Фармакоекономічні дослідження лікарських засобів, які використовуються в онкогематології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров`я україни

львівський національний медичний університет

імені Данила галицького

автореферат

Фармакоекономічні дослідження лікарських засобів, які використовуються в онкогематології

15.00.01 - технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація

Мендрік Олена

Львів - 2013

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Міністерства охорони здоров`я України

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

Заліська Ольга Миколаївна,

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького,

завідувач кафедри організації і економіки фармації

та технології ліків факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

КАЛИНЮК ТИМОФІЙ ГРИГОРОВИЧ

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького,

завідувач кафедри технології ліків і біофармації

кандидат фармацевтичних наук, доцент

ПРИТУЛА РУСЛАН ЛЕОНІДОВИЧ

Українська військово-медична академія, м. Київ

старший викладач кафедри військової фармації

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні реалізується «Загальнодержавна програма боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року», оскільки злоякісні новоутворення щороку виявляють більше як у 180 тис. осіб, з них 35% працездатного віку. Онкогематологічні (лімфопроліферативні) злоякісні новоутворення лімфоїдної та кровотворної тканини (МКХ-10, коди С81-С96) є поширеними серед дорослого населення України. За даними Національного Канцер-Реєстру України № 11 (2010) показники захворюваності та смертності при хронічних лімфопроліфератичних захворюваннях (ХЛПЗ), зокрема хронічній лімфоцитарній лейкемії (ХЛЛ), множинній мієломі (ММ), неходжкінській лімфомі (НХЛ) є високими, причому з уперше діагностованих не прожили одного року 36-40% хворих на ХЛЛ, ММ, НХЛ. У той час при належному лікуванні ХЛПЗ можливе покращення тривалості й якості життя.

«Концепція розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я України на 2011-2020 рр.» (Наказ МОЗ України від 13.09.2010 № 769) містить положення про використання фармакоекономіки при впровадженні формулярів, системи відшкодування вартості (реімбурсації) лікарських засобів (ЛЗ), тому актуальним є опрацювання методик фармакоекономічного аналізу (ФЕА) для препаратів, які використовуються у лікуванні онкогематологічних захворювань.

Методологія вітчизняних фармакоекономічних досліджень опрацьована медична технологія онкологічний фармацевтичний

О. М. Заліською, Л. В. Яковлєвою. Економічні аспекти фармацевтичної допомоги при раку молочної залози вивчалися А. С. Немченко та співавтор., при множинній мієломі - Н. В. Бездетко, аналіз формулярного довідника за спеціальністю «Онкологія» проведений Г. Л. Панфіловою. Проте системне вивчення фармакоекономічних аспектів забезпечення ЛЗ, які використовуються у лікуванні онкогематологічних захворювань, не проводилось. ХЛПЗ мають багаторічний вплив на психоемоційний стан пацієнта, тому актуальним є аналіз соціально-етичних аспектів фармацевтичної допомоги.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану проблемної комісії «Фармація» МОЗ та НАМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького «Шляхи реалізації концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я» (державна реєстрація № 01114U010625, шифр теми ІН.10.01.0001.11).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є опрацювання науково обґрунтованих методик фармакоекономічного аналізу лікарських засобів для лікування хронічних лімфопроліферативних захворюваннях з позиції доказової медицини, розробка рекомендацій з оптимізації інформаційного забезпечення спеціалістів охорони здоров'я при впровадженні системи відшкодування вартості (реімбурсації) в Україні.

Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити такі задачі:

· вивчити сучасні проблеми, законодавчі вимоги до оцінки медичних технологій (ОМТ) у провідних країнах світу та в Україні;

· узагальнити вимоги до ФЕА при онкогематологічних захворюваннях;

· опрацювати методику пріоритизації об'єктів в онкологічній практиці на основі підходів ОМТ з урахуванням досвіду провідних країн світу;

· провести маркетинговий аналіз асортименту ЛЗ з групи L01-04, М05ВА, D07X, які застосовуються при онкогематологічних захворюваннях, з урахуванням вимог клінічних протоколів;

· провести порівняльний аналіз номенклатури ЛЗ, включених до Британського національного формуляру (БНФ) та Державного формуляру України (ДФУ);

· опрацювати та апробувати методики ФЕА «вартість захворювання» для ЛЗ при ММ та ХЛЛ на основі вивчення практики призначень препаратів у стаціонарі;

· обґрунтувати методику ФЕА «вартість-користь» на прикладі застосування інноваційного лікарського препарату ритуксимабу при ХЛЛ з використанням моделі Маркова та даних доказової медицини;

· опрацювати алгоритм методики «аналіз впливу на бюджет» при впровадженні сучасних антибіотиків - карбапенемів;

· опрацювати методику ФЕА «розподіл ризику» при фінансуванні інноваційних препаратів для лікування онкогематологічних захворювань за бюджетні кошти;

· обґрунтувати та узагальнити соціально-етичні аспекти, які необхідно враховувати при фармацевтичній допомозі хворим онкологічного профілю;

· розробити методичні рекомендації, інформаційний лист з фармако-економічних аспектів застосування ЛЗ при поширених онкогематологічних захворюваннях для оптимізації роботи профільних закладів охорони здоров'я та навчального процесу спеціалістів охорони здоров'я.

Об'єкти дослідження: фармакоекономічна складова фармацевтичної допомоги хворим онкогематологічного профілю, інформаційне забезпечення про інноваційні ЛЗ для лікування онкологічних захворювань.

Предмет дослідження: інформація про ЛЗ з групи протипухлинних (L01-04), для супутньої терапії М05ВА, D07X у Державному реєстрі та Державному формулярі України, інструкції для медичного застосування ЛЗ, релевантні публікації з доказової медицини і фармакоекономіки, клінічні протоколи та керівництва з ОМТ, накази МОЗ України про державні закупівлі протипухлинних ЛЗ, медичні карти стаціонарних хворих, анкети експертної оцінки ЛЗ, які призначаються лікарями.

Інформаційною базою дослідження були державні програми, накази МОЗ України, які регламентують забезпечення ЛЗ хворих онкологічного профілю, міжнародні керівництва з ФЕА та ОМТ.

Методи дослідження: аналіз системний, маркетинговий, документальний, ретроспективний, методи ФЕА «вартість-користь», «вартість захворювання», «аналіз впливу на бюджет», «розподіл ризику», моделювання, експертних оцінок, анкетування, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів.

Уперше узагальнено методологію, критерії оцінки ефективності та витрат у фармакоекономічних дослідженнях в онкології та підготовлено інформаційний лист «Фармакоекономічні підходи до аналізу схем фармакотерапії онкологічних захворювань», ухвалений Проблемною комісією „Фармація” НАМН і МОЗ України, виданий Укрмедпатентінформ № 125-2012.

Уперше опрацьовано:

- методики ФЕА «вартість захворювання» для оцінки витрат при лікуванні ХЛЛ та ММ в Україні;

- методику ФЕА «вартість-користь» для протипухлинних препаратів при лікуванні ХЛПЗ з використанням моделі Маркова;

- методику «аналіз впливу на бюджет» для інноваційних антибіотиків, які застосовуються при супутніх інфекціях онкологічних захворювань, для раціоналізації витрат у лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я;

- методику ФЕА «розподіл ризику» при фінансуванні протипухлинних препаратів, яка апробована для інноваційного препарату ритуксимаб з метою зменшення фінансового ризику держави при бюджетних закупівлях в онкології;

- методику пріоритизації об`єктів ОМТ для раціонального використання бюджетних коштів та при впровадженні реімбурсації на інноваційні препарати.

Набули подальшого розвитку:

- методика маркетингового аналізу цін на інноваційні лікарські засоби для обґрунтованого вибору протипухлинних ЛЗ при державних закупівлях;

- інформаційне забезпечення спеціалістів охорони здоров'я про результати фармакоекономічних досліджень в онкології з урахуванням етичних аспектів фармацевтичної допомоги.

Практичне значення одержаних результатів. Результати ФЕА лікарських препаратів, що застосовуються у лікуванні ХЛПЗ, можуть бути використані при проведенні державних закупівель, перегляді ДФУ, впровадженні локальних формулярів лікувально-профілактичних закладів.

Обґрунтовано методику пріоритизації об`єктів для проведення ОМТ з метою раціоналізації витрат держави на інноваційні ЛЗ в онкології.

Визначено, що асортимент ЛЗ з груп L01-04, в основному, відповідає міжнародним та вітчизняним протоколам лікування онкологічних захворювань і може бути розширений за рахунок впровадження інноваційних препаратів - азацитидин, віндезин, леналідомід, неларабін, ралтітріксед, які включені у БНФ.

Уперше підготовлено інформаційні матеріали з проблематики ФЕА лікарських препаратів, які використовуються при онкогематологічних захворюваннях:

· інформаційний лист «Фармакоекономічні підходи до аналізу схем лікування онкологічних захворювань» № 125-2012, який впроваджений у практичну роботу:

- Національного інституту раку МОЗ України, м. Київ; Інституту гематології та трансфузіології НАМН України, м. Київ; Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України, м. Київ (акти впровадження від 15.11.2012, 15.10.2012, 03.09.2012 відповідно);

- Державного експертного центру МОЗ України м. Київ (акт впровадження від 30.10.2012);

- Чернівецького обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики, інженерно-технічного та фармацевтичного супроводу діяльності закладів охорони здоров'я області (акт впровадження від 27.09.2012);

- комунального закладу охорони здоров'я «Харківський обласний клінічний онкологічний центр» (акт впровадження від 30.10.2012);

Інформаційний лист також впроваджений у навчальний процес Буковинського державного медичного університету; Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Національного фармацевтичного університету (Харків) (акти впровадження від 27.09.2012, 10.10.2012, 03.10.2012 відповідно);

· методичні рекомендації «Фармакоекономіка та оцінка медичних технологій, їх використання для створення формулярів» до лекційних, практичних, семінарських занять і самостійної роботи для провізорів-інтернів зі спеціальності “Загальна фармація”, які впроваджені в навчальному процес 8 навчальних закладів: Буковинський державний медичний університет, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького; Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця (Київ); Національний фармацевтич-ний університет (Харків), Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського; Одеський національний медичний університет; Українська військово-медична академія (Київ) (акти впровадження від 27.09.2012, 21.06.2012, 15.06.2012, 04.10.2012, 08.10.2012, 07.11.2012, 18.10.2012, 03.10.2012 відповідно).

Подальше впровадження результатів дисертаційного дослідження у вигляді основних пропозицій та рекомендацій, опрацьованих автором, дозволить оптимізувати вибір ЛЗ для фармакотерапії онкологічних захворювань у практиці роботи спеціалізованих лікарень, формулярних, фармакотера-певтичних комісій, фондів медичного страхування, сприятиме раціональному використанню бюджетних, у перспективі, страхових коштів.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, подані у дисертації, отримані автором особисто:

– узагальнено основний досвід інших країн щодо використання ОМТ та принципів зменшення державного ризику при реімбурсації високовитратних ЛЗ;

– проаналізовано асортимент ЛЗ для лікування онкологічних захворювань, формулярні довідники України, Великобританії;

– обґрунтовано і адаптовано методики ФЕА профільних ЛЗ, що використовуються для терапії онкологічних захворювань, та при лікуванні супутніх інфекційних ускладнень;

– проаналізовано практику призначень ЛЗ при лікуванні ХЛЛ, ММ, НХЛ (437 карт) у провідних установах високоспеціалізованої допомоги в онкології;

– апробовано методику ФЕА «вартість захворювання» на прикладі найбільш поширених ХЛПЗ - ММ, ХЛЛ;

– проведено апробацію методики ФЕА «аналіз впливу на бюджет» при супутніх інфекційних ускладненнях онкогематологічних захворювань;

– розроблено методики ФЕА «вартість-користь», «розподіл ризику» для використання інноваційного ЛЗ ритуксимабу у лікуванні ХЛЛ;

– проведено анкетування 304 лікарів щодо факторів, які впливають на призначення ЛЗ.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, практичні результати дисертації висвітлювались автором на міжнародних, всеукраїнських з'їздах, конгресах, науково-практичних конференціях: VII Національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 2010), Центрально-Азіатській конференції «Сучасні інструменти забезпечення якості медичних послуг» (Астана, 2010), 4-й науково-практичній конференції «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 2011), VII зїзді онкологів України (Судак, 2011), 16-й, 17-й Світових зустрічах Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень ISPOR (Балтимор, 2011; Вашингтон, 2012), 13-15-му Європейських конгресах Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень ISPOR (Прага, 2010; Мадрид, 2011; Берлін, 2012).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 35 працях, зокрема у наукових фахових виданнях - 6 статей, в інших виданнях - 13 статей, в т.ч. - 1 іноземна, методичні рекомендації - 1, інформаційний лист - 1, тез доповідей - 14, у т.ч. 8 - в іноземних виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи складає 231 сторінка, із них обсяг основного тексту 147 сторінок, 30 рисунків, 22 таблиці, 27 додатків. Список літератури містить 238 джерел, з них іноземних - 116.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі представлена актуальність дисертаційного дослідження, обґрунтовані мета і завдання, наукова новизна і практичне значення одержаних результатів для системи охорони здоров'я та фармацевтичної галузі.

