Оптимізація лікування серцевої недостатності з використанням метаболічної терапії

Дозування і спосіб застосування: Разова доза: для дорослих - зазвичай по 1 ампулі. Препарат вводиться: 1-2 рази на тиждень в/м, в/в п/ш, в/ш, зокрема сегментарно, в точки акупунктури, періартікулярно, внутрішньосуглобово, при необхідності в/в. У гострих випадках до 3-х разів на тиждень.

Клінічне застосування Ubichinon compositum разом з інгібіторами АПФ сприяє зниженню загального периферичного опору, зниженню потреби міокарду в кисні, зменшенню явищ ішемії, підвищенню толерантності до фізичного навантаження, поліпшення структурно-функціонального стану міокарду (за даними УЗД серця).

На основі проаналізованих джерел літератури можна зробити висновок, що окремі компоненти антигомотоксичних препаратів проявляють метаболічну, антиоксидантну, імуномоделюючу дію, активізують різноманітні захисні системи організму, покращують коронарній кровообіг, оптимізують енергетичний обмін та метаболізм кардіоміоцитів, механізми адаптації до фізичних навантажень, активно діють на внутрішньоклітинні порушення, відновлюють здатність кардіоміоцитів адекватно корегувати свої функціональні можливості [13,29,72].

2. Матеріали та методи дослідження

2.1 Клінічна характеристика досліджуваних хворих

Під нашим наглядом знаходилось 90 хворих на ІХС: стабільною стенокардією напруги не вище II -III функціонального класу - 75 пацієнтів (що склало 83,33±3,95% обстежених), атеросклеротичним кардіосклерозом - 57 пацієнтів (63,3±5,11% обстежених). Клінічні ознаки ХСН, які відповідали I функціональному класу (ФК) по класифікації NYHA мали 15 пацієнтів (16,67±3,95% хворих), II ФК класу - 45 пацієнтів (50±5,3%), ІІІ ФК класу - 30 пацієнтів (33,33±5,0%). Ознаки ХСН І ст. виявлені у 28 хворих, що склало 31,11±4,91%, СН ІІ А ст. - 62 хворих ( 68,89±4,91%).

Супутня АГ І-ІІ ст. мала місце у 40 пацієнтів (21 чоловіків та 19 жінок), що склало 44,44±5,27 %, у 38 (42,22±5,24%) пацієнтів мали місце порушення серцевого ритму (екстрасистолії, фібриляція передсердь).

Розподіл хворих на ІХС в поєднанні з СН І та ІІ А ст. на групи проводився в залежності від отримуваної терапії. Усі пацієнти були розподілені на три співставні групи. I групу склали 30 хворих, які одержували БАП поряд із базисною терапією. Із БАП призначали Ubichinon compositum 2 рази на тиждень в дозі 2,2мл в/м (10 ін'єкцій). До II групи були включені 30 хворих, які отримували базисну терапію і метаболічні препарати (тіотриазолін або мілдронат); до ІІІ групи віднесли 30 хворих, які отримували базисну терапію (аспірин, Я-блокатори, статини, сечогінні, антагоністи кальцію, інгібітори АПФ та нітрати за потребою).

Більшість обстежених пацієнтів склали чоловіки - 50 осіб (66,67±5,0%), жінки відповідно - 40 осіб (44,44±5,27%).

Максимальна кількість пацієнтів спостерігалась в групі віком від 70-79 років (48,89±5,3%), дещо меншою за кількістю була група в межах 60-69 років (32,22±4,95%), 50-59 річні пацієнти відповідно склали 18,89±4,15%, що представлено на таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Розподіл пацієнтів за віком та статтю

Стать	кількість	Вік пацієнтів
		50-59 років	60-69 років	70-79 років
Жінки	40	5	11	18
Чоловіки	50	12	18	26
Всього	90	17	29	44

Аналіз взаємозв'язку стадій ХСН з віком і гендерними особливостями пацієнтів показав, що ступінь тяжкості захворювання не мав гендерної залежності, залежав лише від віку хворих: спостерігалась прямолінійна залежність цих показників - кожне десятиріччя кількість хворих на ХСН ІІ А збільшується в 1,82р.

ХСН мали 50 чоловіків і 40 жінок. Так, ХСН І ст. у віці 50-59 років мала місце у 6 чоловіків (що складає 6,67±2,64%) та 3 жінок (3,33±1,9%); у віці 60-69 років у 5 (5,56±2,43%) жінок та 4 (4,44±2,18%) чоловіків; в віці 70-79 років у 7 (7,78±2,84%) жінок та 3 (3,33±1,9%) чоловіків. ХСН ІІА ст. у віці 50-59 років спостерігалась у 8 чоловіків (8,89±3,02%) та у 4 жінок (4,44±2,18%); у віці 60-69 років у 13 (14,44±3,73%) чоловіків та у 7 (7,78±2,84%) жінок; у віці 70-79 років у 19 (21,11±4,33%) чоловіків та 11 (12,22±3,47%) жінок.

Пацієнти на АГ І-ІІ ст. в поєднанні із ХСН І-ІІ А ст. (в дослідження включені хворі з діастолічним АТ в сидячому положенні 95-120 мм.рт.ст., із дослідження виключалися хворі з тяжкою супутньою патологією, яка здатна вплинути на результати ВЕМ).

Обстеження пацієнтів проводили перед лікуванням, через 8 тижнів активного лікування та через півроку після лікування. Всім хворим проводили загальноклінічне, лабораторне (в т.ч. ліпідний профіль) та інструментальне (в т.ч. ЕхоКГ, ЕКГ та ВЕМ) обстеження, що наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Загальна характеристика хворих

Характеристика пацієнтів	І група	ІІ група	ІІІ група
Середній вік пацієнтів	62,5	60	65
Стать: чоловіки жінки	16 13	17 14	17 13
ФК по NYHA: І ІІ ІІІ	5 16 9	6 14 10	4 15 11
СН: І ст. ІІ А ст.	8 23	11 21	9 18
АГ І - ІІ ст.	13	15	12
Ліпідний профіль:	М±м, %	М±м, %	М±м, %
Хол-н Я-ЛП ТГ ЛПДНЩ	7,3±0,18 5,85±0,09 1,35± 0,05 1,13± 0,06	7,1±0,18 5,82±0,08 1,37± 0,06 1,14± 0,04	7,03 ±0,18 5,92± 0,09 1,37± 0,06 1,16 ±0,01
ЕхоКГ: ЛП ПШ МШП Стінка ЛШ ФВ КСР ЛШ КДР ЛШ КСО ЛШ КДО ЛШ	4,68± 0,10 2,72± 0,06 1,68 ±0,025 1,61± 0,032 56,7± 0,7 4,18 ±0,07 5,92 ±0,037 78,3± 1,75 165,28± 1,99	4,66± 0,12 2,73± 0,06 1,69 ±0,024 1,61± 0,031 56,8± 0,74 4,19 ±0,06 5,93 ±0,035 78,18± 2,07 165,19± 2,1	4,69±0,12 2,74 ±0,06 1,69 ±0,027 1,63± 0,034 57,14± 0,77 4,19 ±0,07 5,94± 0,039 78,14± 2,13 165,1 ±2,3

Висновок: більшість досліджуваних хворих на ХСН І-ІІ А ст. склали чоловіки (66,67±5,0%). Ступінь тяжкості захворювання не мав гендерної залежності, залежав лише від віку хворих: спостерігалась прямолінійна залежність цих показників - кожне десятиріччя кількість хворих на ХСН ІІ А збільшується в 1,82р.

2.2 Методи дослідження

З метою вивчення терапевтичної ефективності КБП Ubichinon compositum при лікуванні хворих на ІХС прокуровано 90 хворих на ІХС з серцевою недостатністю І та ІІ А ст. та супутньою АГ І-ІІ ст. Обстеження проводилось на базі терапевтичного відділення комунальної установи Сумської міської клінічної лікарні №1 за період з серпня 2008р. по серпень 2009р.

Проводилося опитування та загальноклінічне (фізикальне) обстеження хворих на ІХС: стабільною стенокардією напруги ІІ-ІІІ ФК, атеросклеротичним кардіосклерозом з ХСН І та ІІ А ст. та з супутньою АГ І-ІІ ст.

Для визначення оцінки ефективності комплексного лікування у хворих на ІХС в поєднанні з ХСН І та ІІ А ст. тяжкості та АГ І-ІІ ст. оцінювали результати клінічних (до лікування, через 2, 8 тижнів та 6 місяців лікування), лабораторних (до лікування, через 8 тижнів та 6 місяців лікування) та інструментальних методів досліджень (ВЕМ - до лікування та через 12 тижнів лікування; ЕхоКГ - до лікування, через 8 тижнів та 6 місяців лікування).

2.2.1 Методика визначення ліпідного обміну передбачає, перш за все, визначення холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ). Для цього в центрифужну пробірку пікетують 500мкл сиворотки та 50мкл осадженого реагента. Ретельно перемішують палицею. Дають постояти 10 хвилин та центрифугують 10 хвилин при 4000об./хв. Після центрифугування відділяють супернатант. У ньому не пізніше, ніж через 1 годину визначають холестерин за допомогою ферментативного методу,,Liquick Cor - CHOL,, та апарату - аналізатора „COBAS MIRA”. Потім обчислюють:

§ ліпопротеїди досить низької щільності - ЛПДНЩ=ТГ/2,18;

§ ліпопротеїди низької щільності: ЛПНЩ=ХОЛ-ЛПВЩ-ЛПДНЩ;

§ коефіцієнт атерогенності: К=(ХОЛ-ЛПВЩ)/ЛПВЩ.

Отримані дані порівнють з нормами показників, які наведені відповідно в таблиці 2.3. За схемою визначають тип гіперліпопротеїдемії (ГЛП).

Таблиця 2.3

Показники норми ліпідного профілю в залежності від віку та статі

Показник	Норма
Холестерин	3,1-5,2ммоль/л
Тригліцериди	жінки 0,40-1,54ммоль/л; чоловіки 0,45-1,82ммоль/л;
ЛПВЩ	жінки >1,62ммоль/л; чоловіки >1,42ммоль/л;
ЛПНЩ	Вік (роки)	Жінки	чоловіки
	20-29 років 30-39 років 40-49 років 50-59 років 60-69 років >70 років	1,55-4,53ммоль/л 1,81-4,40ммоль/л 2,07-4,90ммоль/л 2,33-5,70ммоль/л 2,59-6,09ммоль/л 2,46-5,57ммоль/л	1,55-4,14ммоль/л 2,07-4,92ммоль/л 2,33-5,31ммоль/л 2,33-5,31ммоль/л 2,33-5,57ммоль/л 2,33-4,92ммоль/л
ЛПДНЩ		0,18-0,70ммоль/л	0,20-0,80ммоль/л
Індекс атерогенності	2,0-4,5 ммоль/л

2.2.2. Ехокардіоскопічне дослідження з доплерографією проводилось за допомогою апарату „Logiq 100 PRO” лінійним датчиком з діапазоном частот 6,5-7,5 МГц; проводилась оцінка ехогенності та ехоструктури, визначався обґєм стінок, порожнин серця, доплерометричним методом визначались гемодинамічні показники наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Показники норми єхокардіографії

Показник	Межі норми	Показник	Межі норми
Стінка ПШ	<0,5	ФВ ЛШ(%)	=>55
Висхідна аорта	2,0-3,8	КДР ЛШ(см)	3,5-5,7
ЛП	2,0-4,0	КСР ЛШ (см)	2,3-3,8
ПШ	0,9-2,6	КДО ЛШ (мл)	51-160
МШП	0,6-1,2	КСО ЛШ (мл)	14-70
Стінка ЛШ	0,6-1,1

2.2.3. ВЕМ пробу проводили відповідно з методикою, рекомендованою ВООЗ, на велоергометрі „Corival”. Використовували ступінчасте зростаюче безперервне навантаження з початковою потужністю 50 Вт з наступним збільшення потужності на 25 Вт кожні 3 хвилини.

Протягом дослідження реєстрували ЕКГ в 12 відведеннях до навантаження, відразу після припинення навантаження та через 10 хвилин; ЕКГ у відведеннях по Небу кожну хвилину навантаження й на 1,3,5,7 та 10-й хвилині відпочинку; АТ - до навантаження, в останні 15-20 секунд на кожному ступені навантаження та на 1,5-й та 10-й хвилині відпочинку.

Критеріями припинення навантаження були такі: досягнення субмаксимальної ЧСС (85% від максимальної вікової), підвищення систолічного АТ (САТ) більше від 230 мм рт.ст., діастоличного АТ (ДАТ) більше від 130 мм рт. ст., порушеня ритму й провідності, скарги на різку слабкість, біль в грудній клітині чи ногах.

Велоергометрія й ЕКГ проводились для визначення порогового навантаження і уточнення функціонального класу стенокардії напруги. При проведенні ВЕМ оцінювали наступне: толерантність до фізичного навантаження, загальну тривалість навантаження, рівні АТ та ЧСС на всіх ступенях фізичного навантаження більше від 130 мм рт. ст., поява ішемічних змін на ЕКГ та виражених клінічних симптомів.

2.2.4. Статистична обробка отриманих результатів: Результати досліджень заносили у розроблену нами базу даних на ЕОМ, сумісну з ІВМ (РС/АТ), адаптовану для математичної обробки результатів з використанням пакетів прикладних програм для статистичної обробки медичної інформації із використанням стандартних статистичних методів із знаходженням середньої величини (М), середньої похибки середньої величини (m), показників імовірності різниці Стьюдента (t) та вірогідності (р). Різницю між величинами, які порівнювались, вважали достовірною при р<0,05. При цьому використовувався комп'ютер SyncMaster 755-DFX, за допомогою якого проводили статистичну та графічну обробку матеріалу.

3. Результати клінічних та лабораторних методів обстеження у хворих на ХСН на тлі ішемічної хвороби серця

3.1 Вплив комплексного лікування із включенням метаболічних препаратів та АГТП на кількість нападів стенокардії та потребу в нітратах

Із таблиці 3.1 видно, що кількість нападів стенокардії під впливом лікування зменшилася в усіх трьох групах. Проте в I та ІІ групі спостерігалась більш стрімка динаміка. Вже на кінець другого тижня лікування в І групі число нападів стенокардії зменшилося з 5,23±0,7 до 2,18±0,5, тоді як в ІІ групі цей показник відповідно змінився з 5,56±0,6 до 2,53±0,2, в ІII групі число нападів стенокардії також зменшилося з 5,35± 0,5 до 4,03±0,7.

Таблиця 3.1

Кількість нападів стенокардії через 2 тижні лікування

Показник	Група 1 (30)	Група 2 (30)	Група 3 (30)
	М±м, %	М±м, %	М±м, %
До лікування	5,23±0,7	5,56±0,6	5,35± 0,5
Через 2 тижні лікування	2,18±0,5*	2,53±0,2*	4,03±0,7

Примітка. * - достовірна різниця відносно показників ІІІ групи через 2 тижні лікування (р<0,05)

По закінченню дослідження в кожній із груп статистично значимо спостерігалось зменшення нападів стенокардії після лікування. Різниця між показниками І та ІІ груп була недостовірна.

Виходячи з таблиці 3.2 кількість пігулок нітрогліцерину, які приймалися протягом 2 тижнів лікування також зменшилась у І групі на 51,8%, у ІІ групі на 50,5% та у ІII групі на 28,8% відповідно.

Таблиця 3.2

Потреба в нітратах (кількість пігулок нітрогліцерину за 2 тижні лікування)

Показник	Група 1 (30)	Група 2 (30)	Група 3 (30)
	М±м, %	М±м, %	М±м, %
До лікування	4,98±0,8	5,01±0,5	5,2± 0,9
Через 2 тижні лікування	2,4±0,4*	2,48±0,3*	3,7±0,5

Примітка. * - достовірна різниця відносно показників ІІІ групи через 2 тижні лікування (р<0,05)

Таким чином застосування як МТ, так і КБП для комплексного лікування хворих на СН І і ІІ А ст. на тлі ІХС сприяло більш стрімкій динаміці нападів стенокардії в порівнянні з базисною терапією: їх кількість і відповідно потреба в нітратах статистично вірогідно зменшилися вже на кінець другого тижня лікування. Достовірної різниці між показниками І та ІІ груп не було.

3.2 Вплив на симптоми хронічної серцевої недостатності

Включення в комплексну терапію метаболічних препаратів (ІІ група) та КБП Ubichinon compositum (І група) дозволило суттєво зменшити субґєктивну та обґєктивну симптоматику ХСН, що проявлялося значним покращенням стану здоровґя пацієнтів вже на 4-му тижні від початку лікування. Так, у цих пацієнтів суттєво зменшилися кількість та інтенсивність болю у серці та зменшилась кількість епізодів аритмій, зменшилась або зникла задишка, зменшилась кількість або зникли хрипи в нижніх відділах легень, зменшились або зникли набряки.

А саме, у І групі пацієнтів, біль в ділянці серця мав місце у 27 хворих, що склало 90±5,57% до лікування, у 17 хворих (56,67±6,34%) через 4 тижні лікування та у 9 (30±8,51%) хворих через півроку лікування; серцебиття та пербої у роботі серця при звичайному фізичному навантаженні спостерігалися у 22 (73,33±8,21%) хворих до лікування, у 16 (53,33±5,28%) хворих через 4 тижні лікування та у 11 (36,67±8,95%) хворих через півроку лікування; задишка мала місце у 25 (83,33±6,91%) хворих до лікування, у 11 (36,67±8,95%) хворих через 4 тижні лікування та у 8 (26,67±8,21%) хворих через півроку лікування; застійні дрібно-пухирчасті хрипи спостерігалися у 14(46,67±9,26 %) хворих до лікування, у 9 (30±8,51%) хворих через місяць лікування та у 5 (16,67±6,92%) хворих через півроку лікування; набряки мали місце у 16 (53,33±9,26 %) хворих до лікування, у 6 (20±7,43%) хворих через 4 тижні лікування та у 5 (16,67±6,92%) хворих через півроку лікування (таблиця 3.3).

У ІІ групі пацієнтів, де проводилося комплексне лікування з метаболічною терапією, біль в ділянці серця мав місце у 28 хворих, що склало 93,33±4,63% до лікування, у 16 хворих (53,33±7,3%) через 4 тижні лікування та у 13 (43,33±9,2%) хворих через півроку лікування; серцебиття та пербої у роботі серця при звичайному фізичному навантаженні спостерігалися у 24 (80±7,43%) хворих до лікування, у 15 (50±6,59%) хворих через 4 тижні лікування та у 13 (43,33±9,2%) хворих через півроку лікування; задишка мала місце у 23 (76,67±7,85%) хворих до лікування, у 11 (36,67±8,95%) хворих через 4 тижні лікування та у 10 (33,33±8,75%) хворих через півроку лікування; застійні дрібно-пухирчасті хрипи спостерігалися у 16 (53,33±9,26%) хворих до лікування, у 11 (36,67±8,95%) хворих через 4 тижні лікування та у 8 (26,67±8,21%) хворих через півроку лікування; набряки мали місце у 18 (60±9,1%) хворих до лікування, у 10 (33,33±8,75%) хворих через 4 тижні лікування та у 11 (36,67±8,95%) хворих через півроку лікування (таблиця 3.3).

У ІІІ групі пацієнтів, яким проводилась базисна терапія симптоми також підлягали зворотньому розвитку, але повільніше і тільки на 8 тижні досягали проміжного рівня ІІ та І груп.

Так, біль в ділянці серця мав місце у 29 хворих, що склало 96,67±3,33% до лікування, у 22 хворих (73,33±4,23%) через 4 тижні лікування та у 20 (66,67±8,75%) хворих через півроку; серцебиття та пербої у роботі серця при звичайному фізичному навантаженні спостерігалися у 25 (83,33±6,92%) хворих до лікування, у 21 (70±4,21%) хворих через 4 тижні лікування та у 22 (73,67±7,85%) хворих через півроку; задишка мала місце у 24 (80±7,43%) хворих до лікування, у 14 (46,67±9,26%) хворих через 4 тижні лікування та у 15 (50±6,59%) хворих через півроку; застійні дрібно-пухирчасті хрипи спостерігалися у 14 (46,67±9,26%) хворих до лікування, у 11 (36,67±8,95%) хворих через 4 тижні лікування та у 10 (33,33±8,75%) хворих через півроку; набряки мали місце у 20 (66,67±8,75%) хворих до лікування, у 14 (46,67±9,2%) хворих через 4 тижні лікування та у 14 (46,67±9,26%) хворих через півроку (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3

Вплив комплексного лікування з включенням БТ, МТ та АГТП на симптоми ХСН

Симптоми 1	Групи хворих 2	До лікування	Через 4 тижні лікування	Через півроку лікування
		Абс 3	М±м, % 4	Абс 5	М±м, % 6	Абс 7	М±м, % 8
Біль у ділянці серця	І група	27	90±5,57	17	56,67±6,34*	9	30±8,51**
	ІІ група	28	93,33±4,63	16	53,33±7,3*	13	43,33±9,2
	ІІІ група	29	96,67±3,33	22	73,33±4,23	20	66,67±8,75
Серцебиття та відчуття перебоїв у роботі серця	І група	22	73,33±8,21	16	53,33±5,28*	11	36,67±8,95**
	ІІ група	24	80±7,43	15	50±6,59*	13	43,33±9,2**
	ІІІ група	25	83,33±6,92	21	70±4,21	22	73,33±4,23
Задишка	І група	25	83,33±6,92	11	36,67±8,95	8	26,67±8,21**
	ІІ група	23	76,67±7,85	11	36,67±8,95	10	33,33±8,75
	ІІІ група	24	80±7,43	14	46,67±9,26	15	50±6,59
Застійні дрібно-пухирчаті хрипи	І група	14	46,67± 9,26	9	30±8,51	5	16,67±6,92
	ІІ група	16	53,33±9,26	11	36,67±8,95	8	26,67±8,21
	ІІІ група	14	46,67±9,26	11	36,67±8,95	10	33,33±8,75
Набряки	І група	16	53,33±9,26	6	20±7,43*	5	16,67±6,92**
	ІІ група	18	60±9,1	10	33,33±8,75	11	36,67±8,95
	ІІІ група	20	66,67±8,75	13	43,33±9,2	14	46,67±9,26

Примітка. * - достовірна різниця відносно показників ІІІ групи через 4 тижні лікування (р<0,05); ** - достовірна різниця відносно показників ІІІ групи через півроку лікування (р<0,05)

Спостерігається більш стрімка тенденція до покращення показників самопочуття хворих, які отримували КБП Ubichinon compositum, порівняно з тими що отримували традиційну метаболічну терапію, проте ця різниця статистично не вірогідна.

До проведеного лікування та через півроку від початку терапії ми простежили динаміку функціональних класів ХСН за NYHA в трьох групах.

Так, в першій групі: І ФК мали до лікування 5 пацієнтів ( 16,67±6,92%), ІІ ФК - 16 (53,33±9,26%), ІІІ ФК - 9 (30±8,51%) відповідно. Після 6 місяців лікування відповідно І ФК - 11 (36,67±8,95%), ІІ ФК - 26 (86,67±6,31%); ІІІ ФК - 3 (10±5,57%).

В другій групі до лікування: І ФК мав місце у 6 пацієнтів (20±7,43%), ІІ ФК - 14 (46,67±9,26%), ІІІ ФК -10 (33,33±8,75%) відповідно. Через 6 місяців лікування: І ФК - у 10 пацієнтів (33,33±8,75%), ІІ ФК - 24 (80±7,43%), ІІІ ФК - 6 (20±7,43% ) відповідно.

В третій групі до лікування: І ФК мав місце у 4 пацієнтів (13,33±6,31%), ІІ ФК - 15 (50±9,28%), ІІІ ФК - 11 (36,67±8,95%) відповідно. Після лікування: І ФК - 6 (20±7,43%), ІІ ФК - 17 (56,67±8,9%), ІІІ ФК - 7 (23,33±7,85%) відповідно (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

Динаміка ФК за NYHA під впливом комплексного лікування з включенням МТ, БТ, БАП через півроку від початку лікування

ФК	І група	ІІ група	ІІІ група
	До лікування	Після лікування	До лікування	Після лікування	До лікування	Після лікування
І ФК	Абс.	5	11	6	10	4	6
	М±м, %	16,67±6,92	36,67±8,95	20±7,43	33,33±8,75	13,33±6,31	20±7,43
ІІ ФК	Абс.	16	24	14	24	15	17
	М±м, %	53,33±9,26	80±7,43*	46,67±9,26	80±7,43*	50±9,28	56,67±8,9
ІІІ ФК	Абс.	9	3	10	6	11	7
	М±м, %	30±8,51	10±5,57	33,33±8,75	20±7,43	36,67±8,95	23,33±7,85

Примітка: * - достовірна різниця відносно показників ІІІ групи через півроку після лікування (р<0,05)

Різниця між іншими показниками статистично не вірогідна.

В ході комплексного лікування із включенням БАП у жодного з пацієнтів не відмічено алергічних реакцій або інших побічних ефектів.

Використання КБП - Ubichinon compositum та метаболічної терапії - тіотриазоліну, мілдроната в комплексному лікуванні хворих на ХСН І та ІІ А ст. на тлі ІХС дозволяє в більш короткий термін, в порівнянні з загальноприйнятим лікуванням, досягти покращення клінічної симптоматики і її стабілізації на протязі 6 місяців.

3.3 Вплив на ліпідний обмін

Аналіз біохімічних показників крові показав зниження рівня ліпідів в сироватці крові в трьох групах через 8 тижнів проведеної терапії. Проте через півроку ліпідний профіль повернувся до вихідного рівня в другій та третій групах, а в групі хворих, які отримували додатково БАП показники ліпідного профілю залишалися зменшеними на рівні 8 тижнів з початку лікування.

Так, в І групі: рівень холестерину зменшився з 7,03±0,18ммоль/л до 6,63±0,16ммоль/л через 2 місяці лікування та до 5,3±0,18ммоль/л через півроку лікування, Я-ліпопротеїдів з 5,85±0,09 до 5,23±0,15 через 2 місяці лікування та до 4,45±0,05ммоль/л через півроку лікування, тригліцеридів з 1,35±0,06 до 1,28±0,06 через 2 місяці лікування та до 1,15±0,06ммоль/л через півроку лікування, ЛПДНЩ з 1,13±0,06 до 1,063±0,06 через 2 місяці лікування та до 0,78±0,06ммоль/л через півроку лікування.

В ІІ групі: рівень холестерину змінився з 7,1±0,18 до 6,85±0,19 через 2 місяці лікування та до 6,86±0,18ммоль/л через півроку лікування, Я-ліпопротеїдів з 5,82±0,08 до 5,47±0,12 через 2 місяці лікування та до 5,54±0,05ммоль/л через півроку лікування, тригліцеридів з 1,37±0,06 до 1,31±0,06 через 2 місяці лікування та до 1,4±0,06ммоль/л через півроку лікування, ЛПДНЩ з 1,14±0,06 до 1,063±0,06 через 2 місяці лікування та до 1,09±0,06ммоль/л через півроку лікування.

В ІІІ групі: рівень холестерину зменшився 7,3±0,18 до 6,98±0,21 через 2 місяці лікування та до 7,08±0,26ммоль/л через півроку лікування, Я-ліпопротеїдів з 5,95±0,09 до 5,43±0,12 через 2 місяці лікування та до 5,68±0,1ммоль/л через півроку лікування, тригліцеридів з 1,37±0,06 до 1,31±0,07 через 2 місяці лікування та до 1,35±0,07ммоль/л через півроку лікування, ЛПДНЩ з 1,16±0,01 до 0,92±0,07ммоль/л через 2 місяці лікування та до 1,14±0,07 через півроку лікування, що наведено відповідно у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Динаміка показники ліпідного профілю під впливом комплексного лікування

Показники	Групи хворих	До лікування	Через 2 місяці	Через пів року
Холестерин	І група	7,03±0,18	6,63±0,16	5,3±0,18*
	ІІ група	7,1±0,18	6,85±0,19	6,86±0,18*
	ІІІ група	7,3±0,18	6,98±0,21	7,08±0,26
В - ліпопротеїди	І група	5,85±0,09	5,23±0,15	4,45±0,05*
	ІІ група	5,82±0,08	5,47±0,12	5,54±0,05*
	ІІІ група	5,95±0,09	5,43±0,12	5,68±0,1
Тригліцериди	І група	1,35±0,06	1,28±0,06	1,15±0,06*
	ІІ група	1,37±0,06	1,31±0,06	1,4±0,06*
	ІІІ група	1,37±0.06	1,31±0,07	1,35±0,07
ЛПДНЩ	І група	1,13±0,06	1,063±0,06	0,78±0,06*
	ІІ група	1,14±0,04	1,063±0,06	1,09±0,06*
	ІІІ група	1,16±0,01	0,92±0,07	1,14±0,07

Примітка. * - достовірна різниця відносно показників ІІІ групи через пів року лікування (р<0,05)

Отже, результати наших досліджень показали, що використання в комплексному лікуванні хворих на ІХС в поєднанні із СН І та ІІ А ст. метаболічних препаратів та КБП - Ubichinon compositum сприяло більш стрімкому покращенню біохімічних показників крові (достовірно в більшій мірі зниженню рівня холестерину та атерогенних ліпідів) в порівнянні з призначенням лише базисних препаратів.

3.4 Вплив комплексного лікування із включенням АГТП на толерантність до фізичного навантаження і рівні АТ у хворих на АГ в поєднанні із ХСН

Результати ВЕМ до та через 8 тижнів лікування наведені в таблиці 3.6.

До лікування навантаження потужністю більше від 100 Вт виконали 5 хворих у І групі, що склало 16,67±6,92%, у ІІ групі 6 хворих 20±7,43% і в ІІІ групі 5 хворих, що склало 16,67±6,92%. Після 8 тижнів лікування аналогічне навантаження виконали 11 (36,67±8,95%) хворих із І групи, 9 (30±8,51%) хворих ІІ групи та 7 (23,33±7,85%) хворих ІІІ групи. Різниця між показниками статистично не достовірна.

У досліджуваних хворих відмічено підвищення толерантності до фізичного навантаження: порогова потужність зросла з 92,1±9,4Вт до 112,73±9,1Вт в І - й групі, з 92,08±9,5Вт до 108,5±9,2Вт в ІІ - й групі та з 91,85±9,6 Вт до 102,43±9,4Вт в ІІІ - й групі.

На тлі терапії АГТП зросла також і загальна тривалість навантаження: з 6,78±0,9 до 8,92±0,7 хв. у І групі, у ІІ групі з 6,6±0,7 до 7,1±0,8 та у ІІІ гр. з 6,52±0,8 до 7,4 ± 0,7 хв. відповідно.

Таблиця 3.6

Вплив комбінованої терапії на толерантність до фізичного навантаження

Групи	До лікування	Після лікування
	Абс.	М±м, %	Абс.	М±м, %
Виконали фізичне навантаження потужністю більше 100 Вт
І група	5	16,67±6,92	11	36,67±8,95
ІІ група	6	20±7,43	9	30±8,51
ІІІ група	5	16,67±6,92	7	23,33±7,85
Визначення порогової потужності (толерантності до фіз. навантаження)
І група		92,1±9,4		112,73±9,1
ІІ група		92,08±9, 5		108,5±9,2
ІІІ група		91,85±9,6		102,43±9,4

Досягнення максимальних цифр АТ (САТ більшого від 230 мм. рт. ст., ДАТ більшого від 130 мм. рт. ст.), при котрих пробу з фізичним навантаженням припиняли, спостерігалося: в І-й групі у 8 (26,67±8,21%) хворих до лікування та 2 (6,67±4,63%) хворих через 8 тижнів лікування, в ІІ-й групі - у 8 (26,67±8,21%) хворих до лікування та у 4 (13,33±6,31%) хворих після лікування, тоді як у ІІІ групі - у 7 (23,33±7,85%) хворих до лікування та у 4 (13,33±6,31%) хворих через 8 тижнів лікування відповідно; досягнення субмаксимальної ЧСС: у І-й гр. відмічалося у 11 (36,67±8,95%) хворих до лікування та у 5 (16,67±6,92%) хворих через 8 тижнів лікування, в ІІ-й гр. - у 10 (33,33±8,75%) хворих до лікування та у 6 (20±7,43%) хворих через 8 тижнів лікування, а в ІІІ-й гр. - у 11 (36,67±8,95%) хворих до лікування, та у 14 (46,67±9,27%) хворих через 8 тижнів лікування відповідно; ішемічні зміни на ЕКГ: в І-й гр. у двох (6,67±4,63%) хворих до лікування та у жодного після лікування, в ІІ групі - до лікування у двох (6,67±4,63%) хворих та у одного (3,33±3,33%) хворого після лікування, тоді як у ІІІ групі - у двох хворих до та після лікування. Динаміка досліджуваних показників на тлі комплексної терапії представлена на таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Динаміка показників АТ через 8-м тижнів комплексної терапії

Групи	До лікування	Після лікування
	Абс.	М±м, %	Абс.	М±м, %
АТ 230/130,при якому припиняли пробу з фіз. навантаженням
І група	8	26,67±8,21	2	6,67±4,63
ІІ група	8	26,67±8,21	4	13,33±6,31
ІІІ група	7	23,33±7,85	4	13,33±6,31
Субмаксимальна ЧСС,при якій припиняли пробу з фіз. навантаженням
І група	11	36,67±8,95	5	16,67±6,92*
ІІ група	10	33,33±8,75	6	20±7,43*
ІІІ група	11	36,67±8,95	14	46,67±9,27

Примітка. * - достовірна різниця відносно показників ІІІ групи після лікування (р<0,05)

Спостерігається зниження ДАТ на кінець 8 тижня лікування в трьох групах. Ступінь і темпи зниження ДАТ суттєво не відрізняються. Проте, статистично вірогідні дані отримані лише в І-й групі для ДАТ в стані спокою та при навантаженні 50 Вт через 8 тижнів терапії.

На тлі лікування спостерігається зростаюче зниження САТ на кожній ступені фізичного навантаження в кожній із досліджуваних груп, проте різниця в зростанні між групами не є статистично вірогідною. Темп приросту САТ не змінювався в жодній з досліджуваних груп.

До лікування не спостерігалося суттєвого впливу на ЧСС. Проте при навантаженні в 50 Вт та 100 Вт через 8 тижнів комбінованого лікування з використанням АГТП відмічено статистично вірогідне зниження ЧСС (на 15,2 та 15,6 за хвилину відповідно). Комбіноване лікування також впливало на максимальні величини АТ та ЧСС. При максимальному фізичному навантаженні спостерігається зниження максимального САТ з 210 ± 4,5 мм рт. ст. до 194,2 ± 5,3 мм рт. ст., максимальної ЧСС з 133,1±3,8 до 121,2±4,3 за хвилину.

Включення КБП в комплексне лікування хворих на серцеву недостатність І та ІІ А ст. з супутньою гіпертонічною хворобою І та ІІ ст. сприяло підвищенню толерантності до фізичного навантаження, збільшенню потужності виконаного навантаження, загальної тривалості навантаження.

3.5 Вплив на показники ехокардіографії

При динамічному ехокардіографічному дослідженні відмічено деяке зменшення розмірів лівого передсердя - в І групі з 4,68±0,10 см до 4,45±0,11 см через 2 місяці лікування та до 4,15±0,09 см через півроку лікування АГТП разом з базисними препаратами, в ІІ групі з 4,66±0,12 см до 4,51±0,11 см через 2 місяці лікування та до 4,17±0,10 см через півроку лікування базисними препаратами разом з метаболічною терапією та в ІІІ групі з 4,69±0,12 см до 4,56±0,13 см через 2 місяці лікування та до 4,18±0,11 см через півроку лікування базисними препаратами; правого шлуночка - в І групі з 2,72±0,06 см до 2,4±0,09 см через 2 місяці лікування та до 2,31±0,09 см через півроку лікування, в ІІ групі з 2,73±0,06 см до 2,45±0,09 см через 2 місяці лікування та до 2,34±0,09 см через півроку лікування, в ІІІ групі з 2,74±0,06 см до 2,48±0,1 см через 2 місяці лікування та до 2,37±0,1 см через півроку лікування; товщини міжшлуночкової перетинки - в І групі з 1,68±0,025 см до 1,57±0,024 см через 2 місяці лікування та до 1,49±0,07 см через півроку лікування, в ІІ групі з 1,69±0,024 см до 1,58±0,04 см через 2 місяці лікування та до 1,49±0,04 см через півроку лікування, а в ІІІ групі з 1,69±0,027 см до 1,59±0,04 см через 2 місяці лікування та до 1,51±0,04 см через півроку лікування; стінки лівого шлуночка - в І групі з 1,61±0,032 см до 1,52±0,04 см через 2 місяці лікування та до 1,33±0,04 см через півроку лікування (р<0,05), в ІІ групі з 1,61±0,031 см до 1,52±0,042 см через 2 місяці лікування та до 1,37±0,04 см через півроку лікування, в ІІІ групі з 1,63±0,034 см до 1,51±0,045 см через 2 місяці лікування та до 1,46±0,048 см через півроку лікування (р<0,05). Приріст ФВ склав в І групі з 56,7±0,7% до 58,84±0,62% через 2 місяці лікування та до 59,8±0,22% через півроку лікування (р<0,05), в ІІ групі з 56,8±0,74% до 58,8±0,64% через 2 місяці лікування та до 58,82±0,35% через півроку лікування, в ІІІ групі з 57,14±0,77% до 58,72±0,62% через 2 місяці лікування та до 59,14±0,42% через півроку лікування (р<0,05). В процесі лікування виявлена тенденція до зниження КСО та КДО ЛШ. Так в І групі хворих, яким в комплексне лікування були включені відповідно Ubichinon compositum відмічено зниження КДО з 165,28±1,99 мл до 162,4±2,43 мл через 2 місяці лікування та до 158,7±2,8 мл через півроку лікування, КСО з 78,3±1,75 мл до 73±2,19 мл через 2 місяці лікування та до 69,3±2,24 мл через півроку лікування. В ІІ групі хворих, яким в комплексне лікування були включені відповідно тіотриазолін, мілдронат відмічено зниження КДО з 165,19±2,1 мл до 162,5±2,54 мл через 2 місяці лікування та до 160,1±2,99 мл через півроку лікування, КСО з 78,18±2,07 мл до 73,3±2,38 мл через 2 місяці лікування та до 70,2±2,41 мл через півроку лікування. В ІІІ групі хворих, які приймали базисні препарати відмічено зниження КДО з 165,1±2,3 мл до 162,7±2,71 мл через 2 місяці лікування та до 160,3±3,02 мл через півроку лікування, КСО з 78,14±2,13 мл до 73,8±2,46 мл через 2 місяці лікування та до 70,4±2,54 мл через півроку лікування. КДР ЛШ зменшився в І групі з 5,92±0,037 см до 5,82±0,047 см через 2 місяці лікування та до 5,6±0,07 мл через півроку лікування, в ІІ групі з 5,93±0,035 см до 5,81±0,042 см через 2 місяці лікування та до 5,64±0,075 см через півроку лікування, в ІІІ групі з 5,94±0,039 см до 5,8±0,068 см через 2 місяці лікування та до 5,71±0,076 см через півроку лікування. КСР ЛШ зменшився в І групі з 4,18±0,07 см до 4,01±0,08 см через 2 місяці лікування та до 3,8±0,09 см через півроку лікування, в ІІ групі з 4,19±0,07 см до 4,02±0,091 см через 2 місяці лікування та до 3,85±0,05см через півроку лікування, в ІІІ групі з 4,19±0,07 см до 4,02±0,096 см через 2 місяці лікування та до 3,87±0,1см через півроку лікування (таблиця 3.8).

Таблиця 3.8

Динаміка ЕхоКС - даних під впливом комплексного лікування

Показники 1	Групи хв. 2	До лік-ня 3	Через 2 місяці 4	Через півроку 5
ЛП	І група	4,68± 0,10	4,45±0,11	4,15±0,09
	ІІ група	4,66± 0,12	4,51 ±0,11	4,17±0,10
	ІІІ група	4,69±0,12	4,56±0,13	4,18±0,11
ПШ	І група	2,72± 0,06	2,4±0,09	2,31±0,09
	ІІ група	2,73± 0,06	2,45±0,09	2,34±0,09
	ІІІ група	2,74 ±0,06	2,48±0,1	2,37±0,1
МШП	І група	1,68 ±0,025	1,57±0,24	1,49±0,07
	ІІ група	1,69 ±0,024	1,58±0,04	1,49±0,04
	ІІІ група	1,69±0,027	1,59±0,04	1,51±0,04
Стінка ЛШ	І група	1,61± 0,032	1,5±0,04	1,33±0,04*
	ІІ група	1,61± 0,031	1,52±0,042	1,37±0,04
	ІІІ група	1,63± 0,034	1,51±0,045	1,46±0,048
ФВ	І група	56,7± 0,7	58,84± 0,62	59,8±0,22**
	ІІ група	56,8± 0,74	58,8± 0,64	58,82±0,35
	ІІІ група	57,14± 0,77	58,72± 0,62	59,14±0,42
КСР ЛШ	І група	4,18 ±0,07	4,01 ±0,08	3,8±0,09
	ІІ група	4,19 ±0,06	4,02 ±0,091	3,85±0,05
	ІІІ група	4,19 ±0,07	4,02±0,096	3,87±0,01
КДР ЛШ	І група	5,92 ±0,037	5,82± 0,047	5,6±0,073
	ІІ група	5,93 ±0,035	5,81± 0,042	5,64± 0,075
	ІІІ група	5,94± 0,039	5,8± 0,068	5,71± 0,076
КСО ЛШ	І група	78,3± 1,75	73± 2,19	69,3±2,24
	ІІ група	78,18± 2,07	73,3± 2,38	70,2± 2,41
	ІІІ група	78,14± 2,13	73,8± 2,46	70,4± 2,54
КДО ЛШ	І група	165,28±1,99	162,4±2,43	158,7 ±2,8
	ІІ група	165,19± 2,1	162,5 ±2,54	160,1 ±2,99
	ІІІ група	165,1±2,3	162,7 ±2,71	160,3±3,02

Примітка. * - достовірна різниця відносно показників ІІІ групи через півроку лікування (р<0,05); ** - достовірна різниця відносно показників ІІ групи через півроку лікування (р<0,05)

Різниця між іншими показниками статистично не достовірна. Використання в комплексному лікуванні хворих на ІХС в поєднанні із СН І та ІІ А ст. традиційної і не традиційної, а саме препарату Ubichinon compositum, терапії позитивно впливає на показники ехокардіографії, що проявляється в зменшенні товщини стінок та об'єму порожнин серця, прирості фракції викиду.

4. Обговорення та аналіз результатів клінічних та лабораторних методів обстеження у хворих на ХСН на тлі ІХС

У дослідженні приймали участь 90 хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС): стабільною стенокардією напруги не вище II -III функціонального класу - 75 пацієнтів (83,33±3,95%), стабільною стенокардією напруги І ФК - 15 пацієнтів (17,78±4,05 %) (рис. 4.1).

Рисунок. 4.1 Розподіл хворих в залежності від форми ІХС

Хворі були розділені на три групи:

- I група - 30 хворих, які одержували БАП поряд із базисною терапією. Із БАП призначали Ubichinon compositum 2 рази на тиждень в дозі 2,2мл в/м (10 ін'єкцій);

- II групи були включені 30 хворих, які отримували базисну терапію і метаболічні препарати (тіотриазолін або мілдронат);

- ІІІ групи віднесли 30 хворих, які отримували базисну терапію (аспірин, Я-блокатори, статини, сечогінні, антагоністи кальцію, інгібітори АПФ та нітрати за потребою).

Аналіз взаємозв'язку стадій ХСН з віком і гендерними особливостями пацієнтів показав, що ступінь тяжкості захворювання не мав гендерної залежності, залежав лише від віку хворих: спостерігалась прямолінійна залежність цих показників (рис.4.2).

Рисунок. 4.2 Взаємозв'язок стадій ХСН (І та ІІ А ст) з віком і статтю пацієнтів

Кількість нападів стенокардії після двотижневого лікування зменшилася в усіх трьох групах. Але більш стрімке зменшення результатів спостерігалося в I та ІІ групі, хоча у І групі, де використовували додатково досліджуваний препарат нападів стенокардії після лікування статистично вірогідно було найменше (рис.4.3).

Рисунок. 4.3 Кількість нападів стенокардії через два тижні лікування

При дослідженні потреби в нітратах, а саме кількості пігулок нітрогліцерину виявлено, що через 2 тижні після підключення до базисної терапії традиційної і нетрадиційної метаболічної терапії спостерігається достовірне зменшення потреби у нітратах у трьох групах. Кількість пігулок нітрогліцерину, які приймалися під час лікування зменшилась у І групі на 51,8 %, у ІІ групі на 50,5% та у ІII групі на 28,8 % відповідно (рис.4.4).

Рисунок. 4.4 Потреба в нітратах (кількість пігулок нітрогліцерину за два тижні лікування)

Призначення як традиційних метаболічних препаратів, так і КБП Ubichinon compositum достатньо ефективно впливало на перебіг стенокардії.

Включення в комплексну терапію метаболічних препаратів (ІІ група) та КБП Ubichinon compositum (І група) дозволяє суттєво зменшити субґєктивну та обґєктивну симптоматику ХСН, що проявлялося значним покращенням стану здоровґя пацієнтів вже на 4-му тижні від початку лікування. Так, у цих пацієнтів, в порівнянні з групою пацієнтів, які отримували базисну терапію, суттєво зменшилися кількість та інтенсивність болі у серці та зменшилась кількість епізодів аритмій зменшилась або зникла задишка, зменшилась кількість або зникли хрипи в нижніх відділах легень, зменшились або зникли набряки (рис.4.5 та рис.4.6). Різниця між показниками у І та ІІ групах статистично недостовірна. У ІІІ групі показники також зменшилися, хоча і в меншій мірі ніж у І та ІІ групах (рис. 4.7).



Рисунок. 4.5 Вплив комплексного лікування із включенням БАП на симптоми СН (І група)



Рисунок. 4.6 Вплив комплексного лікування із включенням метаболічної терапії на симптоми СН (ІІ група)



Рисунок. 4.7 Вплив комплексного лікування із включенням базисної терапії на симптоми СН (ІІІ група)

Під час дослідження динаміки ФК під впливом комплексної терапії через пів року від початку лікування виявлено перехід частини хворих з СН ІІІ ФК до СН ІІ ФК, а хворих з СН ІІ ФК перейшли у групу СН І ФК. Динаміка функціональних класів у І та ІІ групах була подібна, але у І групі вища і відсоток хорих з СН І і ІІ ФК значно збільшився, хоча статистична різниця була не достовірна (рис.4.8).

Рисунок. 4.8 Динаміка ФК за NYHA під впливом комплексного лікування із включенням КБП,МТ та БТ

Аналіз біохімічних показників крові показав зниження рівня ліпідів в сироватці крові в трьох групах через 8 тижнів проведеної терапії. Проте через півроку ліпідний профіль повернувся до вихідного рівня в другій та третій групах,а в групі хворих, які отримували додатково КБП Ubichinon compositum показники ліпідного профілю утримувалися на рівні 2-го місяця від початку лікування та продовжували зменшуватися. Різниця між показниками статистично достовірна (р<0,05) (рис.4.9).



Рисунок. 4.9 Порівняння показників ліпідного профілю у пацієнтів I та III груп

Включенння до БТ нетрадиційних метаболічних препаратів, а саме Ubichinon compositum, сприяло підвищенню толерантності до фізичного навантаження, збільшенню потужності виконаного навантаження, загальної тривалості навантаження (рис.4.10).

Рисунок. 4.10 Вплив комбінованої терапії на толерантність до фізичного навантаження

Спостерігається зниження ДАТ на кінець 8 тижня лікування в трьох групах. Ступінь і темпи зниження ДАТ суттєво не відрізняються. Проте, статистично вірогідні дані отримані лише в І-й групі для ДАТ в стані спокою та при навантаженні 50 Вт через 8 тижнів терапії (рис.4.11).

Рисунок. 4.11 Вплив комбінованої терапії на динаміку діастолічного АТ

На тлі лікування спостерігається зростаюче зниження САТ на кожній ступені фізичного навантаження в кожній із досліджуваних груп, проте різниця в зростанні між групами не є статистично вірогідною. Темп приросту САТ не змінювався в жодній з досліджуваних груп (рис.4.12).

Рисунок. 4.12 Вплив комбінованої терапії на динаміку систолічного АТ

Включення БАП в комплексне лікування хворих на СН І і ІІ А ст. на тлі ІХС позитивно впливає на показники ехокардіографії, що проявляється в зменшенні товщини стінок лівого передсердя, правого шлуночка, ЛШ та кінцевого систолічного та діастолічного об'ємів ЛШ, прирості фракції викиду (рис.4.13).

Рисунок. 4.13 Порівняння показників ехокардіографії у досліджуваних пацієнтів І та ІІІ груп

Включення метаболічної терапії - кардіопротекторів і антиоксидантів (тіотриазоліну та мілдроната) та КБП Ubichinon compositum до складу комплексної терапії у хворих з стенокардією напруги II-III ФК покращує клінічний перебіг стенокардії, знижує кількість ангінальних нападів і нітрогліцерину, що приймається, в добу, збільшує толерантність до фізичного навантаження, достовірно зменшується частота і тривалість епізодів ішемії міокарду, більшою мірою покращується якість життя хворих, покращується скоротлива здатність міокарду: зменшується кінцевий об'єм систоли і збільшується фракція викиду.

Висновки

1. У роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі підвищення ефективності лікування ХСН І та ІІ А ст. шляхом додавання до базисної терапії комплексних БАП. Більшість досліджуваних хворих на ХСН І-ІІ А ст. склали чоловіки (60%). Ступінь тяжкості захворювання не мала гендерної залежності, залежала лише від віку хворих: спостерігалась прямолінійна залежність цих показників - кожне десятиріччя кількість хворих на ХСН ІІ А СТ збільшується в 1,82р.

2. Включення БАП в комплексне лікування хворих на ХСН І і ІІ А ст. на тлі ІХС сприяло більш стрімкій динаміці зменшення нападів стенокардії порівняно з такими, що отримували саме базисну терапію: їх кількість і відповідно потреба в нітратах статистично вірогідно зменшилися вже на кінець другого тижня лікування, а також в більш короткий термін, в порівнянні з загальноприйнятим лікуванням, досягнуто покращення клінічної симптоматики і її стабілізації на протязі 6 місяців.

3. Використання в комплексному лікуванні хворих на ІХС в поєднанні із ХСН І та ІІ А ст. препарату Ubichinon compositum сприяло більш стрімкому зниженню показників атерогенних ліпідів в порівнянні з тими, що отримували базисну терапію.

4. Комплексне лікування із включенням БАП у хворих на ХСН І та ІІ А ст. на тлі ГХ І та ІІ ст. сприяло підвищенню толерантності до фізичного навантаження (збільшенню потужності виконаного навантаження, загальної тривалості навантаження) та поліпшення показників ехокардіографії (зменшення товщини стінок та об'єму порожнин серця, приріст фракції викиду).

5. Враховуючи позитивний вплив КБП - Ubichinon compositum на ліпідний обмін (зниження рівня холестерину та ліпопротеїдів низької щільності) і відсутність побічних явищ, його можна рекомендувати для первинної та вторинної профілактики атеросклерозу та серцевої недостатності.

Практичні рекомендації

На основі проаналізованих джерел літератури можна зробити висновок, що окремі компоненти Ubichinon compositum проявляють метаболічну, антиоксидантну, імуномоделюючу дію, активізують різноманітні захисні системи організму, покращують коронарній кровообіг, оптимізують енергетичний обмін та метаболізм кардіоміоцитів, механізми адаптації до фізичних навантажень, активно діють на внутрішньоклітинні порушення, відновлюють здатність кардіоміоцитів адекватно корегувати свої функціональні можливості.

Клінічне застосування КБП Ubichinon compositum сприяє зниженню загального периферичного опору, зниженню потреби міокарду в кисні, зменшенню явищ ішемії, підвищенню толерантності до ...