Особливості мовленнєвого дихання у дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвиненням мовлення

Таблиця 2.1 Результати виконання дітьми старшого дошкільного віку з ЗНМ першого завдання на констатуючим етапі експерименту

Проаналізувавши отриманий результат, ми можемо констатувати, що у більшої частини дітей не сформований грудино-черевної (змішаний) тип дихання. Так у 63% дошкільнят, що становить 5 дітей, він не сформований; при цьому ми відзначаємо наявність у 39% дошкільнят (3 дитини) черевного типу дихання і 25%, (2 дитини) грудного типу дихання. І тільки у 39%, що становить 3 дитини, ми відзначаємо наявність змішаного типу дихання.

Якісний аналіз виконання завдання дітьми.

Оля М. при виконанні завдання демонструє грудний тип дихання, тобто легкі заповнюються повітрям за рахунок підйому ключиць і розбіжності верхніх ребер. Аналогічні дані ми отримуємо при спостереженні за диханням дитини під час ігрової та мовленнєвої діяльності. У Насті В. ми також спостерігаємо переважно грудний тип дихання, при цьому вдих і видих повітря здійснює не рівномірно, з різною силою. Аналогічні дані ми спостерігаємо під час ігрової діяльності. Аналогічний результат продемонстрував і Денис С. - у хлопця переважає грудний тип дихання (розширення грудної клітини проводиться шляхом підняття ребер), який відзначається і в повсякденній діяльності, і під час дослідження.

Під час дослідження Саша Г. демонструє черевний тип дихання (при цьому у дитини працюють, в основному, м'язи діафрагми і черевної стінки). Даний тип дихання Саша також використовує під час ігрової та мовленнєвої діяльності. Олексій П. при виконанні завдання і в повсякденному житті демонструє також черевний тип дихання з активною участю м'язів діафрагми і черевної стінки, при цьому вдих і видих повітря дитиною здійснюється не рівномірно, з різною силою.

Кіра О. демонструє змішаний тип дихання - в акті дихання у дівчинки беруть участь міжреберні м'язи і діафрагма, при цьому ми спостерігаємо даний тип дихання і в ігровій, і в мовленнєвій діяльності.

Реберно-діафрагмальний тип дихання ми відзначили і у Андрія С., який дитина використовує і в повсякденному житті.

Аналогічний результат продемонстрував і Захар Н. - у хлопчика переважає змішаний тип дихання з роботою всіх видів мускулатури. Даний тип дихання у дитини відзначається і в повсякденній діяльності, і під час проведення дослідження.

Тривалість позамовленнєвого видиху і його сила.

Тривалість позамовленнєвого видиху нами фіксувалася за допомогою секундоміра. Сила видиху (вміння цілеспрямовано посилати повітряний струмінь) вимірювали лінійкою. Виявлений нами результат свідчить про переважної слабкості позамовленнєвого дихання дітей. Отримані дані відображені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Результати виконання дітьми старшого дошкільного віку з ЗНМ другого завдання на констатуючим етапі експерименту

мовленнєвий дошкільний дихання

Проаналізувавши отриманий результат, ми можемо констатувати, що у більшої частини дітей із загальним недорозвиненням мовлення розвиток позамовленнєвого дихання має переважно низькі показники. Так нами виявлено, що 75% дошкільнят, що становить 6 дітей, мають низькі показники тривалості позамовленнєвого видиху (від 3 сек. до 6 сек.) і тільки 25% дошкільнят (2 дитини) мають середні показники тривалості позамовленнєвого видиху, при цьому в групі обстежуваних не відзначається дітей з дальністю видиху вище середньої.

Сила позамовленнєвого видиху дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ на констатуючим етапі експерименту.

Таблиця 2.3 Результати виконання дітьми старшого дошкільного віку з ЗНМ третього завдання на констатуючим етапі експерименту

При виявленні сили видиху, нами отримані наступні дані: так 76% дошкільнят, що становить 6 дітей, мають низькі показники сили позамовленнєвого видиху (від 3 см до 6 см) і лише 25% дошкільнят (2 дитини) мають середні показники сили позамовленнєвого видиху, при цьому в групі обстежуваних не відзначається дітей з силою видиху вище середньої. Якісний аналіз виконання завдання дітьми. Краще усіх справився із завданнями Захар Н. - дитина продемонстрував по групі найкращі показники сили і тривалості позамовленнєвого видиху.

Андрій С. продемонстрував також хороший результат - у хлопчика відзначається тривалий позамовленнєвий видих, і достатня вміння цілеспрямовано посилати повітряний струмінь, що свідчить про розвиток дихальних м'язів.

