Екзогенна та ендогенна профілактика карієсу у віковому аспекті

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВДНЗУ “УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОІЧНА АКАДЕМІЯ”

РЕФЕРАТ

На тему:”Екзогенна та ендогенна профілактика карієсу у віковому аспекті”

Лікар-інтерн: Андреєва Валерія Віталіївна

Керівнк: Веруга Олена Іванівна

м. Чернігів

ЕКЗОГЕННА ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ, МЕТОДИ, ЗАСОБИ. ЕНДОГЕННА ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ, МЕТОДИ, ЗАСОБИ. КОНТРОЛЬ ЕФЕКТИВНОСТІ

Усі заходи з профілактики карієсу зубів можна поділити на державні, соціальні, медичні, гігієнічні та виховні. Система державних профілактичних засобів включає заходи з охорони здоров'я матері та дитини, охорони навко­лишнього середовища. Реалізація державної системи заходів охорони здоров'я населення спрямованаххх передусім на антенатальну профілактику захворювань, на формування та розвиток здорової дитини, на підтримання здоров'я дорослої людини і є основою профілактичного напряму охорони здоров'я в нашій країні.

Система соціальних заходів з профілактики карієсу пов'язана із забезпеченням здорового способу життя -- дотримання раціонального режиму праці, відпочинку, науково обгрунтованих норм харчування, особистої гігієни.

До гігієнічних заходів з профілактики карієсу належать гігієнічне виховання населення із питань стоматології , контроль за станом навколишнього середовища та харчування. Запровадженням гігієнічних заходів (фторування питної води, контроль за якісним та кількісним складом їжі та води) забезпечується потреба дітей та дорослих у повноцінних факторах здоров'я організму та органів порожнини рота.

Виховні заходи з профілактики карієсу зубів зводяться до по­ширення знань про здоровий спосіб життя, прищеплення навичок догляду за органами порожнини рота і підтримання їх у здоровому стані. Ці задачі вирішують лікарі, середній медичний персонал,педагоги та батьки.

Медичні заходи з профілактики карієсу зубів спрямовані на розробку та запровадження етіологічно і патогенетично обгрунтованих засобів та методів впливу на організм і органи порожнини рота для підвищення їх стійкості до карієсу, а також на зниження карієсогенності несприятливих чинників навколишнього середовища на порожнину рота.

Профілактику карієсу зубів слід починати у період формування органічної матриці тимчасових і постійних зубів, їх мінералізації та продовжувати після прорізування до повного дозрівання емалі.

Процес формування та мінералізації зубів починається в ембріональному періоді життя дитини і продовжується після її на­родження, тому для формування резистентних до карієсу зубів є важливим якісне харчування вагітної жінки і дитини.

За даними Ю.С. Чучмая (1963), потреба вагітних становить: 1,5 г кальцію, 2,5 г фосфору, 3 мг фтору, 2,5 мг вітаміну B 5000--10000 МО вітаміну D, на добу. Необхідність споживання цих речовин особливо зростає протягом другої половини вагітності. В цей період і у період годування дитини жінці необхідно вживати молочні про­дукти -- творог (не менш як 200 г на день), негострий сир, кефір, кисляк. Мікроелементи містяться в буряку, капусті, горіхах, морській капусті, м'ясі кріля, морській рибі.

Протягом усієї вагітності організм жінки потребує подвоєної кількості вітамінів. Особливо важливим є вітамін С, вітаміни групи В, A, D, Е. Вітамін D має велике значення для розвитку плода. Він бере участь в утворенні кісткового скелета, регулюючи кальцієвий та фосфорний обмін, діяльність залоз внутрішньої секреції. При недостатності його в організмі порушується мінеральний обмін, змен­шується кількість кальцію і фосфору в кістковій тканині, пізно прорізуються зуби, діти мають схильність до карієсу. Добова потреба вагітних у вітаміні D становить 500,0 МО. Вітамін А сприяє правильному розвитку кісткової тканини, забезпечує нормальну діяльність органу зору, підвищує стійкість щодо захворювань слизових оболонок. Добова доза вітаміну А -- 2 мг.

Ідеальним продуктом для дітей 1-го року життя є молоко матері. Воно містить в оптимальних кількостях і співвідношеннях біологічно повноцінні білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, гормони, імунні тіла, ферменти, протимікробні і біфідогенні фактори.

У міру зростання і розвитку організму дитини зростає потреба у солях кальцію, вітамінах, білках, фторі, яку можна задовольнити шляхом збільшення у раціоні молочних продуктів, овочів, фруктів. У колишньому Радянському Союзі було розроблено величини фізіологічних потреб у кальцію. Згідно із цими рекомендаціями, діти перших 3 місяців повинні отримувати 400 мг кальцію на добу, у 6 міс -- 500 мг, до 1 року -- 600 мг; у 1--3 роки -- 800 мг, у 4--6 -- 1200 мг, у 7--10 -- 1000 мг, після 11 років -- 1100 мг. Підвищення споживання кальцію з 4--6-річного віку фізіологічно виправдане, оскільки у цей період відбувається інтенсивний ріст і формування скелета.

ЗМІЦНЕННЯ СОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ'Я

Припускається, що під впливом загальних захворювань змінюються умови формування та дозрівання твердих тканин зуба і у першу чергу емалі, що робить їх менш стійкими щодо впливу карієсогенних чинників.

У дітей різного віку, обтяжених перенесеними або супутніми захворюваннями внутрішніх органів, карієс зубів розвивається особ­ливо часто. При цьому процес характеризується гострим перебігом. Практично ураження будь-яких органів та систем дитячого організму екстраполюються на тверді тканини зубів. Тому з метою профілактики стоматологічних захворювань потрібно, по можливості, лікувати будь - яку соматичну патологію.



ІНТЕСИВНЕ ЖУВАННЯ

Велике значення у профілактиці має активне жування, повноцінне навантаження на щелепно-лицеву ділянку. Доцільно підвищувати фізіологічну активність органів і тканин порожнини рота, особливо у дітей, шляхом збільшення числа і різноманітності природних подразників, яких при постійному вжи­ванні обробленої їжі стає все менше. Зростає кількість дітей, що характеризуються нетренованістю жувальних м'язів через тривале їх недовантаження під впливом розвинутих "лінощів жування" або поспіхового прийому їжі. В результаті такі діти відмовляються від твердої їжі, жують мляво і повільно. Таким дітям варто рекоменду­вати вживання продуктів без попередньої кулінарної обробки (сирі овочі, фрукти).

ЛІКАРСЬКА ПРОФІЛАКТИКА

Медикаментозна профілактика поділяється на загальну (ендогенну) та місцеву (екзогенну). Ендогенна в свою чергу буває специфічна і неспецифічна. При специфічній профілактиці застосовуються препарати фтору, а при неспецифічній - вітаміни, кальцієвмісні препарати, загальноукріплюючі. Місцева полягає в введенні в порожнину рота чи безпосередньо на поверхню зуба препаратів фтору чи ремінералізуючих розчинів.

Препарати фтору зараз є основними засобами профілактики карієсу зубів. Механізм захисної дії фтору на емаль полягає у сприянні затримці фосфорно-кальцієвих сполук в організмі і проце­сам ремінералізації твердих тканин зуба, а також гальмуванні активності бактеріальних ферментів у порожнині рота та зубному нальоті. Він чинить протиферментну дію на процеси гліколізу в ротовій рідині та зубному нальоті.

Вміст фторидів в зубах відображає кількість біологічно доступного фториду в період формування зубів. Характерним є розподіл іонів фтору в емалі: у поверхневих шарах емалі (приблизно 50 мкм) концентрація фторидів є порівняно високою і складає від 500 до 4000 міліграма/кг, в глибоких же шарах емалі концентрація фторидів нижча, від 50 до 100 міліграма/кг. Концентрація фторидів в дентині складає від 200 до 1500 м/кг. Для тимчасових зубів характерна нижча концентрація фторидів, чим в постійних.

З віком концентрація фториду в постійних зубах знижується, що, ймовірно, пов'язано з поступовою втратою емалі в результаті стирання. В області ріжучого краю жувальної поверхні зуба концентрація фториду значно більше, чим в області шийки. Ймовірно, даний феномен обумовлений тим, що ріжучий край формується першим, триваліше розвивається і мінералізується, внаслідок чого абсорбує більше фтору.

Сучасні дані показують, що сприятлива дія фтору зумовлена декількома механізмами:

1. Фтор, з'єднуючись з гідроксиапатитом емалі, заміщаючи ОН-групи, утворює фторапатит, роблячи емаль міцнішою і стійкішою до дії кислот. Ця сполука знижує проникність емалі.

2. Механізм протикаріозної дії фторидів пов'язаний також з їх пригноблюючим впливом на зростання і обмін речовин мікрофлори порожнини рота шляхом інгібування фторидами важливого ферменту вуглеводного обміну -- фосфоенолпіруваткінази, активність якої вони пригнічують навіть в незначних концентраціях. В результаті цього різко знижується інтенсивність розщеплювання вуглеводів в порожнині рота, і як наслідок, знижується і продукція молочної кислоти.

3. Сполуки фтору в слині інгібують транспорт глюкози в клітини патогенних бактерій і утворення позаклітинних полісахаридів, які формують матрицю зубного нальоту.

4. Фториди порушують абсорбцію мікроорганізмів на поверхні клітин зуба, абсорбують альбуміни слини, глікопротеїни, в результаті чого запобігають зростанню зубної бляшки.

5. І нарешті, при ентеральному введенні фториди нормалізують білковий і мінеральний обмін.

Фториди, присутні в емалі і в зубному нальоті, прискорюють «відновлення» ранніх каріозних уражень завдяки ремінералізації кристалів емалі, збільшує розмір кристалів гідроксиапатиту.

За сучасними міжнародними даними добові рівні надходження фторидів розподіляються таким чином:

- дуже низький = 0,1-0,6 міліграм;

- низький =0,7-1,4 міліграм;

- оптимальний = 1,5-4,0 міліграм;

- високий (зухвалий флюороз) = 5-12 міліграм;

- дуже високий = 20 міліграм і більш (при лікуванні остеопорозу кісток фтористими препаратами).

Кількість фтору в організмі залежить від його вмісту у воді та харчових продуктах.

ЕНДОГЕННА ПРОФІЛАКТИКА

Специфічна ендогенна профілактика передбачає:

1.фторування питної води

2.фторування молока

3.фторування солі

4.прийом таблеток фториду натрію

ФТОРУВАННЯ ВОДИ

Одним з визнаних методів профілактики карієсу є фторування питної води -- контрольоване додавання сполук фтору до води джерел водопостачання з метою довести концентрацію іонів фтору у питній воді до рівня, який є достатнім для ефективної профілактики карієсу зубів і в той же час не має несприятливого впливу на функціональні можливості організму людини, фізичний розвиток та здоров'я населення.

Вперше штучне збагачення водо­провідної води фтором було здійснено у 1945 р. і відтоді набуло поширення більш ніж у 35 країнах, у яких понад 150 млн чоловік зараз вживають фторовану воду.

Для штучного фторування до води додають наступні сполуки фтору: фторид натрію, натрієву сіль кремнефтористоводневої кислоти і кремнефтористий натрій. Цей процес здійснюється па водопровідних станціях. Показано, що для досягнення максимальної ефективності фторовану воду, , слід споживати з народження, але деякі дослідження показали ефективність даного способу профілактики і у пацієнтів, що отримували оптимальні концентрації фторидів після закінчення формування зубів.

В даний час близько 5% всього населення земної кулі (приблизно 260 млн. чоловік) п'ють фторовану воду. Не дивлячись на численні заперечення супротивників фторування, не доведена наявність небажаних ефектів, і хоча кожне заперечення необхідно досліджувати, безпеку фторування води можна вважати встановленою.

Оптимальна концентрація фтору в питній воді складає 1,0 мг/л. Доцільність фторування води у кожному конкретному випадку встановлюється органами санітарно-епідеміологічної служби. Пока­занням до фторування води є низька KF" у воді і значна ураженість населення карієсом зубів. Теоретично за будь-якої KF", меншої за оптимальну, доцільно фторувати воду, але практично у першу чергу це треба робити на тих водопроводах, у яких вода містить менш за 0,3...0,5 мг/л фтору.

Фторування води залишається самим вигідним і дешевим методом профілактики. Найбільший вплив фторованої води проявляється на гладких поверхнях, в меншій ступені на апроксимальних, щічних та фігурах. Для фронтальних зубів вплив фторованої води проявляється в меншій степені ніж для жувальних.

Фторування питної води дозволяє одержати редукцію приросту карієсу молочних зубів на 40-50%, постійних -- на 50-60%.

Ефективність фторування оцінюють шляхом динамічного спо­стереження протягом 10--15 років за захворюваністю карієсом зубів населення, яке вживає фторовану воду. Можна також порівняти отримані дані з показниками захворюваності карієсом населення сусіднього населеного пункту, який користується водою із малим вмістом фтору (меншим за 0,2 мг/л). Для оцінки протикаріозної дії фтору використовують два показники: поширеність карієсу та його інтенсивність (КПВ і кп). Про задовільну ефективність можна го­ворити у тому випадку, коли через 7--8 років після початку фто­рування води індекс КПВ дітей 7--8 років знизився на 40--50%, про хорошу -- на 50--60%, про відмінну -- на 65--80%.

ФТОРУВАННЯ МОЛОКА

Альтернативним і ефективним методом профілактики являється використання фторованого молока.

Молоко давно привертає до себе увагу дослідників по цілому ряду причин, так як:

- являється необхідним компонентом харчування дитини, особливо в перші роки життя;

- володіє цінними поживними властивостями, необхідними для дитячого організму;

- являється основним джерелом кальцію і фосфору, необхідних для будови тканин кісток і зубів;

- містить також високий рівень кальцію, фосфору і лактозу, що розщеплює вуглеводи.

Подібний склад дозволяє молоку вносити свій внесок до процесу ремінералізації емалі зубів і в її захист.

Для успішного впровадження методу фторування молока необхідні певні умови:

- висока стоматологічна захворюваність населення в регіоні;

- низький вміст фториду в питній воді;

- відсутність інших джерел системного надходження фторидів.

Окрім цього, неодмінною запорукою успіху при впровадженні подібного проекту є прагнення до співпраці з боку регіональної адміністрації і органів охорони здоров'я, оскільки потрібне додаткове фінансування для виробництва і організаційні заходи при розподілі і доставці молока в організовані колективи.

Для фторування молока частіше застосовується фторид натрію, рідше монофторфосфат натрію. Вміст фториду в молоці визначається за допомогою фторидселективного електроду. Технологія фторування молока проста і не представляє труднощів.

Кількість фториду, яку необхідно додати до молока, повинна враховувати вік дитини і надходження фториду з інших продуктів і води. Так, виходячи з рекомендацій ВООЗ, для дітей з 3 до 7 років добове надходження фториду складає 0,87-1,75 міліграм.

Для дітей дошкільного віку концентрація фториду в молоці, рівна 2,5 мг/л, є оптимальною, оскільки забезпечує щоденне сумарне надходження 1,0-1,15 міліграм фториду в добу.

Спостереження показали, що застосування фторованого молока веде до зниження приросту карієсу. Так, за рік зниження приросту карієсу тимчасових зубів у дітей, які з 3-х років пили фтороване молоко, відбулося на 40-50%, за 2 роки -- на 58-65% відповідно.

Зниження приросту карієсу постійних зубів за 1 рік в середньому склало 30-50%.

Не дивлячись на отримані позитивні результати, ряд питань залишилися не вивченим і вимагає проведення подальших досліджень: необхідно встановити найбільш оптимальний вік для початку вживання фторованого молока, визначити тривалість проведення програми, оптимальну концентрацію фториду в молоці з урахуванням регіональних особливостей, частоту прийому молока.

1.Ухвалення рішення місцевою адміністрацією про участь в проекті і створення координаційного комітету.

2.Стоматологічне обстеження дітей 3,6, 9 і 12 років по методу ВІЗ.

3.Навчання персоналу дитячих дошкільних установ (ДДУ) і шкіл контролю за споживанням дітьми фторованого молока. Навчання дітей правильній гігієні порожнини рота.

4.Промисловий випуск фторованого молока і його регулярний розподіл серед ДДУ і шкіл

Фтороване молоко може бути виготовлене в різних формах: рідке і в виді порошка.

При використанні фторованого молока необхідно дотримуватись слідуючих рекомендацій:

- ефективно використовувати даний метод у дітей з 3 до 12 років

- щоденно дитина повинна використовувати 1 склянку молока з 0,5 мг фториду

- на протязі року дитина повинна пити молоко не менше 250 днів.

ФТОРУВАННЯ СОЛІ

Йодована сіль випускалася в Закарпатті. Результати 5-річного застосування цієї солі показали достовірне зниження на 40-50% поширеності і інтенсивності карієсу тимчасових і постійних зубів у дітей.

Технологія виробництва гомогенної стабільної солі, що містить 250 міліграм фториду на 1 кг соли, розроблена і застосовується в Угорщині, Швейцарії, Колумбії. Метод є дешевим і ефективним способом ендогенного прийому фториду, що не вимагає зусиль від людини.

Клінічна ефективність використання фторованої солі дещо нижча, чим фторованої води. До істотних недоліків слід віднести:

- важкість індивідуального дозування;

- великі коливання в звичках використання солі, які залежать від індивідуума.

Таблетки ефективні під час розвитку і дозрівання зубів. Використовувати їх слід 200-250 днів в році з 2 до 15 років. В цьому випадку ефект від їх використання можна порівняти з впливом фторованої води. Найкраще приймати зранку і розжовувати таблетки. При цьому забезпечується як загальний так і місцевий ефект фтору. Прийом таблеток фтору можна чергувати з прийомом крапель Віта фтору.

Пігулки призначаються щодня до 14-15-річного віку. Протипоказання до призначення пігулок:

- вміст фтору в навколишньому середовищі більше 50% від оптимального;

- будь-які інші способи прийому фтору всередину.

Найважливішою перевагою прийому пігулок фториду натрію всередину при профілактиці карієсу зубів є «гнучкість» методу, що дозволяє вводити фтор саме в ті періоди, коли це найдоцільніше, а також точно дозувати мікроелемент з урахуванням віку і особливостей організму. Проте цей шлях має недоліки: трудність організації прийому пігулок, і, крім того, він виявився дорожчим, ніж інші методи введення фтору в організм.

Досвід використання пігулок фториду натрію показав, що тільки висока відповідальність батьків, постійно стежачих за регулярним прийомом пігулок дітьми, може забезпечити достатньо високий профілактичний ефект.

Вітафтор (Vitaftorum) -- комбінований фторовмісний препарат. Містить в своєму складі фторид натрію, вітаміни А, Д, С.

Фармакологічні властивості вітафтору обумовлені поєднанням у ньому вітамінів А і D2 із фтором, який сприятливо впливає на збереження та формування тканин зубів. Вітамін А сприяє нормаль­ному розвитку зубів та правильному формуванню скелета. Вітамін Д регулює обмін фосфору та кальцію в організмі, сприяє всмоктуванню їх у кишечнику та своєчасному відкладанню у новоутвореній кістці. Фтор виявляє протикаріозну дію, добре всмоктується, нако­пичується в кістках, у зубах, меншою мірою -- в хрящах. Вітамін С обмежує відкладення фтору в тканинах і тим самим запобігає інтоксикації фтором.

Застосовується під час або після їжі протягом місяця всередину з інтервалом в 2-4 тижні кожні 3 місяці в місцевості, де вміст фтору в питній воді мінімальний. Дітям від 1 року до 6 років препарат призначають по 1/2 ч.л. 1 раз на день; з 7 до 14 років -- по 1 ч.л. 1 раз на день протягом місяця. Після 2-тижневої перерви курс повторюють. В рік проводиться 4-6 курсів профілактики з перервою на літні місяці.

Крім даних методів рекомендують як джерело фтору використовувати природні мінеральні води з високим його вмістом. Зокрема болгарська мінеральна вода - нареченська з вмістом фтору 4,8 мг/л.

Неспецифічна ендогенна профілактика передбачає:

1.прийом кальційвмісних препаратів

2.прийом вітамінів

3.прийом адаптогенів, загальноукріплюючих препаратів.

КАЛЬЦІЙВМІСНІ ПРЕПАРАТИ

Кальцемін приймається по схемі, залежно від віку дитини. Рекомендується до вживання вагітним, жінкам в період лактації, дітям від 5 до 12 років 1 пігулка 1 раз на день, після 12 років -1 пігулка 2 рази на день.

