Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, висновки і пропозиції викладені та обговорені на: Всеукраїнському конгресі «Сьогодення та майбутнє фармації» (Харків, 2007), Національній науково-технічній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми синтезу і створення нових біологічно активних сполук та фармацевтичних препаратів» (Львів, 2008), ІІІ науково-практичній конференції «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука-2009» (Полтава, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Фармация Казахстана: интеграция науки, образования и производства (Шымкент, 2009), ХХVII науково-практичній конференції з міжнародною участю «Ліки - людині. Сучасні проблеми створення, вивчення і апробації лікарських засобів» (Харків, 2010), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (Харків, 2010), VII Національному з'їзді фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє» (Харків, 2010), 64 міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини» (Київ, 2010), ХХVІІІ всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Ліки - людині. Сучасні проблеми створення, вивчення та апробації лікарських засобів» (Харків, 2011), ХV міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2011), Всеросійській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Современные аспекты разработки и совершенствование состава и технологии лекарственных форм» (Курськ, 2011), ІІ науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні досягнення фармацевтичної технології» (Харків, 2011), 45-й всеросійській науковій конференції з міжнародною участю студентів і молодих вчених «Актуальные проблемы теоретической, экспериментальной, клинической медицины и фармации» (Тюмень, 2011), ХХІХ всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Ліки - людині. Сучасні проблеми створення, вивчення та апробації лікарських засобів» (Харків, 2011), ІІІ науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні досягнення фармацевтичної технології» (Харків, 2012).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 42 наукові праці, зокрема й 22 статті (у фахових виданнях) у наукових журналах та збірниках праць, 17 тез доповідей на науково-практичних конференціях, 2 патенти України на корисну модель, методичні рекомендації.

Результати маркетингових досліджень показали, що існує тенденція до зростання кількості захворювань серцево-судинної системи, а саме АГ. На підставі аналізу структури фармацевтичного ринку України за фармакотерапевтичними групами обґрунтована перспективність виробництва комбінованих лікарських засобів з антигіпертензивною дією.

За результатами аналізу встановлено, що в Україні зареєстровано 42 торгові назви комбінованих лікарських засобів (із урахуванням усіх форм випуску). Вітчизняними фірмами-віробниками зареєстровано 17 % торгових назв ЛП антигіпертензивної дії, імпортні лікарські препарати займають 83 % даного сегмента ринку. Серед країн виробників за кількістю зареєстрованих торгових назв позицію лідера посідає Індія - 36 % (рис. 1). За лікарською формою переважну більшисть складають лікарські засоби у формі таблеток - 93 %, драже - лише 7 %.

Проблема підбору антигіпертензивної терапії випливає із багатофакторності АГ. Існують різноманітні механізми підвищення і підтримки підвищеного артеріального тиску: активація нейроногуморальних систем, дисфункція ендотелію, підвищене споживання або підвищена чутливість до кухонної солі, нефросклероз, хронічний стрес, генетичні фактори та ін.

Основним завданням наших досліджень була розробка комбінованих антигіпертензивних лікарських засобів, які б дозволили одночасно впливати на різні механізми АГ і забезпечили більш виражений гіпотензивний ефект.

За аналізом даних наукової літератури, рекомендацій Європейського товариства кардіологів і Національних рекомендацій з профілактики і лікування АГ нами для подальших досліджень і створення лікарських засобів було обрано такі групи гіпотензивних препаратів: діуретики, в -адреноблокатори, інгібітори АПФ і антагоністи кальцію.

Рис. 1. Питома вага країн-виробників антигіпертензивних лікарських препаратів.

Серед них були обрані найбільш активні в антигіпертензивному відношенні представники кожної групи з урахуванням фармакологічних властивостей, безпечності і можливості комбінації з іншими групами препаратів, а саме: бісопрололу фумарат (у подальшому бісопролол), амлодипіну безилат (у подальшому амлодипін), лізиноприлу дигідрат (у подальшому лізиноприл) та індапамід.

У четвертому розділі «Розробка складу та технології комбінованих таблеток «Амлопамід» і «Бісопамід» наведено результати експериментальних досліджень з розробки складу і технології багатокомпонентних антигіпертензивних таблеток з діючими речовинами різних фармакологічних груп гіпотензивної дії. Вибір таблетованої лікарської форми зумовлений низкою переваг перед іншими лікарськими формами: точністю дозування діючих речовин, зручністю застосування, повною механізацією процесу виготовлення таблеток, економічністю, зручністю відпуску, зберігання і транспортування.

Для розробки оптимального складу таблеток були вивчені фізико-хімічні і технологічні властивості діючих речовин, а саме: бісопрололу, амлодипіну, лізиноприлу та індапаміду.

Бісопролол - білий кристалічний порошок, добре розчинний у воді, метанолі та етанолі. Кардіоселективний в₁ - адреноблокатор тривалої дії.

Амлодипін - білий кристалічний порошок, мало розчинний у воді, помірно - в етанолі. Належить до групи блокаторів кальцієвих каналів.

Лізиноприл - кристалічний порошок білого кольору, без запаху, розчинний у воді, важко розчинний у метанолі та практично не розчинний в етанолі. Належить до групи інгібіторів АПФ.

Індапамід - білий кристалічний порошок, розчинний у водних розчинах сильних лугів. Належить до групи тіазидоподібних діуретиків.

Вивчення кристалографічних характеристик досліджуваних субстанцій бісопрополу, лізиноприлу, амлодипіну та індапаміду показало, що всі вони є полідисперсними кристалічними порошками з частинками анізодіаметричної форми.

На рис. 2 наведено мікрофотографії порошків діючих речовин, що вивчалися.

1 2

3 4

Рис. 2. Мікрофотографії зразків бісопрололу (1), амлодипіну (2), лізиноприлу (3) та індапаміду (4).

Частинки бісопрололу різної форми (голки та прямокутники), розмірів і шорсткості. Відомо, що характер поверхні порошку визначає міцність таблеток. Частинки бісопрололу мають слабку шорсткість, тому порошок здатний до пресування.

Порошок лізиноприлу має розмір частинок до 10 мкм, що вказує на високий ступінь мікронізації субстанції, тому субстанції притаманна слабка сипкість.

Частинки індапаміду мають форму пласких пластин з гладкою поверхнею, їм не притамана пресуємість, оскільки частинки при пресуванні легко ковзають відносно одна одної та не створюють міцних пресовок.

Порошок амлодипіну - це дрібні багатокутники розміром до 17 мкм.

Вивчення фракційного складу діючих речовин показало, що вони представлені в основному дрібнодисперсною фракцією з розміром частинок менше 0,25 мм (від 56,0 % до 66,8 %). Такий фракційний склад речовин підтверджує низьку плинність порошків і буде ускладнювати процес таблетування.

За допомогою термогравіметричного дослідження встановлено, що порошки бісопрололу, лізиноприлу, амлодипіну та індапаміду є відносно термостабільними речовинами.

Технологічні властивості лікарських речовин визначають раціональний спосіб таблетування. З усіх технологічних параметрів на процес таблетування найбільше впливає плинність, насипна густина, пресуємість субстанцій. Результати технологічних властивостей обраних субстанцій наведені в табл. 1.

Дані, наведені у табл. 1, характеризують технологічні властивості діючих речовин і свідчать, що представлені субстанції, а саме бісопролол, лізиноприл та індапамід, мають низькі значення плинності, а порошок амлодипіну не сиплеться. За вологовмістом усі порошки мають приблизно рівні параметри. Всі досліджувані зразки характеризуються незадовільними значеннями пресуємості, кута природного укосу (45-66°), що обумовлює необхідність проведення додаткових досліджень з вибору допоміжних речовин. Одержані експериментальні значення вказують також про необхідність уведення до складу лікарської форми зв'язувальних, антифрикційних та інших допоміжних речовин, які б забезпечили оптимальні фармакотехнологічні показники.

Для виготовлення комбінованих таблеток було обрано метод прямого пресування як більш економічний, що не потребує додаткового обладнання, скорочує енерговитрати, підвищує продуктивність праці.

При розробці ЛП важливу роль відіграють допоміжні речовини, вибір яких для кожної лікарської форми має бути обґрунтований оцінкою фізико-хімічних і технологічних характеристик, вивченням їх впливу на ефективність, безпечність і стабільність ЛП.

