Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок що народжують вперше до 18 років

Хірургічна техніка того часу також сприяла високій материнській смертності. Хірурги побоювалися зашивати розріз на матці, тому що вважали, що внутрішні шви, які згодом не могли бути зняті, можуть стати джерелом інфекції й викликати розрив матки при наступних вагітностях. У результаті деякі жінки вмирали від крововтрати, але більшість від інфекційних ускладнень. Після того як анестезія, антисептика й асептика остаточно затвердилися в хірургії, акушери одержали можливість зосередитися на вдосконалюванні техніки виконання кесарева розтину. В 1876 р. італійський професор Едуард Порро запропонував паралельно із проведенням кесарева розтину проводити видалення матки, тим самим, попереджаючи кровотечу й розвиток генералізованої інфекції. Це дозволило знизити частоту післяопераційного сепсису й смертність. Однак незабаром від цієї методики відмовилися - була розроблена техніка накладення швів на матку. В 1882 р. Max Saumlnger з Лейпцигу здійснив накладення швів на матку на практиці. Для цього він запропонував використати срібні дротові шви. В XX ст. операція кесаревого розтину пройшла стрімкий розвиток і сьогодні є провідною акушерською операцією, дозволяючи вирішувати багато виникаючих проблем.

Однак відповідно одного з перших цілком достовірних (на відміну від випадку з Якобом Нуфером) свідчень про успішне проведення кесаревого розтину, пальма першості (якщо не у світі, те, у всякому разі, у Британській імперії) тут належить жінці. Переодягшись чоловіком, англійка Джеймс Міранда Стюарт Беррі завербувався в Південну Африку як військовий лікар. Саме там вона й провела операцію, приблизно між 1815 і 1821 р. [51].

Надалі тривало вдосконалення хірургами техніки проведення кесаревого розтину. В 40-50-і роки XX століття частота операції кесаревого розтину становила 3,5-4 % випадків у світі. В 70-80 роках - 4-5 %. Зараз цей відсоток неухильно росте і в деяких країнах становить 15-20 %. За останні 12-15 років кесарів розтин у цілому в Україні проводиться в 13-14 % по відношенню до всіх пологів. Ще 20 років тому частота кесаревого розтину не перевищувала 2 %.

Проте, кесарів розтин є операцією, а кожна операція має свій операційний ризик.

Оптимальною частотою цієї операції, що дозволяє знизити перинатальні втрати, за даними ВООЗ, уважається 10-15 %.

Однією з характерних особливостей сучасного акушерства є значне зростання та розширення показів до кесаревого розтину. В США в 1 із 4-5 випадків пологів проводиться кесарів розтин, і це складає до 1 млн. кесаревих розтинів за рік. В Росії за останні 10 років частота кесаревого розтину виросла в 3 рази, а в Україні - в 1,66 рази (з 57,8 до 95,8 на 1000 пологів). В цей же час в державах Західної Європи та США спостерігається різке зниження частоти кесаревого розтину з 20-27% в 80-ті роки до 11-18 % в 98-99 роках. Так, зниження кесаревого розтину в першу чергу пов?язують з природнім розродженням жінок з рубцем на матці, понад 70 % і це дало економічний ефект 1 млд. доларів США в рік [64]. Згідно даних у першовагітних частота абортів доходить до 40 %. Серед причин материнської смертності, яких можна було б уникнути, 19-23 % належать перериванню вагітності [6].

РОЗДІЛ 2

Об'єкт та методи дослідження

2.1 Загальна характеристика обстежених жінок

Відповідно до мети і завдань наукової роботи було проведено аналіз 60 історій пологів ЖНП до 18 років та аналіз 30 випадків операцій КР у жінок до 25 років, які були розподілені на три групи: група порівняння (П) - 30 ЖНП до 18 років, розроджених через природні пологові шляхи; група (А) - 30 ЖНП репродуктивного віку від 18 до 25 років, розроджених абдомінальним шляхом; група (В) - 30 жінок що народжують вперше до 18 років, розроджених абдомінальним шляхом.

Для клінічної характеристики спостережуваних жінок досліджувалися данні анамнезу життя, акушерсько-гінекологічного анамнезу, перебіг вагітності, об'єктивні та лабораторні методи дослідження.

Кесарів розтин виконувався згідно сучасних параметрів:

· усі абдомінальні розродження виконувались тільки з початком пологової діяльності;

· для доступу при виконанні КР лапаротомія за Пфаненштілем;

· стінка матка розтиналась поперечним розрізом у нижньому сегменті, далі рана розширювалась пальцями оператора;

· плацента видалялася рукою з обов'язковим послідуючим кюретажем порожнини матки, після чого порожнина матки ще раз оброблялась для контролю сухою марлевою серветкою;

· стінки матки зашивались з послідуючою перитонізацією однорядним непереривним швом за Реверденом, для якого був використаний вікріл № 0 або № 1 з голкою 40-50 мм (фірма „ETHICON”).

2.2 Методи дослідження

1. Клініко-анамнестичний метод: підлягали вивченню анамнез життя, акушерсько-гінекологічний анамнез (менструальна та генеративна функція, гінекологічні хвороби), соматичні захворювання, проводився детальний аналіз ускладнень під час вагітності та в післяпологовому, післяопераційному періоді. Огляд в дзеркалах та бімануальне обстеження. Загальноклінічне обстеження виконувалось згідно стандартів МОЗ, і полягало в зборі анамнезу, що виявляє соматичну, гінекологічну та акушерська патологію ; загальному й акушерсько-гінекологічному огляді; консультація суміжних фахівців; аналіз скарг жінок. При обстеженні в післяопераційному періоді зверталась увага на стан післяопераційного шва, розмір матки в певну добу післяопераційного періоду, консистенцію органа, наявність інфільтратів в пірометрії та черевній порожнині, стан шийки матки.

2. Біохімічні та інструментальні дослідження: всім жінкам проводились загальноприйняті клінічний аналіз крові, клінічній аналіз сечі, біохімічні показники крові (білок, білірубін, креатинін, сечовина і т.д.), цукор крові та сечі. Обстеженню підлягали мазки на визначення ступеня чистоти піхви. Бактеріальні посіви із цервікального каналу проводились на живильні середовища. Проводилося також обстеження на TORCH-інфекції.

3. Статистичний метод

Отримані цифрові показники обробляли методом варіаційної статистики. За приведеними нижче формулами розраховували такі показники:

а) середня арифметична величина М:

; де

Y - сума варіантів,

n - число спостережень;

б) середнє квадратичне відхилення:

;

де

d - різниця між кожною варіантою і середньою,

n - число спостережень. При кількості вимірювань

n менше 30 з n вираховували 1;

в) помилка середньої арифметичної m:

;

Отримані середні величини порівнювалися з середніми величинами групи контролю і різних груп жінок. Достовірність розбіжностей між середніми в групах, що порівнювалися, встановлювали, використовуючи критерій Стьюдента t:

;

Критерієм достовірності різниці вважалася достовірність (р), рівна або більша 95 % (ризик помилки 5 % і менше, в долях одиниці - 0,05 і менше). Результати клініко-лабораторних досліджень і даних дослідження МЕ оброблялись методом статистики відповідно з рекомендаціями Рокитського П. Р., розраховувалися середня арифметична (М), середнє квадратичне відхилення (у), середня помилка середньої арифметичної (m). Достовірність різниці результатів (р) оцінювалася по критерію Стьюдента (t).

Та розрахунки проводилися на персональному комп'ютері за допомогою програм „Microsoft Excel” адаптованих для медико-біологічних досліджень.

РОЗДІЛ 3

Особливості стилю життя та клінічна характеристика перебігу вагітності у ЖНП репродуктивного віку і ЖНП до 18 років

3.1 Соціальна адаптація і соматична патологія ЖНП до 18 років та репродуктивного віку

Вагітність та пологи в юному віці є великим випробуванням для незрілого організму підлітка. За останні роки соматичне і репродуктивне здоров'я підлітків погіршало. Біля 75-86 % дівчат мають хронічні соматичні захворювання, 10-15 % - гінекологічну патологію. Природно що в таких умовах гестаційний процес у підлітків проходить зі значною кількістю ускладнень, які негативно впливають на стан жінки, її плода та новонародженого.

Всі жінки були жительками Сумської області - 52,4 % жителі міста, 47,6 % жителі села.

Розподілення за місцем проживання

Таблиця 3.1

Місце проживання	Групи П та В	Група А
	Абс.	М±м, %	Абс.	М±м, %
село	26	43,24±8,26	13	44,74±8,17
місто	34	56,76±8,26	17	55,26±8,17
Примітка: ?- наявність достовірної різниці між групами

Результати проведених клінічних характеристик обстежених юних первородящих указують на відсутність достовірних різниць із боку середнього віку: група порівняння (П) - (15,8±1,3) років, а (В) - (15,9±1,2) років (р>0,05). В (А) групі - (19,2±0,8) років і в (В) групі - (15,9±1,2 ) років, достовірно відрізняється між собою (р<0,05). При оцінці соціального статусу обстежених дівчат-підлітків встановлено: переважали непрацюючі (група порівняння (П) 46,6 %; (А) - 16,6 %; (В) - 53,3 %) і дещо рідше зустрічалися дівчата, які вчаться в технікумах, ліцеях і вузах (група порівняння (П) - 13,3 %; (А) -56,6 % і (В) - 10 %). Школярки дівчата-підлітки зустрічалися - група порівняння (П) - 20 %; (А) -6,6 % і (В) - 16,6 %.

За нашими даними середній вік настання менархе у юних первородящих складав в групі порівняння (П) - (12,8 ±0,9) року, в (А) - (13,7±1,1) і (В) - (12,6±1,3) роки, що відповідає настанню першої менструації у дівчат Сумського регіону.

Вік початку статевого життя у сексуально активних підлітків складав (14,9±1,8) року у жінок репродуктивного віку - (18±1,1)року.

Розподіл ЖНП за віком.

Таблиця 3.2

Вік	Група порівняння	Група А	Група В
середній	15,8±1,3	19,2±0,8*	15,9±1,2
настання менархе	12,8 ±0,9	13,7±1,1	12,6±1,3
початку статевого життя	14,9±1,8	18±1,1	14,9±1,8

Примітка: ?- наявність достовірної різниці між групами

Вивчення соматичного здоров'я ЖНП дозволило виявити, що більшість дівчат (А - 78 %; В - 86,6 %) всіх груп мали обтяжений соматичний анамнез. Серед юних було виявлено більше соматичної патології, але відсотковий рівень в групах по нозологіям достовірно не відрізнявся. Провідні місця займали: ГРВІ (група порівняння (П) - 30 %; (А) - 33,3 %; (В)- 36,6 %), патологія ЛОР - органів (група порівняння (П) - 13,3 %; (А) - 16,6 %; (В) - 10 %), захворювання шлунково-кишкового тракту (група порівняння (П) - 26,6 %; (А)- 23,3 %; (В) - 20 %), і захворювання нирок (група порівняння (П) - 10 %; (А) - 3,3 %; (В) - 6,6 %).

Соматична захворюваність

Таблиця 3.3

Соматичні захворювання	N групи П	%	N групи А	%	N групи В	%
ГРВІ	10	33,3	10	33,3	11	36,6
ЛОР	4	13,3	3	10	5	16,6
Захворювання ШКТ	7	23,3	6	20	8	26,6
Захворювання нирок	3	10	1	3,3	2	6,6

Примітка: ?- наявність достовірної різниці між групами

Отже, як показали результати клінічної характеристики ЖНП до 18 років, ці пацієнтки відносяться до групи високого ризику щодо розвитку акушерських і перинатальних ускладнень, що диктує необхідність індивідуального підходу при розробці тактики ведення у них вагітності і пологів.

3.2 Перебіг вагітності у ЖНВ до 18 років та жінок від 18 до 25 років

При оцінці результатів основними ускладненнями були: вагініти (П - 20 %; А - 23,3 %; В - 36,6 % ), анемія (П - 23,3 %; А - 16,6 %; В група - 30,0 %), загроза переривання вагітності (П - 26,6 %; А - 13,3 %; В - 33,3 %), TORCH (П - 13,3 %; А - 10 %; В - 10%), ранній гестоз (П- 30 %, А- 6,6 %, В - 33,3 %)(табл.3.4). У ЖНП до 18 років переважали анемії, загроза переривання вагітності, та ранній токсикоз у порівнянні з ЖНП від 18 до 25 років(p<0,05).

Ускладнення вагітності в досліджуваних групах до 20 тижнів.

Таблиця 3.4.

	N групи П	%	N групи А	%	N групи В	%
Вагініт	6	20	7	23,3	11	36,6
Загроза переривання вагітності	8	26,6	4	13,3	10	33,3*
Анемія	6	23,3	5	16,6	9	30,0*
TORCH	4	13,3	3	10	3	10
Ранній гестоз	9	30	2	6,6	10	33,3*

Примітка: ?- наявність достовірної різниці між групами

На такому несприятливому фоні після 20 тижнів вагітності слід відмітити суттєвий рівень ускладнень другої половини вагітності в обох основних групах анемії вагітних (П - 66,6 %; А - 36,6 %; В - 66,6 %), плацентарної недостатності (П - 27 %; А - 13,3 %; В - 30 %) та прееклампсії легкого ступеню (П - 6,6 %; А - 3,3 %; В - 13,3 %), хронічною внутрішньоутробною гіпоксією плода ( П - 3,3 %, А - 10,0 % В - 13,3 %) загрозою переривання в пізні терміни ( П - 3,3%, А - 6,6 %, В - 10 %), пієлонефритом ( П - 6,6 %, А - 3,3 %, В - 6,6 %), набряками вагітних( П - 0 %,А - 0 %, В - 6,6 %) та багатоводдям ( П - 0 %, А - 0 %, В - 3,3 %) у поодиноких випадках( табл.).

Ускладнення після 20-и тижнів вагітності.

Таблиця 3.5.

	N групи П	%	N групи А	%	N групи В	%
Анемія після 20-и тижнів	20	66,6	12	40	20	66,6*
Плацентарна недостатність	9	30	4	13,3	9	30*
хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода	1	3,3	1	3,3	4	13,3*
загрозою переривання	1	3,3	2	6,6	3	10
Прееклампсія	2	6,6	4	13,3	4	13,3
Гестаційний пієлонефрит	2	6,6	1	3,3	2	6,6
Набряками вагітних	-	0	-	0	2	6,6
Багатоводдя	-	0	-	0	1	3,3

Примітка: ?- наявність достовірної різниці між групами

3.3 Пологи та структура показань до операції кесаревого розтину у ЖНП до 18 років та репродуктивного віку

Розродження первородящих до 18 років характеризується високою частотою аномалій пологової діяльності і передчасним розривом плодових оболонок, що призводить до збільшення рівня кесарських розтинів (Трушкевич О.О., Кіяшко Г.П., Гріндей Л.М., 2005). Кесарів розтин, у порівнянні з іншими хірургічними методами розродження, є найбільш сприятливим щодо неврологічних ускладнень у дитини, проте не виключає їх повністю, слід враховувати віддалені наслідки кесаревого розтину для здоров'я матері - ендометріоз ( Коханевич Є. В., Коноплянко Т. В., Міцода Р. М., Коноплянко В. В., 2000).

Серед основних ускладнень клінічного перебігу пологів у ЖНП переважали передчасний розрив плодових оболонок (група порівняння - 26,6 %; А - 10,0 %; В - 33,3 %; р<0,01). І як наслідок цього - різні варіанти аномалій пологової діяльності (П - 10 %; А - 6,6 %; В-26,6 %; р<0,05). Інші ускладнення мали поодинокий характер, що не має достовірного значення.

Особливий інтерес представляють дані про структуру показань до операції кесаревого розтину, що широко обговорюється в сучасній літературі. При цьому можна виділити чотири основні варіанти: клінічно вузький таз (А група - 13,3 %; В група - 26,6 %), гострий дистрес плода (А група - 13,3 %; В група - 33,3 %), неефективне лікування аномалій пологової діяльності (А група -3,3 %; В група -23,3 %) і тазове передлежання крупного плода (А група - 23,3 %; В група - 10 %). Решта варіантів показань мала місце в одиничних випадках. Причому, у структурі показань різниця між групами була обумовлена більш високим рівнем аномалій пологової діяльності (23,3 % проти 3,3 %; p<0,01) і дистрес плоду, що не піддається корекції (33,3 % у порівнянні з 13,3 %; p<0,05).

Структура показань до КР

Таблиця 3.6.

Показання до КР	N групи А	%	N групи В	%
Клінічно-вузький таз	7	23,3	8	26,6
Дистрес плода	4	13,3	11	33,3
Аномалії пологової діяльності	1	3,3	7	23,3*
Тазове передлежання	7	23,3	3	10

Примітка: ?- наявність достовірної різниці між групами

В плановому порядку (тазове передлежання крупного плода, екстрагенітальна патологія передлежання плаценти було прооперовано тільки 26,6 % жінок групи А, тоді як в групі В - 53,3%. Всі інші були прооперовані в ургентному порядку.

Всі операції кесарева розтину було зроблено під ендотрахеальним наркозом у нижньому матковому сегменті поперечним розтином. Середня крововтрата була ідентичною в обох групах і складала 643,4±30,0 мл.

Середня вага новонароджених склала в групі порівняння - 2541,0±450,0 г.; в групі А - 3450,0±450,0 г.; в групі В - 2780,0±450,0. Зріст в групі порівняння - 49±0,8 см., в групі А - 55±1,3 см., в групі В - 50±1см. Аналіз оцінок за шкалою Апгар показав, що на першій хвилині життя стан дітей народжених шляхом кесаревого розтину є гіршим в порівнянні з групою П, незалежно від віку роділлі. (Група порівняння - ( 8±0,9); група А - (7,1±0,6); група В - (6,9±0,5)).

Основними ускладненнями післяопераційного періоду були: больовий синдром (на 1-шу добу спостерігався: група А - 21(70 %), група В - 25(83 %), на 5-ту добу - група А - 1(3,3%), група В - 9(30,0 %)); субінволюція матки (група А - 5(16,6 %), В групі -- 11( 33,3 %)); ранова інфекція (А - 2 (6,6 %), В - 3(10 %)); анемія ( група А - 1(3,3%), група В - 7(23,3%)).Ускладнення в післяпологовому періоді спостерігалися у 6,6 % породіль групи порівняння (субінволюція матки та анемія). В А групі післяпологовий період ускладнився у 20 % жінок, в В групі -- у 33,3 % породіль. Ускладненнями були анемії, субінволюція матки, ранова інфекція, больовий синдром ( табл. 3. 7).

Ускладнення післяопераційного періоду у породіль.

Таблиця 3.7

	Група П	%	Група А	%	Група В	%
Больовий синдром	-	-	1	3,3	9	30,0*
Ранова інфекція	-	-	2	6,6	3	10
Субінволюція матки	1	3,3	5	16,6	11	33,3*
Анемія	1	3,3	1	3,3	7	23,3*

Примітка: ?- наявність достовірної різниці між групами

Тривалість перебування жінки після кесаревого розтину в стаціонарі 8,1±1,1 у групі А проти 9,5±1,2 в групі В (р>0,05).

РОЗДІЛ 4

Аналіз та обговорення отриманих результатів.

Все більш злободенною стає проблема підліткової вагітності, яка являє собою серйозну загрозу здоров'ю як матері, так і дитини. Сексуальна та репродуктивна поведінка підлітків в сучасних умовах відмічається цілим рядом особливостей та нових тенденцій: дещо ранній вступ дівчат в статеві стосунки, прийнятність для значної кількості молоді (більше 50 %) дошлюбних сексуальних стосунків і співжиття; зростання інтересу суспільства до всіх видів еротики; наростання дистанції між сексуальною поведінкою молоді та настановами старшого покоління [Гуркин Ю.А., 2008; Дворецкая С.А., Самохвалова Л.П., 2000; Berkowitz C.D. et al., 1987; Bachmann L.H. et al., 2009].

Серед важливих проблем сучасного акушерства усе частіше виділяють абдомінальне розродження, частота якого неухильно зростає як у нас у країні, так і за її межами (Н.Г.Гойда та співавт.. 2008; В.С.Артамонов та співавт., 2009).

Останніми роками спостерігається значне збільшення частоти абдомінального розродження до 15-20%. (Бойко В.И., 2007.)

На сьогоднішній день з методів оперативного розродження найбільш розповсюдженим є кесарів розтин. Даний метод оперативного розродження має особливе значення для зниження материнської, дитячої, перинатальної захворюваності та смертності і, цим самим, покращення здоров'я майбутніх поколінь.

Сучасний стан питання про вибір методу розродження характеризується певною незакінченістю у визначенні показань до кесаревого розтину, а також розходженням оцінки впливу хірургічних методів розродження на стан матері та дитини. (Абрамченко В.В., 2005).

Результати проведених досліджень указують на достовірність різниць у вікових групах: (А) групі - (19,2±0,8) років і в (В) групі - (15,9±1,2 ) років (р<0,05). Більшість дівчат-підлітки були непрацюючими 53,3 %, в той час як жінки репродуктивного віку були більш соціально-адаптованими, серед них студентки зустрічались в 56,6 % випадках ( малюнок 4.1).

Малюнок 4.1. Соціальний статус жінок в досліджуваних групах.

Дещо ранній вступ дівчат в статеві стосунки було відмічено серед ЖНП до 18 років (В - 14,9±1,8 порівняно з А - 18,6±1,1рік). Жительки міста серед досліджуваних зустрічались частіше, але не набагато: жителі міста - 52,4 %, жителі села - 47,6 % (малюнок 4.2).

Малюнок 4.2 Розподіл жінок за місцем проживання.

Негативний вплив соматичної захворюваності на акушерські і перинатальні ускладнення не викликає в даний час ніяких сумнівів (М.М.Шехтман та співавт., 1997; В.М.Запорожан та співавт., 1998). При аналізі преморбідного фону юних первородящих звертає на себе увагу високий рівень соматичної патології (86,6 % проти 78 %; p<0,05).

Малюнок 4.3 Соматична захворюваність.

Серед різноманітних нозологічних форм переважали: патологія ЛОР - органів (16,6 % проти 10 %), захворювання шлунково-кишкового тракту ( 26,6 % проти 20 %), захворювання нирок (6,6 % проти 3,3 %). Різниця не достовірна.

Малюнок 4.4 Розподіл соматичних захворювань по групам.

Перебіг гестаційного періоду в юних первородящих є предметом наукових досліджень ряду провідних колективів (Н.Г.Богдашкін та співавт., 2008; І.Б.Вовк та співав,2009; П.П.Григоренко та співавт.,2009). Отримані нами результати свідчать, що до 20 тижнів вагітності у ЖНП частіше зустрічалися анемії (30 % проти 16,6 %; p<0,05), загроза переривання вагітності (33,3 проти 13,3 p<0,05), ранній гестоз ( 33,3 проти 6,6 p<0,01).

Малюнок 4. 5 Ускладнення вагітності до 20 тижнів в досліджуваних групах.

Після 20 тижнів вагітності збільшилася кількість анемій (66,6 % проти 40 %), прееклампсія легкого ступеня (13,3 % проти 3,3 %; p<0,05), приєднались плацентарна недостатність (30,0 % проти 33,3 %), прееклампсія легкого ступеня (13,3 % проти 3,3 %; p<0,05), загроза передчасних пологів (10 % проти 6,6), хронічна внутрішньоутробна гіпоксія (13,3 % проти 3,3 %), гестаційний пієлонефрит (6,6 % проти 3,3 %)(Малюнок 4.6). Дані вітчизняної і зарубіжної літератури останніх років (Л.В.Тимошенко та співавт., 1996; Б.М.Венцківський та співавт., 2004; А.Г.Коломійцева та співат., 2008) переконливо свідчать про наявність прямої корелятивної залежності між функціональним станом фетоплацентарного комплексу і частотою патологічних пологів.

Малюнок 4. 6 Ускладнення вагітності після 20 тижнів в досліджуваних групах.

Вищеописана різниця клінічного перебігу вагітності в А і В групах відобразилась на частоті і структурі ускладнень у пологах. Всі пологи були своєчасними (37-42 тижні). При оцінці основних особливостей перебігу пологів при доношеній вагітності варто зазначити на високу питому вагу в ЖНП до 18 років порівняно з ЖНП репродуктивного віку аномалій пологової діяльності (26,6 % проти 6,6 %; p<0,05).

Як свідчать результати проведених досліджень було виявлено високий відсоток операцій в ургентному порядку у ЖНП до 18 років (74 % проти 49 %; p<0,05). (Малюнок 4.7).Що говорить про високий ризик гнійно-септичних ускладнень в післяопераційному періоді.

Малюнок 4.7 Співвідношення планових і екстрених КР в досліджуваних групах

В структурі показань до КР у ЖНП в обох групах частіше зустрічались гострий дистрес плода (33,3% проти 13,3 %; p<0,01), клінічно-вузький таз (26,6 % проти 23,3 %; p>0,05), аномалії пологової діяльності, що не піддались медикаментозному лікуванню (23,3 % проти 3,3 % p<0,01), але тазове передлежання великовагового плоду у ЖНП репродуктивного віку зустрічалось частіше 10 % проти 23,3 %; (малюнок 4.8).

Малюнок 4. 8 Структура показань до КР.

Новонароджені від юних матерів складають групу високого ризику по розвитку неонатальної патології (С.П.Катоніна та співавт., 2006; Є.Є.Шунько та співавт., 2008). При оцінці стану новонароджених звертає та себе увагу дещо менша маса тіла та зріст у дітей, що народились у ЖНП до 18 років (2780,0 г. проти 3450,0 г. p>0,05; та 50 см. проти 55 см.). На першій хвилині життя оцінка за шкалою Апгар у дітей народжених жінками групи П була вищою(8±0,9), в той час як між групами А та В майже не відрізнялась (група А - (7,1±0,6); група В - (6,9±0,5).

Проаналізувавши перебіг післяпологового та післяопераційного перебігу можна зробити висновки, що в групі порівняння найсприятливіший перебіг - ускладнення спостерігались тільки у 6,6 % породіль. У ЖНП до 18 років та ЖНП репродуктивного віку, розроджених абдомінальним шляхом, частіше всього зустрічались: больовий синдром (30,0 % проти 3,3 %; p<0,01), субінволюція матки(33,3 % проти 16,6 %; p<0,01), ранова інфекція(10,0 % проти 6,6 %; p<0,05), анемія (23,3 % проти 3,3 % p<0,01).

Малюнок 4.9. Структура ускладнень післяпологового та післяопераційного періодів

Безумовно, така суттєва частота різноманітних ускладнень пов'язана з високим рівнем патології гестаційного періоду.

Узагальнюючи вище сказане, можна з впевненістю стверджувати, що вагітність у юному віці є великим випробуванням для незрілого організму, слід ретельно ставитись до вибору методу розродження і надавати перевагу пологам через природні пологові шляхи та пам'ятати, що КР несе в собі підвищену загрозу розвитку гнійно-септичних ускладнень у ранньому післяпологовому періоді та погіршення репродуктивного здоров'я жінки в майбутньому.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що повторна вагітність у юних жінок протікає на більш несприятливому фоні у порівнянні з жінками репродуктивного віку. Несприятливим фоном були: низький соціальний статус (53,3 % - непрацюючих), високий рівень соматичних захворювань (86,6 %) високий відсоток ускладнень перебігу вагітності, що і призводить до перинатальних ускладнень.

2. Юні первородящі є група ризику по розвитку анемії вагітних (66,6 %) та пізніх гестозів (48,0 %), при цьому їх поєднання складає (46,6 %). У структурі анемії переважала анемія Й ступеня тяжкості (53,5%), а серед різних варіантів пізніх гестозів - плацентарна недостатність(30 %).

3. Пологи у ЖНП до 18 років перебігали з передчасним розривом плодових оболонок (33,3 %) та різними аномаліями пологової діяльності (26,6 %).

4. У ЖНП в структурі показань до КР провідне місце займає тазове передлежання великовагового плода (23,3 %), у ЖНП - аномалій пологової діяльності (23,3 %) і дистрес плоду, що не піддається корекції (33,3 %).

5. Перебіг післяопераційного періоду у ЖНП до 18 років при кесаревому розтині ускладнювався частіше ніж у жінок репродуктивного віку - субінволюцією матки ( 33,3 %), анемією (23,3 %). Також спостерігався більш виражений больовий синдром.

6. Отже, як показали результати проведених клінічних досліджень, юні первородящі складають групу високого ризику щодо розвитку акушерських ускладнень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою комплексного обстеження, виявлення вогнищ інфекції необхідною є планова госпіталізація юних вагітних в акушерський стаціонар.

2. Доцільно зменшення кількості оперативних пологів, що може бути забезпечено раціональним їх веденням та дбайливим, індивідуальним підходом до кожної роділлі.

3. Проведення постійного перинатального аудиту в клінічній практиці задля зниження гінекологічної захворюваності, акушерських та перинатальних ускладнень, що дозволить зберегти репродуктивне здоров'я пацієнтам.

Література

1. Аналіз роботи служби дитячої та підліткової гінекології за 2003-2007 рр. У забезпеченні репродуктивного здоров'я населення України. Довідник. - К., 2008. - 154с.

2. Взаємозв'язок дитячої соматичної захворюваності в анамнезі жінок фертильного віку зі станом їх репродуктивного здоров'я (прогнозування порушень) / В. В. Подольський, В. Л. Дронова, О. П. Гульчій та ін. // Здоровье женщины. - 2005. - №2 (22). - С. 169-173.

3. Витрати і ресурси домогосподарств України за 9 місяців 2006 року (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств). - Режим доступу: http: // www. ukrstat gov. ua - Заголовок з екрану.

4. Гойда Н. Г. Національна політика у сфері репродуктивного здоров'я населення 2001-2005 / Н. Г. Гойда // 2001 рік - рік охорони здоров'я населення України: Друга щорічна донорська конференція Київ, 7-8 грудня 2000 р. - К., 2001. - С. 39-44.

5. Гойда Н. Г. Проблеми репродуктивного здоров'я жінок України / Н. Г. Гойда, О. О. Дудіна, Т. К. Іркіна // Репродуктивне здоров'я: проблеми та перспективи: матер. наук._практ. конф. - Донецьк, 2001. - С. 59-62.

6. Григоренко А. П., Жилко О. Л., Якубовський А. Ф., Шинкарчук В. В. / Роль та місце кесаревого розтину при передчасному розродженні Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. - 2001. - С. 168-171.

7. Довідник з питань репродуктивного здоров'я / за заг. ред. Н. Г. Гойди. - К.: Вид-во Раєвського, 2004. - 128 с.

8. Жилка Н. Я. Соціально-економічні та медичні проблеми репродуктивного здоров'я (літературний аналіз) /Н. Я. Жилка // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров'я України. - 2003. - №4. - С. 24-29.

9. Здоров'я та поведінкові орієнтації учнівської молоді України / Щ.Балакірєва, Н.Рингач, Р.Левіна, О.Сакович. - К.: ТОВ „Компанія ЛК”, 2007.

10. Іванюта С. О. Штучні аборти - проблема, яка є не тільки медичною, але й соціальною / С. О. Іванюта // Соврем. педиатрия. - 2006. - №3 (12). - С. 135-136.

11. Квашенко В. П. Реродуктивне здоров'я жінок та профілактика його порушень в межах планування сім'ї : Дис. д-ра наук: 14.01.01 - 2002.

12. Лук'янова О. М. Безпечне материнство - важливий профілактичний напрямок в охороні здоров'я матері та дитини / О. М. Лук'янова // Здоровье женщины. - 2003. - №1 (13). - С. 4-7.

13. Миронюк Ю. М. Репродуктивне здоров'я жінок при тривалій внутрішньоматковій контрацепції. : автореф дис. канд. мед. наук: 14.01.01 - К., 2008.

14. Міністерство охорони здоровя України Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика Іконописцева Н. А. Репродуктивне здоров'я юних первородящих, розроджених абдомінальним шляхом.: автореф. дис. канд. мед. наук. - Київ - 2008.

15. Міністерство охорони здоров'я України Наказ від 04.08.2006 N 539 „Про організацію діяльності служби планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я в Україні”.

16. Моісеєнко Р. О. Міжгалузева комплексна програма «Здоров'я нації» як основа реалізації стратегії поліпшення умов для виживання / Р. О. Моісеєнко, О. О. Дудіна, Г. Бринь // Міжгалузева комплексна програма «Здоров'я нації» на 2002-2011 роки: матер. конф. - Київ - Ужгород, 2006. - С. 95-97.

17. Моісеєнко Р. О. Сучасний стан надання спеціалізованої гінекологічної допомоги дітям та підліткам в Україні / Р. О. Моісеєнко, І. Б. Вовк, Н. Я. Жилка // Буковин. мед. вісник. - 2004. - №2. - С. 4-9.

18. Моніторинг за станом здоров'я матері і дитини / О. М. Орда, Р. О. Моісеєнко, М. В. Голубчиков та ін. - К., 2007. - 40 с.

19. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1998 році / за заг. ред. В. Шевчука. - К., 1999. - 161 с.

20. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2001 році. - К.: Вид-во Раєвського, 2003. - 184 с.

21. Орда О. М. Методологія впровадження перинатальної допомоги та охорони репродуктивного здоров'я в промисловому регіоні / О. М. Орда // Педиатрия, акушерство, геникология. - 2002. - №2. - С. 115-118.

22. Основні результати діяльності акушерсько_гінекологічної служби України у 2003 році (ситуаційний аналіз) /О. О. Дудіна, Н. Я. Жилка, Л. М. Піотрович, С. Г. Лесовська // Здоровье женщины. - 2004. - №3 (19). - С. 9-19.

23. Особливості адаптації серцево-судинної системи до систематичного навчання та методи корекції її порушень у дітей молодшого шкільного віку /Л. В. Квашина, Ю. А. Маковкіна, Т. Б. Ігнатова, В. В. Матвійчук// Перинатол.и педиатрия. - 2008. - №4(36). - 38-44.

24. Охорона здоров'я України: результати діяльності // Щорічна доповідь. 1999 рік. - К., 2000. - 512 с.

25. Парахіна О. М. Гігієнічне обґрунтування заходів охорони репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків у регіоні з несприятливими екологічними умовами.: автореф. дис. канд. мед. наук: 14.02.01 -- К., 2001. -- 20 с.

26. Про затвердження концепції безпечного материнства: розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. №161_р // Урядовий кур'єр. - 2002. - 16 квітня. - С. 5-7.

27. Проблеми дитячої смертності в Україні / Н. Г. Гойда, Р. О. Моісеєнко, О. Г. Сулима, О. О. Дудіна // Охорона здоров'я. - 2002. - №2 (5). - С. 50-56.

28. Проект. Концепція Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації на 2006-2015 рр."

29. Профілактика передачі ВІЛ_інфекції від матері до дитини / В. Ф. Москаленко, Н. Г. Гойда, Р. О. Моісеєнко, Н. Я. Жилка // Охорона здоров'я України. - 2003. - №4. - С. 13-16.

30. Репродуктивне здоров'я українських жінок. Стан репродуктивного здоров'я в Україні та шлях його покращання / О. О. Дудіна, Р. О. Моісеєнко, Т. К. Іркіна, С. Г. Лесовська // Зб. наук. праць. - К., 2002. - С. 124-128.

31. Репродуктивне здоров'я: пріоритети здоров'я / д-р Гро Харлем Брундтланд. Генеральний директор ВООЗ. Форум ІСРД + 5 Гаага. - Данія, 8-12 лютого, 1999. - 5 с.

32. Реформи в медицині: Концепція державної програми «Репродуктивне здоров'я нації 2006-2015 рр.» // Здоровье женщины. - 2005. - №3 (23).

33. Самооцінка населенням стану здоров'я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги у 2006 році (за матеріалами вибіркового опитування домогосподарств у жовтні 2006 року). - К., 2007. - 166 с.

34. Система медичних заходів по підготовці до безпечного материнства / В. В. Подольський, В. Л. Дронова, О. П. Гульчій та ін. // Здоровье женщины. - 2005. - №1 (21). - С. 11-16.

35. Слабкий Г. О. Вплив оперативної політики на оптимізацію діяльності у сфері репродуктивного здоров'я /Г. О. Слабкий, Б. А. Успенський // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров'я України. - 2003. - №2. - С. 17-20.

36. Стан здоров'я населення та результати діяльності галузі охорони здоров'я. 2003 р. - К., 2007. - 353 с.

37. Стан здоров'я населення та результати діяльності закладів охорони здоров'я // Щорічна доповідь. 2000 рік. - К., 2001. - 304 с.

38. Становище дітей та жінок в Україні (ситуаційний аналіз) / ЮНІСЕФ. - К., 2005. - 180 с.

39. Трушкевич О. О., Кіяшко Г. П., Гріндей Л. М. Особливості акушерської та перинатальної патології у жінок з тиреотоксикозом //В зб. наукових праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології і клінічної імунології та медичної генетики”. Київ-Луганськ. - 2000. - вип.4. - с.121 -124.

40. Філіппова Н. Г. Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у юних першороділь з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом. : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2003.

41. Халецький Ю. М. Профілактика та лікування залізодефіцитної анемії у юних вагітних.: автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 /; Львів. держ. мед. ун-т ім. Д.Галицького. -- Л., 2003. -- 20 с.

42. Характеристика здоров'я дитячого населення України / Г. О. Слабкий, Т. К. Кульчицька, В. В. Лазоришинець, Н. С. Бедій // Соврем. педиатрия. -- 2009. -- N 6. -- С. 35-40.

43. Частота та структура захворюваності дітей в Україні та шляхи її зниження / Р. О. Моісеєнко // Соврем. педиатрия. -- 2009. -- N 2. -- С. 10-14.

44. Чебан В. І. Репродуктивне здоров'я населення та розробка системи медико-соціальної профілактики порушень його формування: дис. д -ра мед. наук: 14.02.03 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2004.

45. Шкробанець І.Д. Гінекологічна та екстрагенітальна патологія як індикатор здоров'я дівчат Буковини /І. Д. Шкробанець, О. А. Андієць// Здоровье женщины. - 2008. - №3. - С. 138-140.

46. Шляхи мінімізації негативного впливу проживання у великому промисловому місті на стан здоров'я вагітних та новонароджених дітей / Г. І. Резніченко, Ю. Г. Резніченко, Ф. В. Шикаєва, Г. В. Головко // Соврем. педиатрия. - 2006. - №3 (12). - С. 39-41.

47. Щорічна доповідь про стан здоров'я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію. 2007 рік. - К., 2008. - 282 с.

48. Щорічна доповідь про стан здоров'я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію. 2005 рік. - К., 2006. - 226 с.

49. Щорічна доповідь про стан здоров'я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію. 2006 рік. - К., 2007. - 282 с.

50. Аборты: положение в Канаде // Планирование семьи. - 1999. - №3. - С. 18-19.

51. Александр Ольгин. Кесарю - кесарево. „Медицинские аспекты здоровья женщины”. №3. - 2006.

52. Барашнев Ю. И. Клинико-морфологическая диагностика и исходы церебральных расстройств при гипоксически-ишемических энцефалопатиях / Ю. И.Барашнев // Акуш.гинек. - 2000. - №5. - С.39 -42.

53. Бойко В. И. Оптимизация профилактики гнойно-воспалительных осложнений после кесарева сечения у женщин группы высокого риска // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П. Л. Шупика. - Вип. 16. - Кн. 5. - Київ, 2007. - С. 10 -14.

54. Голубчиков М. В. Формирование репродуктивного здоровья женщин / М. В. Голубчиков, Н. Г. Руденко, Л. Г. Александрова // Демографічна та медична статистика України у ХХІ ст.: матер. наук. конф. - К., 2004. - С. 99-102.

55. Задачи по достижению здоровья для всех. Политика здравоохрнанения для Європы. - Копенгаген.: ЕРБ ВОЗ, 2000. - 322с. - (Европейская серия „Здоровье для всех”, №4).

56. Кулаков В. И. Сохранение и восстановление репродуктивного здоровья женщины. Роль новых технологий /В. И. Кулаков // Интегративная антропология. - 2003. - №1. - С. 12-16.

57. Могилевкина И. А. Некоторые аспекты репродуктивного здоровья в Украине / И. А. Могилевкина // Здоровье женщины. - 2006. - №1 (25). - С. 162-165.

58. Моисеенко Р. А. Охрана здоровья матерей и детей в Украине: проблемы и перспективы / Р. А. Моисеенко // Здоровье женщины. - 2003. - №3. - С. 8-16.

59. Морозов Д. В. Неврологические нарушения у подростков как следствие перинатальной патологии ЦНС / Д. В. Морозов, Е. А. Морозова // РМЖ. - 2009. - №17. - С.126.

60. Обзорная сводка о состоянии здоровья в Украине 2005 - Highlights on health. - 39 с.

61. Оценка репродуктивного и материнского здоровья в Украине: отчет экспертов РОРТЕСН для агентства США по международному развитию (декабрь, 2003) / Д. Зельцер, П. Брайан, П. Сенлет, К. О'Хенли. - 42 с.

62. Подольский В. В. Репродуктивное здоровье женщин - важнейшая проблема современности / В. В. Подольский// Здоровье женщины. - 2003. - №1(13). - С. 100-101.

63. Савельева И. С. Планирование семьи: клинико-демографический обзор / И. С. Савельева // - М.: Планирование семьи, 2000. - С. 21-25.

64. Тарасова Н. С. Структурно-функциональные особенности плацент у юных первородящих женщин: автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.01. - M, 2010.

65. Чайка В. К. Диагностика и коррекция нарушений репродуктивной системы у детей и подростков / В. К. Чайка, Л. А. Матыцина, В. П. Квашенко; [под ред. В. К.Чайки, Л. А. Матыциной]. - Донецк, 2000. - 206 с.

66. Atlas of health in Europe WHO / EURO, 2003. - 112 p.

67. Kosunen F. A. Towards regional equality in family planning: teenage pregnancies and abortions in Finland from 1976 to 1993 / F. A. Kosunen, M. K. Rimpela // Acta Obstet. Gynec. Scand. - 1996. - Vоl. 75, №6. - P. 540-547.

68. Malini K. Reproductive health and women: F review of literature / K. Malini // Radical. J. Health. - 1996. - Vol. 2, №1. - P. 54-67.

69. Managing newborn problems: a guide for doctors? Nurses and midwives (WHO, 2003a).

70. Mbizvo M. T. Reproductive and sexual health: a research and developmental challenge / M. T. Mbizvo // Cent. Afr. J.Med. - 1996. - Vol. 42, №3. - P. 80-85.

71. MPH. Health of children and women in Ukraine. - MPH (in Ukrainian), 1997. - P. 152.

72. Reproductive health. Concluding observations from UN committees on legal and ethical aspects of sexual and reproductive health in central and eastern Europe // Med. Law. - 1999. - Vol. 18, №2-3. - P. 427-446.

73. The European Health Report 2002 // WHO, Euro Scar. - №97. - 2002. - 156 p.

74. The WHO reproductive health library, version 6 (WHO, 2003b).

75. The world guide 1997/1998. A view from the South. - Oxford: New International Publications Ltd. 1997.

76. UNAIDS/06. 29R. AIDS epidemic update: December 2006.

77. Valcamonico A. Mid- and long-term outcome of extremely low birth weight (ELBW) infants: an analysis of prognostic factors / A. Valcamonico, P.Accorsi, C/Sanzeni // J.Matern. Fetal Neonatal Med. - 2007. - V.20, №6. - P.465-471.

78. World Health Statistics 2006. - World Health Organization. - 80 p.

Размещено на Allbest.ru

...