Порівняльне вивчення ефективності і безпечності нового препарату амлодипіну – s-амлодипіну у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень

Таблиця 1.7 Зміна розмірів лівих і правих відділів серця на фоні лікування S-амлодипіном (II група)

Примітка. * - достовірність відмінності показників у хворих на початку і через 3 місяці лікування (р<0,001).

S-амлодипін сприяє покращенню геометрії правих і лівих відділів серця у хворих на ХОЗЛ у поєднанні з АГ (рис. 3.12, рис. 3.13).

Рис. 3.12. Розміри лівих відділів серця на початку і через 3 місяці на фоні лікування S-амлодипіном (II група).

Рис. 3.13. Розміри правих відділів серця на початку і через 3 місяці на фоні лікування S-амлодипіном (II група).

Таким чином, можна зазначити, що обидві форми амлодипіну позитивно впливають на структурно-функціональні параметри серця.

3.4 Показники бронхіальної обструкції в динаміці лікування різними формами амлодипіну

Призначення різних форм амлодипіну не зумовлювало посилення бронхіальної обструкції (рис. 3.12, рис. 3.13).

Рис. 3.14. Показники бронхіальної обструкції на фоні лікування амлодипіном (I група).

Рис. 3.15. Показники бронхіальної обструкції на фоні лікування S-амлодипіном (II група).

Одже, можна зробити висновок, що обидві форми амлодипіну не посилюють бронхіальну обструкцію, тому з успіхом можуть використовуватись у хворих на ХОЗЛ.

3.5 Побічні ефекти різних форм амлодипіну

Побічні ефекти амлодипіну за даними багатьох авторів спостерігаються набагато рідше, ніж при використанні інших АК. Серед них найчастіше бувають: набряк гомілок, серцебиття, головний біль, головокружіння, гіперемія обличчя. Порівняння двох форм амлодипіну показало, що головний біль і головокружіння зустрічалося у 22,73% хворих І групи та в 17,4% ІІ групи, набряки нижніх кінцівок у 31,8% І групи та у 8,7% ІІ групи, серцебиття у 18,2% та у 13% відповідно. Гіперемію обличчя виявлено у 13,64% хворих І групи та у 4,35% пацієнтів ІІ групи (табл.1.8).

Виявлена частота побічних ефектів різних форм амлодипіну співзвучна з даними інших авторів.

Таблиця 1.8 Побічні ефекти різних форм амлодипіну

Рис. 3.16. Частота побічних ефектів різних форм амлодипіну

Таким чином, можна зазначити, що частота побічних ефектів у S-амлодипіну значно менша, ніж у рацемічного амлодипіну, особливо це стосується набряків нижніх кінцівок.

ВИСНОВКИ

1. Обидві форми амлодипіну мають виражену гіпотензивну дію - відмічається зниження середніх показників систолічного і діастолічного тиску, причому статистично більш значне зниження артеріального тиску спостерігалося у хворих, які приймали S-амлодипін, клінічний ефект був помітний вже через 4 тижні.

2. Крім того, покращились структурно-функціональні параметри серця, що призвело до зменшення гіпертрофії міокарду і покращення діастолічної функції серця.

3. Частота побічних ефектів у S-амлодипіну значно менша, ніж у рацемічного амлодипіну, особливо це стосується набряків нижніх кінцівок.

4. S-амлодипін є ефективним антигіпертензивним препаратом, який у дозах у 2 рази нижчих ніж звичайний амлодипін, має більш виражену клінічну дію, позитивно впливає на структурно-функціональні параметри серця, не погіршує бронхіальної обструкції, має низьку частоту побічних ефектів, тому з успіхом може використовуватись для лікування артеріальної гіпертензії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Враховуючи те, що S-амлодипін позитивно впливає на структурно-функціональні параметри серця, не погіршує бронхіальної обструкції, має низьку частоту побічних ефектів, його можна рекомендувати для лікування артеріальної гіпертензії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у дозі 2,5 - 5 мг на добу в залежності від ступеню артеріальної гіпертензії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абидов А.Д. Артериальная гипертензия при хронических обструктивных заболеваниях легких // Азерб. мед. журнал. - 1984. - №8 - С. 57-59.

