:

, (1)

де b_i - визначений представником спонсора бал за і-тим критерієм (від 1 до 11).

Залежно від визначеного коефіцієнта проводиться оцінка відповідності МПВ (табл. 1).

Таблиця 1

Шкала оцінки відповідності МПВ

Оцінка відповідності (КВ), бали	Відповідність
11 - 9 (включно)	Відмінна
7 - 9 (включно)	Добра
3 - 7 (включно)	Задовільна
0 - 3 (включно)	Незадовільна

Упровадження запропонованої методики дозволяє на етапі планування та підготовки КВ представникам спонсора КВ (наприклад, монітору) адекватно оцінити можливості МПВ, здійснити обґрунтований вибір МПВ і дослідників для проведення КВ I фази або КВ з оцінки БЕ ЛЗ. Ця методика покладена в основу розробки СОП, впроваджена та використовується в практиці вітчизняних фармацевтичних компаній, наприклад, ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ».

За результатами експертного опитування також виявлено, що шляхами забезпечення якості проведення КВ за участі ЗД 68,6 % респондентів вважають проведення спеціальних тренінгів для фахівців, які беруть участь у КВ І фази і БЕ; 15,7% - впровадження лише детальних СОП; 7,8% - проведення аналізу проблем, що виникають; а 17,8 % респондентів вважають за необхідне реалізацію всіх складових: забезпечення МПВ детальними СОП з контролем їх виконання, проведення спеціальних тренінгів, аналіз виникаючих проблем і знаходження шляхів їх попередження.

У четвертому розділі «Розробка методологічних підходів до планування, організації, проведення та контролю клінічних випробувань за участі здорових добровольців» проведено аналіз і систематизацію специфічних особливостей КВ за участі ЗД. Виділено та детально розглянуто організаційні, етичні та економічні аспекти; фізичний, психологічний і соціальний дискомфорт участі ЗД у КВ.

Було проведено анкетування 99 ЗД-учасників КВ I фази та досліджень БЕ, проаналізовано їх думку відносно незручностей і дискомфорту участі та встановлено необхідність і важливість для ЗД розробки адекватної системи компенсації за їх участь у КВ.

Для розробки наукових підходів до грошової компенсації ЗД у 2009-2010 рр. проведено експертне опитування 193 фахівців сфери КВ. З використанням методу експертних оцінок обгрунтовано критерії дискомфорту участі ЗД у КВ:

1) організаційні особливості та графік КВ (загальна тривалість КВ; кількість днів госпіталізації; необхідність відбору проб крові вночі; кількість відібраних проб крові за КВ);

2) дизайн КВ і характеристика досліджуваних ЛЗ (вид КВ; фармакологічна група ЛЗ; лікарська форма ЛЗ; однократний прийом або курсове застосування ЛЗ у КВ; доза ЛЗ, яка застосовується);

3) можливі побічні реакції/явища (ПР/ПЯ), пов'язані з фармакодинамікою досліджуваного ЛЗ (у вигляді алергічних реакцій; з боку серцево-судинної, центральної нервової систем та шлунково-кишкового тракту; можливість появи запаморочення та сонливості).

На підставі проведених досліджень запропоновано комплексну модель розрахунку компенсації за дискомфорт ЗД при проведенні КВ (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Модель визначення грошової компенсації ЗД за участь у КВ

При визначенні розміру компенсації як базовий показник (К_б) використовувалася середня заробітна плата за місяць в Україні за минулий рік (), яка оцінюється в гривнях і визначається за державними статистичними звітами.

Поділом на 24 проводиться розрахунок умовної суми за день непрацездатності (середня кількість робочих днів на місяць становить 24):

. (2)

При розрахунку компенсації добровольцю за його тимчасову непрацездатність враховуються кількість днів госпіталізації () та ймовірне обмеження його працездатності в дні періоду «відмивання» ():

. (3)

Для оцінки вагомості факторів дискомфорту розроблено шкалу (табл. 2).

Таблиця 2

Шкала оцінки показників дискомфорту участі ЗД у КВ

№	Показники дискомфорту	Оцінка	Бали (ki)
1	Однократний прийом або курсове застосу-вання досліджувано-го ЛЗ у КВ	Однократне застосування + курсове застосу-вання (після періоду «відмивання»)	0,5
		Курсове застосування	0,3
		Однократне застосування, одна доза або при дослідженнях БЕ однократне застосування, після періоду «відмивання» однократне застосування (одна + одна дози)	0,2
2	Фармакологічна група досліджувано-го ЛЗ	Оцінюється індивідуально для кожного досліджуваного ЛЗ	0,1…0,5
3	Доза досліджуваного ЛЗ	Оцінюється індивідуально для кожного досліджуваного ЛЗ	0,1…0,4
4	Вид КВ	КВ I фази - вивчення переносимості та фармакокінетики незареєстрованого ЛЗ	0,4
		КВ I фази - вивчення переносимості та фармакокінетики зареєстрованого ЛЗ	0,3
		КВ БЕ незареєстрованого ЛЗ	0,25
		КВ I фази - вивчення переносимості	0,2
		КВ БЕ зареєстрованого ЛЗ	0,1
5	Лікарська форма досліджуваного ЛЗ	Ін'єкційні лікарські форми (порошки для приготування розчину для ін'єкцій тощо)	0,3
		Рідкі лікарські форми (сиропи, суспензії)	0,2
		Тверді лікарські форми (таблетки, капсули)	0,2
6	Необхідність відбору проб крові вночі	Так, понад 5	0,3
		Так, до 5	0,1
		Ні	0
7	Кількість відібраних проб крові за КВ	Понад 15	0,3
		Від 10 до15	0,2
		До 10	0,1
		Відсутній відбор проб	0

Розмір компенсації за дискомфорт обчислюється за формулою:

, (4)

де - оцінка і-того показника дискомфорту у балах.

Загальна сума грошової компенсації ЗД за участь у КВ обчислюється як:

. (5)

За допомогою запропонованої методики було проведено обґрунтування та розрахунок суми компенсації ЗД при КВ з оцінки БЕ зареєстрованого ЛЗ «Біпролол», виробництва ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ».

Також у 4 розділі систематизовано практичні аспекти організації роботи та проведення КВ за участі ЗД, надано рекомендації щодо стандартизації та оптимізації роботи МПВ і дослідників. Автором визначено роль моніторингу та аудиту як елементів системи менеджменту якості фармацевтичної компанії та виділено самостійний цикл PDCA («plan (плануй) - do (дій) - check (перевіряй) - act (поліпшуй»)) як планування моніторингу та аудиту, його виконання, перевірка, поліпшення в межах циклу PDCA КВ. Зроблено висновок, що належне виконання циклу процесів PDCA моніторингу та аудиту є умовою якісного виконання процесу «перевіряй» циклу PDCA КВ. Виділено головні аспекти моніторингу та аудиту КВ за участі ЗД, розроблено алгоритм проведення та документування аудиту КВ. Розроблено та запропоновано Настанову процесу із забезпечення якості КВ і СОП з проведення вибору МПВ, тренінгів дослідників, проведення стартового і поточного моніторингів КВ за участі ЗД для удосконалення роботи монітора та організації робіт фармацевтичної компанії щодо моніторингу КВ.

У п'ятому розділі «Розробка концептуальної моделі діяльності клінічного провізора у сфері клінічних випробувань» досліджено роль клінічного провізора при проведенні КВ, здійснено наукове обґрунтування та розробку моделі його діяльності у сфері КВ ЛЗ. Аналіз цієї концептуальної моделі показує, що багатопланові функції клінічний провізор може здійснювати завдяки знанням зі спеціальності (в основному на додипломномному етапі навчання), досвіду, практичним навичкам і спеціальному навчанню. Отже, зроблено висновок щодо існування прямого взаємозв'язоку між клінічною фармацією та КВ на основі практичної діяльності клінічного провізора (рис.4).