При виконанні завдань Кіра О. продемонструвала достатню вміння цілеспрямовано посилати повітряний струмінь, проте активний видих у дівчинки кілька укорочений.

Оля М. при виконанні завдання продемонструвала стабільно середній результат - у дівчинки відзначається помірна сила і тривалість позамовленнєвого видиху - активний видих у дівчинки кілька укорочений і відбувається зазвичай через рот.

У Саші Г. активний позамовленнєвий видих укорочений і відбувається зазвичай через ніс, незважаючи на постійно напіввідкритий рот, сила видиху має також низький показник, що свідчить про слабкість позамовленнєвого дихання дитини.

У Олі В. ми спостерігаємо низькі результати при виконанні завдань, що свідчить про слабкість тривалості і сили позамовленнєвого видиху.

Олексій П. продемонстрував низький результат виконання запропонованого завдання - короткий і слабкий за силою видих, що свідчить про слабкість тривалості і сили позамовленнєвого видиху дитини.

Тривалість фонаційного видиху.

Тривалість фонаційного видиху визначалася нами з використанням секундоміра. Виявлений результат свідчить про переважної слабкості фонаційного дихання дітей, це відображено у таблиці 4. При цьому нами відзначено, що при виконанні завдання при проголошенні звуків у деяких дітей тремтів голос, відчувалася уривчастість у проголошенні, що свідчило: діти по можливості намагалися використовувати майже все повітря, що знаходиться в легенях.

Таблиця 2.4 Результати виконання дітьми старшого дошкільного віку з ЗНМ четвертого завдання на констатуючим етапі експерименту

Проаналізувавши отриманий результат, ми можемо констатувати, що у більшої частини дітей із загальним недорозвиненням мовлення тривалість фонаційного видиху має переважно низькі показники. Так нами виявлено, що 63% дошкільнят, що становить 5 дітей, мають низькі показники тривалості фонаційного видиху (від 3 сек. до 6 сек.) і 39% дошкільнят (3 дитини) мають середні показники тривалості фонаційного видиху, при цьому в групі обстежуваних не відзначається дітей з дальністю видиху вище середньої.

Якісний аналіз виконання завдання дітьми.

Захар Н. продемонстрував високі показники тривалості мовленнєвого видиху, для нього характерні достатня плавність і легкість виконання.

Андрій С. продемонстрував також хороший результат - у хлопчика відзначається тривалий, плавний і сильний фонаційний видих.

При виконанні завдань Кіра П. продемонструвала також хороший результат - відзначається досить тривалий і плавний фонаційний видих.

Оля М. при виконанні завдання продемонструвала стабільно середній результат - у дівчинки відзначається помірна тривалість мовленнєвого видиху, відсутність плавності видиху - у неї іноді тремтів голос.

У Саші Г. активний фонаційний видих укорочений, відзначається тремтіння голосу, уривчастість у вимові звуку.

Аналогічний результат ми спостерігаємо у Насті В. - активний фонаційний видих укорочений, відзначається тремтіння голосу, уривчастість у проголошенні.

У Олексія П. тремтів голос, відчувалася уривчастість у проголошенні, що свідчило про спробу дитини використовувати майже все повітря, що знаходиться в легенях.

Характер мовленнєвого дихання.

Таблиця 2.5 Результати виконання дітьми старшого дошкільного віку з ЗНМ п'ятого завдання на констатуючим етапі експерименту.

Перевірка кількості слів, які діти могли вимовляти на одному видиху без додаткового добору повітря, показала, що 39% (3 дитини) змогли цілком успішно впоратися із завданням, тому що здійснили до 3 вдихів, 13% (1 дитина) - 4 - 6 вдихів і 50% дошкільнят (4 дитини) - 7 - 9 вдихів.

Багато дітей відразу ж після читання вірша виробляли, вдих, що говорило про неможливість подальшого мовленнєвого висловлювання. Читаючи вірш, діти, як правило, здійснювали вдих перед кожною новою рядком, причому багато починали своє висловлювання на залишковому видиху, тобто перед читанням не робиться вдиху. Але що примітно, для проголошення 4 - 5 слів дітям не вистачало повітря, так як наприкінці читання вони знову його добирали. Деякі ж хлопці, читаючи вірш, перед словами «він мене таке казав» робили паузи, добираючи повітря для подальшого висловлювання.

Якісний аналіз виконання завдання дітьми.

Захар Н. продемонстрував наступний характер мовленнєвого дихання - почав читання вірша на залишковому видиху та скоїв 1 вдих під час прочитання вірша. Андрій С. зробив три вдиху в процесі відтворення вірша, добір повітря в основному здійснював після кожного прочитаного рядка, тобто видиху цілком вистачало для проголошення чотирьох і більше слів.

