Перша допомога при невідкладних станах

Кліщі небезпечні не своїм укусом, а тим, що вони смокчуть кров у різних тварин, і від кожної з них набираються вірусів та мікробів. Потім ці мікроби та віруси вводяться у кров жертви.

Найбільш небезпечні кліщіму весняно-літній період. Вони люблять перебувати поблизу стежок, по яких ходять тварини, у місцях, де пасеться худоба. У спеку або дощ кліщі ховаються і не нападають. Вони підстерігають свою «здобич» серед рослинності нижнього ярусу лісу на рослинах висотою не більше 1 м. У високій траві кліщі мають кращий захист від сонячних променів і відповідно більше шансів для нападу.

Після укусу кліща лише через 1 добу чи дві виникає відчуття легкого тягнучого болю, оскільки на місці присмоктування розвивається місцева запальна реакція, іноді з нагноєнням. Ранка від укусу, як правило, дуже свербить та повільно гоїться.

Перша допомога при укусах кліща

Помітивши укус, можна видалити кліща самостійно або звернутися за наданням першої допомоги у травмпункт, поліклініку. Самостійно витягувати кліщів можна пінцетом чи петлею з міцної нитки. Якщо кліщ вже глибоко упився в тіло, на нього можна капнути рослинним маслом, вазеліном, які його обволікають та перекривають доступ повітря. Витягати кліща потрібно злегка похитуючи його з боку в бік. Якщо хоботок відірвався і залишився у шкірі, його видаляють прожареною на полум'ї та охолодженою голкою як скабку. Під час надання першої допомоги при укусі кліща уникайте жодного контакту з паразитом, оскільки існує небезпека передачі інфекції. Після видалення кліща місце його присмоктування необхідно обробити йодом, брильянтовим зеленим або ретельно вимити з милом. Потрібно звернутися за допомогою до лікаря.

Перша допомога при укусі скорпіонів

Скорпіонів відносять до ряду павукоподібних. Живуть у країнах із жарким кліматом, знаходячи собі притулок у тріщинах цегляних стін будинків, під каменями розвалених будівель. Іноді вони заповзають і у житлові будинки, ховаючись у складках одягу, тріщинах меблів і навіть взутті. Скорпіон веде нічний і сутінковий спосіб життя. В Україні є лише один вид скорпіонів - кримський скорпіон.

Травмуючим органом у скорпіона є «жало», яким закінчується хвіст скорпіона. У «жалі» відкриваються протоки двох отруйних залоз. Отрута скорпіонів дуже токсична і впливає на центральну нервову і серцево-судинну системи. Токсичність отрути скорпіонів залежить від видової належності, розмірів та віку, а також від місця укусу (уколу) та індивідуальної чутливості людини до отрути. Найбільш небезпечні укуси великих скорпіонів, а також укуси у голову, обличчя та шию.

На місці укусу скорпіона виникає почервоніння шкіри, утворюються пухирці із прозорою рідиною, навколо яких розвивається набряк м'яких тканин. Відразу після укусу постраждалий відчуває пекучий біль. Дуже швидко (впродовж 1 години) виникає сильний головний біль, з'являються тахікардія, блювання, сонливість, важке дихання, розвиваються судоми та порушується серцевий ритм. У тяжких випадках при ненаданні першої допомоги може наступати раптове припинення дихання.

Перша медична допомога

1 Видавлювання із ранки декількох крапель крові та відсмоктування отрути.

2 Асептична пов'язка.

3 Іммобілізація ураженої частини тіла.

4 Холод на місце укусу.

5 Вживання значної кількості рідини для посилення діурезу.

6 Уведення сироватки проти отрути скорпіона.

Контрольні запитання

1 Ризик захворювання якою хворобою існує при укусі тварин?

2 Перша допомога при укусах тварин.

3 Які правила надання першої допомоги постраждалому від укусу тварини?

4 Які види отруйних змій найбільш розповсюджені в Україні?

5 Які виділяють групи зміїної отрути?

6 Охарактеризуйте клінічну картину при укусі змії.

7 Яка тактика надання першої допомоги при укусах змій?

8 Що заборонено робити після укусу змії?

9 Які типи реакції спостерігають після укусів комах?

10 Які правила надання першої допомоги при укусах комах?

11 Які небезпечні види пауків живуть на території України?

12 Назвіть симптоми при укусах павуків.

13 Як надати першу допомогу при укусах павуків?

14 Як надати першу допомогу при укусах кліщів?

15 Охарактеризуйте клінічну картину при укусі скорпіона.

16 Які правила надання першої допомоги постраждалому від укусу скорпіона?

15. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ПОТРАПЛЯННІ ДО ОРГАНІЗМУ СТОРОННІХ ТІЛ

Актуальність теми. Незважаючи на тривалу історію, проблема лікування осіб із сторонніми предметами верхніх дихальних шляхів, вух, носа, очей, травного тракту не втрачає актуальності і у наш час. Є велика кількість публікацій присвячених цій темі, однак частота діагностичних та лікувальних помилок досить велика, а незнання правил надання першої допомоги може призвести до смерті потерпілого.

Стороннє тіло - не властивий організму предмет, що потрапив у нього ззовні. Потрапляння стороннього тіла до організму викликає зміни, які залежать від величини, форми, фізичних та хімічних його властивостей, наявності в ньому бактеріальної флори, механізму потрапляння і розміщення. Хімічно активні сторонні тіла можуть викликати запальну реакцію навколишніх тканин аж до змертвіння. При сліпих осколкових та кульових пораненнях разом із металом снаряда у тканинах застрявають шматки одягу, бруд і т. ін. Бактеріально забруднені сторонні тіла спричиняють нагноєння. Сторонні тіла можуть завдавати болю у зв'язку із тиском на нерви, призводити до кровотечі (пролежень судини), але можуть і без ускладнень багато років залишатися в організмі.

Сторонні тіла очей

Сторонні тіла очей - маленькі негострі предмети (смітинки, комахи, піщинки та ін.), затримуючись на слизовій оболонці, ініціюють гостре відчуття болю та печії в оці, що збільшується при кліпанні; при цьому, як правило, виникає сльозотеча.

Перша допомога при потраплянні стороннього тіла в око

Не слід терти очі, оскільки це викликає ще більше подразнення. Типово смітинка розміщується під верхньою чи нижньою повікою. Хворого просять подивитися вгору, відвівши нижню повіку вниз. Видиму смітинку видаляють щільним ватним тампончиком. Останній може бути сухим або змоченим у розчині фурациліну.

Видалити стороннє тіло з-під верхньої повіки складніше. Потрібно вивернути верхню повіку назовні кон'юнктивою. Пацієнта просять спрямувати погляд вниз. Узявши двома пальцями правої руки верхню повіку за вії, відтягують її вперед і вниз, потім вказівним пальцем лівої руки, накладеним поверх верхньої повіки, вивертають її рухом знизу вгору. Після видалення стороннього тіла хворого змушують поглянути вгору, і вивернута повіка повертається самостійно у висхідне положення. З метою профілактики в око закапують 2?3 краплі 30 % розчину сульфацилу-натрію (альбуциду).

Сторонні тіла вух

Розрізняють два види сторонніх тіл у вухах - живі і неживі. Неживі сторонні тіла (невеликі предмети: (ґудзики, намистини, горох, насіння і т. ін.) частіше не викликають ніяких больових відчуттів. Проте через деякий час розвивається набряк слухового проходу з можливим нагноєнням й іншими симптомами.

Основні симптоми і ознаки наявності стороннього тіла у вусі:

1) наявність видимого предмета, застряглого у слуховому проході;

2) біль та дискомфорт у вусі (біль може посилюватися при натисканні);

3) погіршення слуху з одного боку;

4) відчуття „розпирання” у вусі із сильним „стріляючим” головним болем.

Перша допомога за наявності стороннього тіла у вусі

1 Нахилити голову убік, вухом вниз, і, якщо дозволяють функціональні можливості постраждалого, попросити його пострибати на одній нозі, що може сприяти видаленню стороннього тіла.

2 Видаляти стороннє тіло потрібно тоді, коли його добре видно та можна легко захопити пінцетом.

3 Якщо у вухо потрапила комаха, необхідно повернути голову вухом вгору і влити у нього рослинну чи оливкову олію або дитяче масло. Вливання масла допоможе видалити комаху з вуха. Рідина повинна бути теплою, але не гарячою. Використовуйте олію чи масло тільки для видалення комах. Не використовуйте олію та масло, якщо є підозра на ушкодження вуха (біль, кровотеча або виділення з вуха).

4 Забороняється вводити у вухо різні інструменти. Не доцільно намагатися видалити стороннє тіло ватною паличкою, сірником чи будь-яким іншим інструментом, оскільки можна „завести” його ще глибше і тим самим пошкодити вуха.

Сторонні тіла носа

Сторонні тіла носа частіше зустрічаються у дітей, які самі собі заштовхують у ніс дрібні предмети (кульки, намистинки, шматки паперу або вати, ягоди, горох, квасолю, ґудзики).

При потраплянні стороннього тіла у ніс потрібно провести такі заходи:

1) не намагатися видалити стороннє тіло пінцетом або будь-яким іншим інструментом, якщо його неможливо добре захопити;

2) якщо стороннє тіло невеликого розміру, потрібно бути обережним, щоб його постраждалий не вдихнув. Дихати лише через рот до того часу, поки стороннє тіло не буде видалене;

3) у разі, коли стороннє тіло потрапило в ніс, потрібно акуратно висякатись. Якщо стороннє тіло тільки в одній ніздрі, то перш ніж сякатися, закрийте протилежну ніздрю;

4) якщо стороннє тіло еластичне і його добре видно, то можна обережно видалити його за допомогою пінцета.

Сторонні тіла дихальних шляхів

Сторонні тіла у верхні дихальні шляхи (гортань, трахею, бронхи) потрапляють найчастіше із порожнини рота під час поспішної їди, розмови, при триманні у роті будь-яких предметів, під час несподіваного глибокого вдиху, гучного сміху, плачу, крику, при переляку, несподіваному поштовху та інших подібних ситуаціях. Причини, що сприяють цьому: сп'яніння, функціональні або органічні захворювання.

За механізмом обструкції дихальних шляхів сторонні тіла поділяють на:

1. Ті, що необтурують просвіт дихальних шляхів. При цьому повітря вільно проходить мимо стороннього тіла під час вдиху і видиху.

2. Ті, що повністю обтурують просвіт. При цьому повітря не проходить у нижні дихальні шляхи взагалі.

3. Ті, що обтурують просвіт дихальних шляхів за типом "клапана". При цьому під час вдиху повітря проходить мимо стороннього тіла у нижні дихальні шляхи (легені), а на видиху стороннє тіло перекриває просвіт верхніх дихальних шляхів, перешкоджаючи тим самим виходу повітря з легенів.

Крім того, сторонні тіла розрізняють за способом фіксації у верхніх дихальних шляхах:

1) фіксоване стороннє тіло, розміщується непорушно у просвіті бронха і практично не зміщується під час дихання;

2) балотуюче стороннє тіло, не буває фіксованим у просвіті дихальних шляхів і під час дихання може переміщатися з одного відділу дихальної системи в інший. Переміщення стороннього тіла можна почути фонендоскопом у вигляді «грюкання» під час дихання. Балотуюче стороннє тіло при переміщенні подразнює голосові зв'язки, що спричиняє стійкий ларингоспазм і може призвести до повного закриття просвіту гортані. Останнє ускладнення є небезпечним для життя і вимагає невідкладних реанімаційних заходів аж до виконання трахеотомії чи конікотомії.

Сторонні тіла можуть потрапити у будь-яку ділянку дихальних шляхів. Найбільш небезпечними їх локалізаціями є гортань і трахея. Сторонні тіла у цій ділянці дихальних шляхів можуть повністю перекрити доступ повітря. Якщо не надати негайної допомоги, смерть настає впродовж 5?7 хвилин.

Клінічна картина. При потраплянні стороннього тіла у дихальні шляхи відразу з'являється нападоподібний кашель, який часто супроводжується ціанозом, захриплістю, іноді афонією, виділенням харкотиння (інколи кров'янистого), блюванням. При сторонніх тілах, фіксованих у трахеї чи бронхах, кашель може супроводжуватися болем углибині грудної клітки, що змушує хворого приймати вимушене положення. При повній обтурації розвиваються запаморочення, синюшність. Постраждалий втрачає свідомість. Артеріальний тиск спочатку підвищується, потім зменшується до низьких цифр, розвивається тахікардія, за нею - брадикардія і зупинка серця (синкопа).

Надання першої допомоги

1) Якщо потерпілий притомний, необхідно стати позаду нього, і попросивши нахилити тулуб вперед під кутом 30?45°, схрестивши руки хворого на грудях, що розводить лопатки, роблять різкі, помірно сильні короткі удари (2?3), між його лопатками. Бажано ці удари виконувати синхронно з покашлюванням постраждалого. Якщо це не допомогло, використовують інший, більш ефективний метод. Необхідно підійти до постраждалого з боку спини, обхопити його руками так, щоб складені «у замок» кисті рук перебували на середній лінії верхньої третини живота (епігастральна ділянка). Відразу необхідно різко і сильно натиснути 2?3 рази до себе і вгору (мал. 15.2 б). При цьому стороннє тіло видаляється із дихальних шляхів. У разі відсутності ефекту маніпуляцію необхідно повторити.

2) Якщо потерпілий перебуває у непритомному стані, його потрібно покласти животом на зігнуте коліно, опустивши голову якомога нижче. Ударяють 2?3 рази кулаком між лопатками. Удари повинні бути достатньо різкими і помірно сильними. За відсутності ефекту маніпуляцію повторюють.

Сторонні тіла шлунково-кишкового тракту

Сторонні тіла у стравохід та шлунок найчастіше потрапляють ненароком. Частіше це буває у осіб, які мають звичку тримати під час роботи маленькі предмети у зубах (цвяхи, голки, шпильки, кнопки), а також при квапливій їді (часточки їжі, кістки). Дрібні кулясті тіла, пройшовши по всьому кишковому тракту, здебільшого виходять разом із каловими масами. Гострі та великі тіла можуть застрявати у тому чи іншому відділі шлунково-кишкового тракту і викликати небезпечні ускладнення (кровотечу, перфорацію, кишкову непрохідність).

При проковтуванні дрібних круглих предметів перша допомога повинна бути спрямована на прискорення просування предметів по кишковому тракту. Потерпілому рекомендують вживати їжу, багату клітковиною: хліб, картоплю, капусту, моркву, буряк. Проносні давати не потрібно. При гострих та великих сторонніх тілах з появою болю за грудниною і у животі потерпілого поїти та годувати не можна, його необхідно якомога швидше доставити у лікувальну установу.

Сторонні тіла стравоходу

Якщо ці тіла не мають гострих країв (шматки м'яса, овочі), вони можуть застряти у стравоході з огляду на їх розміри, а інколи - внаслідок спазму стравоходу. Це спричиняє біль, задишку, страх, бронхоспазм з усіма наслідками, про що йшла мова вище. Перша допомога - як і при сторонніх тілах верхніх дихальних шляхів.

У разі коли сторонні тіла мають гострі краї, вони можуть пошкодити стравохід, що призводить до розвитку пневмомедіастинума, а далі - підшкірної емфіземи, яка може поширитися на шию, обличчя, верхній плечовий пояс, грудну клітку і навіть нижче. Ознаками останнього ускладнення є збільшення в об'ємі відповідної ділянки тіла та крепітація, яка визначається при пальпації у цій зоні („хрускіт снігу” під пальцями). Рентгенологічними ознаками пневмомедіастинума будуть „смужки” повітря, що оточують середостіння. Такого постраждалого необхідно негайно доставити у спеціалізовану лікарню.

Сторонні тіла ран

Дрібні сторонні тіла у ранах (скабки, колючки, осколки скла і металів) завдають болю та можуть бути причиною розвитку тяжких запальних процесів (флегмона, панарицій), тому їх потрібно обов'язково видаляти.

Бруд, пісок, землю із саден легше за все видалити, промивши їх перекисом водню. Скабки, колючки та інші дрібні сторонні тіла із шкіри дістають за допомогою пінцета, голки. Після цього ранку необхідно обробити будь-яким антисептичним розчином.

Великі сторонні тіла під час надання першої допомоги видаляти не можна, щоб не викликати загрозливої кровотечі чи додаткових пошкоджень внутрішніх органів. При поспішних видаленнях можна роздрібнити стороннє тіло і залишити його уламки у глибині тканин. Отже, у подібних випадках варто обмежитися накладанням на рану і навколо стороннього тіла стерильних серветок та акуратно закрити їх косинкою, бинтом чи смужками пластиру. За наявності у рані довгих сторонніх тіл, що значно піднімаються над поверхнею шкіри, пов'язку потрібно накладати так, щоб не завдати додаткової травми оточуючим тканинам. Необхідно терміново викликати «швидку допомогу». Видалення стороннього тіла повинен провести лікар.

