Реабілітація хворих на ревматизм

Методи реабілітаційного обстеження хворого на ревматизм у підгострому періоді. Існуючі програми реабілітації хворих: лікувальна фізична культура, масаж, фізіотерапія, механотерапія, дієтотерапія та альтернативні засоби. Побудова індивідуальної програми.

Рубрика Медицина
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 16.05.2020
Размер файла 2,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Вступна частина (3-4 хв.) включає підрахунок частоти серцевих скорочень і частоти дихання; виконання динамічних дихальні вправи, ходьба.

Підготовча частина (10-15 хв.) в яку входять загальнорозвиваючі вправи, які проводяться в повільному, а потім у середньому темпі. Кожну вправу повторюють 4-6 р., а згодом 6-8 разів.

Основна частина (до 25 хв.) - вправи на всі групи м'язів.

Адаптовані рухливі ігри у всіх частинах заняття покращують емоційний стан, підвищують зацікавленість до занять лікувальною фізкультурою.

У заключній частині заняття передбачається зниження фізичного навантаження, нормалізація діяльності серцево-судинної та дихальної систем. Використовують вправи на розслаблення, дихальні вправи, адаптовану рухливу гру низької інтенсивності, а також вправи на увагу.

Методика масажу для хворих з ревматизмом включає в себе класичний масаж для даної патології, сегментарно-рефлекторний масаж, масаж паравертебральних зон (діючи на паравертебральні зони верхньогрудних і шийних спинномозкових сегментів).

У сегментарно-рефлекторному масажі використовуються всі основні прийоми класичного масажу - погладжування, розтирання, розминання і вібрація. Масаж призначається для зменшення застійних явищ, стимуляції трофічної і скорочувальної здатності міокарда, покращення загального тонусу організму. Під час проведення лікувальногомасажу неодмінною умовою і обов'язковим правилом є масажування поздовжньо по ходу лімфатичних судин до найближчих їх вузлів та максимальне розслаблення м'язів.

Ширше і різноманітніше застосовуються допоміжні прийоми, такі як штрихування, пиляння, струшування грудної клітки, підштовхування, перетинання, валяння, стискування і розтягування грудної клітки та ін. Окрім загальноприйнятих спрямувань масажних рухів у сегментарнорефлекторномумасажі виконуються специфічні для конкретної методики, такі, що визначаються функціональною структурою сегмента спинномозкової іннервації і його нейрорефлекторними зв'язками. Масаж рефлексогенних зон спини проводять у напрямку від нижче розташованих спинномозкових сегментів до вище розташованих.

3.2 Блок-схема програми фізичної терапії

Блок-схема фізичної реабілітації представлено на рис.3.1

Рис.3.1. Блок-схема фізичної реабілітації

3.3 Методичні рекомендації побудови індивідуальної програми фізичної терапії

Під час розробки програми фізичної реабілітації ревматизмом дотримувалися загальних вимог до фізичного стану хворих з патологією серцево-судинної системи.

1. Необхідно дотримуватись методичних принципів розсіювання та чергування навантаження: вправи для однієї м'язової групи змінюються вправами для іншої групи, а вправи зі значним навантаженням змінюються незначними м'язовими зусиллями та дихальними вправами та вправами на розслаблення.

2. Збільшення навантаження досягаються шляхом збільшення числа повторень (об'єму роботи), а лише потім за рахунок збільшення амплітуди і темпу рухів (інтенсивності роботи якщо інтенсивність взагалі можна збільшити) та зміни вихідних положень (від лежачи до сидячи до стоячи) та до динамічних вправ під час ходьби).

3. Показані вправи для середніх та до 30 % великих м'язових груп. Такі вправи прискорюють пульс та збільшують кровообіг.

4. Протипоказані вправи з натужуванням, складно-технічні, з великою інтенсивністю, з різкими змінами положень тулуба, змагального характеру. Під час їх виконання утворюється значний кисневий борг.

5. При ознаках перенапруження серця (погіршення загального стану, зниження працездатності, підвищення пульсу в стані спокою, падіння або підвищення АТ в стані спокою, збліднення, поява болю, задишка, погіршення самопочуття при виконанні фізичних вправ) необхідно знизити навантаження, або припинити заняття.

Для визначення адекватного фізичного навантаження при серцево- судинній патології слід враховувати:

1) прояви основного захворювання;

2) ступінь коронарної недостатності;

3) особливості хвороб, що супроводжують основну;

4) попередню фізичну підготовленість та адаптованість до фізичних навантажень.

Визначеноосновні специфічні особливості заняття:

- Усі рухи, положення виконуються чітко з урахуванням застосування принципів корекційної та диференційної спрямованості.

- У зв'язку з швидкою втомою хворих з захворюванням серцево- судинної системи, необхідно звертати увагу на чергування фізичного навантаження та відпочинку.

- Обов'язковий систематичний контроль за правильністю виконання вправ на корекцію постави та розташування стоп під час ходьби.

- Перенести засвоєнні на заняттях ЛФК навички у повсякденну діяльність.

При застосуванні ЛФК нами враховувалися особливості психологічного та фізичного розвитку хворих, дотримувалися загальноприйняті психологічні принципи.

-Свідомості: відомо, що, якщо хворий розуміє суть поставленого завдання і зацікавлений у його вирішенні, то це прискорює хід навчання.

-Активності: полягає у мобілізації фізичних, психічних таінтелектуальних можливостей хворих, спрямованих на осмислення та вирішення завдань.

-Наочності: процес пізнання розвивається за формулою “від живого бачення до абстрактного мислення і від нього до практики”. Це положення лежить в основі принципу наочності. Навчання вправи починається з створення певного уявлення про особливості її виконання. При цьому створення уявлення повинно базуватися на зоровому, слуховому, тактильному і м'язовому сприйнятті. Отже, наочність здійснюється не тільки за допомогою бачення, але й шляхом мобілізації інших аналізаторів.

-Систематичності й послідовності впливу із забезпеченням визначеного підбору вправ (з врахуванням стану серцево-судинної системи) та систематичність їх виконання. Систематичність впливу фізичних вправ забезпечує розвиток функціональних можливостей організму, набуття необхідного запасу уявлень про вправу.

-Міцності: для міцного засвоєння фізичних вправ необхідно забезпечити достатню кількість повторень.

-Науковості: полягає у використанні на заняттях спеціальних вправ для тренування серцевого м'язу, та комплексу вправ для покращення показників статичної координації.

-Доступності: в його основі лежить індивідуальний підхід до навчання.

Природа індивідуальних особливостей обумовлена:

а)біологічнимипричинами (вік, стать, генетично обумовлені особливості);

б) соціальними причинами (сім'я, школа/ВУЗ/робота, оточення);

в) психічними процесами (сприйняття, пам'ять, мислення, воля, характер, схильності);

г) фізичним розвитком.

-Зв'язок теорії та практики полягає у широкому комплексі наукових даних, що є передумовою розуміння і раціонального використання законів, яким підпорядковані фізичне виховання, корекційна психологія, та ін.

ВИСНОВКИ

Фізичні навантаження залежать, з одного боку, від кількості виробленої м'язової роботи і її інтенсивності, а з другого - від нервово- психічної реакції, ступеня розумового навантаження при виконанні рухів чи при нанесенні і демонстрації вправ, а також від рівня емоційних зрушень.

Застосування фізичних вправ при серцево-судинних захворюваннях дозволяє використовувати всі 4 механізми їх лікувальної дії: тонізуючий вплив, трофічна дія, формування компенсацій, нормалізація функцій. Регулярне виконання фізичних вправ є одним з найважливіших способів покращення загального стану, адаптації хворих до фізичних навантажень. Покращення функцій всіх органів і систем під впливом фізичних вправ попереджують ускладнення, активізують усі сили організму і прискорюють одужання. Виконання фізичних вправ сприяє психологічному відчуттю комфорту, знімає напругу, підвищує впевненість в собі і налаштовує оптимістично. При захворюваннях серцево-судинної системи фізичні вправи вдосконалюють адаптаційні процеси, які полягають в посиленні енергетичних і регенеративних механізмів, що відновлюють функції і порушені структури. Регулярне застосування фізичних вправ не тільки стимулює діяльність апарату кровообігу, але і тренує його. Зменшення периферичного супротиву створює сприятливі умови для роботи серця. Посилення кровообігу в периферичних судинах і збільшення числа функціонуючих капілярів супроводжується збільшенням їх поверхні дотику з тканинами, що забезпечує збільшення утилізації на периферії. Останнє зумовлює більш економну роботу серця. Під час м'язової діяльності збільшується кількість циркулюючої крові і швидкість кровоплину, що забезпечує краще кровопостачання органів і тканин. Дихальні вправи сприяють кращій вентиляції і покращенню газообміну в легенях.

Під впливом фізичних вправ розширюються коронарні судини серця і посилюється кровотік в них. Посилення коронарного кровообігу призводить до покращення окисно - відновних процесів в серці, що сприяє підвищенню скоротливої функції міокарда.

Засоби фізичної реабілітації для хворих з ревматизмом застосовують за трьома періодами: щадним, функціональним і тренуючим.

В поліклініках, санаторіях, будинках відпочинку і профілакторіях призначають наступні рухові режими:

- щадний, в якому застосовують фізичні вправи які відповідають вільному режиму в стаціонарі.

-щадно-тренуючий, при якому призначають екскурсії, масові розваги, ігри, плавання.

-тренуючий, при якому дозволяють тривалі прогулянки (ближній туризм) і участь у всіх заходах закладу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев О.І., Шимонко І.Т. Основи медичних знань: Навч. Посіб.- Дрогобич :”Коло”, 2003.-240.

2. Алшбул М. Физическаятерапия в реабилитациибольныхревматическимипорокамисердца // Педагогіка, психологія та медико- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук, моногр. / за ред. С. С. Єрмакова. - X., 2009. - № 2. - С. З - 6.

3. Анатомія та фізіологія людини: Підручник/П.І. Сидоренко, Г.О.Бондаренко. С.О. Куц. -К.: Медицина, 2007. -248с.

4. Вороній Д. М., Павлюк Є. О. Фізична реабілітація при захворюваннях нервової системи : навч. посібник / Д. М. Вороній, Є. О. Павлюк. -- Хмельницький : ХНУ, 2011. -143 с.

5. Воронін Д. Систематизація реабілітаційних заходів при хронічних порушеннях мозкового кровообігу / Д. Воронін, В. Кевпанич // Молода спортивна наука України, - 2014. - Т.3. - С. 53-57.

6. Епифанов В. А. Лечебнаяфизическая культура и массаж. Учеб. пособ. для вузов. /B. А. Епифанов. - М.: ГЭОТААМЕД, 2014. - 560 с.

7. Жілянський О. Сучасні підходи до фізичної реабілітації осіб, хворих на ревматизм / Білянський О. // Фізична реабілітація - здобутки, проблеми, перспективи : матеріали Всеукр. наук. конф. - Л., 2015. - С. 18-22.

8. Кадыков А.С. Реабилитацияневрологическихбольных / Кадыков А.С., Черникова Л.А., Шахпаронова Н.В. - Москва: МЕДпресс-информ, - 2008. - 560 с.

9. Карпінська Т. Г. Фізична реабілітація : Навчальний посібник, частина 2 (для студ. медичного факультету вищ. навч. закл.) / Т. Г. Карпінська. - Львів : ЛМІ, 2011. - 121 с.

10. Колесник Н. С. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації в післяопераційний період при мітральних вадах серця, зумовлених ревматичною лихоманкою, на стаціонарному етапі реабілітації / Колесник Н. С. // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2018. - № 1. - С. 87

11. Лікувальна фізична культура: Підручник / В. С. Соколовський, Н. О. Романова,. -- Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2015. -- 234 с.

12. Марченко О. К. Фізична реабілітація хворих із травмами і захворюваннями нервової системи : навч. посібник / О. К. Марченко. --K. : Олімп, л-ра, 2012. - 196 с.

13. Михайлова Н. Є. Лікувальна фізична культура і лікарський контроль : навчальний посібник / Н. Є. Михайлова. - Рівне, 2016. - 232 с.

14. Мухін В. М. Фізична реабілітація : підруч. для вузів / В. М. Мухін. - К. : Олімп, л-ра, 2003. - 358 с.

15. Пешкова О. В. Лікувальна фізична культура у фізичній реабілітації при набутих мітральних вадах серця ревматичної етіології / Пешкова О. В. // Слобожанський науково-спортивний вісник : зб. наук. пр. - X., 2017.- № 3. - С. 106-

16. Попов С. Н. Физическаяреабилитация : [Учебник для вузов] /С. Н. Попов. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2010. - 605 с.

17. Порада А.М. Медико-соціальна реабілітація і медичний контроль: Підручник / А.М. Порада, О.В. Порада - Київ: ВСВ "Медицина", - 2011. - 296 с.

18. Рокошевська В.В. Фізична реабілітація хворих. - Л. : ПП. Сорока Т. Б., - 2010 - 96с.

19. Соколовський В. С. та ін.Спортивна медицина і фізична реабілітація : навч. посіб. / В. А. Шаповалова, В. М. Коршак, В. М. Халтагарова [та ін.]. - К. : Медицина, 2008. - 248 с.

20. Фізична реабілітація, спортивна медицина: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів/В. В. Абрамов, В. В. Клапчук, О. Б. Неханевич [та ін.] ; за ред. професора В. В. Абрамова та доцента О. Л. Смирнової. Дніпропетровськ: Журфонд, 2014. - 456 с.

21. Юшковська О. Г. Перспективні напрями фізичної реабілітації хворих на серцево-судинні захворювання / О. Г. Юшковська // Олімпійський спорт і спорт для всіх : тези доп. XIV Міжнар. наук, конгр. - К., 2016. - С. 303.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.