Екзогенна та ендогенна профілактика карієсу у віковому аспекті

У разі штучного вигодовування слід максимально компенсувати його недоліки. Контроль за харчуванням дитини здійснює педіатр.

Організм дитини, який росте і розвивається, особливо у віці 6-7 та 10-11 років, коли значно збільшуються зріст, маса тіла, кількість зубів, відчуває підвищену потребу в солях кальцію, вітамінах, білках, фторі. Тому харчування дитини має бути збалансованим як в кількісному, так і в якісному відношенні (мал. 39).

Діти старшого віку і дорослі повинні споживати протягом дня в середньому 80-100 г білків, 400-500 г вуглеводів, 80-100 г жирів (у тому числі 10% рослинних жирів), до 0,1 г вітамінів, до 20 г солей (у тому числі 10 г кухонної солі).

Дефіцит білкової їжі в період розвитку зуба може призводити до порушення структури емалі, що формується. Особлива роль нале­жить незамінним амінокислотам (аргінін, лізин, аланін, гліцин, пролін, тирозин), обмін яких порушується при карієсі.

Певне значення має збалансованість мінерального складу хар­чових продуктів, а саме: оптимальним є співвідношення кальцію і фосфору від 4:5 до 1:1,5, магнію і кальцію -- від 1:3 до 1:2. Надлишок фосфору і жирів пригнічує засвоєння кальцію, а білків і магнію -- активізує його. Найбільш збалансованим щодо вмісту кальцію, фос­фору і жирних кислот є козине молоко та його продукти; щодо каль­цію і фосфору -- абрикоси, персики, вишня, слива, черешня, морська та річкова риба; щодо кальцію, фосфору і магнію -- яблука, редис, квасоля, гарбуз, капуста білокачанна, риба. Найбільша кількість во­дорозчинних сполук фтору міститься у вищих сортах чаю і морській капусті. Велика кількість мікроелементів міститься в морепродуктах: м'ясі криля, мідіях, пасті "Океан" та ін. (табл. 27).

Найкращим джерелом кальцію є молоко та молочні продукти, які сприяють повноцінній мінералізації емалі. Вміст кальцію в мо­лоці становить 120 мг%,у сирі -- 135 мг%, у сирковій масі -- 95-160 мг%;

0,5 л молока забезпечує добову потребу дитини (школяра) в кальції. Джерелом кальцію також є бобові, горіхи, яєчний порошок, вівсяна крупа, м'ясо, овочі, фрукти.

Найнесприятливіший вплив на тверді тканини зубів чинять вуг­леводи, більшість з яких (сахароза, фруктоза, глюкоза) легко фермен­тується мікроорганізмами зубного нальоту з утворенням органічних кислот, здатних посилювати процеси демінералізації емалі. З метою зниження карієсогенного потенціалу вуглеводів слід рекомендувати пацієнтам зменшити загальну кількість вживаного цукру, частоту вживання цукру та інших вуглеводів; не утримувати довго в ротовій порожнині солодку їжу (льодяники, карамель тощо); по можливості замінювати легко ферментовані вуглеводи на такі, що не метаболізу-ються бактеріями ротової порожнини -- сорбітол, ксилітол, цикла-мат, аспартам, сахарин.

У рекомендаціях із раціонального харчування не слід забувати й про те, що їжа -- це чинник самоочищення ротової порожнини, при­родного звільнення від м'якого зубного нальоту. Тому одним із шляхів посилення самоочищення ротової порожнини є вживання твердої" їжі (сирі овочі, тверді фрукти). Хороше тренування зубо-щелепної сис­теми відбувається під час вживання твердої сухої їжі, що підвищує слиновиділення. Тверду їжу рекомендують дітям для вироблення у них звички до жування, для поліпшення росту й розвитку зубо-ще­лепної системи. Бажано вживати овочі та фрукти після солодкої, липкої, м'якої їжі, а також у проміжках між основними прийомами їжі.

Крім того, жувальне навантаження сприятливо діє на тканини пародонта, підвищує вміст захисних чинників у ясенній рідині.

Велике значення в період первинної та вторинної мінералізації мають іони фтору. Механізм захисної дії фтору на емаль полягає в заміні групи ОН на іони F в гідроксіапатиті емалі і формуванні фто-рапатиту Са(РО,) gF^ або фториду кальцію - CaFy Це залежить від концентрації фтору: при низьких частіше формується фторапатит, що є стійким до дії кислот, при концентрації понад 0,1% -- утворюється шар фториду кальцію, що покриває емаль. Фтор гальмує фермент енолазу, за допомогою чого переривається цикл гліколізу і зменшуєть­ся утворення молочної кислоти. Фтор гальмує бактеріальний обмін у зубній бляшці, а також утворення позаклітинних полісахаридів (мал.40). Кількість фтору в організмі залежить від його вмісту у питній воді і харчових продуктах.

Для профілактики карієсу зубів запропоновано велику різноманітність засобів і методів, вивчена їх профілактична ефективність. Ці засоби і методи можуть бути розділені за способом їх введення на 2 основні групи: засоби для ендогенного введення і екзогенного впливу.

Сполуки фтору вважаються найбільш ефективними в профілактиці карієсу, а враховуючи механізм їх протикаріозної дії, вони широко застосовуються і для ендогенного, і для екзогенного впливу.

Фторовмісні препарати. Фторування питної води передбачає підвищення концентрації фтору до 0,8-1,2 мг / л. Штучне фторування питної води дозволяє знизити захворюваність карієсом на 20-50%. За даними ВООЗ, цей метод профілактики найбільш ефективний у районах з високою або дуже високою інтенсивністю карієсу. У малих містах, за відсутності централізованого водопостачання, в ряді країн є досвід фторування питної води безпосередньо в школах. Однак цей досвід профілактики досить дорогий і використовується рідко, крім цього, ендогенне введення фтору повинно бути обгрунтовано індивідуальними особливостями розвитку дитини. Індивідуальне дозування надходження фтору в організм людини може бути забезпечене вживанням фторованих харчових продуктів, наприклад, солі, молока та ін Рекомендована концентрація фтору в солі - 250 мг / кг

Досить активно в практичну охорону здоров'я впроваджується методика ендогенної профілактики карієсу за допомогою таблеток фториду натрію. Таблетки фториду натрію застосовуються в місцевостях, де вміст фтору в питній воді не перевищує 0,5 мг / л. Оптимальне надходження фтору в організм протягом доби 1,2-1,6 мг. З їжею дитина отримує приблизно 0,3-0,5 мг фтору в день.

У регіонах з високою поширеністю карієсу тимчасових і пос­тійних зубів препарати фтору призначають із 6-місячного віку з ура­хуванням вмісту фтору в питній воді

Таблетки приймають 1 раз на добу, краще вранці після сніданку, дітям молодшого віку їх дають з молоком або кашею. При цьому забезпечується як місцевий, так і загальний ефект дії фтору, тому найдо­цільніше після сніданку почистити зуби і розжувати таблетку. Прийман­ня таблеток натрію фториду можна чергувати з призначенням вітафтору. Тривалість курсу 200-250 днів на рік.

Добова доза таблетированного фтору натрію розраховується з урахуванням віку дитини і концентрації фтору в питній воді. При концентрації фтору у воді до 0,5 мг / л рекомендуються наступні дозування: дітям до 6 років - 0,5 мг фтору в день або 1,1 мг фториду натрію; дітям з 7 років і старше - 1 мг фтору на день або 2 , 2 мг фториду натрію. Таблетки фториду натрію рекомендується приймати щодня протягом 250 днів на рік з перервою на літні місяці. Найбільший протикаріозний ефект досягається, якщо дитина приймає таблетки з 2-3 років і не менш ніж до 8 років.

В цьому випадку знижується ураженість карієсом постійних зубів. Таблетки рекомендується приймати в інтервалі між прийомами їжі. Якщо приймається в день одна таблетка фториду натрію, то її краще приймати на ніч. Після прорізування зубів при ендогенному введенні фтору в організм дитини (фторована вода, таблетки і т. д.) можна розраховувати і на екзогенне вплив препарату за рахунок прямого контакту його з тканинами зуба. Тому перед прийомом таблеток фториду натрію доцільно почистити зуби, а потім таблетку не ковтати, а смоктати. Таблетки фториду натрію можуть прийматися дітьми в домашніх умовах під контролем батьків. Можуть даватися організовано дітям у дитячих садках, школах, під контролем вихователів, учителів, медичних сестер, які повинні не тільки видавати кожній дитині таблетку, але й простежити, щоб він її прийняв.

Це пов'язано з певними організаційними труднощами, витратами часу педагогічного та медичного персоналу. Тому рекомендується поруч дослідників в дитячих дошкільних установах розчиняти таблетки в компоті, чаї.

Можна ввести в організм людини фтор і у вигляді розчину. Наприклад, Г. С. Чума з метою профілактики карієсу тимчасових зубів призначав вагітним жінкам 1% розчин фториду натрію. Враховуючи, що мінералізація тимчасових зубів активно протікає в другій половині вагітності, препарат призначався саме в цей проміжок часу. При концентрації фтору в питній воді 0,2-0,3 мг / л жінкам з нормальним перебігом вагітності призначали 5-6 крапель в день, а при токсикозах, коли значно обмежують кількість рідини, що надходить в організм жінки протягом доби, а отже і зменшується надходження фтору, призначали по 12-14 крапель на добу. Так як розчин несмачний, не має запаху, то ніяких неприємних відчуттів жінки не відчували.

Після народження дитини для зміцнення загального стану і профілактики карієсу вітамінним інститутом розроблено препарат Вітафтор. Протівокаріозное і загальнозміцнюючу дію цього препарату забезпечує не тільки фторид натрію, але і комплекс вітамінів: A, D2, С.

Вітафтор (Vitaftorum) -- комбінований фторовмісний препарат, в одній чайній ложці (5 мл) якого міститься: ретинолу пальмінату (вітамі­ну А) - 3300 МО (0,00182 г), ергокальциферолу (вітаміну D)- 400 МО (0,00001 г), аскорбінової кислоти -- 0,06 г, натрію фториду -- 0,0011 г. Пре­парат приймають всередину під час їди або через 10-15 хв після неї один раз на день. Дітям віком від 1-6 років його призначають по 1/2 чайної ложки, із 7 до 14 років -- по 1 чайній ложці. Препарат вживають щоденно протягом 1 міс; після двотижневої перерви курс лікування повторюють. Повторні курси рекомендується проводити 4-6 разів на рік з перервою влітку.

Цей препарат успішно призначали недоношеним дітям з моменту народження. Препарат призначають на першому році життя по 1 краплі на кг маси, від 1 року до 6 років по 0,5 чайної ложки, а потім по 1 чайній ложці. Вітафтор не призначається дітям у зонах з підвищеною та оптимальною концентрацією фтору в питній воді. Однак наш 5-річний досвід використання Вітафтору з профілактичною метою у дітей віком до 3 років показав, що не можна призначати Вітафтор при ранньому (швидкому) закриття джерельця, при прийомі вітаміну «D» для профілактики рахіту, при діатезі, при нирковій патології, при дискінезії кишечника (схильність до закрепів) і ін Крім того, Вітафтор може викликати прояви діатезу. Тому Вітафтор призначати дітям раннього віку необхідно при узгодженні з педіатром.

Ендогенне призначення фторидів для профілактики карієсу потре­бує регулярного контролю і дотримання запобіжних заходів. Основний шлях виведення фторидів з організму - із сечею. Тому для визначення рівня його надходження в організм був запропонований метод визначен­ня добової екскреції фторидів із сечею.

Доведено, що у віці до 15 років із сечею виводиться 50% фтори­ду, що надійшов в організм; у віковій групі 16-19 років -- 55%; у до­рослих -- 60%. Тому для отримання даних про надходження фторидів показник добової екскреції фториду із сечею для осіб до 15 років слід помножити на коефіцієнт 2,0; для осіб 16-19 років -- на 1,8; для осіб 20 років і старших -- на 1,66.

Біологічним маркером надлишкового надходження фтору в організм є розвиток флюорозу (табл.29).

Для ендогенної профілактики карієсу застосовують також пре­парати кальцію.

Кальцію глюконат (Calciigluconas) призначають дітям до 1 року по 0,5 г, 2-4 років -- 1,5,6 років -- 1,5,7-9 років - 1,5-2,10-14 років -- по 2-3 г 2-3 рази на добу. Курс лікування 1 міс. Через 3 міс курс повторюють.

Кальцію лактат (Calcii lactas) порівняно з кальцію глюконатом є більш ефективним у разі перорального застосування, оскільки фор­мує в кишечнику середовище, яке сприяє всмоктуванню кальцію. Ви­пускається в порошку і таблетках по 0,5 г.

Кальцію гліцерофосфат (Calciiglicerophosphas) призначають усе­редину по 0,05-0,2 г на прийом. Курс лікування -- 1 міс. Повторний курс проводять через 3 міс. Гранули гліцерофосфату містять кальцію гліцерофосфату 10 частин, натрію гліцерофосфату 2 частини, цукру 88 частин. Приймають по 1/2-1 чайній ложці 2-3 рази на добу.

Обмін кальцію пов'язаний з обміном фосфору. Добова потреба організму у фосфорі становить 1,5 г. Для нормального фосфорно-кальцієвого обміну важливе не лише достатнє надходження фосфо­ру в організм, а й ступінь його засвоєння тканинами. Всмоктування кальцію і фосфору, яке відбувається в стінках тонкої кишки, зале­жить від співвідношення кальцію і фосфору і регулюється кальци-феролом (вітаміном D,) і паратирином.

Фітин (Fhytinum) містить 36% органічно зв'язаної фосфорної кислоти. Як і інші препарати фосфору, стимулює кровотворення, посилює ріст і розвиток кісткової тканини, нормалізує стан нервової системи при хворобах, пов'язаних з недостачею фосфору в організмі. Призначають 3 рази на добу протягом 6-7 тиж; дітям віком до 1 року -- 0,05-0,1 г, до 2 років -- 0,1 г, 3-4 років -- 0,15 г, 5-6 років -- 0,2 г, 7-9 років -- 0,25 г, 10-14 років -- 0,25 г-0,3 г на прийом.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

карієс профілактика ендогенний

1. Смоляр Н.І., Масний З.П., Поліканова Л.Г. Профілактика стоматологічних захворювань у дітей. - Львів: Світ,1995.-56-80ст.

2. Л.Г.Павленко Профилактика стоматологических заболеваний.-Полтава-2004-21-28ст.

3. Л.О.Хоменко Стоматологічна профілактика у дітей Київ, 1993 - 102-123 ст.

4. Кузьмина Профилактика стоматологических заболеваний - Москва , 2001 - 102-110 ст.

Размещено на Allbest.ru