До складу І-ої (основної) групи увійшли 45 вагітних жінок, хворих на гестаційний пієлонефрит, при лікуванні яких використана традиційна терапія, що включала антибактеріальні засоби із врахуванням результатів антибіотикограми та впливу на плід, спазмолітичні та гіпосенсибілізуючі препарати. Пацієнтки ІІ-ої (порівняльної) групи - 48 вагітних, отримували, крім базової терапії, додатково травяний відвар по 150 мл всередину тричі на добу за 30 хв до їжі впродовж 4 тижнів.

Рисунок 2

Розподіл хворих на групи в залежності від об'єму лікування

3.2 Розподіл жінок за віком та паритетом

За віком вагітні в досліджувальних групах достовірно не відрізнялися і знаходився в межах 17-45 років. Середній вік в І-шій групі склав 29,2±0,3р., а ІІ-ї групи - 31,6±0,4р.

Більша частина вагітних І-ї групи - 32 (71,1%) та ІІ-ї групи -35(72,9%) жінок були впершенароджуючими.

Рисунок 3

Розподіл жінок за парітетом

ГП у 25 (26,9%) вагітних діагностувався на 24-29 тижнях вагітності, у 33 (35,5%) - на 32-34 тижнях вагітності і на 39-40 тижнях вагітності - у 36 (38,7%) вагітних.

Таблиця 2

Частота ГП в залежності від терміну гестації

Термін вагітності	Абс.	Відн. (%)
24-29 тиж	25	26,9
32-34 тиж	33	35,5
39-40 тиж	36	38,7

3.3 Гестаційний пієлонефрит при різних формах екстрагенітальної патології

Достовірно не відрізнялися вагітні основної та групи порівняння за наявністю екстрагенітальної патології. При аналізі супутньої екстрагенітальної патології звертає на себе увагу висока питома вага супутніх захворювань серцево-судинної системи (вади серця, нейро-циркуляторна дистонія за кардіальним типом, гіпертонічна хвороба, міокардіофіброз), сечовидільної системи (кіста нирки, сечокам'яна хвороба, пієлоцистит) у жінок з гестаційним пієлонефритом, особливо при розвитку у них прееклампсії середнього та тяжкого ступеня. Порушення обмінних процесів, які реалізуються у вигляді захворювань шлунково-кишкового тракту (калькульозний холецистит, хронічний гастродуоденіт) та захворювання ендокринної системи у вигляді вузлового зобу, цукрового діабету, гіпотиреозу, аутоімунного тиреоїдиту, гіпоталамічного синдрому, ожиріння також є несприятливими чинниками, які сприяють розвитку ниркових порушень під час вагітності (табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл екстрагенітальної патології серед обстежених вагітних

Соматичнізахворювання обстежених жінок	Вагітні І групи (n=45)	Вагітні II групи (n=48)
	n	%	n	%
Серцево-судинні захворювання	6	13,3	7	14,6
Варикозна хвороба	4	8,9	2	4,2
Ендокринні захворювання	8	17,8	8	16,7
Захворювання нирок	15	33,3	16	33,2
Захворювання ШКТ	12	26,7	15	31,3



Рисунок 3

Розподіл екстрагенітальної патології серед обстежених вагітних

3.4 Аналіз менструальної та репродуктивної функцій у вагітних з ГП

При дослідженні менструальної та репродуктивної функції було виявлено, що час становлення менархе у всіх групах суттєво не відрізнявся. У 84,7% пацієнток вік менархе від 11 до 14 років, у 12,5% менструації були нерегулярними. До настання теперішньої вагітності 42 вагітні жінки з усіх груп мали гінекологічні захворювання. Запальні захворювання статевих органів відмічено у 26,4%, лейоміома матки у 1,4%, безпліддя у 8,3% жінок.

3.5 Розподіл вагітних з гестаційним пієлонефритом в залежності від етіологічного фактору

Серед виділеної мікрофлори обстежених вагітних домінувала E. Coli (53,8%), S. Epidermidis (20,1%), Proteus spp. (3,3%), Klebsiella spp. (2,8%), S. Aureus (2.2%) й інші (5,4%). У 10,8% вагітних у сечі не визначився жодний збудник, а у 32,4% пацієнтів у сечі виявили гриби Candida.

Рисунок 4

Розподіл вагітних з гестаційним пієлонефритом в залежності від етіологічного фактору

3.6 Клінічно-лабороторні прояви ГП, що були виявлені у досліджуваних групах

Всебічне обстеження хворих дозволило встановити основні клінічні прояви хвороби у обстежених вагітних: загальне нездужання (99,7%), біль у поперековій ділянці (96,7%), позитивний симптом Пастернацького (98,3%), болюче (40,0%) та почащене сечопускання (50,0%), набряки на обличчі (82,5%).

Таблиця 4

Основні клініко-лабораторні прояви хвороби у обстежених вагітних

Симптоми	Частота виявлення, %
Загальне нездужання	99,7
Біль у поперековій ділянці	96,7
Позитивний симптом Пастернацького	98,3
Дизуричні прояви	50,0
Набряки на обличчі	82,5
Протеїнурія	13,3
Лейкоцитурія	100
Бактеріурія	32,5

У половини хворих зареєстровано ознаки анемії, лейкоцитозу, прискорення ШОЕ, що свідчить про інтенсивність запального процесу в нирках.

У 48,3% обстежених вагітних відзначалась гіпоізостенурія, а у 30% жінок - гіперстенурія, яка поєднувалась із значною протеїнурією, що є свідченням порушення фільтраційно-концентраційної функції нирок.

Тільки у 25% вагітних із ГП не виявлено протеїнурії. Поряд із цим, у 13,3% пацієнток показник протеїнурії перевищував 0,165 г/л, що, можливо, свідчить про приєднання гестозу та приховані прояви ниркової недостатності у цієї категорії вагітних. При дослідженні цитологічного осаду сечі еритроцитурію виявлено у 20,8% випадків, лейкоцитурію - у всіх обстежених жінок.

При бактеріологічному дослідженні сечі істинна бактеріурія (понад 100 тис. мікробних тіл в 1 мл сечі) виявлена у 32,5% вагітних, хворих на ГП, майже у половини (40%) - низька бактеріурія (до 20 тис. мікробних тіл в 1 мл сечі) і у 27,5% вагітних ступінь бактеріурії був високим (2105 мікробних тіл в 1 мл. сечі).

Ультразвукове дослідження нирок засвідчило про збільшення розмірів нирок у 86,7% обстежених вагітних жінок. Зниження ехогенності чашково-мискового комплексу у 46,7% обстежених вагітних. У 40,0% хворих відмічалось розширення чашечко-мискової системи. Майже у всіх обстежених вагітних (90,0%) було присутнє ехопідсилення рисунку паренхіми нирок.

3.7 Характеристика терапевтичних заходів, проведених у різних групах вагітних жінок

Методом «сліпого відбору» хворі рандомізовані на 2 групи: І група отримувала традиційне комплексне лікування (за схемами, згідно наказу МОЗ України №582);ІІ група - додатково до базисної терапії отримували нирковий збір.

Нирковий збір - рослинний препарат, до складу якого входили (смородина, береза, брусниця, кропива, шипшина, суниця), і який має антибактеріальну (фенокарбонові кислоти, фталіди, флавоноїди діють проти широкого спектру бактерій), протизапальну (розмаринова кислота гальмує виділення медіаторів запалення), спазмолітичну (ефірні масла усувають рефлекторний спазм сечових шляхів, покращує пасаж сечі, зменшує біль), вазодилятаторну (ефірні масла розширюють ниркові артеріоли, покращують кровообіг) та діуретичну ( внаслідок підвищення фенокарбоновими кислотами осмотичного тиску у просвіті ниркових канальців) дію. Цікавим є той факт, що нирковий відвар підвищує кислотність сечі, підтримуючи цей показник при систематичному використанні на рівні 6,2 - 6,8. Нирковий збір призначали у вигляді відвару по 150 мл 3 рази на день за 30 хв до їжі протягом 4 тижнів. Усі хворі починали приймати його разом з антибіотиками і продовжували застосування ще протягом трьох тижнів.

За результатами проведеного дослідження ми отримали позитивну динаміку перебігу хвороби. Під час порівняння ефективності лікування групи достовірно відрізнялися:у групі хворих, які одержували додатково нирковий збір на 2-3 дні раніше зникали больовий синдром і дизуричні явища. У середньому на 1 день раніше нормалізувалася температура тіла. Після перших 7 днів лікуванння у 91,8% випадків нормалізувалися аналізи сечі. Ерадикація збудника після закінчення курсу антибіотикотерапії спостерігалася у 77,8% хворих. У жодної хворої не визначалася масивна бактеріурія, а у 68% під час повторного обстеження через 2 тижні застосування ниркового збору без антибіотиків сеча була стерильною.

Також відзначалося скорочення перебування вагітних у стаціонарі та кількості ліжко-днів на 1,2±0,12 дні, порівняно з вагітними основної групи.

Таблиця 5

Особливості прояву клінічних симптомів ГП в залежності від лікування

Зменшення клінічних проявів на 2-3 день лікування	I група ( n=45)	II група (n=48)
	n	%	n	%
Загальне нездужання	19	42,2	35	72,9
Головний біль	22	48,9	40	83,3
Біль у поперековій ділянці	19	42,2	29	60,4
Почащене і болюче сечопускання	28	62,2	39	86,7
Погіршення апетиту	21	46,7	35	72,9
Набряки на обличчі	20	44,4	37	77,1

Таким чином, включення ниркового збору до комплексної терапії вагітних хворих на гестаційний пієлонефрит, є доцільним, оскільки це сприяє зниженню ризику розвитку ускладнень, які загрожують життю. Фітопрепарат можна рекомендувати як для лікування, так і профілактики захворювань нирок у вагітних.

3.8 Перебіг гестаційного періоду та характер пологових ускладнень вагітності у хворих на ГП

Згідно сучасних даних, порушення гемодинаміки у хворих на ГП призводить до зниження інтенсивності матково-плацентарного кровоплину, розвитку плацентарної дисфункції, що є безпосередньою причиною гіпоксії плода. У обстежених вагітних значно частіше спостерігалися дистрес плода і затримка його росту, частота яких знаходиться в прямій залежності від тяжкості захворювання, особливо у разі приєднання прееклампсії.

В І-й групі значно частіше діагностовано ЗРП плода - 10 (22,2%); у ІІ-й групі - 4 (8,3%). Дистрес плода спостерігався в основній групі у 8 (17,8%); у групі порівняння - 2 (4,2%).

Рисунок 5

Вплив ГП на внутрішньутробний стан плоду в досліджуваних групах

При аналізі параметрів доплерометричного дослідження в судинах системи мати-плацента-плід у вагітних з ГП І групи відмічено порушення кровоплину у 38% жінок, а у ІІ - 9%, що найчастіше проявлялося підвищенням індексів периферичного опору в досліджуваних судинах. Вище сказане підтверджує, що ознаки ЗРП та гіпоксії плоду частіше зустрічалися у вагітних з ГП.

Таблиця 5

Перебіг гестаційного періоду та характер пологових ускладнень вагітності у хворих на ГП.

Ускладнення	I група ( n=45)	II група (n=48)
	n	%	n	%
Загроза переривання вагітності	23	51,1	15	31,3
Пізній гестоз	20	44,5	12	25,0
Передчасний розрив плідних оболонок	30	66,7	22	45,8
Порушення пологової діяльності	25	55,6	16	33,3
Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти	1	2,2	-	-
ЗВУР плода	10	22,2	4	8,3
Дистрес плода	8	17,8	2	4,2
Кровотечі в післяпологовому періоді	4	8,9	2	4,2

Рисунок 5

Перебіг гестаційного періоду та характер пологових ускладнень вагітності у хворих на ГП

Таким чином, наявний гестаційний пієлонефрит у вагітних призводить по порушення фізіологічного перебігу вагітності та чинить негативний вплив на внутрішньоутробний розвиток плода, що вимагає відповідної медикаментозної корекції.

