Червоногродський повіт Подільської землі наприкінці ХІV-ХVІ ст.
Населені пункти та карти земель Тернопільської обл. Вивчення географічної локалізації й адміністративно-територіального устрою Червоногродського повіту. Аналіз "Опису Подільських замків" М.С. Грушевського. Колонізація Поділля польським королем Казимиром.
| Рубрика | Краеведение и этнография |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.09.2017 |
| Размер файла | 85,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
І нарешті, останнє, відоме нам земельне пожалування, яке зробив великий князь литовський Вітовт у Червоногродському повіті 27 січня 1429 р. У 1564 р. оригінал, при оказії «ревізії листів», був представлений Єжим Язловецьким і вписаний до книги AGAD w Warszawie. -- Tzw. ML. IV. -- B. 17. -- K. 165.. У грамоті було здійснено запис на 30 коп. Оскільи ця копія збереглась ушкодженою тому невідомо, кому було надано та як точно називався об'єкт надання.
Швидше за все, першими літерами земельного надання були «Гу». М. Грушевський подає його як «Гугрин», Я. Куртика припускав, що слід читати як “Ниbіп", В. Михайловський -- як Губин (нині Бучацького району Тернопільської області) Грушевский М.С. Барське староство. Історичні нариси (XV-XVIII ст.). -- Львів, 1996. -- C. 27; Kurtyka J. Repertorium podolskie... -- S.229; Михайловський В. Західне Поділля під володінням Вітовта у 1411-1430 роках: надавча політика у світлі документів // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. -- Київ-Львів, 2004. -- Т. 2. -- С. 126.. Можливо, твердження В. Михайловсько- го є слушне, оскільки за поборовим реєстром 1578 р. село Губин (НиЬіп) входило до складу Подільського воєводства і було власністю панів Язловецьких Поб. р., 1578 // Zrцdla dziejowe. -- Warszawa, 1889. -- T. XIX/ Opr. A. Jabtonowski. -- P. 261..
У 1434 р. польським королем став син Владислава ІІ Яґайло десятирічний Владислав ІІІ, прозваний пізніше Варненчиком Warna 1444: rzeczywistosc і tradycja / Pod red. Ilony Czamanskiej i Witolda Szulca. -- Poznan, 1957; Sepiat M. Zastaw na dobrach ziemskich i dochodach krolewskich w okresie panowa- nia Wпadysпawa III Warnenczyka na Wзgrzach (1440-1444) // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellonskiego. Prace Historyczne. -- Krakow, 1998. -- Zesz. 125. -- S. 36-48; Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава III (1434-1444) // Український археографічний щорічник. -- Київ-Нью-Йорк, 2004. -- Вип. 8/9. -- С. 227-265..
Нам відомо декілька документів, які проливають певне світло на взаємовідносини між королем Владиславам-Варненчиком та Теодориком з Бучача. Перший документ датований 6 травня 1436 роком. Молодий король, перебуваючи у Львові, визнав аргументи Теодорика з Бучача про те, що його батько був винен Теодорику 500 гривень. Тому цей борг король переніс на королівський замок Червоноґрод («in castro nostro Czerwonigrod.... et villis pro ipso spectantibus») та приналежні Теодорикові частини королівського боргу Рафалом з Ярослава на суму 300 гривень, після чого він (Теодорик) міг би витратити їх з запису на замок на решту, 200 гривень AGAD w Warszawie. -- Tzw. "Metryka Litewska”. IV B. -- Sygn. 17. -- K. 165v-166. Tytuп: "Eiusdem; Czirwonigrod”; AGAD w Warszawie. -- AZ. -- Sygn. 32. -- K. 934 [T. Castrum Cziruonog- rod]; Ibidem. -- K. 967 [T. Castrum Cziruonogrod in terra Podolie]; ZDM. -- Cz.VIII. -- №2185. -- S. 12-13. . Цей запис суми був неймовірно великий. Для порівняння вкажемо, що запис суми на одне село становив біля 50 гривень. Отже, можна припустити, що «запис» припускав наявність у триманні Теодорика біля 10 сіл.
Згодом, 6 лютого 1440 р., польський король Владислав Варненчик записав йому ж, Теодорику із Бучача ("Dzietrzichone de Buczacz Castri Rubri capitaneo"), ще 300 гривень на Червоноґродське староство Руської землі ("in terra Russiae" (sic!)) за забрані речі, а саме за 1 шовковий плащ, золотом тканий і підбитий лисицями, 2 шуби соболиних, 2 марщенце (пол. marszczence), один соболиний, а другий -- куничий, 2 торлопи (пол. torlopy) куничих, постав шовковий, ківер (пол. kywerun), 3 пари бобрових рукавиць, золотом оздоблених, 80 соболиних шкур, а також дозволяє брати старості поральне і сеп (exactionalem pecuniam, vulgariter Poradlne et donationem frumentorum, vulgariter sep) «... unum palium sericuem auro intextum cum pellibus subductum migalinis, dua schubas sobelinas, duos marssczenczones, unum sobelinum et alium mardurinum, duos thorlopones marduri- nos, unum stamen sericeum, unum Kywerun, triplices cirothecas castorinas auro info(r)matas et octua- ginta pelles sobelinas... ». -- AGAD w Warszawie. -- Tzw. "Metryka Litewska”. IVB. -- Sygn. 17. -- K. 166-167; ЗНТШ. ! Львів, 1905. ! Т. 63. ! Серія 1. ! № 34. ! С. 35; ZDM. ! Cz. VIII. ! № 2246. -- S.72-73. Користуючись нагодою, дякуємо канд. іст. аук, доценту кафедри етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного унверситету ім. Ю. Федьковича О. Масану за надану допомогу при перекладі латинського слова cirotoca, яке на думку дослідника є не що інше як рукавиці (лат. chiroteca). Див.: Масан О., Пивоваров С. Вагома праця з історії середньовічного Поділля// Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. -- Чернівці, 2008. -- Т. 2 (26). -- С. 380..
У тому ж 1440 р. на наказом Владислава Варненчика Теодорик отримав ще один документ, в якому засвідчено, що польський король, взявши у нього, чотири золототканих шуби та двох коней, пообіцяв дати йому на найближчому сеймі дідичне право на 17 сіл, а саме на Йванє, Торчке, Дамбровлін, Ворвончінче, Бурграбинче, Костковче, Летаче, Бжемьона, Свидове, Дулиби, Челениче, Соколов, Пархова, Новоседлце та Кочміжін Червоногродського та Коропецького повітів або відповідну платуin "Ywanye, Torczkye, Dambrowlin, Worwonczicze, Burgrabyncze, Costkowcze, Humancze, Chme- lawa, Letacze, Brzemyona, Swydowe, Dulyby, Czelenycze, Sokolow, Parchowa, Nowosedlcze et Koczmir- zin in terra Russie et districtibus Czirwonogrodensi et Cropicziensi sitas...”. -- AGAD w Warszawie. -- Zbior dokumentow pergaminowych. -- № 7281 -- Tytul Eiusdem; ZDM. -- Cz. VIII. -- № 2251. -- S. 77-78.. Нині це відповідно Іване-Золоте, Торське, Добрівляни, Ворвулинці, (?), (?), Литячі Заліщицького району, Берем'яни Бучацького району, Свидова Чортківського району, Дуліби та (?) Заліщицького району, Соколів, Порохова, Новосілка та Космирин Бучацького району Тернопільської області.
У даній розвідці хотілось би звернути увагу на три назви, які зустрічаються у цьому документі -- Буграбинче, Костковче, Челениче. Перша -- це Буграбинче. «Buegrabyncze» зустрічаємо також в «Поділі Бучацьких» 1469 р., за яким цей населений пункт отримав Ян Бучацький DivBucz., 1469. -- P. 329..
Сама назва очевидно, походила від слова бурграбій (burgrabia) -- урядника, який призначався гродським старостою, і у випадку відсутності останнього виконував його обов'язки. Село, швидше за все, знаходилось неподалік від замку Червоногроду, тобто біля сучасного села Нирків Заліщицького району. В більш пізніших документах назва зникає. В поборових реєстрах 1530 та 1542 років вона не вказується. М. Крикун, публікуючи список поселень Подільського воєводства в XVII ст., села з такою назвою не навів Крикун М. Кількість і структура. -- С. 185-204 . DivBucz., 1469. -- P. 329. Regestrum ffumalium, 1493. -- P. 340.. Нині села з такою назвою немає.
Друга назва -- Костковче. За «Поділом Бучацьких» у 1469 р. Міхал Бучацький віддав брату Яну цілу низу сіл, в тому числі й Костковче ("Costhkowcze”)114. Можливо, у реєстрі подимного від 1493 р. це село вказується як Костки ("'Sadky cum Costhky”), від якого разом з селом Садки якийсь Андрій виплатив від 8 димів ("de octo Andrey solvit')115. Село Костки («Kostky, ex quo devastata, attamen...») вказується і за поборовим реєстром від 1578 р. Поб. р, 1578. -- P. 273. Lustartio, 1578. -- S. 253. Нині населеного пункту з такою назвою не існує. Можливо, було розташоване біля с. Садки (на північний схід від Шутроминців) Заліщицького району Тернопільської обл.
Третя назва -- Челениче -- теж нині відсутня в регіоні. Ймовірно, що це сучасне с. Поділля Заліщицького району Тернопільської області. Оскільки відомо, що протягом XVI-XVII ст. і аж до 1964 р. село називалось Цапівці. За поборовим реєстром 1578 р. воно прослідковується як Чаповце (Czapowce dnum Jazlo- wieczkich)117. А в XVII ст., як вказує М. Крикун, "Capowce”, «Czapowce» фікусується у документах як шляхетський маєток Червоногродського повіту Крикун М. Кількість і структура. -- С. 197..
У 1442 р. польський король Владислав Варненчик надав привілей Станіславу з Бедриковців на село Ширшеньовче, що на р. Серет, Червоногродського повіту Подільської землі («villam nostram et haereditatem totalem Szyrscheniowcze in terra Podoliae et districtu Czerwonogrodensi sitam уet super flumine Sereth iacen- tem»). AGAD w Warszawie. -- Tzw "Metryka Litewska IV. -- Sygn. 17. -- K. 158-159v.; ZDM. -- Cz. VIII. -- № 2427. -- S. 229-230; Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава III (1434-1444) // Український рхеографічний щорічник. -- Київ-Нью-Йорк, 2004. -- Вип. 8/9. -- С. 260.
В документі вказано, що Станіслав може користуватись цим селом з усіма його зручностями, чиншами, тощо (utilitatibus, fructibus, censibus...), однак король затримав за собою виплату двох грош, яке називається подимне (excepta duorum grossorum exactione dicta poddimne, quam pro nobis et succesoribus nostris reservamus). Пізніше, у 1469 р., на це село (villa Scherszenyowcze) принесе документ Олександр Говорко з Хмєлово ("Goworkonis Alexandri de Chmyelowa"). Як записав писар, він тримав село як «вічний подарунок угорського короля... на феодальному праві.» ("perpetue donacionis regis Hungarie... jure feudali et dona- bitur post mortem successorum ad dominum regem, quia carente prole etc.”). BonReg., 1469. -- P. 44.
У цьому ж 1442 р. Теодорик з Бучача разом з Томашем з Гинковче, виконуючи дипломатичну місію, здійнили сумісну поїздку в ставку до татарського хана.
В подяку ж за роботу польський король Владислав Варненчик закріпив за Томашем село Гинковче та пустку Угринковче Червоногродського повіту, AGZ. ! Lwow, 1876. ! T. VI. ! № 20. ! S. 31-32. а Теодорику надав документ на три замки -- Чарніград (який знахидився в гирлі Дністра), Качибей (на березі Чорного моря) та Караул Білецька О.В. Теодорик з Бучача -- тримач середньовічного Качибея // Древнее Причерноморье. Материалы международной конференции VIH-е чтения памяти профессора Петра Осиповича Карышковского (Одесса, 11-12 марта 2008 года). -- Одесса, 2008. -- С. 40-46; Михайловський В. Привілей короля Владислава ІІІ на Кам'янецьке староство для Теодорика з Бучача 1442 р. // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. Історичні науки. -- Кам'янець-Подільський, 2003. -- Т. 11. -- С. 44-58; Kurtyka J. Nadanie starostwa podolskiego Teodorykowi z Buczacza (z dziejow krolewszczyzn na Podolu w XV i XV wieku) // Annales Academiae Paedagogicae Cracoviensis. -- Krakow, 2004. -- Studia Historica III. | Folia 21. | S. 69-102.. У 1442 році Теодорик з Бучача, який став обіймати уряд генерального подільського старости, отримав від короля право робити запис в 50 гривень на земельні тримання зем'ян.
На території Червоногродського повіту він цим правом, очевидно, не дуже користувався. Це можна пояснити тим фактом, що саме тут були сконцетровані його (та його родини) землі. Нам відомо лише один дозвіл польського короля Казимира IV Ягеллончика (1448 року), щоб Теодорик записав 100 гривень Олександру, званому Говорек, на село Олексінче Червоногродського повітуМатеріали М. Грушевського... -- Т. 63. -- Сер. 1. -- № 45. -- С. 49-50.. А взагалі Бучацькі мали великий вплив не лише на Владислава, але й на наступного польського короля Казимира IV Яеллончика та його дружину Єлизавету Dцrflerцwna A. Buczacki Teodoryk // Polski Siownik Biograficzny. -- Warszawa, 1937. -- T. III. -- S. 85..
Від наступного польського короля Казимира IV Ягеллончика (1447-1492), який правив трохи менше ніж півстоліття, Червоногрод отримав у 1448 році магдебурзьке право AGAD wWarszawie. | MK. JK. X. | K. 29; MRPS. | Varsoviae, 1905. | Pars I. | №44. | P. 3.. Нагадаємо, що Кам'янець подібним правом користувався з 1374 р.
Окрім того, поблизу Червоногроду з'являється два зем'янські містечка -- Язловець та Серет, які вказані в реєстрі міст і містечек Польського королівства 1453 року "oppidum terrigenarum Jaszlowcze... Sereth".-- MPRS. -- Varsoviae, 1905. -- Pars I -- №192. -- S. 11.. Обома ними у 1469 році володів старший син Теодо- рика -- Міхал з Бучачу Воно ж згадується і в «Поділі маєтностей Бучацьких”: «gorodok ... Szereth». -- DivBucz., 1469. -- P. 329-330.. Містечко Серет, швидше за все, знаходилось у гирлі р. Серет. Нині населеного пункту з такою назвою не має, а в гирлі річки Серет є Городок Заліщицького р-ну Тернопільської обл.
У контексті отримання земельних надань на Поділлі польськими шляхтичами важливо звернути увагу на розповсюдження католицьких костелів та монастирів в Червоногродському повіті. Одразу постає питання, з якого моменту розпочалось розповсюдження католицизму на подільських землях Abraham W. Zalozenie biskupstwa lacinskiego w Kamiencu Podolskim // Ksi^ga pami^tko- wa ku uczczeniu 250-tej rocznicy zalozenia Uniwersytetu Lwowskiego przez krola Jana Kazimierza r. 1661 . -- Lwow, 1912. -- T. I; Trajdos T. Kosciol Katolicki na ziemiach ruskich Korony i Litwy za panowania Wladyslawa IV Jagielly (1386-1434). -- Warszawa, 1980; Trajdos T. Kosciol katolicki na Podolu (1340-1434) // Kameiniec Podolski. Studia z dziejow miasta i regionu/ Pod red. F.Kiryka. -- Krakow, 2000. -- T.1. -- S. 129-157..
На наш погляд, найправдоподобніше, католицький рух почав набирати сили на Поділлі ще за правління Коріятовичів Так, ще у 1375 році подільський князь Олександр Коріятович підтвердив грамотою за домініканським монастирем, що в Смотричі, млин та різні привілеї. -- Українські грамоти XIV ст./ Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М. М. Пещак. -- К., 1974. -- № 24. -- С. 50-53; Білецька О. В. Грамоти подільських князів Коріятовичів як джерела до вивчення історії Поділля XIV ст. // Записки історичного факультету ОНУ ім. І. І. Мечникова.-- Одеса, 2002. -- Вип. 12. -- С. 415-423; Білецька О.В. Релігійна ситуація на Поділлі у другій половині XIV -- першій половині XV ст. // Наука. Релігія. Суспільство. -- Донецьк, 2004. -- №2. -- С. 174-180; Симашкевич М.В. Римское католичество и его иерархия в Подолии. -- К.-П., 1872.. Перша певна інформація про монастир і костел домініканів р.\м. Бш. МікоМ]а в Червоногроді, як вказував польський дослідник Януш Куртика, є у двох, даних у Червоногроді, документах для цього монастиря Теодориком з Бучача, а саме в документі від 15 травня 1444 року, який містив запис на 50 гривень на два села Червоногродського повіту Див. більш детально: Kurtyka J. Repertorium. -- S. 17 (uw. do №16). Януш Куртика вказував, що документ зберігається в бібліотеці ім. Стефаника у Львові. Зібрання А. Чоловського (A. Czolowskiego, sygn. 47/II ["Akta dominikanow na Rusi, Podolu i Ukrainie w XVII-XIX w.”]. -- К. 19; Biblioteka Ossolinskich we Wroclawiu. -- Perg. 2602. та в документі від 1 лютого 1445 року про надання десятини з меленого в млині в Новому Місті Червоногроді (ш Nowym Мієбсіє Czerwonogrodzie) і десятини з «гоїі zamkowych» з обов'язком «відправ двух месс щотижнево з метою спасіння душ короля Владислава ІІ Яґайло і князя Олександра, інакше Вітовта, за врятування Владислава [Ягеллончика], короля польського і угорського, а також за здоров'я фундатора і його спадкоємців» Biblioteka Ossolinskich we Wroclawiu. -- Perg. 2604. Див. також: Katalog dokumentow Biblioteki Zakladu Narodowego im. Ossolinskich / Opr. A. Fastnacht. -- Wroclaw, 1953-1969. -- Cz. I-II. - № 353.. Отож, фундаторами монастиря в Червоногроді, могли бути або князь Вітовт, або Теодорик Бучацький
У 1464 р. польський король Казимир IV Ягеллончик дав привілей, за яким він переніс і записав на замок, містечко та повіт Червоногрод ("castrum, oppidum et districtum Czirwonigrod") 500 гривень, які кам'янецький староста Міхал Бучацький мав записані на замок та місто Кам'янець ("super castro et civitate Camieniecz") Матеріали М.Грушевського... -- Т.64. -- Сер. 2. -- № LIV. -- S. 57-58.
Певну інформацію щодо історичного розвитку Червоногродського повіту мають документи, які умовно назвемо «Поділ Бучацьких» («Divisio Buczaczskych») DivBucz., 1469. та «Опис королівського добра» ("Bona regalia onerata") BonReg., 1469..
Відповідно до «Поділу Бучацьких» у 1469 р. старший брат -- Міхал з Бучачу у Червоногродському повіті отримав частину Червоногрода та дев'ять сіл (Давидовче, інакше Сиповче, Серет, Ущє, Ворворчінче, Бедриховче, Тлусте, Швидо- ве, Блашковче, Гвани) "in Czyrwonogrod opidum et castrum et in villas ibidem pertinentinentes... Vszczye, Worwor- czincze, Bedrrzychowcze, Tluste, Szwydowe, Blaszkowcze, Hvany -- DivBucz., 1469. -- P. 329-330., а молодший -- Ян -- частину Червоногрода і вісім сіл (Поповче, Летаче, Костковче, Бурграбинче, Садковче, Кошиловче, Грегоровче, Кжива Лака) "... in bona Popowcze cum villis ad ipsa pertinentibus videlicet Lethacze, Costhkowcze, Burgrabyncze, Sadkowcze, Kosczylowcze, Grzegorzowcze, Crzywa Laka et cum Czyrvonogrod cum villis predictis". - DivBucz., 1469. -- P. 329-330. BonReg., 1469..
У другому документі -- "Bona regalia onerata"137 -- нами віднайдено згадки про замок Червоногрод (castro Czyrwonogrodensi, р.62; Castro-rubeo, p. 63), поле Залєще (area Zalescze, p.66), пустку Угрінковче (vastitate Hwrinkowcze, р. 49) та 21 село, які можна віднести до Червоногродського повіту, а саме: Алексинче (Alexyncze, p. 44), Белча (Belcza, Byelcze,р. 66), Бялобожнича (Byaloboznycza, р.49), Варворчінче (Warworczincze, p.61), Гінковче (Hinkowcze, p. 49), Давідовче (Dawidowcze, p. 60), Добровлани (Dobrowlany, p. 66), Гугни (Huhny in capitaneu... Rubicz, p. 49), Капущініче (Capusczinicze, p. 62), Каспровіче (Casprowicze, p. 46), Летозе (Lethoze, p. 50), Лишовче (Lyssowcze, p. 51), Олховіч (Olchowicz, p. 46), Поповче (Popowcze, p. 50), Свідава (Swidawa, p. 62; вар. Свидова. Swydowa, p. 66), Сковродинче (Skowrodyncze, p. 49), Угринковче (Hwrinkowcze, p. 49), Хмєлова (Chmyelowa, p. 44, 50), Шенков (Szenkow, p. 66), Шершуньовче (Scherszenyowcze, p. 44); Ягелниче (Jahelnycze, p. 51).
Під час «Опису королівського добра» у 1469 році королівському службовцю (ймовірно писарю) документи на тримання населених пунктів у Червоногродському повіті принесли 7 тримачів: Міхал з Бучача на замок Червоногрод (р. 62), поле Залєще (p. 66) та шість сіл: Белча (p. 66), Давідовче (р. 60), Добровлани (p. 66), Варворчінче (p. 61), Капущініче (p. 62), Свідава (р. 62, 66), Шенков (p. 66); Сиґізмунд -- на Лишовче (р. 51) та Ягелниче (р. 51); Багавський -- на Каспровіче (р. 46) та Ольховіч (р. 46); Олександр Говорко з Хмєлово -- на Алексинче та Шершуньовче (р. 44); Петро Сковротський -- на Бялобожничу та Сковродинче (р. 49); Станконіс з Полустовіче і Павло Чартковський -- на село Гінковче та пустку Угринковче (р. 49). Окрім того, Олександр Говорко з Хмелова приніс документ, згідно з яким, пан Бучацький (domini Buczaczky) тримав як «вічний подарунок» села Поповче, Герменце, Хмєлова, Летозе (р. 50). Як видно з документу про поділ маєтностей Бучацьких, це був Ян.
На маргінезі зазначимо, що село Дуліби ("in villam suam Duleby in distr. Came- nec. sitam») згадується в документі (1472 р.), в якому мова йде про володіння рідних братів Бучацьких -- Міхала та Яна. На момент укладання документу село знаходилось у триманні Міхала. Однак, якщо він, як зазначалось у документі, не віддасть до майбутнього свята П'ятидесятниці 50 гривень на відбудову с.Монастириська, то повинен віддати село Дулеби.
У 1493 р. було складено реєстр подимного податку Подільської землі139. У ньому не вказано до якого повіту відносяться села. Тому іноді буває досить складно визначити, про яке ж саме село йде мова. Опріч те, ми нарахували 21 село Червоногродського повіту, а саме: Бєле (Byele, p. 342), Бєлче (Byelcze, p. 340), Знєброди (Znyebrody, р. 340); Каспаровче (Casparowcze, p. 336), Костки (Sadky cum Costhky, p.340), Летаче (Letacze, p. 341), Лисовче (Lyssowcze, p. 338), Милєйовче на Сереті (Myleowcze... in Seroth, p. 335), Нагожани (Nahorzany, p. 336); Половче (Polowcze, р.339); Олексинче (Olexyncze p. 339), Олшовєч (Olschovyecz, p. 336); Пєчарне (Pyeczarne, p. 338); Поморче (Pomorcze, p. 340); Садки (Sadky, p. 340), Свидове (Svydove, p. 338), Свирчковче (Svyrczkowcze, p. 336), Тлусте (Tluste, p. 338), Хмєлова (Chmyelowa, p. 341), Шутрмєнче (Schuthrmyencze, p. 341), Ягелнича (Jaghelnycza, p. 335).
Робота над виявленням, географічною локалізацією та ідентиифікацією сіл повіту триває. На даний момент нами нараховано біля 50 сіл, згадки про які зафіксовані у джерелах відносно XV ст.
Найбільш розповсюдженим типом населеного пункту було «село» (латинський відповідник villa, польський -- wies, в транслітерації -- selo): "wsi. Satermince, Olechowce, Klimince, Supronkowce", "wssi Pieczarney Blaskocze w ziemii Podolskieh we wloszi czerwonogroczkie na Rzeczy Dnistrze" (1424); "Olchowiecz a Sutrimiencze. tho yoho oiczizni dwie ssielyca, trtetheye selo Mielieiewcze» (1424 р.).
У джерелах вказувалось також на наявність пусток (лат. vastitas) у повіті: "...vastitatem seu hereditatem desertam Vhryn- kowcze .... 1442 р.); ".vastitate Hwhrinkowcze (1469); "vastitas Juan" (1454). Зафіксовано також такий населений пункт як дворище (dworzyscze): ". villis Capusczinicze et Jakynowo Dworzyscze". В джерелах існує також термін «маєток» (інакше «добро») (лат. bona): "in bona Popowcze cum villis.". Нинішнє Передмістя записане у перекладі латинською мовою як Субурбіум (Subvrbium sub Jaslovyecz) Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле... -- С. 226. Матеріали М. Грушеського... -- Т. 63. -- Сер. 1. -- № 19-20. -- С. 22-23. AGAD w Warszawie. -- AZ. -- Sygn. 32. -- K. 978. Tytuk Vastitas Juan in districtu Rubri castri; Михайловський В. Документи подільських (кам'янецьких) генеральних старост на заставу королівщин (1442-1506 рр.) // Київська старовина. -- 2003. -- № 2. -- С. 76.
В документах ми знайшли також вказівку на поле (лат. area) Залеще (Dobrowlany cum area Zalescze).
В документах зафіксувались назви рік, а саме:
- Дністже (Днястр) ("wssi Pieczarne y Blaskocze ...na Rzeczy Dnistrze"150; "fluvium Dnyastr") -- нині р. Дністер;
- Дзюжин ("cum fluvio Dzurzyn ....", 1465 р.152) -- нині р. Джурин;
- Олховєч (Волховєч) ("Nabokowcze super fluvio Olchowyecz ... ", 1418 р.153; «... villam ... Tolstoe ... in... flumine Wolchowiecz ...», 1427 р.154) -- нині р. Тупа;
- Свідова ("villam Szwidowa dictam super fluvio Swidoua", 1410 р.155) -- нині р. Свидова;
- Серет (Шерет, Шерот) ("Lysowcze super flumine Sereth", 1418 р.; «villam Olexincze in fluvio Sereth», 1448 р.156; "...Dawydowcze alias Sypowcze super flivio Szereth", 1469 р.157; "Myleowcze... in Seroth", 1493 р.158). Нині -- р.Серет, ліва притока Дністра;
- Стрипа («ad fluvium Stryppa, 1469 р.159). Нині -- р. Срипа, ліва притока Дністра.
Кордони повіту в основному проходили по ріках. На півдні межею слугувала ріка Дністер, яка відокремлювала Червоногродський повіт від Молдовського князівства. На заході повіт був обмежений рікою Стрипа (лівою притокою Дністра), за якою знаходився Коропецький повіт Галицької землі Руського воєводства.
На сході р. Серет (ліва притока Дністра) відокремлювала Червоногрод- ський повіт від Скальського повіту Подільської землі. Хоча села, розташовані на самому (лівому) березі Серету, зараховувалися до Червоногродського повіту.
Так, сучасні Олексинці, які знаходяться на лівому березі р. Серет Борщівського району Тернопільської області, у досліджуваний нами період відносились до Червоногродського повіту, на що красномовно вказують джерела: "villa Olexinic- ze in fluvio Sereth in ... districtu Czyrwonogrodensi". Цю думку підтверджує й документ від 1480 р., за яким сучасне село Росохач (знаходиться на лівому березі Серету) теж відноситься Червоногродського повіту. Semkowicz Ш. Nieznaene nadania Witolda... -- S. 853. Матеріали М. Грушевського. -- Т. 64. -- Сер. 2. - № 45. -- С. 49-50. Regestrum //итаїіит, 1493. -- Р. 335. ЦДІА у Львові. -- Ф. 134. -- Спр. 489. Каталог пергаментних документів Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові 1233-1799. -- К., 1972. -- №256. -- С. 131.
Північний кордон прийдеться визначати досить умовно, оскільки даних розмежувальних комісій від XV ст. у нас немає. Отож, за даними документів, на півночі територія сучасних сіл Цвітова Бучацького району, Полівці, Білобожни- ця, Скородинці, Біла Чортківського району Тернопільської області входила до складу Червоногродського повіту, далі на північ -- були вже землі Теребовлянського повіту Галицької землі Руського воєводства.
Для XV ст. нами зафіксовано 16 тримачів Червоногродського повіту. Це надзичайно мало, оскільки, у Летичівському повіті відносно цього ж самого часу нами нараховано 37 тримачів Бшецька О. В. Летичтський повгг... -- С. 185. Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле. -- К., 1885. -- С. 207-209. AGZ. -- Lwow, 1870. -- T. II. -- № 31. -- S. 51-52.. Інформація про урядників майже не збереглась, за виключенням окремих звісток, тому не можемо скласти чіткого уявлення щодо їхнього правління.
В документі від 7 листопада 1374 р. зафіксовано воєводу Червоногроду Гринька ("Нгіпко Czer(wo)nogrodzki wojwoda"). Відомо, що протягом 1404-1405 рр. замковим воєводою Червоногроду ("Woyewodam Czerwonigrodensem") був Дерслав Конопка (пол. Dzierstaw Копорка z Kozuchowa, лат. Dirslao Zabokruki, de Вуепкопе) -- гербу Богорія (Ь Во- догіа). Раніше, у 1380 р., він був бжеським та куявським бурграбієм, а в 1402 р. виступив як королівський уповноважений для зайняття Кам'янця Gotqbiowski t. Dzieje Polski ... -- P. 86 (przypis 168). Stadnicki K. Wspomnienie o Abdan- kach-Konopkach Buczackich... -- S. 34-35; PSB. -- T. VI. -- S. 141; Baczkowski K Osadnictwo regio- nu strzyzowskiego... -- S. 76-78; TqgowskiJ. Kr^g rodzinny Jaroslawa Bogorii. -- S. 135.. Помер біля 1433-1434 років. Маємо також відомості, що у 1436 р. червоногродським державцею був Теодорик з Бучача (Theodricus de Buczacz ІешШгіш Czerwono- grodensis) гербу Абданк (пол. Ь Abdank) ZDM. -- Cz. VIII. -- № 2185. -- S. 12-13; AGZ. -- Lwow, 1887. -- Т. XII. -- №3550; Urz^dnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy / Opracowali E. Janas, W. Klaczewski, J.Kurtyka, A.Sochacka.-- Kornik, 1998. -- № 76. -- S. 48., а в 1472 р. войським -- Павло з Петрилова (Pawetz Petryiowa) гербу Тронби.
Отже, найраніші писемні свідчення щодо історичного розвитку Червоно- гроду та однойменного повіту дійшли до нас відносно останньої третини XIV ст.
Про перебування князів Коріятовичів на теренах самого повіту з них не видно, однак, землі вони тут роздавали у тримання. Зокрема, князь Федір Коріятович записав села своєму слузі Бедришку.
Після правління Коріятовичів Червоно- гродський замок з повітом входили до складу володінь князя Вітовта у 13931394 рр. Від 1395 до 1399 року -- до складу володінь краківського воєводи Спитка з Мельштина, а через деякий час повіт (у складі Подільської землі) став власністю князя Свидриґайла (1400-1401), потім польського короля Владислава ІІ Яґайла (1402-1411). Від 1411 (фактично від 1418 р.) до 1430 рр. землі повіту були у повному розпорядженні великого князя литовського Вітовта. Можна також констатувати, що, незважаючи на постійну зміну правителів, край фактично став належати Польській Короні.
Всі документи, дані в канцелярії великого князя литовського Вітовта, містять «запис суми», у розмірі від 50 до 100 подільських полугрошків, або гривень. Вони свідчать, що Вітовт в першу чергу надав документи на порубіжні території (в даному випадку з Молдовою та Волощиною).
Аналіз подій 20-х років XV ст. в розглядуваному регіоні дає можливість також стверджувати, що поступово велика кількість земель повіту почала сконцетровуватись в руках польської магнатської родини Бучацьких.
Започаткував збір маєтностей Теодорик з Бучача, який від великого князя литовського Вітовта отримав документи на 6 сіл (тодішні Печарне, Бласкоче, Поповче, Герменце, Хмелова, Леточе). Пізніше польський король Владислав ІІ Яґайло підтвердив ці надання. Відносно особи Теодорика збереглось досить багато документів як латинською, так і руською мовами XV ст., які, однак, на сьогоднішній день не досліджені належним чином.
В документах прослідковуються ріки Дністер, Дзюрин (нині -- Джурин), Серет, Олховеч (нині -- Тупа), Свидова, Шарнек і Ночлава (нині -- Нічлава). У документах ми не знайшли вказівку на будь-який ліс на території Червоногрод- ського повіту.
Торгові дороги також не прослідковуються за даними документів. Збереглась єдина вказівка на поле, на якому нині знаходить районний центр Заліщики.
На заході повіт межував з Коропецьким повітом Руського воєводства землі. Межею була р. Стрипа. На сході -- зі Скальським повітом Подільської землі (кордон -- р. Серет).
Однак, села, розташовані на лівому березі Серету, входили до складу Червоногродського повіту. На півдні -- з Молдовським князівством (кордон -- р. Дністер). На півночі -- із Теребовлянським повітом Руського воєводства, так що сучасне село Цвітова, Полівці, Стара Ягільниця, Біла входили до складу Червоногродського повіту, а Трибухівці, Джурин -- до Теребовлянського повіту Руської землі.
На території колишнього Червоногродського повіту XV ст. нами нараховано 77 сучасних населених пунктів.
Відносно XV ст. на цій території віднайдено звістки про 53 населених пункти (в тому числі 49 сіл, 1 замок Червоногрод та 3 містечка -- Червоногрод, Серет та Язловець). До сьогоднішнього дня з цих 53 населених пунктів 45 свої назви зберегли. Інші -- або перестали існувати, або злились з іншими селами і відповідно їх назва перестала функціонувати (Бласкоче), або були згодом перейменовані (наприклад, сучасне село Поділля Заліщицького району відоме раніше під назвами Челениче -- Чаповце -- Цапівці; сучасне с. Шипівці Заліщицького району називалось Давидовіце).
Населені пункти поділялись на королівські, приватні (зем'янські) та церковні (відоме одне єписопське село -- Уще та церковне -- Нєзроди). З населених пунктів переважав тип «село» (лат. villa). На території повіту зафіксувалось лише дві пустки (лат. vastitas) -- Угринковче та Юан. Віднайдена інформація щодо 16 тримачів кінця XIV-XV ст.
Дещо виходячи за межі дослідження вкажемо, що у більш пізніших джерелах (які стостусуються XVI ст.) знаходимо писемні свідчення ще про назви декілька населених пунктів:
- Дзвиняч, можливо, як Dzwinyacze (Поб. р., 1583. -- С. 256);
- Дуплиська як Dupliscza (Поб. р., 1578. -- С. 256);
- Зазава (майбутня Жежава) як Blaszkowce eorundem alias Zazawa (Поб. р., 1578. -- С. 249. Більш детально: Крикун М. Кількість... -- С. 199);
- Мишков як Myszkow (Поб. р., 1530, 1542. -- С. 164); Myszkow (Поб. р., 1565. -- С. 184); Myszkow (Поб. р., 1569. -- С. 229);
- Шульганівка, можливо, як Jagielnica (Поб. р., 1530, 1542; Більш детально: Крикун М. Кількість. -- С. 199);
- Щитівці, можливо, як Czyssthowcze (Поб. р., 1530, 1542. -- С. 166);
Припускаємо, що ці назви могли існувати і раніше.
У документах, що стосуються XVII ст. з'являється ще кілька населених пунктів -- Лисичники (1610 р.), Кулаківці (1612 р.), Палашівка (1629 р.), Нирків (1641 р.) та Буряківка (1667 р.). У документах XVIII--XIX ст. та початку ХХ ст. -- Солона (1724 р.), Монастирок (1787 р.), Бересток (1806 р.), Ангелівка (1810 р.), Рожанівка (1818 р.), Якубівка (1890 р.), Глушки (1892 р.) та Ставки (1900 р.). У XX ст. були перейменовані Жежава в с. Зелений Гай, Цапівці в с. Поділля Залі- щицького району Тернопільської області.
Джерела
1. Abraham, W. Zalozenie biskupstwa lacinskiego w Kamiencu Podolskim [Establishment of a Latin bishopric in Kamianets-Podilskyi] // Ksi^ga pamiqtkowa ku uczczeniu 250- tej rocznicy zalozenia Uniwersytetu Lwowskiego przez krola Jana Kazimierza r. 1661. [Commemorative book in honor of 250-th anniversary of the founding of the Lviv University by King Jan Kazimierz in 1661] -- Lwow, 1912. -- T. I. -- P. 3-39 [in Polish].
2. Akta Grodzkie i Ziemskie [Documents of Towns and Lands]. -- Lwow, 1870. -- T. II. [in
3. Polish]; Lwow, 1874. -- T. IV. [in Polish]; Lwow, 1887. -- T. XII [in Polish]; Lwow, 1889. -- T. XIX. [in Polish].
4. Baczkowski, K. Osadnictwo regionu strzyzowskiego do r. 1450 [The settlement of the
5. Strzyzow region by 1450 y.]// Strzyzow. Studia nad dzejami Stryzowa i okolic [Strzyzow. Studies of History of Stryzow and the surrounding area]/ Red. S. Cynarski. -- Rzeszow, 1980. -- S. 76-78. [in Polish].
6. Balinski, M., Lipinski, T. Starozytna Polska pod wzgl^dem historycznym, geograficznym I statystycznym opisana. [Ancient Poland in historical, geographical and statistical terms is described]. -- Warszawa, 1886. -- Wyd. 2. -- T. 3. [in Polish].
7. Codex epistolaris saeculi decimi quinti [Codex of letters of the fifteenth centur]-- Krakow, 1891. -- T. II / Wyd A. Sokoiowski, J. Szujski, A.Lewicki. [in Latin].
8. Diugossus, I. Historiae Polonicae libri XII [XII Books of Poland's History]/ Praefatione Henrici L. B. ab Huyssen. -- Francofurti et Lipsiae, 1711. -- Vol. 1. [in Latin]
9. Dцrflerowna, A. Buczacki Teodoryk [Teodoryk Buczacki] // Polski Slownik Biograficzny
10. [Polish Biographical Dictionary] -- Warszawa, 1937. -- T. III. -- S. 85. [in Polish].
11. Goiqbiowski, l. Dzieje Polski za Wladyslawa Jagielly i Wladyslawa III [History of Poland in time Wladyslawa Jagiello and Wladyslawa III ]. W 3 t. -- Warsawa, 1846. -- T. 1. Panowanie Wladyslawa Jagielly [The reign of Wladyslaw Jagiello]. [in Polish].
12. Kurtyka, J. Nadanie starostwa podolskiego Teodorykowi z Buczacza (z dziejow kro- lewszczyzn na Podolu w XV i XV wieku) [Giving Podolia county for Theodoric of Buc- zacz (from the history of the royal Podolia in the 14th and 15th century)] // Annales Academiae Paedagogicae Cracoviensis [Annales of Krakow Pedagogical Academy]. -- Krakow, 2004. -- Studia Historica III. -- Folia 21. -- S. 69-102 [in Polish].
13. Kurtyka, J. Najstarsze dokumenty dla franciszkanow kamienieckich z lat 1400 i 1402 [The oldest documents of Kamianiec Franciscans from the years 1400 and 1402 ] // Roczniki Historyczne. -- 2001. -- T. LXVII. -- S. 151.
14. Kurtyka, J. Podole pomi^dzy Polskq i Litwq w XIV i I polowie XV wieku [Podole between Poland and Lithuania in the fourteenth century and the first half of the fifteenth century] // Kameiniec Podolski. Studia z dziejow miasta i regionu [Kamia- nets-Podilskyi. Studies of the city and region history]/ Pod red. F.Kiryka. -- Krakow, 2000. -- T. 1. -- S. 9-59.
15. Kurtyka, J. Repertorium podolskie. Dokumenty do 1430 r. [The Podolian Repertory. Documents by 1430.] // Rocznik Przemyski [Przemysl Yearbook] . -- 2004. -- T. XL. -- Z. 4. Historia. -- № 84. -- S. 183-184, 220, 227.
16. Lustracja wojewodztw Ruskiego, Podolskiego i Belskiego 1564-1565 [Inspection of Ruthenian, Podolian and Bels provinces, 1564-1565 ]. -- Warszawa-todz, 1992. -- Cz. 1 / Wyd. Krzysztof Chiapowski i Helena Zytkowicz. -- S. 218.
17. Monumenta medii aevi historica res gestas Poloniae illustrantia [The historical monuments of Poland to illustrate the history of the Middle Ages]. -- Cracovia, 1882. -- Т. 6. [in Latin].
18. Matricularum Regni Poloniae Summaria [Summaries of Matricularum of Poland]. Pars I (1447-1492) / Ed. T.Wierzbowski. -- Varsaviae, 1905. -- Pars I; Pars IV.
19. Przezdziecki, A. Podole, VoJyn, Ukraina: obrazy miejsc i czasow [Podolia, Volyn, Ukraine: images of places and times]. -- Wilno, 1841. -- T. 1.
20. Regestrum ffumalium anni Domini 1493. Sequitur-solvit [ The smoke taxes 1493. It was paid] / Publikacija M. S. Grushevs'kogo [Publ. by M. S. Grushevsky] // Arhiv Jugo- Zapadnoj Rossii [Archive of Southwestern Russia]. -- K., 1893. -- Part. 8. -- Т. 2. Regesty i dopolnenija k aktam Barskogo starostva (XV-XVIII v.) [Regests and additions to the acts of Bar eldership (15th-18th). [in Russuian].
21. Semkowicz, W. Nieznane nadania Witolda dla osob prywatnych [Unknown giving of Vytautas for persons] // Ateneum Wilenskie [Athenaeum Vilnius]. -- 1930. -- R. VII. -- Zeszyt 3-4. -- № 2. -- S. 845-857. [in Polish].
22. Sepiat, M. Zastaw na dobrach ziemskich i dochodach krolewskich w okresie panowania WJadysJawa III Warnenczyka na W^grzach (1440-1444) // Zeszyty Naukowe Uniwer- sytetu Jagiellonskiego. Prace Historyczne. -- Krakow, 1998. -- Zesz. 125. -- S. 36-48. [in Polish]
23. Stadnicki, K. Wspomnienie o Abdankach-Konopkach Buczackich i JazJowieckich [The memory of Abdankakh-Konopkakh Buczacz and JazJowiec] // Przewodnik Naukowy i Literacki [Scientific and Literary Guide].-- 1873. -- T. I. [in Polish].
24. Tqgowski, J. Krqg rodzinny JarosJawa Bogorii [The Family circle of Jaroslaw Bogoria]// Genealogia -- Polska elita polityczna w wiekach srednich na tle porownawczym [Genealogy -- Polish political elite in the Middle Ages in a comparative]. -- Torun, 1993. -- S. 130-150
25. Tqgowski, J. Sprawa przyJqczenia Podola do Korony Polskiej w koncu XIV wieku [Case of joining Podolia to the Polish Crown at the end of the fourteenth century] // Teki kra- kowskie [The folders of Krakow]. -- Krakow, 1997. -- T. 5. -- S. 155-176. [in Polish].
26. Trajdos, T. KoscioJ Katolicki na ziemiach ruskich Korony i Litwy za panowania WJadysJawa IV Jagietty (1386-1434) [The Catholic Church in the Ruthenian lands of the Crown and Lithuania during the Reign of Wladyslaw Jagiello IV (1386-1434)]. -- Warszawa, 1980. [in Polish].
27. Trajdos, T. KoscioJ katolicki na Podolu (1340-1434) [The Catholic Church in Podolia] // Kameiniec Podolski. Studia z dziejow miasta i regionu [Kamianets-Podilskyi. Studies of the city and region history] / Pod red. F.Kiryka. -- Krakow, 2000. -- T. 1. -- S. 129-157.
28. Trajdos, T. KoscioJ katolicki na sredniowiecznym Podolu [Catholic Church in the medieval Podolia] // KoscioJy chrescijanskie na Podolu [Christian churches in Podolia]/ pod ed. T. Trajdosa. -- Warszawa, 2015. -- C. 11--168.
29. Urzdnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy [Podolian officials in 14th-18th. Lists] / OpracowaJi E. Janas, W. Klaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka. -- Kornik, 1998. [in Polish].
30. Vitoldiana. Codex privelegiorum Vitoldi magni ducis Lithuaniae 1386-1430 [Vito- ldiana. Codex of privileges of Vytautus, the Grand Duke of Lithuania in1386-1430] / Wyd. J. Ochmanski. -- WarszawaPoznan, 1986. [in Polish].
31. Warna 1444: rzeczywistosc і tradycja [Varna 1444: reality and tradition]/ Pod red. Ilony Czamanskiej i Witolda Szulca. -- Poznan, 1957. [in Polish].
32. Z Jana Zamoyskiego inwentarza archiwum koronnego. Materialy do dziejow Rusi i Litwy w XV wieku [From Jan Zamoyski inventory archive of the Crown. Materials to the history of Rus' and Lithuania in the fifteenth century] / Opracowal Oskar Halecki. -- Krakow, 1917. -- S.163.
33. Zbior dokumentow malopolskich [Collection of Little Poland documents] / Wyd. I. Suikowska-Kuras i S. Kuras. -- Wroclaw, 1974. -- Cz. VI; Wroclaw, 1974. -- Cz. VIII.
34. Zrodla dziejowe [Historical Sources]. -- Warszawa, 1877. -- T.V / Opr. A. Jabionowski; T. XIX/ Opr. A. Jabionowski.
35. Arhiv Jugo-Zapadnoj Rossii [Archive of South-West Russia]. -- K., 1893 -- Ch. 8. T. 1. --S.17-18 [in Russian].
36. Bazhenov O. L. Mista davn'orus'kogo Ponizzja v litopisah [Cities in ancient Ponyzzia in the chronicles // Ukraпns'kij istorichnij zhurnal [Ukrainian historical journal]. -- 2004. -- № 6. -- S. 112-121.[in Ukrainian].
37. Beleckaja, O. V. Podol'e i tatary vo vtroj polovine XIV -- pervoj polovine XV v.: jevoljucija dannicheskih otnoshenij [Podolia and Tatars in the second half 14th -- the first half of the 15th centuries: Evolution tribute relations ]// Krynicaznaяstva i spe- cyjal'nyja gistarychnyja dyscypliny [A source study and special historical disciplines] / Ed. S.M. Hodzin. -- Minsk, 2008. -- Vyp. 4. -- S. 96-108 [in Russian].
38. Bilec'ka, O. V. “Kazus Spitka": do istoriп vivchennja seredn'ovichnogo Podillja (druga polovina XIV -- persha polovina XV st.) ["Case Spytka": to the study of medieval history of Podolia (the second half of 14th -- the first half of 15th centuries) // Kiпvs'ka starovina [Kiev antiquity]. -- Kiпv, 2005. -- № 2. -- S. 23-33[in Ukrainian].
39. Bilec'ka, O. V. Aktovi dokumenti do vivchennja Chervonogrods'kogo povitu Podil's'koп zemli v drugij polovini XIV-XVst. [Act documents to the study of Chervonohrod District of Podolia in the second half of the 14th-15th XV centurie. // Gomin vikiv [Echo of ages]. -- Zalishhiki, 2010. -- S. 21-28. [in Ukrainian].
40. Bilec'ka, O. V. Gramoti podil's'kih knjaziv Korijatovichiv jak dzherela do vivchennja istoriп Podillja HIV st. [The letters of Podolian princes Koriyatovyches as sources for the studying of the Podolia's history in 14th century] // Zapiski istorichnogo fakul'tetu ONU im. I. I. Mechnikova [Notes of History Faculty of Odessa State University Mech- nikov].-- Odesa, 2002. -- Vip. 12. -- S.415-423. [in Ukrainian].
41. Bilec'ka, O. V. Evoljucija davn'orus'kih mist Ponizzja v drugij polovini XIV-XV st. [ The evolution of ancient Ponyzzian cities in the second half of the 14th-15th centuries // Studiп Kam'janec'-Podil's'kogo Centru doslidzhennja istoriп Podillja. [Studies of Kamia- nets-Podilsk Research Center of Podolia's History] -- Kam'janec'-Podil's'kij, 2005. --T.1. -- S. 175-184. [in Ukrainian].
42. Bilec'ka, O. V. Letichevs'kij povit (do vivchennja administrativno-teritorial'nogo ustroju Podil's'koп zemli v XV st.) [Letychev District (the study of administrative and territorial structure of Podolian land in the 14th century). ] // Misto Hmel'nic'kij v konteksti istoriп Ukraпni. Materiali naukovoп konferenciп [City Khmelnitsky in the context of Ukraine's history. Materials of Conference. -- Hmel'nic'kij-Kamjanec'-Po- dil's'kij, 2006. -- S. 182-186. [in Ukrainian].
43. Bilec'ka O. V. Podillja na zlami XIV-XV st.: do vitokiv formuvannja istorichnoп oblasti [Podolia Region at the turn of the 14-15th centuries: On the beginnings of Formation of the Historical Region ]. -- Odesa, 2004. -- C. 110-123. [in Ukrainian].
44. Bilec'ka, O. V. Religijna situacija na Podilli u drugij polovini XIV -- pershij polovini XV st. [The religious situation of Podolia in second half of 14th -- first half 15th // Nauka.
45. Religija. Suspil'stvo. [Science. Religion. Society] -- Donec'k, 2004. -- № 2. -- S. 174180. [in Ukrainian].
46. Bilec'ka, O. V. Teodorik z Buchacha -- trimach seredn'ovichnogo Kachibeja [Teodoryk of Buchach -- the holder of medieval Kachybey // Drevnee Prichernomor'e. Materialy mezhdunarodnoj konferencii [Ancient Black Sea. Materials of International Conference] VIII-e chtenija pamjati professora Petra Osipovicha Karyshkovskogo (Odessa, 1112 marta 2008 goda). -- Odessa, 2008. -- S. 40-46. [in Ukrainian].
47. Grusha, A. Nevjadomaja gramota Fjodara Karyjatavicha za 1391 g. [Unknown letter of Fedor Karyyatavich 1391 y. ] // Belaruski gistarichni agljad [Belarusian historical review]. -- Mensk, 2001. -- T. 8. -- Ms. 1-2 (14-15). -- Snezhan'. -- S. 130-134. [in Belarusian].
48. Grushevskij, M. S. Bars'ke starostvo. Istorichni narisi (XV-XVIII st.). [The starostvo of Bar. Historical Essays (15th-18th centuries)]. -- L'viv, 1996.-- 623 s. [in Ukrainian].
49. Grushevs'kij, M. Opis Podil's'kih zamkiv 1494 r. [Description of Podolian castles, 1494 // Zapiski NTSh. [Notes of Shevchenko Scientific Society]. -- L'viv, 1895. -- T. VII. -- S. 1-18. [in Ukrainian].
50. Krikun, M. Kil'kist' i struktura poselen' Podil's'kogo voєvodstva v pershij polovini XVII st. [The number and structure of settlements of Podolian voivodeship province in the first half 17th century] // Podil's'ke voєvodstvo u XVI-XVIII stolittjah. Statti i materiali [Podolian voivodeship in 16th-18th centuries. Articles and materials]. -- L'viv, 2011. -- S. 155-330. [in Ukrainian].
51. Kriku, M. Kordoni voєvodstv Pravoberezhnoi Ukraini u XVI-XVIII stolittjah [The boundaries of provinces of Right-Bank Ukraine in 16th-18th centuries]. -- L'viv, 2016. -- S. 15-69 [in Ukrainian].
52. Masan, O., Pivovarov, S. Vagoma pracja z istorii seredn'ovichnogo Podillja [The greate research of the history of medieval Podolia] // Pitannja starodavn'oi ta seredn'ovich- noi istorii, arheologii j etnologii [Questions of ancient and medieval history, archeology and ethnology]. -- Chernivci, 2008. -- T. 2 (26). -- S. 380. [in Ukrainian].
53. Materiali do istorii suspil'no-politichnih i ekonomichnih vidnosin zahidnoi Ukrai'ni [Materials for the history of socio-political and economic relations of Western Ukraine / Zibrav i vidav M. Grushevs'kij [Collected and published M.Grushevskiy] //Zapiski naukovogo tovaristva im. Shevchenka [Notes of Shevchenko Scientific Society]. -- L'viv, 1905. -- T. 63. -- Ser. 1. [in Ukrainian].
54. Mihajlovs'kij V. Dokumenti podil's'kih (kam'janec'kih) general'nih starost na zastavu korolivshhin (1442-1506 rr.) [Documents of Podolian (Kamianets) chiefs for koroliv- schyn (1442--1506). ] // Kiivs'ka starovina [Kyiv antiquity]. -- 2003. -- №2. -- S.65--81. [in Ukrainian].
55. Mihajlovs'kij V. Elastichna spil'nota. Podil's'ka shljahta v drugij polovini XIV -- 70--h rokah XVI stolittja [Elastic community. Podolian nobility from th mid--14th century through the 70s of the 16th century] . -- Kiiv, 2012. -- 450 s. [in Ukrainian].
56. Mihajlovs'kij, V. Zahidne Podillja pid volodinnjam Vitovta u 1411--1430 rokah: nadavcha politika u svitli dokumentiv [Western part of Podolia under the ownership of Vytautas in 1411-1430 years: the policy in the light of the documents// Do dzherel [To the sources]. Zbirnik naukovih prac' na poshanu Olega Kupchins'kogo z nagodi jogo 70-richchja. -- Kiiv-L'viv, 2004. -- T. 2. -- S. 110-128. [in Ukrainian].
57. Mihajlovs'kij, V. Nadannja zemel'noi vlasnosti u Podil's'komu voєvodstvi za panuvan- nja Vladislava III (1434-1444) [Giving of land ownership in the Podolian voivodeship during the reign of Vladislav III (1434-1444) // Ukrains'kij arheografichnij shhorich-
58. nik [Ukrainian Archaeological yearbook]. -- Kiiv-N'ju-Jork, 2004. -- Vip. 8/9. -- S. 227-265. [in Ukrainian].
59. Mihajlovs'kij, V. Privilej korolja Vladislava Ill na Kam'janec'ke starostvo dlja Teodorika z Buchacha 1442 r. [The Privilege of king Vladislav III for Teodoryk of Buchach in the Captaincy of Kamianec] // Naukovi praci Kam'janec'-Podil's'kogo derzhavnogo peda- gogichnogo universitetu. Istorichni nauki [Research Papers of Kamenets-Podolsk State Pedagogical University. Historical Sciences]. -- Kamjanec'-Podil's'kij, 2003. -- T. 11. -- S. 44-58. [in Ukrainian].
60. Molchanovskij, N. Ocherk izvestij o Podol'skoj zemle (preimushhestvenno po letopisjam) [Sketch of news of Podolian land (mainly the chronicles)]. -- K., 1885. -- 388 s. [in Russian].
61. Olij nik, V. Svjatinja nad Dnistrom (do 100 richchja cerkvi Svjatogo Arhangela Mihajla v Pechorni)[ Sanctuary over the Dniester (to 100 anniversary of St. Archangel Michael Church in Pechorna)]. -- Chernivci-Pechorna, 2009. -- 32 s. [in Ukrainian].
62. Pivovarov, S. V. Litopisni poselennja Bukovins'kogo Podnistrov'ja [Chronicles settlements of Bukovina Dniester Land // Naukovi praci Kam'janec'-Podil's'kogo derzhavno- go universitetu [Research Papers of Kamenets-Podolsk State Pedagogical University. Historical Sciences]. -- Kamjanec'-Podil's'kij, 2004. --T. 12. -- S. 75-87. [in Ukrainian].
63. Simashkevich, M. V. Rimskoe katolichestvo i ego ierarhija v Podolii [Roman Catholicism and its hierarchy in Podolia]. -- K.-P., 1872. [in Russian].
64. Siredzhuk, P. S. Pershovitoki. Narisi istorii zaselennja Zalishhanshhini vid najdavnishih chasiv do nashih dniv [Primary source. Essays of the History of the settlement's Za- lischanschyna from ancient times to the present]. -- K., 1994. [in Ukrainian].
65. Suprasl'skaja letopis' [Supraslskaya chronicle] // Polnoye Sobranie Russkich Letopi- sey [Complete Collection of Russian Chronicles ]. -- M., 1980. -- T. 35. -- S. 36-68. [in Russian].
66. Ukrains'ki gramoti XIV st. [Ukrainian letters of the 14th century] / Uporjadkuvannja, vstupna stattja, komentari i slovniki-pokazhchiki M. M. Peshhak [Ed. M. Pechshak]. -- K., 1974. [in Ukrainian].
Анотація
Червоногродський повіт Подільської землі наприкінці ХІУ-ХУІ ст. Ольга Білецька
Робота присвячена вивченню адміністративно-територіального устрою Чер- вонгродського повіту Подільської землі в ХІУ-ХУІ ст. Нині такого населеного пункту як Червоногрод немає. Знаходився він біля сучасного с.Нирків Заліщицького району Тернопільської області. В роботі подається стислий історичний нарис регіону з моменту перших даних в документах. Також були віднайдені найраніші згадки про населені пункти, які входили до складу повіту в зазначений період. На основі джерел були відтворені кордони повіту та з'ясовано, яку сучасну територію займав повіт. Дослідження супроводжується чотирма додатками. В першому надається інформація щодо тримачів, в другому -- згадки про місто та повіт, в третьому зібрані дані про населені пункти повіту, в четвертому подані карти земель сучасних районів Тернопільської області, на яких у минулому був розташований Червоногродський повіт. Стаття може бути корисною для місцевих краєзнавців, які відшукують давні згадки щодо своєї малої Батьквщини.
...Подобные документы
Історія створення і розвитку легендарного міста Умань як частини колишнього Поділля. Морфологічні, лексичні та фонетичні ознаки й особливості мовної системи подільської говірки, історія її походження. Словник побутової лексики подільської говірки.
курсовая работа [34,3 K], добавлен 09.12.2010Історія архітектури Поділля - одного з найцікавіших з історико-архітектурної точки зору регіонів, відомого своєю винятковою геополітичною роллю в житті Південно-Західної Русі-України. Церква ХV-ХVІ ст. (урочище Монастирок під Бучачем Тернопільської обл.).
курсовая работа [45,7 K], добавлен 16.09.2010Географічне положення Австралії з точки зору туризму. Клімат, моря, внутрішні води. Вплив флори і фауни на розвиток туризму. Характеристика політичного, економічного та історичного середовища Австралії. Особливості адміністративно-територіального устрою.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 25.12.2013Земля і Всесвіт. Характеристика Землі як планети. Внутрішня будова Землі. Рельєф земної поверхні. Мінерали, гірські породи. Форми рельєфу земної поверхні. Тиск, циркуляція атмосфери, погода і клімат. Зміна тиску з висотою. Природа Тернопільської області.
научная работа [41,4 K], добавлен 19.07.2009Загальна характеристика Тернопільської області, історія її формування та сучасний стан. Краєзнавчі об’єкти Тернопільської області, оцінка їх історичної цінності, значення в збереженні пам'яті прогероїв. можливості краєзнавчих досліджень у даному регіоні.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 20.11.2010Розгляд архітектури Поділля – мальовничого краю з багатою історією, унікальними пам’ятками, красивою природою. Роль палаців в комплексі архітектурних пам’яток. Опис найвидатніших пам’яток культури і архітектури, храмових комплексів, ландшафтних парків.
презентация [7,3 M], добавлен 28.08.2019Освіта на Поділлі у другій половині ХIХ - на початку ХХ ст. Бібліотечні заклади на Поділлі. Театральна спадщина Поділля. Поява кінематографу на початку ХХ ст. у містах Поділля. Народний дім у Вінниці. Громадське життя в містах та музейні заклади.
реферат [20,1 K], добавлен 02.02.2011Перша письмова згадка про Поділля та його сучасна територія. Героїчна історія краю: пам'ятники великим полководцям, солдатам, декабристам, музеї та меморіали. Ландшафтні пам'ятки: Вінницький міський парк культури i відпочинку та ботанічний сад "Дружба".
реферат [8,5 M], добавлен 08.02.2011Перелік держав, які входять до складу Північної Європи. Національний склад, міграція. Найбільші міста Фінляндії. Австрія, Угорщина, Німеччина, Польща, Словаччина, Чехія, Швейцарія. Вид територіального устрою Східної Європи. Трудова міграція у Франції.
реферат [33,3 K], добавлен 12.02.2015Характеристика музейного фонду Тернопільської області: історичні, краєзнавчі, етнографічні, меморіальні, літературні, мистецькі музеї. Створення бібліотечно-музейної комісії з ініціативи товариства "Народна школа". Перші створені музеї радянської доби.
реферат [2,2 M], добавлен 31.03.2015Знайомство зі старовинними замками Львівщини, вивчення їх основних архітектурних рис та особливостей інтер’єру. Історія спорудження та легенди Золочівського, Олеського і Підгорецького замків. Значення визначних скарбів давньої культури княжого Галича.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 30.01.2014Географічне положення села Порик, що на Хмельниччині, дослідження його історії. Висвітлення перебігу історичних подій в цьому куточку подільського краю до 1917 року, доля і життєвий шлях його жителів в контексті історії України та історії Поділля.
реферат [63,9 K], добавлен 26.04.2010Заселение бутурлинских земель, славянская колонизация мордовских земель. Развитие ремесел, сельского хозяйства, уклад жизни и быт населения. Размах крестьянского движения в крае в екатерининскую эпоху. Революционные события и установление власти Советов.
презентация [225,9 K], добавлен 28.10.2010Дослідження історії сіл Тернопільської області. Походження назв сіл Грабовець, Білоскірка, Козівка, легенди та перекази про їх заснування, етапи розвитку. Післявоєнні роки, культурне та господарське життя досліджуваних сіл. Пам'ятки та видатні постаті.
курсовая работа [31,0 K], добавлен 14.06.2011Висвітлення особливостей подільського житла у ХІХ – ХХ ст. Основні риси подільського сільського двору та характеристика його господарських будівель. Декоративне оформлення та художнє оздоблення житла. Історичний розвиток інтер’єру старовинних будівель.
дипломная работа [5,0 M], добавлен 29.01.2011Особливості весільного обряду рівнинної зони Буковини (Прутсько-Дністровське межиріччя та Буковинське Поділля). Традиції укладення шлюбу Буковинського Передгір’я. Різнобарвність та колоритність обряду весілля Гірсько-Карпатського регіону Буковини.
курсовая работа [184,0 K], добавлен 28.04.2015Загальна характеристика, історія виникнення та розвитку міста Калуш. Політичне життя та економіка Калуша на сучасному етапі, демографічна ситуація в місті. Розробка шляхів та заходів для поліпшення економічного та соціального стану міста Калуша.
реферат [13,9 K], добавлен 05.03.2010Бердичів як місто обласного значення, розташоване на березі річки Гнилоп'ять, притоки Тетерева, історія та напрямки вивчення даної місцевості та її значення. Аналіз перших згадок про Бердичів, його місце в історії світової культури, пам'ятки та храми.
презентация [4,9 M], добавлен 25.03.2012Наукова сутність проблеми географічного дослідження етнічного складу міського населення. Аналіз взаємозв’язку між містом та етносом. Вплив урбанізації на етнічні спільноти. Міста як центри консолідації етносу. Вивчення етнічного складу населення міста.
реферат [23,4 K], добавлен 10.03.2010Причини і наслідки переселення українців по території Російської імперії кінця XVIII - початку XX ст. Дослідження кількісного складу українського етносу в у Лівобережній, Правобережній Україні та Новоросії. Розселення українців у Австро-Угорській імперії.
реферат [36,1 K], добавлен 29.10.2010
