Сучасні підходи до створення лікарських засобів на основі рослин родів Евкаліпт та Шавлія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний фармацевтичний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Сучасні підходи до створення лікарських засобів на основі рослин родів Евкаліпт та Шавлія

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

доктора фармацевтичних наук

Кошовий Олег Миколайович

Харків, 2013

Анотація

Кошовий О.М. Сучасні підходи до створення лікарських засобів на основі рослин родів Евкаліпт та Шавлія. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. - Національний фармацевтичний університет, МОЗ України, Харків, 2013.

Дисертаційна робота присвячена розробці сучасних підходів до встановлення нових рослинних джерел БАР серед рослин родів Евкаліпт та Шавлія для створення нових лікарських засобів з антимікробною активністю. Шляхом вивчення хімічного складу, параметрів одержання, стандартизації, антимікробної активності екстрактів доведено, що рослини роду Шавлія можуть бути альтернативою евкаліпта для одержання оригінальних антистафілококових засобів, що зменшить імпорто-залежність вітчизняних фармвиробників. Проведено морфолого-таксономічне та хемотаксономічне дослідження роду Шавлія. Визначено групи таксонів, які містять 1,8-цинеол, хімічний профіль роду, кореляційні зв'язки між БАР та морфологічними ознаками видів, що є основою цілеспрямованого пошуку сировини для фармацевтичної галузі. Розроблено монографію ДФУ на листя евкаліпта, листя шавлії, способи одержання густих модифікованих екстрактів з листя евкаліпта і листя шавлії з використанням сульфатів полівалентних металів, проекти методик контролю якості на одержані екстракти, вивчено їх хімічний склад. З густих модифікованих екстрактів шавлії одержано сухі екстракти, які у воді утворюють наноміцели.

Ключові слова: шавлія, евкаліпт, листя, біологічно активні речовини, стандартизація, технологія, оптимізація, екстракт, модифікація, антимікробна активність, золотистий стафілокок.

Аннотация

Кошевой О.Н. Современные подходы к созданию лекарственных средств на основе растений родов Эвкалипт и Шалфей. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени доктора фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. - Национальный фармацевтический университет, МЗ Украины, Харьков, 2013.

Диссертационная работа посвящена разработке современных подходов к установлению новых растительных источников биологически активних веществ (БАВ) среди растений родов Эвкалипт и Шалфей для создания на их основе новых лекарственных средств с антимикробной активностью. Путем изучения распространения лекарственных растений в Украине, химического состава, параметров получения, стандартизации, антимикробной активности экстрактов из растений родов Эвкалипт и Шалфей доказано, что представители рода Шалфей могут быть альтернативой импортных листьев эвкалипта для производства оригинальных антистафилококковых лекарственных средств, что позволит уменьшить импортозависимость отечественных фармацевтических производителей. Впервые проведено комплексное морфолого-таксономическое исследование 78 видов рода Salvia L. стран СНГ и хемотаксономическое исследование 17 видов флоры Украины. Впервые построены иерархический ряд и дендрограммы рода Шалфей по генеративным и вегетативным признакам, определены основные морфологические признаки, группы таксонов, содержащих 1,8-цинеол, химический профиль рода, корреляционные связи между содержанием БАВ и морфологическими признаками видов шалфея, что создает предпосылки для целенаправленного поиска сырья для фармацевтической промышленности. Наиболее перспективными видами являются S. grandiflora, S. cernua, S. nemorosa и S. verticillata. Впервые в 15 видах шалфеев флоры Украины хроматографически выявлены 60 фенольных соединений и 185 веществ терпеноидной природы. В листьях 9 видов эвкалипта, заготовленных в разных регионах мира, было выявлено 129 терпеноидов, из которых 95 идентифицированы. Разработана нормативная документация на листья эвкалипта и листья шалфея для ОАО «Лубныфарм» и монографии Государственной фармакопеи Украины (ГФУ). Разработан способ получения густых модифицированных экстрактов из листьев эвкалипта и листьев шалфея с использованием солей поливалентных металлов. Проведена интенсификация процесса получения густого экстракта хлорофиллипта, обоснована замена бензола на гексан, предельно допустимая концентрация, которого в 200 раз больше. В процессе его стандартизации впервые введен контроль остатков органических растворителей, физико-химические методы идентификации и количественного определения по содержанию основных терпенов. Из густых модифицированных экстрактов из листьев шалфея разработан способ получения сухих экстрактов, которые в воде образуют наномицелы. Исследован химический состав экстрактов из листьев эвкалипта и шалфея. В экстрактах из листьев эвкалипта установлены 15 свободных и 14 связанных аминокислот, девять из которых являются незаменимыми, в экстрактах из листьев шалфея - 11 свободных и 13 связанных аминокислот, 6 из которых являются незаменимыми. В экстрактах из листьев эвкалипта было обнаружено 12 веществ фенольной природы, 8 из которых идентифицировали. Наблюдается высокое содержание галловой, эллаговой кислот, кверцетина и их производных. В экстрактах из листьев шалфея было обнаружено 18 веществ фенольной природы, 9 из которых идентифицировали. Наблюдается высокое содержание кофейной, розмариновой кислот, апигенина, лютеолина и их производных. Изучен качественный и количественный состав терпеноидов, производных хлорофиллов в экстрактах. Во всех экстрактах из листьев эвкалипта доминирующими веществами являются 1,8-цинеол, б-феландрен, аромадендрен, леден и глобулол, а в экстрактах из листьев шалфея - 1,8-цинеол, б-туйон, в-туйон, камфора, борнеол. В экстрактах впервые выявлены 129 веществ терпеноидов, 68 из которых были идентифицированы. Исследования элементного состава экстрактов показали, что в экстрактах содержатся медные или цинковые производные порфиринов и восстановленные порфирины. Содержание основных групп БАВ в экстрактах из листьев шалфея сравнимое с их содержанием в экстрактах из листьев эвкалипта. Химическим и микробиологическим путем впервые показана целесообразность создания модифицированных экстрактов из листьев эвкалипта и шалфея с использованием сульфатов поливалентных металов. Согласно ГФУ разработаны проекты методик контроля качества на модифицированные экстракты из листьев эвкалипта и листьев шалфея и проведена их стандартизация.

Ключевые слова: шалфей, эвкалипт, листья, биологически активные вещества, стандартизация, технология, оптимизация, экстракт, модификация, антимикробная активность, золотистый стафилококк.

Annotation

Koshoviy O. M. Contemporary approaches to the new remedies on the basis of the plants from Eucalyptus and Salvia genera creation. - A manuscript.

The dissertation for a doctor of pharmaceutical sciences degree in speciality 15.00.02 - pharmaceutical chemistry and pharmacognosy. - The National University of Pharmacy, The Ministry of Public Health of Ukraine, Kharkiv, 2013.

The thesis is devoted to the development of contemporary approaches to the detection of new plant sources of the biologically active compounds among the plants of Eucalyptus and Salvia genera for the creation of new remedies with antibacterial activity. By the study of the chemical composition, obtaining and standardization parameters, antimicrobial activity of the extracts it was proven that the plants from the Salvia genus can be alternative to eucalyptus for obtaining original anti-staphylococcus remedies, which will decrease the dependence on the import of national pharmaceutical producers. The morphologico-taxonomic and chemotaxonomic study of the Salvia genus was carried out. The groups of taxons containing 1,8-cineol, chemical profile of the genus, correlation connections between biologically active compounds and morphological signs of the genus were determined which is the basis of the purposeful search of the plant material for the pharmaceutical industry. The documentation for the eucalyptus leaves, sage leaves, methods of obtaining of thick modified extracts on the eucalyptus leaf and sage leaf basis using polyvalent metals sulphates was worked out, their chemical composition was studied. Dry extracts, forming nanomicelles in water, were obtained from the thick modified sage extracts. The methods of quality control for the obtained extracts were worked out.

Key words: sage, eucalyptus, leaf, biologically active compounds, standardization, technology, optimization, extract, modification, antimicrobial activity, Staphylococcus aureus.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На фармацевтичному ринку України обсяги реалізації лікарських препаратів за вартістю співвідносяться як 25 % до 75 % не на користь вітчизняних препаратів. При цьому в Україні встановилась тенденція до домінування генеричних препаратів іноземного виробництва, які були розроблені понад 30 років тому. Це негативно впливає на впровадження у виробництво досягнень вітчизняної фармацевтичної науки та перетворює Україну на імпортозалежну державу щодо цього. Така ситуація спостерігається як з готовими лікарськими формами, так і з природними, синтетичними та біотехнологічними субстанціями. На фармацевтичному ринку України особливістю випуску синтетичних препаратів є їх малотоннажне виробництво. Щодо галенових і новогаленових засобів - рослинна сировинна база залишилися на Кавказі, в Середній Азії та на Далекому Сході Російської Федерації.

Зі 151 фармакопейного виду лікарських рослин на території України достатні запаси є лише для 47 дикорослих видів, 32 види введені в культуру, що загалом становить 52 %. 38 видів (25 %) зростають у нашій країні, але в недостатній кількості, що призводить до дефіциту сировини та потреби її імпортувати, і 34 види (23%) необхідно ввозити для потреб української фармацевтичної промисловості. Тому актуальність системного наукового пошуку лікарської рослинної сировини (ЛРС), яка містить важливі біологічно активні речовини (БАР), серед рослин флори України та введення її до реєстру офіцинальних лікарських рослин незаперечна.

У зв'язку із значним поширенням резистентних штамів Staphylococcus aureus у клінічній практиці та серед госпітальних інфекцій перспективним напрямком у боротьбі з ними є використання лікарських засобів з рослинної сировини, які характеризуються різноманітним хімічним складом, що значно зменшує розвиток резистентності у патогенних штамів мікроорганізмів.

Вітчизняною фармацевтичною промисловістю у різних лікарських формах випускається антистафілококовий рослинний препарат «Хлорофіліпт», для виробництва якого в Україну щорічно імпортується 25-30 тонн листя евкаліпта, що робить українські фармацевтичні заводи залежними від іноземних постачальників. Деякі параметри процесу виготовлення «Густого екстракту хлорофіліпту» та його стандартизації не обґрунтовані. Тому питання виявлення і визначення цинеоловмісної лікарської рослинної сировини серед представників флори України, яку потенційно можливо використовувати як аналог імпортної сировини - листя евкаліпта - є актуальним. Як імпортозамісне джерело цинеолу для дослідження нами було обрано сировину представників роду Salvia L.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану проблемної комісії «Фармація» МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексних наукових робіт Національного фармацевтичного університету «Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження» (номер державної реєстрації 0103U000476).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - розробка сучасних підходів до встановлення нових рослинних джерел БАР серед рослин родів Евкаліпт і Шавлія та створення на їх основі нових оригінальних лікарських засобів з антимікробною активністю, зокрема з вітчизняної рослинної сировини - листя шавлії, які можна використовувати як альтернативу густому екстракту хлорофіліпту.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

– узагальнити дані первинних джерел літератури про сучасний стан поширення фармакопейних видів лікарських рослин в Україні, вивчення хімічного складу, застосування у медицині представників родів Eucalyptus L'Hеr та Salvia L., проаналізувати тенденції поширення та терапії стафілококових інфекцій;

– провести морфолого-таксономічне дослідження рослин роду Salvia L. флори країн СНД для об'єктивної оцінки системи та ієрархії роду і виявлення таксонів, які є перспективними для використання у медичній практиці;

– провести дослідження хімічного складу фенольних і терпеноїдних сполук, ідентифікувати БАР у видах роду Salvia L.;

– провести хемотаксономічне дослідження та встановити хімічний профіль роду Salvia L. для визначення найбільш споріднених видів до S. officinalis L.; визначити кореляційні зв'язки між морфологічними ознаками видів роду Salvia L. і БАР терпеноїдної та фенольної природи для цілеспрямованого пошуку ЛРС;

– провести дослідження показників якості листя евкаліпта та листя шавлії для розробки національної нормативної документації, гармонізованої до Європейської Фармакопеї;

– провести дослідження листя евкаліпта, заготовленого у різних регіонах світу, на відповідність розробленим документам, визначити склад їх терпеноїдних сполук для виявлення перспективних джерел імпорту цієї сировини;

– дослідити хімічні, технологічні та мікробіологічні аспекти одержання антибактеріальних лікарських засобів з листя евкаліпта та шавлії;

– розробити технологію одержання густих модифікованих екстрактів з листя евкаліпта і листя шавлії; обґрунтувати можливість використання різних розчинників для їх одержання; у технологічному процесі одержання густого екстракту хлорофіліпту обґрунтувати заміну бензолу на менш токсичний розчинник і встановити можливість використання інших солей полівалентних металів; визначити оптимальні параметри технологічного процесу одержання густих модифікованих екстрактів з листя евкаліпта і шавлії;

– визначити якісний склад і кількісний вміст основних груп БАР у спиртових, етилацетатних і модифікованих густих екстрактах з листя евкаліпта і листя шавлії;

– встановити взаємозв'язок між технологічними параметрами одержання густих модифікованих екстрактів з листя евкаліпта і шавлії лікарської, вмістом діючих речовин і їх антимікробною дією;

– розробити технологію одержання сухих водорозчинних екстрактів на основі густих модифікованих екстрактів з листя шавлії;

– розробити фізико-хімічні методики ідентифікації та кількісної стандартизації для проекту методик контролю якості (МКЯ) на густий екстракт хлорофіліпту відповідно до вимог ДФУ і проекти МКЯ на густі модифіковані екстракти з листя евкаліпта і шавлії;

– теоретично та експериментально обґрунтувати можливість створення нових лікарських засобів з вітчизняної рослинної сировини - листя шавлії, які можна використовувати як альтернативу густому екстракту хлорофіліпту;

– провести вивчення антимікробної активності одержаних екстрактів з листя евкаліпта і листя шавлії.

Об'єкт дослідження: системне фармакогностичне вивчення листя дев'яти видів роду Eucalyptus L'Hеr та 78 видів роду Salvia L. флори України та держав СНД, густі та сухі екстракти, одержані на їх основі.

Предмет дослідження: виявлення, ідентифікація БАР у лікарській рослинній сировині рослин роду Eucalyptus L'Hеr: E. globulus (Австрія, Іспанія, Австралія), E. viminalis (ЗАТ “Ліктрави”), E. camadulensis (Італія, Марокко, Ізраїль), E. diversicolor (Португалія); та листя 78 видів роду Salvia L.: підрід Eusalvia Pobed. (19 видів); підрід Macrosphace Pobed. (5 видів); підрід Leona (1 вид); підрід Sclarea (Moench) Benth. in Benth. a. Hook. f. Gen. (50 видів); підрід Covola Medik. Phil. (2 види); підрід Sanglakia Pobed (1 вид); їх генеративні та вегетативні морфологічні ознаки; технологія створення нових лікарських засобів; якісний склад і кількісний вміст БАР; показники якості листя різних видів роду Eucalyptus L'Hеr та листя різних видів роду Salvia L., густих і сухих екстрактів, одержаних на їх основі; антимікробна активність.

Методи дослідження: Для вирішення поставлених завдань були застосовані методи: тонкошарова хроматографія (ТШХ), паперова хроматографія (ПХ), газова (ГХ) та високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ), хромато-мас-спектрометрія, атомно-абсорбційна спектрографія та атомно-абсорбційна спектроскопія, спектрофотометрія (СФ) в УФ та видимій ділянці спектру, титриметричні та гравіметричні методи. Антибактеріальна активність вивчалась методом дифузії в агар. Обробку результатів експериментальних досліджень проводили дисперсійними статистичними методами за програмою Microsoft Excel 7,0 та пакетом прикладних програм «STATISTIKA».

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено морфолого-таксономічне дослідження 78 видів і хемотаксономічне вивчення 17 видів роду Salvia L. Уперше виявлена основна група таксонів, характеристика якої узагальнює морфологічну будову роду Salvia L. Уперше побудовано ієрархічний ряд шавлій за загальними морфологічними ознаками, який характеризує еволюційний розвиток роду. Вперше встановлено хімічний профіль роду, який характеризується такими ознаками, як терпеноїди: б- та в-пінен, похідні камфану (камфен, камфора та борнеол), п-цимен, 1,8-цинеол, лімонен; фенольні сполуки: кофейна та розмаринова кислоти; флавоноїди: цинарозид, космосіїн, гіспідулін та цирсимаритин. Уперше встановлено кореляційні зв'язки між морфологічними ознаками видів і вмістом БАР. Результати проведених морфолого-таксономічних і хемотаксономічних досліджень створюють теоретичне підґрунтя для цілеспрямованого пошуку БАР у сировині шавлій флори України для її використання у фармацевтичній практиці. За результатами цих досліджень встановлено, що найбільш перспективними є S. grandiflora, S. cernua, S. nemorosa та S. verticillata L., які можуть бути альтернативою фармакопейному виду S. officinalis L. та базовими для введення в культуру і створення нових сортів.

Уперше проведено комплексне визначення терпеноїдного і фенольного складу 17 видів роду Salvia L. У 15 видах шавлії флори України: S. grandiflora, S. scabiosifolia, S. glutinosa, S. aethiopis, S. pratensis, S. stepposa, S. Sibthorpii, S. illuminata, S. nemorosa, S. pendula, S. sylvestris, S. nutans, S. austriaca, S. verticillata та S. cernua вперше було виявлено 185 речовин терпеноїдної природи, з яких 114 були ідентифіковані, та 60 речовин фенольної природи, з яких 14 були ідентифіковані. Найбільший вміст терпеноїдів спостерігається в листі S. officinalis, S. grandiflora та S. scabiosifolia. Найбільш високий вміст гідроксикоричних кислот виявляється у листі S. pratensis, S. illuminata, S. austriaca та S. verticillata. Найбільш високий вміст флавоноїдів і суми фенольних сполук встановлено у листі S. grandiflora, S. pratensis, S. illuminata, S. nemorosa, S. pendula, S. sylvestris, S. nutans, S. verticillata та S. cernua, що свідчить про перспективність поглибленого дослідження цих видів для потреб фармацевтичної промисловості.

У листі 9 видів евкаліпта, заготовленому в різних регіонах світу, було виявлено 129 речовин терпеноїдної природи, з яких ідентифіковано 95. В ефірних оліях з листя досліджуваних об'єктів домінуючими речовинами були 1,8-цинеол (окрім листя, зібраного в Грузії), б-пінен, глобулол, транс-пінокарвеол, в-евдесмол, п-цимен, аромадендрен і віридифлорол. Уперше в досліджуваних об'єктах були ідентифіковані б-туйєн, фенхоленовий альдегід, б-камфоленовий альдегід, б-терпінен, транс-ліналоолоксид, метилкамфенілол, 2,7-диметил-3,5-октандіон, терпінолен, п-б-диметилстирен, цис-сабіненгідрат, криптон, вербенон, транс-карвеол, нерол, анетол, тимол, піперитол, карвеол, карвакрол, 2-ацетилциклопентанон, п-куменол, карвотанацетон, куміновий альдегід, 2-оксицинеол ацетат, 2-деценаль, б-феландраль, ізоледен, копаєн, п-цимен-8-ол, д-терпінілацетат, б-гур'юнен, каларен, 2-ундеценаль, цис-жасмон, леден, б- та в-селінен, елемол, палюстрол, спатуленол, віридифлорол, епі-г- та епі-в-евдесмол, хінесол, кубенол, б- та в-евдесмол, лонгіпінокарвон, ізолонгіпінокарвон, гексагідрофарнезилацетон, розифоліол та фітол.

Уперше досліджено хімічний склад спиртових та етилацетатних екстрактів з листя евкаліпта і листя шавлії. В результаті дослідження амінокислотного складу екстрактів з листя евкаліпта вперше встановлено 15 вільних і 14 зв'язаних амінокислот, 9 з яких є незамінними: треонін, валін, метіонін, ізолейцин, лейцин, фенілаланін, гістидин, лізин та аргінін. Домінуючими амінокислотами є тирозин, аргінін, фенілаланін, глутамінова та аспарагінова кислоти. В екстрактах з листя шавлії лікарської вперше ідентифіковано 11 вільних і 13 зв'язаних амінокислот, 6 з яких є незамінними: треонін, валін, ізолейцин, лейцин, фенілаланін і аргінін. Домінуючими амінокислотами є тирозин, серин, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, глутамінова та аспарагінова кислоти. В результаті дослідження моноцукрового складу екстрактів були ідентифіковані глюкоза, галактоза і рамноза, після гідролізу - ще й арабіноза. В екстрактах з листя евкаліпта вперше було виявлено 12 речовин фенольної природи, 8 з яких ідентифіковані як фенолкарбонові кислоти: протокатехова, галова та елагова; флавоноїди: кемпферол, кверцетин, кверцетин-3-О-арабінозид, мірицетин-3-О-арабінозид і кверцетин-3-О-галактозид. В екстрактах з листя шавлії лікарської вперше було виявлено 18 речовин, 9 з яких ідентифіковані як гідроксикоричні кислоти: 3-кофеїлхінна, 3,4-дикофеїлхінна та розмаринова; флавоноїди: апігенін, лютеолін, 3-метоксилютеолін, кверцетин, лютеолін-7-О-глюкозид і кверцетин-3-О-арабінозид.

Уперше в екстрактах з листя евкаліпта і листя шавлії вивчено якісний і кількісний склад терпенів і похідних хлорофілів. В усіх екстрактах з листя евкаліпта домінуючими речовинами є б-феландрен, 1,8-цинеол, аромадендрен, леден і глобулол. В усіх екстрактах з листя шавлії лікарської домінуючими речовинами є б-туйон, в-туйон, 1,8-цинеол, камфора, борнеол, борнілацетат, каріофілен, гумулен, віридифлорол та епіманоол. В екстрактах уперше було виявлено 129 речовин терпеноїдної природи, 68 з яких ідентифіковано. Вперше теоретично обґрунтовано та експериментально встановлено, що у модифікованих екстрактах містяться купрум- або цинкозаміщені похідні порфіринів, залежно від того, яка сіль використовувалась, та відновлені порфірини.

Уперше в процесі одержання густого екстракту хлорофіліпту обґрунтовано заміну бензолу (І клас токсичності) на гексан (ІV клас токсичності). Уперше доведено можливість використання на стадії екстракції етилацетату на рівні з етанолом, розчину цинку сульфату для модифікації екстракту. Проведено оптимізацію та обґрунтовано зменшення тривалості процесу виробництва густого екстракту хлорофіліпту зі 132 до 48 годин. Згідно з ДФУ до проекту МКЯ на густий модифікований екстракт з листя евкаліпта уперше введено контроль залишку органічних розчинників, фізико-хімічні методи ідентифікації та кількісної стандартизації за вмістом основних терпенів.

Уперше розроблено спосіб одержання та проведено стандартизацію нових густих модифікованих екстрактів з листя шавлії та спосіб одержання сухих водорозчинних ліпофільних екстрактів на їх основі, визначено їх антимікробну активність.

Уперше теоретично обґрунтовано та експериментально встановлено взаємозв'язки технологічних параметрів одержання густих модифікованих екстрактів з листя евкаліпта і листя шавлії, їх діючими речовинами та антимікробною активністю. Досліджено вплив технології модифікації густих екстрактів з листя евкаліпта і шавлії на антимікробну активність.

Розроблено спосіб одержання густих модифікованих екстрактів з цинеоловмісної сировини, для яких визначені параметри стандартизації та антимікробна активність. Новизну досліджень підтверджено та захищено патентами України на винахід № 89924, 89925 та 89926. Уперше розроблено спосіб одержання сухих водорозчинних екстрактів з густих ліпофільних модифікованих екстрактів з листя шавлії.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено монографії ДФУ «Евкаліпта листя», «Шавлії листя» та нормативну документацію «Евкаліпта прутовидного листя» (РП № UA/8540/01/01), «Шавлії листя» (РП № UA/8566/01/01).

У результаті дослідження показників якості згідно з розробленими нормативними документами та вивчення хімічного складу листя евкаліпта, заготовленого у різних регіонах світу, та листя шавлій флори України запропоновано у ДФУ в національній частині дозволити використання листя E. camadulensis, E. viminalis, і листя S. grandiflora.

Створено технологію одержання густого модифікованого екстракту з листя евкаліпта та згідно з ДФУ розроблено методи його аналізу. Уперше в процесі одержання густого екстракту хлорофіліпту обґрунтовано заміну бензолу на гексан, можливість використання на стадії екстракції етилацетату на рівні з етанолом, розчину цинку сульфату для модифікації екстракту. Проведено оптимізацію виробництва густого екстракту хлорофіліпту та обґрунтовано зменшення тривалості процесу зі 132 до 48 годин. Уперше введено контроль залишку органічних розчинників, фізико-хімічні методи ідентифікації та кількісної стандартизації за вмістом основних терпенів до проекту МКЯ на густий модифікований екстракт з листя евкаліпта згідно з ДФУ. Проведені дослідження оптимізують технологічні, енергетичні, трудові, екологічні та економічні фактори виробництва відповідно до сучасних міжнародних вимог.

Розроблено спосіб одержання і методики стандартизації нових густих модифікованих екстрактів з листя шавлії, які є альтернативою густому екстракту хлорофіліпту, що зменшить імпортозалежність нашої держави при створенні антистафілококових лікарських засобів. Уперше розроблено спосіб одержання сухих водорозчинних ліпофільних екстрактів з листя шавлії лікарської, визначено їх антимікробну активність. Це дозволить використовувати одержані екстракти з листя шавлії для виготовлення різних лікарських форм для лікування стафілококових інфекційних захворювань.

Розроблено проекти МКЯ на густі модифіковані екстракти з листя евкаліпта і листя шавлії та проекти технологічних регламентів їх одержання.

Результати досліджень упроваджено в навчальний процес та науково-дослідну роботу кафедри фармакогнозії і ботаніки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Київського медичного університету Української асоціації народної медицини; кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації, кафедри ботаніки Національного фармацевтичного університету; кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Луганського державного медичного університету; кафедри фармації Івано-Франківського національного медичного університету; кафедри фармакогнозії, фармацевтичної хімії та технології ліків факультету післядипломної освіти та кафедри фармакогнозії, фармакології та ботаніки Запорізького державного медичного університету; кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського.

Розроблену модифіковану технологію одержання густих екстрактів «Хлорофіліпт нью», «Хлорофіліпт нео» апробовано в умовах ВАТ „Лубнифарм”, проекти технологічних регламентів та МКЯ на розроблені субстанції передано для подальшого впровадження у виробництво.

Технологію одержання густих екстрактів «Сальвеол», «Сальвеол нео» та рідких екстрактів «Сальвеол наносолюбл» і «Сальвеол нео наносолюбл» апробовано в умовах Фармацевтичної фабрики КП «Луганська обласна «Фармація»», проекти технологічних регламентів та МКЯ на розроблені субстанції передано для подальшого впровадження у виробництво.

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:

– інформаційний пошук і аналіз джерел літератури за темою дисертації;

– морфолого-таксономічне дослідження 78 видів і хемотаксономічне вивчення 17 видів роду Salvia L., виявлення основної групи таксонів, характеристика якої узагальнює морфологічну будову роду, побудову ієрархічного ряду шавлій за загальними морфологічними ознаками, встановлення хімічного профілю роду та кореляційних зв'язків між морфологічними ознаками видів і вмістом БАР; створення теоретичної основи для цілеспрямованого пошуку БАР у сировині шавлій флори України з метою використання у фармацевтичній практиці;

– дослідження складу фенольних і терпеноїдних сполук 17 видів роду Salvia L. і терпеноїдного складу 9 видів листя евкаліпта, заготовлених у різних регіонах світу;

– дослідження показників якості листя евкаліпта і листя шавлії, розробку проектів нормативної документації «Евкаліпта прутовидного листя» (РП № UA/8540/01/01) та «Шавлії листя» (РП № UA/8566/01/01) та проектів монографій ДФУ «Евкаліпта листя» та «Шавлії листя», запропоновано у ДФУ в національній частині дозволити використання листя E. viminalis, E. camadulensis та листя S. grandiflora.

– розробку технології одержання густих модифікованих екстрактів з листя евкаліпта і листя шавлії;

– визначення якісного складу та кількісного вмісту основних груп БАР у сировині досліджуваних видів родів Евталіпт і Шавлія, в одержаних первинних та модифікованих екстрактах з листя евкаліпта і листя шавлії;

– встановлення взаємозв'язку технологічних параметрів одержання густих екстрактів з листя евкаліпта і шавлії, їх діючими речовинами та ступенем і спектром антимікробної дії;

– розробку способу одержання сухих водорозчинних екстрактів на основі ліпофільних густих модифікованих екстрактів з листя шавлії;

– розробку фізико-хімічних методик стандартизації густого екстракту хлорофіліпту згідно з ДФУ, і проектів МКЯ на густі модифіковані екстракти з листя евкаліпта і шавлії.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено та обговорено на науково-практичних конференціях різного рівня, а саме: Всеукраїнський конгрес «Сьогодення та майбутнє фармації» (Харків, 16-19 квітня 2008 р.); 6^th International Symposium on Chromatography of Natural Products (Люблін, Польща, 15-18 червня 2008 р.); Ювілейна науково-практична конференція з міжнародною участю «Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи» (Харків, 26 березня 2009 р.); 17 Російський національний конгрес «Человек и лекарство» (Москва, Російська Федерація, 11-15 квітня 2010 р.); VII Національний з'їзд фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє» (Харків, 15-17 вересня 2010 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Біологічно активні речовини: фундаментальні та прикладні питання одержання та застосування» (Новий світ, 23-28 травня 2011 р.); ХІ науково-практичний семінар засідання Координаційної ради Відділення Хімії НАН України з проблеми «Наукові основи створення лікарських засобів» (Гурзуф, 21-25 травня 2011 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні досягнення фармацевтичної технології» (Харків, 17-18 листопада 2011 р.); ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Хімія природних сполук» (Тернопіль, 30-31 жовтня 2012 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації» (Луганськ, 25-26 жовтня 2012 р.); The 3^rd International symposium on Medical Plants, their cultivation and aspects of Uses (Йорданія, 21-23 листопада 2012 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 45 наукових праць, з них 29 статей у наукових фахових виданнях України та інших держав, 3 патенти України на винахід і 13 тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, теоретично-експериментального розділу та трьох розділів експериментальних досліджень, загальних висновків, списку використаних джерел літератури, додатків. Обсяг основного тексту складає 246 сторінок. Робота ілюстрована 57 рисунками та 64 таблицями. Список використаних джерел містить 306 найменувань, з них 245 кирилицею та 61 латиною.