У першому розділі „Вивчення стану фармакоекономічних досліджень та оцінки медичних технологій в онкології” досліджено систему надання медичної і фармацевтичної допомоги онкологічним хворим. Виявлено, що ХЛПЗ з позиції фармакоекономіки як складової частини ОМТ вивчено недостатньо. Обґрунтовано роль ОМТ, яка включає аналіз та інтеграцію економічних, медичних, соціальних, етичних, епідеміологічних даних для прийняття рішень про відшкодування витрат на ЛЗ у системах охорони здоров'я країн світу та проаналізовано перспективи розвитку ОМТ в Україні. Проведений аналіз показників захворюваності та смертності на ХЛПЗ у світі і в Україні показав, що ХЛЛ, ММ та НХЛ є поширеними патологіями, а показники захворюваності на ХЛПЗ є аналогічними до деяких європейських країн.

Узагальнено основні положення Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я України на 2011-2020 роки та Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року.

Другий розділ „Обгрунтування об'єктів і методів дисертаційного дослідження” у формі блок-схеми за окремими розділами дисертації включає опрацювання методик ФЕА «вартість-користь», «вартість захворювання», «аналіз впливу на бюджет», «розподіл ризику» з урахуванням вимог нормативних документів, які регулюють медичне і фармацевтичне забезпечення в онкології, а також даних доказової медицини та профільних клінічних протоколів.

Особливістю дослідження є ретроспективний аналіз даних 437 історій хвороб, включених в електронні бази двох профільних лікарняних закладів високоспеціалізованої медичної допомоги. У дослідженні використано методи статистичного аналізу, проведені у програмі SPSS (12.0).

У третьому розділі „Маркетинговий аналіз асортименту лікарських засобів, які використовуються в онкології” проаналізовано номенклатуру профільних ЛЗ, включених у «Компендіум. Лікарські засоби» (2000), Інтернет-версію Державного реєстру ЛЗ України (станом на 01.10.2010 та 01.06.2012),

2-4-й випуски ДФУ та БНФ (2012) та дані з 434 інструкцій для медичного застосування протипухлинних ЛЗ.

Проведений інформаційний аналіз офіційних інструкцій свідчить, що покази до лікування ХЛПЗ внесені для 244 торгових назв у 2012 році у порівнянні до 187 торгових назв у 2010 році. Виявлена статистично значима різниця між кількістю інструкцій ЛЗ, які мають покази до лікування гострих та хронічних лімфопроліферативних захворювань (z>1,96).

Встановлено, що основну питому вагу (72%) протипухлинних препаратів складають ін'єкційні лікарські форми. Номенклатура групи L01 за 2000-2012 роки збільшилася 1,5 рази. Суттєво зросла кількість протипухлинних генериків, зокрема вітчизняного виробництва, питома вага оригінальних ЛЗ зменшилась. Результати маркетингового аналізу протипухлинних ЛЗ в Україні подані у табл.1.

Таблиця 1

Маркетинговий аналіз ЛЗ групи L01 за 2000-2012 роки

Показники	2000	2010	2012
Загальна кількість ЛЗ	83	196	204
Кількість оригінальних ЛЗ	32	46	44
Питома вага оригінальних ЛЗ	39%	23%	22%
Кількість вітчизняних ЛЗ	7	44	56
Питома вага вітчизняних ЛЗ	8%	22%	27%
Провідні виробники протипухлинних препаратів	Ebewe, Тева, BMS	Здоров'я, Напрод	Здоров'я, Напрод

Слід відзначити, що у групі L01 особливо збільшилась кількість зареєстрованих протипухлинних засобів з 10 % (2010) до 20 % (2012). Були впроваджені такі ЛЗ: анагрелід, бортезоміб, ерлотиніб, іринотекан, іриносендан, мебіфон. З інноваційних ЛЗ зареєстровано бендамустину гідрохлорид. Найбільш широко представлені на вітчизняному ринку 7 ЛЗ - це епірубіцин (17 назв), паклітаксел (15), доксорубіцин (13), анастрозол (12), іфосфомід (11), доцетаксел (10), цисплатин (10), проте препарати талідомід та ритуксимаб наявні лише від одного виробника (Швейцарія).

Аналіз сегменту ринку за виробниками показав, що, в основному, як заявники реєстрації ЛЗ є виробники країн Західної Європи та США, тоді як виробництво, крім країн Західної Європи, часто проводять в Україні та Індії.

Встановлено, що найбільша кількість зареєстрованих ЛЗ з групи L01-04 припадає на 4 компанії - ТОВ ФК «Здоров'я» (Україна), Напрод Лайф Саінсис Пвт. Лтд. (Індія), Ленс-Фарм (Росія), Ебеве Фарма Гес.м.б.Х. (Австрія).

Порівняльний аналіз БНФ розділ 8 «Онкологічні захворювання та імуносупресія» (березень, 2012) та ДФУ розділ 19 «Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень» (2010, 2012) показав загальну відповідність їх структури інформації. Усі групи ЛЗ, які подані у БНФ, є і в ДФУ. Проте деякі ЛЗ, що є у БНФ, на час нашого дослідження не були внесені до ДФУ. До них належать: азацитидин, віндезин, леналідомід, неларабін, ралтітріксед, які є інноваційними і перспективними для впровадження в Україні.

Досліджено кореляцію між включенням препарату у ДФУ (2-го, 4-го видання) та країною його виробництва, і виявлено статистично значиму залежність (z=2,068, p<0,05). Серед аналізованої сукупності ЛЗ перевагу включення до ДФУ мали препарати виробників Західної Європи, США, Канади.