Тому наступним етапом було експериментальне вивчення фізико-хімічних і технологічних характеристик допоміжних речовин для одержання таблетованих форм комбінованих багатокомпонентних гіпотензивних препаратів методом прямого пресування.

Попередніми експериментами з численними допоміжними речовинами, які досить широко використовуються у технології таблеток, було встановлено, що такі речовини, як лактоза моногідрат, глюкоза, мікрокристалічна целюлоза (МКЦ), крохмаль картопляний і кальцію стеарат за своїми характеристиками та економічною доцільністю були обрані для подальших досліджень. Фізико-хімічні і технологічні характеристики цих допоміжних речовин наведені у табл. 2.

Таблиця 1

Технологічні властивості діючих речовин (n = 5)

Наведені у табл. 2 дані свідчать, що форма і розмір частинок допоміжних речовин суттєво визначають їх технологічні характеристики, кожну з яких необхідно враховувати при розробці складу і технології ЛФ. Наприклад, МКЦ має подовжену форму часток (волокна) з розміром основної фракції 100-250 мкм, тому її середня сипкість становить 5,2 ? 0,07 г/с, а пресуємість - близько 181,0 ± 1,0 Н.

Таблиця 2

Фізико-хімічні і технологічні характеристики допоміжних речовин (n = 5)

Тобто, МКЦ є однією з допоміжних речовин, яка значно поліпшує фізико-хімічні і технологічні властивості діючих речовин, зокрема стійкість до роздавлювання та стираність таблеток. Допоміжна речовина лактоза моногідрат з призматичними формами частинок має високу сипкість і гарні показники пресуємості (51,2 ? 1,7 Н). Тому лактоза буде гармонійним доповненням до МКЦ. Глюкоза, яка має задовільні технологічні характеристики, може використовуватись як наповнювач і бути замінником лактози у складі таблеткової маси, проте потребує додавання більшої кількості антифрикційних речовин, а сама таблеткова маса характеризується гіршою плинністю та здатністю до затвердіння. Також як наповнювач, як розпушувальний компонент, доцільно використовувати крохмаль картопляний, який у складі таблеток утворює систему капілярів, добре набрякає, поглинаючи воду. Отримані експериментальні дані (плинність 2,5 ? 0,12 г/с, пресуємість 121,0 ± 1,0 Н) свідчать про середню плинність і добру пресуємість цієї допоміжної речовини. Крім того, при таблетуванні необхідно, щоб здійснювалось рівномірне стікання таблетуємої маси із бункера у матрицю, що буде гарантувати точність і сталість дозування діючих речовин.

Отже, вивчивши фізико-хімічні і технологічні характеристики допоміжних речовин, можна зробити висновок про можливість подальшої роботи зі створення комбінованих таблеток з антигіпертинзивною дією.

Вибір оптимальних концентрацій діючих речовин у складі комбінованих таблеток проводили на підставі фармакологічних досліджень на базі ХМНУ під керівництвом проф. Т. В. Звягінцевої. Антигіпертензивну дію комбінованих складів під умовними назвами «Бісопамід» (діючі речовини: бісопролол, лізиноприл та індапамід) і «Амлопамід» (діючі речовини: амлодипін, лізиноприл та індапамід) вивчали на моделях артеріальної гіпертензії, яка викликалась у білих статевозрілих щурів лінії WAG (Вістар). За результатами проведених досліджень запропоновано такі дози діючих речовин у складі таблеток:

Одним із етапів вивчення технологічних властивостей субстанцій і таблеткових мас було проведення досліджень з вивчення вологопоглинання, а також показників якості таблеток, виготовлених з них. Для вивчення вологопоглинання таблеткові маси і таблетки поміщали в ексикатор, де за допомогою кальцію хлориду підтримували вологість на рівні 90 %. Для підтримки стандартних температурних умов ексикатор поміщали до термостата з температурним режимом 18 ± 2 ⁰С. Вміст вологи визначали експрес-вологоміром протягом 30 діб. Результати вивчення вологовмісту при розробці таблеток «Амлопамід» і «Бісопамід» наведені у табл. 3-4.

Таблиця 3

Вологовміст сумішей порошків і показники якості таблеток «Амлопамід»

З даних, наведених у табл. 3-4, видно, що протягом 30 діб спостережень приріст вологи в досліджуваних зразках сумішей склав від 0,2 % до 1,2 %, що відбилося на показниках якості таблеток, одержаних із них після зберігання протягом 30 діб. Агрегатний стан сумішей не змінювався.

Таблиця 4

Вологовміст сумішей порошків і показники якості таблеток «Бісопамід»

Ці дослідження були проведені з метою вивчення питань, що пов'язані з фізико-механічними змінами під час зберігання одержаних таблеток. Отримані таблетки задовольняють вимоги ДФУ за показником часу розпадання, причому для усіх допоміжних речовин, що вивчалися.

Стійкість таблеток до роздавлювання також була задовільною, окрім складу, в якому застосовувався крохмаль картопляний - міцність була нижче за 10 Н. Всі одержані таблетки не витримували випробування на стираність.

Виходячи з отриманих даних до складу таблеток доцільно включати лактозу моногідрат і МКЦ, які поліпшують технологічні та фізико-хімічні властивості таблеток, а саме стійкість до роздавлювання і стираність.

На наступному етапі проводили дослідження впливу допоміжних речовин на якісні характеристики таблеткових мас. Для цього готували модельні суміші «Амлопамід» і «Бісопамід» з різними частками вмісту МКЦ, лактози моногідрату та крохмалю картопляного. Були проведені випробування з визначення залежності показника стійкості таблеток до раздавлювання від вмісту в них МКЦ. Попередні досліди з визначеня стійкості модельних сумішей діючих речовин до роздавлювання показали, що для моделей «Амлопамід» і «Бісопамід» ці показники становили 21 Н і 19 Н відповідно. Результати досліджень наведено на рис. 3.

артеріальна гіпертензія таблетка

Рис. 3. Вплив частки вмісту МКЦ на стійкість таблеток до роздавлювання.

Як видно з даних рис. 3, при збільшенні частки вмісту МКЦ у складі модельних сумішей «Амлопамід» і «Бісопамід» відбувається зростання міцності таблеток. Уведення до складу модельних сумішей «Амлопамід» і «Бісопамід» МКЦ в кількості 1/17 частки від середньої маси таблетки приводить до підвищення стійкості до роздавлювання 39 і 34 Н відповідно. При подальшому збільшенні вмісту МКЦ спостерігаємо, що значення стійкості таблеток до роздавлювання також зростає. Слід зробити висновок, що додавання МКЦ до складу досліджуваних зразків таблеток в оптимальній кількості від 1/8 до 1/2 частки дає можливість поліпшити технологічні властивості сумішей субстанцій, а саме міцність, і отримати таблетки прямим пресуванням.

Для одержання таблеток методом прямого пресування необхідно було обрати допоміжні речовини, які б забезпечили задовільні показники плинності таблеткових сумішей. Як наповнювач була обрана лактоза моногідрат і вивченно вплив її вмісту на показники плинності. Були приготовлені таблеткові маси «Амлопамід» і «Бісопамід» з різними частками вмісту лактози моногідрату. Кількість лактози моногідрату складала від 1/2,5 до 1/3,5 частки таблеток. Досліджувалась плинність таблеткових мас. Результати цих досліджень наведені на рис. 4.

Отримані експериментальні дані свідчать, що технологічний показник плинність при додаванні лактози моногідрату до сумішей субстанцій «Амлопамід» і «Бісопамід» значно покращився. Плинність обраної суміші «Амлопамід» початково складала 1,74 г/с, при додаванні лактози моногідрату в кількості від 1/2,5 до 3,5/1 частки від середньої маси таблетки цей показник збільшився у 4,3 рази (4,2 - 7,5 г/с); показник суміші «Бісопамід» - у 4 рази. Отже, проведені випробування підтверджують доцільність додавання лактози моногідрату для створення комбінованих таблеток методом прямого пресування.

Рис. 4. Вплив кількості лактози моногідрату на плинність таблеткових мас.

