Анатомія молочних і постійних зубів

Оральна поверхня має добре розвинені кореневі гребені. Оральний зубний горбик і серединний валик виражені слабше. При вивченні нижнього ікла з бічної поверхні помітно, що контур язичної поверхні увігнутий і більш стрімкий, ніж на верхніх іклах. Контур вестибулярної поверхні має більш плоску випуклість.

Корінь сильно сплющений в медіо-дистальному напрямку, нерідко він поділяється на два. При цьому обидва кореня можуть бути рівної довжини і товщини або неоднакові - 0вестибулярний корінь товстіший, але коротший. Порожнина зуба менш об'ємна, ніж у верхніх ікол. Роздвоєння кореневих каналів зустрічається рідко. Висота коронки - 9-12 мм, ширина - 6-7 мм, медіо-дистальний діаметр основи коронки - 5-6 мм, вестибуло-оральний - 7-8 мм, довжина кореня - 12,5-16,5 мм.

Малі кутні зуби - премоляри

Малі й великі корінні зуби належать до бічних зубів. Їх функцією є розжовування і розтирання їжі, внаслідок чого ці зуби називають жувальними.

Верхні премоляри частіше мають по 2 кореня, а нижні - по одному. Поверхня змикання премоляров широка і має по 2 горбика - вестибулярний і оральний. Верхні малі корінні зуби зазвичай більші за нижні. Розрізняють перший і другий премоляри.

Перший верхній премоляр (Мал. 16). Вестибулярна поверхня коронки схожа на коронку ікла і має сферичну форму. Емалево-цементна межа дугоподібна і спрямована опуклістю до кореня.

Медіальна і дистальна бічні поверхні коронки утворюють з відповідними поверхнями кореня невеликий кут. Найчастіше кут між дистальними поверхнями більший, ніж між медіальними. У зв'язку з цим для першого премоляра верхньої щелепи характерна зворотня ознака кривизни коронки.

На жувальній поверхні розташовані два жувальних горбики - щічний (більший) і оральний (дещо менший). Між ними розташована міжгорбкова борозна (фісура). По краях жувальної поверхні коронки є крайові гребені - медіальний і дистальний. До середини бічних країв коронки висота гребенів зменшується.

Нахил щічного і орального горбків буває виражений по різному і має більш крутий або пологий скат. Неоднаково виражені і крайові гребені. Гребені, що примикають до щічно-жувального горбка, зазвичай більші, ніж ті, що йдуть до лінгвального горбка. При крутих нахилах щічного і орального горбиків на протязі міжгорбкової борозни, яка в таких випадках буває широкою, можуть зустрічатися додаткові борозни і утворюватися додаткові центральні горбки - медіальний і дистальний.

Важливою характеристикою верхніх премолярів є медіальний зсув орального горбика, що може бути відмінною ознакою для цього зуба. Оральна поверхня зазвичай гладка. Контактні поверхні коронки опуклі. На медіальній і дистальній поверхнях знаходиться повздовжня борозна, яка ділить коронку на дві частини.

Емалево-цементна межа на бічних поверхнях буває різної форми. При наявності одного кореня межа розташована дугоподібно опуклістю до жувальної поверхні, причому найбільша висота дуги припадає на щічний жувальний горбик. При двох коренях - емалева межа має два вигини, відкритих до кореня. З апроксимальної поверхні добре помітні співвідношення щічного і орального жувальних горбків, які можуть бути трьох типів:

1) щічний по своїй висоті значно перевищує оральний;

2) оральний дещо менше щічного;

3) обидва горбика однакових розмірів.

Верхні премоляри можуть мати 1 або 2 корені. Одиночний корінь клиновидно звужується до верхівки. Зустрічаються різні ступені диференціації кореневої системи: слабка - наявність борозен на медіальній і дистальній поверхнях кореня; середня - часткове розщеплення кореня на два; сильна - формування двох коренів. Вкрай рідко у верхнього премоляра зустрічається три корені. При наявності трьох коренів: оральний - округлий, два щічні - сплющені.

Порожнина коронки велика, звужена в медіо-дистальному напрямку, має два виступи відповідно жувальним горбам. Порожнина переходить в кореневі канали, канал орального кореня ширший за інші.

Висота коронки по щічній поверхні - 7,5-9 мм, по лінгвальній - 6 до 8 мм, ширина коронки - 6,5-7 мм, медіо-дистальний розмір - 4,8 - 5,5 мм, щічно-оральний - 8 , 5 -9,5 мм, довжина кореня - 12-16 мм.

Другий верхній премоляр (Мал. 17) дуже схожий з першим. Відмінна особливість - згладженість рельєфу коронки. Вестибулярна поверхня овальної форми. Жувальні горбки однакові по висоті.

Бічні гребені і розгалуження міжгорбкової борозни розвинені слабо, додаткові центральні горбки на жувальній поверхні зустрічаються дуже рідко. Як правило цей зуб має один корінь і один кореневий канал. У рідкісних випадках може бути роздвоєний корінь, але досить часто (до 20% випадків) навіть при наявності тільки одного кореня зустрічається два кореневих канали.

Висота коронки по щічній поверхні складає 7,5-8,5 мм, по оральній - 6,5-7,5 мм, ширина коронки - 6-7 мм, медіо-дистальний розмір коронки - 4,5-5,5 мм, щічно-оральний розмір коронки - 8 - 9,5 мм, довжина кореня - 12,5-16,5 мм.

Нижні малі корінні зуби. У порівнянні з верхніми премолярами мають велику довжину кореня, який зазвичай є поодиноким, сплющеним у медіо-дистальному напрямку.

Перший нижній премоляр (Мал. 18). За формою коронки схожий з іклом, однак у порівнянні з останнім має два горбка - вестиібулярний і оральний. На верхньому краї вестибулярної поверхні розміщений головний горбик - вестибулярний. Відмінною особливістю першого нижнього премоляра є відсутність валика на вестибулярній поверхні.

Дистальний кут коронки заокруглений. Від кутів коронки ідуть невеликі й короткі кутові гребені. Бічні краї у напрямку до основи коронки дещо зближуються, вигин між коронкою і коренем більше розвинений з дистальної сторони, тобто добре виражена ознака відхилення кореня. Коронка в горизонтальному перерізі овальної форми. Кривизна вестибулярної та оральної поверхонь коронки випукла.

Жувальна поверхня може мати різну будову, пов'язану з різноманітністю будови орального горбка. Якщо орального горбик великий, то між ним і вестибулярним горбком проходить глибока борозна.

Корінь частіше одинарний, іноді подвійний. Одинарний корінь сплющений в медіо-дистальному напрямку, його щічна поверхня ширша ніж оральна. Канал широкий, іноді роздвоюється. При наявності двох коренів медіальний зміщений в щечному напрямку, а дистальний - в оральному. При цьому обидва кореня сплющені, мають повздовжні борозни. Висота коронки по щічній поверхні становить 7,5-11 мм, по оральній - 5-6 мм, ширина коронки - 6-8мм, щічно-оральний діаметр шийки - 8,2-8,6 мм, медіо-дистальний - 5,4 -5,8 мм, довжина кореня - 13-16 мм.

Другий нижній премоляр (Мал. 19). Другий нижній премоляр дещо більший за розміром в порівнянні з першим премоляром. У нього добре виражена ознака відхилення кореня. Горбик на верхньому краї вестибулярної поверхні виражений меньше, тому верхній край злегка закруглений.

Жувальна поверхня двогорбкова, представлена ??вестибулярним і оральним горбиками. Іноді зустрічається трьохгорбкова і навіть чотирьохгорбкова форма зуба, утворена за рахунок розділення орального горбка на два додаткових або відокремлення дистального кутового краю вестибулярного горбка. Між вестибулярним і оральним горбиками знаходиться глибока поперечна борозна, яка має кінцеві відгалуження. Оральна поверхня коронки гладка і опукла. Емалево-цементна межа на вестибулярній і оральній поверхнях обернена опуклістю донизу, а на бічних поверхнях - догори.

Корінь зуба одинарний, довший ніж у першого премоляра. Порожнина коронки циліндричної форми, лінгвальний ріг більший, ніж у першого премоляра. Кореневий канал широкий і довгий. Висота коронки по щічній поверхні становить 7-9,5 мм, по оральній - 6,5-9 мм, ширина коронки - 7-8 мм, щічно-оральний діаметр основи коронки - 8 - 9,5 мм, медіо-дистальний - 4,5-6,5 мм, довжина кореня - 14-17 мм.

Великі корінні зуби - моляри

Є 12 великих корінних зубів: 6 верхніх і 6 нижніх, по 3 з кожного боку зубної дуги. Розрізняють 1-й, 2-й і 3-й (зуб мудрості dens serotinus) моляри. Великі корінні зуби мають найбільшу коронку, обширну жувальну поверхню з 3-5 горбками, кілька коренів.

Вони відіграють велику роль при жуванні (molaris - жорно). Розташовані моляри в зубній дузі позаду премолярів, тому їх називають задніми зубами. Розміри великих корінних зубів поступово зменшуються від 1-го до 3-го.

Верхні великі кутні зуби. Вони більші за нижні. Жувальна поверхня коронки має форму ромба із закругленими кутами, розділеними на 4 горбики трьома борознами у вигляді букви "Н". Ці зуби мають 3 кореня: оральний - округлий, і два щічних - сплющені. Слід зазначити, що у вітчизняній стоматологічній літературі при описуванні верхніх премолярів і молярів оральний корінь називають піднебінним коренем. Аналогічно називають оральні горбки - передньопіднебінний і задньопіднебінний. Третій моляр варіабельний, трохи меньший за інших.

Перший верхній моляр (Мал. 20). Форма коронки нагадує прямокутну призму, кути якої заокруглені. Щічна поверхня коронки чотирикутна з повздовжньою щічною серединною борозною. На нижньому краю цієї поверхні знаходяться два високих горбика трикутної форми: медіальний (параконус) і дистальний (метаконус). Біля основи коронки в її щічній третині знаходиться підвищення - пояс, cingulum, який з'єднує два горбка. Зі щічної сторони наявні два корені: медіальний і дистальний.

Жувальна поверхня більша, форма її ромбовидна. На ній знаходяться 4 горбка: щічно-медіальний (параконус), щічно-дистальний (метаконус), піднебінно-медіальний або передньопіднебінний (протоконус) і піднебінно-дистальний або задньопіднебінний (гіпоконус). Слід зазначити, що на піднебінній поверхні передньопіднебінного горбка першого верхнього моляра часто зустрічається додатковий горбик - tuberculum anomale carabelli, за яким можна безпомилково ідентифікувати перший верхній моляр із зазначенням приналежності до певної сторони щелепи. Біля медіального і дистального країв коронки горбики з'єднані крайовими гребенями. Перераховані горбики відокремлені один від одного борознами. Одна борозна, щічно-медіальна, йде під кутом і відокремлює параконус. Друга борозна, піднебінно-дистальна, відокремлює гіпоконус. Ця борозна з'єднана з щічно-медіальною борозною короткої косою борозною в центрі коронки, яку називають центральною ямкою. На поверхні щічних і передньопіднебінних горбків є по три гребені: серединний і два бічних - медіальний і дистальний. Гребені направлені до центральної ямки.

Піднебінна поверхня коронки розділена середньою борозною на дві половини. Борозна добре виражена і переходить біля шийки зуба в кореневу повздовжню борозну піднебінного кореня. Контактні поверхні більші за розміром, ніж щечна і піднебінна.

Перший верхній моляр має 3 кореня: піднебінний або лінгвальний і два щічних - передній (медіальний або мезіальний) і задній (дистальний). Всі корені розміщені широко, тому їх зрощення практично не буває. Піднебінний корінь дещо відхилений назад. При розгляді першого верхнього моляра з боку біфуркації коренів, можна побачити, що основи коренів утворюють фігуру прямокутного різностороннього трикутника. Довгий катет утворює лінія між основами піднебінного і задньощічного коренів, короткий катет - лінія між основами щічних коренів, гіпотенузу - лінія між основами передньощічного і піднебінного коренів.

Піднебінний корінь сплющений в щічно-оральному напрямку. Передньощічний корінь самий широкий, сплющений в медіо-дистальному напрямку. Задньощічний корінь самий короткий, він дещо звужений і позбавлений повздовжніх борозен.

Порожнина зуба широка і повторює форму коронки. До вершин всіх бугорків відходять виступи порожнини. Висота коронки зуба по щічної поверхнях становить 6-8,5 мм, медіо-дистальний розмір основи коронки - 9-11 мм, щічно-піднебінний - 11-13 мм, довжина кореня - 13-16мм.

Другий верхній моляр (Мал. 21). Коронка здавлена в медіо-дистальному напрямку. Щічна поверхня мало відрізняється від першого моляра. Найбільші відмінності має жувальна поверхня зуба, що пов'язано з процесами редукції піднебінно-дистального (задньопіднебінного) і щічно-дистального горбків. У 30-40% випадків зустрічається трьохгорбковий другий моляр, у якого піднебінно-дистальний (задньопіднебінний) горбок повністю редукований, а піднебінно-медіальний (передньопіднебінний) - великий і зміщений піднебінно. Іноді (у 5-10%) зустрічається компресійна форма, що є різновидом трьохгорбкового моляра. При цьому всі 3 горбики розташовані по довгій діагоналі, що йде від щічно-медіального до піднебінно-дистального кута коронки. Рідко (до 5%) зустрічається двохгорбковий моляр, у якого редуковані щічно-дистальний і задньопіднебінний горбки. Двохгорбковий моляр подібний по формі на верхні премоляри.

У другого верхнього моляра зазвичай буває три кореня, при цьому відмічається виражене відхилення дистально-піднебінного кореня. Досить часто зустрічається зрощення щічно-дистального і піднебінного коренів. При розгляді зуба з боку біфуркації коренів слід звернути увагу на те, що основи коренів утворюють різносторонній тупокутний трикутник. У другого верхнього моляра основи щічних коренів зближені, в той час як основа піднебінного кореня зміщена дистально. Необхідно відзначити, що в окремих випадках при вираженому гіперцементозі може спостерігатися зрощення всіх коренів даного зуба. Форма порожнини зуба нагадує форму коронки. Висота коронки становить 6-8 мм, ширина - 9-12 мм, медіо-дистальний розмір основи коронки - 8-11 мм, щічно-піднебінний - 10,5-13 мм, довжина кореня - 12-15 мм.

