Аналіз ефективності різних видів консервативної терапії хронічного бактеріального простатиту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз ефективності різних видів консервативної терапії хронічного бактеріального простатиту

І.І. Горпинченко, Ю.М. Гурженко, В.В. Спиридоненко

Український інститут сексології та андрології, м. Київ



Ведення пацієнтів з хронічним бактеріальним простатитом (ХБП) пов'язане з низкою проблем. Зокрема, навіть за умов ідентифікації патогену таргетна антимікробна терапія не дозволяє надійно контролювати активність запального процесу та больовий синдром. На додаток до больового синдрому клінічна картина обтяжується розладами сечовипускання, статевої функції та психоемоційної сфери, що вимагають включення у програму лікування відповідних засобів корекції. Крім того, хронічний перебіг захворювання потребує проведення повторних і тривалих курсів лікування, висуваючи додаткові вимоги до безпечності препаратів, що застосовуються. Таким чином, розроблення ефективних та безпечних протоколів ведення пацієнтів з ХБП є актуальною науковою задачею. З огляду на широкий спектр біологічних ефектів, екстракти рослинного та тваринного походження мають потенціал для покращення ефективності стандартних курсів лікування ХБП.

Мета дослідження: порівняння ефективності та безпечності додавання до стандартної терапії (СТ) ХБП, регламентованої протоколом надання медичної допомоги МОЗ України, біологічно активних речовин рослинного (карликова пальма, кропива дводомна, гінкго білоба, гірчак японський, любисток лікарський, календула лікарська) та тваринного (пептиди з передміхурової залози статевозрілих бичків) походження у формі капсул та супозиторіїв. Матеріали та методи. У дослідження були включені 105 пацієнтів з ХБП віком від 26 до 39 років і тривалістю захворювання від 6 міс до 5 років. Залежно від програми лікування пацієнти були рандомізовані на три рівні за чисельністю групи (п=35): І група - СТ + 1 капсула та 1 ректальний супозиторій на добу з рослинними екстрактами (РЕ); ІІ група - СТ + 1 ректальний супозиторій з РЕ на добу; ІІІ група - СТ + 1 ректальний супозиторій з екстрактом тваринного походження (ЕТ). Склад однієї капсули з РЕ: екстракт ягід карликової пальми - 160 мг; екстракт кропиви дводомної - 100 мг; екстракт гінкго білоба - 20 мг, екстракт гірчака японського - 20 мг, селена метіоніну - 15 мг. Склад 1 супозиторію з РЕ: екстракт ягід карликової пальми - 150 мг, екстракт коренів любистку лікарського - 50 мг, екстракт квіток календули лікарської - 50 мг. Склад одного супозиторію з ТЕ: екстракт простати статевозрілих бичків - 30 мг. Терапія тривала 30 днів. По закінченню терапії групи порівнювались між собою за показниками больового синдрому (NIHCPSI), пальцевого ректального дослідження, симптомів нижніх сечових шляхів (IPSS/QoL), сексуальної функції (IIEF), активності запальної реакції метаболізму у передміхуровій залозі (ПЗ) (кількість лейкоцитів, лецитинових зерен у полі зору при світловій мікроскопії секрету ПЗ), розмірів ПЗ, частотою виявлення сонографічних артефактів (ультразвукове дослідження - УЗД), максимальної швидкості сечовипускання - Q_max, часу сечовипускання - Т_с (урофлоуметрія), частотою та характером небажаних явищ. Для оцінювання достовірності розбіжностей використовували критерій Стьюдента та Фішера. Рівень значущості - 0,05. Результати. На початку лікування у І, ІІ і ІІІ групах реєстрували такі порушення: больовий синдром - у 45,7%, 37,1% і 40% пацієнтів відповідно, дизурія - у 62,9%, 51,4% і 54,3%, передчасна еякуляція (ПЕ) - у 31,9%, 34,3%, 40%, еректильна дисфункція (ЕД) - у 20%, 14,3%, 20%, кальцифікати у ПЗ - у 45,7%, 40%, 34,3%, дифузні зміни у ПЗ. Найбільш частим патогеном у всіх групах була Escherichiacoli, що висівалася відповідно у 42,9%, 54,3% та 60% пацієнтів. Друге і третє місце за частотою виявлення посіли Streptococcusfaecalis(38,1%) та Staphylococcusaureus (16,2%).

По закінченню терапії зменшення інтенсивності больових відчуттів було зареєстровано в усіх групах, однак найбільш вижене - у I групі. Так, у І групі кратність зменшення показника становила 15,8 разу проти 4,3 раза у II групі і 2,9 раза у III групі (р<0,001). Біль при пальпації ПЗ зник у 100% пацієнтів I групи, у 91,4% - Н групи, у 88,6% - ІІІ групи (р<0,001). Зменшення інтенсивності дизуричних явищ також було найбільш вираженим у І групі. Додавання до СТ комбінації РЕ у формі капсул та супозиторіїв асоціювалось з більш суттєвим зменшенням частки пацієнтів з ПЕ та ЕД. У І групі вони зменшилися у 3,7 та 3,5 раза відповідно, тоді як у ІІ групі - у 2 і 2,5 раза, у ІІІ групі - у 2 і 2,3 раза (р<0,001). Усі три режими терапії ефективно знижували активність запальної реакції (зменшення кількості лейкоцитів у секреті ПЗ у полі зору), але за цим ефектом між собою не відрізнялися (р>0,05). Тільки у І групі були зареєстровані статистично достовірні зміни частоти денного і нічного сечовипускання - зменшення на 21% та 50% відповідно. Хоча показники IPSSта QoLпокращилися в усіх групах, групи, де використовували РЕ, за величиною змін цих показників між собою не відрізнялись (р>0,05). Частота виявлення дифузних та вогнищевих змін ехо- структури ПЗ також знижувалася в усіх трьох групах. Усі три режими лікування достовірно посилювали Q_max(у середньому в 1,7 раза) та скорочували Т_с (у середньому в 1,66 раза), але за цими ефектами статистично достовірно між собою не відрізнялися. Також не було виявлено міжгрупових розбіжностей між зміною інтегрального показника шкали NIHCPSIта ефективністю ерадикації патогену. Зокрема, у І групі він зменшився з 39,3±2,2 до 18,3±1,8 балів (р<0,01); у ІІ групі - з 37,4±2,7 до 21,3±0,19 балів (р<0,01); у ІІІ групі - з 37,9±2,4 до 22,3±1,9 балів (р<0,01). Ерадикація патогену була досягнута у 97,1%, 91,4% та 85,7% відповідно.