Контрольні запитання

1 Як надати першу допомогу при потраплянні стороннього тіла в око?

2 Назвіть основні симптоми і ознаки наявності стороннього тіла у вусі.

3 Які правила надання першої допомоги за наявності стороннього тіла у вусі?

4 Які заходи першої допомоги потрібно провести при потраплянні стороннього тіла у ніс?

5 Чим характеризується клінічна картина при потраплянні у дихальні шляхи стороннього тіла?

6 Як надати першу допомогу при потраплянні стороннього тіла у дихальні шляхи?

7 Які ознаки стороннього тіла у стравоході?

8 Які ознаки травми стороннім тілом стравоходу?

9 Яка тактика надання першої допомоги при потраплянні сторонніх тіл у шлунково-кишковий тракт?

10 Які правила надання першої допомоги за наявності стороннього тіла у рані?

16. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ СУДОМАХ

Актуальність теми. Судомний синдром є проявом багатьох захворювань, особливо тих, що проходять із вираженою інтоксикацією та ураженням нервової системи (правець, менінгіти, тяжкий перебіг ГРВІ та інші). Знання правил надання невідкладної допомоги необхідне для лікаря будь-якої спеціалізації, оскільки це ускладнення нерідко призводить до летального кінця.

Судомний синдром - патологічний стан, що проявляється мимовільними скороченнями поперечносмугастої мускулатури.

Судомні стани поділяють на справжні (епілептичні) та неепілептичні (неспецифічні, симптоматичні).

За характером м'язового скорочення судоми бувають клонічні і тонічні.

Клонічні судоми характеризуються короткочасними численними скороченнями і розслабленнями окремих груп м'язів, які швидко настають один за одним, що призводить до стереотипних швидких рухів із різною амплітудою.

Тонічні судоми являють собою більш тривалі (до трьох, а іноді й більше хвилин) скорочення м'язів. У результаті таких судом спостерігаються застигання тулуба і кінцівок у різних вимушених позах. Залежно від поширеності судоми поділяють на локалізовані (в одному м'язі чи групі м'язів) та генералізовані (захоплюють декілька чи багато м'язів).

Напади класифікують за двома основними групами: парціальні, або фокальні, та генералізовані напади.

Обидві групи, у свою чергу, поділяються на підвиди:

Генералізовані напади бувають тонікоклонічні, тонічні, атонічні, міоклонічні, абсанси.

Парціальні, або фокальні, напади поділяють на прості (свідомість збережена), складні (свідомість порушена), повторно генералізовані (напад розпочинається як парціальний, але потім переходить у генералізований).

При генералізованих тоніко-клонічних судомах напад починається раптово, пацієнт втрачає свідомість, падає. Дихання тимчасово припиняється, кінцівки спочатку завмирають у напруженому стані (так звані тонічні судоми), потім з'являються посмикування у м'язах усіх чотирьох кінцівок (так звані клонічні судоми). Іноді у цей момент у хворого відбувається мимовільне сечовипускання. Припинення дихання під час нападу ніколи не призводить до ядухи. Після нападу дихання поступово відновлюється, настає глибокий сон. Після пробудження хворі не пам'ятають, що з ними трапилося, відчувають себе втомленими і часто страждають від м'язового болю.

Тонічні напади. Під час нападу відбувається раптова втрата свідомості, хворий падає, у нього виникає одночасна напруга м'язів тулуба і кінцівок.

Атонічні напади характеризуються тимчасовою втратою свідомості і тонусу м'язів без супутніх тонічних скорочень. Хворий може просто впасти на підлогу без будь-якої видимої причини.

Міоклонічні напади проявляються короткими, раптовими судомними рухами. При генералізованих формах міоклонії захоплюють голову, шию, нерідко проксимальні відділи рук і ніг. Міоклонічні напади можуть виникати ізольовано, але частіше поєднуються з іншими первинно генералізованими нападами.