Третій верхній моляр (Мал. 22). За формою і величиною є самим мінливим зубом. З усіх молярів його коронка найкоротша. Найбільш поширена форма жувальної поверхні - трьохгорбкова з двома щічними і одним піднебінним горбком. Іноді буває четирьохгорбкова форма, рідше зустрічається двохгорбкова форма. Розміри зуба часто зменшені, при цьому майже всі горбки скорочені. Якщо залишається лише один горбок, тоді зуб називається штифтоподібним. В рідкісних випадках у третього моляра формуються додаткові горбики: на дистальній поверхні - дистальномолярний горбок, на вестибулярній - парамолярний. Контактна фасетка є тільки на медіальній поверхні.

Третій моляр може мати 3 або 2 кореня. В останньому випадку зростаються щічні корені. Можливе зрощення всіх трьох коренів з глибокими борознами. Штифтоподібний зуб має один тонкий корінь.

Кореневих каналів незалежно від зрощень буває три, крім штифтоподібного зуба, який зазвичай має один кореневий канал. Порожнина зуба відповідає його формі. В чотирьохгорбковому зубі порожнина коронки має чотири роги, в трьохгорбковому - три, у двох- і одногорбковому - відповідно два і один. Висота коронки не перевищує 6 мм, довжина кореня складає 9-10 мм.

Нижні великі корінні зуби. Коронка нижніх молярів кубічної форми, на її жувальній поверхні частіше розташовано 4 горбика, зазвичай ці зуби мають 2 корені - медіальний і дистальний.

Перший нижній моляр (Мал. 23). Вестибулярна поверхня коронки зуба помітно звужена в бік кореня. Вона має три підвищення, найбільш виражені в області ріжучого краю, де вони закінчуються горбиками.

На жувальній поверхні розташовано 5 горбиків. На щічній половині жувальної поверхні знаходяться щічно-медіальний (протоконід), щічно-дистальний (гіпоконід) і дистальний (мезоконід) горбики, розділені двома борознами: вестибулярною і вестибулярно-дистальною. На лінгвальній половині жувальної поверхні коронки знаходяться 2 горбика: лінгвально-медіальний (метаконід) і лінгвально-дистальний (ентоконід), розділені лінгвальною борозною. У центрі жувальної поверхні утворюється центральна ямка, лінгвальна поверхня розділяється повздовжньою борозною на дві приблизно рівні частини. На контактних поверхнях помітний нахил контуру щічної поверхні коронки в лінгвальному напрямку. Контури як щічної, так і лінгвальної поверхонь злегка опуклі, дугоподібні.

З вестибулярної сторони розташовані два кореня - медіальний і дистальний, які сплющені в медіо-дистальному напрямку. Медіальний корінь довший ніж дистальний, має клиноподібну форму, по краях розташовані виражені гребені, між якими визначається широке заглиблення. Верхівка відхилена вестибулярно. Дистальний корінь вужчий за медіальний, його верхівка обернена вниз або дещо вперед. В медіо-дистальній площині корінь описує дугу, відкриту допереду. Даний напрямок кореня необхідно враховувати при ендодонтичних втручаннях на дистальному каналі.

Порожнина коронки першого нижнього моляра кубоподібної форми з 5 рогами, орієнтованими в напрямку жувальних горбиків. Медіальний корінь часто має 2 канали. У дистальному корені 2 канали зустрічаються в половині випадків.

Висота коронки зуба становить 6-8 мм, медіо-дистальний розмір коронки - 10-13 мм, щічно-лінгвальний - 9-12 мм, довжина кореня - 13-16мм.

Другий нижній моляр (Мал. 24). Коронка кубічної форми. На щічній поверхні виражена вертикальна борозна, яка розділяє коронку на дві окремі половини. Іноді зустрічається додатковий горбик протостилід. Два кореня - медіальний і дистальний - йдуть паралельно, верхівки їх відхилені дистально. На лінгвальній поверхні іноді зустрічається нижнє медіально-лінгвальне підвищення. Порожнина коронки кубічної форми. У медіальному корені 2 канали, в дистальному зазвичай один. Висота коронки зуба становить 6-8,5 мм, медіо-дистальний розмір - 9-12 мм, щічно-лінгвальний - 8-11 мм, довжина кореня - 13-15,5 мм.

Третій нижній моляр, або зуб мудрості. Мінливий за формою і розміром. Він менший, ніж попередні моляри, але більший, ніж верхній зуб мудрості. На жувальній поверхні коронки в 50% випадків буває 4 жувальних горбка, в 40% - 5, в 10% - 3 або 6. Корені короткі, відхилені дистально, нерідко зростаються. Порожнина коронки неправильної форми, має роги відповідно до кількості і положення жувальних горбків. У медіальному корені як правило буває два кореневих канали, в дистальному - один. Висота коронки зуба не перевищує 5,5 мм, медіо-дистальний розмір - 6-11 мм, щічно-лінгвальний - 6-9 мм, довжина кореня - 8-11мм.

10. Особливості анатомії і топографії кореневих каналів всіх груп зубів

Відомо, що будова системи кореневих каналів в різних групах зубів відрізняється одна від одної. Вони мають додаткові, латеральні канали, які можуть розгалужуватись від основного на якомусь рівні і мати різну конфігурацію - від простої до складної. За будовою кореневі канали можна порівняти з кроною дерев, якщо вдивитися в них пильніше, ми побачимо, що вони володіють унікальною формою.

В даний час розрізняють 9 типів будови кореневих каналів:

I тип - є один кореневий канал, який починається на дні пульпової камери і продовжується до верхівки кореня. Такий тип кореневого каналу найчастіше зустрічається у центральних верхніх різців. Лікування зубів з подібним типом будови каналу не становить труднощів.

II тип будови представлений двома кореневими каналами, які відкриваються на дні пульпової камери, а поблизу верхівки кореня вони зливаються в загальний просвіт і закінчуються одним апікальним отвором. Таку будову найчастіше мають кореневі системи нижніх різців і верхніх премолярів. зуб корінь періодонт коронка

III тип - на дні пульпової камери відкривається одне устя і один кореневий канал, по ходу кореня загальний канал роздвоюється в нижній третині кореня на два незалежні канали, які потім біля апікальної частини знову об'єднуються і відкриваються загальним отвором. Така конфігурація спостерігається у зубів бічних груп.

IV тип - характерна наявність двох кореневих каналів, розміщених в одному корені, які в області верхівки кореня відкриваються двома незалежними апікальними отворами. Цей тип кореневих каналів мають нижні моляри, премоляри і нижні різці. Для ендодонтичного лікування це досить проста анатомічна ситуація.