Для подальших досліджень з розробки складу таблеток було вивчено час розпадання запресовок «Амлопамід» і «Бісопамід», який виявився значним, понад 15 хв, що не відповідає вимогам ДФУ. Тому з асортименту вітчизняних допоміжних речовин необхідно було обрати таку, яка б покращила час розпадання. Нами було обрано просту та економічно доцільну в даному випадку допоміжну речовину - крохмаль картопляний. Результати випробувань з визначення залежності часу розпадання таблеток «Амлопамід» і «Бісопамід» від вмісту в них крохмалю картопляного наведені на рис. 5.

Рис. 5. Залежність часу розпадання таблеток від частки вмісту крохмалю картопляного.

Із даних наведених на рис. 5 видно, що уведення до складу таблеткових мас «Амлопамід» і «Бісопамід» крохмалю картопляного у кількості 1/17 частки від середньої маси таблетки зменшує час розпадання до 21 хв і 19 хв відповідно, 1/8 - до 16 хв та 15 хв, 1/5 - до 12 хв та 10 хв відповідно.

Оптимальним вмістом крохмалю картопляного у таблетці, за результатами експериментальних даних, є частка від 1/5 до 1/3,5 як для «Амлопаміду», так і для «Бісопаміду».

Враховуючи отримані дані з вивчення впливу допоміжних речовин на властивості таблеткових мас із сумішами діючих речовин, доцільно увести до складу таблеток МКЦ і лактозу моногідрат, які значно поліпшують фізико-хімічні та фармакотехнологічні властивості діючих речовин, а саме стійкість і плинність. Крім того, як наповнювач і розпушувач було обрано крохмаль картопляний, додавання якого зменшувало час розпадання таблеток до термінів, що вимагає ДФУ.

Лікарські субстанції володіють різною адгезивністю до прес-інструмента. Уведення допоміжних речовин, які також володіють певною адгезією, повністю не усуває цю властивість. Тому є необхідність застосовувати антифрикційні допоміжні компоненти. З метою полегшення виштовхування таблеток із матриці прес-інструмента та усунення прилипання були проведені дослідження із застосуванням у складі таблеток антифрикційних речовин. Як допоміжні антифрикційні компоненти використовували кислоту стеаринову і кальцію стеарат. За результатами проведених досліджень експериментально обгрунтовано доцільність уведення кальцію стеарату.

Для розробки складу комбінованих гіпотензивних таблеток «Бісопамід» нами було апробовано склад із різними композиціями допоміжних речовин та їх співвідношеннями. Якість отриманих таблеток оцінювали за зовнішнім виглядом, часом розпадання, стираністю та стійкістю за загальноприйнятими методиками. У табл. 5 наведені результати дослідження п'яти найбільш близьких за складом таблеток, які відрізняються співвідношенням допоміжних речовин.

Отримані дані свідчать про те, що із п'яти представлених складів таблеток «Бісопамід» (табл. 5) усі відповідають вимогам ДФУ за стійкістю до роздавлювання, часом розпадання і тільки склад № 1 - за стираністю. Слід зазначити, що склад № 3 має гранично припустиме значення стираності - 1,0 ± 0,0019 %, у процесі зберігання цей показник може погіршитися.

Оптимальним є склад № 1, який має найкращі показники стійкості до роздавлювання (115,2 ± 0,03 Н), часу розпадання (107,2 ± 0,03 с) і стираності (0,85 ± 0,0001 %).

У табл. 6 наведені результати досліджень п'яти найбільш близьких за складом таблеток «Амлопамід».

Результати випробувань (табл. 6) показують, що із п'яти складів таблеток «Амлопамід» усі відповідають вимогам ДФУ за стійкістю до роздавлювання, часом розпадання і тільки один склад № 1 - за стираністю таблеток.

Тому оптимальним є склад № 1, який має показник стійкості до роздавлювання 95,2 ± 0,03 Н, час розпадання - 137,0 ± 0,03 с і стиранність - 0,65 ± 0,0001 %.

Таблиця 5

Склади та показники якості таблеток «Бісопамід», отриманих методом прямого пресування (n = 5)

З метою підтвердження вибору співвідношення допоміжних речовин був використаний 2⁴ факторний план (чотири фактори, кожен має два різних рівня), під час виконання якого відбувається відсіювання малозначущих факторів, оптимізуються умови експерименту, за допомогою якого отримана математична модель технологічного процесу. Для математичного планування експерименту була застосована графічна система STAGRAPHICS Plus for Windows.

