Хворий шпиталізований до хірургічного відділення ЦРЛ. Об'єктивно: температура тіла 38,5°С, виразний набряк кінцевої фаланги I пальця правої кисті, гіперемія шкіри, колбоподібне здуття нігтьової фаланги. Палець дещо приведений до долоні. Спроба активних і пасивних рухів викликає посилення болю. Топічна діагностика пуговчастим зондом виявляла локальну болючість в області нігтьової фаланги. Діагноз: кістковий панарицій кінцевої фаланги I пальця правої кисті. Під внутрішньовенним наркозом ключкоподібним розрізом розкритий гнояк. Рана промита 3% розчином перекису водню, декасану, дренована силіконовим мікроіригатором. Накладена гіпсова лонгета на палець в середньо-фізіологічному положенні. В післяопераційному періоді хворому застосовували проточне промивання рани теплим розчином декасану (37-38°С) 1 раз на добу протягом 5 діб (рис. 3.7).

Рис. 3.7. Хворий М. Діагноз: кістковий панарицій кінцевої фаланги I пальця правої кисті. Проточне промивання рани розчином декасана у фазі запалення.

Внутрішньом'язево вводили антибіотики, застосовували фізіотерапевтичні методи лікування. Після операції біль значно зменшився. Рана заживала вторинним натягом. В фазі запалення щоденно робили ванночки з розчином декасану (37-38°С). З метою відновлення функції пальця після появи гра-нуляцій проводили лікувальну фізкультуру. У другій стадії запального процесу в період регенерації застосовували метилурацилову мазь (рис 3.8). Рана зажила на 13 добу лікування.

Рис. 3.8. Хворий М. Діагноз: кістковий панарицій кінцевої фаланги I пальця правої кисті (фаза регенерації).

На контрольній рентгенограмі проведеній в день виписки хворого із стаціонару, деструкціі кінцевої фаланги I пальця правої кисті не виявили. Відмічається зїденість контурів нігтьової фаланги (рис. 3.9).

Рис. 3.9. Хворий М. Рентгенограма I пальця правої кисті в боковій проекції в день виписки хворого ізстаціонару. Виявляється крайова з'їденість кісткової тканини долонної поверхні нігтьової фаланги.

Функція пальця та кисті відновлена. На 14 добу хворий приступив до роботи (рис. 3.10). Оглянутий через 6 місяців після операції. Обмеження функції пальця немає. Косметичні наслідки лікування добрі.

Рис. 3.10. Хворий М. Діагноз: кістковий панарицій кінцевої фаланги I пальця правої кисті (в день виписки хворого зстаціонару). На місці оперативного втручання виявляється післяопераційний рубець, який не порушує функцію пальця.

Хворим з суглобовою формою панарицію розкриття гнійного вогнища проводили Г-подібним розрізом по тильно-боковій поверхні ураженного суглоба. У 4 випадках лікування було пов'язано з певними труднощами, так як причиною розвитку суглобового панарицію було ускладнення інших форм панарицію. При наявності раніше проведених розрізів чи нориць рану розширяли, висікали некротичні тканини, гіпергрануляції, розкривали капсулу суглоба у місці найбільшого випинання по середньо-боковій лінії пальця.

Для лікування хворих пандактилітом застосовували середньо-бокові двосторонні розрізи через весь палець. Оперативні втручання 5 хворим виконували по 2 рази. В одному випадку проведена ампутація пальця (пацієнт першої групи), у 2 пацієнтів операція закінчилась екзартикуляцією кінцевої фаланги (по одному хворому з кожної групи).

Для промивання ран під час операції та в післяопераційному періоді всім хворим першої групи застосовували 3% розчин перекису водню, розчин хлоргексидину, діоксидину. Хворим другої групи рани промивали теплим (37-38°) розчином декасану. Дренування гнійних вогнищ здійснювали гумовими випускниками, мікроірігаторами з поліхлорвінілу з внутрішнім діаметром 1 мм, зовнішнім - 1,5 мм. Дренування проводили протягом всієї фази запалення (3-7 діб).

Хворим другої групи з кістковим, суглобовим, сухожильним панарицієм та пандактилітом (19 випадків) застосували у післяопераційному періоді проточне промивання рани розчином декасана протягом 2-3 годин, 1-2 рази на добу протягом 5-6 діб. Використання данного метода дозволило вимивати мікроби, гнійний ексудат та створювати в рані постійну концентрацію антибактеріального розчину.

Групі хворих з підшкірним та кістковим панарицієм (11 чол.) в порожнину гнояка вводили багатокомпонентну мазь на гідрофільній основі з декасаном. Мазь має високу осмотичну активність, антимікробну, протизапальну, знеболюючу дію. Плавиться при температурі 37°С. Мазь протягом декількох днів ліквідовувала запальну реакцію та забезпечувала очищення рани від гнійно-некротичних мас. Перев'язки робили 1-2 рази на добу. Побічних явищ не відмічали. Строки лікування цих хворих в фазі запалення (із застосуванням проточного промивання рани розчином декасану та багатокомпонентної мазі) скоротились майже у півтора рази.

Гіпсова імобілізація була обовязковою при глибоких формах панарицію. У інших випадках імобілізацію застосовували по показанням. Гіпсову лонгету накладали на 5-8 днів у середньо-фізіологічному положенні кисті. У післяопераційному періоді хворим робили теплі ванночки з розчином декасану. Широко користувались призначенням фізіотерапевтичних процедур (УФО, УВЧ, електрофорез та ін.). Після зняття запального процесу проводили лікувальну фізкультуру та механотерапію. У фазі регенерації призначали метилурацилову мазь.

Тривалість лікування хворого з шкірним панарицієм у першій групі склала 3,81±0,15, другій групі - 2,12±0,07 діб; при пароніхії - відповідно 5,20±0,28 та 3,50±0,17 діб; піднігтьовому панариції - 6,20±0,39 та 4,99±0,27; підшкірному панариції - 6,40±0,11 та 4,80±0,09; сухожильному панариції - 18,11±0,30 та 13,75±0,48; кістковому панариції - 19,19±0,30 та 11,20±0,41; суглобовому панариції - 18,75±0,75 та 11,50±1,50; пандактиліті - 25,43±0,84 та 17,34±0,21 доби. Середні строки лікування хворих першої групи склали 12,89±0,39 діб, другої - 8,65±0,40 діб, що на 4,24 доби менше.

Таблиця 3.4

Тривалість післяопераційного лікування хворих з різними формами панарицію, (M±m)

За весь період застосування препарату побічних ефектів не спостерігали. Застосування комплексного лікування з перших днів захворювання у хірурга з використанням нового антисептика декасан, реабілітаційних заходів та фізіотерапевтичних процедур сприяли добрим наслідкам у 95,6 % хворих.

РОЗДІЛ 4. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Гострі гнійно-запальні захворювання пальців кисті є однією з актуаль-них проблем сучасної хірургії. Показники тимчасової непрацездатності не мають тенденції до зниження. Серйозне занепокоення викликає високий рівень числа незадовільних наслідків лікування панарицію, особливо при його ускладнених формах. Анкілози, деформації та ампутації пальців та фаланг -- частий фінал не тільки амбулаторного, але і стаціонарного лікування панарицію.

Метою дослідження було підвищення ефективності комплексного лікування гострих гнійно-запальних захворювань пальців кисті з застосуванням препарату декасан.

Проведено вивчення результатів лікування гнійно - запальних захворювань пальців кисті у 209 хворих. Протягом усього періода спостережень захворювання реєстрували у осіб працездатного віку у 89,5%. Найбільш часто їх зустрічали у пацієнтів пов'язаних з виробничими професіями, что обумовлено професійними умовами виробництва. Виникненню гострих гнійно-запальних захворювань пальців кисті передували різні мікротравми шкіри рук. На виробництві мікротравми отримали 137 (65,6%) пацієнтів, у побуті - 72 (34,4%). Найбільш високу питому вагу серед мікротравм займали колоті (35,9%), забійні (25,4%) та різані (16,3%) рани.

Дослідження мікробного спектру ран виявило переважання Staphylo-coccus aureus. У 17,1% пацієнтів мала місце ассоціація кількох мікроорганізмів (в переважній більшості з присутністю стафілококів).

Оперативний метод є основним в лікуванні хворих гострими гнійно-за-пальними захворюваннями пальців кисті. Всього оперовано 189 (90,4%) хворих. У першій групі - 100 (93,5%) випадки, у другій - 90 (88,2%).

Середні строки лікування хворих першої групи склав 12,89±0,39 діб, другої - 8,65±0,40 діб, що на 4,24 доби менше.

Застосування комплексного лікування з перших днів захворювання у хірурга з використанням нового антисептика декасан, реабілітаційних заходів та фізіотерапевтичних процедур сприяли добрим наслідкам у 95,6 % хворих.

Отже, комплексне лікування хворих з гострими гнійно-запальними захворюваннями пальців кисті з застосуванням декасану дозволило скоротити строки лікування, що є основою для його широкого застосуванняя в медичній практиці.

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Захворювання реєстуються переважно у осіб працездатного віку. Виникненню гострих гнійно-запальних захворювань пальців кисті передували мікротравми шкіри рук. Найбільш високу питому вагу серед яких займали колоті (35,9%), забійні (25,4%) та різані (16,3%) рани, які були виявлені у 77,5% осіб. Поверхневі форми панарицію реєстрували у 70,8% хворих, глибокі - у 29,2% випадках.

2. У розвитку панарицію ведучу роль відіграє стафілокок, який серед усіх виявлених мікроорганізмів висівається найчастіше. При вивченні чутливості до антибіотиків найбільшу чутливість було виявлено до аміногликозидів (аміцил) - 34,2%, фторхінолонів (ципрофлоксацин) - 29,7% та цефалоспоринів (цефтріаксон) - 31,4%. В 7,3% спостережень мікрофло-ра була не чутлива до всього досліджуваного спектру антибіотиків.

3. Застосування індивідуального комплексного підходу є необхідною умовою в лікуванні панарицію.

4. Декасан має добрий лікувальний ефект завдяки високій протимікробній активності, сприяє швидкому очищенню ран від гнійно-некротичного вмісту й утворенню в них грануляційної тканини. Досвід тривалого застосування декасану засвідчує, що препарат добре переносять хворі без токсичних впливів на організм, побічних явищ і алергічних проявів.

5. Впровадження препарату декасан в практику лікування гнійно-запаль-них захворювань пальців кисті дозволяє знизити середні строки лікування хворих з 12,89±0,39 до 8,65±0,40 діб та забезпечує добрі наслідки у 95,6 % хворих.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Лікування хворих з панарицієм повинно бути спеціалізованим, комплексним, з включенням декасану.

2. В комплексному лікуванні хворих з гнійними процесами пальців кисті декасан доцільно комбінувати з патогенетичними засобами.

3. При глибоких формах панарицію рекомендується проводити проточне промивання гнійної порожнини декасаном.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абаев Ю. К. Многокомпонентные перевязочные средства в лечении гнойных ран / Ю. К. Абаев, В. Е. Капуцкий, А. А. Адарченко // Хирургия. -- 1999. -- № 10. -- С. 69-71.

2. Антонов А.М. Сравнительная оценка открытого и закрытого способов ведения раны после оперативного лечения панариция в условиях поли-клиники / А. М. Антонов, С. И. Ракитская // Вестник хирургии. - 1975. - № 11. - С. 142-145.

3. Антибактериальная профилактика инфекционных осложнений в хирургии / В. К. Гостищев, С. Н. Буянов, Э. И. Гальперин [и др.] // Методические рекомендации. Glaxo Wellcome. - 2000. - С. 18.

4. Антибиотикопрофилактика и антибиотикотерапия основных форм хирургических инфекций: Методические рекомендации. / Н. А. Ефименко, В. И. Хрупкин, П. Ф. Хвещук [и др.]. М.: ГВМУ МО РФ, -2002. -50с.

5. Батвинков Н. И. Лечение гнойных заболеваний кисти и пальцев / Н. И. Батвинков, И. Д. Сидорчук // Тез. докл. XIV Пленума правления Всесоюзн. науч. мед. о-ва хирургов. -- Калининград, 1973. -- С. 172-173.

6. Белобородова Н. В. Алгоритмы антибактериальной терапии тяжёлых инфекций. - М: Медицина, 2008. - 219 с.

7. Бойчев Б. Хирургия кисти и пальцев / Б. Бойчев, Вл. Божков, Ив. Матеев. -- София: Медицина и физкультура, 1971. -- 279 с.

8. Бучацкий С. Г. О лечении и профилактике панарициев у рабочих метал-лургической промышленности / С. Г. Бучацкий, З. П. Веселова, Б. Р. Ре-кечинский // Тез. докл. XIV Пленума правления Всесоюз. науч.-мед. о-ва хирургов. - Калининград, 1973. - С. 133-135.

9. Васильева А. К. Опыт лечения лиц, страдающих гнойно-воспалительны-ми заболеваниями кисти и пальцев в амбулаторных условиях / А.К. Васильева, З. С. Ляшенко // Заболевания внепеченочных желчных ходов и травма живота / Материалы XIII пленума правления науч. о-ва хирургов УССР. -- Киев, 1972. -- С. 22-23.

10. Воропанов И. М. Острые гнойные заболевания кисти у моряков / И.М. Воропанов // Военно-медицинский журнал. -- 1989. -- № 10. -- С. 45--47.

11. Горбачева З. Н. Остеоартрит пястно-фалангового сустава вследствие микротравмы / З. Н. Горбачева, Е. Е. Рассол, Е. В. Усольцева // Вестник хирургии. -- 1985. -- № 7. -- С. 108--111.

12. Гостищев В. К. Оперативная гнойная хирургия / В. К. Гостищев. -- М.: Медицина, 1996. -- 415 с.

13. Григорян А. В. Гнойные заболевания кисти / А. В. Григорян, В. К. Гос-тищев, Б. А. Костиков. --М.: Медицина, 1978. -- 215 с.

14. Гринев М. В. О закрытом методе лечения костного панариция / М. В. Гринев, А. Н. Поляков // Вестник хирургии. - 1973. -- № 3. -- С. 76-79.

15. Горбашко А. И. Комплексный метод лечения гнойных заболеваний кис-ти / А. И. Горбашко, А. А. Самофалов, Р. К. Рахманов // Вестник хирургии. -- 1991. -- Т. 146, № 1. -- С. 96-97.

16. Гуров П. И. Сравнительная оценка методов хирургического лечения и дренирования ран при панариции / П. И. Гуров // Здравоохранение Казахстана. -- 1963. -- № 11. -- С. 21-25.

17. Дейкало В. П. Частота и структура заболеваемости кисти в Витебской области / В. П. Дейкало // Здравоохранение Беларуси. -- 1990. -- № 12. -- С. 30-33.

18. Деллинджер Э. П. Профилактическое применение антибиотиков в хирургии / Э. П. Деллинджер // Клиническая микробиология и антимик-робная химиотерапия. -- 2001. -- Т. 3, № 3. -- С. 260--265.

19. Дерябин Д. Г. Стафилококки: этиология и патогенность / Д. Г. Дерябин -- Екатеринбург: УрО РАН, 2000. -- 239 с.

20. Ефименко Н. А. Инфекции в хирургии. Фармакотерапия и профилактика: монография / Н. А. Ефименко, И. А. Гучев, С. В. Сидоренко. -- Смоленск, 2004. -- 296 с.

21. Журавок А. И. Комбинированное хирургическое и лучевое лечение панариция в амбулаторно-поликлинической практике / А. И. Журавок, С. Г. Антипов, В. И. Саввов // Тез. докл. XV съезда хирургов УССР. -- Киев, 1984. -- С. 22-23.

22. Зубков М. Н. Практическое руководство по клинической микробиологии и антимикробной терапии для врачей стационарной помощи / М. Н. Зубков Москва,2002. - 270с.

23. Иоффе И. Л. Рациональные разрезы при панарициях / И. Л. Иоффе // Клиническая хирургия. -- 1980. -- № 1. -- С. 34--36.

24. Использование физических методов в лечении гнойных ран / К. В. Ли-патов, Н. А. Сопромадзе, А. Ю. Емельянов [и др.] // Хирургия. -- 2001. -- № 10. -- С. 56--59.

25. Использование антисептика декасана в практике неотложной хирургии / Е. П. Коновалов, В. Н. Терлецкий, Н. И. Пляцюк [и др.] // Клінічна хірургія. -- 2004. -- № 9. -- С. 18--20.

26. Канцалиев Л. Б. Микробиологическое обоснование при гнойно-воспали-тельных заболеваниях пальцев и кисти / Л. Б. Канцалиев. Э. И. Солтанов, А. А. Теувов // Фундаментальные исследования. -- 2007. -- № 8. -- С. 34--36.

27. Ковальчук В. П. Нові антисептичні засоби вітчизняного виробництва / В. П. Ковальчук, В. М. Кондратюк // Мистецтво лікування. -- 2005. -- № 10 (26). -- С. 82--83.

28. Конычев А. В. Гнойно-воспалительные заболевания верхней конечности / А. В. Конычев. - СПб. : "Невский Диалект", 2002. -- 352 с.

29. Костюченок Б. М. Современные принципы местного медикаментозного лечения гнойных ран / Б. М. Костюченок, Б. М. Доценко, Л. А. Блатун // II Всесоюз. конф. «Раны и раневая инфекция»: Тез. докл. -- М., 1986. -- С. 128--130.

30. Кравец В. П. Опыт лечения гнойной раны / В. П. Кравец, В. В. Кравец // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експеримент-тальної та клінічної медицини». -- Суми, 2006 -- С. 164--165.

31. Кравец В. П. Характеристика свойств микрофлоры выделенной у больных с гнойной раной / В. П. Кравец, В. В. Кравец // Матеріали Міжна-родної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лі-карів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини». -- Суми, 2006. -- С. 166.

32. Кравець В. П. Комплексне лікування гнійно-запальних процесів м'яких тканин / В. П. Кравець, В. В. Кравець // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини». -- Суми, 2006. -- С. 166-167.

33. Кравец В. П. Предупреждение хирургической раневой инфекции / В. П. Кравец, В. В. Кравец // Матеріали Міжнародної науково-практич-ної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини». -- Суми, 2006. -- С. 168.

34. Кравец В.П. Пути повышения эффективности местного лечения гнойной раны / В. П. Кравец, А. В. Кравец // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини». - Суми, 2006. - С. 169.

35. Кравець В.П. Профілактика та реабілітація хворих з гнійними захворюваннями кисті (методичні рекомендації для студентів медичних вузів, лікарів-інтернів, лікарів-хірургів) / В.П. Кравець, В. В. Кравець. - Суми. Видавництво СумДУ, 2006. - 17 с.

36. Кравець В.П. Діагностика та лікування гострих гнійних захворювань кисті (методичні рекомен-дації для студентів медичних вузів, лікарів-інтернів, лікарів-хірургів) / В.П. Кравець, В. В. Кравець. - Суми. Видавництво СумДУ, 2006. - 58 с.

37. В. П. Кравец. Применение новых лекарственных форм декаметоксина для профилактикии лечения постиньекционных ослонений / В. П. Кравец, В. В. Кравец // Вісник Сумського державного університету. - 2008. - №1. - С. 63-65.

38. Кравец В. П. Причины возникновения острых гнойно-воспалительных заболеваний пальцев и кисти / В. П. Кравец, В. В. Кравец // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Сучасні досягнення теоретичної та практичної медицини». - Суми, 2008. - С. 165.

39. Кравец В. П. Комплексное лечение острых гнойно-воспалительных заболе-ваний пальцев и кисти / В. В. Кравец, В. П. Кравец // Вісник СумДУ. Серія Медицина. Ї Суми. Ї 2009. Ї№1. ЇС. 99Ї103.

40. Кравец В. П. Комплексное лечение осложненных форм панариция с применением декасана / В. П. Кравец, А. В. Кравец, П. А. Фесенко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання клінічної медицини». Ї Суми, 2009. Ї С. 124.

41. Кравец В. П. Лечение поверхностных форм панариция / В. П. Кравец, В. В. Кравец // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання клінічної медицини». Ї Суми, 2009. Ї С. 125.

42. Кравець В. П. Вплив патогенних факторів на розвиток гострих гнійно-запальних захворювань пальців та кисті / В. П. Кравець, П. А. Фесенко, В. В. Кравець // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання клінічної медицини». Ї Суми, 2010. Ї С. 76.

43. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исслед-ваниях с использованием Exсel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. -- К.: МОРИОН, 2001. -- 408 с.

44. Лечение заболеваний пальцев и кисти в стационаре / Н. А. Бубнова, Р. В. Тоне, В. Г. Висмонт [и др.] // Клиническая хирургия. -- 1989. -- № 1. -- С. 3-6.

45. Липский Л. И. Опыт лечения осложненных форм панариция / Л. И. Лип-ский // Клиническая хирургия. -- 1985. -- № 1. -- С. 26-29.

46. Липский Л. И. Лечение больных с флегмоной кисти / Л. И. Липский, В. К. Хатайзейский, С. М. Гмызин // Хирургия. -- 1987. --№ 10. -- С. 24-27.

47. Локальный многоуровневый мониторинг резистентности возбудителей хирургической инфекции / М. С. Рожков, А. В. Новосельцев, А. Ю. Быков // Вестник хирургии им. И. И. Грекова. - 2006. - № 3. - С. 89-97.

48. Лыткин М. И. Панариций / М. И. Лыткин, И. Д. Косачев. -- Л.: Медицина, 1975. -- 200 с.

49. Мазурик М. Ф. Профилактика и лечение панариция / М. Ф. Мазурик, Д. Г. Демянюк, А. В. Головко // Хирургия. - 1979. - № 8. - С. 35-38.

50. Мелешевич А. В. Пути инфицирования микротравм пальцев и кисти / А. В. Мелешевич, А. Л. Свидченко // Здравоохранение Беларуси. -- 1976. -- № 1. -- С. 18-19.

51. Мелешевич А.В. Сравнительная характеристика эффективности действия кожных антисептиков при обработке микротравм пальцев и кисти / А. В. Мелешевич, А. Л. Свидченко, М. В. Мелешевич // Асептика и антисептика. - М: медицина, 1979. - С. 49-51.

52. Мелешевич А. В. Панариций и флегмона кисти: Учеб. пособие: В 3 ч. Ч.1. / А. В. Мелешевич. -- Гродно: ГрГУ, 1997. -- 133 с.

53. Мелешевич А. В. Панариций и флегмона кисти: Учеб. пособие: В 3 ч. Ч. 2. / А. В.Мелешевич. -- Гродно: ГрГУ, 1999. -- 195 с.

54. Мелешевич А. В. Панариций и флегмона кисти: Учеб. пособие: В 3 ч. Ч.3 / А. В. Мелешевич. -- Гродно: ГрГУ, 2002. -- 185 с.

55. Палий Г. К. Лечение осложненных форм панариция с применением декаметоксина / Г. К. Палий, В. П. Кравец, Н. Д. Желиба // Клин. хирургия. - 1988. - № 1. - С. 56-58.

56. Палій Г. К. Антимікробний лікарський препарат декасан: стратегія і так-тика застосування для профілактики та лікування гнійно-запальних захво-рювань / Г. К. Палій // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2004. - № 1-2. - С. 83-85.

57. Патогенетические основы выбора препарата для лечения гнойных ран / Б. М. Даценко, Т. И. Тамм, Мохаммед Або [и др.] // Клиническая хирургия. - 2002. - №11-12. - С. 24.

58. Петрунин А. А. Комплексный подход к лечению глубоких форм панариция: Автореф. дис... канд. мед. наук. -- Самара, 1997.

59. Поликарпов М. Я. О лечении панариция / М. Я. Поликарпов, А. Х. Ха-мидов, М. Р. Рабиджанов // Здравоохранение Таджикистана. --1982. -- № 6. -- С. 47-49.

60. Попов В. А. Панариций / В. А. Попов, В. В. Воробьев. -- Л.: Медицина, 1986. -- 188 с.

61. Применения антисептика Декасан при нагноительных процессах в мягких тканях / П. Д. Фомин, А. И. Лисов, С. Н. Козлов // Ліки України. -- 2006. -- № 11. -- С. 74-75.

62. Применение волн миллиметрового диапазона в комплексном лечении больных с панарициями после повторных операций / О. Э. Бубнов, В. И. Лошнов, А. В. Потеенко [и др.]. Тезисы докладов научно-практической конференции. «Актуальные проблемы современной клинической меди-цины». - Подольск, 2001. - С. 28.

63. Применение рентгенотерапии в комплексном лечении панариция / А. А. Койко, В. В Иващенко, И. А. Ильинская [и др.] // Клиническая хирургия. -- 1979. -- № 1. -- С. 38-40.

64. Применение новых лекарственных форм декаметоксина для профилактики и лечения постинъекционных осложнений / Г. К. Палий, Н. Д. Желиба, П. С. Шевня [и др.] // Клінічна хірургія. - 1995. - №2. - С. 8-9.

65. Рациональная антимикробная фармакотерапия: Руководство для практи-кующих врачей / Под ред. В.П. Яковлева, С.В. Яковлева. - М.: Литера, 2003. - 1001с.

66. Результати експериментального і клінічного дослідження ефективності антисептичного препарату декасану / В. П. Ковальчук, М. І. Гуменюк, В. В. Бікміров [та ін.] // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - № 2. - С. 292-294.

67. Савчук Б. Д. Микробиологическая экспресс-диагностика при гнойных заболеваниях мягких тканей / Б. Д. Савчук, М. Н. Зубков // Асептика и антисептика: Сб. науч. тр. - М., 1979. - С. 32-33.

68. Светухин А. М. Этиопатогенетические принципы хирургического лечения гнойных ран / А. М. Светухин, В. М. Матасов, В. Г. Истратов // Хирургия. -- 1999. -- № 1. -- С. 9-11.

69. Социальные аспекты проблемы гнойных хирургических заболеваний / С. А. Симбирцев, О. Б. Бегишев, А. В. Конычев [и др.] // Хирургия. -- 1993. -- № 2. -- С. 53-56.

70. Скиданенко В. В. Комбинированное лечение костного панариция кисти / В. В. Скиданенко // Актуальные вопросы современной лучевой диагностики: Сб. науч. тр. -- Томск, 1997. -- С. 132.

71. Скиданенко В. В. Комбинированное лечение гнойно-воспалительных заболеваний кисти и пальцев с применением излучения бетатрона 7 Мэв: Автореф. дис... канд. мед. наук. - Томск, 1997. - 23 с.

72. Скляренко Р. Т. Временная и стойкая утрата трудоспособности у хирургических больных / Р. Т. Скляренко, В. С. Павлов // Руководство для врачей. - Санкт-Петербург. - 1998. - 304 с.

73. Скрипниченко Д. Ф. Острые гнойные заболевания кисти / Д.Ф. Скри-пниченко, М. Ф. Мазурик, Д. Г. Демянюк. -- Киев: Здоров'я, 1981. -- 134 с.

74. Сравнительное изучение эффективности антисептиков, применяемых для профилактики инфекционных осложнений / Г. К. Палий, В. П. Ковальчук, В. П. Кравец [и др.] // Клінічна хірургія. - 1993. - №1. - С. 11-13.

75. Теория и практика местного лечения гнойных ран / Под ред. Б. М. Даценко. -- Киев: Здоровье, 1995. - 384 с.

76. Усольцева Е. В. Хирургия заболеваний и повреждений кисти / Е. В. Усо-льцева, К. И. Машкара. -- Л.: Медицина, 1986. -- 352 с.

77. Файл Т. Диагностика и антимикробная терапия инфекций кожи и мягких тканей / Т. Файл // Клиническая микробиология и антимикробная химио-терапия. -- 2003, -- Т. 5, № 2. -- С. 119 --125.

78. Фишман Л. Г. Клиника и лечение заболеваний пальцев и кисти / Л. Г. Фишман. -- М.: Медгиз, 1963. -- 392 с.

79. Хирургические инфекции: руководство / Под ред. И.А. Ерюхина, Б. Р. Гельфанда, С. А. Шляпникова. -- СПб: Питер, 2003. -- 864 с.

80. Чадаев А. П. Гнойные заболевания пальцев и кисти / А. П. Чадаев, А. Ц. Буткевич, Г. Г. Савзян. -- М.: Геликон, 1996. -- 146 с.

81. Чадаев А. П. Хирургическое лечение флегмон кисти различной локализации / А. П. Чадаев, А. С. Любский, М. С. Алексеев [и др.] // Хирургия. -- 2001. -- № 7. -- С. 70.

82. Шабанов А.Н. Внутриартериальная инфузия антибиотиков в комплексном лечении запущенных форм панариция / А. Н. Шабанов, В. С. Васильев, Б. П. Комиссаров // Хирургия. -- 1980. -- № 11. -- С. 44--47.

83. Шляпников С. А. Хирургические инфекции мягких тканей - проблема адекватной антибиотикотерапии / С. А. Шляпников, Н. Насер // Антибиотики и химиотерапия. -- 2003. -- №7. -- С. 44--48.

84. Экономические аспекты новых способов в лечении гнойных ран / В. Г. Сторожук, П. Р. Лейпси, В. М. Порохня // Актуальные вопросы хирургической инфекции. Материалы научно-практической конференции 19-20 сентября 1991. -- Семипалатинск. -- С. 116--117.

85. Buck-Gramcko D. Die handchirurgische Sprechstunde Hippokrates Verlag Stuttgart / D. Buck-Gramcko, H. Nigst -- 1992. -- 162 s.

86. Ehrenkranz N. J. Antimicrobial Prophylaxis in Surgery: Mechanisms, Misconceptions, and Mischief / N. J. Ehrenkranz // Infection Control and Hospital Epidemiologi. --1993. -- V. 14, № 2. -- P. 99-106.

87. Emori T. G. An overview of nosocomial infections, including the role of the microbiology laboratory / T. G. Emori, R. P. Gaynes // Clin. Microbiol. Rev. -- 1993. -- V. 6 (4). -- Р. 428--442.

88. Rebentiesch K. Das Panaritium ossale (unter besonderer Berucksichtignug rontgenologischer uberlegungen) / K. Rebentiesch. -- Hamburg, 1968.

89. Sixl H. Zur Behandlung der Handphlegmons / H. Sixl, F. Spelsberg, F. L. Rueff. -- Med. Welt. -- 1969. -- Bd. 20.-- S.1167--1170.

90. Vakilzaden F. Behandlung der Paronychie / F. Vakilzaden, E. Macher -- Dtsch. med. Wschr., -- 1975. -- Bd. 99, --№. 46. -- S. 2363-2364.

91. Veraguth P. La radiotherapia anti-inflammatoire et antalgigne / Veraguth P. // Raridiol. Clin. Biol. -- 1970. -- Vol. 39, -- № 3. -- Р. 281--293.

92. Walker S. Paronychia of the great toe of infants / S. Walker // Clin. Pediatr. -- 1979. -- Vol. 18, -- № 4. -- P. 247--255

Размещено на Allbest.ru