Етнографічно-статистична експедиція П. Чубинського в Південно-Західний край
Дослідження краєзнавчої діяльності П. Чубинського в контексті тогочасної деполонізаційної політики Російської імперії. Підходи до наукового вивчення обширів українського національного простору. Аналіз результатів і значення експедицій Чубинського.
| Рубрика | Краеведение и этнография |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.09.2017 |
| Размер файла | 51,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Таким чином, нові матеріали про етнографічну експедицію П. Чубинського дають можливість по-іншому подивитись на цю акцію, що проходила в Південно-Західному краї імперії Романових під патронатом Російського географічного товариства. Ми вважаємо, що як саму експедицію, так і її результати, котрі вийшли друком після її завершення, слід розглядати як плідну співпрацю трьох зацікавлених сторін: держави, патріотичної громадської організації РГТ та українофілів. Кожна з них могла переслідувати власні інтереси, які разом із тим збігались в одному: бажанні текстуально й візуально, а головне - науково довести, що Південно-Західний край не був польським, донести це знання до ширшої публіки як у Росії, так і за кордоном. Саме співпраця цих зацікавлених сторін і вможливила успіх експедиції, «завдяки якій тут російські етнографічні праці […] взяли гору над […] працями польськими пп. Руликовського, Новосельського, Стецького».
Здається, М. Драгоманов мав рацію, коли писав, що після повернення з Арханґельська П. Чубинський «не тільки не був подібний до противника присяги Богдана Хмельницького на підданство Цареві Восточному, але навіть дійсно заслуговував почасти на докір «лівобережних» українофілів-хіліастів за дуже великі «уступки російській державності»», адже у своїх «Працях» той «провів, де тільки можна було, російську державну ідею так гостро й з такою нетерпимістю про невеликоруських елементів (найбільш польського), що навіть «аз грешный» при всьому своєму «москвофільству» мусів полемізувати з ним». На думку М. Драгоманова, «найбільш показується російсько-державна тенденція Чубинського в його статті «Поляки Південно-Західного краю», писаній ним спільно з К. Михальчуком». З іншого боку, і сам М. Драгоманов у рецензії на «Праці етнографічно-статистичної експедиції» писав:
«Вистачить одного поверхового погляду на ці дані - на повір'я, леґенди, казки, пісні, вірші й т. п. - щоб прийшла в голову думка: як можна було говорити стільки про те, що російська («русская» - А.К) народність найдавнішого історичного російського («русского» - А.К.) краю, в якому народ до найостаннішого часу не переставав проявляти себе активно, зіпсувалась чи затемнилась, втратила свій російський («русский» - А.К.) характер, ополячилась і т. п.? Звичайно, у побуті народу, що жив і діяв протягом тисячі років у відомих стосунках з іншими народами, що мав різні культурні пласти, не могло не накопичитися багато нового, багато схожого з чужим. Але водночас тепер, коли про побут, вірування, словесність правобережної Малоросії і Галичини ми маємо, завдяки збіркам пп. Головацького і Чубинського таку силу матеріалу, швидше доводиться сказати, що навряд чи де-небудь збереглись у такій кількості найдавніші риси російської («русской» - А.К) народності, як у цих начебто «ополячених» краях. І якщо ми утримуємось від рішучого проголошення такого вироку, так це тому, що боїмося, щоб у цьому висновку не грало роль головним чином те, що інші краї тепер виявляються просто менше дослідженими, ніж Галичина і Південно-Західний край».
Можливо, Ф. Савченко мав рацію, коли припускав, що подібними поступками «державній ідеї» П. Чубинський (і М. Драгоманов та решта членів Старої громади) сподівались отримати певні дивіденди від уряду, зокрема відкриття відділу РГТ у Києві й ґарантування йому відповідних умов роботи. Частково цю гіпотезу підтверджують слова того ж таки М. Драгоманова, котрий у лютому 1873 р. так писав про календар Південно-Західного краю за редакцією П. Чубинського В. Навроцькому:
«Чи маєте […] каліндарь Чубинского з Киева. У обох багато статистичних цифер до Украйни, - а у Чубинского доволі гарна хронологія Южної Русі з Галичиною. Правда, не обійшлось без уступок ташкентському елементу, - але за те виданнє вийшло тільки оффиціяльне і навіть кулішівка получила генерал-губернаторну санкцію. Як що не маєте - затребуйте з Киева».
Відповідно, історія з експедицією П. Чубинського, здається, підтверджує тезу О.Міллера про те, що якби центральний уряд був достатньо ліберальним і відкритим, українські діячі початку 1870-х рр. цілком були готові співпрацювати з ним для перебудови імперії, займаючись у Києві «тією позитивістською (культурною, науковою, економічною) діяльністю, яку польські ліберали-по - зитивісти […] називали «працею органічною»». Проте, як відомо, така можливість не здійснилася, а цей період розвитку українського руху закінчився 18 травня 1876 р. у Бад-Емсі й остаточно 1 березня 1881 р. на Катерининсько - му каналі Петербурґа.
Утім, незважаючи на сумлінне виконання державного замовлення та звичайне збирання українського фольклору, київські діячі не були лише пасивними об'єктами імперської політики. Під час співпраці П. Чубинського та держави Російська імперія долучилася до творення «граматики» (за Б. Андерсоном) українського націоналізму. Тоді як українофіли-шістдесятники, об'єднані навколо «Основи», намагалися текстуально описати національну територію, українофіли-сімдесятники, завдяки справді неймовірному подвижництву П. Чубинського, зуміли перетворити її опис «від Сяну до Дону» на наукову картографічну репрезентацію, яку в майбутньому можна було б використати для підтвердження своїх прав на зображену територію.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Причини і наслідки переселення українців по території Російської імперії кінця XVIII - початку XX ст. Дослідження кількісного складу українського етносу в у Лівобережній, Правобережній Україні та Новоросії. Розселення українців у Австро-Угорській імперії.
реферат [36,1 K], добавлен 29.10.2010Свідоцтва життя і діяльності людей у епоху бронзи на території Оренбурзького краю. Кочівники раннього залізного віку та розпад родової громади. Племінні союзи та державні утворення степових кочовиків у IV-XIII ст. Поява першопоселенців на берегах Яїка.
реферат [25,4 K], добавлен 09.04.2011Славута - північна красуня Хмельниччини, місто обласного значення. Географічне положення міста, його природні об’єкти. Сучасні археологічні дослідження місцевості. Фауна і флора Славутчини. Історії та легенди, які розповідають про заснування Славути.
реферат [50,7 K], добавлен 01.01.2011Поняття "край" і "краєзнавчий документ". Фундація краєзнавчих документів. Довідкова та бібліографічна допомога. Задачі краєзнавчої роботи бібліотек, використання бібліографії. Форми роботи бібліотек по краєзнавству. Проведення історико-краєзнавчих читань.
реферат [27,1 K], добавлен 16.06.2009Бердичів як місто обласного значення, розташоване на березі річки Гнилоп'ять, притоки Тетерева, історія та напрямки вивчення даної місцевості та її значення. Аналіз перших згадок про Бердичів, його місце в історії світової культури, пам'ятки та храми.
презентация [4,9 M], добавлен 25.03.2012Астраханский край и города Астрахани. Астраханская область с уникальным набором туристско-рекреационных и санаторно-курортных ресурсов, ее достопримечательности. Дом-Музей В. Хлебникова. Флора и фауна заповедника, грязебальнеологический санаторий.
сочинение [12,5 K], добавлен 21.02.2009Символічно-оберегове значення українського вінка. Символіка давньослов’янського вінка. Його композиційний склад: квіти та інші матеріали. Послідовність вплітання стрічок у віночку, їх значення по кольорам. Символіка вінка, його різновиди та значення.
презентация [11,3 M], добавлен 26.10.2015Єврейський народ як складова частина населення Російської імперії та Півдня України. Культурний розвиток євреїв на чужій території. Характеристика побуту, одягу, їжі та обрядів єврейського населення. Особливості соціальної організації та самоврядування.
реферат [23,9 K], добавлен 25.09.2010Поняття світогляду як самооцінка людини, розуміння себе в світі та аналіз довкілля. Релігійне спрямування українського бачення, роль у ньому уявлень і вірувань. Доля і душа людини, значення сновидінь. Стародавні повір'я про походження "нечистої сили".
контрольная работа [33,5 K], добавлен 10.03.2011Історія розвитку міста Сарни як історичного і культурного центру українського народу, його географічне розташування. Стан міста в періоди татарської навали, правління гетьмана Хмельницького і російської юрисдикції. Сучасний економічний розвиток Сарн.
доклад [24,1 K], добавлен 04.06.2014Географическое положение Забайкальского края. Природа, рельеф, фауна. Флора заповедника "Даурия". Река Аргунь в Приаргунье. Читинский район, Голец Алханай. Песчаный массив Чарские пески. Представители растительного мира в Сохондинском заповеднике.
реферат [24,9 K], добавлен 22.11.2014Особливості історичного розвитку Росії. Політико-правова система, політичні процеси в Російській Федерації. Економічний розвиток Росії: сучасний стан, проблеми, перспективи. Геополітичний статус РФ, його вплив на формування зовнішньої політики держави.
контрольная работа [24,6 K], добавлен 03.10.2008Наукова сутність проблеми географічного дослідження етнічного складу міського населення. Аналіз взаємозв’язку між містом та етносом. Вплив урбанізації на етнічні спільноти. Міста як центри консолідації етносу. Вивчення етнічного складу населення міста.
реферат [23,4 K], добавлен 10.03.2010Первые поселенцы на тульской земле в раннем железном веке. Способ получения железа из руд, используемый на тульской земле. Появление и деятельность славян. Специфика археологического исследования городищ. Сведения о развитии Тульского края в Х-ХIII в.
реферат [19,0 K], добавлен 15.11.2010Історія та розвиток українського народного танцю. Український танець як складова частина народно–сценічної хореографії, її національний колорит. Історія розвитку українського костюму. Методика постановки хореографічної роботи, характеристика рухів.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 30.09.2014Связь А.С. Пушкина с Липецким краем. Проживание предков великого поэта на Липецкой земле. Мария Алексеевна Пушкина и ее родные места. Посещение Пальны Пушкиным по дороге в Арзрум. "Пушкинский дуб". Пребывание Пушкина в Ельце. Дорожный дневник поэта.
реферат [27,8 K], добавлен 18.11.2008Вивчення життєвого і творчого шляху С.Д. Носа, його ролі у вивченні й пропаганді української національної культури й побуту, фольклору та етнографії, популяризації етнічно-національної самобутності українського народу. Культурно-просвітницька діяльність.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 25.10.2011Проблематика, методи і роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні. Дослідження історії Рівненщини: Рівного, Острогу та Дубно, села Борове Зарічненського району. Відомі діячі науки, освіти, культури та історія розвитку етнографії на Волині.
дипломная работа [81,4 K], добавлен 04.11.2010Вивчення традиційно-побутової культури народу. Відомості з етнографії українського народу. Походження, процес формування, характерні риси побуту, галузі традиційної матеріальної і духовної культури. Риси етнічної неповторності та національна свідомість.
реферат [27,6 K], добавлен 22.01.2011Виявлення та вивчення пам'яток історії і культури Криму часів античності та середньовіччя. Дослідження історії формування історико-культурної спадщини даного періоду. Оцінка сучасного стану, охорони та використання об’єктів дослідження в туризмі.
курсовая работа [63,5 K], добавлен 03.12.2010