Таблиця 6

Склад та показники якості таблеток «Амлопамід», отриманих методом прямого пресування (n = 5)

При проведенні вибору допоміжних компонентів у складі комбінованих таблеток «Бісопамід» і «Амлопамід» нами були вибрані такі фактори (Х):

Х₁ - кількість лактози - інтервал варіювання 35-63 %;

Х₂ - кількість МКЦ - 5-13 %;

Х₃ - кількість крохмалю картопляного - 9-23 %;

Х₄ - кількість кальцію стеарату - 0-1 %.

Як функції відгуку (Y) брали:

Y₁ - стійкість таблеток до роздавлювання, Н;

Y₂ - стираність таблеток, %;

Y₃ - час розпадання таблеток, с.

Для побудови рівнянь регресії була розроблена матриця планування експерименту, яка наведена у табл. 7.

Таблиця 7

Матриця планування і результати експерименту

Подобные документы

• Клініко-фармакологічні аспекти застосування петлевих діуретиків при артеріальній гіпертензії

  Лікування артеріальної гіпертензії як одна з найактуальніших проблем сучасної медицини, знайомство з причинами розповсюдженості. Загальна характеристика сучасного арсеналу лікарських засобів для лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
  
  реферат [28,8 K], добавлен 25.05.2015
  

• Пігулки пролонгованої дії

  Пігулки, їх характеристика і класифікація за різними ознаками. Позитивні і негативні сторони таблеток. Вимоги, які пред'являються до їх виробництва. Основні переваги таблеток пролонгованої дії. Особливості технології виготовлення даних лікарських форм.
  
  реферат [49,3 K], добавлен 14.05.2015
  

• Таблетки пролонгированного действия промышленного производства

  Положительные и отрицательные стороны таблеток. Основные требования к изготовлению таблеток. Технология изготовления таблеток пролонгированного действия. Основная схема изготовления таблеток. Точность дозирования, механическая прочность таблеток.
  
  курсовая работа [327,5 K], добавлен 29.03.2010
  

• Производство таблеток, покрытых оболочкой

  Общая характеристика таблеток, их содержание. Сущность пленочного и оболочного покрытия таблеток, необходимость проведения контроля качества. Знакомство с основными методами совершенствования биофармацевтических свойств таблеток, анализ проблем.
  
  курсовая работа [225,4 K], добавлен 11.06.2014
  

• Лікарські форми з антибіотиками

  Антибіотики: поняття, класифікація, комбінування. Вимоги до лікарських форм. Розрахунки антибактеріальної активності антибіотиків. Особливості технології рідких та м'яких лікарських форм. Оцінка якості та зберігання лікарських форм з антибіотиками.
  
  курсовая работа [42,4 K], добавлен 19.05.2012
  

• Проект виробництва таблеток "Парацетамол"

  Проблема лікування болю і шляхи її вирішення. Механізм дії анальгетиків. Механізм біологічної активності парацетамолу. Методи синтезу і аналіз парацетамолу. Клінічні дослідження. Блок-схема технологічного процесу виробництва таблеток "Парацетамол 325 мг".
  
  курсовая работа [252,3 K], добавлен 12.04.2017
  

• Стабілізація розчинів для ін’єкцій. Пролонгування парентеральних лікарських форм

  При виготовленні і зберіганні лікарських препаратів нерідко спостерігаються зміни їх властивостей. Подібні зміни впливають на термін придатності (зберігання) препаратів. Методи стабілізації лікарських засобів. Консерванти і їх застосування у виробництві.
  
  курсовая работа [22,3 K], добавлен 12.05.2011
  

• Оценка качества таблеток

  Таблетки - твердая дозированная лекарственная форма, их классификация. Соответствие готовой продукции требованиям действующей нормативно-технической документации как условие промышленного производства таблеток. Основные показатели качества таблеток.
  
  презентация [285,8 K], добавлен 29.01.2017
  

• Особливості перебігу артеріальної гіпертензії у жінок в постменопаузальному періоді: обґрунтування підходів до медикаментозної корекції

  Оцінка антигіпертензивної ефективності традиційної фармакотерапії і тієї, що включає естрадіолу валерат, у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі. Функціональний стан нейро-гормональних систем (симпато-адреналової і ренін-ангіотензинової).
  
