Главная Коллекция "Revolution" Медицина Система David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта

Система David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта

Етіологія, патогенез та симптоми міжхребцевих гриж у поперековому відділі хребта. Особливості фізичної реабілітації осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта. Застосування методів, що забезпечують більш ефективне відновлення пацієнтів.

Рубрика Медицина
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 07.12.2019
Размер файла 5,8 M
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Варіант 3. В.п. - лежачи на кушетці обличчям донизу, руки вздовж тіла. В.п. спеціаліста з фізичної терапії - стоячи збоку від пацієнта та розташувати руки на його крижах. На видиху пацієнта спеціаліст, упираючись в крижі, добивається зміщення донизу і передньої ротації кульшових кісток пацієнта і таким чином розтягує м'язи, які кріпляться до клубового гребня. Потім пацієнт на затримці дихання, на вдиху, намагається підтягнути сідниці та таз догори, долаючи супротив фізичного терапевта. Експозиція - 7-9 секунд. Потім спеціаліст ще більше розтягує м'язи, які кріпляться до клубових гребенів пацієнта.

Варіант 4. В.п. - лежачи на спині. В.п. спеціаліста з фізичної терапії - стоячи у узголів1я кушетки. Спеціаліст просить пацієнта зігнути ноги у кульшових та колінних суглобах і привести коліна до грудей. Руками фіксує ноги пацієнта і прижимає їх до живота. Потім пацієнт на затримці дихання на вдиху, намагається розігнути ноги в кульшових суглобах, а спеціаліст протидіє цьому. Експозиція - 7-9 секунд. Потім пацієнт робить видих і розслабляється, а спеціаліст збільшує об'єм згинання його ніг в кульшових суглобах.

Варіант 5. В.п. - лежачи на спині. В.п. спеціаліста з фізичної терапії - стоячи збоку від пацієнта. Спеціаліст допомагає пацієнту підтягнути коліна зігнуті в кульшових та колінних суглобах до грудей. Потім фізичний терапевт розташовує одну руку на верхню третину гомілок пацієнта, а другу - на попереково-крижовому переході і, розтягуючи таким чином поперековий відділ, добивається стану переднапруження в ньому. Потім просить пацієнта на затримці дихання на вдиху позначити таких рух, неначе він хотів би встати у бійцівський напівмостик. При цьому спеціаліст активно протидіє рухові пацієнта. Експозиція 8-9 секунд. Потім по команді «видих» пацієнт розслабляється, а спеціаліст своїми діями підсилює розтягнення поперекового відділу.

Рух: бічний нахил (елевація тазу). М'язи, які приймають участь у бічних нахилах: квадратний поперечний, допоміжні - найширший м'яз спини, зовнішній косий м'яз живота, внутрішній косий м'яз живота, клубово-реберний поперековий м'яз (m.iliocostalis); нейтралізатори - м'язи спини та живота випуклої сторони; стабілізатори - м'язи живота, спини та міжреберні м'язи.

Варіант 1. В.п. - лежачи на боку, голова вільно опущена на надпліччя, руки сплетені в «замок» перед грудьми, нога, яка лежить зверху, зігнута в колінному та кульшовому суглобах, пальці стопи розташовані в підколінній ямці нижньої кінцівки. В.п. спеціаліста з фізичної терапії - сидячи збоку від пацієнта обличчям до нього. Одне передпліччя спеціаліста зафіксоване на клубовому гребні пацієнта, інше - у під пахвинній впадині. Кисті рук фіксують місця прикріплення квадратного поперекового м'яза. На вдиху пацієнт намагається зблизити таз і плече, а спеціаліст чинить опір. Положення фіксується на 9-12 секунд. На видиху масажист здійснює пасивне розтягнення м'яза, натискаючи на під пахову впадину та таз пацієнта.

Варіант 2. В.п. - сидячи. В.п. спеціаліста з фізичної терапії - стоячи за спиною пацієнта, одна рука фіксує гребінь клубової кістки, друга - грудну клітину у під пахвинній зоні. Спеціаліст здійснює нахил тулуба пацієнта у протилежний бік упором через своє коліно. На вдиху пацієнт намагається випрямити корпус. Положення фіксується на 9-12 секунд. На видиху спеціаліст проводить розтягнення м'яза у протилежний бік.

Варіант 3. В.п. - лежачи на боку, в області талії підкладено подушку. Руки зчеплені перед грудьми. Нижню ногу пацієнта витягнуто, верхню ногу трохи зігнуто в кульшовому та колінному суглобах і вільно звисає з кушетки. В.п. спеціаліста з фізичної терапії - стоячи з боку пацієнта, обличчям до нього. Одне передпліччя спеціаліста фіксоване на сідниці, долоня - на клубовому гребні пацієнта, інше - у під пахвинній впадині. Пальці рук фіксують місця кріплення квадратного поперекового м'яза. На видиху спеціаліст здійснює пасивне розтягнення з невеликою ротацією, натискає на під пахвинну впадину та таз пацієнта. На вдиху пацієнт намагається наблизити таз і плече, а спеціаліст здійснює опір. Експозиція 9-12 с.[16].

Стадія ремісії

Цілі:

розслаблення постуральних і зміцнення фазичних м'язів;

відновлення статодинамічного стереотипу;

зміцнення м'язів тулуба, що підвищують стабільність хребта;

корекція вертеброгенних рефлекторних деформацій;

поступове повернення до активного способу життя.

Засоби програми фізичної реабілітації:

кінезотерапія;

лікувальний масаж;

кінезіотейпування;

ПІР;

тренажер David.

Пацієнти ОГ продовжували займатися на тренажер David. Час заняття з хворими склав 1 годину, відпочинок 1-2 хвилини за необхідності. Після заняття на тренажері David спеціаліст з фізичної терапії виконував ПІР.

Рух: ротація тулуба

М'язи: Основні - внутрішній косий м'яз живота, зовнішній косий м'яз живота (протилежної сторони); допоміжні - прямий м'яз живота, найширший м'яз спини, клубово-реберний м'яз (m.illiocjstalis), напівостистий м'яз (m.semispinalis), багатороздільні м'язи (m.multifindi), м'язи-обертатчі (m.rotatores); нейтралізатори - вентральні та дорзальні м'язи виключають взаємно тенденцію до згинання та розгинання, м'язи протилежного боку відключають взаємно тенденцію до бічного нахилу; стабілізатори - косі м'язи живота, м'язи-розгиначі спини, внутрішні міжреберні м'язи.

В.п. - лежачи на боку. Нога пацієнта на стороні м'язів, які релаксуються, згинається в кульшовому та колінному суглобах, ступня цієї ноги опиняється у підколінній ямці іншої (в модифікації випрямлена верхня нога звисає з вентральної сторони через край кушетки). В.п. спеціаліста з фізичної терапії - стоячи збоку від пацієнта, обличчям до нього. Одне передпліччя спеціаліста фіксоване на гребні клубової кістки пацієнта, інше - у під пахвинній впадині. Кисті контролюють м'язи поперекової області. Спеціалліст виконує ротацію верхньої половини тулуба у напрямку від себе, а тазу - до себе. На вдиху пацієнт намагається повернути тілу нормальне (не скручене) положення, а спеціаліст чинить опір. Положення фіксується на 9-12 секунд. На видиху спеціаліст виконує додаткову ротацію в грудино- поперековому відділі хребта за рахунок руху своїх рук у протилежному напрямку.

ПІР для внутрішнього косого м'яза живота. В.п. - сидячи на краю кушетки «верхи», руки схрещені на грудях. В.п. спеціаліста з фізичної терапії - стоячи перед пацієнтом, стегнами фіксує його колінні суглоби. Кисті спеціаліста фіксує на плечових суглобах: одну спереду, другу - позаду. На видиху спеціаліст допомагає пацієнту скрутити та нахилити тулуб праворуч, при піднявши ліве та опустивши праве плече (потягнутися правим плечем до сідниці) (для лівого внутрішнього косого м'яза). На вдиху пацієнт намагається розвернути тулуб у протилежний бік. Спеціаліст чинить опір впродовж 10-15 секунд. На видиху проводиться дотикове скручування тулуба пацієнта праворуч, з нахилом правого плеча до сідниці.

ПІР для зовнішнього косого м'яза живота. В.п. - лежачи на боці, ноги складено разом і зігнуті під кутом 90 градусів в кульшовому та колінних суглобах. В.п. спеціаліста з фізичної терапії - стоячи збоку, одну руку фіксує на колінних, другу - спереду на плечових суглобах, скручуючи тіло пацієнта та віддаляючи плечовий суглоб від колінного. На вдиху пацієнт намагається скрутити тіло вперед та наблизити плечовий суглоб до колінних, натискаючи плечем на руку спеціаліста. На видиху спеціаліст, утримуючи зігнуті ноги пацієнта, проводить додаткове скручування тулуба назад. Експозиція ізометричної роботи 8-10 секунд. Разом з зовнішнім косим м'язом синергічно виконує ізометричну роботу внутрішній косий м'яз протилежної сторони [16].

Загальні вправи на розтяжку і розслаблення, пацієнт виконував в домашніх умовах після занять на тренажері David. Пізніше пацієнт виконує ці вправи в поєднанні з функціональними вправами під час профілактичних тренувань. Підбір функціональних вправ залежить від індивідуальних потреб пацієнта. Ці вправи пацієнт виконує в домашніх умовах 3 рази на тиждень.

До комплексу кінетотерапії на стадії ремісії додавалися вправи гострої стадії.

Комплекс кінезотерапії на стадії ремісії (кількість повторень 10-12 раз)

В.п. стоячи на колінах упираючись руками в підлогу, зігнути одну ногу, підтягнути її до грудей, потім розігнути пряму ногу назад, так щоб вона утворила одну лінію з корпусом. Ні в якому разі непотрібно пере-розгинати кінцівку.

В.п. у положенні стоячи обличчям вниз, підклавши валик під таз. Піднімання і витягування руки і протилежної ноги одночасно, по черзі змінюючи руки і ногу.

В.п. положення лежачи руки на підлозі, ноги зігнуті у колінних суглобах. Піднімання голови, плечей і верхньої частини корпуса. Вправу ускладнюють, утримуючи руки схрещеними на грудях або за головою.

В.п. ноги знаходяться на підвищеній поверхні або подушці. Піднімання голови, плечей і верхньої частини корпуса.

В.п. стоячи на колінах. Прогинання у спині далі округлити її і повернутися у в.п.

В.п. лежачи положивши ноги на стілець або ліжко. Виконати скручування, піднімаючи голову і плечі до протилежного коліна по черзі в кожну сторону.

Кінезіотейпування проводилося після закінчення процедури лікувального масажу, з метою профілактики стадії загострення при поступових навантаженнях. Тейпували поперековий відділ хребта на 3 дні.

Методика: В.п. хворого в нахилі вперед. Нами використовувались дві I - подібні стрічки тейпа. Починали їх клеїти з верхньої сідничної зони, не зачіпаючи зону куприка. Прикріплювали тейп вгору по спині, з обох боків від хребта, без натягу, після повернення пацієнта у в.п. мали бути на тейпі «хвильки»-ліфтинг, наведено на рис. 20.

Рис. 20. Кінезіотейпування поперекового відділу на стадії ремісії

3.3 Оцінка ефективності розробленої програми системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта

Оцінку ефективності розробленої нами програми системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта проводили за результатами: аналізу параметрів динаміки больових відчуттів у стані спокою та при активних рухах до програми фізичної реабілітації та на 5,10, 30 день, оцінювання якості життя за опитувальником Oswestry Disability Index проводилося до фізичної реабілітації та на 10, 30 день після проведеної програми (для оцінки віддалених результатів відновлення), показники функціональної активності в поперековому відділі оцінювали до фізичної реабілітації, на 8 та 20 дні після неї з метою порівняльного аналізу результатів, отриманих під час педагогічного спостереження при використанні розробленої авторської програми та програми Інституту вертебрології та реабілітації.

Було проаналізовано та узагальнено дані історій хвороби і результати клінічних досліджень 8 чоловіків та 4 жінок з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта, які проходили консервативне лікування у Інститут вертебрології та реабілітації 2017-2018 роках, що дозволило визначити основні види порушень у тематичних хворих та обрати подальший напрямок досліджень. Середній вік пацієнтів (n=12) склав 34±1,3 років ( x ±S).

Під час проведення анкетування було встановлено, що всі пацієнти скаржилися на біль та інші неврологічні симптоми. Відчуття болю в області поперекового відділу хребта було основною скаргою у всіх обстежених пацієнтів дані наведені в таблиці 4.

Таблиця 4. Скарги осіб з міжхребцевими грижами на больові відчуття в поперековому відділі хребта

Біль

Група дослідження

до фізичної реабілітації

через 20 днів після проведеної програми

ОГ (n=6)

КГ (n=6)

ОГ (n=6)

КГ (n=6)

n

%

n

%

n

%

n

%

Ниючий

3

50

2

33,3

0*

0

1

16,6

Тупий

1

16,6

2

33,3

0*

0

1*

16,6

Тиснучий

1

16,6

1

16,6

1*

16,6

0*

0

Прострілюючий

1

16,6

1

16,6

0*

0

1

16,6

Примітка: *- статистично достовірна різниця показників через 20 днів після фізичної реабілітації порівняно з даними до фізичної реабілітації (p<0,05)

Серед пацієнтів (n=12), переважна більшість мали центральні міжхребцеві грижі (розташовується по серединній лінії спереду від хребця) - 6 осіб (50 %), 4 особи (33,3%) мали задні (або дорсальні) та 2 особи (16,7%) мали міжхребцеві грижі, які були розташовані по серединній лінії позаду від хребця.

Тяжкість ураження визначена з допомогою МРТ на різних рівнях поперекового відділу хребта хворих: L2-L5. При аналізі знімків МРТ та заключення лікаря невропатолога було встановлено, що міжхребцеві грижі у хворих знаходились на рівнях сегментів: L2-L3 (23 %); L3-L4 (13 %); L4-L5 (64 %). Під час анкетування було встановлено середня тривалість хвороби у 56,25 % хворих становила до 1 року, у 31,25 % від 1 до 2 років, у 12,5 % випадків хвороба тривала від 2-3 років.

Перед початком дослідження пацієнтів було розподілено на дві групи ОГ (n=6) та КГ (n=6), вихідні показники досліджуваних параметрів у хворих обох груп статистично значуще не відрізнялися (р >0,05).

Отримані показники дозволили зафіксувати і оцінити вихідний стан хворих, що дало змогу об'єктивізувати динаміку змін у процесі фізичної реабілітації, визначити основні завдання, які необхідно вирішити під час розробки програми, що спрямована на відновлення хворих з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта, на підставі використання традиційних і сучасних методів, і перевірити її ефективність, порівнюючи результати, отримані при використанні стандартної програми Інституту вертебрології та реабілітації і розробленої нами програми.

Динаміка показників інтенсивності болю у хворих з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта.

Усі обстежені нами пацієнти до лікування скаржилися на біль за шкалою (VAS) різної інтенсивності в ураженому відділі хребта з іррадіацією в поперековий відділ, сідниці, нижні кінцівки. Найбільші ускладнення через біль (71,1 %) хворі відчували при підйомі предметів і сидінні (28,9 %) через зміни навантажень у міжхребцевих дисках.

Дослідження больових відчуттів у поперековому відділі хребта були оцінені до програми фізичної реабілітації та 5,10, 30 день: нами оцінювався біль у стані спокою та при активних рухах з підніманням предметів.

Показники больових відчуттів при активних рухах до фізичної реабілітації у гострій стадії склали у КГ - = 7,6 бали (S=0,2 бали), в ОГ - = 7,4 бали (S=0,3 бали), p>0,05, тобто були дуже вираженими. Показники больових відчуттів при активних рухах у поперековому відділі хребта в динаміці наведені на рис. 21.

Рис. 21. Динаміка больових відчуттів у поперековому відділі хребта при активних рухах

В стані спокою пацієнти оцінювали біль до використання програм фізичної реабілітації: в КГ - = 5,1 бали (S=0,4 бали); а в ОГ - = 5,2 бали (S=0,6 бали), p>0,05 (для перевірки статистичної значимості розходжень між показниками вибірок використовували критерій Стьюдента). Показники оцінок больових проявів пацієнтів у стані спокою в поперековому відділі хребта в динаміці наведені на рис. 22.

Показник больових відчуттів у поперековому відділі хребта в стані спокою через 5 дні фізичної реабілітації склали: в КГ - = 4,4 бали (S=0,6 бали), ОГ - = 3,1 бали (S=0,4 бали), p<0,05.

Пройдений курс відновлення за розробленою нами програмою фізичної реабілітації дозволив суттєво зменшити больові відчуття, навіть на гострому періоді, особливо в ОГ, оскільки нами для зменшення больових відчуттів використовувались комплекси кінезотерапії, ортопедичні положення та процедура кінезіотейпування. Таким чином, можна констатувати суттєве покращення у обстежених обох груп, проте показники ОГ покращилися значно більше.

Рис. 22. Динаміка больових відчуттів у стані спокою в поперековому відділі хребта

Результати тестування функціонального стану поперекового відділу хребта на тренажері David хворих до фізичної реабілітації виявили, що показники нахилу праворуч та ліворуч відносно вертикальної осі у хворих були значно гірші від норми, дані наведені у таблиці 5-6. Вихідні показники досліджуваних параметрів у хворих обох груп статистично значуще не відрізнялися (р>0,05). Дослідження результатів, їх порівняння з вихідними даними проводилися до фізичної реабілітації проведеної у Інституту вертебрології та реабілітації, на 8-й і 20-й день.

Таблиця 5. Динаміка рухливості в поперековому відділі хребта у хворих на міжхребцеві грижі при нахилі праворуч

Групи

Статистичні показники

Нахили праворуч у сантиметрах

до фізичної реабілітації

8 день реабілітації

20 день реабілітації

ОГ

(n=6)

43

40

36

S

3,1

3,4

2,7

m

1,7

1,5

1,6

КГ

(n=6)

42

41

39

S

3,2

3,0

2,8

m

1,8

1,6

1,9

Таблиця 6. Динаміка рухливості в поперековому відділі хребта у хворих на міжхребцеві грижі при нахилі ліворуч

Групи

Статистичні показники

Нахили ліворуч у сантиметрах

до

фізичної реабілітації

8 день

реабілітації

20 день

реабілітації

ОГ

(n=6)

42

40

37

S

2,8

2,6

2,4

m

1,9

1,5

1,7

КГ

(n=6)

44

43

41

S

3,1

2,9

2,7

m

1,7

1,8

1,5

За результатами функціонального м'язового тестування за R.W. Lovett до фізичної реабілітації у пацієнтів ОГ та КГ було встановлено перенапруження окремих груп м'язів: розгиначів спини показник у ОГ склав - = 97,2% (S=2,1 %) в КГ- = 96,9% (S=2,0 %) (p>0,05); сідничного м'яза у ОГ склав - = 50% (S=1,4 %) в КГ- = 50,2% (S=1,5 %) (p>0,05). Рівень статистичної значущості різниці між показниками груп визначався за допомогою критерію Стьюдента. Після проведеного курсу фізичної реабілітації достовірні зміни у вигляді покращення функції окремих м'язових груп були характерні переважно для ОГ. Зменшилася кількість пацієнтів із перенапруженням таких м'язів: сідничний м'яз показник у ОГ склав - = 20,1% (S=1,2 %) в КГ- = 37% (S=1,8 %), м'яз - розгинач спини у ОГ показник склав - = 23% (S=1,2 %) в КГ- = 52% (S=2,1 %), (p<0,05).

Під час проведеного дослідження було встановлено низьку функціональну здатність м'язів спини і черевного пресу до розвитку тривалого напруження хворих ОГ відносно хворих КГ. Отримані результати напруження м'язів спини до фізичної реабілітації в ОГ - = 1,2 хв. (S=0,2) в КГ- = 1,1 хв. (S=0,1) (p>0,05); та після фізичної реабілітації на 30 день в ОГ показник склав - = 2,3 хв. (S=1,6 хв.) в КГ- = 1,8 хв. (S=0,4 хв.) (p<0,05); результати напруження м'язів черевного пресу до фізичної реабілітації в ОГ склали - = 0,8 хв. (S=0,05 хв.), в КГ- = 0,9 (S=0,06 хв.) (p>0,05) та після фізичної реабілітації на 30 день в ОГ склали - = 1,8 хв. (S=0,5 хв.) в КГ- = 1,4 хв. (S=0,2 хв.) (p<0,05).

За результатами аналізу даних анкети порушення життєдіяльності Oswestry Disability Index оцінки якості життя сумарний показник знизився через 30 днів після проведеної програми фізичної реабілітації та склав у ОГ - =11,8 бали (S=1,7 бали) у КГ - = 17,3 бали (S=2,4 бали) різниця між групами р< 0,05, дані проведених досліджень зображені на рис. 23.

Рис. 23. Динаміка лікування за результатами стандартного анкетування Oswestry Disability Index оцінки якості життя

Висновки до розділу 3

Нами розроблено програму системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта, яка включала систему David, кінезіотейпування, ПІР, кінезотерапію, лікувальний масаж спрямовані на розслаблення спазмованих м'язів та їх витягування, зняття больових відчуттів у поперековому відділі хребта, одночасне зміцнення м'язів хребта та покращення якості життя хворих. Після проведеної фізичної реабілітації, пацієнтами було відмічено зникнення симптомів болю, які локалізувалися у поперековому відділі хребта та віддавали по зовнішньому краю нижньої кінцівки, які були пов'язані з підвищеним тонусом м'язів.

Скарги на біль різного походження, які були у пацієнтів до фізичної реабілітації зникли в пацієнтів ОГ групи крім тиснучого болю (16,6%), на відмінно від КГ де залишилися ниючий біль (16,6%), тупий та прострілюючий біль (33,3%).

Динаміка результатів аналізу даних анкети порушення життєдіяльності Oswestry Disability Index оцінки якості життя показала покращення результатів за опитувальником у ОГ до фізичної реабілітації показник склав - =38,1 бали (S=2,8 бали) у КГ - = 37,1 бали (S=2,9 бали) різниця між групами (p>0,05) сумарний показник знизився через 30 днів після проведеної програми фізичної реабілітації та склав у ОГ - =11,8 бали (S=1,7 бали) у КГ - = 17,3 бали (S=2,4 бали) різниця між групами (р< 0,05).

Таким чином, розроблена та апробована програма системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта, була більш ефективна, чим програма, яку використовували для пацієнтів КГ в Інституті вертебрології та реабілітації. Отримані результати вході досліджень свідчать про те, що розроблена програма системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта більш ефективно впливає на функціональний стан поперекового відділу хребта та оцінку аспектів життя осіб з міжхребцевими грижами, ніж загальноприйнята програма відновлення.

Розділ 4. Стартап проект

Спосіб реабілітації поперекового відділу хребта

Відомий спосіб посилення ефекту тракції хребта, у положенні вису та витягування за способом Юмашева [Юмашев Г.С. Остеохондрозы позвоночника. - 2-е издание / Г.С. Юмашев, М.Ю. Фурман. - М.: Медицина, 1984 - С. 296-328]. Цей спосіб здійснюється у випадку остеохондрозу поперекова-крижового відділу хребта та доброго стану серцево-судинної системи, переважно у молодому віці. Для витягнення використовують відносно невелику вагу обтяження у випадку остеохондрозу і відносно середню вагу при порушеннях хребта в області попереку і крижів. Для витягнення використовують сеанси від 20 хвилин до години, поступово збільшуючи тривалість сеансу. Курс відновлення складає 10-20 сеансів.

Недоліком цього способу по-перше є те, що він не призначений сааме для відновлення поперекового відділу хребта. По-друге, змінюючи обтяження, що ми прикладаємо до витягнення хребта пацієнта, ми регулюємо його в кг, але якою повинна бути належна індивідуальна сила дії і які зміни відбуваються в цей час в хребцях, яка сила напруження в самих хребцях, ми не знаєм. Адже сила опору хребців і відповідних структур хребців різна у кожного пацієнта, в залежності від його ваги, фізичного розвитку і функціонального стану ушкодженої ділянки. Для одного сила дії 10 кг це замало, а для іншого забагато, що може зашкодити пацієнту.

Відомий спосіб відновлення розладів хребта на дошці Євмінова. ["Профілактор Євмінова" - патент України № 54552 від 31.03.2003 р, МПК А61Н 1/02; патент України № 54552 від 31.03.2003 р, МПК А61Н 1/02]. Недоліком цього способу є те, що вправи виконуються на жорсткому ложементі на спині,що некомфортно і небезпечно для пацієнта, особливо у випадку тракційного витягнення хребта. До того ж цей спосібне дає можливість застосувати додаткові терапевтичні впливи на ушкоджені структури спини.

Відомий спосіб відновлення поперекового відділу хребта на похилому ложементі тренажеру Кипарис[Патент України на винахід 82976. МПК А61Н 1/02, А63В 17/00. Пристрій «Кипарис» для профілактики та лікування захворювань хребта та пов'язаних з цим розладів та спосіб «самозахист організму» профілактики та лікування захворювань хребта та пов'язаних з цим розділів / Пекур В.М. - Бюл. № 10 від 26.05.2008]. Недоліками цього способу є недостатня ефективність виконаних вправ для профілактики та лікування захворювань хребта та пов'язаних з цим розладів із-зі відсутності застосування додаткових терапевтичних впливів на ушкоджені структури спини.

Відомий спосіб відновлення поперекового відділу хребта на похилому ложементі тренажеру Eurospine, що взятий нами за аналог[Патент України на корисну модель 99079. МПК А63В 17/00, А61Н 1/02, Пристрій для профілактики та лікування захворювань опорно-рухового аппарату людини / Тягунов Ю.В., Тихонов В.Г. - Бюл. № 9 від 12.05.2015]. Спосіб містить виконання комплексу вправ для витягування поперекового відділу хребта за допомогою вису, вправ для суглобів та вправ на витягування, а також їхніх ускладнених варіантів виконання. Перевагами способу є виконання вправ у більш зручному положенні у порівнянні, наприклад, з вправами, що виконуються на профілакторі Євмінова. До недоліків способу-прототипу необхідно віднести обмежений вплив реабілітаційних вправ на м'язово-зв'язочні структури хребта пацієнта, по причині застосування лише механічної дії сил тяжіння власної ваги пацієнта, що розтягують його тіло, кінцівки і хребет під час виконання, або прикладених м'язових зусиль до еспандерів у інших фізичних вправах, або внаслідок дії механічного масажу.

Завданням пропонованого способу є підвищення ефективності виконання комплексу фізичних вправ шляхом більш раціонального підбору вправ самого комплексу та сумісного застосування вібростимуляційних та електростимуляційних (разом з електрофорезом у разі необхідності)терапевтичних впливів і більш глибокого масажу поперекових м'язів спини за рахунок застосування можливостей тренажеру ``SPINALIS''[Патент України на корисну модель UА № 122977. МПК А61H 23/02, А63B.17/00, А61F 5/045 «Пристрій для відновлення порушень опорно-рухового апарату» Винахідники: Вихляв Ю.М., Ващенко В.А., Козін Є.О., Стецяк П.М. опубл.12.02 2018. Бюл. № 3].

Поставлене завдання вирішене тим, що у способі реабілітації поперекового відділу хребта, що містить комплекс вправ у положенні лежачи на спині головою догори на поверхні ложементу тренажера Eurospine, що встановлюється під кутом 25-400 до рівня підлоги, а саме вправи «вис» (з опорою на опорний валик для ніг); «суглобові вправи у висі» (піднімання колін у положенні вису); та «витягування» (з використанням ваги власного тіла), що відрізняється тим, що ці вправи виконуються на ложементі тренажера ``SPINALIS'' із сумісним (одночасним) застосуванням вібраційних та електростимуляційних впливів разом з електрофорезом на м'язи попереку, а також більш глибокого механічного масажу цих м'язів, причому, добавлено використання таких вправ: 1) почергове зближення колін до грудної клітки у положенні вису; 2) одночасне зближення колін до грудної клітки у положенні вису; 3) почергове піднімання прямої ноги до горизонтального рівня у початковому положенні, спираючись ногами на валик для ніг;4) з положення опори ніг на валику підтягування обох ніг вгору, ковзаючи п'ятами по поверхні ложементу до рівня прямого кута колінних суглобів.

Перевагою запропонованого способу є виконання вправ для відновлення поперекового відділу хребта із сумісним (одночасним) застосуванням вібростимулювання, електростимулювання та електрофорезу (зі застосуванням анаболіків), а також глибокого масажу м'язів спини червоподібними валиками ложементу, що дозволить посилити ефективність виконання впливу на поперековий відділ хребта, використовуючи тренажер «SPINALIS».

Методика виконання запропонованого комплексу вправ для відновлення поперекового відділу хребта з використанням можливостей тренажера «SPINALIS» наступна:

1. Руками триматись за тримач, ноги знаходяться на нижньому валику. На видиху сповзати вниз, опираючись ногами у валик, до максимально можливого безболісного опускання вниз ложемента. Тривалість вису спочатку 30с. далі з поступовим збільшенням до 120 с. Кількість повторень 3-5. По закінченні вправи повертатись випрямляючи ноги у вихідне положення за рахунок зусиль рук (підтягування). Пауза між повтореннями 1-2 хв. Всі рухи виконувати на видиху. Для посилення терапевтичного ефекту цієї вправи рекомендується сумісно застосувати вібрацію у висі та глибокий масаж великим валиком. Головне завдання цієї вправи - максимальне можливе розслаблення м'язів спини, для досягнення тракції як м'язів спини, так і самого хребта.

2. Опуститись у вис та виконати згинання у кульшовому суглобі однієї ноги на 5-10 с. (коліно підняти вверх на 15-20 см, стопа розслаблена). Далі стопу опустити на нижній валик і повторити вправу для протилежної ноги. Кількість повторень для кожної ноги 3-8. Пауза між повтореннями 1-2 хв. Всі рухи виконувати на видиху. Для посилення терапевтичного ефекту цієї вправи рекомендується сумісно застосувати електромасаж, електростимулювання з біля пороговими імпульсами незначної амплітуди разом з електрофорезом(з введення анаболіків, наприклад, анальгіну у разі наявності больових відчуттів), та вібрацію, що призведе до значного розслаблення м'язів та посилення тракції хребта.

3. Опуститись у вис. Одну ногу випрямити через нижній валик. Після цього випрямити іншу. Висіти у повному витягуванні спочатку 30 с. ёдалі з поступовим збільшенням до 120 с. Шляхом перекочування ноги через валик уверх, підняти її та зафіксувати на нижньому валику та спиратись не неї. Таким чином підняти іншу ногу та вийти із вису. Кількість повторень 3-8.Пауза між повтореннями 1-2 хв. Всі рухи виконувати на видиху. Для посилення терапевтичного ефекту цієї вправи рекомендується сумісно застосувати вібростимулювання.

4. Опуститись у вис. В такому положенні підняти таз до горизонтального рівня відірвавши його від ложемента та утримуватись так 5-20с. Після закінчення утримання в горизонтальному положенні таз опустити на ложемент пристрою. Кількість повторень 3-8 . Пауза між повтореннями 1-2 хв. Всі рухи виконувати на видиху. По закінченні вправи піднятись із вису.

5. У початковому положенні виконати почергове зближення колінних суглобів обох ніг до грудної клітки на 5-10 с. Витримувати прямий кут у колінному суглобі. Кількість повторень 3-8. Пауза між повтореннями 1-2 хв. Всі рухи виконувати на видиху. При можливості одночасного зближення обох колінних суглобів до грудної клітки, ускладнювати таку вправу у положенні вису. По закінченні вправи піднятись із вису. Для посилення терапевтичного ефекту рекомендується сумісно застосувати вібростимулювання разом з електрофорезом.

6.Опуститись у вис, далі зайняти положення витягування. У такому положенні на пристрої обома ступнями, які знаходяться разом, виконувати кругові оберти ступнями вправо та вліво одночасно. Кількість повторень обертів 5 в кожен бік. Можна чергувати напрямок обертів стоп по одному разу, або усі 5 повторень в лівий чи правий бік і навпаки. Пауза між повтореннями 1-2 хв. Всі рухи виконувати на видиху. По закінченні вправи піднятись із вису. Для посилення терапевтичного ефекту рекомендується сумісно застосувати механічний масаж поперекового відділу хребта та вібростимулювання.

7. Опуститись у вис, далі зайняти положення витягування. У такому положенні на пристрої обома ступнями, які знаходяться разом, виконувати рухи ступнями вперед і на себе. Виконувати вправу 3-8 разів чергуючи напрямки рухів стоп. Пауза між повтореннями 1-2 хв. Всі рухи виконувати на видиху. По закінченні вправи піднятись із вису. Для посилення терапевтичного ефекту рекомендується сумісно застосувати вібростимулювання.

8. Опуститись в положення витягування уникаючи положення вису. Підняти пряму ногу до комфортного рівня , але не більше ніж горизонтального. Утримувати у випрямленому положенні по можливості до 5 с. Опісля опустити ногу на нижній валик і виконати повторення протилежною ногою. Кількість повторень до 5 кожною ногою. Пауза між повтореннями 1-2 хв. Всі рухи виконувати на видиху. По закінченні вправи піднятись у вихідне положення. Для посилення терапевтичного ефекту рекомендується застосувати електромасаж та вібростимулювання.

Таким чином, пропонований спосіб реабілітації дозволяє відновити відповідні сегменти хребетного стовпа спеціальними вправами сумісно з наданням фізіотерапевтичних впливів: вібростимулюванням, електромасажу, електростимулюванням та електрофорезушляхом зміцнення м'язів, підвищення їх еластичності; покращення умови кровообігу, трофіки, регенерації, знеболення та стабілізації хребетного стовпа в поперековому відділу.

Виконання вправ позитивно впливає на м'язові структури. Подразнення м'язових рецепторів, що розтягуються під дією силових чинників, викликає збудження відповідних нервових центрів спини, що таким чином відновлює їхню функціональність та працездатність в повній мірі. Зниження підвищеної м'язової напруги, що є реакцією всього організму на блок хребетного рухового сегменту, приводить до зменшення больових відчуттів та спазму м'язів попереку спини. Оскільки витягнення хребта підсилює знижений об'ємний кровоток у тканинах і інтенсивність їхнього метаболізму, відновлює мікрооточення зведених нервових закінчень суглобів хребетного стовпа і зв'язок, ця обставина відіграє значну роль у зменшенні чутливості відповідних структур та істотно зменшує больові відчуття пацієнта. Тим самим пропоновані вправи сумісно з фізіотерапевтичними впливами надають спазмолітичний й анальгетичний ефекти.

Пропонований спосіб може бути застосований у медичних закладах - поліклініках, лікарнях, військових шпиталях, (кабінети ЛФК та фізіотерапії), оздоровчих реабілітаційних центрах для відновлення дітей чи дорослих, поранених військовослужбовців та інших категорій осіб,що потребують реабілітації ушкоджених структур поперекового відділу хребта.

Спосіб реабілітації поперекового відділу хребта, що містить комплекс вправ у положенні лежачи на спині головою догори на поверхні ложементу тренажера, що встановлюється під кутом 25-400 до рівня підлоги , а саме вправи ``вис'' (з опорою на опорний валик для ніг);``суглобов і вправи у висі'' (піднімання колін у положенні вису); та ``витягування'' (з використанням ваги власного тіла), який відрізняється тим, що ці вправи виконуються на ложементі тренажера ``SPINALIS'' із сумісним (одночаснім) застосуванням вібраційних та електростимуляційних впливів, дії електрофорезу для м'язів попереку, а також більш глибокого механічного масажу цих м'язів, причому, добавлено використання таких вправ: 1) почергове зближення колін до грудної клітки у положенні вису; 2) одночасне зближення колін до грудної клітки у положенні вису; 3) почергове піднімання прямої ноги до горизонтального рівня у початковому положенні, спираючись ногами на валик для ніг; 4) з положення опори ніг на валику підтягування обох ніг вгору, ковзаючи п'ятами по поверхні ложементу до рівня прямого кута колінних суглобів.

Запропонований спосіб відноситься до фізичної реабілітації та фізіотерапії для відновлення поперекового відділу хребта шляхом виконання вправ із застосуванням вібростимулювання, електростимулювання разом з електрофорезом, а також глибокого масажу м'язів спини валиками ложемену, що дозволить посилити ефективність виконання вплив для поперекового відділу хребта на тренажері ``SPINALIS''.

Висновки

Проведено систематизацію та узагальнення сучасних науково-методичних знань і результатів практичного досвіду з питань фізичної реабілітації хворих з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта на тренажерах David і комплексу заходів, що використовуються під час їх відновлення. На сьогодні розроблені програми для відновлення хворих з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта, проте питання, щодо підвищення ефективності відновлення з використанням нових технічних засобів з виконанням на них спеціальних фізичних вправ у доступній літературі розкрито недостатньо і потребує подальшої розробки.

Вивчено етіологію та патогенез міжхребцевих гриж поперекового відділу хребта. Було визначено чинники, що знижують якість життя хворих з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта: больові відчуття, зменшення амплітуди рухів, зниження якості життя. Вивчено особливості функціонального стану поперекового відділу хребта хворих до і після фізичної реабілітації на тренажерах David. Застосовані сучасні адекватні методи діагностики його стану, що відповідають меті та завданням дослідження.

Автором розроблено програму фізичної реабілітації для осіб з між- хребцевими грижами поперекового відділу хребта з комплексним підходом, яка вміщує, окрім традиційних методів і засобів відновлення (кінезотерапія, лікувальний масаж), також і сучасні: кінезіотейпування, ПІР та тренажер David.

Під впливом компонентів розробленої програми у пацієнтів основної групи зареєстровані позитивні зміни з боку індексу Oswestry Disability якості життя через 10 днів після проведеної програми фізичної реабілітації та склали у основній групі - =22,4 бали (S=2,2 бали) у контрольній групі - = 28,7 бали (S=2,3 бали) різниця між групами р< 0,05. Больові показники при активних рухах значно знизилися в основній групі через 30 днів фізичної реабілітації та склали в основній групі=0,4 бали (S=0,2 бали) у контрольній групі - = 2,3 бали (S=0,5 бали).

Список використаних джерел

1. Белова А.Н. Нейрореабилитация. Руководство для врачей. - М.: Антидор, 2000. - С. 253-321.

2. Бирюков А.А. Лечебный массаж: Учебник для студ. высш. учеб. заведений. / А.А. Бирюков // М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 368 с.

3. Боголюбова В.М. Медицинская реабилитация / В.М. Боголюбова // М.: 2007 - 675 с.

4. Боголюбов В.М. Общая физиотерапия: Учебник. / В.М. Боголюбов. - М.: Медицина, 1999. - 432 с.

5. Бойчук Т.В. Основи діагностичних досліджень у фізичній реабілітації / Т.В. Бойчук, М.Г. Голубєва, О.С. Левандовський, Л.І. Войчишин / - Львів: ТЗоВ «Західно-український консалтинговий центр», 2010. - 239 с.

6. Бубновський С.М. Остеохондроз не приговор! Грыжа позвоночника - не приговор! / С.М. Бубновський. - М.: Эксмо, 2015. -280 с.

7. Васичкин В.И. Большой справочник по массажу / В.И. Васичкин. - М.: Медицина, 2018. - 415 с.

8. Веселовский В.П. Медицинские стандарты вертеброгенных заболеваний нервной системы / В.П. Веселовский, Р.У. Хабриев // Неврологический журнал. - 1997. - № 4. - С. 27-30.

9. Верич Г.Е. Физическая реабилитация больных остеохондрозом пояснично-крестцового отдела позвоночника методами нетрадиционной медицины / Г.Е. Верич, Е.Б. Лазарева, С.Н. Федоренко // Педагогіка, психологія та мед. - біол. проблеми фіз. виховання і спорту: наук. журн. / за ред. С.С. Єрмакова. - Х., 2003. - № 14. - С. 53-59.

10. Верич Г.Е. Методика лечебной гимнастики, массажа и рефлексотерапии для больных с травматическими повреждениями нижне-грудного отдела позвоночника / Г.Е. Верич, Е.Б. Лазарева, Дамин Фалех Дамин // Педагогіка, психологія та мед.-біол. проблеми фіз. виховання і спорту : наук. журн. / за ред. С.С. Єрмакова. - Х., 2002. - № 20. - С. 57-65.

a. Восстановительная медицина. Справочник / под общ. ред. В.А. Епифанова. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 588 с.

11. Гусев Е.И, Коновалов А.Н., Бурд Г.С. Неврология и нейрохирургия: учебник. - М.: Медицина, 2000. - 65 с.

12. Довгий І.Л. Захворювання периферичної нервової системи / За ред. Н.К. Свиридовой, в 3-х томах Т.1. -К.: 2016. - С. 720.

13. Довгий І.Л. Захворювання периферичної нервової системи / За ред. Н.К. Свиридовой, в 3-х томах Т. 2. -К.: 2016. - С. 524.

14. Епифанов В.А. Остеохондроз позвоночника / В.А. Епифанов, А.В. Епифанов. - М.: Медицина, 2008. - 271 с.

15. Епифанов В.А. Метод проприоцептивного нервно-мышечного облегчения при заболеваниях центральной и периферической нервной системы: учебное пособие. / В.А. Епифанов, Е.С. Галсанова.- М; Улан-Удэ, 2004. - 32 с.

16. Епифанов В.А. Восстановительное лечение при заболеваниях и повреждениях позвоночника / В.А. Епифанов, А.В. Епифанов. - М.: МЕДпресс-информ, 2008. - 374 с.

17. Энока Р.М. Основы кинезиологии: пер. с. англ. - Киев: Олимпийская литература, 2000. - 400 с.

a. Журавлева A.И. Спортивная медицина и лечебная физкультура / A.И. Журавлева, Н.Д. Граевская. - М.: Медицина, 1993. - С. 291-387.

18. Илларионов В.Е. Основы физиотерапии. - М., 2006. -138 с.

19. Каптелин А.Ф. Лечебная физкультура при дегенеративных изменениях в структурах позвоночника / под ред. проф. А.Ф. Каптелина, к.м.н. И.П. Лебедевой. - М.: Медицина, 1995. - С. 88-92.

20. Кадыков А.С. Реабилитация неврологических больных /А.С. Кадыков, Л.А. Черников, Н.В. Шахпаронова. -М.: МЕДпресс-информ, 2009. -554 с.

21. Кашуба В.О. Біомеханіка просторової організації тіла людини: сучасні методи та засоби діагностики і відновлення порушень / В.О. Кашуба, Ю.А. Попадюха //- К.: Центр учбової літератури, 2018. - 768 с.

22. Круцевич Т.Ю. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення / Т.Ю. Круцевич // Навч. посібник. - К.: Олімп. література, 2010. -248 с.

23. Крюйков А.И. Тейпирование и применение кинезиотейпа в спортивной практике / А.И. Крюйков // М.: РАСМИРБИ, 2009. - С. 140.

24. Кривцов А. Остеохондроз: старинные и современные методы лечения / А. Кривцов. - Минск: Международный книжный Дом, 1997. - 95 с.

25. Лікувальна фізкультура, та спортивна медицина / за ред. проф. В.В. Клапчука i проф. Г.В. Дзяка. - Київ: Здоров'я, 1995. --312 с.

26. Лечебная и физическая культура. Справочник для врачей // Под. Ред. В.А. Епифанова. Изд. 2-е, переработанное и дополненное. - М.: Медицина. - 2001. - 587 с.

27. Лазарева Е.Б. Основные принципы физической реабилитации при хирургическом лечении больных с вертеброгенными пояснично-крестцовыми компрессионными синдромами / Е.Б. Лазарева // Фіз. вих., спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві.-Л., 2012.-Вип.2(18), С. 236-240.

28. Лазарєва О.Б. Фізична реабілітація хворих із вертеброгенною патологією / О.Б. Лазарєва // Теорія і методика фізичного виховання. - 2008. - № 2. - С. 74-78.

29. Лазарєва О.Б. Современные подходы к использованию средств физической реабилитации у больных нейрохирургического профиля / О.Б. Лазарєва // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2015. - № 2. - С. 81-88.

30. Люси Уайт Фергюсон. Лечение миофасциальной боли. Клиническое руководство / Люси Уайт Фергюсон, Роберт Гервин; [пер. с англ. под общей редакцией М.Б. Цыкунова, М.А. Еремушкина.] - М.: «Медпресс-информ», 2008. - 539 c.

31. Медицинская реабилитация: Руководство для врачей / Под ред. В.А. Епифанова. - М.: МЕДпресс - информ, 2005. - 328 с.

32. Медицинская реабилитация / под ред. В. М. Боголюбова. - Кн. I. - М.: БИНОМ, 2010. - C. 6-9.

33. Мухін В.М., Магльований А.В., Магльована Г.П. Основи фізичної реабілітації. -Львів, 1999. - 120 с.

34. Мухін В.М. Фізична реабілітація / В.М. Мухін. - Вид. друге. К.: Олімп. література. -2009. -488 c.

35. Мурза В.П., Філіппов М.М. Методи функціональних досліджень у фізичній реабілітації та спортивній медицині: Навчальний посібник. - К.: Університет "Україна", 2001.- 96 с.

36. Остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений грижами дисків: підручник / Є.Л. Мачарет, І.Л. Довгий, О.О. Коркушко. - К.: Три крапки, 2006. -Т. 2. - 480 с.

37. Попадюха Ю.А. Використання тракційних засобів для відновлення спортсменів після травм попереково-крижового відділу хребта / Ю.А. Попадюха, Сохиб Бахджат Махмуд Аль Маваждех // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. Волинського нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2012. - № 2 (18). - С. 244-251.

38. Попадюха Ю.А. Сучасні комп'ютеризовані комплекси та системи у технологіях фізичної реабілітації: Навч. посіб. / Ю.А. Попадюха.. - К.: Центр учбової літератури, 2018. - 300 с.

a. Попадюха Ю.А. Сучасні роботизовані комплекси, системи та пристрої у реабілітаційних технологіях: Навч. посіб. / Ю.А. Попадюха.. - К.: Центр учбової літератури, 2017. - 324 с.

39. Романенко В.О. Pyxoвi здатності людини. - Донецьк: «Новий світ», УК Центр, 1999. - 336 с.

40. Самосюк И.З. Мануальная, гомеопатическая и рефлексотерапия остеохондроза позвоночника / И.З. Самосюк, С.А. Войтаник, Т.Д. Попова, Б.В. Гавата .- К.: «Здоровья», 1992. - 268 c.

41. Сохиб Бахджат Махмуд Аль Маваждех. Основы физической реабилитации при остеохондрозе поясничного отдела позвоночника, осложненного нестабильностью сегментов и грыжей межпозвонковых дисков / Сохиб Бахджат Махмуд Аль Маваждех, Ю.А. Попадюха, Л.Д. Катюкова // Науковий Часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. пр. -К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2013. - Вип. 9 (36). - С. 141-153.

42. Сохиб Бахджат Махмуд Аль Маваждех. Фізична реабілітація хворих на поперековий остеохондроз, ускладнений нестабільністю сегментів і протрузій міжхребцевих дисків / Сохиб Бахджат Махмуд Аль Маваждех // Автореферат дисертації кандидата наук з фіз.вих. і спорт: 24.00.03 / Національний університет фізичного виховання і спорту України. - Київ, 2014. - 21 с.

43. Современные методы механотерапии в медицинской реабилитации: науч.-метод. пособие / ред. И.З. Самосюка.- К.: Наук. світ, 2009. - 184 с.

44. Современные технологии восстановительной медицины / под общ. ред. А.И. Труханова. - М.: Медика, 2004. - 280 с.

45. Cмычек В.Б. Реабилитация больных и инвалидов / В.Б. Смычек. -М.: Мед. лит., 2009.- 560 с.

46. Справочник по физиотерапии. / Под ред. В.Г. Ясногородского. / - М.: Медицина, 1992. -512 с.

47. Стецяк П.М. Кінезіотейпування у фізичній терапії хворих з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта / П.М. Стецяк, Ю.В. Копочинська, О.О. Глиняна // Молодий вчений, 2018. ? № 8 (60)? С. 247?250.