2. Александров А.И. Легочная гемодинамика и функциональное состояние сердца при хронических неспецифических заболеваниях легких.: Автореф. дис. д. мед. наук. -1992. СПб.

3. Алексєєв В.В. Оптична ізомерія і фармакологічна активність лікарських препаратів // Соросівський освітній журнал ХІМІЯ. - 1998. - №1- С. 49-55.

4. Арсеньева К.Е. S(-) амлодипин: нові можливості фармакотерапии артеріальної гіпертонії // РМЖ - 2008. - №16(21) - С. 1466-1496.

5. Арсеньева К.Е. Вживання амлодипина в кардіологічній практиці // РМЖ - 2009. - № 17(8) - С. 610-613.

6. Багрій А.Е. Роль блокаторов кальцієвих каналів в лікуванні пацієнтів з артеріальною гіпертензією // Укр. кардiол. журн. - 2006.- №1 - д.

7. Бобров В.А., Поливода С.Н., Фуштейн И.М. Системная артериальная гипертензия при хронических обструктивных заболеваниях легких и некоторые вопросы ее патогенеза // «Актуальные вопросы патологии сердечно-сосудистой системы и органов дыхания». Тезисы доклада XII республиканской научной конференции: в 2т., т.2 - Киев, 1981. -С.13.

8. Бобров В.А., Фуштейн И.М., Боброва В.И. Системная артериальная гипертензия при хроническом обструктивном бронхите: современные взгляды и новые понимания // Клин. мед.-1995.-№3.-С.24.

9. «Бронхиальная астма. Глобальная стратегия» Совместный доклад национального института сердце, легкие, кровь и Всемирной организации здравоохранения. М., 1996. -С.161.

10. Витковская Е.В.Фармакологическая коррекция гемодинамических нарушений у больных артериальной гипертензией в сочетании с хронической обструктивной болезнью легких.: Автореферат дис. канд. мед. наук - С.-Петерб., 2004. - С. 25.

11. Волков В.Г. Бронхиальная астма и артериальная гипертензия // Тер. архив. - 1985.- т.57, №3. -С.53-54.

12. Воронков Л.Г. Клінічне використання хіральних молекул як новий напрям в кардіоваскулярній медицині // Здоров'я України. - 2007. - №21/1 (додатковий). - С. 31-32.

13. Галанова А.С., Осия А.О., Шилов А.М. Патофізіологічні аспекти блокаторів кальцієвих каналів в лікуванні серцево-судинних захворювань // РМЖ. - 2007. - № 20. - С. 1494-1497.

14. Дворецкий Л.И. Клинические рекомендации по ведению больных ХОБЛ в сочетании с артериальной гипертонией и другой патологией // РМЖ. - 2005. - Т. 13, № 10. - С. 672-5.

15. Дядик А.І., Багрій А.Е., Щукина Е.В. і ін. Вживання S-амлодипина в лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію і ішемічну хворобу серця // Здоров'я України. - 2008. - № 23-24 - С. 54-55.

16. Егоршин В.Ф., Троцюк В.В. Состояние микроциркуляторного русла у больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких // Тер. архив. - 1978.- т.65, №4. -С. 102-105.

17. Ефімцева Т.К., Спасокукоцкий А.Л., Міронова О.В. Належна клінічна практика. Глосарій // Укр. мед. Часопис. 2002. - № 2(28) - С. 129-160. (http://www.umj.com.ua/archive/28/794.html; http://www.umj.com.ua/

archive/28/pdf/794_rus.pdf).

18. Жданов В.Ф. Клинико-статистическая характеристика больных неспецифическими заболеваниями легких с системной артериальной гипертензией // «Актуальные проблемы пульмонологии». Сб. науч. тр. - Л., 1991. -С.89-93.

19. Жданов В.Ф. Системная артериальная гипертензия у больных бронхиальной астмой // Автореф. дис. д. мед. наук. - 1993. СПб.

20. Жданов В.Ф., Амосов В.И., Синицина Т.М., Ярцева Е.Э. Особенности легочной микроциркуляции и функции внешнего дыхания у больных бронхиальной астмой с системной артериальной гипертензией // Тер. архив. - 1991.- т.63, №10. - С.144-146.

21. Задионченко В.С., Волкова Н.В., Копалова С.М. Системная и легочная артериальная гипертензия при хронических неспецифических заболеваниях легких // Русский медицинский журнал. -1996. - т.4, №12. - С.12-17.