  автореферат [72,1 K], добавлен 04.04.2009
  

• Значення змін геометричної моделі серця на виникнення аритмій у хворих з коморбідним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу

  Питання лікування пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету. Оцінка впливу підвищення артеріального тиску на розвиток гіпертрофічних типів ремоделювання серця. Особливості аритмій при цукровому діабеті 2 типу.
  
  статья [25,9 K], добавлен 24.11.2017
  

• Оценка качества твердых дозированных лекарственных форм

  Однородность массы для единицы дозированного лекарственного средства. Устойчивость суппозиториев к разрушению. Прочность таблеток без оболочки на истирание. Определение времени деформации липофильных суппозиториев. Распадаемость таблеток и капсул.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 03.01.2014
  

• Полимерные материалы для покрытия оболочкой таблеток

  Свойства таблеток и пилюль. Связующие, пластификаторы, защитные оболочки, пролонгаторы и регуляторы скорости высвобождения препарата. Роль синтетических полимеров в фармации. Акриловые полимеры для многофункционального покрытия твердых лекарственных форм.
  
  презентация [7,2 M], добавлен 23.03.2015
  

• Зберігання лікарських засобів в аптеках

  Особливості зберігання лікарських засобів, що вимагають захисту від світла, вологи, випаровування, дії підвищеної температури. Правила утримання пахучих і забарвлених ліків, готових лікарських форм. Вимоги до приміщень зберігання вогненебезпечних засобів.
  
  реферат [45,7 K], добавлен 29.11.2010
  

• Виявлення несумісності в різних лікарських формах

  Утруднені випадки приготування лікарських форм, їх різновидності. Поняття "фармацевтичні несумісності", їх класифікація. Причини, що зумовлюють фізичні, фізико-хімічні та хімічні несумісності. Способи приготування лікарських форм з утрудненою технологією.
  
  курсовая работа [53,9 K], добавлен 17.10.2014
  

• Нетрадиційні засоби реабілітації у комплексному лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію

  Основні принципи лікування артеріальної гіпертензії. Застосування різних засобів і прийомів для зниження підвищеного м'язового тонусу. Регулярні заняття аеробної спрямованості для нормалізації АТ. Методи фізичної реабілітації хворих на гіпертензію.
  
  курсовая работа [74,7 K], добавлен 20.05.2015
  

• Розробка лікарських форм

  Принципи створення нових лікарських речовин: етапи їх пошуку, зв'язок між структурою молекул речовин і їх дію на організм, залежність фармакологічної дії від фізичних і хімічних властивостей. Порядок проведення доклінічних і клінічних випробувань.
  
  курсовая работа [716,8 K], добавлен 28.03.2016
  

• Вспомогательные вещества в производстве таблеток

  Особенности технологического производства таблеток. Критерии качества готового продукта. Сравнительная характеристика вспомогательных веществ, используемых в России и за рубежом, их влияние на готовый препарат. Корригенты в лекарственных препаратах.
  
  курсовая работа [316,5 K], добавлен 16.12.2015
  

• Производство таблеток клофелина

  Общие требования к лекарственной форме. Вещество клофелина гидрохлорид. Характеристика и свойства порошкообразных фармацевтических субстанций. Механизм действия, фармакотерапевтическая группа и применение таблеток клофелина. Роль вспомогательных веществ.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 18.01.2014
  

• Валидационная оценка таблеток левомицетина

  Общая характеристика таблеток левомицетина; их свойства, способ получения, применение и формы выпуска. Изучение процесса валидационной оценки методик анализа данного антибиотика по показателям специфичность, линейность, прецизионность и правильность.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 25.11.2013
  

• Лікарські засоби для місцевого лікування офтальмологічних захворювань. Номенклатура, стабілізація, стерилізація, зберігання очних лікарських форм

  Історія розвитку офтальмології. Характеристика основних захворювань очей. Класифікація, технологія приготування та контроль якості очних лікарських форм (крапель, мазей, примочок, спреїв). Перспективи організації виробництва очних засобів в Україні.
  
  курсовая работа [65,9 K], добавлен 29.01.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам