Сучасні підходи до створення лікарських засобів на основі рослин родів Евкаліпт та Шавлія

Для хемотаксономічного дослідження видів роду Salvia L. флори України проаналізовано 5434 стани ознак. Як ознаки використовували терпеноїди та фенольні сполуки, виявлені у 17 видах шавлії, що належать до різних морфолого-таксономічних груп. Були розраховані коефіцієнти зустрічальності, коефіцієнти оригінальності, інформативність ознак, суми позитивних нормальних і кваліфікованих станів ознак, що використовувались при подальших розрахунках, а також коефіцієнти парної та групової спорідненості. За результатами проведеного хемотаксономічного дослідження було побудовано діаграму та дендрограму таксономічних відстаней за хемоознаками, в основі якої знаходиться S. nemorosa. Вперше встановлено хімічний профіль роду Salvia L., який характеризують терпеноїди: б- та в-пінен, похідні камфану (камфен, камфора та борнеол), п-цимен, 1,8-цинеол, лімонен і фенольні сполуки: кофейна та розмаринова кислоти; флавоноїди: цинарозид, космосіїн, гіспідулін і цирсимаритин, які є маркерами роду.

Результати хемотаксономічного та морфолого-таксономічного дослідження були використані для виявлення кореляційних зв'язків між хімічними ознаками та морфологічною будовою видів шавлій. Встановлено кореляцію між БАР: кофейною, розмариновою кислотами, гіспідуліном, цирсимаритином, 1,8-цинеолом, похідними камфану та морфологічними ознаками, що дозволить проводити цілеспрямований пошук цих речовин серед представників роду Salvia L. з вірогідністю 50-100 % (рис. 3-5).

рослинний евкаліпт лікарський антимікробний

Рис. 3. Кореляція між вмістом 1,8-цинеолу і морфологічними ознаками.

Рис. 4. Кореляція між вмістом похідних камфану і морфологічними ознаками.

Рис. 5. Кореляція між вмістом розмаринової кислоти і морфологічними ознаками.

Найбільш перспективними видами для використання у фармацевтичній промисловості є S. grandiflora, S. cernua, S. nemorosa і S. verticillata.

Стандартизація листя перспективних видів родів Salvia і Eucalyptus. На основі аналізу листя Eucalyptus globulus Labill. та листя Eucalyptus viminalis Labill. згідно з вимогами ГФ ХІ, монографії EuPh «Eucalyptus leaf» і методиками ДФУ розроблені методи їх стандартизації, які використані при розробці нормативної документації «Евкаліпта прутовидного листя» (РП № UA/8540/01/01) для ВАТ «Лубнифарм» і монографії ДФУ «Евкаліпта листя».

В Україну імпортується листя евкаліпта, в основному, з Аджарії та Абхазії, де зростає здичавілий адаптований морозостійкий вид - E. viminalis Labill. Дикорослі та промислові насадження E. globulus Labill. зустрічаються на території Австралії та прилеглих островів, Іспанії, Португалії та Південної Америки. Для визначення перспективних регіонів імпорту листя евкаліпта проведено дослідження показників якості сировини згідно з вимогами монографії ДФУ «Евкаліпта листя» та терпеноїдного складу 9 видів листя евкаліпта. Листя E. viminalis, придбане в аптеці, та листя евкаліпта, яке було заготовлено в Італії та Марокко, не відповідало вимогам монографії ДФУ за вмістом ефірної олії. Листя евкаліпта з Грузії не містило 1,8-цинеолу. Сировина, придбана в аптеці Австрії та заготовлена в Ізраїлі, Португалії, Іспанії та Австралії, відповідала вимогам ДФУ. У південній Європі та північній Африці одним з найбільш розповсюджених видів є E. camadulensis та E. viminalis, що традиційно використовуються у вітчизняній промисловості, ми рекомендуємо дозволити їх використання в національній частині монографії ДФУ.

Визначення якісного складу та кількісного вмісту терпеноїдів було проведено методом хромато-мас-спектрометрії. Вміст терпеноїдів у листі E. globulus складає 2,53%, у листі E.viminalis- 1,35%, а в листі евкаліпта, заготовленого на евкаліптових насадженнях Грузії, Італії, Марокко, Ізраїлю, Португалії, Іспанії та Австралії, становить 3,16; 0,78; 1,14; 5,49; 3,25; 2,65 і 4,12 % відповідно. В листі E. globulus виявлено 41 речовину, з яких 39 були ідентифіковані; в листі E.viminalis - 47 речовин, 33 з яких ідентифіковані; в листі евкаліпта з Італії - 52 речовини, 39 з яких ідентифіковані; в листі евкаліпта з Марокко - 41 речовину, 33 з яких ідентифіковані; в листі евкаліпта з Ізраїлю - 33 речовини, 30 з яких ідентифіковані; в листі евкаліпта з Грузії - 37 речовин, 25 з яких ідентифіковані; в листі евкаліпта з Португалії, Іспанії та Австралії ідентифіковано 21, 18 та 15 речовин відповідно. В цілому в досліджуваних об'єктах було ідентифіковано 95 речовин. В ефірних оліях з листя досліджуваних об'єктів домінуючими речовинами є 1,8-цинеол (окрім листя, заготовленого у Грузії), б-пінен, глобулол, транс-пінокарвеол, в-евдесмол, п-цимен, аромадендрен і віридифлорол. Вперше були ідентифіковані б-туйєн, фенхоленовий альдегід, б-камфоленовий альдегід, б-терпінен, транс-ліналоолоксид, метилкамфенілол, 2,7-диметил-3,5-октандіон, терпінолен, п-б-диметилстирен, цис-сабіненгідрат, криптон, вербенон, транс-карвеол, нерол, анетол, тимол, піперитол, карвеол, карвакрол, 2-ацетилциклопентанон, п-куменол, карвотанацетон, куміновий альдегід, 2-оксицинеол ацетат, 2-деценаль, б-феландраль, ізоледен, копаєн, парацимен-8-ол, д-терпінілацетат, б-гур'юнен, каларен, 2-ундеценаль, цис-жасмон, леден, б- та в-селінен, елемол, палюстрол, спатуленол, віридифлорол, епі-г- та епі-в-евдесмол, хінесол, кубенол, б- та в-евдесмол, лонгіпінокарвон, гексагідро-фарнезилацетон, розифоліол і фітол. На основі проведених досліджень рекомендовано у національній частині ДФУ дозволити використання листя E. viminalis і E. camadulensis.

На основі порівняльного аналізу показників якості листя шавлії лікарської, які регламентуються монографією EuPh «Sage leaf» та статтею ГФ ХІ «Листя шавлії», і його дослідження на відповідність вимогам цих документів і ДФУ, розроблені методи стандартизації, які використані при розробці нормативної документацію «Шавлії листя» (РП № UA/8566/01/01) для ВАТ «Лубнифарм» і монографії ДФУ «Шавлії листя». На основі проведених досліджень рекомендовано у національній частині ДФУ, дозволити використання листя S. grandiflora.

Хімічні, технологічні та мікробіологічні аспекти одержання антибактеріальних лікарських засобів з листя евкаліпта і листя шавлії. При дослідженні технології одержання густого екстракту хлорофіліпту були обґрунтовані параметри процесу виготовлення: вибір розчинника, час і кратність екстракції, вибір органічної фази, сульфатів полівалентних металів і часу процесу модифікації екстракту; проведено стандартизацію густого екстракту хлорофіліпту згідно з ДФУ, зокрема введено контроль залишку органічного розчинника в екстракті; фізико-хімічні методи ідентифікації та кількісної стандартизації за вмістом терпенів.

Враховуючи вміст основних груп БАР (табл. 1) та антимікробну активність екстрактів з листя евкаліпта та шавлії (табл. 2), хіміко-технологічні і токсикологічні аспекти, встановлено, що найбільш перспективними екстрагентами є 96 % етанол і етилацетат.

Таблиця 1. Кількісний вміст БАР в екстрактах з листя евкаліпта та листя шавлії

Таблиця 2. Антимікробна активність екстрактів з листя евкаліпта та з листя шавлії (метод дифузії в агар)

Примітка. Е - екстракт з листя евкаліпта; Ш - екстракт з листя шавлії; «-» - відсутність затримки росту мікроорганізмів.

За допомогою дисперсійного аналізу (рис. 6) уперше встановлено, що оптимальний час спиртової екстракції з листя евкаліпта та шавлії лікарської становить 5-6 годин.

Рис. 6. Графіки залежності визначених кількісних показників сухого залишку (x₁), гідроксикоричних кислот (x₂), флавоноїдів (x₃), суми фенольних сполук (x₄), хлорофілу a (x₅), хлорофілу b (x₆) та суми хлорофілів a і b (x₇) від часу екстракції (t).

При вивченні динаміки екстрагування суми фенольних сполук, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів і хлорофілів з листя евкаліпта прутовидного та листя шавлії лікарської проведено регресійний аналіз даних, встановлено формули залежності між кратністю екстракції та кількістю екстрагованих речовин (наприклад, спиртова екстракція з листя шавлії, рис. 7-9) та визначено ефективні параметри кратності екстракції. Для спиртової екстракції з листя евкаліпта оптимальна кратність становить 3 рази, з листя шавлії лікарської - 4, для етилацетатної екстракції з обох видів сировини оптимальна кратність екстракції становить 3 рази. Стадія екстракції БАР з листя евкаліпта та листя шавлії триває 15-20 годин.

Рис. 7. Графік рентабельності спиртової екстракції за виходом екстрактивних речовин для листя шавлії.

Рис. 8. Графік рентабельності спиртової екстракції за виходом суми фенольних сполук для листя шавлії.

У результаті проведених досліджень стадію екстракції при одержанні густого екстракту хлорофіліпту інтенсифіковано зі 108 до 15-20 годин, що дозволить більш раціонально використовувати часові, трудові, енергетичні та технологічні ресурси.

Рис. 9. Графік рентабельності спиртової екстракції за виходом суми хлорофілів для листя шавлії.

Уперше досліджено хімічний склад спиртових та етилацетатних екстрактів з листя евкаліпта та листя шавлії. У результаті дослідження амінокислотного складу екстрактів з листя евкаліпта вперше встановлено 15 вільних і 14 зв'язаних амінокислот, дев'ять з яких є незамінними: треонін, валін, метіонін, ізолейцин, лейцин, фенілаланін, гістидин, лізин і аргінін. Домінуючими амінокислотами є тирозин, аргінін, фенілаланін, глутамінова та аспарагінова кислоти. В екстрактах з листя шавлії лікарської вперше ідентифіковано 11 вільних та 13 зв'язаних амінокислот, шість з яких є незамінними: треонін, валін, ізолейцин, лейцин, фенілаланін і аргінін. Домінуючими амінокислотами є тирозин, серин, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, глутамінова та аспарагінова кислоти. В результаті дослідження моноцукрового складу екстрактів були ідентифіковані глюкоза, галактоза та рамноза, а після гідролізу ще й арабіноза. В екстрактах з листя евкаліпта вперше було виявлено 12 речовин фенольної природи, 8 з яких ідентифікували: галову, протокатехінову, елагову кислоти, кемпферол, кверцетин, кверцетин-3-О-арабінозид, мірицетин-3-О-арабінозид та кверцетин-3-О-галактозид. В екстрактах спостерігається високий вміст галової та елагової кислот, їх похідних та похідних кверцетину. В екстрактах з листя шавлії лікарської вперше було виявлено 18 речовин, 9 з яких ідентифікували: 3-кофеїлхінна, 3,4-дикофеїлхінна та розмаринова кислоти, апігенін, лютеолін, 3-метоксилютеолін, кверцетин, лютеолін-7-О-глюкозид і кверцетин-3-О-арабінозид. В екстрактах спостерігається високий вміст розмаринової, кофейної кислот, їх похідних і похідних апігеніну та лютеоліну. Вміст основних груп БАР в екстрактах з листя шавлії в порівнянні з їх вмістом в екстрактах з листя евкаліпту наведено в табл. 3. Результати досліджень свідчать про перспективність подальшого їх вивчення для створення нових оригінальних лікарських засобів з вітчизняної сировини, які можна використовувати як альтернативу густому екстракту хлорофіліпту.

Таблиця 3. Кількісне визначення БАР в екстрактах з листя евкаліпта та листя шавлії

Результати дослідження хімічного складу одержаних екстрактів потрібно враховувати при проведенні контролю стадій екстракції.

При дослідженні стадії модифікації екстрактів хімічним і мікробіологічним методом (табл. 4) доведена доцільність заміни бензолу на гексан, гранично допустима концентрація якого майже у 200 разів більша. На стадії модифікації були використані сульфати полівалентних металів. Встановлено, що модифіковані екстракти з листя евкаліпта і листя шавлії, в технології яких використовували розчини купруму та цинку сульфатів, і густий екстракт хлорофіліпту промислового виробництва виявляють антимікробну активність (табл. 4) на одному рівні щодо S. aureus, причому екстракти, при одержані яких використовували розчин цинка сульфату, більш активні, а екстракти, в технології яких застосовували розчини сульфатів феруму (ІІ) і магнію, майже не виявляли антимікробної активності. Встановлено, що оптимальний час процесу модифікації екстрактів з листя евкаліпта і листя шавлії становить 4 години.

Таблиця 4. Антимікробна активність екстрактів з листя евкаліпта та листя шавлії

Розроблено технології одержання густих екстрактів з листя евкаліпта та листя шавлії під умовними назвами «Хлорофіліпт нью» і «Сальвеол» відповідно шляхом спиртової або етилацетатної екстракції з подальшим очищенням розчином купруму сульфату і гексаном; густих екстрактів з листя евкаліпта і листя шавлії під умовними назвами «Хлорофіліпт нео» і «Сальвеол нео» відповідно з подальшим очищенням розчином цинку сульфату (рис. 10).

Уперше вивчено якісний і кількісний склад терпенів і похідних хлорофілів в екстрактах з листя евкаліпта та листя шавлії (табл. 5). В екстрактах з листя евкаліпта домінуючими речовинами є б-феландрен, 1,8-цинеол, аромадендрен, леден і глобулол. В екстрактах з листя шавлії домінуючими речовинами є б-туйон, в-туйон, 1,8-цинеол, камфора, борнеол, борнілацетат, каріофілен, гумулен, віридифлорол і епіманоол. Якісний склад терпеноїдів екстрактів шавлії на 17-20 % співпадає з екстрактами евкаліпта, причому вміст 1,8-цинеолу в екстрактах порівнянний. В екстрактах з листя евкаліпта і шавлії уперше було виявлено 129 речовин терпеноїдної природи, 68 з яких ідентифіковано.

Уперше проведено дослідження елементного складу густих екстрактів з листя евкаліпта і листя шавлії. Магній у модифікованих густих екстрактах знаходиться у слідових кількостях, що свідчить про те, що в екстрактах вже немає хлорофілів, а є їх похідні. В екстрактах після модифікації збільшується вміст купруму або цинку. Враховуючи молекулярну масу хлорофілів і атомну масу цинку або купруму, теоретичними розрахунками встановлено, що в екстрактах, залежно від того, яка сіль використовувалась, містяться купрум- або цинкозаміщені порфірини та відновлений порфірин.

Таблиця 5. Кількісне визначення БАР в екстрактах з листя евкаліпта і листя шавлії

Рис. 10. Принципова схема одержання густих екстрактів з листя евкаліпта і шавлії.

Вміст похідних хлорофілів і терпенів у модифікованих екстрактах, одержаних з використанням розчинів купруму або цинку сульфатів, порівнянний з їх вмістом у густому екстракті хлорофіліпту промислового виробництва ТОВ «ДЗ ГНЦЛС». У процесі очищення первинних екстрактів з листя евкаліпта та шавлії відбувається видалення фенольних сполук та збільшується вміст похідних порфірину і терпенів в 1,5-3 рази, що значно підсилює антимікробну активність екстрактів. Хімічним і мікробіологічним методом підтвержена доцільність створення модифікованих спиртових і етилацетатних екстрактів з листя евкаліпта і листя шавлії з використанням гексану та розчинів купруму або цинку сульфатів. Це дозволить використовувати екстракти з листя шавлії як альтернативу густому екстракту хлорофіліпту.

З листя E. viminalis, E. globulus та E. camadulensis і з листя S. officinalis, S. grandiflora спиртовою і етилацетатною екстракцією з подальшим очищенням розчинами купруму або цинку сульфатів і гексаном були одержані густі модифіковані екстракти, які рекомендовані для виготовлення 1 % спиртових та 2 % олійних розчинів, аналогічно густому екстракту хлорофіліпту.

Однак при медичному використанні спиртових розчинів для полоскання їх потрібно ще розводити у воді у співвідношенні 1 : 5. Кінцева форма має ряд недоліків: містить до 20 % етанолу, що обмежує її використання у педіатрії, має не дуже приємний вигляд і смак, обмежений термін зберігання. Тому з густих модифікованих екстрактів з листя шавлії, в технології очищення яких використовують розчин купруму або цинку сульфатів, уперше розроблено технологію одержання сухих екстрактів «Сальвеол наносолюбл» і «Сальвеол нео наносолюбл» відповідно. Одержані екстракти при розчиненні у воді в концентрації до 1 % утворюють наноміцели, що доведено при аналізі цих розчинів на наносайзері Shimadzu sald-7101 (Японія). Уперше проведено вивчення антимікробної активності водних розчинів ліпофільних екстрактів з листя шавлії лікарської. Одержані екстракти з листя шавлії мають приємний смак, зовнішній вигляд, у кінцевих водних розчинах не містять етанол і можуть використовуватись у педіатрії та для виготовлення різних лікарських форм.

Розробка методик контролю якості одержаних субстанцій. Розроблено проекти МКЯ та на їх основі проведено дослідження густих екстрактів, які одержані з листя E. viminalis, E. globulus, E. camadulensis і листя S. officinalis, S. grandiflora, спиртовою або етилацетатною екстракцією з подальшим очищенням гексаном і розчинами купруму сульфату або цинку сульфату.

Запропоновано контролювати якість екстрактів за показниками: опис, розчинність у 96 % етанолі, ефірі, хлороформі та воді; ідентифікація за вмістом порфіринів, цинку або купруму і терпенів, залишкові кількості органічних розчинників (гексану та спирту); вміст сухого залишку та важких металів, мікробіологічна чистота; кількісна стандартизація за антимікробною активністю та вмістом основних терпенів.

Густі модифіковані екстракти з листя досліджуваних видів евкаліпта, у технології яких використовується розчин купруму сульфату, відповідали вимогам розробленого МКЯ, тому їх можна виробляти під єдиною умовною назвою густий екстракт «Хлорофіліпт нью», а екстракти з листя шавлії - під умовною назвою густий екстракт «Сальвеол» і контролювати їх якість за розробленими нормативними документами.

Розроблено проекти МКЯ та за їх вимогами проведено дослідження густих екстрактів, які отримані з листя E. viminalis, E. globulus, E. camadulensis та листя S. officinalis, S. grandiflora спиртовою або етилацетатною екстракцією з подальшим очищенням розчином цинку сульфату і гексаном. За результатами аналізу всі екстракти з листя евкаліпта відповідали вимогам розробленого нормативного документа, тому їх рекомендовано виробляти під єдиною умовною назвою густий екстракт «Хлорофіліпт нео», а екстракти з листя шавлії - відповідно під умовною назвою густий екстракт «Сальвеол нео» і контролювати їх якість за розробленими проектами МКЯ. Одержані екстракти потрібно зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище + 25 С. Рекомендований термін придатності екстрактів становить 2 роки.

Розроблені проекти МКЯ на густі екстракти «Хлорофіліпт нью», «Хлорофіліпт нео» відтворено у лабораторних умовах ВАТ «Лубнифарм» і передані для створення фармацевтичного досьє на лікарські засоби для подальшого впровадження у виробництво.

Розроблені проекти МКЯ на густі екстракти «Сальвеол», «Сальвеол нео» відтворено у лабораторних умовах на обладнанні Фармацевтичної фабрики КП «Луганська обласна «Фармація» та передані для створення фармацевтичного досьє на лікарські засоби для подальшого впровадження у виробництво.

Загальні висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукової проблеми розробки сучасних підходів до встановлення нових рослинних джерел БАР серед рослин родів Евкаліпт і Шавлія та створення на їх основі нових лікарських засобів з антимікробною активністю. Вивчено хімічний склад, параметри одержання, стандартизації та антимікробна активність екстрактів з рослин родів Евкаліпт і Шавлія та доведено, що листя представників роду Шавлія можуть служити альтернативою імпортному листю евкаліпта для створення антистафілококових лікарських засобів.

1. Уперше проведено морфолого-таксономічне дослідження 78 видів роду Salvia L. флори України та країн СНД і хемотаксономічне дослідження 17 видів шавлії, які зростають у дикому виді та культивуються на території України. Виявлено основну групу таксонів, характеристика якої узагальнює морфологічну будову роду. Уперше виявлено кореляційні зв'язки між морфологічними ознаками видів шавлії і вмістом БАР, що створює теоретичну основу для цілеспрямованого пошуку БАР у сировині шавлій флори України для використання у фармацевтичній практиці. Найбільш перспективними видами є S. grandiflora, S. cernua, S. nemorosa та S. verticillata.

2. Хроматографічно у 15 з 17 досліджуваних видів шавлії флори України уперше виявлено 60 фенольних сполук і 185 терпеноїдів. Уперше встановлено хімічний профіль роду, який характеризують фенольні сполуки: кофейна та розмаринова кислоти, флавоноїди: цинарозид, космосіїн, гіспідулін та цирсимаритин і терпеноїди: б- та в-пінен, похідні камфану (камфен, камфора і борнеол), п-цимен, 1,8-цинеол і лімонен.

3. У листі 9 видів евкаліпта, заготовлених у різних регіонах світу, було виявлено 129 речовин терпеноїдної природи, з яких ідентифіковано 95. В ефірних оліях з листя досліджуваних об'єктів домінуючими речовинами були 1,8-цинеол (окрім листя, зібраного в Грузії), б-пінен, глобулол, транс-пінокарвеол, в-евдесмол, п-цимен, аромадендрен і віридифлорол. Уперше в досліджуваних об'єктах були ідентифіковані б-туйєн, фенхоленовий альдегід, б-камфоленовий альдегід, б-терпінен, транс-ліналоолоксид, метилкамфенілол, 2,7-диметил-3,5-октандіон, терпінолен, п-б-диметилстирен, цис-сабіненгідрат, криптон, вербенон, транс-карвеол, нерол, анетол, тимол, піперитол, карвеол, карвакрол, 2-ацетил-циклопентанон, п-куменол, карвотанацетон, куміновий альдегід, 2-оксицинеол ацетат, 2-деценаль, б-феландраль, ізоледен, копаєн, п-цимен-8-ол, д-терпінілацетат, б-гур'юнен, каларен, 2-ундеценаль, цис-жасмон, леден, б- та в-селінен, елемол, палюстрол, спатуленол, віридифлорол, епі-г- та епі-в-евдесмол, хінесол, кубенол, б- та в-евдесмол, лонгіпінокарвон, ізолонгіпінокарвон, гексагідрофарнезилацетон, розифоліол і фітол.

4. У результаті дослідження показників якості та хімічного складу листя евкаліпта та листя шавлії розроблено нормативну документацію «Евкаліпта прутовидного листя» (реєстраційне посвідчення № UA/8540/01/01) та «Шавлії листя» (реєстраційне посвідчення № UA/8566/01/01) для ВАТ «Лубнифарм» і монографії ДФУ «Евкаліпта листя», «Шавлії листя». Рекомендовано у ДФУ в національній частині дозволити використання листя E. viminalis, листя E. camadulensis і листя S. grandiflora.

5. Розроблено технологію одержання та методики аналізу густих модифікованих екстрактів з листя евкаліпта. Вперше в процесі одержання густого екстракту хлорофіліпту обґрунтовано заміну бензолу (І клас токсичності) на гексан (ІV клас токсичності). Вперше доведено можливість використання на стадії екстракції етилацетату і розчину цинку сульфату для модифікації екстракту. Проведено оптимізацію тривалості процесу одержання густого екстракту хлорофіліпту. До проекту МКЯ на густий модифікований екстракт з листя евкаліпта вперше введено контроль залишку органічних розчинників, фізико-хімічні методи ідентифікації та кількісної стандартизації за вмістом основних терпенів.

6. Уперше розроблено спосіб одержання густих модифікованих екстрактів з листя шавлії з використанням розчинів купруму або цинку сульфатів. Одержані густі модифіковані екстракти з листя шавлії є альтернативою густому екстракту хлорофіліпту.

7. Уперше досліджено хімічний склад спиртових і етилацетатних екстрактів з листя евкаліпта та листя шавлії. В результаті дослідження амінокислотного складу екстрактів з листя евкаліпта вперше встановлено 15 вільних і 14 зв'язаних амінокислот, 9 з яких є незамінними: треонін, валін, метіонін, ізолейцин, лейцин, фенілаланін, гістидин, лізин і аргінін. Домінуючими амінокислотами є тирозин, аргінін, фенілаланін, глутамінова та аспарагінова кислоти. В екстрактах з листя шавлії лікарської вперше ідентифіковано 11 вільних і 13 зв'язаних амінокислот, 6 з яких є незамінними: треонін, валін, ізолейцин, лейцин, фенілаланін і аргінін. Домінуючими амінокислотами є тирозин, серин, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, глутамінова та аспарагінова кислоти. В результаті дослідження моноцукрового складу екстрактів були ідентифіковані глюкоза, галактоза та рамноза, а після гідролізу - і арабіноза. В екстрактах з листя евкаліпта вперше було виявлено 12 речовин фенольної природи, 8 з них ідентифікували як протокатехову, галову, елагову кислоти, кемпферол, кверцетин, кверцетин-3-О-арабінозид, мірицетин-3-О-арабінозид і кверцетин-3-О-галактозид. В екстрактах з листя шавлії лікарської вперше було виявлено 18 речовин, 9 з яких ідентифікували: 3-кофеїлхінну, 3,4-ди-кофеїлхінну та розмаринову кислоти, апігенін, лютеолін, 3-метоксилютеолін, кверцетин, лютеолін-7-О-глюкозид і кверцетин-3-О-арабінозид. Вивчено якісний і кількісний склад терпеноїдів та похідних хлорофілів в екстрактах з листя евкаліпта та листя шавлії. В усіх екстрактах з листя евкаліпта домінуючими речовинами є 1,8-цинеол, б-феландрен, аромадендрен, леден і глобулол. В усіх екстрактах з листя шавлії домінуючими речовинами є 1,8-цинеол, б-туйон, в-туйон, камфора, борнеол, борнілацетат, каріофілен, гумулен, віридифлорол та епіманоол. У цілому в екстрактах уперше було виявлено 129 речовин терпеноїдної природи, 68 з яких ідентифіковано. Проведено дослідження елементного складу екстрактів і вперше встановлено, що в модифікованих екстрактах містяться купрум- або цинкозаміщені похідні порфіринів, залежно від того, сульфат якого металу використовували, та відновлені порфірини. Хімічним і мікробіологічним шляхами уперше показано доцільність створення густих модифікованих екстрактів з листя евкаліпта та листя шавлії з використанням гексану та розчинів купруму або цинку сульфатів. Уперше встановлено взаємозв'язки технологічних параметрів одержання густих модифікованих екстрактів з листя евкаліпта і шавлії, їх діючими речовинами та ступенем і спектром антимікробної дії.