3.9 Аналіз пологів у досліджуваних групах

Аналіз виявив наявні відмінності в термінах гестації серед вагітних досліджувальних груп. Середня тривалість вагітності склала - 37,9±0,3 тиж. Термін пологів в І групі був 35,8 тиж. вагітності, в ІІ - 37,1 тиж.

Термінові пологи у хворих І групи були в 38 (84,4%) випадків, у ІІ-ї - 45 (93,8%). Передчасні пологи у хворих І групи були в - 7 (15,6%) випадків, а у ІІ-й - 4 ( 8,3%).

Пологи в І групі відбулися через природні пологові шляхи у 34 (75,6%) жінок, у ІІ групі - 40 (83,3%). Пологи шляхом операції кесарського розтину виконані у І групі в 11 (24,4%), у ІІ групі -8 (16,7%); в плановому порядку - 28 (62,2%) в І групі, 40 (83,3%) в ІІ групі; в ургентному порядку -17 (37,8%) та 8 (16,7%) відповідно.

Рисунок 6

Шляхи пологорозрішення в досліджуваних групах

Необхідність дострокового розродження було пов'язано з наростанням тяжкості гестозу, відсутності ефекту від лікування, погіршенням стану плоду.

З вище викладеного можна зробити висновок, що наявність ГП при вагітності призводить до прогресивного погіршення стану вагітної та/або погіршення стану плоду, що і вимагає своєчасного розродження.

Аналіз результатів пологів показав, що в І-й групі народилося живими 44 (97,8%) немовлят, спостерігалося 1 випадок антенатальної загибелі плоду. В ІІ-й групі живими народилося 48 (100%) немовлят.

Таблиця 6

Стан здоров'я новонароджених від матерів різних груп

Показник	I група ( n=45)	II група (n=48)
Народилось живими	44 (97,8 %)	48 (100 %)
Антенатальна загибель плоду, абс. (%)	1 (2,2%)	-
Недоношенність	7 (15,9%)	4 (8,3%)
Маса тіла, г	2450±46,2	2830±65,4
Зріст, см	46,62±0,7	48,39±0,4
Оцінка за шкалою Апгар на 1-й хв.	6,4±0,14	7.8±0,21
Оцінка за шкалою Апгар на 5-й хв.	7,6±0,19	8,7±0,24

Порівнюючи середні фетометричні показники новонароджених у досліджуваних групах, ми виявили, що маса і зріст дітей, народжених від матерів І групи достовірно менше, від показників ІІ-ї та контрольної груп.

Це пов'язано з формуванням синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плоду у вагітних із ГП. Оцінка за шкалою Апгар на 1-й і 5-й хвилинах була достовірно нижче в І групі, ніж у ІІ - й групі. 12 (15,8%) новонароджених І-ї групи були недоношеними, а в ІІ-й групі - 10 (25%). Більшість дітей з ознаками недоношеності були в І-й групі. В цій же групі було більше новонароджених з ознаками гіпотрофії.

Рисунок 7

Стан здоров'я новонароджених від матерів різних груп

Тривалість перебування новонароджених у пологовому будинку, які народились від матерів І-ї та ІІ-ї груп становила 4,58±0,20 та 3,3±0,13 відповідно.

Таким чином, використання ниркового відвару супроводжувалось підвищенням ефективності лікування хворих на ГП. Спостерігалась більш швидка регресія клінічних проявів захворювання, менша частота ускладнень періоду гестації та пологів, а також позитивний вплив на стан плода. Фітозбір можна рекомендувати як для лікування, так і профілактики захворювань нирок у вагітних.

ВИСНОВКИ

1. Шляхом ретроспективного аналізу історій вагітності та пологів у жінок з гестаційним пієлонефритом встановлено такі фактори ризику, як сімейна невлаштованість, ранній і пізній початок статевого життя, вік вагітних, перенесені інфекційні захворювання, хронічні захворювання нирок, гінекологічні захворювання, наявність супутньої екстрагенітальної патології.

2. Гестаційний пієлонефрит призводить до таких акушерських ускладень: загроза переривання вагітності, передчасний розрив плідних оболонок, пізній гестоз, порушення пологової діяльності, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, ЗРП, дистрес плода, кровотечі в післяпологовому періоді.

3. Доведена ефективність оптимізації базової терапії шляхом застосування ниркового фітозбору, що підтверджувалось покращенням клінічного перебігу захворювання, зменшенням пологових ускладнень, скороченням тривалості перебування в стаціонарі та зменшенням перинатальних втрат, хворих на гестаційний пієлонефрит.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вагітним з гестаційним пієлонефритом у комплекс лікування поряд з антибактеріальною терапією включати нирковий фітозбір (смородина, береза, брусниця, кропива, шипшина, суниця) у вигляді відвару по 150 мл 3 рази на день за 30 хв до їжі протягом 4 тижнів.

2. Для профілактики рецидивів пієлонефриту і ускладнень вагітності продовжувати вживати фітозбір до настання пологів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеев А.Н. Анализ, моделирование и алгоритмизация лечебно-диагностического процесса при остром пиелонефрите у беременных Текст.: автореф. дис. . канд. мед. наук: 14.00.40: защищена 12.12.06 / Авдеев Александр Николаевич.- Воронеж, 2006.- 32с.

2. Акушерство. Национальное руководство. / Иод ред. Э.К. Айламазяна, В.И. -Кулакова, B.E. Радзинского, Г.М. Савельевой. М.: ЕЭОТАР-Медиа, 2008. 1200с.

3. Аляев Ю. Г. Современные аспекты диагностики и лечения гестационного пиелонефрита / Ю. Г. Аляев, М. А. Газимиев, Д. В. Енике- ев // Урология. -- 2008. -- № 1. -- С. 3--б.

4. Антибактериальная терапия уроинфекций у беременных: компромисс между активностью, эффективностью и безопасностью антибиотика/Л. С. Страчунский, В. В. Рафальский, В. И. Кулаков [и др.] // Акушерство и гинекология. -- 2005. -- № 2. --16--20.

5. Березняков И.Г. Инфекции и антибиотики.- Харьков: Константа, 2004.“ 448 с.

6. Березняков И.Г. Особенности диагностики и лечения инфекций нижних мочевых путей у женщин//Мед. аспекты здоровья женщины.- 2006.“ №1.- С. 38-43.

7. В. И. Медведь// Медицинские аспекты здоровья женщины. -- 2007. -- № 4. -- С. 46--50.

8. Венцковский Б.М. Интенсивное наблюдение и лечение при позднем гестозе / Венцковский Б.М., Витовский Я.М.:под ред. Б.М. Венцковского, Г.К.Степанковской // Акушерство и гинекология. Неотложная помощь. - М.:Эксмо,2008. - Глава 4. - с.51-83.

9. Гвоздарев Игорь Олегович; Урол. центр Респ. Коми (Сыктывкар). -СПб, 2001.-21 с.

10. Гвоздарев И. О. Острый гестационный пиелонефрит Текст. : автореф. дис. . канд. мед. наук : 14.00.40: защищена 12.04.01 : утв. 17.11.01 /

11. Герасимович Г.И. Пиелонефрит беременных / Г. И. Герасимович // Здравоохранение. -- 2000. -- № 4. -- С. 30--34.

12. Громова А.М., Ліхачов В.К.//Полтава. - 2000. - с.105

13. Громова О.А. Витамины и микроэлементы при беременности и у кормящих матерей. Клиническая фармакология. Обучающие программы ЮНЕСКО. Под ред. В.М. Сидельниковой. М., 2006.

14. Гуртовой Б. /1. Инфекции мочевыводящих путей у беременных и родильниц / Б. Л. Гуртовой, А. И. Емельянова, 0. А. Пустотина // Трудный пациент. -- 2005. -- № 9. -- С. 27--35.

15. Данкович Н. А. Беременность и пиелонефрит/ Н. А. Данкович // Репродуктивное здоровье женщины. -- 2005. -- № 3. -- С. 10-- 13.

16. Діючі протоколи надання медичної допомоги: науково-мето- дичне видання / за редакцією С. П. Пасєчнікова. -- К.: Т0В "Док- тор-Медіа", 2011. -- 626 с.

17. Довлатян А. А. Острый пиелонефрит беременных / А. А. До- влатян. -- Москва : Медицина, 2004. -- 216 с.

18. Довлатян А. А. Оперативная тактика при осложненных формах острого гнойного пиелонефрита беременных Текст. / А.А.Довлатян, Д.В.Морозов, И.М.Аль-Курди // Урология. -2001. № 2. - С. 10-13.

19. Духина Т. А. Ультразвуковая допплерометрия в динамике первого триместра беременности Текст.: автореф. дис. . канд. мед. наук : 14.00.01: защищена 12.03.01 : утв. 19.09.01 / Духина Татьяна Александровна ; Рос. ун-т дружбы народов. М., 2001. - 24 с.

20. Дядык А.И., Багрий Л.В., Яровая Н.Ф. Инфекции мочевыводящих путей при беременности//Укр. химиотерапевт. журн.” 2000.“ №4.“ С. 61“65.

21. Елисеев О.М. Сердечно-сосудистые заболе-вания у беременных. М., 1994; с. 320.

22. Емильянова А. И. Особенности течения гестационного периода при единственной почке / А. И. Емильянова, А. Я. Красильникова, Д. Д. Курбанов// Акушерство и гинекология. --1989. -- № 8. -- С. 36--39.

23. Захарова Е. В. Течение хронических заболеваний почек при беременности / Е. В. Захарова // Врач. -- 2007. -- № 6. -- С. 47-- 53.

24. Информация о лекарственных средствах для специалистов здравоохранения. Выпуск 2. Лекарственные средства, действующие на сердечно-сосудистую систему. USP DI. Русское издание / Под ред. М.Д. Машковского, пер. с англ. - М.: РЦ «Фармединфо», 1997. - 388 с.

25. Іванов Д.Д. Антибактериальная терапия острого цистита и пиелонефрита у женщин// Мед. аспекты здоровья женщины.“ 2007.“ №1.“ С. 40“43.

26. Каверина Т. Г. Перинатальное значение комплексного ультразвукового мониторинга беременных с пиелонефритом Текст. / Т.Г.Каверина, С. С. Феоктистова // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. 2000. - Т. 8, № 1. - С. 54-58.

27. Колесник М.О., Медведь В. І., Дудар І.О. та ін. Особливості фармакотерапії захворювань сечової системи під час вагітності//Укр. журн. нефрол. та діалізу.- 2004.“ №1.“ С. 42-46.

28. Кононистов Ю. И. Двусторонний острый гнойный пиелонефрит беременных, осложнившийся острой почечной недостаточностью/ Ю. И. Кононистов, Б. П. Бородулин //Акушерство и гинекология. -- 1988. -- № 5. -- С. 62.

29. Кулаков В. И. Некоторые научно-практические итоги по диагностике и лечению пиелонефрита беременных и родильниц (30- летний опыт) / В. И. Кулаков, Б. Л. Гуртовой, А. И. Емельянова // Акушерство и гинекология. -- 2005. -- № 6. -- С.З--8.

30. Кулаков В.И. Клинические рекомендации. // Акушерство и гинекология. - Москва 2008. Выпуск №2. - с.88

31. Кулаков В.И. Мурашко Л.Е. Новые подходы к терминологии, профилактике и лечению гестоза. // Акушерство и гинекология. 2005. - №5. - С.3-6.

32. Лоран О.Б., Синякова Л.А., Косова И.В. Лечение неосложненных инфекций мочевых путей (современная концепция)//Врачеб. сословие.- 2005.- №7.- С. 2~7.

33. Медведь В. И. Клиническое значение, диагностика, терапия и вторичная профилактика инфекций мочевых путей у беременных /

34. Медведь В.И. Особенности фармакотерапии в период 6epeMeHHOcm//Therapia.- 2006.- №9.- С. 33-39.

35. Медведь В.І. Вибрані лекції з екстрагенітальної патології вагітних / /Медведь В.І. - Київ, 2004. - с.240

36. Медведь В.І. Особливості антибактеріальної терапії під час вагітності//Мистецтво лікування.- 2004.- №8.- С. 9--13.

37. Медведь В.М. Введение в клинику экстрагенитальной патологии беременных // Медведь В.И. - Киев, 2004 - с.10-25.

38. Михайлов И.В. Гестационный пиелонефрит: клинико-патогенетические и диагностические аспекты Текст. : автореф. дис. . д-ра мед. наук : 14.00.40: защищена 12.11.06 / Михайлов Игорь Валерьевич ; Сарат. гос. мед. у-нт. Саратов, 2006. - 45 с.

39. Мищук Н.Е. Артериальная гипертензия // Курс лекций по клинической кардиологии / Под ред. В.И Целуйко. - Х.: Гриф,2004. - с.191-257.

40. Морозов Д.В. Хирургическая тактика и лечение гнойно-деструктивных форм острого пиелонефрита беременных: дис.... кандидата мед. наук / Морозов Д.В. -- Москва, 2004. -- 16 с.

41. Мысяков В. Б. Бессимптомная бактериурия / В. Б. Мысяков // Акушерство и гинекология. -- 1991. -- № 12. -- C. 3--6.

42. Некоторые аспекты ведения беременных с заболеваниями почек/Л. Е. Туманова, В. В. Рахубинская, В. В. Подольский [и др.]// Мистецтво лікування. -- 2004. -- № 4. -- С. 48--53.

43. Неосложненный пиелонефрит у беременных : обзор Текст. / Н. К. Никифоровский, Е. Н.Никифоровская, Е. Н.Кушевская, В. Н.Покусаева, М. П. Федянова // Рос. вестн. акушера гинеколога. - 2002. - Т. 2, N 1. -С.19-24.

44. Оказание помощи при осложненном течении беременности и родов: руководство для врачей и акушерок (пер. с англ.).- Женева: ВОЗ, апрель 2002.-104 с.

45. Орджоникидзе Н. В. Профилактика и лечение осложнений у беременных и родильниц с заболеваниями мочевыводящих путей / Н. В. Орджоникидзе, А. И. Емельянова, С. Б. Петрова // Акушерство и гинекология. -- 2009. -- № 6. -- С. 41--45.

46. Оценка эффективности лечения острого гестационного пиелонефрита / В. П. Авдошин, С. Г. Морозов, В. А. Соболев [и др.] // Акушерство и гинекология. -- 2005. -- № 3. -- С. 23--27.

47. П. Кирющенков, А. 0. Вартанова//Акушерство и гинекология. -- 2010. -- № 4. -- С. 37--40.

48. Переверзев А.С. Почки и мочевые пути при беременности Текст. / А.С.Переверзев // Клиническая урогинекология.- Харьков: Факт, 2000.-с.27-34.

49. ПерепановаТ.С. Инфекции почеки мочевыводящих путей: современные подходы к терапии//Фарматека.- 2004.“ №3/4-С. 16-22.

50. Пиелонефрит и беременность. Этиология, патогенез, классификация, клиническая картина, перинатальные осложнения / И. Г. Никольская, Т. Г. Тареева, А. В. Микаелян [и др.] // Российский вестник акушера гинеколога. -- 2003. -- № 2. -- С. 34--36.

51. Потемкина Е.Е. Пособие по лабораторной клинической иммунологии Текст. /. Потемкина Е.Е., Позднякова Р.З., Манукян Л.М. // Пособие по лабораторной клинической иммунологии,- М., Изд. Р.У. Дружбы народов, 2003.- С 283.

52. Радзинский В.Е., Галина Т.В., Златовратская Т.В., Гагаев Ч.Г., Хахва Н.Т., Голикова Т.П., Ермолова Н.П. Гестоз и ЗРП: иммунологические и генетические факторы//Материалы VI Российского форума «Мать и дитя». 12-15 октября 2004. М. С. 181.

53. Радзинский В.Е., Ордиянц И.М. Плацентарная недостаточность при гестозе//Акушерство и гинекология. -- 1999. -- Т.1. -- С. 6-11.

54. Радьков О.В. Гипертензия, вызванная беременностью состояние симпатической гиперактивности//Материалы VI Российского форума «Мать и дитя». 12-15 октября 2004. М. С. 184.

55. Ранние сроки беременности / Под ред. В. Е. Радзинского, А. А. Оразмурадова. -- Москва : МИА, 2005. -- 448 с.

56. Рафальский В.В. Антибиотикорезистентность - фактор, определяющий выбор антимикробных препаратов для терапии инфекций мочевыводящих путей// Врачеб. сословие.- 2004.- №4.- С. 10--18.

57. Результаты наблюдения за женщинами, перенесшими острый пиелонефрит во время беременности Текст. / О.Н.Щепина, Т.В.Брадчикова, Н.В.Махлин, В.Н.Синюхин, С.А.Голованов,

58. Руководство к практическим занятиям по акушерству / Под ред. В. Е. Радзинского. -- Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2007. -- 656 с.

59. Руководство по амбулаторно-поликлинической помощи в акушерстве и гинекологии / Под ред. В. И. Кулакова, В. Н. Прилеп- ской, В. Е. Радзинского. -- Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2006. -- 1029 с.

60. Руководство по эффективной помощи при беременности и рождении ребенка/М.Энкин, М.Кейрс, Дж.Нейлсон и др. Пер. с англ.- Санкт-Петербург: Петрополис, 2003.- 480 с.

61. Савельева Г.М. Справочник по акушерству, гинекологии и перинатологии. -- М., 2006.-С. 159-161.

62. Серов В.Н. Руководство по практическому акушерству / Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин С.А. - М.: ООО МИА, 1997. - 436 с.

63. Сидорова И. С. Прогнозирование исходов берменности и родов при остром гестационном пиелонефрите / И. С. Сидорова,

64. Сидорова И. С. Руководство по акушерству / И. С. Сидорова, И. Кулаков, И. О. Макаров -- Москва : Медицина, 2006. -- 1030 с.

65. Сидорова И.С, Макарова И.О. Оценка степени тяжести гестозов (по данным литературы). // Акушерство и гинекология 2008. №3 С.40-42.

66. Соколова М.Ю. Руководство по экстрагенитальной патологии у беременных. М., 2011; с. 580.

67. Старикова А. 0. Сучасні аспекти антибактеріальної терапії ге- стаційного пієлонефриту / А. 0. Старикова // Жіночий лікар. -- № 3. -- 2008. -- С. 6--10.

68. Страчунский Л.С., Рафальский В.В., Сехин С.В., Абрарова Э.Р. Практические подходы к выбору антибиотиков при неосложненных инфекциях мочевыводящих путей//Урол.- 2002.- №2.- С. 8~14.

69. Структура вирусной и бактериальной урогенитальной инфекции у беременных женщин с пиелонефритом Текст. / Н.Ю.Владимирова, Г.Н.Холодок, Е.Б. Наговицина, Е.П.Когут, Г.В. Чижова // Акушерство и гинекология. 2001. - № 2. - С. 11-14.

70. Талаев A.M. Компьютерная реоренография при исследовании почечной гемодинамики у беременных женщин Текст. / А.М.Талаев, Е.М.Талаева // Материалы II Российского форума "Мать и дитя", Москва, 18-22 сентября 2000 г. М, 2000. - С. 147.

71. Талаев A.M. Особенности центральной гемодинамики и почечного кровотока у беременных с хроническим пиелонефритом Текст. / А.М.Талаев // Вестн. Иван. мед. акад. 2001. - Т.6. - № 1-2. - С. 70.

72. Ткачук В. Н. Острый гестационный пиелонефрит / В. Н. Ткачук, С. X. Аль-Шукри, И. 0. Гвоздарев // Нефрология. -- 2000. -- № 4. -- С. 53--57.

73. Ткачук В.Н. Острый гестационный пиелонефрит Текст. /В.Н.Ткачук, С.Х. Аль-Шукри, И.О.Гвоздарев // Нефрология. 2000. - Т. 4, № 3. - С. 53-57.

74. Тютюнник В. Л. Влияние инфекции на течение беременности, плод и новорожденного / В. Л. Тютюнник // Вестник акушера-гине- колога. -- 2001. -- № 1. -- С. 20--23.

75. Удосконалення системи організаційних та лікувально-профілактичних заходів для вагітних з гіпертонічною хворобою / І.М. Мелліна, Л.Б. Гутман, Л.І. Тутченко, А.А. Гудименко // наукові засади програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні: за ред. академіка АМН України В.М. Коваленка. - К., 2010. - с.117-140.

76. Уильямс Г.Х., Браунвальд Е. Гипертензия сосудистого происхождения // Внутренние болезни / Под ред. Е. Браунвальда, К.Дж. Иссельбахера, Р.Г. Петерсдорфа и др., пер. с англ.: в 10 т. - М.: Медицина, 1995. - Т. 5. - С. 384-417.

77. Чингизова Г. Н. Лечение больных гестационным пиелонефритом Текст. / Г.Н.Чингизова, В.З.Галимзянов, А.А.Казихинуров // Здравоохр. Башкортостана : спец. вып. 2001. - № 5. - С. 54.

78. Шабад А. Л. Урологические заболевания почек у женщин / А. Л. Шабад. -- Москва : Медицина, 1985. -- 240 с.

79. Шалина Р.И. Гестоз современное состояние вопроса. //Акушерство и гинекология. - М.,2007. - №5. - с.27-32

80. Шехтман М. М. Заболевания почек и беременность Текст. / М.М.Шехтман // Акушерская нефрология.- М.: Триада X, 2000.- С.459-514.

81. Шехтман М. М. Руководство по экстра генитальной патологии у беременных / М. М. Шехтман. -- Москва : ТриадаХ, 2003. -- 816 с.

82. Шехтман М.М. Руководство по экстрагенитальной патологии у беременных / Шехтман М.М. - М.2008. - с.816

83. Юрченко JI.H. Цитокины при тяжелом гестозе Текст. / Л.Н.Юрченко, В.А.Черешнев, Е.Ю.Гусев // Актуальные проблемы теоретической и прикладной медицины.- Екатеринбург, 2003.- С.30-33.

84. Bartels PA, Hanff LM, Mathot RA et al. Nicardipine in pre-eclamptic patients: placental transfer and disposition in breast milk. BJOG 2007; 114: 230-3.

85. Bass PF 3rd. Urinary tract infections Text. / Jarvis J.A., Mitchell C.K. // Prim Care. 2003.- vol.30.- N1.- p.41-61.

86. Berks D, Steegers EA, Molas M. Resolution of hypertension and proteinuria after preeclampsia. Obstet Gynecol 2009; 114 (6):

87. BMI: new aspects of a classical risk factor for hypertensive disorders in pregnancy / Leeners B., rath W., Kuse S., et al.// Clinical Science.-2006. - V.111, N1. - P.81-86

88. Bone R.S. Toward a theory regarding the pathogenesis of the systemic inflammatory response: what we do and do not know about cytokine regulation Text. / R.S.Bone // Crit Care Med. 1996. -vol. 24. -№ 1. -p. 163 -172.

89. Chappel LC, Enye S, Seed P et al. Adverse perinatal outcomes and risk factors for preeclampsia in women with chronic hypertension: a prospective study. Hypertension 2008; 51 (4): 1002-9.

90. Churchill D, Beevers G, Meher S, Rhodes C. Diuretics for preventing pre-eclampsia. Cochrane Database Syst Rev 2007; CD004451.

91. Colau J.С. Urinary tract infections in pregnancy Text. / Colau J.C. // Rev Prat.- 2003.- vol.31;53.- N16.- p. 1797-1800.

92. Coudray C, Rambeau М, Feillecct-Coudray C et al. Study of magnesium bioavailability from ten organic and inorganic Mg salts in Mg-depleted rats using a stable isotope approach. Magnes Res 2005; 18 (4): 215-23.

93. Debuque L., Millar L.K. // Obstet Gynecol. 1998. vol.92.- N2. - p. 249253.

94. DeCherney A. H., Nathan L. A Lange medical book. Current Obstetric and Gynecologic Diagnosis and Treatment. 9th Edition. McGraw-Hill. 2003; 338.

95. Duley L. Reduced salt intake compared to normal dietary salt, or high intake, in pregnancy (Cochrane Review) / Duley L., Henderson-Smart D.J. // The Cochrane Library. - 2000. - Issue 2.

96. Fox Harold,. Sebire Neil journal Pathology of the Placenta// Saunders elsevier Third edition 2007 574 p.

97. Giannubilo S.R. Perinatal outcomes, blood pressure patterns and risk assessment of superimposed preeclampsia in mild chronic hypertensive pregnancy / S.R. Giannuubilo, B.Dell'Uomo, A. Tranquilli // European Journal of Obstetrics, Gynecology and Reproductive Biology. - 2006. - V.126, N1. - P.63-67

98. Gilbert W.M. Pregnancy outcomes in women with chronic hypertension: a population-based study / gilbert W.M., Young A.L.,Danielsen B.J.// Reprod. Med. - 2007/ - vol.52, N11. - P.1046-1051

99. Grodski S, Jung C, Kertes P et al. Phaeochromocytoma in pregnancy. 2 Intern Med J 2006; 36: 604-6.

100. Hypertension in pregnancy: hospital based study / J. Pracash, L.K. Pandey, A.K. Singh, B. Kar // the journal of the Association of Physicians in India. - 2006. - V.54. - P.273-278

101. Jacquemyn Y. Preeclampsia and brith weight by gestational age in singleton pregnancies in Flanders, Belgium: a prospective study / Y. Jacquemyn, F.Osmanovic, G. Martens // Clinical and experimental obstetrics and ginecology. - 2006. - V.33, N 2, - P. - 96-98

102. Limited clinical utility of blood and urine cultures in the treatment of acute pyelonephritis during pregnancy Text. / Wing D.A, Park A.S, Debuque L, Millar L.K. // Am J. Obstet Gynecol. 2000.- vol.182.- N6,- p. 14371440.

103. Lowe SA, Brown MA, Dekker G et al. Guidelines for the management of hypertension disorders of pregnancy, 2008, Society of Obstetric medicine of Australia and New Zealand. Aust N Z J Obstet Gynaecol 2009; 49 (3): 242-6.

104. Magee LA, Miremadi S, Li J et al. Therapy with both magnesium sulfate and nifedipine does not increase the risk of serious magnesium-related maternal side effects in women with preeclampsia. Am J Obstet Gynecol 2005; 193: 153-63.

105. Management of chronic hypertension during pregnancy. Rockville, MD, USA: Agency for Healthcare Research and Quality. Evidence Report / [Mulrow C.D., Chiquette E., Ferrer R.L. et al.] // Tech. - 2000. - P. 1-208 p.

106. Martin JN Jr, Thigpen BD, Moore RC et al. Stroke and severe preeclampsia and eclampsia: a paradigm shift focusing on systolic blood pressure. Obstet Gynecol 2005; 105: 246-54.

107. Maternal and perinatal outcome in pregnancies complicated with hypertensive disordes of pregnancy: a sevenyear experience of tertiary care center / G. Yucesoy, S. Ozkan, H. Bodur et al. // Archives of Ginecology and Obstetrics. - 2005. - V.273, N 1. - P.43-49

108. Maternal complication in women with chronic hypertension: a population-based cohort study / K. Zetterstorm, S.N. Linderberg, B. Hagiund et al. // acta Obstetricia et ginecologica Skandinavica. - 2005. - v.84, N5. - P.419-424

109. Millar L.K. Urinary tract infections complicating pregnancy Text. / Millar L.K, Cox S.M. // Infect Dis Clin North Am. 1997. vol.11,- N1.-p. 13-26.

110. Millar L.K. Uterine contraction frequency during treatment of pyelonephritis in pregnancy and subsequent risk of preterm birth Text. / Millar L.K, De Buque L, Wing D.A. // J. Perinat Med. 2003. vol.31.-Nl.-p. 41-46.

111. Morgan K.L. Management of UTIs during pregnancy Text. / Morgan K.L. // MCN Am J Matern Child Nurs. 2004. vol.29.- N4.- p.254-258.

112. New Simplified Acute Physiology Score (SAPS II) based on European Text. / J.R. Le Gall, P. Loirat, A. Alperovitch et al. //J.A.M.A. 1993.vol.270.-P.2957-2963.

113. Outpatient treatment of acute pyelonephritis in pregnancy after 24 weeks Text. / Wing D.A, Hendershott C.M, Debuque L, Millar L.K. // Obstet Gynecol. 1999.- vol.94.- N5.- Pt 1. p. 683-688.

114. Ovalle A. Urinary tract infections in pregnancy Text. / Ovalle A., Levancini M. // Curr Opin Urol. 2001.- vol.11.- N1.- p. 55-59.

115. Podymow T, August P. Hypertension in pregnancy. Adv Chronic Kidney Dis 2007; 14: 178-90.

116. Podymow T, August P. Update on the Use of Antihypertensive Drug in Pregnancy. Hypertension 2008; 51: 960-9.

117. Predictors of symptomatic urinary tract infection after 20 weeks' gestation Text. / Pastore L.M., Savitz D.A., Thorp J.M. Jr, Koch G.G., Hertz-Picciotto I., Irwin D.E. // J. Perinatol. 1999. vol.19.- N7.- p. 488493.

118. Prevention of preeclampsia: a randomized trial of atenolol in hyperdynamic patients before onset of hypertension / [Easterling T.R., Brateng D., Schmucker B. et al.] // Obstetrics & Gynecology. - 1999. - Vol. 93. - P. 725-733.

119. Rath W, Fischer Th. The Diagnosis and Treatment of Hypertensive Disorders of Pregnancy New Findings for Antenatal and Inpatient Care. Dtsch Arztebl Int 2009; 106 (45): 733-8.

120. Report of the National High Blood Pressure Education program. Working group report on high blood pressure in pregnancy. Am J Obstet Gynecol 2000; 183: 181-92.

121. Rodrigez M. Prognostic value of cytokines in SIRS general medical patients Text. / M. Rodrigez, F. Santolaria, A. Jarque// Cytokine. 2001. -vol. 15.-P. 232-236.

122. Role of renal ultrasonography in the management of pyelonephritis in pregnant women Text. / Seidman D.S., Soriano D., Dulitzki M., Heyman Z., Mashiach S., Barkai G. // J. Perinatol. 1998. vol.18.- N2.- p. 98-101.

123. Ross-McGill H. Antenatal home blood pressure monitoring: a pilot randomised controlled trial / Ross-McGill H., Hewison J., Hirst J. et al. // BJOG. - 2000; 107: 2: 217-221.

124. Roy KK. Recurrent eclampsia in a woman with chronic pyelonephritis Text. / Roy K.K., Malhotra N., Banerjee K. // Eur J. Obstet Gynecol Reprod Biol. 2001. vol.94.- N2.- p. 307-308.

125. Rudnicki M. Comparison of magnesium and methyldopa for the control of blood pressure in pregnancies complicated with hypertension / Rudnicki M., Frolich A., Pilsgaard K. et al. // Gynecologic & Obstetric Investigation. - 2000. - Vol. 49, № 4. - P. 231-235.

126. Samangaya RA, Heazell AP, Baker PN. Hypertension in pregnancy in Maternal Medicine. Medical Problems in Pregnancy edited by I.A.Greer, C.Nelson-Piercy, B.N.J.Walters. Churchill Livingstone Elsevier 2007; 1. p. 40-52.

127. Sibai B.M. Chronic Hypertension in Pregnancy / B.M. Sibai // Obstetrics and Ginecology. - 2002. - V.100. - P.369-377

128. Simon N.V. Improving the processes of care and outcomes in obstetrics gynecology Text. / Simon N.V., Heaps K.P., Chodroff C.H. // Jt Comm J. Qual Improv. 1997. vol.23.- N9.- p. 485-497.1. Q/4

129. Smaill F. Antibiotics for asymptomatic bacteriuria in pregnancy / Smaill F. 11 Cochrane Database Syst Rev. 2001. (2). - CD000490. - Update of: Cochrane Database Syst Rev. 2000. - (2). - CD000490.

130. Sun Y. Maternal and perinatal prognosis of pregnancy with chronic hypertension and analysis of associated factors / Y. Sun, Y.L. Yang, H.X. Yang // Zhonghua Fu Chan Ke Za Zhi. - 2007/ - Vol.42, N7. - P. 434-437

131. Ureteral drainage by double-J-catheters during pregnancy Text. / Delakas D., Kaiyotis I., Loumbakis P., Daskalopoulos G., Kazanis J., Cranidis A. // Clin Exp Obstet Gynecol. 2000.- vol.27.- N3-4.- p. 200-202.

132. Ureteral stent placement in hydronephrosis during pregnancy Text. / John H., Vondruska K., Sulser Т., Lauper U., Huch A., Hauri D. // Urologe A. 1999. vol.38.- N5.- p.486-489.

133. Urinary infections in pregnant women Text. / Mauroy B, Beuscart C, Biserte J, Colombeau P, Cortesse A, Delmas V, Fendler JP, angin P, Mouton Y, Tostain J. // Prog Urol. 1996.- vol.6.- N4.- p. 607-622.

134. Urinary tract infections and pregnancy in women, who underwent antireflux surgery in childhood Text. / Bukowski T.P., Betrus G.G., Aquilina J.W., Perlmutter A.D. // J. Urol. 1998. vol.159.- N4.- p. 12861289.

135. Urinary tract infections in pregnancy: perinatal problem Text. / Dudkiewicz J., Urban G., Oslislo A., Bazowska G. // Ginekol Pol. 1998. -vol.69.- N12.- p.1077-1081.

136. WHO international collaborative study of hypertensive disorders of pregnancy. Geographic variation in the incidence of hypertension in pregnancy // American Jounal of Obstetrics & Gynecology. - 1988. - Vol. 158. - P. 80-83.

137. Wing D.A. Pyelonephritis in pregnancy: treatment options for optimal outcomes Drugs Text. / Wing D.A. // Drugs. 2001. vol.61. -N14. - p.2087-2096.

138. Wing D.A., Hendershott C.M. А randomized trial of three antibiotic regimens for the treatment of pyelonephritis in pregnancy.

139. Wydra D. Morphometric analysis of the blood-placental barrier in pregnant women with hypertension//Ginekol Pol. 2003 Jun;74(6):433-438.

140. Xanthogranulomatous pyelonephritis in a pregnant woman: a case report and review of the literature Text. / Figueroa A.J., Stein J.P., Cunningham J.A., Ginsberg D.A., Skinner D.G. // Urology. 1996. vol.48.-N2.- p.294-297.

141. Yeo S. Effect of exercise on blood pressure in pregnant women with a high risk of gestational hypertensive disorders / Yeo S., Steele N.M., Chang M.C. et al. // Journal of Reproductive Medicine. - 2000. - Vol. 45, № 4. - P. 293-298.

142. Zetterstorm K. Chronic hypertension as risk factor for offspring to be born small for gestational age / K. zetterstorm, S.n. Linderberg, B. Hagiund // acta Obstetricia et Ginecologica Skandinavica. - 2006. - V.85, N9. - P.1046-1050

143. Zl.Bone R.S. Sir Isaac Newton, sepsis, SIRS, and CARS Text. / Crit Care Med.l996.-vol.24.-N.7.-p.l 125-1128.

Размещено на Allbest.ru

...