22. Задионченко В.С., Волкова Н.В., Свиридов А.А., Копалова С.М. Антагонисты кальция в лечении системной и вторичной легочной артериальной гипертонии // Клин. фарм. -1998. №4. - С.32-36.

23. Задионченко В.С., Волкова Н.В., Свиридов А.А., Копалова С.М. Системная и вторичная легочная артериальная гипертония // Российский кардиологический журнал. -1997. №6. - С.28-37.

24. Задионченко В.С., Волкова Н.В., Свиридов А.А., Копалова С.М., Ольха Р.П., Ливандовский Ю.А., Терехова Т.М. Применение норваска при системной и вторичной легочной артериальной гипертонии // Тезисы III Российского национального конгресса «Человек и лекарство». -М., 1996. -С.120.

25. Задионченко В.С., Волкова Н.В., Свиридов А.А., Ольха Р.П., Копалова С.М. Системная и вторичная легочная артериальная гипертония у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких // Тезисы IV Национального конгресса «Человек и лекарство». -М., 1997. -С.47.

26. Затейщиков Д.А., Евдокимова М.А. Бета-адреноблокаторы в лечении сердечно-сосудистых заболеваний: место бисопролола // Мед. вестник. - 2005. - № 26.

27. Зелвеян П.А., Ощепкова Е.В. Проблема взаимосвязи синдрома апноэ во сне и артериальной гипертонии // Практикующий врач. -2002. - №2 - С. 28-30.

28. Зелвеян П.А., Ощепкова Е.В., Арабидзе Г.Г. Синдром апноэ во сне и артериальная гипертония // Тер. архив. -1997. - №9 - С.76-80.

29. Зелвеян П.А., Ощепкова Е.В., Буниатян М.С. и др. Особенности суточного профиля артериального давления у больных мягкими и умеренной формами артериальной гипертонией с синдромом апноэ/гипопноэ во сне // Тер. архив. - 2001. - № 9 - С.8-13.

30. Князькова І.І. Сучасний стан проблеми клінічного вживання антагоністів кальцію дигидропиридинового ряду // Провізор, 13. - 1999.

31. Козлов В.И., Корси Л.В., Соколов В.Г. Анализ флуктуаций капиллярного кровотока у человека методом лазерной допплеровской флоуметрии // «Применение лазерной допплеровской флоуметрии в медицинской практике»: Материалы I Всероссийского симпозиума. -М., 1996. - С.38-47.

32. Козлов В.И., Мельман Е.П. Шутка Б.В., Нейко Е.М. Гистофизиология капилляров // Спб.:Наука. - 1994. - С. 232.

33. Козлов В.И., Сидоров В.В. Исследование колебаний кровотока в системе микроциркуляции // «Применение лазерной допплеровской флоуметрии в медицинской практике»: Материалы II Всероссийского симпозиума. - М., 1998. - С. 8-14.

34. Конради Г.П. Регуляция сосудистого тонуса // Л.: Наука. - 1973. - С. 325.

35. Кубышкин В.Ф., Солдатченко С.С., Беленький А.И. Гуморальные механизмы пульмонологической гипертензии // Труды Крымского медицинского института. -1985. -т.108. - С. 50-52.

36. Кубышкин В.Ф., Солдатченко С.С., Коновалов В.И. Особенности течения хронических обструктивных заболеваний легких в сочетании с системной артериальной гипертензией // Тер. архив. - 1985.- т.57, №2. - С.114-116.

37. Кузьмичева Н.В. Антагонисты кальция в лечение артериальной гипертонии у больных с хроническим бронхообструктивным синдромом.: Автореф. дис. канд. мед. наук. - М., 1999. - С. 166.

38. Кукес В.Г. Современный взгляд на клинические и фармакологические особенности антагонистов кальция // Качествен. клин. практика. - 2005. - № 1. - С. 97-104.

39. Лазебник Л.Б., Михайлова З.Ф. Особенности фармакотерапии сочетанной патологии у пожилых больных с хронической обструктивной болезнью легких // Сonsilium medicum. - 2005. - Т.07, №12.

40. Лутай М.І., Лисенко А.Ф., Моїсєєнко О.І. Використання оптичних ізомерів відомих серцево-судинних засобів - дорога до підвищення їх ефективності і переносимості // Укр. кардіол. журн. - 2009. - № 4.

41. Майкл А. Гриппи Патофизиология легких. - М.: из-во Бином, 1997. - С.315.

42. Маколкин В.И., Бранько В.В., Богданова Э.А, Кашмилина Л.С., Сидоров В.В. Метод лазерной допплеровской флоуметрии в кардиологии // Пособие для врачей. - М., 1999. - С.48.

43. Меметов К.А., Бойков М.П. Особенности гемодинамики большого и малого кругов кровообращения у больных бронхиальной астмой во время приступа удушья // Актуальные вопросы диагностики, лечения и профилактики внутренних болезней. - М.: Медицина, 1992. - С.367.

44. Михайлов А.М., Серебрякова В.И., Литвинов А.С. Бета-адренергическая блокада как системный повреждающий фактор у больных бронхиальной астмой // Сб.-резюме международ. конгресса «Интерастма-98». -М., 1998. - №122. -С.37.

45. Морозова Т.Е., Захарова В.Л. Місце амлодіпіну в кардіологічній практиці // Лікар, що лікує. - 2008. - №2. - С. 14-17.

46. Мухарлямов Н.М. Легочное сердце. -М.: Медицина, 1973. - С. 263.

47. Мухарлямов Н.М., Саттбеков Ж.С., Сучков В.В. Системная артериальная гипертензия у больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких // Кардиология. -1974. -т.34, №12. -С. 55-61.

48. Ольбинская Л.И., Белов А.А., Опаленков Ф.В. Суточный профиль артериального давления при хронических обструктивных заболеваниях легких и при сочетании с артериальной гипертензией // Российский кардиологический журнал. -2000. - №2 (22). - С. 20-25.

49. Палеев Н.Р., Распопина Н.А., Федорова С.И. и соавт. Существует ли «пульмогенная гипертензия» // Кардиология. -2002. - №6. - С. 51-53.

50. Серебрякова В.И. Клинико-патологические особенности нейроэндокринной регуляции при сочетании артериальной гипертензии с лабильной и стабильной обструкции бронхов в возрастном и половом аспекте, коррекция выявленных нарушений.: Автреф. дис. д. мед. наук. -СПб., 1998. - С. 55.

51. Серебрякова В.И., Литвинов А.С. Клинико-патогенетические аспекты нейроэндокринной регуляции при сочетании бронхогенной обструкции с артериальной гипертензией // Тез. докл. научной конференции СПбГМА им. И.И. Мечникова «Актуальные вопросы профилактики и лечения наиболее распространенных заболеваний». - СПб., 1997. -С.165.

52. Серебрякова В.И., Литвинов А.С., Михайлов А.М. Состояние центральной и периферической адренергической активности при сочетании бронхиальной астмы и артериальной гипертензии. // Сб.-резюме VIII Национального конгресса по болезням органов дыхания. -М., 1998. - №156. -С.94.

53. Серебрякова В.И., Федотов А.И. Исследование функции внешнего дыхания у больных бронхиальной астмой в сочетании с артериальной гипертензией // Сб. научных трудов СПбГСГМИ «Достижения медицины - практическому здравоохранению». - Л., 1990. - С. 50-51.

54. Федорова Т.А., Химочко Т.Г., Ройтман А.П. и др. К вопросу о состоянии ренин-ангиотензин-альдостероновой системы у больных хроническими обструктивными болезнями легких с легочным сердцем // Московский медицинский журнал. -2001. - №1 -С. 23-25.

55. Чазова И.Е. Артериальная гипертония и хроническая обструктивная болезнь легких // Сonsilium medicum. - 2006. - Т.08, №5.

56. Черніх В.П. Фармацевтічна енциклопедія. - К.: Моріон, 2005. - С. 845.

57. Чернух А.М., Александров П.Н., Алексеев О.В. Микроциркуляция. - М.: Медицина, 1984. - С. 432.

58. Чирейкин, Л.В., Шубік, Ю.В. Амлодипін. // Вест. Аритмології. - 1999. -№14. - С. 63-70.

