Система David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта

Обов'язковою умовою є контроль дихання та у максимальній точці напруги під час виконання вправи потрібно її супроводжувати форсованим видихом «Ха-а», для зниження внутрішньочерепного, внутрішньогрудинного і внутрішньочеревного тиску, що є профілактикою перенапруги судин серця і головного мозку. У пацієнтів в яких в анамнезі був присутній діагноз, не випадково, після виконання тренажерної програми у пацієнтів, зазвичай нормалізувався артеріальний тиск і поліпшувалося загальне самопочуття.

Багатофункціональний тренажер містить спеціальні манжети, які одягаються пацієнтові перед заняттям на верхні та нижні кінцівки за, які фіксують троси та пацієнт займається з різних блоків зображено на рис. 4.

Рис. 4. Тренування з верхнього блоку на багатофункціональному тренажері С.М. Бубновського

Для продуктивності та ефективності проведеного заняття перед кожним заняттям проводиться бесіда з лікарем невропатологом та спеціалістом з фізичній терапії для визначення фізичного стану та збору інформації по функціональний стані при відхиленні його показників проводиться обов'язково корегування програми занять на тренажері. Оцінюються показники ЧСС, АТ, ЧД, больові відчуття, ступені втоми та у разі відхилення цих показників заняття або не проводять або чекають їх стабілізації (відпочинок).

Час заняття становило 60 хвилин. Пауза між підходами в нормі не перевищували 2-3 хвилини.

Критерієм максимального лікувального ефекту є робота з обтяженнями, загальна вага яких можна порівняти з вагою тіла пацієнта за даними табл. 2. прийнятою у кінезотерапії, а також досягнення максимальної амплітуди тіла стосовно до відповідного тренажеру.

Таблиця 2. Вагові нормативи для усунення м'язової недостатності за С.М. Бубновського

Вага тіла (кг)	60	70	80	Більше 90
Вправа	Вага обтяження (кг)
«Біцепс стегна» одною ногою	20	25	30	35
«Квадрицепс стегна» одною ногою	30	35	40	45
«Верхня тяга»	40	45	50	55
«Нижня тяга»	40	45	50	55
«Жим верх» одною рукою	25	30	35	40

Сила м'язів задньої поверхні стегна, основною з яких є біцепс стегна, повинна відповідати спроможності виконання тягового навантаження, що співвідносить не менше ніж з половиною ваги тіла (тобто при вазі 100 кг будь-яка людина в будь-якому віці повинна тягнути 50 кг двома ногами, 25 кг - однією ногою). Природно, чим краще силова характеристика цих м'язів, тим краще кровообіг в поперековому відділі хребта, тим більший запас здоров'я має людина.

Один із популярних тренажерів в України для відновлення хворих з між -хребцевими грижами - «Кипарис» зображений на рис. 5. Методика «Самозахист організму» з відновлення організму, починаючи з відновлення втрачених функцій хребта, застосовувана при заняттях на пристрої для профілактики і лікування захворювань хребта «Кипарис», розроблена академіком Володимиром Пекуром.

Основою методики занять з використанням пристрою «Кипарис» є природна здатність організму самостійно регулювати і відновлювати втрачені функції хребта. Перевагою методики занять на пристрої «Кипарис», порівняно з багатьма існуючими методиками є виключення з процесу відновлення будь-якого неконтрольованого впливу на організм.

Рис. 5. Заняття на тренажері «Кипарис»

Даний пристрій «Кипарис» допомагає за короткий проміжок часу розслабити спазмовані м'язи при цьому тіло не відчуває дискомфорту під час заняття та знаходиться у розслабленому стані, концентруючи свою увагу тільки на правильно виконаній вправі.

Використання пристрою «Кипарис» та методики «Самозахист організму» з відновлення організму, починаючи з відновлення втрачених функцій хребта, має ряд переваг:

Методика передбачає комплексний лікувальний ефект, що полягає у відсутності багатьох додаткових процедур та визначається комплексним впливом не лише на наслідки хвороби, але на їх причини. Під час лікування можна відновити здоров'я не лише спини, але всього організму.

Відсутність будь-якого стороннього впливу: медикаментозного, мануального, адже методика точно враховує потрібний і безпечний рівень впливу на хворий орган та на організм взагалі. Будь-який зовнішній неконтрольований вплив, окрім свідомого саморегулювання навантажень, виключений.

Висока ефективність лікування: вже на першому занятті пацієнт відчуває полегшення від болю. З кожним наступним заняттям загальний стан покращується, больові симптоми згасають.

Гарантія результату лікування: стан тренованості організму, отриманий внаслідок занять, дозволяє позбутися як больових симптомів, так і покращити загальне самопочуття, витривалість організму, сон, нервовий стан [8].

Інноваційна система для діагностики, лікувальних тренувань і терапії спини Pegasus відомої компанії Physiomed Elektromedizin AG (Німеччина) забезпечує:

визначення діапазону профілів рухів і навантажень мускулатури, що відповідає за стабілізацію спини, у всіх основних анатомічних проекціях; ідентифікацію дефіцитів і дисбалансів рухів і сил;

розробку спеціального високоефективного тренінгу сенсомоторних систем в поперековому відділі хребта (максимальні сила і витривалість, координація сил і тренування рухів). Завдяки цьому усуваються існуючі м'язові дисбаланси і дефіцити активності, відбувається відновлення природної моторики і стійкості спинного відділу ОРА;

високу точність вимірювань і високу надійність.

Складність хребтового стовпа вимагає відповідного інструментарію для точної діагностики і лікування проблем зі спиною. Таким вимогам ідеально відповідає система комп'ютеризованих тестів і тренінгів, що відрізняється високою економічністю та ефективністю. Комплексний тест для визначення функціональних дисбалансів і дефіцитів займає всього 15 хвилин.

Основні характеристики системи Pegasus: просте звернення та швидке налаштування; широкий спектр режимів тренування; велика пропускна здатність; мінімальний ризик травмування пацієнта; просте об єднання в структури баз даних; технологія руху робочого органу; наявність особливих силових датчиків в ортезах; площа, яку займає система: 5-7 м2.

Роботизований комплекс Pegasus З-D-System (зображена на рис. 6) забезпечує комплексну діагностику та реабілітацію хребта, дозволяє проводити точні та об'єктивні вимірювання у трьох площинах, які спрямовані на оцінку гнучкості і м'язової сили, а потім, на підставі даних вимірювань, призначати пацієнтові необхідну програму тренування.

Переваги комплексу Pegasus З-D-System. Терапевтичним ефектом володіє тільки точно дозоване фізичне навантаження. Саме комплекс Pegasus З-D-System створює потрібне індивідуальне навантаження для кожного пацієнта і, за необхідності, точно відтворює його в наступних заняттях. Комплекс здійснює вимірювання в будь-якій довільній точці просторового діапазону руху поперекового відділу хребта. Тренування проходить в режимі біологічного зворотного зв'язку, що значно підвищує рівень мотивації пацієнта і веде до загального підвищення ефективності курсу фізичної реабілітації.

Pegasus З-D-System з програмним забезпеченням ВіоМС забезпечує:

вимірювання діапазону руху хребта, особливо в його грудному і поперековому відділах, може проводитися одночасно або послідовно в анатомічних площинах, можна об'єктивувати існуючі дефіцити діапазону руху, визначити цілі лікування і документувати прогрес відновлення;

вимір сили міцності в будь-якій точці вимірювання анатомічних площин рухової функції грудного і поперекового відділів хребта. Будь-яка конкретна точка виміру точно відтворена. Позиція вимірювання може бути заблокована; виміряні значення певних обраних ефективних напрямків зберігаються і відображаються як полярні (радарні) і стовпчасті діаграми;

виконання спеціального навчання (лікування) сенсомоторних систем рухової функції грудного і поперекового відділів хребта в умовах ізометричного і ауксотонічного стану. Навчання спрямоване на скорочення існуючих м'язових дисбалансів і дефіцитів, а також на відновлення і поліпшення природного діапазону руху і пружності хребта в його грудному і поперековому відділах.

Рис. 6. Pegasus З-D-System

Технічні характеристики систем Pegasus і Pegasus 3-D-System: джерело живлення: 220-240 В змінного струму 50 Гц 1,6 А; габарити: Ш х Д х В (м): 0,6 х 1,4 х 1,8; вага: 330 кг; максимальна вага пацієнта: 135 кг.

Комп'ютеризована діагностично-реабілітаційна система Centaur компанії BFMC (Німеччина) призначена для розвитку аутохтонної мускулатури спини за допомогою навантаження, яке точно відтворюється. Можливо спеціально розвивати загальну мускулатуру торса, підвищувати рівень її координації, а також аутохтонні м'язи, які глибоко залягають [39].

Більшість проблем зі спиною є результатом функціонального дисбалансу і дефіциту функції тензомоторного торса. Система Centaur ідентифікує і розглядає їх. За її допомогою можна посилити глобальну мускулатуру тулуба і навчити її координації, вперше можна безпосередньо тренувати місцеві аутохтонні м'язи.

Система Centaur працює на основі таких базових принципів руху:

при скоординованому нахилі тіла, торс людини прагне до стабілізації в протидії силам гравітації;

при нахилі та обертанні тіло знаходиться в нестійкому положенні, таким чином, що вестибулярний апарат посилає імпульси до глибоких м'язів;

при вертикально-похилому розташуванні тіла в конструкції системи під час тренування відбувається зміцнення м'язів в положенні, при якому вони повинні виробляти максимальну роботу з підтримки тіла;

за допомогою точно відтвореного навантаження проводиться спрямована і надійно документована терапія, реабілітаційне тренування [40].

Висновки до розділу 1

Виходячи з аналізу літературних джерел, вітчизняними та зарубіжними вчених, встановлено необхідність в розробці нових, високоефективних програм з системами David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта, яка в першу чергу визначається розповсюдженістю даного захворювання.

Під час проведених досліджень було виявлено, що більшість спеціалістів з фізичної терапії не включають до програми відновлення системами David, ПІР та кінезіотейпування. Свою ефективність довели програми фізичної реабілітації з методами: кінетотерапія, лікувальний масаж, фізіотерапія та застосування технічних засобів тощо. Однак щороку з'являються більш сучасні методи для відновлення осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта, тому доцільно їх включати до існуючих програм фізичної реабілітації з метою підвищення їх ефективності.

В науковій літературі відсутні дані щодо включення в процес фізичної реабілітації системами David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта. Проведене нами дослідження стало спробою вирішення даної проблеми.

Розділ 2. Методи та організація досліджень

2.1 Методи дослідження

Для вирішення завдань магістерської роботи та для оцінки ефективності системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта були використані наступні методи дослідження:

аналіз та узагальнення науково-методичної літератури;

методи соціологічних досліджень (оцінка якості життя Oswestry Disability Index, контент-аналіз медичних карт);

клініко-інструментальні методи (обстеження пацієнтів (гоніометричних показників) на тренажері David, функціональне м'язове тестування, оцінка інтенсивності болю за ВАШ);

педагогічний експеримент;

методи математичної статистики.

2.1.1 Аналіз науково-методичної літератури

Для аналізу спеціальної науково-методичної літератури були вивчені сучасні закордонні й вітчизняні джерела, які дозволили в цілому оцінити проблему, що сприяло обґрунтуванню актуальності, постановці завдання та вибору адекватних методів дослідження.

У процесі роботи над індивідуальним завданням було вивчено 66 джерела наукової літератури, з них 10- іноземні.

Результати аналізу монографій, публікацій в збірниках наукових праць, авторефератів дисертаційних робіт, навчальних і навчально-методичних посібників дозволили систематизувати науково-дослідницькі і методичні положення про питання відновлення хворих з допомогою системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта.

2.1.2 Методи соціологічних досліджень

Нами було обрано для оцінки якості життя хворих з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта стандартизовану анкету Oswestry Disability Index (ODI), яка була розроблена у 1980 році.

Анкета охоплює десять розділів, що описують як скарги, так і порушення в різних сферах життєдіяльності хворого (наведена у додатку А). Кожний розділ містить по шість описів можливого стану хворого, з них кожний перший оцінюється в 0 балів, кожний шостий -- в 5 балів. Оцінка виконується шляхом розподілу суми отриманих балів по всіх секціях на максимально можливу суму балів (50) з вираженням отриманого показника у відсотках; у тому випадку, якщо хворий з якихось міркувань не дає відповіді по одній із секцій, отримана сума балів ділиться на максимально можливу суму балів по тим секціям, на які пацієнт відповів. Індекс Oswestry Disability Index вираховується: (сума набраних балів/максимально можливу кількість балів)Ч100.

Контент - аналіз медичних карт хворих включав вивчення анамнезу, де відмічалися скарги хворого, наявність супутніх хвороб, початок захворювання (вік, коли вперше виявлена симптоматика конкретного захворювання), періоди загострення і ремісії міжхребцевих гриж поперекового відділу хребта, реабілітаційні заходи, що проводилися раніше та ефект від них. Встановлення діагнозу грижа міжхребцевого диску поперекового відділу хребта відбувалося лікарем невропатологом на підставі проведених інструментальних досліджень рентген знімку, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографій.

Отримані дані дали можливість вивчення функціонального стану поперекового відділу хребта досліджувальних і розділити їх по групам для проведення експерименту на дві групи основну групу (ОГ) та контрольну групу (КГ).

2.1.3 Клініко-інструментальні методи

Клінічне обстеження хворих з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта включало в себе: опитування та анкетування. Всі пацієнти пройшли обстеження на базі Інституту вертебрології та реабілітації. Діагноз встановлювався на основі висновків фахівців лікувального закладу.

Дані обстежень пацієнтів заносились в спеціальні карти Інституту вертебрології та реабілітації. При збиранні анамнезу ми звертали увагу на скарги пацієнта та початок захворювання. Виявлялися фактори ризику розвитку захворювання, сімейний анамнез, спосіб життя та супутні захворювання.

Набір інструментальних методів досліджень визначається необхідністю уточнення і об'єктивізації даних про стан і функцію поперекового відділу хребта, отриманих при клінічних обстеженнях хворих.

Нами використовувалась на стадіях фізичної реабілітації хворих з між- хребцевими грижами поперекового відділу хребта система EVE (eValuated Exercise) Professional, що дозволила оцінити функціональний стан цього відділу.

При зверненні за медичною допомогою пацієнт проходив консультацію у лікаря невропатолога, якій за допомогою візуального огляду, методу пальпації та інших методів діагностики (рентгену та МРТ) ставив діагноз.

EVE (eValuated Exercise) Professional - унікальна система тестування і моніторингу, розроблена для роботи з концепцією DAVID SPINE (реабілітація хребта), а також інших програм компанії DAVID. Це інноваційна мережева система, яка дає медичним фахівцям незалежно від їх місцезнаходження доступ до оціночних і тренувальних даних пацієнтів. За допомогою 5 різних тренажерів David та спеціальної системи EVE вимірювання функціональності хребта визначають його рухливість і силу.

Зручний графічний інтерфейс терміналів EVE забезпечує простоту управління тренуванням і зворотний зв'язок в режимі реального часу в процесі виконання вправ. Таким чином, у фізіотерапевтів більше часу, що дає можливість спостереження за великою кількістю пацієнтів одночасно без шкоди для якості тренування. Система записує кожен тренувальний сеанс і допомагає фахівцям виявляти невірні тренувальні моделі, використовувані пацієнтами. EVE Professional по-новому визначає стандарти контролю, моніторингу та збору даних в області реабілітації.

Тести на рухливість. Перед тестуванням рухливості не слід проводити розминку або вправи. Кожен тест на рухливість можна проводити тільки один раз. Результати автоматично реєструються в програмі. Всі тести виконуються повільно, без ривків. Під час тестування пацієнт повинен утримувати кінцеве положення тіла протягом декількох секунд. Пацієнт не повинен намагатися досягти кінцевого положення ривком. Записувати амплітуду рухів, які пацієнт може виконувати без зусиль. Якщо амплітуда рухів явно обмежена і тестування викликає больові відчуття (особливо біль, що віддає в нижні кінцівки або сідниці), слід розглянути можливість не виконувати ізометричне тестування сили. Фіксувати нерівномірні рухи, «надлишкові фази», механізми компенсації, біль або будь-які інші порушення по час проведення тестування. Ця інформація стане в нагоді при складанні та виконанні програми лікування [40].

Для оцінки больового синдрому використовували візуально-аналогову шкалу болю (Quadruple Visual Analogue Scale (VAS)). При оцінці інтенсивності болю за VAS хворий суб'єктивно визначає інтенсивність свого болю, вказуючи на певну позначку, яка знаходиться на прямій лінії довжиною у 10 сантиметрів (рис. 7). Початок лінії зліва відповідає відсутності больового відчуття, кінець відрізка з правого боку - нестерпним больовим відчуттям [54].



Рис. 7. Шкала 10-бальної оцінки інтенсивності болі

Для хворих, які мали проблеми з абстрагуванням та уявленням болю у вигляді цифр, використовували лицьову (мімічну шкалу болю Wong-Baker) (рис. 8) [63].

Рис. 8. Шкала мімічної оцінки болі Wong-Baker

Одним із ефективних методів оцінки тонусі м'язів - Мануальне м'язове тестування R.W. Lovett. Незважаючи на впровадження сучасних об'єктивних методів оцінки м'язового тонусу (електродіагностичних і тензодинамометричних) він не втратив свого значення в практиці фізичної реабілітації хворих з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта. Мануальне м'язове тестування залишається найбільш інформативним методом, оскільки будь-який прилад може оцінити лише сумарну величину сили, а рука дослідника здатна розрізнити тип скорочення (концентричне, ексцентричне, ізометричне), уловити послідовність включення м'язових волокон у міру зміни сили, що додається, встановити реакції і інші особливості функціонування м'язів, які невловимі для апарату. З допомогою мануального тестування оцінюється функціональна здатність м'яза, здатність його розвивати силу, адекватну опору, що проявляється, а також здатність її до адаптації при нарощуванні опору і руху. При м'язовому тестуванні для кожного м'яза або м'язової групи використовують специфічний рух, названий тестовим рухом. Оцінюють м'язову силу за тим опором, який хворий у змозі подолати за шестибальною шкалою, при цьому у випадку нормальної м'язової сили виставляються найвищі бали, а при повній її відсутності - нижчі: 5 (100%) балів - рухи в повному обсязі при дії сили тяжіння з максимальною зовнішньою протидією; 4 (75%) бали - рухи в повному обсязі при дії сили тяжіння й невеликої протидії, м'яз може пересилити опір, але не здатний розвинути максимального зусилля; 3 бали - рухи в повному або частковому обсязі при дії тільки сили важкості, м'яз пересилює тяжіння й виконує при цьому повний або частковий обсяг руху, сила м'язів збережена на 50 %; 2 (25%) бали - рухи в повному обсязі за умови розвантаження, здатність виконати рухи без допомоги фізичного терапевта, але не може подолати силу важкості; 1 (10%) бал - відчуття напруження під час спроби довільного руху, пальпується скорочення м'яза, але не виконується рух; 0 (0%) - повна відсутність ознак напруження під час спроби довільного руху, хворий намагається рухати кінцівкою, але пальпаторно скорочення м'язів не відчувається [65].

Обстеження черевних м'язів. В.п. - лежачи. Пацієнт при піднімає голову та нижні кінцівки та утримує їх в такому положенні.

Обстеження м'язів спини. В.п. лежачи на животі. Пацієнт при піднімає нижні та верхні кінцівки догори та утримує їх в такому положенні.

2.1.4 Педагогічний експеримент

В нашій роботі використовувався метод педагогічного експерименту за Т.Ю. Круцевич [24], процес виявлення переваги запропонованої нами програми фізичної реабілітації відносно інших. Важливо розповісти пацієнтові про ціль програми її дієвість та вплив кожного методу на його функціональний стан та загалом на його проблему.

Таким чином, робота методологічно проводилась в двох напрямках:

1. Обстеження хворих проводилося на гострій стадії, підгострій та в стадії ремісії, для оцінки больових відчуттів, тонусу м'язів та рухливості хребта. Огляд і звіт клінічно відмічених відхилень від норми здійснювались за єдиною методикою відповідно до розробленої карти обстежень Інституту вертебрології та реабілітацїі. Клінічні обстеження проводились за участю лікаря невропатолога. Отримані результати були оброблені статистично.

2. Поглиблене обстеження і динамічне спостереження за хворими проводили з метою вивчення клінічної симптоматики, уточнення методики фізичної реабілітації та визначення її ефективності. Визначивши завдання педагогічного спостереження, ми опиралися перш за все на принципи цілеспрямованості та планомірності вивчення лікувально-педагогічного експерименту. Для вирішення поставлених завдань застосовувалось паралельне порівняння двох досліджувальних груп (контрольної та основної).

Педагогічного експеримент ми проводили в три етапи: спочатку проводили константувальний етап отриманих вихідних даних для розробки програми з системою David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта. На формувальному етапі проводився поділ хворих на дві групи ОГ та КГ, застосовувалась розроблена програма, яка була спрямована на підвищення ефективності відновлення хворих. Останній етап педагогічного етапу був направлений на порівняння отриманих результатів під час проведеного дослідження у двох групах.

2.1.5 Методи математичної обробки отриманих даних

Для обробки отриманих у дослідженні експериментальних даних використовували наступні методи математичної статистики:

1) Описова статистика: обчислювалися вибіркове середнє арифметичне значення , стандартне відхилення S. Для вибірок, розподіл яких не відповідав нормальному закону, також наводилися медіана, нижній і верхній квартилі Me (25%; 75%).

2) Вибірковий метод.

3) Статистична значимість різниці між оцінками тих вибіркових показників, розподіл яких відповідав нормальному закону, та які не відрізнялися за варіативністю, перевірялась за допомогою t-критерію Стьюдента.

4) Для визначення статистичної значимості різниці між вибірковими показниками, розподіл яких не відповідав нормальному закону, використовували непараметричний критерій Вілкоксона (для пов'язаних вибірок) і непараметричний критерій Манна-Уїтні (для непов'язаних вибірок).

При статистичній обробці приймалася надійність P = 95% (імовірність помилки 5%), тобто рівень значущості р < 0,05. Окремі результати було отримано на більш високому рівні значущості р <0,01.

Математична обробка проводилась на персональному комп'ютері IBM PC-Pentium-IV з використанням програмних пакетів MS Excel XP (Microsoft, США), Statistiсa 6.0 (StatSoft, США).

2.2 Організація досліджень

Матеріали магістерської роботи отримані при проведенні дослідження в Інституті вертебрології та реабілітації за період 2017-2018 рр.

У дослідженні приймали участь 12 чоловіків з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта. Їх було поділено порівно на дві групи: ОГ та КГ. Всім хворим було поставлено лікарем невропатологом діагноз міжхребцеві грижі поперекового відділу хребта, на основі проведеного ним візуального огляду, методу пальпації та інших методів діагностики (рентгену та МРТ). Відмінність між ОГ та КГ була у програмі фізичної реабілітації. Контрольна група займалась за програмою Інституту вертебрології та реабілітації, основна група - за розробленою автором, групи були розподілені випадковим способом.

Дослідження проводились в чотири етапи.

На першому етапі вивчалася науково-методична література, теоретичні матеріали, формувалася мета і завдання магістерської роботи, визначалися методи дослідження.

На другому етапі формувалась ОГ та КГ осіб з грижами у поперековому відділі хребта, які взяли участь у анкетуванні хворих, в ході якого було проведено опитування пацієнтів для визначення наявності скарг, виявлення супутніх захворювань, та визначення готовності хворих брати участь в дослідженні. Підбирались методи діагностики та лікування з використанням системи David. Проведено дослідження, больових відчуттів (VAS), показники гоніометрії на тренажері David, які в подальшому допомогли оцінити ефективність розробленої програми фізичної реабілітації.

На третьому етапі на підставі інструментальних методів дослідження і отриманих даних, визначався рівень фізичного стану пацієнтів і оцінювалась можливість до виконання занять за системою David. Розроблено та апробовано програму системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта.

На четвертому етапі було проведено оцінку ефективності програми системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта. Оформлення магістерської дипломної роботи та написання висновків.

Розділ 3. Оцінка ефективності реабілітаційних заходів

3.1 Методичні підходи до побудови програми системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта

Середній термін програми фізичної реабілітації осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта з системою тренажерах David склав 2 місяці.

При аналізі літератури з проблем відновлення хворих враховувались особливості рухових порушень, а базуючись на результатах попередніх досліджень (анамнезі, показниках болі, гоніометрії (показники якої оцінювалися на тренажері David), мануально м'язового тестування, опитувальнику оцінки якості життя Oswestry Disability Index, теорії і методиці фізичного виховання та фізичної реабілітації), нами було розроблено програму з системою David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта з комплексним підходом.

Заняття з хворими, які мали міжхребцеві грижі поперекового відділу хребта проводилися індивідуальним методом.

Перш ніж перейти до опису складових технології програми хочемо зупинитися на методичних основах фізичної реабілітації. Методичні основи побудови програми фізичної реабілітації осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта на тренажерах David включали:

вибір і визначення раціональної направленості засобів і методів;

обґрунтування включення та виконання різних методів і засобів при між хребцевих грижах поперекового відділу хребта;

визначення критеріїв оцінки ефективності.

Застосування методики загального рухового режиму базується на основних положеннях теорії і методики фізичної реабілітації [18].

При побудові програми використовувались наступні методичні принципи:

раннього початку (у хворих з вертеброгенними поперековими компресійними синдромами в гострому періоді виникає ряд ускладнень, багато в чому зумовлених гіпокінезією, а також існує небезпека розвитку і прогресування вторинних патологічних станів таких, як патологічні руховий стереотипи, прогресування деформацій і нестабільності в хребті);

диференційованості методик - припускає адекватне поєднання засобів фізичної реабілітації в залежності від характеру неврологічних і статодинамічних порушень, раціональне їх використання у відновленні з урахуванням особливостей функціонального стану хворих на всіх етапах відновлення;

систематичності і тривалості активної фізичної реабілітації. Систематичність може бути забезпечена тільки добре організованою поетапною побудовою відновного процесу;

етапності надання допомоги з обов'язковим рішенням мети і завдань поточного етапу;

спадкоємності методик лікування і відновлення на основі врахування їх ефективності. Оцінка ефективності фізичної реабілітації повинна проводитися на основі суб'єктивних і об'єктивних даних;

комплексності фізичної реабілітації визначається різноманіттям появ вертеброгенної патології, при якій, як правило, страждає не одна, а кілька функцій. Комплексне використання засобів фізичної реабілітації з урахуванням механізму їх впливу і урахуванням етіопатогенетичної спрямованості для відновлення рухових порушень включає наступні методи кінезотерапії: (лікування положенням, лікувальну гімнастику, систему David); лікувальний масаж, ПІР; кінезіотейпування; при необхідності - ортопедичні заходи;

адекватності (індивідуалізація програм фізичної реабілітації) передбачає складання індивідуальних програм для кожного хворого [29].

Згідно з теоретико-методичними рекомендаціями [33], для ефективного проведення реабілітаційного процесу перед його початком необхідна попередня розробка реабілітаційного плану, який складається з наступних послідовних етапів:

перший етап - оцінка вихідного морфофункціонального стану і якості життя, уточнення діагнозу, встановлення ступеня функціональних порушень, резервних та адаптаційних можливостей пацієнта з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта;

другий етап - визначення спеціальних реабілітаційних заходів;

третій етап - розробка та реалізація програми заходів фізичної реабілітації;

четвертий етап - оцінка ефективності програми фізичної реабілітації.

Програма з системою David у комплексі засобів фізичної реабілітації при між хребцевих грижах поперекового відділу хребта переслідувала досягнення наступних/ефектів:

зменшення болю в поперековому відділі хребта;

вплив на патогенетичні ланки поперекового відділу за можливості досягнення регресії патологічних змін;

поліпшення обмінних процесів шляхом підсилення крово- та лімфообігу у поперековому відділі хребта;

зменшення клінічних проявів комбінованої патології;

відновлення порушених функцій, зміцнення ОРА;

покращення якості життя хворих;

профілактика рецидиву.

Під час побудови програми з системою David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта враховувалися:

клінічні прояви захворювання;

етапи реабілітаційного лікування;

вік, стать;

супутні захворювання;

лікувальні завдання відносно кожного хворого;

засоби та форми для вирішення поставлених задач;

принципи педагогічного впливу за допомогою фізичних вправ та принципу дозування фізичного навантаження;

раціонального співвідношення засобів фізичної реабілітації;

анатомо-біомеханічних особливостей поперекового відділу хребта.

Одним із головних засобів відновлення хворих - кінезотерапія, яка видозмінювалась залежно від стану пацієнта, перебігу відновлення, рухового режиму, відповідних реакцій організму на фізичне навантаження, що поступово збільшувалося.

Довготривалість занять кінезотерапією залежала від характеру, загальної кількості вправ і їх повторення, в.п., темпу, ритму, амплітуди рухів, складності і ступеня силових напружень, інтенсивності фізичних вправ, щільності і тривалості заняття, емоційного рівня їх проведення. Під час виконання фізичних вправ, дотримувались основних дидактичних принципів (свідомості і активності, наочності, доступності, систематичності і поступовості підвищення вимог) [8].

Програма для осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта передбачала застосування фізичних вправ малої, помірної інтенсивності, що залежала від режиму відновлення.

Фізіологічна дія фізичних вправ на хворих: підвищення функціонального стану, покращення дихання; підвищення обмінних процесів у тканинах; зниження м'язового спазму; збільшення амплітуди рухів у поперековому відділі хребта, корекція постави, зміцнення м'язово - зв'язочного апарату, формування правильного стереотипу ходи та психотерапевтична дія.

Під час кінезіотерапії проводили експрес-контроль параметрів організму хворого для оцінки ефективності проведеної процедури, вивчаючи при цьому його реакцію на фізичне навантаження. Проводили лікарсько-педагогічне спостереження, визначали частоту серцевих скорочень (ЧСС), частоту дихання і артеріальний тиск до, під час та після заняття [10].

Фізіологічна дія лікувального масажу на хворого під час процедури [17]: покращення лімфо- та кровообігу, розсмоктування набряків, поліпшення еластичності і міцності зв'язок, сухожиль, рухливості у хребці, нормалізація тонусу м'язів, підвищення психоемоційного стану пацієнта, стимуляція функціональної здатності ЦНС, стимуляція обмінних процесів.

Методика проведення занять на тренажері David використовується для відновлення ОРА людини та фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта [40].

Особливості використання тренажера David:

вправи проводяться з в.п. сидячи на тренажері;

перед кожним заняттям, під час нього та після проводиться оцінка функціонального стану пацієнта (артеріальний тиск, ЧСС, ЧД) у разі відхилення показників від норми заняття припиняється;

кожне заняття проводиться індивідуально в присутності та під контролем спеціаліста з фізичної терапії;

комплекс вправ, щоденно корегувався спеціалістом з фізичної терапії, відповідно до індивідуальних особливостей кожного пацієнта;

під час проведення заняття використовували принципи фізичної реабілітації та фізичного виховання;

заняття триває в середньому до 60 хвилин, час та навантаження на тренажері корегувалося в залежності від функціонального стану пацієнта та часу відпочинку між вправами [39].

Методика проведення ПІР:

Сутність даної методики полягає в поєднанні короткочасної ізометричної роботи мінімальної інтенсивності і пасивного розтягнення м'яза. Повторення таких поєднань проводиться, як правило, 5-7 разів. В результаті в м'язі виникає стійка гіпотонія і зникає вихідна хвороба.

Правила проведення ПІР:

попереднє інструктування пацієнта про методику та техніку виконання ПІР і репетиція необхідного по силі і тривалості ізометричного скорочення і розтягування м'яза;

пасивне розтягування припиняється в момент появи деякого опору в поперековому відділі хребта та подальшого розтягування розслаблених м'язів;

прийняття виконуючим прийом ПІР положення і встановлення контактів, необхідних для надання протидії в фазі ізометричного скорочення і пасивного розтягування в фазі ПІР відповідно напрямку поздовжньої осі м'яза;

повторні ізометричні скорочення повинні проводитися в новому початковому положенні з урахуванням збільшеного обсягу пасивних рухів, які виконував спеціаліст з фізичної терапії;

в період одного сеансу слід проводити 5-7 мобілізаційних прийомів в режимі ПІР в даному напрямку або на даному м'язі;

допускається послідовне застосування ПІР в різних напрямках і при різних локалізаціях [58].

Методика проведення кінезіотейпування

Кінезіотейпування проводилося з хворими на міжхребцеві грижі у поперековому відділі хребта на гострій стадії для зменшення виражених больових відчуттів, покращення трофіки в м'яза поперекового відділу хребта, які залучені в патологічний процес, та для фіксації поперекового відділу хребта. Для хворих на міжхребцеві грижі поперекового відділу хребта застосовувалась механічна корекція, яка позиціонувала м'яз, забезпечуючи рух у хребцях, для формування сенсорної стимуляції завдяки комбінації напруги і тиску тейпів, що приводить до релаксації м'язів. Тейп наклеювався на 3 доби.

Протипоказання до кінезіотейпування: тромбофлебіт, тромбоз глибоких вен; шкірні захворювання в місці аплікації; алергічні реакції на акрил, індивідуальна нестерпність; відкриті рани і трофічні виразки, захворювання лімфатичної системи, крім лімфостазів [51].

Контроль функціонального стану пацієнта є обов'язковою частиною процесу підготовки та відновлення пацієнтів до та після занять на тренажері David у комплексі засобів фізичної реабілітації осіб з між хребцевими грижами поперекового відділу хребта. Оскільки функціональний стан свідчить про діяльність серцево-судинної, нервової, дихальної систем та у разі відхилення показників від норми забороняється застосовувати методи фізичної реабілітації до їх нормалізації. Найбільш важливими інформативними показниками для експрес-оцінки пацієнта є частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), частота дихання (ЧД) [9]. Оцінка функціональних показників проводилась до процедур, під час їх у раз необхідності та після закінчення сеансу з метою контролю за станом пацієнта.

При аналізі літературних даних [18, 41, 54] і результатів відповідних констатуючих досліджень була розроблена програма з системою David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта для ОГ, реалізована в умовах Інституту вертебрології та реабілітації, в якій використовувалась:

теоретична підготовка (роз'яснення суті патології в доступній формі і пояснення мети, завдань і заходів реабілітаційних дій);

фізичні вправи, направлені на корекцію деформації хребта, вправи на розтягнення і коригуючи вправи, які пацієнти виконували в домашніх умовах;

вправи на покращення тонусу м`язів;

вправи на тренажері David в підгострій стадії та стадії ремісії;

процедури лікувального масажу;

кінезіотейпування.

Після аналізу літературних джерел автором було розроблено програму з системою David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта, яка наведена на рис. 9.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 9. Програма системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта

Для підвищення ефективності проведення занять на тренажері David, автором розроблено алгоритм послідовних дій під час процедури, який складався з таких подій наведених на рис. 10.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 10. Алгоритм прийняття рішення спеціалістом з фізичної терапії під час заняття на тренажері David

3.2 Програма системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта

Нами було обрано для програми фізичної реабілітації, періодизацію запропонованою В.А. Епіфановим, який поділяє консервативне лікування між- хребцевих гриж у поперековому відділі хребта на стадії [15]:

гостру;

підгостру;

ремісії.

Гостра стадія триває у середньому від 1-5 днів. Хворі відчувають гострий біль, який часто обмежує їх пересування. На цій стадії хворим з вираженим неврологічним синдромом заборонялося будь-яке навантаження по осі хребта і рекомендувалося забезпечення спокою в ушкодженому міжхребцевому диску.

Цілі програми фізичної реабілітації на гострій стадії:

зниження больового синдрому;

покращення психоемоційного стану;

підвищення функціонального стану кардіо-респіраторної системи;

ознайомлення з програмою фізичної реабілітації в гострій та підгострій стадії;

ознайомлення хворих з положеннями тіла, які зменшують больові відчуття;

ознайомлення з вправами для розтягнення спазмованих паровертебральних м'язів і м'язів нижніх кінцівок.

Засоби програми фізичної реабілітації:

корекція положенням;

кінезотерапія;

кінезіотейпування.

По можливості рекомендувався постільний режим з корекцією положення (укладка хворого) на постіль з низькою подушкою та підколінним валиком, щоб розслабити оптимально м'язи поперекового відділу хребта та зменшити натяг корінців. Пацієнти були ознайомлені з корекційними положеннями та кожному із них індивідуально рекомендувалися положення при яких вони відчували найменше больові відчуття по методам: Loev (рис. 11) та Reischauer (рис. 12).

Рис. 11. Корекційне положення за методом Loev

Рис. 12. Корекційне положення за методом Reischauer

Кінезіотейпування при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта (рис. 13) проводилося з перших днів, тейп наклеювався на 3 доби з цілю зменшення больових відчуттів та покращення крово та лімфообігу. Алгоритм дії застосування кінезіотейпування:

Визначити зону пальпаторно, де відчувається біль або спостерігається набряк (спазм).

Перед накладанням тейпа очистити шкіру з допомогою спиртовмісних речовин. Зона накладання тейпа має бути сухою, чистою і знежиреною, інакше тейп не приклеїться надійно і відклеїться завчасно.

Відміряти тейп відповідної довжини залежно від зони, яку потрібно тейпувати, можливо, знадобиться кілька смужок.

Закруглити куточки, використовуючи спеціальні ножиці для тейпування з тефлоновим покриттям.

Відірвати захисну паперову підкладку на 3-4 см від кінця тейпа (“якоря”) для якісного його наклеювання.

Після міцного приклеювання “якоря”, повільно відклейте решту паперової підкладки, залишивши на протилежному кінці місце для другого “якоря” такого ж розміру. Другий “якір” наклейте без натягу.

Бажано накладати тейп за 30 - 40 хв. до фізичного навантаження. Після накладання тейп необхідно акуратно розтерти рукою (від середини до кінців), щоб від тепла клей активувався. Будьте обережні з кінцями тейпа, не тріть їх, щоб уникнути відклеювання та обов'язково виконати редукацію (рух у поперековому відділі хребта).

Методика: I - подібного стрічка тейпа довжиною 15-20 см, краї заокруглюються з двох боків, відокремлюються паперова основа на краях (якоря) поперечно наклеюють на поперекову ділянку в проекції від третього до п'ятого поперекових хребців. Дві інших стрічки (таких же розмірів) хрестоподібно наклеюється поверх I - подібного стрічка, наведено на рис. 13 [50].

Рис. 13. Кінезіотейпування поперекового відділу хребта

Пацієнтам ОГ було рекомендовано проводити комплекс кінезотерапії в домашніх умовах. При наявності вертеброгенної патології, а саме вираженому больовому синдромі вправи розпочинали виконувати на 2-3 добу.

Комплекс кінезотерапії для ОГ:

В.п. лежачи на животі, кількість повторень кожної вправи 6-8 разів.

Пацієнт виконує вправи на розтяжку і розслаблення в домашніх умовах після першого заняття з спеціалістом з фізичної терапії. Вправи виконуються не менше 60-90 секунд. Неможна роботи різких рухів під час виконання вправ. Потрібно розтягувати м'язи до стану натягу без больових відчуттів і поступово збільшуйте ступінь розтяжки. Дихати спокійно, повільно не затримуючи дихання. Якщо під час виконання вправи пацієнт відчуває біль потрібно негайно припинити вправи.

В.п. лежачи на спині з витягнутими руками, ноги зігнуті в колінних суглобах. Повороти колінами вправо-вліво.

В.п. лежачи на спині, одна нога витягнута інша зігнута в колінному суглобі, захвативши рукою коліно зігнутої кінцівки потягнути його через пряму кінцівку до підлоги затриматись в такому положенні, згодом повернутися у в.п.

В.п. Лежачи на боку, під талією і головою валики. Максимально розслабитись полежати в такому положенні 60-90 секунд.

В.п. Стоячи на колінах, кисті на підлозі. Відведення нижньої кінцівки назад по черзі.

В.п. стоячи біля опорної поверхні (дверного отвору), розтягування м'язів бічної поверхні тіла, утримуючись руками за опору.

В.п. У положенні лежачи на підлозі обличчям вниз зігнути ноги в колінних суглобах, розтягнути гомілковостопний суглоб однойменною рукою, при цьому обидва коліна повинні бути притиснуті до підлоги.

В.п. лежачи на боці. Підтягування ступні до сідниць. Через 60-90 секунд повернутися у в.п.

В.п. Стоячи на колінах. Відведення тазу і корпусу назад, утримуючи спину рівною.

В.п. лежачи на спині із зігнутими колінами. поклавши гомілку однієї ноги на стегно іншої затриматись у такому положенні 60 секунд.

В.п. сидячи, одна нога пряма, інша зігнута у коліні та знаходиться на зовнішній стороні витягнутої ноги. Потягнути коліно в сторону протилежною рукою.

В.п. лежачи із зігнутими колінами. Підтягування по черзі кожної кінцівки двома руками до грудей.

В.п. лежачи на спині зі зігнутими ногами. Розведення колін в сторони.

Підгостра стадія (6-8 день)

Цілі програми фізичної реабілітації на підгострої стадії:

зниження больового синдрому;

розслаблення постуральних і зміцнення фазичних м'язів;

покращення трофічних процесів у місці утворення між хребцевої грижі;

адаптація організму до фізичного навантаження, яке поступово збільшується.

Засоби програми фізичної реабілітації:

кінезотерапія;

лікувальний масаж;

тренажер David;

ПІР.

В програму для ОГ були включені вправи на тренажер David, який дає можливість широко варіювати кінематику руху під час виконання однієї вправи або серії в різних напрямках щодо осі суглобів.

Важливо дотримуватися правил техніки безпеки, щодо занять на тренажер David. Під час заняття на тренажері David можуть виникнути різні симптоми збоку м'язові - скелетної і нервової системи. Ускладнення в роботі органів м'язові-скелетної системи виникають рідко, за умови виконання оцінки ризиків, правильному використанні обладнання для тренування та проходження програми при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта. Однак, після перших декількох занять хворими на тренажері можуть виникнути гострі ускладнення або синдром відстроченої м'язової хворобливості (крепатура). Цей м'язовий біль є нормальною реакцією на незвичне фізичне навантаження і є частиною процесу адаптації. При крепатурі пацієнти відчувають себе гірше перші 2 дні, в наступні дні біль стихає. Симптоми збоку нервової системи можуть варіюватися від помірного іррадіюючого болю до паралічу. Якщо симптоми не слабшають, необхідно консультуватися з лікарем. Якщо у хворого спостерігаються симптоми гострої компресії хребта (симптоми паралічу, біль в кінцівках іррідіюючий або локального характеру), його слід негайно відправити до лікарні для подальшого обстеження [32].

Комплекс вправ на тренажері David

В.п. Сидячи на тренажері злегка нахилившись вперед, впираючись ногами в підлогу і розмістивши таз щільно на сидіння. Ноги пацієнта знаходитися на підставці, носки направлені вперед, надп'ятково-гомілковий суглоб злегка виходить за коліно. Верхні кінцівки тримаються за поручні. Нахил тулуба вперед наведено на рис. 14. Рух хребта здійснюється поступово, сегментарно, від хребця до хребця. При цьому активізуються, як довгі м'язи, що випрямляють хребет, (Musculus erector spinae), які забезпечують статику, так і глибоко залягаючі і більш слабкі короткі міжхребетні м'язи (міжостисті і ротатори), які забезпечують динамічну роботу. Поліпшення координації та збільшення сили цих м'язів покращують контроль постави, а сильні м'язи, що випрямляють хребет, забезпечують стійкість і силу.



Рис. 14. Нахили тулуба вперед на тренажері David

В.п. Сидячи на тренажері злегка нахилившись вперед, впираючись ногами в підлогу і розмістивши таз щільно на сидіння. Ноги пацієнта знаходитися на підставці, носки направлені вперед, надп'ятково-гомілковий суглоб злегка виходить за коліно. Верхні кінцівки тримаються за поручні. Повороти тулуба виконуються виключно за рахунок руху хребта в поперековому і грудному відділах наведено на рис. 15.

Рис. 15. Повороти тулуба у поперековому і грудному відділах на тренажері David

В.п. Сидячи обличчям до тренажеру, злегка розведені ноги, максимально зафіксувати опори для стегон, при цьому, не викликаючи біль у пацієнта, спина пацієнта повинна бути рівною протягом усієї вправи. Таз пацієнта не повинен нахилятися в сторони, руки заведені за спину. Нахили тулуба вправо/вліво наведено на рис. 16.

Рис. 16. Нахили тулуба вправо/вліво на тренажері David

В.п. Сидячи спиною до тренажеру, ноги зведені максимально зафіксовані в опорі для колінних суглобів, при цьому, не причиняючи болю пацієнту, спина пацієнта повинна бути рівною протягом усієї вправи. Руки пацієнта знаходять на поручнях. Рух виконується повільно і плавно, без ривків. Повороти нижніми кінцівками вправо/вліво, працює тільки поперековий відділ та нижні кінцівки зображено на рис. 17.



Рис. 17. Повороти ногами на тренажері David

Після занять на тренажері виконується розтягнення м'язів спини на тренажері David P1100.

Лікувальний масаж спини проводився після занять на тренажері David. Процедура лікувального масажу складала 30 хвилин, 12 сеансів. Перші декілька сеансів масаж проводиться поверхнево без інтенсивних прийомів прийоми наведено в таблиці 3.

При проведенні класифікації окремих прийомів масажу враховували їх якісні та кількісні характеристики. Враховувалася глибина впливу на початку сеансу масажу прийоми були поверхневі, в кінці сеансу глибокі. Масаж виконувався різними ділянками кисті: усією кистю, тильною чи долонною поверхнею, краєм кисті: променевим чи ліктьовим; підвищенням долоні: великого пальця чи мізинця; пальцями: одним, двома, трьома, усіма: прямими чи зігнутими; зведеними чи розведеними; тильною чи долонною поверхнею; зігнутими в кулак; усією поверхнею пальця чи долонною поверхнею нігтьової фаланги.

Таблиця 3. Прийоми лікувального масажу спини при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта

Основні прийоми	Види основних прийомів	Додаткові прийоми
Поглажування	Плоскостне: поверхневе глибоке Обхоплююче: безперервне	Гребнеподібне Граблеподібне Хрестоподібне
2. Розтирання	Продовжне Поперечне	Гребнеподібне Граблеподібне Кругове і спіралевидне розтирання подушечками пальців
3. Розминання	Продовжне Поперечне Безперервне Відривчасте	Надавлювання Зміщення Стягування Розтягування
4. Вібрації	Безперервне	Пунктування

Одними із головних прийомів при масажі спини є розминання: з обтяженнями (рис. 18. а), великими пальцями, гребнями, основою долоні (рис. 18.б), розтягування передпліччям (рис. 19.а) та основою долоні (рис. 19.б).

Рис. 18. Прийоми розминання: а) з обтяженням; б) основою долоні



Рис. 19. Прийоми розминання: а) розтягування передпліччям; б) основою долоні в різні напрямки у поперековому відділі хребта

ПІР проводився спеціалістом з фізичної терапії з метою розслаблення спазмованих м'язів та покращення рухливості в поперековому відділі хребта. Існує п'ять варіантів ПІР квадратного м'яза спини, спеціаліст з фізичної терапії, щоразу після процедури лікувального масажу на масажній кушетці виконував всі варіанти по черзі.

Варіант 1. В.п. - лежачи на спині, під грудний відділ хребта укладено валик або маленька подушка. В.п. спеціаліста з фізичної терапії - збоку від пацієнта, притримуючи його ноги. Пацієнт максимально згинає ноги у кульшових та колінних суглобах та обхоплює проксимальні відділи гомілок руками. Спеціаліст у цьому процесі приймає мінімальну участь, його роль обмежена контролем вірності виконання руху. Преднапруження формується наближенням голови та гомілок. На вдиху ізометрично працюють розгиначі хребта, на видиху відбувається релаксація.

Варіант 2. В.п. - лежачи на боку, ноги зігнуті в колінних та кульшових суглобах, верхня частина тулубу також зігнута вперед і повернута так, що плече, що нижче, виведене вперед. В.п. спеціаліста з фізичної терапії - стоячи обличчям до пацієнта на рівні середнього регіону поперекового відділу його хребта. Спеціаліст нахиляється над пацієнтом так, щоб надавлюючи верхньою частиною свого корпусу, надійно стабілізувати тіло пацієнта, прижавши його до кушетки. Одна рука долонею притиснена до крижової кістки, а інша рука - долонею лягає на поперековий відділ хребта. На вдихі пацієнт чинить тазом помірний тиск на долонь фізичного терапевта, яка знаходиться на крижах (немов «відсуваючи» таз) протягом 10 секунд. На видиху фізичний терапевт розтягує м'яз-випрямляч спини, посилюючи згинання поперекового відділу хребта. Згинання досягається тягою за крижі в нижньопередньому напрямку. Можна підсилювати це згинання за рахунок додаткового згинання тазу, яке можна досягнути синхронним натисканням корпуса або стегон спеціаліста на зігнуті в кульшових суглобах ноги пацієнта (тобто навалюючись тілом, наближуючи стегна пацієнта до його живота).

...