При виконанні завдань Кіра О. продемонструвала також хороший результат - добір повітря здійснювала прочитаного рядка 2 рази. Оля М. при виконанні завдання робила вдих перед читанням, потім добирала повітря перед кожним рядком. Сашко М. читаючи вірш, перед словами «він мене таке казав» зробив паузу, добираючи повітря для подальшого висловлювання. Настя В. - зробила вдих перед читанням і відтворила на одному видиху один рядок, проте потім добирали повітря перед кожним рядком. Олексій П. добір повітря в основному здійснював після кожного прочитаного рядка, і в рядку додатково, тобто видиху йому не вистачало для проголошення чотирьох і більше слів.

За підсумками проведеного дослідження складемо зведену таблицю результатів дослідження мовленнєвого дихання дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвою патологією віднісши отриманий ними результат з трьома рівнями розвитку мовленнєвого дихання - низьким, середнім і високим.

Таблиця 2.6 Рівні розвитку мовленнєвого дихання дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ на констатуючому етапі експерименту

Кількісний аналіз отриманих даних відображено у таб. 2.7 і на рис. 2.1.

Таблиця 2.7 Рівні розвитку мовленнєвого дихання дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ у відсотковому відношенні

Рис. 2.1 Рівні розвитку мовленнєвого дихання дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ у відсотковому відношенні

мовленнєвий дошкільний дихання

Отже, підсумуємо все вищесказане: з віком у дітей мовленнєве дихання повинно ставати більш тривалим, однак ми спостерігаємо, що у дітей з ЗНМ інша картина. Констатуючий етап експерименту виявив, що у старших дошкільників з ЗНМ не формується грудо-черевної тип дихання, мовленнєве дихання порушується при виконанні простих мовленнєвих завдань і характеризується малим обсягом вдихуваного повітря, нераціональним використанням видиху, перериванням видиху для додаткового вдиху. Тому завдання формуючого експерименту була такою: шляхом спеціально підібраних ігор та вправ спробувати подолати у дітей вікові труднощі, тобто спробувати збільшити тривалість і силу позамовленнєвого видиху і видиху в процесі фонації звуків, проголошення слів і фраз.

2.3 Рекомендації щодо розвитку мовленнєвого дихання у дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями

Враховуючи цілі і завдання, поставлені в роботі, нами було проведено дослідження розвитку мовленнєвого дихання у дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями за допомогою методики констатуючого експерименту.

Нами встановлено, що у старших дошкільників з ЗНМ не сформований грудо-черевної тип дихання, мовленнєве дихання порушується при виконанні простих мовленнєвих завдань і характеризується малим обсягом вдихуваного повітря, нераціональним використанням видиху, перериванням видиху для додаткового вдиху. Тому ми пропонуємо шляхом спеціально підібраних ігор та вправ спробувати подолати у дітей вікові труднощі, тобто спробувати збільшити тривалість і силу позамовленнєвого видиху і видиху в процесі фонації звуків, проголошення слів і фраз. З цією метою пропонуємо використати комплекс методичних прийомів та вправ для розвитку та автоматизації дошкільнят грудо-черевного типу дихання і збільшення обсягу легень.

Вправа «Соня»

Покажіть дитині картинку із зображенням ведмедя, який спить у барлогу. Поясніть слово «барліг» і продемонструйте дихання животом, запропонувавши малюку повторити за вами. Дитина повинна імітувати рівне, глибоке дихання ведмедя, для контролю поклавши руку собі на живіт.

Вправа «Фонтанчик кита»

Покажіть дитині картинку із зображенням кита, який випускає фонтан. Поясніть значення слова «фонтан», а після продемонструйте, як саме повинен дихати кит для того, щоб з'явився такий гарний фонтан - зробіть глибокий вдих ротом, видихніть з силою через ніс. Запропонуйте малюкові подихати так, як кит.

Вправа «Пір'ячко»

Приготуйте коробку з пір'їнками, поставте її на стіл і запропонуйте дитині подути на пір'я губами, складеними в дудочку. При цьому слід стежити за тим, щоб губи малюка не напружувалися, плечі не піднімалися, щоки не роздувати.

Вправа «Сніжинка»

Для виконання цієї вправи потрібно вирізати з паперу сніжинку, покласти дитині на долоньку і губами, складеними в дудочку, здути її з долоні на підлогу.

Вправа «Пливи, пливи, кораблик»

Приготуйте ємність з водою. Кораблик можна виготовити з паперу, а можна зробити корковий кораблик з паперовими вітрилами. Поясніть дитині значення слова «парус» і опустіть кораблик на воду. Нехай малюк дує на кораблик так, щоб він міг рухатися. Зверніть увагу дитини на те, що коли вона перестає дути, кораблик зупиняється. Можна також запускати кораблик під час прийняття ванни.

Ігри «Назви картинки і Повтори слова»

Завдання: формування мовленнєвого видиху.

Дорослий розкладає перед дитиною 3 - 5 картинок і пропонує їх назвати на одному видиху.

Б. Дорослий розкладає перед дитиною 3 - 5 картинок і пропонує їх назвати на одному видиху, потім прибирає їх і просить дитину назвати картинки по пам'яті на одному видиху.

В. Дорослий називає 3 - 5 слів і просить дитину повторити слова на одному видиху.

Вправа «Зігріємо ручки»

Запропонуйте дитині скласти долоньки разом, вдихнути повітря через ніс і видихнути в долоні, промовляючи звук [х].

На нашу думку, лише за умов систематичної роботи з розвитку мовленнєвого дихання у дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями можуть бути позитивні результати, які дозволять вдосконалити та реалізувати роботи з мовленнєвої корекції.

Висновки

Розвиток дитячого мовлення - це складний і багатогранний процес. Діти не відразу опановують лексико-граматичним ладом, словозміною, словотвором, звуковимовою і складової структурою. Одні мовленнєві групи засвоються раніше, інші - значно пізніше.

Тому на різних стадіях розвитку дитячого мовлення одні елементи мовлення виявляються вже засвоєними, а інші - лише частково. Засвоєння фонетики тісно пов'язане із загальним поступальним ходом формування лексико-граматичної будови мови. В ході мовленнєвого розвитку виробляється специфічний «мовленнєвий» механізм дихання, яке являє собою систему довільних психомоторних реакцій, тісно пов'язаних з виробництвом усного мовлення. Характер мовленнєвого дихання підпорядкований внутрішньому мовленнєвому програмуванню, а значить - семантичному, лексико-граматичному і інтонаційному наповненню висловлювання.

Якщо мовленнєве дихання в онтогенезі формується у дітей без відхилень у розвитку спонтанно в міру становлення мовленнєвої функції, то у дітей з мовленнєвими порушеннями воно розвивається патологічно. У процесі мовленнєвого висловлювання у них відзначаються затримки дихання, судомні скорочення м'язів діафрагми та грудної клітини, додаткові вдихи, відзначається недостатній обсяг вдихуваного повітря перед початком мовленнєвого висловлювання, а також укорочений і нераціонально використовується мовленнєвої видих. Проголошення окремих слів відбувається в різні фази дихання - як на вдиху, так і на видиху. Враховуючи цілі і завдання, поставлені в даній роботі, нами було проведено дослідження розвитку мовленнєвого дихання у дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями за допомогою методики констатуючого експерименту.

Використання методики обстеження мовленнєвого дихання О. Ф. Архипової з елементами методики А. І. Максакова дало змогу визначити домінуючий тип дихання, цілеспрямованість і силу повітряного струменя, тривалість позамовленнєвого видиху, особливості фонаційного дихання. Констатуючий етап експерименту виявив, що у старших дошкільників з ЗНМ не формується грудо-черевної тип дихання, мовленнєве дихання порушується при виконанні простих мовленнєвих завдань і характеризується малим обсягом вдихуваного повітря, нераціональним використанням видиху, перериванням видиху для додаткового вдиху. Отримані дані в ході проведеного дослідження можуть бути корисні логопедам, педагогам і вихователям, що здійснює корекційну роботу з даною категорією дітей.

Список використаних джерел

1.Андросова В. М. Логопедична практика в дошкільному навчальному закладі: Навчально-методичний посібник для студентів напряму підготовки «Корекційна освіта» (Логопедія) вищих педагогічних навчальних закладів. Суми, 2012. 260 с.

2.Анохин П. К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем. Принципы системной организации функций. Москва, 1973. 68 с.

3.Ахутина Т. В. Порождение речи. Нейролингвистический анализ синтаксиса. Москва, 2007. 222 с.

4.Бельтюков В. І. Про закономірності розвитку мовленнєвої функції в онтогенезі. Питання психології. №1. Суми, 1994. С. 141 - 145.

5.Белякова Л. І. Методика розвитку мовленнєвого дихання у дошкільнят з вадами мовлення. Маріуполь, 2004. 132 с.

6.Виготський Л. С. Избранные психологические исследования. Мышление и речь. Проблемы психического развития ребенка. Москва, 1956. 519 с.

7.Гвоздьов О. М. Вопросы изучения детской речи. Москва, 1961. 471 с.

Размещено на Allbest.ru