V тип характеризується наявністю одного каналу усередині одного кореня, але поблизу верхівки кореня загальний канал розділяється на два незалежних ходи. Такий тип частіше відзначається в нижніх премолярах. У ряді клінічних ситуацій буває досить складно обробити обидва відгалуження до апікального отвору.

VI тип - на дні пульпової камери зуба відкриваються два канали, які приблизно на середині довжини кореня об'єднуються в загальний канал, потім знову розділяються на два незалежних ходи і відкриваються двома апікальними отворами. Така будова системи каналів є складною для обробки і повноцінного очищення всього просвіту кореневого каналу.

VII тип має наступну будову: один кореневий канал починається на дні пульпової камери зуба, потім звужується до середини кореня як пісочний годинник, потім він поділяється на два незалежні канали, які в верхівковій частини знову об'єднуються в загальний канал і безпосередньо біля верхівки кореня повторно розгалужуються і відкриваються двома апікальними отворами. Цей тип дуже складний і спостерігається в зубах бічних груп нижньої щелепи.

VIII тип - 3 кореневі канали, які незалежно йдуть в одному корені. Подібний тип будови дуже простий і зустрічається в різних морфологічних групах зубів. Однак, частота розповсюдження такого типу будови кореневих каналів не дуже велика.

IX тип - наявність 3 кореневих каналів на всьому протязі, які потім об'єднуються в один канал. Цей тип зустрічається у зубів мудрості.

Необхідно виділити деякі особливості будови кореневих каналів зубів різних груп.

Як правило, ендодонтичне лікування центральних верхніх різців не складає труднощів, але іноді зустрічаються такі клінічні ситуації, коли в корені центрального верхнього різця можуть бути 2 канали. Під час інструментальної обробки каналу бокового різця іноді можуть виникати такі проблеми, як перфорація або зсув апекса, особливо при використанні жорстких або великих файлів, тому що близько 70% верхніх бічних різців мають різко виражений дистальний вигин. Бічні різці так само, як і центральні можуть мати 2 канали в одному корені.

Ендодонтичне лікування верхніх ікол може бути проблемним при обробці кореневого каналу, так як в їх будові є наявність щічного вигину біля верхівки кореня (останні 2-3-мм). Зустрічаються дані також про наявність будови ікла з 2 каналами.

Найбільш складним є ендодонтичне лікування нижніх різців. У 40% випадків у них зустрічаються 2 канали. Для створення умов прямолінійного доступу ендодонтичних інструментів порожнину зуба розширюють в вестибуло-лінгвальному напрямку, і ширина доступу повинна відповідати ширині пульпової камери.

Лікування нижніх ікол також може викликати труднощі при ендодонтичному лікуванні, так як в 10% випадків нижні ікла можуть мати 2 канали. Може зустрічатися і атипова форма з наявністю 2 коренів. У цьому випадку основною складністю при обробці кореневого каналу є проходження обох розгалужень. Проте, для вирішення цього завдання буде потрібно попереднє згинання інструментів.

Складність обробки верхніх премолярів полягає в тому, що апікальна частина кореневого каналу закінчується дуже вузькими і зігнутими верхівками. Тому слід обробляти ці канали обережно і ретельно. Нерідко в ділянці дна пульпової камери можна побачити загальне устя і поділ на 2 незалежних канали, який проходить значно нижче шийки зуба, що, безумовно, ускладнює можливість доступу в пульпову камеру. Крім того, у верхніх премолярів можуть бути і 3 канали, 2 щічних і один піднебінний.

При лікуванні нижніх премолярів лікарю-стоматологу необхідно пам'ятати, що ці зуби мають досить складну систему будови каналів, в 20% випадків зустрічається 2 канали, щічний і язичний. У більшості випадків щічний канал розташовується більш прямолінійно, а додатковий, другий канал перебуває лінгвально. В деяких випадках нижні премоляри можуть мати 3 канали. У нижніх других премолярів можуть спостерігатися і 2 кореня. При формуванні порожнини зуба стінки трепанаційного отвору нижніх премолярів повинні плавно переходити в стінку пульпової камери і доходити до верхівок горбиків.

Важливо враховувати анатомічне розташування подборідного отвору, а також судин і нервів, які проходять через нього. Через близькість цих структур гострий запальний процес в області нижніх премолярів може бути причиною появи тимчасової парестезії. Загострення патологічного процесу в цій галузі більш виражене і важче піддається консервативному лікуванню.

Верхні перші моляри мають складну анатомо-морфологічну систему. Тому при лікуванні кореневих каналів цих зубів спостерігається найбільш значний відсоток ендодонтичних помилок та ускладнень. Є дані, що в 95% випадків в медіально-щічному корені є 2 канали, які виглядають як розпластані, сплющені, і це визначає наявність 2 каналів. Додатковий канал виявляють на лінії, що з'єднує основний медіально-щічний канал і устя піднебінного каналу. Устя основного медіально-щічного каналу, як правило, знаходиться практично під вершиною медіально-щічного горбика коронки, а медіально-піднебінні устя знаходяться ближче до центру щодо вершини медіально-піднебінного бугра. Зустрічаються клінічні випадки, коли у верхніх перших молярів можуть бути і 3 канали в піднебінному корені і навіть 2 піднебінних кореня. Тому лікар-стоматолог повинен уважно досліджувати дно порожнини зуба для виявлення всіх наявних усть каналів.

Верхні другі моляри характеризуються значною різноманітністю будови. Наприклад, вони мають 2 медіально-щічних, 2 дистально-щічних, 2 піднебінних кореня і канали. Може бути один корінь і один канал, 3 корені і 3 канали, можливі випадки двохкореневої будови з 2 каналами і навіть наявність 4 коренів, іноді зрощені 3 корені.

У нижніх молярах в 30% випадків можуть зустрічатися 4 канали: 2 канали в дистальному корені і 2 в медіальному. Ці зуби можуть мати 3 кореня. Третій корінь є дистально-лінгвальним.

Необхідно виявити і обробити всі наявні кореневі канали, так як пропуск якогось із них приведе надалі до розвитку запального процесу в періодонті.

Важливо відзначити, що поряд зі знанням процентного співвідношення кількості кореневих каналів значущим є і знання середньої довжини кореневого каналу, яка допомагає спочатку виставляти робочу довжину.

Однак, при цьому не варто забувати і про індивідуальні особливості довжини кореневих каналів. Так, наприклад, середня довжина нижнього моляра коливається від 20 до 21 мм. У клінічній практиці зустрічаються канали цієї групи зубів довжиною до 26 мм.

Таким чином, знання лікарем-стоматологом анатомо-морфологічних особливостей будови кореневих каналів в різних групах зубів дозволить уникнути виникнення деяких помилок і ускладнень під час ендодонтичного лікування. Найбільш важливою умовою для досягнення позитивних результатів при ендодонтичному лікуванні є формування правильного доступу до кореневого каналу. Слід пам'ятати, що в «доступі - доля ендодонтії».

Основні вимоги до сформованої порожнини зуба:

- Не повинно бути нависають країв і поднутрений;

- Вхід в порожнину повинен бути прямолінійним і гладким.