Усі три терапевтичні режими характеризувалися задовільним профілем безпеки: небажані явища у вигляді транзи- торного висипу на шкірі виникли в 1 (2,9%) пацієнта І групи, у 2 (5,7%) пацієнтів ІІ групи та у 2 (5,7%) пацієнтів III групи. При порівнянні груп за розподілом пацієнтів відповідно до інтегральної оцінки результатів лікування встановлено, що частка пацієнтів, які оцінили ефект як «високий», була достовірно більшою у І групі: 57,1% проти 48,6% та 37,1% у ІІ та III групах відповідно.

Заключення. мультисиндромний характер ХБП дозволяє включати у програму терапії екстракти рослинного та тваринного походження, що мають широкий спектр біологічної дії. Застосування разом зі стандартним лікуванням ХБП РЕ у формі капсул та ректальних супозиторіїв є науково обґрунтованим, оскільки достовірно більш ефективно, ніж Реу формі капсул і Те у формі супозиторіїв корегує больовий синдром, сексуальні розлади, дизурію, денну і нічну полакіурію та характеризується більш високою інтегральною оцінкою ефекту. Ефект СТ із включенням РЕ у формі капсул та ректальних супозиторіїв на активність запалення, параметри сечовипускання, ерадикацію патогену можна порівняти з таким у СТ+РЕ у формі капсул та СТ+ТЕ у формі супозиторіїв. додавання до СТ екстрактів рослинного та тваринного походження є безпечним. для оцінювання здатності СТ+РЕ у формі капсул та ректальних супозиторіїв впливати на розміри ПЗ потрібні довгострокові дослідження.

Ключові слова: хронічний бактеріальний простатит, консервативна терапія, біологічно активна добавка, гінкго білоба, кропива дводомна, карликова пальма, любисток лікарський, календула лікарська, пептиди екстраговані з простат статевозрілих биків.



Analysis of the effectiveness of various types of conservative therapy for chronic bacterial prostatitis

I. I. Gorpynchenko, Yu. M. Gurzhenko, V.V. Spiridonenko

The management of patients with chronic bacterial prostatitis (CBP) is associated with a number of challenges. In particular, even in case of pathogen identification, targeted antimicrobial therapy does not reliably control the activity of the inflammatory process and pain syndrome. In addition to the pain syndrome, the clinical picture is aggravated by disorders of urination, sexual function and psycho-emotional sphere, which requires the inclusion of appropriate means of correction in the treatment program. In addition, as result of the chronic course of the disease, repeated and long courses of treatment should be carried out, putting forward additional requirements for the safety of the drugs used. Thus, the development of effective and safe protocols for the management of patients with CBP is an actual scientific task. Given the wide range of biological effects, plant and animal extracts have the potential to enhance the effectiveness of standard CBP treatment. медична допомога хронічний бактеріальний простатит

The objective: to compare the efficacy and safety of adding to the standard therapy (ST) CBP, regulated by the protocol of medical care of the Ministry of Health of Ukraine, biologically active plant substances (dwarf palm, stinging nettle, ginkgo biloba, Japanese bitterness, lovage, calendula officinalis) and animal (peptides isolated from the prostate of sexually mature gobies) origin in the form of capsules and suppositories.

Materials and methods. The study included 105 patients with CBP, aged from 26 to 39 years and duration of the disease from 6 months to 5 years. Depending on the treatment program, patients were randomized into three groups of equal size (n=35): group I - ST + 1 capsule and 1 rectal suppository per day with plant extracts (PE), group II - ST + 1 rectal suppository with PE per day, Ill group - ST + 1 rectal suppository with animal extract (AE). Composition of 1 capsule with PE: dwarf palm berry extract - 160 mg; stinging nettle extract - 100 mg; ginkgo biloba extract - 20 mg; Japanese knotweed extract - 20 mg; selenium methionine - 15 mg. Composition of 1 suppository with PE: extract of dwarf palm berries - 150 mg, extract of lovage roots - 50 mg, extract of calendula flowers - 50 mg. Composition of 1 suppository with AE: prostate extract of sexually mature bulls - 30 mg. The therapy lasted 30 days. At the end of therapy, the groups were compared with each other in terms of changes in pain syndrome (NIH CPSI), results of digital rectal examination, intensiveness of lower urinary tract symptoms (IPSS / QoL), sexual function (IIEF), activity of the inflammatory reaction of metabolism in the prostate (leukocyte count, lecithin grains in the field of view during light microscopy of prostatic secretion), the size of the prostate, the frequency of detection of sonographic artifacts (ultrasound examination), the maximum flow rate - Qmax, urination time - Tu (uroflowmetry), the frequency and nature of undesirable phenomena. To assess the significance of differences, the Student and Fisher tests were used. Significance level - 0.05.

Results. Initially, the following disorders were recorded in groups I, II and III: pain syndrome - in 45.7%, 37.1% and 40% of patients, respectively, dysuria - in 62.9%, 51.4% and 54.3%, premature ejaculation (PEj) - in 31.9%, 34.3%, 40%, erectile dysfunction (eD) - in 20%, 14.3%, 20%, calcifications in the prostate - in 45.7%, 40%, 34.3%, diffuse changes in the pancreas. The most common pathogen in all groups was Escherichia coli: it was identified in 42.9%, 54.3% and 60% of patients, respectively. The second and third places in the frequency of detection were taken by Streptococcus faecalis (38.1%) and Staphylococcus aureus (16.2%). At the end of therapy, a decrease in the intensity of pain sensations was recorded in all groups, but the most pronounced - in group I. Thus, in group I, the rate of decrease in the indicator was 15.8 times, in contrast to 4.3 times in group