59. Чичерина Е.Н. Клинико-функциональные особенности состояния миокарда в зависимости от тяжести хронической обструктивной болезни легких и бронхиальной астмы.: Автореферат дис. д. мед. наук: 14.00.05. Перм. гос. мед. акад. им. Е.А. Вагнера. - Пермь, 2005. - С. 29.

60. Чучалин А.Г., Сенкевич Н.Ю., Белевский А.С. Качество жизни при хронических обструктивных болезнях легких. - М., 2000.

61. Шуайпова П.К. Вариабельность ритма сердца у больных пожилого и старческого возраста с хронической обструктивной болезнью легких и сопутствующей артериальной гипертонией и ишемической болезнью сердца.: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.05. Дагестан. гос. мед. акад. - Дагестан, 2005. - С. 27.

62. Abernethy D.R. The pharmacokinetic profile of amlodipine // Am. Heart J. - 1989. Vol. 118(5 Pt. 2). - P. 1100-1103.

63. Abernethy D.R. Amlodipine: pharmacokinetic prole of а low-clearance calcium antagonist // J. Cardiovasc. Pharmacol. - 1991. - Vol .17 Suppl. 1. - S. 4-7.

64. Abernethy D.R. Pharmacokinetics and pharmacodynamics of amlodipine // Cardiology. - 1992. - Vol. 80 Suppl. 1. - S. 31-36.

65. Allison A Brown and Frank B Hu. Dietary modulation of endothelial function: implications for cardiovascular disease // American Journal of Clinical Nutrition. - 2001. - Vol 73, №4 - P. 673-686.

66. Birkett D.J. Racemates or enantiomers: regulatory approaches // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. - 1989. - Vol. 16, №6 - P. 479-483.

67. Blankeld R.P. Fluid matter in choosing antihypertensive therapy: а hypothesis that the data speak volumes // J. Amer. Board. Farm. Pract. - 2005. - Vol. 18. - P. 113-124.

68. Baylis C, Vallance P Nitric oxide and blood pressure: effects of nitric oxide deficiency // Curr Opin Nephrol Hypertens. -1996. - Vol. 5, №1. - P. 80-88.

69. Bonner G., Preis S., Schunck U et al. Hemodynamic effects of bradykinin on systemic and pulmonary circulation in healthy and hypertensive humans // J Cardiovasc Pharmacol. -1990. - Vol. 15 suppl 6. - P. 46-56.

70. Celli B.R., MacNee W. Standards for the diagnosis and treatment of patients with COPD: a summary of the ATS/ERS position paper // Eur. Respir J. - 2004. - Vol. 23. - P. 932-946.

71. Kataoka H, Otsuka F, Ogura T, Yamauchi T, Kishida M, Takahashi M, Mimura Y, Makino The role of nitric oxide and the renin-angiotensin system in salt-restricted Dahl rats // H Am J Hypertens. - 2001. - Vol. 14, №3. - P. 276-285.

72. Mannino D.M., Buist A.S., Petty T.L., Enright P.L., Redd S.C. Lung function and mortality in the United States: data from the First National Health and Nutrition Examination Survey follow up study // Thorax. - 2003. - Vol. 58. - P. 388-393.

73. Mannino D.M., Homa D.M., Akimbani I.J. COPD surveillance - United States. MMWR. - 2002. - Vol. 51. - P. 3-16.

74. Mannino D.M. Epidemiology and global impact of chronic obstructive pulmonary disease // Semin. Respir. Crit. Care Med. - 2005. - Vol. 26. - P. 204-210.

75. Mapel D.W., Dedrick D., Davis K. Trends and cardiovascular co-morbidities of COPD patients in the Veterans Administration medical system, 1991-1999 // COPD. - 2005. - Vol. 2. - P. 35-41.

76. Sin D.D., Man S. F.P. Why are patients with chronic obstructive pulmonary disease at increased risk of cardiovascular diseases? // Circulation . - 2003. - Vol. 107. - P. 1514-1519.

77. Sin D.D., S.F.P. Man. Is Systemic Inflammation Responsible for Pulmonary Hypertension in COPD // Chest. - 2006. - Vol. 130, №2. - P. 310 - 312.

78. Wouters E.F., Creutzberg E.C., Schols A.M. Systemic effects in COPD // Chest . - 2002. - Vol. 121, №5. - P. 127- 130.

Размещено на Allbest.ru