Також проаналізовано теоретичну та практичну підготовки клінічного провізора на дипломному та післядипломному етапах навчання з огляду на обізнаність щодо вимог GCP і проведення КВ. З'ясовано, що підготовка фахівців під час спеціалізації/інтернатури на післядипломному етапі дає загальне уявлення про КВ без специфічної практичної підготовки, а отримане навчання не надає можливості цим фахівцям повноцінно працювати у сфері КВ, особливо КВ за участі ЗД, без подальшої специфічної підготовки. Крім того, при анкетуванні 191 фахівця у сфері КВ 68,6 % з них, в основному респонденти з досвідом у КВ за участі ЗД, вважають доцільним проведення спеціальних тренінгів для набуття теоретичних і практичних знань у сфері КВ. Ця необхідність обумовила розробку програми тренінг-курсу для всебічної детальної спеціальної підготовки кваліфікованих фахівців для здійснення різних функцій у сфері КВ.

Враховуючи те, що поняття сучасного фахівця невід'ємне від поняття компетенцій (особистісних якостей і професійних навичок, необхідних для успішного виконання своїх посадових обов'язків), на основі функцій монітора КВ визначено та запропоновано професійні компетенції монітора КВ.

Рис. 4. Модель діяльності клінічного провізора у сфері КВ ЛЗ

Як напрямок удосконалення професійної підготовки, для підвищення ефективності діяльності клінічного провізора у сфері КВ, з метою сприяння якісному проведенню КВ за участі ЗД автором розроблено та впроваджено програму тренінг-курсу. Тренінг-курс поділяється на 3 тематичні модулі:

· 1 модуль «Загальна теорія КВ» (поняття про КВ і принципи GCP, регуляторні та етичні вимоги, методологічні підходи, страхування);

· 2 модуль «Планування, організація, проведення, контроль якості, документація та стандартизація КВ»;

· 3 модуль «Специфічні аспекти організації та проведення КВ за участі ЗД».

Розроблений тренінг-курс упроваджено в організаціях та установах, зокрема МПВ за участі ЗД. Переважна більшість слухачів проведених тренінгів дали позитивний відгук, багато запитань стосувалось організаційно-економічних особливостей КВ за участі ЗД, відмічено інтерес до навчання сучасним практичним аспектам КВ. Більшість фахівців-слухачів використовуватиме отриману інформацію у своїй практичній діяльності при проведенні КВ ЛЗ.

ВИСНОВКИ

1. Вперше науково обґрунтувано організаційно-економічні підходи до проведення КВ за участі ЗД в умовах упровадження вимог Належної клінічної практики в Україні та з урахуванням специфіки цих випробувань, забезпеченням безпеки ЗД і для отримання доказових даних.

2. Проведено аналіз історичного розвитку КВ, який показав передумови та етапи становлення правил GCP. Виявлено, що основною метою GCP є проведення КВ з належним захистом досліджуваних суб'єктів і виконання заходів для отримання достовірних даних і попередження помилок. З'ясовано, що GCP є міжнародним етичним і науковим стандартом якості планування та проведення КВ ЛЗ, а також документального оформлення та подання їх результатів. Результами КВ у системі доказової медицини та доказової фармації є доказові дані щодо ефективності, безпеки та можливої взаємозамінності (для генеричних ЛЗ).

3. Здійснений аналіз розвитку теорії та практики КВ дозволив виділити 3 етапи розвитку наукової думки щодо КВ в Україні. Доведено, що КВ за участі ЗД є специфічними, з методологічними та етичними особливостями. Встановлено, що першочерговими актуальними невирішеними завданнями є обгрунтований вибір МПВ і дослідників, розрахунок оптимальної компенсації ЗД, стандартизація процедур моніторингу КВ за участі ЗД.

4. Вивчено загальну структуру КВ за участі ЗД як складову системи розробки і створення ЛЗ, виділено основні складові механізму планування, підготовки та проведення КВ за участі ЗД і взаємозв'язки між ними. Визначено роль КВ з оцінки БЕ у системі доказової медицини та фармації. Обґрунтовано та створено концептуальну модель розробки і досліджень генеричних ЛЗ з урахуванням вимог GMP, GCP та GLP.

5. Систематизовано специфічні вимоги до МПВ з вивчення БЕ та проведення КВ I фази, що дозволить уніфікувати порядок проведення КВ і поліпшить його якість. Визначено специфічні особливості КВ за участі ЗД та проаналізовано етичні, організаційні та економічні аспекти КВ за участі ЗД.

6. Проведено експертне опитування 191 фахівця сфери КВ з метою дослідження організаційних особливостей проведення КВ за участі ЗД та розробки критеріїв вибору МПВ. За результатами відповідей 120 фахівців, виділених із загальної кількості 191 як експерти на основі досвіду в КВ (56% з яких безпосередньо брали участь у проведенні КВ), визначено основні показники для оцінки МПВ, на основі яких розроблено методику комплексної оцінки МПВ представниками спонсора КВ. Методику впроваджено у вітчизняних фармацевтичних компаніях, що дозволяє на етапі планування та підготовки КВ адекватно оцінити можливості МПВ, здійснити обґрунтований вибір МПВ і дослідників для проведення КВ I фази або КВ з оцінки БЕ ЛЗ.

7. За розробленими анкетами організовано та проведено експертне опитування 193 фахівців у сфері КВ з метою визначення факторів дискомфорту при проведенні КВ за участі ЗД. На їх основі розроблено комплексну модель компенсації ЗД і методику розрахунку компенсаційних виплат. Запропонована методика дозволяє обґрунтувати та розрахувати оптимальну суму компенсації ЗД за участь у КВ та у теперішній час впроваджена у діяльність вітчизняних фармацевтичних компаній.

8. Вперше в Україні організовано та проведено анкетування ЗД-учасників КВ щодо оцінки дискомфортних факторів їх участі в КВ. Визначено, що для учасників КВ компенсаційний грошовий фактор є важливим аспектом, відмічено позитивну думку ЗД щодо розробки системи компенсації їх участі в КВ. Найважливіші фактори, визначені добровольцями, співпадають з факторами дискомфорту, визначеними експертами. Це підтверджує важливість для професіоналів і добровольців питання щодо тривалості КВ і можливих ПР ДЛЗ.

9. Розглянуто практичні аспекти організації роботи та проведення КВ за участі ЗД, надано рекомендації щодо стандартизації та оптимізації організації роботи МПВ і дослідників. Виділено головні аспекти моніторингу та аудиту КВ за участі ЗД, удосконалено порядок роботи монітора при КВ за участі ЗД та документування (розроблено Настанову процесу та СОП моніторингів з формами звітів монітора для КВ за участі ЗД), систематизовано практичні аспекти та розроблено алгоритм проведення аудиту КВ.

10. Досліджено роль клінічного провізора при проведенні КВ, визначено професійні компетенції монітора КВ. Розроблено модель діяльності клінічного провізора при проведенні КВ ЛЗ і на її основі проаналізовано та описано взаємозв'язок клінічної фармації та КВ, центральною ланкою якого є фахівець нової генерації - клінічний провізор.

11. Проведений аналіз сучасної теоретичної та практичної підготовки клінічних провізорів щодо вимог GCP і проведення КВ на додипломному та післядипломному етапі підготовки довів доцільність і необхідність спеціального навчання/тренінгів. Крім того, результати експертного опитування фахівців у сфері КВ свідчать, що 68,6 % експертів вважають доцільним проведення спеціальних тренінгів для фахівців, які беруть участь у КВ за участі ЗД. Запропоновано програму тренінг-курсу для клінічних провізорів і фахівців у сфері КВ ЛЗ, а отримані відгуки довели її практичну значущість та цінність для сфери КВ.

12. Запропоновані за результатами дисертаційного дослідження підходи створюють науково-методичне підгрунтя для належної організації та проведення КВ за участі ЗД із виконанням вимог GCP. У теперішній час розроблені методики впроваджено в діяльність вітчизняних фармацевтичних компаній і МПВ за участі ЗД (ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», Корпорація «Артеріум», ПАТ «Київський вітамінний завод», ДУ «Інститут терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України», ТОВ «Клініка Іннофар-Україна Інновейтів Фарма Ресерч»), що сприятиме підвищенню рівня проведення КВ з мінімальними ризиками для ЗД і високим рівнем доказовості даних.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові статті у фахових виданнях

1. Старченко М. Г. Актуальні питання забезпечення якості клінічних досліджень лікарських засобів / М. Г. Старченко, Ю. В. Підпружников, О. А. Шестопал // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2009. - № 3 (5). - С. 16-22. (Особистий внесок: надано результати власних досліджень, аналіз даних, підготовка статті).

2. Визначення переносимості одноразових і курсової доз препарату Елгацин при проведенні клінічного дослідження / В. Є. Доброва, А. С. Шаламай, М. Г. Старченко, Т. В. Саєнко // Зб. наук. праць співр. НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2010. - Вип. 19, кн. 3. - С. 695-699. (Особистий внесок: участь в експерименті, представлено результати власних досліджень, підготовка тез).

3. Зупанець І. А. Методологічні та організаційні аспекти проведення клінічних випробувань за участю здорових добровольців / І. А. Зупанець, М. Г. Старченко, В. Є. Доброва // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2010. - № 4(12). - С. 4-10. (Особистий внесок: надано результати власних досліджень з визначення методологічних та організаційних аспектів клінічних випробувань за участі здорових добровольців, аналіз даних, підготовка статті).

4. Старченко М. Г. Розробка методики проведення аудиту клінічних досліджень лікарських засобів / М. Г. Старченко, О. А. Шестопал, Ю. В. Підпружников // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2010. - № 1 (9). - С. 11-18. (Особистий внесок: розробка методики проведення аудиту клінічних досліджень, узагальнення та систематизація даних, підготовка статті).

5. Аналіз факторів дискомфорту з урахуванням вимог до належного планування клінічних випробувань за участю здорових добровольців / В. Є. Доброва, М. Г. Старченко, І. А. Зупанець, О. М. Котенко // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - Т.13, № 5. - С. 16-21. (Особистий внесок: планування та проведення експерименту, надано результати власних досліджень та аналізу даних, підготовка статті).

6. Зупанець І. А. Розробка концептуальної моделі діяльності клінічного провізора в сфері клінічних випробувань лікарських засобів та шляхи підвищення професійної підготовки / І. А. Зупанець, Н. П. Безугла, М. Г. Старченко // Клінічна фармація. - 2011. - Т.15, № 4. - С. 4-7. (Особистий внесок: аналіз професійної підготовки клінічного провізора, узагальнення та систематизація функцій клінічного провізора при клінічних випробуваннях, розробка моделі діяльності клінічного провізора у сфері клінічних випробувань, аналіз даних, підготовка статті).

7. Зупанець І. А. Розробка моделі організації клінічних випробувань генеричних лікарських засобів / І. А. Зупанець, М. Г. Старченко, В. Є. Доброва // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - Т.16, № 4. - С. 23-27. (Особистий внесок: визначення основних складових процесу розробки та досліджень нових генеричних лікарських засобів, розробка моделі організації клінічних випробувань генеричних лікарських засобів, підготовка статті).

8. Обґрунтування та розробка методики розрахунку компенсації участі здорових добровольців у клінічних випробуваннях з урахуванням сучасних вимог / В. Є. Доброва, І. А. Зупанець, М. Г. Старченко, О. М. Котенко // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2011. - № 5 (19). - С. 9-14. (Особистий внесок: планування та проведення експерименту, надання результатів власних досліджень та аналізу даних, підготовка статті).

9. Організаційне забезпечення анкетування здорових добровольців-учасників клінічних випробувань I фази та досліджень біоеквалентності / В. Є. Доброва, М. Г. Старченко, І. А. Зупанець, О. М. Котенко // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2011. - № 6 (20). - С. 23-27. (Особистий внесок: планування та проведення експерименту, надано результати власних досліджень та аналізу даних, підготовка статті).

10. Розробка критеріїв оцінки місць проведення клінічних досліджень за участі здорових добровольців / В. Є. Доброва, М. Г. Старченко, І. А. Зупанець, О. М. Котенко // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - Т.13, № 6. - С. 21-25. (Особистий внесок: планування та проведення експерименту, надання результатів власних досліджень та аналізу даних, підготовка статті).

11. Доброва В. Є. Аналіз думки добровольців - учасників клінічних випробувань відносно факторів дискомфорту / В. Є. Доброва, М. Г. Старченко, Т. Ю. Колодєзна // Зб. наук. праць співр. НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2012. - Вип. 21, кн. 1. - С. 467-474. (Особистий внесок: проведення експерименту, аналіз даних та узагальнення результатів).

Патент

12. Пат. України на корисну модель № 54725, МПК А 61 В 5/00. Спосіб визначення переносимості лікарських засобів при проведенні першої фази клінічних досліджень та дослідженні біоеквівалентності / В. Є. Доброва, І. А. Зупанець, А. С. Шаламай, М. Г. Старченко. - № u 201004542, заявл. 19. 04. 2010; опубл. 25. 08. 2010, Бюл. № 22. - 8 c. (Особистий внесок: участь в експерименті, підготовка тексту патенту).

Методичні рекомендації

13. Зупанець І. А. Наукове обґрунтування моделі організації та проведення клінічних випробувань за участі здорових добровольців в Україні: метод. рек. / І. А. Зупанець, А. М. Морозов, В. В. Ніколаєва, С. С. Распутняк, Л. І. Ковтун, В. М. Корнацький, Т. В. Талаєва, Н. П. Безугла, В. Є. Доброва, М. Г. Старченко. - К., 2011. - 32 с. (Особистий внесок: визначено значення клінічних випробувань з біоеквівалентності у системі доказової медицини та фармації та особливості клінічного етапу клінічних випробувань за участі здорових добровольців; наведено основні організаційні складові клінічних випробувань за участі здорових добровольців; систематизовано вимоги до місць проведення випробувань за участі здорових добровольців та та описано підходи до їх вибору; надано рекомендації для поліпшення та стандартизації робіт місць проведення випробувань і дослідників).

АНОТАЦІЯ

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню та вирішенню актуальної наукової проблеми, яка полягає в розробці науково-методичних підходів до організації та проведення клінічних випробувань за участі здорових добровольців. Проведено комплексне наукове дослідження організаційно-економічних аспектів специфічних клінічних випробувань - клінічних випробувань за участі здорових добровольців. Розроблено наукові методологічні підходи до організаційних і фінансово-економічних аспектів клінічних випробувань за участі здорових добровольців: методику комплексної оцінки місць проведення досліджень за участі здорових добровольців, комплексну модель компенсації здоровим добровольцям і методику її розрахунку. Визначено професійні компетенції монітора клінічного випробування, розроблено модель діяльності клінічного провізора у сфері клінічних випробувань лікарських засобів. Розроблено та впроваджено в практику програму тренінг-курсу для клінічних провізорів і фахівців у сфері клінічних випробувань лікарських засобів.

Ключові слова: клінічне випробування, здоровий доброволець, місце проведення випробування, компенсація, клінічний провізор.

Диссертационная работа посвящена обоснованию и решению научной проблемы, которая заключается в разработке научно-методических подходов к организации и проведению клинических исследований при участии здоровых добровольцев. Проведено комплексное научное исследование организационно-экономических аспектов специфических клинических исследований - клинических исследований при участии здоровых добровольцев.

Впервые научно обоснованы организационно-экономические подходы к проведению клинических испытаний при участии здоровых добровольцев в условиях внедрения требований Надлежащей клинической практики в Украине и с учетом специфики этих испытаний, обеспечения безопасности здоровых добровольцев и для получения доказательных данных.

Был проведен анализ исторического развития клинических испытаний, показавший предпосылки и этапы становления правил GCP. Выясненено, что GCP является международным этическим и научным стандартом качества планирования и проведения клинических испытаний лекарственных средств, а также документального оформления и представления их результатов.

Проведенный анализ развития теории и практики клинических испытаний позволил выделить 3 этапа развития научной мысли о клинических испытаниях в Украине. Доказано, что клинические испытания при участии здоровых добровольцев являются специфическими, с методологическими и этическими особенностями. Установлено, что первоочередными актуальными нерешенными задачами являются обоснованный выбор мест проведения испытаний и исследователей, расчет оптимальной компенсации здоровым добровольцам, стандартизация процедур мониторинга клинических испытаний при участии здоровых добровольцев.

...