Травматичні ушкодження
Види травм та їх характеристика, виникнення анатомічних, структурних, функціональних порушень у органах та тканинах. Методика обстеження постраждалих із травматичними ушкодженнями. Медична допомога при закритих та відкритих травмах голови та хребта.
Рубрика | Медицина |
Вид | курс лекций |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.02.2020 |
Размер файла | 202,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У світовій практиці останнім часом превалює активна (оперативна) тактика стосовно корекції отриманих ушкоджень з боку ОРА. Це можливо за деяких умов, однією з яких є компенсаторні можливості організму постраждалого. Відомо, що з віком компенсаторні функції організму погіршуються, тому у постраждалих похилого та старечого віку ця умова не виконується. Тому нами запропоновано проведення у даної категорії постраждалих консервативної корекції пошкоджень ОРА, тобто гіпсової іммобілізації (за необхідності - скелетного витягу) та виконання малоінвазивних оперативних втручань (накладення АЗФ та апарата Ілізарова). Накладення гіпсових пов'язок Desault та кілець Delbet у постраждалих літнього віку ми вважаємо недоцільним. Це обумовлено тим, що у травмованих даної вікової групи виникає додаткове обмеження дихальних рухів грудної клітки (зменшення дихальної ємності легень) та підвищується ризик виникнення вторинних легеневих ускладнень (гіпостатичної пневмонії, легеневих ателектазів тощо). Тому при переломі кісток надпліччя ми рекомендуємо консервативне лікування за допомогою косинкової пов'язки, а проведення оперативної корекції потребують лише ускладнені переломи, при яких можливе ушкодження уламками судинно-нервового пучка або перфорація шкіри.
Безумовно, відкриті ушкодження підлягають негайному оперативному втручанню відповідно до загальноприйнятих принципів хірургії та травматології. Стосовно фіксації кісткових відламків необхідно зазначити таке: у осіб літнього віку статистично не встановлено впливу методів фіксації кісток на перебіг травматичного процесу. Слід відмітити, що використання АЗФ має перевагу перед кістковим витяганням та іншими методами фіксації у тому сенсі, що дозволяє значно полегшити медичне обслуговування постраждалих.
Досвід нашої роботи дозволяє рекомендувати використання АЗФ для проведення первинної стабілізації уламків. При цьому слід дотримуватися принципу, що завданням на даному етапі лікування є не анатомічна корекція, а лише стабілізація уламків кісток кінцівок або таза.
Що стосується терміну анатомічної корекції, то наш досвід довів, що у перші дві доби абсолютними показниками для оперативного втручання є корекція життєво важливих функцій організму, до яких функція опори та руху не належить. У цілому ми рекомендуємо виконувати оперативні втручання з метою корекції порушень ОРА лише за стабілізацією функціонування основних життєво важливих функцій організму (тобто у період стійкої адаптації).
Транспортна іммобілізація при травмах опорно-рухового апарату
Завдання першої допомоги постраждалим із переломами кісток - зменшити біль, забезпечити повний спокій і головне не допустити ушкодження шкіри та м'яких тканин (м'язів, сухожиль, судин), що оточують місце перелому. Для цього постраждалого слід покласти горизонтально, заспокоїти, дати знеболювальні засоби (наявні в аптечці) та створити нерухомість ушкодженої кінцівки (іммобілізувати кінцівку).
Надаючи допомогу при закритих переломах, не слід без особливої необхідності знімати одяг та взуття з ушкодженої кінцівки, їх лише розрізають в потрібному місці. При відкритих переломах, після зупинення кровотечі, на рану накладається стерильна пов'язка.
Зафіксувати (імобілізувати) кінцівку (для створення нерухомості) в умовах автономного існування можна за допомогою імпровізованої шини (її виготовляють з будь-яких підручних матеріалів - палиць, лозин, дошок тощо). Щоб шина виконала своє призначення, вона під час накладення повинна захоплювати два суглоби, найближчих до місця перелому, а при переломах стегна - три суглоби: гомілковостопний, колінний та кульшовий.
Накладати шину доцільно поверх одягу та з того боку, де поверхня тіла рівніша. Не можна прикладати шину до місця, де виступає зламана кістка, притягувати її пов'язкою на рівні перелому. Якщо немає жодних підручних засобів для виготовлення шини, тоді, наприклад, при переломах верхньої кінцівки для створення нерухомості можна прибинтовувати її до тулуба, зігнувши в ліктьовому суглобі під кутом 90°, а кисть повернути долонею до грудей. У крайньому разі зламану нижню кінцівку можна прибинтовувати до здорової (неушкодженої).
Найголовніше при переломах під час надання ЕМД на догоспітальному етапі - це проведення транспортної іммобілізації (фіксації) ушкодженої кінцівки. Іммобілізацію проводять за допомогою шин, що фіксують суглоби вище та нижче місця перелому. При відкритому переломі також необхідно накласти асептичну пов'язку.
Шини бувають трьох видів:
- м'які;
- жорсткі;
- анатомічні.
Транспортна іммобілізація спрямована на:
- зменшення болю;
- запобігання додатковим травмам;
- зменшення ризику можливої кровотечі;
- зменшення імовірності порушення кровообігу в ушкодженій частині тіла;
- запобігання переходу закритого перелому у відкритий.
Правила іммобілізації:
- шина накладається на прокладку із тканини (одягу);
- шина накладається без зміни положення ушкодженої кінцівки (додаткові рухи можуть призвести до переведення закритого перелому у відкритий, пошкодити судини та нерви);
- при відкритих переломах не намагайтеся вправити кістку на місце, це може завдати додаткових ушкоджень (розриви судин, м'язів, нервів);
- фіксувати необхідно мінімум 2 суглоби (вище та нижче ділянки перелому), а при переломі стегнової кістки фіксувати необхідно 3 суглоби;
- при накладенні шини, за наявності ран спочатку необхідно провести їх обробку;
- зафіксуйте шину вище та нижче місця ушкодження;
- до та після накладання шини перевірте кровообіг в ушкодженій частині тіла:
- шина повинна бути накладена щільно, але не дуже туго, щоб не порушувати кровообігу;
- перевірте пальці: вони повинні бути теплі на дотик;
- запитайте, чи не відчуває постраждалий оніміння кінчиків пальців.
Якщо пальці або шкірні покриви мають бліде або синюшне забарвлення та холодні на дотик, або постраждалий відчуває поколювання у кінчиках пальців, ослабте пов'язку.
Якщо ви використовуєте м'яку шину, дотримуйтеся такої послідовності:
- підберіть необхідний розмір (залежить від місця перелому та необхідності фіксувати суглоби);
- надайте шині жолобоподібної форми;
- розмістіть ушкоджену кінцівку на шині;
- зафіксуйте шину за допомогою бинта.
Слід наголосити, якщо кінцівку чи її сегмент деформовано внаслідок зміщення уламків, то шині надається відповідна форма, щоб уникнути повторної травматизації. Для цього використовують шини Kramer, Дітеріхса, пневматичні шини та шини типу «SAM SPLINT».
Транспортна іммобілізація шиною Kramer
Транспортна іммобілізація табельною шиною
У разі перелому ключиці, плечової кістки або кісток передпліччя руку притискають до тулуба під прямим кутом у ліктьовому суглобі, закріплюють пов'язкою, передпліччя укладають в поділ сорочки та пристібають край подолу до одягу на грудній клітці шпильками - автоіммобілізація. Верхня кінцівка повинна бути підвішеною на косинці або ремені. При переломах кісток кисті останній надають фізіологічного положення, вкладаючи в долонь валик із тканини, бинт або вату та іммобілізують картонною шиною.
У разі перелому кісток гомілки накладають дві шини із зовнішнього й внутрішнього боків кінцівки від стопи до верхньої третини стегна. За відсутності підручних засобів використовують іммобілізацію за типом «нога до ноги» (автоіммобілізація).
У разі перелому стегна одну шину розміщують уздовж зовнішнього боку від пахової западини ушкодженого боку до стопи, другу - уздовж внутрішнього боку від паху до стопи, а третю - по задній поверхні нижньої кінцівки. Шини туго фіксують до ноги бинтами або рушником у 3-4 місцях. За відсутності підручних засобів - автоіммобілізація. Стопу фіксують тугою пов'язкою від кінчиків пальців до середини гомілка.
При ушкодженні хребта постраждалого кладуть на тверду рівну основу (ноші) з валиком під спиною вздовж усього хребта. Якщо потерпілий знаходиться на животі, перевертати на спину його не слід, треба покласти його на тверду поверхню, а під голову покласти валик (при виключенні перелому шийного відділу хребта).
При переломах кісток таза постраждалого кладуть на тверду рівну основу із зігнутими в колінних та кульшових суглобах та трохи відведеними кінцівками, під колінні суглоби підкладається значної висоти валик.
Принципи надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим із травматичним шоком
При лікуванні постраждалого із травматичним шоком вирішується ряд завдань:
1. Купірування больового синдрому. З наркотичних анальгетиків застосовують Sol. Promedoli 1,0% або 2,0% розчин - 1,0-2,0мл, Sol. Morphini hydrochloridi 1,0% - 1,0-2,0мл, Sol. Phentanyli 0,005% - 2,0мл. Потрібно пам'ятати, що вони пригнічують дихання, викликають нудоту та блювання. Крім того, їх застосування небажане при закритій травмі черева з підозрою на ушкодження внутрішніх органів.
При черепно-мозковій травмі перевага віддається введенню Sol. Natrium oxybutyricum завдяки його вираженій антигіпоксичній дії та властивості збільшувати ударний об'єм, ОЦК на тлі зниження загального периферичного опору. 20мл 20,0% Sol. Natrium oxybutyricum вводять повільно в/в зі швидкістю 2,0мл за хвилину, щоб запобігти руховому збудженню та порушенню дихання. Тривалість дії - 30-60 хв.
З ненаркотичних препаратів використовують Sol. Analgin 50,0% - 2,0-4,0мл, Sol. Baralgin - 5,0мл, Sol. Tramal - 100мг.
Препаратом вибору для постраждалих із травматичним шоком та крововтратою є Sol. Ketamine (Ketalar, Calypsol). Він здійснює потужну аналгетичну дію, стимулювально впливає на гемодинаміку, що зумовлено симпатоміметичним ефектом. Протипоказаний при ізольованій черепно-мозковій травмі. Вводиться повільно в/в 2,0мг/кг маси тіла. Анестезія розвивається через 30-60 секунд, триває 5-10 хв. При в/м введенні доза - 5-6мг/кг маси тіла. Ефект досягається через 2-4 хв, триває 15-30 хв. Побічна дія: галюциноз, гіперсалівація, спазм жувальних м'язів, короткочасне апное - попереджається введенням Sol. Atropin sulfatis (0,5мг) та Sol. Seduxen (10мг).
Використовують також новокаїнові блокади місць переломів та провідникові анестезії.
2. Усунення гіповолемії, заповнення ОЦК, стабілізація гемодинаміки.
3. Корекція метаболічних порушень.
4. Після стабілізації загального стану - лікування травматичних ушкоджень (репозиція переломів, вивихів, компресійно-дистракційний остеосинтез тощо).
Корекція гемодинаміки є основою протишокової терапії та здійснюється за допомогою трансфузійної терапії.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Спортивні травми, їх види, причини та механізми виникнення. Особливості пошкоджень опорно-рухового апарату у спортсменів. Орієнтовні терміни відновлення тренувальних занять після травм. Загальна характеристика гострих патологічних станів у спортсменів.
реферат [37,2 K], добавлен 18.11.2009Аналіз виникнення, причини та основні види авітамінозу у кролів, а також профілактика та заходи боротьби з ним. Загальна характеристика рослин, що спричиняють отруєння та подальшу загибель кролів. Рекомендації щодо лікування травматичних ушкоджень кролів.
реферат [627,4 K], добавлен 28.07.2010Показники життєдіяльності організму та ознаки смерті. Схема надання першої медичної допомоги при кровотечах, травмах, ураженні електричним струмом, тривалому здавлюванні, шоку, опіках, переохолодженні, тепловому ударі, отруєнні, укусах звірів, утопленні.
методичка [1,0 M], добавлен 16.01.2011Основні причини травми голови, патоморфологічні зміни. Види та симптоми травм голови, методи досліджень. Струс мозку та забій головного мозку. Надання першої медичної допомоги. Основні види пов’язок. Деформації лицьового черепа та аномалії прикусу.
презентация [272,3 K], добавлен 27.11.2014Сутність поняття "сумісна травма". Механізми ушкоджень при автомобільних травмах. Травми від згинання і розгинання хребта. Характерні ушкодження при падінні з висоти. Фактори, на підставі яких встановлюється діагноз. Патофізіологія сумісних травм.
реферат [22,4 K], добавлен 15.05.2011Штучне дихання, його види та застосування. Закритий масаж серця. Перша допомога при отруєнні шкідливими газами у шахті. Загальні відомості про рани, перемоли та надання першої допомоги. Способи зупинки кровотеч. Накладання пов'язок. Допомога при ударах.
учебное пособие [5,8 M], добавлен 09.03.2016Причини, ознаки та класифікація черепно-мозкових травм. Розробка комплексів методик для подолання наслідків травм голови. Вестибулярна гімнастика та вправи на медичних реабілітаційних тренажерах у відновлювальному періоді. Соціальна адаптації хворого.
презентация [454,6 K], добавлен 10.09.2017Дослідження законодавства в сфері охорони здоров’я. Перша медична допомога при невідкладних та при шокових станах. Основні симптоми в психіатрії, базові принципи невідкладної допомоги при невідкладних станах. Особливості терапії невідкладних станів.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 25.09.2019Анатомія, механізми та патогенез пошкоджень хребта та спинного мозку. Методи лікування і фізичної реабілітації переломів хребта. Ушкодження тораколюмбарного відділу. Використання методики електромагнітного поля низької частоти у відновному лікуванні.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.06.2009Механотерапія та показання до її застосування. Види механотерапевтичних апаратів для реабілітації. Дослідження ефективності механотерапії в комплексному лікуванні хворих з ушкодженнями і захворюваннями опорно-рухового апарата та з остеохондрозом хребта.
курсовая работа [715,8 K], добавлен 26.09.2010Опис показань і протипоказань до проведення ректороманоскопії прямої і сигмовидної кишок. Обстеження ділянки відхідника. Огляд за допомогою ректальних дзеркал. Положення хворого при огляді. Ушкодження прямої кишки. Доброякісні новоутворення товстої кишки.
презентация [158,4 K], добавлен 02.11.2013Причини та структура травматизму хребта серед населення Європи та України, рівень інвалідизації населення після таких травм. Проведення експериментального аналізу факторів, що впливають на відновлення рухової активності за допомогою інтенсивного тренінгу.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 02.12.2010Медична допомога новонародженим, які народились у жінок з хронічним пієлонефритом, на підставі вивчення клінічних проявів порушень адаптації, стану кальцієвого обміну, забезпеченості вітаміном D3, функціонального стану серцево-судинної і нервової систем.
автореферат [41,5 K], добавлен 04.04.2009Метаболічни зміни у тканинах щурів при умовах коротко- та довготривалого експериментального свинцево-кадмієвого токсикозу і його корекції селенітом натрію та ліолівом. Доцільність використання даних препаратів з метою корекції метаболічних порушень.
автореферат [41,3 K], добавлен 24.03.2009Анатомо-фізіологічні особливості хребта та прилеглих тканин. Види та клінічні прояви остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта, етіопатогенез захворювання. Способи його лікування. Оцінка ефективність фізичної реабілітації при даній патології.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 28.11.2011Обстеження середнього популяційного значення депресивності академічної молоді в Україні. Характеристика порушень показників металолігандного гомеостазу. Залежність виразності депресивності від віку, статі та матеріального статку обстежених осіб.
статья [132,1 K], добавлен 05.10.2017Анатомия и классификация травм позвоночника и спинного мозга. Виды политравм спины. Методы дифференциальной диагностики травм позвоночника и спинного мозга. Тактика фельдшера на догоспиталиальном этапе при травмах. Стандарт оказания неотложной помощи.
курсовая работа [774,2 K], добавлен 12.01.2016Классификация травм головного мозга. Общие сведения о закрытых травмах головного мозга. Влияние травм головного мозга на психические функции (хронические психические расстройства). Основные направления психокоррекционной и лечебно-педагогической работы.
реферат [15,2 K], добавлен 15.01.2010Характеристика наиболее распространенных видов травм наружного носа. Травмы кожного покрова носа: ушибы, кровоподтеки, ссадины, ранения. Диагностика и неотложная помощь при травмах носа. Лечение перелома костей носа и травм носового хряща (перегородки).
реферат [18,8 K], добавлен 13.05.2013Анатомо–фізіологічні особливості хребта. Види деформацій скелету у дітей і підлітків, причини виникнення. Структурні особливості правильної постави. Характеристика дефектів постави, сколіотичної хвороби. Класифікація та методи профілактики плоскостопості.
курсовая работа [76,5 K], добавлен 29.11.2011