Основний зміст роботи

Багатофакторний аналіз сировинної бази лікарських рослин в Україні (огляд літератури). Проведено системний аналіз поширення фармакопейних лікарських рослин на території України. Зі 151 виду в дикорослому вигляді в достатній кількості зростає тільки 47 (31 %), 32 види (21 %) уведені в культуру, 38 видів (25 %) зростають у недостатній кількості, що за певних обставин може призвести до дефіциту та необхідності імпортувати, 34 види (23 %) потрібно ввозити у повному обсязі для потреб фармацевтичної промисловості.

Особливу увагу приділено тим видам ЛРС, які проявляють антимікробну активність по відношенню до Staphylococcus aureus. Вивчено тенденції поширення, питання проблем лікування та фітотерапії стафілококових інфекцій. У США серед інфекційних хвороб стафілококові захворювання посіли 3 місце після туберкульозу та грипу. За даними Американської медичної асоціації (JAMA) смертність від цих інфекцій перевищує смертність від СНІДу, і з 1999 по 2005 рік кількість госпіталізованих осіб збільшилася більш ніж у два рази. За даними ВООЗ захворювання, спричинені S. aureus, очолюють перелік бактерій, якими найбільш часто заражаються в медичних закладах. Важливою проблемою у фармакотерапії цих інфекцій є розвиток резистентності збудника до відомих хіміотерапевтичних засобів. Перспективним напрямком у боротьбі з антибіотикостійкими штамами мікроорганізмів є використання лікарських засобів рослинного походження, які характеризуються різноманітним хімічним складом, що значно ускладнює розвиток резистентності у патогенних штамів S. aureus. Велике значення в боротьбі з цими інфекціями мають препарати з листя евкаліпта, але для їх виробництва використовується імпортна сировина, що робить вітчизняних виробників залежними від іноземних постачальників. Для зменшення цієї залежності з цинеоловмісної рослинної сировини, яка характерна для нашої кліматичної зони, на основі аналізу хімічного складу нами доведена доцільність дослідження видів роду Salvіa L. для застосування у фармацевтичній практиці з метою боротьби зі стафілококовими інфекціями.

Відомості про прилади, матеріали, методи і реактиви. Наведені прилади, матеріали, методики та реактиви, які використовувались при проведенні досліджень з визначення хімічного складу об'єктів дослідження та встановлення їх антимікробної активності.

Теоретично-експериментальна частина. Морфолого-таксономічне та хемотаксономічне дослідження роду Salvia. Рід Salvia L. нараховує понад 700 видів у світовій флорі, на території країн СНД зростає 78 видів, у флорі України рід представлено 21 видом. Усі види цього роду є ефіроолійними. Широко застосовуються та детально вивчені тільки шавлія мускатна і шавлія лікарська.

Для виявлення перспективних видів цього роду, представлених у флорі України, для фармацевтичної та медичної галузі було проведено морфолого-таксономічне та хемотаксономічне дослідження, в основі якого лежить математичний підхід (метод граф-аналізу). Для систематичної обробки даних морфологічної будови шавлій було використано морфологічні характеристики 78 видів шавлій, які представлені у флорі колишнього СРСР. У вихідну таблицю-матрицю було поміщено 615 морфологічних таксономічних ознак для 78 видів роду Salvia L.: підрід Eusalvia Pobed.: S. officinalis L. (1), S. grandiflora (2), S. trigonocalyx Woron. (3), S. pachystachya (4), S. Alexandri (5), S. Garedji Troitzki (6), S. rosifolia (7), S. ringens Sibth. (8), S. scabiosifolia (9), S. adenostachya Juz. (10), S. Demetrii (11), S. Trautvetteri Rgl. (12), S. Lipskyi Pobed. (13), S. Komarovii Pobed. (14), S. submutica Botsch.et Vved. (15), S. glabricaulis Pobed. (16), S. lilacinocoerulea Nevski (17), S. glutinosa L. (18), S. Forskaehlei L.Mant. (19); підрід Macrosphace Pobed.: S. Schmalhausenii Rgl. (20), S. Margaritae Botsch. (21), S. Drobovii Botsch. (22), S. aequisens Botsch. (23), S. campylodonta Botsch. (24); підрід Leona: S. Plebeja R. Br. Prodr. (25); підрід Sclarea (Moench) Benth. in Benth. a. Hook. f. Gen.: S. horminum L. (26), S. viridis L. (27), S. intercedens Pobed. (28), S. syriaca L. (29), S. spinosa L. (30), S. nachiczevanica Pobed. (31), S. macrosiphon Boiss. (32), S. compar Trautv.ex D. Sosn. (33), S. zeravschanica (34), S. Gontscharovii Kudr. (35), S. canescens C.A.M. (36), S. daghestanica Sosn. (37), S. sclarea L. (38), S. kopetdaghensis Kudr. (39), S. Linczewskii Kudr. (40), S. Grossheimii Sosn. (41), S. hajastana Pobed. (42), S. karabachensis Pobed. (43), S. aethiopis L. (44), S. verbascifolia M.B. (45), S. Andreji Pobed. (46), S. xanthocheila Boiss. (47), S. limbata C.A.M. Verzeichn. (48), S. chloroleuca (49), S. Prilipkoana Grossh. et Sosn. (50), S. Fominii Grossh. (51), S. ceratophylla L. (52), S. semilanata Czerniak. in Fedde, Repert. (53), S. brachyantha (Bordz) Pobed. (54), S. Beckeri Trautv. (55), S. insignis Kudr. (56), S. pratensis L. (57), S. dumetorum Andrz. (58), S. stepposa (59), S. Kuznetzovii Sosn. (60), S. virgata Jacq. Hort. Vind. (61), S. turcomanica Pobed. (62), S. Sibthorpii (63), S. nemorosa L. (S. illuminata) (64), S. tesquicola Klok.et Pobed. (65), S. deserta Schang. (66), S. fugax Pobed. (67), S. nutans L. (68), S. austriaca Jacq. (69), S. armeniaca (Bordz.) Grossh. (70), S. verbenaca (71), S. reflexa Hornem. (76), S. Cremenecensis (77), S. cernua (78); підрід Jungia: S. splendens Ker-Gawl. (72); підрід Covola Medik. Phil.: S. verticillata L. (73), S. amasiaca (74); підрід Sanglakia Pobed: S. baldshuanica Lipsky (75). Проаналізовано 48585 позитивних і негативних станів таксономічних ознак. Були розраховані коефіцієнти парної та групової спорідненості. Враховуючи найбільшу спорідненість між видами побудовані дендрограми та діаграми, які характеризують таксономічні відстані між видами роду за генеративними (рис. 1) та вегетативними (рис. 2) ознаками і вперше побудовано ієрархічний ряд шавлій за загальними морфологічними ознаками, в основі якого знаходяться S. adenostachya, S. Demetrii, S. Forskaehlei та S. scabiosifolia, що характеризує еволюційний розвиток роду.