Абсанси характеризуються раптовою короткочасною непритомністю. Людина раптово, без будь-яких попередніх передвісників (аури), перестає рухатися, ніби кам'яніє. Погляд спрямований перед собою, вираз обличчя не змінений. На зовнішні подразники не реагує, на запитання не відповідає, його мова обривається. Через декілька секунд нормальна психічна діяльність відновлюється. Спогадів про абсанс немає, а тому для хворого він залишається непоміченим. Характерною особливістю абсансів є їх висока частота, у тяжких випадках досягає десятків за 1 добу.

Прості парціальні напади відбуваються без порушення свідомості. Залежно від того, яка ділянка мозку охоплена патологічною активністю, у хворого можуть виникнути судоми в одній руці чи одній нозі. Спочатку з'являється відчуття поколювання чи оніміння у одній із ділянок тіла. Іноді хворі відчувають дуже дивне прискорення чи уповільнення плину часу. Класична ознака нападу - помилкове відчуття того, що оточуючі хворого люди та предмети йому зовсім незнайомі або, навпаки, дуже добре знайомі.

Нерідко до судом призводять порушення сольового обміну. Так, для гіпокальціємії характерні тетанічні судоми, напади апное, ларингоспазм, карпопедальний спазм (болючі судоми стопи та руки), симптом Хвостека (скорочення колових м'язів очей, скорочення м'язів кута рота при постукуванні у ділянці лицевого нерва нижче виличної дуги), симптом Трусо (тонічні судоми м'язів кисті при передавлюванні судинно-нервового пучка передпліччя чи плеча). Спостерігають здуття живота. Характерний зовнішній вигляд хворого: руки зігнуті у ліктьових суглобах і приведені до тулуба, кисті опущені вниз, нагадуючи «руки акушера».

Гіпоглікемія виявляється слабістю, гіпергідрозом, м'язовою гіпотонією, тремором рук чи голови, тахікардією, виникненням судом і розвитком коматозного стану. Судомні пароксизми при нейроінфекціях (менінгіти, менінгоенцефаліти) відрізняються значною варіабельністю, але найчастіше домінують тоніко-клонічні судоми. Нерідко розвивається судомний статус. Як правило, судомні пароксизми поєднуються із вогнищевими неврологічними проявами та менінгеальними симптомами на тлі інтоксикації та високої температури тіла. Інколи трапляються „судомоподібні” ознаки при істерії. Відмінною рисою істеричної симптоматики є її театральність, демонстративність проявів. Такі напади посилюються або затягуються за наявності значної кількості людей навколо хворого. Звичайно такий напад починається раптово, без аури, на тлі будь-якої конфліктної ситуації і на відміну від епілептичного нападу ніколи не супроводжується непритомністю свідомості, але можливе незначне затьмарення. Спогади про подібний напад судом та навколишню ситуацію на той час збережені, хоча й деякою мірою неповні. Напад триває від декількох хвилин до декількох годин і характеризується неоднотипними руховими проявами. Хворі звичайно не падають, а повільно опускаються на підлогу, не завдаючи собі серйозних ушкоджень. Одночасно, хоча з деяким запізненням, виникають хаотичні напівдовільні рухи, які водночас є різноманітними, складними і підкреслено виразними: хворі звиваються, б'ються головою, рвуть на собі волосся, одяг, скрегочуть зубами, тремтять, катаються по підлозі, кричать, повторюють одну й ту саму фразу. Типовою буває поява «істеричної дуги»: хворий при цьому спирається на поверхню підлоги тільки п'ятами і потилицею, а тулуб вигнутий дугою. Контроль функції тазових органів збережений.

Перша допомога при судомному синдромі

Під час нападу судом важливо попередити можливу механічну травму. Не потрібно фізично стримувати судоми - це небезпечно додатковими травмами.

1 Хворого кладуть на м'яку рівну поверхню.

2 Під голову підкладають подушку або якийсь її замінник.

3 При посиленому слиновиділенні голову хворого повертають набік, щоб слина могла стікати через кут ротового отвору і не потрапляла у дихальні шляхи.

4 Необхідно уважно спостерігати за розвитком нападу судом, щоб потім максимально точно описати його лікарю.

5 Ноги хворого необхідно трохи підняти.

6 Якщо рот відкритий, бажано вставити між зубами складену носову хусточку або інший м'який предмет. Це попередить прикусування язика, щоки та пошкодження зубів.

7 Якщо щелепи зімкнуті щільно, не потрібно намагатися силою відкривати рот або вставляти між зубами будь-який предмет.

8 Після закінчення судом хворого не слід будити та вводити йому будь-які лікарські препарати.

Контрольні запитання

1 Що таке судомний синдром?

2 Які виділяють види судом?

3 Охарактеризуйте клінічну картину різних видів судом.

4 Проведіть розмежування „істеричних судом” з іншими їх видами.

5 Які правила надання першої допомоги при судомах?

Список літератури

1. Афанасьев В. В. Неотложная токсикология : рук. для врачей / В. В. Афанасьев. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2009. - 384 с.

2. Белов Л. Дифференциальная диагностика и лечение неотложных состояний. Доврачебная помощь / Л. Белов. - М. : Медицина, 2001. - 224 с.

3. Богоявленский И. Ф. Доврачебная помощь при неотложных критических состояниях / И. Ф. Богоявленский. - М. : Гиппократ, 2003. - 736 с.

4. Бутилін Ю. П. Це ви можете без лікаря : посібник з першої медичної допомоги у невідкладних випадках / Ю. П. Бутилін, В. Ю. Бутилін, Д. Ю. Бутилін. - К. : Видавничий дім «Скарби», 2002. - 168 с.

5. Верткин А. Л. Скорая медицинская помощь / А. Л. Верткин. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 400 с.

6. Джигирей В. С. Безпека життєдіяльності : навчальний посібник / В. С. Джигирей, В. Ц. Жидецький. - 3-тє вид., доповн. - Львів : Афіша, 2000. - 256 с.

7. Евдокимов Н. М. Оказание первой доврачебной медицинской помощи / Н. М. Евдокимов. - М. : Медицина, 2001. - 300 с.

8. Красильникова И. М. Неотложная доврачебная медицинская помощь : учеб. пособие / И. М. Красильникова, Е. Г. Моисеева. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2011. - 188 с.

9. Мусалатов О. А. Медицина катастроф (основы оказания медицинской помощи пострадавшим на догоспитальном этапе) / О. А. Мусалатов. - М. : ВУНМЦ, 2002. - 228 с.

10. Невідкладна медична допомога : навч. посібник / К. М. Амосова, Б. Г. Безродний, О. А. Бур'янов та ін. ; за ред. Ф. С. Глумчера, В. Ф. Москаленка. - К. : Медицина, 2006. - 632 с.

11. Общая врачебная практика: неотложная медицинская помощь / под ред. С. С. Вялова, С. А. Чорбинской. - 3-е изд. - М. : МЕДпресс-информ, 2009. - 112 с.

12. Первая доврачебная помощь / под ред. проф. В. И. Величенко. - М. : Медицина, 1990. - 271 с.

13. Петриченко Т. В. Перша медична допомога : підручник / Т. В. Петриченко. - К. : Ме-дицина, 2007. - 248 с.

14. Буянов В. М. Первая медицинская помощь / В. М. Буянов, Ю. А. Нестеренко. - М. : Медицина, 2000. - 224 с.

15. Тыра Ю. С. Первая медицинская помощь : справочник / Ю. С. Тыра. - Харьков : Фолио ; Единорог, 2003. - 383 с.

16. Демичев С. В. Первая помощь при травмах и заболеваниях / С. В. Демичев. - Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2011. - 160 с.

17. Демичев С. В. Практические занятия по оказанию первой медицинской помощи при травмах и заболеваниях / С. В. Демичев. - Санкт-Петербург : Медицина, 200. - 112 с.

18. Реаніматологія та інтенсивна терапія / за ред. проф. Л. П. Чепкого. - К. : Здоров'я, 1994. - 255 с.

19. Рогова Н. В. Первая доврачебная помощь : учебное пособие / Н. В. Рогова под ред. акад. РАМН, д-р мед. наук, проф. В. И. Петрова. - Волгоград : Издательство ВолГУ, 2002. - 184 с.

20. Cєріков Я. О. Безпека життєдіяльності / Я. О. Сєріков. - Харків : ХНАМГ, 2005. - 298 с.

21. Ужегов Г. Н. Зона особого внимания: Первая помощь / Г. Н. Ужегов. - СПб. : Издательство «ДИЛЯ», 2002. - 224 с.

22. Фефилова Л. К. Безопасность жизнедеятельности и медицина катастроф / Л. К. Фефилова. - М. : Дашков и К, 2005. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru

...