Для всіх зубів фронтальної групи вхід в пульпової камеру в 95% випадків проходить через ріжучий край або поблизу ріжучого краю. Ендодонтичний інструмент повинен входити в кореневий канал вільно і не згинатися, особливо це важливо при використанні обертових нікель-титанових інструментів. При формуванні порожнини зубів жувальної групи доступ повинен повністю відповідати обсягу даху пульпової камери.

Необхідно дотримуватися всіх вищевказаних вимог для того, щоб застосовувані в подальшому інструменти могли вільно входити в кореневий канал. У ряді випадків обов'язково слід проводити висічення частини стінки коронки зуба. Однак, при цьому треба керуватися принципами біологічної доцільності, так як видалення надмірної кількості твердих тканин зуба призводить до зниження резистентності - стійкості до навантажень. Ще в 1913 р. H.Gr.Greve зазначав: «... лише ясне орієнтування веде до мети, а всяка робота в темряві вже приховує в собі погані результати».

11. Аномалії розвитку зубів

Аномалії величини і форми зубів:

- зміна числа коренів зубів;

- макродонтія (син.: макродентія, мегалодонтія) - надмірно великі розміри одного або декількох зубів;

- мікродонтія (син.: мікродентизм) - малі розміри коронки зуба в порівнянні із середнім розміром коронок тієї ж групи зубів;

Неправильна форма коронки або кореня зуба:

- зуб Гетчінсона - верхній центральний різець з викруткоподібною формою коронки, напівмісячною виямкою на ріжучому краї і зменшеними довжиною і шириною в порівнянні з іншими зубами; наширший поперечний розмір посередині коронки;

- зуб Пфлюзера - моляр з найбільшою шириною біля шийки, а найменшою - біля жувальної поверхні;

- «зуб риб'ячий» - ікло, схоже за формою на різець;

- зуб Фурньє - перші великі корінні зуби з укороченими коронками і гіпоплазією емалі на жувальній поверхні;

- зуби горбкуваті - корінь конічний, а коронка складається з ряду горбків і ямок;

- зуби злиті - збільшений горизонтальний розмір коронки зуба, що поєднується в деяких випадках з наявністю додаткового кореня (коренів), виникають в результаті злиття двох або більше зубних зачатків;

- зуби шиповидні - коронки зубів мають форму шипа або клина;

- зуби штифтові - мають конічний корінь і конічну коронку;

- різці центральні шиповидні - звужені в діаметрі зуби на рівні ріжучого краю;

- цементоекзостоз - деформація кореня зуба у вигляді виступів на його поверхні, що утворилися в результаті надмірного відкладення цементу.

Аномалії кількості зубів:

- адентія вроджена - повна відсутність зубів;

- гіпердентія вроджена (син.: поліодонтія, гіперодонтія, супрадентія, зуби надкомплектні) - надмірна кількість зубів зумовлена ??розвитком надкомплектних зубів;

- гіподонтія (син.: олігодентія) - зменшена порівняно з нормою кількість зубів, що пов'язана з відсутністю їх зачатків.

Аномалії положення (позиції) зубів:

- екзопозиція зубів (син.: пропозиція зубів) - зсув або нахил передніх зубів назовні від зубного ряду;

- ендопозиція зубів (син.: ретропозиція зубів) - зсув або нахил передніх зубів досередини від зубного ряду;

- дистопозиція зубів - нахил або корпусне зміщення бокових зубів дозаду по зубної дузі;

- мезіопозиція зубів - нахил або корпусне зміщення бокових зубів допереду по зубної дузі;

- супрапозиція зубів - оклюзійна поверхня зуба розташовується вище оклюзійної площини зубного ряду;

- інфрапозиція зубів - оклюзійна поверхня зуба розташовується нижче оклюзійної площини зубного ряду;

- тортопозиція зубів (син.: тортоаномалія) - поворот зуба навколо повздовжньої осі;

- транспозиція зубів - неправильне розташування зуба в зубній дузі, пов'язане з переміщенням на місце, призначене для сусіднього зуба;

- діастема - щілину між центральними різцями (відхилення коронок при правильному розташуванні верхівок їх коренів або корпусне латеральне зміщення зубів);

- краудинг (син.: скученість зубів) - розташування зубів однієї групи ніби в два ряди;

- гетеротопія зубів - прорізування зубів в незвичайному місці, наприклад, у переддвір'ї порожнини носа, пов'язано з гетеротопією зубного зачатка.

Аномалії будови зубів:

- адамантома (син.: краплі емалеві, емалоід, перлини емалеві) - кулясті утворення емалі, прикріплені до зуба, частіше в області його шийки, або вільно розташовані в прилеглій сполучній тканини;

- аплазія дентину - проявляється утворенням численних маленьких ділянок (міжглобулярні простори), в яких не відкладається кальцій;

- аплазія емалі - проявляється утворенням ерозій на поверхні коронки;

- гіпоплазія дентину - проявляється утворенням численних маленьких ділянок (міжглобулярні простори), в яких не відкладається кальцій;

- гіпоплазія емалі - проявляється утворенням ерозій на поверхні коронки;

- зміна кольору емалі.

Аномалії зубних рядів:

Звуження зубних дуг - спостерігається при ендопозиції бічних зубів, ранній втраті зубів. Характеризується зміною форми зубних дуг, обумовленою зменшенням відстані від сагітальної площини до латерально розташованих зубів. Звуження може бути одностороннім або двостороннім, симетричним або асиметричним, на одній або обох щелепах, без порушення змикання зубних рядів або з порушенням. Розрізняють декілька форм:

- дуга зубна гострокутна - звуження локалізується в області ікол;

- дуга зубна сідлоподібна - звуження найбільш виражено в області молярів;

- дуга зубна V-подібна - зубний ряд звужений в бічних ділянках, а передня ділянка виступає у вигляді гострого кута;

- дуга зубна трапецієвидна - звужена і сплощена передня ділянка зубного ряду;

- дуга зубна загальнозвужена - всі зуби (передні та бокові) розташовуються ближче до серединної площини, ніж в нормі.

Розширення зубних дуг - призводить до появи сагітальної щілини між різцями.

Порушення термінів прорізування та росту зубів:

- уповільнення прорізування або росту зубів;

- прискорення прорізування або росту зубів;

- зуби вроджені - наявність у новонародженої дитини сформованих зубів.

- Тауродонтизм - значне збільшення розмірів порожнини зуба.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. На момент народження у дитини в обох щелепах наявні зачатки зубів:

А. 20 тимчасових, постійних центральних різців і перших молярів;

Б. 20 тимчасових, постійних центральних і латеральних різців;

В. 20 тимчасових, постійних центральних різців та ікол;

Г. 20 тимчасових, перших і других постійних премолярів;

Д. 20 тимчасових, перших і других постійних молярів.

2. На момент народження у дитини в обох щелепах наявні зачатки тимчасових і постійних зубів у кількості:

А. 28;

Б. 24;

В. 20;

Г. 32;

Д. 52.