II, and 2.9 times in group III (p<0.001). Pain on palpation of the pancreas was arrested in 100% of patients in group I, in 91.4% in group II, in 88.6% in group III (p<0.001). The decrease in the intensity of dysuria was also more significant in group I. The addition of a combination of PE in the form of capsules and suppositories to ST was associated with a more pronounced decrease in the proportion of patients with PEj and ED. In group I, their share decreased by 3.7 and 3.5 times, respectively, while in group II - by 2 and 2.5 times, and in group III - by 2 and 2.3 times (p<0.001). All three modes of therapy effectively reduced the activity of the inflammatory reaction (a decrease in the number of leukocytes in the pancreas secretion in the field of view), but did not differ in the severity of this effect (p>0.05). Only in group I statistically significant changes in the frequency of daytime and nighttime urination were recorded, which decreased by 21% and 50%, respectively. Although IPSS and QoL improved in all groups, the groups, where PE were used, did not differ in the magnitude of changes in these parameters (p>0.05). The frequency of detecting diffuse and focal changes in the echostructure of the prostate also decreased in all three groups. All three treatment regimens significantly increased Qmax (on average by 1.7 times) and reduced Tu (on average by 1.66 times), but these effects did not differ statistically significantly. Also, there were no significant intergroup differences in the change in the integral indicator of the NIH CPSI scale and the effectiveness of pathogen eradication. In particular, in group I it decreased from 39.3±2.2 to 18.3±1.8 points (p<0.01); in group II - from 37.4±2.7 to 21.3± 0.19 points (p<0.01); in group III - from 37.9±2.4 to 22.3±1.9 points (p<0.01). Eradication of the pathogen was achieved in 97.1%, 91.4% and 85.7%, respectively. All three therapeutic regimens were characterized by a satisfactory safety profile: adverse events in the form of a transient skin rash occurred in 1 (2.9%) patient from group I, in 2 (5.7%) patients from group II, and in 2 (5, 7%) of patients from group III. When comparing the groups in accordance with the integral assessment of treatment results, it was found that the proportion of patients assessing the effect as “high” was significantly higher in group I - 57.1% in contrast to 48.6% and 37.1% in II and III groups, respectively.

Conclusion. The multisyndromic nature of CBP makes it possible to include in the therapy program extracts of plant and animal origin, which have a wide range of biological effects. Adding of the PE in the form of capsules and rectal suppositories to standard treatment of CBP is scientifically approved, since it is statistically significantly more effective. than PE in the form of capsules and AE in the form of suppositories in correction of pain syndrome, sexual disorders, dysuria, day and night pollakiuria, and is characterized by a higher integral assessment of the effect. The effect of ST with the inclusion of PE in the form of capsules and rectal suppositories on the activity of inflammation, urination parameters, and pathogen eradication can be compared with that of ST + PE in the form of capsules and ST + AE in the form of suppositories. The addition of the plant and animal extracts to ST is safe. Long-term studies are required to evaluate the possibility of ST + PE in the form of capsules and rectal suppositories to influence the size of the prostate.

Keywords: chronic bacterial prostatitis, conservative therapy, dietary supplement, ginkgo biloba, stinging nettle, dwarf palm, lovage, calendula officinalis, peptides extracted from the prostate of mature bulls.



Анализ эффективности различных видов консервативной терапии хронического бактериального простатита

И.И. Горпинченко, Ю.Н. Гурженко, В.В. Спиридоненко

Ведение пациентов с хроническим бактериальным простатитом (ХБП) связано с рядом проблем. В частности, даже в условиях идентификации патогена таргетная антимикробная терапия не позволяет надежно контролировать активность воспалительного процесса и болевой синдром. В дополнение к болевому синдрому клиническая картина отягощается расстройствами мочеиспускания, сексуальной функции и психоэмоциональной сферы, что требует включения в программу лечения соответствующих средств коррекции. Кроме того, при хроническом течении заболевания следует проводить повторные и длительные курсы лечения, выдвигая дополнительные требования к безопасности применяемых препаратов. Таким образом, разработка эффективных и безопасных протоколов ведения пациентов с ХБП является актуальной научной задачей. Учитывая широкий спектр биологических эффектов, экстракты растительного и животного происхождения обладают потенциалом к повышению эффективности стандартных курсов лечения ХБП. Цель исследования: сравнение эффективности и безопасности добавления к стандартной терапии (СТ) ХБП, регламентированной протоколом оказания медицинской помощи МЗ Украины, биологически активных веществ растительного (карликовая пальма, крапива двудомная, гинкго билоба, горчак японский, любисток лекарственный, календула лекарственная) и животного (пептиды, выделенные из простат половозрелых бычков) происхождения в форме капсул и суппозиториев. Материалы и методы. В исследование были включены 105 пациентов с ХБП в возрасте от 26 до 39 лет и длительностью заболевания от 6 месяцев до 5 лет. В зависимости от программы лечения пациенты были рандомизированы в три равные по численности группы (n=35): I группа - СТ + 1 капсула и 1 ректальный суппозиторий в сутки с растительными экстрактами (РЭ), II группа - СТ + 1 ректальный суппозиторий с РЭ в сутки, III группа - СТ + 1 ректальный суппозиторий с экстрактом животного происхождения (ЖЭ). Состав одной капсулы с РЭ: экстракт ягод карликовой пальмы - 160 мг; экстракт крапивы двудомной - 100 мг; экстракт гинкго билоба - 20 мг; экстракт горца японского - 20 мг; селена метионин - 15 мг. Состав одного суппозитория с РЭ: экстракт ягод карликовой пальмы - 150 мг, экстракт корней любистка лекарственного - 50 мг, экстракт цветков календулы лекарственной - 50 мг. Состав 1 суппозитория с ЖЭ: экстракт простаты половозрелых бычков - 30 мг. Терапия длилась 30 дней.

По окончании терапии группы сравнивались между собой по изменению показателей болевого синдрома (NIHCPSI), пальцевого ректального исследования, симптомов нижних мочевых путей (IPSS/QoL), сексуальной функции (IIEF), активности воспалительной реакции метаболизма в предстательной железе (ПЖ) (количество лейкоцитов, лецитино- вых зерен в поле зрения при световой микроскопии секрета ПЖ), размеров ПЖ, частотой выявления сонографичних артефактов (ультразвуковое исследование - УЗИ), максимальной скорости мочеиспускания - Q^, времени мочеиспускания - Тм (урофлоуметрия), частотой и характером нежелательных явлений. Для оценки достоверности различий использовали критерии Стьюдента и Фишера. Уровень значимости - 0,05.

Результаты. Изначально в I, II и III группах регистрировали следующие нарушения: болевой синдром - у 45,7%, 37,1% и 40% пациентов соответственно, дизурия - у 62,9%, 51,4% и 54,3%, преждевременная эякуляция (ПЭ) - у 31,9%, 34,3%, 40%, эректильная дисфункция (Эд) - у 20%, 14,3%, 20%, кальцификаты в ПЖ - у 45,7%, 40%, 34,3%, диффузные изменения в ПЖ. Наиболее частым патогеном во всех группах была Escherichiacoli: высевалась соответственно у 42,9%, 54,3% и 60% пациентов. Второе и третье место по частоте выявления заняли Streptococcusfaecalis(38,1%) и Staphylococcusaureus(16,2%).

По окончании терапии уменьшение интенсивности болевых ощущений было зарегистрировано во всех группах, однако наиболее выраженное - в Iгруппе. Так, в Iгруппе кратность уменьшения показателя составляла 15,8 раза, в отличие от 4,3 раза во II группе, и 2,9 раза в III группе (р<0,001). Боль при пальпации ПЖ была купирована у 100% пациентов I группы, у 91,4% - II группы, у 88,6% - III группы (р<0,001). Уменьшение интенсивности дизурических явлений также было более существенным в Iгруппе. Добавление к СТ комбинации РЭ в форме капсул и суппозиториев ассоциировалось с более выраженным уменьшением доли пациентов с ПЭ и ЭД. В I группе их доля уменьшилась соответственно в 3,7 и 3,5 раза, тогда как во II группе - в 2 и 2,5 раза, а в III группе - в 2 и 2,3 раза (р<0,001). Все три режима терапии эффективно снижали активность воспалительной реакции (уменьшение количества лейкоцитов в секрете ПЖ в поле зрения), но по выраженности этого эффекта между собой не отличались (р>0,05). Только в I группе были зарегистрированы статистически достоверные изменения частоты дневного и ночного мочеиспускания, которая уменьшилась на 21% и 50% соответственно. Хотя показатели IPSS и QoL улучшились во всех группах, группы, где применяли РЭ, по величине изменений этих показателей между собой не отличались (р>0,05). Частота выявления диффузных и очаговых изменений эхоструктуры ПЖ также уменьшалась во всех трех группах. Все три режима лечения достоверно усиливали Q_max(в среднем в 1,7 раза) и сокращали Тм (в среднем в 1,66 раза), но по этим эффектам статистически достоверно между собой не отличались. Также не было выявлено достоверных межгрупповых различий в изменении интегрального показателя шкалы NIH CPSI и эффективности эрадикации патогена. В частности, в I группе он уменьшился с 39,3±2,2 до 18,3±1,8 баллов (р<0,01); во II группе - с 37,4±2,7 до 21,3±0,19 баллов (р<0,01); в III группе - с 37,9±2,4 до 22,3±1,9 баллов (р<0,01). Эрадикация патогена была достигнута в 97,1%, 91,4% и 85,7% соответственно.

Все три терапевтических режима характеризовались удовлетворительным профилем безопасности: нежелательные явления в виде транзиторной сыпи на коже возникли у 1 (2,9%) пациента из I группы, у 2 (5,7%) пациентов из II группы, и у 2 (5,7%) пациентов из III группы. При сравнении групп в соответствии с интегральной оценкой результатов лечения установлено, что часть пациентов, оценивающих эффект как «высокий», была достоверно выше в I группе - 57,1% в отличие от 48,6% и 37,1% во II и III группах соответственно.

Заключение. Мультисиндромный характер ХБП позволяет включать в программу терапии экстракты растительного и животного происхождения, обладающие широким спектром биологических эффектов. Применение наряду со стандартным лечением ХБП РЭ в форме капсул и ректальных суппозиториев является научно обоснованным, поскольку достоверно более эффективно, чем РЭ в форме капсул и ТО в форме суппозиториев корректирует болевой синдром, сексуальные расстройства, дизурию, дневную и ночную поллакиурию, характеризуется более высокой интегральной оценкой эффекта. Эффект СТ с включением РЭ в форме капсул и ректальных суппозиториев на активность воспаления, параметры мочеиспускания, эрадикацию патогена можно сравнить с таковым у СТ + РЭ в форме капсул и СТ + ЖЭ в форме суппозиториев. Добавление СТ экстрактов растительного и животного происхождения является безопасным. Для оценки возможности СТ + РЭ в форме капсул и ректальных суппозиториев влиять на размеры ПЖ требуются долгосрочные исследования.

Ключевые слова: хронический бактериальный простатит, консервативная терапия, биологически добавка, гинкго би- лоба, крапива двудомная, карликовая пальма, любисток лекарственный, календула лекарственная, пептиды экстрагированные из простаты половозрелых бычков.



Світова медична наука вважає хронічний простатит (ХП) одним з найбільш поширених захворювань чоловіків середнього віку та має різні погляди на його лікування та профілактику [1]. Погляди українських науковців на дану проблему є аналогічними, що актуалізує дослідження цього важливого питання [2].

Патоморфологічні аспекти формування запальних патологій передміхурової залози (ПЗ) та структур простатовезикулярного комплексу залежать як від ендогенних, так і від різних екзогенних факторів, що поділяються на здатні або не здатні до моделювання.

Дебют захворювання часто виникає у разі сумації низки факторів, що дає змогу реалізації неспецифічного запального бактеріального (або абактеріального) процесу в ПЗ. Основними факторами, які сприяють виникненню ХП, можна вважати такі:

* аномально подовжені вивідні протоки простатичних ацинусів із криптоподібною слизовою оболонкою;

* слабкість гладком'язових структур сфінктерів проток;

* наявність щільної фіброзної капсули, у деяких - із щільним фіброзним каркасом, який здатний поглиблювати розлади мікроциркуляції та спричиняти підвищення інтрапростатичного тиску при рефлюксі [3]; * велика щільність судинних анастомозів між венами таза і судинами ПЗ із їхньою анатомічною неоднорідністю;

* існування генетично детермінованої гіпоандроге- нії та гіперестрогенії зі зменшенням андрогенчут- ливих рецепторів у гормонзалежних тканинах [4]. Завдяки пошуку нових методів консервативної терапії ХП та доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) світова медицина постійно збагачується різними фармакологічними продуктами, що мають як

лікувальну, так і профілактичну спрямованість. Як і світовий, вітчизняний фармацевтичний ринок вимагає застосування нових методів терапії захворювань ПЗ, з особливим акцентом на фітотерапію, яка характеризується високою безпекою, комплаєнтністю та позитивним впливом на декілька ланок патогенезу зазначених захворювань. Найбільшу увагу приділяють композитним фармацевтичним продуктам, які мають у складі визнані фітоекстракти.

Прикладом полікомпонентного фітоекстракту є фітотерапевтичний засіб - набір Правенор, який містить 1 упаковку Правенор капсул №30 та 1 упаковку Правенор супозиторій №10.

Склад капсул Правенор: екстракт кропиви дводомної - 100 мг, екстракт ягід карликової пальми (пальми Сабаль) - 160 мг, екстракт гінкго білоба - 20 мг, екстракт гірчаку японського - 20 мг, селен-метіонін - 15 мг.

Склад супозиторіїв Правенор: екстракт ягід карликової пальми (пальми Сабаль) - 150 мг, екстракт коренів любистку лікарського - 50 мг, екстракт квіток нагідок - 50 мг.

З вищевказаних субстанцій найбільш відомою є екстракт ягід карликової пальми (Sawpalmetto), яку доволі часто називають пальма Сабаль (Serenoa repens), що науковою спільнотою вважається за альтернативу визнаним фармакологічним групам при лікуванні ДГПЗ та ХП (а-адреноблокаторам, неспецифічним протизапальним, антибактеріальним засобам та ін.). Ефективність екстракту Serenoa repensвизначається наявністю рослинних інгібіторів 5а-редуктази, про що свідчать декілька мета-аналізів багаторічних досліджень лікарів Європи, Азії та Північної Америки [5-8].

Науково доведеними є провідні фармакологічні ефекти Serenoa repens. Це антиандрогенний, протизапальний [9], протинабряковий, пролактин-модулю- ючий та антипроліферативний [10], що реалізуються за рахунок інгібіції вказаних вище чинників індукції збільшення маси ПЗ.

Головним морфологічним субстратом у початковому формуванні вогнищ ДГПЗ на тлі ХП (або без нього) є порушення універсального клітинного механізму апоптозу, формування умов неконтрольованої проліферації гормонозалежних тканин ПЗ (епітелій, гладком'язові елементи тощо). Вплив екстракту Serenoa repensсприяв збільшенню низьких рівнів індексу апоптозу (відношення Baxдо Bcl-2) та його регуляторів (типу каспаза-3) в інтраопераційному матеріалі осіб, що вживали 320 мг Serenoarepensпротягом 3 міс [11].

Вплив Serenoarepensна молекулярні механізми прогресування ДГПЗ (модифікація експресії профілів мРНК у первинних стромальних клітинах ПЗ) полягає в можливості зміни паттернів експресії вказаних генів, які з'являлися в експерименті invitroвже через 3 год після введення. Отже, екстракт Serenoa repensздатен викликати дерегуляцію в численних генах так званих проліферативних та прозапальних шляхів регуляції апоптозу (IL1B, IL1A, CXCL6, IL1R1, PTGS2, ALOX5, GAS1, PHLDA1, IL6, IL8, NFkBIZ, NFKB1, TFRC, JUN, CDKN1Bта ERBB3). Ефекти Serenoa repens полягають також і в послабленні стимулюючої дії певних флогогенних цитокінів (IL-6, IL-17, IL-15), що сприяло зменшенню вираженості запального компоненту у тканині ПЗ.

Супутні позитивні ефекти впливу Serenoa repensполягали у феномені блокади збільшення ПЗ завдяки зв'язуванню пролактину з тканинними рецепторами в залозі та розвитку антиестрогенного ефекту [12]. Крім того, при вживанні Serenoarepensрозвивалися ефекти блокади проліферації епітеліальних клітин ПЗ, зниження рівнів епідермального фактора росту в природних умовах в осіб з ДГПЗ після 3 міс лікування [12] та послаблення впливу базального фактора епідермального росту [13]. Протизапальні та протинабрякові ефекти Serenoa repensреалізуються шляхом інгібіції синтезу простагландинів [13], метаболітів 5-оксиге- нази й арахідонової кислоти у тканинах ПЗ, а також активних кислотних радикалів в нейтрофільних гранулоцитах людини [8].

Отже, наявність запального компонента в простаті є досить поширеним процесом, що виникає в результаті впливу низки поліморфних факторів та має високий ступень асоціації із ДГПЗ. Таке взаємне обтяження спричиняє різке порушення регуляції апоптозу із збільшенням ПЗ, прогресуванням її ускладнень та ризиком реалізації різних факторів промоції канцерогенезу (ге- номний, запальний, гормонально-метаболічний).

Спрямування ефектів фітотерапії на провідні патофізіологічні ланки - запалення та гіперпроліферацію, є спробою корекції стану у хворих з хронічними запальними процесами та ознаками ДГПЗ.

Екстракт гінкго білоба (Ginkgobiloba) містить похідні терпенів (гінкголіди та білобаліди), які нормалізують обмін та мікроциркуляцію при гіпоксич- них процесах у високоспецифічних тканинах за рахунок підвищення концентрації глюкози та кисню, сприяючи розвитку антигіпоксичного, антиоксидантного, нейротрофічного ефектів, з покращенням мікро- циркуляції у периферичних системах (автономна нервова система сечового міхура) і реологічних властивостей крові, що має реалізацію в судинах малого таза та нижніх кінцівках.

Зазначені механізми також викликають опосередкований позитивний вплив на синтез NOз формуванням нормальних кавернозних реакцій в осіб з різними формами еректильної дисфункції (ЕД). Так, згідно з дослідженням [14], екстракт гінкго має властивість покращувати трофіку нейрофіламентів у нервово-судинному пучку статевого члена, з підтримкою відповідного рівня активності нейронної NO-синтетази в експериментальній моделі щурів-самців.

Гірчак японський (Polygonumcuspidatum) широко використовується для лікування різних захворювань у Китаї, однак його біологічну функцію та механізм дії слід систематично досліджувати.

Polygonumcuspidatumзначно поширений у світі. Протягом тривалої історії Китаю його використовували як традиційні ліки. З цієї рослини було виділено та ідентифіковано понад 67 сполук, включаючи хінони, стильбени, флавоноїди, конмарини та лігани. У Китаї та Японії корінь цієї рослини застосовують як ефективний засіб для регулювання вмісту ліпідів у сироватці крові, лікування інфекційних, запальних та онкологічних захворювань, фавуса, жовтяниці, опіків, що надає перспективи подальшого використання [15].

Дослідження хімічних складових та механізмів біосинтезу Polygonumcuspidatumвстановило наявність у сировині антрахінонів, нафтохінонів, стильбенів, флавоноїдів та інших сполук. Встановлено навіть наявність генів синтетази, які беруть участь у процесі біосинтезу стильбенів і антрахінонів, що свідчить про високу клітинну активність екстракту P. Cuspidatumта його високий протизапальний та антипроліфератив- ний потенціал [17]. Існують наукові дані про високий вміст поліфенолів у сировині Polygonumcuspidatum, перспективність яких може реалізовуватися основними метаболічними шляхами за допомогою гідролізу invitro, глюкуронізації та сульфатування invivo, що є перспективними напрямками, має наукову й практичну значущість [18].

У клініко-експериментальному дослідженні було визначено, що Polygonumcuspidatumзменшує окислювальний стрес і запобігає накопиченню ліпідів у печінці щурів, що харчуються фруктозою [19].

Дослідження insilico14 потенційних активних сполук Polygonumcuspidatumвстановило, що один із них - полідатин - може відігравати ключову роль в активації антипроліферативних ефектів на ракові клітини репродуктивної системи жінок [20]. За останні роки результати великої кількості досліджень продемонстрували, що Polygonumcuspidatumта його активні компоненти (ресвератрол) демонструють виражену протипухлинну активність (за наявності раку прямої кишки), що має потужну клінічну перспективу [21].

Селен-метіонін відіграє роль мікроелементу, який підтримує антиоксидатні процеси у структурах ПЗ та яєчок. Ця субстанція є біологічно активним промотором регуляції спермоплазми та субстратів простатовезикулярного комплексу з участю у регуляції нормального рівня рН. Селен-метіонін є важливою біологічно речовиною, що відіграє роль амінокислоти та мікроелементу, яка підтримує антиоксидатні процеси в різних структурах організму людини, в тому числі і тканинах ПЗ та яєчок [22-25].

Компоненти фітокомплексу Правенор капсули впливають на більшість ланок патогенезу хронічного простатиту, обумовлюючи відповідний фармакологічний ефект, що можна продемонструвати яскравим прикладом.

1. Хронічний запальний процес (екстракт кропиви дводомної, екстракт ягід карликової пальми, екстракт гірчаку японського). Фармакологічний ефект: пригнічення утворення лейкотрі- єнів, зниження рівня прозапальних цитокінів (фактор некрозу пухлини, інтерлейкін-2 тощо) - попередження хронізації процесу.

2. Зниження імунної відповіді (екстракт кропиви дводомної, екстракт гірчаку японського). Фармакологічний ефект: активізація місцевого імунного захисту (посилення завершеності фагоцитозу) - підвищення ефективності антибактеріальної терапії.

3. Порушення мікроциркуляції викликає різке зниження обмінних процесів у ПЗ, зниження бар'єрної, секреторної і моторної функцій (екстракт пальми сабаль, екстракт кропиви дводомної, екстракт гінкго білоба, селен-ме- тіонин). Фармакологічний ефект: попередження мікротромбоутворення, відновлення мікроциркуляції - попередження порушень гемодинаміки ПЗ, відновлення секреторної функції епітелію залози.

4. Активізація перекисного окислення ліпідів, іше- мізація тканин - активізація вільнорадикальних деструктивних процесів, значне зниження активності сперматогенезу (селен-метіонін). Фармакологічний ефект: виражене відновлення активності ендогенної антиоксидантної системи (активізація утворення базового компонента ендогенної антиоксидантної системи - глутатіону), відновлення сперматогенезу, пригнічення запального процесу.

5. Розлади сечовипускання (екстракт кропиви дводомної, екстракт гірчаку японського, екстракт пальми сабаль). Фармакологічний ефект: легкий сечогінний ефект - нормалізація сечовипускання, усунення стану «залишковий об'єм сечі».

6. Зниження лібідо. Порушення репродуктивної та сексуальної функції (екстракт гінкго білоба, екстракт пальми сабаль, селен-метіонін). Фармакологічний ефект: поліпшення лібідо та еректиль- ної функції, активізація сперматогенезу.

Нами продемонстровано чіткий взаємозв'язок між фармакотропним ефектом компонентів фітокомплек- су Правенор капсули та ХП.

Показання до застосування Правенор капсули:

• Хронічний простатит (інфекційного, неінфекцій- ного та змішаного генезу).

• Профілактика розвитку та загострень ХП за наявності факторів ризику:

- куріння;

- зловживання алкоголем;

- хронічний стрес;

- гіподинамія;

- нерегулярне і безладне статеве життя;

- інфекції, які передаються статевим шляхом,

- хронічні захворювання інших органів в анамнезі;

- вік понад 40 років;

• Доброякісна гіперплазія ПЗ.

Спосіб застосування та дози. Препарат призначають по 1-2 капсули на добу, незалежно від прийому їжі. Тривалість застосування визначається індивідуально.

До складу супозиторіїв Правенор входять екстракт ягід карликової пальми (пальми Сабаль) - 150 мг, екстракт любистка лікарського - 50 мг, екстракт квіток нагідок - 50 мг. Роль екстракту пальми Сабаль висвітлено у багатьох наукових роботах, як і можливості впливу екстракту кропиви дводомної на покращення різних ланок обміну в тканинах простатовезикулярного комплексу у хворих на ХП та ДГПЗ [26]. Можливість антипроліферативної дії екстракту кропиви у випадках доброякісних захворювань ПЗ є визнаним науковим фактом [27, 28]. Дослідженнями було встановлено можливість впливу екстракту кропиви на зменшення вираже- ності запальної реакції у вогнищах хронічного запалення та гіперплазії ПЗ із покращенням біохімічних констант у субстратах сім'яних пухирців та стану сечовипускання [29-31].

Levisticum officinale (Apiaceae) був визнаний як лікарська рослина, що володіє вираженою протизапальною, антиоксидантною та антихолінестеразною дією у структурах нефроуринарної та нервової системи. Спектральний аналіз водного розчину екстракту трави Levisticum officinale встановив здатність його ефірних сполук надавати протипаразитарну, протигрибкову, противірусну, антиоксидантну й антибактеріальну активність, включаючи антибактеріальну активність проти мікобактерій туберкульозу. Аналіз хімічного складу ефірних сполук із сировини Levisticum officinale надав можливості виділити а-терпіненілацетат (52,85%), Я-фелландрен (10,26%) та неокніділід (10,12%). Ефірна олія продемонструвала відносно хороші антибактеріальні властивості до M. tuberculosisз MIC=252 мкг/мл, а результати молекулярного докінгу вказували на високу спорідненість до пригнічення редуктази 2-транс-еноілацил- переносника білка (InhA) як важливого ферменту біосинтезу клітинної стінки M. tuberculosis, подібним з механізмом дії ізоніазиду [32].

В аналогічному дослідженні дихлорметановий екстракт коренів Levisticum officinaleL. (Apiaceae) виявив значну антимікобактеріальну активність проти Mycobacteriumfortuitumі Mycobacteriumaurum. Отримані активні компоненти екстракту - субстрати 3 ^)-фалькарінол (3 (R) - (-) - 1,9-гептадекадіен- 4,6-діінов-3-ол] і 3 (R) -8 (S) -фалькаріндіол [3 (R) - 8 (S) - (+) - 1,9-гептадекадіен-4,6-діінов-3,8-діол] були ідентифіковані, демонстрували задовільну мінімальну інгібуючу концентрацію, достатню для розвитку антибактерального ефекту на туберкульозну паличку [33].

Дослідження складу жирних кислот, органічних кислот і токоферолів їстівної надземної частини любистку свідчить про переважання поліненасичених жирних кислот, в основному а-ліноленової, щавлевої, органічних кислот та а-токоферолу. Ефірна олія любистка характеризується присутністю монотерпенів й фталідів, а гідроетанольний екстракт - близько 7 фенольних сполук, із високими антиоксидантними властивостями й бактеріостатичною активністю, особливо проти грампозитивних бактерій. Відвар сировини любистка лікарського показав цитотоксичність щодо лінії пухлинних клітин (HepG2) [34]. Знайдений за допомогою спектроскопічного аналізу HRMSі 1Dі 2DЯМР (1H, 1HCOSY, HMQCі HMBC) у коренях їстівної трави LevisticumofficinaleW.D.J. Коха фталід (7-метокси-3-пропіліденфталід) характеризувався високою антибактеріальною активністю проти двох грамнегативних (Escherichiacoli, Pseudomonasaeruginosa) і двох грампозитивних (Staphylococcusaureusі ванкоміцин-стійких Enterococcus [VRE] faecium) штамів бактерій. Фталіди любистка виявили активність щодо S. aureus, E. Coli, а також стійкість до ванкоміцину E. faeciumзі значеннями MIC16, 64 і 128 мкг/мл відповідно, що робить його перспективним у сучасній фармакологічної промисловості [35].

Екстракт квіток нагідок лікарських є традиційним фітопрепаратом на теренах СНД та у світі. Суцвіття нагідок допомагають загоєнню та прискорюють епітелізацію при виразка х та атонічних шкірних ранах, мають протизапальну та протимікробну дію. Водні витяжки з нагідок мають бактерицидну дію щодо багатьох патогенних мікроорганізмів (особливо стафілококів), надають ульцепротективний ефект, зменшують вираженість запальних процесів слизової оболонки ротової порожнини, шлунка та дванадцятипалої кишки; використовуються при стрептококовій та стафілококовій інфекціях, гнійних ранах, піореї, карбункулах та фурункулах; діють заспокійливо на центральну нервову систему, знижують рефлекторну збудливість, збільшують амплітуду серцевих скорочень та уповільнюють ритм; надають холеретичної дії при жовчній дискінезії та хронічному холециститі.

Сучасними дослідженнями встановлено потужний антибактеріальний, протизапальний та антисептичний ефекти екстракту з квіток нагідок, що вказується у багатьох наукових працях [36-41].

Механізм дії препарату Правенор у формі супозиторіїв:

Протизапальна дія. Екстракт квіток нагідок (календули) та екстракт любистку пригнічують утворення прозапальних цитокінів ЦОГ-2, а екстракт ягід карликової пальми інгібує 5-ліпооксигеназу. Праве- нор в супозиторіях за рахунок потужної протизапальної дії ліпофільних компонентів швидко знижує ви- раженість больового синдрому, зменшує набряк ПЗ і нормалізує сечовипускання. Окрім того, у квітках нагідок містяться природні саліцилати, які діють подібно до НПЗП, але не мають таких побічних ефектів. Вони справляють прямий знеболювальний і протизапальний ефекти. Їх ефект пояснюється впливом на процеси, що відбуваються у вогнищі запалення, а саме: зменшенням проникності капілярів, зниженням активності гіалуронідази, обмеженням енергетичного забезпечення запального процесу шляхом гальмування утворення АТФ тощо. Але головна роль у механізмі протизапальної дії є пригнічення біосинтезу простагландинів.

Антибактеріальна дія. Екстракт квіток календули активний щодо Грам (-) бактерій: E.coli (найбільш частий збудник ХП), Klebsiella spp., Pseudomonasaeruginosa, і Грам (+) бактерій: Staphylococcusaureus, Bacillussubtilis, а також патогенних грибів, а екстракт коренів любистку активний щодо Грам (+) бактерій: Staphylococcusaureus, Bacillussubtilis, і Грам (-) бактерій: E.coli, Salmonellatyphimurium, Shigellaflexneri, Shigellasonnei.

Нормалізує сечовипускання. Екстракт любистку розслабляє гладку мускулатуру сечового міхура, простатичної частини сечівника і сечовивідних шляхів.

Використання популярних на теренах СНД про- статселективних фітопрепаратів протягом тривалого часу дало змогу оцінити їхній позитивний вплив на якість життя пацієнта, перебіг хронічного запального процесу та можливості пригнічення процесів проліферації.

Простатилен - комплекс водорозчинних пептидів, виділений з ПЗ великої рогатої худоби.

Біорегуляторні пептиди, що входять до складу комплексного препарату Простатилен, належать до ендогенних субстанцій класу цитомединів. Цим терміном прийнято позначати низькомолекулярні пептиди пара- або аутокринної природи, що виконують функцію тканеспецифічних внутрішньо- і міжклітинних месенджерів. Лікарські препарати - пептидні біорегу- лятори класу цитомединів - відновлюють порушені в результаті патологічного процесу або старіння функції тих органів і тканин, які служать вихідним матеріалом для їх отримання.

Препарат Простатилен супозиторії показаний при таких захворюваннях і патологічних станах: хронічний простатит, доброякісна гіперплазія ПЗ, тромбофлебіт, ускладнень після операцій на ПЗ, вікових порушень її функції. Препарат дозволено застосовувати при статевих розладах, чоловічому безплідді, розладах акту сечовипускання, геморої.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

мета дослідження: порівняння ефективності застосування комплексного лікування чоловіків, хворих на хронічний неспецифічний простатит, з використанням набору Правенор, Правенор супозиторії та супозиторії Простатилену.

Дизайн дослідження. Під амбулаторним спостереженням перебували 105 чоловіків із хронічним неспецифічним простатитом, що супроводжувався симптомами нижніх сечових шляхів (СНСШ), віком від 26 до 39 років і тривалістю захворювання від 6 міс до 5 років. Усі 105 пацієнтів завершили повний курс комплексного лікування ХП з використанням набору Правенор (паралельне застосування капсул і супозиторіїв Правенор), Правенору в супозиторіях та Простатилену в супозиторіях. Тривалість лікування становила 30 днів.

Завдання дослідження:вивчити ефективність

комплексного лікування чоловіків із хронічним неспецифічним простатитом, що супроводжується СНСШ; оцінити ступінь задоволеності лікування пацієнтами; проаналізувати переносимість та можливі побічні ефекти досліджуваних препаратів.

Критерії включення пацієнтів у дослідження:

• чоловіки віком до 45 років;

• наявність верифікованого хронічного неспецифічного простатиту;

• наявність інформованої письмової згоди пацієнта на участь у дослідженні;

• здатність пацієнта до адекватної співпраці під час дослідження.

Критерії виключення з дослідження:

• індивідуальна гіперчутливість до препаратів;

• необхідність в призначенні не рекомендованих методів лікування;

• будь-які клінічно значущі відхилення лабораторних показників, що вимагають додаткового обстеження та інтерпретації даних;

• захворювання або стани, що можуть підвищувати ризики для пацієнта або справляти будь-який вплив на завдання дослідження;

• виникнення побічних явищ, що вимагають відміни препарату.

У ході дослідження було виключено застосування інших рослинних препаратів, які використовуються для лікування хронічного простатиту, СНСШ і ДГПЗ.

Оцінка ефективності. Дослідження включало два візити (до і після лікування), під час яких проводили збір анамнезу, фізичний огляд пацієнта, реєстрацію симптомів захворювання з використанням Міжнародної шкали NIH-CPSI (National Institute of Health - Chronic Prostatitis Symptom Index), ультразвукове дослідження. Для оцінювання акту сечовипускання виконували урофлоурометрію, а також заповнювали анкети IPSS і QoL. Ефективність лікування оцінювали через 30 днів після закінчення терапії. Висока ефективність відповідала повній нормалізації контрольних показників. Задовільна ефективність - нормалізація частини показників і позитивна динаміка інших показників. Низька ефективність - відсутність достовірності позитивних змін.

Оцінка переносимості. Оцінювали на підставі суб'єктивних симптомів, які пред'являли пацієнти. і об'єктивних даних за п'ятибальною шкалою (дуже хороша, добра, задовільна, незадовільна, вкрай незадовільна).

Оцінка побічних явищ. Побічні явища оцінювали також за п'ятибальною шкалою:

• 5 балів - відсутність побічних явищ;

• 4 бали - побічні явища незначні, без шкоди для пацієнта, не вимагають відміни препарату;

• 3 бали - побічні явища впливають на стан пацієнта, але не вимагають відмови від препарату;

• 2 бали - небажані побічні явища мають значний вплив на стан пацієнта і вимагають відміни препарату;

• 1 бал - побічні явища, що вимагають відміни препарату і застосування додаткових медичних втручань.

За результатами проведеного комплексного обстеження було діагностовано хронічний неспецифічний простатит, що супроводжувався СНСШ у всіх 105 (100%) пацієнтів.

Хворих було розділено на три клінічні групи.

До I групи увійшли пацієнти (n=35), які отримували стандартну комплексну терапію, згідно з Протоколами надання медичної допомоги, затверджених МОЗ України, з використанням набору Правенору (паралельне застосування капсул та супозиторіїв Правенор).

До ІІ групи увійшли пацієнти (n=35), які отримували стандартну комплексну терапію, згідно з Протоколами надання медичної допомоги, затверджених МОЗ України, з використанням Правенору в супозиторіях.

До III групи увійшли особи (n=35), які отримували стандартну комплексну терапію, згідно з Протоколами надання медичної допомоги, затверджених МОЗ України, з використанням Простатилену в супозиторіях.

Усі пацієнти при первинному зверненні мали аналогічні прояви у вигляді СНСШ і не отримували жодного лікування з цього приводу протягом 1 міс.

Усім пацієнтам до та через 30 днів після лікування проводили обстеження, що включали збір скарг анамнезу, клінічний огляд (зовнішній огляд та ректальне обстеження ПЗ), клініко-біохімічні тести крові і сечі, оцінку симптомів за Міжнародною шкалою IPSSз визначенням індексу якості життя (QoL), трансабдо- мінальне ультразвукове сканування. Дослідження визначало також і частоту розвитку небажаних побічних явищ під час даної терапії.

Висновки щодо ефективності та переносимості Правенору проводили на підставі порівняння отриманих результатів. Контрольне дослідження показників проводили до початку та в кінці лікування. Оцінювали дані IPSS, QoL, рівень PSAу плазмі крові, об'єм ПЗ у динаміці та відсоток розвитку побічної дії.

Статистичне оброблення результатів дослідження проводили методом використанням загальноприйнятих методик на комп'ютері SamsungSM 753dfз пакетами «QPRO» і «Stargraf», з використанням традиційних статистичних величин, критерію Стьюдента-Фішера.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Клінічна картина у всіх пацієнтів до терапії була схожою. При ректальній пальпації ПЗ болісність різного ступеня відзначалася в усіх 105 (100%) пацієнтів.

Больовий синдром турбував 16 (45,7%) із 35 пацієнтів І групи, 13 (37,1%) із 35 пацієнтів ІІ групи, 14 (40%)

13 35 пацієнтів ІІІ групи.

Дизуричні розлади були виявлені у 22 (62,9%) із 35 пацієнтів І групи, у 18 (51,4%) із 35 пацієнтів ІІ групи, у 19 (54,3%) із 35 пацієнтів ІІІ групи.

Статеві розлади у вигляді передчасної еякуляції (ПЕ) непокоїли 11 (31,9%) із 35 пацієнтів І групи, 12 (34,3%) із 35 пацієнтів ІІ групи, 14 (40%) із 35 пацієнтів ІІІ групи, а на порушення еректильної функції скаржилося 7 (20%) із 35 пацієнтів І групи, 5 (14,3%) із 35 пацієнтів ІІ групи, 7 (20%) із 35 пацієнтів ІІІ групи.

Ультразвукове дослідження дозволило об'єктивно визначити розміри ПЗ, які становили відповідно по групам: 28,2±2,3 см³; 31,4±2,7 см³ та 29,6±2,5 см³. У 16 (45,7%) із 35 пацієнтів І групи,

14 (40%) із 35 пацієнтів ІІ групи, 12 (34,3%) із 35 пацієнтів ІІІ групи діагностовано калькульозні включення ПЗ - найчастіші ускладнення ХП, що є однією з причин дизурії і болю.

У динаміці лікування пацієнти усіх трьох груп відзначали поліпшення стану (табл. 1). Призначення набору Правенор, супозиторіїв Правенор і Простатилену сприяло розвитку вірогідного зменшення кількості скарг та їхньої інтенсивності.

Аналізуючи показники алгічного синдрому в І групі було встановлено, що його показник у динаміці зменшився із 45,7% до 2,9%, тобто в 15,8 раза (р<0,001). У ІІ групі аналогічний показник зменшився теж достовірно

- з 37,1% до 8,6% у хворих, тобто зменшення в 4,3 раза (р<0,001); у ІІІ групі вказаний параметр зменшився з 40% до 14,3%, тобто зменшення у 2,8 раза (р<0,01). У І групі значення цього показника перевищувало аналогічні у ІІ та ІІІ групах. Схожі результати були отримані при аналізі показника дизурії. Виражене зменшення показників алгічного синдрому і дизурії у пацієнтів І групи свідчить про комплексну протизапальну дію компонентів набору Правенор.

...