Проведено аналіз структури асортименту ЛЗ для лікування ХЛПЗ за кількістю упаковок у державних закупівлях 2012 року (Накази МОЗ України №563, 564) та 2010 року (Накази МОЗ України № 360, 365, 526, 608, 686, 687, 980, 987). Встановлено, що найбільшу питому вагу становили препарати циклофосфаміду, які мають широкі покази застосування, тому з досліджуваної сукупності їх було виключено. Асортимент ЛЗ, що застосовуються у лікуванні ХЛПЗ, залежно від кількості упаковок за даними наказів МОЗ України у державних закупівлях за 2010 та 2012 роки представлено на рис.1



2010

2012

Рис. 1. Питома вага ЛЗ у бюджетних закупівлях для лікування ММ та ХЛЛ

Виявлено, що зменшилась номенклатура профільних ЛЗ, а саме вінкристину, мелфалану, талідоміду, флударабіну, проте збільшилися обсяги закупівель антибіотиків та засобів, які впливають на мінералізацію кісток. Виявлено, що основну питому вагу в державних закупівлях у 2010 році становили протипухлинні препарати: вінкристин (51%), хлорамбуцил (20%), ломустин (17%), хоча частка інноваційних препаратів (бортезоміб, ритуксимаб, флударабін) була незначною 1-5%. У 2012 році, в основному, представлені вже препарати, які впливають на мінералізацію кісток: золедронова (35%), ібандронова (17%), памідронова кислота (11%), також зросла питома вага інноваційних препаратів, зокрема флударабіну, ертапенему, бортезомібу.

Нами опрацьована методика порівняльного аналізу цін за медіану дози ЛЗ на основі даних наказів МОЗ України про державні закупівлі за 2010-2012 рр. з використанням ціни, зареєстрованої на сайті МОЗ України (березень 2012р), та ціни дистриб'юторів за даними «Моріон», доступні на веб-сторінці http://pharmbase.com.ua. Обчислену ціну за медіану дози препарату ми порівнювали до ціни на аналогічні ЛЗ, які подані у БНФ. У цій методиці для порівняння як еталон було прийнято ціну препарату флударабін за 100%. Вибір флударабіну обґрунтований високим рівнем його призначень в обох країнах, тому було розраховано співвідношення ціни ЛЗ до ціни флударабіну у %.

Встановлено, що в Україні найнижча ціна за медіану дози препаратів - дексаметазон, преднізолон, хлорамбуцил, а найвища для бортезомібу, ритуксимабу. Також ціна на золедронову кислоту є вища в 2,6 разів, ніж у Великобританії, причому ціна на цей препарат у державних закупівлях 2012 року у порівнянні до 2010 року зросла на 95%. Інші бондронати мають майже аналогічні ціни в Україні та Великобританії, тому загальна висока ціна на ці інноваційні препарати є обґрунтованою. Встановлено, що інноваційний ЛЗ ритуксимаб є дорожчим у Великобританії у 1,7 разів, такі ЛЗ алемтузумаб, талідомід - у 19-23 разів, а ломустин - у 424 рази у порівнянні до цін державних закупівель в Україні. Виявлено, що хоча ціна бортезомібу у 2012 році у порівнянні до 2010 знизилась, проте ця ціна все ще є на 35% вища, ніж у Великобританії. За запропонованою методикою показано доцільність порівняння цін на ЛЗ з іншими країнами для обґрунтованого вибору препаратів при проведенні державних закупівель.

У четвертому розділі „Обгрунтування методик оцінки медичних технологій та фармакоекономічних досліджень в онкогематології” розроблено та адаптовано основні методи ОМТ та ФЕА, а також запропоновано кількісну методику пріоритизації об'єктів ОМТ на основі експертної думки.

Нами визначено провідні фактори для проведення ФЕА при онкологічних захворюваннях в Україні. При ФЕА лікарських препаратів для лікування ХЛПЗ потрібно враховувати, що більшість хворих є похилого віку, тому основні витрати - це прямі медичні витрати. Обґрунтовано, що оцінка витрат у ФЕА залежить від перспективи дослідження, яке проводиться диференційовано з позиції лікувального закладу, держави чи суспільства, та включає аналіз таких прямих витрат: 1) діагностики, 2) схем лікування, 3) госпіталізації та інших медичних витрат.

При проведенні ФЕА з державної перспективи додатково повинні оцінюватись витрати: 4) тимчасової та постійної втрати працездатності (інвалідність); 5) передчасної смертності населення.

При проведенні ФЕА з соціальної перспективи повинні бути враховані ще такі витрати: 6) членів родини по догляду та наданню опіки; 7) інші додаткові витрати.

Витрати, пов'язані з тимчасовою чи постійною втратою працездатності, не мають суттєвого впливу, зокрема при ХЛПЗ, оскільки частково будуть компенсовані за рахунок зменшення пенсійних витрат. Методика ФЕА «вартість захворювання» була опрацьована з перспективи держави та апробована при ММ та ХЛЛ.

Нами обґрунтовано, що модель Маркова є найбільш прийнятною для використання ФЕА в онкології. Модель Маркова враховує можливість перебування пацієнта у кількох клінічних станах та ймовірність (р) переходу пацієнта з одного стану в інший. Нами адаптовано модель Маркова з трьох клінічних станів для використання в онкології (рис. 2).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Базова модель Маркова, що складається із трьох станів

Показано, що як критерій ефективності в онкології можна використовувати інтегрований показник - роки життя, оцінені за якістю (англ. QALY- quality adjusted life year), а також такі параметри, як тривалість життя, смертність. Обґрунтовано, що фармакоекономічний коефіцієнт додаткових витрат на одиницю ефективності - ICER доцільно визначати на основі величини валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення країни, який відповідно до рекомендацій ВООЗ повинен бути нижчим за показник, рівний трьом ВВП, що підтверджувало би раціональність закупівлі такого ЛЗ за державні кошти. При проведенні ФЕА лікарських препаратів, які використовуються у лікуванні супутніх гострих станів, що виникають при онкологічних захворюваннях (інфекційні ускладнення), доцільним є метод моделювання «дерево рішень». При розрахунку витрат із перспективи окремої лікарні чи інших бюджетних (страхових) фондів, слід використовувати метод «аналіз впливу на бюджет».

Нами опрацьована методика систематичного огляду публікацій в онкології із високим ступенем доказовості, алгоритм якої подано на рис. 3.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Методика систематичного аналізу міжнародних публікацій з ФЕА при онкологічних захворюваннях

Проведений нами систематичний пошук виявив 3313 статей з проблематики ФЕА в онкології, з яких було відібрано 68 публікацій. Результати систематичного огляду показали, що ХЛПЗ потенційно можуть мати більші витрати серед онкологічних захворювань. Встановлено, що такі 4 фактори: вік пацієнта, ступінь супутніх захворювань, стадія під час встановлення діагнозу та лікування, локалізація пухлини, - найбільш вагомо впливають на витрати лікування онкологічних захворювань.

Нами було проведено аналіз джерел доказової медицини щодо ефективності ЛЗ при лікуванні ХЛПЗ: клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим зі спеціальності «Гематологія», систематичні огляди та опубліковані рандомізовані клінічні дослідження, наукові бази Pubmed, Medline, Cochrane, міжнародні клінічні керівництва Американського товариства клінічної онкології, Національної мережі з всебічних досліджень раку (ASCO, NCCN). Вивчення настанов NICE показало, що для ЛЗ, які можуть мати додаткову терапевтичну цінність, але є високовитратними, застосовується аналіз «розподіл ризику» (Risk sharing). Метод «розподіл ризику» означає угоду між виробником та державою для зменшення ризику при фінансуванні вартісного ЛЗ при недостатньому рівні належних доказів ефективності. Зокрема, при монотерапії ММ препаратом бортезоміб пацієнти, які не змогли досягти навіть часткової ефективності протягом чотирьох місяців терапії, повинні припинити лікування цим ЛЗ, а фірма-виробник має компенсувати державні витрати. Настанови NICE через недостатність доказів ефективності обмежують призначення леналідоміду (відшкодування витрат не більш, ніж на 26 циклів терапії цим ЛЗ при умові, якщо дві попередні схеми терапії не були ефективними), бортезомібу (у комбінованій терапії лише для тих пацієнтів, хто не є толерантним до талідоміду), офатумумабу (не рекомендований при ХЛЛ). Вивчення настанов NICE показало значні економічні й терапевтичні переваги пероральної форми флударабіну у порівнянні з ін'єкційною, тому доцільно враховувати ці доказові дані при постачанні онкологічних стаціонарів в Україні.

У п'ятому розділі „Апробація методик фармакоекономічного аналізу лікарських засобів, які використовуються у лікуванні лімфо-проліферативних захворювань” представлено результати апробації методик ФЕА та проаналізовано підходи до раціоналізації витрат у лікуванні онкологічних захворювань. Запропонована методика визначення пріоритетних ЛЗ для ОМТ була апробована на прикладі препаратів при лікуванні ХЛЛ, які за отриманими нами результатами аналізу цін, належать до високої, середньої, та низької цінової категорії. Встановлено, що серед трьох ЛЗ (алемтузумаб, ритуксимаб та хлорамбуцил) саме ритуксимаб у лікуванні ХЛЛ має найбільший пріоритет для проведення ОМТ.

Дослідження призначень ЛЗ у лікуванні ХЛПЗ, проведене на основі вивчення історій хвороб пацієнтів (348 листів призначень), показало, що серед цієї вибірки діагноз ММ був у 28,2% та ХЛЛ - у 32,5% пацієнтів. Нами визначено, що середній вік пацієнтів становив 59 (18-85) років, 48% становили чоловіки. За результатами аналізу листків призначень виявлено високу частоту застосування циклофосфаміду, вінкристину, преднізолону та дексаметазону у хворих на ММ, ХЛЛ, НХЛ (табл. 2).

Таблиця 2

Ранжований ряд ЛЗ за частотою призначень при ХЛПЗ у стаціонарі

Назва ЛЗ	Призначення ЛЗ хворим з ММ, %	Призначення ЛЗ хворим з ХЛЛ, %	Призначення ЛЗ хворим з НХЛ, %
Вінкристин	48,9	42,5	47,6
Дексаметозон	60,6	39,6	41,3
Доксорубіцин	-	14,2	14,3
Ломустин	48,9	-	-
Мелфалан	59,6	-	-
Преднізолон	48,9	45,9	52,4
Ритуксимаб	-	19,8	20,6
Талідомід	34,0	-	-
Флударабін	-	52,3	44,5
Циклофосфамід	55,3	78,4	78,8

Також пацієнтам з діагнозом ММ часто призначався мелфалан, ломустин і талідомід. Бортезоміб отримували лише 6,4% пацієнтів. Для супутнього лікування ММ використовувалися препарати з групи М05ВА: клодронова (26,6%), ібандронова (22,3%), памідронова (10,6%), золедронова кислоти (6,1%). Епоетин альфа призначався лише одному пацієнту.

Встановлено, що призначення основних ЛЗ пацієнтам з НХЛ та ХЛЛ статистично не відрізнялись. Найбільш часто для стаціонарного лікування використовували циклофосфамід і вінкристин, з групи гормональних ЛЗ - дексаметазон і преднізолон. Відповідно до вимог клінічних протоколів у пацієнтів з діагнозом ХЛЛ до 70 та старше 70 років використовуються різні схеми протипухлинних препаратів. Проведений нами аналіз призначень ЛЗ диференційовано за віком, показав, що флударабін (р<0,01) та ритуксимаб (р<0,03) статистично достовірно призначались частіше пацієнтам до 70-и років. Хлорамбуцил майже виключно призначався пацієнтам похилого віку (р<0,01), що повністю відповідає вимогам клінічного протоколу.

Нами проведено обчислення прямих медичних витрат, пов'язаних з лікуванням цих пацієнтів, на основі аналізу двох електронних баз спеціалізованих закладів м. Києва, що містили дані історій хвороб пацієнтів з ХЛЛ. Досліджена вибірка включала 145 пацієнтів, віком від 40 до 85 років (середній вік 62,9 років, з них 60,7% чоловіки). Період дослідження був з 2006 по 2010 рр. Отримані нами результати є аналогічними даним, опублікованим в іноземній літературі. Встановлено, що витрати на ЛЗ при ХЛЛ для чоловіків були значно вищими, ніж для жінок.

Методом ФЕА «вартість захворювання» визначено, що прямі медичні витрати на лікування ХЛЛ, з урахуванням показника поширеності захворювання в Україні, становлять 106 016 661грн.

Для опрацювання методики аналізу «вартість захворювання» при ММ, було вивчено ретроспективно дані з історій хвороб 155 пацієнтів, віком від 29 до 81 року (середній вік 62,5 років; 35,6% чоловіки). Встановлено, що середні загальні витрати на фармакотерапію ММ були 5 893,3 грн на одного пацієнта, з яких 804,6 грн. (13,7 %) припадає на засоби для супутньої фармакотерапії - золедронова, ібандронова, клодронова, памідронова кислоти. Кореляції між статтю, віком, датою встановлення діагнозу та витратами на лікування не було виявлено.

З урахуванням показника поширеності ММ в Україні (4434 випадки), нами обчислено, що загальні витрати на лікування ММ можуть становити

26 130 662 грн. Виявлено високу питому вагу витрат на препарати, що впливають на мінералізацію кісток, внаслідок прогресування ММ, тому доцільним є впровадження вітчизняних препаратів з групи бондронатів для зниження витрат на фармакотерапію ММ.

Встановлено, що витрати на лікування ХЛЛ в Україні є суттєво вищі (в 4 рази), ніж при ММ, тому пріоритетним є проведення ФЕА препаратів, які застосовують при ХЛЛ.

Зменшення витрат на лікування ХЛЛ можливе за допомогою оптимізації фармацевтичного забезпечення за результатами ФЕА, зокрема для схем першої лінії хіміотерапії рекомендованих клінічним протоколом: флубарабін+ циклофосфамід+ ритуксимаб (ФЦР) та флударабін + циклофосфамід (ФЦ), які часто призначалися у практиці лікування стаціонарних хворих. Ми опрацювали методику ФЕА «витрати-користь» із перспективи сектору охорони здоров'я. Моделювання витрат проведено на 20 років у відповідності до тривалості життя цієї когорти згідно з опублікованими даними рандомізованого клінічного дослідження, та на період життя цієї когорти. Було використано показник дисконтування витрат 3%. Модель Маркова із трьома станами була використана з циклом в один місяць. За даними доказової медицини схема ФЦР забезпечувала 1,3 додаткових QALY у порівнянні до 6 курсів схеми ФЦ. Вартість ЛЗ було одержано із реєстрів цін державних закупівель ЛЗ за 2010 рік, що подано у табл. 3.

Таблиця 3

Фармакоекономічні показники схем флударабін+циклофосфан та флударабін+циклофосфамід+ ритуксимаб при ХЛЛ

Лікарський засіб	Вартість 1мг, грн	Середня доза на цикл, мг	Витрати на один цикл, грн	Річні витрати, грн
Флударабін	39,00	46,50	1 813,50	10881,00
Циклофосфан	0,08	465,00	37,20	223,20
Ритуксимаб	21,13	930,00	19 650,90	117905,40

Отже, витрати на 1 курс лікування хворого за схемою ФЦ будуть становити 1850,7 грн., в той час як за схемою ФЦР - 21501,6 грн. Отже, включення ритуксимабу вимагає додаткових річних витрат у 117905,4 грн. Нами обчислено, що коефіцієнт додаткових витрат ICER становить 88048 грн./QALY, що є прийнятним для України, враховуючи рекомендації ВООЗ.

Ми опрацювали та апробували методику ФЕА для антибіотиків, використовуючи моделювання методом «аналіз впливу на бюджет» на прикладі лікарні. Порівнювалися витрати при використанні антибіотиків карбапенемів, зареєстрованих на фармацевтичному ринку: доріпенем, іміпенем, меропенем. Методика ФЕА включала базову модель обчислень за умови відсутності закупівлі доріпенему, та нову модель при включенні доріпенему у формуляр лікарні. Методику «аналіз впливу на бюджет» було розроблено відповідно до рекомендацій ISPOR та з урахуванням таких параметрів: 1) кількість госпіталізацій у зв'язку із виникненням захворювання; 2) відсоток пацієнтів, що лікується карбапенемами; 3) ціна ЛЗ; 4) тривалість лікування; 5) середня денна доза ЛЗ; 6) частка призначень карбапенемів (реальна практика); 7) частка призначень карбапенемів (модель); 8) тривалість госпіталізації при лікуванні цими ЛЗ; 9) вартість госпіталізації. Модель передбачала період спостереження та обчислень на 12 місяців. У цій моделі були такі припущення: кількість звертань пацієнтів із досліджуваними захворюваннями є стабільною протягом року; розрахунки було проведено на гіпотетичну когорту у 1000 пацієнтів. Умови моделі передбачали зміну щодо кількості закупівлі лікарнею нового ЛЗ (доріпенем) від початкового значення 0 (базовий формуляр) до 50% (модельний формуляр) за умови, що всі інші параметри не змінюються. Частка інших антибіотиків у модельному формулярі становила 25% для кожного з ЛЗ порівняння (табл. 4).

Таблиця 4

Методика ФЕА «аналіз впливу на бюджет» на прикладі антибіотиків карбапенемів

Нозологія	Базовий формуляр, грн	Модельний формуляр, грн	Зменшення витрат, %
Нозокоміальна пневмонія	10233,1	9053,1	11,53
Нозокоміальна пневмонія зі штучною вентиляцією легень	10548,7	9612,3	8,88
Інфекції статевих шляхів	12043,4	10911,8	9,40
Інтраабдомінальні інфекції	9321,3	8222,2	11,8

Результати обчислень показали, що при кожній з оцінених нозологій введення у формуляр інноваційного ЛЗ доріпенему призводило до економії бюджету лікарні від 9,4 до 11,8 %. На момент проведення дослідження (2009), препарат доріпенем був уперше зареєстрований на фармацевтичному ринку і тому збудники інфекційних захворювань не мали до нього резистентності. Обґрунтовано, що при проведенні ФЕА антибіотиків, які знаходяться протягом тривалого часу на фармацевтичному ринку, необхідно переглядати результати ФЕА з урахуванням даних про резистентність до цих препаратів.

Нами проаналізовано літературні дані про використання методу «розподіл ризику» в країнах Європи. З урахуванням особливостей системи охорони здоров'я України ми прийшли до висновку, що найбільш перспективною є використання схеми «розподіл ризику» за об'ємом закупівлі ЛЗ для поширених онкологічних захворювань, таких як ХЛПЗ, враховуючи обмежене фінансування галузі. Схеми часткового державного фінансування можуть також бути застосовані для високовартісної терапії із залученням трьох сторін уряд - виробник - пацієнт в умовах впровадження страхової медицини. Враховуючи, що ВВП України на душу населення становить від 28920 грн. (за даними Світового Банку) до 58400 грн. (за даними World Factbook), тому фармакоекономічний коефіцієнт ICER може дорівнювати показнику трьох ВВП країни. Опрацьована методика ФЕА «розподіл ризику» може бути використана для зменшення державного ризику при закупівлі інноваційного ритуксимабу за системою знижок, наданих виробником.

Методики ФЕА для інноваційних препаратів подано в інформаційному листі «Фармакоекономічні підходи до аналізу схем лікування онкологічних захворювань» № 125-2012, який виданий Укрмедпатентінформом МОЗ України. Адаптовані методики ФЕА ЛЗ, які використовуються для лікування онкогематологічних захворювань в Україні, представлені в статті в англомовному виданні «Medical technologies. Assesment and choice» та у 8 матеріалах, опублікованих у міжнародному журналі «Value in Health» і були представлені на 5 конгресах Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень - ISPOR.

У розділі 6 «Оптимізація інформаційного забезпечення спеціалістів охорони здоров'я в онкологічній практиці» результати аналізу літератури підтвердили необхідність вивчення етичних аспектів надання допомоги хворим онкологічного профілю, серед яких розглянули етичність використання аспектів раціоналізації витрат, включаючи ФЕА. Нами обґрунтовано, що максимальне значення коефіцієнта ICER для відшкодування витрат на лікування пацієнтів термінальної стадії може бути вищим, ніж при інших патологіях, відповідно до прийнятих норм у деяких країнах Західної Європи. На основі підходів загального суспільного блага (утилітаріанізму), використання принципу раціоналізації у прийнятті рішень щодо відшкодування витрат на фармацевтичну допомогу є аргументованим, та не порушує принципів етичності надання допомоги онкологічним хворим.

Методом анкетуванням 304 лікарів, які працюють у державних лікарнях різних регіонів України, було вивчено сукупність факторів, окрім етичних аспектів, що мають вплив на інформаційне забезпечення лікарів та доступ пацієнтів до лікування. Результати аналізу анкет показали відсутність статистичної значимості у відповідях лікарів різних спеціальностей, що дозволяє аналізувати одержані дані як єдину вибірку. Аналіз даних анкетування лікарів показав, що фактор високої ціни ЛЗ має негативну кореляцію з частотою призначення ЛЗ (Beta = -0,171; p<0,01). Оцінки клінічної та економічної ефективності суттєво не відрізнялись при опитуванні лікарів (коефіцієнт кореляції Пірсона 0,684; p<0,001). Це свідчить, що ці два показники вітчизняні лікарі не ідентифікують диференційовано, а це підтверджує доцільність оптимізації освітньої підготовки з питань ФЕА.

Нами підготовлені методичні рекомендації «Фармакоекономіка та оцінка медичних технологій, їх використання для створення формулярів», які містять методики ФЕА при поширених онкологічних та інших захворюваннях, та сприяють набуттю навичок з ФЕА та ОМТ спеціалістами охорони здоров'я. Розроблені інформаційні матеріали знайшли практичне впровадження у роботі лікувально-профілактичних закладів та навчальному процесі на до- і післядипломному етапах підготовки провізорів і лікарів.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Уперше науково обґрунтовано та опрацьовано методики ФЕА «вартість захворювання», «витрати-користь», «аналіз впливу на бюджет», «розподіл ризику» при використанні ЛЗ для лікування онкогематологічних захворювань з урахуванням даних доказової медицини, що дозволяє визначати пріоритети фінансування для оптимізації витрат при впровадженні системи відшкодування (реімбурсації) в Україні. Також підготовлено інформаційне забезпечення з методології фармакоекономіки та ОМТ при онкологічних захворюваннях для оптимізації навчального процесу спеціалістів охорони здоров'я.

2. Узагальнено методичні підходи ФЕА та ОМТ у країнах Західної, Центральної Європи та Канади в онкологічній практиці. Вперше розроблено методику пріоритизації об'єктів ОМТ, яка адаптована до застосування у вітчизняних умовах, і може бути використана державним уповноваженим органом з ОМТ чи Формулярним комітетом.

3. Адаптовано методи ФЕА для застосування при онкологічних захворюваннях та їх ускладненнях. Обґрунтовано, що метод моделювання за Марковим є оптимальним при онкологічних патологіях, а показник QALY - основним параметром ефективності при онкологічних захворюваннях. Встановлено, що такі фактори: вік пацієнта, ступінь супутніх захворювань, стадія під час встановлення діагнозу та лікування, локалізація пухлини, - найбільш вагомо впливають на витрати лікування онкологічних захворювань. Метод моделювання «дерево рішень» є доцільним для оцінки витрат при онкологічних захворюваннях. Показано, що метод ФЕА «аналіз впливу на бюджет» доцільно застосовувати як додатковий при визначенні пріоритетів розподілу обмеженого бюджету лікарні. Обґрунтовано методику визначення граничного коефіцієнту додаткових витрат ICER, вираженого у грн/ QALY для раціоналізації закупівлі інноваційних препаратів.

4. Результати маркетингового аналізу асортименту ЛЗ, які застосовуються у лікуванні онкогематологічних захворювань, свідчать, що він, в основному, відповідає вимогам міжнародних та вітчизняних клінічних протоколів. Динаміка ринку за період 2000-2012рр. свідчить про збільшення кількості зареєстрованих протипухлинних препаратів в 1,5 рази. Найбільшою кількістю торгових назв на ринку представлені такі ЛЗ: епірубіцин (17 найменувань), паклітаксел (15), доксорубіцин (13), анастрозол (12), іфосфомід (11), доцетаксел (10), цисплатин (10). Суттєво зросла кількість протипухлинних генериків вітчизняного виробництва.

5. Порівняльний аналіз протипухлинних препаратів з АТХ-групи L01-L04, включених до БНФ та ДФУ, показав, що у БНФ наявні інноваційні ЛЗ, які мають доведену ефективність і можуть мати потенційний інтерес до реєстрації на ринку України: азацитидин, віндезин, леналідомід, неларабін, ралтітріксед.

6. Розроблено та апробовано методики ФЕА «вартість захворювання» для ЛЗ при лікуванні ХЛЛ та ММ. Результати показали, що середні річні витрати на фармацевтичне лікування пацієнтів із ММ становили 5893,3 грн. Кореляції між статтю, віком, датою діагнозу та витратами на лікування не було встановлено (R= -0,067; p=0,631). Враховуючи поширеність ММ в Україні (4434 випадки), загальні витрати на лікування ММ в Україні становлять 26 130 662 грн. Суттєва частка цих витрат припадала на препарати, які впливають на мінералізацію кісток (золедронова, ібандронова, клодронова, памідронова кислоти), у зв'язку з лікуванням наслідків прогресування ММ у таких пацієнтів.

Доцільним є впровадження вітчизняних препаратів з цієї групи для зниження витрат на фармакотерапію ММ.

7. Опрацьована методика ФЕА «вартість-користь» показала, що використання ритуксимабу у лікуванні пацієнтів із ХЛЛ, які не отримували попереднього лікування, є економічно доцільним, при умові повного забезпечення державного фінансування онкології. Перспективним для покращення доступу пацієнтів до високовитратних ЛЗ, таких як ритуксимаб, є впровадження результатів методики ФЕА «розподіл ризику» фінансування між державою і виробниками ЛЗ, що застосовується в країнах Євросоюзу.

8. Обґрунтовано алгоритм методики «аналіз впливу на бюджет» на прикладі антибіотиків - карбапенемів. Показано, що їх включення у формуляр лікарні дозволяє зменшити витрати на 9,4-11,8 %, що підтверджує економічну ефективність інноваційних препаратів для раціонального використання обмежених коштів лікувально-профілактичних закладів.

9. Визначено соціально-етичні фактори, які впливають на надання допомоги онкологічним пацієнтам на індивідуальному рівні. Показано, що використання економічних досліджень у прийнятті рішень щодо відшкодування вартості ЛЗ не порушує етичні принципи надання медичної допомоги онкологічним хворим. Результати проведеного анкетування свідчать про необхідність оптимізації навчального процесу лікарів і провізорів з фармакоекономічних аспектів при онкологічних захворюваннях.

10. Запропоновано науково-методичні підходи щодо удосконалення фармакоекономічної складової забезпечення онкогематологічних хворих та видано методичні рекомендації, інформаційний лист, матеріали фахових публікацій, які були впроваджені у діяльність Національного інституту раку МОЗ України, Інституту гематології і трансфузіології НАМН України, Інституту стратегічних досліджень МОЗ України, Державного експертного центру МОЗ України (м.Київ), онкологічних диспансерів і лікарень з практичного застосування результатів фармакоекономічного аналізу для раціоналізації витрат в онкологічній практиці, а також використовуються для оптимізації освітньої підготовки спеціалістів охорони здоров'я у вищих медичних (фармацевтичних) закладах III-IV рівнів акредитації України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мендрик Е. А. Фармакоэкономический анализ антибиотика Дорибакс методом «Анализ влияния на бюджет» / Е.А.Мендрік // Ліки України. - 2009. - № 8.- С.102-107.

2. Мендрік О. А. Аналіз даних доказової медицини про інноваційні лікарські засоби для лікування псоріазу / О.А.Мендрік, О.М.Заліська // Фармац.журн. - 2009. - № 5. - С.22-26. (Особистий внесок - проведено аналіз даних доказової медицини і ФЕА інноваційних препаратів, написано статтю ).

3. Мендрік О. А. Аналіз асортименту лікарських засобів лікування онкологічних захворювань / О.А.Мендрік // Вісник Фармації. - 2011. - № 4.- С.8-11.

4. Мендрік О.А. Аналіз практики призначень лікарських засобів для лікування злоякісних новоутворень лімфоїдної та кровотворної тканини в Україні / О. А. Мендрік, О. М.Заліська // Вісник фармації. - 2012. - № 2 (70). - С.40-43. (Особистий внесок - проведено аналіз листків призначень, встановлено частоту використання протипухлинних засобів, написано статтю).

5. Мендрік О. А. Аналіз факторів, які впливають на витрати на лікування онкологічних захворювань, за результатами систематичного огляду / О. А. Мендрік // Фармацевтичний часопис. -2012. -№ 2. -С.155-159.

6. Мендрік О. А. Оцінка фармакоекономічних аспектів лікування хронічної лімфоцитарної лейкемії в Україні / О. А. Мендрік, О. М. Заліська // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2012. - № 3(23). - С.62-67. (Особистий внесок - проаналізовано основні медичні витрати, пов'язані із лікуванням хронічної лімфоцитарної лейкемії в Україні, написано статтю).

7. Mandrik O. Cost of treating lymphoproliferative disorders in Ukraine: a pilot evaluation / O. Mandrik, O. Zalis'ka, J. Severens // Medical technologies. Assesment and choice. - 2012. - Moscow, Special Issue. - P.73-76. (Особистий внесок - розроблено методику ФЕА «вартість захворювання» при ХЛПЗ в Україні).

8. Заліська О. М., Мендрік О. А. Фармакоекономіка та оцінка медичних технологій, їх використання для створення формулярів: Методичні рекомендації до лекційних, практичних, семінарських занять і самостійної роботи для провізорів-інтернів зі спеціальності “Загальна фармація”.- Львів: ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2012. - 61 с. (Особистий внесок - підготовлено матеріал, узагальнено методологію ФЕА «вартість-користь», «вартість захворювання», їх апробація при онкологічних захворюваннях).

9. Мендрік О. А., Заліська О. М. Фармакоекономічні підходи до аналізу схем фармакотерапії онкологічних захворювань: Інформаційний лист № 125-2012. - Укрмедпатентінформ. - К., 2012. - 4 с. (Особистий внесок - проведено адаптацію ФЕА та апробація методик у галузі онкології).

10. Демиденок Е. А. Эстония: медицинское страхование в действии / Е. А. Демиденок // Еженедельник Аптека. - 2007. - №16 (587). - С.2-3.

11. Демиденок Е. А. Нидерланды стремятся к стандартам ЕС / Е. А. Демиденок // Еженедельник Аптека.- 2007.- № 46.-С.2.

12. Демиденок Е. А. Оптимизация затрат на ЛС. Экономические аспекты фармакополитики / Е. А. Демиденок // Еженедельник Аптека. - 2008. - № 43. -С.91-92.

13. Мендрік О. Перспективи розширення застосування оцінки технологій охорони здоров'я (Health technology assessment) в Україні / О. Мендрік, О. Заглада // Україна. Здоров'я нації.-2010.-№ 2.- С.128-131. (Особистий внесок - проведено аналіз можливості використання ОМТ на державному рівні).

14. Мендрік О. А. Перспективи використання оцінки медичних технологій в Україні. Досвід провідних країн світу / О. А. Мендрік // Український медичний часопис. - 2010.- № 6 (80).- С.15-17.

...