Кальцій Д3 Нікомед - приймається по 1 пігулці 2 рази на день в другій половині дня - 10 днів; 20 днів - по 1 пігулці в день увечері. В середньому курс лікування препаратами кальцію становить 1 місяць.

Альтернативним способом підвищення вмісту кальцію і фосфору в ротовій рідині являється використання препарату КАЛЬЦИНОВА, який містить кальцій і фосфати, необхідні для мінералізації кісток і зубів, а також комплекс вітамінів, включаючий вітамін Д3, який сприяє абсорбції цих мінералів в органах травлення і їх розподілу в органах травлення. Препарат містить кальцій, фосфор, вітаміни А, Д, В6, С. В зв'язку з тим, що таблетки потрібно добре розжовувати, в ротовій рідині проходить значне підвищення концентрації мінералів, які сприяють мінералізації і ре мінералізації зубів.

Гліцерофосфат кальцію по 0,5гр.

Калія оротат - по 0,05гр - 2 рази на день, протягом 10 днів, 2 рази на рік.

Кальцію глюконат (порошок, пігулки по 0,5гр. №10 і 0,25гр. з какао, 5% розчин з фруктовим сиропом). Доза: дітям 1-2 роки - по 0,25гр. двічі в день, 2-6 років - 0,5гр. двічі в день, старше 6 років - 0,5гр. три рази на день.

Кальцію лактат (порошок, пігулки по 0 5гр. №10, 5-10% розчини). Доза: 1 рік - 0,1гр. три рази на день, 2 роки - 0,25гр. три рази на день, 3-7 років - 0,5гр. двічі в день, 8-14 років - 0,5гр. три рази на день.

Кальцію гліцерофосфат (порошок, пігулки по 0,2гр.-0,5гр. №20-10, пігулки з лактатом кальцію 0,25гр., гранули 100,0). Дози: 1 рік - 0,05 гр. два-три рази на день

2 роки - 0,15гр. два-три рази на день, 3-4 роки - 0,25гр. два- три рази на день, 7 років і старше - 0,25гр. три рази на день.

Якщо гліцерофосфат в гранулах: до 3 років по 0,5 чайної ложки 1 раз на день; 3-5 років - 0,5 ч.л.2 разу на день; 5 і старше за роки - 0,5 ч.л. 3 рази на день.

ВІТАМІННІ ПРЕПАРАТИ

Відехол - препарат вітаміну Д3. Призначається 1 раз в рік в зимовий період.

Вітрум-кальціум - дітям старше 12 років по 1 пігулці в день тривалий час з перервою 1-2 місяці; дорослим - 1-2 т в добу 3-6 місяців.

Полівітаміни: «Піковіт», «Дуовіт», «Джунглі», «Центрум від А до Цинку», «Центрум дитячий», «Центрум сільвер», «Вітрум Лайф», «Вітрум Циркус» - по 1 пігулці щодня.

Вітамін В1 нормалізує вуглеводневий обмін, діяльність ЦНС. Випускається в пігулках таблетках і драже по 0,002 г №50; у пігулках таблетках по 0,005-0,01 №50. Призначається дітям 3-7 років по 0,005 один раз в день, старше 7 років - 0,01 один раз в день. Вітамін В1 слід призначати одночасно з препаратами кальцію або їжею, багатою кальцієм. Вітаміном В1 багаті продукти: крупа і мука борошно грубого помелу, дріжджі, горох.

Вітамін Д2 регулює обмін кальцію і фосфору в організмі, сприяє їх всмоктуванню в кишечнику. Вітаміном Д2 багаті: жовтки яєць, молоко, масло, провітамін - в грибах, дріжджах.

Вітамін С (кислота аскорбінова) забезпечує правильну будову і функцію сполучної тканини, перешкоджає надмірному відкладенню фтору в організмі. Має виражені антиоксидантні властивості, які виявляються у разі застосування у великих дозах (6-10 г в добу). У великій кількості міститься в овочах, фруктах, ягодах. Дози: 7-13 років - 250 міліграм 1 раз на день три дні 1 раз на рік, 14-17 років - 750 міліграм 1 раз на день три дні 1 раз на рік.

Вітамін А (ретинол) сприяє правильному розвитку зубних фолікулів, епітеліальної тканини. Антиоксидантні властивості виявляються переважно у присутності токоферолу, захищає від окислення вітамін С, тому повинен входити в полівітамінні комплекси, до складу продуктів, напоїв і кондитерських виробів, що містять вітамін С. Вітамін А необхідний для зростання і розвитку дитячого організму, формування кісткового скелета. Гіповітаміноз А особливо небезпечний в період розвитку зубів, зокрема емалі (гіпоплазія). Емаль втрачає блиск і прозорість, зуби стають крейдоподібними, в пульпі атрофуються одонтобласти.

Міститься в продуктах: морепродуктах, печінці, провітамін в моркві і т.д.

Альвітіл - полівітамін для дорослих і дітей, знімає втому, перевтома, незамінний при розумових і фізичних перевантаженнях, підсилює імунний захист організму. При простудних захворюваннях компенсує вітамінну недостатність. Показаний в період вагітності і лактації.

Вітамін Е (токоферолу ацетат) - вагітним на 7-10 і 30-32 тижні вагітності - по 1 капсулі (0,1) або по 1 чайній ложці його масляного концентрату 2 рази на день, протягом 2-3 тижнів . Дітям грудного віку - по 5-10 міліграм в добу, 1-3 роки - по 7 міліграм в добу, 4-10 років- по 10 міліграм в добу, старше - по 10-15 міліграм в добу протягом 3-4 тижнів. Курс можна повторити через 1-3 місяці. Токофероли, які входять до складу таких вітамінних комплексів, як «Декамевіт», «Гендевіт», «Ундевіт», «Квадевіт», за умови застосування протягом 3-4 тижнів (1 дражже 2-4 рази на добу) - забезпечують эффектиность антиоксидантної терапії -ентеросорбцію.

Кальцію пантотенат (вітамін В5) обов'язково потрібен для синтезу кортикостероїдів і ацетілхоліну, сприяє всмоктуванню іонів кальцію, глюкози, вітаміну Е.

Вітамін В5 міститься в печінці, нирках, яєчному жовтку, ікрі, горосі, дріжджах. У організмі людини продукується кишковою паличкою.

У стоматології кальцію пантотенат використовують для лікування невралгії, поліневриту, парестезії, глоситу, стоматиту, грибкового хейлита, генерализованного пародонтита, карієсу, червоного плоского лишаю.

Пігулки і порошки призначають всередину дітям віком 1-3 років по 0,05-0,1 г; від 3 до 14 років - по 0,1-0,2 г 2 рази на добу. Тривалість курсу лікування залежить від форми захворювання (до 3-4 міс). Місцево застосовують 5% мазь, 5% розчин -для аплікацій і полоскань.

Вітамін B6 (піридоксин) бере участь в метаболізмі і переміщенні амінокислот через епітелій кишок і ниркових канальців. Недостатність вітаміну В6 негативно впливає на еритропоез, викликає стоматит, дерматит, набряки. Велика кількість вітаміну В6 містять горох, квасолю, дріжджі, зародки пшениці, печінка, нирки, яловичина, оселедець. У стоматології вітамін В6 застосовують для лікування стоматиту, хейліту, десквамативного глоситу, невриту трійчастого і лицьового нервів, пародонтиту.

Добова потреба для дітей віком:

від 6 міс. до 1 року складає 0,5 міліграм

від 1 до 1,5 року - 0,9 міліграм

1,5-3 роки - 1 міліграм

3-5 років - 1,5 міліграм

5-7 років - 1,4 міліграм

7-11 років - 1,7 міліграм

11-14 років - 2 міліграми.

Курс лікування триває від 1 до 2 міс. - залежно від показань.

Вітамін В12 (ціанокобаламін) бере участь в синтезі нуклеїнових кислот, регулюванні еритропоезу, метаболізмі білків і жирів, забезпечує зростання аксонів нервових клітин.

У стоматології ціанокобаламін застосовують для лікування невриту трійчастого нерва, алергічних проявів в порожнині рота, комплексного лікування генералізованого пародонтиту, уражень слизової оболонки порожнини рота при анемії, глосалгії, оперізувальному, простому і червоному плоскому лишаях, для профілактики грибкового стоматиту, викликаного тривалою антибіотикотерапією.

АДАПТОГЕНИ

Адаптогени - це препарати, переважно рослинного походження, які створюють загальностимулюючу дію на основні функції системи і підвищують опірність організму до несприятливих дій.

Елеутерокок -- в дошкільному і молодшому шкільному віці - 1 краплю екстракту на кожен рік життя, в старшому шкільному - до 30-45 крапель х 2 рази на день через 30 хвилин після їжі, протягом 5 днів, 1 раз на рік.

Аскорбінова кислота - від 7 до 13 років - по 250 міліграм, від 14 до 17 років - по 750 міліграм х 1 раз на день протягом трьох днів, 1 раз на рік.

Вітамін Е- вагітним на 7-10 і 30-32 тижні вагітності - по 1 капсулі (0,1) або по 1 чайній ложці його масляного концентрату х 2 рази на день, протягом 2-3 тижнів.

Ехінацея пурпурна - по віковій схемі.

Метацил - дітям 3-8 років по 0,2 х 2 рази на день, старшим - по 0,5х 2 рази на день, призначаються 3 курси по 30-40 днів.

Натрію нуклеїнат - до 1 року - по 0,005-0,01, 2-5 років - по 0,015-0,05, 16-14-по 0,5-0,1 х З-4 рази вдень, протягом 10-20 днів.

Сунамол Л - джерело кальцію і мікроелементів - 16 тижнів.

Намацит- джерело мікроелементів.

Відвар кореневища девясила - 10,0/100,0 по 1 ст. ложці 2 рази на день протягом місяця (з підвищеною в'язкістю ротової рідини).

Фітин - складний органічний препарат фосфору, що містить суміш кальцієвих і магнієвих солей різних інозитфосфорних кислот, підсилює зростання і розвиток кісткової тканини зубів, покращує діяльність ЦНС. Форми випуску: порошок, пігулки по 0,25 №40.

Дози: 1 рік - 0,05 двічі в день, 2 роки - 0,1 двічі в день, 3-4 роки - 0,15 двічі в день, 5-6 років - 0,2 двічі в день, 7 років - 0,25 двічі в день. 8-14 років - 0,25 три рази на день.

Продукти, багаті кальцієм: молоко, молочні продукти, морська риба, халва, гречана і вівсяна каша.

Фосфором багата риба, м'ясо.

ЕКЗОГЕННА ПРОФІЛАКТИКА

До засобів екзогенної профілактики слід віднести:

- фторвмісні засоби для місцевого застосування

- ремінералізуючі розчини

- герметики

ФТОРВМІСНІ ЗАСОБИ

Досить широкого поширення набули методи профілактики карієсу зубів, засновані на введенні фтору безпосередньо в тканині зуба. Проникаючи в різні шари емалі, вони ведуть до її мінералізації, новоутворення кристалів гідроксиапатиту, стабілізації і нормалізації проникності. Ефективність застосування фтору при цьому обумовлена тим, що після прорізування зуба емаль протягом 3--4 років перебуває в стадії дозрівання. Найбільш інтенсивно цей процес протікає на першому році після прорізування зуба. У цей період до емалі зубів дитини проникає у три рази більша кількість іонів фтору, ніж до емалі дорослої людини. З цією метою застосовують фторовмісні розчини, пасти, гелі, лаки, цемент.

Підсумком профілактичної дії є посилення резистентності емалі зуба, тобто карієсрезистентність. Оскільки іони проникають в емаль в результаті повільного, але постійного процесу дифузії, для процесу ремінералізації необхідний значний час, що зазвичай вимагає численних процедур. З метою прискорення його може бути використаний электро - і фонофорез.

При використанні фторидів потрібно враховувати наступне:

1.Концентрація фторидів для місцевої профілактики не повинна перевищувати

1-2% (з розрахунку на фтор), оскільки з підвищенням концентрації ефективність не зростає.

2.Ефективність впливу обумовлена їх концентрацією у вільному іонізованому вигляді. 3.Необхідно враховувати в зв'язку з цим можливість скріплення фторид -іонів з іонами кальцію.

4.Фториди призначаються з урахуванням вмісту фтору в питній воді і кліматичних чинників.

Зубні пасти

В даний час стало очевидно, що зниження захворюваності карієсом пояснюється широким використанням фторвмісних зубних паст.

Дані пасти рекомендовані до вживання з 3-4 років. Чистити необхідно 2 рази на день по 3 хвилини, послідовно очищуючи всі поверхні зуба.

Фторвмісні лаки

Одним із самих розповсюджених засобів місцевої профілактики являються лаки, які використовують для пролонгованого періоду впливу фториду на емаль. Вони утворюють прилягаючу до емалі плівку, яка залишається на зубах на протязі декількох годин, а в фісурах декілька днів і навіть тижнів.

Фторлак являє собою композицію природніх смол рослинного походження. На ринку представлені: „Фторлак” (Харьків), лак „Duraphat”, „Белак” (Владміва).

Даний метод рекомендований при помірному або високому рівні інтенсивності карієсу зубів в популяції, дітям і молодим людям з високим ризиком виникнення карієсу. Частота нанесення лаку складає 2-4 рази в рік, в залежності від активності карієсу.

БЕЛАК F

Методика : поверхню зубів очищують від нальоту і висушують. Потім за допомогою спеціального пензлика лак наносять тонким шаром на поверхню зуба. Одночасно можна покрити всі зуби на одній щелепі або ж 3-5 зубів. Для підсихання лаку потрібно близько 2-3 хвилин. Можна підсушити лак за допомогою стиснутого повітря. Після покриття зубів фтористим лаком не можна вживати їжу 1-3 год., а надалі бажана лише рідка їжа. Не рекомендується чистити зуби 24 години. Лак утримується на поверхні зуба не менше 12 годин і за цей час його іони проникають на глибину до 100 мкм здорової емалі.

Покривати зуби лаком слід залежно від активності каріозного процесу: при 1 ступені -- 2 рази на рік, при 2 -- 4, при 3 -- від 6 до 12 разів на рік. Рекомендується триразове покриття зубів з інтервалом 1-2 дні.

Встановлено, що через рік після застосування фторвмісного лаку карієс постійних зубів знижується в середньому на 50%.

Лак Duraphat містить 2,26% фториду. Його висока протикаріозна дія підтверджена наступними дослідженнями. У дослідженнях in vitro вивчали накопичення емаллю людини фторидів після місцевих аплікацій фтористого лаку Duraphat і нейтрального 2%-го розчину фториду натрію. Для цієї мети були використані видалені треті ретинировані моляри. Фторидів на емалі при використанні нейтрального 2% розчину фториду натрію відкладалося більше, ніж при обробці Duraphat. Ці фториди були розчинні в лугах. Тоді як після короткої дії фториду, пов'язаного з апатитом (не розчинного в лугу), хімічний аналіз не показав помітного підвищення його концентрації на поверхні емалі. Після занурення у воду зразки втратили тільки приблизно 50% фториду, що відклався на поверхні, тоді як зразки, оброблені 2% фторидом натрію, як відомо, втрачають весь фтор в тих же умовах. Цим можна пояснити добрий клінічний ефект Duraphat.

Лак Pluor Protector містить 0,1% фториду.

Composeal містить фторид натрію, фторид кальцію.

Фтористий лак (Харків) містить 0,1% фториду натрію і виготовляється на основі кедрового і ялицевого бальзаму.

У ЦНД «Стоматологія» розроблений фтористий лак наступного складу (з розрахунку на 100,0): фторид натрію -- 5 г, бальзам ялицевий -- 40 г, шелак -- 19 г, хлороформ -- 12 г, спирт етиловий -- 24 р. Це в'язка паста янтарного кольору з хвойним запахом, злегка солодкуватого смаку.

Після одного покриття зуба фторлаком в емаль проникає стільки ж фтору , як і при багатьох полосканнях. Дворазове нанесення лаку значно підвищує ефективність профілактики.

Фторвмісні гелі і розчини для професійного використання

Гелі і розчини фториду натрію 1% і 2% використовуються для аплікацій і електрофорезу. Проводить процедуру лікар-стоматолог в умовах поліклініки. Ремінералізуюча дія гелів заснована на дифузії речовин з гелю в слину, а з неї в емаль зуба. Типовими гелями є «Флюодент», «Флюокаль», «Эльмекс» „Белагель F”.

В.К.Леонт'ев запропонував використовувати для аплікацій 1-2% гель фториду натрію на 3% агарі. Після професійного очищення зубів розігрітий на спиртівці гель пензликом наносять на висушені зуби. Через 1-2 хвилини він застигає у вигляді тонкої плівки. Курс лікування 5-7 аплікацій. Ефективність цього методу значна. Після одного курсу лікування плями зменшуються в 2-4 рази. Через рік вони знов можуть збільшитися, проте після повторного курсу лікування зменшуються в 3-5 разів в порівнянні з початковим станом.

ГЛУФТОРЭД

Гель «STAN-GARD» містить 0,4% фториду олова. Призначений для профілактики карієсу зубів, а також для усунення вогнищ демінералізації після використання ортодонтичних апаратів. Гель має приємний ягідний смак і із задоволенням використовується дітьми. Застосовують його у вигляді аплікацій або з використанням спеціальних капп. Час дії не повинен перевищувати 30 хвилин в день.

Американські стоматологи пропонують комплексну програму профілактики карієсу зубів у дітей і дорослих. Зокрема, дитина сама чистить зуби. Після цього лікар обробляє йому зуби гумовою головкою з профілактичною пастою. Ця паста містить абразив і сприяє повному видаленню зубної бляшки. Далі проводять аплікацію фтористої пінки, що містить фторид натрію на кислій основі (рН=3,5). Пінка наноситься на індивідуальні ложки, які одягаються на зуби дитини з експозицією 1-5 хвилин. Ця пінка з своєю кислотністю різко підвищує швидкість руху емалевого ліквору, сприяючи кращому засвоєнню фтору.

БЕЛАГЕЛЬ F

Методика: зуби попередньо очищують, висушують і накладають ватний тампон, добре змочений розчином фториду натрію на 3- 5 хвилин. Спочатку обкладають жувальні поверхні зубів, а потім -губні та щічні на обох щелепах. Якщо використовується гель, то його наносять нагрітим за допомогою пензлика і дають висохнути. Після процедури не рекомендують їсти і пити протягом 2 годин.

Як правило проводять 3-5 аплікацій розчином двічі на рік і 2-6 аплікацій гелем на рік.

Нанесення фториду за допомогою ложки:

1. Вибрати ложку відповідного розміру

Повинен бути покритий весь зубний ряд, включаючи ділянки ретракції, і слід забезпечити доступ гелю до контакту із структурою зубів. Кінці ложки (периферичні ділянки) повинні бути закриті для того, щоб гель не стікав в порожнину рота хворого. Ідеально підходять ложки з покриттям зі спіненого матеріалу, оскільки вони облягають зубний ряд хворого і дозволяють гелю досягати всіх поверхонь

Ложки для профилактики

2. Помістити в ложку гель.

3. Вставити ложку в рот хворого.

4. Вставити між ложками слиновідсмоктувач, переконавшись, що хворому зручно (при цьому методі для балансу прикусу з протилежних боків потрібні ватяні валики)

5. Вийняти ложку з рота хворого.

6. Попросити хворого сплюнути негайно після видалення ложки.

Після процедури, при необхідності видалення зайвого фториду, застосовувати інтенсивне відсмоктування

7.Попередити хворого про те, що протягом 30 хвилин після процедури не можна їсти або пити

Фторвмісні розчини для самостійного використання

Широке використання в профілактиці карієсу знайшли розчини з низькими концентраціями фториду.

Полоскання починають використовувати, коли в дітей прорізуються перші постійні зуби. Даний метод профілактики не потребує значних затрат часу і матеріальних ресурсів, і той же час достатньо ефективний.

Кратність полоскань складає:

- 0,05% розчином -1 раз на день

- 0,1% розчином -1 раз в тиждень

- 0,2% розчином - 1 раз в два тижні

Для покращення взаємодії фтору з емаллю попередньо слід добре почистити зуби і прополоскати рот лужною водою для зміни рН середовища. Крім того необхідно навчити дитину полоскати рот звичайною водою за допомогою енергійних рухів щоками.

Методика: залежно від віку дитини дають полоскати рот 5-10 мл розчину. Полоскання триває 1-3 хвилини, а для дітей молодшого віку доцільніше дворазове полоскання по 1 хвилині. Після цього рот прополіскують чистою водою.

Застосування дітьми полоскань розчином фтористого натрію дає редукцію карієсу 30%, після закінчення полоскань ефект триває ще 2-3 року.

При випадковому заковтуванні фториду натрію необхідно дати дитині випити столову ложку розчину хлориду кальцію, який, зв'язавши фтор не дасть йому всмоктатися.

Застосування фторвмісних дисків

Фторвмісні диски (паперові і парафінові) випускаються в упаковці по 10 штук. Витрата матеріалу -- 1 диск на процедуру. Диск «Фторглікофоскаль» містить наступні інгредієнти:

- гліцерофосфат кальцію -- 8-16 г

- фторид натрію -- 0,5-2 г

- диметилсульфоксид- 1-2,5 г

- поверхневі речовини -- 0,5-2,0 г

- віск -- 4,5-6,5 г

- парафін.

Диск фіксується в кутовому наконечнику за допомогою дискотримача. Фтор втирається в тверді тканини зуба на мінімальній швидкості з використанням трьох видів рухів: зворотно-поступальних, вгору-вниз, кругах.

Як завжди, перед обробкою фторвмісними дисками проводиться професійна гігієна порожнини рота, після чого дисками спочатку обробляються вестибулярні поверхні всіх зубів верхньої щелепи зліва направо, потім нижньої -- справа наліво. Після цього обробляються піднебінні поверхні зубів верхньої щелепи і язичні поверхні зубів нижньої щелепи, далі -- жувальні поверхні зубів верхньої і нижньої щелеп з використанням тільки кругових рухів за годинниковою стрілкою. При змінному прикусі обробляють фторфторвмісним диском тільки постійні зуби. Рекомендується 2-3 кратна обробка зубів з інтервалом 1-2 дні, в рік 2-4 курси.

У практиці терапевтичної стоматології фторвмісні диски знайшли велику популярність не тільки при профілактиці карієсу зубів, але і при лікуванні гіперестезії твердих тканин зубів.

Ремінералізуючі розчини

При застосуванні ремінералізуючих речовин їх доцільно нагрівати до 40-450 С, враховуючи, що підвищення температури розчину на 10 посилює преципітацію іонів на поверхні емалі на 1 %.

Вибираючи концентрацію ремінералізуючого розчину, слід пам'ятати, що висока концентрація кальцію веде лише до мінералізації поверхневого шару емалі, тоді як низько концентровані розчини сприяють ремінералізації по всій глибині емалі.

На користь комбінованого застосування ремінералізуючих розчинів та розчинів фтору свідчить факт сприяння іонів фтору прискоренню включення в сітку емалі кальцію та фосфору.

Надзвичайно суттєвим для ремінералізуючої дії застосовуваних розчинів є рівень їх рН. Зниження рН сприяє активізації проникнення їх їх іонів у товщу емалі та кращій їх стабілізації в структурній сітці.

Спосіб місцевого застосування препаратів теж має суттєве значення. Введення їх за допомогою електрофорезу більш ефективне ніж звичайні полоскання та аплікації. Успіх ремінералізуючої терапії значною мірою залежить від раціональної гігієни.

БЕЛАГЕЛЬ Са/Р

Метод Боровського - Леуса

Зуби ретельно очищують від зубного нальоту за допомогою звичайних паст, висушують.

Послідовно проводять аплікації 10% розчином глюконату кальцію на протязі 15 хвилин(3 рази по 5 хвилин) і 2% водним розчином фториду натрію на протязі 3 хвилин. Тривалість курсу в середньому 10-15 процедур кожен день або через день.

Метод Боровського - Леуса (з електрофорезом)

Ця схема передбачає електрофорез 10% розчину кальцію глюконату (3--5 хвилин) та аплікації 2% розчину натрію фториду (1--2 хвилини) 3 рази через тиждень.

Метод Боровського - Волкова

Використовується двохкомпонентний розчин, який складається з 10% розчину нітрату кальцію і 10% розчину кислого фосфату амонію. Підготовляють зуби і послідовно проводять аплікації кожним з даних розчинів по 3-5 хвилин. Через 5-7 процедур на поверхні емалі і в мікропросторах під поверхневого шару утворюється речовина брушит, яка є джерелом іонів фосфору і кальцію. Дана методика використовується і при лікуванні гіперестезії.

Метод Удовицької

О.В.Удовицька рекомендує застосовувати у дітей 2--3 років аплікації 10% розчину кальцію глюконату (З хвилини) і фторлак 6 разів на тиждень; курс -- 1 раз на рік протягом 3 років

Аплікація розчином „Ремоденту”

"Ремодент" -- препарат, синтезований із при­родних матеріалів, складається із комплексу іонів макро- та мікроелементів, необхідних для активації процесу ремінералізації та профілактики карієсу. На відміну від фтору препарат сприяє заміщенню іонів кальцію і фосфору в кристалічній решітці емалі зубів.

На попередньо очищені (зубною щіткою і зубною пастою) та висушені зуби наносять ватний тампон, насичений розчином "Ремоденту на 15--20 хвилин. Протягом цього часу тампон міняють двічі. Після аплікації не рекомендується по­лоскати рот і приймати їжу протягом 2 годин. Наступні аплікації проводять двічі на тиждень за такою ж методикою. Курс лікування 20--30 аплікацій.

Крім того, з метою профілактики карієсу зубів можна реко­мендувати полоскання рота 3% розчином "Ремоденту" тривалістю З--4 хвилини (1--2 рази на тиждень) протягом 10 місяців на рік. На одне полоскання йде 15--25 мл розчину.

Метод Виноградової

Проводять чистку зубів гігієнічною зубною пастою, зуби висушують і проводять аплікації 10% розчином глюконату кальцію на 2-4 хвилини і ротові ванночки 0,2% розчином фториду натрію на 2-4 хвилини. Даний комплекс проводять 3-4 рази на рік.

У надмірних концентраціях фториди токсичні. Точний механізм розвитку флюорозу поки невідомий, але високий рівень фторидів в плазмі крові може інгібувати видалення матриці емалі під час фази дозрівання. Флюорозна емаль містить більше фториду у внутрішніх шарах в порівнянні з нормальною емаллю, є прозорою і чутливішою до переломів і стирання.

ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ, ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ

Профілактика карієсу у дітей

Значна поширеність карієсу та інтенсивність ураження ним ди­тячого населення зумовлюють актуальність профілактики цієї хво­роби. Тому стоматологічна допомога дітям має стати якісною, набу­ти профілактичного напрямку. Саме в цьому полягають резерви мож­ливого зниження захворюваності зубів і тканин пародонта у дітей.

Профілактика -- це система державних, соціальних, медичних, гігієнічних заходів, спрямованих на забезпечення високого рівня здо­ров'я і запобігання розвитку хвороби.

Система державних профілактичних заходів є безперечно най­важливішою. Вона спрямована на охорону навколишнього середо­вища, охорону здоров'я матері і дитини. Реалізація державної систе­ми заходів з охорони здоров'я спрямована насамперед на антенатальну профілактику хвороб, формування і розвиток здорової дитини (.

Система соціальних заходів, спрямованих на профілактику кар­ієсу, пов'язана із забезпеченням здорового способу життя -- дотри­мання раціонального режиму праці та відпочинку, науково обгрун­тованих норм харчування та особистої гіпсни.

Медичні заходи щодо профілактики карієсу спрямовані на роз­робку і впровадження етіологічне і патогенетичне обгрунтованих за­собів і методів впливу на організм та органи ротової порожнини з метою підвищення їх стійкості до карієсу, а також на зниження карієсогенності несприятливих чинників ротової порожнини.

До гігієнічно-виховних заходів щодо профілактики карієсу нале­жать гігієнічне виховання населення з питань стоматології, поширен­ня знань про здоровий спосіб життя, прищеплення навичок з догля­ду за органами ротової порожнини і утримування їх здоровими.

Санітарна освіта з питань стоматологічної профілактики передує гігієнічному навчанню з догляду за ротовою порожниною і супроводжує його.

Основні принципи санітарно-освітньої роботи, сформульовані експертами ВООЗ, такі:

- усі профілактичні стоматологічні процедури повинні містити елементи навчання;

- необхідний інтегрований підхід до кожної вікової та соціальної груп людей;

- матеріал для прищеплення навичок повинен містити нову інфор­мацію, привертати до себе увагу людей;

- стоматологічна санітарна освіта повинна бути частиною загаль­них програм санітарної освіти, тому що стоматологічне здоров'я за­лежить від загального стану організму, поведінки і звичок людини, а також від стану навколишнього середовища;

інструкція із стоматологічної санітарної освіти повинна мати науковий характер.

Виділяють чотири організаційні форми санітарної освіти: бесі­да з пацієнтом один на один; проведення групових бесід або дискусій;

утворення комітетів, груп із пропаганди санітарних і медичних знань за місцем роботи або навчання; розповсюдження санітарно-освітніх знань за допомогою засобів масової інформації.

Методи стоматологічної освіти -- це бесіди, лекції, семінари, уро­ки здоров'я, ігри тощо. Лекцію або бесіду про карієс слід розпочати звикладення суті цього захворювання і його ускладнень. Необхідно висвітлити роль загального стану організму у виникненні карієсу, характеру харчування, оздоровчих заходів. Метою стоматологічної санітарної освіти і гігієнічного навчання населення є формування звички регулярно доглядати за ротовою порожниною. Досягнення цієї мети здійснюється через певні етапи: знання --^ розуміння --^ переконання --^ навик --^ звичка.

Розпочинати санітарно-освітню роботу з питань стоматологіч­ної профілактики доцільно серед педагогів та медичних працівників дитячих закладів і шкіл. Після цього необхідно організувати зустріч з батьками з метою залучення їх до участі в програмах, спрямованих на поліпшення здоров'я дітей. Найважливішим етапом санітарно-освітньої роботи є беспосередня робота з дітьми. Уроки, бесіди з пи­тань профілактики стоматологічних захворювань проводяться дифе­ренційовано, з урахуванням віку дітей.

Відповідно до рекомендацій ВООЗ стоматологічні профілак­тичні заходи складаються з двох основних етапів єдиного профілак­тичного процесу: первинної і вторинної профілактики.

Первинна профілактика -- це система державних, соціальних, медичних та гігієнічно-виховних заходів, спрямованих на усунення причин та чинників ризику виникнення карієсу, а та­кож на підвищення опірності організму дитини до дій несприятли­вих чинників навколишнього і побутового середовища.

Вторинна профілактика - це комплекс заходів, спрямованих на раннє виявлення хвороби, запобігання виникненню рецидивів, прогресуванню процесу та його ускладнень.

Основними завданнями первинної профілактики є: створення умов для повноцінного формування і первинної мінералізації твердих тка­нин зуба; забезпечення фізіологічного перебігу процесу дозрівання твер­дих тканин зуба (вторинна мінералізація), а якщо необхідно -- стиму­лювання цих процесів; запобігання або усунення розвитку карієсу.

Розрізняють етіологічну (етіотропну) і патогенетичну профілак­тику карієсу. Етіологічна профілактика спрямована на зменшення кількісного та якісного складу карієсогенної мікрофлори (зубного нальоту), поліпшення самоочищення зубів, дотримання гігієни ро­тової порожнини. Патогенетична профілактика карієсу охоплює ме­тоди ендогенної та екзогенної профілактики.

Засоби та методи екзогенної профілактики карієсу можуть бути розглянуті з декількох позицій: з позиції хімічного складу (містять сполуки фтору, Са, інші ремінералізує компоненти і не містять їх і т.д.); за механізмом протівокаріозного дії (стимулюють ремінералізацію, очищають зуби від нальоту , захищають від дії каріогенних факторів і т.д.); за способом застосування (пацієнт приймає самостійно, за участю медичної сестри, необхідно виконання процедур лікарем або спеціально навченою помічником лікаря і т. д.) і т. д.

Для профілактики карієсу у дітей та жінок у період вагітності надзвичайно важливим є надходження до організму достатньої кількості солей кальцію, фосфору, фтору та інших мікроелементів, а також вітамінів. Так, вагітній жінці потрібно щоденно вживати 1,5 г кальцію, 2,5 г фосфору, 3 мг фтору, 2,5 мг тіаміну броміду, 5000-10 000 МО кальциферолу (вітаміну D) на добу. Потреба в цих речовинах суттєво зростає з 4-го місяця вагітності. Мікроелементи містяться в морській капусті, м'ясі криля, морській рибі, буряці, ка­пусті, горіхах. Існують спеціально розроблені композиції вітамінів і мінералів для вагітних жінок (наприклад, "Прегнавіт"), призначен­ня яких є виправданим у період вагітності.

У процесі спостереження за вагітними потрібно своєчасно вно­сити корективи в їх харчовий раціон. Підставами для цього є висо­кий приріст карієсу, гострий його перебіг, клінічні ознаки гіповіта­мінозу, повторна вагітність через короткий проміжок часу, супутні хронічні хвороби. У таких випадках виправданим є призначення вагітній лікарських засобів, спрямованих на підтримання необхідної кальцій-фосфорної рівноваги.

Суттєве значення у формуванні стійкості до карієсу зубів має стан здоров'я дитини на 1-му році життя та харчування її в цей пері­од. Найкращим продуктом для новонародженого є грудне молоко матері. Природне вигодовування забезпечує організм новонародже­ного всіма необхідними речовинами і не потребує будь-якої корекції.

...