3. Кожний зуб верхньої та нижньої щелеп має два антагоніста, за винятком:

А. Верхніх центральних різців, нижніх третіх молярів;

Б. Нижніх третіх молярів, верхніх латеральних різців;

В. Верхніх третіх молярів, нижніх центральних різців;

Г. Нижніх перших премолярів, верхніх ікол;

Д. Нижніх ікол, верхніх третіх молярів.

4. Назвіть три ознаки, за якими можна встановити приналежність зуба до відповідної щелепи і боку:

А. Відхилення коронки; кривизни коронки; відхилення кореня;

Б. Відхилення коронки; довжини коронки; кута кореня;

В. Кута коронки; відхилення коронки; кривизни кореня;

Г. Кута коронки; кривизни коронки; відхилення кореня;

Д. Кута коронки; кривизни коронки; довжини кореня.

5. Рентгенологічно розрізняють п'ять стадій формування кореня постійного зуба: несформованої верхівки (1), незакритого апікального отвору (2), несформованого кореня (3), закінчення формування кореня та періодонту (4), несформованого періодонту (5). Вкажіть правильну послідовність цих стадій:

А. 3, 1, 2, 5, 4;

Б. 1, 2, 4, 3, 5;

В. 3, 1, 2, 4, 5;

Г. 1, 2, 3, 4, 5;

Д. 1, 3, 2, 5, 4.

6. Тимчасові зуби прорізуються в такій послідовності:

А. II, I, III, IV, V;

Б. I, II, IV, III і V;

В. I, II і III, IV, V;

Г. I, II, V, III, IV;

Д. IІ, I, III, V і IV.

7. Постійні зуби прорізуються в такій послідовності:

А. 1, 2 і 6, 3, 4 і 5, 7;

Б. 1 і 2, 6, 3 і 4, 5, 7;

В. 1, 2, 6, 4, 5, 3 і 7;

Г. 1 і 6, 2, 4, 5, 3 і 7;

Д. 1 і 6, 2, 3, 4, 5 і 7.

8. Закладка тимчасових зубів починається на:

А. 11-12 тижні внутрішньоутробного розвитку;

Б. 9-10 тижні внутрішньоутробного розвитку;

В. 2-3 тижні внутрішньоутробного розвитку;

Г. 1-2 тижні внутрішньоутробного розвитку;

Д. 6-7 тижні внутрішньоутробного розвитку.

9. Якою тканиною є росткова зона зуба, що розвивається:

А. Сполучною;

Б. Епітеліальною;

В. Нервовою;

Г. М'язевою;

Д. Грануляційною?

10. З якої тканини складається емалевий орган фолікула зуба:

А. Сполучної;

Б. Епітеліальної;

В. Нервової;

Г. М'язевої;

Д. Мезенхімальної?

11. З якої тканини складається зубний сосочок фолікула зуба:

А. Мезенхімальної;

Б. Епітеліальної;

В. Нервової;

Г. М'язевої;

Д. Грануляційної?

12. З якої тканини складається зубний сосочок фолікула зуба:

А. Грануляційної;

Б. Епітеліальної;

В. Нервової;

Г. М'язевої;

Д. Сполучної?

13. З якої тканини складається зубний мішечок фолікула зуба?

А. М'язевої;

Б. Епітеліальної;

В. Нервової;

Г. Сполучної;

Д. Грануляційної?

14. У процесі одонтогенезу із зубного сосочка розвивається:

А. Емаль і цемент;

Б. Емаль і періодонт;

В. Дентин і пульпа;

Г. Цемент і періодонт;

Д. Емаль і дентин.

15. У процесі одонтогенезу із зубного мішечка розвивається:

А. Предентин;

Б. Дентин;

В. Емаль;

Г. Періодонт;

Д. Пульпа.

16. У процесі одонтогенезу з емалевого органа розвивається:

А. Емаль;

Б. Дентин;

В. Пульпа;

Г. Цемент;

Д. Періодонт.

17. У навколопульпарному дентині переважають тангенціально розміщені до емалево-дентинної межі волокна:

А. Корфа;

Б. Ебнера;

В. Ретціуса;

Г. Томса;

Д. Гунтера-Шрегера.

18. У плащовому дентині переважають радіально розміщені до емалево-дентинної межі волокна:

А. Корфа;

Б. Ретціуса;

В. Гунтера-Шрегера;

Г. Ебнера;

Д. Томса.

19. На поздовжньому шліфі зуба внаслідок S-подібного розміщення емалевих призм спостерігається чергування світлих і темних смуг, це лінії (смуги):

А. Томса;

Б. Корфа;

В. Ретціуса;

Г. Гунтера-Шрегера;

Д. Ебнера.

20. Лінії емалі, пов'язані з періодичністю процесу її звапнення, називаються лініями:

А. Гунтера-Шрегера;

Б. Ретціуса;

В. Ебнера;

Г. Томса;

Д. Корфа.

21. Структурно-функціональною одиницею емалі є:

А. Енамелобласт;

Б. Глобула;

В. Кутикула;

Г. Призма;

Д. Гідроксиапатит;

22. Структурно-функціональною одиницею емалі є:

А. Емалева призма;

Б. Емалевий пучок;

В. Емалева пластинка;

Г. Емалеве веретено;

Д. Емалевий орган.

23. Бідний клітинами шар пульпи, в якому розміщені відростки клітин внутрішньої зони, кровоносні капіляри, нервове сплетення - це:

А. Росткова зона пульпи;

Б. Одонтобластичний шар пульпи;

В. Центральний шар пульпи;

Г. Зірчастий шар пульпи;

Д. Субодонтобластичний шар пульпи.

24. Який тип резорбції коренів тимчасових зубів при хронічному запаленні періодонту:

А. Рівномірна резорбція;

Б. Асиметрична резорбція;

В. Патологічна резорбція;

Г. Резорбція в ділянці біфуркації;

Д. Немає правильної відповді?

25. Яка група зубів відсутня в тимчасовому прикусі:

А. Центральні різці;

Б. Ікла;

В. Премоляри;

Г. Моляри;

Д. Латеральні різці?

26. Яка група зубів відсутня в тимчасовому прикусі:

А. Центральні різці;

Б. Ікла;

В. Латеральні різці;

Г. Моляри;

Д. Зуби мудрості?

27. Скільки зубів має повний тимчасовий прикус:

А. 20;

Б. 24;

В. 16;

Г. 12;

Д. 32?

28. Який колір тимчасових зубів у дітей у нормі:

А. Із жовтуватим відтінком;

Б. Із рожевим відтінком;

В. Із блакитним відтінком;

Г. З янтарним відтінком;

Д. Зуби напівпрозорі?

29. Чим зумовлене площинне розташування коренів тимчасових зубів:

А. Великим жувальним навантаженням;

Б. Короткими комірковими відростками;

В. Широкою коронковою частиною зуба;

Г. Розташуванням зачатків постійних зубів;

Д. Причини назвати не можна?

30. Вкажіть основні ознаки приналежності зуба:

А. Колір зуба;

Б. Розмір зуба;

В. Кривизна коронки;

Г. Кількість фісур;

Д. Положення зуба.

31. Анатомічно тимчасові зуби у дітей мають:

А. Об'ємну пульпову камеру, широкі кореневі канали;

Б. Об'ємну пульпову камеру, вузькі кореневі канали;

В. Малу пульпову камеру, широкі кореневі канали;

Г. Пульпова камера повністю не сформована;

Д. Вузькі кореневі канали і вузькі верхівкові отвори.

32. Анатомічно тимчасові зуби у дітей мають:

А. Широкі кореневі канали і апікальний отвір;

Б. Об'ємну пульпову камеру, вузькі кореневі канали;

В. Малу пульпову камеру, широкі кореневі канали;

Г. Пульпова камера повністю не сформована;

Д. Вузькі кореневі канали і вузькі верхівкові отвори.

33. Формування коренів тимчасового зуба відбувається:

А. До початку прорізування зуба;

Б. Протягом 1 року після прорізування зуба;

В. Протягом півроку після прорізування зуба;

Г. Під час прорізування зуба;

Д. Протягом 2 років після прорізування.

34. Вкажіть вік дитини, якому відповідає термін завершення формування кореня 71 зуба:

А. 6-8 місяців;

Б. 1-1,5 роки;

В. 2-2,5 роки;

Г. 3,5-4 роки;

Д. 5-6 років.

35. Формування коренів 55, 65, 75, 85 зубів у нормі завершується у віці дитини:

А. 3 років;

Б. 4 років;

В. 5 років;

Г. 6 років;

Д. 7 років.

36. Період стабілізації розвитку коренів 54, 64 зубів припадає на вік дитини:

А. До 1 року;

Б. 1-2 роки;

В. 2-4 років;

Г. 4-7 років;

Д. 7-9 років.

37. Період резорбції коренів 54, 64 зубів припадає на вік дитини:

А. До 1 року;

Б. 1-2 роки;

В. 2-4 років;

Г. 4-7 років;

Д. 7-9 років.

38. Який етап розвитку тимчасових зубів відбувається до їх прорізування:

А. Вторинна мінералізація;

Б. Диференціація тканин;

В. Формування коренів;

Г. Резорбція коренів;

Д. Немає правильної відповіді?

39. Який етап розвитку тимчасових зубів відбувається до їх прорізування:

А. Вторинна мінералізація;

Б. Первинна мінералізація;

В. Формування коренів;

Г. Резорбція коренів;

Д. Формування пародонта?

40. Який етап розвитку тимчасових зубів відбувається до їх прорізування:

А. Вторинна мінералізація;

Б. Резорбція коренів;

В. Формування коренів;

Г. Закладка зубів;

Д. Немає правильної відповіді?

41. Який етап розвитку тимчасових зубів відбувається до їх прорізування:

А. Вторинна мінералізація;

Б. Формування коренів;

В. Формування зачатка;

Г. Резорбція коренів;

Д. Формування пародонта?

42. Які етапи розвитку тимчасових зубів відбуваються після їх прорізування:

А. Вторинна мінералізація;

Б. Диференціація клітин зуба;

В. Закладка зубів;

Г. Первинна мінералізація;

Д. Немає правильної відповіді?

43. Які етапи розвитку тимчасових зубів відбуваються після їх прорізування:

А. Первинна мінералізація;

Б. Диференціація клітин зуба;

В. Закладка тимчасових зубів;

Г. Формування кореня;

Д. Немає правильної відповіді?

44. Які етапи розвитку тимчасових зубів відбуваються після їх прорізування:

А. Формування пародонта;

Б. Диференціація клітин зуба;

В. Закладка зубів;

Г. Первинна мінералізація;

Д. Немає правильної відповіді?

45. Вкажіть основні ознаки приналежності зуба:

А. Колір зуба;

Б. Розмір зуба;

В. Кута коронки;

Г. Кількість фісур;

Д. Положення зуба.

46. Вкажіть основні ознаки приналежності зуба:

А. Колір зуба;

Б. Розмір зуба;

В. Кількість фісур;

Г. Нахил кореня;

Д. Положення зуба.

47. Які анатомо-гістологічні особливості будови твердих тканин характерні для тимчасових зубів:

А. Незначний об'єм пульпової камери зуба;

Б. Значний шар навколопульпарного дентину;

В. Значна відстань між емалевими призмами;

Г. Дентинні канальці довгі та облітеровані (вузькі);

Д. Немає правильної відповіді?

48. Відмінність пульпової камери тимчасових зубів від постійних така:

А. Несильно виражені роги пульпи;

Б. Менша за розмірами щодо твердих тканин зуба;

В. Більша за розмірами щодо твердих тканин зуба;

Г. Апікальні отвори всіх коренів вузькі;

Д. Немає правильної відповіді.

49. Відмінність пульпової камери тимчасових зубів від постійних така:

А. Сильно виражені роги пульпи;

Б. Менша за розмірами щодо твердих тканин зуба;

В. Несильно виражені роги пульпи;

Г. Апікальні отвори всіх коренів вузькі;

Д. Немає правильної відповіді.

50. Які анатомо-гістологічні особливості будови твердих тканим зубів характерні для тимчасових зубів:

А. Незначний об'єм порожнини зуба;

Б. Значний шар навколопульпарного дентину;

В. Емалеві призми розташовані щільно;

Г. Дентинні канальці короткі, широкі;

Д. Немає правильної відповіді?

51. Формування кореня тимчасового зуба відбувається:

А. 2 роки до прорізування;

Б. 1 рік до прорізування;

В. 1 рік після прорізування;

Г. Під час прорізування;

Д. 2 роки після прорізування.

52. Назвіть, за яким типом відбувається фізіологічна резорбція однокореневих тимчасових зубів:

А. За рівномірним;

Б. За нерівномірним;

В. Від біфуркації;

Г. За деструктивним;

Д. За грануляційним.

53. На якому етапі розвитку перебуває 55 зуб у дитини 5 років:

А. Формування кореня;

Б. Стабілізації (функціонування);

В. Резорбції кореня;

Г. Первинної мінералізації;

Д. Немає правильної відповіді.

54. Вкажіть тривалість терміну резорбції коренів 75 зуба:

А. 0,5-1 рік;

Б. 2-2,5 роки;

В. 3-5 років;

Г. 6-7 років;

Д. Більше 7 років.

55. Вкажіть вік дитини, при якому відбувається резорбція коренів 55 зуба:

А. 0,5-1 рік;

Б. 2-2,5 років;

В. 3-4 років;

Г. 5-7 років;

Д. 8-10 років.

56. Відмінність пульпи тимчасових зубів від постійних полягає:

А. У не сильно виражених рогах пульпи;

Б. Вона менша за розмірами щодо твердих тканин зуба;

В. У відсутності рогів пульпи;

Г. У відсутності диференціації на коронкову та кореневу;

Д. У вузьких апікальних отворах коренів.

57. Запишіть у вигляді зубної формули лівий верхній перший тимчасовий моляр:

А. 14;

Б. 24;

В. 64;

Г. 54;

Д. 84.

58. Запишіть у вигляді зубної формули правий верхній другий тимчасовий моляр:

А. 75;

Б. 25;

В. 65;

Г. 55;

Д. 85.

59. Запишіть у вигляді зубної формули лівий нижній перший тимчасовий різець:

А. 14;

Б. 71;

В. 81;

Г. 51;

Д. 61.

60. Запишіть у вигляді зубної формули правий верхній латеральний тимчасовий різець:

А. 61;

Б. 31;

В. 52;

Г. 71;

Д. 81.

61. Запишіть у вигляді зубної формули ліве нижнє тимчасове ікло:

А. 73;

Б. 43;

В. 63;

Г. 53;

Д. 83.

62. Запишіть у вигляді зубної формули лівий верхній латеральний тимчасовий різець:

А. 72;

Б. 22;

В. 62;

Г. 52;

Д. 82.

63. Запишіть у вигляді зубної формули лівий верхній перший постійний премоляр:

А. 14;

Б. 24;

В. 64;

Г. 54;

Д. 34.

64. Запишіть у вигляді зубної формули правий верхній другий постійний премоляр:

А. 15;

Б. 25;

В. 65;

Г. 35;

Д. 85.

65. Запишіть у вигляді зубної формули правий верхній другий постійний моляр:

А. 15;

Б. 55;

В. 27;

Г. 17;

Д. 85.

66. Запишіть у вигляді зубної формули правий нижній третій моляр:

А. 18;

Б. 88;

В. 28;

Г. 48;

Д. 84.

67. Скільки зубів має сформований постійний прикус 12-14 річної дитини?

А. 20;

Б. 24;

В. 16;

Г. 32;

Д. 28.

68. Який етап розвитку тимчасових зубів відбувається до їх прорізування:

А. Вторинна мінералізація;

Б. Гістогенез;

В. Формування коренів;

Г. Резорбція коренів;

Д. Ріст коренів?

69. Закладка постійних зубів розпочинається:

А. На 1-2 місяці антенатального розвитку;

Б. На 6-8 місяці антенатального розвитку;

В. На 4-5 тижні антенатального розвитку;

Г. На 2-3 місяці постнатального розвитку;

Д. На 2 році життя дитини.

70. У постійному прикусі першими закладаються:

А. Перші моляри та центральні різці;

Б. Ікла та перші моляри;

В. Різці та другі моляри;

Г. Перші та другі моляри;

Д. Перші премоляри та різці.

71. Первинна мінералізація тимчасових зубів розпочинається:

А. На 4-5 тижні антенатального розвитку;

Б. На 4-5 місяці антенатального розвитку;

В. На 2 році життя дитини;

Г. На 1 році життя дитини;

Д. Після народження дитини.

72. Первинна мінералізація різців та ікол розпочинається з:

А. Контактної поверхні;

Б. Екватора зуба;

В. Сліпої ямки;

Г. Ріжучого краю;

Д. Пришийкової ділянки.

73. Первинна мінералізація молярів розпочинається з:

А. Контактної поверхні;

Б. Екватора зуба;

В. Горбиків зуба;

Г. Фісур зуба;

Д. Пришийкової ділянки.

74. Первинна мінералізація премолярів розпочинається з:

А. Горбиків зуба;

Б. Екватора зуба;

В. Фісур зуба;

Г. Контактної поверхні;

Д. Пришийкової ділянки.

75. Центральні постійні нижні різці прорізуються в середньому:

А. У 2-3 роки;

Б. У 6-7 років;

В. У 8-9 років;

Г. У 9-11 років;

Д. У 10-12 років.

76. Першими в постійному прикусі найчастіше прорізуються:

А. Центральні та латеральні різці;

Б. Центральні різці і перші моляри;

В. Премоляри та різці;

Г. Ікла та центральні різці;

Д. Другі моляри та центральні різці.

77. Формування кореня постійного зуба відбувається:

А. До початку прорізування зуба;

Б. Протягом 1 року після прорізування;

В. Протягом 6 місяців після прорізування;

Г. Протягом 2 років після прорізування;

Д. Протягом 6 років після прорізування.

78. Первинна мінералізація зубів відбувається:

А.Внутрішньощелепово;

Б. У ротовій порожнині;

В. Після прорізування;

Г. 2 роки після прорізування;

Д. Під час прорізування.

79. Найактивніше вторинна мінералізація зубів відбувається:

А. Внутрішньощелепово;

Б. До закладки;

В. Після гістогенезу;

Г. 2 роки після прорізування;

Д. Під час прорізування.

80. Завершальним етапом розвитку кореня постійного зуба є:

А. Формування верхівки та апікального отвору;

Б. Формування 3/4 довжини кореня;

В. Формування 2/3 довжини кореня;

Г. Формування росткової зони;

Д. Формування циркулярної зв'язки.

81. На рентгенограмі несформований корінь має вигляд:

А. Пісочного годинника;

Б. Звужений до верхівки;

В. Розширений до верхівки;

Г. Колбоподібний на верхівці;

Д. Веретеноподібний на верхівці.

82. Вкажіть анатомічну відмінність тимчасових зубів від постійних:

А. Наявність емалевого валика;

Б. Менша пульпова камера;

В. Емаль із жовтуватим відтінком;

Г. Вузькі кореневі канали;

Д. Товстий шар дентину.

83. Вкажіть анатомічну відмінність тимчасових зубів від постійних:

А. Емаль із жовтуватим відтінком;

Б. Менша пульпова камера;

В. Корені розгалужені;

Г. Вузькі кореневі канали;

Д. Товстий шар дентину.

84. Найбільш мінералізованими ділянками зуба є:

А. Пришийкова ділянка;

Б. Дистальна поверхня;

В. Фісури, сліпі ямки;

Г. Ріжучий край, горбики;

Д. Немає правильної відповіді.

85. Вкажіть вік дитини, в якому завершується формування кореня 16 зуба:

А. 1,5-2 роки;

Б. 8-9 років;

В. 6-7 років;

Г. 4-5 років;

Д. 12-13 років.

86. Які зуби прорізуються у дітей у віці 11-12 років:

А. Центральні різці;

Б. Бокові різці;

В. Перші премоляри;

Г. Другі премоляри;

Д. Ікла?

87. Вкажіть вік дитини, який відповідає терміну завершення формування кореня 43 зуба:

А. 1 рік;

Б. 2 роки;

В. 4 роки;

Г. 6 років;

Д. 15 років.

88. Ознакою фізіологічного прорізування зубів є:

А. Прискорене прорізування;

Б. Збережена послідовність прорізування;

В. Посилене прорізування;

Г. Одночасне прорізування всіх зубів;

Д. Несиметричність прорізування.

89. Ознакою фізіологічного прорізування зубів є:

А. Прискорене прорізування;

Б. Несиметричність прорізування;

В. Посилене прорізування зубів;

Г. Одночасне прорізування всіх зубів;

Д. Симетричність прорізування.

90. Ознакою фізіологічного прорізування зубів є:

А. Прискорене прорізування;

Б. Несиметричність прорізування;

В. Посилене прорізування;

Г. Вчасне прорізування;

Д. Одночасне прорізування всіх зубів.

Перелік використаної літератури

1. Боровский Е.В., Леонтьев В.К. Биология полости рта. - М.: 1991. - 304с.

...