На основі морфолого-таксономічного дослідження виявлено основну групу таксонів (S. scabiosifolia, S. adenostachya Juz., S. Demetrii, S. horminum, S. viridis L.L., S. intercedens Pobed., S. ceratophylla L., S. semilanata, S. pratensis L., S. dumetorum Andrz., S. pachystachya, S. glutinosa, S. Forskaehlei), характеристика якої узагальнює морфологічну будову роду Salvia L. Встановлено, що узагальнюючі морфологічні ознаки для роду Шавлія є: густе волоскове опушення донизу, на меживузлях та в суцвітті з багатоклітинними довгими притиснутими волосками, суцвіття з довгостебельчастими залозками, прикореневі листочки, знизу опушені волосками, частки листочків вузькі, лінійні або еліптичні, середні листочки опушені короткими

Рис.1. Дендрограма таксономічних відстаней роду Шавлія на основі генеративних ознак.

Рис. 2. Дендрограма таксономічних відстаней роду Шавлія на основі вегетативних ознак.

волосками, густо зверху і розсіяно знизу, приквіткові листочки, знизу опушені волосками, приквіткові листочки несправжньокільчасті сидячі, яйцеподібні, коротко загострені, коротші ніж чашечки, зверху та знизу опушені тонкими, притиснутими волосками та довгостебельчастими залозками, чашечка широко або трубчасто-дзвоникувата, верхня губа тризубчаста однакова з нижньою або коротша за неї.

Дендрограма роду Шавлія на основі генеративних ознак показує, що рід поділяється на чотири основні гілки. Серед таксонів трьох з них, в основі яких знаходяться S. adenostachya, S. glutinosa та S. pachystachya, виявлено 1,8-цинеол.

Дендрограма роду Salvia L., побудована на основі вегетативних ознак, показує, що рід поділяється на п'ять основних гілок, серед яких 1,8-цинеол розповсюджений у гілках, в основі яких знаходяться S. pratensis, S. scabiosifolia, S. karabachensis та S. virgata, що створює передумови для подальшого цілеспрямованого пошуку цинеоловмісної сировини серед цих груп таксонів. Аналіз дендрограм показує, що в основному рід відповідає відомій ботаніко-філогенетичній структурі. Але відмічаються деякі проблемні вузли, які є основою для більш детального дослідження роду з метою його ревізії.

Попередні морфолого-анатомічні дослідження видів роду Salvia L. показали перспективні групи видів, які можна досліджувати для подальшого використання їх сировини у фармацевтичній та медичній практиці як аналоги листя шавлії лікарської. Із 21 виду роду Шавлія, які представлені у флорі України, було досліджено терпеновий і фенольний склад 17 видів: S. officinalis, S. sclarea, S. grandiflora, S. scabiosifolia, S. glutinosa, S. aethiopis, S. pratensis, S. stepposa, S. Sibthorpii, S. illuminata, S. nemorosa, S. pendula, S. sylvestris, S. nutans, S. austriaca, S. verticillata та S. cernua.

Визначення якісного складу та кількісного вмісту терпеноїдів проводили методом ГХ з мас-спектрометричним детектуванням. Вихід ефірної олії розраховували за сумою усіх площ піків на хроматограмі. Встановлено, що вміст терпеноїдів у листі складає (%): S.officinalis - 1,85, S.grandiflora - 1,45, S.scabiosifolia - 1,41, S.glutinosa - 0,43, S. aethiopis - 1,35, S. pratensis - 0,44, S. stepposa - 0,32, S. Sibthorpii - 0,38, S. illuminata - 0,58, S. nemorosa - 0,62, S. pendula - 0,92, S. sylvestris - 0,28, S. nutans - 0,61, S. austriaca - 0,69, S. verticillata - 0,43 та S.cernua - 0,47. Найбільший вміст терпеноїдів спостерігається в листі S.officinalis, S. sclarea, S.grandiflora, S.scabiosifolia, S. aethiopis та S. pendula.

У листі S. officinalis виявлено 28 речовин терпеноїдної природи, з яких домінуючими були 1,8-цинеол, б-пінен, б- та в-туйон, камфен, камфора, борнеол, борнілацетат, каріофілен, каріофіленоксид, віридифлорол, гумулен, гумуленоксид та маноол. Терпеноїдні сполуки листя S. grandiflora були представлені 34 речовинами, основними з яких були 1,8-цинеол, б- та в-пінени, п-цимен, лімонен, камфен, камфора, борнеол, пінокарвон, б-копаєн та б-аморфен. У листі S. scabiosifolia було виявлено 35 речовин, домінуючими були 1,8-цинеол, б- та в-пінени, сабінен, транс-та цис-сабіненгідрат, п-цимен, камфен, камфора, в-бурбонен та спатуленол. У листі S. glutinosa виявлено 29 речовин, основними компонентами були п-цимен, гептакозан, нонакозан, гентріаконтан і тритріаконтан. Для листя S. aethiopis характерними речовинами були транс-2-деценаль, тетрадекан, хенейкозан, гептакозан, нонакозан, гентріаконтан, дотріаконтан, тритріаконтан і тетратріаконтан, в цілому було виявлено 47 речовин. Терпеноїдний склад S. pratensis характеризується вмістом 1,8-цинеолу, гептакозану, нонакозану, гентріаконтану та тритріаконтану, всього було виявлено 47 речовин. У листі S. stepposa виявлено 47 речовин, з яких домінуючими були нонакозан, гентріаконтан, та тритріаконтан. У листі S. Sibthorpii виявлено 57 речовин, основними з яких були п-цимен, п-цимен-8-ол, транс-2-деценаль, гексагідрофарнезилацетон, цис-неофітадієн, гентріаконтан та тритріаконтан. Терпеноїдні сполуки листя S. illuminata були представлені 31 речовиною, основними з яких були гексагідрофарнезилацетон, нонакозан, гентріаконтан, дотріаконтан і тритріаконтан. У листі S. nemorosa виявлено 57 речовин, з яких домінуючими були 1,8-цинеол, б-пінен, п-цимен, дегідро-п-цимен, цис- та транс-неофітадієн, гексагідрофарнезилацетон, нонакозан, гентріаконтан, дотріаконтан і тритріаконтан. Для листя S. pendula характерними речовинами були камфора, ментол, дигідроактинідіолід, цис- і транс-неофітадієн, гексагідрофарнезилацетон, доказан, нонакозан, гентріаконтан, дотріаконтан та тритріаконтан, в цілому було виявлено 37 речовин. У листі S. sylvestris було виявлено 33 речовини, домінуючими були нонакозан та тритріаконтан. Терпеноїдні сполуки листя S. nutans були представлені 32 речовинами, основними з яких були 1,5-епоксисальвіаль-4(14)-єн, гексагідрофарнезилацетон, цис- і транс-неофітадієн, нонакозан, гентріаконтан та тритріаконтан. У листі S. austriaca було виявлено 30 речовин, домінуючими були б-пінен, камфен, пентакозан, гептакозан, нонакозан, гентріаконтан, г-ситостерол та тритріаконтан. Для листя S. verticillata характерними речовинами були каріофіленоксид, гексагідрофарнезилацетон, нонакозан та тритриаконтан, у цілому було виявлено 35 речовин. У листі S. cernua виявлено 37 речовин терпеноїдної природи, з яких домінуючими були тетрадекан, цис- і транс-неофітадієн, гексагідрофарнезилацетон, нонакозан і тритріаконтан. У цілому в досліджуваних об'єктах було виявлено 185 речовин, з яких 114 були ідентифіковані. Усі речовини у 15 видах шавлій флори України були виявлені вперше. Найбільший вміст терпеноїдів спостерігається в листі S. officinalis, S. grandiflora та S. scabiosifolia, що вказує на доцільність подальшого вивчення цих видів для створення нових лікарських засобів.

Визначення якісного складу та кількісного вмісту фенольних сполук проводили методом ВЕРХ і методами СФ. Ідентифікацію фенольних сполук проводили за часом утримання стандартів і спектральними характеристиками. У листі S. officinalis виявлено 13 речовин фенольної природи, з яких ідентифіковані кофейна, 3,4-дикофеїлхінна та розмаринова кислоти, апігенін, лютеолін, 3-метокси-лютеолін та космосіїн. Фенольними сполуками, характерними для листя S. grandiflora були кофейна та розмаринова кислоти, віценін-2, цинарозид, космосіїн, гіспідулін та цирсимаритин, у цілому було виявлено 15 речовин. У листі S. scabiosifolia виявлено 8 речовин, з яких ідентифіковані кофейна та розмаринова кислоти, цинарозид, космосіїн та цирсимаритин, а в листі S. glutinosa - 7, з яких ідентифіковані кофейна та розмаринова кислоти, апігенін та космосіїн. У листі S. aethiopis, S. pratensis та S. stepposa виявлено по 12 речовин, з яких ідентифіковані кофейна та розмаринова кислоти, космосіїн, гіспідулін та цирсимаритин. Для листя S. Sibthorpii характерними фенольними сполуками були кофейна та розмаринова кислоти, цинарозид, космосіїн, гіспідулін, цирсимаритин, кемпферол-3-О-глюкозид і рутин, у цілому було виявлено 10 речовин. У листі S. illuminata, S. nemorosa та S. pendula виявлено 14, 16 і 8 речовин відповідно, з яких ідентифіковані кофейна та розмаринова кислоти, космосіїн, гіспідулін та цирсимаритин. Фенольні сполуки листя S. sylvestris представлені 12 речовинами, з яких ідентифіковані кофейна та розмаринова кислоти, апігенін, цинарозид, космосіїн, гіспідулін і цирсимаритин. У листі S. nutans виявлено 17 речовин, з яких ідентифіковані віценін-2, лютеолін, 6-гідроксилютеолін-5-глюкозид, цинарозид, космосіїн, гіспідулін та цирсимаритин. Для фенольного складу листя S. austriaca характерно 11 речовин, з яких ідентифіковані кофейна та розмаринова кислоти, цинарозид та космосіїн. У листі S. verticillata виявлено 8 речовин, з яких ідентифіковані кофейна та розмаринова кислоти, цинарозид, космосіїн, 6-гідроксилютеолін-5-глюкозид та цирсимаритин. Фенольні сполуки листя S. cernua представлені 17 речовинами, з яких ідентифіковані кофейна та розмаринова кислоти, апігенін, лютеолін, цинарозид, космосіїн, 6-гідроксилютеолін-5-глюкозид, рутин, гіспідулін та цирсимаритин. У 15 видах шавлій флори України вперше було виявлено 60 речовин фенольної природи, з яких 14 були ідентифіковані. В листі досліджуваних видів містяться в основному похідні флавонів: лютеоліну та апігеніну. В листі S. stepposa, S. Sibthorpii та S. cernua містяться також і похідні кемпферолу та кверцетину. Найбільш високий вміст гідроксикоричних кислот спостерігається в листі S. pratensis, S. illuminata, S. austriaca та S. verticillata. Найбільш високий вміст флавоноїдів і фенольних сполук виявляється у листі S. grandiflora, S. pratensis, S. illuminata, S. nemorosa, S. pendula, S. sylvestris, S. nutans, S. verticillata та S. cernua, що свідчить про перспективність поглибленого дослідження цих видів для потреб фармацевтичної промисловості.