9. Уперше розроблено спосіб одержання сухих ліпофільних екстрактів з листя шавлії лікарської, які у водних розчинах утворюють наноміцели, та встановлено їх антимікробну активність.

10. Розроблено проект МКЯ на густий екстракт «Хлорофіліпт нью», який одержано з листя E. viminalis, E. globulus та E. camadulensis з використанням розчину купруму сульфату. Одержані густі модифіковані екстракти з листя досліджуваних видів евкаліпта під умовною назвою «Хлорофіліпт нью» відповідали вимогам розробленої документації. Розроблено проект МКЯ для густих екстрактів з листя евкаліпта під умовною назвою «Хлорофіліпт нео», в технології яких використовують розчин цинку сульфату, та проведено їх аналіз на відповідність його вимогам. Розроблені проекти МКЯ на густі екстракти «Хлорофіліпт нью» і «Хлорофіліпт нео» відтворюються у лабораторних умовах ВАТ «Лубнифарм» та передані для створення фармацевтичного досьє на лікарські засоби для впровадження у виробництво.

11. Розроблено проект МКЯ на густий екстракт «Сальвеол», який одержано з листя S.officinalis і S.grandiflora з використанням розчину купруму сульфату. Одержані густі модифіковані екстракти з листя досліджуваних видів шавлії під умовною назвою «Сальвеол» відповідали вимогам розробленої документації. Розроблено проект МКЯ для густих екстрактів з листя шавлії під умовною назвою «Сальвеол нео», в технології яких використовують розчин цинку сульфату, та проведено їх аналіз на відповідність його вимогам. Розроблені проекти МКЯ на густі екстракти «Сальвеол» і «Сальвеол нео» відтворюються у лабораторних умовах Фармацевтичної фабрики КП «Луганська обласна «Фармація» та передані для створення фармацевтичного досьє на лікарські засоби для впровадження у виробництво.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Терпеноїдний склад ефірної олії Eucalyptus viminalis / О. М. Кошовий, А. М. Комісаренко, А. М. Ковальова, Н. В. Сидора, В. Ю. Артеменко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. 2008. - Вип. 11, кн. 1. - С. 736-742. (Особистий внесок - участь у постановці завдань дослідження, узагальненні результатів, оформленні статті).

2. Хромато-мас-спектрометричне визначення терпеноїдів ефірної олії шавлії лікарської / О. М. Кошовий, А. М. Ковальова, Н. В. Сидора, А. М. Комісаренко, Т. Ю. Волинцева // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2008. - Вип. 11, кн. 1. - С. 729-736. (Особистий внесок - участь у постановці завдань та проведенні експерименту, обробці одержаних результатів, написанні статті).

3. Порівняльне дослідження компонентного складу ефірної олії надземних органів шавлії лікарської / А. М. Ковальова, А. В. Русанова, О. М. Кошовий, О. М. Гриценко, В. І. Тодорова, О. І. Голембіовська // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2009. - Вип. 18, кн. 3. - С. 449-455. (Особистий внесок - участь у постановці завдань та проведенні дослідження, обробці результатів, оформленні статті).

4. Дослідження терпенового складу та антимікробної активності густих екстрактів з листя E. viminalis та E. globulus / О. М. Кошовий, А. М. Комісаренко, Я. В. Дьяконова, В. В. Вельма // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2009. - Вип. 18, кн. 3. - С. 455-459. (Особистий внесок - участь у постановці завдань та проведенні досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

5. Кумарины листьев Еucalyptus viminalis / О. Н. Кошевой, А. Н. Комиссаренко, А. М. Ковалева, Я. В. Дьяконова // Химия природ. соедин. - 2009. - Т. 45, № 4. - С. 532-533. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень з виділення та аналізу кумаринів, обробка результатів, оформлення статті).

6. Оптимізація процесу екстракції біологічно активних речовин листя евкаліпта: кратність екстракції / О. М. Кошовий, О. С. Кухтенко, А. М. Ковальова, А. М. Комісаренко, О. В. Винник, Ю. Г. Шолом // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2010. - Вип. ХХІІІ, № 1. - С. 47-49. (Особистий внесок - участь у постановці завдань, визначення якісного складу та кількісного вмісту основних груп БАР, математична обробка результатів, написання статті).

7. Перспективи створення нового антибактеріального засобу з листя шавлії лікарської / О. М. Кошовий, Є. О. Передерій, О. П. Гудзенко, А. М. Ковальова, А. М. Комісаренко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2010. - № 1. - С. 3335. (Особистий внесок - участь у постановці завдань дослідження, проведенні експерименту, узагальнення результатів, написання статті).

8. Дослідження фенольних сполук листя шавлії лікарської / О. М. Кошовий, Є. О. Передерій, А. М. Ковальова, А. М. Комісаренко // Фармацевтичний часопис. - 2010. - № 1. - С. 17-19. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень якісного складу та кількісного вмісту фенольних сполук, узагальнення результатів, оформлення статті).

9. Кошовий О. М. Дослідження фенольних сполук спиртового екстракту листя евкаліпта прутовидного / О. М. Кошовий // Фармаком. - 2010. - № 3. - С. 27-31.

10. Оптимізація процесу етилацетатної екстракції біологічно активних речовин з листя шавлії лікарської / О. М. Кошовий, Є. О. Передерій, О. П. Гудзенко, Т. П. Осолодченко, А. М. Ковальова, А. М. Комісаренко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2010. - Т 5, № 3. - С. 3437. (Особистий внесок - участь у постановці завдань дослідження, визначення якісного складу та кількісного вмісту основних груп БАР, математична обробка результатів, написання статті).

11. Оптимізація процесу екстракції біологічно активних речовин листя евкаліпта: часовий параметр / О. М. Кошовий, О. С. Кухтенко, А. М. Ковальова, А. М. Комісаренко, О. В. Винник, М. В. Цеховський // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2010. - Вип. 19, кн. 3. - С. 632-637. (Особистий внесок - участь у постановці завдань, проведенні експерименту, обробці одержаних результатів, написанні статті).

12. Оптимізація процесу спиртової екстракції біологічно активних речовин з листя шавлії лікарської / О. М. Кошовий, Є. О. Передерій, О. П. Гудзенко, А. М. Комісаренко, О. О. Шубенок // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2010. - Т. 5, № 4. - С. 196198. (Особистий внесок - участь у постановці завдань, проведенні експерименту, визначенні якісного та кількісного складу основних груп БАР, узагальнення результатів, оформлення статті).

13. Отримання та дослідження етилацетатного екстракту з листя евкаліпта прутовидного / О. М. Кошовий, О. С. Кухтенко, Т. П. Осолодченко, А. М. Ковальова, А. М. Комісаренко // Фармаком. - 2010. - № 4. - С. 49-51. (Особистий внесок - участь у постановці завдань дослідження, визначення якісного складу та кількісного вмісту основних груп БАР, математична обробка результатів, написання статті).

14. Дослідження ізопреноїдного складу та антимікробної активності густого екстракту листя шавлії лікарської / О. М. Кошовий, Є. О. Передерій, Т. П. Осолодченко, А. М. Ковальова, А. М. Комісаренко // Клінічна фармація. - 2011. -Т. 15, № 1. - С. 2629. (Особистий внесок - участь у постановці завдань, визначення якісного та кількісного складу терпеноїдів, обробка результатів, оформлення статті).

15. Амінокислотний та цукровий склад спиртового екстракту з листя шавлії лікарської / О. М. Кошовий, Г. П. Зайцев, А. М. Ковальова, А. М. Комісаренко // Вісник фармації. - 2011. - № 1. - С. 49-52. (Особистий внесок - участь у постановці завдань дослідження, обробці результатів, написанні статті).

16. Изопреноидный состав спиртового экстракта листьев Eucalyptus viminalis / О. Н. Кошевой, Б. А. Виноградов, А. М. Ковалева, А. Н. Комиссаренко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2011. - Вип. ХХІV, № 2. - С. 23-25. (Особистий внесок - участь у постановці завдань дослідження, обробка, узагальнення одержаних результатів, підготовка т...