Політика пам’яті як інструмент формування ідентичності: трансформації в умовах глобалізації (на прикладі Туреччини та Індії)

Індія послідовно проводить політику не втручання в релігійні справи будь-яких громад і підтримку поважного ставлення до їхніх особливостей, семіотики відповідного простору та символічних для кожної громади постатей. Норми приватного права також варіюються від громади до громади, ними регулюються питання шлюбу, розлучення, усиновлення, опіки, право заповіту й наслідування тощо. Водночас держава націлена на захист універсальних принципів та прав людини й громадян, і залишає за собою право втручатися у внутрішні справи громад з метою відстежування тих обрядів і звичаїв, які суперечать правам людини, й примусу до їх змін. Держава може втручатись у функціонування релігійних шкіл або ж вимагати й стимулювати реформування приватного права громад з метою додержання тендерної рівності. Таким чином, держава виступає гарантом того, що стосунки між релігійними і політичними інститутами регулювалися би послідовним дотриманням прав людини. Громадам країни гарантовано визнання їхнього звичаєвого права й практики життя, їхніх свят і святинь, водночас такі практики мають узгоджуватися з дотриманням демократичних прав і свобод. Індійською державою здійснюються заходи з метою домогтися внутрішнього реформування заснованих на звичаї законів громад що входять у суперечність з правами людини. "Включення звичаєвого права до правової системи не може слугувати виправданням для збереження звичаїв, що порушують права людини, хоч би якими традиційними чи "витоковими" вони уявлялися" [7, с. 68].

З перших же кроків індійської державної незалежності на теоретичному рівні йшов пошук альтернативи панівним "ексклюзивним" коммуналістським версіям націоналізму - гіндутві, що обстоює принцип формування загальнодержавної індійської ідентичності на ґрунті культури й історії індуїстських громад (так званий культурний націоналізм), і мусульманській, що надає перевагу ісламському складнику в історії Індії. Нею стала "інклюзивна" ідея надконфесійної нації, переведена в практику державної політики визнання й зміцнення "єдності в розмаїтті" - гандістської інтерпретації стародавнього принципу "сарва дхарма Самбхава" ("sarva dharma sambhava"), що стверджує право рівно шанобливого ставлення до будь-якої віри на підставі традиційного індійського уявлення про спільні корені всіх релігій. Слід також зауважити, що саме поняття секуляризму в індійській традиції означає не відділення релігійного життя від державного, а уважне й поважне ставлення з боку держави до всіх релігій, що можуть існувати пліч-о-пліч - диференційовані чи не диференційовані на регіональному рівні.

Потужний вплив комуналістських версій в Індії було не в останню чергу зумовлено специфічними стосунками Індії з власним минулим. Як зазначає відомий індолог Є.Ю. Ваніна, "небагато знайдеться суспільств, які перебували б у таких складних і суперечливих взаємовідносинах зі своїм минулим, як Індія" [6, С. 9]. Адже значну частину свого минулого країна "забувала" і повертала з забуття через віки зі сторонньою допомогою і при тому "на кожному з історичних етапів являла собою різноманітну палітру ідентичностей: релігійних, конфесійних, етнокультурних, лінгвістичних" [6. С. 9]. Ще одна з особливостей взаємин Індії з власною історією - міцна вплетеність давнини в політичну сучасність: далеке минуле періодично оцінюється й переоцінюється, його обговорення викликає жорсткі конфлікти, аж до кривавих зіткнень, а політичні дебати в парламенті з якогось актуальної проблеми можуть бути перервані суперечкою щодо тлумачення подій кількасот річної давнини. Нарешті багата джерельна база країни досі залишається мало дослідженою й несистематизованою, і незрідка знаходяться документи, здатні докорінно змінити погляд на ту чи ту історичну подію. А отже, якщо на державному рівні пошук у власному минулому загальноіндійської версії, в рамках якої історія Індії - це історія взаємодії індуїстів з мусульманами, спрацьовував, то на нижчих - регіональному, етнокультурному і релігійному рівнях ідентифікація зазнавала розщеплення на індійський (гіндутву Уперше поняття гіндутви було застосовано наприкінці XIX ст. бенгальцем Чан- дранадхом Басу в його творі з однойменною назвою, в якому обґрунтовувалася вищість індуїзму над усіма релігіями світу. У подальшому поняття було розроблене й концептуалізовано Вінаяком Дамодаром Саваркаром, який і вважається класиком гіндутви. Саваркар також підкреслював значущість для індуської ідентифікації історичних постатей - "героїв", оскільки саме історичні наративи найсильніше впливали на масову свідомість. Відтак Саваркара можна вважати засновником політики пам'яті на ґрунті комуналістської доктрини гіндутви, ідеологічним нащадком якої є політична сила, що сьогодні перебуває при владі в країні.) та мусульманський Засновником мусульманської версії комуналізму, що також виникла наприкінці XIX ст., вважається нащадок Моголів, просвітник і реформатор Саїд Ахмад-хан. варіанти.

Політика історичної пам'яті як інструмент впливу держави на забезпечення міжгромадської злагоди й порозуміння, проваджувана Індійським національним конгресом (ІНК) - найбільшою і найстарішою політичною силою, що перебувала при владі в країні більшу частину її незалежного існування, вирізнялася свідомим інтегруванням різних історичних періодів в загальнонаціональну пам'ять, наданням регіонам значної самостійності в підтримці їх культурної і історичної семіотики й символіки за співіснування з загальнодержавною. Так, автор відомого історичного дослідження "Креативне минуле: історична пам'ять та ідентичність в Західній Індії, 1700-1960" [24]Прачі Дешпанде в інтерв'ю виданню "Центр досліджень Південної Азії" відзначає, що в її рідному штаті Махараштра регіональна історична пам'ять, яка наклала потужний відбиток на формування загальноіндійського комуналістського руху гіндутви, присутня не лише в збережуваних пам'ятках старовини та сакралізації індуських історичних постатей (Шиваджи, Саваркара), а й у буденній політичній риториці: "Коли, наприклад, один маратхський політик хоче образити когось в іншій партії, він називає його Ауранґзебом" Ауранґзеб - 6-й падишах імперії Великих Моголів середини XVII ст., відомий також як Аламгір І. Упродовж 1685-1689 рр. завершив завоювання Декана і південної Індії протягом. Відомий негативним ставленням до корінного населення Індії та індуїзму. Зажив собі слави придушенням на значний час повстання маратхів. [29, р. 2]. Та й сама поява 2007 р. вагомого наукового доробку, присвяченого періоду боротьби індуської держави проти монгольських завойовників та впливу цієї доби на історичну пам'ять і його відлуння в сучасному художньому й символічному просторі, у різних жанрах і суспільних аренах, є показовим у плані легального звернення до болючих і суперечливих періодів загальноіндійської історії. Автор переконливо демонструє створення історичної пам'яті шляхом спільної взаємодії культурних заходів, державних зусиль і політичної риторики.

Однак опертя правових принципів на традиціоналістську основу й цілеспрямовано проваджувана політка формування загальнодержавної історичної пам'яті не позбавляє країну від нововиниклих проблем. Зворотнім боком забезпечуваного законодавчо широкого залучення етнорелігійних та етнокультурних спільнот до загальнодержавного політичного життя стало збільшення можливостей перетворення взаємовиключних комуналістських концептів з притаманними ним контраверсійними історичними дискурсами на знаряддя політичної боротьби, що пізніше, в 1990-2000 рр., вилилося в посилення їх прибічників та переростання міжрелігійної і міжетнічної боротьби у фізичне протистояння (аж до збройних зіткнень і поширення актів вандалізму). Розпочата з кінця 1970-х рр. XX ст. політика найширшого включення різноманітних груп населення в активне політичне життя мала своїм наслідком виникнення і зростання впливу регіональних партій, зайнятих виключно лобіюванням корпоративних інтересів своїх груп і просуванням "своєї історії".

Логічним продовженням цих процесів було поширення явища, що отримало в науковому середовищі назву "феномен ображених почуттів", коли під політично здійснюваним тиском тієї чи іншої громади, яка вважає, що певним висловом політика, журналіста, громадського чи культурного діяча, або ж художнім твором - картиною, віршем, книгою, кінофільмом тощо ображено її етнічні чи релігійні почуття, ці твори цензуруються й забороняються. "Образа почуттів віруючих" перетворилася на головний мотив виступів громадських активістів ультра-релігійного спектру і улюблену тему піар-кампаній політичних діячів.

У статті відомого журналіста Мукунда Падманабхана "Республіка ображених почуттів" надано яскраву характеристику "індустрії перманентно демонстрованої ображеності" в Індії [4]. За його узагальненням, наслідки, що випливають з такої демонстрації, характеризуються, як правило, трьома компонентами: розгулом насильства з боку "ображених", вибаченнями з боку "образників" і реакції з боку держави на так зване перше повідомлення (FIR, first information report) про "образу релігійних почуттів" у вигляді порушення проти останніх судових справ за ст.ст. 153А і 295А Індійського кримінального кодексу ("Про розпалювання ворожнечі на ґрунті релігії, раси, місця народження, проживання, мови і т. д. і про дії, що завдають шкоди підтримці гармонії" та "Про навмисну і зловмисну дію, націлену на наругу над релігійними почуттями будь-якої групи шляхом образи її релігії або релігійних переконань"). "Будь-яка людина або група осіб можуть фразу в друкованому тексті, візуальний образ (малюнок, скульптуру) або епізод фільму розцінити як "образу почуттів"...і, використовуючи відповідні юридичні механізми, домогтися "переробки" або повної цензурної заборони цього твору" [6, с. 276-277], що фактично відкрило зелений шлях до державної політичної цензури.

Посилення міжетнічної та міжрелігійної напруги в житті країни, що було певним наслідком такої "необмеженої регіональної і групової демократичності", спряло втраті ІНК провідних позицій, і посиленню позицій гіндутви в особі заснованої 1980 р. Бхаратія джаната парті (БДП), яка почала своє успішне політичне сходження з кінця 1980-х рр. і у 2014 р. на чолі створеного нею альянсу перемогла на парламентських виборах, а її лідер Нарендра Моді обійняв місце прем'єр-міністра. Відповідно в політиці історичної пам'яті намітився певний зсув у вигляді більш послідовного просування власне індуїстського складника індійської історії і на регіональному рівні. Якщо донедавна постать борця за незалежність Індії, революціонера, поета й письменника В. Саваркара (1883-1966), хоч і проголошена на державному рівні національним індійським героєм, найбільше пошанування мала в регіонах з високим впливом гіндутви (передусім, у місцевостях зі значною присутністю маратхів, зокрема, у штаті Махараштра), у той час як у Делі він сприймався представник радикально правих, то в період перебування БДП при владі 2003 р. портрет В. Саваркара було відкрито в центральному залі парламенту (що викликало протести опозиції і мусульманських громад) [36, р. 3].

Мірою посилення правих політичних сил зміщуються й акценти в позиціонуванні значущості різних етнорелігійних складників в історії індійського суспільства. На порядок денний винесено ствердження визначальної ролі тих історичних епох та регіонів, коли й де на теренах сучасної Індії відбувалися процеси індуського державотворення, зокрема, "Періоду Маратхі" (XVII-XVIII ст.) - часу, коли незалежна власне індуська держава Маратхі (Західна Індія), створена Шіваджі Магараджем у 1674 р. (проіснувала до 1818 р.), успішно чинила опір нашестю Великих Моголів. У XVIII ст. володіння маратхів охопили більшу частину сучасної Індії. Ослаблення маратхів фактично уможливило колонізацію Індії британцями. Деякі науковці вважають початком державницького існування маратхів імперію Ядавів, що датується XII-XIV ст. [35]. Нині кількість маратхів сукупно становить близько 7 % населення країни та переважну більшість населення штату Махараштра, також великі їх громади проживають у штатах Гуджарат, Мадх'я-Прадеш, Телангана, Гоа і Карнатака.

Відповідно зазнають широкої коммеморації видатні постаті таких епох - державники, діячі культури, науковці, більшість з яких саме маратхі. Так, у березні 2017 р. уряд запланував бюджетні витрати в обсязі 40 млрд. рупій на спорудження на 15-гектарному острові в Аравійському морі, неподалік від Мумбаї, меморіального комплексу Чхатрапати Шиваджі, перший камінь до якого заклав прем'єр-міністр Н. Моді в грудні 2016 р. [34]. Пам'ятник, висота якого становитиме 210 м., за словами голови урядового меморіального комітету Шиваджі і лідера партії "Шив Санграм" Партія "Шив Санграм" є частиною нині правлячого Національного демократичного альянсу, очолюваного партією Бхаратія Джаната. Винаяка Мете, стане найбільшою скульптурою світу, перевершивши розміри статуї Будди в Китаї [42]і буде більш ніж удвічі вищою за статую Свободи в США. Меморіал включатиме в себе храм, музей, виставкові галереї, садовий ландшафт, лікарню, оглядовий майданчик на висоті 60-го поверху та ліфт до нього, а також театр, в якому демонструватимуться основні моменти життя Шиваджі. Висуваються плани включення до комплексу й кінотеатру 3D та вертолітного майданчика. Політичну значущість меморіалу, спорудження якого має завершитися 2019 р., добре усвідомлюють у країні.

Ще раніше, 2003 р., в обіг випущено поштову марку із зображенням Тукарама - філософа, поета, соціального реформатора часів династії Шиваджі (XVII ст.), 2007 р. йому ж встановлено пам'ятник в Гаті Мандір Деху, Пуне, Махараштра за авторством відомого скульптора Рама В. Сутара [28]. 2004 р. у місті Вадодар (штат Гуджарат) встановлено пам'ятник Вінаяку Саваркару за авторством Прамода Джоши. Реалізація цієї ідеї, що виникла ще у 80 рр. XX ст., стала можливою лише через чверть століття, за нинішнього піднесення індуської компоненти в політиці пам'яті [40]Коммеморація поширюється й на сферу буденного вжитку: широким попитом користуються декоративні статуетки, що зображають історичних персон періоду індуської державності.

І що вкрай прикметно: посилення власне індійської (індуської) складової в проведенні політки пам'яті на сучасному етапі не обов'язково тягне за собою утиск інших складників. Дослідники індуїзму вказують на специфічну й фундаментальну його рису, яку позначили як "інклюзивізм" або "багатошарове мислення". Це - здатність цілковито безконфліктно поєднувати в рамках однієї парадигми різні дискурси, у свідомості - кілька різних точок зору. У цьому зв'язку Уенді О'Флаерті пише про "менталітет скриньки з інструментами", в якій кожна парадигма використовується у відповідному їй випадку, а Мілтон Сінгер говорить про "подільне" Я. "Індійці звикли до строкатого в культурному відношенні суспільства, в якому безліч різних норм поведінки, цінностей і релігійних систем мирно співіснують одна з одною" [10, с. 121]. Тобто, визнаючи "свою правду", індуси разом з тим приймають відмінну, а подеколи й протилежну "правду іншого". І піднесення власне індуського періоду державності разом з його героями не означає приниження періодів державності мусульманської на субконтиненті.

І на сьогодні державна політика Індії в цілому спрямована на ствердження не виключно індуїстського, а передусім загальнодержавного націоналізму шляхом надання регіонам значних преференцій у проведенні політики пам'яті, самостійного формування регіонального політичного символізму, поєднаних з посиленням заходів з метою домогтися внутрішнього реформування заснованих на звичаї законів громад у бік забезпечення осібної рівності, подолання культурної виключності багатоманітних етнічних і релігійних груп, що входять до складу індійського населення, стимулювання формування почуття єдності в різноманітності.

З метою врівноваження регіональної осібності загальнодержавними заходами запроваджуються нові форми ствердження спільної індійської ідентифікації. Так, у лютому 2010 р. за ініціативою дизайнера компанії "Memory Company" Ануша Ядава започатковано загальнонаціональний Інтернет-проект "Індійська пам'ять" ("Indian Memory Project") - "живий" онлайн-архів, метою якого є простежити історію Індії в особах і особистих спогадах з використанням архівних фото і текстів. До проекту може приєднатися будь-яка особа і запропонувати власну інформацію й матеріали, що стосуються історії Індійського субконтиненту. У проекті використовуються фотографії, оповідання й листи, знайдені в особистих архівах, в яких висвітлюються такі теми, як соціальна трансформація, нові професії, освіта, війна, шлюб, релігія і культура, а також вплив, який вони чинять на сім'ї, які живуть у ці часи. Як зазначають його творці, проект покликаний сприяти більшій толерантності, порозумінню та здатності навчатися і громадянам Індії, і мешканцям сусідніх країн і світу в цілому.

Попри величезні мовні, культурні, релігійні розбіжності, історично індійський конституційний устрій забезпечував визнання культурних прав окремих груп та задоволення їхніх потреб, тим самим формуючи множинну ідентичність, де ідентичність загальноіндійська посідає провідне місце. Так, за даними соціологічних досліджень, проведених міжнародними організаціями в 90-х рр. XX ст., 90 % громадян Індії висловлювали гордість за належність до індійської нації і ідентифікували себе в координатах держави (за цим показником Індія обігнала Іспанію, Аргентину, Бразилію, Бельгію й Швейцарію), водночас віддаючи перевагу демократії як політичному устрою перед усіма іншими [7, с. 57].

Таким чином, ідеологія загальногромадянського націоналізму з опертям на історичний досвід і народні традиції й цінності, в основу якої покладено специфічне розуміння громадянства не як правового конструкту й універсальної сукупності прав і обов'язків, а як варіювання їх для забезпечення співжиття культур, демонструє достатню гнучкість і здатність до адаптації у сучасному світі.

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що в політиці пам'яті як чиннику національної консолідації застосовується апеляція як до героїчного складника минулого, так і до тих його характеристик і фактів, які демонструють можливості толерантного співіснування різних етносів. Однак характер політики пам'яті, її гнучкість і демократичність забезпечується передусім правовим інструментарієм.

Політика історичної пам'яті виявляє виразний зв'язок і кореляцію з панівним політичним дискурсом країни. Зміна внутрішньополітичної ситуації безпосередньо відбивається на проведенні політики пам'яті і зміщує акценти в усвідомленні власного минулого й у перевизначенні знакових історичних постатей. Зміни в політиці пам'яті означають зміни в семантичній організації простору країни. Політика пам'яті у сучасному глобалізованому світі реагує також на зовнішні виклики, прикладом чому є передусім Республіка Туреччина.

Шлях, який пройшли Туреччина й Індія в трансформаціях політики пам'яті, мав різноспрямовані вектори. Перша рухалася від уніфікації на засадах світськості під егідою титульного етносу, розбудованій на сакралізації історії Республіки, до нинішнього поміркованого етнокультурного плюралізму з його апеляцією до більш ранніх часів імперського минулого. Друга, весь час перебуваючи у складних відносинах з власним минулим, до сьогодні послідовно стверджувала й розвивала від початку закладену правову основу етнокультурного плюралізму, однак в останні десятиліття дедалі більше посилює меморіальну складову титульного етносу.

Водночас широкий політико-культурний і, відповідно, меморіальний плюралізм не є гарантією соціальної злагоди, що засвідчує досвід Індії. Однак підсилення етнонаціональної складової провідного етносу в політиці пам'яті, як демонструє приклад тієї ж Індії, не обов'язково тягне за собою посилення конфліктогенного потенціалу в країні, якщо урівноважується широкими регіональними можливостями.

Трансформація політики пам'яті в сучасних умовах демонструє провідний її ціннісний напрям: від уніфікаційних засад щодо внутрішнього етнокультурного розмаїття (Туреччина) або їх протилежності - "безмежної мультикультурності" (Індія) до урівноваження значущості загальнодержавного складника й титульного етносу зі значущістю етнокультурних і релігійних груп на засадах поваги до прав Іншого. Такий напрям співмірний з ціннісними основами європейської цивілізації.

Список використаних джерел

1. Аватков В.А. Внешнеполитическая идеология Турецкой Республики при правлении Партии справедливости и развития. Автореферат канд. дис. - М.: МГИМО (У) МИД России, 2013. - 30 с.

2. Агаджян М. Дискриминационные элементы национальной политики Турции. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.noravank.am/ upload/pdf/94_ru.pdf.

3. Армянские храмы восстанавливаются в Турции и гибнут в Армении. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.regnum.ru/news/ 1425349.html.

4. Бакланов В. Османская и Российская империи: черты сходства и различия // Территория историка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://historick.ru/view_post. php?id=208&cat=1.

5. Бахревский Е. Политика "нового османизма" Турции и постсоветское пространство. - Regnum. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://regnum.ru/news/1467970.html.

6. Ванина Е.Ю. Индия: История в истории. - М.: Наука: Вост. лит., 2014. - 343 с.

7. Доклад о развитии человека 2004. Культурная свобода в современном многообразном мире / Пер. с англ. - М.: Изд-во "Весь Мир", 2004. - 328 с.

8. Королев Д. Путь Турции: в Европу или куда? Наследие и забвение Ататюрка // Пропаганда. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://propaganda-journal.net/10067.html.

9. Курды в Турции: "Мы все парализованы войной" // Ліга. Новости. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.liga.net/artides/ world/10226294-kurdy_v_turtsii_ my_vse_paralizovany_voynoy.htm.

10. Многоликая глобализация / [под ред. П. Бергера и С. Хантингтона; пер. с англ. В.В. Сапова; под. ред. М.М. Лебедевой]. - М.: Аспект Пресс, 2004.- 379 с.

11. Национальная идея Турции и национальная идея турков 2013 // Око планеты. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://oko-planet.su/ politik/politiklist/192369-nadonalnayaideya-turcii-i-nacionalnaya-ideya-turkov.html.

12. Национальная политика Турции. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: aheku.org/forams-m-posts-q-942.html?n=lastV.

13. Носович А. "Неправильная" память: европейская и азиатская модели трактовок прошлого // Rubaltic-ru. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.rubaltic. ru/artide/kultura-i-istoriya/nepravilnaya-pamyat-evropeyskayai-aziatskaya-modeli-traktovok-proshlogo23012014/.

14. Семячко А. Политика памяти: как и зачем государства формируют свою историю. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://special.theoryandpractice.ru/politics-of-memory.

15. Торжественное открытие Храма Богородицы Писидийской в Махмутларе (Аланья) // Alanya Today- [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://alanyatoday. ru/news/213-torzhestvennoe-otkrytie-hrama-bogorodicy- pisidiiskoi-v-mahmutlare-alanja.html %20.

16. Туаев М. Черкесы Турции готовы поддержать Эрдогана на референдуме в обмен на национальный телеканал // Кавказский узел. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kavkaz-uzel.eu/articles/299406/.

17. Турция обещает расширить права курдов и иных меньшинств // BBC. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bbc.com/russian/ international/2013/09/130930_ turkey_maj or_reforms.

18. Яковлев Г. Турция для турок: опыт построения национального государства. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 2015 https://sputnikipogrom.com/asia/turkey/42647/ the-turkish-way/.

19. AK Parti 2023 Siyasi Vizyonu. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.akparti.org.tr/site/akparti/2023- siyasi-vizyon.

20. Arango T., Yeginsu C. Peaceful Protest Over Istanbul Park Turns Violent as Police Crack Down // The New York Times, may 31, 2013.

21. Bloxham D. The great game of genocide: imperialism, nationalism, and the destruction of the Ottoman Armenians. - Oxford University Press, 2007. - 352 p.

22. Bora, Tanil. Nationalist Discourses in Turkey. - South Atlantic Quarterly Spring/Summer 2003. - № 102 (2-3), Р 433-451.

23. Qinar, Alev. Modernity, Islam, and Secularism in Turkey: Bodies, Places, And Time. - University of Minnesota Press, 2005-199 p.

24. Deshpande, Prachi. Creative Pasts: Historical Memory and Identity in Western India, 1700-1960. - Columbia University Press, 2007. - 320 р.

25. Egger Vernon O. A History of the Muslim World since 1260: The Making of a Global Community. - Istanbul: Prentice Hall, 2008. - 530 p.

26. Erdogan salavatlarla kar^ilandi // Dogan Haber Ajansi. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dha. com.tr/haberdetay.asp?Newsid= 129692/.

27. From Past to Present: Turkey through the Lens of Historical Memory. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.world-affairs.org/past-present-turkey-lenshistorical-memory-wac-1282016-event/.

28. Indiamart. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.indiamart.com/proddetail/sant-tukaram-maharaj- 7128245730.html

29. Interview: Prachi Deshpande, Department of History // Center for South Asia Studies/ - Vol. 17, 2006/ - p. 2-6.

30. Karaveli, Halil. Erdogan's Journey: Conservatism and Authoritarianism in Turkey // Foreign Affairs № 6, 2016. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www. foreignaffairs.com/articles/turkey/2016-10-17/erdogan-s-journey.

31. Konig, Lion. Culture, Conflict and Citizenship: Global Lessons from the Indian Case? / Complex Migration of Global Citizens. - Inter-Disciplinary Press, Oxford, United Kingdom, 2014. - 177 р. Р. 13-23.

32. I§ik, Nuran E. Politics of Counter-Memory in Turkey: Docudramatizing the Past as a Panacea for Official Discourses? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://cm.revues. org/830.

33. Maessen, Enno. Reassessing Turkish National Memory: the AKP and the Nation. - Utrecht University, 2012. - 76 р.

34. Maharashtra's Shivaji Memorial Grows Taller To Top Buddha Statue In China // NDTV. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ndtv.com/india-news/ maharashtra-government-wants-to-increase-height-of-shivaji- memorial-1673523.

35. Mokashi, Digambar Balkrishna. Palkhi: An Indian Pilgrimage SUNY Press, 1987. - 291 р.

36. Opposition Boycotts Savarkar Portrait Function // People's Democracy Vol. XXVII, № 09, March 02, 2003.

37. Padmanabhan M. The Republic of Hurt Sentiments // The Hindu. - 2012. - Feb. 9.

38. Parla Taha, Davison Andrew. Corporatist Ideology In Kemalist Turkey: Progress Or Order? - Syracuse, NY: Syracuse University Press, 2004. - 319 р.

39. Raxhimi, Altin. Davutoglu: "I'mNotaNeo-Ottoman"// Balkan Fellowship. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://fellowship.birn.eu.com/en/ alumni-initiative/alumni-initiative-articles-davutoglu-i-m-not-a-neo-ottoman.

40. Savarkar cries for attention, even in BJP bastion // The Times of India. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://timesofindia.indiatimes.com/ city/ahmedabad/ Savarkar-cries-for-attention-even-in-BJP-bastion/articleshow/ 838427.cms/

41. Sali, Ali. Leh^elerde nufus sava§i // Yeni §afak, 25.10.2004.

42. Shivaji Memorial will be the tallest statue in the world // The Economist Time. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://economictimes.indiatimes.com/ slideshows/nation- world/shivaji-memorial-will-be-the-tallest-statue-in-the-world/ tallest-in-the-world/slideshow/57827271.cms.

43. Singer I., Adler C. The Jewish encyclopedia: a descriptive record of the history, religion, literature, and customs of the Jewish people from the earliest times to the present day. - Istanbul: Tarih Vakfi Yurt Yayinlar, 1912. - Т. 2. - 710 p.

44. The Constitution оf India - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.constitution.org/cons/india/const. html.

45. The Mehar Singh Gill and P.D. Bhardwaj. The Religious Composition of India's Population // Sarjana. - Vil. 25, №. 2, Dicember 2010, pp. 61-76.

46. II Backward Commission Report (Mandal Commission) - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. socialjustice.in/documents/Documents/.

47. Walker, Joshua William. Shadows of Empire: Historical Memory in Post-Imperial Successor State. - Princeton, NJ: Princeton University, 2012. - 98 р.

48. Worldometers - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldometers.info/world-population/india- population/.

49. Zurcher, Erik-Jan. Greek and Turkish refugees and deportees 1912-1924. - Leiden: Turkology Update Leiden Project, 2003. - 238 s.

References:

1. Avatkov V.A. Vneshnepoliticheskaya ideologiya Turetskoy Respubliki pri pravlenii Partii spravedlivosti i razvitiya. Rabota kand. dis. - M.: MGIMO (U) MID Rossii, 2013. - 30 s.

2. Agadzhyan M. Diskriminatsionnyye elementy natsionalnoy politiki Turtsii. [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: http:// www.noravank.am/upload/p df/94_ru.pdf.

3. Armyanskiye khramy vosstanavlivayutsya v Turtsii i gibnut v Armenii. [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: http://www. regnum.ru/news/ 1425349.html.

4. Baklanov V Osmanskaya i Rossiyskaya imperii: cherty skhodstva i razlichiya // Territoriya istorika [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: http://historick.ru/ view_post.php?id=208&cat=1.

5. Bakhrevskiy Ye. Politika "novogo osmanizma" Turtsii i postsovetskoy prostranstvo. - Regnum. [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: https://regnum.ru/news/1467970.html.

6. Vanina Ye.YU. Indiya: Istoriya v istorii. - M.: Nauka: Vost. lit., 2014. - 343 s.

7. Doklad o razvitii cheloveka 2004. Kulturnaya svoboda v sovremennom mnogoobrazny mire / Per. s angl. - M.: Izd-vo "Ves Mir", 2004. - 328 s.

8. Korolev D. Put Turtsii: v Yevropu ili kuda? Naslediye i zabveniye Atatyurka // Propaganda. [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: http://propaganda-journal.net/10067.html.

9. Krdy v Turtsii: "My vse paralizovany voynoy" // Liga. Novosti. [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: http://news. liga.net/articles/world/10226294-kurdy_v_turtsii_my_vse_ paralizovany_voynoy.htm.

10. Mnogolikaya globalizatsiya / [pod red. P. Bergera i S. Khantingtona; per. s angl. V.V. Sapova; pod. red. M.M. Lebedevoy]. - M.: Aspekt Press, 2004. - 379 s.

11. Natsionalnaya ideya Turtsii i natsionalnaya ideya turkov 2013 // Glaz planety. [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: https://oko-planet.su/politik/ politiklist/192369-nacionalnaya- ideya-turcii-i-nacionalnaya-ideya-turkov.html.

12. Natsionalnaya politika Turtsii. [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: aheku.org/forums-m-posts-q-942.html? N = last/.

13. Nosovich A. "Nepravilnaya" pamyat: yevropeyskaya i aziatskaya modeli traktovok proshlogo // Rubaltic-ru. [Elektronnyy resurs].-Rezhim dostupa: https://www.rubaltic.ru/ article/kultura-i-istoriya/nepravilnaya-pamyat-evropeyskaya-i- aziatskaya-modeli-traktovok-proshlogo23012014/.

14. Semyachko A. Politika pamyati: kak i zachem gosudarstva formiruyut svoyu istoriyu. [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: https://special.theoryandpractice.ru/politics-of-memory.

15. Torzhestvennoye otkrytiye Khrama Bogoroditsy Pisidiyskoy v Makhmutlare (Alanya) // Alanya Today [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: http://alanyatoday. ru/news/213-torzhestvennoe-otkrytie-hrama-bogorodicy- pisidiiskoi-v-mahmutlare-alanja.html %20.

16. Tuayev M. Cherkesy Turtsii gotovy podderzhat' Erdogana na referendume v obmen na natsional'nyy telekanal // Kavkazskiy uzel. [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: http://www. kavkaz-uzel.eu/articles/299406/.

17. Turtsiya obeshchayet rasshirit' prava kurdov i Inykh men'shinstv // BBC. [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: http://www.bbc.com/russian/ international/2013/09/130930_ turkey_major_reforms.

18. Yakovlev G. Turtsiya dlya turok: opyt postroyeniya natsional'nogo gosudarstva. [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: 2015 https://sputnikipogrom.com/asia/turkey/42647/ the-turkish-way/.

19. AK Parti 2023 Siyasi Vizyonu. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.akparti.org.tr/site/akparti/2023- siyasi-vizyon.

20. Arango T., Yeginsu C. Peaceful Protest Over Istanbul Park Turns Violent as Police Crack Down // The New York Times, may 31, 2013.

21. Bloxham D. The great game of genocide: imperialism, nationalism, and the destruction of the Ottoman Armenians. - Oxford University Press, 2007. - 352 p.

22. Bora, Tanil. Nationalist Discourses in Turkey. - South Atlantic Quarterly Spring/Summer 2003. - № 102 (2-3), Р. 433-451.

23. Qinar, Alev. Modernity, Islam, and Secularism in Turkey: Bodies, Places, And Time. - University of Minnesota Press, 2005-199 p.

24. Deshpande, Prachi. Creative Pasts: Historical Memory and Identity in Western India, 1700-1960. - Columbia University Press, 2007. - 320 р.

25. Egger Vernon O. A History of the Muslim World since 1260: The Making of a Global Community. - Istanbul: Prentice Hall, 2008. - 530 p.

26. Erdogan salavatlarla kar§ilandi // Dogan Haber Ajansi. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.dha.com. tr/haberdetay.asp?Newsid= 129692/.

27. From Past to Present: Turkey through the Lens of Historical Memory. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www. world-affairs.org/past-present-turkey-lens-historical-memory- wac-1282016-event/.

28. Indiamart. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.indiamart.com/proddetail/sant-tukaram- maharaj-7128245730.html/

29. Interview: Prachi Deshpande, Department of History // Center for South Asia Studies/ - Vol. 17, 2006/ - p. 2-6.

30. Karaveli, Halil. Erdogan's Journey: Conservatism and Authoritarianism in Turkey // Foreign Affairs № 6, 2016. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www. foreignaffairs.com/articles/turkey/2016-10-17/erdogan-s- journey.

31. Konig, Lion. Culture, Conflict and Citizenship: Global Lessons from the Indian Case? / Complex Migration of Global Citizens. - Inter-Disciplinary Press, Oxford, United Kingdom, 2014. - 177 p. Р. 13-23.

32. I§ik, Nuran E. Politics of Counter-Memory in Turkey: Docudramatizing the Past as a Panacea for Official Discourses? [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://cm.revues. org/830.

33. Maessen, Enno. Reassessing Turkish National Memory: the AKP and the Nation. - Utrecht University, 2012. - 76 p.

34. Maharashtra's Shivaji Memorial Grows Taller To Top Buddha Statue In China // NDTV. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.ndtv.com/india-news/maharashtra-government- wants-to-increase-height-of-shivaji-memorial-1673523.

35. Mokashi, Digambar Balkrishna. Palkhi: An Indian Pilgrimage SUNY Press, 1987. - 291 р.

36. Opposition Boycotts Savarkar Portrait Function // People's Democracy Vol. XXVII, № 09, March 02, 2003.

37. Padmanabhan M. The Republic of Hurt Sentiments // The Hindu. - 2012. - Feb. 9.

38. Parla Taha, Davison Andrew. Corporatist Ideology In Kemalist Turkey: Progress Or Order? - Syracuse, NY: Syracuse University Press, 2004. - 319 р.

39. Raxhimi, Altin. Davutoglu: "I'm Not a Neo-Ottoman" // Balkan Fellowship. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://fellowship.birn.eu.com/en/alumni-initiative/alumni- initiative-articles-davutoglu-i-m-not-a-neo-ottoman.

40. Savarkar cries for attention, even in BJP bastion // The Times of India. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://timesofindia.indiatimes.com/ city/ahmedabad/Savarkar- cries-for-attention-even-in-BJP-bastion/articleshow/838427. cms/

41. Sali, Ali. Leh^elerde nufus sava§i // Yeni §afak, 25.10.2004.

42. Shivaji Memorial will be the tallest statue in the world // The Economist Time. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://economictimes.indiatimes.com/ slideshows/nation- world/shivaji-memorial-will-be-the-tallest-statue-in-the-world/ tallest-in-the-world/slideshow/57827271.cms/

43. Singer I., Adler C. The Jewish encyclopedia: a descriptive record of the history, religion, literature, and customs of the Jewish people from the earliest times to the present day. - Istanbul: Tarih Vakfi Yurt Yayinlar, 1912. - Т. 2. - 710 p.

44. The Constitution оf India [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.constitution.org/cons/india/const.html.

45. The Mehar Singh Gill and P.D. Bhardwaj. The Religious Composition of India's Population // Sarjana. - Vil. 25, №. 2, Dicember 2010, pp. 61-76.

46. II Backward Commission Report (Mandal Commission) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www. socialjustice.in/documents/Documents/

47. Walker, Joshua William. Shadows of Empire: Historical Memory in Post-Imperial Successor State. - Princeton, NJ: Princeton University, 2012. - 98 p.

48. Worldometers [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.worldometers.info/world-population/india- population/.

49. Zurcher, Erik-Jan. Greek and Turkish refugees and deportees 1912-1924. - Leiden: Turkology Update Leiden Project, 2003. - 238 s.