48. Стецяк П.М. Оцінка ефективності занять на тренажері David осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта / П.М. Стецяк, Ю.В. Копочинська // Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації»: Зб. наук. праць. ? Переяслав-Хмельницький, 2018. ? Вип. С. 93?95.

49. Субботин Ф.А. Консервативное лечение миофасциального болевого синдрома / Ф.А. Субботин - Ялта, 2013. - 220 с.

50. Теорія і методика фізичного виховання / Підручник під ред. Т.Ю. Круцевич - К.: Олімп. література, в 2-х томах, 2008. - 760 с.

51. Учебник по восстановительной медицине / под общ. ред. А.Н. Разумова, И.П. Бобровницкого, А.И. Василенко. - М., 2009. - С. 399-421.

52. Фіщенко Я.В. Ефективність застосування тракції та кінезитерапії в лікуванні дегенеративних змін у поперековому відділі хребта. Я.В. Фіщенко, Л.Д. Катюкова, В.В. Зінченко, О.І. Баяндіна - Спортивна медицина і фізична реабілітація, 2017. С.83-87.

53. Фокин В.Н. Полный курс массажа. Учебное пособие. 2-е издание, исправленное и дополненное, Москва, - 2004. -140 с.

54. Braddom R. Physical medicine and rehabilition. - WB Saunders Company, 1996. -P. 304.

55. Gupta P., Lenke L.G., Bridwell K.H. Incidence of neural axis abnormalities in infantile and juvenile patients with spinal deformity: Is a magnetic resonance image screening necessary // Spine. - 2008. - Vol. 23. - № 2. - P. 206-210.

56. M. Fernandez Roman, A. Castro Mendez, M. Albornoz Cabello Efectos del tratamiento con Kinesio tape en el pie plano Origional Research Article Fisioterapia, Vol. 34, Issue 1, January-February 2012, P. 11-15.

57. McGill S. M. Is a postural-structural-biomechanical model, within manual therapies, viable : AJBMT debate / S. M. McGill // Invited Response J. Bodywork and Movement Therapy. - 2011. - N 15 (2). - Р. 150-152.

58. A.M. Gomez-Sadornil, A. M. Martin-Nogueras Eficacia de la fisioterapia en el linfedema posmastectomia Fisioterapia, In Press, Corrected Proof, Available online 15 December 2013. - Р. 15-20.

59. H.U. Hecker, K. Liebchen, Aku-Taping. TRIAS Verlag in MVS, Studgart - 2011.

60. Reeves NP, Narendra KS, Cholewicki J. Spine stability: Lessons from balancing a stick. Clin Biomech. 2011. Р. 325-330.

61. Fishchenko, Y.Y., Perepechay, O.A., & Kravchuk, L.D. (2015). The evaluation of the results of nonsurgical treatment of patients with lumbar stenosis formed after degenerative deformations in the lumbar spine. The J. of Traumatology and Orthopedics, 1-2, 31-32.

62. Povorozniuk V.V. The low back pain: distinctness, causes, mechanisms of development and diagnostic features / V. V. Povorozniuk // Pain, Joints and Spinal J. - 2011. - N 1. - P. 13-22.

63. Lazarieva, O., Cieњlicka, M., Stankiewicz, B., Muszkieta, R., & Prusik, K. (2014). Physical rehabilitation of low back pain based on a conceptual system approaches. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 11, 74-78.

Додаток А

Oswestry Disability Index оцінки якості життя

П.І. П. ___________________________

Дата ________________

Розділ 1. ІНТЕНСИВНІСТЬ БОЛЮ

О Я можу переносити біль без вживання болезаспокійливих ліків

О Біль сильний, але я справляюся з ним без болезаспокійливих ліків

О Болезаспокійливі ліки повністю рятують мене від болю

О Болезаспокійливі ліки помірковано полегшують біль

О Болезаспокійливі ліки дуже слабко зменшують біль

О Болезаспокійливі ліки не діють на біль, і я не вживаю їх

Розділ 2. САМООБСЛУГОВУВАННЯ (умивання, вдягання та ін.)

О Самообслуговування не порушене й не викликає додаткового болю

О Самообслуговування не порушене, але викликає додатковий біль

О При самообслуговуванні через біль, що підсилюється, я дію уповільнено

О При самообслуговуванні я потребую деякої допомоги, однак більшість дій виконую самостійно

О Я потребую допомоги при виконанні більшості дій із самообслуговування

О Я не можу одягтися, умиваюся на превелику силу й залишаюся в ліжку

Розділ 3. ПІДНІМАННЯ ПРЕДМЕТІВ

О Я можу піднімати важкі предмети без появи додаткового болю

О Я можу піднімати важкі предмети, але це підсилюється біль

О Біль заважає мені піднімати важкі предмети, але я можу підняти їх, якщо вони зручно розташовані, наприклад, на столі

О Біль заважає мені піднімати важкі предмети, але я можу піднімати предмети середньої ваги, якщо вони зручно розташовані

О Я можу піднімати тільки дуже легкі предмети

О Я не можу піднімати або втримувати жодні предмети

Розділ 4. ХОДЬБА

О Біль не заважає мені проходити будь-які відстані

О Біль заважає мені пройти більше 1 кілометра

О Біль заважає мені пройти більше 1/2 кілометра

О Біль заважає мені пройти більше 1/4 кілометра

О Я можу ходити тільки за допомогою ціпка або милиць

О В основному я лежу в ліжку й із труднощами дістаюсь туалету

Розділ 5. СИДІННЯ

О Я можу сидіти на будь-якому стільці як завгодно довго

О Я можу сидіти довго тільки на моєму улюбленому стільці

О Біль заважає мені сидіти довше 1 години

О Біль заважає мені сидіти більше 1/2 години

О Біль заважає мені сидіти довше 10 хвилин

О Через біль я зовсім не можу сидіти

Розділ 6 СТОЯННЯ

О Я можу стояти як завгодно довго без посилення болю

О Я можу стояти як завгодно довго, але це викликає посилення болю

О Біль заважає мені стояти довше 1 години

О Біль заважає мені стояти більше 30 хвилин

О Біль заважає мені стояти більше 10 хвилин

О Через біль я зовсім не можу стояти

Розділ 7. СОН

О Сон у мене гарний і біль не порушує його

О Міцно спати я можу тільки за допомогою таблеток

О Навіть прийнявши таблетки, я сплю менше6 годин уночі

О Навіть прийнявши таблетки, я сплю менше 4 годин уночі

О Навіть прийнявши таблетки, я сплю менше 2 годин уночі

О Через біль я зовсім не сплю

Розділ 8. СЕКСУАЛЬНЕ ЖИТТЯ

О Моє сексуальне життя нормальне й не викликає додаткового болю

О Моє сексуальне життя нормальне, але викликає посилення болю

О Моє сексуальне життя майже нормальне, але різко підсилює біль

О Біль значно обмежує моє сексуальне життя

О Біль майже повністю перешкоджає сексуальному життю

О Через біль сексуальне життя неможливе

Розділ 9. ГРОМАДСЬКЕ ЖИТТЯ

О Моє громадське життя нормальне й не викликає посилення болю

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены